«ТК» публікує – для громадського обговорення – авторську Концепцію створення суспільного телебачення в Україні незалежного телепродюсера та режисера-постановника Олександра Зиріна. У його основі – за твердженням самого Олександра – авторські розробки та численні консультації з фахівцями-практиками вітчизняного ТБ.

Нагадаємо, що «ТК» вже була оприлюднена Концепція Олександра Ткаченка, а також Заява Коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення» щодо плану дій з розробки відповідного законопроекту, який має бути представлений на парламентські слухання 13 квітня.

Концепція Олександра Зиріна – практично альтернативний проект вже заявленим позиціям щодо створення громадського мовлення в Україні на базі державних телерадіокомпаній.

Концептуальні положення створення, діяльності та перспектив розвитку цілісної „Системи державного і суспільного (громадського)* телебачення в Україні”

Пояснювальна записка

Україна знаходиться в передчутті серйозних та знакових змін в соціокультурному просторі держави, в гуманітарній сфері людської діяльності. Вагомо продемонстровано устремління нового керівництва держави будувати в Україні всі аспекти громадянського суспільства. Одним з таких аспектів є діяльність громадського телебачення і радіомовлення. У суспільстві поступово формується і завойовує все більш вагомі позиції усвідомлення необхідності створення громадського телебачення і радіомовлення.

Дана концепція висвітлює місце і роль державного а також громадського телебачення в Україні.

На сьогоднішній день до розгляду можна прийняти три концепції побудови громадського телебачення в Україні:

 побудова громадського телебачення шляхом знищення системи державного загальнонаціонального мовлення на матеріальній, технічній та творчій базі Національної телекомпанії України і каналу мовлення УТ-1 зі зміною відповідного статусу компанії і каналу;

 докорінна перебудова роботи НТКУ на основі концентрації всіх наявних ресурсів держави з поверненням ситуації в аудіовізуальному просторі України в правове і законне поле і створення громадського телебачення шляхом поступового виокремлення зі структури НТКУ після забезпечення належної матеріальної, технічної, творчої бази в самостійну конкурентноздатну телевізійну компанію із власним каналом мовлення (або системою розповсюдження програм);

 створення окремої нової телевізійної телекомпанії „Громадське телебачення” зі створенням матеріальної, технічної та творчої бази та власним каналом мовлення (системою розповсюдження програм).

Автор пропонує до розгляду концепцію, побудовану на другому визначеному типі.

Хочеться також звернути увагу на той факт, що в суспільстві намагаються сформувати однобоке уявлення про можливості створення громадського телебачення в Україні. Полеміку штучно спрямовують в одне русло – русло знищення найпотужнішої телевиробничої структури нашої держави: Національної телекомпанії України. При цьому практично не розглядаються інші точки зору, публічно не обговорюються інші думки, що явно суперечить основним принципам побудови громадянського суспільства – вільному висловлюванню різних думок і протилежних точок зору, критичному аналізу різних підходів і доказів фахівців-телевізійників.

При підготовці даної концепції автор спирається як на досвід власної 23-річної роботи в практиці і теорії сучасного вітчизняного телебачення, так і на думки низки колег.

*Примітка: автор даного проекту виходить з абсолютної тотожності понять „суспільне” та „громадське”, тому надалі в тексті – „громадське телебачення”.

Передумови створення

системи державного і громадського телебачення в Україні

1. Даний проект базується на перебудові та подальшому розвитку творчої, матеріальної та технічної структури телевізійного виробництва і мовлення Національної телекомпанії України, державної телерадіокомпанії „Всесвітня служба Українського телебачення і радіо” (УТР) та студії „Укртелефільм”.

2. Українська держава та вітчизняна громадськість констатує, що стан справ в аудіовізуальній сфері України спричинив до серйозних системних деформацій в гуманітарній сфері держави та соціокультурному розшаруванню громадян України за різними чинниками (мова, вік, освіта, рівність можливостей).

3. Українська держава та вітчизняна громадськість виходять з реалій фінансового стану в державі, тому чітко усвідомлюють багатоступеневість та довготривалість процесу реалізації проекту Системи державного і громадського телебачення в Україні.

4. Українська держава та вітчизняна громадськість виходить з того, що державна форма власності та відповідна система господарської діяльності у відповідності до чинної Конституції та законодавства України є рівнозначною з іншими формами власності і в роботі НТКУ не повною мірою використані її унікальні та потужні потенційні можливості.

5. Українська держава в особі Президента, Верховної Ради, уряду та вітчизняна громадськість визнає і констатує, що:

 Національна телекомпанія України є найпотужнішим вітчизняним телевізійним виробником і телемовником, у розпорядженні якого є найліпші потенційні можливості для створення і забезпечення повноцінного телевізійного мовлення на 2-3 загальнонаціональних телеканалах і 2-3 телевізійних каналах іншого частки покриття потенційної аудиторії;

 ситуація з комплексом телевізійного мовлення (виробництво, вихід в ефір, розповсюдження ТБ-продукту) в державному секторі Україні кризова;

 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не повною мірою забезпечує реалізацію власних повноважень та обов’язків щодо контролю за ситуацією в аудіовізуальному просторі України;

 протягом останніх років були допущені серйозні зловживання і порушення діючого законодавства України в аудіовізуальній сфері, які призвели до штучного позбавлення державного телевізійного мовника (Національної телекомпанії України) значної частки ефірного часу на Національних телевізійних каналах УТ-1 та УТ-2 – таке штучне позбавлення можливості виходу в ефір призвело до фактичного паралічу виробництва на НТКУ високоякісного та конкурентноздатного телевізійного продукту;

 протягом багатьох років була відсутня чітка, зрозуміла і продумана стратегія щодо кадрової політики в НТКУ і, як результат, безконтрольна діяльність топ-менеджерів державного телебачення призвела до катастрофічних фінансових наслідків, які абсолютно не відповідають реальним можливостям телекомпанії;

 великою мірою кризова ситуація в державному секторі телебачення обумовлена невиконанням державою своїх зобов’язань щодо вчасного та високоефективного фінансування НТКУ тобто систематичними порушеннями „Закону України „Про державний бюджет....””;

 система визначення і формування так званих рейтингів телевізійних програм в Україні неповною мірою відображає реальну ситуацію з реальними уподобаннями вітчизняних телеглядачів, що призвело до суттєвого викривлення і штучного перерозподілу рекламних надходжень на вітчизняні телеканали;

 штучна ситуація, створена і підтримувана комерційними учасниками телевізійного ринку, із зміщенням реальних телевізійних акцентів, великою мірою призвела до викривлення у свідомості українського телеглядача (особливо дітей та юнацтва) основних засад моральності та розуміння і трактування загальнонародних та загальнолюдських цінностей;

 НТКУ – єдиний телевізійний виробник і мовник національного масштабу в Україні, який повною мірою виконує всі ліцензійні зобов’язання щодо соціально-політичного мовлення в частині виготовлення і розміщення у власному ефірі телевізійного продукту для всіх верств населення держави (дітей, юнацтва, молоді, людей зрілого та похилого віку, інвалідів);

 ситуація на рекламному ринку України перебуває у стані підйому, що створює необхідні умови для високоефективної і висококонкурентної роботи НТКУ як потужного загальнонаціонального мовника з реальними перспективами значного покращення фінансового становища компанії;

 у зникненні з аудіовізуального простору України повноцінного загальнонаціонального суспільно-політичного телевізійного мовлення не зацікавлені ні держава, ні суспільство, але вкрай зацікавлені комерційні конкуренти НТКУ.

6. Українська держава і громадяни України визнають за необхідне створення громадського телебачення.

7. Українська держава і громадяни України визнають, що громадське телебачення не може фінансуватися за рахунок інвестицій будь-яких фінансово-політичних груп, як в Україні, так і за її межами.

Фінансування діяльності системи державного і громадського телебачення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, надходжень від громадян України або громадян інших країн у вигляді періодичних виплат у формі абонентської плати та надходжень від розміщення реклами, іншої господарської діяльності в гуманітарній та аудіовізуальній сферах.

Структура Системи

державного і громадського телебачення в Україні

1. Система державного і громадського телебачення в Україні створюється на основі сучасного професійного (і у творчому, і в технічному аспектах) висококонкурентного телевізійного виробництва і розповсюдження ТБ-продукту для комплексного задоволення інформаційних, духовних та культурних потреб усіх верств населення нашої країни та потенційних телеглядачів за межами України щодо перспектив, реалій, історії та самобутності життя нашої держави.

2. Система державного і громадського телебачення складається з наступних елементів:

 цілодобовий загальнонаціональний суспільно-політичний повноспектровий телевізійний канал, розрахований на прийом практично всіма потенційними телеглядачами в Україні (Перший Національний – НТКУ);

 цілодобовий загальнонаціональний суспільно-політичний телевізійний канал громадського мовлення, розрахований на якомога ширший прийом потенційними телеглядачами в Україні („Громадське ТБ”);

 цілодобовий повноспектровий телевізійний канал, розрахований на якомога ширший прийом потенційними телеглядачами за межами України („Телевізійне іномовлення України”);

 спеціалізований мистецько-культурологічний та науково-популярний телевізійний канал, розрахований на якомога ширший прийом потенційними телеглядачами в Україні (ТК„Культура”);

 студія „Укртелефільм” – телевиробнича структура, основною метою діяльності якої є забезпечення телеканалів фільмами різного жанру (художніми, музичними, науково-популярними).

3. Технічні умови мовлення відповідних телевізійних каналів:

 „Перший Національний – НТКУ” – обов’язкове ефірне мовлення для забезпечення всіх потенційних телеглядачів на всій території держави (особливо у сільській місцевості);

 „Громадське ТБ” – ефірне мовлення або супутниково-кабельна система розповсюдження програм з поступовою побудовою системи ефірного розповсюдження ТБ-сигналу на всю територію України;

 „Телевізійне іномовлення України” – супутникова система розповсюдження програм;

 ТК „Культура” – супутниково-кабельна система розповсюдження програм з поступовою побудовою системи ефірного розповсюдження ТБ-сигналу на всю територію України.

4. Основою організаційної і підприємницької діяльності системи державного і громадського телебачення є поєднання всіх суб’єктів в державний медіа-холдинг з домінуючою часткою державної форми власності.

5. Пропонований розподіл часток власності в статутних фондах суб’єктів холдінгу, що дозволить ефективно впливати на діяльність та розвиток телеорганізацій, а також залучати відповідні інвестиції для телевиробництва:

 „Перший Національний – НТКУ” – 100% державної власності;

 „Громадське ТБ” – у власності держави („Першого Національного – НТКУ”) – 51%;

 „Телевізійне іномовлення України” – у власності держави – 100% (при цьому „Першому Національному – НТКУ” – 51%, ТК „Культура” – 20%, „Телевізійне іномовлення України” – 29%);

 ТК „Культура” – у власності держави 51% („Перший національний – НТКУ” – 30%).

 „Укртелефільм” – 51% у власності держави („Перший національний – НТКУ” – 30%).

6. Засновниками телеорганізацій „Громадське ТБ” та ТК „Культура” можуть у межах відповідної частки статутних фондів виступати громадські організації України, інші суб’єкти підприємницької діяльності в Україні.

Організаційні творчі, технічні та правові засади проекту

1. Українська держава та вітчизняна громадськість при створенні Системи державного і громадського телебачення виходять із розуміння того, що основою побудови високоефективного, високопрофесійного і конкурентноздатного державного медіа-холдингу є забезпечення роботи Національної телекомпанії України на цілодобовому національному телеканалі УТ-1.

2. Суб’єкти підприємництва, які входять у медіа-холдинг, підзвітні щодо господарських результатів роботи НТКУ. Загальне керівництво господарською діяльністю медіа-холдингу здійснює Виконавча дирекція на чолі з Головою Вищої наглядової ради (Президентом НТКУ) та генеральним продюсером НТКУ. До складу Вищої наглядової ради входять Президенти та генеральні продюсери відповідних телеорганізацій на чолі з Головою Вищої наглядової ради. Голову Вищої наглядової ради (Президента НТКУ) призначає Президент України своїм Указом. Керівництво Вищої наглядової ради не втручається в організацію та змістовне насичення творчих процесів у телеорганізаціях, які входять в медіа-холдинг.

3. Українська держава та вітчизняна громадськість докладають рішучих зусиль для повернення ситуації з державним телемовленням в Україні в правове русло – терміново усуваються порушення законодавства України в аудіовізуальній сфері, допущені протягом останніх десяти років.

4. Нове керівництво Національної телекомпанії України терміново і рішуче знищує систему обслуговування прямих комерційних конкурентів, яка була створена і культивувалася топ-менеджерами НТКУ у стінах кампанії протягом багатьох років. Уся діяльність НТКУ переводиться на законні та зрозумілі всім суб’єктам підприємницької діяльності в аудіовізуальній сфері засади.

5. Високоефективна робота НТКУ базується на розумінні того, що телекомпанія в змозі виготовити самостійно і без залучення посередників сучасний телевізійний продукт будь-якого жанру та ступеня складності.

6. Основою технічної діяльності Системи державного і громадського телебачення є створена українською державою загальнонаціональна мережа ефірного розповсюдження телевізійного сигналу на каналах УТ-1 та УТ-2 у відповідних областях України та відповідна технічна і матеріальна база створення телевізійного продукту різних форм (приміщення, студії, техніка технічного комплексу на Сирці у Києві) а також відповідна технічна і матеріальна база, створена за рахунок діяльності відповідних телеорганізацій – учасників проекту.

7. Українська держава та вітчизняна громадськість визнає необхідність рішучого переходу Системи державного і громадського телебачення на новітні цифрові телевізійні технології у відповідності до загальнодержавної програми переходу на цифрові технології.

8. Для реалізації концепції створення та діяльності Системи державного і громадського телебачення українська держава та вітчизняна громадськість визнає за необхідне здійснити такі кроки із забезпечення легалізації її діяльності:

 НТКУ отримує ліцензію на право мовлення на загальнонаціональному ТБ-каналі УТ-1 на 24 години на добу терміном на 7 років з 1 квітня 2005 року;

 „Громадське ТБ” отримує ліцензію на право мовлення на загальнонаціональному ТБ-каналі УТ-2 на 19 годин з 6.00 до 1.00 терміном на 7 років з 1 січня 2006 року (або ліцензію на право мовлення через супутник на 19 годин з 6.00 до 2.00 на 7 років з 1 січня 2006 року) з обов’язковим включенням ТБ-каналу в соціальний пакет обов’язкового показу всіма кабельними операторами на території України;

 „Телевізійне іномовлення України” легалізується шляхом внесення відповідних змін до діючої ліцензії Державної телерадіокомпаній „Всесвітня служба українського ТБ і радіомовлення”(УТР);

 ТК „Культура” отримує ліцензію на право мовлення через супутник на 19 годин з 6.00 до 2.00 на 7 років з 1 січня 2008 року з обов’язковим включенням ТБ-каналу в соціальний пакет обов’язкового показу всіма кабельними операторами на території України.

9. Діяльність Системи державного і громадського телебачення України будується на засадах дотримання керівництвом та співробітниками загальнозрозумілих і усталених норм професіоналізму, журналістської етики та загальнолюдської моралі.

Фінансове забезпечення проекту

1. Діяльність державного медіа-холдингу України „Система державного і громадського телебачення України” фінансується з державного бюджету України в обсягах, заявлених керівництвом НТКУ, починаючи з 2006 року та за рахунок власної господарської діяльності в майбутньому.

2. У пропорційному співвідношенні остаточна схема розподілу коштів (починаючи з 2008 року), які надходять з державного бюджету України на фінансування діяльності медіа-холдингу, розподіляються наступним чином:

 НТКУ – 50%;

 „Громадське телебачення” – 25%

 ТК „Культура” – 15%

 „Телевізійне іномовлення України” – 10%

3. Схеми фінансування діяльності Системи державного і громадського телебачення вводяться в дію поетапно, що дозволить відпрацювати механізми ефективного фінансування і поступового зниження навантаження на державний бюджет України.

4. І етап: діяльність Національної телекомпанії України фінансується з наступних джерел:

 з державного бюджету, що фіксується окремим рядком Закону України „Про державний бюджету України”, починаючи з 2006 року;

 за рахунок діяльності з надання відповідних рекламних послуг;

 за рахунок спонсорських внесків;

 за рахунок власної господарської діяльності в гуманітарній та аудіовізуальній сферах (видавнича діяльність, концертно-гастрольна діяльність, продаж аудіо- та відеоносіїв, продаж відповідних прав на ТБ-програми власного виробництва тощо).

5. ІІ етап: діяльність „Громадського телебачення” фінансується з наступних джерел:

 за рахунок коштів, виділених державою з бюджету для забезпечення діяльності державного медіа-холдінгу;

 за рахунок абонентської плати від телеглядачів (сплата споживачами здійснюється на рахунки відповідних операторів кабельних мереж або вноситься в дані квитанції про оплату);

 за рахунок діяльності з надання відповідних рекламних послуг жорстко регламентованих „Положенням про надання рекламних послуг громадським телебаченням”, яке є невід’ємною частиною статутних документів;

 за рахунок спонсорських внесків та добровільних пожертв;

 за рахунок власної господарської діяльності в гуманітарній та аудіовізуальній сферах (аналогічно до НТКУ).

6. ІІІ етап: діяльність телекомпанії „Телевізійне іномовлення України” фінансується з наступних джерел:

 за рахунок коштів, виділених державою з бюджету для забезпечення діяльності медіа-холдингу;

 за рахунок діяльності з надання відповідних рекламних послуг;

 за рахунок спонсорських внесків та добровільних пожертв;

 за рахунок власної господарської діяльності в гуманітарній та аудіовізуальній сферах (аналогічно до НТКУ).

Примітка: телекомпанія „Телевізійне іномовлення України” потребує найменшого фінансування за рахунок надання для ефіру на її каналі найкращих телепродуктів, створених в інших телекомпаніях медіа-холдингу, з урахуванням потреб іноземних телеглядачів.

7. ІV етап: діяльність телекомпанії „Культура” фінансується з наступних джерел:

 за рахунок коштів, виділених державою з бюджету для забезпечення діяльності державного медіа-холдингу;

 за рахунок абонентської плати від телеглядачів (сплата споживачами здійснюється на рахунки відповідних операторів кабельних мереж або вноситься в дані квитанції про оплату);

 за рахунок діяльності з надання відповідних рекламних послуг, регламентованих „Положенням про надання рекламних послуг ТК „Культура”, яке є невід’ємною частиною статутних документів;

 за рахунок спонсорських внесків та добровільних пожертв;

 за рахунок власної господарської діяльності в гуманітарній та аудіовізуальній сферах (аналогічно до НТКУ).

Терміни реалізації проекту

1. Прийняття відповідних рішень по створенню медіа-холдингу на рівні Президента України, уряду та Верховної Ради (Укази Президента, постанови та рішення уряду, Закони і постанови прийняті Верховною Радою) – до жовтня 2005 року.

2. Діяльність Національної телекомпанії України:

 створення медіа-холдингу розпочинається із забезпечення ефективної діяльності НТКУ у 2005 році за рахунок реалізації потужних комерційних проектів (перш за все – пісенний конкурс „Євробачення”) та збільшення надходжень від рекламної діяльності у 3 рази в порівнянні з 2004 роком;

 за рахунок фінансування, виділеного державою на проведення пісенного конкурсу „Євробачення” в 2005 році, НТКУ здійснює першочергове і необхідне технічне переоснащення (до березня 2005 року);

 за рахунок зароблених коштів та збільшення в 4-5 разів фінансування з державного бюджету починаючи з 2006 року НТКУ проводить подальше технічне переоснащення (апаратні складного монтажу, апаратні комп’ютерної графіки, спеціальні операторські пристрої для ТБ-зйомок в студіях і поза студіями, відповідне світлове обладнання для студійних павільйонів);

 за рахунок зароблених коштів і фінансування з державного бюджету в 2006 році здійснюється добудова і пуск в роботу великої телеконцертної студії НТКУ, а з нею розпочинається високоефективна концертно-гастрольна діяльність;

 із 2006 по 2008 роки НТКУ (а у подальшому і весь медіа-холдинг) переходить на цифрові технології телевізійного виробництва і передачі ТБ-програм.

3. Діяльність „Громадського ТБ”:

 створення відповідної правової та організаційної бази – до жовтня 2005 року;

 створення відповідної технічної бази шляхом передачі НТКУ в рахунок статутної частки необхідної ТБ-техніки та відповідних приміщень (кімнати, студії в телецентрі на вул. Мельникова, 42) – до вересня 2006 року;

 створення творчо-виробничих структур та структур керування і забезпечення – до серпня 2006 року;

 створення необхідної системи розповсюдження ТБ-сигналу на території України (супутникова передача – прийом – розповсюдження в кабельних мережах) – до січня 2007 року;

 вихід в ефір – тестове мовлення грудень 2006 року, повноцінний ефір – січень 2007 року.

4. Діяльність „Телевізійного іномовлення України”:

 перепідпорядкування „Всесвітньої служби телебачення і радіомовлення України” – до жовтня 2005 року;

 технічне переоснащення здійснюється паралельно з переоснащенням НТКУ.

5. Діяльність ТК „Культура”:

 створення відповідної правової та організаційної бази – до 1 вересня 2007 року;

 створення відповідної технічної бази шляхом передачі НТКУ в рахунок статутної частки необхідної ТБ-техніки та відповідних приміщень (кімнати, студії в телецентрі на вул. Мельникова, 42) – до 1 січня 2007 року;

 створення творчо-виробничих структур та структур керування і забезпечення – до серпня 2007 року;

 створення необхідної системи розповсюдження ТБ-сигналу на території України (супутникова передача – прийом – розповсюдження в кабельних мережах) – до січня 2008 року;

 вихід в ефір: тестове мовлення – грудень 2007 року, повноцінний ефір – січень 2008 року.

6. Діяльність студії „Укртелефільм”:

 перепідпорядкування студії „Укртелефільм” – до 1 січня 2006 року;

 технічне переоснащення студії „Укртелефільм ” для виходу на цифрові формати теле- і кіновиробництва – до 1 січня 2007 року.

7. Завершення формування цілісної діяльності державного медіа-холдингу „Система державного і громадського телебачення України” – до 1 січня 2008 року.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МВФ „Відродження”