УТ-1 випуск 21:00 

• Новий закон про вибори місцевих рад знову змінив правила гри. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• З цієї п'ятниці в країні почалася парламентська тиша. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• Ціна на газ для населення зросте. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• В Україні чекають патріарха московського і всією Русі Кирила. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• «Підсумкам тижня» надійшло відео на якому начебто відзнято, як інспектор ДАІ замість оформлення протоколів відпускає водіїв. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• Реформа освіти дісталася дошкільнят і змусила їхніх батьків масово штурмувати дитсадки. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
• Поки у школах не почалася гаряча пора, батьки вигадують чим би розважити дітей. УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

«1+1» випуск 19:30 

• Експерти заявили, що на лінії швидкісного трамваю у Києві замість якісних рейок поклали браковані. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• В Україні вперше засудили трьох матерів за примушення жебракувати. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Українські діти мають спотворене уявлення про професії. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Будинки під водою, у схилах над рікою та у кронах дерев - так дніпропетровські архітектори пропонують створити екомістечко. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• В оригінальний спосіб долають спеку у Кривому Розі. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Професійне свято у металургів та працівників гірничодобувної галузі. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Час справжніх чоловіків оголосила одна з київських громад рідновірів. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Під Черніговом у Чистовиці, на місці давнього поселення вікінгів, проводять десятий фестиваль слов'яно-варязької культури. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• «Броненосець Потьомкін» дивилися сидячи на однойменних сходах. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Унікальну колекцію каменів зібрав донеччанин Андрій Тараман. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

«Інтер» випуск 20:00 

• 16 июля 1990 года парламент принял Декларацию о суверенитете. «Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)
• На прошлой неделе парламент принял закон о судоустройстве. «Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)
• Гость студии - Кирилл, святейший патриарх Московский и всея Руси . «Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)
• В Украине практически вся вода в водопроводных трубах, как утверждают специалисты, не пригодна для питья. «Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45 

• Туристичний скандал тижня. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Ціна лікарської помилки. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• 20 років тому парламент ухвалив Декларацію про державний суверенітет. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Українська держава не цінує науку. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• У глибинах Чорного моря знайшли чи то гігантську змію, чи то нащадка динозавра. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00 

• Понад 20 мільйонів гривень просить Івано-Франківська облрада у Кабміну на відшкодування збитків від повені. 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
• Україна переживає рекордну спеку. 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
• Дніпропетровськ може втратити статус міста-мільйонника. 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
• Пам'ять Патріарха Київського та Всієї України-Русі Володимира Романюка вшанували біля Софії Київської . 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
• Потьомкінські сходи в Одесі перетворилися на кінотеатр - там просто неба відбувся показ легендарної стрічки С «Броненосець «Потьомкін». 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

ТРК «Україна» випуск 19:00 

• В Киеве, по данным Гидрометцентра, было 33,7 градуса. ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Патриарх Московский Кирилл пробудет в Украине неделю, посетит Одессу, Днепропетровск и Киев. ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• К могиле Патриарха Владимира Романюка на Софиевской площади пришли 10 человек с цветами и флагами Конгресса Украинских националистов. ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Московский и Киевский Патриархаты вернулись к идее возобновить здесь богослужение в Софие Киевской. ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Виктор Ющенко не изменяет традициям и в честь Дня суверенитета Украины покоряет наивысшую вершину Карпат. ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Сегодня в Донецке прошла водяная битва. ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

5 канал випуск 19:00 

• Украина переживает рекордную жару. 5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
• Память Патриарха Киевского и Всей Украины-Руси Владимира Романюка у почтили Софии Киевской. 5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)
• В Крыму проходит военно-исторический фестиваь. 5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №1

21:01:42-21:06:26 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: Новий закон про вибори місцевих рад знову змінив правила гри. Цим документом визначається, що місцеві вибори повинні відбуватися за мажоритарно-пропорційною системою. Без участі блоків та політичних партій. Ще одна новація відсікає молоді політичні сили. Адже висувати свої кандидатури зможуть лише представники тих політсил, осередки яких зареєстровані у конкретному місті, районі чи селі не менше, ніж за рік до виборів. Нововведення не зможе провести користь виборцям. Адже у теорії обранці будуть витрачатися не лише на агітацію, але й на вирішення ну бодай показове, проблем жителів округу.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: На вулицях українських міст знову замайоріли різнокольорові бігборди політиків та їхніх партій. В країні наближаються вибори. Парламентарі для цієї кампанії навіть написали спеціальні правила. Обиратися до міської, районної, обласної ради можна за списками партій, або за мажоритарною системою. Тобто особисто. Останнє правило стосується сільських і міських голів а також депутатів сільрад. Але навіть мажоритарними мають бути членами партій. За умови, що її осередок, де обирається кандидат, створений, як мінімум, за рік до голосування. Ще одна новела: членами виборчих комісій будуть представники партій, які нині є у парламенті. Вони ж організовуватимуть вибори і рахуватимуть голоси. Лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк переконаний: ці законодавчі зміни ухвалили особисто проти нього. Оскільки за новим законом взяти участь у виборах матимуть право лише 19 організацій його партії. Через це Яценюк хоче подавати до Конституційного суду щоб той пояснив, чи порушено його право висуватися і бути обраним. Але поки що ніхто з колег-депутатів його не підтримав.

Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «У нас в государстве 182 партии, которые существуют очень давно. Но есть достаточное количество политических партий, которые хорошо структурированы. И у избирателя есть возможность определить свою политическую принадлежность к той или иной партии через голосование».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Не зважають на початок виборчого процесу лише партійні зубри - регіонали, бютівці, комуністи розгортають штаби. Проте поки що навіть не рекламуються. Решта вже взялися за агітацію. Кажуть: через новий закон змінюють і підходи у роботі. Тепер лише реклама не спрацює. Треба вивчати проблеми виборців у кожному конкретному окрузі.

Олександра ПАВЛЕНКО, партія «Сильна Україна»: «Якщо ми знаємо, що в Запоріжжі існує трошки більше підвищена необхідність зосередити увагу на екологічному стані, а наприклад в Полтаві потребується, як ви кажете, або лавочки, або дитячі майданчики, то програма вироблюється саме в залежності від вимог регіону».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Ігор Когут вивчав чи не всі українські виборчі кампанії. Каже: особливість нинішньої - повернення до вже трохи призабутих технологій.

Ігор КОГУТ, керівник «Лабораторії законодавчих ініціатив»: «Чи купляти місце, чи купляти можливість підкупу виборців, чи якісь інших преференцій - це так чи інакше не є, не відповідає умовно стандартам, чи якомусь розумінню чистої політики».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: За змішаною системою вибори в Україні відбувалися в 2002-му році. Тоді експерти казали, що головним недоліком було саме підкуп виборця. Тобто за гречку чи гроші заможний кандидат міг купити собі необхідні голоси.

Ігор КОГУТ, керівник «Лабораторії законодавчих ініціатив»: «Тут треба акцентувати увагу вже не стільки якість політиків, а на якість виборців, все ж таки розбиратися, кого він хоче бачити. І в системі мажоритарних виборів туту є найбільший вибір».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Чи змінилося ставлення людей до безкоштовних подарунків в обмін на голос в 2010-му ми перевірили в одному з сіл Київської області. Мы приехали познакомится с людьми, которые здесь живут. Приехали с подарками. Возьмите пожалуйста. Ну действительно, приехали познакомится. Ничего вот вам за это. Это все. Вы бы проголосовали за нашего депутата?

Жінка: «Проголосовала бы».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Якщо ми вирішимо цю проблему, ви проголосуєте за Сергієнка Миколу?

Жінка: «А як же ні? Звичайно проголосую».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: 31-го жовтня в Україні місцеві вибори. Вже за місяць пасторальну картинку життя українського села увійдуть люди з безкоштовними гречкою та цукром. Наш досвід в одному з сіл Київської області показав: 8-го з 10-х готові взяти безкоштовні продукти. Але чи проголосують вони за необхідного кандидата гарантій не дає ніхто.

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №2

21:06:27-21:12:24 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: З цієї п'ятниці в країні почалася парламентська тиша. Востаннє депутати зібралися на урочисте засідання з нагоди 20-річчя із дня підписання декларації про незалежність і пішли у відпустку і триватиме до осені. На цій сесії депутати ухвалили чимало важливих законів, але до одного з найбільш резонансних йдеться про скасування депутатських пільг, руки так і не дійшли. Відтак цими пільгами парламентарі користуватимуться і упродовж канікул, які будуть оплачені з наших податків. До прикладу, лише на оздоровлення слугам народу виділили по 38 тисяч гривень кожному. І це далеко не все.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: кримська Ялта, саме тут розташовані відомчі санаторії, де мали б відпочивати депутати. Але в народних обранців інші плани на відпустку.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України: «Цього року планувалася південна Італія від Неаполя до Реджіо де Калабріо і до острова Гаргано».

Володимир АР'ЄВ, народний депутат України, НУ-НС: «Я переважно відпочивають за кордоном. Оскільки в Україні для літнього відпочинку умов дуже мало. Крим - це просто, вибачте, абсолютно брудне і не привітне місце».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Хоч у Крим парламентарі не поспішають, на утримання відомчих санаторіїв «Дюльбер» та «Нижня Ореанда» гроші виділяються справно. Тільки цього року вони обійшлися державі у 7 мільйонів гривень. Попри нелюбов до Криму туристів з мандатами, санаторії «Дюльбер» та «Ниженя Ореанда» не порожніють. Депутатські курорти користуються попитом серед працівників апарату Верховної Ради, українських та російських туристів. Найскромніша ціна на оздоровлення поруч із депутатами - 500 гривень за добу з людини. У розпал сезону ця сума збільшується втричі. Путівки продають навіть у Росії. На тамтешніх сайтах ціни в рублях дуже красномовні. Виходить непоганий заробіток, як для закладу, що на держдотації.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Дикість ситуації полягає в тому, що ми з бюджету платимо цим санаторіям, а вони продають по фантастично великих грошах, отбто діють, як суб'єкти господарювання, наприклад будь-кому з бізнесу українського, російського і так далі».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Депутатська відпустка триватиме до 7-го вересня. Усім складом парламент відпочине на 17 мільйонів гривень. На якісне оздоровлення кожен депутат отримав два додаткових оклади. Тобто приблизно по 38 тисяч гривень.

Павло НОВОЖИЛОВ, журналіст: «У меня вообще принцип такой - с каждой денежки откладывать по 20%. Вот если я что-то зарабатываю, или там какие-то подработки, там 20% идет в шкатулочку, которая в перспективе уходит на отдых».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Журналісти Катерина та Павло збираються поповнити бюджет Єгипту, або Туреччини, бо гідний відпочинок на батьківщині вже не по кишені. Їй 21, чоловіку - 23. Малому Валері менше півроку. На тижневий відпочинок родини гроші довелося збирати весь рік. Молоде подружжя живе у батьків. Дозволити собі оренду, а тим більше власне житло поки не можуть. За статистикою, на квартиру у столиці кияни збирають гроші в середньому по 20 років. Житлове питання для приїжджих депутатів теж актуальне. Квартири від держави отримують вкрай рідко, тому і живуть у готелі «Київ». Щоправда не за власний рахунок.

Андрій ПАРУБІЙ, народний депутат України НУ-НС: «Ми інколи сміємося, коли їдемо в ліфті готелю «Київ» з депутатами від комуністів, коли ми вечорами гуляємо по Маріїнському парку, бо в номері перебувати неможливо. Там спека сягає до 40 градусів».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Іноді депутатам квартири таки перепадають. З'ясувати хто, коли і скільки кімнат отримав з перших вуст складно. Усіх, - кажуть, - не брали. Мовляв взагалі пільгами не користуються. А про більшість преференцій навіть гадки не мають. Деякі статті закону про статус народного депутата вважають дивними та зайвими.

Ярослав СУХИЙ, народний депутат України, Партія регіонів: «Про які пільги народного депутата України йде мова? Ви мені можете назвати хоч одну? Метро? Я таких депутатів не знаю. Це вже хворі на голову».

Валерій БЕВЗ, народний депутат України, КПУ: «В п'ятницю, коли треба доїхати до залізничного вокзалу, найзручніше - це метро. Ні. Це соромно демонструвати посвідчення у метро в оточенні людей».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Катерина від безкоштовного проїзду в громадському транспорті можливо і не відмовилася б, як і всі, хт ним користується регулярно. Але поки їй доступна лише одна допомога від держави.

Катерина НОВОЖИЛОВА, журналіст: «Вся сумма, по-моему, 12 тысяч составляют. Ее выплачивают в течении первого года. И еще в течении трех лет по 130 гривен помощь ребенку выплачивают. Ну на большую пачку памперсов не хватит. Н охоть за это тоже спасибо на самом деле».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Одного депутатського окладу вистачить приблизно на 100 великих упаковок памперсів. За рік усім депутатам разом виплатять 104 мільйони гривень зарплати. А ще допомога колишніх депутатам. Її, як держслужбовці першого рангу, нардепи отримують до пенсії, або поки не знайдуть роботу такого ж рівня. Сюди ж додаємо гроші на виконання повноважень, приблизно по 200 тисяч гривень на рік кожному. На візити за кордон - понад 7 мільйонів гривень. Ще 36 мільйонів утримання автопарку, яким депутати, до речі, майже не користуються.

Юрій КАРМАЗІН, народний депутат НУ-НС: «Я наприклад знаю, що зараз деяких членів апарату сім'ї розвозяться службовими машинами по школам, жінки по базарам. Це є абсолютно ненормально. Але це сьогодні є».

Кирило КУЛИКОВ, народний депутат України, НУ-НС: «Тут наверняка должен создан быть департамент внутреннего финансового контроля расходов Верховного Совета. Но опять же это все будет упираться. Потому что все... Верховный Совет - это в общем хорошее место для трудоустройства близких родственников и так далее».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Копійочка до копієчки і набігло 875 мільйонів. Саме у таку суму обійдеться українцям робота парламентарів цього року. Коли йдеться про всі ці пільги, депутати одразу ж обіцяють їх скасувати. Але далі обіцянок справа не йде. І навіть економічна криза, в яку потрапила Україна не аргумент аби позбутися частини преференцій.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат України, Партія регіонів: «Мы предлагали вообще заработную плату депутатов сделать средней по стране. Автор Борис Викторович Колесников. Но, к сожалению, никто не поддержал. Вот сейчас средняя 2 тысячи гривен. Народ же живет».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Спробувати пожити, як люди, депутати обіцяють після канікули. Хоча гарантій, що це не чергова обіцянка перед місцевими виборами ніхто не дає.

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №3

21:12:25-21:17:24 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: Ціна на газ для населення зросте. На початку тижня відповідне рішення ухвалила Національна комісія з регулювання електроенергетики. Такий крок - це одне із зобов'язань України у рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом. Урядовці та експерти стверджують, що таке підвищення необхідне ще й для виведення країни з кризи. Для того, щоб пом'якшити зростання цін для малозабезпечених Кабмін компенсує частину витрат на сплату комунальних послуг. І спрощує систему отримання субсидій.

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Ціни на газ для населення в Україні - питання скоріше не економічної площини, а політичної. Ніхто не хотів злити виборців в Україні постійних виборів. Відтак дійшло до економічного перекосу, коли люди сплачували всього 20% від собівартості «блакитного палива». Натомість «Нафтогаз» не отримуючи гроші постав на межі банкрутства, куди міг затягнути і всю країну. Цього тижня уряд ухвалив непопулярне, але єдине можливе рішення - нові ціни для населення на газ. Більше 60% українців споживають менше 2,5 тисяч кубів, а відтак найменша ціна для них з першого серпня становитиме близько 73 копійок, якщо в оселі є лічильник і 80 копійок, коли його немає. У маленькому українському містечку Золотоноша нова ціна на газ - тема номер один. Тут усі тепер рахують скільки і за що платитимуть. Тетяна Піскач ще 5 років тому встановила у будинку автономне газове опалення. Витратила 7 тисяч гривень і не пошкодувала. За 2 роки вкладені кошти себе окупили.

Тетяна ПІСКАЧ, жителька Золотоноші: «Ми починаємо, якщо опалювальний сезон починається з 15-го жовтня а закінчується 15-го квітня, то ми працюємо так, коли нам зручно».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Тепер Тетяні Піскач в опалювальний сезон доведеться платити більше. Минулоріч взимку щомісяця витрачала 300 кубів газу для опалення помешкання у 60 квадратних метрів. Тоді платила 144 гривні щомісяця. Цієї зими доведеться викласти 219. Якщо дохід її родини не перевищує 2 тисячі гривень жінка зможе розраховувати на субсидію.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Зараз для нас безумовно не самоціль підняти тарифи. Хоча це необхідно. Ми не маємо можливості сьогодні розраховуватися за той газ, який ми отримуємо від Росії. Чому? Тому що «Нафтогаз» просто не отримує грошей і він стає кожного року в ситуацію такого боржника. Все більше і більше втягується в ті борги. Якщо в тому році це було 30 мільярдів. В цьому році при всьому тому, що ми скоротили все, що змогли, 10 мільярдів дефіцит бюджету «Нафтогазу» ще залишається».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Так уряд пояснює необхідність непопулярного кроку. Окрім того підвищити ціни на газ для населення вимагав і Міжнародний валютний фонд. Лише за цих умов обіцяли дати Україні черговий валютний транш на підтримку економіки. Три місяці тривали переговори з Міжнародним валютним фондом. МВФ зневірений обіцянками попереднього уряду підвищити тарифи на 100% вимагав чіткого рішення і негайно. Вдалося відстояти 50% підвищення цін на газ для населення. Через підвищення газових тарифів уряд знизив поріг отримання субсидій. Раніше на пільги родина могла розраховувати, якщо за комунальні послуги треба було віддати більш як 20% місячного доходу. Тепер держав виділятиме субсидії всім, хто на комунальні послуги витрачає більше 15% від сукупного доходу родини. Для пенсіонерів та інвалідів, тобто непрацюючих, цей поріг становитиме 10%.

Держслужбовець: «Відбулася нарада у нас із службами міста, які займаються даними питаннями, вони зараз приводять у відповідність фактично і перевіряють ті сім'ї, які можуть попасти під те, що їм будуть виділені субвенції».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: До цього в містечку 940 родин отримувало субсидії. Бюджету це обходилося в 420 тисяч гривень на рік. Тільки за попередніми розрахунками кількість пільгових родин тут збільшиться до 1,5 тисячі. Тому спокійної роботи у найближчий місяць комунальники не очікують. До того ж уряд наказав державним органам на місцях не ганяти секретарів за довідками, а оформляти нові субсидії самим. На основі тих паперів, що вже мають.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Бюрократична процедура оформлення субсидії буде мінімізована. Кожному громадянину треба пояснити, що уряд запроваджує заявний принцип призначення субсидій. Тобто за новим порядком, людині не треба буде ходити по жекам, підприємствам, різним установам і збирати безкінечні довідки. Всі необхідні документи мають підготувати і оформити самі органи соціального забезпечення».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Тепер органи соціального забезпечення на місцях повинні направити в кожну родину повідомлення про те, як зменшити витрати на оплату комунальних послуг. У листах мають ро'яснити, як скласти заяву про надання субсидій і як правильно заповнити декларацію про доходи. Всю цю роботу повинні завершити до першого вересня».

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №4

21:17:25-21:22:51 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: Наступного тижня в Україні чекають патріарха московського і всією Русі Кирила. Напередодні свого другого візиту до нашої країни святійший дав ексклюзивне «Інтер»в'ю «Першому національному».

Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: «Ваше святейшество, наше общество современное называют обществом потребителей. Что церковь делает для того, чтобы духовные ценности превозобладали в человеке над материальными?

Патріарх Кирило: «Вот вы очень правильно сформулировали вопрос. Почти так, что мне отвечать нечего. Потому что с одной стороны материальное потребление - это естественное стремление человека. Если человек не будет заботится о материальном потреблении, он погибнет. Это инстинктивно, это потребности, заложено в наш инстинкт. Мы должны кушать, пить, мы должны одеваться, обуваться, мы должны заботиться о продолжении человеческого рода. Это все связано с выживанием человека. И не в коем случае церковь не может занять такое опять таки отстраненную морализаторскую позицию. Что знаете, не думайте обо всем этом. Это будет очень неправильно. Особенно сегодня, когда еще так много в наших обществах людей бедных, когда так еще низка планка потребления, когда иногда речь идет о том, что люди не доедают, у них не хватает денег на самое основное. Я уже не говорю о полноценном образовании, медицинском обслуживании, полноценном отдыхе, о культурной жизни. Иногда просто одеться-то не во что. И поэтому церковь не может сегодня говорить, знаете, это все плохо. А вот против чего церковь выступала, выступает и будет выступать? Она выступает против того, что святые отцы называли похотью плоти. Это когда доминанты идут в человеческой жизни становится потребление. Вот тогда похоть, а похоть - это болезнь, это нарушение внутреннего баланса, она становится господствующей в человеке. И такой человек заботится только о материальном. Духовное измерение уходит. Церковь должна все расставлять на свои места в сознании людей. Потому что потребительская психология, похоть плоти не жизнеспособна. Они разрушают духовное измерение человеческой жизни, а значит превращают человека в животное».

Олег ПАНЮТА, кореспондент: Ваше святейшество, не секрет, что в Украине и в России так называемые социальные болезни имеют место быть. Какова роль церкви сейчас, может ли эта роль быть гораздо более сильной в том, чтобы бороться с гордыней, со стяжательством, жадностью?

Патріарх Кирило: «Вот в этом-то и заключается, в первую очередь, социальная роль церкви. Мы сегодня себя не ограничиваем только работой с личностями, и мы не ограничиваем проповедь церкви только проповедью индивидуальной нравственности. А почему? А потому, что исторический опыт показал, что если мы работаем только с человеком, но не занимаемся социальной, социальным измерением, то мы упускаем из вида, из пасторского внимания, самое главное - как внутренний мир человека реализует себя в социуме. Ведь когда острый политический кризис, он проходит просто по человеческим судьбам. От чего это? От внутреннего состояния. Вот почему сегодня церковь говорит, что она идет по миру, держа в руках крест Господень. А что такое крест? Это пересечение вертикального и горизонтального измерений. Вертикальное измерение - это измерение внутреннее человека, человек и Бог. А горизонтальное - это участие человека в общественной жизни. Поэтому ни в коем случае нельзя входить в такой индивидуальный, индивидуалистический морализм и говорить, что все, что касается общества - нас не «Інтер»есует, вот мы только человеком занимаемся. Как нельзя и говорить другое, что нередко сегодня присутствует в мировом христианстве: мы занимаемся общественными проблемами, а личная жизнь - это личная жизнь человека. Там его свобода, там он сам все определяет. Православная церковь ни в коем случае не выступает против свободы личности, но призывает человека к такому развитию, когда бы свобода реализовывалась в рамках нравственной ответственности человека перед Богом».

Андрій СМІЯН, ведучий: У повній версії розмови зі святішим патріархом Кирилом ви дізнаєтеся, яким йому запам'ятався перший візит в Україну і як православна церква збирається використовувати новітні технології у своїх проповідях.

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №5

21:22:52-21:29:16 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: Тему наступного сюжету нам запропонували самі глядачі. «Підсумкам тижня» надійшло відео на якому начебто відзнято, як інспектор ДАІ замість оформлення протоколів відпускає водіїв і напевне не просто так. Але щоб все з'ясувати ми озброїлися прихованою камерою і вийшли на лови.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Цей інспектор ДАІ отримав наряд на вулиці Борщагівській у Київі. Працює зразково. Ще б пак. На приладі 112 кілометрів. Тож інспектор оголошує водієві його права і складає протокол. Патруль та й водій намагаються все робити, як слід, адже знають, що їх знімають на камеру. У підсумку оформлення триває понад 10 хвилин. А ось ці кадри знімалися приховано. Тут робота кипить значно швидше. Також перевищення швидкості, так само зафіксоване на приклад. Але вже через якихось три хвилини задоволений водій вибігає з міліцейської машини. Протоколу в його руках не видно. Зате інспектор передає своєму напарнику щось, що легко вмішується в долоню. Невже гроші, які отримав від водія? А ось ще один більш очевидний випадок, коли справу залагоджують без протоколу. Інспектор відпускає водія менш, ніж за хвилину. Чим вони щойно обмінялися? Лише документами водія? Чи інспектор таки отримав подяку? Відеокадри прихованої зйомки дорожніх патрулів цього місяця з'явилися на одному з автомобільних «Інтер»нент-порталів. Підсумки цього спостереження такі: 19 із зупинених водіїв лише стосовно двох склали протоколи. Керівник порталу, з ініціативи якого знімали це відео, каже: давно хотів підрахувати яку частину порушень інспектори ДАІ оформляють, а яка залишається в тіні.

Олексій ЧЕРНЯК-САМОЙЛЕНКО, редактор автомобільного «Інтер»нет-порталу: «Виходить, що більшість водіїв, відсотків 70-80 зважаючи на наші висновки, вони намагаються вирішити питання на місці. Ну або їх до цього спонукають ДАІшники, адже не рідко були випадки, коли ми фіксували, коли людина йде до машини ДАІ, кличе її ДАІшник, вона тільки сідає, проходить хвилини дві, а потім вона виходить. Це свідчить про те, що я думаю, що вони вирішують питання зовсім не протоколом».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Можливо всі ці відео фрагменти просто збіг обставин, або звичайний монтаж. Тож ми вирішили самі перевірити, як працюють інспектори ДАІ, коли не знають, що за ними спостерігають. На першому ліпшому посту та сама оперативність і майже без протоколів. Як засвідчило наше відео спостереження, для розмови з патрулем водії переважно сідають на заднє крісло міліцейської машини. Адже що відбувається далі у салоні автомобіля не так помітно, ніж на вулиці. Все ж нам вдалося зняти, як поводиться інспектор у салоні. Того дня було спекотно, вікно машини відкрите. І можна побачити, що працівник міліції зовсім не поспішає з протоколом. По-перше міліціонер береться за документи через 4 хвилини і лише після того, як побачив, що його знімає камера.

Вадим ВОЛОДАРСЬКИЙ, адвокат, фахівець із захисту прав водіїв: «Скажімо так, що як мінімум, в даному випадку він повинен або скласти протокол, або якщо водій йому довів, що він нічого не порушував, то він повинен водія зразу відпустити. В даному випадку відбувається щось, що явно виходить за межі нормальної службової діяльності».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Цікаво, що навіть побачивши камеру, інспектор лише імітує оформлення протоколу. Ручка лише ковзає над папером. Прокоментувати це відео ми попросили керівника дорожніх патрулів. І він визнав факт порушення.

Олег СІРИЙ, начальник дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України: «Тут я не можу сказати, що він цим хотів сказати і що він хотів добитися від водія. Але те, що він не складає, те, що він навіть не волокітить, а просто тримає водія безпідставно. Тут явно, з цього приводу треба розбиратися і звісно притягувати його до відповідальності».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: А ось за відсутність складених протоколів головний ДПСник не збирається карати своїх підлеглих.

Олег СІРИЙ, начальник дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України: «Те, що з 19-ти зупинених автомобілів склали тільки два адміністративних протоколи, тут уже є підстави для того ,щоб сумніватися в законослухняності наших працівників дорожньо-патрульної служби. Але кожну причину не складання адміністративного протоколу треба вивчати індивідуально».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Той факт, що інспектори полюбляють спілкуватися з водіями у салону свого автомобіля навіть у спекотний день керівника ДПС не насторожує.

Олег СІРИЙ, начальник дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України: «Якщо вже такий намір злочинний є, то незважаючи де вони будуть сидіти удвох, вони його реалізують. Чи в автомобілі, чи біля автомобіля».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Керівник патрулів знає, що каже. Адже прихованою зйомкою інспекторів ДАІ займаються і в самій міліції. В Україні діє близько півсотні мобільних груп, які негласно перевіряють роботу патрулів. Спочатку року за отримання грошей від водіїв з роботи в міліції звільнили аж 16 інспекторів. Однак мобільні групи переважно ловлять не своїх колег, а водіїв. Цього року зафіксували хабарництво з боку 1,5 тисяч автомобілістів.

Олексій ЧЕРНЯК-САМОЙЛЕНКО, редактор автомобільного «Інтер»нет-порталу: «У нас така проблема є, вона буде і буде далі. Тому що люди звикли домовлятися на місці. Це дешевше, простіше і в принципі мабуть вигідніше».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: А тим, хто забарі працівникам автоінспекції давати не бажає, повідомляємо телефон довіри ДАІ. 272-46-59. Щоправда кримінальною відповідальністю хабарництво на дорогах закінчується рідко. Через незначні суми хабарів - від 50-ти до 200 гривень прокуратура, як правило, відмовляє навіть у порушенні справи за малозначністю.

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №7

21:32:26-21:37:22 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: Реформа освіти дісталася дошкільнят і змусила їхніх батьків масово штурмувати дитсадки. Потрапити у садочок і до цього було справою не з легких, а тепер у чергу малюків записують ледь не від народження. Весь переполох через зміни до закону про освіту. В Україні навчання дошкільнят стало обов'язковим. У селах кажуть: коли закон писали, про їхніх дітей не думали. Бо садочків у глибинці часто взагалі немає. Післяпаніки Міносвіти пояснило: батьки і вихователі просто не так зрозуміли документ.

Ірина ДРАБОК, кореспондент: До науки малюків привчають з дитсадка. У 5 років діти вчаться читати та рахувати українською та англійською мовами. Роблять звуковий аналіз слів. Вихователь запевняє: матеріал малюкам до снаги, якщо навчання проводить в ігровій формі. Весь цей багаж знань дітям потрібен аби потрапити до школи. Адже першокласників відбирають за співбесідою та на конкурсній основі. Окрім того що кілька освіта для п'ятирічних обов'язкова. Так на початку липня вирішила Верховна Рада. Без диплома та педагогічно-психологічної картки до школи зась.

Світлана МАЛЮТА, методист дитсадка №300 м. Києва: «З кожним роком стають все вимогливіші і вимогливіші. Тому всі завдання поставлені на те, що якомога більше не тільки надати дітям певні знання, а розвинути їхнє логічне мислення. Щоб діти могли орієнтуватися в будь-яких програмах, будь-яких предметах шкільних».

Ірина ДРАБОК, кореспондент: Депутатське нововведення - дитсадкам клопіт. Місця у садках катастрофічно не вистачає. Групи і без того були переповнені. Інколи до 80 дітей. А після ухвалення нового закону батьки масово кинулися влаштовувати своїх малюків в дитсадки, щоб встигнути отримати своєрідний диплом про дошкільну освіту. Наприклад до директора цього київського садочка лише за один день буквально прибігли більше десятка батьків. Усі хотіли влаштувати малят на навчання.

Валентина ЛУК'ЯНЕЦЬ, директор дитсадка №300 м. Києва: «Ми відчули протягом цих останніх двох тижнів про те, що вже батьки йдуть і проводиться повний запис дітей на навчальний рік. Батьки хвилюються, що житина отримала цю дошкільну освіту, була підготовлена відповідно до школи».

Ірина ДРАБОК, кореспондент: Поки батьки панікують, деякі дитсадки вже зорієнтувалися і відкрили платні курси підготовки до школи. В цьому дошкільному закладі заняття з одного предмету, приміром англійської, коштує 120 гривень на місяць. Дітей не годуватимуть та не вкладатимуть спати. Тільки навчатимуть кілька годин двічі на тиждень. Проте навіть за гроші влаштувати всіх столичних дітей у садочки неможливо. Наприклад у Києві черга у дошкільні заклади становить понад 2 тисячі малюків. Якщо передбачити бейбі-бум чиновники не змогли, то вже зараз намагаються хоч якось вирішити проьоему. Цьогоріч обіцяють відкрити 8 нових дитсадків.

Віра ГОРЮНОВА, в. о. начальника ГУ освіти і науки КМДА: «Два садочки, які були віддані один під санстанцію, інший під оренду, вони вже повернуті містом в район і в цьому році район їх теж відкриє для дітей».

Ірина ДРАБОК, кореспондент: Якщо у столиці дитсадків обмаль, то у деяких селах немає взагалі. П'ятирічному Владиславу до садочку ані пішки і навіть на самокаті не дістатися. Батько хлопчика жаліється: на три села лише два дитсадки та й до тих двері зачинені. Де отримати документ про дошкільну освіту для свого сину Віталій Альченко не знає.

Віталій АЛЬЧЕНКО, мешканець селі Ігнатівка: «Я из Белогородки, в которую практически невозможно потому что там учатся из двух, их трех сел. И вечно все загружено. Максимально ближайший садик - это у нас в селе Гореничи. И туда каждое утро ребенка возить далековато».

Ірина ДРАБОК, кореспондент: Поки батьки на роботі, грамоті хлопчика навчає бабуся. Однак батько малюка боїться, що з такою дошкільною освітою його сина у першокласники не посвятять. Але боятися Віталію Альченку і таким, як він, не слід, - кажуть у Міністерстві освіти та науки. Там заспокоюють. Мовляв батьки та керівники дитсадків неправильно зрозуміли новий закон.

Ніна КУРОЧКА, провідний спеціаліст відділу дошкільної освіти МОН: «Законом України про дошкільну освіту визначено, що діти мають право здобувати дошкільну освіту у сім'ї за допомогою фізичних осіб і в усіх типах дошкільних навчальних закладів. І документу ніякого видаватися не буде. І вимагати школа не має права ніякого документу. Тому що в законі не прописано, що повинен видаватися документ дітям 5-річного віку».

Ірина ДРАБОК, кореспондент: Згідно законам, довіряти дитину вихователям, чи готувати до школи самостійно, батьки можуть вирішувати на власний розсуд. Головне, щоб знання дитини відповідали державній програмі, - роз'яснюють чиновники.

Віра ГОРЮНОВА, в. о. начальника ГУ освіти о науки КМДА: «По цій програмі займаються в дошкільних закладах. Тому ті сім'ї, які хотять виховувати дітей вдома і не приходити в дошкільні заклади, вони можуть познайомитися з цією програмою у методичних кабінетах при дошкільних закладах. Вони подивляться що ж потрібно знати дитині дошкільного віку. Це зовсім не означає, що їй треба вчити табличку множення. Писати, читати».

УТ-1: Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №8

21:37:23-21:45:44 (время эфира)

Андрій СМІЯН, ведучий: А поки у школах не почалася гаряча пора, батьки вигадують чим би розважити дітей. Похід у дельфінарій стає дедалі популярнішим атракціоном. Але яку ціну платять тварини за розвагу малечі?

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Справжнє море їм замінило море аплодисментів. Спілкування з рідними - балачки із людьми. Риба тепер сама падає в рота. Здавалося б рай та й годі. Глядачі у захваті. На перший погляд дельфінам тут і справді добре. Прозора водичка виблискує на сонці, тварини граються з м'ячиками і ніби постійно усміхаються. Але це лише на перший погляд. Професор Олександр Ющенко уже 20 років досліджує дельфінів. На наше прохання він спеціально приїхав із Харкова у столицю, щоб подивитися, як живеться дельфінам у неприродних умовах. Вистава ще не почалася, а вражень уже море.

Експерт по дельфінам: «Такое впечатление, что они производят бессмысленные вращения потому что тут им вообще нечем заняться. Они на биороботов похожи».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Перше на що Олександр звертає увагу, дуже гучна музика під час шоу. Для дельфіна вуха - це другі очі. Він здатен у буквальному розумінні чути рельєф дні і рибу, яка рухається за десятки метрів.

Експерт по дельфінам: «Есть эксперименты, когда изучали влияние музыки на дельфинов. Классическую музыку они любят, наслаждаются. От такой музыки, если бы это было море, они бы уходили».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Друге, що впадає у вічі, розміри басейну. 20 метрів у діаметрі і 4,5 завглибшки.

Експерт по дельфінам: «Сразу видно, что размеры бассейна выбране не с точки зрения благополучия дельфинов, а именно для того, чтобы у зрителей был эффект присутствия. Это все равно, что человек находился в клетке. Дельфины проплывают до 100 и больше километров в день. Ныряют на несколько сот метров».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: У державній екологічній інспекції кажуть: ці розміри далекі від європейських станжартів, а українські не затверджені. Та й вода у басейні хоч і солона, але не справжня морська.

Анатолій ГАГЕНКО, головний спеціаліст відділу екологічного контролю Державної екологічної інспекції: «Утримують вони в звичайній дніпровській воді, в яку додається звичайна кухонна сіль, доводять її до якихось там проміле відповідних. Це не може замінити природне середовище. Сценічний майданчик для дельфінів фактично їхній дім. У цьому басейні вони їдять, сплять і випорожнюються. Тут же приймають клієнтів - охочих покататися на спині і сфотографуватися. Поки власники дельфінарію заробляють живі гроші, дельфіни - морожену рибу замість живої.

Олексій КИСЛОВСЬКИЙ, директор київського дельфінарію: «Рыбой, обязательно рыбой. Только морской. Это мойва, ставрида, горбуша, лосось. Много чего «Інтер»есного и вкусного, скажем так».

Експерт по дельфінам: «Хамсой кормят, видете? Мелкой рыбешкой. А хамсу они хватают от голода, когда не хватает рыбных ресурсов. То есть голод является основным инструментом для выполнения этих упражнений. Если убрать эту кормушку, то очевидно никакого представления не будет».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Щонайменше дві вистави на день. А у суботу навіть чотири. У такому графіку дельфіни працюють постійно. Але акторська професія - це лише частина роботи. Більшість часу дельфіни проводять із дітьми. Працюючи лікарями. Від такого робочого навантаження втомився б будь-який артист і лікар. Але здається дельфіни не знають втоми. Що 15 хвилин у них новий пацієнт.

Ярослав МОРГУН, психолог, дельфінотерапевт: «З дітками вони працюють приблизно годин 10 на день».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Наталія Крутінь тут вчетверте. Після невдалого щеплення її син почав відставати у мовному розвитку. Тепер Наталія з Вадиком їздять на сеанси дельфінотерапії. На здоров'я дитини Наталка не шкодує грошей. І не вона одна. Батьки приводять дітей, хворих на ДЦП і аутизм. Вони і не здогадуються, що платять за купання з дельфінами, за ілюзію лікування і роботу психолога. Щоб лікувати, дельфіни повинні випромінювати ультразвукові хвилі. У басейні ефект зводиться до мінімуму. Тварини практично не користають своїм сон аром, бо хвилі постійно відбиваються від плоского рельєфу стін і дна. А відбиваючись завдають їм болю.

Олександр ЮЩЕНКО, член міжнародного інституту дослідження дельфінів (Оксфорд): «Представь себе, что скажем врач приходит к пациенту и выписывает какую-то таблетку. И часть этой таблетки к виде эхо ему возвращается. И если бы вот этот врач постоянно бы кого-то лечил и в виде эхо получал бы таблетки всех пациентов, которых он лечит, мне трудно представить сколько он времени такой бы врач прожил просто-напросто».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Скільки живуть тварини у дельфінарії ніхто точно сказати не може. Але фахівці переконані: неприродні умови щонайменше вдвічі вкорочують дельфінам віку. На волі ж вони живуть по 50 років. Такої ж думки і колишній дресирувальник дельфінів, а тепер всесвітньовідомий борець за їхні права Рік О'Беррі. Понад 40 років тому Рік ставив трюки дельфінів під час зйомок американського телесеріалу «Фліпер». А потім Фліппер помер прямо в нього на руках. Цей момент, - каже Рік, - він не забуде ніколи. І застерігає: таке може статися з кожним дельфіном, що живе у неволі. Нам вдалося знайти Ріка Обері у Маямі і налагодити контакт через океан за допомогою «Інтер»нет-зв'язку.

Рік О'Беррі, екс-дресирувальник, захисник прав дельфінів: «Це був суїцид. Кожен подих у дельфінів усвідомлений і вони можуть перервати цей процес будь-якої миті - не вдихаючи, не відкриваючи клапана. Це сталося з Фліппером. І так само стається з багатьма іншими дельфінами, які не активні. Вони просто здаються і перестають дихати».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Торік О'Беррі спеціально зняв документальний фільм «Бухта», щоб показати світові, як ці морські ссавці потрапляють у дельфінарії. Приміром у Японії у національному парку Тай Цзи їх зганяють у бухту і виловлюють рибалки. Найкращих продають, щоб розважали людей. Решту жорстоко вбивають і віддають на м'ясо. Мало, хто знає, але більшість дельфінів в українських дельфінаріях - афаліни - рідкісний вид, занесений до Червоної книги. Олексій Василюк разом із колегами-екологами бореться проти утримання червонокнижних тварин у неволі. Перша ж акція протесту в Києві закінчилася конфліктом. Захисників тварин ледь не побили.

Олексій ВАСИЛЮК, заступник голови Національного екологічного центру України: «Дельфінарії - це щось неймовірне. Всі закривають очі і на питання червоної книги, і на питання незаконного будівництва, і на питання жорстокого поводження».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Після численних скарг ще в лютому Державна екологічна служба постановила тимчасово припинити роботу цього і ще кількох дельфінаріїв. Проте пломби зірвали того ж дня. Вистави тривають і досі. Рік О'Беррі каже: апелювати до великої влади та законів без сенсу. Він знає ефективніші методи боротьби.

Рік О'Беррі, екс-дресирувальник, захисник прав дельфінів: «Все в руках покупців. Якщо українці почнуть бойкотувати шоу, не купуватимуть квитків, цей бізнес прикриється, ви врятуєте дельфінів. Такий метод спрацював у Гватемалі, Нікарагуа, Колумбії, Бразилії та й по всій Європі. Не купуйте квитки на шоу та дельфінотерапію. Вони вас не вилікують. Ті тварини не можуть собі допомогти, то як вони можуть допомогти нам».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Для рибалок морські ссавці не більше, ніж риба. Для хазяїв - працьовиті створіння, що приносять гроші. Для глядачів - звичайна розвага. А Олександр Ющенко певен: дельфіни - наші брати за рівнем інтелекту. Бо вони - віцень еволюції у морському середовищі.

Олександр ЮЩЕНКО, член Міжнародного інституту дослідження дельфінів (Оксфорд): «Если бы не было суши? То что, не было бы эволюции, не было бы жизни? Ничего подобного. И жизнь есть, и эволюция есть. И что, как бы выглядел человек? Скажем, если бы не было суши? Да он выглядел бы как дельфин».

«1+1» випуск 19:30

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №1

19:30:28-19:32:45 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: у секторному Києві новий скандал. Експерти заявили, що на лінії швидкісного трамваю замість якісних рейок поклали браковані. У мерії це назвали новою технологією і вже за три місяці планують трамвай запускати.

Ігор БУЧКО, експерт із будівництва колійних доріг: «Оно не будет давать амортизацию, не будет гасить вибрацию».

Кореспондент: Трястиметься і гримітиме на всю Борщагівку. Так про швидкісний трамвай каже будівельник зі стажем Ігор Бучко.

Ігор БУЧКО, експерт із будівництва колійних доріг: «Это углубление предназначено для нашпально-резиновой прокладки. Ее здесь нет».

Кореспондент: Фахівець під рейками замість трьох шарів прокладок знайшов тільки один. А експерт Інституту міського господарства забракували затискачі, котрими рейки кріпляться до шпал. Кажуть: їх можна вибити ударом звичайного молотка. І попереджають: якщо до кріплень не доберуться вандали, їх з'їсть корозія. Термін придатності, за документами два роки, сплив ще під час будівництва.

Леонід ЗАБАРСЬКИЙ, заст. директора Науково-дослідного інституту міського господарства: «Если не удержит рельс, то рельс начинает удлиняться и удлиняется в каком-то месте, выстрелит».

Кореспондент: Чи буде київський швидкісний трамвай швидшим за велосипед? Опоненти уже скандального проекту заявляють, що цими рейками можна тільки повзти».

Леонід ЗАБАРСЬКИЙ, заст. директора Науково-дослідного інституту міського господарства: «Со скоростью максимальной 15 километров в час».

Кореспондент: Такий висновок науково-дослідного інституту міського господарства посилається на будівельні норми, де записано: для швидкого руху використовують рейки завтовшки 25 метрів. Якщо виробник на заводі помічає брак, то рейки.

Леонід ЗАБАРСЬКИЙ, заст. директора Науково-дослідного інституту міського господарства: «Режут по 6 метров и они могут быть использованы на промышленных предприятиях».

Кореспондент: Саме такі короткі 6-метрові рейки призначені для дрезин і товарняків експерти побачили на коліях швидкісного трамваю.

Леонід ЗАБАРСЬКИЙ, заст. директора Науково-дослідного інституту міського господарства: «Это брак».

Кореспондент: Не брак, а новітня технологія, - кажуть у мерії.

Олександр ПОПОВ, заступник міського голови Києва: «Є заключення Інституту Патона, проектних організацій. Технологія нова, але вона підтверджена фахівцями».

Кореспондент: Головний інженер проекту готовий ризикнути здоров'ям.

Віктор РЄЗНІКОВ, головний інженер проекту: «Я перший поїду, я за це відповідаю».

Кореспондент: Чому рейки короткі пояснюють будівельники.

Костянтин, будівельник: «25 метров здесь не уложишь. Для это надо специализированный укладчик, который применяется на железной дороге. Сюда его не загонишь».

Кореспондент: Шматки рейок збираються зварити. Аби швів узагалі не було. Чи насправді швидкісний трамвай буде швидким і безпечним? Нині це з'ясовує управління по боротьбі з економічною злочинністю. Порушили карну справу. Перевіряють, куди поділися 32 мільйони гривень, виділені на будівництво. Чи зекономили на кріпленні і рейках? Розслідування йде і будівництво теж. Колію бетонними плитами обкладають. А у мерії уже дату відкриття призначили - 14 жовтня.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №2

19:32:46-19:34:47 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В Україні вперше засудили трьох матерів за примушення жебракувати. У всіх випадках вимагання грошей із перехожих було єдиним заробітком для багатодітних родин. Запитання - чи рятуєте ви людей, подаючи їм милостиню?

Світлана ФЕДЧУН, кореспондент: Схожу легенду розповість чи не кожен, хто виходить на вулицю з протягнутою рукою. Спілкування жебраки уникають. Міліцію розпізнають навіть у цивільному і зазвичай встигають втекти. Але іноді таки попадаються.

Жебраки: «Клянусь вам, не просил я никогда денег. Мы не просили, мы просто их нашли».

Світлана ФЕДЧУН, кореспондент: У цих малих - доросла справа - заробляти гроші. За день у середньому подають близько 200 гривень. Увесь заробіток у родину. За цим є кому пильнувати.

Сергій ПЕТРОВ, оперуповноважений у справах дітей УМВС у м. Донецьку: «Детей заставляют родители. То они стараются находится где-то в стороне. В случае появления работников милиции родители бывает, что даже бросают своих детей и просто уходят. Потому что понимают, что если ребенок придет у ним, то им будет ответственность».

Світлана ФЕДЧУН, кореспондент: А діти не намагаються сховатися за мамину спідницю. Адже вдома на маленьких заробітчан найчастіше чекають образи та стусани від п'яних родичів. Життя навчило їх бути акторами. Своїми сльозами вони здатні розчулити будь-кого. Проте у міліції застерігають: подаючи малим жебракам милостиню, ви лише продовжуєте їхні поневіряння.

Олександр ПОДОЛІННИЙ, заст. керівника відділу кримінальної міліції у справах дітей: «Может быть стоило взять этого ребенка за руку и подвести к первому попавшемуся милиционеру и сказать, что ребенок занимался попрошайничеством. Тогда вы поможете ребенку больше, чем подадите ему деньги».

Світлана ФЕДЧУН, кореспондент: Вуличних прохачів не карають. Жебракувати в Україні не заборонено. А от на тих, хто примушує до цього, чекає кримінальна відповідальність, які передбачає до трьох років позбавлення волі.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №3

19:34:48-19:37:03 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Українські діти мають спотворене уявлення про професії. Такого висновку дійшли психологи служби занятості. Дедалі більше малюків мріють стати бетменами, аватарами і ще менше Президентами. Аж до випускних класів більшість дітей погано орієнтується, які професії обрати, щоб і до душі, і для заробітку. Як наслідок, нікому не потрібні молоді фахівці поповнюють лави безробітних. Тому агітувати за виробничі професії фахівці кіровоградської служби занятості вирушили прямо в дитсадки.

Кореспондент: Малюки від трьох років вчаться спеціальними програмами. Зараз свою майбутню професію вони складають із пазлів. Дітям вже не розповідають про романтику польотів у космос. Радять мріяти про земне.

Альвіна ЗАЙКОВСЬКА, кер. відділу орг-ції профорієнтації Кіровогр. обл. центру зайнятості: «Ми знайомимо їх з виробничими професіями, які на сьогоднішній день, вони переживають друге відродження і стають дедалі популярнішими у нас на ринку праці. І які гарантують саме зайнятість».

Кореспондент: Діти граються, малюють, дивляться міні-фільми про найбільш дефіцитні на ринку праці професії. І виявляється, що бути аптекарем, чи будівельником, рятувальником, медсестрою або ж перукарем цікаво. Кілька занять і малюки вже розставляють пріоритети.

Назар, вихованець дитсадка: «Якщо б не було магазинів, люди померли б з голоду. Якщо б не було лікарів, то рани загнивалися б постійно».

Кореспондент: Агітація у дитсадках справа не марна, - переконують вихователі. Зернятко посіяне у цьому віці неодмінно проросте, - доведено на власному досвіді.

Валентина ОТЯН, завідувачка дитсадка: «Я пам'ятаю, як я обрала свою професію. Мені також дуже подобалося грати у виховательку у свій час. Були ляльки спочатку, потім діточки».

Кореспондент: Перші підсумки експерименту засвідчили: дітей, які хочуть стати автарами, чи попелюшками значно поменшало. Тож профагітацію тепер проводитимуть в усіх дитсадках міста.

Оксана МАР'ЯН, профагітатор: «До кінця літа ми плануємо обійти всі дошкільні заклади. А також ми будемо привлекати вже волонтерський рух».

Кореспондент: Програми для вихованців дитсадків розроблені фахівцями кіровоградського центру зайнятості вже зацікавили їхніх колег з інших областей.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №4

19:37:04-19:39:22 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Будинки під водою, у схилах над рікою та у кронах дерев - так дніпропетровські архітектори пропонують створити екомістечко. Місце вже знайшли. Це багатокілометрова територія між Дніпропетровськом та Запоріжжя уздовж дніпровських порогів. Попри фантастичність вигляду такого міста, архітектори впевнені, що його реально побудувати вже тепер. Нині шукають інвестора та готуються приголомшити світ.

Жінка: «Склоновое жилье. У нас вдоль Днепра склоны, в которых как бы вдавлены эти ячейки жилые. Так как обычное поле, лужайка, газон».

Кореспондент: Замість хмарочосів - приватні будиночки в обрамленні клумб. Для повного поєднання з природою струмки та водоспади всередині. Для фанатів підводного світу омелі, що пірнають, або тримаються на воді. Хто не боїться висоти, може обрати квартиру у кроні дерева. Якщо ж не сидиться на одному місці, будиночки, що крокують.

Жінка: «Не ты идешь куда-то, а себе в домике ты придешь в то место, куда тебе нужно».

Кореспондент: П'ятеро архітекторів-початківців цілий рік розробляли проект екологічного містечка. Тут і вертикальні багатошарові ферми, і чистий транспорт - геліокатамарани, дальні дирижаблі та сонцемобілі. Місце вже обрали - береги Дніпра від Дніпропетровська до Запоріжжя.

Юлія ШЕЛЕСТ, співавтор проекту: «Первоосновой вообще являются днепровских пороги. Потому что они излучают энергию, которая благотворно влияет на человека. Научится жить в гармонии с природой, затащить ее даже к себе в жилье».

Кореспондент: Нині архітектори підраховують вартість цього дива. Технології для такого будівництва, - переконують, - є.

Катерина БУРДА, співавтор проекту: «Деньги - это главный вопрос. А в плане того, что сделать, реализовать, это уже возможно даже сейчас».

Кореспондент: Будівельні компанії не відкидають, що екомістечко має шанси на втілення.

Леонід ТУРЧИН, власник будівельної компанії: «Я бы вложил в «Інтер»есный проект, но в любом варианте я должен знать, что он продастся. Что он окупится».

Кореспондент: Та попит на незвичне житло в Україні невеликий. Через це міста прикрашають стандартні новобудови, - пояснює головний архітектор Дніпропетровська.

Юлія САЄНКО, головний архітектор Дніпропетровська: «Это не нужно либо инвестору, либо допустим жителям при общественном обсуждении. Говорят, а зачем здесь такое? Мы бы хотели видеть что-то поспокойнее».

Кореспондент: Охочих до житла із родзинкою автори проекту тепер шукатимуть по всьому світу. Екомістческо для дніпровських берегів незабаром побачить Європа та Китай.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №5

19:39:23-19:42:10 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В оригінальний спосіб долають спеку у Кривому Розі. Купання дітлахам організували прямо в центрі міста - у фонтані біля міськради. Точніше місце для розваг діти знайшли самі. А чиновникам не залишилося нічого, як погодитися із цим вибором і подбати про зручність та безпеку маленьких відпочивальників.

Кореспондент: Коли міська малеча облюбувала собі для купання міськрадівський фонтан зараз тут вже ніхто і не пригадує. А згодом діти сюди почали з'їжджатися чи не з усього міста. Спочатку було хотіли їм ці розваги заборонити. Проте передумали. Працювати під дитячий гамір чиновникам сподобалося.

Жінка: «Как-то оно нас даже подбадривает, какой-то очень приятный фон».

Кореспондент: Від трирівневого фонтану-басейну дітлахи у захваті. У місті два офіційні пляжі. Проте обидва на околиці. Діставатися туди з різних кінців міста довжиною у 130 кілометрів незручно. Та й перебувати там самим дітям небезпечно. Зовсім інша справа - площа перед міськрадою.

Дівчина: «Если даже хочешь поехать, не всех отпускают родители. Тем более тут дети и 7-8 лет купаются. Даже могут сюда прийти без родителей».

Кореспондент: А ще фонтан вабить купальників своєю чистотою.

Жінка: «Речки же грязные, поэтому мы сюда ходим».

Чоловік: «Для того, чтобы с ребенком в открытой воде природной отдыхать, такого места я не встретил».

Кореспондент: Одним лише дозволом використовувати свій фонтан не за призначенням криворізькі чиновники вирішили не обмежуватися. Відтак у охорони адмінбудівлі влітку з'являються додаткові обов'язки. Приглядати за відпочивальниками.

Охоронець: «Мы делаем замечания. Проводим воспитательную работу».

Кореспондент: До послуг малечі міськрадівський туалет та їдальня. Спеціальний патруль контролює не тільки фонтан, а й територію парку, де він знаходиться. Нетверезим особам, хуліганам, собачникам та безхатькам сюди зась.

Віталій ІВАНЧЕНКО, командир відділення охорони адміністративних споруд: «Не пускаем тех лиц, которые ведут себя неадекватно вообще по отношению к детям».

Кореспондент: Задля дітлахів пішли і на додаткові витрати. У фонтан пустили не технічну, а питну водопровідну воду плюс додаткова санобробка».

Андрій ПОЛТАВЕЦЬ, помічник міського голови Кривого Року: «Щочетверга у нас є санітарний день проходить, коли вода чиститься, басейн чиститься».

Кореспондент: Купальний сезон у фонтані триває до першого вересня. Чиновники зізнаються: всерйоз подумають, чи не відкрити ще кілька таких фонтанів в інших парках міста.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №6

19:42:11-19:45:13 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Сьогодні професійне свято у металургів та працівників гірничодобувної галузі. Наші кореспонденти бачили, як святкують у Комсомольську на Полтавщині, де кожен третій добуває руду.

Кореспондент: Щоб роздивитися залізорудний басейн не обійтися без бінокля. Шість кілометрів завтовшки, понад два завширшки. На 300-метровій глибині тихо та спокійно, бо сьогодні на гірничо-збагачувальному комбінаті вибуховий день. В обід породу підірвали, під вечір почнуть розгрібати. Анатолій готує машину до роботи.

Гірник: «Люди празднуют, мы работаем».

Кореспондент: Працює ось на такому велетні. Лишень одне колесо вище людини - 3,5 тонни. Показове коло по калюжах. 25 кілометрів за годину. Водія у піт кинуло. У професійне свято собі бажає.

Анатолій, водій: «Нормальную зарплату и успехов в личной жизни».

Кореспондент: Зарплата залежить від виробітку. Що більше ходок, то більше грошей. Керівництво робітникам готує подарунок. За роботою стежитимуть наживо.

Віктор ЛОТОУС, ген директор гірничо-збагачувального комбінату: «Чтобы данные поступали в режиме онлайн. То есть человек сидит за монитором и ему видно, сколько в этой машине загружено тонн, с какой скоростью движется эта машина. То есть мы сейчас работаем над внедрением этой программы. Я думаю, что в следующем году мы ее реализуем».

Кореспондент: Хто працює той і їсть. Перше друге і компот возять на саме дно ось такою їдальнею на колесах. У святковий день на тих, хто працює чекає святкове меню. У Комсомольську із 27 тисяч працездатного населення 8 тисяч працюють на комбінаті. Для тих, хто не на зміні, святковий концерт на стадіоні. Вхід по запрошеннях через охорону - чоловічу та жіночу. Усі вмощуються за схемою. На балконі - керівництво. Під балконом - віпи, а тут преміювальними. Слива Іван Васильович отримав диплом за те, що він більше 30-ти років проїздив на «КраЗі». Хоче ще.

Робітник: «Аби здоров'я було б, та й ще поробив би».

Кореспондент: Диплом одержала і кухар Юлія. Бо найкраще з усіх готує салат.

Кухар: «Салат сподобався саме більше».

Кореспондент: Далі металургів та працівників гірничодобувної галузі вітали зірки. Гурт «ТіК» побажав, щоб руда була найкраща і затягнув про «Сірожене пірожене». До Комсомольська на день металурга завітали і закордонні гості. За закордонними зірками комсомольчани дивляться і знизу і згори. Для тих, хто нині на зміні, «Боні М» покажуть по телевізору. Щоб краще зірку було зняти, на стадіон пригнали цілий кран.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №7

19:45:14-19:48:13 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Час справжніх чоловіків оголосила одна з київських громад рідновірів. Хоча тиждень Перуна розпочнеться лише за два дні, початок святу вирішили покласти сьогодні.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Спека неймовірна на вулиці, а рідновіри зібралися вузьким колом погрітися біля багаття і кажуть: чим гарячіше тим краще. Так вони святкують початок нового чоловічого тижня. Символи чоловічої сили. Покровитель воїнів - дерев'яний Перун, стихія сильної статі вогонь та вінки. Сьогодні не жіночі, а чоловічі голови увінчані дубовим листям. Але плести обереги коханим мають жінки.

Веселина, рідновірка: «Це вінок на зберіг. Наше кохання кохання, силу мого чоловіка для майбутніх поколінь».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Починають свято з поминання богів всіх. У рідновірів їх багато, як і свят у році. Але тільки Перуну вберегли священну іскру. Кілька місяців вогник подорожував регіонами країни. Тепер у столиці загорівся перуанським багаттям. На першому жертовному столі хліб, сніп і медовуха, на другому м'ясо вепра, справжнім воїнам самих злаків замало. Аркан - обрядовий танок перед боєм. Танцювати можна без відчуття ритму і граційності. Головне запевнити богів, що їх є кому захистити. Останнім часом покровитель воїнів Перун сам потребує патрона.

Чоловік: «Так зрубували його, от. Ну і в цьому місці ми понабивали цвяхи для того, щоб не можна було продовжити і він чорний тому що його облили також і підпалили. Але боги якби не дозволили йому згоріти».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Ідола перев'язують та дарують меча, щоб усі боялися. Насправді лише рідновіри переймаються своїми кумирами. За останні роки жертовників сплюндровано багато і безкарно.

Володимир КАГАДІЙ, жрець рідної віри: «Фарбою обливають і кагадієм обсипають. А ми чистимо і фарбуємо».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Вирізати нових кумирів у рідновірів вистачає і коштів, і віри. Тож Перуну вдягають переможного вінка. Хай забинтований і щойно відмитий, але відсьогодні він герой тижня. До наступної неділі Перуна і всіх чоловіків слід особливо шанувати. На який лад встановлює кожна родина окремо.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №8

19:48:14-19:51:35 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Під Черніговом у Чистовиці, на місці давнього поселення вікінгів, проводять десятий фестиваль слов'яно-варязької культури. Там спробували відтворити атмосферу скандинавської громади 9-13-го століття. Учасники напнули намета за кресленнями найталановитіших мандрівників свого часу, готуючи їжу з того, що зловили у річці, носять одяг стародавніх слов'ян та навіть б'ються на мечах за своє місце під сонцем.

Алла СКОРИК, кореспондент: Лучники, вікінги, вогнетворці - за чотири дні ці люди забувають, що вдома в гаражі чекає машина, розривається мобільний телефон. Вони на фестивалі, а це означає - навіть розумово про цивілізацію та гроші неприпустимі. «Коваль-2010» - зібрання закрите. Туристів пускають за благодійну допомогу, але не дуже вітають відвідувачів, які нагадують про життя по той бік паркану. Квиток на фестиваль сьогодні на мені. Дві сорочки - одна спідня, одна верхня. І такі дивні варязькі капці. Це зроблено вручну із натуральний матеріалів та натуральних барвників. Знайти їх у вільному продажу практично неможливо. Квиток у сучасному одязі коштує 20 гривень, тобто економія сумнівна. Учасники фестивалю тільки чекають куровелю, щоб знову дістати зі скриньок обладунки, начистити до блиску зброю та схрестити мечі на турнірі вікінгів. На 4 дні Сергій Ладанюк змінив ім'я на скандинавське - Олоф Рудий. Жалкує, що народився він на тисячоліття пізніше, відростив вуса, оселедець, змайстрував кольчугу і грається у вікінгів.

Олоф РУДИЙ, сучасний вікінг: «Жарко, тяжело. В доспехе да. А в костюме вот например, если рубаха из домотканки и штаны их домотканки, то никогда не запреешь, не запотеешь. Потому что это настоящее, натуральное».

Алла СКОРИК, кореспондент: Бої запеклі, без синців не минаються. Від важких ударів мечем голову прикриває шолом, тіло, щит. Про всяк випадок чергує швидка та менестрелі. У мандрівних артистів свій спосіб лікування, - говорить дівчина зі співочим ім'ям Барда.

Жінка: «Бард - это человек, который лечит словом».

Алла СКОРИК, кореспондент: Під співи менестрелів розігріваються вогнетворців. У часи вікінгів їх би назвали магами. Тепер свої трюки вони списують на спритність рук. Варязькі розваги, давній побут. На столі замість чашок роги, чашки, ложки, дерев'яний посуд, глиняний. Дрібні порушники дисципліни таки дістають із варязьких кишень мобільники. Але це радше виняток із правил.

Олександр СУБОТІН, організатор фестивалю: «Это как бы незаметно. Стоит нам только конец, начинаем переодеваться, мы не знаем как одеть штаны, как надеть туфли. Выезжаем на автобусе на вокзал и с удивлением смотрим а что же происходит, куда мы попали».

Алла СКОРИК, кореспондент: За 4 дні фестивалю серед учасників виберуть найсильнішого вікінга, найкращого лучника та власника найточнішого історичного костюма.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №10

19:52:49-19:55:35 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: «Броненосець Потьомкін» дивилися сидячи на однойменних сходах. Організатори Одеського міжнародного кінофестивалю організували наймасовіший показ в Україні. Стрічку, зняту Сергієм Ейзенштейном ще на початку 20-го сторіччя визнавали найкращим кінотвором всіх часів і народів. Реконструйовану, тобто відтворену заново оригінальну версію кілька років тому в Німеччині демонстрували безкоштовно всім охочим.

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Версія без цензури та скорочень, як замислив та зняв автор. Оскільки у світовому прокаті донедавна Потьомкіна крутили суттєво перемонтованого.

Наум КЛЕЙМАН, кінознавець: «Знаю, что фильм получил во многих странах тогда запрещен, они были напуганы материалом. А между тем смысл этого фильма был в другом. Не в призыве к бунту, а в прекращении насилия. И в этом смысле в сегодняшнем мире, я думаю, этот призыв не потерял смысла, не потерял своей значимости».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Глядацька зала на кілька тисяч місць. На один вечір одеські потьомкінські сходи перетворилися на кінотеатр. Німе кіно під супровід симфонічного оркестру. Партитура теж відновлена з оригіналу 26-го року. Організатори очікували 10 тисяч глядачів. Міліція порахувала менше. Щоб був порядок, охорони на сходинках побільшало. Тож хлопцям роботу вдалося поєднати з розвагою.

Міліціонер: «Я вообще на службе сейчас нахожусь. Так точно. Могу сказать, это культурное, массовое такое действие. Нужно по развитию нашей молодой стране».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Кіно про бунт на кораблі через обід з червивим м'ясом присвячений першій революції у 1905-му році. Сучасники розшифровують на власний смак.

Військовослубовець: «Конечно. Вон корабли военные, флот, армия. Ну конечно вторая мировая война. На первую еще не было кораблей. Они были деревянные».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Дехто серед старшого покоління взагалі якийсь не той підтекст на демонстрації роздивився.

Чоловік: «То комуністична пропаганда, ми то вже проходили. З'їли».

Соломія ВІТВИЦЬКА, кореспондент: Іноземні ж туристи, що відпочивають у чорноморській перлині масштабній екранізації раді. Втім німе кіно на міжнародному фестивалі тільки з російськими титрами не дуже второпали.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

18.07.2010 3:00:25

Сюжет №12

19:56:14-19:59:00 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Унікальну колекцію каменів зібрав донеччанин Андрій Тараман. Він твердить, що кам'яні та піщані фігурки знайдені ним на території ландшафтного парку «Клебан-Бик» є скам'янілими залишками пермського періоду. Ентузіаст чекає в гості справжні фахівців, які спростують, або підтвердять його теорію. Ірина Степанова теж доторкнулася до кам'яної вічності.

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Ящірки, жабки, змійки ніби застигли у русі, - каже власник знахідок. За його теорією вони раптово замерзли, а потім природні процеси і 300 мільйонів років потому тримаємо в руках рештки мешканців юрського періоду.

Андрій ТАРАМАН, власник колекції: «По моей версии это было резкое похолодание климата. Белок не успел разложится, єто случилось в течении 2-3 часов».

Чоловік: «Ледник проходил по Северскому Донцу, по Дону и в нашей зоне ледникового облединения не было».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: В заповіднику про Андрієві знахідки знають. Теорію його вважають вигадкою, самі з фахівцями з Києва радилися. Вердик один: кам'яніють лише тверді речовини. І ті частинами. Ось наприклад, як ці рештки араукарії.

Борис ЖИЛА, директор РЛП «Клебан-Бик»: «Это части скелета могут окаменеть. Также древесины. И то не полностью стволы деревьев, а их части».

Андрій ТАРАМАН, власник колекції: «У ученых сомнения в каком плане? Что этого не может быть потому что этого быть не может».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Андрій і радий був би відмовитися від своїх висновків, якби не голова, якоїсь істоти з хоботом. За фахом ветеринар, він знається на анатомії тварин. Стверджує: надто багато збігів, як для плодів фантазії.

Андрій ТАРАМАН, власник колекції: «Сохранились стенки сосудов дивным образом и кровь. Когда я его начал водичкой мыть, вот эта жидкость, песочек начал растворятся и протекать. Я даже, как говорится, мимолетом подумал, что я порезался. Потому что цвет идеально подходит к цвету крови».

Борис ЖИЛА, директор РЛП «Клебан-Бик»: «Все подтвердили, что это избыток железа в наших пещаниках и они просто дают такие причудливые формы».

Ірина СТЕПАНОВА, кореспондент: Ландшафтний парк «Клебан-Бик» зветься так не тому, що тут биків начебто розводили, а тому що дослівно з тюркського перекладається, як западина під водою. Уявіть, 300 мільйонів років тому тут було пермське море. Тому і досі тут знаходять камені з відбитками молюсків та мушель. Серед Андрієвих знахідок також чимало відбитків морських лілій, мушель, коралів. Вони справді унікальні і сумнівів не викликають. Та Андрій мріє, що палеонтологи всерйоз зацікавляться його теорією, готовий передати колекцію для майбутнього музею».

«Інтер» випуск 20:00

«Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №1

20:01:17-20:09:19 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе исполняется ровно полгода после смены власти. 17 июля истекло шесть месяцев со дня президентских выборов. Срок небольшой, но за это время в политическую историю страны было вписано немало событий. Это и восстановление российско-украинских отношений, и, как следствие, продление сроков базирования Черноморского флота в Крыму. Это и первые попытки провести в стране запоздалые реформы, и отказ от стремления в НАТО. Кстати, закон об основах внешней и внутренней политики, в котором написано, что Киев держит курс на внеблоковость, на текущей неделе вступил в силу. Все это, может, и не сказалось заметно на нашей повседневной жизни, но уже изменило страну. Ровно 20 лет назад страна, как и сейчас, определяла свой курс и свои цели. 16 июля 90 года парламент принял Декларацию о суверенитете - документ, который превратил часть Советского Союза в государство. После Декларации был Акт о независимости, референдум, написание Конституции. За эти годы в Украине изменилось многое, незыблемой остается только Декларация. Семь страниц машинописного текста, с которых все началось, изучила Анастасия Даугуле.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: 16 июля 1990 года, 10 часов утра, Верховный совет УССР взрывается аплодисментами: Декларация о государственном суверенитете проголосована. Возле здания парламента волнуется людское море - узнав о решении, митингующие едва не растерзали от радости депутатов. И задарили их цветами, в основном скромными ромашками. Так искренне и трогательно могли встречать народных избранников только в далеком 90-м, - говорит Левко Лукьяненко.

Корреспондент: «Ви пам'ятаєте, 20 років тому вам дарували тут сааме білі ромашки?

Левко ЛУКЬЯНЕНКО, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Так, я пригадую. Це ж було проголошення программи будівництва незалежної України».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Самая большая загадка того июльского дня - как небольшая группа национал-патриотов, только-только попавшая в первый демократически избранный Верховный Совет тогда еще УССР, смогла убедить проголосовать «за» коммунистов, у которых было абсолютное большинство?

Левко ЛУКЬЯНЕНКО, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Ми розподілили всіх комуністів між собою і зайнялись їхнім, так би мовити, вихованням. Виховували з трибуни, виховували в коридорі, виховували там де небудь, виховували в буфеті. І це без кінця, від ранку до шостої години, до тих депутатів йшли ввечері, вже після роботи Верховної Ради. Часом брали пляшку вина, і там продовжували до години 12-ї».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Справедливости ради нужно сказать: киевской Декларации не было бы без московской. За месяц до голосования в Украине Российская Советская Федеративная Республика неожиданно приняла свою Декларацию о суверенитете. Во многом это был результат конфликта между Горбачевым и Ельциным: документ разделял их полномочия. Украина же оперативно воспользовалась ситуацией:

Леонид КРАВЧУК, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Коли Росія першою прийняла Декларацію про суверенітет, зразу змінилася думка українських політиків. Тому що Україна завжди орієнтувалась на Росію. І російська декларація стала знаковою».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Леонид Кравчук, тогда главный идеолог ЦК КПУ, вспоминает: в 90-м партия уже не была монолитом, в ней крепло национальное крыло. Отечественная элита стремилась к автономии от Кремля. И первый проект украинского суверенитета был составлен как раз в ЦК.

Анатолий ТКАЧУК, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «76 разів вживалося слово «Радянський Союз».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Анатолий Ткачук представлял в том парламенте западноукраинских патриотов. Вспоминает, что спорили до хрипоты над каждым абзацем. Неожиданных союзников обрели в лице «красных директоров».

Анатолий ТКАЧУК, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Всі зовнішньоекономічні операції здійснювались лише через «Внешторгбанк». А директори великих підприємств, які займались експортом, вони також розуміли, що цієї валюти вони ніколи не отримують, якщо не буде нормальної банківської системи української».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Была в коммунистическом большинстве и еще одна немаленькая группа - мотивы ее голосования не были секретом:

Владимир ПИЛИПЧУК, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Якщо буде незалежна Україна, то вони отримують посади, непідзвітні Москві. А політбюро в свій час було - це, знаєте, вище нього тільки Господь Бог був . І вони хотіли бути такими напівбогами в України».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Ивана Плюща называют «крестным отцом» Декларации. Вот он, еще жгучий брюнет, на памятной сессии 16 июля. Именно он поставил документ на голосование, прекратив бесконечные обсуждения.

Иван ПЛЮЩ, первый вице-спикер Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Ми ж не валили Союз. Ми просто хотіли, щоб цей Союз був якісно новий. Можна так умовно сказати, на конфедеративній, не на федерації, а на на конфедерації. Так, як Швейцарія існує. Ми пропонували цивілізований «бракоразводний» процесс».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В 1990-м депутаты так и не решились вписать в Декларацию слово «независимость». Тогда это было слишком смело. В фондах Центрального государственного архива сохранились протоколы обсуждения названия Декларации.

Наталья МАКОВСКАЯ, директор Центрального архива высших органов власти Украины: «Пропонується назва «Декларація про державну незалежність». Рішення не прийнято. Наступна назва - Декларація про державну незалежність. В дужках - суверенітет Української Радянської Соціалістичної Республіки. Рішення не прийнято».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Итоговое название стало памятником компромиссу - изящное французское слово «суверенитет» позволило каждому расшифровать его по-своему. В архиве хранится еще несколько «Інтер»есных документов. Например, парламентские стенограммы за лето 1990 года. Открываем июль, 16-е число - день принятия Декларации. Председательствующий Иван Степанович Плющ обращается к депутатам: «Мы тратим время. А до каникул осталось 10 дней. Мы должны плодотворно поработать и в пятницу закончить с суверенитетом!». И 20 лет назад депутатам было не чуждо ничто человеческое. После принятия документа часть депутатов торжественно прошла по центру Киева и отправилась в ресторан - отметить победу. Сергея Цекова среди них не было: он голосовал против Декларации. Таких, как он, было всего четверо.

Сергей ЦЕКОВ, депутат Верховного совета УССР (1990-91): «В нашей крымской депутатской группе все были категорически против принятия Декларации о государственном суверенитете. Был авантюризм в определенной степени. Представители национал-демократов, они были более организованные, более сплоченные, более идейные».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Он и сегодня проголосовал бы против. В отличие от Лукьяненко, он ни на минуту не засомневался в правильности своего выбора. Хотя признается: 20 лет назад будущее виделось ему несколько иначе.

Левко ЛУКЬЯНЕНКО, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Ми будемо господарями своєї землі і її багатств, і більше не стоятимемо в чергах за якимось сиром чи ковбасою».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Вспоминая «продуктовые» надежды двадцатилетней давности, депутат улыбается.

Левко ЛУКЬЯНЕНКО, депутат Верховного совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «Дожилися, що черг немає за ковбасаю. Але й ковбаси немає путящої».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Декларация, несмотря на все ее недостатки, стала основой законов и референдумов зарождающегося украинского государства, юридическим фундаментом Акта о независимости. В ней прозорливо прописывались собственная валюта, налоговая и таможенная системы, и даже нейтральный статус.

Леонид КРАВЧУК, депутат Верховного Совета УССР (1990-91), соавтор Декларации о государственном суверенитете Украины: «І до цього часу з документу цього, з Декларації про державний суверенітет беруть ідеї, беруть положення, і взяли до Конституції 1996 року. І зараз, як бачите, в зовнішній політиці також беруть ідеї з Декларації про державний суверенітет».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Вот они - семь страниц машинописного текста, изменившие ход истории. Плюс несколько томов сопроводительных документов. Теперь они в архиве ждут своего исследователя. За 20 лет материалы о суверенитете Украины заказывали в читальный зал всего один раз.

«Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №2

20:09:20-20:17:05 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: В Конституционном суде на этой неделе сменился председатель. Вместо Андрея Стрижака, который отработал отведенный законом трехлетний срок, суд возглавил Анатолий Головин. И уже через день после этого назначения, депутаты обратились в Конституционный суд с вопросом, не противоречит ли Основному закону политреформа 2004 года. Напомним, 8 декабря 2004 года Верховная рада приняла закон о внесении изменений в Конституцию, который предусматривает переход от президентско-парламентской к парламентско-президентской форме правления, формирование правительства коалицией депутатских фракций, продление срока полномочий парламента до пяти лет. От справедливого решения суда - не только Конституционного - часто зависит судьба и государства, и его граждан. В Украине необходимость реформы судебной системы назрела уже давно. И на прошлой неделе парламент принял закон о судоустройстве. По сути, это первая попытка качественно преобразовать систему. Что именно в ней изменится и гарантирует ли реформа справедливые решения - выяснял Евгений Кожирнов.

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Историю Валентины Хорошун «Подробности» рассказывали год назад. К тому моменту она уже пять лет судилась со своим высокопоставленным соседом. Чиновник решил расширить свою жилплощадь в центре Киева за счет квартиры Валентины. Женщина демонстрирует лишь малую часть документов, накопившихся в ходе разбирательства. В этих папках - решения всех судебных инстанций. Спор трижды рассматривал районный суд, дважды - апелляционный и, наконец, последнее решение совсем недавно вынес кассационный, Верховный Суд Украины. Но уверенности в том, что дело закончилось в ее пользу, у Валентины Хорошун нет и в помине.

Валентина ХОРОШУН, киевлянка: «У тому то й справа, що немає впевненості, тому що дивлячись на те, як протікали всі ці процеси протягом шести років, я думаю, що вони на цьому не зупиняться».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Отныне в Украине подобных историй станет значительно меньше, - уверены в Администрации президента. Елена Лукаш - один из соавторов нового законопроекта о судоустройстве и статусе судей - обещает: как только президент подпишет соответствующий документ, многолетние тяжбы канут в лету, а суды не смогут без весомой причины отправлять дела на пересмотр в низшую инстанцию.

Елена ЛУКАШ, первый заместитель главы Администрации президента: «Законопроект ликвидирует возможность нерассмотрения дел по существу, как любят практиковать украинские суды сейчас. Законопроект вдвое уменьшает процессуальные сроки рассмотрения дел, законопроект убирает такой ненадлежащий механизм рассмотрения дел, как повторная кассация».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Главная цель изменений, говорят авторы, - вернуть доверие украинцев к служителям Фемиды. Прежде всего, закон изменит структуру судебной ветви власти. На уровне судов первой и второй инстанций будут ликвидированы военные суды и военные палаты при апелляционных судах. А на высшем судебном уровне изменения куда более существенны. Создается новый Высший суд, который, в основном, будет рассматривать кассационные жалобы по уголовным и гражданским делам. При этом кассационные полномочия Верховного Суда фактически аннулируются. Это зал заседаний пленума Верховного Суда Украины. Он рассчитан на 96 судей. Но после вступления в силу нового закона о судоустройстве, здесь останутся всего 20 служебных кресел. Компетенция Верховного Суда намного сократится. Высший судебный орган в государстве, который в 2004-м назначил так называемый «третий тур» президентских выборов, теперь будет рассматривать дела по существу только ради установления прецедента. То есть в случаях неодинакового применения норм права высшими специализированными судами. И при условии, что сами суды обратятся с такой просьбой.

Василий ОНОПЕНКО, председатель Верховного Cуда Украины: «Кожен суд буде приймати рішення і почнеться велика путаниця, нерозбериха. Це фактично удар по правам і свободам громадян, але відслідкувати вже буде нікому. Тому що у Верховного Суду фактично таких повноважень не передбачається».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Василий Онопенко - единственный судья в Украине, осмелившийся просить президента ветировать проект закона «О судоустройстве и статусе судей». Он уверен: документ не только обезглавит всю судебную систему, но и уничтожит понятие «независимый суд».

Василий ОНОПЕНКО, председатель Верховного Суда Украины: «Це, на мій погляд, не законопроект чи не закон майбутній, це просто інструкція по тому, як зробити суди залежними, і ми це вже бачимо. Я бачу, як підсилилися в незаконний спосіб повноваження Вищої ради юстиції, як судді бояться приймати вже законні рішення».

Сергей КИВАЛОВ, народный депутат Украины, член Высшего совета юстиции: «Сегодня судебная система боится. Боится, потому что за вынесение заведомо неправосудного решения они просто будут уволены. Дело в том, что вот этим, ну, решением о изменении подсудности мы поломали схему, которая работала на протяжении десяти лет».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Сергей Кивалов - соавтор судебной реформы. Он же член Высшего совета юстиции. Именно этого органа теперь должны будут бояться нечестные судьи. От резолюции Совета во многом будет зависеть, удержится ли на должности судья. Противники нового законопроекта уже называют будущий Высший совет юстиции «жандармом судебной системы».

Сергей КИВАЛОВ, народный депутат Украины, член Высшего совета юстиции: «Высший совет юстиции - его нельзя назвать ни жандармом, ни еще каким-то словом, потому что он не принимает окончательного решения. Высший совет юстиции вносит представление об увольнении того или иного судьи».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Окончательно судьбу провинившихся служителей правосудия будут решать президент или Верховная Рада, в зависимости от статуса увольняемого судьи. Обжаловать это решение можно будет только в Высшем административном суде. Это еще одно новшество судебной реформы, которое позволит побороть безнаказанность судей и снизить уровень коррупции, - говорят авторы реформы.

Елена ЛУКАШ, первый заместитель главы Администрации президента: «Невозможно понять и принять тот факт, что судья, совершивший нарушение 96 раз не является на заседание Высшего совета юстиции, а потом обжалует его решение в районном суде, отменяя его, и смеясь просто над теми, кто пытается добиться правосудия - с такими ситуациями нужно было заканчивать».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Кроме прочего, новый закон расширяет и перечень оснований для увольнения судьи. Вершителей правосудия будут наказывать не только за принятие неправомерных решений, но и за умышленную волокиту. Обязанность соблюдать сроки рассмотрения дел у судей вызывает особое уныние. Они говорят: при сегодняшнем финансировании правосудия, нехватке кадров и загруженности делами выполнить это требование практически невозможно.

Василий БОРОДИЙ, председатель Подольского районного суда Киева: «На сьогоднішній день в провадженні кожного судді - від трьохсот до п'ятисот справ. У судді повинно бути десь близько 70 цивільних справ і близько 20 кримінальних справ».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Судья Бородий считает: новый закон даст политической власти дополнительные рычаги давления на власть судебную. А в одной из столичных юридических компаний, наоборот, уверены: после вступления в силу законопроект снизит политизацию судебного процесса.

Арсений МИЛЮТИН, старший юрист юридической компании: «Я думаю, що новий закон буде сприяти тому, що судді будуть більше керуватися законом, аніж політичною ситуацією. З іншого точки зору, все рівно політична ситуація так чи інакше і економічна ситуація буде впливати на правозастосування».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Авторы законопроекта за критикой своего законотворчества следят внимательно. И говорят, что готовы учесть разные мнения. Но все же уверены, что новый закон оправдает себя на практике. Первые результаты действия нового закона о судоустройстве можно будет оценить уже в октябре-ноябре этого года, а пока в Администрации президента готовят следующий этап судебной реформы. На очереди - Уголовно-процессуальный кодекс.

«Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №3

20:17:06-20:25:12 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Патриарх Кирилл через вскоре посетит Украину. Во вторник святейший прибудет в Одессу, далее в плане - Днепропетровск и Киев. Накануне визита в эксклюзивном «Інтер»вью нашей программе глава Русской православной церкви дал свою оценку происходящему в Украине, рассказал о новых способах донесения Божьего слова до верующих, о борьбе с социальными болезнями и о возрождении духовности. Ваше святейшество, спасибо за возможность услышать слова от вас для наших, украинских верующих. Не секрет, что вы внимательно следите за тем, что происходит в Украине. За тот год, что вас не было в нашей стране, как вы считаете, что изменилось?

Кирилл, святейший патриарх Московский и всея Руси: «В первую очередь я хотел бы увидеть, что изменилось. Как говорят, один раз увидеть - лучше, чем сто раз услышать. Но уже сейчас видно, конечно, что происходит стабилизация, политическое выравнивание экономических показателей, развитие отношений с миром, и с ближними соседями, включая Россию, и с Европой, и с Соединенными Штатами. Я думаю, что налицо, конечно, значительно качественные изменения в жизни украинского общества. Хотя, может быть, это, опять-таки, взгляд со стороны. Вот мне хотелось бы увидеть и почувствовать то, что происходит сегодня на Украине, но, если говорить кратко, я весьма положительно оцениваю развитие Украины в последние месяцы».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Ваше святейшество, не секрет, что в Украине и в России так называемые социальные болезни имеют место быть. Какова роль церкви сейчас, может ли эта роль быть гораздо более сильной в том, чтобы бороться с гордыней, со стяжательством, жадностью?

Кирилл: «Вот в этом-то и заключается, в первую очередь, социальная роль церкви. Мы сегодня себя не ограничиваем только работой с личностями, и мы не ограничиваем проповедь церкви только проповедью индивидуальной нравственности. А почему? А потому, что исторический опыт показал, что если мы работаем только с человеком, но не занимаемся социальной, социальным измерением, то мы упускаем из вида, из пасторского внимания, самое главное - как внутренний мир человека реализует себя в социуме. Ведь когда острый политический кризис, он проходит просто по человеческим судьбам. От чего это? От внутреннего состояния. Вот почему сегодня церковь говорит, что она идет по миру, держа в руках крест Господень. А что такое крест? Это пересечение вертикального и горизонтального измерений. Вертикальное измерение - это измерение внутреннее человека, человек и Бог. А горизонтальное - это участие человека в общественной жизни. Поэтому ни в коем случае нельзя входить в такой индивидуальный, индивидуалистический морализм и говорить, что все, что касается общества - нас не «Інтер»есует, вот мы только человеком занимаемся. Как нельзя и говорить другое, что нередко сегодня присутствует в мировом христианстве: мы занимаемся общественными проблемами, а личная жизнь - это личная жизнь человека. Там его свобода, там он сам все определяет. Православная церковь ни в коем случае не выступает против свободы личности, но призывает человека к такому развитию, когда бы свобода реализовывалась в рамках нравственной ответственности человека перед Богом».

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Ваше святейшество, наше общество современное называют обществом потребителей. Что церковь делает для того, чтобы духовные ценности превозобладали в человеке над материальными?

Кирилл: «Вот вы очень правильно сформулировали вопрос. Почти так, что мне и отвечать нечего. Потому, что с одной стороны, материальное потребление - это естественное стремление человека. Если человек не будет заботиться о материальном потреблении, он погибнет. Это все связано с выживанием человека. И ни в коем случае церковь не может занять, опять-таки, такую отстраненную, морализаторскую позицию - что, знаете, не думайте обо всем этом. Это будет очень неправильно. А вот против чего церковь выступала, выступает и будет вступать? Она выступает против того, что святые отцы называли похотью плоти. Это когда доминантой в человеческой жизни становится потребление. Удивительные слова Спасителя: какая польза человеку, если он приобретет весь мир, а душу свою погубит? Не знаю, нужно золотыми буквами в каждой комнате повесить. Особенно иногда в гардеробных комнатах богатых людей».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Недавно вы призвали священнослужителей активнее использовать в общении с верующими людьми новые технические средства, «Інтер»нет, социальные сети. Но ведь это не может заменить общения, непосредственно человеческого общения».

Кирилл: «Совершенно верно. Но что такое, например, социальные сегодня сети, «Інтер»нет, которые осуществляют свои коммуникации через электронную почту? В конце концов, речь идет о конверте. Используем ли мы классический конверт, кладем туда написанное от руки письмо - или используем электронную форму. Все это технические носители, это то, что к сути дела не относится. Сейчас у священников, богословов, есть возможность передавать письменно свои мысли, делиться своим духовным опытом, отвечать на недоумения других людей включаться в полемику. Поэтому я призываю духовенство участвовать во всей этой современной жизни, в этом обмене информации, но только с очень высоким чувством ответственности. Нельзя просто болтать в «Інтер»нете, нельзя говорить от ветра головы своя, кроме того, нельзя свои собственные мысли часто подавать таким образом, чтобы люди воспринимали это как мысли церкви. Есть нечто, что меня особенно волнует - это нравственное состояние, духовное состояние духовенства. Потому что священники - это лидеры, они должны давать пример. Поэтому воспитание современного священника, создание условий для его постоянного духовного роста является важнейшей задачей епископата. Вот если совсем сказать какую-то вещь такую, может быть, неожиданную - мы очень нуждаемся в подвижниках, и нужно делать все для того, чтобы таких подвижников становилось как можно больше. Они как локомотивчики потянут за собой весь народ. Я с радостью снова еду в Украину. Я надеюсь посетить Одессу, Днепропетровск, Киев, опять помолиться со своим верующим народом, прикоснуться к святыням, о многом, может быть, подумать, многое понять. Потому что такие поездки очень важны для предстоятеля церкви. Я хотел бы, пользуясь случаем, сказать, что Украина очень близка моему сердцу по многим причинам. Но, может быть, самая главная причина - это сила веры, сила религиозного чувства, это чистота и естественность проявления этого чувства. Дай Бог людям сохранить эту веру, а вместе с ней - и замечательную духовную традицию Киевской Руси».

«Інтер»: Програма «Подробиці тижня» (випуск 20:00:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №4

20:25:13-20:32:40 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Погода в Украине ставит температурные рекорды: термометры фиксируют плюс 30 уже в утренние часы, а полуденный зной иначе как «адским» не назовешь. От теплового удара спасают кондиционеры и вода - ее в жару потребляется огромное количество. Но в Украине практически вся вода в водопроводных трубах, как утверждают специалисты, не пригодна для питья. Имея богатейшие запасы, мы попросту уничтожаем реки и озера, сбрасывая нечистоты, промышленные отходы, химикаты и соли. Можно ли пить ту воду, которую пьют украинцы, изучала Светлана Чернецкая.

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Этот белый порошок - манна небесная, - считают в крымском селе Изумрудное. С его помощью тут решают самую большую проблему - некачественной водопроводной воды. Препарат «Полисорб» разработали в Академии наук для очистки воды в полевых условиях и для военных медиков. А на этом заводе сферу применения рискнули расширить.

Валерий БЕЛЯКОВ, директор Джанкойско-Сивашского опытно-экспериментального завода НАН Украины: «Башню Рожновского освобождаем, очищаем ее, вливаем туда 30 килограммов препарата, закрываем, наполняем из скважины водой. Оно перемешивается, открываем, и пока вода пройдет через систему водоснабжения, она становится практически стерильной».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Директор уверяет: вот уже 15 лет селяне пьют воду в 10 раз чище, чем предполагает ГОСТ. Технологию готовы внедрить и по всей стране, но никто не заказывает. Большинство украинцев продолжает зависеть от водопроводной воды условной чистоты. Каждый третий украинец пьет воду из Днепра или его притоков. Так строилась вся система водоснабжения страны. Логика проста: река большая, на всех хватит. Система подачи воды в краны не меняется вот уже почти столетие, но бассейн реки за это время возглавил список самых грязных в Украине. Это химическая очистка днепровской воды. Из речной ее делают питьевой. Или, по крайней мере, пытаются делать. То, что оборудование износилось и водопроводная система не выдерживает никакой критики, известно давно. Но даже полная их замена не гарантирует кристального результата. Технология рассчитана на очистку воды 1-й категории, какой днепровскую уже много лет назвать нельзя.

Анатолий ЯЦИК, директор Украинского НИИ водохозяйственно-экологических проблем: «Ну, ми знаємо, що першої якості вода є десь на Волині, у витоках, де джерела б'ють. Друга зустрічається, а в основному третій-п'ятий класи якості води».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Но придраться к качеству на государственном уровне невозможно - в Украине действует ГОСТ 1982 года. Сводка параметров, которым должна соответствовать водопроводная вода, изложена на этих страницах. В «Укрметртестстандарте» это настольная книга.

Евгения КРИЦКАЯ, начальник отдела государственной регистрации ГП «Укрметртестстандарт»: «В прямому і в переносному смислі це минуле століття, 82-го року цей стандарт вже, звичайно, себе давним-давно себе вичерпав. Кількість показників, знову таки я кажу, якщо порівняти ГОСТ-82 і ті вимоги, які в Євросоюзі, це небо і земля: 29 і понад 70».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Воде и методам ее очистки он посвятил всю научную жизнь. Владислав Гончарук показывает новейшую разработку Института коллоидной химии. Это установка будущего, - уверяет академик. Такой конструкции по силе очистить воду из любого источника.

Владислав ГОНЧАРУК, академик НАН Украины, директор Института коллоидной химии: «Это может быть шахтная вода, может быть морская вода».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Если такую технологию внедрить, из кранов украинцев потечет чистая питьевая вода. По всей стране срочно нужно менять и систему очистки, и критерии качества воды, - уверяет академик Владислав Гончарук. И вспоминает самое яркое доказательство того, что советский ГОСТ утратил свою актуальность. Нынешней весной в Киевском водохранилище погибла вся рыба. Такую картину наблюдали несколько дней подряд. А это водохранилище - основной источник питьевой воды для столицы.

Владислав ГОНЧАРУК, академик НАН Украины, директор Института коллоидной химии: «МОЗ совершенно правильно говорил, что вода соответствует ГОСТу, хотя она и по запаху была неприемлема для питья. Но токсиканты, которые там были, или трупный яд - он не входит в число контролируемых компонентов ГОСТом».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Еще два года назад институт разработал новые ГОСТы. Их заказало министерство ЖКХ. Но уже год документ ждет согласования в министерстве здравоохранения.

Владислав ГОНЧАРУК, академик НАН Украины, директор Института коллоидной химии: «Оппонентов этому ГОСТу нет, но и пока нет утверждения. Я бы считал это преступным в отношении подобного рода вещей, а позицию медиков - аморальной».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Устанавливать требования к качеству воды должна не Академия наук и Министерство ЖКХ, а медики, - отвечают в Минздраве. Что они и сделали, пересмотрев санитарные требования к качеству воды. На этой неделе вступил в силу документ, согласно которому вода должна отвечать более чем пятидесяти критериям безопасности.

Святослав ПРОТАС, главный специалист департамента организации санэпидемиологического надзора МОЗ Украины: «Показники безпеки були затверджені в 1996-му, в повному обсязі ми не могли впровадити той документ, ми сьогодні відпрацювали, затвердили новий документ. Питання якості не повинно нікого хвилювати, оскільки це питання виключно Міністерства охорони здоров'я».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Что важнее - пересмотреть ГОСТы или усилить контроль за качеством очистки? В Госпотребстандарте - национальном органе по стандартизации - уже на следующей неделе собираются столкнуть лбами всех участников процесса.

Яна ШАФОРЕНКО, ведущий специалист департамента стандартизации Госпотребстандарта Украины: «Для вирішення проблеми, із з'ясування якої причини є непогодження, створено робочу групу, завданням якраз є розглянути всі питання».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Независимо от итогов дискуссии, в министерстве ЖКХ в этом году 300 миллионов гривен потратят на водные программы. Большая часть из них пойдет на реконструкцию систем водоснабжения, остальное - на установку систем доочистки воды.

Сергей ЗИМИН, заместитель министра ЖКХ: «Ситуація кричуща. Питна вода в Україні - це, я хочу вам сказати, це питання номер один для національної безпеки нашої держави. Це відверто і зі всією відповідальністю я так кажу».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: В первую очередь системы доочистки воды установят в больницах. В столичном Охматдете такую технологию внедрили еще 15 лет назад. С тех пор еду маленьким пациентам готовят только на чистой воде. Это та самая разработка украинских ученых.

Сергей ГАЛАХОВ, заместитель директора больницы Охматдет: «Во-первых, идет очистка от вредных примесей, которые содержатся в обыкновенной водопроводной воде - это ржавчина, какие-то включения крупные. Затем идет обезвреживание через угольные фильтры, ультрафиолетовое облучение и последний этап - озонированиею. И вода выходит на выходе практически идеально чистая».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Когда идеально чистую воду смогут получить пациенты всех украинских больниц, не говоря уже о воде в квартирах, чиновники не загадывают. Но обещают: первые результаты воплощения в жизнь водных программ люди почувствуют уже до конца года.

ICTV випуск 18:45

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №1

18:46:50-18:55:12 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скандал тижня. В його центрі - туристичний оператор «Карія Тур» і сотні ошуканих туристів. Вони чесно заплатили свої кревні за відпочинок на турецькому узбережжі, але їхня відпустка перетворилася на пекельні випробування. Створені, власне, оператором, який просто не перерахував коштів турецьким готелям. Виявляється, в нього вже давно були фінансові проблеми. Цього тижня стало відомо, що «Карія Тур» був оголошений банкрутом ще п'ятого липня. Але путівки продавала «Карія Тур Юкрейн». Що пов'язує ці дві структури, належить з'ясувати правоохоронним органам, адже нині, маніпулюючи юридичними термінами, ошуканим туристам просто морочать голову. І головне питання, хто ж поверне гроші за втрачені путівки, зависло в повітрі.

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Туристи штурмують київський офіс «Карія Тур». Хто заплатив і не долетів до Анталії, і ті, кому зіпсували відпочинок. Адвокат компанії відбивається, як може, але гра назвами фірми нікого не переконує.

Владислав ПРУС, потерпілий турист: «Восьмого числа приезжали люди, и еще на них брони в гостинице вообще не было. Люди ночь с 8-го на 9-е, кто ночевал на шезлонгах возле бассейна, кто ночевал возле ресепшна на диванах».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Вони мріяли про берег турецький, а отримали путівку в пекло. Від недбалості компанії «Карія Тур» 8 липня постраждали понад дві тисячі громадян України.

Бейрат ЙИЛДИЗ, аташе з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні: «Все почалося з юридичної процедури компанії «Карія Тур» з одним із готелів, з яким вони співробітничали. Після виникнення такої ситуації інформація пішла, і це відбилося на інших готелях. Після цього «Карія Тур» заявила, що вона не зможе розплатитися з готелями».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Виявляється, що 5 липня компанію визнали банкрутом. Але вона продовжувала продавати тури.

Ігор ГОЛУБАХА, голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів: «Чому? Тому що вони продавали, вкладали в путівку собівартість квитка - 120 доларів. Такої не буває. Цей туроператор трошки недооцінив свої можливості, він не поєднався з іншими туроператорами, не почав відміняти рейси, коли вони почались збитковими».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Готелі почали виселяти туристів. Ситуацію довелося виправляти вже на рівні Міністерства закордонних справ.

Олександр ДИКУСАРОВ, речник МЗС України: «Посольство України в цій країні розпочало активну діяльність і почало надавати допомогу тим туристам, які звертаються».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Щоправда, звернутися за допомогою до наших дипломатів вдалося не всім туристам.

Владислав ПРУС, потерпілий турист: «У нас в ваучерах везде у каждого был указан телефон консульства наш в Турции. Когда все туристы начали обращаться в украинское консульство, срабатывал факс. То есть никто вообще трубки не поднимал».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: До проблеми підключилося і Міністерство туризму Туреччини.

Бейрат ЙИЛДИЗ, аташе з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні: «Сам пан міністр культури і туризму Туреччини займався питанням розселення та повернення туристів додому».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Показово, що серед постраждалих були і туристи з інших країн. Наприклад, майже тисяча словаків, угорців, поляків. Але з ними не було жодних проблем.

Йосип АНДРИК, в.о. віце-президента Асоціації лідерів турбізнесу України: «Шума там вообще не было. Страховые компании назначили других операторов, которые доплатили за гостиницы, доплатили за самолеты, заплатили за трансферы. И граждане этих стран спокойно доотдыхали себе, никто никого не выселял».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Українські страховики кажуть, що могли б подібним чином діяти, якби був попит на такі послуги.

Владислав ФОМЕНКО, начальник управління страхової компанії: «Теоретично такий вид страхування в Україні можливий. І ситуація, що склалася зараз з туроператором, свідчить про те, що туристичним операторам слід задуматись над захистом своєї відповідальності перед їхніми клієнтами».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Немає попиту, держава не примушує це робити, контролю майже ніякого. От і маємо те, що маємо.

Олена ШАПОВАЛОВА, в.о. президента Асоціації лідерів турбізнесу України: «Что такое операторская лицензия? Туроператорская лицензия - ты зарегистрировал себе даже там ЧП, извините меня, заплатил, взял банковскую гарантию на 20 тысяч евро и можешь собирать деньги и работать туроператором. 20 тысяч евро с учетом того, что средняя путевка в Турцию стоит порядка там 500 евро, вот разделите 20 тысяч на 500 евро - 40 клиентов. Всё. То есть с сорока клиентов можно вернуть деньги».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: От і виходить, ти можеш заплатити за путівку свої кревні і стати заручником: ані номера в готелі, ані навіть можливості полетіти назад додому, хоча за авіаквиток ти заплатив. Більше того, туристів ще й ошукав гід.

Владислав ПРУС, потерпілий турист: «Наш гид «Кария Тур» пришел, собрал нас всех в холле гостиницы. Кто захотел, по желанию там, ну это более 50%, наверно, человек сдало ему деньги на экскурсию, он повыписывал нам квитанции и 8 числа пропал. Ни экскурсий у нас, ничего, ни денег, ничего нам не возвращали вообще».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Проблеми з туристами «Карія Тур» виникли не лише на турецькому напрямку.

Олена ШАПОВАЛОВА, в.о. президента Асоціації лідерів турбізнесу України: «Но еще есть больший блок туристов, которые уже оплатили свои туры, но не смогут ими воспользоваться, поскольку «Кария Тур» больше не выполняет своих программ ни по направлению Турции, ни по направлению Туниса, ни по направлению Хорватии и так далее».

Тетяна ДЯЧЕНКО, потерпіла туристка: «Хотели отдохнуть в Хорватии. «Кария Тур» выставили, я через агентство оформляла, с семьей хотели четыре человека полететь, выставили 7 числа счета, оформили бронировку, как порядочные туристы мы проплатили деньги. Восьмого узнали, что все бронировки аннулированы, сразу же обратились сюда с заявлением, чтоб вернули деньги».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: В офісі «Карія Тур» зібрались люди з надією повернути кошти.

Потерпіла: «Если у меня 108-я заявка, а вы говорите, первых 20, если хватит два миллиона - возместят, вы так мне сказали».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Шансів повернути гроші, за оцінками юристів, небагато. А фахівці радять потерпілим туристам звертатись до суду.

Ігор ГОЛУБАХА, голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів: «Ну, по-перше, це треба, безумовно, згідно з діючим законодавством звернутися в компанію з претензією, окрім того, моя порада, направити копію цієї претензії державному регулятору галузі, а це безпосередньо Державна служба по туризму і курортам, і по-третє, безумовно, звертатися в суд».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Процедура банкрутства турфірми ускладнює отримання компенсації. Щоправда, в «Карія Тур Юкрейн» факт банкрутства заперечують.

Віктор МОКРИЦЬКИЙ, адвокат, який представляє «Інтер»еси компанії Karya Tour Ukraine: «Наша фирма не обанкротилась, что нам делать?»

Постраждала: «Вернуть нам деньги».

Віктор МОКРИЦЬКИЙ, адвокат, який представляє «Інтер»еси компанії Karya Tour Ukraine: «Так вот мы пытаемся всем вам вернуть деньги».

Тетяна ДЯЧЕНКО, потерпіла туристка: «Я очень мало в это верю, потому что я не верю в то, что там где-то кто-то обанкротился. Если люди 7 числа выставляли счета и принимали на свой счет мои деньги - они уже заведомо шли просто на определенную аферу. Это была заранее спланированная акция».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Експерти називають ще як мінімум шість українських операторів, які працювали за такої ж схеми, що і «Карія Тур». Тобто занижували вартість відпочинку. Але у Всеукраїнській асоціації туристичних операторів обіцяють, що до кінця сезону більше турецького гамбіту не буде.

Ігор ГОЛУБАХА, голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів: «На сьогоднішній день ніхто з операторів не має ніяких задолженостєй чи боргів перед авіакомпаніями. В тому числі ми і звернулися до Посольства Туреччини в Україні і до Міністерства закордонних справ Туреччини з приводу того, щоб вони просили у своїх отельєрів, чи є в якихось з 5-6-ти туроператорів, групи такого невеличкого ризику, який сьогодні є, якісь борги перед готелями. На щастя, цього теж нема».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Тим часом, в Україну з турецьких берегів повернулися вже всі ошукані туристи. Тури для них перетворилися на тортури. А тепер, щоб отримати компенсацію за завдану шкоду, доведеться взяти путівку в зал судових засідань.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №2

18:55:13-19:02:50 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Компенсації втрат від повені чекають жителі західних регіонів. Але, приміром, на Прикарпатті гроші на руки людям не видаватимуть. Так обласна рада хоче убезпечитися від марнотратства. Мовляв, гіркий досвід попередників навчив: краще за всім стежити самим, а з підрядників легше спитати. Питання лише в тому, хто контролюватиме самих чиновників, адже після повені 2008 року в кишенях будівельників та місцевих керівників осіло мінімум 12 мільйонів гривень. І це лише офіційна цифра. Прокуратура ще перевіряє, чи пішли за призначенням виділені державою один мільярд і майже 200 мільйонів гривень, хоча нинішня повінь вже й так показала якість протиповеневих робіт. Ну, на щастя, нині вода майже відступила. Люди підраховують збитки. Але на зміну дощам в Україну прийшла спека. Київ побив історичний рекорд. Вдень температура сягнула 37 градусів в тіні. До цього температурний максимум був зафіксований три роки тому і становив 34 градуси за Цельсієм. Навіть вода у Дніпрі прогрілася до 26 градусів, а в Чорному морі - до 28-ми. Синоптики не радують, кажуть: сильна спека триватиме ще кілька днів. Тож варто пильнувати за собою - прикривати голову, пити більше води і менше алкоголю, аби врешті не потрапити в лікарню. Адже там на вас можуть чекати нові випробування. Про пригоди українців у лікарнях і ціну лікарської помилки - далі Віталій Ярмак.

«Кто вам разрешает снимать в палате женщин?! Кто вам разрешает это делать?! Ну это же просто издевательство!»

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Вона також сказала, що в цій палаті над нею знущаються, коли прийшовши до тями після наркозу, не дорахувалася переднього зуба.

Валерія, жителька м. Києва: «Проснулась, и уже чувствую, что зуба нету, то есть дырка во рту, и уже болит бровь».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Валерія і не очікувала, що операція гінеколога може змінити її зовнішність. Гематома на обличчі, вибитий зуб. Звідки вони взялися, їй розказала сусідка по палаті. Та бачила, як непритомна Валерія впала з ліжка та вдарилась головою.

Валерія, жителька м. Києва: «Меня неправильно положили санитары, когда привезли уже после операции. И будучи еще под наркозом, я как-то переворачивалась и упала на пол».

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Біля людини в несвідомому стані, якщо вона може щось з собою зробити, завжди должен знаходитись хтось з медичного персоналу».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Чому нікого з медперсоналу поруч із пацієнтом у без свідомому стані не було, головний лікар столичної лікарні не розповіла.

Кореспондент: «Хотіли б записати «Інтер»в'ю з нею».

Жінка (телефоном): «Вы знаете, я не скажу вам, я ей передам, но я не скажу, когда она сможет».

Валерія, жителька м. Києва: «Да, мы там сделали свою работу, - как они говорят, - то есть сделали операцию, всё, мы за тебя больше не отвечаем». Я говорю: «Как это так?» - «Ну, твои проблемы». Это весь их ответ».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Але після такої відповіді лікарі київського пологового будинку все одно чомусь дали Валерії гроші на відновлення зуба. Виходить, частково визнали свою провину. Хоча сказати це на камеру або прокоментувати те, що сталося, відмовилися навідріз.

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Все, що відбувається в лікарні, якщо щось з нами відбудеться, ми зостанемося самі, ми будемо самі шукати виходу, ми будемо звинувачені у всіх гріхах, які тільки можуть бути, що ми самі винуваті, що у нас такий організм, таке око, такий ніс...»

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Андрію Стасюку не пощастило якраз з носом.

Андрій СТАСЮК, житель м. Дрогобича: «Поламали мені життя. Я не можу влаштуватися на роботу, і все, що з тим пов'язано».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Спочатку він просто хотів корекції носу, а коли побачив себе після операції - жахнувся. Лікарі лишили його з носом. Точніше, практично без нього.

Андрій СТАСЮК, житель м. Дрогобича: «Тоді я був трошки наївний, думав, от як до священика прийшов, сказав і зробив. Я тоді не міг ще й подумати, що лікар може не мати права проводити цю операцію».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Після операції по вживлянню імпланту в носі почалося нагноєння. Львівській косметологічній клініці воно виявилося не по зубах.

Андрій СТАСЮК, житель м. Дрогобича: «Вони навіть не могли мені надати допомогу. Я там пробув стільки часу після того, як перекрутився і спотворився кінцевий відділ носа...»

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Після того, як обличчя Андрія було спотворене, йому пояснили: винити потрібно зовсім і не доктора, а власний ніс.

Ірина ДАНІВ, головний лікар Львівської міської косметологічної лікарні: «Ясно, що хірург хотів допомогти, якнайкраще зробити для людини. Ну всяке буває. В нього поставили цей силіконовий хрящ, і він не прижився. Просто пішло відштовхнення інородного тіла, і від того ніхто не застрахований».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Але лікарня все одно виплатила Андрію Компенсацію і зобов'язалася виправити наслідки невдалої операції. Але лягати під ніж до того ж хірурга він боїться. Тим більше зараз, коли Міністерство охорони здоров'я підтвердило: він не має права робити подібні операції.

Олег МИЦИК, адвокат: «Отримали феноменальну відповідь, що лікар Каліка Геннадій Маркович, який закінчив в 1972 році Львівський державний медичний інститут за спеціальністю «стоматологія», не має права здійснювати медичну практику за спеціальністю «хірургія» та надавати спеціалізовану медичну допомогу з пластичної та реконструктивної хірургії».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: У розвинених країнах кожен 10-й пацієнт отримує ту чи іншу шкоду від медиків. Скільки українців страждає від рук вітчизняних ескулапів, ніхто не рахував. Кількість людей, які звертаються до організацій захисту прав пацієнтів, вимірюється тисячами, але відповідальність несуть одиниці.

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Завжди в 100% випадків можна переробити медичну документацію. Завжди можна цю документацію переробити і написати так, що людина сама винувата. Тоді навіть, знову ж таки, самий чесний український суддя, читаючи ці документи, говорить, що дійсно, ви ж самі винуваті».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: У Міністерстві охорони здоров'я кажуть: на лікарів і так покладена величезна відповідальність. І в тому числі кримінальна. А від помилок ніхто не застрахований. Хоча у власній практиці міністр Зіновій Митник, колишній головний лікар елітної клініки «Феофанія», помилок не пам'ятає.

Зіновій МИТНИК, міністр охорони здоров'я України: «Я практичною медициною займався колись, і в мене не було лікарських помилок, по крайній мірі не були зафіксовані вони офіційно».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: А в міністерстві з ними начебто активно борються.

Зіновій МИТНИК, міністр охорони здоров'я України: «Запобіганню тому є багато моментів, тому що створені відповідні комісії, кожен випадок, якщо якась і є лікарська помилка, він розбирається на лікарських конференціях, на патологоанатомічних конференціях».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Восьмирічний Олег раніше ніколи не чув про лікарські помилки або халатність людей у білих халатах. Аж поки одного дня лікарі не зробили його калікою.

Галина ПАВЛОСЬ, жителька м. Дрогобича: «Це всі шоковані тим випадком. Мене як люди питають, через що це сталося, то просто всі в шоці від того, від елементарного перелому. А ще як узнають, де перелом той був, перелом був отут. Не отут, не отут, щоб в дитини взагалі майже руки не лишилося, а отут внизу».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Відкритий перелом Олегу в міській лікарні Дрогобича, як кажуть, лікували лівою ногою. У хлопця почалася газова гангрена. Руку довелося відрізати.

Галина ПАВЛОСЬ, жителька м. Дрогобича: «Вони вибачаються, бо вони забули, що може бути така інфекція. Ну це є відповідь лікаря?»

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Мати Олега звернулася до міліції. Але винуваті і досі не покарані. Кримінальна справа, за якою можуть покарати ескулапів, тягнеться вже майже рік. Родині залишилося лише збирати гроші на протез, який коштує 20 тисяч євро.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №3

19:02:51-19:04:04 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Рівно 20 років тому Україна зробила історичний вибір - парламент ухвалив Декларацію про державний суверенітет. Відтак, 16 липня 1990 року остаточно відмежувало Україну від Радянського Союзу. З епохального голосування лишилося лише три хвилини відео. Тоді знімали ще на кіноплівку. Унікальні кадри цього тижня дивилися у Верховній Раді. Там відбулося урочисте засідання, на яке зібралися учасники і тієї історичної події, і нинішні відомі політики та державні діячі. Президент Віктор Янукович привітав усіх у відеозверненні, заявивши, що 20 років тому українському народу та всьому світу було дано чіткий сигнал, яким шляхом Україна попрямує у майбутнє. Ніхто тоді не міг і передбачити, наскільки складним і суперечливим буде цей шлях. Ну, до речі, експерти називають Декларацію про державний суверенітет найромантичнішим законодавчим актом. Мрії про заможну суверенну країну, описані в ньому, насправді реалізувати виявилося непросто. Ну і в цьому протягом останніх років ми переконалися на власні очі.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №4

19:04:05-19:11:51 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Мрійниками та альтруїстами експерти часто називають українських вчених. Особливо тих, які працюють в сфері нанотехнологій. Хоча цього тижня науковці з Інституту електрозварювання імені Патона презентували революційну технологію, яка цілком реальна. Вчені навчилися добувати наночастинки із срібла і застосовувати їх для виробництва ліків нового покоління. Сміливий проект навіть зацікавив впливових бізнесменів. Але без підтримки держави науковцям все одно не обійтися. Ось тут і починається головна заковика. Чому українська держава не цінує науку, і як наші кращі мізки перекуповує закордон?

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Реактор Київського інституту ядерних досліджень. Єдиний такого типу в Україні. Відповідальність не менша, ніж на атомних станціях. Як і ціна помилки.

Михайло ЛИСЕНКО, головний технолог навчального реактора Інституту ядерних досліджень: «Головний інженер зараз одержує, гола ставка з добавкою 24% за шкідливі умови праці - 1900 гривень».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Стільки Михайло Лисенко отримує за роботу в зоні ризику. Приблизно такі і навіть менші зарплати в його колег за унікальні ядерні дослідження. У світі подібні наукові заклади входять в систему безпеки держав. З відповідним матеріальним забезпеченням. У нас - обідрані фасади. Навіть ліфти не працюють.

Михайло ЛИСЕНКО, головний технолог навчального реактора Інституту ядерних досліджень: «Економія була у всьому. В тому числі зекономили на опаленні реакторного залу».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Допомагають вижити американці. В рамках своєї програми боротьби проти розповсюдження атомної зброї вони збудували нове сховище для ядерних відходів. Обнесли реактор колючим дротом та поставили сучасні засоби охорони.

Валерій ПУГАЧ, завідувач відділу Інституту ядерних досліджень: «Держава чомусь обособилася, я сказав би так, від науки зараз, бо немає цієї підтримки, немає грошей навіть на те, щоб купити прості якісь речі. Те, що ви бачите, більшою частиною я купив за ті гроші, які ми заробляємо в цих міжнародних колабораціях».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Валерій Пугач - один з небагатьох українців, якому випала честь працювати на великому адронному коллайдері. Вчені відтворюють великий вибух, завдяки якому виникла антиматерія і матерія, а з нею і наш світ.

Валерій ПУГАЧ, завідувач відділу Інституту ядерних досліджень: «Як еволюціонує ця система? Що повинно було трапитись, щоб антиматерія зникла, а залишилась матерія у вигляді нас з вами і всього того, що нас оточує?»

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Науковець демонструє знімок першого зіткнення частинок на коллайдері. Він зроблений всього місяць тому і став їжею для мізків вчених усього світу. Адронний коллайдер побудований завдяки українському інтелекту. Щоправда, в Швейцарії українцям чомусь не дуже й раді.

Валерій ПУГАЧ, завідувач відділу Інституту ядерних досліджень: «Тобто ми привнесли туди своє знання, свою техніку, і через те, звичайно, м'яко кажучи, нас тепер, не дивлячись на те, що держава не платить».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Україна досі не входить до складу Європейського центру ядерних досліджень. За членство треба платити внески. А звідки їх взяти, якщо бюджет Європейської ядерної організації - один мільярд доларів, а, приміром, Київського інституту ядерних досліджень - якихось два мільйони гривень? Щоб побачити проблеми української науки, мікроскоп не потрібен: мізерне державне фінансування, масова міграція молодих вчених за кордон, застаріле обладнання та низькі зарплати науковцям. Зараз українська наука виживає лише завдяки окремим людям, здатним ефективно працювати навіть в таких екстремальних умовах.

В цьому інституті українська наука вже давно перейшла больовий поріг.

Олег КРИШТАЛЬ, заступник директора Інституту фізіології: «Основна наша проблема - це знайти нові засоби боротьби з різними формами болю».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Його ім'я відоме всьому світові. Чимало українських науковців вважають, що відкриття, які зробив Олег Кришталь, вартують Нобелівської премії.

Олег КРИШТАЛЬ, заступник директора Інституту фізіології: «Нам вдалося знайти, власне кажучи, два з трьох головних первинних рецепторів болю. Це рецептори, які знаходяться на мембрані сенсорних клітин, тих клітин, за допомогою яких ми відчуваємо все своє тіло».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Зараз науковець близький до винайдення ліків, які зменшуватимуть силу болю. Полегшуватиме страждання людям речовина, виділена з отрути середньо-азійського павука зі страшною назвою Вовк.

Олег КРИШТАЛЬ, заступник директора Інституту фізіології: «В експериментах на тваринах виявилося, що цей втидик дозволяє прибрати, так би мовити, з наших відчуттів половину болю, ну так, приблизно половину болю, пов'язаного з різного типу запаленнями».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: На схожі перспективні дослідження за кордоном витрачають мільярди доларів. Олег Кришталь не отримав від держави жодної копійки.

«Там наука, взагалі зацікавленість в ній, що після завершення аспірантури шукати роботу далі доводиться більшим чином за кордоном».

Кореспондент: «Тобто ти будеш переїжджати за кордон?»

«Дуже на це сподіваюся».

Олександр Євглевський - учень Олега Кришталя. Хлопець не приховує свого бажання виїхати з країни після закінчення аспірантури. Там і можливості для заняття наукою ширші, і зарплати вищі.

Наталя ШУЛЬГА, молекулярний біолог: «Тобі дається час, і тобі даються можливості: лабораторії, обладнання, реактиви, гранти, будь ласка, користуйся. Можеш це використати, можеш дати результат - система тебе підтримає. Вона тебе виносить на поверхню».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Наталя Шульга успішно працювала у лабораторіях США 13 років. В Україну повернулася після «помаранчевої» революції на запрошення новообраного президента Віктора Ющенка.

Наталя ШУЛЬГА, молекулярний біолог: «Особисто, так. Ми мали ланч і промову в Джордж Таун Юніверсіті. І він сказав таку річ: «Віддайте два роки свого життя, приїдьте, допоможіть з реформами. От я була одна з тих, хто на це відгукнувся».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Пані Наталя повірила, повернулася. І вже п'ять років не має можливості займатися улюбленою справою.

Наталя ШУЛЬГА, молекулярний біолог: «Все ж таки п'ять років. Я приїжджала на два роки, ну вже п'ятий рік тут. А це достатній строк для того, щоб робити відкриття в нормальних умовах, розумієте, нові технології розробляти».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: За статистикою Національного фонду науки США, лише в Америці працює 50 тисяч наших науковців. І унікальні розробки українців стають не нашим надбанням. В Україні ж успішно вдається працювати переважно в тих галузях, де ми і раніше мали першість у світі.

Володимир НЕСТЕРЕНКОВ, заступник директора відділу Інституту електрозварювання імені Патона: «Эти изделия применяются на «Боингах», последней модификации «Боингов», для крепления фюзеляжей, крепления самолетных сидений. Вот это изделие, это тоже мы разрабатываем технологию, разрабатывали конструкцию вакуумных установок для сварки подвесок двигателя SSJ. Это для российского супер-джета».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Готові деталі, зроблені в Інституті імені Патона, використовуються в апаратах штучних нирок і навіть на підводних човнах. А ще на початку 90-х департамент був на межі зникнення.

Володимир НЕСТЕРЕНКОВ, заступник директора відділу Інституту електрозварювання імені Патона: «Это был очень тяжелый период, когда численность нашего отдела приблизительно со ста человек сократилась до 27-28 человек».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Поки українська молодь робить науку для іноземців, вітчизняну тягнуть на своїх плечах пенсіонери. Михайло Лисенко на реакторі Інституту ядерних досліджень пропрацював 49 років і йти на заслужений відпочинок не збирається.

Михайло ЛИСЕНКО, головний технолог навчального реактора Інституту ядерних досліджень: «Я теж відчуваю себе необхідним, і одна із причин, що я не йду зовсім на пенсію, на відпочинок, тому що я відчуваю потрібність».

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

18.07.2010 3:00:24

Сюжет №6

19:20:58-19:21:26 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну і насамкінець, український родич лох-неського чудовища. У глибинах Чорного моря знайшли чи то гігантську змію, чи то нащадка динозавра. Унікальне карадаське чудовисько сьогодні у програмі «Максимум в Україні» відразу після «Фактів тижня».

5 канал випуск 18:00

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

18.07.2010 3:00:26

Сюжет №1

18:00:48-18:01:32 (время эфира)

Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Понад 20 мільйонів гривень просить Івано-Франківська облрада у Кабміну на відшкодування збитків від повені. Майже 19 мільйонів планують виплатити як компенсації сім'ям, чиї присадибні ділянки і городи понищила стихія. Ще майже 4 мільйони гривень обласні депутати планують спрямувати на допомогу сільгосппідприємствам. У зверненні облради вказано, що стихія зруйнувала 272 автомобільні та 251 пішохідні мости, майже 1000 кілометрів автодоріг. Розмиті береги річок, 40 дамб і понад 70 берегових укріплень. Вода підтопила більш як 4 тисячі житлових будинків, понад 19 тисяч присадибних ділянок та посіви площею понад 15 тисяч гектарів.

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

18.07.2010 3:00:26

Сюжет №2

18:01:33-18:02:04 (время эфира)

Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Україна переживає рекордну спеку. Вдень у столиці зафіксували +35 градусів. Попередній температурний рекорд цього дня був у 2007 році, тоді стовпчик термометра піднявся до +34. Спекотно і без опадів буде майже на усій території України, повітря вдень у середньому прогріється до +34 градусів. Дощитиме лише на заході. Утім спека триватиме недовго, уже за кілька днів стане прохолодніше, - обіцяють синоптики.

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

18.07.2010 3:00:26

Сюжет №4

18:02:35-18:05:50 (время эфира)

Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Дніпропетровськ може втратити статус міста-мільйонника. Про це заявили місцеві статисти. Вони наголосили, що обласний центр стрімко втрачає мешканців, смертність тут майже удвічі перевищила народжуваність. До того ж, дедалі більше людей перебираються до менших населених пунктів у пошуках дешевшого і здоровішого життя.

Кореспондент: Життя у мільйоннику проміняли на хатину в селі за 11 кілометрів від Дніпропетровська. Ірина з чоловіком та двома дітьми перебралися сюди 2 роки тому.

Ірина СИДОРЕНКО, мешканка с. Чумаки: «Чистый воздух, квартира - все-таки жарко, душно и дорого квартиру содержать. Тут все-таки легче и финансово, и, опять же, огород, и фрукты, все, и сад, все свое».

Кореспондент: Через проблеми з екологією залишили мегаполіс і батьки Ірини, продали двокімнатну квартиру - придбали хату в селі, а на різницю зробили ремонт. Олена Іванівна зізнається: здійснилася її мрія зустріти старість у селі. Вже й квітів та дерев з дідом насадили, сусіди гусей подарували. Назад у місто, - каже подружжя, - не повернеться нізащо.

Олена МИХАЙЛЕНКО, мешканка с. Чумаки: «Нет, в город мы нет. Тут мы целый день на улице».

Кореспондент: Кількість таких родин стрімко зростає, - бідкаються в обласному управлінні статистики. Ті, хто обирає життя у Дніпропетровську, ризикують своїм здоров'ям. Через високу захворюваність городян на онко та серцеві недуги смертність у місті ще на початку 90-х перевищила народжуваність, і ситуація досі не зрушила з мертвої точки.

Жанна ЗЕРЕНКОВА, начальник управління статистики ГУС у Дніпропетровській області: «Якщо таке скорочення населення буде спостерігатися і в подальшому, то через рік-два місто може втратити статус міста-мільйонера».

Кореспондент: 2,5 тисячі немовлят на місяць - саме така тенденція врятує Дніпропетровськ, - впевнені медики. Проте такого бебі-буму тут чекають вже 20 років. Лікарі запевняють: народжувати якомога більше вмовляють чи не кожну жінку у пологовому будинку, проте більше двох дітей сучасні батьки планують украй рідко.

Людмила ПАДАЛКО, головний лікар міського пологового будинку №2: «В семье каждая женщина должна родить трое и более детей. Не менее трех, а то и более. Вот это реальные возможности».

Кореспондент: Олена та Людмила доглядають чужих дітей, заробляють гроші, щоби допомогти своїх онуків на ноги поставити. Кажуть: молоді батьки радо б улаштували у Дніпропетровську бебі-бум, але питання, за що утримувати багатодітну родину.

Олена ЄЛИСЕЄВА, нянька: «Соска 50 гривен, малыш тоже 50 гривен. Декретные практически копеечные. Поэтому даже одеть и накормить их практически невозможно».

Чоловік: «Опять же сложности, связанные с жилищными проблемами, финансовыми».

Кореспондент: Влада теж занепокоєна сумною статистикою в обласному центрі. Губернатор Дніпропетровщини обіцяє заохотити молодих городян.

Олександр ВІЛКУЛ, голова Дніпропетровської ОДА: «Строить детские садики, создавать новые места в детских садиках. Строить школы, создавать инфраструктуру для того, чтобы город был по-настоящему комфортным для проживания и для того, чтобы днепропетровчане гордились городом и хотели в нем жить».

Кореспондент: Сьогодні у Дніпропетровську мешкає 1 мільйон 14 тисяч людей. Востаннє такі показники були у 1974 році. 

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

18.07.2010 3:00:26

Сюжет №5

18:05:51-18:07:16 (время эфира)

Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Пам'ять Патріарха Київського та Всієї України-Русі Володимира Романюка біля Софії Київської вшанували представники правих та правоцентристських партій. Вони зібралися біля могили священника із національними прапорами, прибраними жалобними стрічками. Патріарх Володимир, нагадаю, помер 14 липня 1995 року. Керівництво Української православної церкви Київського патріархату вирішило тоді поховати Патріарха на території Святої Софії. Утім дозволу від влади на це не отримали. Чиновники мотивували своє рішення тим, що Софія Київська - не місце для поховань, адже є історико-архітектурною пам'яткою, що перебуває під охороною ЮНЕСКО. Спроба духівництва та ультрапатріотичних сил поховати Патріарха Володимира 18 липня під брамою собору перетворилася на криваву бійку. Правоохоронні органи, намагаючись перешкодити похованню, жорстоко побили учасників жалобної церемонії. Цей день тепер називають «Кривавим вівторком». Патріарх похований на Софіївській площі, біля стін дзвіниці Собору Святої Софії. 

Володимир МАНЬКО, заступник голови київської міської організації «Конгрес українських націоналістів»: «З того року партії правого, націонал-патріотичного спрямування, ті чи інші партії кожен рік сюди приходять. Ну, перше - це віддати пошану Патріарху Володимиру, який доклав неймовірних зусиль в справі розбудови національної Української православної церкви, і також сказати людям, сказати киянам, гостям столиці, що така ганьба, як була 15 років тому, з побоїщем мирних людей, не має права більше повторюватись в Україні».

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

18.07.2010 3:00:27

Сюжет №11

18:12:18-18:14:30 (время эфира)

Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Потьомкінські сходи в Одесі перетворилися на кінотеатр - там просто неба відбувся показ легендарної стрічки Сергіє Ейзенштейна «Броненосець «Потьомкін». Місце показу вибрали не випадково, адже саме тут відзняли ключові кадри фільму, потому і сходу назвали Потьомкінськими.

Кореспондент: Фільм відзняли до 20-ліття революції 1905 року у Росії. В основі сюжету - історичні події, що розповідають про повстання на броненосці «Потьомкін». Протест екіпажу, якому на вечерю подали зіпсоване м'ясо, перетворився на бунт. Моряки підняли червоний прапор, захопили судно і розпалили революцію у рідному порту Одеси.

Наум КЛЕЙМАН, директор Музею кіно Російської Федерації: «И смысл этого фильма был в другом - не в призыве к бунту, а в прекращении насилия. Собственно то, что сделал Сергей Михайлович в этом фильме, это показ, как принцип «око за око», где одно насилие отвечает другим насилием, сменяется законом «братья».

Кореспондент: Живий музичний супровід симфонічного оркестру - родзинка показу німого кіно. Музика, яку до фільму написав німецький композитор Едмунд Мейзель, грають київські музиканти.

Віктор МАТЮХІН, головний диригент Національного ансамблю солістів «Київська камерата»: «Просто отыграть это произведение нельзя. Нужно точно передать, от начала до конца. Причем, многие музыкальные характеристики соответствовать должны тому, что происходит на экране».

Кореспондент: У 1978 році фільм «Броненосець «Потьомкін» потрапив у сотню найкращих стрічок на всю історію кіно. Кадри ключової сцени фільму, коли дитячий візок із немовлям котиться Потьомкінськими сходами, облетіли увесь світ, вразили вони й одеських глядачів.

Ілля ГЛАДШТЕЙН, глядач: «Бачив цей фільм вперше, це справді вражаючий твір Езенштейна. І достойне місце».

Ігор ДЕГТЯРЕНКО, глядач: «Незвично перебувати в тому місці, де ці події відбувалися колись в реальності. І таке от накладення кінотвору на сьогодення».

Кореспондент: За підрахунками організаторів, подивитися «Броненосця «Потьомкіна» прийшло близько 10 тисяч людей - саме стільки вміщують легендарні одеські сходи. Загалом у рамках фестивалю глядачам покажуть ще сотню фільмів.

ТРК «Україна» випуск 19:00

ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №3

19:02:36-19:03:00 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: В Киеве, по данным Гидрометцентра, было 33,7 градуса. До рекорда трехлетней давности нас отделяло всего полградуса. Синоптики предупреждают: к такой погоде европейцам надо привыкать, так как температура +40 для Европы станет нормой. +33,7, еще б полградуса, и это 18 июля в Киеве стало бы самым жарким за последние 3 года.

ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №4

19:03:01-19:07:51 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: К нам снова едет Патриарх Московский и Всея Руси Кирилл. В Украине пробудет целую неделю, посетит Одессу, Днепропетровск и Киев. Патриаршими местами прошлась Яна Слесарчук.

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Патриарх Кирилл делится планами на следующую неделю - поклоняться святым местам, молиться со своим народом, много думать. Говорит, самым большим впечатлением прошлого года для него стало не избрание на патриарший престол, а визит в Украину. Он хочет сюда опять.

Кирилл, Патриарх Московский и всея Руси: «Настолько был тронут всем тем, что я увидел на Украине, но особенно тем, что я прочувствовал. Что посещение этих святых мест, я так хотел бы охарактеризовать те места, где я был, стали самым ярким воспоминанием минувшего года. Украина очень близка моему сердцу, по многим причинам. Но, может, самая главная причина - это сила веры».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Одесса, Спасо-Преображенский собор тут был заложен в конце 18 века и взорван большевиками в середине 20. На восстановление крупнейшего православного храма на юге Украины ушло 10 лет и 33 миллиона гривен. Через 3 дня его освятит Кирилл и получит в подарок. Благотворительный фонд, восстановивший собор, передает его Русской православной церкви. Свидетельство о праве собственности местному митрополиту мэр Одессы вручит 21 июля.

Агафангел, Митрополит Одесский и Измаильский: «Историческое событие. Потому что огромные собор - это национальная святыня не только украинского народа, а всей Киевской Руси, потому что он занимал третье место в Русской православной церкви по величию».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: В Одессе патриарха ждут все. Кто-то с мыслью о примирении.

Женщина: «Ждем примирения, воссоединения. Он такой поразительный, от него эмоции хорошие».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Кто-то - заявления в СБУ.

Павел КИРИЛЕНКО, председатель Одесской областной организации ВО «Свобода»: «Патріарх Кирил приїжджає в Одесу з конкретною місією, і ця місія є шпигунська. Фактично патріарх Кирил є співробітником ФСБ і наслідником старої системи і служби КГБ».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Единственная в Украине патриаршая резиденция на территории мужского монастыря проверена и опечатана службой охраны. Вокруг облагораживают территорию: косят траву, высаживают новые цветы и деревья, на берегу моря устанавливают беседку.

Михаил ЯКУБИН, послушник: «Он любит пройтись вечером, читая молитвы вечерние наизусть. Он может идти здесь сесть, отдохнуть немножко от суеты человеческой, от суеты той, которую он несет на своих плечах».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Кормить Патриарха завтраками и ужинами будут монахини и личный повар. «Інтер»нет для Кирилла сюда уже провели.

Сергей ЛЕБЕДЕВ, пресс-секретарь Одесской епархии УПЦ МП: «Были заведены сюда скоростной «Інтер»нет, подано спутниковое телевидение, то есть все коммуникации Святейший Патриарх использует в своей деятельности. При предыдущем Патриархе этого не было».

Кирилл, Патриарх Московский и всея Руси: «Вижу в развитии этих социальных сетей, развитии живых журналов одно очень важное, положительное явление - возрождение эпистолярного жанра. Это очень дисциплинирует мысли».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: На молитву к Патриарху любой верующий може записаться по «Інтер»нету. Кирилл виртуальное общение одобряет, так что архипасторский визит в Украину освещает целый сайт. Здесь подробный график недельной поездки, свободна у Кирилла только пятница. Поговаривают, этот день Патриарх может посвятить неформальному общению с Януковичем, на его даче, в Крыму. Днепропетровск, на подготовку к двухдневному визиту Патриарха тут потратили 2 миллиона гривен. В центре красят заборы, благоустраивают парк и площадь возле собора. Кирилл уже приветствует горожан с билбордов, а к его приезду запустят специальные маршрутки, чтобы все желающие смогли доехать до центра. На набережной имени Ленина достраивают храм Иоанна Крестителя. Патриарха здесь ждут на службу.

Мужчина: «Впервые за период строительства будет совершена, еще в недостроенном храме, первая Божественная литургия».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Киево-Печерская Лавра, к приему Патриарха тут тоже готовы. Убрали парк, привели в порядок фасады и заканчивают ремонт дороги.

Лонгин, монах Киево-Печерской Лавры: «Святейший будет жить непосредственно в доме Владыки, мы его видим здесь, на заднем фоне. Монашество - оно должно быть монашеством. Слишком что-то такое, знаете, фейерверки не устраиваем мы, простите. У нас несколько другое... Нам самое главное - это соборное моление».

Яна СЛЕСАРЧУК, корреспондент: Мирское имя Московского Патриарха - Владимир. 28 июля в украинской столице он отпразднует не только день Крещения Руси, но и свой день ангела.

ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №5

19:07:52-19:08:40 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Сегодня в Киеве вспоминали «черный вторник». К могиле Патриарха Владимира Романюка на Софиевской площади пришли 10 человек с цветами и флагами Конгресса Украинских националистов. Панихида была недолгой, присутствующие вспоминали «События» 18 июля 95 года и предъявляли претензии новой власти.

Петр ПОДЛУБНЫЙ, участник событий 1995 года: «Безумовно, коли б'ють, так воно страшно. Навіть покалічили, моїх навіть друзів побили і покалічили. І це була сама така жорстока битва».

Владимир МАНЬКО, заместитель председателя киевской организации КУН: «Я гадаю, що з огляду на цю владу, на цей неукраїнський режим, який запанував зараз в Україні, на ті обличчя при владі, що це може повторитись».

ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №6

19:08:41-19:12:25 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Через 15 лет после массовой драки у стен Святой Софии, вокруг н ее снова разгораются споры. Московский и Киевский Патриархаты вернулись к идее возобновить здесь богослужение. Руководство заповедника не хочет впускать в собор ни тех, ни других. Мнения сторон изучала Наталья Ковачевич.

Женщина: «Все-таки это храм, поэтому положено ходить с покрытой головой женщинам».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Среди посетителей Софии Наталья с дочкой - в меньшинстве. Крестятся, надевают платки. В основном туристы одеты по погоде, каждый день до тысячи человек приходит в построенный еще при Ярославе Мудром храм - увидеть древние фрески и знаменитую мозаичную оранту, подняться на колокольню ради такого вот вида на Киев. Особых требований к ним не предъявляют, разве что не портить музейное имущество. Действующих церквей на территории заповедника нет. Канонических открытых служб в храмах Софии не служили порядка 80 лет, в независимой Украине традицию решили не возвращать, поскольку украинская святыня быстро стала яблоком раздора между конфессиями. 15 лет назад на эту брущатку пролилась кровь. Верующие Киевского Патриархата пытались вопреки воле властей похоронить на территории Софии своего Патриарха Владимира Романюка. Им пытались помешать милицейский спецназ. В массовой драке, которую потом назвали «черным вторником», пострадали около сотни человек. Патриарха все-таки похоронили у стен собора, но не внутри, а снаружи. Сама София ни одной из церквей так и не досталась, но мечтать о молебнах в музее украинские православные не перестают. О своем желании возобновить богослужения на днях заявили и Киевский, и Московский Патриархаты.

Мужчина: «Украинская православная церковь всегда считала Святую Софию своим кафедральным собором. И никогда не отказывалась от просьб восстановить в нем богослужение».

Представитель Киевского патриархата: «Якщо буде прийнято рішення лише на користь однієї церкви - Московського Патріархату, це викличе напруження у суспільстві, це викличе невдоволення наших віруючих».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В Киевском Патриархате согласны служить попеременно, в Московском такую возможность исключают. Нынешние хранители Софии не хотят пускать сюда ни тех, ни других.

Анатолий ОСТАПЧУК, главный художник-реставратор заповедника «София Киевская»: «Есть примеры, очень много примеров, где все это нарушалось - и очень быстро. Ну, например, это та же Андреевская церковь. Тоже поначалу были договоры, что будут службы проходить только по большим праздникам, но сейчас ежедневно. И жгут свечи, вся эту живопись закоптилась».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В соборе ежеминутно измеряют температуру, влажность и даже потоки воздуха и света. Сохранение тысячелетних фресок - работа ювелирная, - говорят реставраторы, - даже церковных хор или колокольный звон могут вызвать отслоение древних мозаик. Священники демонстрируют готовность к компромиссу: служить не в главном храме, а в трапезном. Искусствоведы отвечают: к этому не готов сам храм.

Искусствовед: «Ну, вот мы сейчас зашли в теплую Софию, трапезную. Вы видите, что сейчас здесь, после реставрационных работ, она приспособлена как музейное помещение».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Многочисленных посетителей Софии возможность возобновление здесь богослужений не смущает. Говорят: весь мир так живет, вот только неплохо бы церковникам об облачении туристов позаботиться самостоятельно.

Женщина: «В том самом Египте, когда возят смотреть храмы Каира, да, там же очень строгий контроль. В обуви нельзя, но у них все для этого предусмотрено, платки лежат - закрывать себе плечи, шорты, подол завязывают и запускают. В России, в Москву, в больших храмах то же самое же, полно мест, где стоят корзинки на входе».

Женщина: «Мы согласны одеть длинные юбки и платки, если это место будет того требовать».

Наталья КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Будут ли в Софии возобновлены службы, решать президенту и премьеру - именно к ним апеллируют священники. Пока ответа не дождались ни в Киевском, ни в Московском Патриархате.

ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №7

19:12:26-19:14:30 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Снова на Говерлу. Виктор Ющенко не изменяет традициям и в честь Дня суверенитета Украины покоряет наивысшую вершину Карпат. В этот раз, правда, с меньшим пафосом и значительно меньшим количеством желающих.

Корреспондент: У подножия Говерлы +37, но восхождение, приуроченное к юбилею подписания Декларации о суверенитете, никто отменять не стал. В гору идет и молодежь, и поколение постарше. Кто-то вырывается вперед, кому-то нужен привал. Вершину покоряют за 3 часа. Его не было на торжественном собрании в парламенте, но он решил прийти сюда. На Говерле традиционное фото на память с третьим украинским президентом, для этого делятся на группы - на «ваших» и «наших». Здесь ветер, но так же жарко, как и внизу. Короткий митинг, неформальное общение и импровизированный пикник по случаю восхождения. Неофициальная часть заканчивается хоровым пением. Через несколько часов покорители Говерлы уже у подножия. В этом году их значительно меньше, на КПП зарегистрировалось 900 человек. Еще 2 года назад с президентом Ющенко поднималось несколько тысяч. Медики, милиция и спасатели ждут, пока с горы сойдет последний турист. Помощь врачей понадобилась всего один раз - их попросили померять давление. Спустившиеся с горы уверены: рекордно жаркое лето покорению Говерлы не помеха.

Девушка: «Звичайно, було важко. Але молоді якось більш простіше, ми більш загартовані».

Мужчина: «Я вважаю, що я як українець повинен побувати на вершині».

Корреспондент: Официальный документ о своем восхождении на самую высокую точку Украины можно получить не отходя от горы.

Мужчина: «Сертифікати для тих, хто був на Говерлі, кружечки є Говерла, тарілочка сувенірна на підставці Говерла».

ТРК «Украина»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 5:30:14

Сюжет №12

19:19:46-19:21:33 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Дончане вооружились пистолетами и приступили к водным процедурам. Сегодня в Донецке прошла водяная битва. Сухой из нее вышла Мария Иванова.

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Черные против белых, оружие битвы - водяные пистолеты, шарики с водой, брызгалки и пластиковые бутылки. 

Парень: «У кого день рождения четного числа - тот и в черной футболке, а у кого нечетного - тот белый. Ну, он зеленый вообще почему-то».

Парень: «Все должны быть в косынках. Которые не в косынках, тех не обливают. Вот видите. Меня обливают, потому что я в косыночке».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Эту идею позаимствовали в Европе. Любителей водных процедур искали через объявления в «Інтер»нете, объединились в «Інтер»нет-группировку «Водные столкновения». Это уже вторая донецкая битва. В «Інтер»нете описывали правила флеш-моба, но соблюдать их не стали - начали до официального старта. Обливали и чужих, и своих.

Парень: «Обливай самого ближнего, самого «Інтер»есного. Чтобы все были мокрые, у всех было хорошее настроение, и все были просто счастливы».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Светлана и Анатолий пришли посмотреть на внука, сами сразиться на водяных пистолетах не решились.

Светлана: «Спасибо, не надо».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Может, вам хочется освежиться во время жары?

Светлана: «Хочется».

Анатолий: «Да, хочется, но уже возраст не позволяет».

Светлана: «Внук сегодня утром пришел, взял у нас специально брызгать, с белой майке с черным, говорит: все, бабушка, готовлюсь в бой. Ну давай, счастливо. Вот ищем, не можем найти».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Деньги и мобильные телефоны сюда брать не советуют. Не рекомендуют и нарушать городской порядок - залезать в фонтаны. Но получились бои без правил. Сказались азарт и 36-градусная жара. Молодежь сражалась, пока были силы. Жара в такой схватке не чувствовалась, ее-то все вместе и победили.

5 канал випуск 19:00

5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 3:00:27

5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 3:00:27

5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00:00)

18.07.2010 3:00:27