У публічних заявах топ-менеджери телеканалів часом свідомо чи мимоволі обходять "гострі кути", обмежуючись деклараціями добрих намірів. І хоча „Детектор медіа” завжди намагається представити думку керівництва телеканалів, на днях нам видалось цікавим побувати на суто внутрішньому робочому зібранні в Національній телекомпанії України. Тим більш, що напередодні ми вже мали розмову з президентом НТКУ Олександром Савенком, а реальний стан справ у великій корпорації або її підрозділі куди легше відчути, що називається, зсередини.

Зібрання проходило в одному з головних для будь-якого телеканалу підрозділів – новинному. Одразу хочемо віддати належне новому президентові НТКУ - питання про допуск на редакційну "летючку" творчого об’єднання "Новини" оглядача "Детектор медіа" було вирішено оперативно.

Недавні нові кадрові перестановки у керівництві компанії, окрім зрозумілої для більшості фахівців та експертів політичної мотивації, очевидно, мали на меті ще й введення у дію чергової моделі антикризового менеджменту. Вже з перших хвилин зібрання стало зрозуміло: новий керівник займає достатньо жорстку позицію. Оцінюючи випуски „Новин” (з тих, що виходять о 21 годині) за останній місяць, Микола Канішевський сказав, що лише два з них йому сподобалися (з натяжкою). Відзначив , правда, що два випуски "Вістей тижня"( які разом з Канішевським "перекочували" в ефір Першого Національного з телеканалу „ТЕТ”) отримали схвальну оцінку керівництва компанії. Загалом, претензій до працівників інформаційного об’єднання керівник висловив чимало – від великої кількості мовних помилок до творчої безініціативності та непродуктивності. За словами Канішевського, мета, поставлена перед творчим об’єднанням – "створити якісні та престижні новини на Першому Національному" потребуватиме серйозного кадрового оновлення та, можливо, форматних змін."

Яким чином будуть визначатися "жертви" кадрового оновлення, стало зрозумілим з виступу керівника ТО "Новини" Артема Петренка, який оголосив особисті показники (кількість підготовлених сюжетів за останній місяць) більшості журналістів об’єднання. Цифри не вражали і, за задумом промовця, мали, очевидно, послужити реальним і відносно об’єктивним аргументом на користь майбутнього скорочення штатів.

"Масла у вогонь" піддав перший віце-президент Микола Канішевський, який сказав, що має намір надалі опиратися передусім на тих працівників, які не підвели телекомпанію у численні вихідні великоднього святкування. Певна "механістичність" таких підходів викликала досить жваву негативну реакцію, передусім у журналістів старшої формації. На їх думку, мала кількість підготовлених сюжетів не в останню чергу пояснюється суб’єктивністю у відборі як інформаційних приводів, так і безпосередніх виконавців журналістських завдань. Натомість, Микола Канішевський стверджував, що все-таки головна причина майбутніх скорочень – неадекватність ряду творчих працівників новочасним завданням: за якістю матеріалів, за термінами їх підготовки і т.п. Взагалі, на думку нового керівника, для ефективного функціонування творчому об’єднанню "Новини" цілком вистачить і 16 кореспондентів (при тому, що на сьогодні їх загальна кількість – близько 60). Можна прогнозувати, враховуючи, що за Канішевським прийшла група журналістів з каналу ТЕТ – шанси затриматися у штаті ТО для багатьох журналістів-ветеранів стрімко наближаються до нуля. Тим більше, що, як підкреслив Артем Петренко, Національна телекомпанія в її нинішньому стані "не може дозволити собі благочинності." По суті, черговий раз проявилась конфліктна ситуація, що має давню історію і з часом набула вже хронічного характеру. На жаль, економічне оздоровлення будь-якої структури, особливо в умовах "української версії" капіталізму, рідко корелюється із соціальними гарантіями для працівників. А у взаєминах із творчими людьми керівники мають під рукою цілий ряд важелів, які дають змогу заохотити лояльних і покарати незалежних. Це з одного боку.

А з іншого – кадрове оновлення є практично невід’ємною частиною будь-якого антикризового плану, оскільки базується на незадовільних результатах попередньої діяльності. І якщо раніше різкого скорочення штатів так і не було проведено, то зараз керівництво НТКУ, судячи, зокрема, з інтерв’ю Олександра Савенка для "Детектор медіа", отримало "карт-бланш" на рішучі дії. За словами рядових співробітників НТКУ „не для диктофону”, зараз все робиться дуже швидко та непрозоро, і ніхто ніяких консультацій, наприклад, з профспілками, на які йшло попереднє керівництво компанії в обличчі Ігоря Сторожука, не проводить. Ще одним нововведенням, яке було озвучене головним редактором ТО "Новини" Миколою Дяченком, стане своєрідний кодекс правил, який буквально погодинно регламентуватиме весь процес підготовки інформаційних матеріалів: від виїзду на зйомки до виходу в ефір. Правда, як вважає дехто з досвідчених журналістів, подібні документи практикувалися ще за радянських часів, тому їх навряд чи можна назвати особливою новацією.

Загалом, можна констатувати, що нове керівництво НТКУ збирається виводити компанію з кризи за допомогою стандартних перевірених методів: реорганізації, кадрових скорочень, утвердження трудової дисципліни, пошуку начебто нових форматів. Якщо судити з багатообіцяючих натяків Артема Петренка про те, що зараз перед телекомпанією "відкриваються нові перспективи та можливості", то здається, що для реалізації цих планів у команди Олександра Савенка можливостей буде більше. Зокрема, щодо оперативного маневрування фінансовими ресурсами, на неможливість якого скаржилися чи не всі попередні керівники. Нагадаємо, зокрема, що минулого тижня ВР прийняла зміни до Закону України "Про телебачення та радіомовлення" і зняла обмеження НТКУ на обсяги використання рекламних надходжень. Втім, фінансовою успішністю ефективність такої специфічної галузі, як телебачення, та ще й в Україні, безумовно, не вичерпується. Тож як саме вплинуть зміни в керівництві НТКУ та отриманні новими топ-менеджерами карт-бланші на контент Першого Національного, перш за все політично-інформаційний – „ТК” буде аналізувати ще не раз.