Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

Цього тижня у ялтинському Лівадійському палаці всьоме зібралися найвпливовіші світові політики, громадські діячі і бізнесмени. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Конституційний суд скасував політреформу 2004-го. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Вже є міжнародна реакція на рішення Конституційного суду про відміну політреформи. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

У тому, що рішення суддів можна купити, переконані близько 60% українців. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

У Верховній Раді України вже лежить законопроект про мови. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Гість студії - Леонід Кравчук, Президент України у 1991-1994 рр.. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Поки політики переймаються узаконенням російської, школярі не в змозі до пуття вивчити навіть державної. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

З 1 січня планують заборонити імпорт дешевого вбрання. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

Конституційний суд України скасував політичну реформу. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Юрій Лужков скинутий з олімпу одним помахом пера. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Доля дитини може залежати від рішення однієї єдиної людини - вчителя. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

У Верховній Раді зареєстрований законопроект про мови. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Ухвалені зміни до закону про судоустрій і статус суддів дозволяють за комунальні борги зразу ж подавати на вас до суду без вашого відома. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Відкрити свої приховані резерви і побачити себе іншими очима відтепер мають змогу всі глядачі каналу «1+1". 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Україна с пятницы должна жить по Конституции образца 1996 года. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

О необходимости выполнять решения суда заявил Виктор Янукович. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Европа на отмену политреформы в Украине отреагировала спокойн. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Иностранные юристы по конституционному праву уже дают первые комментарии отмены политреформы в Украине. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

МВФ доволен экономической ситуацией в Украине. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Ялтинский саммит этого года стал самым представительным и результативным за все 7 лет его существования. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Предвыборная кампания в Украине - в самом разгаре. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

В Украине отметили день усыновления. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

В країні знову сильний Президент. Парламентсько-президентська модель правління скасована.. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

Гість студії Олександр Лавринович, міністр юстиції України.. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

Конституційна тема не оминула цього тижня і Ялту.. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

В Україні ж добігає фіналу епопею з найскандальнішим суддею. . ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

Стрілянина у Бердянську. Цього тижня люди в масках заблокували вхід до одного з підприємств. . ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

Вчора під час циркової вистави лев напав на дресирувальника. . ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

Днями китайці приїхали в Україну на запрошення цирку «Кобзов».. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

32 країни світу представили свої найновіші зразки ракетно-космічної та авіаційної техніки на аеродромі «Антонова". ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)

5 канал випуск 18:00

Дитину, яка загубилася напередодні в лісі під Києвом, знайшли. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Стан українки, яка постраждала у дорожній аварії у Таїланді, задовільний. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Професійне свято відзначають працівники освіти. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

У вправності за кермом змагалися волинські таксисти. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Білл Клінтон Сполучених Штатів Америки бере участь у концерті, присвяченому боротьбі зі СНІДом в Україні. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

5 канал випуск 19:00

Состояние здоровья украинки, пострадавшей в ДТП в Тайланде, удовлетворительное. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Пройти тест на ВИЧ призвал украинскую молодежь 42-й президент США Билл Клинтон. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

День учителя отмечают в Украине работники сферы образования. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №1
21:01:23-21:06:20 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня у ялтинському Лівадійському палаці всьоме зібралися найвпливовіші світові політики, громадські діячі і бізнесмени. На форум «Ялтинської європейської стратегії», який відбувся під гаслом «Україна і світ - переосмислення перспектив», вперше як Президент приїхав Віктор Янукович. Головними темами, що обговорювали, були європейське прагнення України, а також наслідки глобальної кризи і можливість її другої хвилі. Виступи і дискусії високих гостей слухала Катерина Бессарабова.

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Після завершення сезону курортного в Криму - сезон економістів та політиків. Місце зустрічі незмінна сьомий рік поспіль. Більш як двісті запрошених обговорюють майбутнє України у Лівадійському палаці. Дискутують за зачиненими дверима, публічно, в кулуарах та просто під час кави. Сьомий Ялтинський саміт відкривають відразу два президенти: України - Віктор Янукович, та республіки Польща - Броніслав Коморовський. Польський глава держави досвідом вступу до ЄС із Віктором Януковичем ділиться публічно. Майже дві години президенти обговорюють українську та польську економіки, підготовку ідо «Євро-2012» і підтримку Польщі в модернізації української ГТС. Броніслав Коморовський представників ЄС закликає не закривати Україні перспективи євроінтеграції. А зі свого боку обіцяє всіляку підтримку.

Броніслав КОМОРОВСЬКИЙ, президент республіки Польща: «Польща незмінно бажає ділитися з Україною своїм досвідом, хоче підтримувати стремління України до кола європейських країн. Я переконаний, що Україна виконає ці завдання. Тому що сьогодні час декларацій, час слів поволі спливає. Сьогодні настає час дій, рішень».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Віктор Янукович переконує колег: свій курс на Європу Україна не змінювала. Жартома він намагається пояснити це Хав'єру Солані.

Хав'єр СОЛАНА: «Якби час можна було повернути назад, чи знову б ви здійснили свій перший закордонний візит саме до Брюсселю?

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я вам скажу так. Є таке старе-старе прислів'я українське, мені здається: «сапоги дорогу знають». Тому..."

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Щоправда відповідника англійською цьому прислів'ю перекладачі не знайшли. А відтак від жартів політики повернулися до серйозного обговорення. Віктор Янукович каже: Україна готова до підписання угоди про асоціацію з ЄС, і влада на це серйозно налаштована.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Угода про асоціацію, угода про створення зони вільної торгівлі і угода про безвізовий режим. Це три питання, які стоять зараз на порядку денному».

Штефан ФЮЛЕ, європейський комісар з питань розширення та політики добросусідства: «Я вірю, що найближчим часом ми дійдемо прогресу у питанні підписання угоди про асоціацію з ЄС. А також поглиблення галузевої співпраці і, звичайно, щодо розвитку «Східного партнерства».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Після денних публічних виступів увечері переговори проходять уже за зачиненими дверима. Розглядають перспективу подальшого співробітництва України та МВФ. Микола Азаров звітує про досягнення в українській економіці. Домінік Стросс-Кан дає поради на майбутнє. Серед здобутків прем'єр називає такі: дефіцит бюджету зменшився у чотири рази, валютні резерви зросли на чверть, а в новому Податковому кодексі Україна обіцяє європейські правила гри для бізнесу.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Мы, реализуя новый кодекс, установим самую лояльную к бизнесу налоговую систему в Европе. Я абсолютно ответственно об этом заявляю - самую лояльную систему. Мы наконец-то решим долго... такую, накопившуюся в течение многих лет проблему с возвратом НДС и устанавливаем автоматическое возвращение НДС».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Але не в одному Податковому кодексі щастя, - відповідає Домінік Стросс-Кан. На його думку, в українській економіці і справді помітний прорив, але заслуга в цьому частково і самого фонду. Нині ж фінансист радить підвищити зарплату українцям та завершити реформування пенсійної системи. А ще - зробити Україну привабливою для інвесторів. А для цього потрібно передусім здолати корупцію.

Домінік СТРОСС-КАН, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду: «Податки - це не єдине рішення. І я зустрічаюся з багатьма бізнесменами, вони не говорять зі мною про податки. Вони говорять зі мною про інші питання середовища для бізнесу. Це юридично-правова база, прозорість укладення контрактів. Ось це що їх турбує».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Перші закони, покликані побороти корупцію, чиновники планують ухвалити до кінця року. Деякі з них вже ухвалили у Верховній Раді. Що з цього вийде, і чи стане Україна за рік ближчою до Європи - українські політики обіцяють розповісти іноземним колегам вже на восьмій ялтинській зустрічі наступного року.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №2
21:06:21-21:11:40 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: У п'ятницю Україна з парламентсько-президентської знову стала президентсько-парламентською республікою. Конституційний суд скасував політреформу 2004-го, визнавши, що її було ухвалено з порушенням, і відновив Конституцію 96-го. «Підсумки тижня» вирішили проаналізувати, чим новий-старий Основний закон відрізняється від того, за яким ми жили останні чотири роки, і як тепер будуть розподілятися владні повноваження між Кабміном, Президентом і парламентом.

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Українську Конституцію писали п'ять років. Працювали вітчизняні і закордонні фахівці. Це кадри ухвалення Основного закону в 1996-му. В підручниках історії процес назвали «конституційна ніч». Депутати не виходили з парламенту майже добу, узгоджуючи всі положення закону. Тоді й обрали президентську форму правління. Виконавча влада була в руках Президента, законодавча - у парламенту. На шостому році незалежності ухвалення української Конституції вітали міжнародні демократичні інститути. Тоді казали: документ, мовляв, не дасть країні перетворитися на авторитарну. У 2004-му Конституцію вирішили змінити. Незадовго до проведення так званого третього туру президентського виборів, коли головне крісло в державі посів Віктор Ющенко. Рада після дуже складних переговорів перетворила Україну на парламентсько-президентську республіку, обмеживши владу глави держави. Сам процес ухвалення давав привід говорити про порушення процедури. Втім українські політики до суду не пішли. І з початку 2006-го країна почала жити за новими правилами.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ці зміни, що вносилися поспіхом в угоду політичному моменту, були причиною суцільних конфліктів у владі. Як результат - падіння економіки і бідність людей».

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Неефективність змін найбільш відчув Віктор Ющенко. Сайт «Нашої України» розмістив його заяву з приводу скасування політреформи.

Заява Президента України 2005-2010 щодо рішення Конституційного суду: «Зміни до Основного закону, прийняті в 2004 році, розбалансували державну владу і заклали багато політичних мін на шляху до реформ. Я це відчував щодня на посаді Президента. Всі мої ініціативи розбивалися об безвідповідальність і неефективність влади».

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Василь Маляренко, який у 2004-му був головою Верховного Суду, також стверджує: саме політреформа спричинила конфлікт у владі.

Василь МАЛЯРЕНКО, голова Верховного Суду України (2002-2006 рр.): «Абсолютно правильно ставиться питання про те, щоб залежність Президента від парламенту була якомога меншою, щоб залежність уряду від парламенту була якомога меншою, щоб уряд був консолідований і єдиний».

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Перший раз зміни до Конституції оскаржували в 2007-му 102 депутати. Тоді суд відмовився відкривати справу з поясненням, що в поданні переплутали номер і назву закону. Цього разу депутати, очевидно, виправилися - і Конституційний суд повернув країну в 1996-й. Машину часу, схоже, доведеться винайти тим-таки парламентарям. Саме вони мають відповісти, як бути із проведеними за старих конституційних норм виборами, з ухваленими законами, з призначеними посадовцями. Юлія Тимошенко, яка в 2004-му була проти політичної реформи, тепер каже, що то був хоч і недосконалий, але крок уперед. Опозиціонерка вважає, що нині влада нелегітимна і її треба переобрати.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Всі вони мусять бути тепер переобрані на невідкладних президентських та парламентських виборах, які потрібно провести під дієвим моніторингом демократичної світової спільноти. Тільки повне перезавантаження влади може відновити довіру людей до державних інституцій».

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Натомість міністр юстиції нагадає: закон зворотної дії не має. А отже, всі обрані і призначені раніше і далі працюватимуть.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Кого обрали на п'ять років, він має працювати п'ять років, незалежно від того, чи це депутат, чи це сільський голова. Це стосується як рівня місцевого самоврядування, так і рівня національного парламенту - Верховної Ради України. Це ж саме стосується і Президента України. Тобто той термін, який був визначений, він залишається, і повноваження не скорочуються».

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Незважаючи на те, що за чинною Конституцією термін повноважень Верховної Ради чотири роки, депутати можуть втішитися: вони пропрацюють всі п'ять, на які їх обирали. Але вже не мають права вносити кандидатуру прем'єра та звільняти генпрокурора і окремих членів уряду. Не будуть узгоджувати призначення та звільнення голів СБУ, Антимонопольного комітету та Фонду держмайна, та можуть забути про імперативний мандат і переходити з однієї фракції до іншої скільки завгодно разів або ж бути незалежним нардепом. Коаліція країні вже не потрібна - закони ухвалюватимуть простою більшістю.

Юрій НІКІТІН, суддя Конституційного суду у відставці: «Я відкидаю цілком момент правового хаосу. Верховна Рада в звичайному порядку внесе зміни в прийняті нею закони. Також будуть внесені зміни й іншими суб'єктами і державними органами».

Марія МИСЛИВЕЦЬ, кореспондент: Узгодити закони з чинною Конституцією влада обіцяє до кінця року. Кажуть, що вже готовий перший законопроект про уряд.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №3
21:11:41-21:12:08 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: І вже є міжнародна реакція на рішення Конституційного суду про відміну політреформи. Венеціанська комісія планує розглянути це питання на пленарній сесії 15-16 жовтня і має дати свій висновок. Екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський припустив, що гучної реакції світу очікувати не слід, адже Європа поважає рішення судів. А от прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган у телефонній розмові з українським Президентом назвав конституційний процес таким, що йде у рамках демократичних норм.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №4
21:12:09-21:18:05 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Однак, жодні зміни у законодавстві поки що так і не вирішили найбільшої української проблеми - корупції у владних структурах. Ми вже розповідали про земельне хабарництво і про побори ДАІ. Однак все це ніщо у порівнянні з продажністю вітчизняної Феміди. У тому, що рішення суддів можна купити, переконані близько 60% українців. А справа найвідомішого українського «колядника» - судді Зварича - цьому підтвердження. Цього тижня її почали розглядати у суді. Для всієї української Феміди воно є дуже символічною. Адже після вердикту у цьому процесі можна буде робити висновок, чи має хоча б мізерний шанс судова система стати справді справедливою.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Ось за гратами один з навідоміших суддів України - львів'янин Ігор Зварич. Його судять за обвинуваченням у хабарництві. Він відзначився тим, що вдома та на роботі зберігав мішки з грішми. В одному - мільйон доларів. У двох інших - два мільйони гривень. Коли з обшуком прийшли правоохоронці і спитали, звідки гроші, чесно відповів.

Ігор ЗВАРИЧ, екс-суддя: «В українців така привичка - засіювати новий кабінет, коли приходять: хто копійками, хто гривнями, хто доларом».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Зварич - один із небагатьох суддів, котрого позбавили недоторканності. Без цього вести слідство, а тим більше тримати його за гратами просто неможливо. Люди у мантіях користуються таким само імунітетом, як і народні обранці. Цього тижня справу судді-колядника після багатьох місяців слідства передали до суду. На першому ж засіданні Зварич вимагав змінити суддю та голову суду. Але всі його клопотання відхилили, а екс-суддю відправили до СІЗО чекати наступного розгляду.

Віктор ЛОБАЧ, представник державного обвинувачення: «Державне обвинувачення вважає зави обвинуваченого Зварича необґрунтованими, безпідставними, не відповідаючими закон, тому й підлягають відхиленню».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Сам Зварич вважає себе не винним. Мовляв, чесний суддя, хабарів не брав і сумлінно виконував свою роботу.

Ігор ЗВАРИЧ, екс-суддя: «Не визнавав і не визнаю себе винним».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Таких чесних суддів в Україні через одного, - каже адвокат Олександр Туголуков. Він знає багатьох юристів, які тандемами працюють з суддями, тобто виступають, наприклад, фінансовими посередниками між клієнтом і представником Феміди.

Олександр ТУГОЛУКОВ, адвокат: «Ни для кого не секрет, что есть возможность, чтобы дело попало к тому или иному судье, которого или адвокат знает, или есть какие-то связи со сторонами по процессу. Также стоимость таких услуг варьируется от специализации суда».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Для того, щоб у суді першої інстанції, ось у такому, як наприклад цей Шевченківський, виграти справу швидко, потрібно заплатити щонайменше три тисячі доларів. і це лише за умови, що ви і так праві. Схема, як виграти справу у суді, відпрацьована до найменший дрібниць. Діє вона приблизно так. Людина, яка зацікавлена у перемозі, йде до адвоката. Той вивчає справу і вираховує, скільки може коштувати рішення. Сума залежить від нюансів: чи правий, чи не правий за законом клієнт, скільки в грошовому еквіваленті він виграє, чи поспішає клієнт, в якому суді розглядається справа, наскільки хороші стосунки у адвоката з суддею, а в суді - з головою суду. Якщо все складається добре, то клієнту пропонують або підготувати суму, або направляють у фірму одного з родичів судді. Там оплата навіть може проходити як офіційний платіж. Якщо ж у людини грошей немає, то їй доведеться сподіватися лише на щасливу долю. Тому що навіть послуги фахового адвоката не можуть коштувати мало. Заслужений юрист України, академік Академії педагогічних наук, голова парламентського комітету з питань правосудді Сергій Ківалов стверджує: систему можна зробити справедливою.

Сергій КІВАЛОВ, голова комітету Верховної Ради з питань правосуддя: «Председатель суда вручную распределяет дела. Вот нравится мне этот судья - я ему дам это дело. А не нравится - возьмешь социальные дела. И вот на протяжении десятилетий привыкли. А мы записали, что с 1 января 11 года все суды всех юрисдикций обязаны ввести автоматизированное распределение дел».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Це одна із норм нового закону про судоустрій, який ухвалила Верховна Рада цього року. Серед інших новацій такі. Судді зобов'язані розглядати справи протягом 30 днів. це має зменшити судову тяганину. Крім того, суди нижчої інстанції не зможуть відміняти рішення Кабінету міністрів або Вищої ради юстиції. Судді-любителі дорогих авто та будинків тепер повинні будуть заповнювати декларацію про доходи. Якщо норми нового закону ігноруватимуть, це може стати підставою для звільнення.

Сергій КІВАЛОВ, голова комітету Верховної Ради з питань правосуддя: «Они идет и покупает автомобиль, который стоит таких денег, что ему десять лет нужно работать. То он обязан заполнить декларацию, он должен пояснить, где он взял денежные средства».

Олександр ТУГОЛУКОВ, адвокат: «Коррупция как был, так она и есть. Как получали судьи, работники правоохранительных органов вознаграждения, скажем так, не будем называть это коррупцией, так они и будут получать».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Норми закону про нову систему розподілу справ між суддями та про їхнє фінансове забезпечення почнуть діяти з 1 січня 2011 року. Але вже зараз це викликало неабиякий ажіотаж серед служителів Феміди. На найближчому засіданні Вищої ради юстиції хоче звільнитися з півсотні людей у мантіях, хоча раніше на засіданні звільнялися не більше одного-двох. Ті, хто звільняються чи йде на пенсію, отримують сотні тисяч гривень компенсації. Тоді як за новим законом більше ніж на кілька десятків тисяч гривень вони розраховувати не зможуть. Отож служителі Феміди і поспішають якнайшвидше забрати у держави все, що вдасться.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №6
21:22:36-21:29:25 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: У Верховній Раді України вже лежить законопроект про мови. Його автори хочуть запровадити поняття українсько-російської двомовності і ввести термін «регіональна мова», тобто мова, якою користується не менше 10% населення певної території. Якщо відштовхуватися від даних останнього перепису населення, а він був 2001-го, то російська має стати регіональною у десяти областях, у Криму, в Києві і в Севастополі. Крім того, місцева рада зможе визначити мову як регіональну, навіть якщо нею спілкується менше як 10% людей. Якою мовою говоритимуть українці, якщо згаданий закон таки ухвалять - дізнавався Маркіян Перетятко.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Двомовна навіть назва цієї радіостанції, що лунає майже на всій території України. що й казати про ефір.

Надія ІВАНОВА, радіоведуча: «Поздравляю всех учителей, желаем всего самого наилучшего, здоровья и удачи. Це від Сергія вітання надійшло до студії «Русского радио».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Радіоведуча змішує українські та російські речення, бо за законом три чверті мовлення має бути державною. Завдяки таким хитрощам цю годину зараховують як україномовну.

Надія ІВАНОВА, радіоведуча: «Конечно, сначала было сложно. Во-первых, наверное, не только мне, но и слушателям, с которыми ты общаешься. Постоянно какой-то суржик был, поначалу особенно».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Але новий законопроект знімає будь-які мовні обмеження для комерційних мовників. Так його автори подбали про нацменшин.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, голова фракції Партії регіонів: «Он предоставляет право людям, которые компактно проживают и материнским языком которых является другой язык, в том числе и русский, они не должны быть люди второго сорта в нашем государстве».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Чи справді російськомовні громадяни України ущемлені у своїх правах? Спробуємо з'ясувати, скільки україномовних та російськомовних газет можна придбати у газетному кіоску на головній вулиці столиці. Тож у цьому кіоску вийшла нічия - 14 газет російськомовних і 14 україномовних. Хоча якщо брати до уваги наклад, то дві третини всіх газет в Україні сьогодні виходить російською. А з-поміж десяти журналів російською надруковано дев'ять. Цікаво, а яка мова лунає з наших екранів в окремо взятий момент. Пройдемося по загальнонаціональним телеканалам. Якою у нас розмовляють на Першому? Українською. Російською. Знову російська. Один-два. Тепер - два-два. Ну, більше схоже на українську. Три-два. Знову зрівнюється рахунок - три-три. І три-чотири. Отже, невелика перевага російської. І таку ситуацію маємо на 20-му році незалежності. Навіть без офіційної двомовності. В'ячеслав Кириленко, гуманітарний віце-прем'єр при Президентові Ющенку, свого часу домігся дублювання іноземних фільмів українською. Новий законопроект. На його думку, несе загрозу для державної мови.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат України, фракція НУ-НС: «Від української мови лишається тільки одна стаття, в якій написано, що вона формально державна. А всі інші статті, а їх десятки, розвивають зовсім іншу тезу - про те, як витіснити із всіх сфер суспільного вжитку українську мову».

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, голова фракції Партії регіонів: «Мы же не идем даже по пути усугубления ситуации. Мы не говорим, что русский язык - второй государственный язык. Хотя многие, поверьте, наши избиратели требуют этого».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Олександр Пономарів написав не одну книжку, щоб допомогти українцям позбутися русизмів у мові. Тільки-но справи пішли на краще - з'являється проект закону, який, на думку мовознавця, у багатьох відбере бажання спілкуватися солов'їною. Люди отримають сигнал: знову переходити на російську, яку століттями нав'язували українцям.

Олександр ПОНОМАРІВ, мовознавець: «Коли Чехія у 1918 році вийшла з Авто-Угорської імперії, Прага була майже повністю німецькомовним містом. То воно ж не історично склалося. Його склали. Але чехи дуже швидко відродили чеську мову. Тому що і президент, всі взялися за відродження чеської мови».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Як відроджувати українську - в авторів законопроекту свій рецепт.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, голова фракції Партії регіонів: «Значит, мы же должны действовать более умно. Мы должны через соответствующие государственные инструменты привить любовь к этому языку, учить детей, не переламывая их этим языком в обязательном порядке. Но при этом, если человек будет знать, что у него есть альтернатива и его этому не заставляют, он имеет право выбора, я больше верю, что все в нашем государстве, в том числе на востоке и на юге, будут учить детей украинскому языку».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Наталія нині киянка, але родом із Криму, де української не вчила і не чула. У столиці мову опанувала, але здебільшого спілкувалася російською. Та коли дізналася про наміри зробити мову Пушкіна офіційною, відразу перейшла на державну - і на роботі, і в сім'ї. На знак протесту проти несправедливості.

Наталія КРАСНЕНКОВА: «Оскільки у нас 70, ну, більше, скільки років нищили українську мову, робили вигляд, що її не існує або існує якась жахлива калька, якщо ця мова, вона вже входить в наше життя і стає природною, то зараз взяти її, закреслити і знищити, і дозволити розквітати буйно російській мови тут, - для мене це неправильно».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Загалом проект закону передбачає надання статусу регіональної не тільки російській, а й, наприклад, польській, ідиш, кримськотатарській, загалом 17-ти мовам. Це означає, що мовами нацменшин доведеться перекласти масу офіційних документів. А це чималі кошти, які підуть не на покращення життя вже сьогодні, а на переклади та передруки. Так чи інакше, фахівці-мовники не мають ілюзій: в результаті ухвалення закону перевагу отримає саме російська. І прості громадяни так і не зможуть досконало опанувати ні одну, ні іншу мови, - вважає Олександр Ірванець. Намір змінити закон про мови надихнув поета зробити віршований прогноз, якою мовою розмовлятимуть українці в разі ухвалення нового закону.

Олександр ІРВАНЕЦЬ, поет: «В цій вопросі спорить я не хочу. Ні. Братські наші мови ти візьми й сравні. Братские народи не поссорить враг. У виділеному слові зміним «ні» на «так».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №7
21:29:26-21:34:55 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Про можливі наслідки ухвалення нового мовного закону ми запитали у першого Президента незалежної України Леоніда Кравчука. Добрий день.

Леонід КРАВЧУК, Президент України у 1991-1994 рр.: «Добре здоров'я».

Андрій СМІЯН, ведучий: Леоніде Макаровичу, коли розпався Радянський Союз, якою тоді була ситуація з мовою?

Леонід КРАВЧУК: «Звичайно, набагато гірша, ніж зараз. Зараз ми чуємо мову українську на вулицях Києва, в закладах навчальних, адміністративних. І загалом в крамницях ми чуємо, і це мене тішить. Українську мову, хоч і не в такому обсязі, як я особисто цього хотів би, але ми повинні рахуватися з ситуацією. А тоді фактично української мови не було чути, крім де в творчих спілках».

Андрій СМІЯН, ведучий: Отже, з ваших слів, ситуація з українською мовою тоді була гіршою, ніж зараз. Скажіть, чому тоді не запровадили двомовність, і чи розглядалася взагалі така можливість?

Леонід КРАВЧУК: «Звичайно. Коли в 1988 році творчі організації, зокрема письменники, серед них був Олесь Терентійович Гончар покійний, звернулися до ЦК Компартії України з питанням створити кращі передумови для вживання і підтримки розвитку української мови, і ми підготували проект закону, який розглянули і в ЦК Компартії України, і прийняли в 1989 році. Він так і називався - закон про мови Української Радянської Соціалістичної Республіки, який діє, до речі, і до цього часу».

Андрій СМІЯН, ведучий: За часів незалежності, в перші роки незалежності, чи виникало питання про двомовність, про можливість надання російській мові статусу державної?

Леонід КРАВЧУК: «Не виникало. Ми тоді прийшли до висновку, що чинний закон про мови Української Радянської Соціалістичної Республіки забезпечує ту мовну ситуацію, ті вимоги до мовної ситуації, які склалися в Україні. Тому що проблеми з російською мовою немає. Я вам наведу статистику, яка сьогодні існує офіційно. Повторяю - це офіційна статистика. Відповідно до неї, 90% тиражу журналів і 66% тиражу газет друкується російською мовою. На дев'ять російськомовних книжок припадає лише одна українська. Кожна третя фільмокопія надходить до кінотеатрів російською мовою. На теле- і радіо в прийм-таймах ми чуємо здебільшого російську мову. А в багатьох сферах життя, ну, скажімо, бізнес, там різні шоу, розваги ми чуємо лише російську мову».

Андрій СМІЯН, ведучий: Чому тоді політики з більшості зараз кажуть про утиски російської мови?

Леонід КРАВЧУК: «Це не політики кажуть, а екстремісти від політики. Це дві великі різниці. У народі цього не кажуть. А то екстремісти. Оці, що підписали закон, проект закону, я не можу їх інакше назвати, як люди, в яких одна мрія - зробити російську мову єдиною і всеохоплюючою, і до цього йде інша політика: і в школах, і у вищих учбових закладах. Тому я, як людина, як громадянин і як перший Президент цієї держави, я хотів би, щоб мене оточувало українське середовище».

Андрій СМІЯН, ведучий: На вашу погляд, скільки Україні обійдеться перехід до нових мовних стандартів?

Леонід КРАВЧУК: «Це навіть уявити страшно. Перехід - це означає, по-перше, підручники, це означає кадри, це означає зміну всіх офіційних, скажімо, навіть бланків. Це все треба не тільки виготовити, а й забезпечити, донести, довести. Але виникає питання: чи є в цьому зараз потреба? І проводити зараз оці великі, масштабні рішення про Податковий кодекс, про реформи, про все те, що ми знаємо, який масштаб передбачено змін, - і тут ще треба підсунути під Президента, саме під Президента, мовну проблему, щоб збурити проти нього. Адже всі люди вважають, що це ж Президент так думає. А Президент, я ж то знаю, він і сам володіє українською мовою досить перфектно, і він вимагає від чиновників володіти українською мовою. Ну, скажімо, розмова з міністром внутрішніх справ. Він вимагає від нього знати мову. Тобто у нього інша точка зору. Якщо ми посягнемо на мову, на духовність, на історичну пам'ять - це три підвалини, на яких тримається нація. Трималась, тримається і буде триматися. Якщо хтось посягне на це, то він мусить знати, що він посягає на існування нації».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №8
21:34:56-21:40:52 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Поки політики переймаються узаконенням російської, школярі не в змозі до пуття вивчити навіть державної. Та і з іншими шкільними дисциплінами у випускників стає щороку гірше. І це при тому, що реформи в освіті проголошують одна за одною. Попередня, результатів якої ніхто так і не побачив, закінчилася за два роки від фінішу. Замість того, що з цього навчального року нарешті розпочати здобуття профільної освіти, заради якої власне і вирішили перейти на 12-річку, старшокласники знову вчаться по старому. Тож програму, а відповідно і підручники, вкотре довелося коригувати. Та й тести, як довела практика, не виправдали очікувань. І корупція при вступі до вишів не зникла, і вчитися діти почали у прямому сенсі для галочки. Чому шкутильгає українська шкільна освіта і як її вилікувати - у день професійного свята освітян з'ясовувала Ксенія Поважна.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Вчитися, вчитися і ще раз вчитися. Така вона нелегка доля всіх школярів. Українські діти мають дедалі більше шансів зламати зуби, гризучи міцний граніт науки. Вони потрапили в полон експерименту, кінцевий результат якого передбачити складно. Адже реформа освіти триває та ще й постійно змінює свій курс. З ранку до вечора - в школі. В вечора до ночі - вдома. Єва сумлінно сидить над книжками та зошитами. Хоча з її скрипкою, англійською та хореографією навантаження таке, що недовго і надірватися.

Єва МАТЯШОВА, учениця 4-го класу: «У меня кроме кружков всяких и всего этого, я даже нигде не могу выйти на улицу, только по выходным выхожу гулять. Так целыми днями».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Торік Єва співчувала старшій сестрі, яка тепер вже студентка, але до вишу йшла крізь муки. Мати дівчат Наталія з жахом пригадує підготовку до тестування. Каже, врятувало те, що донька обрала гуманітарні дисципліни і готувалася весь рік.

Наталя МАТЯШОВА, мати: «Преподаватели действительно спрашивали все те задания, которые будут в тестах. Это училось целенаправленно вот, именно украинский язык и литература. А все остальные предметы, они, наверное, уже так сами собой отпадали на второй план. Была такая паника. Она говорит: я просто тыкала... вот, говорит, даже все мои знания как-то рассекались».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Хотіли зробити краще, а вийшло як завжди. Саме так поки що виглядають реформаторські зусилля освітян. Українським школярам дісталося з усіх боків. Вчитися пропонують то з семи, то з шести років. Спочатку вирішують, чи за партою слід сидіти десять років, потім - 12. Тепер зупинилися на 11-ти. Але всі ті зміни на додачу із тестуванням вундеркіндів з дітей не роблять. Найбільше страждають від реформ математика та природничі дисципліни. Тоді, як, скажімо, у Польщі математика вже є обов'язковим предметом, який складають абітурієнти, вступаючи до вишу. В Україні ж суттєво скорочено кількість годин на цей предмет.

Ігор АНІСІМОВ, декан радіофізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка: «Логіка викладення повністю порушена. Це приводить до того, що учнів змушують заучувати напам'ять речі, яких вони в принципі не можуть зрозуміти».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: У школі більш-менш сумлінно вчать точні науки лише ті учні, які вирішили складати тести з фізики та математики. Натренувавшись вгадувати потрібні варіанти або просто зазубривши правильні відповіді, школярі набирають бали, вступають до вишу, а далі починаються муки для викладачів вищої школи. Декан радіофізичного факультету розповідає: його педагогам, принаймні протягом першого курсу, доводиться призначати додаткові заняття або перечитати студентам усе те, чого мали навчити у школі.

Ігор АНІСІМОВ, декан радіофізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка: «Якби ми відраховували всіх, хто не тягне протягом першого семестру, у нас би студентів не залишилося на факультеті. Мені здається, що надмірне захоплення тестами шкідливе. Учень повинен вміти говорити, вміти викладати свої думки, вміти розв'язувати задачі, в тому числі і достатньо складні. Всі ці моменти при звичайному тестуванні тією чи іншою мірою випадають. Я вже не кажу про те, що все-таки в будь-якому тесті є елемент лотереї».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Таку думку поділяють не всі освітяни. Директор однієї зі столичних шкіл переконана: тестування потрібне, але разом з ним слід враховувати ще й атестат. І за потребою кожного конкретного вишу запроваджувати додаткові вступні іспити.

Олена ОНАЦЬ, директор спеціалізованої школи №41 ім. З. Слюсаренка, заслужений вчитель України: «Позитивом тестів є те, що необхідно навчатися не тільки в 11 класі чи брати репетитора, чи на курси ходити підготовчі, а необхідно вчитися всі роки. Тому що тестові завдання передбачають перевірку знань, починаючи з шостого-сьомого класу. І тому якщо це усвідомлять і буде враховуватися атестат, оцінка атестату, загальна кількість балів за атестатом, то мені здається, що це трошечки полегшить ситуацію».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Українці менше знають ще й тому, що потроху вимирає професія вчителя. Більшість педагогів, як кажуть, від бога - пенсійного віку. Молода зміна готується, але серед студентів педфаку, такі як Євгенія, швидше, виняток. Вона магістр педагогіки і вже встигла два роки попрацювати з дітьми.

Євгенія ТЕЛЬНОВА, студентка магістратури Національного педагогічного університету ім. П. Драгоманова: «Сьогодні потрібно більше на інноваційні методи навчання, потрібно дітей зацікавлювати, кожного року придумувати щось нове. Якщо це початкова школа, потрібно з ними гратися, потрібно, щоб у них блистіли очі, щоб вони горіли, щоб вони хотіли це вчити, хотіли, прагнули до нових знань».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Рішення присвятити життя школі дається нелегко. Вчителя, який здатен зробити навчання цікавим, бажано заохочувати принаймні гідною зарплатою.

Наталія, студентка магістратури Національного педагогічного університету ім. П. Драгоманова: «Інтересно, увлекательно. И это, в принципе, хорошая работа. Но просто на сегодняшний день невозможно себя обеспечить с такой зарплатой, которую предлагает наше государство».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Учителів меншає, але зовсім піти у небуття вони не можуть. Педагог - більше ніж професія. Це спосіб життя, поклик серця та божий дар. Поки є ті, хто вчителем народився, у дітей є шанс на освіту.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
03.10.2010 5:30:17

Сюжет №9
21:40:53-21:47:30 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Невеликі статки - нагальна проблема не лише вітчизняних педагогів. За статисткою ООН, за межею відносної бідності - а це 17 доларів на день - в Україні живе майже 80% населення. Гроші йдуть в основному на їжу. Про одяг годі й мріяти. Цю проблему вирішували секонд-хенди. Але наступного року епоха вживаного одягу може відійти у минуле. З 1 січня планують заборонити імпорт дешевого вбрання. Це передбачено проектом Податкового кодексу. Все це роблять, аби підтримати національного виробника. Але благими намірами можуть вимостити і дорогу в пекло. Адже реальної альтернативи бюджетному одягу ніхто так і не запропонував.

Жінка: «Все что вот находится - это все из секонд-хенда: начиная от малого и заканчивая старшим, летние, теплые вещи. Единственное, что нижнее белье, трусики, маечки, носочки, ну, колготки еще».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: У Юлії Гусак - шестеро дітей. Від одного до одинадцяти років. «Секондхендівські» речі у цій сім'ї передаються у спадок. І навіть залишаються для друзів та знайомих. Понад три тисячі гривень допомоги на дітей - такий сімейний бюджет матері-одиначки. Його ледве на їжу вистачає. Не до покупок. На секонд-хенді, кажуть продавці, дитячі речі просто розлітаються. Придбане за 5-20 гривень не шкода забруднити і викинуте. Та й справжня європейська якість коштує копійки.

Жінка: «Потому что тут действительно то, что есть на маркировке, такой же состав этой вещи».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: І це не дешева підробка, а оригінал. Іноді навіть голограма вціліла після прання. Тепер від Кутюр, хоч і вдруге, може собі дозволити вдягнутися кожен. Навіть бомжам перепадають брендові речі. 90% одягу, який отримують соціальні служби, з таких магазинів. Все, що тут не продадуть за тиждень, віддадуть бідним.

Дмитро МАКСИМОВИЧ, працівник благодійного фонду «Соціальне партнерство»: «Це речі, які буквально в понеділок переїдуть до нас. І ми зможемо передати тим людям, які потребують».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Раніше «Caritas» отримував гуманітарну допомогу від церков з-за кордону. Тепер все просять на секунді. Кажуть, вже три роки «гуманітарка» в Україну не потрапляє.

Світлана БОДАРЕЦЬКА, соціальний працівник «Caritas-Spes Ukraine»: «Таможню пройти, то есть, это, ну, вещи реально там по году лежат, и вывести практически... там столько бумажек надо, что уже просто церковь отказалась от этого».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: За рік багатодітним матерям та інвалідам роздали майже дві тонни ношеного одягу.

Світлана БОДАРЕЦЬКА, соціальний працівник «Caritas-Spes Ukraine»: «Прилетают люди, очередь занимают, разбирают все подряд. И там ребенку пять-шесть лет, берут на 11, на 12. Спрашиваем: «Чего так?» Они говорят: «Ну как? Мы голые, мы сейчас голодные на данный момент, да, государство нас не обеспечивает. Еще останемся голые и босые».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Секонд-хенд у Європі збирають практично так само, як за радянських часів макулатуру. От з такою формою для школи британські школярі ходять від хати до хати. За тонну ношеного одягу вони отримують 250 фунтів. Ці гроші витрачають на потреби школи, в тому числі і придбання комп'ютерів. В Україні європейські традиції зі збору одягу не прижилися. А от у Литві це звична практика.

Ілона ДАНІУНІЕНЕ, представник компанії-постачальника: «Мы покупаем эти товары по килограммам в разных странах Европы. Это сортируется на категории. Самые лучшие категории идут на наши магазины. То есть наши магазины в Литве, Украине, в Латвии».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Це дуже нагадує елітну крамницю одягу. Тут працюють продавці-консультанти, стильні речі розсортовані по відділах і за гаммою кольорів. От тільки таких цін у звичайних українських магазинах не побачиш. Дизайнер Віталій Павлишин - «секондхендник» зі стажем. У шматті порпається вже 15 років. Навіть взуття для своєї колекції на український тиждень моди назбирав тут.

Віталій ПАВЛИШИН, дизайнер одягу: «В мене мої штани, мого виробництва. А світерок - це секонд».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Щоправда, каже, зараз знайти щось путнє дуже складно. Треба згаяти багато часу. А от натхнення на такому ринку можна пошукати.

Віталій ПАВЛИШИН, дизайнер одягу: «Я дуже багато часу проводжу на те, що просто дивлюся якісь речі, викупаю, як вони пошиті, як вони зроблені, пропорції, з яких тканин».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: По ексклюзив сюди приходять і студенти Марія та Павло. За раз можуть залишити тут 200 гривень.

Павло і Марія КАРПЕНКИ, покупці секонд-хенду: «Куртка, свитер очень красивый, платок. Платок я уже полтора года таскаю, не могу с ним расстаться. Еще рубашка. Я нахожу на секонд-хенде. И просто здесь можно подобрать свой личный стиль. И, как бы, я перестала посещать обычные магазины. Поэтому я очень хочу, чтобы не закрывали».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Підписатися на захист секонд-хендів готова і травесті-діва Монро. Для підтримання образу чарівної блондинки пародистові Олександру щоразу потрібен новий вражаючий одяг. Іноді купує на секонді і перешиває самотужки.

Монро, травесті-діва: «А еще был секонд-хенд классный на Сенном рынке. И когда Сенной рынок снесли, я конечно расстроилась».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Для депутата-"регіонала» Михайла Чечетова пристрасті за секондом незбагненні. Він певен: зміни до Податкового кодексу, які фактично усувають секонд з ринку - це зелено світло для української легкої промисловості.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат, фракція Партії регіонів: «Мы не собираемся строить страну лавочников. Мы не собираемся оставаться на уровне африканских стран. А для этого нужно очень мало. Для этого нам нужно прежде всего обеспечить нормальные условия для поднятия своих национальных отраслей промышленности».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Українські виробники державній підтримці раді, але до глобальних змін ще не готові.

Мирослава КАЛАМУНЯК, директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»: «Галузь, чесно кажучи, не зможе сьогодні забезпечити ринок всім товаром. І не хотілося б, щоб люди, котрі змушені купляти товари секонд-хенду, якимось чином постраждали».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Якщо секонд зникне з прилавків, у крамницях клієнтів не побільшає, - певні постачальники вживаного одягу. Українців просто відправлять на базари по речі сумнівної якості. Любителі секонд-хенду цей бренд готові захищати власним тілом - оголеним. Кажуть, це їх роздягають і знімають останні штани. Акції протесту вже прокотилися кількома регіонами України, але покупці дешевого і вживаного обіцяють зробити їх масовими.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
03.10.2010 3:00:20

Сюжет №2
19:31:20-19:36:51 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: А дискусії, хто головний в Україні - Президент, прем'єр чи парламент - більше не існує. Крапку цього тижня поставив Конституційний суд. Його рішенням політична реформа, яка стала компромісом «помаранчевої» революції у 2004-му і причиною п'ятирічної тотальної війни між Президентом Ющенком, прем'єром і парламентом, скасовано. Повноваження Президенту Януковичу повернули в обсязі 96 року. У Європі такий крутий поворот сприйняли стримано, хоча і назвали несподіваним. Опозиція вдома закликає українців до повної мобілізації. А Віктор Янукович вже попередив: зміни Основного закону тільки почалися. Яких ще сюрпризів чекати - намагався дізнатися Сергій Швець.

Анатолій ГОЛОВІН, голова Конституційного суду України: «Визнати таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційним закон України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року, номер 2222-4 у зв'язку з порушення конституційної процедури його розгляду та прийняття. Рішення Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Рівно 44 хвилини голова суду зачитав вирок Конституції, за якою країна жила майже чотири роки. своїм рішення суд фактично зобов'язав країну повернутися до попередньої Конституції. Головні зміни відбуваються і в трикутнику «Президент-парламент-уряд». Ось базові повноваження, які здобув Віктор Янукович за ініціативи своїх соратників. Президент став головою виконавчої влади, він отримав право самостійно визначати і звільняти прем'єр-міністр в будь-який час. Тепер він може призначати та звільняти міністрів. Плюс глава держави має право напряму керувати роботою уряду та скасовувати будь-які рішення Кабінету міністрів. Президент може самостійно призначати та звільняти голову Служби безпеки України та звільняти генерального прокурора. Вважаючи рішення Конституційного суду своєю перемогою, прихильники Януковича обійматися почали ще в залі.

Олена ЛУКАШ: «Це означає, що на сьогодні всі суспільні правовідносини в державі регулюються цією Конституцією, яка визнана найкращою європейською Конституцією».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Політичні опоненти Президента гостро розкритикували зміни, назвавши їх державним заколотом.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Конституційний суд України всупереч будь-якій логіці конституційного права самочинно оголосив новий конституційний лад в Україні. Суд незаконно привласнив собі права народу та Верховної Ради».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Опозиція також заявила, що за чинності старої Конституції необхідно проводити парламентські вибори вже наступного року. Експерти переконані, що швидкі вибори - єдині поступки влади, яких реально зможе добитися опозиція. Втім у стінах самого парламенту в це не вірять.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Покажите мне людей, которые примут такое решение. Поэтому я отвечаю: нет, это невозможно».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Закордон стримано відреагував на рішення Конституційного суду. Кажуть, що головне - дотримання закону і реальний зміст нововведень.

Хав'єр СОЛАНА, представник Європейського Союзу із зовнішньої політики та безпеки: «Самим українцям вирішувати, як організовувати життя держави згідно закону. Існують різні конституції. Річ лише у тому, щоби їх дотримуватися».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Українське суспільство мляво відреагувало на історичні зміни. За даними Інституту політичного аналізу та прогнозу, лише 7% громадян хвилює конституційна реформа. Принаймні у столиці ми побачили саме таку картину.

Перехожі: «Чесно кажучи, не зовсім. Тому що нам не до того ще поки що. Не вижу в себе возможности что-то изменить. Соответственно, не вижу смысла за этим следить. Зміни до Конституції, якщо і вносити, то тільки, навпаки, зменшувати централізацію влади і так далі. Так що не байдужий я до цього. В вік більше до пенсійного приближається. Так мене більш цікавить пенсійні зміни».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Поміркована частина політикуму, на відміну від опозиції, не сприймає рішення суду як трагедію. Навпаки, ліберали схильні бачити у цьому великий ризик саме для Януковича, оскільки в очах громадян тільки він відповідає як за успіхи, так і за провали.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту змін»: «Ці конституційні зміни поклали персонального на нього і більше ні на кого відповідальність за все, що відбувається в країні: починаючи з відсутності лампочки у під'їзді і закінчуючи відсутністю податкових і економічних реформ в країні».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Сам Президент зрадів приголомшливій новині, але наголосив, що це лише початок.


Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Нова реформа політичної системи є невід'ємною складовою курсу реформ і стане вагомим кроком до загальнонаціональної згоди. Я підтримую ідею референдуму, а також ідею національної конституційної асамблеї».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Конституційний суд приписав усім органам державної влади привести свою юридичну базу у відповідність до нової-старої Конституції. Йдеться про майже 40 законів. Але загальний обсяг нормативних актів, які стали неконституційними, не підрахує ніхто.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Я не готовий зараз говорити про обсяг, тому що це робити треба повну інвентаризацію. Протягом ближчого року можна буде зробити цю інвентаризацію і внести відповідні зміни. Втім, наскільки стійкою виявиться до таких радикальних змін правова система України, наразі ніхто не може сказати. Опоненти влади стверджують: за такими ж юридичними підставами можна скасувати і Конституцію 96 року».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
03.10.2010 3:00:20

Сюжет №3
19:36:52-19:42:15 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Політичний вибух стався цього тижня і в російській столиці. Владний мастодонт, власник одного із найвищих крісел у Росії, господар незліченних маєтків і мільярдних статків, Юрій Лужков скинутий з олімпу одним помахом пера. І невідомо, чи лише цим завершиться його особиста катастрофа. Російські податківці вже взяли слід опального політика. Утім вибухова хвиля дійшла і до України.

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Москва - у кишені, Севастополь - у прикупів. Здавалося б, він вічний мер.

Юрій ЛУЖКОВ, мер Москви: «В отношения снятия мера, простите, ничего у вас не получится».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Інтуїція підвела 74-річного політика. Голову, який пересидів чотири терміни двох президентів, вибив із крісла третій.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, президент Росії: «Я, как президент Российской Федерации, утратил доверие к Юрию Михайловичу Лужкову».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Президентська довіра зникла, коли мер в «Урядовому рупорі» - російській газеті - назвав базікалами тих, хто проти вирубування Хімкінського лісу. Чи сподобався натяк на базік російському президентові? Адже саме Медведєв призупинив вирубування. Водночас як прем'єр-міністр Путін казав «рубати». Лужков поставив на Путіна - і програв.

Андрій ОКАРА ,російський політолог: «Лужков спокусився на основу сучасної політичної системи Росії, на так званий тандем. Якщо між ними виникає якийсь розкол, це просто для Росії може мати непередбачувані наслідки: аж до розпаду правлячої еліти і навіть гірше - навіть територіальну цілісність Росії за нинішніх умов може бути поставлено під питання».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Це зрозумів і Путін, тож підтримати Лужкова не міг, попри можливі електоральні втрати в майбутньому.

Володимир ПУТІН, прем'єр-міністр Росії: «Отношение у мера Москвы с президентом не сложились. Между тем, мер является подчиненным президента и не наоборот».

Голос за кадром: «Почему Москва задыхалась от дыма, а ее мер спасал своих пчел?"

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Хімкінський ліс та задимлена Москва - формальні приводи для незадоволення. А вже інформаційного бомбардування - знайшлося. От тільки готувати відставку Лужкова почали ще рік тому. Й причина - навіть не велика політика, а великі гроші.

Станіслав БЄЛКОВСЬКИЙ, російський політолог: «Москва - це гігантська економіка. Може бути порівняна з третиною російської економіки. Це 4-5 мільярдів тіньових доходів щороку».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: «Тази» і «відра» - це все на початку її бізнес-кар'єри. Далі - крісла для реконструкції «Лужників». Дружина Лужкова - не письменниця і не теле-дива. Але тепер вища за них. На 18-му році кар'єри чоловіка Олена Батурина - третя у списку Forbes найбагатших жінок світу. Вартість її бізнес-імперії - майже три мільярди доларів. Позаду Опра - Вінфрі та авторка «Гаррі Поттера». Попереду - засновниця відомого бренду і така сама, як і вона, ріелтор. Бізнес-інтерес Батуриної скрізь. А надто - в Україні. Висотні будинки, кафе, котеджі із пляжами, елітні ресторани - все це мало бути тут, на березі річки в районі київської Троєщини. Проект вартістю 400 мільйонів доларів передбачав зведення 200 тисяч квадратних метрів житла і мав відбутися у рамках програми обміну землями між Києвом та Москвою, згідно з якою Київ будує мікрорайон Київський у Москві, а Білоком'яна зводить мікрорайон Московський тут, в районі київської Троєщини. Забудовувати київські землі мала б компанія Олени Батуриної, дружини тепер вже колишнього мера Москви. Кажуть, московський мер особисто клопотався про будівництво. Тим часом саме звинувачення у корупції зробили Лужкова легкою здобиччю.

Сергій ДОРЕНКО, журналіст: «С каждой копейки собственной жены он получает полкопейки. По закону, он имеет право на половину ее денег. Поэтому даже если и когда он абсолютно мыслит государственнически и абсолютно мысли в інтересах города, и защищает некий абстрактный, неродной ему строительный сектор, он все-таки получает с этого деньги».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Його маєток, площею у 80 гектарів, зняли з гелікоптеру. І у свій час ці кадри завершили образ голови, який старанно малювали останнім часом російські центральні ЗМІ.

Станіслав БЄЛКОВСЬКИЙ, російський політолог: «Ще влітку 2009 року було сформовано лобістську коаліцію за відставку Лужкова, на чолі якої неформально був впливовий бізнесмен Роман Абрамович. І вони поставили перед собою мету - прибрати Лужкова у розумний термін. І вони цього досягли».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Щоправда, за взаємною згодою того-таки тандема. Тепер Медведєв на деякий час - політик номер один у Росії. Тим часом Україна отримає свої дивіденди.

Юрій ЛУЖКОВ: «Никакими документами город Севастополь не передавался Украине».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Персона нон-грата або кавалер Ордену Ярослава Мудрого. Своїми антиукраїнськими заявами Лужков був небажаним для влади попередньої і незручним для чинної.

Володимир ФЕСЕНКО, український політолог: «Конфліктів поменшає, поменшає, може, такого прямого, жорсткого впливу російського на українську політику і зокрема на політику кримського. Проте знову-таки «свято место пусто не бывает».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Казусом Лужкова політологи вже охрестили невдалу спробу вічного мера піти урозріз російського тандему. Тож і віртуозам від української політики розігрувати таку партію, принаймні до 2012 року, президентських виборів, експерти не радять - щоб казусу не сталося.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
03.10.2010 3:00:20

Сюжет №4
19:42:16-19:47:05 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Ваша дитина геній або цілковита нездара. Вся її доля може залежати від рішення однієї єдиної людини - вчителя. На щастя, педагоги, які буквально продукують таланти, є. На жаль, системи, яка б виявляла, плекала, а затим і використовувала вітчизняні суперобдарування, немає. Єдиний титулований фізико-математичний ліцей погоди не робить. Утім навіть тут майбутні Едісони та Ейнштейни змушені одночасно проходити і школу виживання. Чи потрібні державі вітчизняні генії та їхні викладачі напередодні нинішнього свята всіх вчителів - розвідувала Юліана Саух.

Юліана САУХ, кореспондент: Нездара проб'ється сам, а от таланту треба допомагати влучно, - відмітив радянський кінорежисер Михайло Ро. Звичайно, є й винятки, але всі опитані «ТСН» учні, що цьогоріч склали тести на максимум балів, підтвердили: насамперед це заслуга вчителя.

Христина СЕМОТЮК, отримала 200 балів з математики: «Я вважаю, що це все-таки більше заслуга вчителів. Вдома проблем із домашніми завданнями я ніколи не мала і ніколи не потребувала допомоги».

Юліана САУХ, кореспондент: У Христиної вчительки цього року з 14 учнів троє набрали з її предмета - математики - максимальні 200 балів.

Зоряна ЛІТВІНАС, вчителька математики Надвірнянського фізико-математичного ліцею: «Будь-яку дитину в будь-якій школі можна, скажімо, навчити математики. Тільки для цього треба з нею працювати, зацікавити її».

Юлія БАРАНОВА, отримала 200 балів з математики, української та географії: «Якщо вчитель розказує - це якщо йому подобається його робота - це заворожує і майже непомітно, де закінчується просто гарне продовження часу і починається саме рутинне навчання».

Юліана САУХ, кореспондент: Юлія отримала 200 балів з математики, української мови і літератури та географії. Таку різнобічну обдарованість пояснює знову ж таки особистим прикладом вчителів. Ми зустрілися на презентації художньої книги, яку написала її вчителька математики. Галина Олександрівна сама у школі мріяла стати журналістом, а у старших класах до них прийшла чудова вчителька математика - і Галина пішла за її прикладом. Секрет виховання геніїв у неї простий.

Галина МАРЧУК, вчителька математики Українського гуманітарного ліцею: «Головне - не зіпсувати. Ви розумієте, якщо дитині важко, не вчиться, все, і на кінець вийшла у неї та задача, я кажу: боже, та ти ж Іван - геній. Так воно ж бідне так працює, так воно хоче ще раз почути отой «геній».

Юліана САУХ, кореспондент: У цьому закладі геніїв культивують. Фізико-математичний ліцей-інтернат при Національному університеті імені Шевченка збирає обдарованих дітей з усієї України. Переможців олімпіад зараховують автоматично. Решта охочих складають іспити. Жорсткий і відбір учителів. Передусім - досконалі знання. Але чимало відібраних не витримують і півроку.

Катерина ДАВИДОВА, заступник директор Українського фізико-математичного ліцею: «Насправді такі діти, вони є досить-таки незвичайними і у своєму психічному теж розвитку. І тому вони потребують особливої уваги».

Юліана САУХ, кореспондент: Любити дітей і свій предмет - більше нічого не треба, - каже вчитель фізики, що днями отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Секрет вчителя, що виховує геніїв, наша знімальна група відчувала на собі ще до інтерв'ю. Це така щира зацікавленість власним предметом, що їй просто неможливо опиратися. Не минуло і хвилини від початку уроку фізики, як мене підбурили власноруч створити блискавку. Палець дійсно пахне озоном. Коли нам все-таки вдалося почати інтерв'ю, Георгій Іванович повідомив, що такого поняття, як геній, не визнає. Його формула успіху...

Георгій САЛІВОН, учитель фізики Українського фізико-математичного ліцею: «Це здатність виконувати великий обсяг роботи, і робити це із задоволенням».

Юліана САУХ, кореспондент: Каже: чиновники від освіти надто бережуть дитину від знань. У підручнику для 9 класу майже немає формул, тоді як його учні легко видають на гора більше десятка рішень однієї задачі. І ще один секрет успішного вчителя - психосоматика. Більшість наочних матеріалів діти роблять власноруч. В Міносвіти цим ліцеєм дуже пишаються. Незабаром планують відкрити такого штибу інженерний. Та чи потягне країна стільки геніїв? У цьому інтернаті майбутні Ейнштейни проходять школу виживання не лише інтелектуального, але й побутового. Вже два місяця немає гарячої води. Опалення - під великим питанням. За ремонт тепломережі комунальники правлять півмільйона гривень. У школи їх немає. Міносвіти, якій школи підпорядковуються напряму, зігріти своїх геніїв не квапиться.

Катерина ДАВИДОВА, заступник директор Українського фізико-математичного ліцею: «Тобто проекти по заміні вікон, проект «Тепла школа» - ми цих проектів не стосуємося. Тому що... кажуть про те, що хоча ми знаходимося на території міста Києва, ми не є київською школою».

Юліана САУХ, кореспондент: Не потрібні генії державі і після випуску. Андрій Слюсарчук - вчений-нейрохірург. Крім того, що практикує по всьому світу, працює над програмою «Управління нейроном», щоб підвищити людські можливості. Крім того, це дасть змогу лікувати залежності та інші розлади психіки.

Андрій СЛЮСАРЧУК, доктор медичних наук, професор: «На сьогоднішній день, скажу вам відверто, в мене є шість запрошень в шість країн світу».

Юліана САУХ, кореспондент: У рідній Україні його знають лише як людину з надзвичайними здібностями. Знає напам'ять 20 тисяч книг. Число пі може назвати до 200 мільйонів. Хоча всі ці показові виступи - суто для привернення уваги до своїх наукових розробок.

Андрій СЛЮСАРЧУК, доктор медичних наук, професор: «Мені шкода, але я змушений визнати, що визнання у своїй країні я, як вчений, не здобув».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
03.10.2010 3:00:20

Сюжет №5
19:47:06-19:54:22 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Мовний капкан - у нього знову може потрапити Україна разом із новим законопроектом, зареєстрованим у Верховній Раді під гаслом захисту прав національних меншин. Він практично урівнює у правах мову державну із російською. А паралельно створює масу додаткових проблем, бо передбачає навчання, спілкування із державними посадовцями мовами усіх 130-ти мовних меншин в країні. Світлана Березівська, йдучи слідами масових протестів, з'ясувала майже сенсаційну річ - насправді Європейську хартію регіональних мов, на яку опираються автори законопроекту, у нас просто неточно переклали.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Таких селищ в Україні, де не знають державної мови, сотні. На Закарпатті - це угорці, німці і румуни. На Запоріжжі - гагаузи і греки. Кримські татари - у Криму. Молдавани - на Одещині. Саме на такі іншомовні села вказують автори останнього законопроекту про мови в Україні.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів, автор законопроекту: «Он предоставляет право людям, которые компактно проживают и материнский язык в которых являет другой язык, в том числе и русские».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Захист мов національних меншин передбачений в Європейській хартії, під якою Україна підписалася ще вісім років тому, нині депутати із правлячої коаліції обіцяють ввести в дію. Їхнє бажання підтримує Президент.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Імплементація Європейської мовної хартії в Україні - це питання порядку денного. Ми над цим сьогодні працюємо».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Поспішають із новим мовним законом до 2011 року, коли Україні доведеться звітувати за виконання хартії у Європі. Втім ми й так випереджаємо багатьох із 44 країн, які підписали хартію. Ратифікували її всього 17. Серед обережних - Франція, Італія і Росія. Екс-голова міжвідомчої групи в Україні з реалізації Європейської хартії впевнений: країни зволікають, бо бояться.

Володимир ВАСИЛЕНКО, колишній керівник міжвідомчої групи з реалізації хартії в Україні: «Відбудеться мовна федералізація України. Поки це буде від влади, весь час будуть конфлікти на мовному».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Демократичний підхід в мовному питанні стривожив і наукову еліту. Понад триста професорів і кандидатів наук Академії вищої школи звернулися до Президента з серйозними засторогами - нові правила провокують в Україні нову хвилю мовного протистояння.

Максим СТРІХА, віце-президент Академії наук вищої школи: «Українська мова опиниться в ролі, ну, мови для невеличкого гуманітарного гетто і мови для хатнього вжитку».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Лідер фракції «Регіонів» у парламенті над законопроектом особисто працює вже два роки. Всіх критиків заспокоює.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів, автор законопроекту: «Закон говорит о том, что государственным языком в Украине остается украинский».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Дійсно, державною в Україні автори закону - «регіонал», комуніст та представник Блоку Литвина - залишають українську. Водночас обов'язкове застосування української відміняється майже всюди. Відтак громадянину України використовувати національну обов'язково лише у армії та в нотаріаті. В освіті гарантується навчання тою мовою, якою забажає громада національної меншини. У міліції, суді чи ДАІ після цього закону мають заговорити щонайменше 13 мовами нацменшин. Запроваджується обов'язків відсоток російської мови на телебаченні та радіо. На виборах перекладати на мови тутешніх громад мають у бюлетені і виборну агітацію. Навіть у Верховній Раді виступити з трибуни дозволяються російською чи іншою мовою. Заяви місцевим чиновникам не обов'язково писати державною - можна рідною: румунською, гагаузькою чи кримськотатарською, приміром. Мер закарпатського Мукачева вже звик до угорських відвідувачів. І сам може без перекладача з'ясувати, у чому суть. Цей український край особливо багатомовний. Понад 30 національностей тут проживають компактно. Проте всі національності, прийшовши у мерію, чемно переписують офіційні запити українською.

Золтан ЛЕНДЬЄЛ, міський голова Мукачевого: «Є села, де сто відсотків проживає угорців. Так, вони дивляться угорське телебачення, мають таку можливість. Вони читають наші угорські газети. Вони ходять в садики і школи з угорською мовою. Але звернутися в сільську раду на угорській мові... практично ми можемо такий кавардак в документообороті навести, що потім не розібратися».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: У Запоріжжі батько-татарин Леонід Акирянович пише заяву ректору вишу. Отримавши заяву, головний бухгалтер розгубився - прочитати прохання батька він не може.

Василь ТИМОШИН, головний бухгалтер Запорізького національного університету: «Буду шукати, хто б мені міг перекласти».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Це один з найпрестижніших вишів України. Тут навчаються студенти всіх національних меншин держави. Наразі викладання тут державною, українською не викликає жодних конфліктів і заперечень. Проте все це може змінитися із прийняттям нового закону про мови. Скільки заплатити перекладачам, як здорожчає тоді освіта - вже тепер мізкує вузівський головбух. Адже лекції доведеться перекласти на кілька мов одночасно.

Василь ТИМОШИН, головний бухгалтер Запорізького національного університету: «Немає викладачів, які б знали мову кожної національності».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Майбутні українські юристи на перерві між лекціями розмовляють із французьким студентом Христофом англійською.

Вікторія, студентка юридичного факультету Національного ун-ту ім. Т.Шевченка: «Всі студенти нашого університету вільно володіють і українською, і російською мовою. Тому нагальної потреби ввести пари саме російською мовою - це, мені здається, просто трата бюджетних коштів».

Ілона, студентка юридичного факультету Національного ун-ту ім. Т.Шевченка: «Зараз у нас стоїть більш, на мою думку, загальніше питання - викладання англійською мовою».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: На професор Володимир Василенко вказав на ще одну чи не найдивнішу річ. Досвідчений перекладач виявив: в Україні є два варіанти перекладу мовної хартії. І депутати за основу свого проекту взяли неправильний.

Володимир ВАСИЛЕНКО, колишній керівник міжвідомчої групи з реалізації хартії в Україні: «Вже перекладом було спотворено саму ідеологію хартії. Хартія присвячена захистові насамперед тих мов, які опинилися на межі зникнення. Про це чітко говориться в преамбулі хартії. Ясно, що російська мова не підпадає».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Досвідчений мовник вважає: хартію в Україні можна впроваджувати, лише усвідомлюючи, що в Україні живе понад 130 національних меншин. Реальне забезпечення їхніх мовних прав, навіть з фінансової точки зору, не підйомне. Йдеться про мільярди гривень, повну перебудову діловодства, а подекуди ще й шкоду українській мові. Втім автор законопроекту стверджує: шукав компроміс перш за все між українською і російською.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів, автор законопроекту: «Мы не говорим, что там русский язык второй государственный язык, хотя многие, поверьте, наши избиратели требуют этого. Нельзя перегибать либо в одну, либо в другую сторону. А должен быть найден какой-то консенсус».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Консенсус вже давно знайшли ось ці другокласники Києва.

Кореспондент: «Дома хто розмовляє російською?"

Діти: «Я».

Кореспондент: «А українською?"

Діти: «Я».

Кореспондент: А яка має бути державна мова, на вашу думку?

Діти: «Українська».

Кореспондент: «Чому?"

Діти: «Тому що держава українська"

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
03.10.2010 3:00:20

Сюжет №6
19:54:23-19:59:52 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Комунальники ідуть у наступ. Борги за квартиру можуть залишити вас без неї. Ухвалені вже парламентом зміни до закону про судоустрій і статус суддів дозволяють за ці борги зразу ж подавати на вас до суду без вашого відома. А після змін у кримінальному і цивільному кодексах, якщо рішення суддів не виконаєте, легко опинитися за гратами. Тішить у цій історії лише те, що навіть маючи борги, ви можете оформити субсидію, якщо плата за житло перевищує десять, а в деяких випадках і 15% ваших прибутків.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Що більше у вас несплачених квитанцій, то більше шансів переїхати. Щоправда навряд чи вам сподобається ваше нове помешкання. Три роки за гратами - це максимальне покарання за несплату комірного. 7 липня цього року парламент ухвалює зміни до низки законопроектів та кодексів. Відтепер комунальники звертаються до суду за так званою спрощеною системою.

Любов КУРАСОВА, керуюча справами ОСББ: «Єслі раніше ждали, висилали три-чотири рази повістку, то сейчас ніхто нікому не висилає. Можуть мене не визивати, можуть вас не визивати. Самі рішають в пользу не боржника».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Киянка Ольга Юрьєва судитися не хоче, але має борги. Їй треба віддати 2500 тисячі гривень. Дівчина живе сама і таких грошей на руках не має. Боїться, бо чула від подруги, що можуть забрати квартиру.

Жінка: «Кроме квартиры этой у меня больше ничего нету».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Що буде? - питання відкрите. За борг із квартплати виконавча служба може заарештувати ваше майно і навіть вашу оселю. У цьому переконують комунальники і дещо обнадіюють юристи.

Андрій ЩЕРБИНА, директор КП УЖК Шевченківського району міста Києва: «Майно може бути реалізовано з торгів. Квартира - теж».

Олена ВОРОНЦОВА, юрист: «Квартиру реалізувати не можна, тому що немає механізму сьогодні реалізації житла за несплату боргів за комунальні послуги».

Андрій ЩЕРБИНА, директор КП УЖК Шевченківського району міста Києва: «Якщо є бажаючі придбати цю квартиру, вони її придбають. То вони придбають з людиною, яка буде проживати і мати право там проживати».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Перспектива проживати у тій самій, але вже не своїй квартирі, змусила Олю піти на компроміс. У комунальній царині це називається реструктуризацією. Заборговану суму можна виплачувати частинами аж до п'яти років.

Жінка: «71 гривна дополнительно».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: 2500 боргу Олі розписали на три роки. тож тепер комірне сягатиме маже 300 гривень. Для дівчини це багато, але іншого виходу Оля не бачить.

Андрій ЩЕРБИНА, директор КП УЖК Шевченківського району міста Києва: «Вона може отримати субсидію навіть при наявності боргів за житлово-комунальні послуги».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Для внука Сергія бабуся Тоня - ще й домашній репетитор з математики. У школі пропрацювала майже півстоліття. Серед зошитів і книжок - лист із Пенсійного фонду. Пропозиція від держави оформити субсидію.

Жінка: «Вже дуже турбуються? Якби турбувалися, то б нарахували пенсію таку, як треба. А це подачка - я считаю. Вона мене обурює. Я не хочу тієї подачки».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Сусідку Антоніни Панасівни субсидія також ображає, але вона живе сама. Грошей потребує ще дужче. Та, попри це, боргів не має. Оформити субсидію ми вирішили разом. Навіть удвох розібратися у всіх пунктах і підпунктах було непросто. У Нововолинському міськвиконкомі на нас уже чекали. Під час заповнення документів з'ясувалося: пенсіонерка може оформити субсидію тільки на 30 квадратних метрів. Якщо ж хоче на всю квартиру, до неї прийдуть гості. Надія Петрівна - соціальний інспектор. Її завдання - знайти брехунів або переконатися у тому, що людина потребує субсидії. Ще до того, як іти у виконком, ми з'ясували: найдорожче придбання Олена Антонівни за останній рік коштувало гривень 700. Перекреслити надію на державну допомогу лінолеуму не під силу. Для цього він мав би коштувати приблизно 8500 гривень або 10 прожиткових мінімумів. А якби цей лінолеум стелив прописаний у квартирі безробітний родич, субсидію не дали б ніколи.

Наталя ВОЛЧЕНЮК, керівник управління праці та соціального захисту населення: «Якщо є зареєстрована особа, яка не перебуває в трудових відносинах або не зареєстрована в центрі зайнятості, як безробітна, субсидія призначена бути не може».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Питаннями субсидій Наталія Борисівна займається вже 14 років. Розіслані Пенсійним фондом «листи комунального щастя» жінка критикує. І шрифт, мовляв, дрібний, і структура заскладна. Пенсіонери пишуть від руки. Помилки, промахи і неякісне надання послуг - це те, чим можна відповідати комунальникам на їхні судові позови. Самими словами тут не обійтися - потрібні зафіксовані дані, заяви, звернення. Потім все це можна використовувати при поданні апеляції.

Олена ВОРОНЦОВА, юрист: «Якщо ви будете проти, ви звертаєтеся відповідно до Апеляційного суду, а далі - до Верховного Суду, і можете захищати свої права».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Захищати свої права ви будете вже у звичайному судовому порядку - зі свідками та доказами. Але для цього апеляцію треба подати впродовж десяти днів від моменту отримання судового рішення.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
03.10.2010 3:00:20

Сюжет №7
19:59:53-20:00:50 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Відкрити свої приховані резерви і побачити себе іншими очима відтепер мають змогу всі глядачі каналу «1+1». Якщо у вас бігатимуть мурашки по шкірі, неконтрольоване тіло стане здатним на подвиги, а світ ви побачите через відкрите третє око - не лякайтеся, все гаразд. Ви просто потрапили під дію гіпнозу. Кілька рухів гіпнолога над головою, клацання біля скроні - і ви занурюєтеся світ. Як пояснює фахівець Дмитро Домбровський, цей медитативний стан переводить роботу мозку і тіла в окремі режими. Наступає такий собі сон і просвітлення одночасно. От тоді ви і почнете виявляти свої таланти, приховані творчі резерви. Вийдуть назовні і відкриються суперможливості. Що витворяють люди під містичним мистецтвом гіпнозу, можна побачити вже сьогодні в шоу «Що ти робив минулої п'ятниці» о 21:40.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №1
20:01:10-20:09:20 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Україна с пятницы должна жить по Конституции образца 1996 года. Таким было решение Конституционного суда, который отменил закон о политреформе, принятый в декабре 2004-го, в разгар политического кризиса в стране. Теперь Україна вновь переходит в президентско-парламентскую вертикаль, полномочия главы государства существенно расширяются. Парламент лишается таких понятий как «коалиция», «императивный мандат» и одного года каденции, правда - со следующих выборов. В срочной корректировке нуждаются несколько десятков законов, не говоря уже о нормах существования для Кабмина, Верховной рады, центральных органов исполнительной власти. Валентина Левицкая - о том, как изменяется современное политическое обличье страны.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Попытки изменить Основной закон после его торжественного принятия в 96-м - предпринимались не один раз. Уже в двухтысячном Леонид Кучма предлагал перейти к парламентско-президентской модели государства. Но тогда его не поддержали политики. В 2004-м Конституцию все-таки изменили, но сделали это в спешке, стремясь поскорее урегулировать острый политический кризис. Спустя 6 лет именно погрешности в процедуре и привели к очередному пересмотру главного закона страны. 8 декабря 2004-го оппозиция во главе с Виктором Ющенко получила возможность провести третий тур выборов - взамен на урезание полномочий главы государства. Несколько законов принимали пакетом, по ходу дела внося поправки. «За» изменения в Конституцию проголосовали 402 депутата из всех фракций, кроме БЮТ.

Леонид КУЧМА, президент Украины (1994-2005): « Останній час ми неодноразово чуло слова, що не повинно бути переможців чи переможених, що повинна виграти Україна. Я думаю, що треба додати, щоб ні в якому разі не було приниження. Я і сьогодні прийшов у цей зал з розумінням того, що те рішення, яке сьогодні необхідно не якійсь частині парламента, а країні нашій, - буде прийнято».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: На то, что при этом была нарушена обязательная для таких случаев процедура экспертной оценки в Конституционном суде, все творцы политреформы тогда закрыли глаза, списав все на политическую целесообразность.

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Головною подією сьогоднішнього дня є те, що вдалося досягти те, що мало хто сподівався. Я думаю, що це день критичного компромісу. Я переконаний, що якби не сьогодні, то завтра було би пізно, все пізно».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Изменения в Конституцию вступили в силу с 2006-го года. Срок полномочий Верховной рады увеличился с 4-х до 5-ти лет, и появилось понятие «коалиция» депутатских фракций. Именно она выдвигала кандидатуру премьер-министра, а президент должен был внести ее на голосование парламента. Без согласия большинства в Раде - президент не мог назначать и увольнять Генпрокурора, главу СБУ, руководителей Фонда госимущества и Антимонопольного комитета. Фамилии министров предлагал премьер, а утверждала все та же Рада. Глава правительства предлагал и кандидатуры губернаторов, а утверждал их - президент. В то же время, глава государства имел право распустить Верховную раду, если она не успевала за месяц сформировать коалицию. Насколько неэффективной в отечественных реалиях оказалась новая модель распределения властных полномочий, украинцы увидели очень скоро. Противостояние в парламенте, постоянные конфликты президента и премьера, выяснение - кто в стране главный, и в итоге - провал большинства обещанных реформ.

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Без санкції глави держави, парламенту розглядається питання щодо рішення відносно нульового варіанту».

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Жодне слово пана Ющенка не відповідає дійсності».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Во всем виновата плохая Конституция и ее снова нужно менять - решил президент Ющенко. Панацеей от междоусобиц во власти он считал двухпалатный парламент, в котором станет на треть меньше депутатов, изменение в системе выборов в Раду и местные советы. Но эти предложения так и остались на бумаге. Новый президент и его команда в парламенте пошли другим путем: попросили Конституционный суд дать оценку - изменениям 2004-го года.

Елена ЛУКАШ, замглавы Администрации президента, представитель президента в КСУ: «Мы так и не научились жить по нормам Конституции, которые не регулировали общественные отношения, а искривляли все демократические принципы и все нормальные способы функционирования государственной власти. Пришло естественное время исправлять ошибки».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Два с половиной месяца изучения материалов, неделя закрытых дебатов в суде - и вот вердикт.

Анатолий Головин, председатель Конституционного суда Украины: « Визнати таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційним закон України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року №2222 у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття. Покласти на органи державної влади обов'язок щодо невідкладного виконання цього рішення стосовно приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року"

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Решение суда вступило в силу в тот же день. Это значит, что с 1-го октября страна вновь живет по Основному закону 96-го года. Каденция депутатов Верховной рады и местных советов - снова сократилась до четырех лет. Коалиция - больше не нужна. Ведь президент вернул себе право предлагать кандидатуру премьер-министра на рассмотрение Верховной рады, назначать и увольнять министров по представлению главы правительства. Отправлять премьера и весь Кабмин в отставку - президент может и без согласия парламента. Точно также - именно глава государства назначает и увольняет Генпрокурора, председателя СБУ, руководителей ФГИ и антимонопольного комитета. Судьбу губернаторов президент решает с подачи Кабинета министров. Решение суда оппозиция восприняла в штыки. Лидер БЮТ заявила - раз Конституция-2004 признана «неправильной», то и нынешняя власть избрана незаконно.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: « Вихід мусить бути цивілізованим сьогодні з цього, адекватний. Цей адекватний вихід - в нових умовах переформатувати, переобрати всю владу. і я не думаю, що класика демократії говорить про те, що вибори - це хаос. Вибори - це відновлення справедливості».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Как действовать дальше, решали лидеры 14-ти оппозиционных партий, которые в тот же вечер собрались на закрытое совещание.

Анатолий ГРИЦЕНКО, лидер партии «Гражданская позиция»: «Більшість партій вимагають відставки Конституційного суду у його нинішньому складі. І більшість партій поділяють думку про необхідність проведення дострокових президентських і парламентських виборів. Остаточні позиції будуть узгоджені до вівторка».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Пересмотр Конституции не означает отмены результатов выборов, уверяет министр юстиции.

Александр ЛАВРИНОВИЧ, министр юстиции Украины: «В Україні повноваження не обирають, як не обирають в жодний іншій державі. Я наводив приклад, як у 94-му році обирали президента, а потім у 96-му ухвалювали конституцію, і ні в когоне виникало питання переобирати президента чи Верховної Ради».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Зато законодательство придется срочно переписывать под новую-старую Конституцию. Первым делом нужно будет менять законы «О Кабмине» и «Регламенте Верховной рады», уверен Владимир Литвин. А чтобы не возникало путаницы - следует урегулировать и сроки полномочий депутатов всех уровней.

Владимир Литвин, председатель Верховной рады Украины: «Я вважаю, нам треба зараз напрацювати зміни до Конституції, вони мають бути короткими щодо термінів перебування на посадах. Що Верховна Рада, я вважаю, має бути порядок 5 років, місцеві органи самоврядування - 5 років, голови сільських, селищних і міст - 5 років, і в перехідних положеннях зафіксувати, що закон у частині терміну перебування на посадах не має зворотної сили».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Всего же предстоит изменить около сорока законов. Новую версию закона «О Кабмине» правительство уже готово передать на рассмотрение Верховной рады.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №2
20:09:21-20:14:55 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: О необходимости выполнять решения суда заявил в інтервью нашей программе Виктор Янукович. Президент Украины уверен: равенство всех перед законом - залог развития и процветания Украины. О непростом пути реформирования страны, первоочередных мерах для выстраивания европейского курса преобразований - Виктор Янукович в эксклюзивном інтервью «Подробностям недели».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Віктор Федорович доброго дня. Я маю вам поставити питання, що турбує більшість наших глядачів. Що робити з тими рішеннями і законами, які приймалися за 5 років. Якою буде доля Верховної ради, скільки їй жити, 4 чи 5 років? Що буде з урядом? Чи є у вас бачення майбутніх змін, гармонізації цих всіх процесів?

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Справа в тому, ми повинні дати відповідь на одне питання: ми хочемо, щоб в країні був лад? Ми хочемо, щоб в країні була політична, економічна стабільність? Нам треба побудувати такі правила гри, але за всіми правовими принципами, які б відповідали нашим прагненням. Перше, нам потрібні вибори кожен рік? - Не потрібні. Тобто нам треба привести це законодавство у відповідність, я сказав би, до європейських стандартів. Все, що необхідно зробити для того, щоб покращити Конституцію, наприклад, в частині місцевого самоврядування, це питання треба, щоб пройшло відповідну дискусію в суспільстві і щоб ми отримали експертні висновки, європейські, такої організації як Венеціанська комісія, і після того, їх можна виносити на розгляд Верховної ради, згідно з процедурою».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Якщо повернутися до подій 2004-го... Я перед нашим інтерв'ю спеціально переглянув публікації того часу, статті. Тоді всі визнавали, що конституційні зміни впроваджувалися поспіхом. Але тобі був такий, знаєте, «залізобетонний» аргумент - зміни потрібні для вирішення кризи, яка виникла після виборів 2004-го. Всі ми знаємо, що відбувалося останніми роками. Як по-Вашому, чому не спрацювала конституційна реформа?

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Перш за все треба зауважити, що в той час була політична криза, але ніяк не конституційна і спосіб вирішення політичної кризи він був вибраний поспіхом. Тобто зламали Конституцію, тільки так можна назвати ті зміни, які були прийняті з порушенням процедури, тобто з порушенням діючої Конституції. І врешті-решт що ми отримали? Ми отримали протистояння між гілками влади. Ми бачили як влада ці 5 років весь час з'ясовувала стосунки, хто старший, хто голова і це призвело до падіння економіки і до погіршення життя людей. Ну і безумовно... безумовно до втрати авторитету країни в світі. Тому що наші партнери не знали, що можна очікувати від такої влади, яка не здатна брати на себе зобов'язання і їх виконувати своєчасно. Тому нам треба було входити в правове поле, це головне питання. Коли мені під час засідання Конституційного суду задавали питання, що я буду робити, яке буде рішення? Я сказав, що, яке б рішення не було, я буду його виконувати. Я зобов'язаний виконувати його, і ні в якому разі, в жодній демократичній країні не виникає питання, що робити з рішенням суду? Чому воно виникає в Україні? Тому що останнім часом почали підмінювати принцип верховенства права принципом політичної доцільності. Це неприпустимо, тому всі і великі і маленькі демократи повинні знати, що в країні буде панувати закон.

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Якщо повернутися до звинувачень опозиції, досить різкі були сказані слова, що ви захоплюєте владу, що Україна йде шляхом до тоталітаризму... Якою є ваша відповідь?

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Моя відповідь проста, що ми всі повинні звикнути жити за законом, все. А справа не в тому хто на якому місці знаходиться при владі, хтось в парламенті, хтось в кабінеті міністрів, є ще і звичайні люди. Ми всі зобов'язані і ми всі рівні перед законом. Президент також.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №3
20:14:56-20:16:40 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Решение Конституционного суда в тот же день начали активно обсуждать на южном берегу Крыма, где как раз проходил Ялтинский международный форум с участием многих известных европейских политиков. Общая тональность высказываний в Ялте - украинское законодательство нуждается в модернизации.

Александр КВАСНЕВСКИЙ, президент Польши (1995-2005): «Я не жду какой-то негативной реакции Европы. Ведь это в первую очередь решение Конституционного суда и мы обязаны его уважать. Отношения с Европой зависят от украинской политики, но в этой ситуации я не думаю, что стоит ожидать какой-то негативной реакции. И я (как бывший президент) и пан Коморовский (как президент нынешний) - мы считаем, что это внутреннее дело Украины. Это вам решать. И мы уважаем любое ваше решение».

Марек СИВЕЦ, депутат Европейского парламента: «Мы не будем давать вам советов. Если украинский суд принял решение, основываясь на нормах закона - Европа не будет вмешиваться. При этом в Европейском Союзе , конечно же, хотят понять - что это означает для внешней политики вашей страны. Вопрос лишь в том - что последует за этим решением, не изменится ли политика страны. Т.е. никто в Европе не будет возражать - просто у всех возникают вопросы».

Хавьер СОЛАНА, генеральный секретарь Совета Евросоюза (1999-2009): «Это решение априори никак не скажется на отношениях Украины и Европейского Союза. Это ваше право - производить перемены. И это решение основано на законе. Я не думаю, что система управления государством в принципе может повлиять на сотрудничество вашей страны Евросоюзом. Ведь обе модели существуют в Европе».

Штефан ФЮЛЕ, европейский комиссар по вопросам расширения Европейского Союза и политики соседства: «Те, що в Україні триває процес конституційної реформи - для нас очевидно. Ми вітаємо те, що Україна взяла до уваги висновки венеційської комісії. Європейський союз уважно слідкує за подіями у вашій країні. І поки що у нас приводів для занепокоєння немає».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №4
20:16:41-20:19:45 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Иностранные юристы по конституционному праву, знакомые с украинским законодательством, уже дают первые комментарии событиям минувшей пятницы. Так, Серджио Бартолио, профессор конституционного права университета Триеста, представитель Венецианской комиссии, который изучал этапы становления Основного закона в Украине, дал свою оценку Конституции образца 1996 года.

Серджио БАРТОЛИО, представитель Венецианской комиссии, профессор конституционного права университета Триеста: «Мы считаем, что конституция 1996 года была первым документом, закреплявшим гражданские свободы после падения железного занавеса. Она стала результатом серьезных реформ и установления новой демократии. поэтому венецианская комиссия постановила, что эта конституция может стать хорошим шагом в дальнейшем развитии Украины. в варианте от 1996 года добавлены многие положение - в том числе закрепляющие права и свободы человека, которые совпадают с нормами европейской конвенции о правах человека. 1 сентября конституционный суд Украины признал верховенство конституции от 1996 года, а также назвал такими, которые не соответствуют положениям конституции изменения, сделанные после 2004 года. Венецианская комиссия много раз критиковала те изменения, которые были внесены после 2004 года в Конституцию. Особенно мы критиковали введение императивных мандатов в парламент».

Ведущий: Еще один юрист, имеющий отношение к разработке конституции 1996 года, не скрывает своего удовлетворения из-за отмены политреформы. Богдан Футей сегодня - судья федерального суда претензий США. 15 лет назад он был советником в рабочей группе, трудившейся над проектом Конституции. В эксклюзивном інтервью нашей программе известный юрист призывает навести порядок в украинском законодательном пространстве.

Богдан ФУТЕЙ, судья федерального суда претензий США: «Я вважаю, що якщо робляться зміни конституційні, вони повинні бути зроблені згідно з Конституцією. і ті зміни були зроблені, я був один з тих хто говорив з самого початку після змін очевидно, що вони не правильно були зроблені. Перше, не було висновку Конституційного суду про ці зміни, не було зроблено. Друге, воно все було прийняте пакетом, а згідно конституції потрібно голосувати по один, по статтях отим всім, що має бути. Але що найбільше це було 5 жовтня 2005 року Конституційний суд , рішив конституції, які міняють політичну систему, а політ реформа змінила політичну систему, мають бути окрім того, що конституція передбачає народним референдум. Тут референдуму не відбулося, а це є вимога Конституції, вона є основний закон держави і всі повинні її дотримуватись Верховна Рада, державна влада ну і зокрема судова влада.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №5
20:20:35-20:22:00 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: МВФ меняет стратегию. Универсальные рецепты, которые Международный валютный фонд 60 лет давал странам, жестко требуя их выполнять, далеко не всегда приносили результаты. Такое неожиданное признание глава Фонда, Доминик Стросс-Кан, сделал в Крыму, выступая на саммите «Ялтинской Европейской стратегии».
Руководитель одной из крупнейших финансовых структур мира заявил участникам Ялтинской встречи - своим главным заданием Фонд сегодня считает изменение мировой финансовой системы. МВФ намерен и сам провести «работу над ошибками». А для этого - будет теперь более гибким в отношениях со странами-партнерами. В том числе - и с Украиной. Состоянием отечественной экономики Стросс-Кан вполне доволен. Более того, сообщил - уже через месяц в Киев прибудет Миссия фонда. А после этого визита у нашей страны появятся очень хорошие шансы на очередной транш кредита МВФ - свыше 1,5 миллиардов долларов. Основным препятствием для получения денег мог бы стать высокий дефицит бюджета. Но во время ялтинских встреч директора МВФ заверили - Україна свое слово сдержит.

Доминик СТРОСС-КАН, глава Международного валютного Фонда: «Я убежден, что цель, которую мы определили вместе с Украиной - сократить дефицит бюджета до 3-х с половиной процентов - вполне достижима. И теперь - чтобы не беспокоиться о будущем - стране нужно привлекать инвестиции. В целом же в Украине все хорошо. И это лишь частично заслуга МВФ. В основном этого добилось правительство».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №6
20:22:01-20:22:40 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: По словам самих участников, Ялтинский саммит этого года стал самым представительным и результативным за все 7 лет его существования. Газовые конфликты, климатические изменения, сближение Украины с ЕС... Эти темы в течение двух дней обсуждали известнейшие политики. Одним из главных достижений в Ялте стали договоренности Киева и Варшавы. А точнее, двух президентов, личная встреча которых откладывалась несколько раз. Виктор Янукович и Бронислав Комаровский говорили о польских реформах и о том, что две страны могут сделать друг для друга. Варшава пообещала лоббировать «визовый» вопрос - чтобы разрешения на въезд в Шенгенскую зону украинцы получали быстрее и проще. А Виктор Янукович предложил Польше участвовать в модернизации отечественной газотранспортной системы. При этом украинский президент допускает и возможность участия Польши в управлении ГТС.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №7
20:22:41-20:28:00 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Предвыборная кампания в Украине - в самом разгаре. Через три дня станут известны все кандидаты в местные советы и претенденты на кресла руководителей сельских, поселковых, городских советов - их сейчас регистрируют в территориальных избирательных комиссиях. А на самих участках все еще разбираются в тонкостях нового закона. Новшеств оказалось немало - одни бюллетени восьми разных цветов чего стоят, а времени, чтобы понять все тонкости - в обрез. Ведь до дня голосования осталось меньше месяца. Как не запутаться в рулонах бюллетеней в самый ответственный момент - расскажет Светлана Чернецкая.

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Приготували 2 олівці, зелений і червоний. Делать правильный выбор - этому она учит их с самого детства. И пусть первоклашки - пока что выбирают рисунки в тетради, это уже напоминает взрослую жизнь. Сама Мария Григорьевна - считает себя сознательной избирательницей. К предстоящим выборам она обязательно знакомится с программами кандидатов и политических партий, чтобы понять, что они собираются сделать для ее семьи, школы и села.

Мария ЕРАСЕВА жительница с. Микуличи Бородянского р-на Киевской области: «Ще не всі подали свої дані. Ну ось агітація розпочнеться, будем більше знати».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Мария Григорьевна - типичный представитель украинского электората. На ее примере мы покажем нынешний избирательный процесс. В день выборов женщине предстоит определиться с такими кандидатами. Она избирает сельского голову, сельский совет, а также районный и областной советы. На уровне родных Микуличей - для нее все просто. Два бюллетеня: в одном - фамилии кандидатов на пост головы, в другом - депутатов сельсовета. В сельских выборах законом предусмотрена мажоритарная система, объясняет голова Микуличей Валентин Корниенко. Сюрпризов в этих списках он не ожидает.

Валентин КОРНИЕНКО, сельский голова Микуличей Киевской области: «Жителі тих округів оберуть найдостойнішого кандидата, тому що всі знають - хто той чи інший депутат, бо він проживає в тому ж окрузі».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Единственный нюанс - кандидаты могут выдвигаться и сами, и от партий. Мария Григорьевна уверяет - для селян это новшество не играет роли.

Мария ЕРАСЕВА жительница с. Мыкулычи Бородянского р-на Киевской области: «Ми вибираємо людей, ми не дивимося яка партія, нам головне - яка це людина, які в неї людські якості, а не від якої вона партії, мені здається це саме головне для нас».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Но придется женщине выбирать и среди политических партий. В районных и областных советах действует смешанная пропорционально-мажоритарная система.

Василий КОТЕНКО, председатель Бородянского районного совета: Праворуч місця для депутатів районної ради, ліворуч місця для запрошених на сесію районної ради».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Эти кресла в Бородянском райсовете займут 48 избранников. Пополам - мажоритарники и кандидаты от партий. Председатель райсовета Василий Котенко считает: смешанная избирательная система - лучше, чем голосование по спискам партий. Но еще лучше для жителей сел и небольших городков - выбирать конкретного человека, с которого потом можно спросить.

Василий КОТЕНКО, председатель Бородянского районного совета: «Ми будем мати представників від кожної сільської громади це означає, що це два депутати на одну територіальну громаду, але тут є один нюанс - що не завжди від партій приходять кандидатури, які живуть в тій, чи іншій громаді, хотілося б щоб якомога більше людей було представлено від усіх територіальних громад».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: К примеру, несколько депутатов нынешнего созыва - даже не жители Бородянского района. И поэтому они не лучшим образом ориентируются в проблемах селян, сетуют в Бородянке. За свои кресла не переживают столичные депутаты. Их, два года назад, переизбирали на внеочередных выборах. Поэтому срок полномочий истечет только в 2012. А еще на год дольше - до 2013 - могут быть спокойны депутаты Тернопольского областного совета. 12 23 Там перевыборы были в прошлом году. Тернопольский областной и Киевский городской - эти два совета - исключение в нынешней избирательной кампании. Киевлян вообще минуют эти выборы. Каденция мэра закончится также через два года. А районные советы в столице ликвидировали накануне. Таким образом, столица станет одиннадцатым городом, где отказались от райсоветов. А выборы состоятся только в пятнадцати из двадцати шести украинских городов, в которых есть административные районы. Райсовет в городе - это два дополнительных бюллетеня для избирателя. Итого - в день голосования - целых 7 рулонов. Один - с фамилиями кандидатов на пост мэра. Два бюллетеня с именами мажоритарников и названиями политпартий в горсовет. И еще по два бюллетеня - для областного и районного советов. Тяжело разобраться в новых правилах не только избирателям, но и членам комиссий. На столе - сразу несколько экземпляров закона про выборы. Его буквально заучивают наизусть.

Светлана ЦОКОЛЕНКО, Член Микулицкой сельской избирательной комиссии: «Важко дається закон для розуміння цих статтей, ми дуже довго вчитуємося в нього і дискутуємо, як його розуміть, так шо в цьому є якісь труднощі"

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: И даже несмотря на сложности в понимании, выборы пройдут без организационных конфузов, уверены в Центризбиркоме. По мнению членов ЦИКа, причин, которые могли бы сорвать избирательный процесс - нет.

Александр ШЕЛЕСТОВ, член Центральной избирательной комиссии: «Такая практика в Украине уже - что под каждые выборы мы принимаем или в новой редакции закон, или вносим изменения, которые существенно меняют и порядок применения, то есть мы каждые выборы проводим по новому закону и по новым правилам, но я думаю, что люди уже привыкли».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Новшества закона не смогут повлиять на ее выбор, уверена Мария Григорьевна. Ведь осведомлен - значит вооружен. Этому она учит и своих подопечных. Перед тем, как сделать выбор - нужно изучить все плюсы и минусы, вразумляет первоклашек учительница. Ведь дальше палитра их жизни будет гораздо насыщенней.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
03.10.2010 3:00:23

Сюжет №10
20:37:15-20:43:50 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе в Украине отмечали день усыновления. По случаю праздника социальные службы радостно отрапортовали - количество детей, которые обрели семьи за первые полгода, превысило полторы тысячи! Это значит, украинских мальчиков и девочек брать под опеку стали чаще. Но пока ребенок воспитывается в детском доме, он под защитой и контролем государства. Попадает в семью - ситуация меняется. Социальные службы только по графику проверяют - как живется таким детям, и это происходит слишком редко. Вот и получается, что в приемной семье ребенок защищен родителями, но не защищен от них. Продолжит Алла Щелычева.

Женщина: «А что на до сказать?"

Девочка: «Спасибо».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: После трагедии трехлетняя Алла снова попала в детдом. Но уже без старшей сестрички - Насти. Теперь о ней будут напоминать только вот эти фотографии. Три недели назад из дома приемной матери девочек увезли на скорой.
Шрамы и синяки - оказались свидетельством «воспитания» непослушных детей. Так выглядела Алла. То, что было с Настей, мы показать не можем из этических соображений. Спасти ее не смогли. В детдоме до сих пор не верят в случившееся. Приемная мать девочек казалась нормальной, доброй женщиной, месяцами носила в детский дом подарки.

Нина БОРИСЕНКО, директор детского дома «Пролески»: «Когда ее первый раз назвали мамой, она плакала. Я не знаю, что с ней случилось, я думаю, что у нее как бы не нарушилась психика, или что-то не в порядке стало с головой, потому что ... я себе не могу ее представить в роли палача».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Год назад двух малышек Нина Борисенко отпускала с легким сердцем, даже радовалась - у детей будет мама. Теперь вздрагивает. В ближайшие месяцы в приемные семьи отсюда уедут еще 10 воспитанников. Письма из Америки, снимки из Франции. С помощью такой переписки работники детского дома поддерживают отношения с теми, кого усыновили иностранцы. Когда ребенка забирают в украинскую семью, уже никто не звонит и не пишет. Приемные родители не хотят, а сотрудники детского дома не могут. Их полномочия и участие в жизни ребенка на этом прекращаются. Представители социальных служб наведываются в семью только через три месяца после усыновления. Такие правила. Потом еще реже.

Инна БЕЛИКОВА, зав.сектором опеки и попечительства службы по делам детей Горняцкой райадминистрации: «У нас по постановлению № 866 Кабинета министров порядок, там написано - не реже одного раза в год».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: За тем, насколько счастливо и полноценно протекает жизнь ребенка в приемной семье, по закону «наблюдают» несколько служб. Это местные органы социальной опеки и попечительства, участковый педиатр, педагог из школы или детсада. И участковый милиционер. Получается, что ребенок чуть ли не со всех сторон окружен заботой. Но, при этом он остается фактически беззащитным. В Министерстве семьи и молодежи объясняют - чаще проверять приемные семьи нет возможности. Слишком много детей и слишком мало соцработников.

Людмила БАЛЫМ, директор Департамента по усыновлению и защите прав детей: «Більше 70-ти тисяч дітей. працівників служб у справах дітей загалом в Україні близько 4,5 тисяч. Вони не спроможні бути щоденно в цих сім'ях. Тому мова стоїть про комплексний контроль».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: К Насте и Алле последний раз с проверкой приходили в начале лета, за три месяца до трагедии. Никаких предпосылок к этому не было» - главный аргумент соцслужбы в свою защиту.

Инна БЕЛИКОВА, зав.сектором по вопросам опеки и попечительства службы по делам детей Горняцкой райадминистрации: «С соседями? Ну, как бы нет. Мы не должны разговаривать с соседями, то есть мы же видим своими глазами все. Вот дом, где избивали детей. О том, что здесь были две приемные девочки, многие соседи узнали только после трагедии. Лидия Емельянова живет через двор, но она ни разу не видела, чтобы малышек випускали на улицу».

Лидия ЕМЕЛЬЯНОВА - жительница Макеевки: «Я слышала только по телефону, когда я звонила, спросила, Нина, а что там за детские голоса? Она - «придет Пасха - раскроются глазки». Ну, думаю не хочет человек говорить, что я буду наседать. Приемная мать с журналистами общаться не желает. Она находится под подпиской о не выезде. Ее обвиняют в нанесении легких телесных повреждений. Даже в милиции эту статью считают слишком мягкой.

Игорь НЕСТЕРЕНКО, первый зам начальника Макеевского ГУ, начальник криминальной милиции: «Ей грозит по суду, если она будет осуждена - это общественные работы до 200 часов либо исправработы до 1-го года. Тут я считаю, что должна быть экспертиза более глубокая проведена, потому что так избивать ребенка, это ни в какие рамки не входит».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Это уже другая история. Хорошая. У Магдалены Мандзий три сына Саши. Один родной и два приемных. Вместе живут уже несколько лет. Но, чтобы не путаться, приходится звать по фамилиям. Иначе отзывается каждый. За шалости, а особенно за драки между собой, родители наказывают всех троих - одинаково.

Александр КОЗЛОВСКИЙ, приемный сын: «Я ображаюсь трошки на маму».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: «Чого?"

Александр Козловский, приемный сын: «Вона мені ремінчиком по сраці б'є».

Александр ВЛАСИШИН, приемный сын: «Коли ми зламали вікно і компьютер, то мама і тато почали сваритися на нас».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Мальчишки говорят - получают от родителей только «за дело». Иногда мама хватается за голову - у сыновей переходный возраст и разные характеры. Когда становится совсем трудно, звонит психологу.

Магдалена МАНДЗИЙ, приемная мать: «До нас працівники соціальних служб, ну от, приходять і тому, що це потрібно по закону, щоб вони приходили, А по-друге, якщо в мене якась є нагальна потреба, я сама можу подзвонити і сказати, щоб от мені треба і потрібна от така от допомога. Чи ви можете допомогти?"

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: На другом конце провода обычно отвечают - «да». Социальные службы уже помогли срочно оформить загранпаспорта приемным сыновьям. Сейчас занимаются приватизацией жилья одного из мальчиков и подыскивают семье место под гараж. К проверкам в этом доме уже привыкли. Но, считают, что приходить к ним уже нет смысла.

Сергей МАНДЗИЙ, приемный отец: «Ці служби потрібні, і ну, не настільки щоби бути як кажуть, назойливими, шоб вони не приходили, коли їм заманеться і ще щось».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Приемные дети защищены от жестокости родителей точно так же, как и родные. Украинские законы обязывают мам и пап не применять физическое насилие и не унижать ребенка. Но в жизни, проконтролировать это практически невозможно. Остается полагаться только на совесть родителей. Тем более, ни одна проверка не установит - насколько сильно приемные дети и приемные родители друг друга любят.

Магдалена МАНДЗИЙ, приемная мать (обнимает Сашу Козловского): «Ну, а як ти мамі кажеш: мама я тебе дуже люблю. нашкодить, нерви витріпає і потім іде і мама, я тебе люблю».

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №1
18:45:56-18:53:20 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цього тижня Україна зробила кардинальний поворот. В країні знову сильний Президент. Парламентсько-президентська модель правління скасована. Все це вирішив Конституційний суд. У п'ятницю судді повідомили, що відмінили політреформу 2004 року - той самий документ, який був прийнятий під час третього туру президентських виборів, як компроміс між різними політичними таборами. Документ обмежував права Президента і посилював Парламент. Тепер все інакше. У країні відновлено Конституцію 1996 року. Це означає повернення до Президентсько-парламентської республіки. Опозиція такому рішенню звісно не рада і називаю його узурпацією влади. Президентська ж команда твердить, що тільки сильні повноваження дадуть змогу Віктору Януковичу реалізувати заплановані реформи. Що ж, тепер всю відповідальність Президент взяв на себе. Що це означає для країни, спробували розібратися «Факти тижня».

Анатолій ГОЛОВІН, голова Конституційного суду України: «Визнати таким, що не відповідає Конституції України, є не Конституційним. Закон України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року №22.22-4 у зв'язку з порушенням конституційної процедури, процедури його розгляду та прийняття."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: 2004 буремний рік. Верховна Рада в авральному режимі вносить зміни до конституції. Країну переводять із президентсько-парламентської форми правління в парламентсько-президентську. Депутати роблять сотні революційних поправок, але забувають повернути документ на експертизу до Конституційного суду. Це і створює формальну передумову для скасування закону 22.22. Тоді експерти назвали закон політичним компромісом, який допоміг Віктору Ющенку стати Президентом. Однак, після набуття чинності так званої політреформи, в країні з'явилося двовладдя. Повноваження Президента і Прем'єра почали перегукуватися, виникла політична криза. Аби її запобігти, Віктор Ющенко пропонував Парламенту вдосконалити положення Конституції. Навіть збирав Конституційну раду, але нічого не вийшло. Майже 6 років потому до Конституційного суду надійшло подання від 252 депутатів щодо неконституційності політреформи і суд її скасував.

Анатолій ГОЛОВІН, голова Конституційного суду України: «Рішення Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Опозиція рішення суду зустріла різкими заявами. Юлія Тимошенко вважає, що відновлена Конституція формату 96 року, а нинішній Парламент і Президент обиралися за Конституцією 2004, тому потрібне перезавантаження влади.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер фракції БЮТ: «Цей день, 1 жовтня 2010 року увійде в історію України, як день вбивства демократії, як день встановлення диктатури, як день українського ГКЧП. Висновок може бути лише один: Президент, Парламент, Уряд - всі вони мусять бути тепер переобраних на невідкладних Президентських та Парламентських виборах."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Ніякого перезавантаження непотрібно, - переконаний міністр юстиції Олександр Лавринович. Закон зворотної сили не має, тому всі посадовці працюватимуть стільки, на скільки вони обиралися, і, хоча в редакції Конституції 96 року Парламенту відведено 4 роки, а не 5, як зараз, повноваження депутатів будуть чинними до 2012 року, а повноваження Президента до 2015.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Я вам нагадаю, що в червні 1994 року українці обрали собі Президента. В червні 1996 року була прийнята нова Конституція, до того користувалися Конституцією УРСР, не тільки з іншими повноваженнями, а й з іншими визначення і дефініціями. І ні в кого не виникло питання, що ми ж обрали Президента з іншими повноваженнями. Тепер повноваження Віктора Януковича як у Леоніда Кучми. Президент може самостійно визначати кандидатуру Прем'єр-міністра і подавати на затвердження Ради, а також звільняти Прем'єра і будь-якого міністра без згоди депутатів. Крім того, одноосібно він може звільняти Генпрокурора, призначати і відправляти у відставку голову СБУ і головне більше не озиратися на парламентську коаліцію, яка ще недавно формувала Кабмін. Вона тепер у минулому, а уряд напряму підпорядковується Президенту, який може скасувати будь-який його акт.

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор національного інституту стратегічних досліджень: «Пропонуючи курс реформ в державі, Президент був певною мірою залежний від того, як складеться ситуація, про що домовляться в коаліції стосовно уряду. На сьогодні в його є можливість, а тепер уже і право, сформувати дійсно реформаторську команду."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Конституція 96 року вступила в силу автоматично. Опозиція з цим не погоджується. Зокрема, Арсеній Яценюк вважає, що процедура має відбуватися за участі Парламенту.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»: «Це повинна бути конституційна асамблея - раз, голосування у Парламенті - два, програма на референдум - три і голосування у Парламенті ще раз - чотири. Отаким чином дійсно приймається Конституція, а то ж можна знаєте до чого дійти? Можна дійти до того, що до старого Парламенту, до старого Президента повернути рішенням КС."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Повноваження спікера теж повернулися до старого формату. Тепер без підпису глави держави він не може публікувати закони, але Володимир Литвин відреагував на це спокійно і вже думає над тим, як провести у відповідність до Конституції 96 року усі законодавчі акти.

Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України: «Та ніякого хаосу не буде безвладдя. Чітко, звичайно, треба було б визначити, як нині видається рішення КС, якийсь певний, перехідний період, бо там чітко зафіксовано, що з моменту прийняття наступають нові реалії, але ці нові реалії треба ж внести в дію."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Нові реалії вже третій день, як діють. Попри це, Віктор Янукович заявив, що не збирається робити ніякої революції, а працювати в законодавчому полі і разом з урядом і Парламентом приводити законодавство країни у відповідність до рішення Конституційного суду.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Рішення Конституційного суду не є несподіваним для народу. Країна і суспільство стомилися від життя в тих умовах, які продиктували нам зміни до Конституції 2004 року. Бо ці зміни, що вносили з поспіхом в угоду політичного моменту були причинами суцільних конфліктів у владі."

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Світ прийняв зміну політичної системи у країні стримано. Мовляв, це наша внутрішня справа. Головне - щоб був баланс влади.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №2
18:53:21-19:01:54 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Отже, політреформу відмінено. Ми повернулися до Конституції 1996 року і це юридичний факт. Але, що він означає на практиці. Розтлумачити деякі позиції ми попросили міністра юстиції України Олександр Лавринович в студії «Факти тижня». Добрий вечір

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Добрий вечір."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Олександре Володимировичу, найперше, за якою Конституцією ми живемо вже сьогодні, адже, приміром, голова Верховної Ради Володимир Литвин сказав, що ситуація підвисла.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Я думаю, це була, по-перше, емоційна реакція. Володимир Михайлович дуже чітко висловився щодо того, що в Україні чинна є одна Конституція. Вона ніколи не може бути трактована інакше. Конституція в редакції 28 червня 1996 року. Щодо скасуванню закону, яким було внесені зміни, я би назвав, до речі, політ реформою, ці зміни були зроблені в антиконституційний спосіб, на що звертали увагу й українські правники і зарубіжні. Відповідні фіксації зроблені в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, яка сказала, що у нас відбулися зміни в спосіб, який не передбачений самою Конституцією і, якщо це не буде виправлено, то Україна буде виключена з Ради Європи. Такі питання ставилися. Конституційний суд ухвали рішення, єдине, яке можливе було в цій ситуації, оскільки було абсолютно чорно-біло ясно, що були знехтувані всі елементи Конституційного контролю, в неконституційний спосіб було внесені зміни і практично одностайно суд вирішив це питання. Від дня прийняття рішенням судом в Україні чинна є тільки одна редакція Конституції."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: То ви думаєте, що залучення Верховної Ради зараз до цього процесу непотрібне?

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Судові рішення Верховна Рада не розглядає, не схвалює, не критикує. Критикувати можуть окремі політики, аргументувати це. Право політика висловлювати свою точку зору на будь що, що відбувається в країні, але жоден державний орган не може обговорювати, ставити під сумнів."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ви вже заявили цього тижня, що повернення до Конституції 96 року не означає, що нам негайно треба переобрати і Парламент і Президента, які обиралися на підставі тодішньої Конституції, але питання в тому, коли тепер обирати Парламент і Президента. Адже, за Конституцією 96 року, я цитую: «Парламентські вибори мають відбутися в останній тиждень березня четвертого року повноважень Верховної Ради. Ну, а це виходить навесні 2011 року?

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Спочатку конкретна відповідь: вибори народних депутатів України мають відбутися у 2012 році в останню неділю березня, так, як це передбачено в основному законі. Справа в тому, що ті органи й посадові особи, які обиралися чи призначалися на строк, визначений в законі в Конституції України на момент їхнього обрання вони свій термін відпрацьовують повністю і я хотів би повернутись в 1996 рік. Тоді працювала Верховна Рада України, обрана в березні 1994 року. Працював Президент, обраний в червні 1994 року. Я навіть не пам'ятаю, щоб в когось із політиків, журналістів виникло питання, що після ухвалення Конституції має відбутися одразу переобрання всіх, так як сьогодні одна політична сила дуже хоче це зробити, оскільки втратила важелі впливу в країні і немає підтримки у громадян і хоче компенсувати свої внутрішні політичні проблеми внутріпартійні тим, щоб організувати в зальнодержавній політичній кампанії. Цього не буде. Єдина серйозна відмінність буде те, що депутати місцевих рад 31 жовтня будуть обиратися на термін 4 роки."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Тобто, відповідно, ані дострокових президентських виборів, ані дострокових парламентських нас не очікує. Ви на цьому тижні вже встигли провести зустріч з Президентом, Прем'єром і Спікером, де обговорювалась необхідність відкорегувати нинішнє законодавство відповідно до Конституції. Які законодавчі акти треба сьогодні правити в першу чергу?

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «В першу чергу це ті, які регулюють функціонування органів державного правління. Першим таким актом буде закон про Кабінет міністрів, оскільки це вищий орган в системі виконавчої влади. В понеділок, завтра, це питання буде першим на розгляді, на позачерговому засіданні Кабінету міністрів України. Одночасно ми будемо пропонувати, щоб там, де в нас були внесені зміни і повноваження були в Кабінету міністрів, які зараз є у Президента, чи які були у Верховної Ради, тепер будуть у Кабінету міністрів. Тобто, відрегулювати в тематичних і в галузевих законах також ці проблемні питання. інший важливий акт, який має першочергово бути змінений це регламент Верховної Ради України. Звичайно, що є суттєва відмінність в організації роботи Парламенту, в його структуруванні і, очевидно, ви чули, що голова Верховної Ради також на цьому наголосив, що це є першочергове завдання, яке має бути виконане найближчим часом."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: От щодо Кабміну, там одне з ключових питань це кадрові повноваження, які переходять тепер в зону відповідальності Президента. Ми знаємо, що по Конституції 96 року в Кабінеті міністрів передбачається один перший віце-прем'єр і три віце-прем'єри, чи означає це, що коли сьогодні буде відкорегований закон про Кабінет міністрів, ухвалений, нас чекає скорочення кількості віце-прем'єрів?

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Я би навіть не прив'язував подію ухвалення закону, оскільки норми Конституції є нормою прямої дії і глава держави абсолютно чітко і ясно сказав, що він виконає рішення суду. Це означає, що ближчим часом звичайно будуть підписані кадрові укази і структура Кабінету міністрів буде повністю відповідати Конституції України. Я не бачу в цьому ніякої проблеми, оскільки в більше половини країн Євросоюзу такої посади в урядах взагалі немає, а там де є, вони поєднуються обов'язково з посадами міністра. Тобто, віце-прем'єр виконує одночасно якесь міністерство."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Просто, чимось керувались, очевидно, коли призначали там таку велику досить кількість віце-прем'єрів, які є сьогодні.


Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Ну, звичайно, були різного плану мотиви для цього. По-перше, був формат коаліції політичних сил, які в Парламенті сформували політичну участь і ухвалювали відповідне рішення. Я думаю, що переформатування складу уряду не буде якимсь драматичним і не буде серйозно впливати на співпрацю тих політичних сил, які на сьогодні складають парламентську більшість."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну і коаліційного уряду так само більше не буде, оскільки за Конституцією 96 року поняття коаліції так само ліквідується?

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Я б тут сказав, що тут також не потрібно думати, що не буде коаліції, значить вже не буде взаємної відповідальності політичних сил. Рішення в Парламенті як ухвалювалися, так і будуть ухвалюватися більшістю від коаліційного складу в Парламенті, тому співпраця парламентських політичних сил є необхідною для того, щоб була стабільна лінія ухвалення рішень, як у вигляді законів, які забезпечують економічний розвиток, політичний розвиток, реформують систему державного управління, чи те, що стосується і персональних призначень. Парламент зберігає дуже великі повноваження у сфері персональних призначень. Це і погодження кандидатури Прем'єр-міністра і Генерального прокурора і по різних напрямках, не говорячи вже парламентський контроль."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Було сказано, що сьогодні треба близько 40 законів відкорегувати у відповідності до нинішньої Конституції. Скільки часу на це піде, реально?

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «Я думаю, що більше, набагато більше. Я не можу говорити про конкретний час. Вважаю, що ми достатньо оперативно, при наявності політичної підтримки Парламенту, при тому, що не буде коаліції, але буде погоджене функціонування політичної більшості в Парламенті. Ми зможемо достатньо оперативно виконати цю роботу в тих законодавчих актах, які потребують проведення відповідність до чинної Конституції."

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну що ж, я вам дуже дякую, що ви прийшли до нас і пояснили нам складності нинішнього законодавства.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, міністр юстиції України: «На все добре."

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №3
19:01:55-19:12:24 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Конституційна тема не оминула цього тижня і Ялту. Там зібралися найвпливовіші політичні та економічні діячі сучасного світу. Сьомий самміт Ялтинської європейської стратегії мав найвищий представницький рівень. 42 Президент Сполучених Штатів Білл Клінтон, Президент Польщі Броніслав Комаровський, Президент України Віктор Янукович Янукович, віце-прем'єр та міністр фінансів Росії Олексій Кудрін, директор розпорядник МВФ Домінік Строс Кан та багато інших впливових персон. Теми для обговорення глобальні. Організатори самміту заявили їх у дотепній формі супер популярного мультфільму, адже власне від часів льодовикового періоду людство весь час бореться за виживання і змушене відповідати на виклики свого часу. От нині це економічна криза і криза енергетична, боротьба за ресурси і необхідність постійно вибирати між сходом і заходом. Це час нової глобальної погоди і нових глобальних гравців. Як слушно зауважили автори цього мульт-шедевру, завтра цих проблем не буде менше і лідерам світу треба не ховатися від них, а спільно шукати вихід. Власне цьому і присвятили нинішню Ялтинську європейську стратегію.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ялтинська європейська стратегія збирає зірок. За 7 років існування самміту тут побували найвпливовіші політики та економісти світу. Але цьогорічне зібрання отримало найвищий статус і ЄС вперше нарікли українськи Давосом.

Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ,Дискуссия будет на 3 уровнях. Первый это глобальный - что изменится в мире. Второй - европейско-украинский, а третий - обще-практический."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Рівень учасників зумовив рівень дискусії. На порядок денний Ялтинського самміту винесені ключові проблеми сучасного світу. Їх влучно окреслив оригінальний міні-фільм на початку дискусії. У ньому зрозуміла історія того, як людство вибороло право на життя, відбудувало свій світ, але опинилося перед новими викликами часу, подолати які можна лише спільними зусиллями. Є різні версії того, чому вимерли динозаври, я думаю одна з причин в тому, що вони не вміли читати знаків часу і не могли реформуватися відповідно до них. Хочу, аби наша нинішня зустріч тут у Ялті була добрим сигналом про те, що ми разом намагаємося віднайти механізми реформування Євросоюзу з особливою увагою до перспектив України приєднатися до нього. Броніслав Комаровський та Віктора Янукович першими розпочали діалог на самміті. Серед найголовніших тем: інтеграція України до європейської спільноти.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «В Україні немає альтернативи європейському вибору. Проте, оскільки Європейський союз не готовий навіть обговорювати членство України, ми будемо самі обирати темпи, форми і методи інтеграції відповідно до своїх національних інтересів."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Український Президент переконаний: лише тісна співпраця у трикутнику Україна-Європа-Росія може принести стабільність у регіоні я зняти одне з найгостріших, енергетичне питання.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «В найближчому майбутньому ніяких проблем з транзитом енергоносіїв в Європу не буде ні збоку України, ні збоку Росії. Тому, Європа може бути спокійною."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Аби дотриматися цієї обіцянки, Президент налаштований і надалі зміцнювати стосунки з Росією, але на запитання Хав'єра Солани чому ж тоді свій перший президентський візит він здійснив не до Москви, а до Брюсселя і чи повторив би цей знаковий крок зараз, Янукович відповів не вагаючись.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Є таке старе-старе прислів'я українське, мені здається: «Сапоги дорогу знают»."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Одна з дискусій самміту мала символічну назву: «Україна рух на схід, або на захід». Показово, що «або» з цього речення викреслили як російські, українські, так і європейські політики.

Леонід КУЧМА, Президент України у 1994-2005 рр.: «Возможно сотрудничать со всем миром. И с Европой, там действительно высокие технологии, и с Россией, и с Китаем."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Водночас Україна отримала позитивний сигнал від єврокомісара, відповідального за розширення ЄС.

Стефан ФЮПЄ, єврокомісар з питань розширення та політики добросусідства: «Я не хочу, щоб ми ставили питання про те, чи потрібна Україна Європі. І Європа потрібна Україні, і Україна потрібна Європі. У Брюсселі немає сумнівів стосовно Європейських перспектив України."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Україні не треба обирати або-або, - говорив на самміті і російський віце-прем'єр Олексій Кудрін. Вперше на Ялтинській стратегії Росія була представлена настільки потужною делегацією.

Олексій КУДРІН, віце-прем'єр-міністр фінансів Російської Федерації Україна должна работать с теми странами, с которыми ей удобно и в экономическом плане, и удобно работать и с Россией и с Евросоюзом. Иметь туда и сбыт товаров и импорт."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тим часом, українська економіка виходить з кризи, - вважає керівник Міжнародного валютного фонду. Домінік Строс Кан переконаний, що наступний транш кредиту Україна отримає вчасно і без проблем.

Домінік СТРОС КАН, директор-розпорядник МВФ: «В Україні все добре. Частково це заслуга МВФ, але український уряд наразі дотримується всіх встановлених показників і мені знається, що українська економіка повернулася на правильний шлях."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Українським урядовцям цього замало. Вони хочуть модернізувати країну. Віце-прем'єр Борис Колесніков запропонував робити це за трьома напрямками. Розвивати на сході ділову інфраструктуру, в центрі - аграрний бізнес, і туризм на заході та в Криму. Вже наступного року Уряд планує побудувати майже 400 км нових доріг.

Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр-міністр України: «Мы хотим запретить использовать деньги, собранные через акциз автодора на любые другие цели, кроме автодорожного, автомобиле-дорогостроительства. К тому же мы отменили транспортные сборы."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: З 2012 ця програма дасть можливість будувати по 700 км нових доріг щороку, а до того двигуном модернізації буде Євро-2012, - переконаний Олександр Ярославський.

Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ, бізнесмен: «Турнир явился той турбиной, которая, я надеюсь, толкнула экономику, подтолкнула экономику к более интенсивному развитию."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Без модернізації економіки інновацій неможливо відповідати надсучасні світові виклики, - говорив на самміті відомий російський бізнесмен Віктор Вексельберг. Він є координатором створення Російської силіконової долини.

Віктор ВЕКСЕЛЬБЕРГ, координатор Міжнародного інноваційного центру «Сколково»: «Это задача перевода научного знания в рынок. То есть, вопрос связан с коммерциализацией тех идей, разработок, которые на сегодняшний день существуют."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На узбіччі могла б опинитися вся планета під час економічної кризи, але повторення репресії вдалося уникнути, і все ж фінансові виклики лишаються. Їх обговорили у Ялті на найвищому рівні. Український Прем'єр Азаров, директор-розпорядник МВФ Домінік Строс Кан, а також під час телемосту з Нью-Йорку, в якому брали участь провідні американські експерти. Один з викликів, так звані валютні війни.

Домінік СТРОС КАН, директор-розпорядник МВФ: «Йдеться про прагнення урядів девальвувати національні валюти, аби стимулювати експорт. Історія нас вчить, якщо ви розпочинаєте таку війну, всі починають діяти так само."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ще один виклик світу - глобальне потепління. Цього року в Ялті вперше ґрунтовно і на такому рівні обговорили проблему кліматичних змін. Питання екології неповинне розділяти країни і уряди, - говорив під час телемосту з Женеви сьомий Генеральний секретар ООН Кофі Аннан.

Кофі АННАН, 7-й Генеральний секретар ООН: «Свою роль тут може зіграти кожен громадянин. Яку владу він обирає, які товари купує."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Аби протистояти змінам клімату, світ має відмовлятися від шкідливих виробництв і запроваджувати альтернативну енергетику. Тим більше, що ресурси вичерпуються, а запасів нафти лишилося на 50 років. Енергетичні виклики теж стали темою самміту.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Очень много компаний предлагают вкладывать финансовые ресурсы в развитие ветровой энергетики, в развитие малой гидроэнергетики, в развитие солнечной энергетики. Я скажу так, у нас уже очень много заявок от крупных компаний, которые хотят строить у нас электростанции из возобновляемых источников энергии."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Символічна інсталяція на сході до Левадійського палацу демонструє масштаб особистостей здатних відповісти на глобальні виклики сьогодення. Декого з цих людей вдалося зібрати на сьомому самміті Ялтинської європейської стратегії. Так Ялта готувалася до візиту надзвичайного та високоповажного гостя цьогорічного форуму Білла Клінтона. Зі спеціально побудованої сцени 42-й Президент Сполучених Штатів Америки говорив про глобальні зміни і виклики 21 століття, як завжди по-ораторськи блискуче.

Білл КЛІНТОН, 42-й Президент США: «Більшість свого життя я провів у політиці і переді мною поставало два питання: що ви збираєтесь зробити і скільки грошей на це витратити. Це спільне питання для багатьох країн. І третє питання важливіше особливо у 21 столітті: як ви це будете здійснювати, щоб гарні наміри перейшли в позитивні зміни, і це робитиме уряд, чи неурядовий сектор. Ми маємо думати швидше, дешевше і краще."

Віктор ПІНЧУК, засновний та член правління Ялтинської європейської стратегії: «Мы стремимся организовать здесь глобальный мозговой шторм, чтобы наши лидеры, наши правительственные чиновники, наш бизнес, чтоб мы понимали в каком глобальном контексте мы работаем. Украинская элите имеет возможность лучше изучить чем живет мир, а мир значительно лучше понимает Украину."

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Президент і Прем'єр-міністри з Росії, Швеції, України, керівники ООН та МВФ, провідні політики так економісти. Зазвичай, таке представництво збирає лише Давос. Цього року це вдалося Ялтинській європейській стратегії.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №5
19:13:12-19:20:00 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: В Україні ж добігає фіналу епопею з найскандальнішим суддею. Екс-голова Львівського апеляційного суду Ігор Зварич став широко відомим завдяки ось цим кадрам обшуку. У нього в офісі тоді знайшли понад мільйон доларів готівки, а також, завдяки унікальній заяві, зробленій на прес-конференції. Суддя Зварич тоді заявив, що гроші йому лишили колядники. Ну не менш яскраві коники Ігор Зварич викидав і цього тижня. На попередньому судовому слуханні, яке нарешті розпочалося у Києві. В залі суду обвинувачений влаштував справжній атракціон.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Суддя взяв хабар і за це поплатився власною шкірою. В прямому сенсі такий дептиг за сюжетом Геродота в кінці 15 сторіччя зобразив художник Гера Давид.

Владислав МАКСИМОВ, адвокат: «На нижней картине, которая еще называется «Сдирание кожи с продажного судьи» изображен момент казни. Царь Камбис, Персидский царь, правивший в 6 веке до н. э. повелел с продажного судьи живьем снять кожу, затем он велел эту кожу выделать, обмотать ею кресло и, назначив приемником казненного судьи Сисанны его сына, самого Сисанна, велел ему отправлять правосудие сидя на этом кресле, дабы тот всегда помнил к чему приводит неправильное судейство."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Вперше за багато місяців його вивели на люд і на суд. На попереднє слухання справи обвинувачений у хабарництві суддя Ігор Зварич з'явився трохи блідим та змарнілим. Однак, гладко вибритим, у білій сорочці та добре випрасуваному костюмі. Ще до початку засідання сам собі виніс вирок: не винен.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «Щодо передачі хабарів, у всякому разі, я жодних не передавав і жодних не отримував до сьогоднішнього дня."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Його звинуватили у хабарництві у грудні 2008. На цих кадрах правоохоронці обшукують кабінет ще тоді чинного судді. Він поривається вийти, знімає штани і врешті рве власного піджака. В кабінеті слідчі знаходять небагато. Вдома у судді мільйон доларів та понад 300 тисяч гривень. Ще будучи в мантії, Зварич пояснить звідки гроші.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «Є в українців така привичка: засіювати новий кабінет, коли приходять, хто копійками, хто гривнями, хто доларом."

Христина КОЦІРА, кореспондент: І породить новорічне побажання: щоб вас так засівали, як суддю Зварича. Але сьогодні на питання про гроші від засівань відповідає так.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «Якщо ви колядуєте, то може і знаєте про що. Я ж у судовому засіданні на певних представників обвинувачення вказав, хто колядував і про що."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Папка паперів, які Зварич приніс із собою до суду свідчать: готувався він ретельно. Вже зі старту почав атакувати молодого, менш досвідченого суддю Владислава Дев'ятка.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «Чи боїться ухвалювати суддя доповідач законів конституційних рішення в даній справі?"

Христина КОЦІРА, кореспондент: Але суддя нагадав, хто в цій залі господар.

Суддя: «Ваша позиція суду зрозуміла. Присядьте."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Підсудний заявив, що не довіряє судді Дев'ятку, голові Оболонського суду, в якого проходило слухання, а також обвинуваченню. Вимагав відводу і просив замінити арешт підпискою про невиїзд.

Станіслав ЦВАЄТІНСЬКИЙ, адвокат Ігоря Зварича: «Вважаю за можливе змінити відносно обвинуваченого Зварича запобіжний захід взяття під варту на більш, з триманням під вартою.»

Христина КОЦІРА, кореспондент: Прокурори були категоричними: Зварича не відпускати, бо він уже тікав від слідства. Тоді його знайшли на даху в домі тещі. На те, що його випустять найбільше чекали рідні: батько, дружина та син приїхали підтримати Ігоря Зварича і за весь час засідання не змогли бодай словом з ним перекинутися, а з журналістами говорити категорично не воліли.

Степан ЗВАРИЧ, батько Ігоря Зварича: «Я вже наговорив суду."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Натомість, молодшого Зварича зупинити було неможливо. Після годинної лекції, як суддя попередив: це ще не кінець.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «Клопотання в мене підготовлене в трьох томах. Я постараюсь звести його до одного тому."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Довго зачитував скарги на слідство, вимагав відставки Генпрокурора, його заступників, голові апеляційного та Верховного судів і розповів, як мало не загинув у камері.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «В третій годині ночі завалилось пів стелі камери в слідчому ізоляторі. Спасло одне - балка, поперечна балка, яка втримала стелю. Що, за триста років, 1648 стоячі перший раз завалилися на Зварича. Чому?"

Христина КОЦІРА, кореспондент: Весь час переконував: доказів його вини немає жодних. Справа сфальсифікована. На третій годині палких промов пані прокурор після знаків запитання почала виводити у зошиті зірочки а далі взялася за складні геометричні фігури. Її колега взагалі заснув. До нього приєднався і начальник охорони підсудного, а той не вгавав.

Ігор ЗВАРИЧ, обвинувачуваний у кримінальній справі: «Якісь піратські, монтовані відео плівки, які тиражуються в Україні по телебаченню і на підставі якого всі в Україні вже давно зрозуміли, чи вважають, що Зварич хабарник, тоді дайте ці відеокасети, щоб можна було дослідити."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ось це відео. Епізодів, на яких зафіксовано, як Зварич у власному кабінеті рахує гроші, аби як хтось їх пачками виставляє на стіл, за словами слідчих, майже 40.

Володимир ЖЕРБИЦЬКИЙ, керівний першого слідчого відділу ГПУ: «В советские времена за такое расстреливали. Приходит к Зваричу человек и говорит, ну тут же законы решения. Он говорит: я понимаю. Ну а почему? Ну ты понимаешь, противоположная сторона говорит - нет. Пообещала, чтобы скасовать это решение - 25 тысяч."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Про це керівник слідчого відділу розповідав після затримання екс-судді. Нині Жербицькому не дозволяють давати коментарі, бо від справи його усунули. Заричу це може бути на руку. Саме Жербицького він звинувачує у фабрикуванні справи і вважає потрібне дорозслідування, але так не вважає обвинувач.

Віктор ЛОБАЧ, представник державного обвинувачування ГПУ: «Підстав для закриття чи затримання в даній кримінальній справі не вбачається. Обвинувальний висновок у справі складений відповідно до вимог закону і порушень Кримінально-процесуального кодексу, без усунень яких справа не може бути призначена до особового розгляду, в даній справі немає."

Христина КОЦІРА, кореспондент: Попередній розгляд справи тривав 5 годин. Більшість цього часу Ігор Зварич зачитував свої претензії до слідства і за весь час ні на мить не покинув клітки, вочевидь, з питань безпеки. Тож, свої нужди, довелося справляти просто у судовій залі. За власну шкіру Ігор Зварич може не боятися. Українське сучасне правосуддя значно лояльніше, ніж персидське 6 століття. За хабарництво в особливо великих розмірах екс-суді світить 12 років. На 19 жовтня призначено розгляд справи по суті.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №6
19:20:01-19:21:50 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Стрілянина у Бердянську. Цього тижня люди в масках заблокували вхід до одного з підприємств. Працівники податкової міліції збиралися провести обшук у керівника фірми, підозрюваного у несплаті податків на великі суми. Але не території цього ж підприємства виявилася ще купа фірм. Їх працівники вирішили взяти свої робочі місця силоміць. Пролунали постріли з травматичної зброї. В результаті троє людей, серед яких і один міліціонер опинилися у лікарні з пораненнями. Хто стріляв першим нині з'ясовує прокуратура. Податківці переконують, що стріляли у повітря вже після пострілів з натовпу, а самим натовпом, мовляв, керував той самий директор, у якого й відбувався обшук. Сам бізнесмен поки нічого не коментує, тож ситуація без коментарів.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №7
19:21:51-19:22:10 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І трагічне шоу у Львові. Вчора під час циркової вистави лев напав на дресирувальника. Звір сильно пошматував чоловікові ногу. Глядачів встигли швидко вивести із зали, ну а працівника цирку відправили до лікарні. Ну такий він важкий хліб циркових артистів. Людей без страховки і без страху.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №8
19:22:11-19:28:45 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Особливими відчайдухами вважаються китайці. Днями вони приїхали в Україну на запрошення цирку «Кобзов» і підкорили своїм мистецтвом навіть українських зірок. Дехто з них спробував повторити небезпечні експерименти.

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Повітряна гімнастика і хитромудрі фокуси та акробатичні етюди. Заради слави вони готові злетіти навіть купол цирку. Днями до Києва з привітом і на запрошення популярного цирку «Кобзов» приїхали феєричні китайські циркачі.

Микола КОБЗОВ, директор цирку «КОБЗОВ»: «Китайские артисты - самые яркие артисты. Они на всех фестивалях берут первые места."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Унікальні номери викликали неприховане захоплення навіть у зірок, після чого їх і самих потягнуло на манеж, а для міс-погода це зовсім не дебют.

Інна ЦИМБАЛЮК, телеведуча: «Один раз я выскочила на манеж. Мама долго меня пыталась отозвать, но весь зал просил: не надо этого делать, я танцевала.»

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: У китайців все інакше, навіть замість солодкої вати пісочне печиво з пророцтвами книги Ідзин.

Інна ЦИМБАЛЮК, телеведуча: «Вкусно. Вот она, бумажка, а на бумажке написано: вы на верном пути."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Наші зірки поки що лише готуються до небезпечних піруетів під куполом, тоді як російські до циркових трюків вже звикли. Блискучий проект «Цирк із зірками» зібрав найяскравіших представників бомонду.

Артем МІХАЛКОВ, актор, режисер: «Мне безумно понравилось. Что смогли, то все и сделали."

Ксенія СОБЧАК, телеведуча: «Очень важный проект, очень інтересный, красочный. Он мне очень много дал. Были по-настоящему жесткие условия."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Крихітка Боря із завмиранням серця спостерігав, як Собак здіймалася під самісінький купол цирку.

Борис МОІСЄЄВ, співак: «Я Ксюшу люблю без всяких программ."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Ще б пак, адже він на власній шкурі пізнав усі премудрості циркової професії. Вперше на публіці він з'явився на манежі в шоу самої примадонни.

Борис МОІСЄЄВ, співак: «Ока нам сказала: пожалуйста, сядьте наверх в зрительный зал."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Та дитя пороку з компанією інших циркачів так задивився на саму Аллу Борисівну, що спізнився на власний вихід.

Борис МОІСЄЄВ, співак: «Мы начали бежать, но мы не могли попасть в центр манежа, потому что он был залит водой. Этот цирк на воде. Короче, мы залезли по яйца в воду, простудились и ничего не сделали. Спасибо цирку."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Лазер-бой завдячує цирку новими навичками, адже після перемоги в «Цирку з зірками» він з легкістю дресирує цілу Європу.

Сергій ЛАЗАРЄВ, співак: «Жонглировать я так и не научился и у меня не было такого жанра. Воздушная гимнастика, я проработал с пантерой и акробатика, клоуном был. В общем много жанров на себе перемерял и для меня это было очень яркие впечатления."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Втім, від цирку він отримав не лише блискучі враження.

Сергій ЛАЗАРЄВ, співак: «Получил травму плеча. После этого была операция на плечо. Я очень долго восстанавливался и вот сейчас только-только я начинаю вновь разрабатывать так плечо, начал ходить в зал тренажерный."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: А от Таня Овсієнко найймовірніше могла стати справжньою принцесою цирку.

Таня ОВСІЄНКО, співачка: «Я работала и с медведицей, и на лентах летала.»

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Тіна Кароль також обмежується стрічками і повітряною акробатикою, щоправда, лише у кліпах.

Тіна КАРОЛЬ, співачка: «Ой, ну я боюсь конечно класть голову свою льву, у пасть."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Але є і серед наших прим ті, які готові увійти до будь-якої клітки, або пройтись по канату і навіть мають для цього професійні знання та хист.

Наталя МОГИЛЕВСЬКА, співачка: «Требует много физических и энергетических затрат."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Якби не естрадні співи, сестри Завальських з гурту «Алібі» могли стати еквілібристками.

Аня та Аліна ЗАВАЛЬСЬКІ, гурт «Алібі»: «Мы учились в эстрадно-цирковом. Вообще родная стихия наша и мы практически выросли в спортзале, занимаемся акробатикой, видели этот адский труд, я не побоюсь этого слова. Правда, некоторые даже преподаватели с циркового ставили меня в пример."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Саме тому вони переконані, що за кілька місяців навчитися тонкощам циркового мистецтва просто неможливо, хоча екс-бойфренд Ірини Білик опанував фокуси за декілька хвилин.

Екс-бойфренд Ірини Білик: «Я пропущу этот предмет через вашу ладонь и вам больно не будет. Лучше смотрите. Один, два, три. Абсолютно целая и невредимая рука. Я же обещал. Секрет фокуса смотрите. Вам на память. Ловкость рук и никакого мошенства."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Можливо таким хитрощам його навчила сама Іра, адже з п'яти років співачка освоювала цирковий манеж.

Ірина БІЛИК, співачка: «Это наверное был мой первый выход на сцену. Это, кстати, никто не знает в Украине. Я побежала вот так с цветами, я зацепилась, упала и зал начал очень сильно смеяться. Ну, то есть, я поработала клоуном."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: А відривним хлопцям з гурту «Отпетые мошенники» взагалі довелося виконувати брудну роботу, після чого вони в цирк ані ногою.

Гурт «Отпетые мошенники»: «Убирали за слонами. Ну как бы такая игрушка інтересная."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: У Потапа взагалі ледь не розвинулася циркофобія, після того, як він став свідком справжнього містичного трилера.

Потап, співак: «Мы пошли с маленьким ребенком, с дочкой в цирк и медведь оторвал кусочек головы дрессировщику."

Петро ЛАЗАРЄВ, кореспондент: Тож він більше полюбляє влаштовувати циркові фокуси особисто. Король гламуру розуміє епатажну репера без купюр, адже що не день у зірки, то справжнісінький цирк на дроті.

Сергій ЗВЄРЄВ, співак: Обычно спрашивают, почему вы не участвуете, не катаетесь на коньках, или в цирке. Дело в том, что у меня каждый день цирк и каждый день коньки. Вот цирк начался прямо сейчас.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:04)
03.10.2010 3:00:19

Сюжет №9
19:28:46-19:29:10 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І насамкінець авіашоу. 32 країни світу представили свої найновіші зразки ракетно-космічної та авіаційної техніки на аеродромі «Антонова», що під Києвом.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
03.10.2010 5:30:16

Сюжет №1
18:00:45-18:01:38 (час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Дитину, яка загубилася напередодні в лісі під Києвом, знайшли. 5-річний Дмитро із бабусею і двома братами вийшли за грибами поблизу селища Конча-Заспа. На певний час дитину залишили без нагляду, і вона загубилася. Батьки намагалися знайти хлопчика самостійно, утім марно, і тільки надвечір тато Дмитра звернувся по допомогу. Ліс прочісували усю ніч, знайшли дитину о 7 ранку.

Руслан ЗАЙЧЕНКО, речник МНС міста Києва: «1,5 тисячі чоловік та десь 124 одиниці техніки. Пошук тривав приблизно до 7 години 40 хвилин ранку, аж поки у 9 кварталі Конча-Заспівського лісництва лісопаркового господарства Конча-Заспа дитино було знайдено, у задовільному стані, з ознаками переохолодження, передано медичним працівникам для надання першої лікарської допомоги».

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
03.10.2010 5:30:16

Сюжет №2
18:01:39-18:02:11 (час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Стан українки, яка постраждала у дорожній аварії у Таїланді, задовільний. Про це повідомляє вітчизняне Міністерство закордонних справ. Зараз жінка у лікарні міста Паттайя, їй зробили операцію. У шпиталі також громадянин Росії. Автобус із туристами перекинувся напередодні, коли відпочивальники їхали на екскурсію. Постраждали українка і майже 20 росіян, загалом у салоні булли 42 людей. Винуватцем аварії поліція визнала водія: він не впорався із керуванням під час повороту. Сам водій зазначає, що втратив контроль над автобусом через несправність рульового механізму.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
03.10.2010 5:30:16

Сюжет №7
18:08:48-18:11:15 (час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Професійне свято відзначають працівники освіти. У День учителя - наша розповідь про маріупольського викладача історії Григорія Лебея. Він працює у школі більше 40 років, попри те, що є незрячим.

Кореспондент: Він із дитинства мріяв стати вчителем, але на першому уроці злякався: а раптом його, незрячого, не сприймуть діти?

Григорій ЛЕБЕЙ, учитель історії: «Перший урок пройшов на якомусь особливому піднесенні. В мене не було секретаря, так діти натовпом йшли до вчительської і брали мене, ну, урок у мене в 5-А, діти 5-А, після свого уроку, бігли до вчительської, забирали мене і вели на урок. Навіть чуть не билися, щоб мене провести, всі так хотіли бути поруч зі мною».

Кореспондент: Вже понад 40 років Григорій Леонтійович викладає історію. На його уроках дисципліна залізна. Каже: відчуває, коли хтось списує.

Інна ШЛАПАК: «Мы даже удивились, мы не знали, что он слепой. Он ходит, как мы, как хороший, нормальный, благополучный человек. Он так нас заинтриговал, так інтересно все рассказывал».

Олексій ПЄШКОВ: «Він добрий. Он, как бы это сказать, он хоть и не видит, но он лучше видит изнутри. Он даже... даже время смотрит наощупь».

Кореспондент: Колеги та товариші цінують і поважають викладача не лише за його професіоналізм, але і за уміння боротися з труднощами.

Олена АСЛАНОВА, директор маріупольської школи: «Вчитель дуже добре працює в плані підготовки до уроків, ретельно готується до уроків. І старається, виходячи з своїх вад, використовувати такі методи і прийоми, які він може дійсно використати на своїх уроках».

Кореспондент: Григорій Леонтійович каже: від темряви на все життя його врятувала любов до педагогіки. І сподівається, що від нього школярі можуть отримати не лише сухі історичні факти.

Григорій ЛЕБЕЙ, учитель історії: «Не здаватись, не падати у відчай, боротись і тільки боротись за життя, за місце під сонцем, тому що життя дається один раз, і його треба прожити таким, яким воно є. Але не опускати руки».

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
03.10.2010 5:30:16

Сюжет №8
18:11:16-18:13:43 (час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: У вправності за кермом змагалися волинські таксисти. У Луцьку вперше відбувся конкурс серед професійних водіїв. Таксисти демонстрували професійні навички за кермом, теоретичні знання та з'ясовували, хто краще орієнтується у місті. Організатори пообіцяли, що такі змагання проводитимуть щорічно.

Кореспондент: Рух на центральній вулиці Луцька тимчасово перекритий. Тут вишукувалися представники 7 служб таксі. Перший етап змагань - перевірка необхідних документів та огляд машини. Інспектори ДАІ цього разу не надто прискіпливі.

Віктор БАНДУРА, начальник відділення автоінспекції міського управління ДАІ: «З візуального огляду, поверхневого, мають технічні несправності, згідно з якими експлуатація забороняється. Власники їх запевнили, що це сталося в процесі руху на нашій шляховій мережі, і ці недоліки будуть усунуті».

Кореспондент: Теоретична частина - завдання на обізнаність таксистів з правами та обов'язками водія і пасажира. Плюс, визначення оптимального шляху доставки клієнта. Завдання вирішують гуртом. Головний етап - вправність за кермом. Потрібно проїхати між стовпчиками, ще й зі стаканчиком води на даху автомобіля.

Володимир ШЕЛЕСТ, водій: «Воно, в принципі, не складне. Якби був, якийсь стояв, то він не впав... я вже отам в кінці розвернувся, навіть і не газував, він просто від вітру якраз».

Кореспондент: Завдання на професійну майстерність таксисти називають не складними. Кажуть: на роботі екстриму більше.

Катерина ДВІНСЬКИХ, таксист: «Сложнее, конечно. Потому что дворы, выезды, заезды, есть места, где надо развернуться просто на пятачке, то есть и где-то очень длинное расстояние сдавать задним ходом, и машины кругом. Ну, короче, ситуации намного экстремальней, чем здесь».

Кореспондент: На переконання організаторів змагань, такий захід об'єднує водіїв. А ще дозволяє разом обговорити професійні проблеми.

Сергій РОМАНЧУК, голова ГО «Волинська асоціація перевізників таксі»: «Найбільша проблема - це дороги. Дуже багато коштів іде на ремонт автомобілів, на обладнання їхнє. Часом пасажири не коректно себе ведуть в автомобілях, ламають їх, там, ручки, таксометри часом відривають».

Кореспондент: Змагання завершуються, і таксисти їдуть на звичні виклики. Організатори обіцяють проводити такий конкурс щороку. Водії ж кажуть: не проти позмагатися на всеукраїнському рівні.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
03.10.2010 5:30:16

Сюжет №9
18:13:44-18:16:35 (час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Білл Клінтон у Києві. Екс-президент Сполучених Штатів Америки у ці хвилини бере участь у концерті, присвяченому боротьбі зі СНІДом, який відбувається на площі біля Михайлівського Золотоверхого собору. Події відстежує кореспондент «5 каналу» Роман Сухан, і він тепер на прямому зв'язку зі студією. Романе, радий вітати. Про що говорив Білл Клінтон, і чи багато людей тепер у центрі столиці?

Роман СУХАН, кореспондент: Ігоре, в Америці таких величезних концертів, присвячених ВІЛ/СНІДу не проводять, - сказав Білл Клінтон, коли вийшов на сцену на Михайлівській площі і побачив величезну кількість українських хлопців і дівчат, які прийшли його послухати. Свою лекцію Білл Клінтон присвятив повністю проблемі ВІЛ/СНІДу, оскільки, як він каже, для України це особливо актуально, оскільки наша держава очолює список у Європі за найбільшою кількістю ВІЛ-інфікованих людей. На сьогодні в Україні близько 350 тисяч українців заражені на ВІЛ/СНІД. Але найбільша проблема - це те, що більшість із цих людей, вони просто не знають про свій статус. Лише один із чотирьох, заражених на ВІЛ/СНІД, сьогодні знає про свою проблему. І тому Білл Клінтон закликав українців більш уважно ставитися до свого здоров'я і обов'язково пройти експрес-тести на наявність у крові вірусу імунодефіциту. Пропоную далі пряму мову колишнього американського президента.

Білл КЛІНТОН, екс-президент США: «Для молодих людей помирати - це злочин. Ви маєте протестуватися для того, щоб захистити себе і не заражати інших. Я був у країнах, де хворий кожен четвертий. Ви повинні зробити все можливе, щоб тут такого не сталося».

Роман СУХАН, кореспондент: Не знаю, що більше привернуло увагу сьогоднішньої молоді, оскільки не лише Білл Клінтон був головним гостем на сьогоднішньому фестивалі, а також було запрошено дуже багато відомих українських співаків. Тобто всі хедлайнери українського шоу-бізнесу сьогодні були, сьогодні співали на концерті на Михайлівській площі - це і Наталка Могилевська, і Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Тіна Кароль та багато інших співаків. Окрім того, що вони співали для української молоді, також безпосередньо на сцені дехто з них проводив тест на наявність у своїй крові вірусу імунодефіциту. На щастя, жоден з українських артистів не отримав позитивний результат цього вірусу. І так само сьогодні на концерті кожен молодий хлопець чи дівчина могли отримати безкоштовно презерватив для того, щоб уберегтися від зараження ВІЛ/СНІДу. Їх разом із листівками, як уберегтися від ВІЛ/СНІДу, роздавали безпосередньо біля сцени перед концертом. Ігоре.

Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Роман Сухан, щиро дякую за ці подробиці. Роман стежить за перебігом акції в центрі столиці. Акція, власне, спрямована проти розповсюдження ВІЛ/СНІДу в Україні. І, окрім концерту, з промовою виступив екс-президент Сполучених Штатів Білл Клінтон, який тепер перебуває у Києві.

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
03.10.2010 5:30:16

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
03.10.2010 5:30:16

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
03.10.2010 5:30:16