Савик ШУСТЕР: Доброго вечера, прямой эфир, это «Свобода», мы всё еще пытаемся стать самой свободной программой в Украине на телеканале «Украина». Мы начинаем на час раньше, в 20.20, но это не просто формальность, что мы на час дольше, это в принципе другая программа, другое шоу. Будет много тем, много гостей, много событий. Вот некоторые из них, которые вы увидите в нашей программе сегодня. Завтра на Майдане Незалежности и вообще в Киеве стартует ставший уже культовым фестиваль «ГогольФест 2010». Главное событие этого фестиваля - это большое шоу как раз на Майдане. Там вместе работают два театра: каталонский театр «La Fura dels Baus» из Барселоны, да, это в переводе «Сурок» и театр украинский «Дах». И это просто то, чего не видела еще Украина, а мы увидим это в нашей студии. Грандиозное совершенно шоу. Дальше у нас будет много включений, и вот первое из них, Мустафа Найем, который находится у Администрации Президента. Мустафа, что же ты там делаешь?

Мустафа НАЙЕМ: Добрый вечер, Савик, добрый вечер, студия, мы действительно находимся у забора на улице Банковой, сзади меня - главный офис страны. Сегодня здесь будут представители старой команды власти, которые были при власти в 2005 году. Они попытаются сравнить режимы Виктора Ющенко и правление Виктора Януковича.

Савик ШУСТЕР: Ну, будем надеяться, что в историю Виктор Ющенко войдет не как режим, а тоже как правление. Да? Господин Москаль, вы еще свое скажете... Дальше. Сегодня... то есть сегодня исполняется - это будет праздноваться завтра - двадцать лет конкурсу «Мисс Украина». То есть этот конкурс старше, чем страна. И я приглашаю сразу в студию Ирину Барабаш, «Мисс Украина» 93-го года и Василису Фролову, мою коллегу, которая стала финалисткой 95-го года. В принципе, сегодня в программе мы увидим историю украинской красоты. Я думаю, что многие уже даже забыли, кто были первые «Мисс Украина», а мы даже не знаем, как они выглядят сегодня и чем они занимаются.

Василиса ФРОЛОВА: Мы уверены, что это будет очень интересно увидеть всей Украине, потому что именно в эти минуты у нас в гримерке уже собираются самые красивые девушки Украины за прошедшие 20 лет. Ирина, «Мисс Украина» 93-го года. Не знаю, как насчет двадцати красавиц, но те девушки, которые занимали второе и третье место на протяжении этих двадцати лет, сегодня обязательно появятся в нашей студии, и уже около полуночи - вот они там прибывают уже в гримерку - около полуночи мы вспомним, что же было за эти двадцать лет, приготовимся к конкурсу «Мисс Украина», двадцатому, который будет завтра. Это действительно торжественное и уникальное событие для страны. Поговорим о том, насколько хорошо или же плохо влияют конкурсы красоты на судьбу женскую, что же эти конкурсы меняют в жизни женщины. Надеюсь, этот разговор будет для всех интересен, приятен, и, может быть, полезен.

Савик ШУСТЕР: А правда, Ирина, что женщины, которые становятся, девушки, которые становятся «Мисс» или «Вице-мисс», следующая цель - это выйти замуж за олигарха?

Ирину БАРАБАШ: Вы знаете, когда я стала «Мисс Украина», у меня не было такой цели, скажу честно. Ну, наверное...

Савик ШУСТЕР: А потом?

Ирину БАРАБАШ: Потом? Потом... вышла замуж!

Савик ШУСТЕР: За олигарха?

Ирину БАРАБАШ: Нет, не за олигарха. И не сожалею.

Василиса ФРОЛОВА: Но слухи ходили. Ну поговорим об этом около полуночи.

Савик ШУСТЕР: Василиса Фролова и Мустафа Найем - два наших лица и есть еще третье наше лицо, традиционно, это Петр Мага, у которого немножко необычная роль.

Петр МАГА: Доброго вечора всім, на сьогоднішній день, мене ви знаєте, як у Шустера, доцент без остайлу, мене змусили вивчити цю кляту штуку, яка називається комп'ютер. І зараз на електронну пошту, дуже коротку, чотири букви: мага, далі «собака», от мага-собака - це Шустеру, мабуть надзвичайно приємно, я так розумію - maga@3s.tv - ви можете надсилати всі ті каверзні запитання, які ви хочете поставити гостям нашої студії, або приємні запитання, не знаю, а я постараюсь озвучити, тобто, як би вам цього не хотілося, Савік, а я буду сходні голосом народу. Ну, отак.

Савик ШУСТЕР: Петя, я очень люблю собак. Итак, наша первая тема - одна из самых важных тем этого лета - это аресты соратников Юлии Тимошенко и что это такое: это репрессии или это справедливость? Наши гости в первой части программы: Юрий Болдырев, Партия Регионов, Инна Богословская, председатель временной следственной комиссии по вопросам выдачи лицензий на вещание, и не только этой следственной комиссии, Николай Левченко, секретарь Донецкого горсовета, Владимир Олейник, Партия Регионов, Игорь Попов, новоизбранный лидер «Единого центра», партия «Единый центр», Тарас Чорновил, народный депутат, внефракционный, и Михаил Бродский, председатель государственного комитета по вопросам предпринимательства. Николай Катеринчук, народный депутат, лидер «Европейской партии», Геннадий Москаль, «Наша Украина» - «Народная самооборона», Марина Ставничук, заместитель главы секретариата президента Виктора Ющенко, и Лилия Григорович, народный депутат, группа «За Украину». Итак, начнем. 23 июня был арестован Анатолий Макаренко, председатель Государственной таможенной службы Украины, за нанесение государству убытков в связи с решением Стокгольмского арбитражного суда по иску компании «РосУкрЭнерго». 9 июля арестован Игорь Диденко, первый заместитель председателя НАК «Нафтогаз Украины», за присвоение чужого имущества в особо крупных масштабах или размерах. 19 июля арестована Татьяна Грицун , заместитель главы Госказначейства. Предъявлено обвинение по статье «Злоупотребление властью или служебным положением, повлекшее тяжкие последствия». 23 июля арестован Тарас Шепитько, заместитель начальника отдела энергетической региональной таможни, за злоупотребление служебным положением. 10 августа объявлен в розыск Богдан Данилишин, министр экономики, за причинение государству Украина убытков на 4,5 миллиона гривен при согласовании государственного предприятия «Международный аэропорт Борисполь». Дальше. 21 августа арестован Валерий Иващенко, первый заместитель министра обороны за незаконное принятие решений о реализации имущества Феодосийского судомеханического завода. И дальше. Ходят упорные слухи и множество статей на тему возможного ареста Александра Турчинова, который возглавлял Службу безопасности Украины в 2005 году, и который был первым вице-премьером в правительстве Юлии Тимошенко. Кто?

Михаил БРОДСКИЙ: Поживанов - глава Госрезерва и Гуржос - Автодор. Их нету в Киеве уже полгода.

Савик ШУСТЕР: А они разыскиваются?

Михаил БРОДСКИЙ: Ну, насколько я знаю, думаю, что да.

Савик ШУСТЕР: Так, значит, тут Александр Турчинов, мы с ним связались, вот он, в своем рабочем кабинете, пока я не вижу никакого чемоданчика, предвещающего арест. Он за границей? Александр Турчинов, я вам напомню, автор книги «Иллюзия страха». По мотивам этой книги поставлен фильм «Иллюзия страха», и вот там в центре, главным героем является бизнесмен, и вот выдержка из этого фильма.

Фрагмент фильма «ИЛЛЮЗИЯ СТРАХА»

Сцена допроса, за столом два милиционера, на стуле связанный человек.

Милиционер 1: Пусть хлебнет, а то кваканье его в протокол не занесем.

Милиционер 2 дает водки связанному.

Связанный: Вы кто?

Милиционер 2: Мы? Мы - скромные работники нашей любимой и всеми уважаемой милиции.

Милиционер 1: Я - майор, а Серёга - капитан.

Связанный: Что вы мне инкриминируете?

Милиционер 1: Нихера себе, какие ты слова знаешь? Это ты нам сам скажешь, Игорек, что мы тебе инкриминируем!

Связанный: Не имеете права!

Милиционер 2 хватает связанного за горло. Тот хрипит.

Савик ШУСТЕР: Вот Александр Турчинов, автор «Иллюзии страха», вы считаете, что все эти статьи, все эти слухи, которые сегодня ходят по стране, они чем-то оправданы? Есть какая-то основа правды в этом?

Александр ТУРЧИНОВ: Ну, ви знаєте, цей режим, то що владою це вже важко назвати, розпочав систему політичних репресій, про які ви вже встигли дещо сказати. І жодна людина, яка не погоджується з політикою, яку проводить чинний Президент, чинний уряд, може очікувати на затримання, на переслідування, і тому підтвердження ми бачимо фактично щодня.

Савик ШУСТЕР: Значит, мы задали вопрос нашей аудитории, который мы переголосуем - «Аресты соратников Юлии Тимошенко - это торжество закона или политические репрессии?». Вот какой ответ мы получили. Итак, «торжество закона» - 45%, «политические репрессии» - 55%. Что интересно? Как голосовали избиратели Виктора Януковича? 62% избирателей Виктора Януковича считают, что это торжество закона, но 38, почти 40% считают, что это политические репрессии. С другой стороны, как голосовали избиратели Юлии Тимошенко? Ну это более предсказуемый результат. 86% считают, что политические репрессии, а 14% - торжество закона. Так вот, вопрос к Александру Турчинову. То, что было в 2005 году с Борисом Колесниковым, к примеру, и, скажем, с Евгением Кушнаревым. Вы тогда возглавляли СБУ, это были... Евгений Кушнарев, я сказал...Вы тогда возглавляли СБУ, вот тогда это были репрессии или торжество закона?

Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, я дійсно в 2005 році став першим цивільним керівником Служби безпеки України, і мені дуже приємно, що я працював з професіоналами. В той же час я все зробив, щоб Служба безпеки не була політичним зиском. Це контррозвідний орган, це орган, який бореться з тероризмом, і саме цим займалось під моїм керівництвом Служба безпеки України. Що стосується затримання того ж самого Колєснікова, ви говорили про Кушнарьова, я можу сказати, ще й Різака. Санкції на це затримання давав тоді Генеральний прокурор Піскун. Я хочу нагадати, що пан Піскун зараз є член Партіх регіонів і депутат Верховної Ради від Партії Регіонів. Тобто, своєю чинною посадою і політичною підтримкою ми бачимо, що Партія Регіонів сказала, що це не були політичні репресії. Це по-перше. По-друге, я, ви знаєте, також хотів згадати пана Колєснікова і взяв роздруківки статєй «Української правди» того часу. Я читаю, «Українська правда» від 18 травня 2005 року. «Голова СБУ вимагає звільнити Колєснікова і Різака». Читаю. «Серед 280 депутатів, які на вчорашньому пленарному засіданні проголосували за звернення до Генпрокуратури с приводу звільнення Бориса Колєснікова і Івана Різака, значиться і фамілія голови СБУ Олександра Турчинова». Інший документ. Це також роздруківка «Української правди». 21 червня. «Верховна Рада підтримала законопроект про зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Як відомо, цей законопроект ініціювала фракція «Регіони України», щоб отримати змогу звільнити з-під варти утриманих в СІЗО Бориса Колєснікова і Івана Різака. Як голосували депутати? 244 депутати, з них не голосували депутати «Нашої Украіни», УНП, СПУ, фракція БЮТ проголосувала в повному складі». Ви знаєте, я не був знайомий в той час з паном Колєсніковим. Але ж я особисто відчув на собі, що таке репресії наприкінці 90-х років, на початку двохтисячних років і мої колеги-депутати з фракції БЮТ, незважаючи на конфлікт, яки виник після цього з Віктором Ющенком, також проголосували за проект опозиційної тоді Партії Регіонів, щоб звільнити цих людей. Вони звинувачувались, на відміну від Макаренко, які не в розтраті звинувачується, всього лиш в службовій недбалісті - там були серйозні звинувачення. Але ж ці люди не були соціально небезпечними. І на моє переконання, як голови служби, вони могли спокійно очікувати рішення суду, не перебуваючи під вартою. І тільки суд повинен був визначити, винні вони, чи ні. Інше питання, що сьогодні у нас суди приймають рішення, які зовсім не можна притягнути ні до Конституції, ні до закону, але це ще одна проблема, з якою сьогодні працює Українській народ, з якою живе український народ, і яка, на жаль, щодня знищує сподівання багатьох українців жити в демократичній, цивілізованій країні.

Савик ШУСТЕР: Спасибо, Александр Турчинов, секундочку, Михаил Бродский.

Михаил БРОДСКИЙ: Это очень важно, и это в эту же тему. Если вы разрешите, я с Александром Валентиновичем давно не виделся, я напомню ему один разговор, в котором я, тогда советник Тимошенко и заместитель Турчинова в штабе, участвовал. Мы были втроем. Присутствовал еще Чепинога, я его сейчас тут видел. Александр Валентинович, будучи председателем СБУ, приехал к Тимошенко, лето это было, июль месяц, с предложениями арестовать целую группу товарищей из Партии Регионов. Она ему говорит: «Ты знаешь, Шурик, нельзя это делать. Потому что мы потом перейдем в оппозицию, они начнут нас садить. Так - не надо. Не надо никого арестовывать». Такое было. Я хочу сказать очень простую вещь. Когда-то этот порочный круг надо закончить. Если каждый раз новая власть будет думать о том, что тех, за то, что они обокрали украинский народ, не надо садить, потому что они могут потом прийти к власти и посадить нас, за то, что мы обокрали украинский народ, это очень опасная практика. Надо когда-то начать разрывать порочный круг.

Савик ШУСТЕР: Надо перестать красть.

Михаил БРОДСКИЙ: Надо перестать красть, но для этого надо наказать один раз кого-то. И поверьте мне, что сегодня вот те аресты, которые сегодня происходят, они в первую очередь влияют на сегодняшних чиновников. Они задумываются, что следующая власть уже не простит, и они должны сегодня сами в первую очередь подумать, что надо прекратить заниматься коррупцией и прекратить обворовывать украинский народ.

Савик ШУСТЕР: Александр Турчинов, вот по эпизоду, который сейчас нам рассказал Михаил Бродский.

Александр ТУРЧИНОВ: Ви знаєте, пан Бродський, як завжди, перекручує факти, інформацію. Для того, щоб проводити затримання, мені, як голові СБУ, не треба було мати санкцію Тимошенко, а санкцію Генеральної прокуратури. І без Генеральної прокуратури - а я нагадаю, що в нас єдиний орган, який не змінився фактично ще з часів Кучми, є Генеральна прокуратура. І всі працівники ГПУ, які працювали і в 2005 році, і коли працював уряд Тимошенко, на чолі з Генеральним прокурором, замість Піскуна вже Медведько, вони і зараз перебувають на посадах. І пан Бродський може, юридично не зовсім освідчений, але ж він повинен розуміти, що не може ні Міністерство внутрішніх справ, ні Служба безпеки України без підтримки Генеральної прокуратури проводити якісь фантастичні затримання або арешти. Це по-перше. По-друге, ви знаєте, пан Бродський розповідає, що треба там на якомусь прикладі. Ви знаєте, дуже багато сьогодні прикладів, коли чиновники беруть хабарі, коли за хабарі повертають податок на додану вартість. Але ж я не бачу серед затриманих чиновників або політиків від Партії Регіонів. Ні тих, хто привласнював державні дачі, це є факт. Очевидний факт для всієї країни. Ні тих, хто асфальтує до своїх будинків за бюджетні рахунки дороги. Це також привласнення, фактично, серйозних державних ресурсів. В той же час я хотів би почути від пана Бродського чи інших представників регіонів, що привласнив пан Макаренко або пан Діденко, які захищали державний інтерес і не давали як раз пану Фірташу, спонсору Партії Регіонів, привласнювати мільярди. І от за це вони сьогодні перебувають за гратами. І ще є дуже яскравий приклад - я буквально - знаєте, ось приклад, який просто шокує цинізмом і нахабством. Серед затриманих ви називали Тетяну Грицун, першого заступника Державного казначейства в часи, коли працював наш уряд. За що вона затримана? За те, що вона, як говорить слідство, не повернула своєчасно вісімсот мільйонів гривень учасникам конкурсу щодо приватизації Одеського припортового заводу. Я хочу проінформувати всіх присутніх в студії: ці гроші досі знаходяться на казначейських рахунках.

Савик ШУСТЕР: Всё, вы знаете, так как мы задали вопрос - аресты соратников Юлии Тимошенко, мы Юлию Тимошенко пригласим в студию, она будет здесь, отвечать на все ваши вопросы и ваши комментарии.

Михаил БРОДСКИЙ: Фамилию мою назвали?

Савик ШУСТЕР: Вашу фамилию могут многие называть, но я не могу, потому что у меня рекламная пауза.

Михаил БРОДСКИЙ: Александр Валентинович имел право арестовать на трое суток любого без прокуратуры, пусть не обманывает, а потом уже обращаться в прокуратуру. А насчет того, что от власти никто не арестован - неправда: замминистра экологии арестован, посмотрите на киевскую мэрию.

Савик ШУСТЕР: Хорошо, я приглашаю в студию Юлию Тимошенко.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Ни за кого он не голосовал, за освобождение, потому что он был председателем СБУ тогда и не мог быть одновременно депутатом. Карточка там его лежала и за него проголосовали. Как он мог совмещать - депутатом народным быть и председателем СБУ? Это же нарушение закона. Он сам об этом сказал на всю страну. Или не голосовал, просто карточку оставил. Вот чтобы снять депутатство - это же цинизм. Он не голосовал, это правда.

Савик ШУСТЕР: Хорошо, я приглашаю в студию Юлию Тимошенко. Значит, еще раз говорю, что мы эту программу, первую программу нового сезона, готовили месяц. Пригласили всех главных действующих лиц страны, лидеров партий и лидеров государства. Согласилась Юлия Тимошенко, а вот кто есть в студии, тот и будет с ней дискутировать. Я хочу от своих редакторов: Юлия Тимошенко, к Вам вопросы, Ваши ответы - сразу после рекламной паузы.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина», к нам присоединился коллега Виталий Бортников, у микрофона Юлия Тимошенко, я, как говорил, мы на протяжении месяца приглашали всех главных действующих лиц государственной власти, а также политических сил, Юлия Тимошенко согласилась и пришла. Итак, я напомню, что в 2005 году Борис Колесников, председатель Донецкого областного совета, был задержан

Николай ЛЕВЧЕНКО: Савик, я только что, во время рекламной паузы разговаривал с адвокатом Бориса Викторовича, который занимался его делом. Так вот, я хотел бы уточнить одну деталь. Только что господин Турчинов нагло врал всей стране. Подписал ордер на арест Колесникова вовсе не Пискун, а Шокин, заместитель Генерального прокурора, который кум Петра Порошенко, и который занимался вымогательством. Вот это вся продажность, цинизм этой власти! Которая врет в эфире здесь. Мандаты не сложили, одновременно был председателем СБУ и одновременно был народным депутатом, он сам об этом в эфире сказал. Здесь Москаль сидит, который был начальником УВД Крыма и нардепом одновременно. Страна показала вам ваше место, сидите там и не высовывайтесь, и не мешайте нам работать.

Савик ШУСТЕР: Так, и дальше мы говорили об Евгении Кушнареве, который тоже был задержан, находился в СИЗО и потом освобожден. Так вот, Юлия Владимировна, да, - это были репрессии тогда, в сравнении с сегодняшним днем?

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну, перш за все, дорогі друзі, добрий вечір всім, хто нас сьогодні дивиться, слухає, хто присутній в студії, і ми раді знову бачити програму «Свобода слова» в прямому ефірі. Це значить, що, власне, у нас є надія жити, боротися і мати свободу. Я думаю, що сьогодні програма зовсім не проста. І взагалі, я хотіла би повідомити, що не буває випадкових новин, випадкових ток-шоу. Все це зав'язано в жорсткі, чіткі ідеологічні рамки. І я, при тому, що я безмежно поважаю Савіка і дякую йому за цю програму, хочу сказати, яка мета і сьогоднішнього всього шоу. Це - насправді показати, що нова влада бореться з корупцією, що головний корупціонер - це Тимошенко і її міністри. Що вони розграбували країну і тому сьогодні можна говорити: «вони розграбували, і тому ми підвищуємо тарифи на газ, на тепло, на воду, на все. Тому що вони розграбували». Це великий красивий сценарій. І тепер дивіться зліва сидить вся Партія Регіонів і коаліція. Покажіть мені хоч одного депутата БЮТ. Тобто мені доведеться, власне, тримати удар без тих людей, які можуть сказати слово. Ви знаєте, я думаю, що отакі речі завжди мають свою мету. Але я хотіла би зараз просто починати руйнувати свою мету - ці такі красиві речі, які на справді під собою нічого не мають. Ви знаєте, я думала, що сьогодні перше, що потрібно знати - що дійсно за 19 років у нас, як мінімум, було три останніх президента, на яких кожен раз покладались надії, голосували, то ми виходили і казали, що це лідер, який все зробить, то Партія Регіонів виходила і казала, що все буде зроблено прекрасно. Але чому кожен раз через пів медових роки завершується все одним і тим самим - розчаруванням людей? 70 відсотків Ющенка підтримують після того, як він став президентом, через півроку - половина. 45 - Януковича, через півроку - половина. І чому кожен раз люди говорять про те, що нічого не міняється? Крадуть всі. Репресують всі. Свободу слова нищать всі. Ви знаєте, мені здається, що перший раз нам потрібно зробити головний висновок: що на будь-яких наступних виборах нам потрібно нарешті обирати не обличчя. І хоч сама я є лідером, навіть не лідера. Нам один раз потрібно з вами набратися мужності і не під Ющенко, не під Януковича, не під Тимошенко зробити ту Конституцію, яка не дозволить більше, хто б не прийшов - поганий або гарний, з освітою або без освіти, патріот або не патріот, щоби ніхто не міг із-за особистостей ламати Україну під себе. І коли кажуть, що Конституція дуже добра, але якщо один приходить лідер-президент і може на свій лад перекроювати країну, значить, вона, навіть дуже добра, не працює. Кажуть - та ні, там виписані прекрасні правила, свободи, права людей - краще, ніж у всьому світі. Но якщо ці правила і свободи для людей не працюють, і захисту система не працює, значить, не працює Конституція. І тому зараз, коли є певний час, нам потрібно з вами не політиків зібрати, а зібрати все інтелектуальне середовище країни і без політичних інтересів зробити пакет - проект для України - не в гаслах, рекламних роликах - всі, знаєте, то ми програм, які нікому не потрібні, а проект Конституції, де після прийняття не поміняється жодної коми і літери, пакет законів ключових, які ви зрозумієте, я не які зрозуміють політики в своїх кулуарах. І один раз зробити так, щоб хто ні прийшов, якщо він бере щось нечесно, щоб він відповідав не тоді, коли він іде в опозицію, а тоді, коли ще при владі. Щоб якщо подивилися через рік, що прийшло не має значення хто - в уряд, на посаду президента - непридатне абсолютне щось, то треба не через п'ять років міняти вам мати право, а міняти якомога швидше. Тому що у нас з вами немає п'ять років, п'ять років, п'ять років - а потім дивишся - життя закінчується. У кожної людини, яка складає сьогодні покоління українців. І тому я думаю, що наше з вами завдання - більше не розкручувати лідерів на оцих великих біг-бордах, а один раз скласти український інтелект і зробити проект рідної держави до того, як хтось стане президентом, прем'єром або урядом, а не після того. Я переконана, що така робота буде вдячною. І тоді, якщо ви відчуєте, що є у вас в руках інструмент, який дієвий, і якщо до ваших прав хтось доторкнувся, вам є куди піти, то тоді щось змінилось в нашій державі. Вам сьогодні є куди піти? Можливо, ви підете в суд? І якщо у вас перед очима стоїть влада, яка з вами в суді по тарифам, по пільгам, по пенсіям, по чомусь - можливо, ви виграєте в цьому суді? Так чого сьогодні задають нам питання? Ми можемо виграти в суді проти сьогоднішньої влади і довести, що ми чесні, що ми не робили те, що зараз декларується на всю Україну? Ні, не зможемо. І я доводити цього не буду. Тому що судді - не тут. Суддя один, і там потрібно тримати високу планку, а не перед, вибачте, тими посадовцями, які зараз є на всіх рівнях, бісер метати. Я вам скажу, що, можливо, - зараз уточнила молода людина, що там не Піскун, який був Генеральним прокурором, а заступник Генерального прокурора підписував санкції на Бориса Колєснікова. А скажіть, будь ласка, а що ж робив тоді Генеральний прокурор? І як без Генерального прокурора можна щось підписати? Це, значить, так влаштована система, що працює телефонне право - при Кучмі, при Ющенко, при Януковичі, та, вибачте, може, й при Тимошенко. Нам потрібно це міняти. Щоб ніхто не міг такого більше робити. І тому, дорогі друзі, я крім того, що сьогодні весь час, який був до початку цього політичного сезону, витратила на те, щоб зібрати ту команду незалежних від політики інтелектуалів, які можуть хоча б крок зробити до того, щоб перший раз подумати про справжній проект нашої країни. Там не потрібні іноземні консультанти. Нам нарадять такого, як завжди, закордонні Сінктенкі, які зроблять Україну залежною по всім напрямкам. Нам не потрібно чергових урядів, які завжди працюють під себе, вибачте, ходять, працюють, щось роблять, але завжди під себе. Тому треба міняти країну, в якій ми живемо, а не кожен раз чергові обличчя і помилятися. Ну, ви знаєте, хотіла би кілька слів сказати. Сьогодні вся теза про те, що нова влада бореться з корупцією. Ну, цю логіку «тримай вора» народ знав ще багато століть тому, і навіть про це прислів'я склав. Але, з іншого боку, давайте подивимось, всі люди, які були представлені на екранах: це і Макаренко - голова митниці, це і Діденко - голова НАК «Нафтогазу», це і енергетична митниця. Тут буквально було 5 чи 6 людей представлені по одній справі. Одна справа - це те, що ми, я як Прем'єр-міністр, коли була при владі, просто взяла 12 мільярдів кубічних метрів газу, які нечесно забрали у держави, і повернула державі. Забрала у «Росукренерго». Забрала чесно, тому що Росія нам продала цей газ. Купили ми його за мільярд сімсот. Зараз за цей газ компанія, яка наближена до діючої влади, хоче взяти 5,4 мільярди з держави, не маючи ніяких підстав. За те, що ці люди допомогли мені як Прем'єр-міністру розмитнити цей газ і віддати в кризу країні, а не залишити у оточення сьогоднішнього Президента, всі ці люди сидять, всі. Друга категорія - це казначеї. Генеральний, головний казначей держави - Тетяна Слюс - зараз знаходиться в бігах. Я її захистила. І я буду далі її захищати. Її заступниця. Ніхто не думав, що будуть молоду дівчину кидати у в'язницю, її кинули. За що? 800 мільйонів гривень не повернули двом великим корпораціям, кланам, а віддали пенсії, заробітні плати людям в той час, коли криза розривала країну. І хай хтось заперечить, що це не так. Перша мета - більше людей тут ніяких не показали. Вот, дві справи. Я можу вам сказати, що якщо б сьогодні потрібно було повторити те ж саме абсолютно, я б давала доручення забирати у кримінальної структури газ і віддавати Україні. Чому посадили моїх заступників, моїх помічників, хай в мене запитають хай мене запросять, я дам покази. Я давала ці команди, і сьогодні знову б дала. Я давала команду Тетяні Слюс, головному казначею країни, коли переді мною стояв пріоритет: заплатити пенсії, заробітні плати, або повернути Коломойському і Григорішину 800 мільйонів гривень за Одеський припортовий, конкурс на який вони свідомо зірвали, я обирала, і я давала команду - давати людям, а не повертати кланам. І сьогодні я б таку команду дала. Мене судіть. Тому що коли я приймала рішення, які, в тому числі, знаходились на певній межі, тому що кажуть не доторкайтеся руками до такої приватної власності. Це не приватна власність, дорогі мої. Це те, що колись було ваше, потім стало їхнє і рахується приватною власністю. А коли повертаєш вам, кажуть, що забирають у бізнесменів щось таке значиме, без чого вони жити не можуть. Тому, за що судять. І ще дуже важливо, а судді хто? В цьому розібратись. Хто сьогодні судить. Всі ці справи порушені головою СБУ Хорошковським. Власник найпотужнішої в недалекому минулому водочної компанії «Союз-Виктан», мільярдер, один з ключових партнерів компанії «Росукренерго», друг Фірташа, Бойко, Льовочкіна, які сьогодні у України цей газ забирають і сажають людей у в'язниці. Хорошковський, пан Хорошковський, який не відомо як, коли пішов з життя власник каналу «Інтер», і багато людей кажуть, що вбили людину, він опинився власником каналу «Інтер». І сьогодні промиває мізки людям. Хто судді? І понятно, зрозуміло, сьогодні, коли Хорошковський, Фірташ, Бойко, - власники «Росукренерго», є партнерами по бізнес-справам, і вони забирають у України 5,4 мільярда доларів, а вам ціну на газ для цього підвищують, так безумовно садять у в'язниці. Наступний, можливо, буде Турчинов. І я знаю, що він без тіні страху піде, тому що він знає в серці своєму, а він віруюча людина, що він робив справу для держави. І я піду, якщо треба, я не буду ховатися і бігати по закордонам, як в 2005 році «Партія регіонів». Тому що я знаю, у мене ще з 2000 року при Кучмі стоїть зібрана сумка до в'язниці, і я завжди готова. Тому що у мене вже випалили той страх, і тому, коли хочуть нас показати корупціонерам, нема питань, хай показують. Але звітувати ми будемо не перед Януковичем з його Міжгір'ям, з його заводами, пароходами, яхтами, новими літаками. А звітувати ми будемо перед вищем суддею, де нам не треба буде гнути голову. Тому дорогі друзі, я хочу, щоб ви все це сприймали як ще одну можливість вкласти вам в голову, що тут корупціонери, тут люди, які, по суті, брали щось у держави, а тепер їх за це карають, а влада наводить порядок. І я хочу, щоб сьогодні, ми з вами обов'язково розібрались, кому потрібна сильна влада, навіщо вона потрібна, що сьогодні сильна влада робить, і як ця сильна влада планує далі будувати життя країни. І взагалі я хотіла би, щоб ток-шоу складалися не з того, що ми зібралися тут достатньо, можливо, інтелектуальні люди і говорили один одному «сам дурак», і давали один одному такі посили, після яких додому в родину страшно повертатися. А щоб ми говорили про те, як зробити ту чи іншу сферу життя краще, як нам зробити сьогодні проблеми людей меншими, щоб дискутували про предметні речі, які сьогодні людям цікаві, а не купці політиків, які між собою зібралися тут погризтися. Я сподіваюся, що Савік, який намагається так завжди зробити програму «Свободи слова», а власне говорити про сутнісні речі, доб'ється все ж таки від політиків не сварки, а дійсно стратегічного бачення держави.

Петр МАГА: Юлія Володимирівна, за ради Бога, вибачте, у мене комп'ютер просто зійшов з розуму, і я показую тут позицію народу. Я ніколи не думав, що за хвилину буде приходити до 40 повідомлень. Шановні присутні в студії, не дай Бог вам коли-небудь почитати про що, що про вас пишуть люди, не дай Господь вам коли-небудь подивитися, що прийшло на цю пошту. Це раз.

Савик ШУСТЕР: Мага, суть.

Петр МАГА: Найбільша кількість запитань до вас, Юлія Володимирівна, де ви були ціле літо? Чи це не було визнанням якоїсь поразки, і чи не пішли ви в тінь, тому що ви злякалися відповідальності таких речей як, скажімо, пташиний грип і те, що було зроблено з «Тамифлю», з ліками і так далі. Оце два питання, які найбільше приходили на пошту.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну, я так розумію, що вам Аня Герман строчить запитання. Непогано виходить.

Петр МАГА: Я можу імена людей поназивати, які строчать запитання.

Савик ШУСТЕР: Анна Герман, она в Китае, а там контролируемый Интернет.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, в Китаї також можна написати смску. Ви знаєте

Савик ШУСТЕР: Да.

Михаил БРОДСКИЙ: Вы знаете, ей задали серьезный вопрос люди, которые волнуются и вспоминают свиной грипп и «Тамифлю». Это первое. Она сейчас опять пытается уйти в шоу и отшучиваться. Это не шутки. Мы говорим об очень серьезных вещах, Юлия Владимировна. Я прошу прощения.

Савик ШУСТЕР: Господин Болдырев, ну, вы можете дать человеку говорить, потом будите говорить, вы, по очереди.

Михаил БРОДСКИЙ: Я абсолютно с вами согласен в серьезных вещах, о которых вы говорили, что мы должны построить страну, когда мы не будем думать, кто Президент, кто Премьер-министр, кто пришел к власти, и не будем переживать, что из-за этого наша судьба будет зависеть, а будет зависеть это от того, нарушили мы закон или нет. Но я даю вам слово, что не вы должны уже это говорить, потому что ваш партнер, Павел Иванович Лазаренко, - это единственный случай в Украине, который осужден за коррупцию. И осужден он в Америке, не в Украине, и вы не хотите ехать заграницу, потому что вы знаете точно, что если там вас арестуют, так точно посадят. А здесь у вас, у Турчинова есть шанс, и вы это знаете. Пройдет год, два, как это будет после Оранжевой революции, и все стихнет. И все будет хорошо. Начнутся какие-то политические игры, ваши голоса понадобятся, вы тогда думайте и надейтесь. А туда вам ехать опасно. Там могут посадить как Пашу на 12 лет. И там не откупишься. А деньги, за которые он сидит, - все перечисляла ему ЕЭСУ. И когда вы говорите, что вы очередной раз наберете к себе интеллектуалов во фракцию, я вам не верю, потому что вы опять будете брать спонсоров и холуев. И больше никого, потому что у вас во фракции ни одного интеллектуала, к сожалению. Вы посмотрите, вы каждый раз обманываете народ и говорите, я приведу честных, это побратимы, я за них отвечаю. Только что все ваши побратимы убежали. В Киевсовете опять фракция перешла, в Киевоблсовете опять, в Верховном Совете у вас полфракции осталось. О чем вы говорите? И вы сейчас начнете отшучиваться? Вы хотите говорить о серьезных вещах? Поверьте, то, что сегодня происходит с газом, мы повышаем цены, это вы сделали. Это вы с русскими подписали договор, по которому вы передали Севастополь. Я имею на это право говорить. 2 года назад еще вы заложили в этот договор Севастополь. Я тогда говорил. Это вы с русскими параллельно отменили казино, потому что Путину это нужно было, чтоб русские сюда не поехали. Это вы подняли цену на газ и сделали так, что сегодня цена в Украине на газ, даже после того, что мы сто долларов сняли, дороже, чем в Европе. Это вы сделали. В Германии на 70 долларов, чем у нас, хотя у нас транзит меньше. И мы сегодня пожинаем плоды вашей работы. Поэтому я вас призываю, не врите. Говорите правду или уйдите, просто оставьте нас в покое. Дайте нормально страну сделать. Поверьте, столько работы менеджерской после вас осталось. Вы смеетесь? Одни долги оставили, одни дыры в бюджете.

Савик ШУСТЕР: Спасибо, господин...

Михаил БРОДСКИЙ: А на счет вас, я смотрел фильм только что, где Турчинов с этими, про милиционеров, у меня к вам вопрос. Это не вы вот в молодости случайно? У меня, клянусь вам, такое сложилось впечатление, что вот вы - молодой милиционер, а я - это тот предприниматель 20 лет назад, которого Кравченко, когда вы были в милиции, гонял и вот так грабил.

Геннадий МОСКАЛЬ: Господин Бродский, вы что-то или...

Савик ШУСТЕР: Подождите, господин Москаль...

Геннадий МОСКАЛЬ: Вы ели сегодня или говорите какую-то несуразицу.

Михаил БРОДСКИЙ: Я не доел.

Геннадий МОСКАЛЬ: Вы, дайте микрофон, так вы скажите, кого сажать. Инна Германовна на 70 миллионов жила, показывала по ICTV целый фильм, украла имущество. Почему ж не возбуждает дело. Вот сидит на ток-шоу. Вот ваш знаменитый Могилев, который всем дурит, весь украинский народ, что какой-то благодетель типа вас купил ему Кадиллак. Вот справка, счет с магазина, купил господин Бродский. Ну, вы думаете, что только вы одни наглые, больше никто в студии.

Савик ШУСТЕР: Подождите, господин...

Геннадий МОСКАЛЬ: Пожалуйста, пусть камера покажет. Купило Министерство внутренних дел Украины. Почему он не сидит в тюрьме, значит, он потратил государственные средства, а вы ж голосовали, что нельзя, нельзя покупать ничего. Чего вы сегодня распинаетесь и рассказываете, берите, уйдите, вам легче, вы с краю сидите. Вы кого-то в молодости. Вы мне тоже кого-то в молодости напоминаете. Я начинал в молодости карманных воров ловить. Вот вы мне и его напоминаете. Спасибо вам.

Петр МАГА: Так, Савик, я поздравляю...

Савик ШУСТЕР: Я поздравляю всех, я поздравляю всех с началом серьезной государственной дискуссии.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, я уважно прослухала довгий спіч Михайло Юрійовича. І ви знаєте, по Фрейду у людини завжди бувають обмовки. І я слухала, і що він скаже насправді. І ви зверніть увагу на цитату . дочекаємося, коли ви вже поїдете, і ми сделаєм страну. Ви знаєте, я тому нікуди і не поїду, чтоб они не сделали страну. Так как они ее уже сделали до 2004. Потім після...

Михаил БРОДСКИЙ: Страну вы сделали 2 раза. В 90-е вы с Пашей сделали, и сейчас сделали за 2 года так, что дай Бог 5 лет, чтоб вернуть обратно то ВВП, которое вы опустили.

Геннадий МОСКАЛЬ: Ну, дайте другим сказать слово.

Савик ШУСТЕР: Господин Москаль, и вас мы тоже слышим.

Геннадий МОСКАЛЬ: Так, я молчу.

Михаил БРОДСКИЙ: На счет сделали, не Тимошенко говорить.

Савик ШУСТЕР: Вы молчите очень громко.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, а можна я спочатку Михайлу Юрійовичу відповім.

Савик ШУСТЕР: Сейчас Юлия Тимошенко ответит, потом вы.

Геннадий МОСКАЛЬ: А в Петро, в нього що нема запитань?

Петр МАГА: В мене є дуже цікаве запитання, Юлія Володимирівна. Не від Ганни Герман, із міста Київ, пан Оніскін, так? Запитання до Юлії Тимошенко. Чи ви зв'язувались з екс-міністром Данілішиним після оголошення його в розшук, це раз. І чому ви стверджуєте про політичне переслідування, а скажімо, Данілішин заявив, що не вбачає у цьому політичних репресій.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну, по-перше, я хотіла би все ж таки дати відповідь Михайлу Юрійовичу, а потім перейти дор вашого питання. Я розумію, що в вас за літо багато накопичилося питань до мене. Я готова на всі дати відповіді. І вам - молодій людині, і Михайлу Юрійовичу. Ви знаєте, я от просто, коли він говорив таку довгу тираду, і намагався сказати про те, що сьогодні правильно нас змусять кинути на нари, і так це натхненно говорив...

Михаил БРОДСКИЙ: Я не так говорил. Я сказал, что вы правы. Не должно бать бесправья. я сказал, что вам опасно ехать за границу...

Савик ШУСТЕР: Ну, подождите, ну, дайте... ну, дайте говорить...

Михаил БРОДСКИЙ: Ну, пусть не обманывает просто. Балога - это ваш друг.

Савик ШУСТЕР: Нет, ну, просто реально хочется взять и уйти куда-нибудь, ну что это такое?

Юлия ТИМОШЕНКО: Мені теж.

Савик ШУСТЕР: Нет, ну, правда, вот как вы и вы, господин, как вы собираетесь за стол и решать, вы так разговариваете между собой, когда вы решаете государственные дела.

Геннадий МОСКАЛЬ: Я не при владі зараз.

Савик ШУСТЕР: Ну, были вы там. Да, подождите секундочку.

Николай ЛЕВЧЕНКО: У нас ряд серьезных вопросов к екс-премьер-министру от местного самоуправления. Пожалуйста, давайте перейдем все-таки к...

Савик ШУСТЕР: Подождите, есть 2 вопроса: вот один вопрос, и вот второй вопрос.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Ну, Бродскому она уже ответила. Дальше только скандал будет. Она издевается над ним, а он вспылит и нервничает, отвечайте вот через Интернет.

Юлия ТИМОШЕНКО: Дорогі друзі, я не знаю, Савік, можливо мені тут, я не знаю...

Николай ЛЕВЧЕНКО: Не, не, вы останьтесь, у меня тут много накопилось к вам вопросов, пока мы работали в Донецке, пока вы были Премьер-0министром.

Савик ШУСТЕР: Господин Левченко, я прошу вас...

Николай ЛЕВЧЕНКО: Пока мы терпели все то, что происходило в правительстве...

Савик ШУСТЕР: Ну, это ж нереально...

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я очень рад, что я с вами встретился.

Савик ШУСТЕР: Подождите, господин Москаль. Ну, вот, вы , вы , господин Москаль, вы ж тоже перебиваете женщину, не даете говорить, ну?

Геннадий МОСКАЛЬ: Вы выбираете, как-то неадекватных людей говорить.

Савик ШУСТЕР: Ну, так я же вас выбрал, то есть подобрал, как вы говорите?

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну, враховуючи цю дискусію, я зроблю все ж таки коротку репліку. Я хочу вам сказати, що в таких політичних технологіях все завжди пораховано, і завжди запрошують, коли хочуть людину принизити, запрошують тих людей, які не ведуть серйозні дискусії, а які ображають, говорять такі, знаєте, слова, які достають до самого серця, збивають дискусію, виводять людину зі стану спокою, принижують, і тим самим вважається, що людина, коли приходить вести серйозну розмову, коли такі співбесіди ведуться, то після того вона виходить, ну, скажімо так, повністю облита з ніг до голови. Я знаю ці технології, і я свідомо прийшла, знаючи, що так буде, тому що в мене немає іншої можливості з вами поспілкуватися, не маючи такого навантаження, як я маю зліва.. саме тому, я спробую в 5 раз зробити певне зауваження Михайлу Юрійовичу і дати відповідь на його запитання. Ви знаєте, коли він говорив цей довгий спіч, ну, от такій набір слів, який всю виборчу кампанію говорили, я подумала про інше. Я подумала, як люди в житті міняються в залежності від того, яку посаду вони обіймають, де вони знаходяться, чи мають вони доступ до влади, чи вони знаходяться в опозиції. Я дуже добре пам'ятаю Михайла Юрійовича, коли він, будучи іще молодим опозиціонером в газеті, якщо я не помиляюся ще «Київські відомості», про тодішнього кумівського міністра внутрішніх справ Кравченка написав, що він купив дорогущу машину, і що його потрібно звільнити з посади. І почав в «Київських відомостях» таку предметну, серйозну, професійну боротьбу проти Кравченка. Кучма не звик до цього, він, власне кажучи, був шокований. А Кравченка? Та в нього все є. Дорогі друзі, він може стріляти, закапувати, садити, - все в руках. Що він почав робити, Кравченко? Він почав війну з Михайлом Юрійовичем, і чим завершелося це? За те, що він, а я переконана, що це за те, що він опублікував в «Київських відомостях» таку інформацію про Кравченка, що він сів на мільйонну машину і витрачає державні гроші, Михайла Юрійовича кинули у в'язницю. А ви думали... в житомирське СІЗО, да. І ви думаєте, що вони сказали країні, що вони кинули його за те, що він проти Кравченка почав війну? Ні, вони його кинули абсолютно по кримінальним позиціям. Що він обкорував своїх вкладників банку «Денді», що він там зробив якісь там кримінальні вчинки. І ніхто країні не пояснив, що він воював тоді з Кравченко. І ви знаєте, я з великою повагою відношуся до тої частини його життя. Тому що я пам'ятаю, як він тоді став депутатом прямо із в'язниці. А Кравченко насправді, що зробив? Чим відрізняється сьогоднішній час від вчорашнього, коли був Кучма. Кравченко персів з Mercedes на Toyota, якщо я пам'ятаю, Camry, і до кінця свого правління їздив на Toyota. І хочу вам сказати, що тоді ми критикували всю цю владу, але він більше на Mercedes не сів. Що сьогодні Могильов, де Михайло Юрійович працює.

Савик ШУСТЕР: Юлия Владимировна...

Юлия ТИМОШЕНКО: Я завершу одну фразу, де Михайло Юрійович працює урядовцем. Він просто на очах у всього люду взяв у спонсора Каділак за мільйон доларів. І коли йому сказали, що ти робиш, то він сказав, так я вертольота ще куплю, але я плював на всі ваші слова. А Михайло Юрійович мовчить і сьогодні говорить, що нас садять не за політику, а що нас садять за кримінальні злочини. Ви знаєте, от люди міняються дуже сильно, а я хотіла би, щоб влада, посада, гроші людей не міняли. І це можливо, повірте. Але це одиниці, які можуть не мінятися піл таким тиском спокуси.

Савик ШУСТЕР: И так, небольшая рекламная пауза. Мы вернемся к нашей высокой государственной дискуссии.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украине». Виктор Пилипишин присоединился к нам в программу, председатель Шевченковского районного совета, на которого можно стоя и не встать, да? Да. Юлия Владимировна Тимошенко у микрофона. И так вопрос по Богдану Данилишину, который был задан телезрителем, да?. Вот, он, вы сказали, что это репрессии, а он говорит, что это не репрессии.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну, по-перше, Богдан Данілішин нічого подібного не говорить. Ми просто його терміново захистили, по суті, сховали від тих людей, які хочуть просто зараз розправлятися з усім,хто попаде під руку, головне, щоб це були люди, наближені до мене. Я можу вам сказати, що це не просто політика, це політика в самому гіршому її вигляді. І тому Данілішин, за що його шукають, за те, що він виконав рішення уряду, і що він закупив нафтопродукти для Міністерства оборони не у оптових постачальників, які продавали по космічним цінам, а у державного підприємства Кременчуцький НПЗ, на 30% нижче оптової ціни. Ви знаєте, що от такими кримінальними справами вони просто хочуть раз і назавжди залякати всіх чесних чиновників в Україні працювати проти великих потужних олігархічних корпорацій. Тому що спрацювали проти них зараз. Вони прийшли, ви будите сидіти, перейшли в них дорогу, забрали в них щось, всі, хто доторкнувся пером до листа, будите сидіти. Тому що вся оця, оце шоу. Я маю на увазі не «Свободу слова», а з усіма цими кримінальними справами, воно має багато цілей. Не тільки довести, що ми були корупціонери, а сьогодні чесний уряд і чесний Президент, це і залякати всіх, хто коли-небудь подивиться в сторону нечесно заробленої власності кланів. І залякати в тому числі всіх моїх соратників, щоб вони бігли в стаю, туди в «Партію регіонів» і просто здавалися і падали ніц. Але такі випробування гартують справжніх людей, які можуть боротися. І я думаю, що такі випробування не кожен проходить. Хто ламається, той, на жаль, сходить з цієї дистанції. Я хочу, щоб сьогодні біля мене залишилися люди, які не ламаються. Можливо, їх залишиться 10 людей. Це я відповідаю Михайлу Юрійовичу, можливо, залишиться 3, 5, я не знаю. Скільки країна має таких людей, які здатні не ламатися. Коли їх ламають, або коли їх купують, але якщо їх залишиться 3, 5, або якщо згадати в Біблії, коли Господь Садом і Гамору знищував, один, хто здатен як раз знищувати в білій площині, я думаю, що як раз і цього буде достатньо. І тому я не жалкую за тими, хто іде, за тими, хто зраджує, а хто не витримує репресій. Тому треба проходити цей шлях. Ви знаєте, інакше в країні просто не народиться команда, готова дійсно бути справжньою командою країни.

Савик ШУСТЕР: Владимир Олейник.

Владимир ОЛЕЙНИК: Юлія Володимирівна, я не думаю, що в цьому залі знайдуться люди, які були б за політичні репресії, за переслідування, бо добре повинні пам'ятати, якщо так починати будите діяти, то й по відношенню до вас так само будуть діяти. Але ви не висловили своє відношення до тієї інформації, про яку сказав Михайло Юрійович. Вона важлива з точки зору розмови Турчинова і вас щодо вказівок, арештовувати чи не арештовувати. Бо Турчинов, по суті, підтвердив. Він сказав, не зовсім було так. Ви ж знаєте, що не голова СБУ приймає рішення щодо арешту, а Генеральний прокурор. Але ви добре повинні всі знати, я кажу як юрист, що як раз політичні репресії починаються не в прокуратурі. Ні один Генеральний прокурор, ні один прокурор, і ні один слідчий не порушить кримінальну справу за політичними мотивами. Як правило, такі вказівки дають політики, і вони визначають, кого садити чи ні. Що таке за політичними мотивами? Це не по закону. Тобто просто пред'являються претензії, і починаються репресії. Але зверніть увагу, серед тих осіб, яких ви перечислили, абсолютно я не бачу тих відомих політиків, які б критикували владу, чинили тиск, ну, на цю владу, пробували, ну, якось дошкуляти їй і так далі. Навпаки, в Данілішина інформації просить не пов'язувати СБУ Прокуратурі з політичними мотивами, значить він шукає якісь інші речі. А от тут є як раз цікава річ. Ви дуже цікаву річ зараз казали, я вам навіть скажу, не ту, про яку ви нам перед цим казали. Давайте нову Конституцію, не це потрібно. Треба, щоб всі громадяни, і в першу чергу, чином, щоб політики його дотримувались. Ви що зараз сказали: ми його переховуємо. Тобто кожен громадянин може визначити, що це за політичними мотивами переслідують його рідню. Такі ж мотиви політичні є на місцях, і він повинен його що? Переховувати. А от питання в мене до вас як раз те, що я хотів давно задати. Ви говорили про суд, і це правда. Він в нас достатньо несправедливий і такий, що знаєте, ручний. Ухвала Печерського суду від 22 вересня, де за позовом «Батьківщини», об'єднання всеукраїнське «Батьківщини», суддя Вовк прийняв унікальну ухвалу, де в Європі вже давно пішли б у відставку всі. Що там написано? Заборонити будь-яким фізичним і юридичним особам, незалежно від форми власності, розміщувати на біл-бордах та інших зовнішніх рекламних носіях, радіо та телебаченні, мережі Інтернет, електронних ЗМІ будь-яку недобросовісну рекламу відносно Прем'єр-міністра, голови Ради, партії Тимошенко. Послухайте, а якщо я напишу, що я вам не вірю, ви говорите неправду, що це буде кримінальне переслідування, бо ви знаєте, за невиконання рішення є стаття?

Савик ШУСТЕР: Комментарий понятен.

Владимир ОЛЕЙНИК: Ваше відношення особисте до цього рішення. Як ви його прокоментуєте.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, я дуже добре пам'ятаю це рішення. Тому що коли я як керівник, лідер Партії, дізналася про цей документ, власне кажучи іноді «рвение команды» заходить за всі межі. То я дала команду і відкликала цей позов і закрила це впровадження. І абсолютно з вами згодна. І саме тому я дала доручення відкликати, що від критики, що якщо вже політик вийшов наверх, і якщо він стоїть на семи вітрах, і якщо він бере на себе цю публічну діяльність, він забов'язаний бути семи вітрах і бути під всією критикою, і не боятися цього. І тому, коли я була Прем'єр-міністром, то я думаю, що ви не згадаєте такого, щоб частоти десь там забирали у каналів, щоб цензуру вводили, щоб...

Голос из зала: Журналиста выгнали с СТБ, который дал ваш...

Юлия ТИМОШЕНКО: Щоб... можна я два слова завершу, щоб, наприклад, у нас, коли працював наш уряд, 600, більше 600 журналістів робили фронт опору цензурі, я не пам'ятаю цього. А це була абсолютно недоречна помилка нашої команди, яку я сама же, через три доби, по суті справи і припинила. Ми відкликали цей позов. Але ви знаєте, я зараз думаю, що сьогодні є приклад того, як політики діють і в своїх кабінетах. Вони говорять про себе. Ви подивіться, сидять люди, які зараз живуть нелегким життям, дивляться на нас, ну, я переконана, декілька мільйонів людей. Хоч слова за людей сказали? От я, наприклад, знаєте кого би садила? От я би садила того, хто, наприклад, людям для того, щоб отримати субсидії по збільшенню житлово-комунальних тарифів, роздав такі от документи для отримання субсидій. Це декларація, так звана, про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Це сказали, що зараз підвищать на 50% ціну на газ, на 30% ціну на тепло, на гарячу воду, і сказали, а тепер всім, хто не може платити, ми всім дамо субсидії. І ви знаєте, я просто проїхала по декільком округам, по деяким селам. Оце мені бабуся дала оцю декларацію. Так я хочу вам сказати, вона вийшла і сказала, що в цьому селі, каже, жодна людина цю декларацію не заповнить, тому що тут потрібно порахувати, скільки кіз, скільки овець, скільки корів, скільки курей, скільки у тебе мобільних телефонів, чи є у тебе вдома холодильник? І що ти за останні 12 місяців взагалі собі купив? Що ти купив за 12 місяців? Напиши список. І більше того, не те, що напиши списочок, а ще на кожне слово збери довідку. Ми порахували. 72 довідки треба зібрати бабусі, щоб отримати житлову субсидію. Скажіть, хоч одна людина в нашій державі є, яка цю субсидію оформить? Немає жодної. Так я хотіла би, щоб за це садили. І це буде правильно. І я хочу ще сказати. Чого ми сьогодні говоримо про дрізки політиків. Ви вже отак втомили цими дрязгами народ за останні 19 років. А чого ви не говорите про те, що наприклад, що сьогодні, хто користується комп'ютером, щелкніть, будь ласка кнопочку, відкрийте сайт Президента держави, і ви отримаєте..

Савик ШУСТЕР: Подождите секундочку, господин Бродский, вы говорили большим монологом.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я хочу вам продемострувати..

Савик ШУСТЕР: Вас же никто не перерывал.

Михаил БРОДСКИЙ: Я говорил 2 секунды по сравнению с тем, сколько говорила Юлия Владимировна.

Юлия ТИМОШЕНКО: Можно я покажу вам документ.

Михаил БРОДСКИЙ: Савик, если бы я был судьей, я бы запретил Тимошенко говорить слово «газ», потому что когда она говорит слово «газы», я начинаю думать о противогазе, понимаете почему? Потому что этот человек 15 лет газом уничтожает нашу страну. И сегодня, когда показывает эти бумажки про субсидии, это попытка власти спасти страну от тех цен на газ, которые Юлия Владимировна привезла нам с Москвы. И мы обязательно, поверьте мне, это она должна была сама делать..

Савик ШУСТЕР: Все, все, все.. Подожди, «Харьковские договоренности»

Михаил БРОДСКИЙ: Человек заложил бомбу под страну

Савик ШУСТЕР: Господин Бродский

Михаил БРОДСКИЙ: Мы пытаемся эту страну спасти, и помочь стране выйти из той ситуации, в которую ее завела Юлия Владимировна своей ложью. И она сейчас.. что нет свободы слова в стране?

Савик ШУСТЕР: Подождите

Михаил БРОДСКИЙ: Вы же говорите про цензуру. Вот Савик. Вы входите в журналисты, которые борются за свободу слова «цензуре - нет». Что у нас в стране цензура? Посмотрите. Один из оппозиционеров главных в стране стоит, спокойно говорит. И тут же говорит про цензуру, про то, что нет свободы слова в стране. Это не свобода слова то, что мы сегодня имеем возможность слышать разные мнения.

Савик ШУСТЕР: Я есть я, есть другие мои коллеги, которые объединились, они это ощущают. И я не вижу почему я им не должен доверять?

Михаил БРОДСКИЙ: А вы ощущаете?

Савик ШУСТЕР: Я всякое ощущаю.

Юлия ТИМОШЕНКО: Савік, я би хотіла завершити свої повідомлення.

Савик ШУСТЕР: Подождите, господа. Значит, я вам пытаюсь. Вот вы.. подождите. Значит, сейчас стоп. Выключаем 2 микрофона, подождите 2 микрофона. Значит, смотрите.. Господин Левченко. Вот вы мне объясните. Объясните: а - объясните, как вы собираетесь жить в одной стране, а, как вы собираетесь эту страну сохранять, б? И третий у меня вопрос: кто с вами хочет жить? Вы понимаете? Я бы не хотел, чтоб мои дети жили вот в такой стране, не хотел бы.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я бы тоже не хотел.

Юлия ТИМОШЕНКО: Дорогі друзі, я б просила завершити надзвичайно важливу, як раз не для політики, а для людей інформацію. І ви знаєте, я перед тим, як процитую, я скажу, що це ще одна технологія «не давати говорити в ефірі». Запрошувати, але дискредитувати кожне слово. Дорогі друзі, ви можете зараз..

Савик ШУСТЕР: Подождите, господин Левченко..

Юлия ТИМОШЕНКО: Зразу після програми, або хто зараз дивиться програму, відкрити комп'ютер, сайт Президента держави. Ви прочитаєте як раз заяву Президента про те, як він буде діяти, і як він пояснює підписання «Харківських угод» відносно Чорноморського флоту. Цитую: «Це дасть нам можливість не піднімати в цьому році і тарифи на газ, і тарифи на житлово-комунальні послуги, стабілізувати більшість цін на товари народного споживання та продукти харчування». Я хочу, зщо арбітрами зараз були ні чиновники з будь-якої сторони, а щоб ви були арбітрами. Скажіть будь ласка, да при сварили, принизили, сказали всі ганебні слова проти невістки, да? Вона погані угоди підписала. Добре, вона погані угоди підписала. Скажіть будь ласка, а коли підписували «Харківські угоди», вас інформували, що переробили, отримали на 100 дол. дешевше газ і вивели страну з кризи? І Президент країни на сайті сьогодні пообіцяв не підвищувати тарифи на газ, бо все владнали, не підвищувати ніякі тарифи на житлово-комунальні послуги - все владнали. І не підвищувати ціни на продукти споживання для вас і продукти харчування. Я у вас хочу запитати, пройшло декілька місяців, Президент оголосив, що підвищує вам ціни на газ на 50%, що він в квітні місяці ще раз підвищить газ на 50%. Сьогодні, коли ви зайдете в магазини, ви побачите, що масове піднімаються ціни газ, що масове піднімаються ціни на продукти харчування. І я хочу зараз вам сказати, що те, що обіцяли, і коли сказали, що з усіма проблемами Тимошенко завершили, підписуючи «Харківські угоди», я просто наголошую, що це була не правда. Тому що сьогодні підвищення ціни на газ потрібне не ля того, щоб якось поправити державні фінанси. Явам наведу 2 цифри. Сьогодні це потрібно для того, щоб ваші гроші, які ви платите за газ, вони потрапляли не в державну казну, тощо ви платите не державній казні, ви платите облгазам. Облгази на 70% сьогодні володіє компанія «Росукренерго». Вони збирають з вас плату за газ, плату за тепло. І ви платите 101% за це, а держава отримує крихти. І сьогодні вони заборгували державі більше 10 млрд. грн. на цю хвилину. А підвищення ціни на газ для вас по року складає 4,5 млрд. грн.. Вони боргують 10, а з вас беруть 4,5. І де перерасподіл? Ви просто не отримуєте ніякого абсолютно результату від цих «Харківських угод». Тому що і не було ніякого зниження ціни на газ. Я хочу, щоб ви це знали, і ви це зараз відчуваєте на своєму житті. Скільки б вам політики не розповідали, що вони добре підписали газову угоди в Харкові разом с флотом, тоді чому ж вам підвищують на 50%. Скільки можна вже цим чоловікам списувати кожен раз на Тимошенко? Вони жодної літери не змінили в газових угодах, підписуючи «Харківські угоди» по флоту. Ви знаєте, як в тому анекдоті. Кажуть: «так невістки вже нема», каже: «Так халат її ще висить». Треба вже чоловікам бути чоловіками. І брати відповідальність, і нести цю відповідальність.

Савик ШУСТЕР: Господин Левченко, пожалуйста.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Спасибо, только я прошу, не перебивайте. Ну во-первых, Юлия Владимировна, я внимательно запомнил все, что вы очень долго говорили. И у меня несколько коротких вопросов конкретных. Во-первых, первая реплика по поводу того, что вы забирали все в пользу государства, но вы почему то забыли о, Юлия Владимировна, вы что-то читаете?

Юлия ТИМОШЕНКО: Я дуже уважно вас слухаю.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Спасибо. Юлия Владимировна, вы забыли почему то про такие предприятия, как ГОК у Живаги, вашего однопартийца, вы его не забрали. Вы не забрали у Васадзе ЗАС. Вы забирали только у тех. Бизнесменов, которые были в другой оппозиционной политической силе, а в вашей фракции олигархи только приумножал свои богатства. Это первое, подождите пожалуйста, я вас выслушал. Второе. Вы рас сказали о том, что повышение цены на газ сейчас происходит в пользу «Росукренерго» структур. Но получается вы тоже работали на благо «Росукрэнерго» и действовали в интересах коммерческой структуры на посту премьер-министра. Потому что я секретарь Донецкого городского совета. Я каждый день сталкивался с ужаками вашего правления. Постановление №596 подписанное вами, которое предписывало всем нам местным сонетам немедленно пересмотреть в сторону увеличения тарифы на коммунальные услуги, в первую очередь на отопление. И мы платили облгазам, которые принадлежат «Росукрэнерго». Мы обращались к вам, я лично подписывал, Лукьянченко, город ской голова, вот такую стопку от правил вам писем: пересмотрите процедуру оформления льгот и субсидий, помогите людям, мы у них деньги из карманов вытягиваем. Вы не ответили ни разу и не пересмотрели. Кроме того, вы как менеджер очень не внимательны. Ваша структура, которая вам подчинялась НАК «Нефтегаз», тогда я туда приезжал и привозил бумаги оформлять льготы и субсидии для населения, с нас вымогали при вашей власти, я на всю страну это говорю, 10% от всех льгот и субсидий требовали для того, чтобы мы их оформили. Я в ужасе был, корда видел вас по телевизору вечером, как вы красиво говорите. И то, что происходило..Савик..

Савик ШУСТЕР: Я не могу, у меня железная реклама, не могу, есть законы, у нас есть законы.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я продовжу, а потом вы ответите.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Значит сейчас на Майдане Незалежности идет этот фантастический спектакль, и как только дойдет до кульминации, мы вам это покажем. Это «ГогольФест 2010». Это вообще беспрецедентное зрелище в Украине. Украинско-испанский, барселонский театр и украинский театр. Сегодня генеральная репетиция, господин Болдырев. У микрофона Юлия Тимошенко. Поэтому я извиняюсь, сразу приношу извинения. Я прерву, как только мы это покажем. Итак, мы сейчас, господин Москаль, вместе в вами. Николай Левченко, завершите свой вопрос, он очень длинный. После этого Юлия Владимировна Тимошенко ответит. Потом мы обратимся к Мустафе Найему, который в Администрации Президента, у него там гости. И мы немножко повернем тему. Мы говорим 2005-2010, куда пришли, куда идем. И потом Инна Богословская выйдет к микрофону. Пожалуйста.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Нет, ну я закончу. Итак, Юлия Владимировна, я сказал вам о том, как вы поднимали цены на газ, и не давали людям возможности оформлять субсидии. Теперь я хочу перейти к другой теме, тоже не менее народозначимой. Это ваша афера со свиным гриппом. 6 тыс. человек, к сожалению, умерло от свиного гриппа. А 500 тыс., это на планете 6 тыс., от обычного. На Украине не хватало физраствора, бинтов, в больницах нищета при вашем правлении была. А вы 600 млн. грн. выделили в декабре на борьбу с мифическим свиным гриппом. А теперь вопрос, вы купили, если мне не изменяет память 612 тыс. за государственные средства упаковок по 360 грн. «Темафлю». Использовано было всего 67 тыс. - 10%. Срок годности их всех вышел. Скажите, сколько вы заработали на этой сделке. Второе, по газу. Вы покупали в 96, в 98 газ, когда работали в компании. Покупали украинские газотранспортные системы, единые энергетические системы, вы покупали газ по 40 дол., продавали по 80. Так продолжалось 2 года. Продавали его стране, в два раза накручивали цену, люди деньги платили из своих карманов. Скажите, неужели вам не хватило этих денег?

Савик ШУСТЕР: Значит, смотрите, господин Левченко, вы сейчас задали такую череду вопросов, на которую надо отвечать полжизни.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Савик, так бенефис был, тирада целая, два часа говорила.

Савик ШУСТЕР: Я вас не понимаю, вы, что считаете чужое время, а вы себя считаете?

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я не считаю чужое время. Считаете мои вопросы. Я потому много задал вопросов, потому что долго. Я считаю деньги людей. Это деньги дончан, днепропетровчан, запорожцев, харьковчан. Это деньги, которые она украла из карманов людей в городах, я эти деньги считаю, и буду считать. И вы должны за них ответить. Вот, что я считаю, а не чужие.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я просто хотіла у вас запитати, у ви українську розумієте, я можу українською відповідати? Прекрасно. Я дорогі друзі..

Савик ШУСТЕР: Все, сейчас вы молчите. Вы задали вопрос, вы обвинили.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, єдине прохання у мене - дати на всі ці питання відповісти.

Савик ШУСТЕР: Вы обвинили человека в воровстве, дайте ему отвеить.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я не обвинил, я привел аргументы и доказал.

Савик ШУСТЕР: Ах вы доказали. Господин Москаль, вы только.. помолчите, пожалуйста

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, я тут на три блоки розділю цю ситуацію. Перше, це сьогодні дуже добра ситуація, а коли я була Прем'єр-міністром все було страшно, жахливо, погано. Це перший блок, я просто дам на нього одну відповідь, при чому разом з людьми, які присутні зараз в залі. Знаєте, коли вам говорять, що було страшно погано, а зараз дуже добре, коли вам говорять, що тоді падала економіка, а говорять, що сьогодні все зростає. Я думаю, що треба не читати всі ці повідомлення інформаційні, і не слухати політиків з усіх сторін, а потрібно просто на своєму житті переконатися. Скажіть будь ласка, сьогодні у вас ціни на газ порівняно з тим, коли я була ПРем'єр-міністром падають? На 100 дол., або можливо залишаються такими, як вони були? Я хочу вам сказати, я ж не так, як зараз, коли криза завершилась була Прем'єром, а тоді, коли криза була в розпалі. І мені МВФ так само ставило завдання, умови, вимоги підняти вам ціни на газ, підняти пенсійний вік. Зробити так, щоб заробітна плата залишалися, скоріше їх скоротити, навіть. Ви знаєте, я думаю чомусь и не пам'ятаєте, що коли я була поганим Прем'єр-міністром, в кризу вам хочь на копійку підняли ціни на газ? Тому, що я знала, що не ваші плечі треба перекладати весь цей тягар. А сьогодні говорять добре. А ви відчуваєте, що сьогодні добре? Скажіть будь ласка, ціни на всі продукти харчування, на все, що ви споживаєте, на шкільні форми, на портфелі, на все. От зараз на картоплю, на моркву, на яйця, на молоко, на все. Скажіть будь ласка, в кризу, коли всі ці славні люди вбивали мене разом з країною замість того, щоб проти кризи воювати, можливо ціни тоді були вищі? Чи ви сьогодні відчуваєте, що все зростає? А? так не треба слухати, що там було все погано, а тут все гарно. Ну ви знаєте, я для мера, вірніше не мера, а мені здається ви працюєте в мерії, да? Секретар. Я хочу для нього і для вас дати спеціальну інформацію, можливо ви її не знаєте. Тому що всі новини сьогодні робляться в штабі Партії регіонів на всіх каналах. У мене тут є зміни до правових документів. Є такий закон.. можно хвилиночку, я дам відповідь про тарифи на житлово-комунальні послуги. Про це мова йде. Ви задали це питання. Я хочу вас поінформувати, що коли вам доповіли, що прийняли пакет судової реформи, то прийняли декілька законів: зміни до Кримінального Кодексу і зміни до Цивільно-адміністративного Кодексу. І я хочу, що ви знали, що там прийняли. Перше, тепер будь-яка структура, яка вам постачає газ, електроенергію, тепло, воду може звернутися до суду за ваші борги, і вас в суд не запрошують, цим документом дано право розглядати спори без вашої участі. А більше того, прямо вказано, що можна забирати майно, навіть, якщо не були там присутні: квартири, ваші статки. Скажіть, коли це було? Такого ніколи не було. Цей документ прийнятий. Тепер вам стане легше працювати. Так я хочу запитати. Я можливо прийняла документи, або оголосила вам підвищення пенсійного віку? Ні, я цього не зробила, тому я знала, що з таким рівнем і тривалістю життя, як в Україні, з такою системою охорони здоров'я не можна категорично підвищувати пенсійний вік. Можливо я була поганим Прем'єр-міністром, а можливо зараз гарні? І може ви хочете сприймати, що вам розповідають, що все це із-за Тимошенко. Так тоді, вони і далі будуть це робити. І у мене постає тільки одне питання.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы задаете вопросы или отвечаете?

Юлия ТИМОШЕНКО: У мене постає тільки одне питання, скажіть будь ласка, нова влада не хоче або не може це робити? І можу вам сказати, що вона і не хоче, і не може. Не хоче тому, що..

Савик ШУСТЕР: Я вам скажу такую вещь, я скажу очень открыто. Господа, вы губите страну. Я в этой профессии очень давно. Я работал с политиками европейскими. Я вам говорю в лицо (к Бродскому обращается). Я работал с афганскими, арабскими политиками и всякими. Такого я не видел никогда нигде. Это не реально. У вас ни тени такта, ни такта, ни понимания. Вы выучили 2 слова «бенефис» и так далее. Вы не умеете обращаться с людьми, вы не умеете говорить, и не указывайте мне что делать. Делайте вы, понимаете? Значит, я говорю: задали человеку вопрос по поводу олигархии, ваши олигархи стали богаче, вы сказали «сколько вы заработали на птичьем гриппе», на ЖКХ и сколько. Эти ответы вы хотите услышать?

Николай ЛЕВЧЕНКО: Да.

Савик ШУСТЕР: Слушайте.

Юлия ТИМОШЕНКО: Дякую.

Савик ШУСТЕР: Значит, дайте время, вы услышите. А если я вас спрошу. У вас в Донецке взяток не берут?

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы мне дали на вопрос.. вы мне сказали «не больше двух минут». Здесь нет никаких ограничений. Чем с Юлей Владимировной, я что не вышел мордой или как? Почему ограничивают время, Юлии Владимировне - без ограничений.

Юлия ТИМОШЕНКО: Вам також не обмежували.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Скажите, Савик, вы великий журналист, популярный, почему вы устанавливаете такие правила?

Савик ШУСТЕР: Я не великий, я нормальный.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вас вся страна знает, вы на билбордах рекламируете товары народного потребления - сим-карты. Вы известный модный журналист. Здесь же сейчас вы допускаете несправедливость. Секретарю городского совета. Да, у нас город, мы из провинции. Юлия, наверно, политик всеукраинского масштаба. Почему мне ограничиваете и перебиваете. Ей же вы говорите, пожалуйста, давайте дождемся через часа полтора, когда она дойдет до моего вопроса.

Михаил БРОДСКИЙ: Еще и помогает сохранить лицо, помогает своим осквернением просто. В Италии, от куда вы приехали, такому не учат.

Савик ШУСТЕР: Что вы знаете про Италию? Значит, я говорю о другом. Господин Болдырев, вам лечится надо.

Юрий БОЛДЫРЕВ: От чего?

Николай ЛЕВЧЕНКО: О чем мы говорили? Украдено 600 млн. грн. из бюджета на мифическую борьбу с болезнью. Я хочу понять что это коррупция или халатность ваша. Скажите прямо, не надо долго говорить, не одевайте маски.

Савик ШУСТЕР: Подождите, человек вам сказал в эфире, человек готов сидеть.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Это хороший ход политика. Юлия Владимировна жонглирует масками блестяще, у нее то одна маска, то другая, а когда задается конкретный вопрос, она от него уходит.

Савик ШУСТЕР: Давай, Виталий.

Виталий ПОРТНИКОВ: Я все ж таки..

Савик ШУСТЕР: Подождите, вы же..

Виталий ПОРТНИКОВ: Я в перше чесно, кажучи. Я хотів би вам нагадати. Це наша перша фактично зустріч після зміни влади в країні. І ця перша зустріч демонструє повну відсутність політичної культури як такої. Я можу вам пояснити. Це зміна, це реальна зміна, яка відбулась в цій країні після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, раз. Два, пан Левченко, лідер опозиції для того і є лідер опозиції, щоб критикувати владу. І абсолютно нормально, коли він має для цього формат. Врешті решт за Юлію Тимошенко, я не був її виборцем, але за неї проголосувало на кілька відсотків менше людей, ніж за пана Януковича. Через 5 років, або на дострокових президентських виборах, за менший час за неї може проголосувати на 2-3% більше, вона стане Президентом. Тому ми маємо навчитись слухати лідерів опозиції, а не говорити їм про те, що вони зробили до того, як вони ними стали. Це можливість для Віктора Януковича, коли він стане лідером опозиції, приходити сюди і спокійно, без дошкулять, без нагадування, що було в час його президентства, критикувати владу. В цьому запорука нашого майбутнього. Третє. Політики мають нормально, цивілізовано між собою. Ми не можемо політикам ставити питання: ще це злочин або халатність, як ви це ставите пані Тимошенко. Ми журналісти можемо кожному з вас політиків поставити питання. Скажімо, ваша заява на засіданні уряду - що бандитизм, або злочинність, вибирайте. І коли ви починаєте відверто: це не бандитизм, це державна справа. Яка державна справа, ти бандит? Ми вміємо так говорити, пан Левченко, але так ми не побудуємо цивілізованої держави. Я закликаю вас всіх і політиків з нинішньої влади, багато хто з яких нещодавно були представниками опозиції, а перед тим влади, а перед тим знову опозиції. Ви вже стільки раз переверталися, що важко згадати де ви зараз є. І політиків в опозиції навчитись розмовляти між собою, раз. Перестати затикати один одному рота, два. Перестати затикати рота журналістам, три. І перестати затикати рота людям, чотири. Тому це ще не Росія. Коли люди вийдуть на вулицю, а вони можуть вийти на вулицю в наслідок будь-якої безвідповідальної політики будь-якої влади. ви будете потребувати нашої допомоги. А ми вам в такій ситуації, перепрошую, допомагати не станемо. Не кидайте будь-ласка в колодязь, доведеться ще з нього пити.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Если это было ко мне, я могу ответить.

Савик ШУСТЕР: Не к вам, не к вам.

Виталий ПОРТНИКОВ: Якщо я вас якимось чином образив, я вибачаюсь. Просто ви були останнім, хто задавав питання.

Савик ШУСТЕР: Юлия Владимировна, ответьте и мы быстро пойдем, потому что мы уже затянули просто.

Юлия ТИМОШЕНКО: Щоб закінчити питання по тарифам цін на газ, я дам тільки одну інформацію. Я як людина, яка була Прем'єр-міністром в кризу, говорю вам: немає ніяких підстав підвищувати для вас ціни на газ українського видобутку сьогодні в благополуччя. Якщо я не підвищила в кризу, то підвищувати в благополуччя не треба. Нема ніяких підстав вам підіймати ціни, тарифи на житлово-комунальні послуги, поясню чому. Тому що їх якість не відповідає. І ніколи не буде відповідати, поки будуть їх безкінечно підвищувати, а не наводити порядок з ними. Там безліч грошей йде в нікуди. І тому підвищувати вам ціни нетреба. І це я говорю, не як людина, яка в опозиції, а як людина, яка хлябала все це, будучи Прем'єр-міністром. І тому для того, що захистити вас сьогодні ми об'єдналися в парламенті, багато фракцій. І внесли закон про мораторій на підвищення цін на газ, не має підстав. Ми внесли законопроект про мораторій на введення будь-яких підвищень пенсійного віку, поки термін життя людини не стане такий, як в Європі. У них 78, у нас чоловіки до 62. Скажіть будь ласка, це що без пенсії на цвинтар? Ні, так не буде. Поки я в опозиції і можу хоч щось робити, так не буде, тому я цього в кризу не робила. Коли мені було важче. І тому, я хочу сказати вам, що 7 вересня в перший день роботи парламенту, ми дамо їм бій. І ми будемо вимагати ставити на голосування ці закони про мораторій. І більше того, ми 7 вересня запросили людей до Верховної влади. Чому? Тому, що люди у нас в державі мусять не слухати, що вийти захистити свої слова це моргинальність. Подивіться на успішну Францію, коли там оголосили підвищення пенсійного віку Сарказі з 60 до 62 років, сотні тисяч людей стояли біля їхнього парламенту і добилися, щоб цього не було. Я хочу, щоб ви своє життя просто не кидали так, як вас вчать кидати. Не ходіть, не боріться, нічого не робіть. Німеччина - прекрасна, благополучна країна, в 6 разів вищі доходи населення, на душу населення, ніж у нас. Вони їм забрали субсидії в сільському господарстві. Сотні тисяч людей на вулиці. І тому, як лідер опозиції, я хочу сказати вам, моя функція - організувати можливість. 7 вересня ставимо закони в перший сесійний день і 7 вересня просимо людей прийти. Я знаю, що не всі прийдуть, я не наївна людина.

Савик ШУСТЕР: Только не надо,пожалуйста.

Юлия ТИМОШЕНКО: Хтось буде працювати.

Савик ШУСТЕР: Господин Левченко, я вам еще раз говорю. Господин Левченко, вот я говорю одну вещь. Я могу от сюда уйти, я могу вообще перестать работать в этой профессии, и вы будете, понимаете. Но самое страшное, когда вы будете устанавливать правила. Вот это самое страшное, поверьте мне.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я прошу, грип і все. Дорогі друзі.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я защищаю Юлию Владимировну, чтобы не перебивали.

Савик ШУСТЕР: Что вы делаете. Вот есть Мустафа Найем, у нас «Setelit»заказан, понимаете, мы деньги платим для того, чтобы сделать программу интересной и дать больше возможностей людям увидеть.

Юлия ТИМОШЕНКО: Савік, я два речення скажу про свиний грип і про все, що відбувається. Дорогі друзі..

Савик ШУСТЕР: Господин Болдырев, с вами я вообще.. я бі на вашем месте ко мне в студию не приходил после того, что вы сказали. Никогда.

Юрий БОЛДЫРЕВ: .. надо знать в лицо.

Савик ШУСТЕР: Слушайте, я говорю, если вы мой противник, то у меня их нет.

Юрий БОЛДЫРЕВ: Идеологический опонент.

Савик ШУСТЕР: Я с вами на одном языке не разговариваю.

Геннадий МОСКАЛЬ: У меня есть хороший знакомый врачь, все будет нормально.

Юрий БОЛДЫРЕВ: А за хамство можно ответить после эфира.

Савик ШУСТЕР: Нет, нет, нет. вы в хамстве никого не обвиняете, потому что вы чемпион, вы чемпион в этом.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я би хотіла 2 слова сказати про епідемію грипу, яка була. І хочу сказати про «Таміфлю», яке за моїм дорученням закуповували по ціні на 30% нижче оптових цін, які були на той час в світі. Я можу зараз вам сказати і всій країні сказати, якщо б сьогодні потрібно було робити теж саме, я б зробила теж саме. Тому що істерія, яка була в усьому світі, істерія, яка була в кожній країні, вимагала бути підготовленими. Це зараз заднім умом говорять: «Та нічого не було там». А коли у нас Західна і Центральна Україна кожен день втрачала тисячі людей в лікарнях від атипової пневмонії, то мені було страшно. Вибачте. Мені було страшно. Я говорю про тисячі людей від атипової пневмонії. Саме тому, ш оми мали можливість захистити здоров'я людей і дітей. Тому я купила «Таміфлю» і вважаю, що поступила правильно. «Таміфлю» врятувало життя багатьом людям і сьогодні я би вчинила так само. Краще якась кількість «Таміфлю» загине своєю смертю, ніж її б не вистачило.

Николай ЛЕВЧЕНКО: 90% Юлия Владимировна. 90% погибло, а в больницах в это время не хватало простых бинтов. Бизнесмен, один из лидеров партии регионов Ринат Ахметов на 40 млн. долларов из своего кармана купил оборудование для лечения раковых болезней. От рака люди умирают, Юлия Владимировна, от обычного гриппа умирали. А вы государственные деньги из-за халатности пустили их просто в печку их выкинули. 90% лекарства пропало.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Юлия Владимировна.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы должны просчитывать, вы участвовали.

Савик ШУСТЕР: Спасибо.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы были частью этой паники и частью этого заговора...фармацевтических компаний.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я хочу вам нагадати.

Савик ШУСТЕР: Подождите.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы стали частью заговора как из народа вытянуть деньги. Савик, в 2 раза возросла продажа лекарств после её заявлений.

Савик ШУСТЕР: Почему вы. Вам же говорят. Вам же говорят, обратитесь в прокуратуру. В чем проблема?

Николай ЛЕВЧЕНКО: Ну мы же здесь сейчас при всем четном народе.

Савик ШУСТЕР: Так, так же нельзя обвинять.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Зачем же тогда эта программа?

Савик ШУСТЕР: А где доказательства.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Так Юлия Владимировна весь вечер обвиняет действующую власть. Савик. Я просто её напоминаю её действия. Она говорит про кризис. Савик, вся же страна видела она вышла и она нам всем говорит. Уважаемые украинцы, в 2008 году кризиса не будет. Ну все же это помнят. Ну вы же все помните, Юлия Владимировна говорила кризиса не будет, Украину кризис не коснется. И грянул кризис. А теперь она говорит, а теперь все, что у нас плохо, это из-за кризиса.

Савик ШУСТЕР: Вот я смотрю.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Она же маски меняет.

Савик ШУСТЕР: 40% людей не заинтересованы это слушать.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Так это здесь, 40%, которых, Савик, подбирают. А те, которые сидят у телевизоров сейчас, слышат про свои проблемы.

Савик ШУСТЕР: Я понимаю. Послушайте, я понимаю. Понимаете, в зеркало смотреться не хочется. Да поэтом людей вам подбирают плохих. Они не те, понимаете.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Савик, я не об этом.

Савик ШУСТЕР: Нельзя же все время зеркало обвинять в том ,что нельзя.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Зеркало какое?

Савик ШУСТЕР: Ну вот то, вот это. Вот зеркало. Вам же зеркало не нравится.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я не обвиняю. Просто здесь достаточно мало людей. Нельзя равняться. Это аудитория узкая.

Юлия ТИМОШЕНКО: Про епідемію грипу не Тимошенко робила заяву, а Всесвітня організація охорони здоров'я і уряд кожної держави. І я вважаю, що вчинила абсолютно правильно. І я і далі.

Савик ШУСТЕР Все. Стоп. Юлия Владимировна, спасибо. Можно?

Юлия ТИМОШЕНКО: Ні. Вибачте будь ласка.

Савик ШУСТЕР: Подождите секундочку.

Николай ЛЕВЧЕНКО: На миллиард господа будучи Премьером заключила договоры с США, подождите, США, с Канадой, с Голландией и Китаем под, Савик, государственные гарантии. За это оборудование, которое теперь никому не надо, сегодня каждый украинец, которого вы обманываете и стоите меняете перед ним маски, расплачивается. И цены наг мы из-за этого поднимаем, потому что дыры закрываем в бюджете, которые вы оставили. А вы сейчас стоите цинично лжете. Где теперь брать деньга на тот договор, который вы заключили на 1 млрд. 100 млн. долларов. Кому нужно это оборудование теперь? Зачем вы это сделали?

Савик ШУСТЕР: Посмотрите, какая разница? Вот у вас нет микрофона. И вы кричите, мешаете. Ну и что. Я говорю 60%.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Человек переживает аз страну, за все то, что она сделала.

Савик ШУСТЕР: Господин Левченко. Посмотрите. Господин Левченко, вот смотрите. Если 60% людей , которые здесь, ну им надоело это слушать. Все. Вы сказали, мы слышали. Вам посоветовали обратиться в прокуратуру. Вот делайте это.

Николай ЛЕВЧЕНКО: У меня есть своя работа, которую мне надо делать.

Савик ШУСТЕР: У вас нет доказательств. Просто говорите и все.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Мне некогда ходить.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я просто маю ще два запитання від цієї людини. Я хочу по «Таміфлю» підвести підсумки.

Савик ШУСТЕР: Только можно коротко.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я ще раз хочу сказати, що я повністю відповідаю за кожну дію і сьогодні зробила би так само. Друге тепер. Людина задала питання про те, що 10% відкату, 20%, 1 млрд. 100 безліч.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Меня Николай зовут. Я к вам по шимени обращаюсь.

Юлия ТИМОШЕНКО: Пане Миколай, я хочу на ваше питання відповідати. Він задав питання про безліч зловживань. Ви помітили і я прошу зверніть на це увагу, що зі зміною влади в Україні помінялись всі. Не помінявся генеральний прокурор країни і не помінявся голова Національного банку. Я просто хочу вам це пояснити. Генеральний прокурор був призначений ще в ті часи, коли Ющенко Януковича призначив Прем'єром в 2007 році і по домовленості призначена була людина Януковича. Коли я працювала в 2008 в 2009 році прем'єр-міністром, генеральним прокурором був прямий друг Януковича і він сьогодні далі працює. І якщо би у них був хоч такий натяк маленький на те, що вони можуть мені довести хоч одне порушення закону, то повірте їм не треба було би чекати поки я пішла в опозицію. А вони мало свого генерального прокурора і сьогодні його мають. І тому не в студіях потрібно з'ясовувати хто взяв що не чесно, а в Генеральній прокуратурі. Сьогодні всі силові структури ваші.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Не в студии нужно на всю страну сделать заявление о том ,что ... сесть в тюрьму.

Юлия ТИМОШЕНКО: Будь ласка порушуйте кримінальні справи. І останнє.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Юлия Владимировна, не в студии делают заявление о том, что вы готовы сесть в тюрьму.

Савик ШУСТЕР: Ну вы можете наконец на секундочку замолчать.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Да. Могу. Рекламная пауза?

Савик ШУСТЕР: Она будет. Одна фраза и все. Две фразы.

Юлия ТИМОШЕНКО: І останнє. Вам будуть доводити, що позиція ні до чого не здатна, що вона слабка. Це їх програма. Я хочу сказати вам, що я не пам'ятаю, коли в житті я була слабкою. Скільки у мене буде сил, я буду захищати те і ту справу і ті ваші справи, які зможу захистити. Не слухайте про слабкість опозиції. Якщо б ми були слабкими, вони б на с не кидали у в'язницю, вони б сьогодні рейдерськи не захоплювали наші осередки. Вони прийняли спеціальний закон, щоб Блок Юлії Тимошенко не мав права приймати участь у виборах, участь в місцевих. І можу вам сказати, що ми будемо йти як партія «Батьківщина», тому що наш блок законом заборонили. Коли таке було? І ще останнє. 31 жовтня вибори в місцеві органи влади. Не проігноруйте. Поясню чому. Місцеві органи влади встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги. Якщо ви ще раз дасте цим людям владу, вони виконають те.

Савик ШУСТЕР: Это не агитация.

Юлия ТИМОШЕНКО: Що сказав Віктор Федорович декілька днів тому. На 30% будут ьпдімищені всі тарифи на житлово-комунальні послуги. Боріться за себе, а я буду боротися разом з вами. Я була з вами і залишаюся. І від посади опозиції я не міняю свою позицію.

Савик ШУСТЕР: Спасибо.

Юлия ТИМОШЕНКО: Дякую вам за увагу.

Савик ШУСТЕР: Пожалуйста, останьтесь с нами. А мы уйдем на короткую рекламную паузу и потом с Иной Богословской продолжим. Немножко повернем все же куда-то в более понятное русло.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Инна Богословская у микрофона. Юлия Тимошенко ушла, хотя она должна была остаться на ваше выступление. Я не знаю. Мага, чем ты это объясняешь?

Петр МАГА: Ну честно скажу, прийшло дуже дуже багато листів. Я шкодую, що Юлія Володимирівна пішла, щоб не було, що ми якось однобоко там пробували атакувати. Дуже багато було листів на її підтримку, але прийшло листів 200 за одним змістом. Я не люблю Юлію. Тимошенко, але перестаньте перебивати жінку і хамити жінці. Це в принципі та позиція, якої дотримувалися дуже багато тут людей і в принципі так, як я зрозумів в принципі нерви не залізні. Ми маємо тільки подякувати за те, що вона була з нами і продовжувати.

Савик ШУСТЕР: Инна Германовна, так как я хочу все же немножко повернуть эту дискуссию. Вот я прошу Мустафу попытаться это сделать. Он к этом готовился. А вот это зрелище на Майдане. Вот это театральное представление украинско-испанское. Два театра Барселоны. Местный и вот это представление. Это в воздухе происходит. В принципе конечно не все это увидят. Это генеральная репетиция. Завтра будет происходить реально. Просто мы это все показываем, что все же есть люди, которые еще творят в стране и это радует. Мустафа. Мустафа Найем. Мустафа, долго долго пытались тебе слово, но это как ты слышал и видел было очень сложно. Что ж ты там делаешь у забора?

Мустафа НАЙЕМ: Последние 2 с половиной часа я тут мерзну. Спасибо большое за поддержку Петру Маге. Действительно мы стоим возле забора на Банковой, на улице Банковой. Сзади меня Администрация Президента. Так случилось, что именно этот забор стал одним из символов правления Виктора Ющенка. 5 лет назад он пообещал этот забор демонтировать. Прошло 5 лет и в 2010 году забор стал всего лишь массивнее и красивее. Давайте посмотрим сюжет, который мы подготовили в связи вот сравниваю параллели Виктора Ющенка и Виктора Януковича.

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010гг.): «У минулому залишилися часи, коли урядові будівлі були загородженні від народу і біля кожної з них стояли міліціонери. Загороджуватися парканами від народу це традиція старої влади, від якої час відмовитися».

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Ми з вами отримали шанс спокійно безконфліктно взятися за роботу і почати нарешті будувати Україну для людей».

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010гг.): «Я, Віктор Ющенко».

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я, Віктор Янукович».

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010гг.): «Урочисто присягаю на вірність Україні».

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Додержуватися Конституції України і законів України».

РЕПОРТАЖ: Через 2 тижні після інаугурації Віктора Ющенка паркан на Банковій було демонтовано. Першим закордонним візитом здивували обидва президенти. Віктор Ющенко завітав до Москви, Віктор Янукович до Брюсселя. Найближчими помічниками Ющенка і Януковича стали молоді політики. В оточенні обидвох президентів такі призначення викликали невдоволення. Через деякий час їх звинуватять в обмеженні доступу до Першої особи.

СИНХРОН: Александр ЗИНЧЕНКО, глава Секретариата Президента Ющенка (2005г.): «Здавалося б, якщо така невеличка група і не чисельна, то чому під загрозою опинилися системні досягнення революції».

СИНХРОН: Нестор ШУФРИЧ, Министр по вопросам чрезвычайных ситуаций (март - апрель 2010г.): «Фактически наблюдается явное желание закрыть Президента. Это ничем хорошим не заканчивается. Мы к сожалению за эти 5 месяцев президентства Януковича и 4 месяца работы правительства Азарова с завидной последовательностью начинаем повторять ошибки наших предшественников».

РЕПОРТАЖ: Реалізацію своєї програми обидва президенти доручили своїм найближчим соратникам.

СИНХРОН: Владимир ЛИТВИН, Спикер Верховной Рады, 2005 год: «За 373».

СИНХРОН: Владимир ЛИТВИН, Спикер Верховной Рады, 2010 год: «За 242».

РЕПОРТАЖ: Перші дні свого президентства Віктор Ющенко демонструє відкритість до своїх опонентів. Віктор Янукович навпаки ізолювався від опозиції барикадами і загонами «Беркуту». Схожість двох президентів виявилась також у їх ставленні до «Першого національного» телеканалу. І за Ющенка, і за Януковича голови НТКУ були призначені без погодження у Верховній Раді в супереч нормам конституції. Щоправда наслідки різняться. Стара команда оголосила про створення громадського телебачення, але за 5 років нічого так і не зробила. Нове керівництво НТКУ з перших днів не приховувало своїх намірів.

СИНХРОН: Валід АРФУШ, 1-й заместитель президента НТКУ: «Перший національний» має завжди висвітлювати роботу влади, доносити лише позитивну інформацію до глядачів. А влада повинна знати, що «Перший національний» завжди її захищатиме».

РЕПОРТАЖ: І Віктор Ющенко, і Віктор Янукович розпочали свою президентську діяльність із арештів і порушення кримінальних справ проти опозиції. З квітня до серпня 2005 року були заарештовані лідери Партії регіонів Борис Колесніков і Євген Кушнарьов. До помешкання найближчого соратника Віктора Януковича та головного спонсора партії регіонів Ріната Ахметова увірвався спец загін «Беркут». Весна та літо 2010 року також позначились хвилею арештів. У слідчому ізоляторі нині перебувають екс-заступник голови НАК «Нафтогаз» Ігор Діденко, Міністр економіки у уряді Тимошенко Богдана Данилишина оголошено у розшук. Тим часом ЗМІ поширюють інформацію про можливий арешт найближчого соратника Юлії Тимошенко Олександра Турчинова.

СИНХРОН: Александр ТУРЧИНОВ, 1-й Вице-премьер-министр Украины (декабрь 2007 - март 2010гг.): «Служба безопасности Украины превратилась исключительно в институт борьбы с оппозицией и конкурентами тех олигархов ,которые сегодня руководят службой или на которых работает служба».

РЕПОРТАЖ: За підсумками кварталу обидва президента публічно розхвалювали своїх премьєр-міністрів.

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010гг.): «Я відверто скажу, що я находжу велике задоволення тому, що зробив уряд в 1 кварталі».

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я попрацював над багатьма документами. Так, дійсно основні свідчать, що ситуація в державі повільно, але все ж покращується».

РЕПОРТАЖ: Із такою самою помпезністю обидва президенти відмітили 100 днів свого правління. Віктор Ющенко заявив про вірність гаслам Майдану.

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010гг.): «Ми не зрадили жодного гасла Майдану. Я можу сьогодні вийти до будь-якої частини суспільства - до ветерана, до дитини, до будь-кого - сказати, що ми працювали для вас».

РЕПОРТАЖ: На відміну від свого попередника Віктор Янукович перші 100 днів зустрів і за активістами руху «Стоп цензурі».

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Тепер можна починати самі реформи, тобто будувати сам дім, в якому будуть вікна. А вікна це свобода слова».

РЕПОРТАЖ: Перше літо Віктора Ющенка відзначилось паливною, цукровою і м'ясною кризами. У перше літо президентства Януковича підскочили ціни на бензин, виникли дефіцит гречки та нестача зерна. Проте одна відмінність між президентами є очевидною вже зараз. Конфлікт із журналістами 5 років тому і тепер розв'язується по різному. Після того, як Віктор Ющенко образив журналіста словами морда і кілер, він вважав за потрібне вибачитись. За часи президентства Януковича побитого журналіста влада викликала до суду. Відкритість Віктора Ющенка тривала не довго. З часом парка н навколо будівлі Секретаріата Президента з'явився знову. Віктору Януковичу паркан здався замалим. Тепер він став вищим, масивнішим і красивішим. Для Віктора Ющенка перша осінь розпочалась із вибуху в його оточенні.

СИНХРОН: Николай ТОМЕНКО, фракция БЮТ: «На сьогоднішній день Президент не знає реальної ситуації в Україні. Я в цьому абсолютно переконаний. Він не бачить жодних реальних соціологічних досліджень, де би показувалася ступінь довіри до влади загалом і зокрема до тих людей, які сьогодні за його дорученням керують країною».

РЕПОРТАЖ: Розкол у команді виявився неминучим.

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010гг.): «Сьогодні я мушу сказати своїм співвітчизникам, що я мушу прийняти радикальні кроки по зміні керівництва уряду, Ради національної безпеки і Секретаріату Президента».

РЕПОРТАЖ: Сьогодні ми починаємо новий політичний сезон - першу осінь Віктора Януковича. Чи піде новий Президент старим шляхом?

Савик ШУСТЕР: Вот Инна Богословская. Все эти параллели, которые проведены, начали дискуссию именно с темы репрессий или справедливость. Такое ощущение, что как бы да. Повторяются некие явления.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Ну если позволите, я просто сразу себе записала еще несколько отличий, которые с моей точки зрения очевидны. Первое наверное самое главное. Резидент Ющенко и Премьер-министр Тимошенко в 2004 году приняли Украину с самым высоким в Европе темпом роста производства более 15% и с огромными остатками на казначейских счетах. Если вы все вспомните, мы говорили, что революция, помаранчева революция була революцією ситих українців. Пам'ятаєте? Всі казали, що тоді всі вважали, що далі буде тільки краще, що далі буде так же зростати економіка і так далі. Через пів року ми впали з 15% зростання ВВП до 2%. У нас почалась одна криза за іншою. Сьогодні Янукович із своєю владою прийняли Україну в найгіршому стані в Європі. Всі європейські країни пережили кризу і зараз вона не закінчилась. Це казки, які вам розказували навіть рік тому, що криза закінчилась. Вона не закінчилась і все світове суспільство чекає на друг хвилю кризи через рік і ми всі повинні розуміти що це буде величезне випробування для нас всіх. І якість влади буде визначати саме те, як ми вийдемо з кризи, як ми подолаємо її, скільки ми побудуємо нового, яку нову країну ми побудуємо. Так ось сьогодні нова влада прийняла Україну в найгіршому станів в Європі, тому що Україні більш, ніж всі абсолютно всі країни в Європі впала під час кризи. Ми на першому місці з кінця. Ми втратили більше, ніж всі європейські країни. Тобто перше і головне, що відрізняє сьогоднішню ситуацію для влади, це те, що Ющенко і Тимошенко прийняли зростаючу починаючу квітнути країну, а сьогодні ми прийняли країну, яка в боргах як в шелках. В нас більше, ніж 60% зовнішнього боргу більше, ніж 60% нашого валового національного продукту. Ми не маємо економіки, яка зруйнована. Багато помилок за останні 5 років зруйнували фактично нас. Я ще раз хочу сказати головну тезу. Ми зараз їмо китайське сало з китайським часником і це все результат того, що останні 5 років в Україні нічого не будувалося. Будемо ми виробляти свій національний продукт чи ні від цього залежить життя кожної нашої родини і всіх нас. Друге, щоб я сказала. Безумовно помаранчева революція була спровокована і профінансована ззовні. І це була величезна трагедія, я впевнена в цьому, України. Тому що будь-який експорт ідеології завжди погано закінчується для тієї країни, куди його експортують. Ми знаємо, що було дуже багато обвинувачень країни. Пам'ятаємо, коли сказали, що Україна поставила «Кольчуги» до Іраку? Це був 2000 рік. «Кольчуг» не знайшли, але з того почалося все те, що закінчилось барикадами після того. Ворожнеча, яка була посіяна за останні фактично 10 років, була в 2000 році почалось це стінка на стінку. Пам'ятаєте? Коли 9 березня юнаків кинули на Адміністрацію Президента Кучми і вони кидалися на своїх же українців з камінням і з палками. Це треба нам зрозуміти, що якщо ми далі будемо намагатись жити по принципу як тут. Ви чули, які тут глаголи зараз в основному казала пані Тимошенко. Боротися, битися, захищати. Я хочу спитати всі українців, ми хочемо боротися чи ми хочемо жити, будувати. Я до речі хочу вас всіх, хтось тут в перерві сказав - хоч якась добра новина є? Я можу вам сказати. У мене донці 30 років буде в цьому році і двоє онуків. Полина вчера выучила ко-ко-ко-ко-ко-ко не ходите далеко. Это счастье дети наши. А Саша пошел во 2 класс. И слава Богу, что мыв с вами наконец-то начинаем понимать, что дети наши вообще не понимают нас. Когда так грызутся, когда устраивают черный пиар, когда дети вообще не понимают, что им учить. Потому что как появилась внезапно помаранчева революция як історична віха в історії України, так вона зараз і зникла. Якщо ми кожні 5 років будемо змінювати навіть учебники, то до чого ми взагалі доживемося. Тому я впевнена, що ще головна риса, яка сьогодні притаманна приходу до влади - суспільство втомилося від ворожнечі, боротьби і собачих боев, как я это называю. Ми повинні зробити все, щоб знайти порозуміння. І саме тому сьогодні казали про місцеві вибори. Я хочу всім нагадати, що в Україні всього 4 області, які виробляють більше, ні споживають. Всі вони на сході. Так склалося. І сьогодні центр і захід закликають, щоб обрати до місцевих рад тільки ті політичні сили, які є ворогами діючої центральної влади. Скажіть будь ласка, чи можуть тоді люди розраховувати в тих регіонах на порозуміння, на те, що там будуть гроші для лікарень, для шкіл. Хто буде їх давати? Знову штовхають людей давайте борітесь. За кого? За того, щоб одні олігархи побороли інших. За то, щоб гроші перейшли від одних олігархів до інших? Давайте зрозуміємо, що всі ці політичні собачі бої приводять до втрат в кожному гаманці кожної нормальної пересічної сім'ї. і ще. Я просто записала дуже багато було ілюзій під час помаранчевої. Що відрізняє сьогоднішню владу від влади Ющенка і Тимошенко. Ющенко і Тимошенко мали величезний кредит довіри. І вони змарнували його за пів року. Янукович з командою трохи випередив своїх опонентів. І тому йому кожен день треба буде доводити і доказувати, що вони вміють виводити країну з кризи. Дуже тяжко це зробити. І ми розуміємо що це теж відрізняє колишню владу від сьогоднішньої. Та мала підтримку і величезний кредит довіри, ця не має. І тому кожен день змушена буде доводити, що вона має право на владу. І останнє. І дуже це прошу звернути на це увагу. Будь-яка держава існує на засадах демократії. Демократія це правила, це процедура і демократія це традиція. В будь-якій країні світу навіть якщо опозиція взагалі не погоджується з тим, кого обрано президентом, вона приходить на інаугурацію Президента. Бо це країна і це законно обраний Президент. Ви подивилися на картинку. Помаранчева революція, коли навіть шакалами один одного називали, коли сім'ї порізано було завдяки цьому протистоянню, пам'ятаєте? Чоловік за одну політичну силу, жінка за іншу, діти теж. Порізало, порвало сім'ї. Але під час інаугурації Ющенка опозиція знайшла в собі сили, пий шал на інаугурацію, встала під час державного гімну і сказали ми будемо жити далі. Ми будемо якось намагатися жити разом. Що зробила опозиція під час інаугурації Януковича? Вона сказала - нам чхати на традицію, на правила на демократію. Вони не прийшли навіть до Верховної Ради. І якщо вони хочуть так далі будувати країну, т оце тільки порве нас всіх. Рветься зверху і порве донизу. Тому нам треба сьогодні повертати повагу один до одного. Ви знаєте, я була жорстким опонентом Тимошенко, але чого сьогодні кидатися на неї. Нехай вона відповідає, нехай вона відповідає і ті люди, яких вона штовхнула на порушення закону, теж відповідають. Бо якщо жоден чиновник, якому Прем'єр-міністр каже - роби так і порушуй закон, і він не бере конституцію, і не читає, що в конституції прямо написано «кожна людина має право на не виконувати вказівки начальства, якщо вони незаконні. Чому ж ці чиновники виконували незаконні вказівки Прем'єра. Нехай відповідають. І сьогодні ми повинні. Я і під час виборів казала, і зараз кажу. 10 наручників хоча б надіти на голову адміністрації, на прокурора, на слідчого, на податківця, але вже за вирком суду, щоб люди зрозуміли, що не тільки галс ми піднімаємо, коли їх заарештували. А що довели до суду, доказали, довели вину. Повинна прийти законність в наше життя. Ну якщо Луценко викликав на допити по телебаченню і радіо. Ну це нормально? Ні. Якщо було переслідування, це нормально? Ні. Якщо заводи захищали виводячи людей на вулиці, тому що рейдерські атаки стали просто кожеденними, щоденними в Україні. Це нормльно7 Ні. Давайте повертати правила і закон. І давайте звернемося до діючої сьогодні влади, щоб вона зрозуміла. Закритий простір завжди гниє. Якщо не буде свободи слова в Україні, загниє життя. Це правда. Коли річку перекривають дамбою ще не вміло, що стається? Цвіте вода як ми спочатку кажемо, а потім гниє. Не можна перекривати дихання і суспільству, і людям. Але. Останнє, що я прошу, про що я вас прошу. Тут переді мною мною була жіночка. Тендітна, красива, розумна. Але пам'ятайте весь час. Как сирены слабкоголосым пением завели Одессея с его командой и готовы були их всех погубить. Давайте же вчитись. Якщо тільки що було 1 вересня, День знання, початок навчального року, давайте вчитися на помилках. Колись вже такою авантюрою поверніть нам Юлю вона поверне бензин по 1,30. Пам'ятаєте? Не приведи Господь сьогодні знову влаштувати знову в країні колотнечу. Повинні бути наступні парламентські вибори за 2 роки. Давайте дамо працювати владі 2 роки. Вони покаже, на що вона здатна. А знову влаштовувати це, щоб сьогодні піднімати людей за чиїсь кошельки, цього припустити неможна. І я впевнена, що український народ дуже дуже розумний, хитрий і він зрозуміє, що його хочуть знову об хитрити, і на це не піде. Дякую вам.

Савик ШУСТЕР: Небольшая пауза и мы продолжим на эту тему.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина» на Майдане в Киеве продолжается генеральная репетиция главного действия «ГогольФест» - это спектакль мультиверс, который можно перевести как многогранная вселенная. Это производство 2 театров: украинского и испанского. Это грандиозное зрелище завтра будет. Ну, счастливчики это увидят. А мы видим это сегодня. А Инна Богословская у микрофона. А к нам присоединилась Лена Бондаренко, народный депутат «Партии регионов», и Ирина Ванникова, пресс-секретарь Президента Украины Виктора Ющенко. Так, Мустафа Найем, который у забора Администрации Президента Украины. А я вас, а простите, Святослав Олейник, народный депутат фракции БЮТ. А, и Николай Княжицкий, генеральный директор ТВі. Кого я еще забыл? Мустафа Найем.

Мустафа НАЙЕМ: Добрый вечер, Савик еще раз. Рядом со мной находится бывший губернатор Запорожской области, бывший министр транспорта, а ныне, вы сейчас где вообще?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Я? Первый заместитель КМДА в декрете.

Мустафа НАЙЕМ: В каком декрете?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: По уходу за ребенком согласно Закону Украины

Мустафа НАЙЕМ: Евгений Альфредович, скажите, пожалуйста, вы сегодня слышали дискуссию по поводу реперессий, по поводу прошлого президентства и нынешнего президенства. Вот, скажите, у вас когда-нибудь разговор с Ющенко был о том, что те репрессии или, там, посадки, которые были тогда, были незаконными?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: У меня был такой разговор. Особенно, когда многие, кто сейчас в оппозиции, даже кто выступал сегодня, было такое веянье, вот, наконец победили, и давайте вот садить. Потом к этому приложились еще пожелания поделить, или угроза сажать. Я тогда критически, резко очень выступил, наверное, это и предопределило во многом мою будущую карьеру. Но я был категорически против, выступал открыто. Это навлекло гнев однопартийцев, по, когда шли дела по Колесникову, по Ринату, и когда даже у некоторых горячих голов возникали мысли посадить Кучму. Я сказал, а чем мы отличаемся от главы Администрации Кучмы? И вот сейчас я вижу, что жизнь идет так, что, видимо, на Украине как-то заложено, какая-то спираль, что, действительно, часто многие ошибки повторяются. Я очень хочу, чтобы мы уже с вами замерзли, то да, мы подзаборными такими стали. Я очень хочу одного. Должен, наконец, если мы хотим действительно быть страной, и действительно, мы доходим до той критической точки, когда должен сработать общественный инстинкт спасения, то в системе, в настоящей системе спасения, даже вот в спецназе учат, что если тебя захватил водоворот, не сопротивляйся. Дойди до дна и оттолкнись. Но только давайте оттолкнемся. Не от того, что я вместе с вами, уже замерзли и смотрели, что происходит на экране. Это стыдно, хотя правды было сказано много, в том числе и Бродским.

Мустафа НАЙЕМ: Вот насчет того, что сказал Бродский. Вы не жалеете о том, что, может, тогда надо было действительно пересажать, начать. Вот точку ноль выбрать. Пересажать коррупционеров, кто расхищал бюджет, чтоб это не прошло. Может, надо было тогда это начать? Уже бы жили в другой стране.

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Тогда надо было Ющенко найти решимость и распустить парламент и пойти на реформы.

Мустафа НАЙЕМ: Это призыв к Януковичу?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Я считаю, что у Януковича нет другого пути, как проводить реформы. Я не судья, понимаете, и не могу вот как многие политики, которые говорили. Вот тот злодей, и я забрала газ, к примеру, я к газу никогда не имел отношение. Я к газикам имел, газированную воду выпускал. Но я не понимаю, как может в цивилизованной стране политики выдавать приговоры. Пока мы будем выдавать приговоры, вот эта перманентность, вот эта зеркальность, победили одни, значит горе побежденным - это путь страны в никуда. Я всегда говорил одно, и по-моему, доказал это в Запорожье. Я был один «оранжевый» в абсолютно одной «бело-голубой» области. И до сих пор меня там любят. Но не надо. Давайте говорить о трех вещах: порядочности, профессионализме и правде. Неужели мы не понимаем, что очень много говорится неправды. Вот и насколько я знаю...

Мустафа НАЙЕМ: Чтобы студия понимала, чтобы мы все были откровенными, вы голосовали за Виктора Януковича?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Во втором туре.

Мустафа НАЙЕМ: Во втором туре.

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: В первом за Ющенко.

Мустафа НАЙЕМ: 5 лет назад вы голосовали за Ющенко. Но вот разлад, который был в команде Ющенко, вы видите сейчас этот разлад в команде? Видите ли вы эти тенденции или нет?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Не мое дело смотреть на разлады, по крайней мере, у них хватает разума этого не показывать. Но дело абсолютно не в этом. Сегодня стоит один вопрос. Реформы. Сегодня я не согласен с Тимошенко. Именно когда кризис надо было начинать эти реформы, но она их не делала. Она хотела победить на выборах.

Мустафа НАЙЕМ: Сейчас делается?

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Я думаю, что сейчас будут вынуждены. По крайней мере, все подорожания, сей час надо будет идти на эту непопулярность...

Савик ШУСТЕР: Мустафа, спасибо.

Евгений ЧЕРВОНЕНКО: Вот сейчас надо будет идти на эту непопулярность, но идти вперед.

Мустафа НАЙЕМ: Спасибо.

Савик ШУСТЕР: Мустафа, ждем следующих гостей. Николай Катеринчук.

Николай КАТЕРИНЧУК: Доброго вечора! Я думаю, що кожен з політиків в Україні має зробити дві речі. По-перше, вибачитися, а друге - подякувати за те терпіння, яке у народу України, дивлячись на ту владу, яка абсолютно забула про ті пріоритети, які у кожного є в сім'ї своїй, які є на роботі, які є в житті взагалі. Я знаєте, я готов вибачитися як політик у молодого покоління за тих старих, які взяли цю владу, а потім скористалися нею тільки в одному напрямку - власного збагачення. Я можу про це говорити, тому що коли там показували ролік відносного порівняння Ющенко - Янукович, я впереш публічно виступив проти корупції в ДПА і пішов з посади. Не так як Червоненко там щось казав. Я пішов у відставку перший, сказавши, так не можна, ми це не обіцяли на Майдані. Це була неправда, що можна було по-іншому щось робити. Треба було робити, і готові були робити, і люди це підтримали. Але я погоджуюсь з Червоненко, що не робилося реформ. І зараз ця команда змушена їх робити. І вони будуть їх робити, погані чи добрі ці люди. Але я впевнений, що та дискусія на тому рівні, на якому ми її чули, вона нічого доброго країні не дасть, і кожному з вас нічого не дасть. Тому що постійно говорити про минуле, хто скільки вкрав, хто більше бреше. Да не цим мають займатися політики. Якщо вкрали, будь ласка, в Генпрокуратуру, суди і інше. Але я стверджую, що і в 2004 році були політичні репресії. Це були політичні репресії, правда це був переділ власності. І зараз є політичні репресії. І вони будуть. Зараз теж іде переділ власності, тому що право власності в нас, здається, неконституційне право громадян. І воно закінчується, тому мені здається, що сьогодні, починаючи от такий політичний сезон з такої програми. Мені шкода, до речі, ваші нерви, Савіку, але от не личить сьогоднішнім політикам переводити все на особистості. Сидіть на кухні і там з'ясовуйте стосунки. Люди хочуть почути, як вони будуть жити завтра. От що вирішать місцеві вибори, що вони мають вирішити. Чому люди мають іти на вибори? Чому вони мають підтримати «Партію регіонів», або «Європейську партію», або іншу партію? Чому мають не підтримати? Буде звіт на цих виборах тих політичних партій, які п'ять років були в органах місцевого самоврядування і займались тільки одним: перерозподілом комунальної власності в приватну, більше нічим. То нехай зараз ці партії відзвітують на цих виборах. Інші партії, які не були при владі, скажуть, що вони готові робити в питаннях комунальної реформи, транспортної реформи, медицини, освіти. Ми маємо про це говорити, і де на це взяти ресурси? Бо я розумію, що зараз цей закон, який, я думав, ми будемо обговорювати, він направлен тільки в одному напрямку, як залишити президентську вертикаль Віктору Януковичу. Ну, добре, напевне, для реформи цієї потрібна ця вертикаль, але це не має робити одна партія, вказувати, хто і де має балотуватися, хто має бути мером. В мене питання до Інни Богословської, вона сказала таку дивну річ, я аж злякався. Може, я не так зрозумів. Вона сказала, що от дивіться 4 регіони заробляють на всю Україну, там Донецьк, областей, інші. І тут дивіться, якщо ви не голосуєте за «Партію регіонів» в інших регіонах, то хто вам дасть гроші на медицину, освіту. Невже у нас є люди в країні другого сорту? Невже Конституцію хтось відмінив. Невже в нас не соціально справедлива держава? Я к таке можна казати, шантажувати людей? Якщо ви не підтримуєте в Західних регіонах «Партію регіонів», то ви не копійки не отримуєте на вирішення тих проблем, які є. податки всі сплачують, як в Донецьку, так і у Львові. А чому так ставити питання? Хіба так можна ставити питання? Може я вас якось неправильно зрозумів.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Вибачте, що ви невірно мене зрозуміли, я так не казала.

Николай КАТЕРИНЧУК: Ну, да я так почув, може не я так один почув.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я не так сказала.

Николай КАТЕРИНЧУК: І ще одне я хотів би сказати. Знаєте...

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я сказала, що якщо ви будите ворогувати з центральною владою, ворогувати з центральною владою.

Николай КАТЕРИНЧУК: Я все ж таки хотів би закінчити. Мені здається, що ці вибори мають вирішити питання, як буде розвиватися комунальне господарство, як буде розвиватися наш з вами путь, коли ми зробили у себе вдома європейський ремонт, а виходимо потім за двері, в під'їзд і на вулиці, а там все по-іншому. Які будуть ціни на газ, які будуть ціни на комунальні тарифи, скільки у вас, в вашій сім'ї будуть зберігатися грошей, які ви маєте сплатити на ті переговори, які ви отримуєте кожного місяця - це комунальні тарифи. Чому вони зростають? Невже нема технології, в тому числі європейської, які б дозволяли зупинити це зростання безглузде. Тому мені здається, питання виборів, місцевих виборів - це питання моделі нашого з вами існування, цивілізованого існування. І поки ми будемо обіцяти один одному, нам справді хочеться жити вже сьогодні. Ми не зможемо вибудувати цю країну у справжньому цивілізаціонному напрямку без застосування того досвіду, який є у наших сусідів. І це не Росія. Це ЄС. Я великий лідер «Європейської партії». Там теж проходили реформи, капітальні. Але зараз вони менше сплачують за газ, вони менше сплачують за продукти харчування в Берліні, в Вене, подивіться, там продукти харчування дешевше, ніж в Україні. Чому? Тільки тому, що сьогодні робота, ту роботу, яку має зробити влада...

Савик ШУСТЕР: Дайте ему закончить предложение.

Николай КАТЕРИНЧУК: Тому мені здається, що комунальні вибори - це не питання прапорів, тому що і сміття, і інші питання, вони не мають кольору, вони мають тільки дурний запах. Питання тих авторитетних людей, яких ви приведете, яких ви знаєте, у владу. На жаль, ця влада зробила все, щоб цього не було. Тому що висування мажоритарників заборонили, мерів, які партійні і таке інше. Я думаю, що ми будемо мати за цю дискусію. Я просто хотів би, щоб мені Інна Богословська сказала, яка була мотивація саме створити такий закон.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Дякую вам. Я думаю, мало хто розуміє, про що ми будемо казати. Але якщо ви побачите мої зміни до цього закону, то там в поданих мною поправках само висування і мерів, і само висування кандидатів, і я є прихильником мажоритарної системи на місцевих виборах, корінним, тому що я вважаю, що місцеві вибори повинні дати людям можливість обрати людину, яка живе в тому самому мікрорайоні, на тій самій вулиці, ходить тими ж стежками, купує речі в тих же магазинах, і так далі. Я дуже жалію, що знову зроблені помилки. І це стосується і за 365 днів з самого початку партіям не забороняти участь. І всі мої поправки на це були направлені. Тому, тому. Перше і головне, ці місцеві вибори просто проб'ють дірку маленьку в тієї жахливої політичної системи, яку ми мали останнім часом, коли були закриті політичні списки, коли ми взагалі не знали, хто в тих списках іде, навіщо він іде, навіщо люди не знали своїх депутатів. Але нам треба буде зробити все, щоб новв місцеві вибори, і вибори до парламенту були за змішаною системою, нормальною, чесною, щоб було само висування мажоритарників. Я, до речі, хоче сказати, от вам всім, я впевнена, уже обридли одні й ті ж обличчя в політиці, так?. Так оновлення політичних облич за відсутністю мажоритарних виборів практично неможлива. Ми будемо мати тих, кому сьогодні 35, їм буде 75, вони всі ті ж там сидіти і будуть. Тому я впевнена, що українська політична система, і люди, головне, вимагають змішаної системи, щоб половина обиралася і людьми, які можуть самі себе висунути, не обов'язково політичними партіями, а половина за партійними списками, щоб будували політичний остов країни. На превеликий жаль, така думка як моя, нге підтримується більшістю парламенту. Мені дуже шкода. Але перший крок зробили. Вже буде змішана система, хоча б така, як сьогодні, побачимо, кого люди оберуть.

Николай КАТЕРИНЧУК: В мене одне питання тільки до Інни Богословської. Скажіть, будь ласка, а ви голосували за цей закон?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: В останній момент так, тому що було очевидно, що він буде прийнятий більшістю, але мої поправки кажуть про мою позицію політичну.

Я несколько прокомментировать ваши реплики по поводу тарифов, которые не должны расти. Вы абсолютно правы. Я как раз работаю, каждый день с этим сталкиваюсь. И мы как раз занимаемся тем, чтобы тарифы, по крайней мере, стабилизировались. Но стабилизировать сегодня и не дать возможности роста коммунальным тарифам - процесс производства воды, тепла, горячей воды и отопления. Это такой же процесс как и любое другое предприятие. И он постоянно требует, он очень энергоемкий и постоянно требует модернизации. Когда правительство прошлое, которое возглавляла уважаемая Юлия Владимировна, вложила, но, пожалуйста, не надо тут же вопить, я ж не виноват, что она возглавляла. Вложила 0,0 гривен в модернизацию системы жилищно-комунального хозяйства в стране, а до нее лидер «Партии регионов» Виктор Янукович 900 миллионов гривен вложил. И мы сумели стабилизировать, и мы сумели удержать цены. Тимошенко не вкладывала за период своего правления в модернизацию системы... ну, Савик, это же мы говорим о людях, о их ценах.

Савик ШУСТЕР: Но смотрите на реакцию людей, но вам не нравятся люди, но 40% не воспринимают то, что вы говорите

Николай ЛЕВЧЕНКО: Человек говорит о том, что... вы же меня перебиваете, вы же не давали высказаться. Послушайте, была сказана абсолютная глупость господином Катеринчуком по поводу тарифов. Я пытаюсь объяснить, что тарифы сейчас растут. Вы не улыбайтесь, вы ж в этом не разбираетесь, вы ж понятия не имеете, сколько требуется кубометров газа, чтобы произвести одну гигакалорию тепла. А мы постоянно сталкивались, мы боролись с прошлой властью. Боролись за людей. Лукьянченко ездил в Киев. Зубами. Лукьянченко - это мер наш в Донецке.

Николай КАТЕРИНЧУК: Я по-русски говорю, а сколько вы на этом украли? Я разбираюсь, вот в этом я разбираюсь.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы знаете, я не хитер, но то, что вы разбираетесь в воровстве, я не сомневаюсь. Билетер Одесского театра, знаете, как говорил? Не воруйте из убытков, воруйте из прибыли.

Николай КАТЕРИНЧУК: Так вы хоть так делайте.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Из убытков, из убытков никто не ворует, а убытки были. Да, действительно, хлопайте. Мы действительно ничего не воровали, потому что мы были в серьезных убытках, потому что мы боролись с этой властью и пытались удержать ситуацию. Но сегодня, наконец-то, ту власть, которую вы критикуете, ну, не перебивайте, пожалуйста...

Николай КАТЕРИНЧУК: Вы тоже меня перебивали.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Вы... ну так что мы теперь друг друга всю программу будем перебивать? Сегодня Министерство ЖКХ, сегодня в МинЖКХ пришел человек - профессионал. Хиврич Юрий Егорович, который прошел от заместителя мера маленького городка все стадии работника ЖКХ, который начал вкладывать деньги в модернизацию. Благодаря этой работе через несколько лет 3-4 года, за год это не сделаешь, я вам говорю это, я не знаю, занимались вы производством или нет. Мы сможем удержать и стабилизировать цены. Но если вы постоянно будите мешать, блокировать парламент, призывать бороться драться, мы мирную жизнь не наладим, дайте нам спокойно работать.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Савик, если можно, у меня есть кое-какие бумаги, можно я...

Николай КАТЕРИНЧУК: Я прошу прощения, Савик, если вы позволите, так не делается.

Савик ШУСТЕР: Вы мне говорите?

Николай КАТЕРИНЧУК: Молодой человек сказал, что он хотел бы отчитаться перед своими избирателями в Донецке за то, что он сделал. Сделайте это, но не говорите, что вам кто-то мешает в Донецке, дерется, что-то там делает. Отчитайтесь за каждый день своей работы главы секретариата.

Савик ШУСТЕР: Хорошо, все.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Извините, Савик, я должен отчитаться перед кем в этом году. В этом году, Савик, город Донецк получил первую премию на Украине как город...

Савик ШУСТЕР: Нет, прекратите. Не надо отчитываться

Николай ЛЕВЧЕНКО: В этом году мы так же заняли первое место по благоустройству.

Савик ШУСТЕР: Все. Не надо. Виктор Пилипишин. Виктор Пилипишин, а нам не надо это.

Виктор ПИЛИПИШИН: Вы мне разрешите сказать? Ну. Вообще по ЖЕКу я вам могу много чего сказать, наверное, больше всех и лучше всех. Но я о другом.

Савик ШУСТЕР: Ну, я вообще не очень планирую тему ЖЕКов.

Виктор ПИЛИПИШИН: Но вы знаете, я хочу вам сказать, у меня честно говоря, все впечатления от летнего отдыха за 2 часа вот здесь дискуссий просто стерлись. Я уже так устал, что нужно просто снова идти в отпуск отдыхать. Ой, Николай, ну, давайте, я же вас не комментирую. Ну, давайте немножко мы...

Савик ШУСТЕР: А зря, да, зря.

Виктор ПИЛИПИШИН: Теперь о чем я хочу сказать. Вот, Инна, когда вы заговорили о детях и о внуках, вы заулыбались, вы знаете, о чем я в этот момент подумал? Я подумал о следующем. Что 20 лет тому моей дочери были примерно столько, сколько сейчас внучке, а мне было примерно как моей дочери. И вот в этот момент мы получили страну с шикарным образованием, уровнем образования, шикарной экономикой, социальной защитой, медициной и прочими, прочими вещами. И я вот сейчас я говорю себе, прошло 20 лет. 20 лет мы имели там 19 правительств, уже сегодня 4 президент. И сейчас люди слушают пререкания, кто кому в худшем варианте передал страну в 2000 году, в первом, втором и так далее. А в каком состоянии мы страну получили в 90-м году? Прошло 20 лет. Если сравнить сегодня с Польшей, Венгрией, Румынией, Болгарией - все эти страны давно превзошли свой 90-й год. Мы оказались ниже 90-го года. И вот я себе задаю сегодня вопрос. Скажите, пожалуйста, а еще через 20 лет наши дети, наши внуки, разве они будут у нас спрашивать, какой политической силе мы относились с вами, разве они будут спрашивать, кто кому власть какую передавал, они просто нам зададут вопрос. Уважаемые родители, которые были обличены властью, которые имели полномочия, скажите, пожалуйста, а какую вы нам страну отдаете в 2030 году? Вы о нас думали? О чем вы думали в тот момент, когда вы руководили этой страной, о чем вы думали, когда вы были обличены властью, вы больше вели дискуссий, кто больше украл, кто в худшем состоянии страну друг другу передал, больше. Вот это весь наш уровень дискуссий, а потом мы удивляемся, почему мы в таком состоянии находимся.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Спасибо. Ко мне было обращение...

Савик ШУСТЕР: К вам было обращение, после рекламы вы на него ответите.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина» Владимир Гройсман с города Винницы с нами. Я напоминаю всем, что предвыборная кампания по местным выборам начинается 11 сентября, значимый день, к стати. И поэтому мы «не агитуем» сегодня. Да, вы хотели ответить Виктору Пилипишину.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Савіку, це не агітація, це інше. Я отвечу своему уважаемому коллеге, очаровательному мужчине. Ко мне претензий по поводу того, что я занимаюсь только болтовней, наверное, да, это риторический вопрос. Я могу сказать, могу предложить каждому из политиков отвечать за себя. Я три года жизни потратила на то, чтоб написать книгу «План развития страны». Мы ее опубликовали в пятом году, в 2005 тиражом миллион экземпляров. Сейчас, слава тебе Господи, те реформы, о которых в этой книги писалось, начинают хоть созревать в умах. Каждый должен обратится к себе и с себя начинать. Это первое. Второе. Я уверенна, что разглагольствование о том, что никого не интересует, в каком состоянии власть приняла страну, это неправильно. Я по профессии юрист и аудитор. Никогда нельзя дать консультацию, как вылечить состояние предприятия, либо страны, либо вылечить человека, если ты не знаешь анализ, если не установлен диагноз, поэтому мы обязательно должны понимать, в каком состоянии сегодня Украина, для того, чтобы понимать, кому и чем мы обязаны, что делать дальше нужно. Так вот. К огромному сожалению, опять, та же самая риторика. Вот мы знаем, чтобы у страны не было денег вообще. Эта власть приняла пустые счета. Вышли из этой ситуации вообще каким образом. Взяли кредит у Международного валютного фонда. Я была против этого, я считаю, что лучше было бы нам напечатать собственные деньги. Для того и содан Нацбанк, чтоб печатать собственные деньги. Нет, нынешний состав исполнительной власти приняли решение обратится за внешними займами. Но не могли получить этих денег внешнего кредита, не выполнив те обязательства, которые были подписаны в восьмом и девятом году предыдущими правительствами Украины. Поэтому, я вас прошу внимательно всех послушать. Как только мы получили у МВФ эти деньги, которые сегодня выручили экономику Украины, этот кредит, мы должны были понимать, что под получение этих денег еще в восьмом и девятом году правительство Тимошенко подписало меморандум с МВФ, а Украина - это правонаступник, так ось один меморандум 2008 року неприпущення зростання реальних доходів населення ДО2011 року і підвищення цін на енергоресурси до рівня ринкових до липня 2010 року. Це те, що було прийнято ще в 2008 року урядом. 2009 рік. Меморандум з МВФ. Крім підвищення тарифів на газ в Україні повинні будуть запровадити штрафи для населення за невчасну сплату. Підвищення тарифів на газ для населення було обов'язком України, який Україна прийняла перед МВФ. Тому ми не можемо кожний час починати з нуля. Були забов'язання раніше в уряді, ми їм вимушені слідкувати. І тому ми дійсно розплачуємося за недолугу політику минулої влади.

Савик ШУСТЕР: Марина Ставнийчук.

Марина СТАВНИЙЧУК: Ми будуємо нову країну, в якій буде порядок, і я би просила, щоб ми дискусію вели як раз стосовно теми місцевих виборів, як повинно було б завтра обговорюватися. Ви знаєте, шановна пані Інно, я не хочу говорити про те, хто ому що заборгував в минулому, хто краще, хто гірше, мене цікавить виключно майбутнє. І з точки зору Закону «Про місцеві вибори», як раз і ті питання, які порушував Микола Катеринчук, і пан Пилипчук, і я вибачаюсь, шановний секретар міської ради з Донецька, який перебрав увесь час, одна у нас зірка, так от мене цікавить, ви розумієте, до певної міри це фарісєйство, те, чим займаєтеся ви зараз. Тому що політична система, і конституційна, і по факту передбачає політичну відповідальність, і коли Закон «Про місцеві вибори». Прийнятий більшістю, то ви маєте відповідати за ту політичну силу, за ту політичну волю, яка закладена в цьому законі. І вибачте, ваша особиста позиція, яка є в меншості, не цікавить цих людей . а в мене до вас абсолютно конкретне питання. З огляду на те, що вибори - це змагання, це конкурс, обов'язково під час виборів до людей повинні йти кандидати у списку, в мажоритарному окрузі і в мери, в раду, сільський голова, селищний і таке інше. Повинен обов'язково йти з тими ідеями, що він людям пропонує, за що вони його повинні обрати, чим він кращий порівняно з іншими кандидатами. Так от мене, як людину, яка багато років займалась виборчим правом, яка добре знає теорію виборчого права, цікавить одне єдине питання, головне у цьому законі. Чому серед основних документів для реєстрації кандидатів, випав основний виборчий документ. Програма місцевої організації, і яка йде на вибори, програма кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови. Адже не можна буде ні за наслідками 5 років зрозуміти чого ця людина прийшла, які забов'язання взяла, з чим вона буде звітувати. І тому, я думаю, що ось це питання мене і цих людей, які ось тут сидять мало влаштовує, що ви зараз скажете, що у вас була інша позиція. Мене цікавить абсолютно конкретне питання, чому не має програми? Більш того, в вашій редакції цього закону, який був проголосований у липні у двох моментах у 13 і в 51 статті закону так побіжно згадувалося це питання. Я як член Венеціанської комісії від України, а це Європейська комісія за демократію через право, достатньо гостро критикувала. І що ж виявилося у другій редакції, за яку ви уже проголосували. З основних засад виборчого процесу, зі статті 13 взагалі вилучили, прибрали це. Це положення, яке стосується програм кандидатів від політичних партій. Чим ви це поясните, як ми будемо продовжувати реформи, якщо основних засадничих документів на виборах взагалі не передбачено виборчим законом. Дякую.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Ви знаєте, я б дійсно повірила в ваш пафос, якщо б ми з вами не зтикалися в той час, коли ви були заступником голови Центрвиборчкому, а я сиділа...

Марина СТАВНИЙЧУК: Ваші прийоми всім відомі. Ви зводите основні важливі проблеми на теоретичні, на якісь особисті речі. Пані Герман, я говорю про майбутнє.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я думаю, що ви розмовляєте з іншою людиною зараз.

Марина СТАВНИЙЧУК: Перепрошую, пані Богословська, я говорю про майбутнє. Мене, як і людей, цікавить майбутнє. Де ви були кандидатом на вибори Президента чи кандидатом на парламентських виборах вже сьогодні не цікавить нікого в цій залі, повірте. Цікавить, що буде далі, як буде жити ця нова країна.

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Гаразд. Не треба мені захисників. Коля, я вас прошу. Не надо. Я всю жизнь защищала людей. Себя я уж точно защищу.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Во Франции точно такой же закон как у нас. Если вы как эксперт.

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Николай.

Марина СТАВНИЙЧУК: Молодой человек, я хорошо знаю избирательные законы. В том числе и во Франции.

Николай ЛЕВЧЕНКО: В избирательном законодательстве Франции нет обязательного требования программы кандидата.

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Я прошу дать мне возможность ответить на поставленный мне персонально вопрос.

Савик ШУСТЕР: Ну я очень рад, что Левченко сравнивает себя с Францией.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я не себя. Я не себя. Просто

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Держите себя в руках. Первая программа. Ну держите себя в руках.

Савик ШУСТЕР: Постойте, постойте, постойте. Что касается местной власти, жилищно-коммунальной системы, мы настолько далеко, что нам не надо себя сравнивать с Европой. Правда. Так что.

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Хорошо. Конечно. Так вот я отвечу.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Почему?

Савик ШУСТЕР: А потому.

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Я. У нас сегодня вообще нарушено правило жанра.

Савик ШУСТЕР: Полностью.

Инна БОГОЛОСЛОВСКАЯ: Когда вы эфире никогда и никто не смеет вообще с хозяином станции спорить. Это неправильно. Также как в суде вы никогда не будете спорить с судьей. Поэтому давайте все-таки пытаться вернуть какие-то элементарные правила, ж этику в нашу жизнь. Начиная с нас здесь. Так я відповім на ваше запитання так. Я вважаю, що я зробила се, що від мене залежало і дуже багато. Повірте мені. Зробила для того,щоб зараз ці закриті політичні списки, за якими стояла минула влада, були перероблені на змішану систему виборів. Я вважаю, що той компроміс, який зараз досягнуто між тими політичними лідерами, які взагалі ніколи не хотіли бачити зрушень, і тим законом, який ми маємо сьогодні, що все ж таки з'явилися мажоритарщики, це максимум з того можливого, що можна було зробити за сьогоднішніх умов. Я вам даю слово, що я буду до останнього як і раніше стояти за те, щоб всі місцеві вибори відбувались за мажоритарною основою і щоб до парламенту було за змішаною системою. Тому що я сама йшла до парламенту як мажоритарщик і мене знала кожна людина в окрузі тому, що я кожну суботу приїзжала і розбирала всі проблеми округу, і працювала з депутатами області, міста, району і коли це відбувається, то люди розуміють, що депутат це не той, хто на броньованому «Мерседесі» їздить, а той, хто знає їх життя. Тому я буду на цьому стояти. Я впевнена, що сьогодні коаліція наступила на горло своїй пісні, тому що ви знаєте, Комуністична партія, Партія регіонів, Блок Литвина це досить ідеологічні партії і їм дуже зручно. Я позафракційна. Їм було би дуже зручно сьогодні залишити закриті партійні списки. Але слава Богу під час виборчої системи ми спровокували ситуацію так, що Янукович в тому числі сказав, що будуть мажоритарні вибори. І він сьогодні виконав свою обіцянку. Дойдемо далі будемо змінювати і це. Я впевнена, що жодна людина не пропустить депутата без програми. Я знаю ,що сьогодні кожен, хто готується на вибори, готує свою програму. А як інакше? З чим він піде до людей.

Савик ШУСТЕР: Подождите. Что Мага. Что случилось? Ты тоже? Тебе тоже плохо?

Петр МАГА: Я боюсь щось казати, тому що Юлія Володимирівна сказала, що мені пані Герман надсилає повідомлення. Тепер пан Левченко сказав мені, що зі штаба БЮТа пишуть. Значить безпосередньо до вас, пане Микола. Вопрос Левченка прислала людина, яка підписалась «придурок из Газпрома». Я перепрошую. «Почему в Славянске Донецкой области 20 лет нет горячей воды, холодная подается 2 часа утром и 2часа вечером. При этом тарифы самые высокие в стране? Это кто виноват? Тимошенко?». А підпис Демченко Сергей, город Славянск. І ще одне питання до вас. «Почему вы занимаетесь своей работой, а не трепом, судя по вашим словам. А в городе Донецке бардак, мусор не забирают, коммунальное хозяйство в упадке, везде коррупция и бюрократия? Может сначала навести порядок у себя и после затыкать всем рты. Почему вы обманули своих избирателей в языковом вопросе, а сами продолжаете разговаривать на русском язык. Причем не грамотно». Це прислала Ірина Белєвітіна, город Донецк.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Я могу ответить, Савик.

Савик ШУСТЕР Кому?

Николай ЛЕВЧЕНКО: Тому, кто присилав вопрос.

Марина СТАВНИЙЧУК: Зовсім коротка репліка.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Савик, я прошу прощения. Можно мне ответить или?

Савик ШУСТЕР: Ирина Ставнийчук...Марина Ставнийчук.

Марина СТАВНИЙЧУК: Всі так стомилися, що всі все переплутуєм. Прізвища і все. Але.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Можно я все-таки отвечу7

Савик ШУСТЕР: Нет, нельзя.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Как?

Савик ШУСТЕР: А вот так.

Николай ЛЕВЧЕНКО: ну мне же задан вопрос. Его читали.

Савик ШУСТЕР: Нет. Это Петр Мага нам зачитал письмо.

Марина СТАВНИЙЧУК: Это не вопрос, а побажання вам.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Во-первых.

Марина СТАВНИЙЧУК: Все-таки тут ситуація.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Ну этоже не честно.

Савик ШУСТЕР: Господин Болдырев, я после программы скажу вам, что я о вас думаю.

Марина СТАВНИЙЧУК: У питанні виборчої системи.

Юрий БОЛДЫРЕВ: Можете сказать в программе. Я тоже скажу, что я о вас думаю. Кстати я хочу.

Марина СТАВНИЙЧУК: Я думаю, що ви просто спеціально не даєте сказати.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Меня только что обвинили в том ,что приезжаю к вам на программу и не занимаюсь своими прямыми обязанностями в Донецке. Только что при вас. Может быть тогда никому не стоит ездить на эти программы. Здесь сидят у вас премьер-министры к вам приходят, министры, мэры городов. Получается, если следовать этой логике.

Савик ШУСТЕР: Господин Левченко, ну у человека может бать мнение. Ну может быть мнение у человека?

Николай ЛЕВЧЕНКО: Это во-первых. Во-вторых, то, что касается Славянска и там нет горячей воды. Во-первых, там нет горячей воды именно потому, что как там было подписано придурок тот, кто работает в этом НАК «Нефтегаз». Это во-первых. А во-вторых, потому что цены такие установлены на газ и очевидно не справляется население для того, чтобы выйти из этой ситуации. Горячей воды нет в большинстве областных центров Украины, в том числе и во Львове. Во Львове нет, во Львове нет. По графику вода. И во многих городах. А в Донецке, в котором я работаю, в котором руководит Лукьянченко мэр, горячая вода и холодная вода не по графику.

Савик ШУСТЕР: Стоп. Во-первых, мы сейчас переголосуем.

Николай ЛЕВЧЕНКО: А теперь то, что касается.

Савик ШУСТЕР: Ничего больше не касается.

Николай ЛЕВЧЕНКО: По поводу почему мы, почему программ нет. Программы никто не читает.

Савик ШУСТЕР: Переголосуем. И перейдем к «Свободе слова».

Николай ЛЕВЧЕНКО: И сэкономили бюджетные деньги 200 млн. грн., которые бюджет, держава должна была напечатать эти программки. Сэкономлены деньги для того, чтобы их направить в реальный сектор.

Савик ШУСТЕР: Можно выключить микрофон. Смотрите. Ну что-то надо завершить. Вот вы слышали дискуссию по репрессиям. Вы голосовали до программы. Вот сейчас переголосуем. Политические или как там у нас было аресты соратников Юлии Тимошенко. Была большая дискуссия. И Червоненко даже об этом говорил. Это торжество закона или политические репрессии. Было 45:55. А как будет сейчас. Потому что нам еще надо и другие проблемы обсудить, переголосовать. Вы голосовали и еще раз проголосовать. 14. 28. 37. 43. 66. 14, 15, 66. Номер 66. Так. Значит сейчас посмотрим изменилась ли точка зрения людей после нашей дискуссии, правда мы стали уже обсуждать горячую и холодную воду. Люди могли уже немножко остыть от дискуссии по арестам. Вот сейчас посмотрим. Было 45 - торжество закона и 55 - большинство, политические репрессии. Это как было. А сейчас посмотрим как стало. 63 считают ,что это политические репрессии. Просмотрим как среди избирателей Виктора Януковича. Было 62:38, то есть много среди избирателей Януковича все равно считали, что это политические репрессии. Стало ли больше. Стало ли их меньше. Итак смотрим. Избиратели Януковича вот так оно было 38 считали, что политические репрессии. А как сейчас. А сейчас 44. Больше стало считать, что политические репрессии, а не торжество закона. А что касается избирателей Юлии Тимошенко. Было 14:86. А сейчас. Вот так было. И что стало. Тоже стало больше. Сейчас 93%. Ну

Юрий БОЛДЫРЕВ: Вольф Мессинг в действии.

Савик ШУСТЕР: Так. Я хочу попрощаться с Мустафой Найемом. У него там еще гости. Мы как раз должны затронуть тему свободы слова. Грустное выражение лица. Скажи.

Мустафа НАЙЕМ?: Свобода слова в действии. Мы н можем получить слово весь вечер.

Савик ШУСТЕР: Скажите нам.

Андрей ШЕЕВЧЕНКО, фракція БЮТ: Це просто співчуття виникає до того, що в студії відбувається, до вас Савік і до людей, які це дивляться.

Мустафа НАЙЕМ: Давайте коротко. Чтоб у нас вот есть бывший глава администрации, глава Секретариата Президента, извиняюсь. Вот вы были в этом офисе совсем недавно. Ну 5 лет назад каких-то. Скажите, вот дух, который был тогда при Ющенко, и то, что сейчас происходит при Януковиче, что общего, что вот меняет Президента, его окружение заставляет его сделать то, что сейчас происходит в стране.

Олег РЫБАЧУК, Вице-премьер-министр Украины (2005): Ну просто у Януковича первых пол года. Як раз пришел, когда Ющенко. Я пришел, когда Ющенко был уже вторая полугодовка. Тобто він був на другий, був в кінці року, але щоб я хотів сказати, що просто, якщо аналізувати весь термін роботи Ющенка, то ті люди, які працювали на посадах керівників адміністрацій, очевидно на нього впливали. І тому коли зараз нас переконують в тому, що потрібно там відмінити конституцію, змінити конституцію і повернутись до повністю президентської республіки, я б категорично був би проти цього, тому що ми обираємо Президента. А мій власний досвід говорить про те, що людину, яку обрали Президентом, вона буває дуже різною. І можна собі уявити, що Ющенко там перших пів року одна адміністрація одна структура. Інший рік, коли я працював, це інше. І третій термін, коли працював Віктор Іванович Балога, то це було насправді більш схоже на те, що відбувається зараз.

Мустафа НАЙЕМ: А якщо чесно, чи були ідеї про те, щоб повернути політреформу, тобто повернути процес навпаки при Ющенко, при вас?

Олег РЫБАЧУК: До того, як відбувались президентські вибори, штаб Ющенка зібрав одних з найкращих напевно в країні людей, які розбиралися в конституційному праві, і поставив перед ними таку задачу, що напишіть ідеальний варіант конституції, який би з одного боку відповідав би нашим європейським прагненням, був би європейським з іншого боку, базувався б на традиціях, національних традиціях. Люди працювали десь близько пів року і я підкреслюю, це було до виборі іще. І вийшло щось, яке було дуже схоже десь на модель польську. Тобто на модель тодішнього Президента Квасьневського. Коли Віктор Ющенко виграв вибори і йому запропонували, щоб він підтримав таку модель конституції, вона йому не сподобалась. Тобто йому не захотілося йти цим шляхом. Але знову в залежності від того, яка була конфігурація оточення, мог би бути зовсім інший сценарій. Мені здається, що якби на першому терміні умовно кажучи був би там менеджер на кшталт Віктора Балоги, то могли б серйозно взятися за цю тему. Коли перший період, перші 6 місяців, ви пам'ятаєте, що команда займалася власними темами. Тобто глава називався держсекретарем, Рада нацбезпеки, тобто команда Ющенка більше займалася собою, ніж якимись там повноваженнями Президента. І тому ми втратили час на цьому, а далі уже ці спроби напевно Ющенко відчував, що не вдасться йому повернути.

Мустафа НАЙЕМ: Чи правильно я розумію, що те, що ви кажете про те, що нібито оточення Президента диктує йому які зміни вносити в конституцію. Це означає, що пан Льовочкін.

Савик ШУСТЕР: Мустафа, у нас мало времени.

Мустафа НАЙЕМ: Януковичу зараз диктує йому, яку конституцію має мати країна.

Олег РЫБАЧУК: Ми можемо робити якусь там похибку на особистість. Я б не сказав би диктує, але те, що значною мірою впливає, це точно. У західних країнах є баланси. В України чого не вистачає? В Україні немає цих балансів. Оця вулиця, яка є тут, вона нікому не підконтрольна. Вот мені, я пам'ятаю мої проблеми там з бюджетом, державне правління справами. Може зараз пан Льовочкін щось може публічно сказати про те, який бюджет у Президента, на що він витрачаєтеся, скільки на Межигір'я, скільки на інші статті. Я думаю, що ні. Він цього не скаже. Ця тема закрита. І не тільки тема фінансів зарита, а тема механізму прийняття рішень. Тобто вулиця Банкова вона випадає з якихось балансів раніше. Зараз нам говорять про те, що коли є Президент і Прем'єр, одна команда, то це добре, а коли вони інші команди, це погано. Це особистості. Нам треба говорити про традиції і про баланси, які б не дозволяли жодній гілці влади...

Савик ШУСТЕР: Мустафа, спасибо. Я хочу сейчас затронуть тему свободы слова, так как и это мы сделаем после рекламной паузы. Хочу я ей затронуть потому ,что сказала Инна Богословская не будет свободы слова - начнет гнить страна. А с другой стороны, она желает наказать Николая Княжицкого, который является генеральным директором «ТВІ».

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». До программы мы задали вопрос нашей аудитории. Как они считают, существует ли угроза свободе слова в Украине. Прошло лето. Много было об этом всяких разговоров, информаций. Кто следил, кто не следил. Но это скорее ощущение. Итак, вот какой ответ мы получили от людей сегодня в нашей студии. 59% процентов считают и это должен сказать существенный просто, потому что было в начале лета. 59% людей считают, что, а наша аудитория реально отражает население Украины, 59% считают, что есть угроза свободе слова в Украине. Вот Инна Богословская, я еще раз повторюсь, вы сказали не будет свободы слова - начнет гнить страна. Скажите, пожалуйста, вот почему вы хоте наказать Николая Княжицкого. Только доступно, чтобы мы понимали.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Наказать я никого не хочу. Я просила Генеральную прокуратуру разобраться почему не исполняется определение суда. И не требовала никаких наказаний и написала в случае, если будет установлено умышленное неисполнение решения суда, то прошу решить вопрос о привлечении к ответственности. Я стояла и стою на том, что в Украине нужно возвращать закон. Если написано, что решение судов нужно исполнять, их нужно исполнять. Независимо от того нравится нам или не нравится.

Савик ШУСТЕР: О каком решении суда вы говорите.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Было тогда решение суда первой инстанции определения об обеспечении иска. Но людям это ничего не скажет. Я хотела бы сказать несколько важнейших вещей. Одной из самых популярных в Украине политтехнологий в последнее время стала попытка назвать притеснениями, политическими репрессиями или притеснением свободе слова случаев, когда коммерческие интересы есть какие-то и их прикрывают лозунгами о том, что идут политические репрессии. Ну, какие политические репрессии. Как пример Министра экономики Данилишина. Если все время его работы в должности Министра экономики все время, каждый день в стране все заявляли о том, что коррупция в системе государственных закупок. Сейчас именно по факту коррупции в системе государственных закупок в отношении Данилишина возбуждено уголовное дело. Какое может быть притеснение свободы слова в отношении канала «ТВІ», если канал «ТВІ» создавался его учредителям, кстати, они оба не украинцы, господином Гусинским и господином Каголовским, как канал для кабельного и спутникового вещания. И вдруг 27 января между 1 и 2 туром президентских выборов, а в 1, если помните Тимошенко была на 10% меньше, вдруг каналу, который учреждался собственниками как кабельный спутниковый отдали частоты по всей Украине. Вдруг. Проведя при этом незаконное решение Национального совета по телевидению и радиовещанию. А поэтому очень бы хотела, что сейчас: А - власть действительно не наезжала на прессу и это очень важно. И как глава специальной следственной комиссии парламента, я вам гарантирую объективную работу следственной комиссией, по крайней мере, я сделаю все, что от меня зависит для этого. Но с другой стороны я бы очень просила те средства массовой информации, которые имеют бизнес-интересы, которые не чистоплотно вели себя в период политических процессов как прошлых, так и будущих кстати. Очень важно, чтобы поняли, что все процессы в СМИ и на рынке СМИ становятся прозрачными. Я сейчас, например, буду подавать изменения к закону, чтобы все заседания Нацрады по вопросам телевидения и радиовещания проходили в открытом режиме в обязательном порядке. Пусть так как шел суд по «ТВІ» и «5 каналу» в прямой трансляции. Ничего, не обеднеет страна, хотя бы первых пару лет, чтобы приучить людей к тому, что нельзя брать взятки за незаконные выдачи лицензии, нарушать в прямую закон, когда в законе написано, что правомочной Нацрада является, когда в ней заседает 6 человек. Собираются 5 человек. Они что, считать не имеют? Собрались 5, приняли незаконное решение между двумя турами выборов. Грох каналу, о котором никто не знает, у которого 0,6% аудитории вдруг отдали ему лицензии по всей стране. А между 1 и 2 туром выборов не складывается у вс впечатление, что это может быть и политическая взятка за лояльность канала на 2 туре выборов? То есть это все может быть. Наша задача сегодня и я буду в этом помогать. Я ребятам говорила в прессе. Я Виталия Портникова очень люблю и уважаю. Он талантливейший журналист. Но ребята, не спекулируйте. Там, где есть нарушение закона, не называйте, что это политические гонения. Абсолютно незаконное решение Нацрады. Я вам это говорила как юрист с 1 секунды. Сейчас есть решение суда первой инстанции, суда второй инстанции. Это решение я вам как юрист говорю, пройдет все инстанции, Европейский суд, поточу что если в законе написано правомочно заседание при участии 6 человек, а вы проводите заседание в составе 5 человек, то самый не искушены в законе человек понимает, что это не законно. Поэтому там, где есть нарушение закона, вы во мне всегда увидите борца за справедливость. Там, где вы пытаетесь в нарушение закона прикрыть политической завесой и спекулируете на этой теме, там извините будет действовать закон. И я считаю, что такие правила должны везде в нашей стране восторжествовать.

Савик ШУСТЕР: Спасибо.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Спасибо вам.

Савик ШУСТЕР: Сейчас будем дискутировать. Я хочу, чтобы Виталий Портников ответил, а потом Николай Княжицкий.

Виталий ПОРТНИКОВ: Я думаю, що для політиків це найпростіше - звинуватити журналістів у спекуляціях на ти процесах, які відбуваються сьогодні, щоб розв'язати собі руку у подальших діях. Тому що зараз те, що розповіла Інна Богословська про те, скільки було учасників засідання Національної ради, скільки їх не було, багато наших глядачів не знають подробиць цього, а ті, хто бачили пряму трансляцію останнього судового процесу як по «ТВІ», так і по «5 каналу». Пані не говорить про «5 канал» чомусь зараз. А його також позбавили ліцензії. Тому що якщо сказати про «5 канал», ця схема стає відразу не такою простою. Неможна сказати, що «5 канал» взагалі ніхто не знає, що в нього 0,6% аудиторії і тоді про нього просто Інна Германівна не згадує. Добре. Забули про «5 канал». Згадали про канал «ТВІ». Там окрім мене є чимало журналістів, які відомі всій Україні, програми яких дивляться досить активно. Це також забули. І звичайно тоді дуже проста схема. Але треба відразу сказати ще одну річ. А чому українські телевізійні канали мають такий рейтинг. А тому що у нас є один медіа-холдинг великий. Ми можемо не називати, щоб не робити йому рекламу. Це холдинг з 5 літер, власником якого є голова Служби безпеки України і член Вищої ради юстиції, і соратник Інни Германівни колись по партії, по команді «Озимого покоління» Валерій Хорошковський. Відома людина. Він тут виступав. Вони політичні соратники, вони союзники, вони разом діють у великій політиці вже багато років і нормально, що коли власник такого телеканалу і такий високопоставлений чиновник подає позив проти цих маленьких каналів, щоб вони не зазіхали на те, що йому належить. А йому все в цій країні належить. І частоти також, і ефір також. А всі інші мають бути в супутнику і дивитись на нього закохано. То тоді головою тимчасової слідчої комісії по цих питаннях має стати хто? Звичайно його політичний союзник і соратник, якого всі ми любимо. Бо тоді буде справжня політична об'єктивність. І більшість в цій комісії звичайно має бути з Партії регіонів, бо Президент цю призначив на цю посаду не бажає якоюсь проблемою, що холдингом керує його дружина, бо це не конфлікт інтересів. Він же передав управління родичам, говорить Президент. То яка може проблема? Ну і звичайно тимчасова слідча комісія об'єктивно гарантує нам свободу слова. Перестаньте. Ну слухайте вермішель на вухах це не те, що треба вішати журналістам і не те, що треба вішати громадянам. І звичайно юрист, людина з бездоганною вищою освітою як ви Інна Германівно все може пояснити і про голосування, і про те скільки було членів Національної ради, і про незаконні рішення, і про те, що раптом тут якомусь каналу взяли і дали ліцензії. Проте ніхто його не знає. Тільки ви під час передвиборчої кампанії тільки на нього і ходили, бо вас на інші не пускали. Ви теж про нього не знали. Какая жалость. Але ж шила в мешке не утаишь. І цих зв'язків не утаишь, і зв'язків пана Хорошковського з головою Адміністрації Президента, який говорить зараз, що ну не дружина власник. Він власник. І що тут такого? Ми маємо, пан Льовочкін нам говорить, усвідомити, що у нас як був конфлікт інтересів між бізнесом і владою, так і буде. Так от я вам хочу сказати, що ми чесні громадяни цієї країни ніколи не допустимо, щоб цей конфлікт інтересів був надалі, бо ми хочемо побудувати нормальну країну. Ми вам країну для Льовочкіних і Хорошковських будувати не дамо. Навіть за допомогою юридичних аргументів.

Савик ШУСТЕР: Елена Бондаренко.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Савик, я прошу прощения.

Савик ШУСТЕР: Секундочку Лена.

Елена БОНДАРЕНКО: Да.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Очень коротко отвечаю. Во время компании, команды «Озимого поколения» у нас был конфликт с Валерием Хорошковским. С тех пор мы никогда не имели никаких политических проектов. Более того я вам честно скажу, мы даже с днем рождения друг друга не поздравляем. Поэтому все эти ваши домыслы это опять треп. Раз. Второе. Это не мои домыслы, что нужно было 6 человек, а было 5. Это закон. И 2 решения суда. Третье. До тех пор, пока выбудете такими методами. Я не згадала «5 канал», шановний, тому що тут немає представників «5 каналу».

Виталий ПОРТНИКОВ: Але вони вас дивляться.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я дивилася на вас двох. Ви обидва з «ТВІ». Тому я і казала про «ТВІ». «5 канал» свого часу забирав ліцензії у колишньої опозиції, якщо ви пам'ятаєте справу з ТРК. Ні, ні, ні. Це було з «КРТ». Забрали у колишньої опозиції, забрали собі і так далі, і так далі. Я хочу сказати одне. Мене як і вас і як більшість людей в країні не влаштовує така країна, в якій ми зараз живемо. Треба наводити порядок, треба робити нормальну країну ,але не за рахунок того, що комерційні інтереси прикривають політичним трьопом, політичними спекуляціями. Так і пані Тимошенко колись збігла до депутатської недоторканості, тому що за нею була кримінальна справа з контрабандою в 96 році посередині терміну депутатів вдруг вона стала депутаткою по мажоритарному округу. Тому що треба було сховатися за недоторканістю. Такого не повинно бути. Ви зараз.

Виталий ПОРТНИКОВ: Інна Германівно, у журналістів немає депутатської недоторканості.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Віталій, я вас прошу. Ви робите собі недоторканість саме завдяки тому, що дійсно преса в Україні стала четвертою владо. І я впевнена, що вона повинна бути четвертою владою. Але. Вона не повинна бути тією проституткою, яка робить те, за що їй платять, і люди вже не вірять половині того, що ви пишете. Тому що вони розуміють, що ви купуєтесь за це. Неможна так продаватися, бо вас не будуть поважати.

Виталий ПОРТНИКОВ: Це особисте зауваження?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Ні, ні, ні.

Виталий ПОРТНИКОВ: Ага, ви.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Щодо преси взагалі. Я ж сказала. Не ви Віталій. Так неможна. Джинса, закуповані статті, спекуляції, це стало на превеликий жаль традицією в українській пресі. «Детектор медіа». Почитайте, це ваші колеги. Вони пишуть жах. Такого ніколи не було. Кожну сторінку газети відкриваєш і розумієш за це сплачено, за це сплачено, за це сплачено. А «чорна» преса, яку ви робите. Наїжджаєте на людей. Теж треба мати совість. І коли ви намагаєтеся зробити незаконним ті рішення, які будуються на законі, це теж спекуляція.

Савик ШУСТЕР: Инна Германовна, я просто я «Детектор медіа» защищу. У нас же нет доказательств, правильно, что одна статья, вторая статья.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: У нас є медіа-експерти. У нас є медіа експерти в «Телекритиці», які багато років вже досліджують зміст української преси і які просто прямо пишуть, де вбачається, що є продажні журналісти, продажні статті і так далі. Ну що ми не знаємо. Це так. І на превеликий жаль вже преса стає не інформацією, а сплетнями. Ну навіщо це робити?

Савик ШУСТЕР: Елена Бондаренко.

Елена БОНДАРЕНКО: Спасибо большое. Вы знаете, я бы, наверное, поверила и Виталию Портникову и наверное Николаю Княжицкому, поскольку сама бывший журналист и у меня есть определенное сопереживание своим коллегам. Но я хочу спросить, а где вы были в 2006 году, а в 2007 году, а в 2008, когда подавала законопроекты, ограничивающие некоторые лазейки для Национального совета, чтобы они грязным способом, лоббистским способом не раздавали частоты по политическому принципу. Что было последние 5 лет в присутствии Шевченка, Куруса и всех остальных. Вас было неслышно. Это первый момент. Было неоднократно масса моих выступлений, заявлений, комментариев по этой теме. Мы даже под конец 5 созыва, когда потом Ющенко распустил этот 5 созыв, с большим трудом, но открыли работу временной следственной комиссии по этим вещам. И уже тогда я говорила о том, что распределение частот это самые грязные схемы в работе Национального совета. Все молчали. В том числе и творческие коллективы, которые сейчас грязнейшим способом пытаются использовать вот этой борьбе за эти частоты, которые сейчас у вас по суду, я подчеркиваю по суду, возвращают в пользу государства. Это государственный ресурс, так? Так. Далее. Вы говорите о том, что людей не волнуют детали, Женева 2006, 5 голосов и так далее. Вы именно этим и манипулируете. Дьявол кроется деталях. И вы знаете, что когда вы ну назовем это мягко - весьма сомнительным способом получили эти частоты 27 января текущего года, вы должны были предполагать, что у вас будут проблемы, потому что вы получили сомнительным способом эти частоты. Сейчас, когда на протяжении последней пятилетки я говорила об этом и слава тебе Господи сейчас с этим разбираются правоохранительные органы, когда сейчас начинают разбираться, а каким же образом у нас выдавались эти частоты. Потому что их количество в государстве ограничено, это государственная собственность. И вот все, что происходило с вами, можно обозвать одним термином. Прихватизация. Вы очень часто рассказываете в эфире «ТВІ» о том, как приватизируют «Азовсталь», еще там что-то, еще что-то, но вы никогда не говорите о том, а каким образом развивается ваш канал. Почему, когда у вас сомнительным способом появился пока пакет из 32 частот внезапно. Ваш коллектив, творчески я имею в виду, молчал. Вас устраивали эти менеджерские штучки: устраивали. Как только ваши менеджеры вам дали в законный способ через суд «по рукам» вы тут же побежали на баррикады и стали кричать о свободе слова. Это самая настоящая технология. Это самая настоящая манипуляция. И я даже знаю, что вы, поэтому поводу, Виталий, скажите. Но я еще раз скажу, что все это манипуляция, потому что вы отвлекаете наших людей, наших граждан и наших зрителей от основных вещей - каким образом принималось решение в вашу пользу. И почему с 2006 года, вы не обращали внимание на то, что Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания эти частоты раздавал по политическому принципу. Кто поддерживает власть - тот и получает! Так развивали 5 канал, так развивали «Радио 5» и так далее. Вспомните, каждая третья частота... Подождите Виталий, дайте мне высказаться. Каждая третья частота, начиная с 2005 года, волшебным способом оказывалась в руках тех, кто был при власти при Ющенко. Я об этом говорила, у меня совесть чиста. Я на эти вещи обращала внимание и тогда, и сейчас. Поэтому, мне сейчас очень жаль творческий коллектив, и мне очень жаль учредителей, которые наняли такой некачественный менеджмент. И сейчас менеджмент, используя Вас, Виталий, используя ваших коллег, пытается прикрыть свои менеджерские просчеты.

Виталий ПОРТНИКОВ: Все це було б дуже добре і прекрасно виглядало, якщо б позивачем в суді не виступали б канали, які належать високопоставленому державному чиновнику. Якщо б не було б так, як ми і закликали цього чиновника, в цій студії, щоб він пішов з посади Голови Служби безпеки України і як звичайний громадянин, звичайний громадянин подавав би позови в суд - це перше. Друге, ми завжди звертали вашу увагу на те, що відбувається в Національній раді телебачення і радіомовлення в тому числі і в цій студії, і в іншій студії. І про це говорили. І про те, що так будувався «Інтер», власником якого був саме той пан Хорошковський - представником тодішньої влади, керівником митної служби, заступником Голови Служби безпеки і в цій ситуації використовував також всі свої можливості на отримання частот, як своїх, так і тими каналами, які увійшли до його холдингу. І отримували частоти без будь-якого холдингу. Ми про все це говорили. І прикро інше, Альона. Що коли Ви говорити про це, ВИ називаєте вибірково тільки ті два канали, які зараз не дуже подобаються, навіть не вам, не вам... Я розумію, що Ви і пані Інна тут не є головними акторами в цій історії, а тим, хто намагається монополізувати телевізійний простір. Якщо ви було чесними в цієї ситуації, ви би говорили про прихватизацію частот насамперед більшими каналами. Тому що у нас цих частот було дзуськи у порівнянні з найбільшими каналами України. І Ви це прекрасно знаєте. Якщо ми почнемо розслідувати кожну процедуру видачі цих частот, кожному з найбільших українських телевізійних холдінгов, ми побачимо там тіж схеми, які використовувалися для приватизації найбільших українських підприємств. І власники тіж самі. Перестаньте їх захищати. Ви ж політики врешті решт, а не обслуга бізнес...

Савик ШУСТЕР: Елена Бондаренко и Николай Княжицкий, мы на короткую паузу уходим и потом вернемся. И менеджмент ответит Елене Бондаренко.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Николай Княжицкий, генеральный директор «ТВІ» у микрофона. Почему мы говорим о «ТВі» и о «5 канале» и о всей истории с частотами? Потому что вы считаете, что вы считаете что это реальная угроза свободе слова в стране. Что это, некий прицендент? Лена Бондаренко нам сказала, что учредители назначают некомпетентный менеджмент, который начесным путем получает частоты. Потом проигрывает, но втягивает творческий коллектив в лице Главного редактора, в защиту себя по большом счету, да? Объясните нам, почему это угроза для свободы слова?

Николай КНЯЖИЦКИЙ: По-перше, я хочу сказати, що подумати, що Портнікова чи наших інших журналістів, які у нас працюють можна кудись втягнути без їхньої волі це абсурд. Це люди, які працювали до нас, будуть працювати після нас. І мають чесне ім'я в журналістиці. Тому, я абсолютно переконаний, що наш канал і буде продовжувати дотримуватися принципів свободи слова і їх розвивати. Тому, що в нас працюють особистості, якими керувати не можна. Це знають всі. А так принижувати людей, і казати, що ними можна керувати будь-як і вони взагалі ніхто - це абсурд. Мені дуже шкода, що це робить Лена Бондаренко. Тому що я, як громадянин разом з нею колись захищав і «НТН» і «Київську Русь» і багато інших каналів, які тоді переслідувала та влада, так саме, як зараз я захищаю себе. Але в чому з іншого боку барикад. Чому з іншого боку барикад Інна Германівна Богословська, яку я теж поважаю і не хочу з нею сперечатися. Вона дійсно, як фаховий юрист. Суд першої інстанції прийняв рішення, яке не вступило в законну силу. Його не потрібно було виконувати, тому що воно не було в законній силі. Пише в прокуратуру, посилаючись на кримінальну статтю, що треба розслідувати те що ми робимо. І таким чином, притягнути мене до відповідальності, хоча я закон не порушую. І мені прикро, коли люди переходять якусь межу. Ти можеш висловити свою думку, но не можна писати на якусь прокуратуру, якщо люди не винні. Але тепер я хочу сказати по суті. Що сталося 30 серпня? 30 серпня в цієї країні, в нашій країні цензура була введена офіційно. Поясню чому. Тому що, тут багато говорили, один конкурс, другий конкурс - це все деталі. Це не має значення, бо наш канал залишили без ефірного мовлення, взагалі на всіх частотах, які ми отримали на цьому конкурсу, на попередніх конкурсах. Нам заборонили бути регіональним каналом, і взагалі бути в ефірі. Ми можемо бути присутніми, лише, дійсно, в кабелі і супутнику. До останнього конкурсу це має лише прив'язане значення, бо це було приводом. А нас позбавили взагалі всіх частот, які не зв'язати, ще раз кажу, з цим конкурсом. Хто цього хотів? Валерій Іванович Хорошковський. Ми про це теж відкрито заявляли. Він про це сам відкрито заявляв в інтерв'ю на цій трибуні, людина в якої є відкритий конфлікт інтересів. Канали з холдингом, який очолює його дружина. Він подав на нас до суду, навіть, не на нас, вони подали на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення до суду, мотивуючи це тим, що під час останнього конкурсу були якісь порушення. В суді, який ми показували в прямому ефірі, вони самі сказали, що вони на більшість цих частот не подавались, інші були їм взагалі не потрібні, вони від них відмовилися і ні які їхні права взагалі не порушені. Просто вони згідно Конституції хочуть щоб виконувався закон. Суд постановив забрати всі наші частоти, які були на цьому конкурсі, на попередніх, не встановивши жодної нашої вини, ні кого з нас не звинувативши ні в чому. Просто нам заборонили мовити. Тому що, шановні, зараз судова реформа пройшла. І така система, що цих суддів визначають і звільняють члени Вищої Ради юстиції. А Валерій Іванович Хорошковський, як і багато інших людей, які працюють в Адміністрації Президента в Партії регіонів теж і членами Вищої Ради юстиції. Якщо суддя прийме не те рішення, вони його звільнять. Що означає не те рішення? Завтра Валерій Іванович Хорошковський вирішить що оця пара, яка там сидить, чоловік і дружина - повинні розлучитися. Вони навіть про це не знають. Він подасть до суду. І суд, хоча його права ніяк не ущемлені цією парою накаже їм розлучитися. Післязавтра він вирішить, що комусь з вас неправильно дали квартиру в ЖЕКу. От він захочу, він до цього взагалі не мав відношення - ви живете в Макіївці, або в Єнакієве, або у Львові. Він прийде до суду і суд накаже ЖЕК. Скаже, що ви зробили це порушення, бо Валерію Івановичу так здається або його компанії. І квартиру, будь ласка, віддайте. Якщо ви живи гроші заплатили, та плювати, це ж ваш бізнес-інтерес. Ви ж гроші заплатили - це ваш бізнес-інтерес. Те що ми купили купу передавачів, поставили по всієї країни. Те, що для того щоб виграти в конкурсі, ми як чесна компанія, вклали великі інвестиції. Бо закон чітко каже: «Що перевагу має лише той, хто вклав значні кошти і виробляє інформаційні програми і суспільно-політичні програми». Тому не може бути до нас жодних претензій, ми би дійсно в цьому конкурсі були б кращими. І в останньому, і в попередніх, за які в нас забрали частоти. Якби б не було цих попередніх конкурсів, можна було б говорити про останні. А так, шановні, вся ваша аргументація сиплеться. Тому що треба сказати, що ви захищаєте політичну цензуру. Тому ваша вся аргументація сиплеться, мені дуже шкода. Тому що я думаю, що ви нормальні люди. І в Партії регіонів, дійсно, багато нормальних людей. І завжди дякую тим хто нас підтримує. Я хочу подякувати людям з різних політичних сил. Я хочу подякувати Юлії Володимирівні Тимошенко, яка зателефонувала і нас підтримала. Я хочу подякувати присутньому тут її опоненту Михайлові Бродському, який на своєму блозі, який зараз в уряді Януковича і Азарова, в цієї партії, написав, що так робити не можна тому що це свинство. Я хочу подякувати Арсенію Яценюку. І багатьом іншим політикам, яким я дякував раніше. Якщо ми кажемо, що ми рухаємося до Європи, то ми і повинні керуватися європейськими принципами. В 2006 році наша країна ратифікувала Закон «Про визнання прициндентним рішення Європейського суду з прав людини». І саме на підставі цього закону, залишити у теперішнього інвестора Нікопольський феросплавний завод, який так палко захищала свого часу Інна Германівна Богословська. І там чітко сказано, що «...якщо є порушення певного публічного органу, який вирішив щось не залежно від вас, і ваша вина не доведена, надати вам квартиру, будинок, машину, право оренди або ще щось...». ТО навіть, якщо там таки порушення і були, то це не має впливати, у вас ніхто не має право забрати вашу власність. Ви розумієте, який «ящик Пандори» ми відкрили? Завтра, на підставі цієї практики, вони в вас позабирають все. Вони у вас заберуть квартири, дружин, вони в вас все заберуть. Саме тому я кажу, що нам зараз не дають говорити, нас обмежують в слові, і вас зараз... Якщо ми далі будемо мовчати, обмежать в усьому. Дякую.

Савик ШУСТЕР: Елена Бондаренко.

Елена БОНДАРЕНКО: Николай, я бы не хотела, чтобы вы начинали со страшилок. Такое ощущение, что вас накануне проинструктировала Тимошенко - это ее приемы. Так что давайте не будем. Это первый момент.

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Ні, ні. Це Ви мене консультували перед тим, як зайти сюда. І казали, як вам не приємно йти сюди і виконувати партійне доручення.

Елена БОНДАРЕНКО: Николай, давайте оставим то, что Вы сейчас сказали ... за кулисами. Все, что сказали Вы мне за кулисами. Давайте все-таки вести себя пристойно. Это первый момент. Второй момент. Вы в своем спиче ссылаетесь на некие незаконные действия больших каналов, которые были когда-то. У власти 2005-2010 года было 5 лет для проведения ревизии по незаконности выдачи частот этим каналам. Было предостаточно времени - ревизию либо не захотели проводить, любо все-таки давайте признаваться, что телеканалы получали эти частоты законно...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Я нічого такого не казав...

Елена БОНДАРЕНКО: Что касается Хорошковского... Ну, я вообще то из вашей речи вынесла только одну такую рекомендацию. Наверное, нужно будет посоветовать Владимиру Хорошковскому развестись с его женой - тогда все будет в порядке и никто никаких претензий предъявлять не будет. Понимаете, это смешно, когда вы видите какие-то причины, именно в этом, в одной персоне. Я хочу вам сказать, что ваши сомнительные операции, ваши сомнительные действия в Национальном совете, это не есть повод не выполнять закон только потому что телеканал «Интер» или телеканал «Украина», или телеканал «1+1», или «5 канал», или еще кто-то, когда-то вроде бы по вашему мнению нарушал закон. Если один нарушил - это не повод нарушать вам закон...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Ми закону не порушували, це не встановив жодний суд. Ми ніколи не порушували закон, тому не треба тут говорити неправду.

Елена БОНДАРЕНКО: Ну, дайте мне сказать...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Я вам не дам говорити неправду, тому що коли ми порушили закон і де?

Елена БОНДАРЕНКО: Это не неправда, это мое личное убеждение. И в данном случае по Конституции у меня такое право есть. Я специалист в этой области, понимаете. Я не просто так пришла погулять сюда для того чтобы поспорить с вами. Я еще раз настаиваю на том, что это ваша менеджерская ошибка. Сделано, все что было сделано с частотами, было сделано сомнительно. Оно постоянно вызывает вопрос о коррупции в Национальном совете. И поэтому давайте здесь все-таки вести дискуссию в рамках той действительности, которая есть. Есть решение суда? Есть решение суда. Мы можем с вами обсуждать, какое это решение суда, но здесь решение суда есть. И поэтому, когда вы начинаете ссылаться на 2004, 5-й год, когда вы поддерживали КРТ, НТН, тогда и решений судов не было по этим каналам, их нагло отбирали собственность...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Це неправда. Було рішення суду і по одному і по другому каналу. Але не в тому справа. Я їх захищав, тому що свобода слова це коли люди... Одну секундочку...

Елена БОНДАРЕНКО: ... без решений судов. Поэтому, я еще раз хочу просто выразить сожаление творческим коллективам. Не впутывайте, пожалуйста, людей в свои махинации.

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Я прошу вас, як депутата, ставитися з повагою до тих людей, які працюють у нас на каналі. Бо наших людей нікуди вплутати не можна. Ви вважаєте, що вони не самостійні особистості? Ви вважаєте, що вони не мають власної точки зору?

Елена БОНДАРЕНКО: Николай, Вы знаете, вы сейчас пытаетесь вызвать какое-то чувство стыда - у меня его нету.

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Ви вважаєте, що вони не бачать, хто ви, і не бачать вашої брехні? Та краще мене бачать, бо вони фахові журналісти.

Елена БОНДАРЕНКО: Николай, давайте так - не переходить на личности и не оскорблять друг друга. Потому что достаточно поводов в данном случае рассказать мне в прямом эфире что-то и про вас. Я этого делать не буду...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Я вас дуже-дуже прошу, розкажіть будь-ласка.

Елена БОНДАРЕНКО: Я этого делать не буду. Я просто хочу попросить вас, не впутывайте творческий коллектив в свои разборки с Национальным советом, с Хорошковским, с его женой, со всеми остальными...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: З жінкою Хорошковського в мене жодних стосунків не було, чесно слово. Так що ви можете спати спокійно...

Елена БОНДАРЕНКО: Я хочу сказать следующее, что на данный момент, когда говорят о цензуре в нашей стране, мне вспоминается здесь один примечательный случай, из нашей практики, когда начали говорить вообще о цензуре в нашей стране. Падает венок на Януковича - показывают практически все каналы, практически все каналы. Минуточку. Более того, Мустафа даже сам признается в этой студии, что он лично методично полдня рассылал видео материалы по этому поводу всем каналам... Минуточку. Проходит сюжет, никто не уволен...

Савик ШУСТЕР: А показали только мы...

Елена БОНДАРЕНКО: ... а при этом кричат все, что цензура в стране. Что было с Тимошенко? Пропало все. Показали два канала, с двух каналов были уволены журналисты...

Николай КНЯЖИЦКИЙ: А де вони зараз працюють? На нашому каналі. Лєн, Лєн, де ці журналісти працюють?

Елена БОНДАРЕНКО: И ничего. Ни «стоп цензуре», ни футболок, ни митингов - ничего. Так я не понимаю, когда показывают все и это цензура, и когда не показывают ничего - и молчание журналистов. Это очевидно, что вам просто не нравится, когда у власти регионалы. И о цензуре говорят только тогда, когда к власти приходят регионалы. Т.е., явно прослеживается политическая заангажированность. У вас есть свои политические предпочтения.

Савик ШУСТЕР: Сейчас. Можно, можно... Ирина сидит-сидит, дайте я дам ей слово и потом... Ирина Ванникова.

Ирина ВАННИКОВА: В мене не включен мікрофон.

Савик ШУСТЕР: Почему не включен, включен. Включен мікрофон.

Ирина ВАННИКОВА: Шановні колеги, доброго вечора, по-перше. Мені здається, що зараз відбувається підміна понять у цієї дискусії і пані Олена, як спеціаліст має це розуміти. Ми зводимо зараз дискусію навколо конфліктів двох каналів суто комерційно. Але ми дуже чітко всі розуміємо про те, що конфлікт давно вже вийшов за межі комерційного. Саме тому, що конфлікти відбувається між бізнесменами і владою, між представником влади, між високим державним чиновником. І я хочу сказати, що влада очевидно лицемірить, коли говорить про те, що нашій країні потрібна свобода слова, нашій країні потрібні громадянські права. Ми крокуємо в напрямку європейського союзу. Мені здається, що тут є певна неправда, тому що є очевидні протилежні факти. І це є факти цензури. Про це говорять міжнародні авторитетні інститути, про це говорить західна преса. З рештою, в Україні вже створений рух «Стоп, цензура!». Мені дуже дивно, що влада, яка хоче виглядати дуже демократично і відкрито в глазах своїх виборців не хоче, щоб в Україні існувала об'єктивна преса. Це нонсенс для демократичної влади, адже ця влада і будь-яка влада має розуміти, що поняття демократичних свобод, мають дуже конкретний вимір на заході. І для заходу нинішня влада дуже втрачає в своєму іміджі, і втрачає у своєї репутації. І ця влада має розуміти, що в Європейському союзі дуже часто мотивуються в прийнятті рішень саме станом свободи слова в Україні. Саме станом справ з громадянськими свободами і правами. Я хочу повернутися до України і до нинішньог7о стану речей. Ми дуже багато тут говорили про гарні 90-ті роки, і про 2005, 2006 рік. А от давайте поговоримо про майбутнє, в який країні ми будемо жити. Ми зараз бачимо, що коли Президент іде в Українській дім, його оточують три ряди міліції. коли приходить опозиція, її чомусь там б'ють, б'ють журналістів, журналісти зникають - що це? Це хіба не цензура? Це хіба не утискання громадських прав і свобод. Є ще одна деталь і вона теж у нас, на жаль, існує. Існує питання, так званої, само цензури. Дуже часто, у нас журналісти зараз стають інструментами своїх власників. Я зараз закінчу. Я дуже швидко. Я хочу вам сказати, що і це дуже страшно. Тому, що саме цензура журналістів, їхній страх і їхнє не бажання працювати вільно, забирають у нас, у вас, і наших дітей перспективу. Дуже багато речей визначає свідомість людей. Я останні дві фрази. Багато речей визначає свідомість людей. ми зараз говоримо про те, що ми дуже втомилися. Але 5 років - це дуже малий шлях, дуже швидко втомилися, шановні колеги. Наші права і наші свободи потрібно зараз виборювати. Влада все зараз зробить для того, щоб нібито випробовувати на опір людей.

Петр МАГА: Можна я про само цензуру спочатку. Значить, Лєночка. Ви красиві жінки, хороші. Про самоцензуру. Я на даний момент викреслив з електронної пошти приблизно коло двохсот закликів «застрелить», «повесить», «дать в морду», «выгнать из студии», і було штук 12 прохань «нагадати присутнім політикам про розстріл Чаушеску 89 року». Розумієте, якщо я би весь брєд, який сюди озвучував, це було би странно. Іще хочу сказати одне просто. Я на роздоріжжі. Виявляється, я не знаю, кому я служу. На даний момент я підрахував: 93 чоловіка звинуватили нас в електронній пошті, що ми від початку до кінця програми ллємо воду на млин помаранчевих сил і 117 сказали, що ми виключно с потрухами продалися «Партії регіонів». Я не знаю, куди йти за зарплатою.

Савик ШУСТЕР: Так это же прекрасно. Почти 50 на 50.

Виталий ПОРТНИКОВ: Я хочу відповіти Олені Бондаренко. Мені дійсно абсолютно не подобається, що в при владі, що Президент України є Віктор Янукович. Я впевнений, що він Президент вчорашнього дня, він не зробить в Україні ніяких реформ. Але мені ніколи не подобалося, що Президентом України був Віктор Ющенко. Я завжди це казав, що це Президент позавчорашнього дня, казав у цих студіях. І ви тоді мене всі підтримували. І коли Юлія Тимошенко тоді запроваджувала тоді популістські заходи і не підвищувала рівень, не проводила реформ, я казав, що це абсолютний популізм. В цьому, пані Бондаренко і є завдання засобів масової інформації. Не обслуговувати політиків, а весь час нагадувати цим людям, що ви їх обманюєте і обкрадаєте, ми їх обслуговуємо, не вас. Друге. Про пана Хорошковського говоримо не тільки ми, а й міжнародні організації, які весь час говорять про цей конфлікт інтересів. Ми не платили гроші репортерам без кордонів, їх не можна підкупити, і інші міжнародні організації не можна підкупити. І найголовніше. З вами дуже важко вести дискусію. В цій студії ми всі говорили про порушення закону про місцеві вибори. Перед сезоном літнім. Інна Богословська теж говорила, правда. Розповідали ми це. Лідером парламентської фракції «Партія регіонів». І вони нам казали, що те. Що написано, це і є демократія. Варто було Президентові з'явитися на екрані і сказати «змінюйте». Ви зараз змінюєте, заключаєте іншу версію, і говорите, що це і є правильно, те, що ми пропонували, те, що ми вам говорили, завтра з'явиться на екрані. Скаже, що у Валерія Хорошковського конфлікт інтересів, він не може очолювати СБУ, і зніме його з посади за це і за всі інші дії, які він в останній час, і за виклик блога, якого примусили, що він на Януковича поганого слова не скаже, і за затримання німецького експерта, якого затримали в аеропорту з незрозумілих причин і багато інших речей, які шкодять Україні. І ви всі будете це підтримувати, і мене будете підтримувати, і вже не казати, що я продажний, не казати, що мене використовують, бо моя думка співпаде з думкою Президента Януковича. Так не можна. Так політики не роблять. Політики мають мати власну думку, захищати тільки те, що відповідає їхній політичній програмі, а не завданням, які їм дають штаба. Інші політики завжди програють, знову стають в опозицію, їх знову починають садити за грати, вони прибігають до нас, журналістів. Кажуть: захистіть нас, нам ніхто слова не дає. На дай Бог вам це ще раз пережити.

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Савик, можно, Савик?

Савик ШУСТЕР: Но я сей час по 10 секунд. По 10 секунд, успокойтесь, успокойтесь.

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Я... Савік

Савик ШУСТЕР: Я тут при чем?

Юрий БОЛДЫРЕВ: Ну, Портникова не устраивает никто. Я предлагаю вас в Президенты.

Савик ШУСТЕР: Мне интереснее управлять городом, чем страной.

Юрий БОЛДЫРЕВ: А, то есть, вы хотите в мэры?

Николай КНЯЖИЦКИЙ: Дозвольте сказати, я дуже коротко. Тут же просто звичайні люди сидять, а там десь у Львові моя мама дивиться телевізор, читає все. Я кажу чесно, що я боюся. Тому що коли ви прокидаєтеся зранку і в себе біля будинку бачите машину, яка за вами рухається, їздить за вами по місту, потім виясняєш номери. Виявляється, у неї фальшиві номери. І міліція, і прокуратура кажуть: так, за вами стежать, але ми не знаємо, хто. А Президент каже: я не знаю, я в це не вірю. То в такій країні вже страшно жити. Журналісти в цій країні зникають. І я ще раз вас закликаю: голосуйте будь ласка на місцевих виборах за чесних людей. Будь ласка! І на подальших теж. Дякую.

Савик ШУСТЕР: Но с программой, Марина Ставнийчук, с программой. Ведь нельзя идти на выборы без программы.

Владимир ГРОЙСМАН: Однозначно. Я трошки пізніше підключився до цієї розмови. Я зрозумів єдине. Що боротьба за свободу слова тривають в Україні, а вибори в місцеві ради 31 жовтня відбудуться. І, безумовно, кожен кандидат, кожен кандидат, повинен йти з програмою, програмою певних дій і отримувати у суспільства підтримку.

Марина СТАВНИЙЧУК: І голосуйте тільки за тих, хто буде з програмою. Це буде наша відповідь.

Владимир ГРОЙСМАН: Будемо з програмою. З якісною програмою.

Марина СТАВНИЙЧУК: Я не сумніваюсь.

Савик ШУСТЕР: Простите меня. Ну, очень коротко, Инна.

Николай ЛЕВЧЕНКО: Это же подмена. Дело не в том, чтобы никто не ограничивал программу. Речь идет только о том, чтобы эта программа не печаталась за государственные деньги, чтобы эта программа не выбрасывалась в печку. А программа конечно должна быть. Вы искажаете.

Марина СТАВНИЙЧУК: Ні, я думаю, що...

Николай ЛЕВЧЕНКО: Речь идет о том, чтобы отемнить обьязательное печатание программ для всех за государственный счет. Но кандидат честный, который хочет, чтобы в него поверили, он напечатает свою программу и донесет ее до избирателей, вот и все.

Владимир ГРОЙСМАН: У нас дуже багато в країні програм. А от дій у нас по-справжньому мало. Я вважаю, що потрібно робити такі програми, які перетворювалися б в конкретні справи.

Савик ШУСТЕР: Инна Германовна, одно слово. Лишаете страну красоты.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Да, журналисты это плохо. Но когда незаконно принимаются решения о выделении частот между двумя турами, это тоже плохо. Любое нарушение закона - это плохо. Вот давайте возвращаться в лоно правил, законов и морали.

Савик ШУСТЕР: Пожалуйста, 10 секунд.

Марина СТАВНИЙЧУК: Савік, коли зникають в країні журналісти, це величезна біда. Це не просто погано, це величезна біда. І це серйозний сигнал для влади сильної влади, для суспільства, про те, що в суспільстві не все гаразд.

Савик ШУСТЕР: так, а сейчас после рекламной паузы мы увидим в эфире историю украинской красоты.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: мы вновь в прямом эфире на канале Украина. Итак, наступил долгожданный момент. Завтра, 4-го сентября пройдет 20-й конкурс красоты «Мисс Украина». 20-й. 20 женщин, то есть 19 уже выигрывали, 2-я выиграет завтра. То есть это реально 20 лет можно посмотреть в лицах. Все 20 мы пригласить не смогли, естественно. Но начнем с того, что посмотри на первую Мисс Украина. Это Нина Святош. Дальше. Ирина Барабаш, которую мы уже видели. Мисс Украина-93. Моя коллега, Василиса Фролова, финалистка Мисс Украина-95. Наталья Надточей, Мисс Украина, тоже 95. Лика Роман, Мисс Украина 2007. Анастасия Сенина, вице-мисс Украина-2009 и Ирина Волошина, вторая вице-мисс Украина-2009. Это в всего лишь, прошлый год. Я также приглашаю в студию Анну Седокову. Аня и телеведущая, и исполнительница, певица, и она как раз будет исполнять песню на 20-м, как раз на 2-м конкурсе красоты. Она будет исполнять ту песню, которую мы в конце программы услышим. Мы задали нашей аудитории вопрос. Хотя, мне надо представить людей, которые у нас в студии. Итак, у нас Александр Ктитарчук, фотохудожник. Рядом с ним Наталья Ковалева, член оргкомитета...

Василиса ФРОЛОВА: Оргкомитета, который 20 лет как раз занимается организацией конкурса красоты в городе Харькове. Откуда и родом. Организаторы Мисс Украина сегодня не успели прийти только потому, что сейчас они находятся на генеральной репетиции, самые главные приготовления. Завтра утром все уже будет так, как надо. Завтра этот 20-й нашумевший конкурс. Они мысленно с нами и переадют привет. Поэтому мы сегодня постараемся разобраться в том, зачем это надо все это делать.

Савик ШУСТЕР: Пожалуйста, не торопись. Мы задали вопрос аудитории. А потом уже можешь говорить сколько хочешь.

Василиса ФРОЛОВА: Озвучьте же его скорей.

Савик ШУСТЕР: Мы задали вопрос аудитории: хотели бы вы, чтобы ваша дочь учувствовала в конкурсах красоты. Это Украина. Что же думает Украина? Хотели бы вы, чтобы ваша дочь участвовала в конкурсе красоты. 77% хотели бы. Так как у нас в Украине 53% женщин и 47% мужчин, посмотрим, как голосовали женщины, отвечали на этот вопрос. Значит, 77 в среднем по стране. Всего лишь 70% женщин хотели бы. Меньше, чем в среднем по стране. А что касается мужчин.

Василиса ФРОЛОВА: Это естественный результат. Мужчине нравиться больше, не удивительно.

Савик ШУСТЕР: Марина Ставнийчук.

Василиса ФРОЛОВА: За 20 лет конкурса в Украине уже есть результат такой, что любой прохожий может сказать, что это такое, может назвать пару имен. Потому что за 20 лет конкурс красоты Мисс Украина оброс разными сплетнями, историями, известными личностями, скандалами, ну, и победами и поражениями, конечно. Конечно, же в этих историях затесались известные политики, известные меценаты, всегда богатые люди рядом с красотой, это факт.

Савик ШУСТЕР: Нина Святош вышла замуж за народного депутата.

Василиса ФРОЛОВА: Хотелось бы поговорить...

Савик ШУСТЕР: Нет?

Нина СВЯТОШ: Я выходила замуж за студента-интерна.

Савик ШУСТЕР: А потом он стал депутатом?

Василиса ФРОЛОВА: Безусловно. Но возникает следующий вопрос. Если мы красивых женщин ассоциируем с успешными мужчинами, коими являются депутаты у нас в стране, так повелось. Может, даже это и неправильно. Почему тогда так мало красивых женщин представляет Украину на официальных мероприятиях? И почему эти красивые женщины либо сидят дома? Или же где-то, не знаю, в других местах? Почему мы их не видим рядом с политиками, хотя мы знаем, они всегда рядом с ними. Ответьте на этот вопрос, пожалуйста.

Савик ШУСТЕР: К кому ты обращаешься?

Василиса ФРОЛОВА: К девушкам. Конечно же, к девушкам.

Савик ШУСТЕР: Ко всем или по очереди?

Василиса ФРОЛОВА: По очереди.

Савик ШУСТЕР: Надо, надо просто...

Василиса ФРОЛОВА: Ирина, почему мы не видим рядом с политиками вас?

Ирина ВОЛОШИНА: Потому, что наверное, политики это не афишируют.

Савик ШУСТЕР: Слушайте, а зачем надо находиться рядом с политиками?

Василиса ФРОЛОВА: Но если они уже и так их находят, значит, они не разрешают выходить в свет. Почему?

Савик ШУСТЕР: Вот мотивация. А, кстати, почему ты захотела участвовать в конкурсе красоты?

Василиса ФРОЛОВА: Меня туда отправила мама для того, чтобы я избавилась от комплексов. Я как раз собиралась поступать в МГИМО, и слишком хорошо училась. В принципе, я ей благодарна. Я посмотрела весь мир в 18 лет, поменяла паспорт.

Савик ШУСТЕР: Девочки, вы тоже избавлялись от комплексов? А почему вы участвовали?

Ну, я случайно попала, у меня не было в жизни цели, именно попасть на этот конкурс. Ну, предложили, и я решила попробовать, проявить себя.

Савик ШУСТЕР: Аня, вы участвовали когда-нибудь в конкурсах красоты?

Анна СЕДОКОВА: Я участвовала в конкурсе университета. Получила премию зрительских симпатий. Мне всегда не хватало какого-то роста, чтобы стать действительно... но я работала моделью. Удивительно, в агентстве в 16 лет мои первые деньги я заработала в агентстве Олега Евы. И помню, мы показывали в ЦУМЕ. Это был какой-то совершенно безумный показ, на который нас выгнали. Работали лучшие модели этого агентства, в магазине трикотаж. И тогда это было, конечно...но потом я, конечно, вот честно сказать, почему я ушла. Я пришла на какой-то кастинг и сидел какой-то толстый некрасивый мужчина. И смотрел так на меня, и типа повернитесь. И я почувствовала себя куском мяса и сказала, нет, ребята, я в этой профессии не буду находиться. Я могу сделать больше, и я умею разговаривать. И мне кажется, что все красивые девочки должны делать что-то больше, например, как Василиса. Она не закончила тем, что стала... ну, вот ты стоишь передо мной сейчас...

Савик ШУСТЕР: Да, Василиса умеет...

Анна СЕДОКОВА: Так Василиса и разговаривает...

Савик ШУСТЕР: Да, и многим другим тоже.

Петр МАГА: Я сьогодні взагалі узнав, що у Василіси є комплекси. Спасибо, мама Василиса. Спасибо вам.

Александр КТИТОРЧУК: Я хочу 2 слова, рас ставить точки над и. конкурс красоты - это ярмарка невест. Все. Больше ничего. То есть, конкурс красоты, это для мужчин - это ярмарка невест. Для девушек, тут есть 22 ситуации, как вы, послала мама избавиться от комплексов, это такая игра между молодыми девушками, кто красившее. Чем дальше они заходят по этой ступеньке, там есть районный, городской, там выше-выше, дошли до Украины. Тем больше они понимают, что они попали на эту ярмарку невест. Вы сначала, Савик, оперировали к девушкам, чтобы мы услышали. Мы вряд ли что-то услышим. Это часто очень много формы при достаточно малом количестве содержания. Поэтому здесь очень точное замечание...

Савик ШУСТЕР: Ничего страшного в формах не вижу.

Александр КТИТОРЧУК: Да, это хорошо, когда есть форма. Но когда есть много формы, мы начинаем играть в формы, и потом такое какое-то разделение. Женщины, у которых много содержания, но я не видел таких много на конкурсах красоты, с большим содержанием содержания. В общем, много формы.

Скажите, а вы нашли невесту все таки на этом конкурсе? вот вы все говорите, что мужчины видят только невест на этих конкурсах. Вы нашли?

Александр КТИТОРЧУК: Вы знаете. Вообще мужчина всегда ищет красивую женщину. Это статистическая выборка. На все конкурсы красоты прутся красивые девушки для того, что бы поспорить, кто красившее. Красившие они или не красившие - они хотят спорить. Это игра. И это статистика.

Савик ШУСТЕР: Вот я, сейчас. Вот вы же фотограф.

Александр КТИТОРЧУК: Да, естественно.

Савик ШУСТЕР: Вот вам история украинской красоты. Вот скажите, чем отличается украинская красота...

Александр КТИТОРЧУК: Ну, вообще, я очень специфически. Когда-то кто-то сказал, я очень специфически отношусь к этим вещам. Кто-то сказал фразу, что на Украине нет красивых женщин. Всегда это всех поражает. Вы знаете, я могу доказать. На Украине есть вкусные женщины.

Голос из зала: Конечно, эта фраза стала легендарной. Вся страна запомнила.

Александр КТИТОРЧУК: Но в Украине есть вкусные женщины. Красивых женщин здесь по природе быть не может.

Савик ШУСТЕР: Скажите, а вы нам можете разницу между вкусными и красивыми, расскажите. Мага точно не знает.

Александр КТИТОРЧУК: Мага знает, я ему рассказывал.

Петр МАГА: Я попрошу, у тебе ініціативу прийняти. я дуже часто вів конкурси краси. В моєму життя так сталося. Знаєте, одне чудовище среди красавиц. І я для себе вивів, в чому суть конкурсу краси. Суть конкурсу краси полягає в тому, щоб кожна, яка зайняла друге, третє, четверте місце по закінченню,коли всі розійшлися, витираючи соплі і розтікаючись фарби, стоячи перед дзеркалом видала сакраментальну фразу: ну, і чим я гірша, ніж та дура. От 100%.

Савик ШУСТЕР: Так, разница между красивой и вкусной.

Александр КТИТОРЧУК: Ну, вот Украина - страна вкусных женщин.

Савик ШУСТЕР: Вот со мной рядом находиться красивая или вкусная?

Александр КТИТОРЧУК: Подождите, я могу без имен. Вкусная женщина, эта женщина, которую хочется постоянно. А красивая - эта та, которую хочется один раз. Чтобы она рядом ходила как статусная такая вещь.

Василиса ФРОЛОВА: Здесь столько красивых и вкусных девушек, давайте дадим им слово.

Анна СЕДОКОВА: Я хочу вам рассказать немножечко о том, о моем опыте. Я последний год прожила в Америке, в Лос-Анджелесе, в столице самых красивых людей, как говорят там. Все актеры, актрисы. Я боялась туда переезжать, потому что ну вот, каждая официантка красотка, и все. Что я могу вам сказать. Конечно же, столько красивых девушек как здесь, на Украине, как в России совершенно нет. Нов чем разница. В том, что наша девушка, вот я утром выезжаю, куда-нибудь в школу отвозить ребенка. Я вижу, как в 9 утра девушки идут в облегающих лосинах, шпильках и в макияже. В Америке это просто нереально. Но наши мужчины так нас выдрессировали, что мы в 9 утра должны быть в макияже, с прической, на каблуках. Они не любят нас другими, понимаете. Может быть, потому что конкуренция, может быть, потому что еще период войны был, мало мужчин осталось, должны соревноваться...

Василиса ФРОЛОВА: Катеринчук уже ваш.

Савик ШУСТЕР: Жена на шпильках в 9 утра? Да?

Василиса ФРОЛОВА: Выдрессировали?

Голос из зала: Тиран!

Василиса ФРОЛОВА: Виктор, вы тоже хотите видеть по утрам черные ботфорты, как у Ани?

Николай КАТЕРИНЧУК: смеется. Я уже давно не был в ситуации, когда у меня возникает комплекс. Я даже не знаю, что я хочу от своей жены. Мне кажется, у меня все сложилось хорошо. Честно говоря, я никогда не ходил на конкурсы красоты, чтобы посмотреть. Как говорят, мне кажется, что у славянской женщины, русской женщины, если так можно казать, должен быть такой большой мир, и внешний, и внутренний, да. Мы, наверное, действительно, от своих женщин очень много требуем, но потому что они это имеют.

Василиса ФРОЛОВА: У нас есть много примеров. Хотелось бы воспользоваться случаем. Мы пригласили сюда совсем разных людей, которые участвовали в конкурсах многие годы. Кому-то из вас помешал конкурс? Ухудшилась ли ваша жизнь после того, как вы приняли участие в конкуре красоты? Вот, Анастасия, мы говорили с вами за кулисами. Что произошло?

Анастасия СЕНИНА: Ну, вы знаете, серьезно, частично улучшилась, частично ухудшилась. Началось какое-то даже в университете давление. Раз ты красивая, значит ты ничего не знаешь, и значит, мы будем тебя проверять. Не смей пользоваться тем, что ты красивая. Или что ты в конкурсе там что-то заняла. Стереотипы конечно у нас ужасные на счет того, что если красивая, значит глупая, не учиться, ничего не знает, ничего не хочети только конкурсы. Но так, в принципе, я вам скажу, конкурсы красоты, которая нес тавит себе целью в жизни как номер 1, это очень хорошее испытание, проверка на прочность. Для меня это было очень серьезное испытание, потому что я никогда в жизни не видела себя моделью или красавицей на конкурсе. И поэтому я считаю, что не обязательно так мыслить, что это ярмарка невест и так далее.

Савик ШУСТЕР: А вы не видели себя, но все же участвовали.

Анастасия СЕНИНА: Да, у меня была такая возможность, я получила такой шанс, я решила им воспользоваться. У меня такой азарт был, проверить себя, получиться или нет в этой области.

Василиса ФРОЛОВА: Действительно, для многих девчонок это просто возможность показать себя с другой стороны, а может, если не показать, то почувствовать по-другому.

Савик ШУСТЕР: А вы, Инна?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я хорошенькая была с детства.

Савик ШУСТЕР: То есть, вы вкусна или красивая?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Это вы у мужа спросите. И при этом лидер. И половина говорила, что тебе ставят хорошие оценки и тебя любят потому, что ты хорошенькая просто. И поэтому я все время прятала свою хорошесть. Я старалась не краситься. Я начала краситься в 9-м классе. Я старалась очень скромно одеваться. Мне все время хотелось доказать, что у меня умище есть. Интересно, сейчас мне наоборот кажется, что как-то поменялась жизнь. Раньше, если женщина успешная в бизнесе, или в политике, то она была некрасивая, мужеподобная. Как поменялся мир. Практически везде женщины, которые премьер-министр. Я недавно увидела премьер-министра Австралии.

Савик ШУСТЕР: Меркель? Вы просто были поражены?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Австралии. У меня упала челюсть. Это такое очарование. Это такая красивая рыжая женщина. И сейчас, очень много женщин, которые и при физической красоте достигают очень больших успехов. В карьере, мне кажется, это просто тренд сейчас.

Савик ШУСТЕР: Марина, а вы?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Ну, согласитесь, ведь правда? Очень сильно поменялась эта ситуация.

Савик ШУСТЕР: Участвовали в конкурсах красоты?

Марина СТАВНИЙЧУК: Ну, мне кажется, что в наше время и конкурсов красоты не было, не проводили. Таких специальных. Но все равно это было приятно, быть симпатичной. Масса друзей. И я с вами, извините, совершенно не согласна не соглашусь, что конкурс красоты - это только формы невест, длинных ног и только лишь. Обязательно, вот сколько мы наблюдаем за конкурсами красоты, все равно задаются вопросы, оцениваются ответы на эти вопросы. Поэтому я думаю, что в вашем подходе, может быть, у вас есть большой опыт организации, знаете закулисы. Но мне бы все-таки, хотелось, чтобы женщин было с одной стороны больше в парламенте. С другой стороны, чтобы женщины, особенно такие красивые, были рядом со своими мужьями, чтобы мужья ими гордились, чтобы не стеснялись их с собой водить, и на вечеринки, и на мероприятии. Это понятно. И, девушки, вы сами должны себя сделать, быть не только красивыми, а очень еще умными, привлекательными, чтобы никогда никто не смел вам говорить, что вы есть вот какой-то такой просто, не хочется сказать товар, ну вот просто конкурс красоты для того, чтобы кто-то из мужчин выбрал себе невесту. Мужчины должны бороться за сердце женщины, всегда.

Савик ШУСТЕР: У на очень мало времени опять.

Наталья КОВАЛЕВА: Я хочу сказать, женщины в нашей стране - это золотой фонд, который еще остался, понимаете. И поверьте мне, как организатору и знающей кухню на протяжении 19 лет. Сергея Матиша я очень хорошо знаю, мы большие друзья. И насколько тщательно всегда идет и подготовка, и кастинги. И действительно, выбирается харизматичные и личностные приоритеты, да, плюс еще формы и здоровая нация. Она должна присутствовать в глазах, она должна позиционировать на мировых форумах красоты. И поверьте, наши украинки там...

Петр МАГА: Простите, вы так долго и так красиво. Савик, можно одне? Я би ніколи, я мушу, тому що ти дозволив собі слово Меркель. До цього я... я взагалі ходив по Німеччині, дивився на німецьких жінок і казав: так, вам, німці і треба. Розумієте, всі найкращі тут. І вкусні, і красиві, всі.

Наталья КОВАЛЕВА: Я вам могу сказать, что, действительно то, что мы не ценим. У наших женщин сумасшедшая глубокая душа, у нас очень красивые руки, нежные матери, великолепные жены с них вырастают. Вы посмотрите историю каждой из них.

Василиса ФРОЛОВА: А политики, почему же наши красавицы не идут в политику.

Савик ШУСТЕР: Что тебя вдруг понесло в политику?

Василиса ФРОЛОВА: Я поняла, что нет среди наших участниц ни одной женщины, которая бы занималась политикой. Может быть, мы об этом заговорили бы.

Савик ШУСТЕР: Я Маге хочу ответить. Уродливые немки родили Клаудию Шифер.

Василиса ФРОЛОВА: Между прочим.

Петр МАГА: Это одна только.

А мы такого уровня модель на постсоветском пространстве еще не родили.

Петр МАГА: Ви знаєте, Савік в порівнянні з 90, 100% дівчат, які присутні тут Клаудія Шифер, як би вам сказати, така страхопудлива німецька баришня з розвинутими зубами. От і всьо.

Савик ШУСТЕР: К сожалению, если мы не завершим, Аня не успеет спеть нам песню. Тока программы - это наши пики.

Василиса ФРОЛОВА: А завтра мы узнаем имя 20-й Мисс Украина.

Савик ШУСТЕР: А может быть, мы даже пригласим ее в следующую пятницу.

Василиса ФРОЛОВА: Хотелось бы.

Савик ШУСТЕР: Если выживем. Итак, кто получил максимальную поддержку.

Василиса ФРОЛОВА: По-другому не будет.

МАКСИМУМ: Николай КАТЕРИНЧУК: «Починаючи політичний сезон з такої програми, мені шкода, до речі, ваші нерви, Савіку, але от не лічить сьогоднішнім політикам переводити все на особистості. Йдіть на кухні і там з'ясовувайте стосунки. Люди хочуть почути, як вони будуть жити завтра».

Савик ШУСТЕР: Эти слова Николая Катеринчука получили сегодня максимальную поддержку. А минимум у нас, а как у нас сегодня нет минимума.

Василиса ФРОЛОВА: Одни звезды были сегодня в эфире.

Савик ШУСТЕР: Зато у нас был раскол, почти 50 на 50. Кто расколол население страны.

РОСКОЛ: Михаил БРОДСКИЙ: «Мы сегодня пожинаем плоды вашей работы, поэтому я вас сегодня призываю, не врите, говорите правду или уйдите. Вот просто оставьте нас в покое! Дайте, нормально страну сделать!»

Савик ШУСТЕР: Что сказать, полстраны хочет чтобы ушла, полстраны не хочет, чтобы уходила.

Марина СТАВНИЙЧУК: Агрессия всегда порождает не поддержку позиции.

Савик ШУСТЕР: Ну, это как раз был раскол.

Марина СТАВНИЙЧУК: 100%.

Савик ШУСТЕР: Итак, Аня, ваша сцена.

Выступление Анны Седаковой