Основні теми:


УТ-1 випуск 21:00

Захоплення корабля з українцями на борту. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Поновлення тісної співпраці з Росією - нинішній зовнішньополітичний курс України. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Повернення до багатовекторності у зовнішньополітичному курсі. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Проблеми з армією в Україні. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Беручи до уваги закордонний досвід, українцям давно треба створити профспілку не згодних з роботою вітчизняних ЖЕКІВ. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Ще складніше вирішити проблеми людям з вадами. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

Українські військові знову у центрі міжнародного скандалу. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)

Зразу дві революції, що почалися цього тижня в Україні -податкова і конституційна - можуть цілком змінити обличчя держави. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)

Найбільші тривоги і найбільші надії на новий податковий кодекс. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)

Гість студії - Микола Азаров, Прем'єр-міністр України. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)

Українці слабі на серце. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)

Депутатам нарешті вдалося законодавчо розмежувати еротику і порнографію. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)

Інтер випуск 20:00

Политреформа снова у всех на устах. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

К рассмотрению нового Налогового кодекса народные депутаты смогут приступить на следующей пленарной неделе. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

В штаб-квартире ООН решали глобальные проблемы. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

Украинские моряки, побывавшие в плену, продолжают бороться за свои права. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

Энергетику Украины взяли в Европу. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

Україна оказалась в центре нового скандала. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

На «Інтере» стартует новый проект журналистских расследований. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)

ICTV випуск 18:45

На самміті ООН обговорювалися головні цілі нинішнього тисячоліття. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Інститут світової політики оприлюднив рейтинг найбільших лобістів України в світі. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Броніслав Комаровський відвідав Україну. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Відразу три міських голови опинилися за гратами. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Життя місцевих чиновників може змінити новий Податковий кодекс. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Медики відзначають масові звернення українців зі скаргами на температуру, нежить, біль у горлі. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Потяг з минулого прибув до перону Київського вокзалу. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Більшість публічних людей стверджують, що серед їхніх пращурів є дворяни, поети і короновані особи. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00

Захоплене піратами судно Lugela із українцями на облавку, прямує нині до берегів Сомалі. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Водія авто Porsche Cayenne, підозрюваного у скоєнні ДТП зі смертельним наслідком, затримали у Києві. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Харківська міліція порушила кримінальну справу за фактом нападів на автобуси футбольного клубу «Шахтар". 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

День серця відзначають сьогодні в Україні. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Фестиваль патріотичної та повстанської пісні «Гайдамака» влаштували в Ірпені. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Из Херсонской области вывозят бесхозные пестициды. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

На автобусы футбольного клуба «Шахтер» напали харьковские болельщики. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

Украинский МИД официально подтвердил: в субботу в Аденском заливе пираты захватили сухогруз «Лугела» с украинцами на борту. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

Украинские иммунологи прогнозируют эпидемию гриппа в начале зимы. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

Активисты общественных организаций, которые пропагандируют здоровый образ жизни, отметили Международный День сердца. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

Во Львове выбирали лучшую кофейню. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

В Ивано-Франковске прошли соревнования лесорубов. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

В Донецке презентовали Центр современного искусства. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

В Донецке снимают кино о начинающем футболисте и музыканте, которых свела судьба. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

Самку жирафа по кличке Элли наконец выпустили из вольера в Ялтинском зоопарке. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)

5 канал випуск 19:00

Харьковская милиция возбудила уголовное дело по факту нападений на автобусы футбольного клуба «Шахтер". 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Захваченный пиратами сухогруз Lugela с украинским экипажем направляется сейчас к берегам Сомали. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

День сердца отмечают сегодня в Украине. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет № 1
21:01:04-21:04:59 (час ефіру)

Андрій СМІЯН, ведучий: Захоплення корабля з українцями на борту підтвердили у вітчизняному МЗС. Зараз судно рухається до берегів Сомалі на одну із баз корсарів. Пірати до тепер не вийшли на зв'язок і не і не висунули жодних вимог. Суховантаж Лугела, який ішов під панамськими прапорами, належить грецькій компанії. Судно перевозило металопрокат. Учора в Індійському океані, за дев'ятсот кілометрів від берегів Сомалі, на нього напала корсари. Увесь екіпаж, а це 12 людей - громадяни України. За пересуванням судна стежать військові Євросоюзу, які кілька років ведуть боротьбу із піратами в Індійському океані. Як показує практика, відбивати захоплений суховантаж швидше за все не будуть, щоб уникнути жертв серед полонених. Подробиці дізнаймося від редактора російського інтернет-видання «Морський бюлетень» Михайла Войтенка.
Ми зв'язали з ним телефоном.
Здравствуйте, Михаил.

Михайло ВОЙТЕНКО, редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень»: «Здравствуйте».

Андрій СМІЯН, ведучий: Михаил, ваше издание первым сообщило о происшествии. Откуда у вас такие оперативные сведения?

Михайло ВОЙТЕНКО, редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень»: «Сведения главным образом идут либо от, ну есть там ребята в Сомали, они как-то ухитряться очень быстро выкапывать такого рода информацию. Ну вот так и получается».

Андрій СМІЯН, ведучий: Известны ли вам какие-то новое подробности захвата сухогруза? Есть ли сведения о том, как чувствуют себя пленные?

Михайло ВОЙТЕНКО, редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень»: «Подробностей нет. Но судя по тому, что никаких плохих вестей не было, скорее всего можно уже не сомневаться, что никто не пострадал при захвате, потому что в Сомалийском пиратстве, один из самых опасных моментов, особенно в последнее время, это именно захват судна. Но судя по отсутствию отрицательных новостей, никто не пострадал. И сей час судно пираты ведут на одну из своих баз».

Андрій СМІЯН, ведучий: Михаил скажите, в подобных случаях через какое время пираты начинают переговоры?

Михайло ВОЙТЕНКО, редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень»: «Трое суток они будут идти до побережья Сомали, скорее всего. Сутки они уже прошли ну и еще сутки будет молчание. Не раньше, чем через сутки, через двое пираты выйдут на связь».

Андрій СМІЯН, ведучий: Михаил, вы говорили о замедлении скорости, то есть надежда, что украинцев освободят еще до того, как они придут на базу?

Михайло ВОЙТЕНКО, редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень»: «На помощь военных им уже рассчитывать не приходится, потому что они в руках бандитов вооруженных автоматами. То есть, если подойдут военные, то они будут идти рядом, не болем того».

Андрій СМІЯН, ведучий: Михаил, войну сомалийским пиратам мир объявил еще в 2002 году. В регионе сей час находятся и корабли НАТО, Индии, Южной Кореи, ЕС, России, а Совбез разрешил бороться с пиратом не только на море, но и на суше и воздухе. Почему пираты продолжают беспрепятственно захватывать корабли?

Михайло ВОЙТЕНКО, редактор російського інтернет-видання «Морський бюлетень»: «Ести единственный способ действительно радикально с ними покончить - это навести порядок хотя бы на побережье, хотя бы в ключевых точках. Но это требует высадки военных. Это тоже никто не хочет и не пойдет на это. Никому это не надо. Но есть один способ 100%-но обеспечить гарантию тех. судов от пиратов, путем такой вот конвейерной посадки вооруженной охраны из числа военных, не из числа охранных агентств. Но на это требуется согласие Мирового сообщества. Главная причина - это полнейшее нежелание Мирового сообщества сотрудничать, а не болтать».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет № 2
21:05:00-21:10:25 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Позаблоковість інтеграції, поновлення тісної співпраці з Росією - саме таким є нинішній зовнішньополітичний курс України. Президент Янукович підтвердив це під час цього тижневого візиту до США. Багатовекторність - поняття яким знову оперують фахівці, характеризуючи зовнішню політику країни. Воно укорінилося за часів президентства Леоніда Кучми. Тоді Київ йшов одночасно і на схід, і на захід. І саме за намагання дружити з усіма тодішнього Президента часто критикували, мовляв у Москві він заявляв про одне, у Брюсселі про інше, а у Вашингтоні говорив третє. Тож закордон став ставитися до таких заяв скептично. З приходом Ющенка ситуація нібито змінилася, утім односпрямована євро інтеграція наблизила Україну до заходу переважно на словах, а охолодження стосунків з Росією помітно відобразилося на економіці. Чи врахували помилки попередників нинішні керівники держави і що матимемо від багатовекторності на новий лад?

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Економічна світова криза наочно продемонструвала нові країни-лідери: Китай, Росія та Бразилія. Вона ж показала українцям і переваги перебування в ЄС. Члени ЄС є гарантами безпеки один одного. Вони настільки поєднані між собою, що й проблеми одного вирішують гуртом. Експерти кажуть, геополітична ситуація у світі за останні роки дуже змінилася, а тому змінюється і зовнішня політика країни. Якою вона буде, можна визначити із карти візитів глави держави. Лише за останній місяць він відвідав Китай, Росію та США. Цього тижня Віктор Янукович побував у США на засіданні ради Асамблеї ООН. Тут і продемонстрував усім, який буде український курс. Київ сподівається на тісну співпрацю з НАТО, але не прагне приєднатися до Альянсу. Євроінтеграція залишається незмінною, але з одночасним розширенням зв'язків з Росією.

Генрі КІССІНЖЕР, державний секретар США (19973-1976рр.): «Україна - це держава, яка дивиться у два напрямки, на схід та на захід. Це цінують в Європі, і в США».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: За 7 місяців свого президентства Віктор Янукович 23 рази зустрічався з європейськими політиками і 17 з росіянами. Такі часті зустрічі з північним сусідом стали приводом для звинувачення преференцією одній стороні.

Андій ШКІЛЬ, заступник голови Комітету закордонних справ Верховної Ради: «Зовнішні стосунки будуються з орієнтацією на Москву. Реформація економіки, правової системи відбувається з орієнтацією на Москву, а не на Брюссель, якщо ми хочемо вступити в ЄС».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Зовнішня політика останні 5 років, коли демонструвалася прихильність до ЄС і США та ігнорувалася Росія, позитивного результату не дала. У нас подорожчав газ, зменшились обсяги торгівлі з сусідом, натомість Угоду про вільні ринки так і не уклали.

Анатолій ОРЕЛ, генеральний директор Центру міжнародних та порівняльних досліджень: «ЄС, якби він притримувався тих критеріїв, для того, щоб країни вступили в ЄС, то тоді Україна давно вже там була».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: На зміну вектора ЄС уже відреагував. Брюссель цього тижня уже вкотре відклав угоду з Україною про асоціацію з ЄС. Представник Єврокомісії Анжела Філотон не пояснила причини. Повідомила, потрібен мінімум ще один рік. Все це дає аналітикам змогу говорити, шлях до Європи буде довгим і Україна намагатиметься шукати все нових, і нових партнерів. Свідченням цього є і нещодавній візит Президента у Китай.

Леонід КОЖАРА, народний депутат фракції Партії регіонів: «Західний світ дуже тяжко виходить із фінансово-економічної кризи, а ті нові центри економіки, які знаходяться сьогодні в Центральній Азії, в Південно-Східній Азії, як раз вони найменше постраждали. І тому це є природнім для України».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Зовнішню політику, яку останнім часом поводять в Україні, експерти називають по-різному. Одні, називають векторною, другі - багатовекторною, треті - рівновіддаленою. Але від того якою вона буде насправді залежить місце України на геополітичній арені світу, але й те, скільки грошей ми заробимо у торгівлі з іншими державами.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Річний обіг продукції між Україною та Росією становить близько 20 мільярдів доларів США. З ЄС він схожий. Росіянам ми продаємо обладнання, труби та інше устаткування словом те, що виробляється в Україні. З європейцями м здебільшого торгуємо сировиною, а це прирівнює нас до країн 3-го світу. Новий курс на будівництво з ЄС стосунків на рівні буде дуже складаним, переконані експерти. Але на цьому етапі, поки Європа лише обіцяє, потрібно будувати власну економічну незалежність. У світі рахуються лише з сильними гравцями.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет № 3
21:10:26-21:16:46 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Про повернення до багатовекторності у зовнішньополітичному курсі України а також про наслідки зміни зовнішньополітичного курсу, ми сьогодні говоримо з російським політологом, директором Центру Східноєвропейських досліджень Андрієм Окарою.
Україна має намір приєднатися до ЄС, але водночас зберегти сильні зв'язки з Росією, так сказав нещодавно Віктор Янукович у США. Чи можливо водночас іти і на захід, і на схід? Чи здатна наша держава на такий політичний шпагат?

Андрій ОКАРА, директор Центру Східноєвропейських досліджень: «Багатовекторність, про яку почали говорити у вищих кабінетах української влади - це звичайно політика великих і самодостатніх держав. Політика держав, які самі визначають свою зовнішню політику. Але нажаль багатовекторність в українському варіанті, і за Кучми, і за Януковича - це багатовекторність не з позиції сили, а з позиції слабкості. Україна - це країна без векторна, у якої за раз цим словом багатовекторність просто трішечки ховається відсутність самодостатнього політичного курсу. На жаль, те що зараз відбувається в українській політиці - це не виробка свого самодостатнього курсу, це не поява якоїсь нової міжнародної енергетики, а це зміна домінуючого сюзерена. Якщо за Ющенка цим сюзереном був захід, перш за все Американська частина заходу, то зараз вектори домінуючі змінилися, але, нажаль, політика як була не суб'єктною, як була політика із слабких позицій, так і залишилася».

Андрій СМІЯН, ведучий: Все-таки останні 5 років ми чітко йшли до Європи. Ми проголошували про європейський курс, однак за ці 5 років так і не просунулись у цьому напрямку. Чи не вважаєте ви, що Європа своєю пасивністю відштовхнула нас від себе і підштовхнула до Росії?

Андрій ОКАРА: «Я гадаю політика Ющенка, яка декларувалася і реальна політика - це дві великі різниці. І я гадаю, що Україна за час президентства Ющенка, вона собі зіпсувала європейську політику. І спалила ті мости, які зараз дуже важко відновити».

Андрій СМІЯН, ведучий: Тобто Європа найближчим часом нам не світить?

Андрій ОКАРА: «Я гадаю, що Європа у вигляді інтеграції до ЄС, вона як не світила, так і не світить».

Андрій СМІЯН, ведучий: Хочеться поговорити про економічну складову зовнішньої політики. Чи може Україна використати своє вдале географічне положення і торгувати на два ринки, і на російський і на європейський? І чи ці ринки не є взаємовиключними?

Андрій ОКАРА: «Генеральний трент розвитку української промисловості - це вихід на найвищі рівні якості стандарти споживання і прив'язка до російського ринку, як до такого місця, де можна продати неконкурентноспроможну в Європі - це хибна стратегія, але в багатьох сферах просто можуть бути цікаві кооперативні зв'язки з Росією, в таких сферах як авіабудування, як продаж сільськогосподарської продукції, все дуже перспективно, але головна проблема полягає тут у наявності волі і у наявності амбіцій. Тобто з якої позиції Україна намагається вписуватися в російські ринки. Якщо з позиції молодшого партнера, для України це неефективний шлях».

Андрій СМІЯН, ведучий: Як не допустити поглинання російським бізнесом української
економіки?

Андрій ОКАРА: «Я гадаю, що це метафора, коли говорять про поглинання іноземним бізнесом України як такої. Чому? Тому що бізнес незалежний від держави, навіть в Росії. Кремль звичайно намагається взяти під контроль і використовувати його як засіб поглинання України - така політична стратегія в Росії існує».

Андрій СМІЯН, ведучий: Чим ще українська економіка може бути цікавою і для Росії, і для ЄС?

Андрій ОКАРА: «Український ринок збуту може бути цікавим не лише для Росії і ЄС, але й для Китаю. Тим, що це країна в якій більшість виробничих галузей або знищено, або напівзнищено, тому Україна - це ринок збуту. Українські ресурси вони не безмежні. Я гадаю, що ресурс, яким Україна буде розплачуватись - це унікальні землі сільськогосподарського призначення. Я гадаю, що найближчим часом буде знятий мораторій на продаж цих земель і після цього українські землі будуть скуплятися не лише російськими корпораціями, а така настанова в Росії існує, що треба скупляти українські землі для сільгоспвиробництва, але й Європейськими, Американськими великими корпораціями, а також Китайськими».

Андрій СМІЯН, ведучий: Пане Андрію, ви російський політолог, звідки ви так добре знаєте українську?

Андрій ОКАРА: «Я гадаю, що українська мова - один з найцінніших скарбів України і українського народу. Я гадаю, що дуже сумно, що не всі українські політики це розуміють.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет № 4
21:16:47-21:24:40 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Що б там не було, а вибудовувати впевнену зовнішню політику, може лише сильна країна, її ознакою, не в останню чергу, може бути боєздатна армія. А з нею в України не аби які проблеми. Чергове підтвердження - інцидент, який стався на кораблі «Кіровоград», під час навчань у Криму. Там через коротке замикання, самі запустилися реактивні ракети. На кораблі виникла пожежа і 4 моряки, які її гасили постраждали. Якби це був поодинокий випадок, можна було б не переживати, але ми пам'ятаємо броварську і скнилівську трагедію і щорічні вибухи складів з боєприпасами та інші інциденти. Через постійне недофінансування, озброєння нагадує музейні експонати. Досвідчені офіцери йдуть з професії, а для строковиків такі навчання стають екзотикою. Нині, за кількісним складом, українська армія 13-та у світі, а за витратами на одного військовослужбовця - на 125-му. 80% коштів військо витрачає на утримання особового складу і інфраструктури. І лише 10 - на розвиток. Тож питання хто врятує нас від нашої ж армії не таке безпідставне.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Несанкціонований запуска ракет стався через коротке замикання на кораблі. Така попередня офіційна версія катастрофи. Хотя спочатку була інша, за якою снаряди, які зберігалися на борту, були прострочені.

Микола КУЛІШ, начальник Управління з виховної та соціально-психологічної роботи командування МВС України: «Термін використання закінчується у наступному році. Але на цей час вони були перевірені і готові».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Якби ж пожежу не загасили, усього арсеналу зброї на борту вистачило для потужного вибуху. «Кіровоград» мав усі шанси піти на дно зі своїм екіпажем.

Іван КРЯЧКО, старший матрос: «Не то что страшно, просто голова уже не думала особенно. Бежали, делали. У нас стояла боевая техника, полные баки бензина».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Технічних пенсіонерів в Україні 95% озброєнь. За 30 років вислуги техніка потребує кап. ремонту та модернізації.

Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, директор військових програм Центру Разумкова: «В условиях, когда не имеют денег для проведения подготовка, не имеют денег для того, чтобы обучать личный состав на той технике, которую ему доручают. Такие Вооруженные силы - рискованное мероприятие.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Цього разу сі лишились живі. Утім, за часи незалежності військові навчання вже встигли написати кілька трагічних сторінок історії країни. Тоді була весна, звичайний день, який для трьох мешканців будинку став останнім. 10 років тому ракета Земля-Земля збилася з курсу і наче голка пройшла крізь усі поверхи будинку. 20 квітня 200 року мирне життя містечка Бровари увірвався уламок штучної війни.

Інна НЕЧИПОРУК, свідок трагедії: «Ви знаєте, буквально за хвилину, у мене на балконі висіло постіране. Я вибігла на балкон, щоб зняти його і мені показалось, що пів Броварів уже нема».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Ракету запустили під час навчань на полігоні в чернігівській області за 90 кілометрів від Броварів. Снаряд впав на дах і миттєво переламав 5 поверхів будинку, а на першому розтрощив меблі у паспортному столі. 4 жовтня 2001 року. Навчання на полігоні у Криму. Ракета Земля-Повітря поховала у Чорному морі 78 пасажирів та членів екіпажу літака ТУ-154, що летів рейсом Тель-Авів - Новосибірськ. Тоді Україна виплатила родичам понад 200 тисяч доларів моральної компенсації і ще 15 мільйонів доларів за поданням компанії «Сибір».

Олександр КУЗЬМУК, Міністр оборони України у 1996-2001 рр. та у 2004-2005): «Ми досконально розберемось у причинах цієї трагедії. Сьогодні я не можу сказати вам де вона. Її треба шукати».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Після цього Міністр оборони Олександр Кузьмук добровільно пішов у відставку, але провини українського війська не визнає і тепер. 6 травня 2004 року вибухнула Новобогданівка, на складі злетіли в повітря боєприпаси. Пожежу гасили 13 днів. Тоді загинуло 5 осіб, з ураженої зони відселили майже 7 тисяч людей. Збитки перевищили 4 мільярди гривень. Причини всіх вибухів зводять до людського фактору необережності, або просто незнання як поводитися зі зброєю.

Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, директор військових програм Центру Разумкова: «Мы сидим на пороховой бочке, когда она взорвется кто же может сказать? Техника несправна. Я не гарантирую, что самолет, поднявшись в воздух, на нем не произойдет авария».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Наступного року Збройним силам обіцяють виділити понад 13 мільярдів гривень. Утім, експерти кажуть - і цього недостатньо.

Олександр КУЗЬМУК, Міністр оборони України у 1996-2001 рр. та у 2004-2005рр.): «Фінансувати Збройні сили України до тої потреби, яка сьогодні мінімально необхідна. Вона складає близько 20 мільярдів гривень. Тоді не буде питань, чому вибухає, чому страждають люди. Без грошей це неможливо».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Обіцяних урядом грошей вистачить принаймні на соціальну стабілізацію, тобто на підтримку штанів самих військових. З жовтня склади військовослужбовців обіцяють збільшити н 55% . Можливо це допоможе зберегти тих, хто лишився в строю. Останнім часом військо розбігається. Зарплата офіцера не дозволяє прогодувати родину.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Крім фінансування, колишній міністр радить розібратись із кадрами на найвищому рівні. Грищенко не єдиний, хто вимагає відставки Єжеля. Про звільнення урядовця говорять в коаліції, хоча всі визнають, останній інцидент не є підставою та й позаштатні ситуації в Україні траплялися за будь-якого керівництва. За цьогорічними навчаннями стежить Міністр оборони. По при позаштатну ситуацію на кораблі, Єжель навчаннями пишається.

Михайло ЄЖЕЛЬ, Міністр оборони України: «Можна, як кажуть, армію клювати з усіх боків, але ми маємо те, що ми сьогодні маємо. Маємо те, чим ми сьогодні повинні володіти. Володіти справно. І переконається весь народ наш, що у нас є чим захищатися і кому захищати».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Навчання триватимуть до 4 жовтня, наступного тижня у Львівській, Житомирській та Миколаївській областях. Серед завдань цього разу і нанесення цільового удару противнику авіацією.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
26.09.2010 5:30:19

Сюжет №5
21:31:37-21:38:41 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Беручи до уваги закордонний досвід, українцям давно треба створити профспілку не згодних з роботою вітчизняних ЖЕКІВ. Усі інші спроби боротьби з бездіяльністю ЖЕКІВ - безрезультатні. То лишається гадати, чи матимемо цього сезону опалення і гарячу воду. Те, що нинішній стан житлово-комунального господарства загрожує національній безпеці, уже давно визнала навіть РНБО. Серйозно проаналізувати ситуацію заставила аварія в Алчевську. У січні 2006 там вийшла з ладу система опалення. Про необхідність реформ у комунальній сфері говорили і стара влада, і нова, але реальних кроків українці так і не побачили. Та все ж це не завадило Міністру ЖКГ заявити, що уже 99% до зими готові.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: На пісочниці з дітьми вже другий тиждень поспіль граються комунальники. Втрете за 3 місяці тут рветься труба гарячого водопостачання. Води немає ще з червня, коли її відімкнули на профілактику. А в цьому будинку вже не перший рік хронічні перебої з водою. У час-пік на верхніх поверхах її просто немає. У цій квартирі звикли митись з бачка. Люди якось пристосувалися. Під будинком води більш, нім достатньо. Величезна кала баня не висихає навіть у спеку. Чому досі ніхто не відлагодив водопостачання, з'ясовуємо у місцевому ЖЕКУ. Там і не збираються займатися неполадкою, пояснив слюсар будинку. В Києвенерго вважають, що неполадкою має займатися водоканал. Так чи інакше, цей будинок повинен входити до того 1% будинків, що не готові до зими, за оцінкою Міністра житлово-комунального господарства.

Юрій ХІВРИЧ, Міністр житлово-комунального господарства України: «99% готовмось по жилым домам. Мы не видим никаких аварийных ситуаций».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: А ось попередній Міністр вважає, що найбільше 15% будинків.

Олексій КУЧЕРЕНКО, Міністр з питань ЖКГ в Україні у 2008-2010 рр.: «Він бачив якихось людей, фахівців, які латають будівлі, які перевіряють стан вікон. Кожен хай собі задасть запитання, якщо він бачив, то він входить до цих 99%».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ремонтники кажуть, що труби в такому стані, що відремонтуєш в одному місці, прориває в іншому. Ось шматок заміненої труби - він повністю іржавий. Те ж стосується і тепломереж. Ці ремонтні роботи на Печерську, заміна поломаного колектора, який був установлений тут ще понад 30 років. Колектор об'єднує в собі 3 різні теплотраси. То ж якщо б дірка трапилася під час опалювального сезону, без тепла би залишилася більша частина Печерська. Дірку виявили під час випробувань холодною водою. Минула зима звернула увагу на те, як комунальники дають собі раду з очищенням доріг і тротуарів. Найгірша ситуація була на півдні країни. Тож тепер на трасі Миколаїв - Дніпропетровськ спорудили додатковий склад для солі. Це найбільш суттєва інвестиція миколаївського Облавтодору. Перед холодами намагаються вирівняти колії, що утворилися після спекотного літа та залити тріщини. Бракувало техніки і в столиці. Понад 200 тисяч киян за зиму травмувалися через неприбрані тротуари. А кучі снігу вивозити було ніколи. Тож парк Київавтодору до зими має збільшитися на 20%, планують закупити 65 машин. Щоправда, це лише плати, для закупівлі машин авто дорожникам треба провести тендер. А вже наступного тижня на дороги країни чекає ще один виклик: загальнонаціональне випробування мережоопалень. Це має стати останнім тестом на готовність до холодів. Але хто знає скільки нових аварій спричинять випробування. Мешканка будинку, де перебої з водою перестрахувалася, просто в квартирі встановила гідроакумулятор.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
26.09.2010 5:30:19

Сюжет № 6
21:38:42-21:45:35 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Ще складніше вирішити проблеми людям з вадами. Вони часто беззахисні у нашому суспільстві. Утім є багато прикладів, коли глухі досягали багато вершин у житті.

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: У цій Короткометражці достатньо діалогів, але глядач не почує ні слова, хоча й зрозуміє про що йдеться. Це фільм про глухонімих та про глухоту суспільства до таких, як вони. Головні герої насправді не чують.

Олександр ФОМИЧОВ, актор фільму «Глухота»: Людям, которые не слышат, им на самом деле тяжелее обратиться в милицию, а в конкретном случае сама милиция противопятствует против глухого парня. Докричатися до тих, хто мав би чути - головне завдання режисера. Фільм викликав не аби який інтерес у світі. Тепер митець готує повний метр.

Мирослав СЛАБОШПИЦЬКИЙ, режисер картини: «Важливо відчути правду. А може людина при цьому говорити, чи не може - це не має ніякого значення, тому що найважливіше - це енергетика. Перше кіно, воно було німе. І люди розуміли все, що відбувається.


Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Ці діти також не чують. Зазвичай вони промовляють до нас мовою власного мистецтва. Щоб навчитися повноцінно спілкуватися тут знають із пісень, а ще вчать чути мелодію танцю.

Тетяна БАВІНА, викладач хореографії інтернату: «Глухі діти звертають увагу на баси і вони відчувають, як музика, як вона йде. Вона через них проходить».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: А так уже танцюють професіонали. Все це схоже на звичайний танцювальний колектив, всі рухи бездоганно відпрацьовані і точні. Глядачі й не уявляють, що актори на сцені музики не чують. Її заміняють руки балетмейстера, які відраховують такт. Заняття в студії проходять у абсолютній тиші. Ці танцюристи відчувають лише вібрації. Ці актори універсальні, вони не лише танцюють, але й співають пісень. Для сцени спеціально розучують красиві плавні рухи, які трохи відрізняються від звичайної мови жестів. Наталя Дмитрук роботі з такими людьми присвятила все життя.

Наталя ДМИТРУК, сурдоперекладач театру «Райдуга»: Якесь відчуття, шотсе, сьоме, восьме у них є те, що їм заміняє, те що нема в них слуху».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Серед своїх відомих творів, серед яких, «Пресвята Елізі», а також «9 симфонія», Бетховен написав уже будучи глухим. Він не чув музики, але відчував її серцем.

Наталя ДМИТРУК, сурдоперекладач театру «Райдуга»: «Скільки вже про це говоримо, але все одно, чуючі люди їх до кінця не чують. Хочеться ще раз нагадати, що, почуйте їх, бо вони такі самі серед нас, тільки треба трошечки любові до них проявити».

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет №1
19:30:46-19:34:30 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Масна пляма на репутації. Українські військові знову у центрі міжнародного скандалу. Миротворці у Косово нібито кілька років поспіль із 2006-го по 2009-й наживалися на кримінальному паливі. Командування міжнародних сил безпеки викрило махінації ще рік тому. Одна подробиці виплили у пресі лише зараз. Якщо гучний скандал не розслідують об'єктивно, - каже наш кореспондент Галина Баланович, - то сподіватися на запрошеня в інші миротворчі місії українцям буде важко.

Галина БАЛАНВИЧ, кореспондент: Війна і гроші. Цю цинічну фразу нині обговорюють балканські медіа. Гірше те, що скандальні викриття стосуються українських миротворців. Їх упіймали на контрабанді палива. Пікантна ситуація. Більшість ризикує власним життям, а дехто репутацією країни. Бреза - одна із баз українського контингенту «Кфор» у Косово. Під лінієчку оснащені великокаліберними кулеметами «Хаммери». Подаровані свого часу українським збройним силам. Надійна армійська машина, однак палива жере забагато, - стверджують військові керівники. А дизельгенератори і поготів. Завищення потрібних норм палива для начебто службових потреб, купівля його в Болгарії чи однієї баз у Косово і збут місцевим ділкам в обхід всіх податкових та митних зборів. Іноді навіть супровід на військових машинах приватних бензовозів. Результат - махінаторам у погонах 1,5-мільйонний прибуток у євро. Збитків уряду Косово майже на три мільйони. Злочинна схема практично безперебійно працювала із 2006-го року. Попри численні ротації в українській місії. Поки не вдарив грім - справою зацікавилася військова поліція «Кфор». Колишній миротворець, який служив у Косово, прикро вражений гучною справою. На його думку тепер лише об'єктивні результати розслідування зможуть реабілітувати репутацію українських миротворців.

Альбій КУДРЯ, колишній миротворець: «Я думаю, що «Кфор» не буде цим займатися тому що там працює натівське командування і все у цій місії побудовано на якійсь дипломатії. Тобто для них всі рівні. Вони це все перекинули на українську владу. Українська влада має вирішувати чи були ці зловживання, чи не були ці зловживання. А те, що бензин завжди у Косово був якоюсь такою кримінальною нішою, то це відчувалося ще у 2000 році, коли після війни, фактично після бойових дій, першим, що почало відновлюватися - це бензозаправки. Вони там з'явилися саме на цих спалених містах, спалених селах».

Галина БАЛАНВИЧ, кореспондент: Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко за каденції якого махінації із паливом у гарячій точці на Балканах не припинялися, переконаний: зловживання в Косові були зорганізовані не лише військовослужбовцями, які там перебували.

Анатолій ГРИЦЕНКО, міністр оборони України (2005-2007 рр): «Коли кілька ротацій підряд використовують одну і ту ж саму злочинну схему, це означає, що її хтось організував і я переконани, що організаторів треба шукати у Києві, в Міністерстві оборони, або в генеральному штабі. Слідство має відповідь дати на це питання».

Галина БАЛАНВИЧ, кореспондент: Підполковник Володимир Веренський за командування якого в Косові скандал виплив на поверхню, нині зам керівника розвідуправління ВМС. Від коментарів «ТСН» від відмовився. Скупий н слово і нинішнє керівництво оборонного відомства. У скандальній справі 16 томів досудового слідства військової служби правопорядку.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони України: «Зараз матеріали передані в Генеральну прокуратуру і йде слідство. Тому попередньо щось говорити. Я ніяких прізвищ не можу сказати, нічого. Це процес роботи слідчих».

Галина БАЛАНВИЧ, кореспондент: І масштабні махінації з паливом у Косово, Сербії та Лівані, валютою у Іраку і дрібна контрабанда цигарками, алкоголем та компакт-дисками, - твердять офіцери для яких честь не просто слово, - це результат хибної кадрової політики за яку держава розплачується власною репутацією.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет №2
19:34:31-19:39:20 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Зразу дві революції, що почалися цього тижня в Україні -податкова і конституційна - можуть цілком змінити обличчя держави. І марно думати, що нас із вами це омине. Хтось уже боїться наслідків і відчує параліч усіх систем державного організму, ну а хтось вірить - ці зміни на краще. Спільних двох революцій лише одне - спрогнозувати їхні наслідки зараз важко. Власне свою спробу прогнозу зробили і ми. Уже за кілька хвилин ексклюзивні подробиці від Прем'єра Азарова, хто виживе і хто загине у хвилі податкових змін. Адже справжній текст нового кодексу бачило лише невелике коло обраних. Іще менше відомо пр. реверс конституційний. За поданням 255-ти депутатів найвищий суд країни може визнати незаконними 5 останніх років життя країни. Якщо встановить порушення формальностей впровадження політреформи від 2004-го року.

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: Одна камера державного телеканалу на вулиці, чотири - у середині. Такого в Конституційному суді ще не було. Пряма трансляція - пряма ознака - в суді готується щось кардинальне. День Незалежності, Віктор Янукович розповідає, як будуватиме нову країну. Одна з умов - сильний Президент. Найсильніші повноваження мав Леонід Кучма. Йдучи з посади він підписав політреформу. На неї дав згоду Віктор Ющенко. Він погодився втратити право вибирати собі Прем'єра і міністрів в обмін на третій тур виборів та зміну складу ЦВК. Впродовж кількох років Ющенко сварився з Прем'єрами Тимошенко і Януковичем. Винним стали називати політреформу. Хто головніший - Президент чи Прем'єр? Ці дискусії не припинялися.

Олександр ЄФРЕМОВ, фракція Партії регіонів: «Мы должны выстроить систему таким образом, чтобы власть работала. А когда половина власти выясняют отношения с другой половиной власти, это не государственное управление».

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: З одного боку він хвилюється, перебираючи папери. З іншого - дружньо перемовляється зі сторонами процесу. Владислав Забарський представляє подання до суду за повної підтримки інших сторін - представників Президента і Прем'єра. Підстава подання формальна - політреформу треба скасувати, бо вона не пройшла погодження з Конституційни судом. Головні ж мотиви стають зрозумілими з вуст Олени Лукаш, яка хвалить Конституцію Кучми.

Олена ЛУКАШ, перший заступник глави Адміністрації Президента України: «І нехай ми втратили Конституцію України 96-го року, одну з найефективніших і найдієвіших Конституцій світу, але прийшов час справедливості, час виправляти помилку».

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: За цією Конституцією Президент має право знімати Прем'єрів і міністрів. І фактично без нього їх не можна і призначити. Втім, чи відновиться стара Конституція автоматично? І як бути з кількома роками життя за політреформою. А також з легітимністю нинішньої влади. В цих питаннях не можуть розібратися навіть судді.

Віктор ШИШКІН, суддя Конституційного суду України: «Поданням цього конституційного подання ви прораховували наслідки юридичні? Бо на базі всіх норм прийнято доволі за обсягом значне законодавство. А що ж робити з діючим законодавством?"

Владислав ЗАБАРСЬКИЙ, фракція Партії регіонів: «Я зрозумів питання, ваша честь. Але я уповноважений відповідати і представляти тут конституційне подання».

Олена ЛУКАШ, перший заступник глави Адміністрації Президента України: «В Україні є а - дієвий парламент, б - працездатний уряд і в - Президент».

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: Що буде далі - регіонали мовчать. Мовляв, ми не хочемо тиснути на суд. Адже його рішення ще невідоме. Ініціатор політреформ Олександр Мороз вже впевнений: суд задовольнить подання влади. Але як прихильник парламентської моделі, вже написав листа Януковичу з проханням не чіпати своє дітище. Опозиційний БЮТ завжди був за скасування політреформи, але не такими радикальними методами, як зараз - через суд і без обговорення з опозицією.

Андрій ШКІЛЬ, фракція БЮТ: «Звичайно, що я прихильник влади сильного Президента. Але я противник авторитаризму, я противник тоталітаризму».

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: Втім один із лідерів фракції Регіонів Олександр Єфремов обіцяє: Конституції Кучми ніхто не відновлюватиме автоматично.

Олександр ЄФРЕМОВ, фракція Партії регіонів: «Восстановить просто Конституцию автоматом невозможно. Будет рассматриваться новая Конституция».

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: Але рішення Конституційного суду потрібне регіоналам, як старт.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова Комітету виборців України: «Це дає підстави тим, хто ініціював це подання говорити, що не вони наголошують на поверненні до президентської республіки, цього вимагає сам час, самі обставини, в тому числі і рішення Конституційного суду».

Олександр ШЕЛКО, кореспондент: У жовтні суд оголосить рішення. Можливо після цього влада почне розкривати карти, якою вона будуватиме нову країну.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет №3
19:39:21-19:44:51 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Ну і ось він не підйомний у прямому смислі документ. 700 сторінок податкової революції, яку останні півроку готувала нова влада. Отримати його в руки змогли поки що навіть не всі народні депутати, бракує паперу для друку, - пояснив спікер Литвин. Прем'єр Азаров пропонує всім стурбованим вивчати кодекс в електронному варіанті і вже за кілька хвилин сам розкаже кому і чому влаштовує уряд режим особливого сприяння. Тим хто виграє, - каже, - буде більшість.

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Ось це - проект нового податкового кодексу України. Я роздрукував його із сайту Податкової адміністрації. У стандартних розмірах і стандартним шрифтом. Скажу так: тримати його важко, ще важче прочитати. І набагато складніше осмислити всі ті зміни, які пропонує нова система оподаткування. Сенс існування кодексу - впорядкувати тисячі правил і законів у новий документ. Мета кодексу - полегшити життя економіці країни. Такі мотиви оголосив уряд, коли цього тижня подав у парламент велике податкове зведення.

Леонід КОЗАЧЕНКО, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України: «Ми в цілому оцінюємо, що цей документ на 80% відповідає потребам сьогодення. Ще залишається деякі спірні місця над якими варто попрацювати».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Поява кодексу одразу викликала жваву дискусію в бізнесовому, аудиторському та фінансовому середовищі. Уряд запропонував цілу низку новацій. Насамперед - упродовж трьох років поступово зменшуватиметься ставка податку на прибуток та ПДВ. Однак це солодкий соус насправді гіркої стави для бізнесу. Інші норми суттєво скорочують кількість тих, хто користувався спрощеною системою оподаткування. Малий бізнес з одеського речового ринку проти.

Василь КУЛІНІЧ, голова Спілки підприємців Одеської області: «Конечно будут сокращать свои торговые точки. Уходить в тень. И ожидаемые результаты от этого налогового кодекса поступления в бюджет те, что планируются - никто не получит. Потому что, к большому сожалению, никто не слушает предпринимателей».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Йдемо на наступний рівень. У Алі Дамірова - ресторан у центрі Києва. Цей бізнес називають середнім. В проекті податкового кодексу Даміров побачив пресинг саме на таких, як він, куркулів-середняків.

Алі ДАМІРОВ, власник ресторану: «В вищому законодавчому органу нашої держави, тобто Верховній Раді, представлені тільки представники великого бізнесу. Тому вони захищають тільки свої інтереси. Та малий бізнес буде нести весь податковий тягар».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Один із розробників кодексу Сергій Бичков переконує, що великий бізнес не виграє від нових правил.

Сергій БИЧКОВ, голова Асоціації платників податків України: «Уряду і Верховній Раді не вдасться проштовхнути вигідний для будь-яких бізнес-кіл, зосереджених у Верховній Раді, податковий кодекс. Тому що Президент вимагає від них конкретної задачі. Податковий кодекс повинен бути робочим».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Насправді і великому виробництву не солодко. Навіть представник лояльного до влади бізнесу, директор величезного хімічного комбінату «Рівне Азот» Михайло Заблуда підтверджує слова Алі Дамірова і запевняє, що у новому кодексі податкова адміністрація не несе жодної відповідальності за можливі неправомірні свої дії.

Михайло ЗАБЛУДА, гендиректор ВАТ «Рівне Азот»: «Одна сторона обязана, а другая имеет право. И все. И получается известная система ниппель. В одну сторону дуем, в другую никак. А нет партнерских взаимоотношений».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Побоювання промисловців розділяє і колишній віце-прем'єр-міністр Віктор Пинзеник. У проекті податкового кодексу фахівець побачив широкі можливості і безпідставно зупиняти роботу підприємств, підстави для зловживань, рейдерських атак і політичного тиску».

Віктор ПИНЗЕНИК, екс-віце-прем'єр-міністр України: «По суті податкового інспектора одягають у погони. Він починає виконувати дуже сильні адміністративні функції. Нав'язати платнику податків потрібні умови дуже легко. З'являються такі норми, які будуть пов'язані з зупиненням операцій, арештом рахунків, відповідальності за це ніякої немає у податківців».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Платити державі будемо більше. Одна з новинок кодексу. Податок на відсотки за депозитами та нерухомість. Всі новації планують обговорити в парламенті вже через тиждень. Із залізобетонною метою - запровадити податковий кодекс вже з нового року. Міжнародні аудиторські компанії вітають появу кодексу але критикують поспіх його втілення.

Ірина ПЕДЬ, фахівець з аудиту: «Объем новаций, который ожидает бизнес, настолько велик, что в тот короткий срок, который остался до нового года, осознать этот весь масштаб просто невозможно».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Утім експерти владної коаліції наполягають, що час не чекає і відкладати реформи на завтра не можна. Кров з носу, але податкові зміни потрібно запроваджувати вже за кілька місяців.

Олексій ПЛОТНІКОВ, економіст, фракція Партії регіонів: «Доведеться опрацювати. Ми не можемо зволікати з цим кроком тому що якщо стоїть гасло проведення економічних реформ, ми не можемо ще на рік перекладати податковий кодекс».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Головною оцінкою реформ є не час, а результат. Нині в нашій країні діють цілих 5 кодексів - митний, водний, лісовий, земельний та кодекс про надра. Нехай в мене кине камінь той, хто буде стверджувати, що хоч якийсь із цих кодексів розв'язав проблеми своєї галузі.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет №4
19:44:52-19:53:35 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Шість мільйонів людей - кількість середньої європейської держави - стільки, за твердженням координаційної ради працівників ринків, виживають в Україні за рахунок роботи за торговим прилавком. Їхнє життя новий податковий кодекс може змінити найсуттєвіше. Із найважливіших подробиць для цієї країни малих підприємців ми почали розмову із Прем'єром Миколою Азаровим. Пане Прем'єр, вітаю вас з тим, що податковий кодекс уже в парламенті. Але досить багато людей не в захваті від податкового раю обіцяного урядом. Зокрема малий бізнес, про який часто згадує Президент Янукович, взагалі вважає, що цей кодекс спрямований проти них. Отже мова йде не про зменшення сфер які обкладаються спрощеним податком, але й про суттєве зниження фінансової планки - 300 тисяч гривень. До речі, 300 тисяч гривень - це доходу чи прибутку? Оскільки теж різні версії зустрічаються в інтерв'ю урядовців. Що залишиться в такому разі від того самого малого бізнесу?

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Давайте мы скажем о выручке. Ежедневная выручка это у предпринимателя».

Алла МАЗУР, ведуча: 300 тисяч гривень?

Микола АЗАРОВ: «Если он торгует 300 дней в году, должна составлять примерно тысячу гривен или меньше. Тысяча гривен в день - это 300 тысяч гривен надо произвести на своем подворье товар, если вы говорите о тех, кто продает значит продукты например изготовленные своим трудом. Например сам выращивает картофель, сам выращивает морковку, да? Сам выращивает какие-то другие овощи. А ну ка попробуйте произведите на 300 тысяч гривен такой продукции. И вы убедитесь, что это не так просто, это невозможно. Поэтому речь идет о тех наших людях, которые перекупают у кого-то продукцию, да?"

Алла МАЗУР, ведуча: Спрощений податок забирається у них?

Микола АЗАРОВ: «Да. Может быть хотелось бы кому-то более высоких планок, но мы же не должны забывать о том, что каждый доход, да, должен отчислять в пользу пенсионеров, инвалидов, врачей, учителей. Если человек занимается только куплей-продажей и 10-15 лет стоит на рынке, да, он выполняет свою функцию там предположим и кормит свою семью. Но в чем заінтересована страна? Вот у нас сейчас большая проблема. Наш рынок внутренний практически загружен продукцией китайской, турецкой продукцией. Что это означает? Это означает, что наши люди не имеют своих рабочих мест. Они лишены перспективы. Они могут только перепродавать чью-то продукцию. Что Україна от этого выигрывает? Она обрекает себя на экономическую отсталость, на технологическую отсталость. Значит мы говорим нашим людям. Друзья, хватит только перепродавать, секонд-хенд там или еще что-то. Давайте, мы готовы вам создать условия, дать дешевые кредиты, освободить от уплаты налогов, но создавайте наконец свою легкую промышленность, свое производство товаров народного потребления».

Алла МАЗУР, ведуча: Я так розумію, реформи потрібні?

Микола АЗАРОВ: «Раз всем понятно, что реформы необходимы. Значит всем должно быть и понятно, что реформы не могут быть очень хорошими для всех, всех устраивать, всех радовать. Лекарств сладких не бывает. Нам кажется, что наша задача удалась. Мы решили главную первую задачу - это значительно упростили налоговое законодательство. Вместо 4 тысяч законов, которые создавали питательную среду для бюрократов, администраторов. Мы создаем простой и понятный один закон, который называется налоговым кодексом. Мы значительно снизили налогообложение, в том числе и для малого бизнеса. Мы установили налоговые каникулы. Каждый, кто начинает свой бизнес, освобождается от уплаты налога на прибыль например. Мы вторую задачу решили. Мы создали стимулы для быстрого обновления нашей экономики. Для внедрения новых технологий. Потому что торгуя на базарах мы экономику не поднимем. И наконец третья задача, которая стояла перед налоговым кодексом - создать условия при которых государство в лице его чиновников и предпринимателя имели бы равные права перед законом. И такая задача тоже решена. Вопреки всему тому, что говорят о налоговом кодексе наши оппоненты, мы установили твердое правило - состязательный процесс, в котором равные права участников и суд - единый орган, который может решить спор между государством, с одной стороны и предпринимателем с другой».

Алла МАЗУР, ведуча: Микола Янович, ви говорите про рівні правила для всіх. А експерти якраз звернули увагу про те, що в цьому кодексі закладені певні преференції для окремих галузей, зокрема нульова ставка податку на прибуток на 10 років для готельного бізнесу, для суднобудування, літакобудування. Поправте мене, якщо я не права. Це не є рівні правила.

Микола АЗАРОВ: «Вы абсолютно правы. Еще раз подчеркиваю, государство выделяет основные направления для своего развития. Мы видим где у нас узкие места. Вот во-первых Україна - морская держава. Україна имеет большое количество заводов, предприятий, которые сориентированы были раньше и сейчас на строительство судов. Мы когда-то имели очень большой черноморский флот свой, торговый флот. Сейчас, к большому сожалению, мы не имеем своего флота, мы не занимаемся сами выловом рыбы в больших объемах, да? Мы не строим суда. Наши заводы простаивают. Поэтому мы говорим, что мы можем дать перспективу для развития нашей судостроительной отрасли. И мы такую перспективу даем, это наше право. Мы так определили приоритеты. Тоже самое можем сказать о самолетостроении. Когда там производили большое количество самолетов, сейчас наши авиационные заводы стоят, практически простаивают. Вот только в следующем году мы планируем выпустить 12 самолетов. Но ведь 12 самолетов - это не показатель для такой отрасли, как авиастроение. Например Бразилия, которая совсем недавно ничего не производила в области авиастроения, производит 300 самолетов в год. Поэтому наша задача вывести самолетостроение на серийный, на очень серьезный уровень. А что такое авиастроение? Что такое несколько авиастроительных заводов? Это несколько сотен предприятий работают на производство этих самолетов, на комплектацию этих самолетов. То есть под такое направление позволит нам загрузить высокоинтеллектуальной, высокотехнологичной работой и соответственно высокооплачиваемой работой десятки тысяч наших людей. И не случайно я представляю налоговый кодекс. Сказал на правительстве, что мы совершенно осознанно идем на потери доходов бюджета. Это не расхожая фраза. Это абсолютно осознанное решение, связанное с тем, что во-первых снижаются ставки налоговой, налоговых, основным видом налогов, упраздняется значительно количество налогов и ограничивается в том числе права налоговой службы например на количество налогов и ограничивается в том числе право налоговой службы например по реализации своих бывших полномочий на взыскание и так далее, и так далее».

Алла МАЗУР, ведуча: Микола Янович, ви говорите, що вивчали досвід інших країн в податковій сфері. А досвід Грузії зокрема? Звертали на нього увагу. Вона посіла четверте, якщо я не помиляюсь, місце у рейтингу найбільш інвестиційно привабливих країн саме за рахунок того, що там максимально спростили процес спілкування підприємців із податківцями.

Микола АЗАРОВ: «Мы командировали кстати в Грузию нескольких наших специалистов. Был там руководитель таможенной службы, были налоговики. Мы изучила опыт. Опыт очень інтересный и то, что можно приметь из опыта Грузии, конечно применено и у нас. Поэтому критиковать налоговый кодекс можно и нужно. Но нельзя не видеть, что так дальше жить нельзя. Существующая система налога никого не устраивает. И попытки что-то изменить сейчас, изменить в лучшем направлении безусловно, должны поддерживаться. А критические замечания, мы безусловно будем учитывать».

Алла МАЗУР, ведуча: Дехто із російських експертів при цьому кодексу Азарова заздрить. Якщо його ухвалять, капітали із Росії побіжать в Україні, - вважає директор Інституту глобалізації Михайло Делягін. Особливо, коли з наступного січня почне діяти новий російський закон про поліцію.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет №6
20:01:30-20:07:17 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Українці слабі на серце. На жаль, це не ознака нашої національної ментальності, а медична статистика. Яка твердить: віруси, онкозахворювання, нові екзотичні епідемії віддають чорну пальму першості саме серцево-судинним хворобам. Сьогодні у всесвітній день серця ми змушені констатувати: країна, де вперше роз'яснили світові, що таке інфаркт міокарда взагалі, нині серед держав із найвищим рівнем смертності саме від серцевих недуг.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Рука на серці - урочистий і зрозумілий жест будь-якою мовою. Ми торкаємося свого серця коли хочемо показати щирість, патріотичність, відкритість. Але ми не прикриваємо свого серця, бо захистити його мало спроможні. І ми інколи за нього різко хапаємося. Це вже не символ, це сигнал гострого болю і він знайомий кожному другому українцю. Від серцево-судинних хвороб кожні 40 секунд обривається людське життя. В Україні 64% смертей спричинені вадами серця - це один із найвищих показників у світі. Український кардіологи перші пояснили світові сутність інфаркту міокарда. Наукове відкриття сторічної давності нам допомогло частково. Від гострого болю в серці щороку страждає 50 тисяч українців. Рахують лише тих, хто вижив.

Олександр ПАРХОМЕНКО, віце-президент Асоціації кардіологів України: «Если взять Италию со средиземоморской диетой и отсутствием таких стрессов как у нас, у них на 55 миллионов 250 тысяч инфарктов. То есть у нас раз в 5 меньше. А то, что я сказал, инфаркт миокарда - это когда больной поступил в больницу, у него по лабораторным данным он выжил, ему поставили диагноз с инфарктом миокарда. Значит у нас не выставляется диагноз инфаркта миокарда в двух случаях - либо человек не дожил до больницы, правильно? Там где в Италии доживают».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Або він потрапив у інше відділення. Недодіагностованість - головна причина трагічних фіналів. Кілька днів тому у Євгена Івановича запекло плече. Він був певен, що причина - сіль у суглобах. Викликати швидку додумалися рідні.

Євген ЗАДВОРНИЙ, пацієнт реанімаційного відділення: «Я вот походил недавно кардиограмму, сердце здоровое было».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Найменш дослідженими є новонароджені. Деякі операції н серці треба робити в перші години після пологів. До цього готові за кордоном. У США 40% серцевих недуг немовлят бачать ще в утробі матері. У нас лише 7%. Тетяна про таку можливість досі не знає. Радіє, що перша операція на серці одномісячного сина минула успішно, але попереду іще кілька. Таких малюків в Україні - 5 тисяч щороку. Причин уроджених хвороб лікарі не знають.

Сенді МЕЛЬЦЕР, віце-президент Дитячого шпиталю м. Сієтл (США): «Ми можемо зарадити лише тим, що виявляємо ці вади ще до народження і кардіохірурги чекають на появу дитини, щоб в перші ж години життя прооперувати її».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Американець уже вп'яте в Україні. Бачить прогрес і вірить у наших кардіохірургів. Центри серця є в кількох великих містах України. Деякі обладнанням та знаннями не поступаються західним клінікам. І навіть володіють забороненим, але дуже потрібним в Україні досвідом. У чергу на трансплантацію щороку стають 2 тисячі пацієнтів. Вони сподіваються. Попри те, що у нас востаннє пересаджували серце 4 роки тому.

Борис ТОДУРОВ, директор Київського центру серця: «Мы готовы хоть завтра. Пациенты есть. Оборудование есть, специалисты есть, лаборатория есть, все есть. Доноров нет. И финансирования нет».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: У жовтні Едуарду Соколову виповниться 7 років від дня операції. Йому першому в Україні пересадили чуже серце. Чоловік щодня п'є імунодепресанти, дотримується дієти, займається спортом. І дякує за шанс святкувати за рік два дні народження.

Едуард СОКОЛОВ, перший пацієнт з пересадженим серцем: «Прошлый раз было 6 свечей. И все шутили, что вот уже наш мальчик пошел в школу с шести лет, вот. Следующий раз мол купим тебе ранец».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Після нього такий шанс випав ще чотирьом. Більше достукатися до чужого серця і випросити орган померлої людини не вдалося. 16-річний Сашко Лаврентьєв лікувався від кардіоміопатії. Тільки донорське серце могло врятувати юного поета. Завдяки відомим меценатам, серед яких були письменники і телеведучі, хлопця перевезли у Москву. Але на сам орган грошей не вистачило. Сашко помер у березні цього року. За місяць до смерті хлопця у київській лікарні дозволили робити такі операції. В Україні це було б утричі дешевше якби лише був донор.

Ольга ТАРАСІНА, мати Олександра Лаврентьєва: «Если бы вовремя была возможность сделать трансплантацию сердца, мальчишка был бы жив».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Пори неврегульованість цього питання законодавством, у лікарнях завжди є ті хто чекають.

Ярослав ВІВСЯННИК, чекає на донорське серце: «Каждую ночь не спать и думать когда же оно будет так тяжело».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Без надії залишаються десятки тисяч пацієнтів, які навіть хворими себе не вважають. Дослідити недугу і вилікувати просто нікому. Кардіологів в українських лікарнях удвічі менше ніж у будь-якій західній країні. Не у всіх обласних центрах є кардіохірурги. І не кожен кардіолог може зробити обстеження. Світлана та Алла захистили дисертації але тільки на тренінгах практикуються робити УЗД серця. Поставити діагноз селянам допомагає інтуїція і досвід.

Алла, кардіолог: «Інфаркт міокарда, який буде супроводжуватися дуже сильним больовим синдромом, в нас немає такого лікарства».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент:Тим часом у Києві всесвітній день серця врятувати серця від офісного крісла, шкідливої їжі та куріння закликали лікарі та зірки. Втім вуличний перформанс, розрахований на молодь, зацікавив переважно людей похилого віку. Поряд міряли артеріальний тиск усім охочим безкоштовно і без великих черг.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:45)
26.09.2010 3:00:22

Сюжет №7
20:07:18-20:12:08 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Допомогти батькам, які хапаються за серце, коли бачать зображення на комп'ютері або у мобільному своєї дитини, а також тим, хто негайно перемикає телевізор коли діти поряд, беруться депутати. Їм нарешті вдалося законодавчо розмежувати еротику і порнографію. Принаймні вони так кажуть. Бо паралельно з'явилася примара невиправданої цензури.

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Любить дивитися шестирічна Софійка по телевізору. Мама і тато контролюють, але й це не рятує від сюрпризів.

Чоловік: «Эротика на сегодняшний день присутствует даже в самом безобидном фильме».

Наталія ВОЛЯНЮК, мати Софійки: «Дневной сеанс, идет фильм, где натурально показаны роды во всей красе и с криками. Через какое-то время ребенок задает вопрос. Говорит: мама, я не хочу рожать. И у нее слезы, у нее внутренняя истерика».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: На це нарікають батьки і відреагували депутати. Україна звісно не пуританська країна, але заборони запровадили. Не лаятися, не показувати еротику, заборонити порно і насильство. Тобто все, що ґвалтує дитячу психіку. Очистити ефір від аморальності з шостої до 23-ї книги, реклами, Інтернет навіть мобільний телефон став об'єктом нового закону. Втім добрі наміри ще не означає добрі наслідки. Автори закону виправдовуються, нічого не забороняють, лише експортують. Якщо еротичний плакат де-небудь вздовж дороги нехай собі висить. Але біля школи вимагатимуть зняти. А від невтручання в медіа-сферу буде гірше.

Лілія ГРИГОРОВИЧ, член Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі: «Я хочу нагадати історію з дніпропетровським маніяками-хлопчиками. Вони вбивали людей, знімали на відео. Це прямий результат, або прямий наслідок отого смітника, який був у теле радіоефірах скажімо ще буквально 10-12 років тому».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Перетворити смітник на безпечне джерело хочуть члени Нацкомісії з питань суспільної моралі. Рівняються на Європу.

Павло МОВЧАН, член Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі: «Ми кажемо про те, що наступ на якісь свободи і людські права. Нічого подібного. Людські права - це не вседозволеність. Людські права енною мірою регламентуються».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Щодо полунички в країні-експортері порнофільмів, то тут все вільно для повнолітніх і дорослих. Доступ лише з 18-ти. Дискусій у суспільстві не було. Режисер порнофільмів із 32-річним стажем скаржиться на засуворі закони.

Нільс МОНІТОР, режисер порнофільмів: «У Німеччині дуже важливо, щоб підлітки були захищені від порнографії. Хоча порнографія зараз дуже важлива для суспільства. Чим талі, тим більше самотніх людей без постійного партнера. За допомогою порнографії вони можуть дістати задоволення. А не вибігати для цього на двір і швидко з кимось знайомитися».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Власник порнопорталу одружений на порнозірці навпаки розділяє мораль на дитячу дорослу і приховує від дитини свою професію.

Тім, оператор порновідео: «Кожен у кого є комп'ютер і вихід в Інтернет може налаштувати його так, що діти не вийдуть на порносторінки. В мене в самого росте донька і вона уявлення немає ким працюють батьки».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Охочі заробити на споживачах пікантних картинок обмеження за віком часто ігнорують. Мобільні оператори борються з ними самотужки штрафами і закриттям бізнесу. І хочуть разом із державою створити список чорних і білих сайтів.

Сергій САМОКРИК, керівник відділу оператора зв'язку: «Не один оператор, не один поставщик Інтернет-услуг не сможет самостоятельно решить проблему откуда брать информацию о том, какой сайт хороший, какой плохой. Сейчас мы начали с достаточно грубого инструмента - это блокировка Інтернета на мобильном телефоне по пожеланию родителей».

Яна, мама двох дітей: «Певне регулювання необхідне з одного боку. А з іншого боку виникає питання хто буде вирішувати списки, складати списки тих цензурованих сайтів і чи не побачимо ми зрештою ситуації, коли скажімо певні сайти, які можливо не потребують регулювання і цензури, вони будуть опинятися в тих списках».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Свого часу Андрій Курков пішов з комісії моралі. У розпал скандалу навколо книжки Олеся Ульяненка «Жінка його мрії». Як письменник, заборону роману не зрозумів, його книжки перекладаються у 33-х країнах. У жодній тексти не цензурують.

Андрій КУРКОВ, письменник: «Перевіряти книжки і в книжках може бути порнографія в тексті саме, не на сторінках ілюстрацій, а в тексті, це означає треба створювати іншу комісію, яка буде перетрушувати всі бібліотеки сільрад, райцентрів, міст, дитячих і вишукувати, немає там чогось такого в «Мусі цокотусі» потаємного, порнографічного».

Олег ПІНЧУК, скульптор: «Коли наїхали на письменників, чи на художників і кажуть, що це не є порнографія, це є мистецтво, це є еротика, розумієте? Тобто художник прагне розробити ці кордони, а мораль прагне їх в певні такі межі запхати».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Мистецькі дискусії мама Софійки обходить. Сама працює на телебаченні, а ось імунітету від його впливу на доньку теж немає.

Жінка: «Пусть депутаты придумывают законы, пусть родители выключают телевизор, пусть телевидение думает, что показывает. Потому что это дело всех взрослых. Нельзя говорит, что кто-то ответственен один».

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:17

Сюжет № 1
20:01:20-20:02:57 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Политреформа снова у всех на устах. Шесть лет назад она превратила Украину из президентско-парламентской в парламентско-президентскую республику. Такие изменения в Основой закон вносились под звуки Оранжевой революции и довольно спешно - атмосфера была слишком накалена. Тогда власть и оппозиция, казалось, нашли компромисс: передать больше полномочий Верховной раде и Кабинету министров. Соответственно, урезав права президента. Проверенные временем, эти изменения оказались так же полезны, как и вредны. Именно из-за них долгое время между украинским президентом и премьером возникали противоречия и конфликты. Кроме того, Основной закон был переписан без согласования с Конституционным судом Украины. А в день, когда изменения в главный документ страны одобрила Верховная рада, поправки в законопроект вносились буквально на ходу, что даже в случае с куда менее важными решениями нежелательно. Как быть с процедурными нарушениями, и могут ли они сказаться на действенности самой политреформы - за таким толкованием в Конституционный суд обратились 252 народных депутата. В четверг судьи провели слушанье по этому делу. Заседание, учитывая щепетильность темы, транслировалось в прямом эфире. Решения служители Фемиды пока не вынесли - заседания будут продолжаться. От прогнозов, когда можно ожидать их вердикта, судьи воздерживаются.

Сергей ВДОВИЧЕНКО, судья Конституционного суда: «Підставою для визнання неконституційним закону № 2222 в цілому є порушення Верховною радою України конституційної процедури його розгляду та ухвалення. Народні депутати України вважають, що відповідний проект закону України був розглянутий та прийнятий Верховною радою без обов'язкового в такому випадку висновку Конституційного суду України».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:17

Сюжет № 2
20:02:58-20:09:55 (час ефіру)
Анна ПАНОВА, корреспондент: К рассмотрению нового Налогового кодекса народные депутаты смогут приступить на следующей пленарной неделе - документ уже в парламенте. Впрочем, его ждёт непростое обсуждение - депутаты от оппозиции грозятся не оставить камня на камне от правительственного законопроекта, и подготовили альтернативный вариант по сбору налогов. Хотя, шансы на его принятие слишком малы - на минувшей неделе предложения оппозиционеров не допустить увеличения пенсионного возраста для женщин, и предоставить налоговые каникулы для малого бизнеса не нашли поддержки в лагере бело-голубых. К тому же, ряды оппозиционеров тают на глазах: на этой неделе БЮТ исключил из фракции ещё 28 нардепов - за поддержку идей коалиции. Чем ещё жили депутаты на этой неделе, расскажет Анна Панова.

Вопреки мрачным прогнозам оппозиции, парламент перестал жить на осадном положении и приступил к работе. Однако наученные горьким блокадным опытом «регионалы» решили все же перестраховаться и во время ключевых голосований далеко от трибуны не отходить.

В первый день пленарных заседаний регионалы берегли трибуну как зеницу ока. Шутка ли дело - присяга судей Конституционного суда. Мероприятие ответственное, в сессионном зале - первые лица.

Четверо новых судей КС с парламентской трибуны обещают беспристрастно толковать Основной закон.

Наталья Шаптала - судья КС:

Урочисто присягаю забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина. 1

Живой щит из «регионалов» так и не понадобился. За неделю «бютовцы» ни разу не посягнули на спикерскую ложу. Бело-сердечные провели работу над ошибками и выяснили: их набеги на трибуну - не по душе даже их сторонникам.

Андрей Кожемякин (БЮТ):

Наши избиратели нас осуждают за эти действия. То есть не всегда фракция, ее руководство принимает правильные тактические шаги. Мы добавили больше риторики, начали работать интеллектом.

Интеллектуальный труд «бютовцев» уже вскоре смогла оценить коалиция. Новое слово в политической дискуссии - овощная инсталляция. Бело-сердечные водрузили на трибуну корзины с продуктами и ценниками - времён Тимошенко и Азарова. И заявили: борщ подорожал.

- Беріть, беріть, Вам не вистачає, беріть! Ось знайшовся зайчик в парламенті, який взяв морквину.

Александр Стоян - депутат от ПР:

Да я поверну їм цю морквину, розбагатію - я їм цілий кошик принесу! Самі дії цих людей - це була клоунда, тому що їм ніхто не заважав, коли вони були при владі, були 5 років - наповнювати цей кошик.

Новомодную продуктовую демонстрацию «бютовцы» дополнили традиционными плакатами. Тема: запрет на повышение пенсионного возраста для женщин. Это одно из требований, с которым бело-сердечные штурмовали трибуну на прошлой неделе. Теперь - без скандалов и демаршей - оппозиция доносит до власти свои аргументы.

Наталья Королевская (БЮТ):

Кто, какая женщина, где сможет найти работу в 60 лет? В итоге в стране будет создана армия пожилых безработных женщин, которые окажутся на грани выживания: работу найти невозможно, а на пенсию выходить ещё рано.

В вопросе пенсионного возраста - с оппозицией солидарны и коммунисты. Однако даже их голоса не спасли ситуацию. «Регионалы» и «литвиновцы» идею моратория не поддержали.

Закон отклонён, но «регионалы» советуют женщинам не беспокоиться. Прежде чем повышать возраст выхода на заслуженный отдых - в стране проведут пенсионную реформу.

Ярослав Сухой - депутат от ПР:

Если мы только запустим обязательное накопление и создадим преференции для банков, страховых компаний, которые работают на рынке негосударственного пенсионного обеспечения - только после этого подсчитав что мы имеем, мы можем говорить о возрасте.

Ещё одна инициатива БЮТ - не нашла поддержки в зале: 5-летние налоговые каникулы для малого бизнеса. Коалицианты заверили: пожелания мелких предпринимателей учтут в Налоговом Кодексе. Отредактированный проект Налоговой конституции - на этой неделе попал в парламент. Предприниматели встречают документ пикетом под Верховной радой.

- Підприємці кричать «Ганьба!» Чого ми можемо чекати? Податковий кодекс тримають під одіялом, розмови з нами немає, тому ми сьогодні тут.

В эти же минуты в сессионном зале - менялась власть в парламентском комитете по налоговой политике. Коалиция - решила сместить с поста главы - бютовца Сергея Терёхина.

Александр Васильев - депутат от ПР:

Мы не можем постоянно собирать планово работу комитета, проводить там нормально работу в связи с определенной конфронтацией со стороны руководителя комитета.

Опальный руководитель взял слово в свою защиту.

Сергей Терехин:

Ну що ви не розумієте, про що йдеться? Внесено у ВР проект податкового кодексу номер 2. Необхідно, щоб принаймні через комітет він отримав повний «одобрямс».

Вместо Терёхина - коалиция назначила главой комитета регионала Виталия Хомутынника. Он тут же предложил предшественнику должность своего заместителя. И - ответил на критику.

Виталий Хомутынник:

"Одобрямсу» однозначного не буде, і буде конструктивна дискусія в комітеті, і кожен народний депутат має висловлювати свої думки.

Оппозиционеры уже готовы к дискуссии. Просмотрев пятьсот страниц Кодекса по диагонали - они вынесли вердикт: документ не сулит ничего хорошего малому бизнесу.

Ксения Ляпина - депутат от НУ-НС:

Спрощена система оподаткування практично знищуться. Ми даємо пільги великим підприємствам, хай вони живуть і процвітають.А в цей же час ми думаємо, що малий бізнес цей бюджет наповнить - та ніколи!

У коалиции - наготове контраргументы.

Алексей Плотников:

Снижение налога на прибыль с 25 до 16, НДС с 20 - до 17 - какие это преференции? Это упрощение налогового климата. По малому бизнесу речь идет скорее о наведении порядка, чем о наступлении на малый бизнес.

Дебаты на тему соцзащиты населения - развернулись и во время Часа вопросов к правительству. Оппозиция расспрашивала министра труда Василия Надрагу - о субсидиях на коммунальные услуги. Средств в бюджете достаточно - 7 миллиардов гривен - отрапортовал министр, но заявки от населения пока выполнены лишь частично.

Василий Надрага - министр труда и социальной политики:

Задоволено десь 10% від заяв. Це тому, що більшість наших громадян ще не витрачають газ на опалення, йдуть невеликі витрати, і відповідним чином ця субсидія не призначається, але документи які люди передали в відділи соцзахисту, вони залишаються.

В бюджете следущего года на льготы и субсидии предусмотрят на треть большую сумму - заверил министр. Верстать смету-2011 в Кабмине хотят уже на базе нового Налогового кодекса. Депутаты возьмутся за него через неделю.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:17

Сюжет № 3
20:09:56-20:16:31 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Сильные мира сего на этой неделе обсуждали в Нью-Йорке, как будет развиваться человечество в ближайшей перспективе. В штаб-квартире Организации Объединённых наций негде было яблоку упасть - на генассамблею собралась мировая элита, президенты и премьер-министры из более чем ста сорока стран. Как не допустить повторения экономического кризиса, противостоять нападениям морских пиратов, преодолеть бедность - эти темы были главными в обсуждении и актуальными для Украины. Чем наша страна может помочь в развитии всей планеты - узнавала Анастасия Даугуле.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Десять лет назад, в сентябре 2000-го, когда человечество только вступало в новую эпоху, здесь, в Нью-Йорке, на Генассабмлее ООН собрались едва ли не все мировые лидеры и определили так называемые «Цели тысячелетия»: к чему стремиться и с чем бороться. Прошло 10 лет - время проверить - умеют ли страны держать слово. А еще - откорректировать сами Цели - например, еще 10 лет назад проблема морского пиратства в мировой повестке так остро не стояла. Комплекс ООН всю неделю - в плотном кольце полиции - всё-таки в одном здании собрались почти полторы сотни президентов и премьеров. Лидеры решают - смогут ли обуздать нищету, голод и эпидемии на планете:

Пан Ги МУН, генсек ООН: «ООН остаётся незаменимой глобальной организацией в 21 веке. Да, мы сегодня переживаем непростые времена. Но давайте не будем забывать, что мир до сих пор нуждается в высоконравственной роли Организации. Великие цели достижимы. Нужно только объединить усилия, быть единым сообществом наций».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В этом сообществе Україна проголосовала «за» Цели тысячелетия. Более того, они стали ориентиром для национальных проектов.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Цілі розвитку тисячоліття є одночасно і орієнтиром, і системою пріоритетів для реалізації стратегії реформ в Україні, оскільки вони відображають найгостріші проблеми, що сьогодні стоять перед нашим суспільством».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: За неделю с трибуны ООН на многих языках звучало: если бы не кризис, прогресс в достижении целей был бы гораздо существеннее. Поэтому на открытие Саммита пригласили финансистов. Самые свежие рецепты от глав ВТО и МВФ:

Паскаль ЛАМИ, генеральный секретарь Всемирной торговой организации: «Страны, в которых рынки открыты больше, чем у других, и с экономическими проблемами сталкиваются реже. А там, где протекционизм - страны остро нуждаются в помощи и становятся жертвами мировых финансовых проблем. Это факт. И то, что мы сейчас можем предложить миру как рецепт от кризиса - это открытая конкурентная торговля».

Доминик СТРОСС-КАНН, директор-распорядитель Международного валютного фонда: «Все мы понимаем, что кризис пошёл на спад. Но это вовсе не означает, что можно увеличивать расходы или понижать налоги. Страны по-прежнему должны выполнять обещания, которые они давали МВФ. Только так можно свести к минимуму вероятность повторения кризиса».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Президенты признают - кризис научил многому. Чтобы не пропасть поодиночке, нужно перестраиваться, учитывая новые условия.

Барак ОБАМА, президент США: «Участие в реформировании мировой финансовой системы мы приняли, начав с себя. В мире, где процветание зависит от многих сторон, нужно расширять круг партнёров, включая в него страны с развивающийся экономикой».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Далеко не всё на саммите проходит гладко и единодушно. Страны-доноры ООН всё жёстче поднимают тему контроля за выделенными средствами.

Ангела МЕРКЕЛЬ, федеральный канцлер ФРГ: «Германия и впредь будет прилагать все усилия для борьбы с бедностью в мире. В то же время, эта помощь не может быть неограниченной во времени. Назрела необходимость контролировать - а есть ли конкретные результаты?"

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Украинская делегация участвует во всех основных заседаниях Генассамблеи. Виктор Янукович выступает дважды, а в день «президентских дебатов» предлагает несколько инициатив - создать при ООН глобальную экологическую структуру, а также разработать единую схему противодействия морскому пиратству.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «У боротьбі з піратством ключову роль має відігравати ООН. Україна має намір продовжити активну роботу заради зміцнення безпеки міжнародного морського судноплавства й захисту соціальних прав моряків, і закликає всіх до співпраці».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Это предложение Украины сразу же восприняли многие морские державы. Тема, что называется, «задела за живое», и стала в ООН одной из активно обсуждаемых.

Юрий СЕРГЕЕВ, постпред Украины при ООН: «І очевидно, що ми будемо працювати з цими делегаціями на просування ідеї. Який буде результат? Чи буде це конвенція, або якійсь інший документ? Це буде видно з переговорного процессу».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Ещё одно предложение Украины - плотнее сотрудничать с международными организациями в рамках продовольственной программы. Киев готов стать «житницей ООН».

Сергей ЛЕВОЧКИН, глава Администрации президента: «В України принаймні 30% світових запасів чорнозему. Це 60 мільйонів гектарів, из яких 42 мільйони можуть бути засіяними. Це унікальнй баланс землі. Інвестиції та реформи дозволять нам увійти в 7-ку країн світу за обсягами виробнцтва сільгосп продукції».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: По традиции, Генассамблея ООН - одновременно и площадка для двусторонних встреч. Так, в перерывах между сессиями украинский лидер провёл серию переговоров - с президентами Австрии, Израиля, Вьетнама, премьер-министром Канады. А также - с американскими бизнесменами и политиками. Янукович приглашает инвестировать в Украину и отвечает на самый популярный за рубежом вопрос: с кем теперь Киев - с Россией или всё-таки с Западом?

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Визначальними у формуванні зовнішньополітичного курсу України є власні національні інтереси. Повторюю - і лише вони. Для України дуже важливо зберігати баланс стосунків між Європою, Сполученими Штатами Америки і Росією».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В поддержку Украины выступает Генри Киссинджер - нобелевский лауреат, патриарх международных отношений, многие годы определявший внешнюю политику США и до сих пор консультирующий американских президентов.

Генри КИССИНДЖЕР, госсекретарь США (1973-1977): «Я давно слежу за ситуацией в Украине. И сегодня скажу - мне кажется - на международной арене вы выстраиваете правильный вектор. Избегать как конфликтов, так и слишком тесной дружбы с кем бы то ни было - это непросто, но, в конечном итоге, очень разумно».
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: После нескольких напряжённых дней в Нью-Йорке украинский президент резюмирует:

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Сьогодні я відчув, що Україна нарешті стає повноцінним гравцем в світі. Я відчув гордість за нашу землю».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Из первой столицы США отечественная делегация также увозит согласие ряда президентов прибыть в следующем году в Киев на специальную конференцию по проблемам Чернобыля. Странам-донорам напомнили об их обязательствах по финансированию объектов укрытия. Генсек ООН заявил, что берёт ситуацию под свой контроль. Так будущий «чернобыльский саммит» получил флаг ООН и высокий статус.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:17

Сюжет № 4
20:16:32-20:22:58 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: А пока в Нью-Йорке обсуждают тему противодействия пиратам, морские разбойники не дремлют. Вчерашний захват сухогруза «Лугела» с двенадцатью украинцами на борту - тому подтверждение. Сейчас судно движется к берегам Сомали - своеобразной штаб-квартире корсаров. По иронии судьбы, два года назад, 25 сентября, сомалийцы захватили судно «Фаина», перевозившее военную технику из Украины в Кению. Тогда заложниками стали 17 наших соотечественников, четверо граждан России и Латвии. Спустя четыре месяца, получив выкуп, пираты освободили сухогруз. Минуло два года, но злоключения «фаиновцев» - продолжаются. Андрей Анастасов - подробнее о выживших и брошенных на произвол судьбы.

Андрей Анастасов, корреспондент: Кадры возвращения моряков «Фаины» облетели весь мир. После более, чем четырёхмесячного плена семнадцать украинских моряков ступили на родную землю. Измождённых вчерашних заложников в аэропорту встречали родственники, чиновники, медики. Николай Судакевич - один из первых, кто оказывал морякам медицинскую помощь. То их состояние до сих пор хорошо помнит.

Николай СУДАКЕВИЧ, врач центра профилактической и клинической медицины Госуправления делами: «Розповідали деякі з моряків, що їх виводили на розстріл, деяких били по черзі у присутності членів команди, залякували, це є великий стрес для людей, тому стан здоров'я їхній потребує подальшої реабілітації - і медичної, і психологічної».

Андрей Анастасов, корреспондент: Сегодня большинство «фаиновцев» хотят забыть всё, что с ними произошло, как страшный сон. Многие заставили себя снова выйти в море, и лишь единицы общаются с прессой. Это те, для кого борьба всё ещё продолжается - но уже не с пиратами, а за свои права. У матроса «Фаины» Алексея Кочерги после плена начались проблемы с психикой. Три месяца он провел в больнице, до сих пор нетрудоспособен и, по заключению врачей, нуждается в дальнейшей терапии. Диагноз: посттравматическое стрессовое расстройство с умеренно выраженным тревожно-депрессивным синдромом. Компания, владеющая «Фаиной», зарегистрирована в Панаме. Компенсировать расходы на лечение Алексея она категорически отказывается. Более того - как утверждает Кочерга, некоторым его коллегам до сих пор не выплачена зарплата в полном объёме и компенсация за пропавшие во время плена вещи. Представитель судовладельца эти претензии называет абсурдом.

Виктор МУРЕНКО, представитель судовладельца теплохода «Фаина»: «С ними был произведен полностью расчет в соответствии с тем контрактом, который они подписали. Если у господина Кочерги есть какие-то претензии, и он считает, что ему что-то не выплатили, он обязан появиться в суде».

Андрей Анастасов, корреспондент: Моряки, в свою очередь, написали заявление в прокуратуру. Но в возбуждении дела им было отказано. Ответ следователей их шокировал.

Алексей КОЧЕРГА, бывший заложник на судне «Фаина»: «Невыплата зарплаты, по их мнению, это не состав преступления! Мошенничество по отношению к ребятам Ну, я не знаю, как это объяснить! Я устал! Я устал не физически, я устал морально!"

Андрей Анастасов, корреспондент: За разъяснениями мы обратились в прокуратуру, но здесь нам прокомментировать ситуацию отказались. Мы решили выяснить, кто же должен контролировать защиту прав украинских моряков. Оказалось, что на Родине ни одно госучреждение не берет на себя ответственность за судьбы бывших заложников. Ситуация не изменилась даже после трагедии, которая произошла вот в этом одесском дворе полгода назад. Переживая глубокую депрессию, бывший заложник той самой «Фаины» Юрий Лисютин покончил жизнь самоубийством. Коллеги Юрия Лисютина утверждают - самоубийство произошло из-за конфликта моряка с судовладельцем «Фаины». Сорокадвухлетний Юрий устал добиваться выплаты положенных ему денег, не выдержал нищеты, унижения - и повесился. У судовладельца «Фаины» эти обвинения отрицают. Но так или иначе - Лисютина можно было спасти, будь рядом профессиональный психолог, считает Юрий Васильченко. Он тоже бывший заложник, но уже другого печально прославившегося судна - «Арианы».

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО, бывший заложник на судне «Ариана»: «Даже после того, как это всё заканчивается, появляются новые проблемы свои психологические. Поэтому для того, чтобы этого не случилось, нужно обязательно, чтобы с кем-то человек общался постоянно, чтобы поднимали ему дух. Это я на себе почувствовал».

Андрей Анастасов, корреспондент: Пока в Украине судьбу бывших заложников никто не отслеживает, а профсоюзы помочь не в силах, инициативу взяли в свои руки матери и жены бывших пленников. Они создали общественную организацию, куда в любое время приходят со своими бедами моряки и их родственники. Уже несколько месяцев женщины добиваются от государства создания реабилитационного центра для тех, кто побывал в плену. Но пока на их предложения никто не реагирует.

Анна МУРУГОВА, председатель благотворительного фонда помощи морякам «Ассоль»: «Назрело вообще в корне поменять отношение к этому. Есть пиратский захват - значит, нужны тренинги. Особенно, это касается моряков, которые молодые. Которые только начинают свой морской путь. Если бы он был психологически к этому подготовлен, может быть, ему бы было легче, находясь там - даже под дулами автоматов!"

Андрей Анастасов, корреспондент: Будущие капитаны, боцманы, механики приносят клятву морю - и Украине. Это - торжественное посвящение в курсанты Одесской морской академии. В головах у шестнадцатилетних юношей и девушек пока - больше морской романтики. Хотя о пиратах слышали все.

Роман ЧИГРИН, курсант Одесской национальной морской академии: «Пока еще не сильно это всё понимается, но, думаю, что да: страшно это всё. Но больше інтереса - очень тянет сюда, и даже несмотря на то, что страшно, это больше такое: страх перед неизвестностью. И всё равно: інтереснее быть в море, чем бояться его».

Андрей Анастасов, корреспондент: По статистике, за последние два года в плену у сомалийских пиратов побывало около ста тридцати граждан Украины. Сейчас на захваченных судах находятся 18 наших соотечественников. И ещё неизвестно точное количество тех, кто и после плена продолжает борьбу на берегу, сколько человек нуждается в помощи социальных служб, врачей, прокуроров и государственных адвокатов.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:18

Сюжет № 5
20:23:41-20:28:01 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Україна вступила в Евросоюз. Правда, пока - только на энергетическом фронте. В пятницу в Македонии был подписан Протокол о вступлении в Европейское энергетическое сообщество. Таким образом, традиционно непростая энергетическая сфера будет регулироваться исключительно европейскими правилами. Однако документ ещё нужно ратифицировать в Верховной раде. В ЕС рассчитывают, что это произойдёт до конца нынешнего года. Тогда Украине удастся избежать беспочвенных обвинений в незаконном отборе голубого топлива, поскольку все объёмы транзита газа будут проверяться на европейском уровне. А ещё страна сможет покупать газ не только у России. Валентина Левицкая - подробнее.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Украине - дешёвые кредиты и доступ на энергорынок Европы. Евросоюзу - надёжного поставщика газа и электроэнергии. Именно такие экономические аргументы на этой неделе приоткрыли неприступные европейские двери для Киева. В по-летнему тёплой столице Македонии - на заседание собрались министры экономики и энергетики Евросоюза, семи Балканских стран и Молдовы. Представитель Украины - на почётном месте в президиуме. После четырёх лет переговоров она из страны-наблюдателя превратилась в полноправную участницу Энергетического сообщества. Представители ЕС не скрывают: после холодной зимы 2009-го они и сами заінтересованы в том, чтобы Киев играл по европейским правилам и был предсказуемым партнёром.

Фабризио БАРБАСО, вице-президент Европейского энергетического сообщества: «Україна - это ключевая транзитная страна по транспортировке российского газа в Европу. Поэтому мы очень заінтересованы в модернизации вашей газотранспортной системы. Участие Украины в Энергетическом сообществе даёт нашим инвесторам гарантии прозрачной работы в этой сфере, а нашим гражданам - стабильные поставки газа».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Членство в Энергетическом сообществе означает, что за поставками голубого топлива через Украину теперь будут следить европейские аудиторы: контроль извне усилится, зато Киев уже нельзя будет необоснованно обвинить в воровстве газа. Кроме того, новый статус открывает для отечественных компаний доступ на внутренние рынки стран-участниц. До сих пор продавать электроэнергию приходилось посредникам на границе. Также и европейские поставщики смогут предлагать свои энергоресурсы украинским потребителям.

Юрий БОЙКО, министр топлива и энергетики Украины: «Якщо європейська компанія запропонує ціни нижче, ніж сьогодні є, то вони будуть постачати. Ми можемо купувати газ не тільки у «Газпрома», а у того у кого вигідніше. Але, на жаль, сьогодні немає інших пропозицій».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Обязуясь стабильно поставлять газ в Европу, Україна рассчитывает на дешёвые кредиты для ремонта трубопроводов. По подсчётам Минтопэнерго, для этого необходимо 6 с половиной миллиардов долларов. Но и Киев и его западные партнёры понимают: без заінтересованности Москвы в работе украинской трубы инвестиции могут оказаться бессмысленными. Ведь сейчас Россия вовсю строит обходной «Северный поток», который через несколько лет может отобрать едва ли не половину объёмов транзитного газа. Ещё один трубопровод - «Южный поток», который сейчас проектируют в «Газпроме» - способен лишить Украину и остальной части транзита. Поэтому в Киеве рассчитывают вместе с коллегами по Энергосообществу - убедить Москву отказаться от этого маршрута или хотя бы пустить часть «Южного потока» - по украинской территории.

Юрий БОЙКО, министр топлива и энергетики Украины: «Ми намагаємось переконати наших партнерів і в Європі, і в Росії, що наша ГТС - економічно більш вигідна і є більш безпечним шляхом для транспортування російського газу в Європу, ніж прокладання нового маршруту по дну Чорного моря».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Оценивая значение подписанных в Скопье документов, отечественные эксперты отмечают: без кардинальных реформ в энергетике и пересмотра газовых отношений с Россией, Україна не сможет воспользоваться всеми выгодами вступления в Энергосообщество.

Владимир САПРЫКИН, директор энергетических программ Центра Разумкова: «Где-то 10 лет в топливно-энергетическом комплексе практически не было проведено ни одной реформы. И сегодня экспорт газа невозможен, согласно документам, подписанным с «Газпромом». Выход со своей электроэнергией реален, и к сожалению, не в значительных объёмах, потому что цена украинской электроэнергии на многих рынках уже не конкурентоспособна».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Первый шаг в направлении реформ уже сделан: летом нынешнего года парламент принял закон о функционировании рынка природного газа. А в нём уже предусмотрена и реорганизация НАК «Нафтогаз».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:20

Сюжет № 6
20:28:02-20:33:11 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Позитивные новости из Европы на этой неделе омрачил новый скандал, связанный с Украиной. В центре внимания европейской прессы оказались украинские миротворцы в Косово, которые служили там в конце 90-тых. По данным журналистов, якобы офицеры и солдаты, пользуясь своим статусом, завезли на подконтрольную им территорию бывшей Югославии несколько тысяч тонн бензина и продали его частным компаниям. Известно об этом стало только сейчас. Такая история - не первое пятно на мундире украинских миротворцев. Четыре года назад после подобного скандала украинскому контингенту пришлось покинуть Ливан, где они достойно выполняли боевую миссию. Почему желание заработать заставляет забыть об офицерской чести, и как не допустить повторения таких ситуаций - выяснял Евгений Кожирнов.

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: 1999-тый. Миротворческий контингент НАТО входит тогда ещё в Сербию, контролировать ситуацию в крае Косово. В составе сил - военные из тридцати четырёх стран, в том числе из Украины. В столь многочисленных силах нарушение устава - дело техники. И пятно на репутации всего контингента. Даже через несколько лет после того, как преступление было выявлено, представительство международных сил комментирует его неохотно.

Ханнс-Дитер ВИХТЕР - пресс-офицер международных сил в Косово: «Мы уверены, что нарушения со стороны военных одного из национальных контингентов были. Пока мы знаем о нарушениях среди военнослужащих только одной национальности, но какой именно, я вам сказать не могу. Это дело правоохранительных органов».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: «В балканской прессе - информации больше. Из своих источников журналисты узнали: провинились именно украинцы. Через границу они провезли контрабандой почти четыре миллиона литров бензина. Горючее ввозилось без пошлин - для «голубых касок» действуют особые правила - а на территории страны бензин сбывался частным компаниям. Общий ущерб, нанесённый правительству Косово, приблизительно оценили в два с половиной миллиона евро.В украинском министерстве обороны признают: свои офицеры - под подозрением.

Михаил ЕЖЕЛЬ, министр обороны: «Зараз матеріали передані у Генеральну прокуратуру, іде слідство. Тому попередньо щось говорити... Я ніяких фамілій не можу назвати, це процес роботи слідчих».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Расследованием занимаются украинские специалисты. Первые данные о нарушениях они получили ещё год назад. Уголовное дело возбудили зимой. Что удалось найти за это время, и насколько обосноваными оказались подозрения - журналистам не говорят.

Юрий ВИЙТЕВ, начальник Главного управления военных прокуратур ГПУ: «Ми плануємо виїзд нашої слідчої групи до Косово, будемо вирішувати питання про надання правової допомоги Генеральній прокуратурі, після цього лише будемо приймати рішення. щодо подальших слідчих дій. Підозрюваним у справі на сьогоднішній день ніхто не визнаний».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Владимир - бывший миротворец-разведчик. Он не верит, что его коллеги смогли так рисковать репутацией. Отставник уверен: всё случившееся - провокация против украинского контингента в Косово.

- Я считаю, что это была подстава, и это уже была вторая подстава.

За его плечами - многолетний опыт участия в многонациональных силах. Он уверен - среди украинских военных нет искателей наживы. Но миротворцы всегда несут службу в регионах, где очень сложная и боевая и политическая обстановка. А потому провокации здесь - не редкость.

Владимир СИДОРЕНКО, представитель днепропетровской организации ветеранов-участников миротворческих операций: «Я считаю, что нас хотят в принципе выжить, потому что мы не вписываемся в то, что происходит сегодня в Косово. Мы не приняли, наша страна не приняла независимость Косово».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Украину скомпрометировать легко ещё и потому, что материальное обеспечение миротворцев заметно проигрывает в сравнении с остальными участниками коалиции. К примеру, зарплата украинского офицера в Косово не превышает полутора тысяч долларов. Итальянский капитан получает в среднем в шесть раз больше. Бывший министр обороны Анатолий Гриценко добавляет: формирования, которые делегирует Україна, как правило, не сплочены.

Анатолий ГРИЦЕНКО, министр внутрених дел: «Людей підбирають штучно. З різних військових частин, призивають навіть із запасу. Це не додає боєздатності армії і це створює ситуацію, щоб кожну таку ситуацію вирішувати у тому числі і з хабарами."

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Подобный скандал уже не первый в истории миротворческих операций. В 2006-м украинские миротворцы отлично справились с поставленной задачей по разминированию территории в Ливане, но из-за махинаций с горючим им пришлось досрочно покинуть миссию. Тогда же впервые заговорили о недостатке финансирования украинских военных за рубежом. И даже предлагали вернуть большую часть миротворцев на родину, но не решились. Ливанская история почти в точности повторилась в Косово.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:01)
26.09.2010 3:00:20

Сюжет № 9
20:39:07-20:40:00 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Рады сообщить вам приятную новость. С сегодняшнего дня на нашем канале стартует новый проект журналистских расследований. Тема первой программы - оползни. Только в этом году в Украине их было 23 тысячи. Целые сёла сползают в реки, а улицы городов - проваливаются под землю. Сотни семей остаются без крыши над головой. Почему эта проблема повторяется из года в год, и чей дом следующим затянет в пропасть? Не пропустите материал Акима Галимова «Сползающая страна» сразу после «Подробностей недели».

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 1
18:47:10-18:54:07 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Пульс планети цього тижня бився у Нью-Йорку. На самміті Організації Об'єднаних націй обговорювалися головні цілі нинішнього тисячоліття. Країни-учасники ООН визначили їх ще 2000 року - скорочення вдвічі кількості бідних та голодних на планеті, зменшення дитячої смертності, зупинення поширення епідемій СНІДу, малярії та інших небезпечних хвороб. План розрахований до 2015 року. Аби виконати його, багаті країни зобов'язалися виділити бідним понад 100 мільярдів доларів. Але за 10 років так і не зробили цього, кажуть: завадила криза. Як бути далі? Чи можна змусити багатих ділитися з бідними, і чи здатне людство подолати виклики перед якими опинилося. Глобальні питання цього тижня обговорювали лідери країн світу, серед яких був і українських Президент. Усі подробиці Нью-Йоркських подій знає Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Знаменитий будинок із зав'язаним на вузол револьвером став на три дні центром планети. Нью-Йорк приймав свій новий політичний бомонд. 140 лідерів держав, Президенти, Прем'єри, керівники МВФ, СОТ, Світового банку. Президент Франції Ніколя Саркозі прилетів з красунею-дружиною Карлою Бруні, і познайомив її з генсеком ООН.

Карла БРУНІ, дружина Ніколя Саркозі: «Як ви себе почуваєте? Рада вас бачити».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Французький Президент виглядав стурбованим. Ісламська організація «Аль-каїда Магриву» пообіцяла нанести удар по французьких об'єктах, і навіть, можливо, ліквідувати важливу політичну фігуру. Американська делегація традиційно була найбільшою. США - головний донор ООН. Попри конфлікт з організацією, яку звинувачують у бюрократії та корупції, - не лише Штати. Але альтернативи ООН у розв'язання конфліктів та подоланні бідності поки що не вигадали. Бідність, голод, хвороби - три больові точки світу. Десять років тому на Міленіум ООН ухвалила декларацію тисячоліття, поставила діагноз, і виписала лікування - до 2015 року на 65-й Генасамблеї ООН під вибивали підсумки першої десятирічки. Висновки невтішні - деякі країни досягли успіхів. Проте, загалом реалізація цілей розвитку тисячоліття під великим питанням. Лідери багатих країни зрозуміли - щось вони роблять не так.

Барак ОБАМА, Президент США: «Мільйони людей десятиріччями покладалися на продовольчу допомогу. Це не розвиток, - це залежність. Це коло, яке нам потрібно розірвати. Замість того, щоб керувати бідністю, ми повинні запропонувати народам шляхи виходу з бідності».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Що правда, про які саме шляхи йдеться - зрозуміли не всі.

Чоловік: «Як нам подолати бідність?"

Барак ОБАМА, Президент США: «Я тільки-но робив доповідь. Треба було послухати».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ще понад мільярд людей на планеті живуть в умовах жахливих злиднів. Подолати абсолютну бідність, якою вважається існування менш ніж на один долар на добу - не вдалося. Суттєво вплинули на виконання цілей тисячоліття фінансова і продовольча кризи. Продовольча цього року стає загрозою для багатьох країн. Проблеми з врожаями в Бразилії і інших країнах Латинської Америки, в Єгипті, Росії. Ангела Меркель була по-німецьки конкретною і прагматичною. Треба не лише годувати голодних хлібом, а й навчитися їх орати поля.

Ангела МЕРКЕЛЬ, федеральний канцлер Німеччини: «Найбільше відповідальність за розвиток кожної країни лежить на її уряді. Саме від нього залежить - буде допомога ефективною чи ні. Тому підтримка ефективного урядування така ж важлива, як і сама допомога».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Кого не треба вчити орати та сіяти - так це українців. Віктор Янукович переконаний - продовольча криза неабиякий шанс для України стати в нагоді людству. Особливо зараз, коли ціни на світових ринках стрімко злетіли.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Переконаний, що в найближчій перспективі, завдяки потужному потенціалові свого сільського господарства, наша країна може стати важливим елементом глобальних зусиль в подоланні голоду в низці регіонів світу».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Потенціал і справді унікальний. Українські чорноземи здатні нагодувати десятки мільйонів людей.

Сергій ЛЬВОЧКІН, глава Адміністрації Президента України: «В Україні принаймні 30% світових запасів Чорноземів. Це 60 мільйонів гектарів, з яких 42 можуть засіяними. Це абсолютно унікальний баланс землі».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Але інтереси України не лише на землі, а й на морі. Наші моряки мало не щотижня стають жертвами піратів, що підтвердили події наступних днів. Вчора поблизу Сомалі в полон взяли 12-х українців. Суховантаж «Лугела» встиг відправити SOS. Морське піратство стає загрозою стабільності в світі. У своїй доповіді Віктор Янукович закликав ООН і провідні країни покласти цьому край.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Загрозу більше неможна недооцінювати. Україна має намір продовжити активну роботу заради зміцнення безпеки міжнародного морського судноплавства, і захисту соціальних прав моряків, та закликає всіх до співпраці».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Віктор Янукович двічі виходив на трибуну Генеральної Асамблеї ООН - в перший день самміту, і під час дебатів глав делегацій. Говорив загалом 23 хвилини. В тому числі про намір України стати з 2016 року членом Ради безпеки ООН. Позаблоковий статус, і проведення наступного року в Україні конференції до 25-ї річниці Чорнобильської трагедії під егідою Організації Об'єднаних націй і за участі генерального секретаря пан Гі Муна. Про, що було домовлено протягом візиту.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «На порядку денного форуму оцінка прогресу у відновленні та нормалізації життя постраждалих регіонів. А також питання безпеки використання ядерної енергії. Запрошую всіх до участі в конференції».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Віктор Янукович також виступив перед елітою американської політики та бізнесу на Атлантичній раді, і побував на ланчі у Барака Обами. Американський Президент зустрічав глав держав разом з дружиною Мішель. Меню було скромним, тости - за подолання бідності і реалізацію декларації тисячоліття. Але до 2015 року, Коли завершується термін декларації, навряд чи вдасться не лише подолати бідність, а й навіть суттєво її скоротити. Ще одним надзвичайним викликом для планети лишається СНІД.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 2
18:54:08-18:55:26 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Інтереси України у світі відстоюють не лише політики та дипломати. Цього тижня Інститут світової політики оприлюднив рейтинг найбільших лобістів України в світі. Він складений за результатами опитування 30 українських і закордонних експертів. Серед тих, хто за будь-яких внутрішньо-політичних розкладів не дає Україні зникнути з міжнародних радарів, названі - український письменник Юрій Андрухович, американський експерт з міжнародної економіки Андрес Аслунд. На третій позиції рейтингу - Джеймс Шер, - директор програми Росії, Євразії Британського королівського інституту міжнародних відносин. Другими в списку лобістів України стали брати Віталій і Володимир Клички, і очолив ТОП-10 Віктор Пінчук - меценат і бізнесмен. Одним із заходів, якими він привертає увагу світу до України, - названа щорічна Ялтинська Європейська стратегія. Ну, і до речі, цьогорічний самміті відбудеться наступного тижня, і стане одним з найбільш представницьких. Серед учасників заявлені Білл Клінтон, Віктор Янукович, Броніслав Комаровський, Йошка Фішер, Хав'єр Солана і багато інших впливових людей.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 3
18:55:27-18:56:08 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Польський Президент Броніслав Комаровський побував в Україні і цього тижня, але це був короткий візит. Польський Президент приїздив у Харків заради заходів до 70-ї річниці Латинської трагедії. Разом із українським Прем'єром Миколою Азаровим він поклав квіти до меморіальної дошки, встановленою на місці внутрішньої тюрми НКВС. Саме у ній на весні 1940-го року розстрілювали полонених поляків. Броніслав Комаровський запропонував українській владі відкрили ще один меморіал жертв тоталітарного режиму у Бекивні під Києвом. Микола Азаров пообіцяв знайти на це кошти вже наступного тижня.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 4
18:56:09-19:03:59 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Затримано мера. Цього тижня відразу три міських голови опинилися за гратами. Головна причина - хабарництво. Мер міста Немирів запросив за дозвіл на продаж майнового комплексу майже 2 мільйони гривень. На гарячому Віктора Качура взяли ще в червні, але потім звільнили під підписку про невиїзд, і мер зник. Знайшли його лише цього тижня. Ну, а оце вже кадри затримання чиновника Кам'янець-Подільської міської ради. СБУ підозрює, що разом із Кам'янець-Подільським мером Анатолієм Нестируком вони вимагали 300 тисяч гривень хабара за вирішення земельного питання. Затримано цього тижня міського голову Новомосковська, що на Дніпропетровщині, - Віктора Литвиненка. Його підозрюють у махінаціях із землею та розпродажем комунального майна на мільйони гривень. Що ж, цілком зрозуміло, чому посада мера залишається таким ласим шматком. Напередодні місцевих виборів 31 жовтня в регіонах точиться справжня битва. І майже в кожному, бодай маленькому містечку, є своє інтрига. Найцікавіше збирав Володимир Сколов.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Попри заборону політичної агітації, в Україні практично не лишилося вільних бордів для розміщення зовнішньої реклами. Ще трохи - і не буде де вішати мерів. Вони ще не встигли зареєструватися кандидатами, як вже розпочали битву за мерську булаву. Колишній губернатор Харківщини проти нинішнього в. о. мера. Останнього експерти називають фаворитом перегонів, в якого вже є досвід перемог. Свого часу саме Геннадій Кернес готував в мери Михайла Добкіна. Нині ж, коли Михайло Добкін пішов на підвищення - в губернатори, Геннадій Кернер став головним біло-блакитним кандидатом на крісло Харківського мера. Він тепер постійно в контакті з народом, і не лише на популярному сайті, а й в гущі міських проблем.

Геннадій КЕРНЕС, в. о. міського голови Харкова: «Одну минуту можно? Мое предложение... Вы не боитесь этого дерева?"

Чоловік: «Нет, оно еще 200 лет простоит».

Геннадій КЕРНЕС, в. о. міського голови Харкова: «Оставляем, да?».

Чоловік: «Да».

Геннадій КЕРНЕС, в. о. міського голови Харкова: «Беседку устанавливаем новую?».

Чоловік: «Устанавливаем, это можно».

Геннадій КЕРНЕС, в. о. міського голови Харкова: «Сколько человек, надо делать стол».

Чоловік: «Стол, ну, человек на 10».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Кандидату від опозиції Арсену Аракову зараз не до чужих проблем. Хоча б зі своїми розібратися. На цих кадрах горить офіс близької йому громадської організації - несподівана пожежа, яка навила шереху на весь Харків.

Арсен АВАКОВ, голова Харківської обласної організації політичної партії «ВО «Батькіщина»: «Никто не верит в случайности, понимаете».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: А ще кажуть, що телефон його прослуховують, і за офісом стежать. Не дають повісити в місці навіть агітаційний портрет. Всі рекламні щити забронювали конкуренти. Що правда, на більшості з них саме Аваков. Навіть у вікна його офісу весь час дивиться чоловік з косою.

Арсен АВАКОВ, голова Харківської обласної організації політичної партії «ВО «Батькіщина»: «Все-таки тупость оппонентов иногда играет нам на руку. Мои карты невозможно спутать, потому что я это, с мошенниками в карты не играю, а раскладываю исключительно свой пасьянс».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Розкласти пасьянс у Харкові у сплутати карти головним кандидатам реально міг би бізнесмен Олександр Ярославський. Але він вирішив не йти на вибори, і жодного з кандидатів не підтримувати. Шанси єдино центриста Андрія Білогрищенка експерти оцінювали не високо, аж поки несподіваний хід не зробив Віктор Балога. «Єдиний Центр» зробив гучну заяву - про підготовку замаху на їхнього кандидата. І запевни, що це не жарти».

Віктор БАЛОГА, лідер «Єдиного Центру»: «Ми звернулися до Президента з пропозицією, щоб він розглянув поведінку виконуючого обов'язки міського голови Харкова, і щоб поставив на місце цю людину, тому що на все це дається не тільки українська громада, на це все дивиться світова спільнота. Я думаю, що те, що роблять місцеві князі - це не піде на користь (НРЗБ) Президента України».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Геннадій Кернер подібні звинувачення не коментує. Каже, у нього інша місія.

Геннадій КЕРНЕС, в. о. міського голови Харкова: «Я думаю, что моя основная задача и цель - это сделать Харьков лучшим городом по безопасности жизни. Я выступаю за уверенность, я выступаю за веру, я выступаю за то, что мы можем, и мы это сделаем. Потому, что мы знаем как и с кем».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Одеса, на відміну від Харкова, тут не лише обговорюють можливі замахи, а вже навіть стріляють. Буквально на днях під обстріл потрапив офіс Партії регіонів.

Едуард МАТВІЙЧУК, голова Одеської облдержадміністрації: «Сценарий один и тот же - опять дестабилизация, опять попытка криминальных каких-то мориантов, система запугивания, максимальное вмешательство административного ресурса».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Але одеситам не звикати. Як тільки вибори - тут завжди гаряче. Чого тільки вартий безкінечний список претендентів на посаду міського голови. Серед фаворитів - регіонал Олексій Костусєв. Він планує взяти реванш у помаранчевого Едуарда Гурвіца, якому на позаминулих виборах програв лише дві тисячі голосів.

Олексій КОСТУСЄВ, голова Антимонопольного комітету України: «Гурвиц дрожит от страха. Он знает, приходят последние его дни на посту мэра. Если у него убрать подтасовки, это просто король голый абсолютно, да й не король».

Едуард ГУРВІЦ, міський голова Одеси: «Велосипед хороший».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Хороший?

Едуард ГУРВІЦ, міський голова Одеси: «Да, я на нем по утрам катаюсь иногда».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Такого одесити ще не бачили - голова на велосипеді. І чого тільки не зробив аби втретє осідлати мерського коня. На критику опонентів Едуард Гурвіц реагує спокійно. Каже, ще не винайшли такого велосипеда, щоб обігнати його на перегонах.

Едуард ГУРВІЦ, міський голова Одеси: «Это истерика людей, которые понимают, что выиграть выборы в Одессе недоумкам не дано. А необходимо продемонстрировать понимание, и знание, и любовь к этом году. Сделать этого они не могут, поэтому они и бесятся».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Це міг би зробити Сергій Гриневецький. Не даремно місто завішене бігбордами колишнього Одеського губернатора. Один з провідних депутатів Блоку Литвина сподівався очолити область після президентських виборів, і ображений, що вибрали іншого. Ще одна інтрига Одеських виборів - син проти батька. Олексій Гончаренко - син голови Антимонопольного комітету Олексія Костусєва від першого шлюбу, і теж збирається в мери.

Олексій ГОНЧАРЕНКО, кандидат в мери Одеси: «Я принял решение. Мой ответ - да, да, я иду в меры».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Що правда, поки невідомо від якої партії. Гончаренко член Партії регіонів, а вона зробила ставку на Костусєва.

Едуард ГУРВІЦ, міський голова Одеси: «Ну, в Гончаренка больше шансов выиграть чем у Костусева, это несомненно, выборы. Хотя Гончаренко недостает ни опыта, ни знаний для того, чтобы это сделать».

Олексій КОСТУСЄВ, голова Антимонопольного комітету України: «Если так Гурвиц говорит - это для того, чтобы отвлечь внимание от меня. На самом деле, он знает кто его могильщик, и кто выиграет у него выборы».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Дніпропетровськ, тут на третій термін іде Іван Куліченко. Він вже домовився з Партією регіонів, навіть вступив в її лави. Але багато, що залежить від активності інших кандидатів. Приміром Загіда Краснова, за яким стоїть потужний бізнес. Загалом же мерів обиратимуть у майже 500 великих та маленьких міст. І всі інтриги та скандали ще попереду.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова Комітету виборців України: «Діючий закон про місцеві вибори написаний так, що формально не порушуючи цей закон, можна дуже легко добитися результату, який спотворить волевиявлення, а саме, наприклад, по цьому закону можна дуже легко зняти з реєстрації рейтингового кандидата, який буде перемагати».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Аби не допустити зловживань на виборах, Президент навіть видав указ, який забороняє використовувати його ім'я й зображення для агітації. Але в регіонах поки не поспішають його використовувати.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 5
19:04:00-19:04:52 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Життя місцевих чиновників може змінити новий Податковий кодекс. У ньому передбачено суттєві зміни щодо місцевих зборів. Проект документу, обсягом аж у 500 сторінок, цього тижня нарешті передали до Верховної Ради. Серед купи новацій - у проекті кодексі передбачені податкові пільги для підприємств, які займаються енергоощадними технологіями. Приміром, той, хто виробляє й продає енергоощадні товари, промислового призначення, - платитиме податок лише з 20% свого прибутку, а решта 80% - будуть звільнені від оподаткування. Чималі поступки передбачені і для виробників біопалива, а також для підприємств, які добувають газ-метан з вугільних родовищ. Ну, можливо усі ці кроки нарешті наблизять Україну до європейських країн, які зуміли позбутися енергозалежності.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 7
19:09:40-19:17:26 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Грип повертається. Цього тижня медики відзначили масові звернення українців зі скаргами на температуру, нежить, біль у горлі. Але це поки вірусні інфекції та застуди, викликані різким перепадом температур. Справжній грип прийде в Україну в жовтні. Приблизно тоді ж надійдуть і перші вакцини. Міністерство охорони здоров'я проводило тестування 5-ти видів, і стверджує, що неякісних препаратів, на кшталт скандально відомої індійської вакцини - цього разу не буде. Втім, чи вірять медичним чиновникам пацієнти. Вакцинувати чи ні - традиційне українське питання постало і перед Христиною Коцірою.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Торік через нього вся країна ходила в паніці та масках. Полиці аптек спорожніли, лікарняні ліжка заповнились до краю. Свинячий грип, він знову повертається в Україну разом з двома іншими штамами.

Олександр ГРИНЕВИЧ, директор українського Центру грипу та гострих респіраторних інфекцій: «Те населення, яке перехворіло на цей грип, на свинний грип, звісне діло, воно вже має імунітет до нього, і це населення хворіти не буде, на пандемічний грип, а інша частина населення, яка не хворіла, звісне діло, що вона чутлива до нього, і вона може хворіти, і можуть бути ускладнення».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Загалом, - прогнозують у центрі грипу, - занедужає 7 мільйонів українців. Хворіти почнуть з жовтня. Те, що зараз косить людей.

Жінка: «Горло болить, голова болить, невелика температура».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ще не грип. Застуда вже традиційно загнала українців не в поліклініки, а в аптеки. Люди фактично змітають з прилавків будь-які протизастудні препарати.

Олександра ДУМА, завідувач аптекою: «Противогриппозная серия, противопростудная, жаропонижающая, капли в нос».

Христина КОЦІРА, кореспондент: до торішнього ажіотажу звісно далеко. Дефіцитні торік марлеві пов'язки нині мало кого цікавлять. Всі необхідні ліки проти кашлю чи грипу у вільному продажі. Попит, - стверджують фармацевти, - звичний для початку осені.

Олександра ДУМА, завідувач аптекою: «Люди начинают больше простуживаться, и соответственно покупают и принимают больше лекарств».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Терапевти кажуть: хоч наші люди й люблять займатися самолікуванням, все ж роботи побільшало і в них. Вікторія Форосенко оглядає чергового пацієнта. Цьогоріч, - пояснює, - застуджених більше ніж зазвичай, через аномально спекотне літо. Людський організм просто не встиг перезавантажитися в холодну програму, і тепер вимагає додаткової уваги.

Вікторія ФОРОСЕНКО, терапевт: «Якісь легкі моменти застуди - то можна дома побути, попити тепле питання, і так далі. Але якщо на третій день немає полегшення - огляд лікаря обов'язково. Якщо висока температура - огляд лікаря обов'язково"

Христина КОЦІРА, кореспондент: Один укол - і грип не страшний. У МОЗі активно рекламують імунізацію. 5 перевірених вакцин вже наступного тижня завезуть в Україну. До лікарів за вакцинацією можна йти приблизно через два тижні.

Чоловік: «Ну, если вакцинацію будуть робить безкоштовно наше государство, то в першу очередь побіжу. А так - не знаю».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В першу чергу, безкоштовне щеплення можуть отримати лише групи ризику. Та й то не факт.

Олександр ГРИНЕВИЧ, директор Українського Центру грипу та гострих респіраторних інфекцій: «Якщо області адміністрації будуть виділяти гроші, а вони їх будуть виділяти, я надіюсь, - ці кошти будуть потрачені на закупку вакцин для певних груп ризику».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Пані Анна типова представниця групи ризику. Кондуктор тролейбуса, вона щодня спілкується з сотнями дітей. Але подарунку від держави у вигляді уколу не хоче.

Анна, кондуктор тролейбуса: «Вакцинуватися я не буду - це 100%. Потому, що не відомо, яка там вакцина, скільки від цих вакцин померло, і дітей в тому числі. То вакцинацію я не буду робити, 100%».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Торік грип уклав на лікарняні ліжка усю її родину.

Олена: «Сын попал в больницу под капельницу, потом муж, две дочки. Ну, тех уже, как говориться, легко обошлось, а сын очень тяжело».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Але навіть нова загроза не в силі переконати пані Олену зробити щеплення.

Олена: «Я против вакцинаций».

Христина КОЦІРА, кореспондент: 2008-й, 17-річний Антон Тищенко наступного дня після уколу від кору та краснухи помер.

Ганна МОЙСЕЄВА, директор ДП «Центр імунобіологічних препаратів»: «Смерть цього хлопчика не пов'язана з вакциною. До цього всі дійшли висновку».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Скандальну індійську вакцину тоді знищили, але в МОЗі її і сьогодні захищають. Кажуть, то був лише прикрий збіг обставин.

Людмила ЧЕРНИШОВА, головний дитячий імунолог України: «Що стосується цієї вакцини, то наші, отой Центр за контролю імунобіологічних... вони їздили туди. Це виробництво, воно відповідає міжнародним стандартам. Батьки Антона у цей висновок не вірять, оскільки ніхто їм не дав доказів від чого здоровий хлопець згорів за кілька годин».

Жінка: «Как ангелочка, забрал его Бог к себе».

Христина КОЦІРА, кореспондент: 2009-й, після щеплення помер 4-місячний Сашко Бутко. Таких історій Україна наслухалась чимало. І саме через них родини почали вагатися - а чи потрібен їхній дитині укол. 10% батьків, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, сказали вакцинації ні.

Людмила ЧЕРНИШОВА, головний дитячий імунолог України: «Ця смерть, яка так знаєте, страшно трагічно співпала з, ну, не те, що післявакцинальним періодом, а в той же день, і тут, знаєте, кожній людині трудно собі представити, що це може бути не від вакцини».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Лікарі запевняють - вакцина не вбився. Діти помирали не від неї. Жоден випадок смерті не знайшов офіційного підтвердження, що причиною стало щеплення. Від нього, мовляв, навіть побічних ефектів майже немає.

Людмила ЧЕРНИШОВА, головний дитячий імунолог України: «Побічних ефектів практично не буває».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Історії про смерть від щеплення у МОЗі називають антивакцинною кампанією. Мовляв, це комусь вигідно. Міністерству натомість вигідно повернути довіру до імунізації. Оскільки це імпортні закупки на мільйони доларів. Для наочних уроків агітації зібрали лікарів з усієї країни.

Олександр ГРИНЕВИЧ, директор Українського Центру грипу та гострих респіраторних інфекцій: «Чтобы в Украине была стабильная ситуация по инфекционных заболеваниях, нужно активно использовать и пропагандировать все процессы, которые связанны с вакцинацией в нашей стране».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Аню переконувати не потрібно. Вона за вакцинацію обома руками.

Анна БОГДАНЕНКО, прихильниця вакцинації: «Я была в шоке, я кусала локти от того, что я не делаю вовремя ребенку прививки, так, как положено, так я делала старшим».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Календар довелося порушити, бо донька захворіла. Лікарі порадили відтермінувати щеплення, так і вчинили. Нині 11-місячна Тамара росте здоровою, і вірить мама - захищеною від інфекцій.

Анна БОГДАНЕНКО, прихильниця вакцинації: «Я, как мать, не хотела бы попасть в группу детскую, мой ребенок, где есть невакцинированные дети. Меня б это не устраивала, хотя сейчас все покупается. Это справка, можно спокойно купить».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Небажаними одногрупниками по садку для маленької Тамари можуть стати Мартуся та Захар.

Вихователь: «Ти на малюнок дивись, Марточка, сама, сама, сама».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Двійня мамі принесла подвійне щастя і подвійну делему. До народження дітей, Олеся не переймалася питанням щеплень. Але перший, від туберкульозу, роблять одразу після пологів. Тож рішення треба було приймати негайно.

Олеся ОСТАПЕНКО, противниця вакцинації: «От я от належу до категорії тих таких переляканих матусь, які вакцинації бояться, які бояться того, що в організм їхніх дітей вводяться якісь інородці речовини, які невідомо як вплинуть в результаті на дитину. Можливо це буде величезний удар по імунітету, а можливо, це взагалі, не дай Бог, може призвести до якихось дуже серйозних наслідків. Тому поки що я від цього утримаюсь».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Поки невакциновані діти ростуть, як їхні вакциновані ровесники. Втім, мама вже замислюється, що буде, коли прийде час дитячого садка.

Олеся ОСТАПЕНКО, противниця вакцинації: «Має бути довідка про всі вакцини у дітей. Ось тоді я не знаю, як я буду вчиняти. Можливо, я буду робити вакцини, ну, тобто щеплення дітям, можливо, я просто її куплю».

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 8
19:17:27-19:18:16 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Потяг з минулого прибув цього тижня до перону Київського вокзалу. До свого 140-річчя Південно-Західна залізниця влаштувала неймовірний історичний екскурс - відновила вагон, у якому до Києва приїздив сам Столипін та царські особи. А також залізничні апартаменти вже Радянських царів - Кагановича, Ворошилова, особистий броньований вагон Щербицького, на якому подорожував і Хрущов. Увесь цей ретропотяг з паровозом на мазуті ніби виринув з кадрів фільму про Ковпака. З першого вагону вийшли провідники та машиністи у формі царських часів, і купа ретро-пасажирів. Актриса Тамара Яценко взагалі ніби повернулася у Київ часів Проні Прокопівни.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
26.09.2010 3:00:16

Сюжет № 9
19:18:17-19:26:15 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, зірки наразі легко перевтілюються у героїв минулого. Тим більше деякі з них стверджують, що у їхніх жилах просто починає грати історична кров. Більшість публічних людей стверджують, що серед їхніх пращурів є дворяни, поети, і короновані особи. По зіркових генеалогічних деревах полазив Сергій Смальчук.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Їх наділяють званнями і титулами, і називають вершками суспільства.

Сергій ЗВЄРЄВ, ноумен: «А что, у нас много королей гламура? Что у них выбор есть какой? Я один».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Вони від діда-прадіда знають, що таке бути господарями життя.

Ілля ЧИЧКАН, художник: «Дедушка по маме - это Одесский аферист, еврей, я думаю. Бабушка по папе Ляхович - польская еврейка, я думаю».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Одні їм заздрять, інші твердять - їхній успіх результат клопіткої багаторічної праці.

Ігор ВЕРНИК, актор: «То, что я сегодня имею, я сделал сам, своими руками, никто мне ничего не подарил, ни откуда с неба мне не свалилосьь».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: А дехто з нині багатих і знаменитих навіть не сумнівається - причина в генах, особливо якщо в жилах тече пресловута «блакитна кров».

Олександр БУЙНОВ, співак: «В наше время (НРЗБ), как оскорбление звучит, особенно е страде».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Він все життя хотів бути таким, як всі - звичайним московським хлопцем. Але батьки постійно ставили палки в колеса щасливого Радянського дитинства - майбутнього московського бамбука.

Олександр БУЙНОВ, співак: «В детстве был примерным мальчиком, ходил с папочкой, в береточке, в коротких штанишках в музыкальную школу. А кругом пацаны с призрениям - самое сильное оскорбление, интеллигенция звали».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Лише десятки років потому Олександр Буйнов дізнається, чому його прозивали інтелігентом.

Олександр БУЙНОВ, співак: «(НРЗБ), ну раньше было, сейчас все равно. Буйными были кузнецы, а по материнской линии были дворяне, дворянская семья Косовы».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: А згодом співак так захопився ідеєю докопатися до свого коріння, що як зізнався «Фактам тижня» - був би зовсім не проти повернути те, що по праву належить йому.

Олександр БУЙНОВ, співак: «Может быть стоит обраться в какую-нибудь организацию, типа КГБ, потому, что все это было, по отцовской линии кузнецов раскулачивали, а по материнской разорившиеся дворяне. Значит, просто отбирали усадьбы, и как это называлось, уплотняли».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Коли Сергій Пєнкін вперше побачив кінострічку «Принцеса на бобах», то мало не розплакався. Так історія російської попелюшки нагадувала історію його самого - принца срібного.

Сергій ПЄНКІН, співак: «У меня по маминой линии дворянская кровь, есть даже на это документ. Но мне сказали, что родословность можно установить, а недвижимость - нет».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та виявляється, такі проблеми у світі нинішніх багатих і знаменитих мало не у кожного другого.

Андрій КУЗЬМЕНКО, співак, лідер гурту «СКРЯБІН»: «Точно знаємо, що був дворянський рід. По татовій лінії вони були дворяни, Шабліовські, тато мого прадіда, прадіда, якого я пам'ятаю дуже добре. Він виїжджав в Америку, заробив там гроші, приїхав, купив величезне помістя біля Самбору, воно називалося Генералівка. Тому, що він купив його в якогось генерала. Ну, й пройшло три роки, і в нього революція забрала те помістя. Зараз там туберкульозна лікарня».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: В предків Кузьми відібрали помістя. Його колега Альона Вінницька не може дорахуватися численних природних угідь.

Олена ВІННИЦЬКА, співачка: «По папиной линии были какие-то аристократы польские, винницкий ставы, это когда-то принадлежавшие нашей семье ставы».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Родичі ж актриси Валентини Тализіної, щоб не ризикувати, - й самі подалися подалі від лиха.

Валентина ТАЛИЗІНА, актриса: «В 1906 году по реформе Витте, мои бабушка и дедушка, В которых была фамилия Дуля, они из Полтавской губернии переехали в Омскую область. Деревня называлась Богоевка, я еще ее помню».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Кілька років тому вона нарешті знайшла час навідати українські Батьківщину своїх бабусі та дідуся. А побувавши на Полтавщині, одна з улюблених актрис Ельдара Рєзанова нарешті зрозуміла де закопані корені її творчого начала таланту.

Валентина ТАЛИЗІНА, актриса: «(НРЗБ) были очень образованные люди, играли на всех инструментах».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Что означает по-украински фамилия - вы знаете?

Валентина ТАЛИЗІНА, актриса: «Груша, знаю».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Переглядаючи старі фото, актор Олексій Вертинський зізнається, що може лише позаздрити своїй колезі Тализіній. Адже власне генеалогічне дерево він і досі остаточно не розкопав.

Олексій ВЕРТИНСЬКИЙ, актор: «Есть вот Евстафий, вот он царю служил. А вот по папиной линии - хрен ты чего найдешь, какие фотографии, концы в воду».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Натомість, Доктор Зло російського кінематографу Віктору Вержбицькому і шукати нічого не треба.

Віктор ВЕРЖБИЦЬКИЙ, актор: «Такого активного желания, что ли - нету, хотя ко мне обращались, да, вы правы. С Дома Есенина обращались».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: З Дому музею Ясеніна до актора зверталися не з проста, адже його прізвище не рідко фігурує в матеріалах, що стосуються біографії класика російської літератури. Вержбицький Микола Костянтинович, - письменник і журналіст. Познайомився з Ясеніним восени 1921 року в Москві. Зустріч і дружні стосунки продовжилися восени 1924, після приїзду на Кавказ. Таку інформацію можна знайти в деяких спеціалізованих довідниках. Актор Віктор Вербицький від можливого знайомства його можливого родича з поетом не відхрещується. Тим паче, що в друзях Ясеніна ходила не лише богема. Спілкування з аристократією також входило у коло інтересів поета. А в жилах відомого нині актора Вержбицького тече не лише російська, а й польська аристократична кров.

Віктор ВЕРЖБИЦЬКИЙ, актор: «Я знаю, что предки из Кракова, и когда я был в Польше, ну, я был только в Варшаве, у меня была мысль заехать в Краков, но так, как я был там по работе, а не отдыхал, - у меня не представилось такой возможности».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Поки Вержбицький ще гадає на кавовій гущі зв'язок з Єсеніним - бідна Настя українська і російського шоубізу вже знайшла у своєму родоводі слід іншого літературного світоча.

Анастасія ПРИХОДЬКО, співачка: «Пушкин посвящал стихи моим дальним родственникам потомству Кривцовых».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Анастасія Приходько переконує - вона на власні очі бачила лист Пушкіна до однієї зі своїх дальніх родичок.

Анастасія ПРИХОДЬКО, співачка: «Бабушка мне показывала стихотворение, которые посвятил Александр Сергеевич Пушкин».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Похизуватися такими раритетними знайомствами, можливо хотів би, та не може найвідоміший український Котигорошко.

Василь ВІРАСТЮК, стронгмен: «А дід був головою колгоспу».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Зате прадіду один з найсильніших людей на планеті Василь Вірастюк завдячує всім. Це від нього, - каже, - і здоров'я, як у бугая, і сила богатирська.

Василь ВІРАСТЮК, стронгмен: «Мішки з мукою важать по 70 кілограмів. То казали, що він брав один мішок під одну руку, один під другу, і ще так для народу брав один в зуби і ніс».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Словом, як не крути, а приказку про яблучка, які падають недалеко від яблуньки, схоже придумали таки неспроста.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
26.09.2010 3:00:23

18:03:03-18:03:31 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Захоплене піратами судно Lugela із українцями на облавку, прямує нині до берегів Сомалі. За пересуванням корабля стежить моряки антипіратського об'єднання «Атланта». У складі екіпажу Lugela - 12 громадян України. На зв'язок вони поки що не виходили. Нагадаю, корсари взяли суховантаж у полон напередодні зранку. Lugela везла до Маврикію металоконструкції. Власник судна - грецька компанія.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет №4
18:03:32-18:04:01 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Водія автівки Porsche Cayenne, підозрюваного у скоєнні ДТП зі смертельним наслідком, затримали у Києві. Міліція встановила марку машини за свідченнями очевидців ДТП. Інцидент, нагадаю, стався близько опівночі 19 вересня на пішохідному переході в селі Глеваха, що на Київщині. На великій швидкості автівка на смерть збила 17-річного юнака. Водій зупинився, вийшов з машини, подивився на хлопця та втік з місця пригоди. Про це кажуть свідки.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет №5
18:04:02-18:04:48 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Харківська міліція порушила кримінальну справу за фактом нападів на автобуси футбольного клубу «Шахтар». Напередодні автобус з футболістами у Харкові закидали камінням. Гірники обіграли там місцевий «Металіст». І це, вочевидь, розлютило фанів харків'ян. В результаті нападу було розбите скло в автобусі команди. Як наголошує прес-служба «Шахтаря», свідками цього інциденту були співробітники міліції. Утім жоден з них, навіть попри прохання про допомогу, на напад не відреагував. Більше того, один з міліціянтів демонстративно вдарив по автобусу кулаком. Однак цим інцидент не обмежився. Пізніше колону автобусів зі співробітниками «Шахтаря» та працівниками «Донбас-Арени» закидали камінням при виїзді з Харкова, а також - поблизу міста Чугуєва Харківської області.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет №10
18:09:36-18:11:00 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: День серця відзначають сьогодні у понад ста країнах світу. Другий рік поспіль святкують його і в Україні. Щоби привернути увагу людей до проблем серцево-судинних хвороб, громадські організації влаштували на Майдані Незалежності символічну акцію. Спортсмени, лікарі та діячі культури звільнили триметрове серце з повітряних кульок від трьох тягарів - офісного крісла, мішка солі ти цигарки. Медики наполягають: саме відсутність фізичних навантажень, незбалансоване харчування та тютюнопаління є основними причинами виникнення серцево-судинних хвороб. Щороку від них помирає 160 тисяч українців. Фахівці також закликали щонайменше раз на півроку проходити комплексне обстеження.

Олексій БАШКІРЦЕВ, лікар-кардіолог: «В Украине 63% смертей приносят сердечнососудистая заболеваемость. На втором месте стоит онкология, на третьем месте - бытовой травматизм и инфекционные болезни. Эпидемия инфекционных болезней XIX-XX веков переросло в эпидемию сердечнососудистых заболеваемости на сегодняшний день в мире. В Европе этот показатель тоже очень высок, но ниже на процентов 20».

Ганна ГОПКО, член організації «Майбутнє без куріння»: «Шкідливі звички, які обтяжують серця українців, власне, вони призводить до того, що українці живуть в середньому, дорослі чоловіки, на 12 років менше, ніж чоловіки в європейських країнах. І це надзвичайно прикро».

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
26.09.2010 3:00:23

Сюжет №11
18:11:01-18:14:27 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Фестиваль патріотичної та повстанської пісні «Гайдамака» влаштували в Ірпені на Київщині. Дійство приурочили до 20-ї річниці «революції на граніті» - студентського голодування на Жовтневій площі, теперішньому Майдані Незалежності. Тодішній молодіжній протест відіграв важливу роль у становленні незалежності України.

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: В Ірпені свято - тут цілий вікенд фестивалять. Місцевих на фестивалі патріотичної пісні майже нема. В основному - приїжджі. Поселилися у наметі у сосновому лісі. Озвалися патріоти зі Східної України.

Учасники фестивалю: «Донецьк, теж Донецьк. Донецьк. Іван Медведєв. Да, ну, несподівана, можна сказати, фамілія».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Ця парочка - з півдня.

Учасники фестивалю: «У нас 40 гривень в кишені на двох на п'ять днів. Приїхали автостопом з Миколаєва. Просто немає грошей. А що ж, дома сидіти? Просто в Миколаєві взагалі нічого такого ніколи не проводиться».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Тетяна одягла фестивальні штани.

Учасники фестивалю: «Просто я їх дуже люблю. Погризли собаки».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: А в Сашка при собі патріотичний рушник.

Учасники фестивалю: «Він в мене завжди чистий. Перед тим, як витиратися, він цілує його».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Це співають ті, хто у 90-му були студентами і голодували на Майдані. Сучасна молодь просто на фестивалі влаштувала кількахвилинний протест. Взяли в руки все, чим можна здійняти галас - і давай гамселити. Шум здійняли, щоб депутати почули. Молодь проти закону про мови, проект якого уже зареєстрований в парламенті. Закон розширює сфери вжитку російської мови. Цих людей такі перспективи не влаштовують. Вони грозяться прийти під Верховну Раду і заглушити роботу депутатів.

Учасники фестивалю: «Вони починають збурювати народ питаннями про мову, знищуючи нашу культуру. Звичайно, що ми не будемо мовчати. 4 жовтня ми на мітинг підемо замість школи. Ми готові дати таку пожертву».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: І полилася пісня - гостросоціальна і повстанська. Співають всі.

Тарас ЧУБАЙ, музикант: «Добре просто, що ми зібралися разом. Це вже... це гуртування, бо і часи такі, що ми якось розсіялись».

Іван ЛЕНЬО, акордеоніст гурту «Гайдамаки»: «Зараз в Україні відчувається якась тенденція до згортання свободи. То, мабуть, такі акції будуть часті».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Тим часом Інтернетом ширилась інформація: депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко попросив Службу безпеки перевірити законність фестивалю - буцімто тут роздмухують міжнаціональну ворожнечу і агресію.

Олесь ДОНІЙ, організатор фестивалю «Гайдамака UA»: «Мені сподобався цей светр. Де ви бачите тут агресію на светрі - «20 років студентської революції на граніті"? У нас заборонені будь-які гасла, будь-які висловлювання нацистські, антисемітські, українофобські і комуністичні».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Заборонений і алкоголь. За весь день ні питущих, ні агресивних людей помічено не було. Охоронці нудьгували. Пісня співалися. Продовження уже сьогодні.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №1
19:01:30-19:04:50 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Ядовитый груз из Херсонской области. Десятки тонн непригодных химических удобрений отправляют на утилизацию в Польшу. Сегодня закончили очистку одного из пяти районов. Когда местные жители смогут дышать полной грудью, узнавала Анжела Слободян.

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Перед тем как упаковать, бочки с ядохимикатами взвешивали. В каждой должно быть по 60 килограммов. Всего здесь хранится 23 тонны пестицидов. Открытые склады находятся в нескольких десятках метров от села Князе-Григорьевка. Рядом с хранилищами - дом Анатолия Алексеевича. Говорит: всю жизнь страдал от такого соседства, даже не надеялся, что яды когда-нибудь вывезут.

Анатолий ШИНКАРЕЦКИЙ, житель с. Князе-Григорьевка: «Воняє, тільки проходиш, і воняє невозможно. А як вітер відсіля, то вообще вдома нельзя дихать. Якби це було приміщення таке, бочки і всяке, а туди дальше було, насипом прямо - і селітра, в мішках, і насипом було все це».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Чиновники не один год обещали вывезти ядохимикаты со складов, но денег на это не находилось. Сельский голова говорит: не только местные жители страдали от бесхозных пестицидов.

Николай БУРГУН, сельской голова с. Князе-Григорьевка: «Коли йшли дощі, воно все-таки обмивалося, і вода збігала, теж збігала у балки, і доставала аж до Дніпра ця вода. От тому це були жалоби і піднімали це, як практично екологічне лихо в нас було, тому що воно йшло все в Дніпро».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Ядохимикаты, которые за 2 дня собрали со складов и полей, поместили в 650 бочек. К вывозу их готовит специальный отряд. На площадке для загрузки ядохимикатов, даже в закрытых емкостях, ощущается едких запах. Без защитного костюма и маски тут не обойтись. После отправки просроченных пестицидов Санстанция преступит к обеззараживанию земли на территории склада. Когда это место станет полностью безопасным, специалисты не могут точно сказать. Работники Национального центра обращения с опасными отходами уже приступили к затариванию непригодных ядохимикатов в еще 4 районах.

Юрий ПЕТРОВ, директор Херсонского регионального центра обращения с опасными отходами: «Зараз проходить процес пакування на палети, потім вони будуть, ви вже там бачили зразок, декілька палетів, які вже запакували, потім вони будуть запаковані в плівку, прийде машина, будемо відвантажувати, зважуватись і відпускати на знешкодження до Польщі».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: В Польше ядохимикаты утилизируют - в Украине нет мощностей для их переработки. Сейчас денег хватит лишь на то, чтоб вывезти в Херсонской области около 75 тонн пестицидов, еще больше 1000 тонн смогут утилизировать только после дополнительного финансирования.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №2
19:04:51-19:05:20 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Два разбитых стекла и пять глубоких вмятин. На автобусы футбольного клуба «Шахтер» напали харьковские болельщики. Разные предметы полетели в сторону машин после матча с «Металлистом». Нападений было несколько - на выезде из Харькова и возле Чугуева. Обстрелу подверглись автобусы с болельщиками, сотрудниками «Донбасс Арены» и футбольного клуба «Шахтер».

Руслан МАРМАЗОВ, начальник пресс-службы ФК «Шахтер»: «В той точке, где это все произошло, по моей оценке, находилось не менее 2 сотен милиционеров, прямо вокруг автобуса. Когда автобус остановился, с выбитым этим стеклом, от него милиция шарахнулась в разные стороны, просто чтобы не предпринимать никаких мер. Мы открыли дверь, Мирча Луческу пытался обратиться к милиционерам, говорил: «Что же вы здесь стоите? Какая ваша функция, если здесь такое происходит?», в ответ были хамские выпады, и один из офицеров милиции даже позволил себе ударить кулаком в автобус».

Елена КОТ, ведущая: Футбольный клуб «Металлист» возмущен нападением на автобусы «Шахтера» и болельщиков. В официальном заявлении харьковчане призывают правоохранителей установить личности хулиганов и наказать. Уголовное дело милиция уже завела.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №5
19:07:00-19:07:25 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Украинский МИД официально подтвердил: в субботу в Аденском заливе пираты захватили сухогруз «Лугела». На борту 12 наших соотечественников. Судно шло под флагом Панамы, перевозили стальной прокат. Моряки успели послать сигнал бедствия, однако сейчас на связь не выходят. За движением корабля наблюдает военно-морская организация «Евросоюза» «Атланта». По предварительным данным, пираты ведут судно к берегам Сомали.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №6
19:07:26-19:09:55 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Україна встретит зиму эпидемией гриппа. Таков прогноз отечественных иммунологов. Они советуют начинать делать прививки, хотя и не уверены в том, что их призыв найдет отклик. Среди украинцев все еще силен страх перед вакцинами.

Корреспондент: Грудное молоко, зарядки, массажи и вегетарианская еда - так киевлянка Елена укрепляет иммунитет своих сыновей, чтобы не делать им прививки - одна уже подорвала здоровье старшего ребенка.

Елена МИХАЙЛОВ, мать: «Мы делали все прививки. Ему 10 лет. И 2 года назад мы провели диагностику, которая показала, что какая-то из прививок нам дала побочный эффект, о котором мы даже не знали. То есть мы сейчас уже боремся с тем, что произошло около 10 лет назад"ю

Корреспондент: Ольга - мать, напуганная чужими историями о последствиях вакцинации детей. Старшей дочери делала прививки - и все было нормально, с вакцинацией младшего сына женщина решила подождать, хотя совсем отказываться от прививок не собирается. Признается: самое страшное - это не знать, что именно врач колет ребенку.

Ольга МИРСКАЯ, мать: «Мы теряемся, что нам делать. Мы не знаем, потому что люди настолько перепуганы смертными случаями после вакцинации, что боятся делать детям прививки. Вот у меня ребенок год и 7, я не делала ему ни одной прививки, и собираюсь ждать до 3 лет».

Корреспондент: В США, - вспоминает иммунолог Дэвид Фетсон, - антивакцинальное движение началось в 90 годах. Один из его лидеров заявил, что вакцинация от кори опасна, и американцы отказались прививаться.

Дэвид ФЕТСОН, иммунолог, США: «В результате умерли дети. Нам нужно смотреть на эти факты и следить за доказательствами работы вакцины».

Корреспондент: Доктор Фетсон приехал в Киев на международный съезд иммунологов. Здесь считают: вакцинация сохранит человечество.

Анна МОИСЕЕВА, директор «Центра иммунологических препаратов» МОЗ Украины: «От вакцины никто никогда не умирают, то есть вакцины не убивают - они просто не могут этого сделать априори».

Корреспондент: Заведующих клиникой Александр Могила признается: риски при вакцинации существуют, однако своего ребенка доктор водит на прививки регулярно.

Александр МОГИЛА, заведующий поликлиникой: «Своего ребенка я прививаю согласно календаря, утвержденного Министерством здравоохранения. Рискую ли я? Конечно, рискую. Рискую ли я, если не буду прививать? Думаю, что я буду рисковать еще больше».

Корреспондент: Прививки не повредят и взрослому, - уверяет врач. Самая актуальная сейчас - от гриппа. Начало эпидемии ожидается к концу осени.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №7
19:09:56-19:11:05 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Киевляне сегодня давали волю сердцам. Активисты общественных организаций, которые пропагандируют здоровый образ жизни, отметили Международный День сердца. В мире дату празднуют уже 10 лет, в Украине, - утверждают организаторы, - впервые. На акции активисты рассказали, от чего нужно отказаться, чтобы сердце человека прожило дольше.

Девушка: «Ми зібрали ось тут таке велике серце. І забрали ось тут макети трьох речей, які насправді найбільше шкодять здоров'ю серця. І роботі нормальній серця. Це надзвичайне вживання солі у їжу, це куріння і це неактивний спосіб життя. Особливо це стосується... ми взяли офісне крісло, так як в нас роботі сьогодні більшість людей просто 8 годин сидять».

Елена КОТ, ведущая: 6 из 10 украинцев, - говорят организаторы акции, - умирают от сердечно-сосудистых заболеваний. Половина из них - из-за курения. Уже через несколько минут после начала акция превратилась в пропаганду отказа от сигарет.

Организатор: «Сигарета стала атрибутом геройства, модности, крутости, показателя, но на самом деле это очень жестокий обман».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №8
19:11:06-19:13:55 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Город с запахом кофе. В эти минуты во Львове выбирают лучшую кофейню. Любители ароматного напитка съехались сюда на ежегодный фестиваль. На дегустацию отправилась и Ольга Кисиль.

Ольга КИСИЛЬ, корреспондент: Эти зеленые зерна привезли во Львов из Новой Гвинеи. Прежде чем сварить из них кофе, зерна обжаривают до светло-коричневого цвета. Это может произойти через час или 30 минут, на готовность влияет даже направление ветра. Это король и королева праздника кофе. Они почетные гости-дегустаторы во всех кофейнях города. Борис и Оксана готовят свою фирменную «горячую смолу».

Оксана ВАЛЕРКО, специалист по приготовлению кофе: «Бажано, щоб трошки воно згоріло, ви можете руки погріти зимою. Потім горішки відставляємо в сторону і на контрасті їсте. Потім знизу каву».

Ольга КИСИЛЬ, корреспондент: После дегустации фестивального кофе киевлянин Николай сразу находит общий язык с жителями города.

Николай: «Друзі запросили, розказали, що, дійсно, красиво, кава во Львові дуже вкусна».

Женщина: «Точніше казати - кавуся. Так ми кажемо: це історична пам'ятка наша, і спосіб мислення, і культура спілкування. Це все для нас кава».

Ольга КИСИЛЬ, корреспондент: Для львовянки Екатерины Телюк поход в кофейню - обязательный воскресный ритуал. Вот и сегодня, после церкви, преподаватель экономики зашла с друзьями выпить чашечку любимого эспрессо. О кофе знает многое.

Екатерина ТЕЛЮК, жительница г. Львов: «Лвів'янин, який - Юрій Кульчицький - привіз каву для Європи, до Європи і зокрема до Львова, це, напевно, ознака того, що ми, львів'яни, любимо каву, цінуємо каву, розуміємося в каві. І смакуємо каву - зранку, в обід і ввечері».

Ольга КИСИЛЬ, корреспондент: Что такое латте-арт и как приготовить настоящее итальянское эспрессо - это тема урока Луиджи Лупи. Он один из лучших баристов Италии и гость львовского фестиваля кофе. Заварить вкусный кофе так, чтобы поразить гурмана. Секреты этого ремесла во всем мире передаются из уст в уста.

Ульяна ХИМИЦА, специалист по приготовлению кофе: «Любити треба таку справу. Щоб була смішна кава, треба завжди мати хороший настрій. В нас, в принципі, в кав'ярні - це є жіноча професія, в нас працюють пару хлопчиків, але більшість - це дівчата. Навчаються самі».

Ольга КИСИЛЬ, корреспондент: В этом году за звание лучшей кофейни Львова борются 14 заведений. Жюри ходит вместе с посетителями. Номинаций 4 - «Лучшая кофейня», «Кофе из кофе», «Открытие года», а также «Кофейная легенда Львова».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №9
19:13:56-19:16:10 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Лесоповал в центре Ивано-Франковска. Под аккомпонимент тяжелого рока и бензопил дровосеки показывали горожанам, как они работают в лесу. На соревнованиях побывали прикарпатские корреспонденты «Событий».

Корреспондент: До начала соревнований считанные минуты, в нескольких метрах от сцены лесорубы оттачивают свое мастерство. Трембиты оглашают начало соревнований. На главный приз - бензопилу - претендуют пять лесорубов. Лес рубят под звуки рока на центральной площади Ивано-Франковска. Такого местные жители еще не видели.

Парень: «Супер! Чесно кажучи, перший раз таке бачу взагалі, не тільки у Франківську, взагалі перший раз. Весело, класно, задорно».

Корреспондент: Владимир - самый молодой участник фестиваля лесорубов, ему 21 год. Три из них парень пилит деревья, соревнуется в этом впервые.

Владимир, лесоруб: «По-перше, я не звик до такої великої публіки, і, як вам сказати, руки трусяться. Всі бачать тебе, трохи страшно».

Корреспондент: Пока одни показывают публике, на что способны, Славик создает свой шедевр. После 18 лет работы в лесу он стал скульптором по дереву. Бензопилой вырезает бензопилу, за 1,5 часа готова только половина. Журналисты постоянно отвлекают, - жалуется мастер. Точность распиливания, комбинированный срез и отделение веток. Сегодня лесорубы состязаются в трех дисциплинах. Заданий было бы больше, - говорят судьи, - если бы соревнования проходили в лесу.

Юрий ГОЛИНЕЙ, судья соревнований лесорубов: «Крім часу, ще є декілька параметрів. Наприклад, точність розкрижування, там іде кут зрізу, потім іде, скільки недоріз до землі. І якщо, наприклад, іде заріз в землю, то знімаються бали».

Корреспондент: Победил опыт. Новенькую бензопилу выиграл 42-летний Николай. Лесоруб немногословен.

Николай, лесоруб, победитель соревнований: «Це надзвичайно важка робота. Фізично треба бути, техніка безпеки, уважний постоянно».

Корреспондент: Организаторы праздника лесорубов в Ивано-Франковске планируют сделать фестиваль ежегодным и в следующий раз пригласить вальщиков леса со всей Украины и из-за границы.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №10
19:16:11-19:17:08 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Любой вид искусства за одну гривну. Сегодня в Донецке презентовали Центр современного искусства. Он расположен в здании заводского цеха. Так принято делать в мире, но для Украины это первый опыт. Готовят помещение европейские специалисты. Пока просторные залы украшают пять картин украинских художников, они символического размера - 4 на 4 размера, как и ворота в цех. Полноценную выставку здесь откроют в следующем году, цена входного билета - гривна: и доступно, и для учета зрителей удобно.

Рик РОУБСЭМ, директор международного дизайнерского бюро: «Мы воспользовались мировым опытом, но при этом нам необходимо его адаптировать в украинским реалиям. Наша задача именно в этом проекте была - воспользоваться этим существующим местом и соединить его с центральной областью города».

Ольга БАЛАШОВА, искусствовед: «На карте Украины, такой художественной, Донецк не присутствует. Ну, до сих пор не присутствовал. Сегодня - тот день, когда он там появился».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №11
19:17:09-19:19:40 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Рок-н-ролл плюс футбол. «Рок-н-болл» - это название нового украинского фильма, съемки которого сейчас проходят в Донецке. История о начинающем футболисте и польском музыканте, которых судьба случайно сводит в Донбассе. Со съемочной площадки вернулся Максим Савченко.

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: За несколько недель съемок из обычного школьника он стал актером Алексеем Минько, исполнителем главной роли. О фильме Леша рассказывает очень серьезно, ведь это жизненная драма.

Алексей МИНЬКО, актер: «Мой персонаж Дима, он очень любит футбол, и у него родители погибли в автокатастрофе. Он в академии тогда был. И он хотел в нее попасть, а там без родителей не пускают».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Для того, чтобы попасть в академию, Дима ищет себе отца на один день. По сценарию им становится рок-музыкант Тиман. В жизни - польский актер Томаш Собчак. Сейчас снимают эпизод с возвращением Тимана в Донецк. И сразу же - сцена воспоминаний героя о детстве в 80-х.

Томаш СОБЧАК, актер: «Он польский музыкант, который приезжает в Украину, чтобы найти дедушку, с которым не виделся много лет. Он хочет не только найти его, но еще и найти себя в жизни. Это такое путешествие к истокам. Здесь он как бы случайно встречает Диму, но потом мы узнаем, что это тоже не случайность».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Сюжет фильма в двух словах не пересказать: здесь смешался футбол, рок-н-ролл, жизненная трагедия и история о дружбе. Оба героя по ходу действия попадают в разные ситуации. Сыграть эпизод стычки между наивным иностранцем Тиманом и суровым дончанином пригласили известного российского актера Александра Никитина.

Александр НИКИТИН, актер: «Холодный, бесчувственный, несправедливый».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: В фильме Донецк представлен как футбольная столица.

Максим ОНОПРИЕНКО, продюсер: «Мы снимаем кино, а Донецк является таким футбольным Голливудом. Сам по себе Донецк очень фактурный город, и мы, снимая здесь, удивляемся, почему не используют донецкую локацию в кинематографе».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Фильм снимается при поддержке телеканала «Україна», это первая работа в большом кино режиссера Дмитрия Приходька. Сам он боится сглазить и інтервью до премьеры не дает. Она состоится в следующем году. Сразу после проката в кинотеатрах, «Рок-н-болл» первыми смогут увидеть зрители телеканала «Україна».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:15)
26.09.2010 5:30:17

Сюжет №12
19:19:41-19:20:30 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Дебют на фоне Крымских гор. Самку жирафа по кличке Элли наконец выпустили из вольера. В Крым ее, и еще четырех жирафов, привезли из ЮАР, еще в июне. Африканская гостья сначала сильно нервничала, потом она освоилась и стала кушать. Это не первый выход в свет жирафа в Ялтинском зоопарке. Несколько недель назад зрители сильно напугали новоселов. Посетители стучали по решеткам ограждения и кидали камни в животных, в результате один из жирафов даже травмировал ногу. Особо пугливых зверей увезли в степное отделение зоопарка.

Олег ЗУБКОВ, директор зоопарка: «Наши люди особенные, они не понимают, они думают, что жираф, как корова, должен подходить, с ладошки кушать и так далее. Очень много нюансов в поведении жирафов, очень сложная система пищеварения, а главное, поведение. Ну, вы видите, что все благополучно. Жираф привык, и я думаю, что все будет уже хорошо».

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
26.09.2010 5:30:16

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
26.09.2010 5:30:16

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
26.09.2010 5:30:16