Основні теми

УТ-1 випуск 21:00

• Чиновники поповнюють в'язниці. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• Патріарх московський Кирил прилетів до Києва. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• В Україні щороку реєструються 160 тисяч нових хворих на рак. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• Цього тижня виповнилося півроку як в Україні заборонили пити алкогольні напої у громадських місцях. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
  
  

1+1 випуск 19:30

• До Києва прибув патріарх московський Кирило. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Росія святкує день військово-морського флоту. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Багато професій мають справу з постійним холодом. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Майже 2 гектари конопель виявили та знищили правоохоронці Луганщини. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Мало відому сторінку Другої Світової війни відкрили пошуковці Сумщини. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• В Україні відроджують спортивні козацькі змагання. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Понад 2 тисячі власників джипів вправляються у витривалості. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Написати і видати роман у 12 років змогла українська дівчинка Марія Головакова. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• У ці дні народжується новий мультик. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Чернігівська молодь ламає стереотипи і робить транспорт із побутових відходів. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Два тижні у горах відпочивали 400 вихованців з 23 інтернатів України. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
  
  

Інтер випуск 20:00

• Четверо украинцев погибли в Норвегии во время экстремального сплава на рафтах. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
• Патриарх Кирилл ступил на киевскую землю. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
• В Киев святейший патриарх прибыл из Днепропетровска. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
• В Севастополе отметили День российского флота. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
• Когда эксперты ЮНЕСКО осмотрели Андреевскую церковь, они были просто поражены. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
• Тернопольский архив пополнился уникальными фолиантами. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
• Киевской области прошёл пятый ежегодный фестиваль джипперов. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
  
  

ICTV випуск 18:45

• У Норвегії загинули 4 українських спортсменів-рафтингістів. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• Патріарх Московський Кирил прибув до Києва. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• Церква Благовіщення Богородиці у невеличкому містечку Городок на Львівщині святкує 500 років. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• День військово-морського флоту Росії святкує Севастополь. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• Виставка найсучасніших літаків закінчилася у Фарнборо у Великобританії. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• Іпотека, задушена кризою, знову повертається у життя українців. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• Революцію у вітчизняній економіці можуть здійснити нанотехнології. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• Діти до 16 стали сенсацією сучасного кінематографу. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
• 20 років минуло з дня смерті геніального режисера Сергія Параджанова. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
  
  

5 канал випуск 18:00

• Із візитом до Києва прилетів Патріарх Московський і всія Русі Кирило. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
• Під час зустрічі у Криму Віктор Янукович і Володимир Путін не торкалися теми злиття «Газпрому» і «Нафтогазу». 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
• День Військово-морського флоту Росії відзначають у Севастополі. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
• Недостатня поінформованість стала причиною загибелі українських туристів у Норвегії. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
• Перший міжнародний кінофестиваль завершився в Одесі. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
  
  

ТРК Україна випуск 19:00

• Российские моряки отпраздновали в Севастополе день своего флота. ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
• Патриарх Кирилл провел в Днепропетровске литургию. ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
• В Норвегии погибли украинцы. ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
• Под Киевом прошел фестиваль казацких боевых искусств. ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
• Пенсионерка организовала в своей квартире приют для бездомных кошек и собак. ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
• Большая картина от маленьких мастеров. ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
  
  

5 канал випуск 19:00

• Недостаточная осведомленность стала причиной гибели украинских туристов в Норвегии. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
• На шестой день визита Патриарх Московский и всия Руси Кирилл прибыл в украинскую столицу. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
• День Военно-морского флота Российской Федерации отмечают в Крыму. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №1
21:01:25-21:05:05 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Чиновники поповнюють в'язниці. Якщо попередня влада нечистим на руку чиновникам тюрми лише обіцяла, то нинішня, здається, заходилася втілювати гасла в життя. Щоправда у немилість потрапили не вчорашні найвищі чини, а виконавці їхньої волі. Зі слідчими спілкуються ті, хто за вказівкою екс-прем'єра Юлії Тимошенко ставив свої підписи у процедурі передавання державі газу, який належав приватній компанії «РосУкрЕнерго». Ці дії міжнародний суд визнав неправомірними і постановив віддати РУЕ борг.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: У Лук'янівському СІЗО збільшується кількість пожильців. Цього тижня заарештували третього у справі про незаконне розмитнення газу. Ігор Діденко сьогодні за гратами, а 2009-го був заступником голови «Нафтогазу». Торік наприкінці січня підприємство уклало прямий контракт про постачання газу з Росією. Раніше «блакитне» паливо до НАК потрапляло через «РосУкрЕнерго». Те посунули, а 11 мільярдів кубометрів газу, які були в сховищах і належали посереднику, забрали, не заплативши. Уже цього року міжнародний Стокгольмський арбітражний суд визнав, що газ у «РосУкрЕнерго» забрали незаконно. Підозрюваних стали арештовувати в Україні. Першим затримали Анатолія Макаренка - він цей газ розмитнював. Наступним став Діденко - він ставив свої підписи. Цього тижня суд вкотре не змінив його арешту на підписку про невиїзд. Правоохоронці у своїх аргументах непохитні - посилаються на рішення міжнародного арбітражного суду про те, що газ відібрано незаконно.

Віктор ПШОНКА, перший заступник генерального прокурора України: «Суды согласились с позицией следствия о законности возбуждения уголовного дела, законности взятия под стражу».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Уже заарештовано ще одного митника - Тараса Шепітька. Суд дозволив затримати і бухгалтера «Нафтогазу» Марію Кушнір. Вона поки що у розшуку. Усіх цих людей одного разу СБУ вже звинувачувало в незаконній операції з цим же газом навесні 2009-го. Тоді «бютівці» захистили і їх, і «Нафтогаз». Підозрювані переконують - «Нафтогаз» розрахувався з «РосУкрЕнерго», а справу сфальсифіковано.

Ігор СТЕПАНОВ, адвокат: «Ви бачили, що суд взагалі не взяв до уваги наші докази. І він написав те, що написав».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Іван Плачков про енергетику в цій країні знає все. Починаючи з того як керувати підприємством, і закінчуючи газовими перемовинами з Росією. Сам не раз торгувався за ціну «блакитного» палива, будучи міністром. Його версія конфлікту така.

Іван ПЛАЧКОВ, міністра палива та енергетики України 2005-2006 рр.: «Покупает «РосУкрЭнерго» газ в «Газпроме» и закачивается в хранилища. Этот газ, он на хранении. Для того, чтобы его отпустить потребителям, его надо растаможить. Вы заплатите и тогда растамаживайте. Я так понимаю, что по команде руководства правительства они растаможили, не имея подтверждающих документов по оплате за этот газ».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: За рішенням Стокгольмьського арбітражного суду Україна винна «РосУкрЕнерго» понад 12 мільярдів кубометрів газу. Грошима це понад 5 мільярдів доларів США. Віддавати їх доведеться з державного бюджету.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №2
21:05:06-21:10:05 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Патріарх московський Кирил прилетів до Києва. Він відслужить літургію і всеношну у Києво-Печерській Лаврі, відвідає Софію Київську та Іоненський монастир, побуває на місці зведення Воскресенського кафедрального собору. Завтра патріарх Кирил візьме участь у засіданні священного синоду. В українській столиці глава Російської православної церкви пробуде 4 дні. Він уже їздив до Одеси, Дніпропетровська та Криму. Кирил свій приїзд називає суто пасторським. Богослужіння за його участі в Україні збирають десятки тисяч людей.

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Південна спека, щільні кордони міліції та кількатисячний натовп об'єднали, а не зупинили цих людей. Всюди, де проїжджав патріарх, було так велелюдно, як і на цій Соборній площі в Одесі. На лавках, тротуарах та газонах вільних місць не було ще за декілька годин до приїзду святійшого. Усі хотіли почути його проповіді. Свято-Преображенський собор із середини, найбільший православний храм Одеси. Його заклали 300 років тому, коли урочисто освячували саме місто. На початку 20 століття радянська влада собор зруйнувала. Відновили ж його тільки 2001-го. Престол цього храму освятив патріарх. За церковними канонами, він заніс святі мощі святителя Інокентія, поклав їх на вівтар і відправив літургію. Послухати літургію і побачити святійшого зібралося близько 10 тисяч вірян. Це ті, кому вдалося отримати спеціальне запрошення і потрапити всередину храму. Решта слухали патріарха на площі. Для цього там встановили два великі телеекрани. Одна з тих, хто не отримав запрошення, кому через охорону до собору потрапити не вдалося, Марія. Вона приїхала сюди зі Львова. Разом із дітьми з православного табору покинула мирські розваги заради проповіді патріарха. І ані спека, ані натовп їх не злякали.

Марія, вірянка зі Львова: «Трошки тяжко. Вони там собі біля фонтану голову мочили. Все, що дається легко і весело, це воно навряд чи Богу угодно».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Ганок коло собору, інший бік храму. Тут гомонять вихованці недільної школи при Свято-Преображенському соборі. Діти готуються до служби. Їх благословить сам святійший.

Анастасія, вихованка недільної школи: «Молились, постились. Это очень большая честь - причащаться у патриарха».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Місцеве духовенство переконує - своїм візитом патріарх благословив усю Україну.

Патріарх Кирил: «Бог в нерукотворных храмах живет. И никакое внешнее благочестие, никакие величественные стены, никакое обилие позолоты не спасает человека. Если он не становится храмом божьим, местилищем духа святого».

Протоієрей Володимир КОРЕЦЬКИЙ, настоятель одеського храму Кирила та Мефодія: «Есть незыблемые ценности, которые за века не меняются. И просто он их напомнит. Потому что в наше сегодняшнее время очень сложно».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Сам же патріарх ще на посадковій смузі розповідав - до України завітав з єдиною метою - помолитися з українським духовенством та вірянами. І просив не вбачати у своєму візиті ніякої політики.

Кирил, патріарх Московський і всієї Русі: «Я не ставлю никаких целей. Как патриарх я не посещаю епархии, приходы Московского патриархата Русской православной церкви. А пасторские посещения всегда связаны с молитвой, с богослужение, с общением, с верующими людьми и со всеми, кто со мной захочет встретиться».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Дорогу до всіх храмів, де бував патріарх, засипали трояндами. Потім віряни збирали їх, щоб бодай щось лишити на згадку про візит святійшого. Не тільки в храмах звертався патріарх до українського народу. Це - одеський театр опери і балету. Сюди святійший прибув більше як світська людина. У цих стінах він не правив служби і не читав проповідей. Він звернувся до міської громади і духовенства і сам вислухав їх. Сюди завітали духовенство, віряни та місцева еліта. У кожному українському місті патріарх встигав не тільки правити церковні служби, а й спілкуватися з громадою. У Дніпропетровську зустрівся зі студентами та викладачами. І навіть побував на машинобудівному заводі. У столиці ж планує очолити всеношну службу.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №4
21:15:30-21:18:35 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: В Україні щороку реєструються 160 тисяч нових хворих на рак. Це більше, ніж у будь-якій європейській країні. Лікарі кажуть: гарантувати одужання вони можуть практично усім, у кого хворобу виявлено на першій стадії. Але апаратура, яка здатна це зробити, в Україні до цього тижні не було. Точніше була, але не працювала.

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Іван Сердюк звернувся у районну поліклініку, щойно відчув біль у вусі.

Іван СЕРДЮК: «Мав неприємності з вухом. Звернувся до поліклініки. Набряк у мене. Врач каже - не треба, це буде у вас грибок, хірургічне втручання зашкодить. Виписали мені ліки. 10 днів пролікували. Я прийшов, кажу, прогресу ніякого немає».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Не відчувши жодного полегшення, чоловік пішов до онкодиспансеру. Тут виявили - злоякісну пухлину вже запущено. Довелося терміново оперувати. Лікарі онкодиспансера кажуть - помиляються з діагнозом не лише їхні колеги у районних поліклініках, але і вони самі - підводить стара апаратура. Хмельницький онкодиспансер вважається одним з найкращих у західному регіоні. Однак деякі прилади тут використовуються майже 30 років.

Микола ТАБОЛА, начмед хмельницького обласного онкодиспансеру : «Ми потребуємо оновлення інструментарію, ми потребуємо сучасних моніторів, наркозних апаратів. Ми потребуємо оновлення нашої техніки, тому що ми її получали у 80-х роках».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Ця система діагностики називається позитронно-емісійна томографія, скорочено - ПЕТ. Це найсучасніша у світі апаратура, яка дає змогу виявити злоякісні пухлини на ранніх стадіях, коли вони не більше за сірникову голівку. Але у Хмельницькому про ПЕТ поки що не мріють. Та і у столиці обладнання встановили зовсім недавно.

Геннадій ОЛІЙНИЧНКО, головний лікар київської міської онкологічної лікарні: «Наличие онкологического диагноза не есть приговор на сегодняшний день. И использование подобного рода технологий позволяет и выявлять на ранних стадиях заболевание, и более адекватно лечить».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Це унікальне обладнання з'явилося в Україні ще 3 роки тому. Однак життя нікому не врятувало - пролежало на складі. Будівництво центру ядерної медицини, для якого ці технології закупили 2008 року, заморозили. Цього року гроші пішли і центр здали в експлуатацію, тепер тестують апаратуру. Першого пацієнта обіцяють прийняти у жовтні.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Разве это нормально - в 2007 году завезено такое уникальное оборудование и оно два года с половиной стояло в ящиках. Разве это нормально? Разве это продумано? Оказалось, что у государства есть деньги. Парадокс. В 2008-2009 году их не было, а тут вдруг нашлись. И вроде не занимаем. Пока еще Международный валютный фонд ничего не дал нам».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Уряд зобов'язався здавати щонайменше 2 такі центри за рік. У цьому ж щороку зможуть лікуватися понад 7 тисяч хворих з усієї України і державним коштом.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №5
21:18:36-21:23:40 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня виповнилося півроку як в Україні заборонили пити алкогольні напої у громадських місцях. Ті, хто про цей закон знає, знайшли вихід. Пляшки, наприклад із пивом, ховають у паперові пакетики як в Америці. Міліціонери правда не раз попереджали - пакетик не допоможе уникнути штрафу, але попередження чекають далеко не всі.

Василь ФАРИННИК, заступник міністра внутрішніх справ України: «За розпивання напоїв у громадських місцях складно 402 тисячі протоколів. Це не мало. Головне не те, скільки протоколів складено, а головне те, що дійсно перестали зловживати. Дико, коли ідуть із цими бутилками пива».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Вже минуло півроку, відколи заборонили пити слабоалкоголку на вулиці і передбачили покарання - попередження або штраф від 17 до 51 гривні. Однак ці люди, схоже, і не чули, що вони порушують закон, або не вірять, що їх покарають. А хто про нововведення чув, ховає пляшку в пакет. Чи допомагає це уникнути штрафу, ми вирішили перевірити самі. Це одна з центральних площ Києва - Михайлівська. П'ю якраз навпроти управління столичної міліції. Минає 10 хвилин, 20, півгодини. У пляшці вже нічого не лишилося, але до мене так ніхто і не підходить. Нарешті ще за якихось чверть години площею проїхала патрульна машина. Втім на мене міліціонери уваги не звернули.

В'ячеслав ВАЩЕНКО, заступник командира патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві: «Можливо, патрульний наряд, який проїжджав, слідував на виклик. Те, що ви там стояли, то вам просто пощастило, що вас ніхто не зупинив і не затримав, не склав протокол».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Гаразд, як на пляшку пива відреагують за межами міста Києва? Це місто Вишневе Київської області. Сьогодні тут саме свято, чимало патрулів і чудова нагода продовжити наш експеримент. Я вирішив пройтися з пляшкою просто перед носом у патруля. Ефект нульовий. Прогулянка не марна. Виявляється, місцеві шанувальники пива своїх пляшок у пакети зазвичай не ховають і зрозуміло чому. Цього чоловіка є підстава затримувати вже за сам вигляд, однак патруль вперто не виходить з машини. Тоді ми підійдемо до міліціонерів. Камера знімає непомітно. У те, що ми вільно гуляли з пивом перед міліціонерами заступник міністра не повірив. Проте чиновник визнав - у патрулів є і важливіші завдання.

Василь ФАРИННИК, заступник міністра внутрішніх справ України: «Ми проводимо і роз'яснювальну роботу. Але вона ще на такому рівні, що цьому все-таки придається менше уваги, ніж тому, що являє собою більший резонанс. Тому така задача перед ними на інструктажах ставиться якраз в першу чергу, щоби пресікати злочинні прояви, які є у місцях відпочинку наших громадян».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Які пріоритети у міліціонерів, ми перевіряємо на прикладі автопатруля, що працює у центрі столиці. Ми домовилися про зйомку з цим нарядом міліції, не афішуючи теми сюжету і виявилося, що наряд доставив до відділку саме затриманих за слабоалкоголку. І пакетики не допомогли. Щоправда, хлопців не оштрафували, лише оголосили попередження. А поки оформляли порушення, минула майже година.

В'ячеслав ВАЩЕНКО, заступник командира патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві: «В боротьбі з правопорушеннями щодо розпиття спиртних напоїв і куріння у невстановлених місцях інспектори патрульної служби приділяють близько 50% своєї роботи».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Таку увагу міліціонерів до нової статті адмінкодексу затриманий цього місяця за розпивання пива Олег пояснює просто - це можливість легкого заробітку для патрулів. Він так само сидів у дворі житлового будинку з товаришем, коли до них підійшов наряд. Відпустили хлопців за 20 гривень.

Олег РИБАЛКО, мешканець Києва: «Ми зупиняємося у дворі в темному місці. Вони самі зупиняються. Ми в участок не підемо. Все зрозуміло, до чого йде. Дістаєш гроші, які у тебе є».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Заплатив штраф за розпивання пива навіть брат співавтора закона про заборону слабоалкоголки на вулиці.

Євген СУСЛОВ, народний депутат України, співавтор закону: «Пропонує мені з таким обуренням, тому що знаючи що це мій законопроект, але мені приємно те, що його все ж таки, цей законопроект діє».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Депутат визнає - закон більше розрахований на перспективу, а зараз виконується далеко не завжди. На відміну від горілки чи вина в Україні пиво можна продавати будь де. Наприклад, це пляж столичного Гідропарку. Тут навіть розмістили пункт прийому склотари. Ці порожні пляшки - результат роботи за півдня. Вечірній наплив відпочивальників ще не починався.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:17

Сюжет №3
19:35:25-19:36:20 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: До Києва прибув патріарх московський Кирило. У столиці він проведе 4 дні - візьме участь у молебні на Володимирській гірці, службах у Києво-Печерській Лаврі та зустрінеться з прем'єр-міністром Миколою Азаровим. Патріарх вкотре наголошує, що в його візиті тільки пастирські справи. За його словами, на завтрашньому засіданні священного синоду обговорюватимуть лише церковні питання. Сьогодні первосвященик зустрівся з братією Києво-Печерської Лаври. Пресі Кирило розповів, чим його вразила Одеса та Дніпропетровськ.

Кирило, Патріарх Московський і всієї Русі: «Я увидел энергичный народ. Очень оптимистически настроенный. Народ, который во многом мотивируется горячей сильной православной верой. Я глубоко убежден в том, что Украину ждет очень хорошее будущее. И дай Бог всем нам работать для этого будущего».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:17

Сюжет №4
19:36:21-19:39:00 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Росія святкує день військово-морського флоту. У Севастополі подію теж відзначили. В урочистостях взяли участь понад 30 бойових та допоміжних кораблів. Відбувся морський парад, висадка морського десанту та рукопашні бої з умовними терористами. Свято в місті досі триває. Ми дізнаємося подробиці у нашого кореспондента Наталки Сафіханової. Наталю, добрий вечір. Що вам сподобалося на святі? Когось з політиків побачили? Чи брали участь у параді наші моряки?

Наталя САФІХАНОВА, кореспондент: Вітаю, Сергію. Цьогорічний парад разом з новим командувачем Чорноморського флоту приймав спікер Держдуми Росії Борис Гризлов. Вони у компанії кримського прем'єра Василя Джарти на катері об'їхали стрій кораблів. Українські моряки також привітали російських колег. В парадній лінійці був і флагман військово-морських сил України - фрегат «Гетьман Сагайдачний». До Севастополя приїхали і двоє донедавна опальних російських політиків - депутат Держдуми Костянтин Затулін та мер Москви Юрій Лужков. З них лише нещодавно зняли статус персон нон-грата за висловлювання за необхідність приєднання Севастополя до Росії. Лужков не мав права відвідувати це місто 2 роки.

Юрій ЛУЖКОВ, мер Москви: «Политика, которая подавляет наше самосознание и наш российский патриотизм, обречена на провал. Россия и Севастополь - навсегда».

Наталя САФІХАНОВА, кореспондент: Мер Москви пообіцяв Севастополю допомогу. Вчора він підписав угоду з владою міста до 2013 року. Йдеться зокрема про будівництво шкіл, дитсадка та житла для моряків-чорноморців. Порцію обіцянок вони отримали і від інших поважних гостей. Спікер Гризлов заявив, що фінансування ЧФ буде збільшено, а головком російського флоту пообіцяв найближчим часом посилення Чорноморського флоту.

Володимир ВИСОЦЬКИЙ, головнокомандувач ВМФ Росії: «Рассматривается вариант вывода таких кораблей как «Ярослав Мудрый», он в прошлом году вошел в строй. В данном случае это корабль Балтийского флота. И «Неустрашимый». В ближайшее время, буквально в течение месяца, будет заключен контракт на строительство серии кораблей как раз для Черноморского флота и подводных лодок тоже».

Наталя САФІХАНОВА, кореспондент: Головнокомандувач ВМФ Росії закликав українських колег до активнішої співпраці зокрема у чорноморських навчаннях. Щодо сценарію цього свята, то він незмінний вже багато років. А от наступного севастопольцям обіцяють сюрприз - спільне свято флотів України та Росії. Головне гасло урочистостей цьогоріч, звісно, подовження терміну перебування Чорноморського флоту в Севастополі. Зараз гостей розважають зірки естради. А о 10-й вечора обіцяють грандіозний феєрверк. Сергію?

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Дякую.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:17

Сюжет №5
19:39:01-19:41:50 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Прохолодні водойми, морозиво і напої. Для когось влітку це мрія, а для когось - щоденний обов'язок. Кому спека не псує настрою, де влітку доречно одягати светр, хто сьогодні втомився від холоду?

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Саме час згадати про зимовий гардероб. Там, куди ми поїдемо, і взимку, і влітку одна температура - плюс, від якого можна замерзнути. Із заповнених та пекельно гарячих пляжів студенти втекли на лід. Зі спеки в холод вскочили в чому були. Півгодини і полегшення стало загрозливим. Вже ладні шортики обміняти на щось цупкіше і довше. Інструктор Дмитро з літнього одягу залишає на собі тільки бейсболку. Нині він як ніколи задоволений своєю професією.

Дмитро, інструктор на катку: «Вначале июня здесь народу вообще практически не было. А сейчас все-таки это неплохо как для лета. Люди сюда ходят и спасаются от жары. Я бы наверное тоже так делал».

Руслан ПОЛОНСЬКИЙ, сомельє: «Сейчас на улице 36, здесь у нас 20-25. Кондиционер тоже не справляется. Здесь у меня уникальный кондиционер. И температура здесь можете проверить - 15-16».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Клієнти в обід шукають порятунку. Кондиціонер не справляється зі спекою ні в офісі, ані в ресторані. Деякі просять поставити столик прямо в погребі. Якби не прозорі стіни, сомельє і сам би на цілий день серед пляшок сховався. Натомість чатує на відвідувачів і радо запрошує на екскурсію до вин. Інколи водолаз заздрить офісним клеркам. На дні озера йому не те що прохолодно - холоднюче. Вода прогрівається до 5 метрів, а углиб - плюс 10, далі - плюс 6 незалежно від пори року. Андрій під гідрокостюмом носить кілька светрів. Та якщо пірнати не дуже глибоко, своїй роботі радіє, до моменту повернення на сушу.

Андрій ТЕНЕНСОН, водолаз: «Час хорошего времени. Надо домой доехать потом в эту жару. А там холодно. Привык к холоду. Вылазишь - еще жарче получается».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Різкий перепад температур провокує численні захворювання. Галина просто відчиняє дверцята холодильника, але робить це десятки разів на день.

Галина, продавщиця морозива: «Открываешь холодильник и холодом дышишь и начинаешь после этого кашлять».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: На складі, де зберігають морозиво, велика спокуса врятуватися від спеки, але нам не дозволяють. Одягають «ТСН» у теплу одежу. Місцеві екіпіровуються серйозніше. Морозиву потрібно мінус 25 градусів. Люди пристосовуються.

Олексій, комірник на фабриці морозива: «Люди працюють десь по годині. Потім міняються. Якщо людина замерзає...»

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Від морозу ніс червоний і шапка у всіх напохваті. Виробники популярного літнього смаколика кажуть - якщо не піддаватися бажанню швидко охолонути або зігрітися і вдягатися вчасно, не погода керуватиме вами, а ви нею.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:17

Сюжет №6
19:41:51-19:42:35 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Майже 2 гектари конопель виявили та знищили правоохоронці Луганщини. Загальна вага зілля сягнула 30 тонн. Коноплі були замасковані соняшником. Плантація доглянута. Рослини висаджені рівними рядами і прополоті від бур'янів. За приблизними підрахунками, вирощеної сировини вистачило би на 6,5 мільйонів доз наркотику. Врожай міг принести прибутку близько 60 мільйонів гривень. Реалізувати марихуану планували в Росії, де ціна на наркотик у кілька разів вища, ніж у нас. Тож і вирощували її у прикордонному районі.

Юлія ЄРЬОМЕНКО, речник СБУ України в Луганській області: «Борясь с незаконным выращиванием наркосодержащих растений, в частности конопли, правоохранительные органы оказывают противодействие международному наркобизнесу и контрабанде наркотиков».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №7
19:43:00-19:45:10 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Мало відому сторінку Другої Світової війни відкрили пошуковці Сумщини. В результаті кровопролитних боїв влітку 41 року бійцям повітрянодесантної бригади вдалося затримати просування німецьких військ на Конотоп. Ціною кількох днів оборони стала майже повна втрата трьох батальйонів - понад 2 тисяч десантників.

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: 41-й рік, танкові групи беруть потужний наступ на Москву. Несподівано Гітлер приймає рішення припинити наступ, розвернути танки і взяти в оточення увесь південно-західний фронт, що захищав Київ. Вояки перевіряють бойові позиції, маскують укріплення, налаштовуються морально.

Леонід БОНДАР, член клубу «Червона зірка»: «Мы всей глубины трагедии не сможем показать, потому что пули не свистят, наши товарищи не умирают. Но постараться мы попробуем».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Кулемети, гармати, рушниці, фляги - усе як і тоді, справжнє. А от військові однострої сучасним бійцям довелося шити власноруч.

Віталій МЕЛЬНИК, член клубу «Червона зірка»: «Тканина, вона перешита, але вона точно підібрана часів війни, узор. Її мало. Це тяжко зробити».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: 69 років тому поле на хуторі Таранський, що під Конотопом, перетворилося на справжнє пекло для радянських вояків. 4 сотням десантників поставили завдання зупинити танки, піхоту та важку артилерію противники. І це при тому, що сили ворога переважали вдесятеро.

Василь РУБАН, краєзнавець: «3 доби. Це зранку появляється рама над ними - літак-розвідник, а потім появляється авіація і починає просувати тут окопи. Тут одні ями були після бойових дій. 4-й повітрянодесантний батальйон практично загинув увесь тут».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Німецькі війська взяли висоту і захопили Конотоп. І все-таки попри неймовірні втрати - до 90% особового складу - десантникам вдалося стримати наступ ворога.

Владислав ТАРАНЕЦЬ, керівник клубу «Червона зірка»: «Подтягивали новые силы. Находилось на дальнем востоке много сил. Потом их перебрасывали и каждая секунда играла роль».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Після рукопашного бою - привал, польова кухня і фото з переможцями і переможеними.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №8
19:45:11-19:47:05 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В Україні відроджують спортивні козацькі змагання - кидання сокири, катання воза, перетягування каната та бійка «лава на лаву». Найсильнішу з козацьких шкіл визначають на міжнародному фестивалі, що нині відбувається під Києвом.

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Козак Богдан розмахує 13-кілограмовою палицею. То, каже, для тренування. Корисно і вітер ганяти, щоб не так спекотно було. В бою теж може придатися. Залякувати ворога можна і психологічно - Віталій підкидає пудові гирі. Від такого жонглювання бусурмани мають самі здатися у полон. Вправи крім сили розвивають витривалість - знадобиться у мирний час.

Віталій, козак: «Витривалість необхідна на городі вдома...»

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Іван Сірко гне на собі шампури та вилежується на битому склі. ворогів не було, мабуть таки злякалися. Тому палиці кидали по своїх. Іван Степанович зі своїми односельчанами схвально поглядає на козацькі розваги. Пригадує молодість і присягається, що теж так колись умів. Найсильнішого богатиря планети вразити важко - тягає вози та носить мішки Василь Вірастюк за виграшки. Проте із метанням сокири важче тому записався у судді.

Василь ВІРАСТЮК, головний суддя змагань: «Метання ножів, лабіринти, ходіння по вугіллю. Тобто ті речі, які наші хлопці, можливо, і не зроблять».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: За козацькими розвагами згори споглядає Перун. Бог війни захищає найспритніших та найсильніших. Переможця фестивалю екстремальних випробувань визначать ближче до опівночі.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №9
19:47:06-19:48:50 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Також під Києвом, але в іншому місці змагаються шукачі пригод та адреналіну. Їхні залізні коні підковані великими колесами, а гуркіт двигунів чути за кілометр. Понад 2 тисячі власників джипів вправляються у витривалості - своїй та своїх супермашин.

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Хто сказав, що автомобіль - це сухопутний вид транспорту? Джипери спростовують це твердження. На змаганнях доведеться їздити як по землі, так і по воді. Повний привід, міцні амортизатори. Машина у болоті, значення має лише номер учасника і група крові - на капоті. Білоруси на цих змаганнях серед лідерів.

Павло СТАСЮК, джипер з Білорусі: «У нас машины подготовлены. Люди хорошие. Очень приятно, весело все проходит».

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Жарти закінчуються там, де починаються змагання. джипери штурмують висоту. Без допомогти двигуна. Нагору позашляховик має витягти одна лише лебідка. Секундант фіксує час, учасник стартує. У джиперів раз по раз рветься трос. За правилами змагань, мотузку можна зв'язати і повторити спробу. На цьому фестивалі хоч і панує дух змагань, втім головне тут - задоволення.

Віталій ПАВЛОВ, організатор змагань джиперів: «Абсолютно демократичная обстановка. Рассчитана на массу людей, которые сегодня не имеют, допустим, джипа. Заразятся, захотят, купят».

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: З-поміж джиперів яскраво виділяється «УАЗ»-клуб. Скромні машини, щирі люди. На вогнищі варять суп, на десерт - кавун. Перший життєвий досвід на змаганнях здобувають діти. Син джипера Іван міцно тримає кермо. Хобі хлопця як і у тата.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №11
19:51:30-19:54:10 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Написати і видати роман у 12 років змогла українська дівчинка Марія Головакова. Зараз вона з батьками мешкає на Філіппінах, але до 11 років юна письменниця жила в Житомирі. Книжка, яку Марія днями презентувала в Україні, написана в жанрі фентезі.

Дівчина: «Стала мечтать, что пройду мимо магазина и увижу ее на полке».

Не всім так щастить. Від мрії до її втілення минув лише рік. Свою казку Марійка почала писати, коли батьки оголосили про переїзд із рідного Житомира до далеких загадкових Філіппін - не на курорт, на все життя.

Марія ГОЛОВАКОВА, письменниця: «Я решила написать книгу сменив себя на героиню».

Марійчина героїня виявилася феєю, якій довелося добряче повчитися, щоб опанувати свою чарівну силу. Є у книзі звичайно той самий хлопець, який допомагає дівчинці розвити чаклунські здібності. Першим суворим читачем ще сирого твору стала мама.

Марія ГОЛОВАКОВА, письменниця: «Вначале я волновалась, но потом думала, что правильная критика. Исправляла».

Дончин рукопис мати ризикнула відправити у видавництво. Професійна критикеса Ксенія Сладкевич несподівано для себе захопилася його читанням.

Ксенія СЛАДКЕВИЧ, видавець: «Доволі компактний і комплексний сюжет. Для фантазійної повісті абсолютно зрілий. І є цікава вигадка. Дивуєшся, що тобі цікаво, чим це закінчиться».

Видавати - вирішили редактори. Наклад пробний - тисяча примірників. Частково його подарують дитячим і шкільним бібліотекам Житомирщини. Там книжку вже презентували. В юної письменниці рука боліла роздавати автографи колишнім однокласникам. Про те, що рання слава може зіпсувати дитину, мама не переживає - у кишені квитки на Філіппіни.

Христина ГОЛОВАКОВА, мати юної письменниці: «Вона зірка тут. А там вона звичайна дівчинка. І може це трошки її охолоне».

У те, що письменництво може стати справою Марії на все життя мама теж поки що не вірить. Каже - скерує дитину здобувати приземленіший фах.

Христина ГОЛОВАКОВА, мати юної письменниці: «Мені хотілося би, щоби це принаймні залишалося на рівні постійного гарного хобі».

А у самої письменниці вже визріває наступна глобальніша мрія.

Марія ГОЛОВАКОВА, письменниця: «Может быть через много лет я бы хотела посоревноваться с Джоан Роулинг».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №12
19:54:11-19:56:10 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У ці дні народжується новий мультик. Українські аніматори ліплять з пластиліну стрічку «Моя країна - Україна».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: 2 тонни пластиліну та на всю Україну. Краєвиди і люди із їстівного іспанського. Церкви і хати - із тугого для пальців вітчизняного.

Сашко ЛІРНИК, сценарист анімаційного фільму «Моя країна - Україна»: «Це вода. Коли знімають, тут наливають олію. І вона блищить як вода».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: Це село Вилкове, точніше його кадр. Кіт і дід мають розповісти як мінімум 26 легенд про села і міста України.

Сашко ЛІРНИК, сценарист анімаційного фільму «Моя країна - Україна»: «Коли вітер подув з півдня, наніс велетенську гору води, затопило всю землю, залишилася одна-єдина баба, яку відірвало, на одній дошці вона плила, приплила в це місце... Оце цікаво».

Степан КОВАЛЬ, керівник проекту: «Дети растут на японских, агрессивных фильмах. Да и поколение растет агрессивным. Если фильмы добрые, а еще и по ментальности своей близкие к пониманию, то и поколение целое вырастает более адекватным».

Сашко ЛІРНИК: «Формуємо свідомість українську».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: 2 на 3 метри. Оцій файненькій пінопластово-пластиліновій країні так і не знайшлося місця в головному мультику про неї. Нині вона оздоблює стіну над дверима у склад. Так само досі не знайшлося ні місця мультикові, кому він потрібний, ні грошей на нього.

Степан КОВАЛЬ, керівник проекту: «Секунда анимации как на Украине и в России, секунда готового фильма - от 100 до 300 долларов стоит».

Тетяна КОВАЛЕНКО, кореспондент: За день роблять 1-2 секунди. На ентузіазмі молоді режисери-аматори нині доробляють 8-му серію із 26. Замовлений державою проект «Моя країна - Україна» вже два роки як сама держава заморозила.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №13
19:56:11-19:57:05 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Чернігівська молодь ламає стереотипи і робить транспорт із побутових відходів. На плотах із пластикових пляшок вони влаштовують регату на 35 кілометрів. Маршрут триває 6-8 годин і від самих майстрів залежить, чи допливе пліт до фінішу. Змагання відбуваються третій рік поспіль і мають шляхетну мету - почистити береги водойм від сміття. Кожна команда мусить назбирати щонайменше 600 пластикових пляшок - такі правила. Щоб плавзасіб витримав 4 дорослих людей загальний обсяг порожньої тари має бути більше 500 літрів. Форма плотів залежить від фантазії учасників. Цьогоріч поставили на воду катамарани, байдарки і навіть банани. Будували їх за принципами аеродинаміки та герметичності. Щоб у пляшки не потрапила вода, їх замотали у поліетилен. Для кожного плавзасобу ця подорож перша і остання. Після фінішу всі витвори мистецтва комунальники заберуть на звалище.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №14
19:57:06-19:59:10 (время эфира)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У Карпатах ще не роблять пляшкових плотів. Там вигадали інші розваги. Два тижні у горах відпочивали 400 вихованців з 23 інтернатів України. Їх запросив міжнародний благодійний фонд «Нове покоління» разом з гірськолижним курортом «Буковель». Діти переконалися - серед гір знайдеться робота навіть коли немає снігу. З ними займалися волонтери та майстри з України та Канади.

Алла ПАСС, кореспондент: Дітлахи з інтернатів по вітчизняних таборах відпочинку поїздили вже нівроку. Кажуть, знають, що таке море і ліс. Але всі як один твердять: гори - це щось особливе.

Дмитро ЦИГУН, учасник табору: «Я на море не хочу. Тут гарно».

Алла ПАСС, кореспондент: Такий табір доброчинники проводять у Карпатах уже всімнадцяте. Нині їх приймає «Буковель». 4 сотні вихованців інтернатів, дітей із фізичними та розумовими вадами з цілої України не тільки відпочивають, а й збагачують свої знання. Цього року - про космос. Організатори кажуть - де ще зорі вивчати як не в горах. Тут до них, здається, можна дотягнутися рукою.

Руслана ВЖЕСНЕВСЬКА, організатор доброчинного табору відпочинку: «У нас є діти із західної України і зі східної України. Все ж таки принцип табору є говорити українською мовою і вчитися українській мові. Східні діти як вони чують українську мову, вони дуже легко, без натисків переходять на цю українську мову».

Володимир ЮЗЮК, представник гірськолижного курорту «Буковель»: «Надзвичайно сонячний день. І не тому, що яскраво світить сонечко, а тому що 400 щасливих усміхнених дітей. «Буковель» практично кожного року стає співорганізатором таких благодійних акцій, тому що ми відчуваємо свою соціальну відповідальність».

Алла ПАСС, кореспондент: Після уроку про зірки астрономічні - зустріч із зірками естради. Вітчизняні гурти розважають дітей увесь вечір.

Олег СОБЧУК, лідер гурту «Скай»: «Ми будемо грати свою стандартну програму, як завжди будемо викладатися на всі 100%. Я впевнений, що кожен собі знайде, скажімо так, свою емоцію».

Тарас ЧУБАЙ, лідер гурту «Плач Єремії»: «Не можна дітям давати зрозуміти, що вони якісь інакші, що вони якісь неповноцінні, що до них треба спеціальне ставлення. До них так само ставишся як до людей. Ти завжди повинен бути справжнім».

Алла ПАСС, кореспондент: Відпочинок у таборі добігає кінця, проте дітлахи не сумують, бо ж знають - наступного року знову матимуть шанс побувати тут.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №1
20:01:36-20:02:42 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Четверо украинцев погибли в Норвегии во время экстремального сплава на рафтах. Трагедия произошла на реке Шоа к северу от Осло. Опытные спортсмены шли на спаренных надувных лодках. Но несмотря на подстраховку с берега, лодки перевернулись - течение было слишком сильным. В воде оказались шесть человек. Двоим удалось выплыть, а остальных затянуло под острые камни. В спасательной операции, длившейся несколько часов, был задействован вертолёт. Именно с его помощью удалось эвакуировать украинцев. Всего в группе было 13 человек, некоторые путешествовали семьями. Сейчас решается вопрос о транспортировке тел погибших на родину. Как сообщили в посольстве Украины в Норвегии, это будет зависеть от страховой компании - организатора поездки.

Александр ЦВЕТКОВ, посол Украины в Норвегии: «Вся група зараз уже на машинах відправляється через Данію в Україну. З поліцією підтримується контакт, ми очікуємо отримання всіх необхідних документів, щоб розпочати справу про повернення тіл загиблих в Україну. На жаль, це технічні проблеми, бо достатньо великі кошти для цього потрібні».

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №2
20:02:43-20:04:10 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Украину ждет хорошее будущее - такую уверенность высказал патриарх Кирилл, ступив на киевскую землю. Его святейшество пробудет здесь до 28 июля. Прямо из аэропорта патриарх отправился в Киево-Печерскую лавру. Там он отслужил краткий молебен, поклонился киевским святыням и пообщался с послушниками. По словам высокого гостя, со времени его первого пастырского визита в Украине произошли большие перемены. Именно веру украинцев патриарх Московский и всея Руси считает залогом процветания страны. Завтра в Киеве состоится заседание Священного Синода.

Кирилл, святейший патриарх Московский и всея Руси: «То, что сегодня, несомненно, есть мощное движение в украинском народе, направленное на консолидацию сил, на объединение вокруг матери своей церкви православной свидетельствует о том, что церковь, пройдя через очень трудные годы своего исторического бытия, усилила свой потенциал духовный».

Владимир, митрополит Киевский и всея Украины: «Пусть Господь, давший вам столь много талантов, даст вам и здоровье и благополучие в том, чтоб перед всем миром свидетельствовать, так как церковь наша есть почти в 60 странах мира».

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №3
20:04:11-20:07:00 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: В Киев святейший патриарх прибыл из Днепропетровска. Сегодня утром он отслужил молебен в Свято-Преображенском кафедральном соборе и возложил цветы к Монументу Славы.

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Днепропетровск. Свято-Преображенский кафедральный собор. Предстоятеля Русской православной церкви встречают песнопением и боем колоколов. Свою проповедь его святейшество начал с Евангелия. Сомнение - вот что порождает неверие. Свои слова патриарх проиллюстрировал на примере библейской истории - когда Христос ходил по волнам, а один из его учеников Пётр, едва сделав шаг в море, провалился в воду. Маленькое сомнение, закравшееся в сердце, порождает большое неверие, разрушает человека и уводит с истинного христианского пути.

Кирилл, святейший патриарх Москвоский и всея Руси: «Вот в нашей жизни сомнения - это как раз пробоины. Да не одна пробоина, наш житейский корабль весь пробит этими пробоинами. Сомнение в Боге, пренебрежение его заповедями, устремление к совершенно другим ценностям и целям, о которых Бог нам ничего не говорил».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Люди ставят на первое место в жизни - материальные блага, а не Бога, - говорит настоятель Русской православной церкви. Его держат на лавке запасных, пока не грянет гром. Вот тогда в трудную минуту человечество вспоминают о Нём. Все надежды на чудо, исцеление или спасение возлагают на Бога. По словам святейшего патриарха, люди и в радости, и в печали должны идти в церковь за Словом Божьим. Настоящая церковь объединяет христиан, а не разъединяет. Там любовь и добро - а не злость и ненависть.

Кирилл, святейший патриарх Москвоский и всея Руси: «Там где злоба - там поклонение не Богу, а дьяволу. Вот и сегодня от единства нашей церкви зависит благополучие народов, вышедших из киевской купели крещения. Когда мы говорим о церкви, мы не говорим о политических категориях, мы не говорим, что одна часть исторической Руси должна господствовать над другой».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Верить в Бога, уповать на Него и молиться за Церковь святейший патриарх призвал паству. И благословил пришедших на литургию.

Роман ГРИГОРЕНКО, паломник: «Он просто еще раз утвердил, что наша вера, которая пошла у нас здесь после крещения Владимира, она здесь, она жива, она живет и нас преображает, и она с нами. Еще раз в этом убеждение - приезд нашего патриарха».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: По окончании службы Его Святейшество возложил цветы к Монументу Славы - погибшим воинам Великой Отечественной - и посетил больницу. В подарок страждущим преподнёс икону святого Пантелеймона. А после обеда патриарх Кирилл вылетел в Киев.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:19

Сюжет №4
20:07:01-20:09:37 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Россияне сегодня отмечают День Военно-морского флота. Основные торжества прошли в украинском Севастополе, где базируется Черноморский флот Российской Федерации. В этом году в парадной линии вместе с российскими кораблями стоял и один украинский фрегат. А в следующем году, военные надеются провести общий парад силами двух флотов. Репортаж из Севастополя Максима Кошелева.

Максима КОШЕЛЕВ, корреспондент: Севастополь отпраздновал День военно-морского флота России. Главнокомандующий ВМФ Федерации выразил пожелание в следующем году отметить этот праздник вместе с украинскими моряками. С утра в центре Севастополя - не протолкнуться. Военный парад в честь дня ВМФ России всегда собирает на набережной многотысячную толпу зрителей. Отсюда хорошо видна почти вся севастопольская бухта, где в парадной линии выстроены боевые корабли. Вторым номером в компании российских сторожевиков стоит и украинский фрегат. Пока только один. Но руководство России надеется, что в следующем году братские государства будут праздновать день военно-морского флота вместе.

Борис ГРЫЗЛОВ, председатель Государственной думы России: «Сегодня я услышал инициативу командующих Черноморским флотом России и Украины о том, чтобы следующий праздник, следующий день Военно-морского флота провели силы Украины и России здесь в Севастополе вместе. Думаю, что это желание народов Украины и России».

Максима КОШЕЛЕВ, корреспондент: В ближайшее время Россия намерена увеличить финансирование Черноморского флота. Уже в этом году в Севастополе, возможно, появятся два новых корабля.

Владимир ВЫСОЦКИЙ, главнокомандующий военно-морским флотом России: «Первые два - они могут появиться уже в этом году. Я могу даже назвать - рассматривается вариант вывода таких кораблей, как «Ярослав Мудрый», он в прошлом году вошел в строй Балтийского флота, и «Неустрашимый». Буквально в течение месяца будет заключен контракт на строительство серии кораблей как раз для Черноморского флота».

Максима КОШЕЛЕВ, корреспондент: Продление сроков базирования Черноморского флота России в Крыму выгодно не только Севастополю, но и всему полуострову, - уверен председатель крымского правительства Василий Джарты, который сегодня на празднике возглавил украинскую делегацию.

Василий ДЖАРТЫ, председатель Совета министров Крыма: «Мы имеем возможность развивать наши предприятия, которые готовы сегодня принимать заказы для создания боевых машин, для создания рабочих мест. Для Севастополя, безусловно, это подъем и в социальном плане, безусловно, есть возможность обмена опыта между украинскими и российскими моряками».

Максима КОШЕЛЕВ, корреспондент: В параде принимали участие 30 кораблей и 20 бронетранспортёров, несколько тысяч моряков и морских пехотинцев. Закончился День российского ВМФ большим концертом и праздничным салютом

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:19

Сюжет №10
20:17:47-20:21:06 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: В Бразилии открылась 34-я сессия ЮНЕСКО. В течение десяти дней эксперты должны рассмотреть 32 заявки из разных стран и решить, какие объекты взять под свою опеку. Среди номинантов есть два киевских храма. Насколько велики шансы Андреевской и Кирилловской церквей попасть в список мирового наследия - выясняла Алла Щелычева.

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Когда эксперты ЮНЕСКО осмотрели Андреевскую церковь, они были просто поражены. Сначала их восхитили красота, величие и уникальность храма. Но после огорчило его техническое состояние. Усеянный глубокими трещинами памятник архитектуры и сейчас открыт для туристов. Хотя на воротах табличка предупреждает: «Опасно для жизни. Ведутся ремонтные работы».

Жанна ЛИТВИНЧУК: «Тут вы можете посмотреть, какие трещин образовались. Поэтому понятно, что необходимо было проводить работы. Видите, они вертикальные, идут дальше, выше по вертикале, какие обвалы идут с карниза декоративного».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Внешний вид «жемчужины Барокко» хоть и пугает, но самое страшное позади. Жанна Литвинчук не нарадуется: реставрация идёт стахановскими темпами. В прошлом году холм укрепили - поставили 85 свай. Поэтому теперь храм «не сползёт» на Подол. Вскоре мастера начнут колдовать над Інтерьером и экстерьером. Кроме Андреевской в номинантах - и Кирилловская церковь. Две киевские святыни могут попасть в список всемирного наследия благодаря труду научных работников заповедника «София Киевская». Два года они составляли досье на эти памятники. Документы в ЮНЕСКО приняли, но, по словам Ирины Марголиной, - это ещё не гарантия того, что ответ будет положительным.

Ирина МАРГОЛИНА, заместитель гендиректора по научной работе Национального заповедника «София Киевская»: «Уникальность уже этих памятников доказана, она не может быть, как бы, исключена, стать хуже или лучше за какой-то период. А вот техническое состояние памятника... существует огромное количество этих пунктов, конвенция, она довольно такая мощная, и нужно, чтобы эти памятники отвечали всем этим пунктам».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: В Кирилловской церкви специально пришлось делать гидроизоляцию, чтобы влага не проникала в стены сооружения. Во внутреннем убранстве храма следы 12 века. Уникальные фрески, аналогов которым нигде в мире нет. На них и на росписи Врубеля специально из Кубани приехали посмотреть Виктор и Александра. Они студенты Питерского института имени Репина. От потрясения будущие живописцы даже разговаривать стали шепотом.

Виктор ПОНОМАРЕНКО, турист из России: «То, что нельзя делать фото, видео, свечи тоже нарисованные нельзя жечь, кажется это тоже хорошо. Ну, достаточно церквей для посещения жителей обычных, для служб».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Кирилловскую церковь туристы долго не могли отыскать в путеводителе - спрашивали у прохожих. Когда храм внесут в список ЮНЕСКО, всё изменится, уверены в столичном управлении охраны культурного наследия.

Руслан КУХАРЕНКО, начальник управления охраны культурного наследия КГГА: «Це зразу дає можливість українській стороні бути включеною у всі каталоги світові щодо туристичних маршрутів об'єктів, які перебувають під охороною ЮНЕСКО. Ну, і, звичайно, дає можливість одержувати певні гранти на дослідження цих об'єктів».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Для Украины памятники под охраной ЮНЕСКО - это не только гордость и престиж, но и дополнительные затраты. Ведь после включения в список именно государство берёт обязательства заботиться о святынях, а эксперты ЮНЕСКО - только проверять.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:19

Сюжет №11
20:21:07-20:24:12 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Тернопольский архив пополнился уникальными фолиантами. Местная жительница Мария Хомко передала в книгохранилище сразу четыре церковных издания. Десятки лет книги, в своё время вывезенные из Польши, пролежали на чердаке. Теперь их смогут изучать учёные и богословы. Инна Белецкая - подробнее.

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Таких подарков со времен провозглашения независимости Украины тернопольский архив еще не получал. Коллекция книгохранилища пополнилась сразу четырьмя старинными церковными изданиями. Это стало для работников архива настоящей неожиданностью. Пожелтевшие страницы, изысканные гравюры, и едва разборчивые надписи на полях. Эту трёхсотлетнюю книгу архивариус со стажем Оксана Сулима листает очень трепетно. «Триодион» выпустила типография Михаила Слезки в 1667 году.

Оксана СУЛИМА, специалист государственного архива Тернопольской области: «Текст читабельний, незатухаючий і гравюри збереглися - шрифт, колір. Взагалі на її вік, то вона дуже гарно збереглася. Має від руки написані якісь зауваження. Можливо, то ті люди, які нею користувалися - чи священники, чи псаломщики. Можливо, вони собі там писали якісь своїх позначення».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Рядом с «Триодионом» - другие не менее Інтересные богослужебные книги на старославянском языке - напечатанный в середине 18-го века в Почаевской лавре «Литургион», и вышедшие позднее «Апостол» и «Служебник». Все они довольно хорошо сохранились, но реставраторы всё же оказали им «первую помощь».

Наталия КОТОВИЧ, архивист-реставратор: «Ці книжки вже є оброблені в спеціальному розчині, в яуих входить спирт, формалін, гліцерин, желатин. Листки були у нас очищені від грибків, від плєсєні».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Новые приобретения Тернопольского архива заІнтересовали и учёных-богословов.

Иван СИЧКАРИК, священник УГКЦ: «Буде потреба, щоби вдосконалювати ті тексти богослужбові згідно тенденцій часу і розвитку мови. І очевидно, що ми не можемо йти тим шляхом, що переклад, переклад, а з того перекладу робимо наступний переклад. Тут буде потрібно повертатися до першоджерел. Власне, вже ці книги також будуть певним основним важливим фундаментом».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Большую часть своей жизни эти книги провели в скромном греко-католическом храме украинского села Волтушова, в Польше. Во времена становления СССР всех украинцев оттуда отправили на советские земли. Среди переселенцев была и семья этой женщины - Марии Хомко. Её дед забрал ценные книги с собой. После они пролежали на чердаке сельской хаты ещё 60 лет.

Марина ХОМКО, жительница села Теофипилка: «Що я віддам, то мови не могло бути, як я зрозуміла, то я не знаю, дідове то, церковне, але в церковних речах було - значить воно не моє. Ще питання було між музеєм і архівом, але мене спокусило те, що там роблять реставрацію, і мені сказали, що там є книгосховище».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: В архив пригласили столичных специалистов для проведения ряда экспертиз. В том числе для определения подлинности книг и точной даты их издания. А после этого богослужебная литература станет доступна для учёных и священников.

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)
25.07.2010 3:00:19

Сюжет №12
20:24:13-20:26:30 (время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Трое суток на полном приводе. В Киевской области прошёл пятый ежегодный фестиваль джипперов. Более тысячи водителей со всей Украины собрались на берегу Киевского моря, чтобы трое суток месить грязь и пыль колёсами своих авто. Как проверяли машины на прочность видел Евгений Кожирнов.

Участник фестиваля: «Я усовершенствовал здесь рулевое управление, использовал, честно говоря, американские запчасти».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В автомобиле Рафика с трудом можно узнать советский внедорожник УАЗ-3151. Украинский инженер ливанского происхождения потратил целый год на создание этого монстра. Сам разработал и соорудил уникальную систему подвески, собрал кузов, усовершенствовал мотор. Ни одну деталь не обошёл вниманием.

Участник фестиваля: «Этот вентилятор, он выполняет две функции: гоняет воздух, и когда в болото сидишь, гоняет комары и мошь».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Посидеть в болоте за три дня фестиваля удалось всем желающим. Одно из главных соревнований фестиваля - кольцевую гонку по болотам - организаторы ласково назвали «свинкой». Остаться чистым не удалось ни одному автомобилю. Для Руслана Бойко эта гонка оказалась не самой удачной за пять лет его джипперской карьеры. Полноприводный грузовичок УАЗ впервые перевернулся на трассе. К счастью, ни пилот, ни его штурман не пострадали.

Руслан БОЙКО, джиппер: «В принципі, кожна джипперська машина, вона готується для цього, щоб лягать на бік. Це не є така неординарна ситуація».

Диана БОЙКО, штурман: «Я взагалі нічого не зрозуміла, як ми пішли на бік, у мене рука, як схопилася за поручень так і не відпустилася».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Экстремальных ситуаций хватило на всех. Кроме копания в грязи, водителям довелось и пыли надышаться, и воды наглотаться. Конкурсы были на любой вкус. Это, пожалуй, само странное соревнование всего фестиваля. Здесь от водителя требуется ехать как можно медленнее. При этом ему нужно преодолеть без остановки 5 метров 8 сантиметров. Лучшие ассы тратят на это расстояние больше минуты. И ещё в одном участники фестиваля не проявили спешки - никто не торопился разъезжаться по домам. Самые стойкие остались на полигоне и после окончания фестиваля, надеясь окончательно выяснить главный вопрос для джиппера - где предел технических возможностей любимого автомобиля?

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №1
18:46:10-18:47:35 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: У Норвегії загинули 4 українських спортсменів-рафтингістів. Вони на спарених човнах спускалися гірською річкою Шоане неподалік міста Лілехамер. Один з човнів перекинувся і 6 людей опинилися у воді. Лише двоє врятувалися. З 1989 року на цьому місці вже загинули 14 людей. Нині посольство України в Норвегії вирішує питання перевезення загиблих і поранених на батьківщину. Подробиці «Факти» дізналися у посла Олександра Цвєткова.

Олександр ЦВЄТКОВ, посол України в Норвегії: «Вчора приблизно о 1-й годині дня. За програмою у них був спуск по 3 гірських річках. І це був тільки початок. На жаль, прервалося трагічним випадком. Човни винесло на середину річки в дуже небезпечному місці. І один з човнів опрокинувся. 6 людей, одна лодка повністю була у воді. Двоє змогли врятуватися. 4 загинули. Всі загиблі із Києва. У нас повний зв'язок з поліцією, з місцевою владою. Тіла знаходяться в лікарні. Поліція готує репорт, який буде завтра переданий посольству. Після цього будуть відповідні дії».

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №3
18:48:20-18:51:25 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Зміцнення віри у нелегкі часи - з таким посланням українською землею подорожує московський патріарх Кирил. Сьогодні він із Дніпропетровська прибув до Києва. Прямо з аеропорту святійший поїхав до Києво-Печерської Лаври, де відслужить молебень і вклониться святиням. У Києві патріарх пробуде до 28 липня і столична ДАІ закликає водіїв на цей час утриматися від поїздок центром міста.

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: Про книжки та космічні ракети, про гумор та архітектуру, про працю та Інтернет - в перший тиждень свого візиту до України святійший патріарх Кирил говорив про все, що цікаво людям, простими зрозумілими словами. Головна квінтесенція його проповідей - добре все, що допомагає людині в реалізації. Торішні відвідини України стали для нього найсильнішим враженням за перший рік керування церквою. Тоді патріарх побував у головних святинях православ'я - Святогірській, Києво-Печерській та Почаївській лаврах і відслужив літургію у Володимирському соборі Херсонеса. Тепер же Кирил знайшов час і на спілкування зі студентами, науковцями, митцями, громадськими діячами, лікарями і звісно ж - вірянами. В Одесі святійший говорив про толерантність, міжнаціональну єдність і мультикультурність. У Дніпропетровську, спілкуючись з трудівниками «Південмашу», акцентував на важливості праці, яка має приносити задоволення і бути даром божим. У кожному виступі - слова захоплення Україною та її народом.

Протоієрей Всеволод ЧАПЛІН, голова відділу Московського патріархату з відносин церкви та суспільства: «В миропонимании патриарха Україна занимает очень важное место. Это наш духовный исток, это наш духовный центр, у которого свое уникальное значение в жизни всего христианского мира и особенно восточно-христианской цивилизации».

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: Сьогодні у дніпропетровському Свято-Преображенському соборі патріарх просив у Бога процвітання для України. Кирил радіє усьому, що тут побачив. Закликав берегти єдність церкви.

Кирил, патріарх Московський і всієї Русі: «Всякое разделение церкви - это создание той общины, у которой не радость в глазах и не любовь, но лица, искаженные злобой. А там, где злоба, там поклонение не Богу, а дьяволу».

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: В ці хвилини патріарх вже спілкується з киянами. Тим часом настоятелька Свято-Архангельського Михайлівського монастиря Одеси матінка Серафіма наголошує: головний результат приїзду патріарха - зміцнення віри у нелегкі часи.

Матінка Серафіма, настоятелька Свято-Архангельського Михайлівського жіночого монастиря: «Духовный подъем, который скажется в нашей повседневной жизни. Скажется на результатах нашей деятельности. Я думаю, на том общем нравственном и психологическом климате, которые не смотря на какие-то катаклизмы, кризис, непогоду или неурожай, тем не менее, должен быть настроен на мир, любовь, согласие».

Дарка ОЛІФЕР, кореспондент: Тим часом українська православна церква Київського патріархату вважає, що у візиті Кирила - забагато політики. Греко-католики наголошують, що не варто протидіяти візиту Кирила, бо у протистоянні церква може втратити своє головне завдання - множити любов та добро. А саме з цим прибув до України патріарх, - акцентує Руська православна церква.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №4
18:51:26-18:53:00 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Церква Благовіщення Богородиці у невеличкому містечку Городок на Львівщині святкує 500 років. Усі мешканці зійшлися сьогодні на цю подію. Люди дякували Богу за віру, яку навіть радянська влада не змогла викорінити.

Оксана ХУДИЦЬКА, кореспондент: Дозвіл на зведення цього храму у невеличкому городку поблизу Львова дав сам польський король. Місцевим полякам, які керували містом, не вигідно було б мати храм східного обряду. Століття за століттям церква Благовіщення Богородиці захищала інтереси українців і була центром національної ідентичності.

Любомир СВІТЕНКО, краєзнавець: «При церкві у 1591 році було створено братство церковне, яке фактично захищало інтереси українців. Була створена, по-перше, школа, яка викладалася рідною мовою, лічниця, де лікувалися свої».

Оксана ХУДИЦЬКА, кореспондент: Нині від давнього храму залишилися тільки декілька давніх ікон у святилищі та півтораметрові мури, збудовані, аби захистити споруду від сповзання у озеро. Нащадки тих українців, які пів тисячоліття тому звели церкву, перефарбували внутрішні стіни та перекрили дах. Дорогу сюди батьки показують своїй малечі з народження, наче естафету із покоління в покоління.

Оксана ЮЗЛАК, місцева жителька: «Я кожної неділі тримаю фану. Із самого раннього дитинства, тому що у мене в сім'ї так запроваджено. Батьки, бабуся, дідусь - вся моя родина ходить до церкви».

Оксана ХУДИЦЬКА, кореспондент: У 20-тисячному Городку лише греко-католики мають 7 своїх церков, - каже настоятель храму Благовіщення Богородиці отець Степан. Він служить тут майже 40 років і радіє, що українців обирають для себе шлях духовного подвигу, який веде до небесного царства. Нині до храму Благовіщення Богородиці зійшлися мешканці з усіх куточків Городка. Сьогодні у них був день подяки Богові за храм, який 500 років об'єднує їх.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №5
18:53:01-18:55:00 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: День військово-морського флоту Росії святкує сьогодні Севастополь. Вперше до параду іноземних кораблів доєднався і український фрегат «Гетьман Сагайдачний». Усього у військово-спортивному святі взяли участь майже 50 бойових кораблів і катерів, допоміжних суден і 5 тисяч моряків. На святі військові демонстрували свої кораблі, вправність підводного десанту і морської піхоти та вміння ракетних катерів знищувати ціль. Поруч із військовими були голова Держдуми Росії Борис Гризлов, політик Костянтин Затулін, досі нев'їзний мер Москви Юрій Лужков та голова уряду Криму Василь Джарти. Спікер Держдуми заявив - подовження терміну перебування Чорноморського флоту у Севастополі на 25 років - лише початок угоди.

Борис ГРИЗЛОВ, голова Державної Думи Російської Федерації: «Я услышал инициативу командующих Черноморским флотом России и Украины о том, чтобы следующий праздник, следующий день военно-морского флота провели силы Украины и России здесь в Севастополе вместе».

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Пребывание военно-морского флота на территории Севастополя и Крыма в целом, мы имеем возможность развивать наши предприятия, которые готовы сегодня принимать заказы для создания боевых машин».

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №6
18:55:01-19:00:00 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Виставка найсучасніших літаків закінчилася сьогодні у Фарнборо у Великобританії. За тиждень роботи Міжнародний авіасалон може похвалитися контрактами на 47 мільярдів доларів і новинками, які починають нову еру літакобудування. Україна цього року теж не пасе задніх. Хоча поки «Антонов» і не наздоганяє «Ейрбас» і «Боїнг», які лідирують за кількістю проданих машин, але контракт на 500 мільйонів доларів з росіянами українці підписали. І на черзі угоди з азійськими і латиноамериканськими країнами. Цікавість світу привернула українська новинка АН-158. Поки ця модель проходить випробування і пасажирів не бере.

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: На людей подивитися і себе показати. Ця давня звичка актуальна завжди. Американці на Фарнборо хоч і з запізненням на два роки привезли свою мрію - новий «Боїнг-787 Дрімлайнер». Цей красень так і не продемонстрував свого вміння літати, але став родзинкою салону, адже лайнер мрії - так перекладається його назва - більше, ніж наполовину зроблений з композитних матеріалів. Фактично це пластик, тож машина легша, тихіша та економніша. Фахівці «Боїнга» запевняють: «Дрімлайнер» - початок нової ери в літакобудуванні.

Майк СІННЕТ, головний інженер проекту «Боїнг-787»: «Було довго і важко, бо перевіряли нові композитні матеріали на спротив. Але завдяки найкращим конструкторам ми змогли отримати літак з найкращими характеристиками».

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Українська ж мрія - АН-225 - на Фарнборо не прилетіла. Вона працює і знову з рекордами перевезла найдовший вантаж. Втім без новинок від України на авіасалоні не обійшлося. Держпідприємство «Антонов» вперше представило новий пасажирський регіональний АН-158. Ця машина бере на борт до 100 пасажирів, а капи на крилах - оригінальна розробка «антонівців». Економлять до 10% пального. Традиційно АН може сідати і на грунтовий аеродром, і на коротку смугу. Конструктори обіцяють виконати будь-яку забаганку замовника.

Дмитро КІВА, голова правління державного авіабудівного концерну «Антонов»: «Мы ставим то, что нужно заказчикам, что требует рынок. Если наш партнер, включая наших коллег, говорят, что им нужны то оборудование, те системы или даже те двигатели, то в Інтересах рынка мы идем на эти работы».

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: І хоча машина ще не отримала сертифікат льотної якості, на Фарнборо вже підписали контракт на продаж 20-и 158-х. Ціна контракту - 500 мільйонів доларів.

Олександр РУБЦОВ, генеральний директор лізингової компанії «Іллюшин-фінанс»: «Что касается АН-158, сейчас, 20 машин. И мы ожидаем до конца года увеличить до 60 машин».

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Але і конкуренти не забарилися. Російська фірма разом з італійцями та французами виготовила свій регіональний літак на 100 пасажирів. «SSG» отримає сертифікат наприкінці року, можливо, разом з АН-158, тож поки росіяни робили одну машину, «антонівці» встигли запустити серію АН-148, підготувати АН-158, в розробці - 168-й. Це ВІП-варіант, який вже замовив російський президент. А ще готують транспортний АН-178. Росіяни визнають, що АНи їм не конкуренти і знову пропонують об'єднуватися.

Володимир ПРИСЯЖНЮК, президент компанії «Цивільні літаки Сухого»: «Мы в Советском Союзе работали со значительно большим количеством конструкторских бюро. И всем находилось место».

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Авіасалон у Фарнборо традиційно вважають більш військовим, тож цього року його мали відкривати безпілотні літаки. Але організатори та виробники так і не домовилися. Військовою родзинкою став транспортний А-400М від «Ейрбаса». Але конструктор Дмитро Ківа каже, що на цій машині Європа втратила як мінімум 10 мільярдів євро, адже європейці так і не змогли перевершити АН-70 за показниками, та і готова україно-російська машина буде вже 2012-го, тобто на 2 роки раніше. І коштує поки вдесятеро менше.

Дмитро КІВА, голова правління Державного авіабудівного концерну «Антонов»: «На АН-70 ми витратили за всі роки близько мільярда доларів. На А-400М витрачено більше 10 мільярдів євро. Різницю відчуйте. Більше того, зараз вони запросили ще 5,3 мільярди євро».

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: На держпідприємстві кажуть: головне, аби росіяни не відмовилися від участі в програмі АН-70, як це було кілька років тому. А новий АН-158 вже готують до серійного виробництва. АН-158 має завершити програму льотних випробувань ще до кінця цього року. Втім «антонівці» настільки впевнені в своїй новій машині, що дозволили нашій знімальній групі ще до кінця випробувань взяти участь у польоті.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №7
19:00:01-19:03:30 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Іпотека, задушена кризою, знову повертається у життя українців. Нині вже майже 10 банків готові профінансувати охочим житлові поліпшення. Правда, відсоткові ставки поки далекі від ідеалу. На відміну від європейських - від 3% до 5%, в Україні виплати за житловий кредит у гривні доходять до 28%. А доларах чи євро їх поки взагалі не видають. Експерти ж кажуть: докризові ставки стануть реальними не раніше як через рік. Поки ж радять якщо і брати в боргу у банку, то невеликі суми. Інакше ваші додаткові метри стануть золотими.

Василь ЗИМА, кореспондент: Допомогти вам покращити свої житлові умови можуть майже 20 українських банків. Більшість з них - дочірні установи європейських фінансових структур, у яких немає проблем із грішми. Або ж вітчизняні банки, які вже оговталися від кризи.

Андрій БЕЗП'ЯТОВ, директор аналітичного відділу інвестиційної компанії: «Как правило это относительно крупные банки, здоровые банки. Они все равно вынуждены, исходя из высокой ликвидности, что-то делать с ней. И в принципе так или иначе они предлагают».

Василь ЗИМА, кореспондент: Іпотека - чи не найкращий спосіб збагатитися за короткий термін. Але поки кредити на житло надзвичайно дорогі. Відсоткові ставки як для Європи - нечувані - від 20 до 28% у гривні. У доларах чи євро взагалі не видають. Банкіри пояснюють - бо і відсотки за депозитами теж надмірні. І усі ризики, пов'язані з неповерненням позики вони прагнуть одразу перекрити. Тож поки ажіотажу на іпотечному ринку немає.

Андрій ШУЛЬГА, президент асоціації фахівців з нерухомості: «Відсотки дуже великі. І за сьогодні ринок не готовий до такої вартості кредитів, до такої вартості ресурсу. Тому банки вимушені будуть знижувати вартість ресурсів».

Василь ЗИМА, кореспондент: Дмитро на квартиру відкладає давно. Каже - ціни нині вже не кусаються. Продавці охоче торгуються, але грошей все одно не вистачає - мусить просити в банку.

Дмитро, киянин: «После рассмотрения тех условий, которые банки предоставляют для кредитов, сложный кредит, сложные условия. Большая часть денег уходила бы на погашение кредита».

Василь ЗИМА, кореспондент: Банкір Яніс Киракопулос українців розуміє. Нинішні умови іпотеки геть непрості. Кілька хвилин нескладної калькуляції - приголомшливий результат. Якщо позичатимеш 50 тисяч доларів і більше, квартира вийде золотою. Скажімо, взявши у банку на 20 років 560 тисяч гривень, тобто 70 тисяч доларів, щомісяця доведеться віддавати більше 10 тисяч гривень, а загалом втратиш майже 20 мільйона. І це за добру однокімнатну чи поганеньку 2-кімнатну квартиру.

Яніс КИРАКОПУЛОС, голова наглядової ради комерційного банку: «Зараз на ринку укладають досить мало угод із купівлі житла. Усе - через надто високі відсотки, які пропонують банки. Люди із середнім достатком не можуть зважитися на одержання такого кредиту. Думаю, через півроку ситуація зміниться на краще. Звісно ж, якщо економіка країни стабільно розвиватиметься».

Василь ЗИМА, кореспондент: Водночас банкіри гнуть своє - нині таки найкращий час брати житло в кредит, адже квадратні метри чи не найдешевші, але погоджуються: це хороший варіант, коли позичати невеликі суми. Фінансисти, які ще не поновили іпотеки, від позик на помешкання відраджують.

Наталя МАЦІЄВСЬКА, начальник управління кредитної політики комерційного банку: «При процентной ставке четверть кредита в год, то естественно я бы не рекомендовала потребителю сейчас покупать квартиру на таких условиях. Выгодными ставки можно назвать однозначно меньше 10%».

Василь ЗИМА, кореспондент: Правда, такого щастя в Україні ще не було, тож ріелтори радять: потрібні додаткові метри, краще займіться обміном з доплатою. Нині таких операцій на ринку вдосталь.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №8
19:03:31-19:07:00 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Революцію у вітчизняній економіці можуть здійснити нанотехнології. Держава покладає на українських вчених великі надії. Але поки не фінансує належним чином. І поодинокі втілення ідей відбуваються переважно за рахунок приватних інвесторів.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: В українських нанотехнологій зовсім не нанопроблеми. Різних наукових закладів у нас начебто і вдосталь. Так само вистачає і ідей. Однак втілюються в життя лише одиниці з них. Нині все тримається на ентузіазмі окремих науковців. Так у цеху інституту металофізики вітчизняні науковці виплавляють нанокристалічну стрічку, що потрібна для електричного обладнання. Її використовують для лічильників, трансформаторів і обігрівачів. Металофізики пишаються першим українським електровозом.

Валерій МАСЛОВ, завідувач відділу кристалізації інституту металофізики: «Він рухається завдяки джерелам живлення, в яких осердя магнітів виготовлені у нас в інституті з нанокристалічного сплаву».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Нанодоробок науковці інституту загальної і неорганічної хімії не менш важливий. Його використовують для військової спецтехніки і для розігріву дизельних двигунів при великих морозах.

Сергій ВОЛКОВ, директор інституту загальної та неорганічної хімії: «Они обеспечивают мгновенное включение двигателей и работу во всех экстремальных ситуациях. Если было бы, то могли бы на нашем опытном производстве обеспечить всю Украину этими термостабильными элементами».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Однак нині більшою частиною своїх винаходів вітчизняні вчені можуть похвалитися хіба що на виставках чи презентаціях. Про державну підтримку вони вже і не мріють. Більше сподіваються на інвесторів. І поодинокі приклади сприяння сучасним технологіям у нас таки є. За фінансової підтримки одного з бізнесменів в інституті електрозварювання імені Патона виготовляють наноматеріали для медицини та сільського господарства. Далі планують створити ліки абсолютно нового покоління.

Сергій ТАРУТА, бізнесмен: «Это не такие большие деньги - до миллиона долларов - будет вся лаборатория стоить. Безусловно, на все развитие потребуется гораздо больше денег. Но мы хотим, чтобы это было совместно с государственными организациями».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Такою державною організацією може стати інститут нанотехнологій. Його планують створити вже цього року. Президент Академії наук хоче, аби він об'єднав усі провідні науково-дослідні заклади.

Борис ПАТОН, президент Національної академії наук України: «У нас в академии должно работать не менее 20-30 институтов. Сегодня уже. А дальше пойдет еще больше».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Сьогодні ж головний орган, який відповідає за впровадження нанотехнологій на державному рівні - державний комітет з питань науки, інновацій та інформатизації. Його керівник запевняє: кілька років і у вітчизняній економіці буде справжня революція.

Володимир СЕМИНОЖЕНКО, керівник державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації: «Унікальність ситуації в Україні, що там, де не потрібні занадто великі капіталовкладення, потрібні тільки інтелектуальні вкладення, там Україна може ще попасти в останній вагон потягу».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Та що вийде з цих амбітних планів - питання не просте. Три роки тому поблизу Вінниці запланували збудувати український аналог силіконової долини - науково-технологічний парк. Відтоді про гучну презентацію нагадує хіба що символічний камінь науки, який самотньо стоїть посеред поля як реальний показник державної підтримки новітніх технологій.

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №9
19:07:01-19:08:30 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Діти до 16 стали сенсацією сучасного кінематографу. Історія про перші мрії і поцілунки, розчарування та помилки настільки вразила членів журі кінофестивалю в Одесі, що вони без роздумів віддали російській стрічці головний приз. Знавці кіно ще ніколи не мали єдиної думки про якусь із робіт. Режисер Андрій Кавун - переможець першого одеського міжнародного кінофестивалю - навіть вийшов на сцену босоніж з поваги. 9 днів Одеса була справжньою сінема-столицею України. 100 фільмів, 400 показів та численна армія гостей, учасників професійної кіношколи і тисячі глядачів. Найкращим режисером визнано поляка Юліуша Макульського зі стрічкою «Колискова». А спеціальну премію журі отримав американський фільм «Моє самогубство». До речі, його режисер Девід Лемілер зізнався, що має українське коріння, і під час фестивалю встиг з'їздити до Миколаєва, звідки родом його дідусь і бабуся. Останнім акордом фестивалю став російський фільм з одеситом Юрієм Стояновим. Прокат деяких стрічок уже незабаром почнеться в Україні.

Вікторія ТІГІПКО, президент Одеського міжнародного кінофестивалю: «Фестиваль стал массовым все-таки. И важно еще то, что он собрал тех людей, которым кино, наверное, не безразлично как зрителю, как участнику фестиваля, как просто тому, кому хотелось бы, чтобы киноиндустрия в Украине изменилась».

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)
25.07.2010 3:00:18

Сюжет №10
19:08:31-19:11:40 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: 20 років без митця. Саме стільки часу минуло з дня смерті геніального режисера Сергія Параджанова. Вірменин за походженням він прославив своїми роботами Україну. Зокрема «Тіні забутих предків» здобули міжнародне визнання і зробили переворот в кінематографі. Але радянська влада навіть зважаючи на такі здобутки, не змогла пробачити Параджанову його вільнодумства.

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Художник і пророк, ізгой і містифікатор - це все Сергій Параджанов. Кінорежисер світового масштабу, якого так і не оцінили за життя. Його називають вірменином, який народився в Грузії, а відсидів у російській в'язниці за український націоналізм. Своє найвище художницьке вознесіння і свою Голгофу Параджанов пережив в Україні, яку вважав своєю батьківщиною.

Роман БАЛАЯН, кінорежисер: «Он безумно любил Украину. Безумно любил Карпаты, все украинское. Он сказал, что он отомстит Украине за то, что они его посадили, но отомстит любовью».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Тут він зняв уславлені «Тіні забутих предків», які отримали престижні світові нагороди. Київ став і місцем судилища над великим художником. Через абсурдні звинувачення радянської влади Сергія Параджанова ув'язнили на 5 років. За його звільнення боролися Феліні, Вісконті та Антоніоні. Звільнили Сергія Йосиповича на рік швидше, але 15 років морально цькували і не дозволяли повернутися в Україну.

Іван ДРАЧ, поет: «Він перейшов через такі страшні біди, трагедії неймовірні, що це все було поза межами якогось звичайного людського сприйняття».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Сергій Йосипович обожнював людей. Був переконаний: талант формується у середовищі. І це середовище створював навколо себе сам. Тут, у цьому будинку за адресою проспект Перемоги, 1 проживав Сергій Параджанов. Побувати в гостях у Параджанова поспішала не лише українська інтелігенція, але і закордонні письменники та режисери. Він був внутрішньо вільним, кажуть сьогодні його друзі, елегантним і саркастичним водночас. Надзвичайно любив жарти та розіграші.

Роман БАЛАЯН, кінорежисер: «Когда через год мы поехали в тюрьму, то он был самый веселый среди нас приехавших. Человек нигде не унывает. Как я говорю, Параджанов никогда не бывал на земле. Он всегда летал».

Іван ДРАЧ, поет: «На нього не можливо було ображатися. Це вже якийсь такий дурнуватий ідіот може ображатися на людину, яку на ходу імпровізує, на ходу щось вигадує собі. І всі бачать, що це є від чистого серця».

Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: За 66 років, відведених йому долею, Параджанов зняв тільки 8 художніх і 8 документальних картин. А незадовго до смерті і рідній Вірменії Сергій Йосипович з болем напророчить - майбутнього в українському кінематографі у найближчі 100 років немає. Усьому виною - характер український, хуторянство і боягузтво. Тут навчилися лише знищувати одне одного.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
25.07.2010 20:00:00

Сюжет № 1
18:00:48-18:05:05(время эфира)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Із візитом до Києва прилетів Патріарх Московський і всія Русі Кирило. У ці хвилини він відвідує Києво-Печерську Лавру. Візит предстоятеля РПЦ відстежує кореспондент «5 каналу» Наталя Жижко. У неї запитаємо подробиці. Наталю, як зустрічають Кирила у Києві? І чи були обіцяні акції протесту?

Наталя ЖИЖКО, кореспондент: Віталію, о 16-й годині літак із Патріархом Кирилом приземлився у Борисполі. Власне, там відбулася його зустріч із журналістами, де гість відповів на їх запитання. Він поділився попередніми враженнями про цей візит, а також розповів про зустріч із Віктором Януковичем, яка відбулася напередодні.

Кирило, Патріарх Московський і всія Русі: «Мы не имели формальной повестки дня с Президентом Януковичем. Это был визит личный и пасторский. Поэтому что касается политических вопросов, то мы не обсуждали такие вопросы».

Наталя ЖИЖКО, кореспондент: Сьогодні, згідно із програмою, далі з аеропорту Патріарх Кирило поїхав до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Нагадаю, напередодні низка політичних організацій обіцяла провести акції протесту проти цього візиту. Одна з них планувалася саме на 16-ту годину навпроти Надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври. Утім суд заборонив такі акції. Тож порушувати рішення суду ніхто не став, тому сьогодні вулиця, якою гість їхав до Лаври, була практично порожньою - без прихильників, без противників. Щоправда, тут було чимало міліції. Були також підготовлені спеціальні для таких акцій огорожі, щоб не пропускати велику кількість людей. Утім вони сьогодні були не задіяні. Лише ця вулиця сяяла новими табличками, де була її нова назва - Лаврська. На території самої Лаври на Патріарха Кирила уже чекала лаврська братія. Тут вистелили спеціально для таких урочистих подій доріжку із троянд і трави. Патріарх Кирил зайшов і помолився до Хрестовоздвиженського храму, а потім сфотографувався із лаврською братією. Після цього і гість, і митрополит Володимир звернулися як до братії, так і до мирян. Скажу, що сьогодні тут не було багато людей. Очевидно, усі, хто хочуть побачити предстоятеля Російської Православної церкви, планують це зробити уже у вівторок - дні, на які заплановано і молебень, і всеношну. Утім ми поспілкувалися із людьми, які саме готували Лавру до цього святкового візиту, які просто прийшли побачити гостя. Далі пряма мова.

Жінка: «Очень много пошло такой свежей, сочной травы, которая именно сегодня была выкошена. Очень много было цветов: хризантем, роз, гвоздик и других, которыми прикрашалась сегодня дорожка «.

Жінка: «Я такое счастье видчуваю. Огромнейшее счастье, это счастье идет чисто от души, от чисто сердца и от большой любви к Богу».

Наталя ЖИЖКО, кореспондент: У Києві Патріарх Кирил мешкатиме у будинку настоятеля Києво-Печерської Лаври Павла із вікнами на Дніпра. А на завтра заплановано синод Російської Православної церкви.

Віталій ПІВОВАР, ведучий: Наталю, дякую тобі за розповідь. Це була Наталя Жижко, вона стежить за візитом Патріарха Кирила до Києва. А от перед цим Патріарх Кирил був у Дніпропетровську. Ще сьогодні зранку предстоятель РПЦ провів майже 5-годинну літургію. До Свято-Преображенського кафедрального собору прийшли тисячі людей. Після молебню православна громада міста подарувала Патріарху силу Дніпропетровська - ікону Святої Катерини. А губернатор області вручив макет одного із соборів регіону.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
25.07.2010 20:00:00

Сюжет № 2
18:05:06-18:05:34(время эфира)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Під час зустрічі у Криму Віктор Янукович і Володимир Путін не торкалися теми злиття «Газпрому» і «Нафтогазу». Про це повідомив російський Прем'єр. Напередодні він провів неформальну зустріч із українським Президентом. Водночас, зі слів пана Путіна, сторони говорили про співпрацю в енергетичній галузі. Зокрема йшлося про розвиток газогону «Південний потік» і ймовірну участь Росії у різноманітних проектах, - наголосив пан Путін.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
25.07.2010 20:00:00

Сюжет № 3
18:05:35-18:08:42(время эфира)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: День Військово-морського флоту Росії відзначають сьогодні у Севастополі. Цьогоріч вперше серед кораблів, які вишикувалися у парадну лінію, другим стоїть флагман українських Військово-морських «Гетьман Сагайдачний». Загалом у дійстві взяло участь понад півсотні суден Чорноморського флоту Росії.

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Із двома малими дітьми спеціально на свято приїхала до Севастополя родина Нікітіних з Харкова. Подружжя каже: сподівалися лише показати дітям кораблі, а потрапили на справжнє військове шоу зі стрільбами та боями.

Тетяна НІКІТІНА: «Мурашки по коже идут, слезы наворачиваются, необыкновенно просто, сердце дрожит».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Військово-спортивне шоу стало кульмінацією святкування Дня Військово-морського флоту Росії. Постріли, вибухи, бойові кораблі та показові виступи морських піхотинців зачарували публіку.

Жінка: «Каждый год ждем этого праздника, хотя мы коренные жители Севастополя. Всегда что-то новое, всегда новые впечатления, все замечательно».

Хлопець: «Мне понравилось все. Как они дерутся, как БТР выезжали, как они стреляли. Весь парад понравился «.

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Святкування відбулося за традиційною програмою: підняття прапорів, обхід кораблів командувачем Чорноморським флотом та привітання екіпажів. Єдина відмінність - вперше за останні кілька років у святкуванні Дня флоту Росії беруть участь і українські моряки. У парадній лінії серед 10 кораблів один український. Це флагман Військово-морських сил нашої держави - фрегат «Гетьман Сагайдачний». Командувачі обох флотів переконані: це перший крок для подальшого спільного святкування. Парад у Севастополі зібрав багато гостей: майже 80 офіційних делегацій і кілька тисяч глядачів. Натовп радіє, посадовці роздають обіцянки.

Василь ДЖАРТИ, голова кримського уряду: «Это подъем и в социальном плане. Безусловно, есть возможность обмена опытом между украинскими и российскими моряками, проводить учения и создавать боеспособную базу для мира и Крыма, Украины в целом. Мы имеем возможность развивать наши предприятия, которые готовы сегодня принимать заказы для создания боевых машин, для создания рабочих мест».

Володимир ВИСОЦЬКИЙ, головнокомандувач ВМС РФ: «Рассматривается вариант вывода таких кораблей, как «Ярослав Мудрый». Он в прошлом году вошел в строй. В данном случае это корабль Балтийского флота. И «Неустрашимый». Вот эта пара может появиться уже здесь. И скорее всего, в ближайшее время, буквально в течении месяца будет заключен контракт на строительство серии кораблей как раз для Черноморского флота, и подводных лодок тоже».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Загалом у святкуванні взяли участь більше півсотні кораблів та допоміжних суден Чорноморського флоту. Були залучені усі військовослужбовці Севастопольського гарнізону. А це майже 5 тисяч осіб. Громадський порядок у місті забезпечували щонайменше 2 тисячі правоохоронців.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
25.07.2010 20:00:00

Сюжет № 4
18:08:43-18:09:23(время эфира)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Недостатня поінформованість стала причиною загибелі українських туристів у Норвегії. Спортсмени, які вижили, розповіли: маршрут був найвищого рівня складності, а люди не мали точної інформації ні про глибину річку, ні про кількість водоспадів на шляху. Нагадаю, напередодні 4 українців загинули під час спуску гірською річкою Шоа неподалік міста Ліллехаммер. Вони спускалися групою із 13 осіб. Усі професійно займалися рафтингом. Із 6 човнів 3 перекинулися. Врятувати 4 веслувальників не вдалося. Їхні тіла уже упізнали. Найближчим часом доправлять до України. Про це «5 каналу» повідомив посол України у Норвегії.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
25.07.2010 20:00:00

Сюжет № 8
18:13:21-18:16:24(время эфира)
Віталій ПІВОВАР, ведучий: Перший міжнародний кінофестиваль завершився в Одесі. Кращою стрічкою журі одностайно назвало російську комедію Андрія Кавуна «Дітям до 16». Ця ж картина отримала приз глядацьких симпатій. «Золотого Дюка» вручав голова журі режисер Йос Стеллінг. А от гостям закриття кіно святастали одесити, тепер уже російські актори - Ольга Кабо і Юрій Стоянов.

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Переможець фестиваль - стрічка про студентів, у яких в житті все вперше - кохання, секс, помилки. Вчорашні школярі вчаться закохуватися і обманювати, приносити себе в жертву та зраджувати. Режисер картини Андрій Кавун від щастя заговорив зі сцени віршами.

Андрій КАВУН, режисер фільму «Дітям до 16»: «Можно сказать только словами великого поэта «Весь мир на ладони, я счастлив и нем, и только немножко завидую тем, другим, у которых вершины еще впереди». Получить первый приз первого фестиваля - это что-то грандиозное».

Лянка ГРИУ, виконавиця головної ролі фільму «Дітям до 16»: «Я хочу сказать «спасибо» всем тем людям, которые сидят сейчас в этом зале и после выхода из кинотеатра встречали нас с Андреем и Димой Кубасовым, главным героем, который уже ехал и благодарили. Я думала: Господи, неужели у нас что-то получилось. А сейчас я держу эту тяжеленую награду».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Окрім статуетки «Золотий Дюк», фільм-переможець отримав ще й приз глядацьких симпатій. Голова журі Йос Стеллінг каже: на перше місце претендували 5 стрічок. Але за картину «Дітям до 16» проголосували всі судді.

Йос СТЕЛЛІНГ, голова журі Одеського міжнародного кінофестивалю: «Чудово, що і глядачі обрали цей фільм. Стрічка якісна з неперевершеною грою акторів та гарною кінцівкою».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Спеціальну нагороду журі отримала комедія американського режисера Девіда Міллера «Моє самогубство» та стрічка «Жовтень» перуанців Деніеля та Дієго Вега. Кращим режисером визнали поляка Юліуша Махульського. Президент кінофестивалю Вікторія Тігіпко каже: за 9 днів суцільного кіно все відбувалося краще ніж за планом. Майстер-класи, вечірки, «Броненосець Потьомкін» на Потьомкінських сходах та ще сотня стрічок з аншлагами в усіх кінотеатрах міста.

Вікторія ТІГІПКО, президент Одеського міжнародного кінофестивалю: «Все произошло красиво и правильно, это большой позитив. Я уже говорила на заключительной речи: важным фактом является то, что фестиваль стал массовым все-таки. И важно, что он собрал тех людей, кому кино не безразлично - как зрителю, как участнику фестиваля».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Закривала кінофорум стрічка Дмитра Месхієва «Людина біля вікна» з Юрієм Стояновим у головній ролі. А фестивалю обіцяв повернутися до Одеси в липні наступного року.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
25.07.2010 8:00:00

Сюжет № 1
19:01:21-19:04:50(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: В Севастополе сегодня стреляли из кормовых пушек и автоматов. Российские моряки праздновали день своего флота. Накануне прошел слух, что принимать парад будут президент Украины Виктор Янукович и премьер России Владимир Путин. Но они не приехали. И парад принимали без них.

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Носки вместе, руки по швам, подбородок поднят. До парада сорок минут. Командир роты проверяет внешний вид моряков. Некоторые с почетного караула палящего солнца не выдерживают. От обморока спасаются нашатырным спиртом. При этом не забывают: сегодня они - лицо военно-морского флота России.

Александр ТИМОФЕЕВ, командир роты почетного караула: «Где-то, бывает, бескозырка немного съедет, где-то, бывает, гюйс надо поправить или так называемые аксельбанты, карандаш, то есть эти все маленькие такие недочеты, чтоб общую картину приятно было смотреть».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: На трибуне - гости из Москвы: заместитель министра обороны, мэр Москвы и спикер Госдумы. Парад принимает вице-адмирал Владимир Королев. Недавно назначенный командующий флотом объезжает выстроившиеся корабли. В парадном строю стоит и флагман военно-морских сил Украины «Гетман Сагайдачный». 22 боевых корабля, 9 вспомогательных судов, катера и 5 тысяч человек личного состава. Черноморский флот России демонстрирует всю свою мощь. Корабли плывут быстро, стреляют громко и выглядят грозно. Последний раз новый корабль приходил сюда 8 лет назад. Сегодня главнокомандующий ВМФ России Владимир Высоцкий обещает, что пополнения флота осталось ждать недолго.

Владимир ВЫСОЦКИЙ, главнокомандующий ВМФ России: «Скорее всего, в ближайшее время, буквально в течении месяца будет заключен контракт на строительство серии кораблей как раз для Черноморского флота, и подводных лодок».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Причал захвачен террористами. Задача морской пехоты - его освободить. Короткая стремительная атака - и на асфальте остаются только гильзы и тела врагов. Матрос Денис лежит на солнцепеке уже 15 минут. Но на самочувствие пока не жалуется.

Корреспондент: «Как вы себя чувствуете?»

Матрос: «Отлично».

Корреспондент: «Вы тут долго будете лежать? А вы кого изображаете сейчас?»

Матрос: «Террориста».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Военизированное шоу собрало больше 15-ти тысяч зрителей. Отдыхающие из Днепропетровска делятся впечатлениями. Увиденное воспринимают, как свой праздник.

Екатерина БОНДАРЬ, отдыхающая из Днепропетровска: «Первый раз у вас тут. Столько впечатлений, столько удивительного. Какая мощь нашей страны, какие корабли, сердце радуется».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Десятилетний Сергей из Москвы в обстановке ориентируется хорошо. Во флоте у него есть свой фаворит - это большой десантный корабль «Керчь».

Сергей ЧЕЛНОГЕЕВ, житель г. Москва: «Я каждый год приезжаю в этот хороший город Севастополь, и каждый год смотрю парад. Я выучил все марки кораблей. И обязательно потом стану моряком».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Три недели назад с меньшим размахом тут свой день отмечали украинские военные моряки. Но сегодня российские гости заговорили о том, что два праздника - День ВМФ России и День ВМС Украины - неплохо было бы совместить.

Борис ГРЫЗЛОВ, спикер Госдумы России: «Сегодня я услышал инициативу командующих Черноморским флотом России и Украины о том, чтобы следующий праздник, следующий День военно-морского флота провели силы Украины и России здесь в Севастополе вместе».

ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
25.07.2010 8:00:00

Сюжет № 2
19:04:51-19:06:39(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Свыше десяти тысяч паломников. Сегодня в Днепропетровске патриарх московский и всея Руси Кирилл провел литургию под открытым небом возле Спасо-Преображенского кафедрального собора. Для этого заранее тут был сооружен подиум, заменивший алтарь, и установлено несколько больших экранов. По окончанию службы патриарх передал собору копию иконы казанской Божьей Матери, принял подарки сам и призвал к единству.

Кирилл, Святейший Патриарх Московский и всея Руси: «От единства нашей церкви зависит благополучие народов, вышедших из киевской купели крещения. Всякое разделение церкви - это создание той общины, у которой не радость в глазах, и не любовь, но лица искаженные злобой».

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Сейчас патриарх Кирилл уже отдыхает в Киево-Печерской лавре. Его самолет приземлился в международном аэропорту «Борисполь» три часа назад. Около лавры патриарха ждала только милиция. Какие-либо массовые акции запретил Окружной административный суд Киева. И сегодня сюда активисты Всеукраинского объединения «Свобода» не пришли. Хотя пообещали, что предписание суда нарушат и запланированные акции проведут завтра. В Киеве святейший проведет три дня. К его приезду столичные власти даже переименовали часть улицы Ивана Мазепы в Лаврскую. Таблички на домах меняли до сегодняшнего утра. Несмотря на то, что местным жителям теперь придется менять прописку в паспорте, на переименование улицы они отреагировали спокойно.

Сергей ЛЕВЧУК, житель улицы Лаврская: «Я знаю багато осіб на цій вулиці, котрі ще не змінили свій паспорт ще з часів, коли вона називалась Січневого повстання. Ця назва мені подобається. Вона більш поміркована, не стосується якихось політичних негараздів в Україні. Чесно кажучи, думаю, що вона приживеться».

ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
25.07.2010 8:00:00

Сюжет № 3
19:06:40-19:06:56(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Гибель украинцев в Норвегии. Во время спуска по горной реке Шоа в окрестностях города Лилихамер перевернулись две лодки с украинскими туристами. Четверых из 13-ти спасти не удалось. Норвежская полиция уже начала расследование по факту их гибели.

ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
25.07.2010 8:00:00

Сюжет № 5
19:09:07-19:10:50(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Кулачные бои, ходьба по стеклу, мастерство верховой езды. Сегодня под Киевом прошел фестиваль казацких боевых искусств. Пострадавшие были, но недовольных нет.

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: В повседневной жизни они - предприниматели, офис-менеджеры, учителя и военнослужащие. Атаманов и гетманов у них можно распознать только по внешнему виду. Холодное оружие, деревянные палицы и кнут - настоящий казак должен в совершенстве владеть несколькими видами боевых искусств. С оружием в руках современные казаки появляются только на тренировках и показательных выступлениях. Николая ратник осваивал год.

Казак: «Тут в петлі, коли йде петля на вихлоп, 220 метрів на секунду удар. Людина могла або вбить на місці, або там сознанія лішить».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Молодых воинов тут называют джурами. Опытные наставники перед боем призывают их к сдержанности.

Казак: «Никаких там резкостей, никаких там, как по молодежному? - понты, да? Аккуратность и правильность - и всё оно получится. Это самый безопасный вид спорта. Самый безопасный. Я работаю, видите, как красиво. И всё. Не надо жестокости, ничего не надо».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Джурам подобрали щадящие испытания, а некоторым взрослым испытания достались посерьезней. О его спину сегодня согнули десятки шампуров. На теле кровавые следы, но он только улыбается.

Казак: «Один поріз? Та то таке. Ми на це не звертаємо зовсім ніякої уваги, тому що в бою може буть все».

ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
25.07.2010 8:00:00

Сюжет № 6
19:10:51-19:12:49(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Они все живут в одной квартире. Сколько их, посчитать никто не может, даже хозяйка. Приют для бездомных кошек и собак в обычной макеевской квартире организовала пенсионерка Зоя Мартынюк.

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Сегодня их тут около 20-ти. Домашний приют в макеевской хрущевке. Хозяйка Зоя Мартынюк объясняет: подбирает всех животных, потому что любит. На их еду и лечение уходит вся пенсия. Любовь Зои к кошкам и собакам не разделяют ее соседи. Они точно знают, когда она варит своим питомцам обед, и когда их выгуливает.

Сосед: «Вчера утром открывается дверь, и вот эта вот свора бежит вниз. И вот они все свои нужды справляют здесь по площадкам».

Соседка: «У меня дитё больное с детства аллергией. Невыносимо открыть форточку. И так дышать же нечем».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Сергей Жадан живет этажом выше. На своей лестничной площадке ему приходится убирать каждый день. Вместе с соседями Сергей отстаивает свое право на свежий воздух и порядок в доме.

Сосед: «Носим эти бумажки, но ничего от этого никому... И в горисполком носили, и в милицию, в милицию не раз писали. И дрались с нею».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: В ответ на жалобу жильцов дома ЖЭК составил акт и обязал Зою убрать животных из своей квартиры. Хотя сами жэковцы признаются, что их предписания хозяйку квартиры ни к чему не обязывают.

Надежда ИВАНОВА, директор ассоциации совладельцев многоквартирных домов «Гвардейское»: «Законодательная база очень слабая в этом плане. Чтоб решить этот вопрос, это очень сложно. Это, вообще-то, вопрос государственный».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: В ЖЭКе Зое Мартынюк посоветовали купить дом и переехать туда вместе со своими питомцами. Но хозяйка приюта переезжать никуда не собирается. Она готова отдать животных в добрые руки. Но пока желающих нет.

ТРК 'Україна' : Програма События (випуск 19:00)
25.07.2010 8:00:00

Сюжет № 8
19:13:55-19:16:14(время эфира)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Большая картина от маленьких мастеров. Ее в столице нарисовали за пять дней при помощи красок и детских рук.

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Сегодня художник рассматривает результат коллективного труда: дерево, дорога, дома. Все это за пять дней нарисовали около двух тысяч малышей.

Геннадий ГУТГАРЦ, художник: «Контуры посмещались много раз. В первую очередь, я советовался со своими соавторами, рассказывал им, показывал, они слушали и делали по-своему. Поэтому я не могу говорить, что это вот четкое следование моей инструкции».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: А так все начиналось. Десятки ведер с краской, полотно пять на десять, разделенное на двадцать равных частей. Каждую из них снимали и ставили на мольберт. От земли это всего полтора метра. Но для двухлетней Софийки и это высоко. Они почти неделю были художниками, чья работа должна войти в историю. Рисовали самую большую картину, на которой должны были изобразить самый старый дуб в Киеве. Здесь им было позволено все: руки макали прямо в краску, и никаких кисточек.

Девочка: «Прикольно руками рисовать».

Мама: «Это краска, специально такой состав, чтобы она легче отмывалась».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Испачканные носы, руки и одежда. Это был как раз тот случай, когда можно измазаться и не получить нагоняй от взрослых.

Бабушка: «Ради родины нам ничего не жалко, даже любимого платья».

Девочка: «Будем отстирывать».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В Киеве его называют дубом Кристера. Он носит фамилию известного немецкого садовода, который в середине позапрошлого века на этом месте создал один из самых известных питомников садовых деревьев. Сегодня сюда пришла праправнучка садовода.

Катерина КУТОВАЯ, праправнучка Вильгельма Кристера: «Вообще, узнала даже, где дуб Кристера находится, узнала совершенно недавно, и то только потому, что начала разыскивать. До этого архивы были закрыты. Мама умерла рано, когда мне было три года, мне некому было сказать, рассказать».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: И вот последние штрихи. Даже когда полотно готово, оторвать от красок детей невозможно.

Мама: «Знаете, я бы сама с удовольствием, если б ее не было со мной, я бы сама порисовала. Потому что сунула руку, краска нежнейшая, удовольствие непередаваемое. Единственное, что мне нужны чистые руки, чтоб ее вовремя выхватить».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Сегодня картину собрали специально для «Событий». Регистрировать рекорд будут в среду. А потом уже будут думать, где ее поставить.

Григорий ВАГАПОВ, представитель Книги рекордов Украины: «Я бы, честно говоря, ее на въезде в Киев поставил вообще. То есть это самые светлые рекорды, какие только можно представить. Потому что дети, картина, и она получилась сама по себе, вы посмотрите, она веселая, она какая-то такая жизнеутверждающая».

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
25.07.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
25.07.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
25.07.2010 20:00:00