Основні теми:


УТ-1 випуск 21:00

На білшості території нашої держави наступного тижня усе буде без змін - спека. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Горіла цього тижня і Чорнобильська зона.. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Гість студії: директор Державного департаменту адміністрації зони відчуження Сергій Вус. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Спека могла стати однією з причин смерті дітей і Ніжинському інтернаті. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Найближчим часом українська пенсійна система може змінитися.. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Ще одна новація може дуже боляче вдарити вже по заможніх українцях, які не зовсім законно понабудували елітних хатинок. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Інспектора, що показав . УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)

Інтер випуск 20:00

На Памире нашли тело украинского альпиниста. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)

В жару украинцы потеряли аппетит. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)

Юные украинские олимпийцы обживаются на Играх-2010. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)

Уникальный замок Закарпатья спасают иностранные волонтеры. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)

ICTV випуск 18:45

Ще двоє дітей з Ніжинського будинку-інтернату потрапили до інфекційного відділення лікарні. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Отруєнням закінчилися відвідани аквапарку для 4-х юних тернопільчан. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Підприємці Запорізького авторинку оголосили безстроковий страйк. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Тиждень у полоні вогню. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Прибрані парки та ліси - не лише естетична краса, а й вимога вогненебезпечності. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

На одне робоче місце в Україні претендують 5 людей. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Найбільша археологічна Мекка в Україні - античне місто Ольвія на Миколаївщині. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

У Чорному морі розпочали підводні дослідження старовинного судна. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Автоінспектори закликають вести здоровий спосіб життя. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00

До всеукраїнського страйку журналістів готовий рух «Стоп цензурі". 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Напередодні годинний страйк провели три українські телеканали. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

До лікарні потрапили ще двоє вихованців ніжинського інтернату. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Четверо дітей отруїлися випарами хлором в аквапарку «Лімпопо". 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Тіло загиблого українського альпініста знайшли у горах Паміру у Таджикистані. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

43 бази відпочинку закрила санстанція на Одещині. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Перші медалі здобули українські спортсмени на юнацьких олімпійських іграх у Сінгапурі. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

В селі Луквиця на Прикарпатті базується єдиний в Україні пластунський табір, де вчать літати. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

5 канал випуск 19:00

К всеукраинской забастовке журналистов готовится сейчас движение «Стоп цензуре". 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Накануне три украинских телеканала провели предупредительную забастовку. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Еще двоих воспитанников нежинского інтерната сегодня госпитализировали. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Парами хлора отравились четверо детей в тернопольском аквапарке. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

43 базы отдыха закрыла санстанция в Одесской области.. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

Музыкальный праздник на берегу Черного моря. 5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:19

Сюжет № 3
21:05:45-21:06:37 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Вже у вівторок сильні зливи із шквальним вітром можуть дістатися і західний областей України, - попереджають синоптики. Натомість, на решті території нашої держави наступного тижня усе буде без змін - спека. А отже, ймовірність пожеж і далі буде високою. На сьогодні за кількістю і площею загорянь лідирує Луганська область. Там, а також у Таврії горять степи загальною площею близько 6 кв.км. Вогонь уже знищив 5 житлових будинків. Час від часу доводиться гасити невеликі пожежі у Дніпропетровській, Київській і Черкаській областях. На Чернігівщині горіли торфовища. Пожежу локалізували, однак тління не припиняється і досі. У середині тижня Кияни могли відчути дим від пожеж на торфовищах поблизу столиці. Однак на сьогодні їх майже повністю загасили. Так само упорались із вчорашньою пожежею у Криму. Там вигоріло 30 га сухої трави. Жертв і постраждалих немає.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:19

Сюжет № 4
21:06:38-21:11:35 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Горіла цього тижня і Чорнобильська зона. Пожежі у 30-км зоні відчуження особливо небезпечні, оскільки разом із димом і повітря можуть потрапити радіонукліди, які осіли тут після аварії на ЧАЕС. Про небезпеку радіоактивних пожеж цього тижня писали у американській, французькій і німецькій пресі. Українські ж чиновники поки заспокоюють. Кажуть, - хоч зараз у зоні оголосили 5-й, найвищий рівень пожежної небезпеки, хвилюватися нічого.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Це один з контрольно-пропускних пунктів 10-кіллометрової зони навколо атомної станції. Охорона перевіряє документи кожного, хто перетинає кордон, як на митниці. Однак, у випадку лісової пожежі шлагбауми радіонуклідів не зупинять. Тож ми їдемо перевірити в якому стані ліс у зоні відчуження. З нами експерт з радіоекології. Зупиняє машину біля в'їзду в колишнє місто атомників Прип'ять.

Андрій СІЗОВ, науковий співробітник Інституту безпеки атомних електростанцій: «Здесь показывает около 2 миллирентген в час. Намного раз больше, чем средний фонд по Украине, который 15 микрорентген в час».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Основне джерело випромінювання не в деревах. Рослини забруднені найбільше після вибуху 86-го замінили молодняком.

Андрій СІЗОВ, науковий співробітник Інституту безпеки атомних електростанцій: «Главная опасность в том, что основное количество миллирентгенов находится в почве, в верхнем слое почвы. И при низовом типе пожара или при верховом, когда горит все полностью, очень много их них будет поднять в воздух».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Щоб якнайшвидше виявити загоряння у зоні стоять кілька вже спостереження. Працюють тут у дві зміни впродовж усього світлового дня. Гелікоптер - найбільш ефективний засіб спостереження лісової охорони. Якщо спостережні вежі заввишки 35 метрів, то з гелікоптера можна оглядати зону з висоти двохсот метрів. Ми передамо цю камеру пілотові для того, щоб також побачити як виглядає чорнобильська зона згори. У спекотні дні МІ-8 злітає над зоною, принаймні двічі на день, патрулюють по 2-3 години. З цих кадрів можна пересвідчитися, зона - це переважно соснові ліси, а де немає дерев - суха трава. А ось частина сосен геть усохли. Чомусь цей сухостій попри неймовірну спеку досі ніхто не прибрав. Зорані смуги під лініями електропередач, щоб вогонь на випадок пожежі не перекинувся на дроти. Ще є смуги, які розділяють ліс на квадрати, але ця просіка заросла.

Анатолій ПРИСЯЖНЮК, пілот-спостерігач за станом лісів у зоні відчуження: «Трава вигоріла. Ну, мається в виду не від пожежі, а від спеки. Дуже небезпечно. Потому шо, кинутий окурок або необережне поводження ще якесь із вогнем може призвести до великої пожежі».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Саме з гелікоптера виявили загоряння на початку цього місяця. Посадили МІ-8 і двоє членів екіпажу загасили полум'я. на той час вогонь встиг спалити лише одну соту гектара. Для гасіння вистачило застосувати отакі саморобні хлопавки. Добре, що вдалося своєчасно виявити вогонь, бо більш сучасних засобів лісовій охороні бракує. Як і штату. На чверть мільйона гектарів є чотири такі лісові пожежні станції. Оснащені вони були 17 років тому і з того часу ані людей, ані нових машин не додалося.

Віталій КРОЛИЦЬКИЙ, начальник служби охорони лісу в зоні відчуження: «В 93 році створили підприємство і було 760 чоловік. Зараз на підприємстві працює 450 і враховуючи вахтовий метод роботи, люди, які працюють, то чисельність, яка фактично знаходиться на цій території в два рази менша. І приходиться обслуговувати такі великі лісові масиви. То звичайно, не завжди вдається поновити техніку, забезпечити її шинами і відповідним обладнанням і обслуговуванням».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Тож не доходять руки до всіх сухих дерев зони. Радіоеколог Андрій Сізов оглядає спалені стовбури. У випадку великого вогню радіаційне забруднення повітря зросте в десятки разів і може завдати шкоди людям, які тут працюють. А це кілька тисяч та ще кільком сотням самоселів. Втім, за межами зони наслідки пожежі будуть відчутні значно менше.

Андрій СІЗОВ, науковий співробітник Інституту безпеки атомних електростанцій: «Даже при самих консервативных предложениях, что будут гореть наиболее загрязненные участки в Чернобыльской зоне, всеравно (НРЗБ) облучения на границе с зоной отчуждения не превысит пределов при которых не обходимо променять некие контрмеры».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Радіоеколог посилається і на вимірювання наслідків пожеж 92-го року. Тоді ліси горіли на 6-й частині зони відчуження і допустимі дози за межами зони не було перевищено.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:19

Сюжет № 5
21:11:36-21:14:54 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Про ймовірність пожеж у Чорнобильській зоні ми говоримо з керівником Державного департаменту зони відчуження Сергієм Вусом. Добрий вечір, пане Сергію. Пане Сергію, кажуть, в пресі, принаймні писали, що двічі вже гріла Чорнобильська зона лише за цей рік.

Сергій ВУС, керівник державного департаменту зони відчуження: «Що в вашому понятті «горіло», я би хотів уточнити».

Андрій СМІЯН, ведучий: Чи були займання в лісі?

Сергій ВУС: «Ну, займання в лісі були, безперечно. Але це займання в момент займання вже пересікається. Якщо горить на площі 40-50 чи 60 кв.м. трав'яний настіл, я рахую, і ліквідований за півгодини часу, я рахую, що це нормально..."

Андрій СМІЯН, ведучий: Наскільки великі ці займання були по площі?

Сергій ВУС: «За останніх два тижня максимально, що було на 2 га. Це трав'яного настилу, не лісу».

Андрій СМІЯН, ведучий: Ліс не горів цього року?

Сергій ВУС: «Ні. Ліс не горів, тільки в лісі трав'яний настил».

Андрій СМІЯН, ведучий: А чому загорілося, яка причина була?

Сергій ВУС: «Я думаю, що це не людський фактор».

Андрій СМІЯН, ведучий: А чому може просто так зайнятись ліс?

Сергій ВУС: «Може бути чи ті ж самі скерування від скла сонячних променів, які і створюють загоряння».

Андрій СМІЯН, ведучий: Розбите скло як лінза нагріває певну кучку і ліс загоряється.

Сергій ВУС: «Ну, я тільки так можу аргументувати. Тому що ми були на вертольоті і ніякого людського фактору..."

Андрій СМІЯН, ведучий: Тобто такі займання можливі і надалі, ви не виключаєте?

Сергій ВУС: «Безперечно».

Андрій СМІЯН, ведучий: І ліс так само може загорітись?

Сергій ВУС: «Ми не даємо йому можливості загорітись. Ми не позволимо».

Андрій СМІЯН, ведучий: Буквально кілька днів тому наш журналіст Маркіян Перетятко літав на вертольоті над зоною відчуження, над Чорнобильською зоною і давайте переглянемо фотографії. Він зробив кілька знімків, досить цікавих знімків. Ми бачимо, що оце Чорнобильська зона - це фактично один суцільний ліс. Серед цього лісу дуже багато сухостою. Скажіть, чому його не вирубали. Оскільки, така велика ймовірність пожеж.

Сергій ВУС: «Справа в тому, що в зоні відчуження дуже багато, ви самі говорите, що вся зона практично в лісі, це є 137 тисяч гектарів. І ми прекрасно розуміємо, що вирубати весь сухостій, це треба, я не знаю, кий штат людей треба мати. А в нас всього-на-всього 590чоловік находиться по штату в Чорнобильській пущі».

Андрій СМІЯН, ведучий: Ми знаємо, що з 1993-го року не оновлювалася пожежна техніка. Скажіть, нинішня пожежна техніка вона ще здатна боротися з вогнем?

Сергій ВУС: «Що маємо, те маємо. Сьогодні працюємо, дійсно, з застарілою технікою. Дійсно, треба звернути тут велику увагу на фінансування, забезпечення. Тому що, не дай Бог, в один прекрасний момент воно може вилитись в серйозні кошти».

Андрій СМІЯН, ведучий: Уявімо, не дай Боже, але уявімо, що ліс в Чорнобильській зоні загорівся. Які можуть бути наслідки цього горіння? Які шкідливі речовини виділяються в повітря?

Сергій ВУС: «В першу чергу, радіонукліди. Але я запевняю вас і можу запевнити всіх телеглядачів, що в зоні відчуження пожару не буде».

Андрій СМІЯН, ведучий: Дякую. Про ймовірність пожеж у Чорнобильській зоні ми говорили з директором Державного департаменту адміністрації зони відчуження Сергієм Вусом. Дякую вам. До побачення.

Сергій ВУС: «Дякую. До побачення».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 6
21:15:00-21:16:15 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Спека могла стати однією з причин смерті дітей і Ніжинському інтернаті. 11-го серпня там повідомили про загибель 5-ти вихованців. Основна версія слідства - їх вбила вірусна інфекція. Яка саме - стане відомо за два тижні, коли будуть готові результати аналізів. Загалом, у лікарні зараз 15 дітей. Одного з них довезли вчора. Діагноз - пневмонія лікарі поставили трьом вихованцям. Двом - гострий бронхіт, іншим - ГРВІ. Анна Герман, очільниця комісії, яку направив в інтернат Президент країни, після огляду закладу сказала, що там міг би померти і здоровий, не то що хворі діти. В інтернаті жахлива задуха і погана вентиляція. А в усіх вихованців слабкий імунітет і уражена центральна нервова система. Ніжинська прокуратура порушила кримінальну справу за неналежну роботу медиків і неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей. Є у правоохоронців питання і до адміністрації заходу. Адже перший вихованець помер 7-го серпня, а тривогу вони забили лише за 5 днів, околи з'явилися нові загиблі.

Володимир ЯЩЕНКО, начальник управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА: «Вирусная инфекция у таких тяжелых больных, которые соматически очень тяжелые патология. Ну, вы же видели этих деток, видели эти диагнозы, конечно она может себя вести не совсем так как у нормальных людей».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 7
21:16:16-21:22:41 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Більше працювати і менше відпочивати. Найближчим часом українська пенсійна система може змінитися. Уже до кінця вересня уряд планує подати до Верховної Ради законопроект за яким пенсійний вік для жінок підвищать на 5 років, тобто до рівня чоловіків. Станеться це не одразу. Щороку, починаючи з 2011-го, вихід на пенсію українок відкладатимуть на 6 місяців. Отже, у повні 60 жінки йтимуть на заслужений відпочинок лише з 2020 року. Принаймні, такі наміри утілити у життя українська влада пообіцяла Міжнародному валютному фонду. Це одна з тих умов, за якою міжнародні кредитори погодилися надати Україні багатомільярдну позику для стабілізації економіки. Підвищення пенсійного віку для жінок має зменшити тиск на Пенсійний фонд, в якому уже нині не вистачає грошей, щоб розрахуватися з усіма літніми людьми. І не вистачає їм кількох десятків мільйонів гривень, а цілих 30 мільярдів. Тож, якщо нічого не змінювати, за якийсь час пенсіонери можуть просто перестати отримувати і без того невеликі гроші. Чого чекати від нової пенсійної реформи і що про неї думають самі пенсіонери, - з'ясовувала Ксенія Поважна.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Пенсію треба не лише заслужити, але ще й спробувати до неї дожити. Незабаром українські інки, як і чоловіки працюватимуть до 60-ти років. Чи готові вони до цього? Тримати українських жінок в строю до 60-ти років - одна з вимог МВФ. Підвищення пенсійного віку - потреба не лише міжнародних кредиторів. Перед реформування системи людей чекають ще складніші випробування, - зізнались цього тижня в уряді.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Якщо ми нічого не міняємо в Пенсійному фонді, то ми повинні самі собі сказати - у нас не буде грошей для його фінансування. Тобто, ми заморозити підвищення пенсій на найближчі роки. До чого це призведе? Ціни все одно будуть зростати. Якщо ціни будуть зростати, наші пенсіонери будуть з кожним роком ставати все біднішими і біднішими».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Відправляти жінок на пенсію в 60 в Україні можуть почати лише з 2020-го року. До цього пенсійний вік збільшуватимуть щороку на 6 місяців. Темп досить повільний, але і ці заходи вже у 2011 році дозволять зекономити 2 мільярди гривень. Однак, повністю бюджет Пенсійного фонду це не збалансує. Катастрофа вітчизняної пенсійної системи має інше демографічне коріння.

Елла ЛІБАНОВА, директор Інституту демографії та соціальних досліджень: «Класична статево-вікова піраміда вона має отакий вигляд. А в нас статево-віковий ромб. В нас 5-річних дівчат менше, ніж 75-річних жінок. Про що мова? Як може в таких умовах витримати солідарна пенсійна система? Солідарна пенсійна система базується на одному принципі - покоління працюючих фінансує пенсії поколінню пенсіонерів. Все».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: У розвинених країнах пенсійний вік жінок і чоловіків однаковий і становить щонайменше 63 роки. Тамтешні пенсіонери живуть набагато краще за українських завдяки накопичувальній пенсійній системі. Тобто, вони усе своє життя самі складають гроші собі на пенсію. Українці ж державі не довіряють, у нас ця система існує з 2003-го року, але нею майже ніхто так і не скористався. Ганна - провідний фахівець підготовки та підбору персоналу одного з готелів столиці. Вони ще молода та працювати готова допоки сили будуть. На турботу держави про її старість не сподівається. До того ж, не вірить у затребуваність фахівців перед пенсійного віку.

Ганна МЕДВЕДЄВА, провідний фахівець з підвищення кваліфікації персоналу: «Чем моложе тренер, тем он более энергичен, тем он более інтересен. Поэтому, я думаю, в 55 уже я буду не інтересна, даже в 50. я думаю, в 50 это максимум для моей профессии. Потому что все хотят видеть все новое».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Ці жінки іншої думки - після 60-ти років у них почалось справжнє студентське життя. Вони співають, танцюють, лекції щоправда не прогулюють.

Олександра ЛЯЩЕВСЬКА, пенсіонерка, 63 роки: «Я вже Конституцію України 6 разів прочитала і знову читаю. Я вже знаю, щоб там треба було і підправити, між іншим».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Студентки університету 3-го віку саме на пенсії вирішили опанувати нові професії, - психологія, право, комп'ютерна грамотність, а ще народна творчість, танці, спів.

Тамара ЗАМ'ЯТНА, завідуюча відділенням соціально-побутової реалізації: «Мужчины, это у нас конечно двигатель. А женщина - это моторчик к этому двигателю. Нету женщин, которая не может собрать свои силы и не сделать то, что она хочет».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Енергії їм не бракує, але ідея пізньої пенсії не подобається. Хоча насправді майже усі працюють і у свої за 70.

Ольга БАРАННИКОВА, пенсіонерка, 72 роки: «За пенсію не можна прожити. Треба бігать. Хочеш не хочеш - мусиш. А двіженіє, то жизнь».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Вона вже не хоче, часто не може, та завжди мусить. Тамара Василівна усе життя вчиться та працює. Закінчила вищу аграрну школу, потім технікум, потім академію. 11 років навчання за фахом. Не так давно саме вона відповідала за озеленення столиці. Головна прикраса її життя - квіти.

Тамара САРАПУХА, пенсіонерка, 64 роки: «Жито, щоб добре жити, овес, щоб зібрався під увесь».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Вранці йде на поле, збирає польові квіти. Потім поливає свої, що ростуть у дворі. Півдня порається вдома зі своїми скарбами. Без цих квіточок не знає як можна було б прожити.

Тамара САРАПУХА, пенсіонерка, 64 роки: «На пенсію ніяк не можна прожить, потому що за один газ в мене в зімній період, от пришлого року 300 гривень на місяць я за газ платила. Потім, за свєт, за воду, за це все тоже не менш як сто гривень».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Як тисячі українських жінок, у свої 64 роки вона щодня тягне свій нелегкий скарб на базар у столицю. Їхати дві години, на місця, якщо пощастить та міліціонер не вижене, доведеться стояти до пізнього вечора. Чистий заробіток - 100 гривень. На це можна сподіватися лише на свята. В інші дні торгувати немає сенсу. Жінка каже, краще б їздила на роботу щодня, якби не пенсійний вік та інвалідність, через яку нікуди влаштуватись неможливо. Питання підвищення пенсійного віку для українок ще не вирішене. Закон має затвердити парламент. Відбирати старість у чоловіків поки взагалі не збираються, бо вони за статистикою, на пенсії живуть в середньому 13 років, тоді як жінки 24. Якщо ж працювати доведеться до 60, жінкам все одно залишиться 19 років на онуків. Але при цьому, держава не відбиратиме можливість заробити, адже зарплата завжди більша за пенсію.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 8
21:22:42-21:27:43 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Реформи болючі, але необхідні. Ще одна новація може дуже боляче вдарити вже по заможніх українцях, які не зовсім законно понабудували елітних хатинок, наприклад, на заповідних територіях. Незаконно приватизовані землі хочуть відібрати. Принаймні, так частину українських багатіїв налякала столична влада. Є вже й список ділянок у престижних Конче-Заспі і Феофанії. Їх чиновники обіцяють забрати у приватних осіб і позносити усе, що там встигли набудувати. Планують повернути місту і заповідній Жуків острів, де останні роки активно намивали землю. Чи підуть дії далі слів, сказати складно. Адже обіцянки знести незаконні будови ми вже чули, але за усі роки незалежності жодного разу елітне житло ні в кого так і не відібрали. І навіть більше, - придумали схему, як таку землю і котедж на ній можна легалізувати.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Високі зелені будівельні паркани обступають Київ з усіх боків. Заповідник біля Конче-Заспи, Жуків острів, в якому заборонено будувати сьогодні виглядає ось так.

Віталій ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ, координатор ГО «форум порятунку Києва»: «Вот в период с 2002-го года по 2010 более 10 тысяч земельных фондов. Тоесть, цифра просто ужасающая на самом деле».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Із заповідника з недоторканою живою природою Жуків острів перетворився на великий будівельний майданчик. За парканами виростають котеджні містечка та ресторани. Охорона всередину не пускає і жодних дозвільних документів на будівництво не показує.

Охоронець: «Просто напросто для людей строят».

Кореспондент: А для каких людей?

Охоронець: «Для всех».

Кореспондент: Для труженников? Обычных роботяг?

Охоронець: «Да».

Кореспондент: А что здесь будет?

Охоронець: «Здесь будет комплекс отдыха».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Столичні чиновники готують список земель, які за їхніми даними, колись передали в приватні руки незаконно. Уже нарахували більше ста таких ділянок, - у Конче-Заспі, Феофанії, на Жуковому острові. Хочуть їх повернути державі. В Україні передбачені і покарання для тих, хто самочинно будує на своїй землі. Так порушника можуть оштрафувати на суму близько 1000 гривень. Якщо ж він не виправився і не отримав дозволу протягом місяця, можуть оштрафувати ще раз. Потім подають до суду і судові виконавці вже матимуть право знести дім. Якщо власник будинку не робить цього сам, судові виконавці наймають техніку, а рахунок виставляють порушникові. Так написано в законі. Але в житті все дещо інакше. Ось один з найбільш відомих скандальних будинків у центрі міста. У Маріїнському парку він з'явився ще 6 років тому. Тодішня влада казала, - він незаконний і тут йому не місце. Теперішня влада підтримує цю точку зору. Проте як бачите, - будинок стоїть і в ньому вже живуть люди. Приміром, у Києві не можна похвалитися тим, що знесли хоча б один незаконно зведений будинок. У Львові судовиконавцям на будівництві попрацювати все ж довелось.

Гелена ПАЙОНТКЕВИЧ, начальник юридичного управління Львівської міськради: «Декілька таких об'єктів є. Одне рішення в Шевченківському районі, це був фундамент самочинно збудований, виконано. Тобто, виконавча служба демонтувала цей фундамент».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Українські закони дозволяють через суд легалізувати дім, збудований без жодного дозволу та ще й на чужій землі.

Юрій ГРИНЬ, юрист: «Це стаття 376 Цивільного кодексу України, де зазначено, що можливе узаконення в судовому порядку, якщо це не порушує права, інтереси третіх осіб. Тобто, якщо грамотно підійти до цього процесу, забезпечити доказову базу того, що права та інтереси третіх осіб не порушено, то це є цілком можливо в судовому порядку».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Незаконне будівництво - проблема всієї країни. Закон порушують всі і всюди - від олігархів до простих людей. У цьому старовинному будинку у Львові сусіди не розмовляють вже кілька років. Один з мешканців без дозволу в дворі поставив гараж.

Генріх КИСЕЛЬОВ, львів'янин: «Все одно він продовжує це будувати і бачите, може це б так якось йому й пройшло, але ці наші сусіди, на превеликий жаль, якимось такими виявилися, ну, як би це сказати коротко, шкідливі люди».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Одним з варіантів вирішення проблеми може стати мораторій на відведення землі, - вважає громадський активіст Віталій Черняхівський.

Віталій ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ, координатор ГО «форум порятунку Києва»: «Прежде всего, нужен полный мораторий на отвод земли. Потому что, ну пытается прокуратура отменить отвод земли на Жуковом отсрове, не спорю. Есть протесты, суды, есть выигранные дела, тоесть, я не отрицаю, что-то делается. Поэтому стройки тут такой интенсивной, массовой не вижу».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Ще одним шляхом до припинення захоплення земель та припинення будівництва може стати збільшення штрафів та посилення відповідальності порушників. Але зробити це можна тільки прийнявши відповідний закон. А його ухвалюють люди, які в цій країні будуються чи не найактивніше.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:08)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 9
21:27:44-21:29:24 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Домогтися справедливості буває не так складно, як може здаватися. Треба ,принаймні, спробувати. Як це зробив один з водіїв. У «Підсумки тижня» надіслали відео, записане на мобільний телефон. Водій увімкнув камеру, після того як його зупинили співробітники ДАІ. Це було у місті Гайсин Вінницької області. Автомобіліст попросив інспектора пред'явити йому документи, а той відмовився і погрожував розбити телефон. А у кінці замість документів показав дулю. Після того як відео з Інтернету переглянули у Міністерстві внутрішніх справ, там вирішили провести службову перевірку. За її результатами інспектора ДАІ звільнили з органів.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 1
20:01:39-20:02:07 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Тело погибшего украинского альпиниста обнаружили на Памире. Об этом сообщает отечественный МИД. Напомнию, 31 июля один из троих спортсменов Олег Монсар сорвался со скалы на перевале Южный Девлохан и пропал. Его товарищи - Алексей Ващенко и Алексей Никоненко - пытались разыскать коллегу, но безуспешно. Спасательная операция началась только 12 августа. Сейчас украинские дипломаты решают вопрос доставки на родину тела погибшего и перевозки двоих альпинистов.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 7
20:04:21-20:07:26 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Жара лишила украинцев аппетита, а также изменила ассортимент на полках магазинов и ресторанные меню. Вместо сочных стейков теперь на обед подают окрошку. А те, кто покупал продукты на рынках, идут в супермаркеты, где есть кондиционеры и холодильники. С подробностями - Алла Щелычева.

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Из меню в этом столичном кафе почти ежедневно что-то вычеркивают. И вписывают новые блюда.

Повар: «От майонезных салатов мы отказались на сегодняшний день».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Шеф-повара Василия жара заставила проявить весь свой кулинарный талант. Теперь салаты он заправляет только маслом, мясо заменяет рыбой, а вместо солянки угощает окрошкой. Так безопаснее. Когда воздух раскалился до 40 градусов, популярные комплексные обеды и вовсе отменили.

Василий КРЕЦ, шеф-повар арт-кафе: «Не съедается все в такую жару. В основном легкий салат, напиток - и на этом, в принципе, весь бизнес-ланч и заканчивается. Обидно, что мы к бизнес-ланчам готовимся, а у нас не очень-то и съедают».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Когда жара отбила аппетит у посетителей и разбудила жажду, здесь создали фирменный напиток.

Бармен: «На литр нужно где-то грамм сто тертого имбиря или нарезанного такого кубиками».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Раскрывая секрет имбирного лимонада, бармен Наталья не отвлекается ни на минуту. Вот и сейчас посетители заказали очередные несколько литров эликсира.

Наталья РОМАНЕНКО, бармен арт-кафе: «В начале сезона - охлаждающий напиток, так как смысла нет пить что-то на основе молока йогурта, кефира. Хочется легенького».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Здесь сумели подстроиться под жару и даже заработать. Но в сентябре все же рассчитывают вернуться к обычному меню. Хотя фирменный лимонад, скорее всего, оставят. Уделить больше внимания домашней кухне советуют и в институте питания.

Олег ШВЕЦ, директор Украинского научно-исследовательского института питания: «От плюс 5 до 60 градусов - это самая опасная температура для хранения продуктов. В этом температурном промежутке продукты должны находиться минимальное время. То есть оставить приготовленный суп, борщ - до того, как он остынет - дольше, чем на два часа, оставлять его нельзя. Он должен быть быстро перемещен в холодильник».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Именно в холоде советуют хозяйкам хранить все готовые блюда. А разогревать их до высокой температуры только один раз.

Виталий КОБА, генеральный директор сети супермаркетов: «Мы стараемся формировать заказы таким образом, чтобы продукция разлеталась сегодня и продавалась сегодня».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: В огромном супермаркете продукты спасают кондиционеры и холодильники. Но в последние несколько недель здесь ужесточили внутренние проверки и ввели новые правила при приеме товара. Все продукты теперь привозят до 9 утра.

Виталий КОБА, генеральный директор сети супермаркетов: «Если сейчас приезжает машина-холодильник, то проверяют температуру в этом холодильнике - насколько она правильная, насколько он справился со своей работой. Проверяют, например, товар или меряют температуру в толще товара - и тогда принимают решение, принимать этот товар или не принимать».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Из-за зноя продукты заказывают меньшими партиями и каждый день. Срок годности тортов в этой тележке заканчивается завтра вечером. Но уже сегодня они стоят на четверть дешевле. Отдел готовой кулинарии в жару решили не закрывать - большой спрос. Но майонез из салатов все же убрали.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 8
20:07:27-20:10:33 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Сегодня в Сингапуре первый день, когда разыгрываются награды юношеских Олимпийских игр. И с первым успехом можно поздравить украинскую команду. Серебряные медали завоевали тхеквондистка Ирина Ромолданова и борец греко-римского стиля Александр Литвинов. Эти ребята уже закончили свои выступления в Сингапуре, но, по правилам, останутся жить в олимпийской деревне еще на две недели, до церемонии закрытия Игр. Как проводят свободное время юные спортсмены - узнавал Александр Даниленко.

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Компактно разместить несколько тысяч гостей - задача непростая. На Олимпийских играх в основном используют два метода ее решения. Первый - специально для спортсменов в городе строят целый микрорайон, а после окончания соревнований квартиры распродают. Так, например, делали в Москве в 1980-м году и в Пекине в 2008-м. Метод второй - команды расселяют в студенческом городке какого-либо учебного заведения. Именно такой путь избрали в Сингапуре. Олимпийские делегации из 204 стран разместили на территории Технологического университета Наньян. Ограждения, полицейские кордоны - для безопасности атлетов сделано все. Как и для полноценной автономной жизни в деревне. Тут есть кафетерии, банки, магазины, и даже почтовые отделения. А с сегодняшнего дня организовывают и культурно-массовые мероприятия. Вот в таких небольших палатках будут проходить выставки - юные атлеты смогут изучить культуру и познакомиться с главными достопримечательностями всех стран планеты. Итальянцы, например, с гордостью рассказывают о своей Пизанской башне. Исландцы - о вулкане с труднопроизносимым названием Эйяфьятлайокудль, заставившем говорить о себе в начале этого года во всем мире. Есть здесь и украинский стенд. Его представляют студенты местного университета. Хотя в Украине они ни разу не были, но кое-что о нашей стране знают.

Фиби АУ, студент Технологического университета Сингапура: «Это второе по величине государство в Европе. 40... Кажется, 46 миллионов жителей. Находится рядом с Россией. У украинцев красивые национальные костюмы и музыка».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Изюминка украинского стенда - писанки. Желающих научиться искусству росписи достаточно. Эти две девушки приехали на Олимпиаду из Центральной Америки. Говорят, у них, такого нет. С інтересом изучают символы и узоры.

Студенты, которые представляют Украину: «Бриллиант означает знания. Солнце - жизнь, любовь. Круг - будет оберегать вас».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Попробовать самостоятельно что-то нарисовать решились. Но для первого раза избрали родную тематику.

Спортсменка из Центральной Америки: «Я решила нарисовать то, что мне ближе. Это будет национальный флаг Белиза».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Эти две украинки - легкоатлетки. Осмотрев несколько палаток, так и не сумели определиться, какая экспозиция лучше. Говорят, каждый стенд, как и каждая страна, інтересны по-своему. Идея сингапурцев организовать такой досуг спортсменкам нравится.

Екатерина ДЕРУН, участница юношеских Олимпийских игр-2010: «Ви знаєте, це, мабуть на краще, тому що якщо, зациклюватися тільки на одних змаганнях, то це буде депресія дуже сильно велика. Тому потрібно хоч трішки відволікатися. Тренування - це тренування, але має відпочинок хоч маленький бути».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Осматривать остальные стенды спортсменки собираются после своих стартов. Говорят, делу - время, потехе - час.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:10)
15.08.2010 3:00:20

Сюжет № 10
20:13:56-20:16:24 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Невицкий замок в Закарпатской области спасают от уничтожения иностранные волонтеры. Информацию о том, что историческому сооружению нужна помощь, разместил в інтернете ужгородский археолог Александр Дзембас. Последние 15 лет без государственного финансирования он исследует и защищает руины Невицкого замка. Тему продолжит Марина Коваль.

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Над археологическим лагерем возле Невицкого замка развиваются флаги шести государств. Спасать руины от уничтожения взялись чехи, поляки, сербы, испанец, американец и украинцы. Все приехали сюда за собственные деньги. Такой активный вид отдыха популярный у европейской молодежи, рассказывают волонтеры.

Ксави КАНЕЛЛИЕС, волонтер из Испании: «Мне как архитектору работать здесь и проводить исследования очень інтересно. Это - уникальный пример замковой архитектуры. Массивные стены, заградительный ров. Если замок отреставрировать, он будет просто потрясающим».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Живут волонтеры в палатках, еду готовят на открытом огне. Рассказывают, работать с лопатами приходится по пять часов в день. Но на спартанские условия не жалуются.

Михал РИГЕЛ, волонтер из Чешской Республики: «Нас разделили на две группы. У ребят работа самая сложная - нужно выкопать ров вокруг замка. А девушки выносят глину и песок. Работаем четыре-пять часов ежедневно, больше нельзя выдержать под палящим солнцем».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Шефствует над начинающими археологами ужгородский ученый Александр Дзембас. Без государственных средств вот уже 15 лет вместе с местными школьниками и студентами он спасает замок от полного разрушения. Консервацию памятника в начале семидесятых не завершили, а после об уникальном сооружении вообще забыли.

Александр ДЗЕМБАС, археолог: «Був замок, він був зарослий, закинутий сміттям, його практично і видно не було. А безгосподарність привела до того, що пам'ятка дуже швидко почала руйнуватися, стіни замку руйнувалися корінням дерев, які тут росли».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Археологи-волонтеры собственными силами уже расчистили территорию от деревьев и мусора. Сейчас археологи работают на раскопках уникального водопровода замка. Еще в пятнадцатом веке местные инженеры разработали систему, по которой вода течет снизу вверх. Действовала система просто: поскольку соседняя гора выше той, на которой расположен замок, вода и поднималась по деревянным трубам под природным давлением. Александр Дзембас пытается восстановить старинный водопровод. Но отсутствие денег тормозит научные открытия. На сегодняшний день исследованы лишь десять процентов замка.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 1
18:46:09-18:46:46 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Ще двоє дітей з Ніжинського будинку-інтернату сьогодні потрапили до інфекційного відділення лікарні. У них той самий діагноз, що й в решти хворих - гостра распіраторна противірусна інфекція. Тож кількість шпиталізований вихованців в Інтернату зросла до 14. Трьом діткам вже краще, їх виписали. На місці працює комісія Міністерства охорони здоров'я. Висновки про причини трагедії обіцяють оприлюднити вже в понеділок. Нагадаю, тиждень тому в Ніжинському дитячому будинку-інтернаті почали помирати діти-інваліди. Протягом 4-х днів померли 5-ро дітей. А медики про це дізналися лише за три дні, коли чергового лікаря викликали до Інтернату.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 2
18:46:47-18:47:25 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Отруєнням закінчилися відвідани аквапарку для 4-х юних тернопільчан. Діти віком 8, 10 і 14 років отруїлися парами хлорки у басейні Тернопільського аквапарку «Лімпопо» на території розважального комплексу «Алігатор». Усіх їх госпіталізовано в обласну дитячу лікарню. В МНС повідомили - у воду басейну одночасно потрапили підкислювачі гіпохлорид натрію, що призвело до газоутворюючого з'єднання хлору. Отруєння парами хлорки - не рідкісний випадок для українських басейнів. Позаторік у Вінниці парами отруїлися 20 людей. А 2007 через витік хлору із системи дезинфекції води, в Ужгородському басейні постраждали 12 дітей. Двоє потрапили до реанімації.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 3
18:47:26-18:49:35 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Підприємці Запорізького авторинку оголосили безстроковий страйк. Позаминулого тижня в них вилучили товар та опечатали торгові місця. Бізнесмени переконують - керівництво ринку тисне на активістів профспілки «Єднання» і хоче запровадити незаконні умови господарювання на ринк. Адміністрація ж спростовує закиди і твердить, що торговці хочуть захопити ринок.

Дмитро МОРОЗ, кореспондент: Конфлікт на Запорізькому авторинку вийшов за межі базару. Підприємців заявляють, що лишилися без товару, який забрала адміністрація. А торгові місця опечатала. Отримати свої речі на півтора мільйони гривень люди не можуть. Від правоохоронців підтримки не дочекалися, тож наметовий страйк для підприємців - остання надія.

Віктор ПЕННЕР, правний підприємець: «Когда обратились в милицию. Комунарске РВД. Те пообещали разобраться. В итоге отказали в возбуждении уголовного дела в отношении тех, кто похитил мое имущество. Из меня в моем городе, в моей стране делают нищего бездельника».

Дмитро МОРОЗ, кореспондент: Товар вилучили згідно із законом, - каже керівництво авторинку. За несплату орендованих торгових місць. Конфлікт між підприємцями та адміністрацією триває давно. Продавців змушують укладати нові угоди із фізичними суб'єктами. Хоча закон вимагає це робити лише з юридичними особами. Ціна за оренду зростає. Хоча передня угода ще діє. Адміністрація ринку називає потерпілою стороною себе.

Олександр ЦОКУР, депутат міської ради, власник авторинку: «Ихний товар находится. Он не конфискованный. Согласно, бала создана комиссия, которая в присутствии комиссии был товар полностью описан, по пунктиках. Эти копии актов вручали им, они их не принимали».

Дмитро МОРОЗ, кореспондент: Депутатська комісія шукала винних у конфлікті майже місяць. Але рішення не ухвалила. І конфісковане майно бізнесменам ніхто не віддав.

Вадим ВИШИНСЬКИЙ, депутат Запорізької обласної ради: «Причина здесь одна, мне кажется, поступило сверху указания. Указание значит такого жесткого характера, с этими людьми, которые протестанты, или как их там правильно назвать, инакомыслящие, вот разобраться таким путем. То есть, публично их высечь, или публично, допустим, выгнать их с рынка».

Дмитро МОРОЗ, кореспондент: Суди клопотання підприємців відхиляють. Якщо їх скарги не почують - підприємці обіцяють встановити намети під стінами адміністрації Президента.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 4
18:49:36-18:53:47 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Тиждень у полоні вогню. У ці дні всі інформаційні програми починалися з пожеж. Спека випалювала південь, схід і центр України. Прохолоди або дощу люди так і не дочекалися. Горіла стерня, ліси, торфовища, на Луганщині терикони і село Урало-Кавказ. У Дніпропетровській області палали ліси. Там евакуювали відпочивальників з усіх таборів і баз відпочинку. Останні з повідомлень про пожежі в Україні з Криму. Там усю ніч гасили траву на площі (НРЗБ).

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Спека не відступає, а пожеж дедалі більше. Цього тижня в Україні горіли поля, ліси, торфовища, терикони і навіть селище Урало-Кавказ на Луганщині. 12 людей за лічені хвилини опинилися просто неба. Палаючий вогонь знищив 4 будинки барачного типу.

Любов ЩЕПНИК, погорілець: «Все сгорело, буквально. Документы вынесли и телевизор вынесли. Ну, там узел какой-то. Все, все сгорело. И собака сгорела, овчарка наша. Хозяйства сколько было».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: У нещасті є провина місцевої влади, - кажуть МНСники. У супереч усім попередженням і приписам, чиновники економлять на безпеці.

Геннадій СУХОРУЧЕНКОВ, начальник МНС України в Луганській області: «Неоднократно мы говорили о том, что нужно произвести опашку населенных пунктов, опашку деревьев, и так далее, и так далее».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Та найбільше шокує поведінка самих селян. Замість того, щоб кинутися на допомогу - сусіди знімали пожежу на камери мобільних телефонів і чекали на прибуття вогнеборців. А ще на Луганщині через спеку, тліють з середини більше півсотні териконів. Мешканці шахтарських сіл та міст задихаються від смороду і диму. Сховатися від отруйного повітря ніде. На Дніпропетровщині евакуація. Тут масово забрала людей із лісових таборів відпочинку. З дитячих вивезли понад три тисячі малечі. З 30 баз - тисячі дорослих курортників.

Григорій ШЛАМЧАК, відпочивальник: «Конечно, сожаление есть, безусловно. Вы же понимаете, сейчас в городе несносная жара. А здесь можно было спрятаться».

Олександр ВІЛКУЛ, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації: «Полностью. На 100% вывезены, на всякий случай, дети из всех лагерей отдыха. Это из 15 лагерей, общее количество - 3052 ребенка».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Допомагають рятувальникам правоохоронці. Вони патрулюють парки і ліси України. Залучили навіть спеціальні підрозділи міліції «Беркут». Перед лісовими дорогами виставили патрулі і тимчасові знаки, які забороняють в'їзд. За порушення - штраф. Деякі керівники областей самі на вертольотах облітали територію і звітували, як долають червоного півня.

Анатолій ПРИСЯЖНЮК, голова Київської обласної державної адміністрації: «Кожен день ми тушимо до 30 очагів. Кожен день складається майже біля сотні адміністративних протоколів».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: За липень і половину серпня в країні було 800 лісових пожеж на трьох тисячах гектарів. На засіданні уряду вкотре нагадали - пожежна безпека залежить від кожного.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Окремо підкреслюю - навмисне випалювання стерні карається законом. Порушникам не вдасться уникнути відповідальності».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Особливо небезпечними об'єктами в уряді вважають склади боєприпасів, як от у Лозовій, Харківської області. МНС та Міноборони мають їх оточити та убезпечити снаряди і міни від вогню. Тим часом, пожежа підібралася і до столиці. Біля Києва горять торфовища і вітер розносить дим над містом. Та це не порівняти зі смогом над російського столицею. Концентрація шкідливих речовин у повітрі над Москвою у кілька разів перевищує норму. Пожежами у Росії охоплено понад 50 тисяч гектарів лісів, полів та торфовищ. Погорільців рахують тисячами. Тож владі довелося активізуватися. Цього тижня Рязанські ліси показово гасив російський Прем'єр Володимир Путін. Літав другим пілотом протипожежного літака-"амфібії». До боротьби з масовими пожежами долучилися ООН і Сполучені Штати. Американці надали суперсучасні костюми для пожежників з негорючих матеріалів, насоси і засоби для захисту органів дихання. ООН створила Інтернет-портал моніторингу пожеж на планеті. Глобальна інформаційна система знаходить осередки займань за допомогою супутників NASA і за 2 години наносить їх на карту. Охочі можуть мати розсилку порталу безкоштовно. Та головне, - нагадують рятувальники, - через аномальну спеку треба бути вкрай обережним, щоб не допустити нових трагедій.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 5
18:53:48-18:55:31 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Нині будь-який папірчик може стати причиною пожежі. Тож прибрані парки та ліси - не лише естетична краса, а й вимога вогненебезпечності. Кілька десяткі небайдужих молодих людей вийшли прибирати один з найзатишніших парків столиці - «Дубки». Результат - кілька мішків сміття, незвично чисті галявини, втома та гарний настрій.

Олена АСТАХОВА, кореспондент: У цій чарівній столичній діброві з цілющим повітрям з'явилися незвично чисті галявини. Охайно і вздовж стежок. Усе це завдяки кільком десяткам молодих людей. Місцева жителька Світлана задоволена і спілкуванням з однодумцями і тим, що улюблений парк тепер чистіший.

Світлана, місцева жителька, активістка: «Есть результат, то есть, после уборки лес становится чище и даже какое-то время люди не бросают. Проходили люди, - а кто вы такие, а можно мы к вам присоединимся следующий раз?»

Олена АСТАХОВА, кореспондент: Громадська екологічна ініціатива «Летс дуіт», тобто зробімо це, два роки тому виникла в Естонії. А вже на початку цього року - в Україні. До справи активісти залучили залучила знайомих друзів через сайти та соціальні мережі. Уперше гуртом прибрали парки на початку червня. Виявилося, що однодумців багато, тож справу продовжили. І хоча смітники в парку можуть з'явитися за кілька днів - ініціатор проекту не жалкує за зробленим.

Дмитро МАЛЮТА, ініціатор і координатор проекту «зробимо Київ чистим-2»: «Ніяка робота не буває зайвою. Все, що ми робимо для оточуючого простору - воно впливає позитивно на людей, на нас самих. А хтось задумається і донесе сміття до урни».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: На прибиранні активісти не зупиняються. Хочуть встановити в парках урни, розвісити агітацію і побачити результат - чисті галявини.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 6
18:55:32-18:58:29 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: На одне робоче місце в Україні претендують 5 людей. Це середня цифра. Торік у розпал кризи пропорція була 10 до 1. Експерти стверджують, що з весни ринок праці відроджується. При чому, так активно, що звичного літнього спаду на ринку вакансій не було. Зазвичай фахівців починають шукати восени. Однак цього року літо теж було гарячим.

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Професія будівельника нині найменш затребувана на ринку праці України. Хоча на деяких столичних об'єктах все ж таки можна влаштуватися на таку вакансію. Відродження галузі експерти прогнозують у наступному році. Саме тоді почнеться спорудження найбільших об'єктів до «Євро-2012». Слюсарі та електрозварювальними - хіти попиту працедавців. І так вже кілька останніх років. Профтехучилища не встигають випуск ати фахівців робітничих професій. Місць для офісних працівників поки мало. Тому вони здебільшого в пошуку. Інша проблема ринку - низька професійна якість людей.

Віталій РЯБУХА, начальник відділу формування статистичної інформації Державного центру зайнятості України: «Основною проблемою залишається саме цей от професійно-кваліфікаційний дисбаланс. За перше півріччя ми вже навчали десь понад 110 тисяч безробітних, які отримали або нову професію».

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Криза минула. У всякому випадку для топ-менеджерів, продавців, фармацевтів і харчовиків. Зовсім не помітили і IT-спеціалісти. У патовому стані поки торгівці нерухомістю, будівельники і інвестиційні компанії. Більшість цих фахівців нині перевчається на актуальніші професії. Роботодавці нині стали вимогливішими. Після кризи обирають передусім недорогого спеціаліста, а надійного та невимогливого товариша.

Олена ГРИЩУК, директор рекрутингової агенції: «Всі хочуть людей, з якими буде комфортно працювати, які будуть багато працювати, будуть лояльні, і при цьому не будуть вимагати багато грошей, ну, на зарплату».

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: У столиці з роботою найкраще. В Україні на кожного охочого по дві вакансії, - каже директор Святошинського центру зайнятості Тамара Олефір. Порівняно з минулим роком, зареєстрованих безробітних скоротилося вдвічі. Що правда, кияни не поспішають працевлаштовуватися, - зазначає пані Тамара. Надто низькі пропонують зарплати. Не перебирають харчами безробітні західних регіонів. Там ситуація на багато критичніша. На одну вакансію - 25 охочих.

Тамара ОЛЕФІР, директор Святошинського районного центру зайнятості м. Києва: «Заробітна плата на підприємствах невелика, і тому нам дуже тяжко працевлаштовувати дітей з великою заробітною платою. В середньому, якщо робітничі професії значить перебувають у нас на обліку і мають 3,5 тисячі, до 5 тисяч, то вакансії на сьогоднішній момент - 2 тисячі».

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Багаті безробітні, ті, які нині отримують максимальну матеріальну допомогу, - до 4-х тисяч гривень, взагалі роботи через службу не шукають, - нарікає Тамара Олефір. Приходять лише за грошима. Хоча для них держава розробила спеціальну програму - отримуєш одноразову річну допомогу і відкриваєш власний бізнес. Охочих нема. Загалом ринок праці, за прогнозами експертів, вже наступного року може повернутися на докризовий рівень. Єдине, що буму у зростанні заробітних плат вже не буде.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 7
18:59:00-19:02:42 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Доторкнутися до історії та поринути в мандрівку в інші часи. Є люди для яких це не романтика, - щоденна робота. Сьогодні в археологів професійне свято. Усі вони нині у полі. Адже літо - гаряча пора експедицій. Найбільше з них на Україні працює на Миколаївщині в античній пам'ятці національного значення Ольвія, що в перекладі з грецької значить щаслива. Її дослідники щасливі працювати там десятиліттями і навіть династіями заради науки, аби людство знало свою історію.

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Найбільша археологічна Мекка в Україні - античне місто Ольвія на Миколаївщині. Щороку на його давньогрецькі руїни приїздять сотні людей. І це не лише історики. Вони настільки захоплені, що їх не втомлюють ні спека, ні робота лопатами. Це студенти, традиційні помічники археологів. Дивує хіба те, що це не гуманітарії, а майбутні міліціонери. У них культурологічна практика.

Тетяна ПЕТИЦЬКА, старший інспектор відділу кадрового забезпечення Луганського держуніверситету внутрішніх справ ім. Дидоренка: «Для обычного человека это непонятно, почему милиционеры еще приезжают, копают, они же не археологи. Не знают, что такое культурный слой, какие-то теории, все остальное. Но мы прививаем нашим детям любовь к стране».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Якже ж не полюбити, коли сам можеш торкнутися історії. На розкопках древнього міста у кожного своя ямка. Там працюють ножем і щіткою. Як - навчає археолог Валентина Крапивина, багаторічний керівник Ольвійської експедиції.

Валентина КРАПИВИНА, керівник Ольвійської експедиції, кандидат історичних наук, інститут археології НАН України: «Это разные уровни трамбовки. Где оно лежит? Вот, точно по стенки. Так, что все без вариантов».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Тут різні шари, кожен етап цивілізації. Греки жили тут на півдні України тисячу років, і їхня історія тісно переплелася зі скіфами і сарматами, готами і турками.

Валентина КРАПИВИНА, керівник Ольвійської експедиції, кандидат історичних наук, інститут археології НАН України: «Ольвія, конечно, безусловно очень сложный памятник. Но и памятник, который дает большое количество всевозможных інтересных находок».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Про одну з них Валентина Володимирівна розповідає з особливим захопленням. Торік знайшли унікальний надпис. Він свідчив про те, що у другом тисячолітті до нашої ери тут жив міжнародний суддя. І це ще більше підвищило статус Ольвії. Досі наука знала лише про один такий надпис, знайдений у Туреччині.

Валентина КРАПИВИНА, керівник Ольвійської експедиції, кандидат історичних наук, інститут археології НАН України: «То есть, в мире две находки, одна из них в Ольвии. Все, этим все сказано. Вот, и это экспедиция, которая работает без копейки финансирования».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Археолог - це людина, яка спочатку шукає гроші на експедицію, у якій вже шукає древності і розкриває таємниці. Грішними допомагають спонсори, волонтери - працею. Серед останніх не лише студенти. Літератор Антон приїжджає в Ольвію щоліта аж із Саратова. Каже, лише тут отримує заряд енергії на цілий рік.

Антон ТИХОЛОЗ, волонтер (Росія): «Бывает люди, что ходят, не знаю, на охоту ходят, за грибами ходят. Вот еще более увлекательно искать находки, ждать, что в этой земле появится черепок, а на нем хотя бы просто венчик... А если на нем еще и изображение будет, и если окажется, скажут, что вот это уникальная находка, что здесь такого еще не находили, то вообще жирно. Удовольствие очень большое».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Такому задоволенню мало не заздрить Ольга Буравчик. Колись вона сама шукала древності, а от тепер їх носять їй на обробку і збереження. Ось почистили посудину для олії, що пролежала в землі 26 віків.

Ольга БУРАВЧУК, співробітник Інституту археології НАН України: «Не редкая находка, но редко то, что он целый. Он найден, а в основном его находим в обломках, и реставраторы склеивают их из фрагментов».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Ос цю посудину відновили майже повністю. Але не факт, що вона красуватиметься у музеї, а не буде захована у запасниках. Площ для експозиції раритетів, за якими неабияк полює чорний ринок, ніхто не створює. Так само влада не вкладає і в археологічний туризм, який в інших країнах просто клондайк. Археологія справді справа народна, проте не державна. І тримається лише на рідкісному таланті розв'язувати таємниці минувшини. Такі за гроші не купують.

Ольга БУРАВЧУК, співробітник Інституту археології НАН України: «Кто-то приходит к этому романтики, кто-то в детстве увлекся, почитал какую-то книгу. У меня это наследственное. То есть, у меня мать археолог. Так что это с молоком матери впитала».

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:16

Сюжет № 8
19:02:43-19:04:51 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Чимало таємниць береже і підводний світ. У Чорному морі розпочали підводні дослідження старовинного судна, що затонуло на глибині 126 метрів за 20 кілометрів від Кримського Фороса. Цьому візантійському бойовому кораблю не менше тисячі років. Уперше на такій глибині працюють кращі підводні археологи. Сам човен планують підняти та виставити у музеї, бо такого ще ніхто не бачив.

Олена ІВАНЕНКО, кореспондент: Бойовий корабель могутньої Візантії знайшли підводні археологи поблизу Фороса. Судна затонуло близько тисячі років тому. Точну дату вчені визначать після аналізу вантажу. 50-метрова знахідка лежить на глибині 126 метрів за 20 кілометрів від узбережжя. Технодайвери на таку глибину опускалися вперше. За тисячоліття вода мало пошкодила дерев'яний корабель. Він зберігся на 70%. Дослідники шукають раритети.

Сергій ВОРОНОВ, директор департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України: «Это и вероятный груз, и вероятно личные вещи. Вероятно и вооружения, поскольку мы считаем, что это все-таки боевое судно».

Олена ІВАНЕНКО, кореспондент: Їх мають відвести у департамент підводної спадщини Інституту археології для вивчення і консервації.

Ольга ВОРОНОВА, заступник директора департаменту підводної спадщини, реставратор: «Нам сегодня попали в руки удивительные предметы. Подъемный материал настолько целостен и красив, он настолько жив. И работать с такими предметами, конечно, очень інтересно. Ну, я стала сейчас работать с реставраторами».

Олена ІВАНЕНКО, кореспондент: Артефакти, - сподіваються українці, - дадуть більше інформації про Візантію, її зв'язки з Херсонесом, морські торговельні шляхи і тогочасний побут. Судно планують підняти, реставрувати і виставити на огляд в одному з українських музеїв.

Роман РЕЙДА, кандидат історичних наук: «И судно с грузом, возможно, с вещами членов экипажа, практически сохранения полной конструкции, вот такого времени, ну, это можно сказать, уникальная находка».

Олена ІВАНЕНКО, кореспондент: У Чорному морі для підводних археологів безліч роботи. На дні сотні суден різних епох. Так лише Німеччина під час Першої та Другої Світових війн втратила біля Криму майже 800 кораблів.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
15.08.2010 3:00:17

Сюжет № 12
19:10:55-19:12:54 (час ефіру)
Петро ДЕМ'ЯНЧУК, ведучий: Автоінспектори закликають вести здоровий спосіб життя. Вони змінили мундири на футбольну форму, а жезли - на м'яч. Понад сто ДАІшників відстоювали честь своїх управлінь на Всеукраїнському чемпіонаті з футболу. На футбольному полі у Вінниці навіть генерали бігали. Перемогли господарі турнірі, які окрім кубка та нагород вийшли у вищий тур змагань серед управлінь Міністерства внутрішніх справ.

Людмила ЦИМБАЛЮК, кореспондент: На чемпіонаті з мініфутболу серед працівників ДАІ на чини і звання не зважають. Рядові інспектори сміливо відбирають м'ячі у старших за званням колег. У Вінницю із 7 областей України з'їхалися правоохоронці аби вибороти перше місце на футбольному змаганні, і спека не завадила.

Сергій БУДНИК, заступник начальника департаменту ДАІ МВС України: «Те, що ми граємо в футбол, ми відволікаємося таким чином десь трошки від своєї роботи, і ведемо здоровий образ життя, зважаючи на те, що бігати в футбол, особливо при такій погоді, - необхідне добре здоров'я.

Людмила ЦИМБАЛЮК, кореспондент: Участь у змаганні - справа добровільна. Але склад вінницької команди - господарів чемпіонату особисто підбирав начальник управління. Його підлеглі бігають за м'ячем двічі на тиждень. Тому й перемогли на чемпіонаті.

Геннадій ПРОКОПОВИЧ, начальник управління Державтоінспекції у Вінницької області: «Сам тренувався, потім вже команду формували. Команда та програма мініфутболу, тому, 10-11 чоловік - більш, дуже важко. Є вже плідні напрацювання. Брали, так, по критеріях, як хто грає».

Дмитро ДАВИДЕНКО, майор, капітан вінницької футбольної команди: «Що стосується мініфутболу - це невелика кількість гравців на полі, і досить швидкий пас і швидке переміщення по полю. Мені подобається і мініфутбол і звичайний футбол. Аби був матч і команда».

Людмила ЦИМБАЛЮК, кореспондент: Команда-переможець вийде у вищий тур змагань серед управлінь МВС України. Грати у футбол важче аніж патрулювати дороги аби відстежувати порушників, - зізнаються ДАІшники. Але гравців кажуть: змагання - найкращий спосіб боротьби за здорове життя і допомагають підтримувати дружні стосунки між підрозділами ДАІ.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №1
18:00:45-18:01:36 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: До всеукраїнського страйку журналістів готовий рух «Стоп цензурі». На такий крок підуть, якщо влада не виконуватиме рекомендації міжнародних журналістських організацій і не дотримуватиметься зобов'язань України у сфері захисту вільних медіа. Також члени організації просять моніторинговий комітет ПАРЄ, ОБСЄ, посольства іноземних держав, міжнародні журналістські та правозахисні організації звернути увагу Президента на погіршення ситуації зі свободою слова. У «Стоп цензурі» нагадують і про рекомендації «Репортерів без кордонів», Міжнародного інституту преси та інших інституцій, відомих громадських діячів щодо наявного конфлікту інтересів і неможливості сумісництва керівником СБУ Валерієм Хорошковським посад у силовому відомстві і найбільшому медіахолдингу, який контролює значний обсяг телевізійного ефіру в Україні.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №2
18:01:37-18:02:10 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Напередодні годинний страйк провели три українські телеканали. Із сьомої до восьмої вечора не працювали «5 канал», «ТВі» і кримська ТРК «Чорноморська». Цим страйком ми привертаємо увагу суспільства до загроз свободі слова і основам демократії в Україні. Вже завтра, у понеділок відбудеться засідання Київського апеляційного адмінсуду за позовом телеканалу групи «Інтер» проти Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо розподілу частот. Якщо суд ухвалить рішення на користь позивача, частот позбудеться «5 канал», «ТВі» і ще 14 телекомпаній.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №3
18:02:11-18:02:50 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: До лікарні потрапили ще двоє вихованців ніжинського інтернату. Про це повідомляє МНС. Обом поставили діагноз «гостра респіраторна вірусна інфекція». Тим часом трьох вихованців інтернату виписали. Таким чином, нині в реанімації та інфекційному відділенні 14 недужих. Із них п'ятеро дорослих, решта - діти. Їхній стан задовільний. Нагадаю, в період з 7 по 11 серпня у лікарні померли п'ятеро вихованців ніжинського інтернату. За фактом їхньої смерті і захворюванням інших прокуратура порушила кримінальні справи. Досудове слідство контролює Генеральна прокуратура.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №4
18:02:51-18:03:15 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Отруєння у Тернополі. До лікарні потрапили четверо дітей. Вони надихалися випарами хлору в місцевому аквапарку «Лімпопо». Постраждалим - від 8 до 14 років. Нині вони у Тернопільській обласній лікарні. Медики поставили діагноз - отруєння випарами хлору легкого ступеня. Стан пацієнтів зараз задовільний. Правоохоронці проводять дослідчу перевірку в цьому аквапарку.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №5
18:03:16-18:03:45 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Тіло загиблого українського альпініста знайшли у горах Паміру у Таджикистані. Про це повідомляє вітчизняне МЗС. Нагадаю, українські альпіністи заблукали у горах 31 липня. Керівник групи зірвався у прірву. Решта двоє за кілька днів зустріли іншу групу альпіністів. Ті телефоном сповістили владу про проблеми українців. 12 серпня їх знайшов гелікоптер таджицького Міноборони. Одного альпініста шпиталізували. Інший вирушив на пошуки керівника групи.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №6
18:03:46-18:06:16 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: 43 бази відпочинку закрила санстанція на Одещині. Не готовими до перевірок були заклади в Овідіопольському, Татарбунарському, Кілійському, Білгород-Дністровському, а також в Комінтернівському районах області. Їх перевіряли на дотриманням санітарних норм під час спеки.

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: База «Ністру» в селищі Затока - одна з 43, кому санепідемстанція винесла припис про закриття. Нині тут має бути порожньо, але під дерев'яними будиночками людно. За що базу закрили і чому відпочивальники досі тут - ніхто без директора пояснювати не береться. А той поїхав у справах.

Жінка: «Я сейчас покажу, что ему мало не покажется. Я сказала: быстренько ушел отсюда. Вот показывайте, вот девушку показывайте».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Світлана Юрескул керує базою «Молодіжний центру СПД «Юрескул» там само, в Затоці. Їй СЕС теж заборонила працювати. Проте зараз тут яблуку ніде впасти. Жінка пояснює: закрити заклад ніяк не можуть, адже мають зобов'язання перед відпочивальниками. Не приховує: цьогоріч, як і в попередні роки, відкрили базу, не маючи на руках всіх необхідних документів. Каже: на це потрібно близько десяти тисяч гривень. Але недоліки, на які вказала перевірка, майже усунули.

Світлана ЮРЕСКУЛ, директор бази відпочинку: «Те, що ми можемо усунути, ми стараємося, ми стараємося. Ми скосили траву, ми провели скважину, викрасили ємність під питну воду. Обслуговування - те, що ми заключаємо в договорі із амбулаторією центральною нашою».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: В обласній СЕС пояснюють: бази закрили через різноманітні недоліки. Зокрема у списку порушень відсутність документів на відкриття, невідповідність житлових приміщень та харчоблоків санітарним нормам. Деякі бази працюють без угод на медобслуговування туристів. Проте з 43-х закладів, яким заборонили роботу, понад три десятки досі приймають відпочивальників.

Анатолій ПРИКАЗЮК, заст. головного державного санітарного лікаря Одеської обл.: «Є такі, що продовжують працювати. Такі бази, в Білгород-Дністровському районі, база «Ністру», «Виноградар», база відпочинку «Розквіт». То тільки по Білгород-Дністровському районі. В Овідіопольському районі база відпочинку працює - це «Золотий якір», працює «Надія», «Примор'я», «Малібу». Це з порушеннями».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Базами, які попри заборону продовжують працювати, почала опікуватися прокуратура. Туди передали всі необхідні документи для перевірки відпочинкових центрів.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:22

Сюжет №12
18:12:39-18:13:01 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Перші медалі здобули українські спортсмени на юнацьких олімпійських іграх у Сінгапурі. Про це повідомляє офіційний сайт НОКу. Срібну медаль здобули борець Олександр Литвинов та тхенквондистка Ірина Ромолданова. Це перші літні олімпійські юнацькі ігри. Україну там представляють 55 спортсменів.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
15.08.2010 3:00:23

Сюжет №13
18:13:02-18:15:32 (час ефіру)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Чи мрієте ви про крила? Тоді ви просто мусите поїхати до села Луквиця на Прикарпатті. Там базується єдиний в Україні пластунський табір, власне, де вчать літати. Він так і називається - «Чота крилатих». Приймають усіх охочих. Вікових обмежень там немає. Головне - мати мрію і наполегливість.

Анастасія КРАСНОВА, кореспондент: Світлана Блискун уже багато років готує пластунам борщі та котлети. В небі почувається наразі не так упевнено, як на кухні. Але і без страху.

Світлана БЛИСКУН, кухарка: «Було страшно перший раз. Другий раз - ні. Розслабилася і думаю: скільки літали, чого це я маю боятися».

Анастасія КРАСНОВА, кореспондент: А от 17-річний тернополянин Назар про небо мріяв з дитинства. У пласті - сім років. Та тільки зараз у цьому таборі з'явилася нагода політати.

Назар МОГУЛА, пластун: «Цей табір, він єдиний в «Пласті», він летунський. Тобто на ньому вчать літати на парапланах здебільшого. Є один цього року... Ще нас вчать аеродинаміки - чому крило літає. Будова літальних апаратів, ну, всього, що зв'язано з авіацією».

Анастасія КРАСНОВА, кореспондент: Крила дельтаплана Назар носить на собі чотири дні. Тепер знає, що робитиме з ними в повітрі.

Назар МОГУЛА, пластун: «Я зараз підвішусь сюди. В такому положенні потрібно летіти, трошки навіть нижче. От так от. І керуватись. Це оті штуки ногою».

Анастасія КРАСНОВА, кореспондент: Боятися літати нема чого - так переконує парапланерист із десятирічним стажем Сашко. І додає: щоби впевнено почуватися у повітрі, слід навчитися добре триматися на ногах на землі з вагою понад 20 кілограмів на плечах. Саме стільки важить літальний апарат.

Олександр КРАСИЛИЧ, пілот-інструктор: «Звичайно, починається з таких пробіжок. Коли вже навчився бігти, коли вже чуєш дельтаплана, тоді вже надіваю підвіску, починаю підльотувати на підвісці, щоб вже чув, що його щось тримає. Потім де більший горбок, тобто або на той, або підтягуємо на такому шнурку на кілька метрів, щоб вже відчулося керування апарату на рівні землі».

Анастасія КРАСНОВА, кореспондент: А ті, хто не може сам літати, можуть спробувати потримати небо на мотузці.

Софія СІРЕНКО, пластунка: «Для мене це як досягнення чогось такого неосяжного, небо десь там далеко, коли запускаєш змія, здається, що нібито стаєш ближче до неба».

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
15.08.2010 3:00:23

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
15.08.2010 3:00:23

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
15.08.2010 3:00:23

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
15.08.2010 3:00:23

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
15.08.2010 3:00:23

5-й канал : Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
15.08.2010 3:00:23

1+1 випуск 19:30

У Тернопільському аквапарку дітей отруїли випарами хлору. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

На Львівщині зупинили роботу 11 сільських шкіл. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

На Памірі знайшли тіло загиблого українського альпініста. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Аномальна спека засвідчила мізерну кількість зон відпочинку для киян. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

На хабарі погорів керівник підрозділу київської податкової інспекції. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У селі Метьолкіне під Сєвєродонецьком місцевий житель закопав цілий склад військової зброї. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

В Україні відкрито стайню рідкісних коней. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Під Києвом виявили цілий конопляний ліс. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У Запоріжжі з'явилися ліфти, які розмовляють. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Львів програє війну пластиковим вікнам. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

В Україні більшає членів Інтернет-товариства, де люди дарують одне одному непотрібні речі. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Відбувся п'ятий етап Чемпіонату України з авторалі. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Лушпиння часнику, риб'яча луска і тополиний пух можуть стати матеріалом для творчості. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У Житомирі зібрались вуличні барабанщики. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

В Україні відсвяткували День незалежності Індії. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00


Сюжет № 1
19:30:18-19:31:35(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У Тернопільському аквапарку дітей отруїли випарами хлору. Газоподібний хлор утворився внаслідок одночасного додавання у воду підкислювача і гіпохлориду натрію. У цей час в басейні відпочивали 13 дітей. 4 з них віком від 8 до 13 років відразу шпиталізували в обласну дитячу лікарню. Про стан хворих лікарі категорично відмовляються розповідати. Відомо, що сьогодні шпиталізували ще одну дитину. Іще двоє з підозрою на отруєння випарами хлору перебувають на амбулаторному лікуванні. Медичну допомогу надали ще 6 дітям, утім батьки від їхньої шпиталізації відмовилися. Роботу Тернопільського аквапарку правоохоронці припиняли кілька місяців тому, бо він функціонував незаконно, без дозвільних документів на експлуатацію. Втім розважальний заклад продовжив роботу. 2 роки тому тут утопився хлопчик. Прокуратура Тернополя неодноразово порушувала кримінальні справи щодо діяльності аквапарку.

Леся ДОЛІШНА, прес-секретар прокурора області: «Робота закладу велася підпільно. Власники закладу ігнорували фактично вимоги контролюючих структур про його закриття. І прокуратурою області і міста буде надана відповідна оцінка тим діям контролюючих структур, котрі не контролюють виконання власних рішень».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00


Сюжет № 2
19:31:36-19:33:55(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: На Львівщині чиновники вирішили зупинити роботу 11 сільських шкіл. Там уже нікому вчитися. Кажуть, що на одного учня припадає лише по 5 годин шкільної програми на тиждень і вп'ятеро більше витрат на утримання. Дорого і неефективно. Шкільне майно обіцяють зберегти, бо сподіваються, що дітей згодом побільшає.

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: На шкільному подвір'ї у селі Лешків традиційно гніздяться лелеки, але це не стало доброю прикметою для самої школи. Вони не приносять нових учнів. З 1 вересня йти тут вчитися мали лише двоє дітлахів. Тому школа потрапила під консервацію. Колишній директор сумно дивиться на давнє фото. Пам'ятає день, коли школу відкривали.

Директор школи: «21 листопада 70 року».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: У Лешкові вчили дітей з 1 по 4 класи. 2009-го тут було тільки 6 школярів.

Вчителька: «Де більші парти, тут сидів 4-й клас, двоє дітей, а тут перший клас, сиділа одна учениця».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: А з вересня у цю школу мали б ходити лише двоє дітей. Надто мало для будівлі на 178 учнів.

Місцева мешканка: «І плакати хочеться, що закривають таке приміщення».

Місцева мешканка: «Діти з різних класів - наприклад, другий і четвертий. Вчитель півуроку веде другого класу, пів - четвертого».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: У Наталії - п'ятеро дітей. Вона - єдина багатодітна мама у селі. Хата за 100 метрів від законсервованої школи. Тепер шкільний автобус возитиме її сина 4-класника у сусідній Варяш, за 10 кілометрів.

Наталія ІВАНИКОВИЧ, багатодітна мама: «Він такий каже: «Мама, я хочу бути тут». А я кажу: як ти будеш тут? Один сам не будеш вчитися, бо школу припиняють. У мене дочка вже через рік до школи йде в перший клас».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: На Львівщині найбільше шкіл в Україні - 1450. Понад тисячу з них - сільські. Торік через брак учнів чиновники зупинили навчання у 8 закладах. Цього року - в 11.

Богдана БІЛЯК, заступник керівника управління освіти Львівської ОДА: «Ці школи, разом 11 шкіл розраховані на 450 учнівських місць. А у цих школах зараз минулого року навчалося 55 учнів. І якщо через рік тільки будуть діти шкільного віку, і навіть 5-річки, школа знову оживе».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Зі шкіл, законсервованих рік тому, ожила лише одна. Та в Лешкові не втрачають надії. Учителі-пенсіонери кажуть: не дадуть своїй школі занепасти. Гроші на ремонт даху чекають. Будинок і для виборів згодиться, і для весілля. А там і нові лелеки прилетять.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 3
19:33:56-19:34:34(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: На Памірі знайшли тіло загиблого українського альпініста. Рятувальна операція, яка тривала майже 3 доби, завершилася сьогодні зранку. Група наших спортсменів підкорювала гірські вершини Таджикистану. 31 липня один із них - Олег Монсар разом зі спорядженням та супутниковим телефоном зірвався у прірву з висоти майже 4,5 тисяч метрів. Кілька днів тому рятувальники знайшли його колег. Одного з них термінового шпиталізували, другий до останнього часу залишався в горах, щоб допомагати в пошуках зниклого товариша. Нині домовляються про перевезення на батьківщину тіла Олега Монсара та переліт інших членів групи.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 4
19:34:34-19:37:28(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Аномальна спека, якій ні кінця, ні краю, засвідчила мізерну кількість зон відпочинку для киян. Кореспондент «ТСН» Валентина Доброта вивчала столичні пляжі.

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Рятуйся хто як може і де як може. Аномальна спека виганяє людей із квартир на пляжі, досить часто - несанкціоновані. На вигляд прозора вода, плавають качки, вздовж берега - зграї мальків. З одного берега - купа пляжників, з іншого - сміттєспалювальний та інші заводи. Любов із подругою довколишній індустріальний пейзаж аж ніяк не бентежить. Вона сама там працює.

Киянка: «Я знаю, что наш завод туда ничего не спускает, никаких стоков».

Володимир ПИЛИПЕНКО, завідувач відділу санепідемстанції Дарницького району Києва: «Все это озеро находится в санитарно-защитной зоне, и завод «Энергия», и БСА. Но просто для купания быть не может».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Санепідемстанція озеро Вирлицю завжди обходить десятою дорогою. Офіційно вона не належить до зон відпочинку, а люди все одно купаються і навіть ловлять рибу. На прохання «ТСН» санлікарі беруть забір води, а також в іншому озері - Сонячному. За 5 днів результати аналізу готові. У Вирлиці вода в нормі, але купатися все одно не може - санітарна зона промислових підприємств. Хімічні показники води з озера Сонячного відповідають стандартам, але є збудники інфекційних хвороб.

Тетяна ЗАБРОДСЬКА, заступник головного лікаря СЕВС Дарницького району Києва: «Бактеріологічні показники свідчать про те, що в озері можливе якесь зараження через воду при купанні на кишкові інфекції».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Попри купи сміття на пляжі і таблички з написом «Купатися заборонено», вихідними тут яблуку ніде впасти.

Киянин: «Я болезней как бы не боюсь».

Киянка: «В общем, нет, не страшно».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Дерматологічні захворювання і навіть лептоспіроз - інфекція, яка вражає нирки і печінку, цього літа фіксували все, - каже Сергій Тимошенко. У всіх випадках причина одна - купання у водоймах.

Сергій ТИМОШЕНКО, заступник керівника СЕС Києва: «У воді є збудники інфекційних захворювань. Тобто це попередження. А вже на свій страх і ризик, якщо людина хоче, вона має право купатися і користуватися водоймами».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: З 29 столичних водойм, придатних для відпочинку, купатися дозволено лише у 5. Але і там на воду без сліз не глянеш - усе заросло, позеленіло.

Кореспондент: Де в Києві можна купатися?

Чоловік: «Вопрос не ко мне».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Більш-менш безпечним фахівці називають Дніпро. Принаймні там проточна вода. Але і річка вже зацвіла. У «Плесі», в якому відповідають за водойми, розписуються у власній безпорадності.

Хвіча МЕПАРАШВІЛІ, директор КП «Плесо»: «Что грязное и цветет вода, понимаете, это каждый год оно цвете в такое время, в августе, и практически мы ничего не можем сделать».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Де рятуватися киянам від спеки - питання наразі відкрите. А санлікарі радять купання у водоймах замінити обливанням водою з-під крана - так безпечніше.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00



Сюжет № 6
19:38:08-19:38:33(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: На хабарі погорів керівник підрозділу київської податкової інспекції. Свою незаконну допомогу клієнтові він оцінив у 10 тисяч доларів. Чиновника затримали після отримання першої частини суми - це 16 тисяч гривень просто на виході з банку. Там він замітав сліди. Частину хабара поклав на рахунок одного приватного підприємства. Несумлінному податківцю світить від 5 до 10 років ув'язнення з конфіскацією майна.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 7
19:38:34-19:39:23(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Арсенал на приватному подвір'ї. У селі Метьолкіне під Сєвєродонецьком місцевий житель закопав цілий склад військової зброї часів Великої Вітчизняної війни. Коли міліція натрапила на підозріле подвір'я, здивувалися навіть досвідчені сапери. З ями витягли 47 ручних гранат, 140 артснарядів, 9 мін і сотні патронів, багато тротилу та пороху. Там же лежали пістолети, револьвери, карабіни та кулемети. Всі боєприпаси були вже без вибухівки і їх колекціонер успішно знешкодив у сараї. Проти власника садиби порушили кримінальну справу. Йому загрожує до 5 років позбавлення волі.

Роман ПОЛОМАННИЙ, керівник карного розшуку Сєвєродонецького МВ УМВСУ: «Все боеприпасы представляют непосредственную опасность, могли взорваться и находились в опасном состоянии закопанные под землей».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00


Сюжет № 8
19:39:24-19:42:15(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В Україні відкрито стайню рідкісних коней. Вітчизняні фахівці багато років збирали нащадків елітних порід Європи. Чемпіонат України з конкуру дав змогу роздивитися цих жеребчиків в усій красі.

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: 300 гектарів земель. Ворон тут лякає понад 3 сотні жеребців і кобил. Охорона - на кожному кроці. За 8 років у спорті Артефекс звик сумирно слухати український гімн. В інших випадках - не кінь, а вітер, цього року - чемпіон України з конкуру. Тренер Руслан Нормуратов і сам упрів.

Руслан НОРМУРАТОВ, чемпіон України, тренер: «Це дуже гарний кінь, я йому дуже вдячний, я дуже його кохаю».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Любителі кінських сил тут одне паркують, а інше випасають. Із VIP-ложі видніються німецькі конярі, бо це в Україні живе і множиться чемпіон Німеччини. А це гордість цієї конюшні - Капітан Фаєр. Одразу ж показав, хто є хто.

Олег МИГОВИЧ, головний ветеринар: «Кобилячі феромони на декілька кілометрів чути».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Сезон парування - головний чемпіонат цього спортсмена. Онук славетного скакуна Контендера нині один з найкращих запліднювачів Європи.

Олег МИГОВИЧ, головний ветеринар: «У нього дуже гарна якість сперми, у цього жеребця. І з його одної спермодози, якщо є кваліфікований персонал, можна зробити двох лошадок»,

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Спермодози зберігають у бідонах. Це так званий український банк. Вартість однієї дози в Європі сягає 7,5 тисяч євро. Один кінь за рік дає 400 доз. Легенди ХХ століття Рубінштейна вже 16 років нема серед живих, а його сім'я досі живе в українському бідоні.

Олег МИГОВИЧ, головний ветеринар: «Мінус 196 в жидкому азоті».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Нащадки тішать не всіх.

Хлопець: «Я б точно на них не катався».

Кореспондент: Чого?

Хлопець: «Я їх боюся».

Дівчина: «Мені дуже подобається. Це моє захоплення - це коні».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Але скинути з сідла за бажанням можуть.

Руслан НОРМУРАТОВ, чемпіон України, тренер: «Покачався б зі мною - і скинув би. А він грається. І мені сьогодні було хорошо, настроєніе совпало і ми просто з ним пливли».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Ціна таких коней нині сягає...

Валентин НИЧИПОРЕНКО, власник Жашківського кінного заводу: «Миллион, полмиллиона долларов».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Зокрема, за корнета Оболенського. Через щільний графік світових чемпіонатів нині він тренується в Німеччині.

Валентин НИЧИПОРЕНКО, власник Жашківського кінного заводу: «Когда у меня Европа спрашивала «Продай лошадь», я говорил: не продаётся. Они говорят: «Почему?». Я говорю: знамя не продается. Они не поняли сразу. Наверное, не поймут. Это гордость Украины».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00


Сюжет № 9
19:42:17-19:43:09(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Цілий конопляний ліс виріс під Києвом. Відшукали плантацію майже випадково. Міліція затримала молодика, у якого вилучили сірникову коробку з марихуаною. Той зізнався, що знайшов плантацію, коли з приятелями ходив рибалити. Правоохоронці припускають, що рослина дика, і так рясно вродила через дуже сприятливі погодні умови. Понад півгектара вищих за зріст дорослої людини наркотичних рослин довелося різати пилами та рубати сокирами, а згодом - палити.

Борис ЧАДОВ, керівник управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, м. Київ: «Обратите внимание, какая выращена природой плантация дикорастущей конопли. Обнаружил он ее, как он поясняет, находясь здесь на рыбалке с друзьями. И вот накатали, насушили и употребляли».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 10
19:43:11-19:44:02(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У Запоріжжі з'явилися ліфти, які розмовляють. Спеціальними радіодинаміками вже обладнали перші 40 підйомників. Ліфтове радіо транслює комунальні і комерційні оголошення, міські новини, також інформацію від правоохоронців. У перервах між повідомленнями для пасажирів умикають музику. У міській адміністрації сподіваються в такий спосіб викорінити розклеювання оголошень на під'їздах та ліфтових кабінах. Для мешканців будинку новація буде безкоштовною - усі витрати сплатять підприємці. До кінця року динаміки мають встановити в усіх багатоповерхівках Запоріжжя.

Володимир КИЯНИЦЯ, голова Ленінської РДА Запоріжжя: «До ребенка доходит. Это ж в лифте едут все: и бабушки, и дедушки, и пионеры, и пенсионеры - все».

Аделаїда Анатоліївна, жителька Запоріжжя: «Вы знаете, інтересно. Просто заходишь и другой раз, как говорится, хочется потанцевать. Едешь один, а музыка играет. Приятно».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 11
19:44:28-19:47:08(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Львів програє війну пластиковим вікнам. Центральна частина старого міста рясніє склопакетами, а це руйнує вигляд історичного та архітектурного ансамблю. Мізерні штрафи і суди, які тягнуться роками, не дали бажаного результату і тепер влада міста взялася діяти не силовими методами, а просвітницькими. Сподіваються, що на людей краще вплинуть розповіді про переваги дерев'яних віконних рам і приклади реставрації.

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Торік пані Ольга встановила пластикове вікно на кухні. Тепер шкодує.

Пані Ольга: «Я не задоволена зовсім. Коли холодно - холодно, коли жарко - немає чим дихати».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Решта вікон у квартирі жінка має намір відреставрувати.

Пані Ольга: «Дерев'яне вікно дихає і прохладно в кімнаті, і можна нормально жити. Не надо ні кондиціонера, нічого».

Кристо ЮНГАНС, реставратор: «Ось бачите, це яскравий невдалий приклад. В історичній частині міста це погано і з естетичного погляду, і з технічного».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Останній рік німецький реставратор Кристоф Юнганс більше часу живе у Львові. Він навчає місцевих майстрів правильно реставрувати старі дерев'яні вікна, двері та рами. Каже: сторічна деревина може прослужити ще стільки ж, якщо її правильно відремонтувати.

Кристоф ЮНГАНС, реставратор: «Якщо дерев'яне вікно добре відреставроване, якщо у ньому є дві шиби різних товщин і вставлений гумовий ущільнювач, то таке вікно має суттєво вищі показники тепло- та звукоізоляції, ніж металопластикові».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Над одним вікном майстри можуть працювати до двох тижнів. Однак це того варте, - кажуть фахівці.

Олег ПІРОЖИК, реставратор: «Вся фурнітура зберігається, стара зберігається, відчищається, ремонтується і встановлюється назад. В тому полягає вся реставрація».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: За словами німецького реставратора, на початку 90-х у них теж були проблеми з пластиковими потворами в історичному центрі. Утім цю проблему вони успішно вирішили.

Кристоф ЮНГАНС, реставратор: «Влада дофінансовувала реставрацію вікон. Також були високі штрафи і примусові демонтажі. Та найбільший результат дала роз'яснювальна робота. Люди з часом зрозуміли: пластик в історичному середовищі - це дуже погано».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Штраф за самовільне встановлення пластикового склопакету в середмісті Львова та ще й будинку-пам'яті архітектури становить максимум 200 гривень. Чиновники вважають: це мало.

Лілія ОНИЩЕНКО, керівник управління охорони історичного середовища Львова: «Немає закону, щоби міг так оштрафувати, щоби людям це було відчутно - перше. Друге, що якщо вже вікна поміняли, то переважно старі вікна вони руйнують, викидають і вже їх не можна повернути на місце».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Тож місцеві захисники історичного середовища теж сподіваються на свідомість містян. 50 таких уже знайшли. Люди зголосилися реставрувати свої старі вікна. До того ж, в найближчі два роки їм гарантують вигідні умови: 50% вартості робіт платить німецький фонд, 30 - місто і тільки 20% - витрати власника вікна.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 12
19:47:09-19:50:14(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В Україні більшає членів Інтернет-товариства, де люди дарують одне одному непотрібні речі: і ті, що були у вжитку, і нові. Дарунки різні - від дрібничок і сувенірів до комп'ютерів і холодильників.

Юлія ЧЕРНЯВСЬКА, член товариства дарувальників: «Сегодня будем дарить вентилятор. Вот такая вот штукенция, актуальная на сегодняшний день в связи с невыносимой жарой».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Юлія Чернявська недавно купила кондиціонер і вирішила подарувати непотрібний тепер вентилятор.

Юлія ЧЕРНЯВСЬКА, член товариства дарувальників: «Мне он уже не нужен, а кому-то вполне даже будет полезен».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Для цього Юлія фотографує свій подарунок і виставляє фото на спеціалізованому сайті під назвою «Дар у дар». За кілька хвилин там з'являється кілька бажаючих отримати цей вентилятор. І Юлія безкоштовно віддасть його тому, кому вважатиме за потрібне. У Юлії ще багато таких подарунків.

Юлія ЧЕРНЯВСЬКА, член товариства дарувальників: «Сестра отдала для дарения такие вот вьетнамки. Она их купила, померила - че-то не сложилось у нее с ними. У нас есть туфельки для школы и спортивный костюмчик тоже детский. Нам уже маленький».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: При цьому взамін від отримувачів подарунків Юлія нічого не вимагає.

Юлія ЧЕРНЯВСЬКА, член товариства дарувальників: «С обменом тут нет ничего общего. Это именно безвозмездное дарение. Обмен строго запрещен».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Але при цьому в Юлії багато подарунків, які вона так само отримала від інших людей через Інтернет.

Юлія ЧЕРНЯВСЬКА, член товариства дарувальників: «Вот на мне кофточка, допустим, кулончик на мне - то, что мне подарили. С Харькова мне девочка подарила. Сюда я складываю свои сокровища, вот. Это с Киева был подарок - мышка такая. О такой штукенции я мечтала очень давно. Хотелось всегда, полезная вещь в хозяйстве - соковыжималка».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Соковижималка - це ще не найдорожчий подарунок. В Інтернеті можна побачити мобільні телефони, ноутбуки і навіть холодильники. Щоб обмінятись подарунками, члени співтовариства зустрічаються раз на тиждень і шукають один одного по Інтернет-нікам на табличкам.

Дівчина: «Я собираю медвежат. Вот мне подарили вот такое, вот такое. А я дарю вот такое, вот для деток, сумочка вот такая вот симпатичная».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Деякі дарунки передають в інші міста. Складають цілі посилки і передають активістами.

Володимир, член товариства дарувальників: «Пишущий DVD-плеер. Он б/у-шный. DVD-диски уже не пишет, а CD работает отлично. Собственно, пожелал там кто-то из Харькова, вот передам через почтальона».

Євген ЄМЕЛЬЯНОВ, член товариства дарувальників: «Подарили вот такую вот гарнитуру для скайпа. А я подарил тоже и телефоны, когда ремонтировал, дарил».

Олександр ШИЛКО, кореспондент: Деяким людям дарувати тут подобається більше, аніж отримувати подарунки.

Наталя ІЛЬЇНА, член товариства дарувальників: «Большой позитив от того, что ты кому-то даришь, скажем, вещи, которые тебе, может быть, близки, были дороги всю жизнь, но ты даришь другому, которому это еще может нужнее».

Дівчина: «Ось мені подарували книжку «Молодий місяць». Я дуже давно її хотіла».

Жінка: «Африканская улитка. Как можно не быть счастливым, если увидеть такую красавицу?»

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 14
19:51:58-19:54:12(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В Україні теж сьогодні гарцювали на «залізних конях». П'ятий етап Чемпіонату України з авторалі, на щастя, завершився без людських трагедій. Але жертви спеки були.

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Зранку небо під столицею затягло хмарами. Тонни пилу піднімалися в повітря, потім рясно посипали землю і знову злітали до неба. Після 4-річної перерви на цій трасі знову гарцюють різноколірні «залізні коні». Це - п'ятий етап українського чемпіонату з ралі. Витискати максимум швидкості дозволяється тільки на закритих ділянках. А от на дорогах загального користування - як усі: порушувати правила дорожнього руху - зась. Відмітка по часу ось на такій точці. І чимдуж до наступного етапу. Кілька годин у сідлі без жодної перерви. Такого навантаження не витримало навіть залізо. До фінішу хтось потрапляв на чотирьох, а комусь доводилося збільшувати кінські сили своїми двома.

Юрій, штурман, м. Львів: «Мы на спецучастке сломались, несколько раз останавливались. Я пытался своими силами ремонтировать. Худо-бедно доковыляли до сервиса».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Київська траса - одна з найскладніших. Тому після таких навантажень самим косметичним ремонтом не обійтися, - зітхають водії.

Сергій, водій, м. Одеса: «После такой трассы обязательно нужно перебрать. Почему? Потому что тут очень большая нагрузка идет на трансмиссию. Трансмиссия - это привода, подшипники, все остальное. Это все нужно взять просто выбросить и поставить новое».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: На чолі - краплі поту, на вустах - втомлена усмішка. Валерія за кілька годин обливатимуть шампанським. Він фінішував першим. Як саме - досі тями не йме.

Валерій, переможець 5 етапу ралі, м. Київ: «Жаркая погода, нет ветра, 39-40 градусов, в машине, наверное, под 70. И так на последнем дыхании финишировали эту гонку, старались ехать максимально быстро».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Найбільше бажання переможця - залізти під душ.

Валерій, переможець 5 етапу ралі, м. Київ: «После такой гонки надо отдыхать. Не до празднования, честно говоря»,

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Організатори запевняють: на цих полях б'ються не за гроші, а лише задля задоволення. Хоча задоволення це не з дешевих.

Лариса, прес-секретар ралі: «Потому что средний расход боевого автомобиля - 100 литров на 100 километров. А боевое топливо - это специальное высокооктановое топливо, которое соответственно стоит совсем других денег».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Шостий, заключний етап Чемпіонату України відбудеться наприкінці вересня у Ялті.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 15
19:54:14-19:56:17(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Лушпиння часнику, риб'яча луска і тополиний пух. Якщо є фантазія, усе це може стати матеріалом для творчості. Таке мистецтво називається флористикою, і його використовували японські самураї. За допомогою флористики вони виховували терпіння і відточували майстерність рухів.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Що ви бачите, коли дивитесь на ось ці предмети? Якщо ваша відповідь «відламана гілка і шматок дерева», то ви поки що не флорист.

Жінка: «Це зроблено з луски, це з кісточок риби».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Називається все це фіш-арт. Українською - «рибне мистецтво». Технологія виробництва майже як манікюр.

Жінка: «Покриває лаком для нігтів і пилочкою для нігтів підпилює, щоб надати отакої форми, як, скажімо, такі листочки».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Флористика - це небо з кукурудзяного лушпиння, а червоні відтінки - із сухих квашених помідорів. На всіх цих полотнах немає жодної краплі фарби.

Жінка: «Вот здесь вот кожура банана. Окна, рамы - это зубочистки».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Їй - 75, а коли творить, почувається на 15. Ось ці полотна Ольга Петрівна зробила з пуху тополиного. На них також немає фарби.

Жінка: «Сколько раз я стирала эти глаза, чтобы получить именно тот взгляд, который у него. У него взгляд вроде и суровый, и в то же время с такой хитринкой-смешинкой».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Вуса а-ля Далі, викрутаси з лозою а-ля власні вуса. Киянин Віталій Сивух ін видозмінює гілки та коріння. Може і вазу, і статуетку, і прадавнє знаряддя праці зробити.

Віталій СИВУХ: «Гламурні дамочки, в мене є поменше, так беруть в машину як оберіг з ГАІ розбиратися».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Їхнє прізвище наче вигадане для цієї експозиції - Дерев'янкіни. Москвичі Сергій і Віка в Києві на канікулах. Розглядають, обговорюють і навіть власні пропозиції вносять.

Сергій ДЕРЕВ'ЯНКІН: «Ну трубку поставить в рот».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Малечі натурмистецтво сподобалось. Вони навіть у книгу відгуків про це написали.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00

Сюжет № 16
19:56:19-19:58:47(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Власники дарбуків, бубнів, конго-бонго, маракасів і тамбуринів із різних куточків України зібралися у Житомирі. Щосили вони барабанили впродовж 15 годин і встановили рекорд безперервної барабанної музики.

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Це вуличні барабанщики. Спека вигнала їх з міста на природу. А де, як не у лісі, можна барабанити зранку до вечора? Та й чути далеко.

Дмитро, організатор джем-сейшн «ВулБа open air»: «Мы собрали людей, которые хотят играть на барабанах, которые умеют играть на барбанах. И таким образом проводим весело время».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Андрій і Олександр твердять: живуть не за годинником, а за ритмом. Відчути його можна скрізь.

Хлопець: «Барабанить начали еще в утробе матери, да. И мы барабаним постоянно».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Імпровізують находу.

Хлопець: «Не надо никакого алкоголя, никаких наркотиков. Просто это драйв. Драйв внутренний».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Навіть у новачків руки чухаються спробувати, як то воно - барабанити. Побути барабанщиком тут може кожен охочий. Музиканти кажуть: навчитися цьому нескладно. Головне - відчувати ритм. Просто спостерігати за цим важко. Рухи вириваються самі собою.

Олена, танцівниця: «Это живая музыка, это энергия, это заряжает тебя, и движения ты буквально чувствуешь».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Під барабанний супровід Ілля ритмічно готує куліш.

Ілля: «Сало поки що, цибуля тільки, ну, сіль, перець і різні спеції за смаком. Ще згодом тут буде пшоно. Український куліш, він дуже гармонійно з цим зливається».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Музикант Кирило з Києва барабанить на touch'n'drum - це такий собі барабан зі шкури антилопи. Привіз із Нігерії.

Кирило: «Каждое прикосновение к этому барабану извлекает определенный звук из него. И отсюда, и отсюда тоже звучит».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Руки музиканта - у мозолях.

Кирило: «Ці руки ніколи не крали».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Кирило упевнений: барабани - це не просто ритм, це музика.

Кирило: «Важно собрать количество людей, которые смогут из разных барабанов, издавая разные звуки, собрать какую-то определенную музыку».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
15.08.2010 20:00:00