Нагадаємо, що метою тестування було виявити як сильні сторони співробітників служби новин, так і ті слабкі місця в роботі служби, яким керівництву телекомпанії слід приділити увагу.

Результати тестування не будуть мати формальних, юридичних наслідків. Це – позиція, погоджена між донорами проекту (ОБСЄ), експертами (МГО „Інтерньюз-Україна” і відомі журналісти), керівниками Першого національного, службою новин каналу і трьома профспілковими організаціями, які діють на НТКУ.

На цьому моменті наголосив президент НТКУ Тарас Стецьків, який означив думку про те, що співробітники служби, які поки що не пройшли тестування, отримали сигнал до того, що їм слід активізувати свою роботу. Керівник телекомпанії і віце-президент Андрій Шевченко висловили задоволення результатами проведеного тестування.

Для «Детектор медіа» завершення тестування журналістів НТКУ коментують як керівники компанії, так і журналісти-учасники тестування:

Тарас Стецьків, президент НТКУ:

- Це було тестування не всіх журналістів НТКУ, ми протестували лише журналістів редакції новин. Результатами я задоволений: цілей, які було поставлено перед тестуванням, досягнуто. Ми дізналися про реальний стан професійної майстерності журналістів і знаємо тепер, як нам рухатися далі. Тестування показало, що є група журналістів, які відповідають мінімальним – підкреслюю: мінімальним – журналістським вимогам і стандартам, на них керівництво буде спиратися в подальшій роботі. І є велика група журналістів, для яких тестування стало серйозним тривожним сигналом. Їм треба серйозно попрацювати над собою протягом літа, щоб їхній рівень відповідав вимогам, що ми їх ставимо перед новинами на Першому національному. Надалі така процедура буде регулярною, це є принцип менеджменту всіх компаній – не тільки телевізійних. Зараз ми закінчимо тестування в новинах, а далі його пройдуть усі журналісти, і за допомогою тестувань ми виявимо тих із-поміж них, на яких надалі спиратимемося у якісному оновленні Першого національного телеканалу.

Андрій Шевченко, віце-президент НТКУ:

-Тестуванням ми дуже задоволені, і воно виявилося великим позитивним відкриттям. Рівень готовності репортерів виявився вищим, ніж про це зазвичай говорили стосовно Першого національного. Головна новина полягає в тому, що ми отримали кістяк людей, з якими можна круто підняти планку новин на каналі. Причому, ці люди відстоювали це право свідомо і самостійно, своїми силами і можуть цим пишатися.

Погана новина – що таких людей виявилося менше, ніж могло би бути. Для тих, хто не пройшов тестування, це сигнал: їм треба кріпко попрацювати, щоб знайти гідне їх місце в команді. Шанси у них залишаються, все буде в їхніх руках.

Для компанії це – точка відліку, яка дозволяє нам створити ефективну технологію й ефективно використовувати таланти і здібності кожного з людей у команді. Зміни почнуться 1 червня, до 1 липня компанія вперше у своїй історії отримає адекватну структуру новин. Окрема удача, окремий успіх – це те, що до тестування долучилися незалежні експерти, серед яких і журналісти, і тренери, і Детектор медіа. Це - найавторитетніші люди у своїх спеціальностях, і вони дуже підняли якість тестування. У мене відчуття, що застосована методика дала дуже адекватний результат. Упродовж тижня тестування ані я, ані Василь Самохвалов (директор новин – «ТК») не втручалися у виробництво. Той, хто хотів себе проявити, точно мав для цього можливість. Зрештою, ми знаємо, що ініціативність – це ключова складова професії репортера. Судячи з реакції, яку ми сьогодні бачили на обличчях, результати прийняті і сприйняті. На обличчях були і радість, і сльози, але всі журналісти чітко давали зрозуміти, що хочуть рости.

Максим Драбок, журналіст служби новин Першого Національного:

-Я вважаю тестування цілковито логічним кроком – менеджерським кроком. Нова влада, нова команда, новий менеджмент мусили зрозуміти й побачити, що на каналі робиться, які тут справи. Багатьох журналістів вони знали, багатьох – ні. Треба було перевірити, виявити, хто на що здатний, на кого можна спиратися. Я, якби прийшов у новий колектив, зробив би те саме. Тому тестування здається мені цілком виправданим, логічним та адекватним.

Єдине застереження – можливо, для того, щоб усе виявити, одного тижня було замало. Є питання, чи вистачило тижня, щоб виставити оцінки. Можливо, було б краще, якби на тестування було відведено два тижні. А ще я запропонував би (якби я проводив тестування) уніфікувати завдання, які журналісти виконували, уніфікувати умови тестування для всіх. Можна було б подивитися, як кожен з журналістів зробив би матеріал на одну й ту саму тему. Але все це впирається в брак коштів та часу, та й новини треба робити, працювати в регулярному режимі, а не тренуватися. А в цілому – все було зроблене так, як і треба.

Олександр Просяник, журналіст служби новин Першого національного:

- Я не знають, як навіть відповісти. Я як працював, так і працюю. Мені однаково, чи є тестування, чи ні, я ніколи ним не цікавився.

Людмила Небилиця, журналіст служби новин Першого Національного:

- Минулого тижня я не робила нічого такого, чого я не робила раніше. Єдине, що я висвітлювала «Євро бачення», і у мене, можливо, було більше тем, більше можливостей показати щось із різних ракурсів. У моїх колег, можливо, таких можливостей не було. Звичайно, у тестуванні залишилися суб'єктивні моменти, вплив збігу сторонніх обставин. Тиждень – це дуже мало, якби був хоча б місяць, журналісти змогли б показати все, на що вони здатні. У нас усі журналісти дуже професійні – просто, можливо, комусь не вистачило часу.

Євген Золотухін, журналіст служби новин Першого національного:

- Я скажу лишь о своём личном мнении и своих личных ощущениях. Сначала я воспринял идею тестирования скептически, она выглядела даже немножечко унизительной. Потом, после проведённого тренинга, стала понятна, по крайней мере, цель, и первичное негативное отношение ушло. Именно после тренинга. Проверки, да и вообще всё новое, всегда вызывают негативное отношение, воспринимается поначалу в штыки. Потом, когда тестирование уже происходило, я даже почувствовал какую-то пользу. Все сюжеты в новостях стали лучше. Мы и раньше знали все каноны (да их знают и начинающие журналисты), но соблюдать их не всегда и не у всех были возможности, да и желание. Но сейчас мы все старались. И уже потом, когда всё уже шло полным ходом, моим ощущением стало равнодушие. Отношение было таким же, как к летучке, расшифровке текста, любой технологической процедуре. Ни обиды я не испытываю, ни особой пользы не вижу – разве что нас встряхнули. Возможно, новое руководство пыталось нас узнать, на что мы способны, чтобы недельку мы поработали на максимуме. Это было полезно прежде всего для них – именно чтобы нас узнать. Но есть во всём этом два момента. Во-первых, невозможно за неделю судить обо всех, об их возможностях – слишком мал срок. Люди сделали по три сюжета, я сделал три сюжета – по ним трудно судить. И – однозначно – нельзя после тестирования делать выводы с какими-то действиями после них. Если от результатов тестирования будет зависеть трудоустройство или зарплата – это неприятно. В общем, большого смысла в тестировании я не вижу, как не ощущаю и унижения, которое испытывал вначале.

Катерина Кацан, представник первинної організації Київської незалежної медіа профспілки в НТКУ:

-Ідея належала новому керівництву НТКУ, тому щодо тестування були різні думки. Люди боялися, в багатьох були застереження, але були й люди, які нічого не боялися, впевнені, що вони тестування пройдуть. Як члени незалежної медіапрофспілки, мі підтримали цю ініціативу, щоб дати можливість людям проявити себе. Під час тестування ми були приємно вражені багатьма учасниками, бо ті розкрили себе з несподіваного боку, робили те, чого від них не очікували. З боку експертів було абсолютно дружнє, доброзичливе ставлення. Керівництво запевнило, що результати тестування не матимуть юридичних наслідків.

Але Андрій Шевченко заявив, що в разі реорганізації такі проблеми (скорочення – «ТК») можуть виникнути. Було б добре, якби за результатами тестування організували курси, відправляли людей на стажування. Жодна телекомпанія такого не проходила, ми – першовідкривачі, без помилок у такому разі не буває. Але є враження, що не всі задоволені. Є переможці, які особисто для мене видаються сумнівними, є ті, хто не пройшли тестування, але, на мою думку, обов'язково мали б його пройти. Якщо люди гідні, а тестування не пройшли, то в разі організаційних висновків щодо них ми їм допоможемо. Стосується це й літніх людей.

Від «ТК»: - Отже, як бачимо, досить позитивно оцінюючи сам факт тестування журналістів служби новин НТКУ, керівники компанії та власне журналісти по-різному дивляться на його наслідки. Останні мають застереження і щодо процедури (часу, відведеного на її проведення), і щодо результатів. Що ж, в такому складному процесі і не можна було сподіватися на повну єдність думок. Але той факт, що внаслідок тестування - а на цьому наголошують усі – новини на Першому національному вже сьогодні покращилися дозволяє нам сподіватися, що і керівництво НТКУ, і журналісти – на вірному шляху. А «ТК» буде і надалі уважно стежити за реформами на Першому національному.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ "Детектор медіа" публікує за підтримки МВФ "Відродження"