Працюючи над створенням суспільних мовників у пост-соціалістичних країнах серед найбільших викликів викоремлюю наступні:

1) Розуміння і громадська думка: Що таке Суспільне Мовлення і чому воно нам потрібне? Чим саме Суспільне Мовлення відрізняється від державного - чи не достатньо нам телеканалів, що вже існують? Еліта може знати відповіді на ці питання, але більшість людей мають так само це усвідомлювати

Рішення: Вирішенням має бути промо-кампанія - в тому числі на каналах Суспільних Мовлеників - спрямована не те, щоб пояснити значення і цілі  суспільного мовника.

2) Фінансування: Так як Суспільне Мовлення фінансується з держбюджету, чому воно не є державним? Звісно, якщо «держава платить, держава контролює». Податок на Суспільне Мовлення має буде прямим і сплачуватися окремо чи, наприклад, разом з рахунком за телефон, це зможе зменшити ризик і підозри щодо державного фінансування. Якщо все ж таки Суспільне Мовлення фінансуватиметься прямо з бюджету, то має бути чітко вказано, що це гроші суспільні, а не державні, а також бути вказано звідки держава взяла ці гроші. Також Суспільне Мовлення фінансово підзвітне (через наглядову раду) парламенту, а не уряду щодо того, як витрачає свої гроші.

Рішення: Внутрішня комунікація та зовнішня промокампанія має підкреслити, що Суспільне Мовлення є власністю людей, усіх людей, в тому числі і меншин, громад, а не уряду чи політиків. Це робиться найкраще, коли усі будуть бачити, що Суспільне Мовлення служить потребам народу, а не уряду.  

3) Управління: Західноєвропейські країни розробили системи, які захищають наглядові ради/суспільних мовників від урядового втручання. Це куди важче здійснити на сході, де традиційно «державного мовлення» сприймається як «рука уряду».

Рішення: Найкраще відштовхуватися від закону, який виключить з Наглядової Ради політиків та членів партій. Також необхідним є баланс інтересів у Наглядовій Раді суспільного мовленика. Справжня незалежність можлива лише тоді, коли існує і баланс інтересів у Наглядовій Раді, а також у ній немає політиків, лояльних до своєї партії. Члени Наглядової Рада мають представляти звичайних людей (аніж групи інтересів) де факто і де юре.

4) Відсутність думки: Це найскладніший виклик: Суспільне Мовлення не має і не висловлює власну думку і жодна людина, що працює на суспільному телеканалі (ведучий, репортер тощо) не повинна висловлювати власні думки - щодо політики, бізнесу чи будь-які інші. Те, чи зможе Суспільне Мовлення досягнути абсолютної політичної нейтральності, і буде основним випробуванням, тестом на життєздатність.

Рішення: Це не так уже й важко досягнути, якщо нейтральність чітко прописана в редакційній політиці  каналу, але це також справа тренування кадрів. За британським законодавством жоден з інформаційних телевізійних мовників, ані суспільних, ані приватних, не має права висловлювати власну думку. Звісно, телерадіокомпанії сповна транслюють думки людей, у яких беруть інтерв‘ю, але завжди дотримуючись балансу.

5) Кадри: Не забагато (менше, ніж у державного мовника), має бути дуже чіткий процес рекрутингу (їх запрошують за заслуги у професії, а не в політиці), також компанія має інвестувати у їхнє навчання та підвищення кваліфікації.

Рішення: Справедливий процес підбору, інвестиції у «відмінників», «найкращих», мотиваційна політика, активна робота з підвищення їхньої кваліфікації, окрема служба відповідальна за це.  Кадри, до яких ставляться чесно, справедливо і по заслугах - головний здобуток, багатство компанії; вони мають демонструвати свій професіоналізм. Тренінги - мають неабияке, якщо не найважливіше значення.

6) Цінності і якість програм: Наостанок Суспільне Мовлення має мати чітко прописану систему цінностей, етичних принципів, які мають забезпечувати найвищі стандарти журналістики (точність, нейтральність, баланс, незаангажованість), а також найвищу якість програм (креативність, інтереси аудиторії). Суспільне Мовлення не означає нудні програми.

Рішення: Це знову важливо усвідомити.  Суспільне Мовлення  інколи зобов‘язане транслювати програми, які не показуватиме комерційний мовник, але так само Суспільне Мовлення має задовольняти потреби аудиторії, малої чи великої, або обох - інакше Суспільне Мовлення не виконує своїх завдань. Тому настільки важливим є креативне, творче програмування.  

Якщо новий Суспільний Мовник може обійти зазначені виклики, спершу завдяки гарному закону, потім під час формування незаангажованої Наглядової Ради та набору професійних кадрів,  у нього є гарні шанси завоювати найголовніший з усіх інгредієнтів: ДОВІРУ СУСПІЛЬСТВА

Суспільне Мовлення без довіри не зможе існувати. Довіра досягається передовсім завдяки чесності та точності. Державне мовлення неуспішне саме через втрату довіри.

Nicholas Nugent

BBC WST Consultant

Вересень 2010

Фото - dvicr.com