«Мистецький дворик» - київський двір за готелем «Дніпро» і книгарнею «Наукова думка». У цьому місці громадська організація «Мистецька платформа» зазвичай проводить свої акції проти незаконної забудови в столиці. А 20 липня подвір'я стало місцем збору митців, котрі об'єдналися проти цензури.

У дворі змонтували декорацію у вигляді сходів, над якими до залізної балки прикували ланцюгом із замком старий телевізор. Гостей мистецько-протестного вечора зустрічали на вході до дворика музикою гурту «Топоркестра».

Вано Крюгер, Сергій Пантюк, брат Капранов та Андрій Кокотюха підграють музикантам «Топоркестра»

Після сьомої години ведучий вечора - регіональний менеджер «Останньої барикади» В'ячеслав Пономарьов - відкрив акцію: «З приходом нової влади відбувається багато подій, які є неприпустимими. І в державі з'являються люди, які не згодні з політикою, що відбувається в нашій країні. Це акції проти дій міліції, яка чинить неправомірні дії, проти забудов, які відбуваються в історичних місцях, проти цензури (наприкінці весни створився рух "Стоп цензурі!", куди увійшло багато відомих журналістів). Сьогодні до цього процесу підключилися й митці, створивши громадський рух "Митці проти цензури"».

Він пояснив, що перша акція митців присвячується тому, що 5 канал і ТВі можуть бути позбавлені ліцензій на мовлення. «І це велика проблема, тому що ці два канали чи не єдині є більш-менш об'єктивними, дозволяють говорити і владі, і опозиції, дозволяють митцям виступати у себе в ефірі», - пояснив він прихильність культурних діячів до двох каналів.

Не занурюючись у нюанси ліцензійно-судової тяганини 5-го каналу і ТВі з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення та медіагрупою «Інтер», В'ячеслав Пономарьов повторив тезу менеджменту 5-го каналу: «Канали можуть сьогодні бути закритими». Можна навіть припустити, що і предмет конфлікту є досить далеким від мистецтва, а  квінтесенцією виступів могло б бути зізнання поета Ігоря Мітрова: «Взагалі, я телевізор не дивлюсь. Але, мабуть, там щось погане відбувається. І я проти».

Літератор Капранов і режисер Архипчук

ТВі, на жаль, не прислав свою знімальну групу до «Митців проти цензури». Він віддячив захисникам свого частотного ресурсу словами підтримки рухові та закликом приєднатися до журналістів, митців і всіх творчих людей. Цю заяву ТВі В'ячеслав Пономарьов зачитав під час акції. Натомість 5 канал і сюжет знімав, і прес-реліз із подякою наступного дня розіслав.

Утім, медійні проблеми насправді обговорювали украй недовго. Здебільшого митці розмірковували про цензуру як явище. Поети читали тематичну лірику - гостро соціальну, відверто еротичну, рясно сипали ненормативною лексикою, демонструючи приклади того, що ще 15 років тому цензурувалося. «Хочеш сука свободу - на тобі сука свободу», - читав Дмитро Лазуткін, тримаючи папери з текстами в закутих у наручниках руках. Наручники, котрі брати Капранови охрестили символом цензури, чіпляли кожному, хто виходив на «сцену». «Пане Сергію, кайдани порвіте!», - перефразував Кобзаря режисер Сергій Архипчук, звертаючись до свого тезки - поета й видавця Сергія Пантюка.

Дмитра Лазуткіна ведучий оголосив секс-символом української поезії, а Мар'яну Маринченко (на задньому плані) - наймолодшою учасницею акції 

«Для мене особисто прояв будь-якої цензури для творчої людини є злочином. У 1993 виходила котрась із моїх книжок, де замість слова "х**" написали "чмо". І я цей вірш увів у наступну книжку, щоб усе було так, як треба», - розповів ТК Сергій Пантюк.

Андрій Кокотюха тим часом згадав семінар творчої молоді в Ірпіні 1995 року, де в невеликому приміщенні обговорювали цензуру, якою для митців була заборона ненормативної лексики, й вони боролися за дозвіл цих слів. «Сьогодні їх можна вільно писати, говорити, вживати, - вів далі письменник. - А справжня цензура - це коли про одних можна, а про інших - ні. Якщо ми скажемо голосно: "Табачник - п***", це виріжуть. Чим Табачник відрізняється від Моісєєва, я не знаю, але одного можна так називати, а іншого - ні».

Голова «Останньої барикади» народний депутат Олесь Доній показує символ цензури - наручники

Сергій Архипчук ділився з присутніми враженнями від восьмого фестивалю «Мазепа-фест», який проходив 17-18 липня в Полтаві. Він відчув, що люди серед публіки стали інакшими - більшими українцями, ніж були до подій останнього часу. Розповів він іще одну історію: «Я дивився одне з політичних шоу, де журналіст Погребинський сидів біля мікрофона, який не був відключений, з депутатом з Партії регіонів на прізвище Б. Коли виступали колеги, вони говорили, ніби мікрофон вимкнений - російською мовою, "опускали" колегу, знущалися з нього. Я подумав, коли зустріну Погребинського, підійду і скажу йому: "Товарищ Погребинский, вы шулер и подлец". Не пройшло й тижня, як я на радіо "Ера" зустрів його і нічого ліпшого не придумав, як привітатися. І подумав: "Яке воно нещасне, не буду я тобі нічого казати, тебе й так Господь покарав"».

Брати Капранови відкрили літературні читання 

Окрім літературної частини, була й музична програма. Кобзар Едуард Драч під гітару заспівав про душу, яка не любить правди, бо та гірка буває. Музикант Сергій Василюк з гурту «Тінь сонця», виконавши пісню «У цьому полі синьому, як льон» на слова «людини, якій було важче, ніж нам» (Василя Стуса), розповів, що цього року в Україні вперше заборонили проводити білоруський фестиваль «Право быть свободным» в Чернігові (білоруси кілька років проводили його в Україні, не маючи змоги робити це на батьківщині). «Нам треба створювати братній союз з Білоруссю і боротися за наше мистецтво», - закликав він.

Кількадесят прихильників сучасної української літератури та музики зібралися в «Мистецькому дворику» протестувати проти цензури

Зараз українському суспільству прагнуть накинути відчуття загальної цензури і страху сказати зайве, вважає Сергій Пантюк. Але цензури, на його думку, бояться ті, хто в чомусь нечесні й нечисті. «У нашій країні, де немає жодного політика, якому можна вірити, митці залишаються єдиними, хто заслуговує на довіру. І митці мають протестувати проти будь-якої спроби ввести несвободу», - наголосив він.

На думку Андрія Кокотюхи, митці 20 липня зібралися проти цензури, щоб тісним колом виборювати право називати речі своїми іменами. «І я не згоден зі словами, що треба вмерти за Україну. За неї треба жити. Щоб побачити, скажімо, як буде скасована Національна експертна комісія з питань суспільної моралі. Щоб побачити, як ми переможемо. А переможемо ми тоді, коли протест буде в усіх дворах і двориках по всій Україні», - додав він.

«Митці проти цензури» і «Заборонено забороняти» - слогани учасників акції

Наступного тижня учасники руху збиратимуться для іншого протесту - проти виселення митців з лаврських майстерень.

Фото Андрія Звягіна