„Не можна змішувати дві полярні теми: свободи слова - і реформ НТКУ”, -
21 Січня 2003
„Не можна змішувати дві полярні теми: свободи слова - і реформ НТКУ”, -
кажуть Артем Петренко й Андрій Омельченко, керівники ТО «Новини» на Першому Національному.
кажуть Артем Петренко й Андрій Омельченко, керівники ТО «Новини» на Першому Національному.
Як вже повідомляла „Детектор медіа”, минулої п’ятниці про зміни, що найближчим часом мають відбутися у Національній телекомпанії, розповідали нам та нашим читачам керівники інформаційного мовлення Першого Національного Артем Петренко та Андрій Омельченко. Слід зазначити, що молоді менеджери самі зініціювали цю зустріч - справді намагаючись використати всі можливості для того, щоб бути почутими. Судячи з усього – почутими перш за все тими, хто критично та негативно сприймає їхні діі та кроки. Ну а наскільки послання, передане через „Детектор медіа”, є переконливим - судити самим нашим читачам.
- Який месседж через «Детектор медіа» ви хотіли б донести до співробітників Національної телекомпанії, котрі чи то з надією, чи з абсолютним неприйняттям чекають на задекларовані керівництвом зміни?
Андрій Омельченко: - Ми хочемо, щоб реальні кроки, спрямовані на реформування і реструктуризацію Першого національного, не розцінювалися як політична розправа з, нібито, небажаними.
Артем Петренко: - Не можна змішувати дві полярні речі: політичну цензуру, свободу слова - і реформи НТКУ. Вони ніяк не пов'язані між собою... Якщо візьмемося вирішувати відразу два питання, то обидва залишаться невирішеними. Перша проблема полягає у сфері діяльності суспільства, політичних партій і парламенту. Другу – реформування НТКУ – можна вирішити тільки спільно з органами державної влади.
І справа не тільки в скороченні штату. Для нас принциповим є публічне обговорення проблем НТКУ.
До нашого приходу на УТ-1 ніхто не говорив про можливість реформування телекомпанії – ми це робимо. Відверто кажучи, у нас дуже складна ситуація. Адже Перший національний канал – це виклик. Здається, це не під силу нікому, але спробувати варто. Ми зважилися. Може, наші кроки з реформування Першого каналу непомітні неозброєним оком. Багато хто нам дорікає: треба, мовляв, просто по-іншому розподілити гроші, скоротити штат, за рахунок додаткових фондів, що з'явилися, збільшити зарплатню… Втім, коли нам видалася можливість глибоко вникнути в те господарство, що є в НТКУ, ми зрозуміли: ми в болоті, з якого просто так не вилізеш.
- Ваша оцінка основних проблем у телекомпанії?
А.П:-Наша основна проблема: невідповідність форми фінансування телекомпанії її статусу і правовій формі. За всіма ознаками, Перший національний – підприємство, що здійснює виробництво, має визначений технологічний цикл. Одним словом, це – компанія, яка заробляє гроші. Натомість, державні органи розглядають телекомпанію як неприбуткову бюджетну організацію, порівнюючи її з дитячим садком. Виходячи з цього, телекомпанія може використовувати гроші тільки за річним проектом, відповідно до встановлених Мінфіном лімітів. Причому робиться це без реального врахування ситуації на підприємстві, що змінилася після прийняття нового Статуту НТКУ. Абсурдність ситуації очевидна. Уся техніка на Першому Національному - в жахливому стані. Навіть японський кредит у розмірі 15 мільйонів доларів, наданий телекомпанії ще в 1996 році, дотепер виплачується. Ці гроші щорічно вираховуються з ліміту на придбання техніки. Що говорити, якщо ми рік не можемо забезпечити навіть нормальну роботу Інтернету...
- Що чи хто гальмує перехід НТКУ на нові правила фінансування?
А.П:- Головне питання: хто розпорядник грошей? Зараз це – Держкомінформ. Для того, щоб Держкомінформ перестав бути таким, має відбутися низка подій й ініційованих ним самим кроків. Але Держкомінформу не вигідно передати телекомпанії право самій розпоряджатися грошима. Цей процес усвідомлено гальмується чиновниками з Держкомінформу. Наприклад, після прийняття Статуту НТКУ, Міністерство праці видало указ від 17 вересня, у якому передбачено нову тарифну політику. З'явилася можливість на 25% збільшити зарплату співробітникам. Мало, звичайно, але вже щось. А Держкомінформ не дає дозвіл на перерозподіл частини грошей з інших фондів у фонд оплати праці співробітникам. (Мова не йде про виділення додаткових сум).
У зв'язку з цим зараз перед нами постає дилема: або порушити постанову Мінпраці і не підвищути зарплату, або оптимізувати роботу Першого національного.
- Тобто, по-вашому, винуватець майбутніх скорочень на НТКУ – Держкомінформ? Але все ж таки зарплату ви підвищуєте вже з першого січня, ще до скорочень...
А.О:- Якби не Держкомінформ, такого скорочення не було б.... Адже гроші на підвищення зарплат треба звідкісь брати...
- Тож, ваші майбутні кроки?
А.П:- Перше - зменшення кількості співробітників телекомпанії і збільшення заробітної плати тим, що залишаться в штаті. Це треба робити і через роздутість штату. Наприклад, є маса наших співробітників, які вважають постійним місцем роботи іншу структуру, а в нас працюють абияк. Ми ж повинні виходити з практики: своя компанія – своя команда. Конкретний приклад: у грудні 55 співробітників не з'явилося за зарплатою, хоча вони числяться в штаті НТКУ. Це просто зловживання. Але якби ми боролися з цим раніше, то не займалися б виробництвом новин. Ми не ставили собі за мету боротися з кимось. Наше завдання – підвищити якість телепродукту.
- Скорочення торкнуться співробітників усієї телекомпанії чи тільки ТО «Новини»?
А.П:- ТО «Новини» - тільки частина великого організму.
- Як ви думаєте, чому попередні керівники НТКУ не наважувалися на такі кроки?
А.П: - Нинішнє керівництво компанії поставило перед собою завдання - не відсиджуватися, а діяти. Ця позиція керівництва особливо нас привабила. Наші життєві принципи і завдяння збігаються. Ми керуємося необхідністю продовжити зміни і домогтися результату. Відступити - значить, виявити слабкість.
У нас був рік копіткої роботи зі стосами документів. Багато сил потрачено на переконання чиновників у необхідності правових змін. Ми будемо робити усе в рамках закону. У нас на руках є Статут НТКУ, від якого ми будемо відштовхуватися.
- Яких саме результатів ви хочете домогтися?
А.П:- Ми реально усвідомлюємо, що до оптимальної структури компанії ми ніколи не прийдемо: відповідно до законодавства, є категорії співробітників, яких ми просто не можемо скоротити. Один з варіантів – скоротити десь понад 200 чоловік.
- Кого ж, зрештою, буде звільнено?
А.О:-- Той, хто реально не працює. При ухваленні рішення буде враховуватися кваліфікація того чи іншого співробітника.
- Хто буде приймати ці рішення?
А.О:-- Керівництво визначених підрозділів доводить до відома керівництво телекомпанії. Наприклад, якщо людина працює в іншій телекомпанії, систематично не з'являється на роботі…
-А якщо співробітник компанії з'являється на роботі, знімає, але його сюжети з якихось причин не йдуть в ефір?
А.П:- В такому випадку, його сюжети не підходять під концепцію програми…
- Але хто все-таки повинний визначити рівень кваліфікації співробітників?
А.П: - В законодавстві це питання не виписане. Як правило, цим займаються або керівництво телекомпанії, або художня рада. Остання буде створена під конкретну ситуацію.
Приймаючи рішення про звільнення, ми будемо враховувати низький показник виходу авторських сюжетів в ефір. Якщо за півроку журналіст підготував тільки два-три матеріали – то, виходить, така людина є професійно непридатною.
- А якщо сюжети не виходять в ефір лише через те, що позиція журналіста не збігається з точкою зору редактора? Одним словом, через цензуру?
А.П.: - Це абсурдно... Професіонал завжди може знайти форму самореалізації. Скажімо, приклад журналіста Стаса Бедусенко. Довгий час він робив такі сюжети, які просто неможливо було ставити в ефір. Ми хотіли з ним розпрощатися, але він був наполегливий, просив ставити його на зйомки, працював, і в результаті зараз він уже буде мати свою щотижневу рубрику. Може, це не зовсім адекватна дія з нашого боку, але ця людина все-таки буде мати свою роботу. З ним треба ще багато працювати, але я готовий витрачати свій час тільки з поваги до його наполегливості.
Ми можемо говорити і про стару гвардію: Тамара Хрущ, Наталя Мещерська... Це люди, що працюють на Першому Національному донині. У їхній роботі нескладно знайти масу мінусів: наявність оціночних речей у сюжетах, повільність у їхній підготовці, недостатність фактажу... Але вони гідні поваги лише тому, що багато працюють, постійно шукають нові теми. Найяскравіший приклад - Тамара Хрущ. Дивлячись на блиск в її очах, просто рука не піднімається робити виправлення в її сюжеті. Розумієте, Борис Гривачевский, що зараз бореться з нами, був затребуваний, коли потрібно було когось „мочити”. Валерій Лапикура теж. Зараз «мочити» не треба. І це вони будуть боротися за свободу слова?
- І все-таки, ви прекрасно розумієте, що навіть при підвищенні зарплат на 25% все рівно це будуть не ті гроші, за які на ТВ працюють затребувані професіонали. Як ви будете вирішувати проблему «тіньових» зарплат?
А.П.: - Важливо максимально прискорити співробітництво з державними органами для того, щоб реформувати телекомпанію так, як це було зроблено у Росії з РТР. Просто дати можливість компанії працювати в статусі підприємства, а не установи. Одним словом, дати можливість Першому Національному заробляти гроші. Ми маємо катастрофічне недофінансування: з 18 виділених мільйонів (при бюджеті в 31 мільйон грн.) 8 відразу ж пішли на оплату Чемпіонату світу з футболу. Це дуже цікаво і добре для глядачів, але таке рішення приймала аж ніяк не компанія, а уряд. Ми повинні, у першу чергу, домогтися, щоб компанія одержала можливість використовувати, у тому числі і на зарплату, зароблені гроші. Адже заробляти гроші лише для Казначейства - нема рації, може, тому і ніхто з колишніх керівників компанії не йшов на кардинальні реформи, оскільки розумів це. Ми сміливо можемо відзвітуватися: за 2002 рік компанія заробила в три рази більше, ніж за три попередніх.
А.О: - Для залучення більшої кількості професіоналів ми маємо намір скористатися практикою контрактів, на які не поширювалися б ліміти Держкомінформу і Міністерства праці.
А.П.: - Цього року, приміром, ми спеціально заощадили мільйон гривень, щоб модернізувати техніку в стратегічній студії. Це була перевитрата ліміту, за що, по ідеї, треба в нинішній ситуації платити штраф. Але ж це – на користь компанії…
- Нехай і неофіційно, і це майже неможливо довести, та усі прекрасно знають, що ніколи, ні за яких керівників НТКУ, багато хто з її співробітників не працював тільки за ті гроші, що йшли з бюджету. Завжди діяльність компанії велася й у комерційному напрямку також, у тому числі – у «тіні»… Може, тому і реформи були не вигідні багатьом?
А.О.: - Такий великий прибуток торік нам вдалося одержати тільки за рахунок офіційних грошових потоків.
А.П.: - Наш головний принцип – працювати активно і строго в рамках закону. Я не можу сказати, що раніш цього не було. Але чомусь прокуратура сім місяців перевіряла роботу телекомпанії: допитувала співробітників, опечатувала касети…Результатів я, на жаль, не знаю, але, напевно, це відбувалося не просто так…Якщо компанію не реформувати і не перевести її діяльність у законне русло, то нічого не зміниться.
- Отже, що далі, за скороченнями співробітників?
А.П.: - По-перше, існує план розвитку компанії до 2006 року, затверджений Кабінетом Міністрів. Він передбачає кардинальне технічне переоснащення компанії. Адже НТКУ, у першу чергу - це величезна матеріальна база, яку треба утримувати. Ті ж самі «1+1», «Ера» й інші комерційні компанії тільки користаються цим. Тим часом останні роки НТКУ гарантовано одержувала тілько кошти на виплату зарплати – оплата комунальних послуг просто не враховувалася.
- А хіба з комерційних структур, що орендують площі в НТКУ, не береться адекватна платня, яка б сприяла частковому покриттю витрат компанії?
А.П.: - Ця платня є лише адекватною до законодавства, але вона зовсім не враховує проблем компанії. Технічний стан НТКУ не відповідає вимогам часу, адже усе було побудовано ще за проектом 70-х років. Скажу одне: орендна плата неадекватна тому, щоб усе це утримувати. Ремонти проводяться не профілактичні, а коли вже щось падає або капає на голову. Я перебільшую, звичайно, слава Богу, зривів ефіру не було дотепер...
А з’ясувати, чи бралась і чи береться й куди йде, якщо так, платня, яка відповідає саме не законодавчим, а комерційно-тіньовим схемам – неможливо, це зрозуміло...
А.П.: - Ми потратили багато часу на те, щоб переконати чиновників у необхідності прийняття пропонованого нами плану переоснащення НТКУ, цілковито на правовій основі. Адже даючи вказівки транслювати офіційні заходи влади, ніхто ж не задумується над тим, що устаткування зношене. Наприклад, ПТС-кам (пересувна телестанція – „Детектор медіа”) уже більше 20 років. Дійшло до того, що технічні працівники купують якісь деталі з свій кошт.
- Сітка мовлення в оновленого Першого Національного буде ближчою до комерційного?
А.П.: - Ні. У ліцензії Першого Національного чітко розписано, що повинно бути в ефірі. На підставі цього зараз розробляється чіткий план наповнення ефіру на 2003 рік. Ми поставили перед собою завдання - зробити це з чистого аркуша. Зараз в ефірі величезна кількість відомчих програм, найнижчого рівня, за якими відсутній контроль з боку НТКУ. В ефірі часто з'являється ледве не прихована реклама. Відомства вважають, що ми - їхня телекомпанія.
А.О.: - Вони вважають, що Перший Національний – це не телебачення, а своєрідна форма звітності.
- Який механізм цього? Як, скажімо, МНС може вважати НТКУ своєю телекомпанією?
А.П.: - Виходячи з того, що НТКУ повинна висвітлювати діяльність державних органів…
- Але це не означає необхідності такого висвітлення під диктат цих самих органів…
А.П.: - Відомча програма МНС виробляється штатними співробітниками міністерства. На жаль, Національна телекомпанія не має можливості самостійно заповнити 18 годин ефіру. Ми не можемо ні зробити, ні придбати якісний телепродукт – свій ліміт на закупівлю телепродукту НТКУ використала при купівлі прав на трансляцію Олімпіади.
- Тобто, ви хочете сказати, що фактично вам доводиться займатися піаром різних структур тільки за те, що вони заповнюють ефір своїми програмами?
А.П.: - Фактично, так. Але це ж неправильно. Напівзаходами виправити це, звичайно ж, складно, тому ми вирішили змінити все кардинально. Я не є фахівцем у програмуванні, тому мені важко відповідати на запитання: «Чому це так складно?». Про що я можу точно говорити, так це про те, що керівництво компанії має чітку позицію: забрати з ефіру нецікаві і неадекватні - з погляду телеглядача - програми.
- А що буде мінятися в новинах?
А.П.: - Кардинально нічого. У нас є вже структура, яку ми рік ретельно перебудовували. Далі – тільки удосконалення виробництва новин.
- Скільки нових людей ви привели до ТО „Новини” з метою перебудови структури?
А.П.: - З початку 2002-го року в «Новинах» з'явилося не більше 15 нових людей. Не багато. Просто прийшли журналісти нової хвилі, з новими поглядами. Досвід дослідження замкнутих структур говорить про те, що для того, щоб вивести компанію на новий рівень розвитку, потрібно поміняти не менше 28% персоналу. На жаль, ми не маємо такої можливості. Але ми виходимо з того, що система є ефективною тільки тоді, коли є конкуренція усередині колективу.
- Для здорової ситуації потрібна також і визначена інформаційна політика: абсолютно прозора, що не припускає цензури замість редакторських виправлень.
А.П.: - Я упевнений, що саме так у нас і відбувається насправді. Це просто очевидно. Непорушною істиною у „Новинах” це є і для людей, котрі постійно моніторять канал. Багато професіоналів роблять висновки, що ми значно менш оціночні, ніж комерційні канали. Наприклад, я розмовляв про це з Інною Безгинською, думку якої я ціную як думку професіонала…
-Дійсно, це одна з реальних змін у новинах на УТ-1: мінімальна присутність оціночних суджень. Але, як і раніше, і для вас існує маса закритих тем і політиків... Чи, скажімо, від замовчування зараз перейшли до, нібито, представлення двох чи більше точок зору, навіть опонентів влади. Але при цьому коментарі беруться стосовно не найбільш істотних питань, а за сформованим "порядком денним" в інтересах тих, хто „спрямовує” новинне виробництво на всіх центральних вітчизняних каналах... І «неправильна» точка зору обов'язково потім в ефірі узагальнюється або спростовується вустами «правильного» персонажу... Усе це - й в «Новинах» від Першого Національного. Так, ви працюєте зараз більш грамотно й витончено, ніж раніше, з дотриманням формальних ознак об'єктивності. Але і ми, і ваші співробітники, знаємо й бачимо, що знаходиться «за кадром»...
А.О.: - У нас є ще одна проблема: кістяк команди новинників є для нас сирим матеріалом, їх треба вчити. Деякі з них просто не розуміють багатьох професійних речей. До того ж, у новинах УТ-1 немає наступності традиції, як, наприклад, на СТБ, «Новому», де молодші прислухаються до старших…
-До речі, редакторський склад «Новин» прийшов з вами? Хто це?
А.П.: - Михайло Кукін працював до цього на «Ері». Люся Маркіз теж звідти. Сергій Бібик працював до цього на СТБ. Хоча редактори не можуть переписати весь сюжет за 20 хвилин до ефіру. Доводиться дуже часто просто дописувати за журналістів, навіть нам самим.
- Чи приходять до вас «темники»?
-- Нам багато приходить факсів від різних державних органів.
- Ні для кого не секрет, що зараз на нашому ТБ є кілька феноменів: прайм-таймівський новинний ефір кардинально відрізняється від нічного, новини в звичайні дні кардинально відрізняються від новин у дні знакових подій, коли невидима рука «правильних інтерпретаторів» прослідковується найбільш яскраво…Це усе йде від феномена «темників»?
А.П.: - Слово «темник» присутнє лише на російському ГРТ…
- І там, ви хочете сказати, над ними працює дуже професійна команда, на рівні, наприклад, Сергія Караганова… Ну що ж, ми розуміємо, що якість українських „темників” – то відображення і зовсім іншого рівня команди, що над ними „працює”... І все-таки, ще раз: основна мета вашої присутності, і ваших реформ на НТКУ?
А.П: - І зараз, і постійно головним для нас є розвиток, зміна. Її відсутність у головах, у технологіях означає стагнацію, шлях до обвалу рейтингу, втрати здорової атмосфери. Дещо ми вже зробили, тепер нам треба рухатися далі. У нас уже був такий період, коли ми людям обіцяли, а потім просто уперлися в стіну, не маючи можливості виконати... Того, що сьогодні відбувається, ми чекали давно. Ці зміни дадуть можливість рухатися далі, здійснити всі побажання колективу. На перших летючках у ТО «Новини» до нас відносилися скептично: от прийшли чергові хлопці, поговорять і підуть. Думали: наше завдання – лише принизити працівників. Багатьох згодом ми змогли переконати. Наш мінус у тому, що ми не змогли переконати двох-трьох співробітників, але ми чесно намагалися.
Зараз наші новини займають стабільне третє місце в рейтингах. Сподіваюся, що цю тенденцію ми продовжимо.
- Наскільки при реформуванні технології виробництва новин на УТ-1 вам вдається абстрагуватися від політичної складової процесу? Ну хоча б для того, щоб одержувати задоволення від роботи?
А.П.: - Абстрагуватися цілком ми не можемо. Звичайно, є частка компромісу. Часто не виходить зробити так, як нам би цього хотілося, в зв’зку з різними причинами. У першу чергу, через недолік професіоналізму.
- А як часто ви стикаєтесь з тим, що змінити що-небудь, насамперед, от ту саму «політичну складову», просто не можливо?
А.П.: - Підкреслюю: змінити можна все, але не так швидко. Якщо не один, а кілька тисяч політиків пообіцяють один одному щось змінити, то обов'язково вийде. Кожний на своєму місці повинний діяти за сумлінням.
- Як ви вважаєте, чому, на відміну від Заходу, де всі державні телекомпанії трансформувалися в суспільні, на пострадянському просторі навпаки – де-юре вони залишаються державними, де-факто – комерційно-тіньовими, і політично заангажованими владою?
А.П.: - На мій погляд, серйозною перешкодою для роздержавлення державних телекомпаній і перетворення їх у суспільні є політична система. Якщо суспільство хоче громадського ТБ, то треба, напевно, змінювати політичну систему. Вимагати цього від керівництва самої телекомпанії - абсурдно. Хоча насправді ми тільки „за”, адже наші принципи відповідають принципам роботи громадського телебачення.
Розмовляли Наталя Лігачова, Оксана Лисенко, «Детектор медіа». Підготувала до друку Ольга Гасюк.
„Детектор медіа” надіслала текст інтерв’ю Артема Петренка та Андрія Омельченка до Держкомінформу, обов’зково надрукуємо їхній коментар. Також наводимо – заради дотримання принципу двох точок зору - коментар подій на НТКУ знаного антагоніста нового керівництва компанії та критикованого ними в цьому інтерв’ю – Бориса Гривачевського.
Борис ГРИВАЧЕВСЬКИЙ, журналіст, Перший національний:
- Услід за новорічним привітанням Гаранта Конституції в Національній телекомпанії з’явилося “привітання” п. Сторожука, президента НТКУ, з найменуванням Наказ №10, яке колектив сприйняв, як дублювання новорічної листівки Леоніда Кучми, але, звичайно, за старим стилем, тобто з Новим роком по-старому.
Окремий пункт цього привітання звучить так: віце-президентам до 25.01.2003 року подати президенту НТКУ пропозиції щодо упорядкування структури та скорочення штату працівників телекомпанії відповідно до виробничих та технологічних норм потреб лімітів фінансування на 2003 рік, але не більше 25 % від діючого штатного розкладу.
При цьому передбачити обов’язкову ліквідацію творчих підрозділів, які не задіяні у виробництві програм відповідно до сітки мовлення (пункт14, наказ №10).
Опа! Впродовж року без затвердження сітки мовлення керівництво успішно виштовхувало із державного ефіру програми своїх же, замінюючи їх тимчасовими телевізійними “нічними метеликами” часто російськомовної продукції (“Диканька”, “До і після” і т. п.). Вочевидь, не за красиві очи Якубовича чи Молчанова, і настільки успішно, що тепер їх просто прагнуть ліквідувати, аби розчистити дорогу до прайм-тайму комерційним клановим проектам. Вже давно не таємниця, принаймні для тих, хто працює на УТ-1 та УТ-2, що засилля таких програм (близько півсотні), як і чистка приміщень (для того, щоб якомога більше пустити їх під оренду в 20-ти поверховому монстрі НТКУ) - стало основним видом комерційної діяльності керманичів Національного телебачення, кажуть, “тіньової”.
Малюючи впродовж року райдужну перспективу для тих, ким завжди пишалася телекомпанія – журналістів, операторів, відеоінженерів, ведучих, - і обіцяючи підтримувати їхні проекти, насправді потай, всілякими шляхами, знищували морально, витісняли фахівців, а нині поставили під гільйотину. Як нам стало відомо, ні у ВР, ні у відомстві Івана Чижа про це нічого не знають. Шлях «почистити» колектив знайшли. З 15 січня 2003 це відчули в ТО “Новини”. Частину журналістів, матеріали яких впродовж року просто викидали із ефіру, тероризуючи їх, раптом поставили на оперативне чергування, всіх скопом. І по-фарисейськи веліли не попереджувати цих людей про чергування. До кола таких входжу і я. Але ж є ще внутрішнє відчуття поваги в колективі. Відтак, коли з’явилися перевіряючи „трійки”, чергові редактори (журналісти) й інші небажані для керівництва “Новин” були на своїх робочих місцях. Схоже, що прийшли в “Новини” такі керівники, які готові, як в андропівські часи, бігати кінотеатрами і лазнями, хоча тоді, коли наше покоління це переживало, їм пов’язували червоні галстуки, а, можливо, і зірочки жовтенят чіпляли. Але суть виявляється не в цьому, а в самому дусі відтвореного в компанії режиму.
Правда, в цьому є свій позитив. Лише за один день первинний осередок незалежної медіа-профспілки – непогано розширився. І не такі вже ми віддалені від страйку, як дехто думає. Можливо, не настільки потужного, як колись у Празі, але згуртованого, за участю людей, які мають ім’я в журналістиці. До того ж, “гроші у нас уже є” і про це ми дізналися із передноворічного листа голови Державного комітету з питань інформаційної політики, телебачення та радіомовлення п. Чижа. Народ в захопленні: середня зарплата у нас 375 гривень, як з’ясувалося, а працівникам НТКУ (не журналістам) зарплата підвищена вдвічі. Оце так новорічна “качка”. Адже в розрахункових листах бухгалтерії позначка журналістського заробітку не піднялася навіть до 300 гривень. Хоча, як порахували усіх керівників, яких збільшилося мало не вдвічі, то все вірно, мабуть.
Цікаво, настільки довго триматиме й так доведена до абсурду ситуація в НТКУ? Коли наші депутати займуться всерйоз цим головним телеканалом держави, де інформаційне зомбування суспільства стало настільки знахабніло-клановим, що несе в собі детонаційну загрозу? І це тоді, коли українська влада, б’ючи чи не щоденно себе в груди, намагається переконати всіх і вся, що ми утверджуємо європейські демократичні вартості.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
