Сьогодні «Детектор медіа» - продовжуючи дискусію щодо необхідності створення суспільного телерадіомовлення – представляє на загальне обговорення вже не просто думку експертів, а повноцінну Концепцію Громадського телебачення, підготовлену низкою фахівців під керівництвом відомого телевізійного журналіста, у недавньому минулому голови правління “Нового каналу” Олександра Ткаченка.

Таким чином, ми можемо констатувати, що тема створення системи Громадського мовлення в Україні - телебачення, радіо, Інтернет ресурсів та інформаційних агенцій - стає все актуальнішою. Більш того, ми бачимо, що в більшості зацікавлених сторон є розуміння того, що публічність процесу при створенні Громадського мовлення – річ принципова. І це дуже важливо, адже Громадське мовлення повинно віддзеркалити нове обличчя нової влади, змінити акценти у стосунках “влада-супільство”.

Сподіваємось на нові громадські та фахові ініціативи у цьому процесі, яким «Детектор медіа» обов’язково надасть майдан для публічного обговорення та навіть плебісциту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ

Поточний стан УТ1

1. Загальна ситуація

УТ1 – канал з унікальним потенціалом. Будь-який якісний продукт на ньому збирає вагому аудиторію.

Головні сьогоднішні проблеми каналу знаходяться в наступних площинах:

– Надзвичайно низький рейтинг каналу.

– Низький ступінь довіри населення до каналу та новин зокрема.

– Незадовільна якість ефірного наповнення, перевантаження сумнівними соціально-політичними проектами, що вже давно пройшли межу давнини та не користуються популярністю серед глядачів.

– Нестабільна сітка мовлення. Єдина стабільна позиція – новини о 21: 00.

– Розмитий образ каналу.

Канал зорієнтований на виконання замовлень вищого політичного керівництва країни та приватних осіб, а не на інтереси аудиторії.

Протягом останніх семи років частка аудиторії УТ-1 знизилася з 9% (у 1998 році) до 2.8% (у 2004).

2. Технічне покриття

Технічне покриття УТ1 – потенційно є найбільшим серед шістки загальнонаціональних каналів. Більш низьке покриття порівняно з двома каналами-лідерами („Інтер” та „1+1”) є наслідком недбалого ставлення УТ1 до розвитку та підтримки власної технічної мережі. При тому, що УТ1 має потенційно найбільшу за потужністю мережу технічного покриття, показник частки аудиторії цього каналу – найнижчий, що є ілюстрацією реального ставлення глядачів до каналу.

(За даними дослідницької компанії GfK USM, 2004 р.)

3. Сприйняття глядачами

В рамках досліджень іміджу провідних каналів українського телепростору, УТ1 згадується респондентами взірцем того, “як не треба робити телебачення”.

Канал трактується, як невиразний (“ніякий”), фрагментарний (“час від часу трапляються цікаві події...”), телебачення “минулого сторіччя” (обличчя каналу, наповнення, “ритм” ефіру, тощо).

Створення Громадського Телебачення

1. Телебачення для оновленого суспільства України

Громадське Телебачення має слугувати інтересам суспільства, а не політичних груп впливу. Широко представляти інтереси усіх соціальних, релігійних та культурних верств громади. Бути своєрідним еталоном телебачення в Україні.

Головна мета Громадського Телебачення – об’єктивне та неупереджене інформування громадян України про події, що відбуваються у країні та за кордоном, створення високоякісних просвітницьких програм, документальних фільмів та серіалів, показ найкращої зарубіжної продукції.

Головною відмінною рисою Громадського ТБ має стати переважно власне виробництво: інформаційних, публіцистичних, розважальних, просвітницьких програм, документальних та художніх фільмів.Оптимальний шлях ефективного досягнення мети – створення корпоративного мовлення двох каналів:

Перший Канал – основний канал з розгорнутою системою інформаційного та аналітичного мовлення, з якісним наповненням програм розважального сектору.

Другий Канал – створений на основі мережі обласних державних телерадіокомпаній(ОДТРК). Канал, що презентує регіональну різноманітність країни, веде мовлення різними мовами, в тому числі і російською, транслює культурологічні та просвітницькі програми.Брати участь в управлінні Громадським Телебаченням не можуть держава чи приватні особи. Водночас за формою власності Громадське ТБ має бути державним.

Для підвищення рівня довіри до структури Громадського Телебачення треба створити прозору систему громадського контролю за його бюджетом та редакторською політикою. Таку роль має виконувати Наглядова Рада, до якої входять професіонали з різних сфер з бездоганною репутацією і не є політиками.

2. База для створення Громадського Телебачення:

1) на основі майна належного НТКУ – створення системи загальнонаціонального Громадського Телебачення (Перший канал);

2) на основі майна належного ОДТРК – створення загальнонаціонального культурологічного каналу (Другий канал).3. Система управління

Поточне управління Громадським Телебаченням буде здійснюватись Правлінням. Обрання Правління та нагляд за його роботою буде здійснюватись Наглядовою Радою. До складу Наглядової Ради увійдуть професіонали з різних сфер з бездоганною репутацією.

Наглядова Рада складається з 7 чи 9 загальновизнаних та шанованих в суспільстві професіоналів.

Членами Наглядової Ради не можуть бути політики, депутати, представники органів будь-якої з гілок влади. Однак до її складу можуть увійти по одному представнику (не політики, а фахівці) від Верховної Ради і від президента України.

Члени Наглядової Ради обираються Верховною Радою за відповідним поданням Президента.

Наглядова Рада затверджує бюджет Громадського ТБ, обирає та звільняє керівника Громадського ТБ, укладає з ним контракт, призначає аудит, затверджує річний звіт компанії та принципи редакційної політики.

За рахунок спеціального рядку бюджету Громадського ТБ Наглядова Рада має право запрошувати експертів для аналізу діяльності Громадського ТБ.

4. Джерела фінансування

При розгляді можливих джерел фінансування необхідно пам’ятати, що всі прибутки витрачаються виключно на розвиток Громадського Телебачення.

Існує декілька варіантів фінансування Громадського ТБ:

1) перерахунки з держбюджету;

2) абонплата з кожного громадянина чи сім”ї в Україні або прямий податок;

3) податок на рекламу;

4) спеціальний податок для комерційних ТБ та радіо;

5) розміщення прямої та спонсорської реклами на каналах громадського ТБ та радіо.

Згідно з європейськими вимогами пряма реклама на каналах Громадського ТБ та радіо має носити обмежений характер, але ці обмеження будуть застосовуватися не раніше, ніж через три роки після початку функціонування Громадського ТБ України. Для початку Громадське ТБ має зайняти відповідне місце на медіа-ринку. І лише після того, як Громадське ТБ за популярністю не поступатиметься сильним приватним каналам, потрібно вводити обмеження на розміщення прямої реклами. В іншому випадку Громадське ТБ буде по суті фінансувати приватні канали та завжди мати обмежені ресурси для розвитку і конкуренції.

5. Інформаційне мовлення

Принципи редакційної політики інформаційного мовлення

Принципи редакційної політики розробляються правлінням Громадського Телебачення і затверджуються Наглядовою Радою. Принципи редакційної політики є відкритим публічним документом. Будь-який співробітник служби новин, підписуючи контракт, дає свою згоду на дотримання всіх принципів редакційної політики. Невиконання співробітником принципів редакційної політики тягне за собою автоматичне звільнення. Спроби втручання задля порушення принципів редакційної політики з боку керівництва телекомпанії, Наглядової ради тягнуть за собою публічне оголошення про такі спроби, і – за потреби – широку публічну дискусію. Фактично редакція новин на каналі є автономною структурою, яка працює за чітко встановленими критеріями якості. За відсутністю будь-яких впливів на редакції телеканалу стежить Наглядова Рада. При виявленні спроб тиску на канал до неї можуть і мають звертатися як працівники телеканалу, такі і представники громадськості.

Основні критерії якості:

1. Новини ГТ висвітлюють всі значущі для українського суспільства факти суспільного життя в країні та поза її межами. Пункт може бути значно деталізований (які саме факти слід вважати значущими).

2. Новини ГТ подають факти:

– оперативно

– точно (у повній відповідності до подій)

– просто (доступною для пересічного глядача мовою, з поясненням всіх складних понять)

– достовірно (перевірка будь-якого факту з різних джерел і підтвердження будь-якого факту надійними джерелами посилання)

– повно (у повному контексті, з усіма необхідними бекграундами)

– збалансовано (всі наявні точки зору з будь-якого конфліктного чи неоднозначного питання)

– факти подаються окремо від коментарів та оцінок. Джерело будь-якої суб’єктивної думки чітко позначається. Новини ГТ не коментують фактів. Винятком можуть бути лише професійні дискусії з питань телебачення

– складні проблеми подаються обов’язково з експертними оцінками які представляють різні точки зору

3. У новинах ГТ нема місця відвертим сценам насильства, сексу, брутальній лайці, тому, що пропагує нездоровий спосіб життя чи антисоціальну поведінку.

4. Будь-яка реклама (бізнесова, політична тощо) є чітко відмежованою від новин.

5. Новини ГТ є збалансованими з точки зору наявності як негативних, так і позитивних новин.

6. Другий Канал: загальні положення

Додатковий канал, створений на основі мереж мовлення ОДТРК.

Головна мета каналу – демонстрація різноманітності людей, що живуть на території нашої країни і складають єдину українську політичну націю. В ефірі каналу мають звучати різні мови, подаватися огляди подій та образу життя різних регіонів країни, велику кількість часу мають займати регіональні новини.

Також одна із головних функцій каналу – просвітницька та культурологічна: трансляція кращих зразків української та світової культури, огляд найвагоміших подій у цій царині.

Разом Перший та Другий канали мовлення мають скласти динамічну та ефективну систему незалежного та якісного інформування населення України, надання трибуни для виразу усім соціальним групам країни.

Громадське Телебачення України має стати унікальною подією в медіа-світі, найгучнішою за всю новітню історію нашої держави. Для громадян України створення Громадського Телебачення стане символом нової влади.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МВФ „Відродження”