Савик ШУСТЕР: Доброго вечора. Прямий ефір - це свобода, а мы пытаемся стать самой свободной программой в Украине на телеканале «Украина». Пока собираются наши гости, я начну нашу программу сегодняшнюю так. В Харькове городские власти решили вырубить деревья в центральном парке. Население с этим несогласно. Ну, власти так решили. И милиция на стороне властей. И вот что в Харькове произошло вчера. Это эксклюзивные кадры, которые были сняты нашей командой во главе с Василисой Фроловой.

СИНХРОН: Владимир ЧУМАКОВ, директор департамента строительства харьковского горсовета: «4 полосы движения, 2 тротуара, с современным освещением для тротуаров и возможно, возможно рассматривается вопрос, о может быть выделении небольшой велосипедной дорожки».

СИНХРОН: Протестующий: «Ни при Советском Союзе, ни за последние 19 лет такого еще в городе Харькове не было. Такого пренебрежения к жителям, к громаде, к своим избирателям. Вы просто наплевали на всех и пытаетесь нас растоптать. Не получится у вас. Мы жители, это наш город, это наша земля, это наши деревья, наши реки и озера».

СИНХРОН: Протестующая: «В наш дом пришла война. Власти под прикрытием милиции пытаются отобрать то, что принадлежит территориальной громаде».

СИНХРОН: Протестующая: «Кто у нас в городе хозяин? Громада, как нас все уверяют, или Кернес с сотоварищами? Если громада, тогда почему у громады не спрашивают разрешения на то, чтобы лишить нас парковой зоны. Если же у нас хозяин Добкин, то нечего говорить, что мы демократическая страна».

Савик ШУСТЕР: Как мы знаем, в это воскресенье 30 мая должны были состояться местные выборы. Верховная Рада 16 февраля отменила это решение, обосновав это отсутствием денег на местные выборы. Когда они состоятся, мы еще не знаем. Есть предположения. Но в принципе вопрос у меня очень простой. Вот харьковские власти бы себе позволили делать такое в четверг, если бы выборы были в воскресенье? Исполняющий обязанности мэра Харькова назвал людей, которые протестовали, маргиналами, лузерами, ну из того, что мы видели, это совсем не маргиналы. Это нормальные люди как мы все. Просто им не нравится, что вырубают деревья. Больше ничего. Но точно он бы эти слова не произнес, если бы эти люди должны были голосовать за него или ну и против него. Он бы постарался сделать все, чтобы они голосовали за него. Мы задали вопрос нашей аудитории, которая представляет всю Украину. Хотите ли вы, чтобы местные выборы состоялись уже сегодня. То есть вот чем быстрее. И вот такой ответ мы получили. 54% считают, что да. 46% считают, что нет. Почти половина на половину. С легким перевесом людей, которые все же хотели бы голосовать быстро, срочно. Этот вопрос мы переголосуем. А теперь я представлю наших гостей: Министр юстиции Украины Александр Лавринович; председатель Львовской областной государственной администрации Василий Горбаль; лидер партии «Фронт перемен» Арсений Яценюк; лидер партии «За Украину!» Вячеслав Кириленко; премьер-министр оппозиционного правительства Сергей Соболев; Остап Семерак - народный депутат Блок Юлии Тимошенко; Алексей Кайда - председатель Тернопольского облсовета от объединения «Свобода»; Марина Ставнийчук - до не давнего времени заместитель главы Секретариата Президента Виктора Ющенка; Виктор Пилипишин - председатель Шевченковской райгосадминистрации города Киева, председатель общественного движения «Кияне передусим»; Кость Бондаренко - заместитель лидера партии «Сильная Украины», то есть заместитель Сергея Тигипка; Евгений Копатько - социолог; Вадим Колесниченко - народный депутат, Партия регионов; Владимир Гройсман - мэр города Винница; Владимир Удовиченко - мэр города Славутича; Алексей Гончаренко - депутат Одесского горсовета от Партии регионов, председатель общественной организации «Качество жизни», а также пока судя по опросам общественного мнения лидер. Если будет гонка, на пост мэра города Одесса; и Юрий Соловей - председатель общественной организации «Общественный форум» Ивано-Франковска. Итак, я сразу приглашаю к микрофону Министра. Господин Министр, я вот хочу два высказывания Президента Украины Виктора Януковича предоставить вашему и нашему вниманию. 27 апреля на заседании Парламентской Ассамблеи Европы Виктор Янукович сказал следующее.

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «У нас найближчим часом ще буде багато різних виборів. В 11 році будуть вибори в місцеві ради. Це демократичний процес».

Савик ШУСТЕР: Это было 27 апреля. А месяц спустя в прошлое воскресенье в интервью. Украинским телеканалам Президент сказал следующее.

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Конституція вимагає провести вибори в цьому році. Відкладати їх далі це означає порушувати конституцію. Це неприпустимо і я на це ніколи не піду».

Савик ШУСТЕР: Так в 2011 или в 2010?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я думаю, що Президент дав абсолютно точну відповідь, і я думаю, що всі знають, що 2006 року обирались депутати місцевих рад і сільські, селищні, міські голови на 4 роки. 2006 плюс 4 - це 2010. Тут арифметика здається сходиться. Тому очевидним є те, що у нас передбачено проведення місцевих виборів в останню неділю останнього місяця четвертого року повноважень, як пише закон. На відміну від цієї формули, яка була 2004 року імплементована і в основний закон, і в інші закони для народних депутатів України, для Президента це дата, яку можна вирахувати достатньо точно, незважаючи на те, що таким чином обов'язково повноваження і Президента, і народних депутатів, і депутатів місцевих рад, всіх, хто обирається, спеціально продовжують. Вони не можуть закінчитись рівно через 4 роки. Тому що формула призначення на останню неділю останнього місяця, останнього року повноважень не дозволяється зробити, але так вносили 2004 року в конституцію і в відповідні закони. Місцеві ради - дещо інша річ. Оскільки їх не одна, їх багато. І в нас після того, як в березні 2006 року відбулись вибори, кожна з цих рад почала працювати в різний час. Так само як і голови. Перший це була перша половина квітня. Хмельницька міська рада почала працювати 12 липня. Останній міський голова приступив до виконання своїх обов'язків в середині жовтня 2006 року. Ось таким чином можна сказати, коли є крайня межа, яка може бути розтлумачена я остання неділя останнього місяця останнього року повноважень. Для міського голови Черкас це 31 жовтня. Після цієї дати вже неможливо буде говорити про те, що ми залишимось в межах визначеної конституцією і законами України. Чому раніше не провели ці вибори. Звичайно, що перша дата, яка вибиралась, вона була практично посередині цього терміну від першого, хто вступив на посаду, до останнього. Але ми мали унікальне явище, коли країна у нас розпочала не просто рік, а довгий час жила без державного бюджету. А всі вибори в Україні мають фінансуватися державою. Вони не можуть фінансуватись меценатами українськими чи закордонними. Сьогодні вже немає цих перепон. Є Закон «Про державний бюджет», є основний закон, який вимагає проведення цих виборів. Я розумію, що можуть бути питання політичної доцільності, але політична доцільність може і повинна реалізовуватись, але тільки в межах, які дозволяє закон. Виходити за межі закону це кроки, які демонструють зневагу до тих правил суспільного життя, які встановлюються уповноваженими обраним до парламенту громадянами України людьми. Тому вибори до місцевих рад мають відбутися цього року.

Савик ШУСТЕР: Сергей Соболев

Сергей СОБОЛЕВ: Без сумніву вибори до місцевих рад повинні були відбутися цього року. Саме тому парламент визначив дату цих виборів 30 травня. Але, на жаль, Партія регіонів, Блок Литвина і комуністи в парламенті скасували законну дату проведення виборів. Більше того, вони не просто скасували законну дату проведення виборів, а не встановили нову дату, коли ці вибори повинні проводитись. Другий аргумент, який вживається, що бачите не було бюджету. От тепер бюджет з'явився. Тоді питання. А чому тоді в цьому бюджеті, який з'явився. Який вже розробляла до речі не Юлія Тимошенко, який розробляв ваш уряд. На вибори закладено аж 40 млн. грн.. Всі чудово розуміють, що це за цифра. Це закладено на вибори які повинні проводитись як позачергові у зв'язку з закінченням наприклад терміну повноважень відповідних голів або відповідних рад з різних причин. Або сам подав у відставку голова. Після відповідного рішення Конституційного суду у нас виникла третя проблема. Що тепер вибори можуть проходити фактично щомісяця, що зараз і відбувається. І от до речі, коли ви показали кадри міста Харкова, так от в місті Харкові вибори повинні відбутися. Бо бувший мер міста Харкова сьогодні є главою обласної адміністрації Харкова. А пан Кернес - секретар, на якого тут декілька разів посилалися, так от хто влада, а хто і хто взагалі...Конституція тут чи тут достатньо пана Кернеса. Виконує лише обов'язки голови міського. І буквально минулого тижня ,коли призначалися вибори в сотнях різноманітних рад, в тому числі і вибори голів сільських, селищних рад, Партія регіонів разом з союзниками провалили проведення виборів у Харкові. Тобто тут і третє неспівпадіння є. Хоча ці вибори прямо зобов'язані провести, а тут пішли вибірково. Саме тому на мій погляд, дійсно треба діяти по конституції. Конституція встановила чіткий термін проведення цих виборів. До чіткого терміну, який встановлювала Верховна Рада, бо тільки Верховна Рада має право це зробити, залишилось фактично 2 дні. Ви розумієте, вибори 30 травня вже не відбудуться, бо Партія регіонів з союзниками це скасувала. І останнє. Чому 31 жовтня? Мм чудово розуміємо, бо одразу після цих виборів будуть нові тарифи на комунальні послуги, буде нова ціна на газ для населення, буде нова ціна на електроенергію для населення, і тому бажано закрити цю сторінку до 31 жовтня, а далі в зиму вже входити з тими безпосередньо речами, які стосуються підняття тарифів, цін і всього іншого. Ось чому і виникла ця дата. Саме тому ми запропонували інший варіант. Є на сьогодні зміни в конституцію, які вже пройшли перше випробування, набрало необхідну кількість голосів, передані на аналіз Конституційному суду. І тепер треба проголосувати 300 голосів в остаточний редакції, де буде скасовано безперервна чехарда виборів, яка зараз відбувається і на які треба нові і нові кошти виділяти, бо бачите у когось тоді закінчились повноваження, у когось в інший час. Де чітко встановлено єдиний термін повноважень для мерів і для голів, і для рад. Це 5 років, щоб не було знову таки різночитання. Для одних 5 років, для інших 4 роки. Тому логіка абсолютно зрозуміла. Треба діяти по конституції і це єдиний спосіб уникнути порушень закону і самої конституції.

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Найперше, я хочу освіжити пам'ять, я думаю можливо хтось не звертав уваги, ну пан Соболєв точно звертав увагу. Ви так посміхаєтесь, тому що в цій студії був присутній автор законодавчої ініціативи, який запропонував скасувати постанову про продовження виборів 30 травня 2010 року і якщо у когось погано з пам'ятю, можу нагадати хто за неї голосував. Ви вже не пригадуєте

Сергей СОБОЛЕВ: За цю постанову?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Значить постанова була внесена народним депутатом Кармазіним, який здається не належить до сьогоднішнього дня до Партії регіонів, а є найближчим соратником керівника вашої політичної сили. І те, що значна частина «Нашої України» за неї проголосувала, можна взяти поіменно подивитися. Те, що Партія регіонів підтримала тоді цей проект, це було вимушений крок виключно тільки з того, що ми сподівались до останнього дня, що можна буде вирішити питання 31 травня. Я думаю ні у кого немає сумнівів, що Партія регіонів готова була до тих виборів і в той час. Але їх просто фізично неможна було провести тоді. Як тільки з'явилась така можливість, відразу є ініціатива їх проведення. Що стосується посилань на проекти, які десь є, я так у вигляді консультацій можу сказати Сергію Владиславовичу, що після того, коли Конституційний суд зробить свій висновок по проекту внесення змін до основного закону, коли вони пройдуть до парламенту. Точної дати про це нікому невідомо. Потрібно буде попередньо схвалення цих змін. І в разі, якщо це відбудеться, то на наступній сесії вже голосувати двома третинами. Це тільки стиль їхньої політичної сили - жити за проектами. Те, що вони собі придумали на майбутнє. Так як було з проектом Бюджетного кодексу і таке інше. Жити треба не по фантазіям, а жити треба по закону. І ось, коли дотримуються закону, тоді таких проблем і питань не виникає. Закон треба поважати

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Мы продолжим после рекламной паузы.

РЕКЛАМА.

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». У нас в студии новый гость - Ирена Кильчицкая, до недавнего времени первый заместитель председателя Киевской горадминистрации, а также из Симферополя один из лидеров Коммунистической партии Украины Леонид Грач. У микрофона Министр юстиции Александр Лавринович. Вячеслав Кириленко, пожалуйста

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ми говоримо про вибори, але мені здається, що оскільки дата вже пройшла, коли вони мали відбутися, то зараз треба шукати будь-яку дату в цьому році, а може і на початку наступного. Напевно це не найголовніше. А головніше те, як будуть відбуватися ці вибори. Теперішня виборча система нікого не влаштовує. От у будь-якої людини запитати, чи влаштовують їх місцеві депутати. Як правило не влаштовують, тому що вони обрані за партійною системою, закриті списки, займаються своїми партійними справами і до людей, їхніх потреб, дороги, каналізації, он захист екологів, а не підтримка міліції, квартири, житлово-комунальні послуги. До цього всього не доходить. Тому що з'ясування партійних стосунків. Отже систему треба реформувати. Але зараз виникає інша загроза. Будується вертикаль влади. Відомо яка і відомо під кого. Зараз запровадити мажоритарну систему чисту як це пропонує по суті Партія регіонів або майже чисту це означає, що депутатів знову як при Кучмі будуть призначати. І це буде інша крайність. Знову ж таки нормальна людина буде балотуватись, буде користуватись популярністю, механізм судів включать, познімають із дистанції і будуть абсолютно керовані губернаторами обласні, районні і міські ради. Буде друга крайність. Тому я можу сказати з огляду на ці обставини наперед позицію групи «За Україну!» в парламенті по цьому питанні. Ми будем голосувати за будь-яку дату. За вашу. За дату вашого колеги по коаліції Литвина. Він дещо ж іншу називає - березень наступного року.

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я перепрошую, а можна ми проголосуєм за дату, запропоновану представником вашої фракції?

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Це яку?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: 31 жовтня пропонує Арсеній Яценюк

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я ж сказав, якщо у вас спільна позиція, ми підтримуємо

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Ми можемо підтримати так само, як минулого разу підтримали представника «Нашої України» так само і цього разу можемо підтримати

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я хочу довершити думку. Ну я ж сказав. 31 так 31. Але спочатку давайте реформуємо виборче законодавство. Але не так як хоче правляча коаліція, щоби кожного депутата вони потім призначали, а давайте запровадимо відкриті списки, щоби можна було по кожній області, по кожному району на підставі партійної платформи людей безпосередньо обирати. Тоді це буде виборча реформа і тоді можна проводити вибори з одного боку демократичні, з іншого боку депутатів повернути людям, які на них будуть впливати. Оце тоді зміна якості. А так ми зараз говоримо про дати і інші речі, які в принципі, якщо тільки про них говорити, ситуацію на жаль для людини простої в кожному регіоні не змінять. Дякую

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я думаю, що абсолютно очевидна ситуація необхідності зміни виборчої системи. Єдине, що мене трошки здивувало, Вячеслав Анатолійович не звернув уваги на пропозиції, з якими виступив Президент України по зміні виборчої системи. Коли він говорив про мажоритарну систему, я думаю ви жне будете заперечувати, що в селах люди і надалі обрали

Вячеслав КИРИЛЕНКО: А там і зараз обирають

Александр ЛАВРИНОВИЧ: За мажоритарною системою і вони це робили завжди

Вячеслав КИРИЛЕНКО: А ви ж хочете кругом

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Те, що ми хочемо, як ви кажете, пропозиції ,які розробляються нами, які вивчаються Президентом і можливо ним будуть запропоновані парламентом, стосуються змішаної виборчої системи, а не мажоритарної. З тим, щоб всі громадяни в кожному місті, в кожному районі, в кожній області обирали і свого особистого депутата, і висловлювали симпатію до тієї чи іншої політичної партії. Щоб ми з одного боку забезпечували представництво в органах місцевого самоврядування, з іншого боку, щоб не гальмували, сприяли розвитку політичної системи країни

Вячеслав КИРИЛЕНКО: От з вашого дозволу репліку на ваші слова. От я все-таки вважаю, що збереження, точніше повернення до змішаної системи - воно не вирішує жодного питання. Ми по мажоритарні знову повертаємо те, що було, і депутати будуть, я стверджую це, призначатися по суті, а закриті партійні списки в половині ми все одно лишаємо і половина буде під вождями, ті , що за партійними списками, а половина під адміністрацією. Ті, що по округах. Тому я прихильник більш радикальних підходів. І давайте запровадимо як в Європі, а ви ці системи знаєте, відкриті списки. І тоді буде забезпечено і персоніфікація, можна буде вибирати персонально людей, і партійну світоглядну платформу, щоб ці депутати і від вождів не залежали, і не бігали потім як тушки з партію у партію, що має місце зараз. Дякую

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я можу сказати в цій ситуації, що незалежно від типу виборчої системи, якщо керуватись вашою логікою, то вплив зовнішній чи від керівництва регіону, чи інший - він обов'язково буде міняти волевиявлення громадян. Якщо ви апріорі вважаєте, що це так. Якщо вважати

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Апостеріорі

Александр ЛАВРИНОВИЧ: що громадяни України мають право на вибір, який вони можуть захистити і що ніхто не має права його спотворювати, то тож змішана виборча система, яка ще ніколи не застосовувалась в Україні на місцевих виборах, ви тут трошки переплутали

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну на парламентських

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Може мати абсолютно ясний результат. Коли в кожному місті, в кожному районі, кожній області люди оберуть представників своїх до місцевої ради. І оберуть також політичну силу, якій вони симпатизують. Таким чином буде реалізована і політична позиція, і буде реалізоване персоніфіковане представництво депутат від конкретного округу

Савик ШУСТЕР: С открытыми списками или нет?

Вячеслав КИРИЛЕНКО: З закритими. З закритими. В тім то і річ. З закритими

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Мажоритарна виборча система не передбачає списку

Савик ШУСТЕР: Нет, мажоритарная нет. А пропорциональная?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Що пропорційної частини, то в даному випадку може бути застосований підхід, який використовувався 1998 року для виборів народних депутатів України, вибори до парламенту. Коли складався список, в якому були присутні і ті, хто балотується в мажоритарних округах, а ті, хто не балотується. І в разі обрання наступного за списком. При цьому неможливо застосовувати принцип відкритого списку. Тому що тоді виникає ситуація, що преференція, яка дається депутату в окрузі і одночасно в партійному списку, унеможливлює реалізацію самої концепції змішаних виборів.

Савик ШУСТЕР: Марина Ставнийчук

Марина СТАВНИЙЧУК: Дякую. Я дуже рада, що зрештою дискусія пішла у конструктивне русло, тому що питання строків насправді дуже важливе і абсолютно очевидно,що у питанні строків ми сьогодні перебуваємо за межами конституційного поля, як це визначено конституцією. Хоча б з того, як абсолютно вірно сказав Олександр Володимирович, виходячи, що у 2006 році люди голосували даючи мандат депутатам місцевих рад, сільським, селищним, міським головам на 4 роки. То власне уже за цей строк вийшли. Разом з тим за недолугою конституційною реформою 2004 року маємо відповідно 5 і 4. Головне питання сьогодні полягає дещо в іншому. Я думаю, що по цьому питанню повинен бути досягнутий компроміс дещо в іншому. Дійсно в суті змін виборчого законодавства як передумови подальшого реформування місцевого самоврядування в цілому. І скажу вам, що тут можна дійсно розглядати і питання змішаної системи. Здається, що це можливо не найкращим варіант. Гарний варіант, який дає можливість персоніфікувати місцеві вибори і зберегти природу місцевого самоврядування на рівні обласних рад, районних рад, бо саме по них проблема. По інших радах такої проблеми як не існує, бо там діє мажоритарна система. Це багатомандатні округи. Насправді при тому, коли висувають партії, місцеві осередки партій і відповідно можуть висувати ще громадські організації абсолютно персоніфікована система виборів. Разом з тим дозволяє у кожному випадку депутата так би мовити прив'язати до виборця. Але це знову ж таки лише одна частина, бо сьогодні на часі для того, щоби діяло справжнє реформування, щоби діяло справжнє місцеве самоврядування і не було таких прикрих випадків, які ми спостерігали у Харкові. Потрібна реальна реформа місцевого самоврядування, яка повинна початися з місцевих виборів.

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я хочу сказати, звичайно я не розказую всі деталі, пропозиції, які надані зараз Президентом, які буде ухвалювати рішення щодо проекту, який пропонувати парламенту. Але коли ми говоримо про рівень спільного представництва інтересів територіальних громад, тобто про район і про область, саме передбачена пропозиція для вивчення, що це мають бути багатомандатні округи, які реально будуть відтворювати позицію громади на вищому рівні. Тому в даному випадку можна вважати, що ваша пропозиція була почута ще раніше. Сьогодні вона вже викладена у вигляді конкретних норм проекту, який вивчається

Савик ШУСТЕР: Итак, сейчас слово представителям местной власти. Начнем с Виктора Пилипишина

Виктор ПИЛИПИШИН: Шановні колеги, в першу чергу я звертаюсь до депутатів Верховної Ради. Я можу це сказати, тому що пів року попрацював в цьому скликанні з вами народним депутатом і давайте скажемо чесно людям, які сидять в цьому залі, які нас слухають, що насамперед, коли ми визначаємось відносно виборчої системи, коли ми визначаємось відносно дати виборів, то є партійна політична доцільність. Ніхто не приймає до уваги інтереси місцевих громад. Це перше. Тепер, що стосується виборчих систем. Немає ідеальної виборчої системи. Коли ми говорим про мажоритарну систему, пропорційну чи змішану, то давайте чітко виходити, яку б ми виборчу систему сьогодні не запропонували, змін не буде. Чому не буде. Тому що, якщо буде такий розподіл повноважень, який є сьогодні між центром і територіями, якщо місцева влада реально не буде мати цієї влади, а просто формально буде називатись владою, то реально вона не буде працювати на людей, на території, а буде слугувати політичними партіям. І ми це повинні з вами чітко зрозуміти. Або ми надаємо місцевій владі реальну владу, реальні повноваження і тоді ми маємо можливість впливати на ситуацію на території, або це ні до чого доброго не приведе. До речі відносно, я прошу пробачення, відносно терміну виборів. От я звертаюсь до глядачів, які тут знаходяться, глядачів, які дивляться на нас по телебаченню, відносно дати виборів. От скажіть мені будь-ласка, якби у вас перед вами стояла така позиція чи ситуація, ви б були в такій ситуації. Вас повинні звільнити з роботи 30 березня, потім вас повинні звільнити з роботи 30 травня, потім вас повинні звільнити з роботи 31 жовтня 10 року, потім вас повинні звільнити з роботи 27 березня 2011 року. В мене виникає запитання, якби ви працювали. От в такому стані сьогодні знаходиться місцева влада. Кожен день, кожен день місцеві чиновники, місцева влада приходить на роботу і думає, коли ж її звільнять. Можливо ви на національному рівні визначитесь все-таки, га?

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я напевно розпочну з останнього. Якщо хтось приходить на роботу розуміючи, що в нього вже нуль довіри тих, хто його обирав, то немає значення скільки він ще буде, тому що очевидно, що толку від його роботи вже немає і не було. Друге. Все, що стосується тих, хто працює постійно, службовці місцевого самоврядування чи державні службовці, вони незмінні. Вони не змінюються. Їх не обирають. І вони виконують найголовнішу роботу, найголовніші функції. І їм нічого не загрожує, окрім заохочень за добру роботу або стягнень, якщо працюють погано. А якщо той, хто хоче обратися стверджує, що він вже ходить на роботу виключно тільки для того, щоб відбувати номер, ну очевидно, що він для себе вже рішення прийняв щодо рівня довіри до нього. Що стосується інших пропозицій. Звичайно їх є в Україні дуже багато. В тому числі і необхідність реформування самої системи місцевого самоврядування. Але що стосується повноважень, там, де працює людина, яка не чекає, коли її звільнять, а яка працює, там повноважень достатньо. В тих містах, де очолюють міські голови, які користуються підтримкою громади, які знають точно, що треба робити. У них є можливості пропонувати різні проекти, балансувати місцеві бюджети і вирішувати питання ,які людей потребують. Якщо говорити тільки про те, що треба вдосконалювати, а не користуватись тим, що є наявним, звичайно, що я можу говорити про перспективи, про те, що нам необхідно підняти стандарти життя, необхідно нам покращити надзвичайно умови для роботи і керівників міст, і місцевої влади. Це також все треба зробити. Але давайте будемо вирішувати проблеми по рівню можливостей, які є в нашому суспільстві і відповідно з тими, що стоять на порядку денному.

Савик ШУСТЕР: Марина Ставнийчук

Мирина СТАВНИЙЧУК: Олександре Володимирович, ви знаєте, я думаю,що в цій ситуації все-таки фахово варто підійти до цих питань, які поставив пан Пилипишин. Ви подивіться, що на 20 червня призначено 105 видів сільських селищних рад і голів, і так далі. На 10 серпня призначено уже певна кількість, вибачте тільки за цей рік призначено майже тисячі позачергових виборів. Люди ж то обираються. 40 млн., які в державному бюджеті на позачергової вибори витрачаються. Воно здається при тому дефіциті держаного бюджету, який сьогодні маємо можна впорядкувати? І треба впорядкувати ці процеси. Тому мені здається, що сьогодні дуже важливо, щоби фахівці напрацювали план виходу із цієї кризової ситуації, яка пов'язана із місцевими виборами. Що треба зробити щодо строків, щодо суті, щодо змін, які необхідно внести в законодавство, а політики уже п о факту повинні це все освятити. Не треба виправдовувати і так знаєте кепкувати. Насправді проблема є серйозна в цьому

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я хочу сказати, що мова не йде про кепкування, а тим більше про виправдовування. Якщо у Верховній Раді України приймали рішення зараз розуміючи, що повноваження на останніх днях призначати позачергові вибори, я вважаю, що це було помилково і впевнений в тому, що після ухвалення постанови про призначення дати чергових виборів, ті, які призначені на найближчі місяці, мають бути скасовані. Тому що тут немає ні логіки, ні якщо хочете здорового глузду. А що стосується розробки, звичайно потрібно розробляти, очікувати, коли буде політична ситуація, яка дозволить скористатися тими наробками. Це ніхто нікому не забороняє. Але говорити, що ми будемо чекати поки буде ситуація, яка дозволить нам норму в основному законі, а зараз не будемо ухвалювати рішень, ну це ж так не сполучиться.

Савик ШУСТЕР: Алексей Гончаренко, пожалуйста

Алексей ГОНЧАРЕНКО: Во-первых, хочу сказать, что полностью поддерживаю позицию Министра Лавриновича. Конечно, выборы должны пройти в этом году. И надеюсь так это и произойдёт. Но вопрос в другом. Почему сегодня во многих городах Украины, в том числе в Одессе, люди с огромным нетерпением ждут местных выборов. Ждут их просто как избавления. Потому что, к сожалению, во многих городах местная власть ведёт себя как банда, как в гражданскую войну, захватившая город и грабит его, и грабит, грабит. В Одессе мэр ездит на трех черных джипах и тратит на автохозяйство 11 млн. грн.. В 5 раз больше, чем на капитальный ремонт жилого фонда. И вопрос: что может сделать местная громада. Должна быть процедура референдума и возможность отзыва мэра. А в нашем городе, в нашей стране действует редакция закона Украинской Советской Социалистической Республики о местном референдуме. И потому мэров мы отозвать не можем. И это самый главный вопрос. Если сегодня хотят продлить полномочия мэрам городов до 5 лет, да хоть до 6, вы сначала дайте громаде возможность отозвать того мэра, который не работает в интересах города. Вот тот же самый пример города Харькова. Как там должно было быть. Должно был быть проведен местный референдум. Нужно проводить дорогу или оставить парк. Громада бы высказалась, - вопросов бы не было. У нас сегодня это происходит совершенно иначе

Савик ШУСТЕР: Исполняющий обязанности, исполняющий обязанности мэра города Харькова. Нам позвонил Геннадий Кернес. Пожалуйста. Вот вы только что слышали вашего коллегу из Партии регионов между прочим. И я сейчас боюсь, что мэр Одессы нам тоже сейчас позвонит. Пожалуйста

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) Добрый вечер

Савик ШУСТЕР: Добрый вечер. Референдум надо бы провести

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) Я думаю, уважаемые в первую очередь телезрители,

Савик ШУСТЕР: А во вторую

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) А во вторую конечно присутствующих в студии. Вы знаете, я не могу остаться безучастным к тому, что я сейчас слышу. Потому что, если бы вы хотели обсуждать проблемы местного самоуправления, то я не однократно предлагал вам, уважаемые

Савик ШУСТЕР: Господин Кернес, выключите ваш телевизор, потому что понимаете у нас идут две звукове дорожки.

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) Хорошо. Сейчас мы выключим телевизор. Договорились.

Савик ШУСТЕР: Спасибо

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) Значит я предлагал неоднократно Савику Шустеру собрать представителей местного самоуправления. Не депутатов Верховной Рады, а представителей местного самоуправления, начальник ЖЕКа, дворового рабочего, слесаря, водителя трамвая, троллейбуса и у них спросить, какая сегодня жизнь в городах, как им работается в соответствии с действующим законодательством. Потому что на уровне местного самоуправления мы исполняем действующее законодательство. Мы не принимаем законы. А то, что сегодня представители БЮТ раскачивают ситуацию, они никогда не были согласны ни с какими своими поражениями. Ну, коалиция, которая правила в последнее время, это она обязана, я подчеркиваю, обязана была внести изменения в действующее законодательство. Эта коалиция обязана была сделать все возможные условия для работы в органах местного самоуправления для людей. Этого сделано не было. То, что касается в городе Харькове строительства дороги, это строительство сегодня ведётся в рамках действующего законодательства, эта дорога предусмотрена генеральным планом города Харькова ещё мо времен Советского Союза и сегодня используя эту ситуацию, я повторяю, я назвал конкретно вещи своими именами. Некий господин Аваков, который за 1 день после того, как ему оказали доверие, когда он призывал голосовать за Ющенка во время выборов, оказали аж доверие больше, чем 1%, а меньше чем 2%, он перебежал сначала в «Украина вперед!» к Вячеславу Кириленко, а на следующий день он перебежал к Юлии Тимошенко. И я его назвал политическим лузером. И я это утверждаю, что этот человек политический лузер. Поэтому я считаю, когда раскачивается ситуация, а тем более, что дороги в последнее время вообще не строятся и не ремонтируются по настоящему, я думаю, что наоборот это дорога должна соединить не просто улицы и объединить эти улицы, а объединить людей, которые стремятся сделать жизнь в городах лучше.

Савик ШУСТЕР: Спасибо

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) И не надо вешать ярлыки

Савик ШУСТЕР: Хорошо

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) Если вы хотите, пригласите, пожалуйста, нас в свою студию, нас, представителей органов местного самоуправления и мы вам скажем, чего нам не хватает. Нам не хватает Жилищного кодекса. Я поддерживаю, потому что там Советский Союз написан. Там написан Советский Союз. Нам не хватает всех тез реформ, касающихся ЖКХ, которые сегодня необходимы людям. Нам не хватает денег на строительство дорог, на ремонт дорог, нам не хватает сегодня зарплат, чтобы платить бюджетникам. Потому что не принимали бюджет в течении 4 месяцев. И в этой ситуации, когда наступает стабильность, когда новое правительство, новая власть делает всё возможное для объединения, сегодня опять в студии телеканалов звучит «мы против, мы против». Вы приедьте, пожалуйста, посадите дерево, полейте его, вырастите его, а потом скажите, правильно вы это сделали или нет. А судить тех, кто сегодня что-то делает и делает это по закону, я считаю, это не корректно. Тем более депутатам Верховной Рады.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Я вас благодарю, потому что вы по телефону это не совсем телевизионный жанр. Но вы сказали то, что вы думаете. Тут звучали другие предложения, в том числе и от вашего коллеги, как я говорю. Надо было провести сначала референдум. Ну, это мы обсудим, когда вы будете у нас в студии.

Геннадий КЕРНЕС: (по телефону) Никогда не...

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я перепрошую, що стосується референдуму, очевидно потрібно нагадати, що закон, який дав можливість організовувати референдуми в Україні, багато разів розглядався у Верховній раді і навіть ухвалювався. Але ніколи не доходив до фінального підписання главою держави. Тому що кожного разу знаходилась політична сила, яка різко міняла свої підходи. І от те, що є абсолютним фактом, представники сьогоднішньої опозиції, які підтримали в черговий раз минулого року, щоб закон з'явився. Після цього через кілька місяців сказали, що ні, не потрібен такий закон. Сподіваюсь, що якась чергова спроба вже я навіть збився з ліку їх, тому що особисто вносив дуже часто цей проект закону. На цій сесії є проект, запропонований народним депутатом Шпеновим. Сподіваюсь, що він до кінця цієї сесії може стати предметом розгляду і може знайти підтримку тих, хто бажає, щоб громадяни України мали право вирішувати питання державної політики безпосередньо, а не тільки через своїх представників.

Савик ШУСТЕР: Спасибо господин Министр. Спасибо. После рекламной паузы мы дадим слово представителям местной власти. Да, местной власти. Да, выскажитесь, а потом и Арсений Яценюк выскажется. А что вы так смотрите зло на меня? Нет, Арсений Яценюк просто не любит рекламу, ну что делать.

РЕКЛАМА.

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Короткое сообщение. Ровно в полночь к нам придут Армен Джигарханян, Отар Иоселиани, также Вадим Перельман - это голливудский кинорежиссер киевского происхождения, украинского, Александр Кириенко - украинский кинорежиссер, а также Эдриан Броди - самый молодой голливудский актер, который был выдвинут на премию Оскар. И мы будем говорит ещё о том, может ли кино создать национальную идею. А сейчас местные выборы. Господин Гройсман

Владимир ГРОЙСМАН: По-перше, я би хотів сказати щодо дати виборів. Ми дійсно обирались в 6 році і в мене немає сумнівів, що вибори повинні пройти у 2010 році. Це факт. Ми обирались на цей період. По-друге, щодо системи виборів. Я категорично проти, щоби ми за політизували місцеві органи влади. Цього просто категорично неможливо робити. Люди повинні обирати особистостей до місцевої ради, люди повинні розуміти кого вони обирають, і ці люди повинні бути підконтрольні саме територіальній громаді. Ну і третє питання, яке щодо повноважень. Я можу сказати, що дійсно нам не вистачає повноважень, дійсно нам не вистачає фінансових ресурсів для того, щоб вирішувати ті питання, які стоять перед нами. Їх перелічують кожен міський голова на кожній передачі. Тому дійсно настав час для серйозної масштабної дискусії щодо наших повноважень, щодо повноважень не те, що би міських голів і міських рад, а безпосередньо тих людей, які живуть сьогодні в містах, селах і селищах в Україні.

Савик ШУСТЕР: Алексей Кайда

Алексей КАЙДА: Добрий день, ну я хотів би перш за все зазначити декілька речей. Ну якщо є злочин, має бути якесь покарання. Я наведу невеличкий приклад Тернопільської обласної ради попереднього скликання, яка через суди вже доведено порушувала законодавство. Що зробила Верховна Рада. Верховна Рада розпустила обласну раду. Сьогодні Верховна Рада своєю постановою порушила Конституцію України. Що мав би зробити чи попередній Президент, чи теперішній як гарант конституції. Розпустити Верховну Раду. Тобто якщо є злочин, має бути покарання. Це є логічно. Щодо системи виборів. Пам'ятаєте у нас була дійсно мажоритарна система, зараз пропорційна, буде змішана, будуть за відкритими списками. Суть справи не міняє яка. Зараз робиться що. Робиться конкретна більшість, чи попередня, чи теперішня, ця більшість робить законодавство під себе. Воно зараз готує, готується до наступних виборів, виборів 12 року. Я маю на увазі в парламент. Ну і відповідно легше буде керувати мажоритарною. Але знову ж таки суть не в тому, яка система. А суть в тому, чи може територіальна громада дійсно виступати як влада. Тобто чи може територіальна громада відкликати депутата, відкликати голову відповідну. І оцей ось приклад, той що в Харкові робиться, це є приклад якраз того, що нібито у нас територіальні громади мають права, але вони мають 1 день, коли вони йдуть і кидають бюлетені. А потім після того їхні права зразу замикаються. Якому? Тому що не вигідно. Якщо у нас є, так у нас в законодавстві закладено, що депутатів місцевих рад можуть відкликати, голів можуть відкликати, але не прописана процедура як це має відбуватися, як хто має збирати підписи, кому здавати, як робити. Тобто немає механізму. Так само які з Президентом. Мають право оголосити імпічмент, але немає Закону «Про спеціальні комісії» і ряд, ряд законодавств. Наступне. Якщо ми міняємо, я вже завершую, якщо ми міняємо так систему виборів, але під що ми міняємо. Отут питання. Якщо ми міняємо під те, щоби дійсно підсилити місцеву владу, то відповідно має бути змінено і законодавство про місцеве самоврядування в Україні. А не просто так, що ми міняємо для того, щоб потім легше було відривати або виривати тушки і формувати ту чи ту більшість, яка потрібна теперішній більшості в Парламенті. Є зараз захоплена влада повністю виконавча, найвища законодавча так само, судова так само і зараз залишилось що? Захопити найнижчу гілку. І тоді вже буде повністю абсолютно захоплена влада існуючої. І можна буде формувати тушки, можна буде більшості і виробляти те, що вигідно владі, а не громаді. От в цьому проблема. І проблема в тому, що якщо ми міняємо, то давайте відверто говорити під що ми міняємо, під що ми міняємо. Просто так?

Савик ШУСТЕР: Василий Горбаль. Это ремарка в ваш адрес последняя

Василий ГОРБАЛЬ: Ну наразі ми говорили тут про повноваження. Ви знаєте, досить часто жаліються на повноваження, на відсутність їх, люди слабкі взагалі. Тобто слабкі керівники. Тобто ті керівники, які не справляються зі своїми повноваженнями, вони в якості причин чи обставин, чому вони не виконують ті чи інші свої обов'язки, кажуть в нас немає повноважень, треба щось змінити, систему виборів і таке інше і решта. Стосовно представників власне, що ми розглядаємо пропорційну систему, це також на відповідальності тих партій, які делегували своїх керівників. Це говорить про те, що партії просто не проводили адекватну кадрову політику з точки зору представництва тої чи іншої місцевої ради. Знову ж якщо подивитись зараз на Львівську область,то ми бачимо, що досить багато рішень депутатам просто скеровується з Києва з центру. Вони є заручниками фактично рішень керівних органів, де вони абсолютно не розуміються, що відбувається на тій чи іншій території. Це те, що я побачив.

Савик ШУСТЕР: Владимир Удовиченко

Владимир УДОВИЧЕНКО: Дякую. Дякую. Я хотів би повернутися до харківської кінохроніки і сказати, там н тільки є негативне явище, яке без сумніву негативне, але є і позитив. Ми з вами бачили як народжується українське громадянське суспільство. І ми харківчан можемо привітати з цим. Друге. Друге. Ніяка політизація не виправдає дії влади. Чому. Тому що порушені принципи управління, ефективного управління. Європейські принципи. І помилка є результат є сьогодні на ми сьогодні бачимо цей результат. Помилка управління. Інститут референдумів обов'язково треба розвивати. Ми повинні навчитися робити. Але там в тому випадку модна було б і без референдуму знайти спільну мову з громадянами свого міста. Наступне. Наступне. Реформувати місцеве самоврядування обов'язково треба. Треба продовжити його розвиток. Чому. Тому що це влада. Треба нам у суспільстві зрозуміти, шановні громадяни, що місцеве самоврядування це органи місцевого самоврядування, це влада яка максимально наближена до вас. Це ваша влада і через неї держава повинна проводити всю політику. А сама займатися стратегією. Далі. Звісно, що ми говоримо, я повністю з Олександром Володимировичем погоджуюсь, що повноважень сьогодні, Володимире, ну в тебе ж є повноваження. Є. На рівні обласних, міст обласного значення є, повноважень достатньо. У мене є сьогодні з ним повноваження залатати дірку в дорозі. Але немає асфальту. Тому що немає грошей, немає ресурсів. Треба змінити систему податкової бази, розширити податкову базу, Податковий кодекс, зміни до Бюджетного кодексу, треба провести комунальну реформу. Але, але перш за все до того, щоб приступити до таких глобальних речей, ми повинні провести вибори. Вибори треба провести в цьому році без сумніву і тут сходяться і владна коаліція, і сходиться опозиція. Ми сьогодні слухали розумних людей і Олександр Володимирович, пані Марина, Прем'єр-міністр опозиційного уряду. І там розбіжності тільки в системі. Я хочу вас сказати, в Європі працює дуже багато систем. Мажоритарна, мажоритарно-пропорційна, змішана, з відкритими, з закритими списками, і ще до речі працюють ефективно. Назвати вам країни? Беремо Словаччину, Чехію, Польща, Австрія будь-ласка. Тому тут що потрібно зробити? Потрібно знайти компроміс, але до примітивної мажоритарної системи, повністю з В'ячеславе з вами згоден, повертатися це безглуздо просто. Тому що ми цю систему пережили. Ми бачили адмінресурс, ми бачили хімію різну і адміністрування. Не треба повертатися. Треба іти вперед. Дякую

Савик ШУСТЕР: Владимир Гройсман, коротко

Владимир ГРОЙСМАН: Одна репліка. Одна репліка. Полягає вона в тому, що якщо є повноваження, то чому ж так все погано? Я можу сказати, що те, що сказав Володимир Петрович щойно про реформу і податкову, і по місцевим податкам і зборам, і про розмежування функцій державної влади і органів місцевого самоврядування це якраз ті повноваження, про які я говорю. І ще одна річ щодо виборів. Я от не можу зрозуміти, чому люди, які живуть в будь-кому місті, не можуть обрати свого депутата. А той, хто хоче стати депутатом і працювати на громаду, він повинен бути членом будь-якої партії. Ну це ж неправильно. Це просто знищує систему взагалі будь-якого зв'язку громади з представниками місцевої влади. Це не правильно. І це потрібно сьогодні змінити.

Савик ШУСТЕР: Юрий Соловей

Юрий СОЛОВЕЙ: Дякую Савік, в першу чергу, що ви підняли сьогодні тему місцевих виборів. Чому. Тому що для оцих повірте сільський голова, міський голова чи депутат є набагато більш ближчим і доступніший, ніж депутат Верховної Ради чи Президент. І тому я вам дякую. І це перше

Савик ШУСТЕР: Я сейчас проиллюстрирую ваши слова, потому что мы нашей аудитории, которая со всей и представляет всю Украину, мы задали вопрос очень простой. Кто способен более эффективно распоряжаться вашими деньгами? И вот, что люди ответили. Местная власть 81%, центральная власть 19%.

Юрий СОЛОВЕЙ: І що ж відбулось в українській демократичній незалежній Україні,якій вже 19 років. Ми перетворюємся в африканську країну. Чому. Тому що в людей забирають саме важливе, що вони мають в демократичній країні. Це право обирати собі місцеву владу. І забирають хто - депутати Верховної Ради. Що вони роблять. Порушують основний закон, Конституцію України. В цій країні парадокс відбувається. Украв булку - в тюрму. Порушив основний закон Конституцію України - сидиш тут в студії і розказуєш, пояснюєш як треба жити в цій країні. Це по-перше. І по-друге, оці всі дискусії щодо дати, системи виборів для мене абсолютно смішні. Чому. Тому що всі ці люди як одні, так і другі - вони керуються не бажанням змінити щось для цих людей, які сидять в студії, а вони для себе обирають, а який механізм і яка дата буде більш сприятлива для них для того, щоб прийти у місцеву владу і це треба чітко усвідомлювати і розуміти. Це другий момент. Третій момент, який є дуже важливий. Чому відтягують місцеві вибори? Друзі, в цій країні є дини можливий механізм приходу нових людей до влади. Це є місцеві вибори, тому що сьогодні пройти в парламент чи стати Президентом новій людині в цій країні неможливо. І ці всі політичні бонди бояться просто одного - а вони втратять владу на місцях. Це можна говорити очевидно і відверто. На місцях прийдуть нові молоді люди, які пропагують і живуть, і базують свою роботу на основі демократичних принципів. І я вважаю, що суспільство повинно вимагати негайного проведення місцевих виборів. Дякую

Савик ШУСТЕР: Ирена Кильчицкая

Ирена КИЛЬЧИЦКАЯ: Я хочу сказать, что совершено не согласна с тем, что можно избирать мэра, который не представляет какую-то политическую силу и за ним не стоит политическая сила или блок. Это заранее избрание свадебного генерала, потому что ни один избранный мэр не сможет провести ни одного вопроса и решения в своем совете. И это заренее человек, который будет идти на компромиссы с теми представителями, которые сидят в совете этого города. Это первое. И второе. Когда человек идет и за ним стоит или его блок, или политическая сила, которая его выдвигает, это не обман избирателей, даже если во время выборов всегда говорят лозунги, которые не всегда, мягко говоря выполняются, то хотя бы избиратели, все мы знаем, что можно ожидать от этого кандидата.

Савик ШУСТЕР: Виктор Пилипишин

Виктор ПИЛИПИШИН: Ви знаєте, я хотів почати з іншого, але зараз пані Ірена підтвердила те, що відбувається в місті Києві. Насправді, що вона казала. Вона сказала про те, що свадебным генералом буде людина ,яка обрана громадою, а не політичною партією, яка її провела. Про що це говорить? Про те, що насправді сьогодні політичні партії знову таки відстоюють свої політичні інтереси, а не інтереси громади. Пробачте мені, незважаючи яка політична форма виборів, яка форма виборів, політичні партії в першу чергу і депутати, які представлені цими політичними партіями, повинні відстоювати інтереси громади, а не політичної партії. І не виконувати замовлення політичних структур. Тоді місцеві громади і місцеві території будуть жити нормально. Це перше. Друге. Тепер, коли ми говоримо розумні слова: повноваження, бюджет і так далі люди повинні зрозуміти, що таке повноваження і дуже централізація, децентралізація. Якщо ти...я тільки повернувся з Варшави. У мене була зустріч з керівництвом Варшави. Вони сьогодні йдуть на максимальну децентралізацію. Там керівники територій наперед на 2, на 3, на 5 років знають приблизно, які суми коштів вони отримають, вони можуть планувати, вони можуть інвестувати. Ми чекали бюджетів, не могли нічого проплачувати, поки центральний бюджет не буде прийнятий. Про яке самоврядування, про які повноваження можна говорити. Це одні декларації. Це перше. Далі. Кадрові призначення. Кадрові призначення сьогодні дуже серйозно залежать від політичних партій. І міські голови, голови районів повинні з цим рахуватись. І третє, це відповідальність. Саме головне. Якщо буде відповідальність голів міст, районів, якщо буде відповідальність депутатів не перед політичними партіями, а перед людьми, які обрали їх, тоді і будуть реальні результати роботи. Тоді люди, які представлені у владі, в першу чергу депутати, будуть думати про те, що те, як про них думають люди, які їх обирали, а не те, що про них думають політичні лідери. Візьмемо приклад Києва. Шановні народні депутати, ну ми ж розуміємо прекрасно як сьогодні населення Києва відноситься до київської міської влади, до мера міста Києва. Скажіть мені будь-ласка, чому ви не зміните позицію, що референдум відносно київського мера повинен підписувати не київський мер, а наприклад Центральна виборча комісія. Ну скажіть мені будь-ласка, от зараз би мені висловлювали б недовіру як голові району. Я підпишу проти себе референдум? Не підпишу. Ну давайте завтра внесіть в законопроект одну строчку, що референдум відносно міського голови підписує Центральна виборча комісія. Все. Питання відносно них буде знято

Савик ШУСТЕР: Александр Лавринович, вы улыбались

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Я посміхнувся тому, що така відверта констатація, що от я, якщо якщо буде мені висловлюватися недовіра, не підпишу. Я посміхаюсь, тобто якщо ти вже знаєш, що тобі не довіряють, не треба чіплятись і затягувати процес. І не треба референдуму. Треба вибачитися перед громадянами і сказати вибачте люди добрі, ви помилилися, коли мене обрали, відпустіть мене з Богом. Я більше вам шкоди не зроблю

Виктор ПИЛИПИШИН: Олександр Володимирович, а якщо мужності

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Це буде найкраща позиція

Виктор ПИЛИПИШИН: Олександре Володимирович, а якщо мужності не вистачає. Треба, щоб люди мали інструмент

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Звичайно. Для того тог потрібно, щоб депутати, які сидять у Верховній Раді, підтримували законопроекти про всеукраїнський і про місцевий референдуми, які регулярно реєструються і те, що я вам казав, не доходять до фінального прийняття. Я поділяю точку зору, що не може бути залежність референдуму стосовно посадової особи від неї

Виктор ПИЛИПИШИН: Від неї

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Це є абсолютний нонсенс

Виктор ПИЛИПИШИН: Я так розумію, що завтра всі представники політичних сил внесуть і підтримують цей Закон «Про референдум», так?

Савик ШУСТЕР: Вадим Колесниченко

Вадим КОЛЕСНИЧЕНКО: Уважаемые коллеги. Ну деполитизировать местные выборы невозможно по одной простой причине. Политическая власть структурирована снизу доверху. Невозможно понять, как беспартийная местная власть будет иметь контакт и контроль с высшим органом правительства, с Верховным советом, потому что должен быть контакт и ответственность. Это первое. И второе. Я хотел бы прокомментировать результаты голосования по поводу того, кто лучше и больше эффективнее использует деньги. Люди сказали - местная власть. Так это как раз программа Виктора Федоровича Януковича, это программа правящей коалиции, которая ставил вопрос децентрализации, регионализации власти во главу угла. И вопросы децентрализации бюджета - они уже в этом бюджете заложены. До 60% сводного бюджета будет оставаться на местах. Это то, что мы сегодня реально делаем. И не та проблема, по какой системе голосовать, вопросов другом. Мы должны сегодня консолидировать общество. А опять мы выходим на войну

Савик ШУСТЕР: Сергей Соболев.

Сергей СОБОЛЕВ: Мені здається, ми дуже швидко пройшли політичні питання і слава богу, підійшли до економічних питань функціонування місцевого самоврядування. Це власне є найважливіше, але серед політичних питань, на мій погляд, є одна дуже небезпечна річ. Що таке змішана система виборів місцевих. Це означає 2 сорту народних, вірніше депутатів місцевих рад. Один депутат, який закріплений за округом працює з виборцями, проводить прийоми виборців, а другий, який бачите, представляє партію. На мій погляд, це абсолютно відірвана від життя схема, яка дає можливість дуже просту - не підходить якийсь депутат, можна змінити контур округа і викинути його. Це ми проходили по Верховній Раді, це дуже гарна система для того, щоб влада вертикально контролювала будь-кого. Але тут є інше питання, от я абсолютно згоден з В'ячеславом, коли він каже про відкриті списки. Ну, що може бути простіше, людина закріплена за округом, він представляє партію. Якщо виборці довірили цій людині найвищий результат згідно з результатом його голосування, він відповідно гарантовано потрапляє в Раду і людина за яку голосують знають, що це людина буде закріплена за цим округом, таким чином, знімаються всі питання. Є, з одного боку, представництва партії, але з іншого боку є людина, яка прямо працює на цьому окрузі і ніхто його не може відставити. І останній економічний аспект. От я почув зараз від колеги, що виявляється в цьому бюджеті є перерозподіл десь 60% віддано місцевим бюджетам. Та зараз ми спитаємо безпосередньо у будь-кого мера міста. Результати якраз прямо протилежні, вони відповідають тому, що щойно проголосували в залі - 20% місцевій громаді, 24% якщо точніше, близько 80% - центру. От як відбувається концентрація влади, саме тому я абсолютно згоден. Та питання не в тому ж, навіть, яка партія вкінці кінців прийде до влади, а питання в тому сяде мер в своє крісло чи буде більшість від тієї чи іншої партії, а далі, які в неї повноваження. Все забирає Київ, все абсолютно концентрується на київському рівні. Ми пішли першим кроком до великої реформи, коли дали можливість містам обласного підпорядкування майже 180 міст і районам по формулі чітко знати, хто б не був в Києві - Президент, Прем'єр - за формульним підходом це залишається. Пішли на другий етап, де всі. Чим відрізняється, вибачте, голова міста чи міська громада міста обласного підпорядкування від міста районного підпорядкування, тільки розміром. Ми запропонували, це було прийнято вже в остаточній редакції, нажаль, не підписано Президентом, коли чітко кожна громада має формульний підхід, який залежить від кількості населення, який залежить від тої соціальної інфраструктури, яка повинна бути закріплена. Навчальні заклади, охорона здоров'я і тоді байдуже громаді, хто Президент, а хто партія, яка керує. Тоді вони чітко розуміють, який у них ресурс, який вони можуть використати на дороги, на освіту, на охорону здоров'я і на все інше.

Александр ЛАВРИНОВИЧ: Уточніть питання, щоб якщо Сергій Львович не розуміє, щоб тоді було просто ясно, що відкриті списки не передбачають можливості обрання депутата в окрузі взагалі. Навіть, якщо буде округ, в якому за депутата проголосує несподівано 100%, він депутатом може не стати. Тому, що, якщо його партія не набере встановлений мінімальний відсоток. Якщо його партія набере 2,5%, а в нього буде 100%, депутатом стане інший, тому не потрібно затуманювати людям голову.

Савик ШУСТЕР: Арсений Яценюк после рекламной паузы.

Реклама.

Савик ШУСТЕР: Мы вновь на телеканале «Украина». Напомню, в полночь к нам придут люди кино Армян Джигарханян, Богдан Ступка, Отар Иоселиани, а сейчас я приглашаю Арсения Яценюка. Скажите, что делать с бюджетом. На места им никто не распоряжается, собирают налогов больше, чем потом получают в свой бюджет, то есть собирается больше налогов. Бюджет он вообще никакой, поэтому выделять что-то туда не получается у правительства. Другим образом, что делать - децентрализовывать, а как?

Арсений ЯЦЕНЮК: Всім доброго вечора! Якщо дозволите, для того, щоб дійти до вашого питання Савік, я хотів би, щоб ми дуже коротко зупинилися на юридично-політичній частині от того, що так довго розмовляли про систему виборів і про дату виборів. Так, перше. Суто формально юридично вибори повинні відбутися цього року. 4 місяці тому я зареєстрував постанову, де так за збігом обставин склалося, що там була передбачена дата виборів 31 жовтня. Я так дивлюся, що чинна влада почала прислухатися до опозиції, вони також почали говорити про 31 жовтня. Друге, що стосується юридичних аспектів системи виборів. Вибори повинні відбутися на якісно новій основі і я поясню чому, тому, що тоді нема змісту проводити ці вибори. Ми знову отримаємо тих самих котів в мішку, яких ми отримали в парламенті завдяки закритій системі і тих самих будемо мати у місцевих органах влади. Третє, в чому йде дискусія? Уже в політичній площині. Ну це ж вам начебто розказують про те, що борються за Конституцію. Ні. Борються за зовсім інше. Для влади вибори треба провести восени, доки високий рейтинг. Ну поки що дуже високі рейтинги. Всі в очікуванні, що влада все зробить, все буде добре і на такому високому рейтингу можна отримати набагато більше представництва. Для опозиції вибори набагато краще мати коли? Після зими, тобто тоді коли холодно, коли піднімуть тарифи і тоді коли, ви будете не задоволені чинною владою. От, де йде дискусія, а вам розповідають начебто про Конституцію, але треба повернутися виключно у конституційне русло. Вибори повинні бути тоді, коли передбачено законом. Тепер друге, про систему виборів. Зараз провладна Партія регіонів сидить і рахує, яка система виборів їм вигідніша. Дуже просто рахується - скільки депутатів проведемо по мажоритарним кругам, скільки депутатів проведемо по закритим спискам. Я категоричний противник того, щоб в Україні залишалася стара система виборів, по одній простій причині. Тоді органи місцевого самоврядування залишаться в тій формі в якій є. скажу вам статистикою - 30% депутатів обласних рад, які ми вибирали ніколи не проживали на території тієї чи іншої області. Він поняття не має, які там є проблеми. Зате його партія дуже добре знає, які там є кар'єри, яка там є земля, скільки там бюджету і що можна потягнути. Тому система виборів на моє розуміння повинна бути вкрай проста в першу чергу для вас. Треба вибирати депутата, який, по-перше, прожив на території району, міста, села, області не менше 5 років і, по-друге, який має прізвище, ім'я, по-батькові, який стає на табуретку у вашому районі і каже - «дорогі українці я зроблю це, це і це. У мене є, за мною політична партія і вона має такий самий план розвитку по відношенню до того чи іншого міста, до того чи іншого села». Голосувати треба за депутата. Тепер третє, вам так само дуже часто розповідають про те, що ви знаєте на вибори не має грошей. Це ще один міф, це ще одна брехня, це для того, щоб украсти у вас останнє право, останнє право, яке у вас є контролювати цю владу, віддати голос і поміняти цю владу. Нагадаю вам, що на всі вибори кошти як правило йдуть на що? На оплату заробітної платні членам комісій, це основні суми грошей. Їх заробляють люди і на видачу бюлетенів, ці бюлетені друкуються так само в Україні, тому не слід прикривати брехнею про те, що грошей на має те, що треба переносити вибори. Це священне право і це останнє право, яке у вас є. якщо його відберуть тоді відберуть уже все. Тоді означає, що можна в принципі і вибори не проводити, депутатів парламенту можна указом Президента призначати, та й напевно керівників місцевих органів влади. Також чинна влада хотіла би це зробити. Тепер перейдемо до найбільш важливого і піднімемося на декілька щаблинок верх. Навіщо місцева влада і що вона повинна робити? Я нещодавно спілкувався там зі своїми одно партійцями і скажу вам відверто для мене особисто було би вигідно те, щоб система виборів залишилася за закритими списками, але це не вигідно для країни. Саме тому я проти цього. Кого будемо вибирати в місцеві ради? Ну, він же повинен знати бюджет. Те Савік, про що ви запитали. Він повинен знати, що таке програма соціально-економічного розвитку. Він повинен розумітися на проблемах місцевого самоврядування, а у нас кого вибирають, починаючи з тих, які в парламенті і закінчуючи тими, хто в сільській раді. Не всі уміють писати і читати, а ці люди беруться керувати країною. Як можна вибирати людей абсолютно непідготовлених? Як ці люди можуть взяти на себе відповідальність? Скажу вам, яку візьмуть, ту, яку брали завжди, що ще не доділили в органах місцевої влади оце давайте розтягнемо, тому підготовка кадрів раз, голосування за депутата - два і третє, що робити з тим депутатом, якого обрали по мажоритарному округу і який повторює досвід своїх попередників. Мусить бути якийсь механізм відкликання. Нагадаю вам за радянської влади такий механізм був. Пригадуєте тоді начебто можна було відкликати депутата. Проте я не пригадую в історії тодішнього радянського союзу, щоб когось хоть відкликали, тому механізм відкликання депутатів повинен передбачати можливість громади зібратися, провести референдум і відкликати цього депутата. Тільки тоді у нас буду якісна нова місцева влада. Тепер переходимо до завдання місцевої влади. Погляньте останнє рішення окремих органів місцевої влади. Чим хочете займаються - мовою, федералізацією, пам'ятниками Сталіна, героями України, що хочете будуть робити, тільки не каналізацію, не дорогами, не водою, не під'їздами і не безпосередньо тим, за що вони відповідають. Тому не деполітизація виборчої системи, а деполітизація діяльності органів місцевої влади. Він хай бере лопату і замітає у тому районі, де він безпосередньо вибирався для того, щоб його ще раз вибрали. От тоді ці органи місцевої влади будуть працювати. Тепер переходимо до питання бюджету. Тут йшла так само дискусія про те, що в органі місцевої влади дуже мало повноважень. Дозвольте мені висловити абсолютно протилежну думку в силу однієї причини. Давайте прочитаємо чинний закон, закон називається «Про органи місцевого самоврядування». За цією статтею, точніше про місцеве самоврядування, за статтею 44 цього закону підкреслюю всі повноваження на відповідній території, які є в обласної адміністрації і в районної адміністрації належать обласній і районній раді, але як приходе нове скликання такої обласної і районної ради, що роблять? В законі є норма делеговані так звані повноваження, тобто ця обласна рада самостійно приймає рішення відати повноваження, всі повноваження так званому губернатору. Ну, губернатор хлопець хороший, його Президент знає, там за гроші можна домовитися, так давайте ж віддамо все губернатору. То давайте скажемо чесно, якщо місцеве самоврядування не хоче за себе боротися, якщо місцеве самоврядування не хоче виконувати ті функції, які на ньому лежать, тоді треба прийти до громади і це сказати. Одначе, чого їм не вистачає реально на територіях, не повноважень, грошей. От основне питання і ми заговорили тему про те, що начебто немає повноважень. Та в нього повноважень стільки, що йому за три життя їх не виконати, тільки грошей в нього не має. Чому? Тому, що центральна влада і бюджет, який прийняла нещодавно Партія регіонів з Литвином і з комуністами, фактично централізували всі видатки. Треба ж кожного мера за одне місце тримати, розумієте. Треба ж кожну область в ручному управлінні, треба ж керувати усією країною з крісла міністра фінансів, міністра економіки. І міністр економіки розказує де яку вулицю в якому місті заасфальтувати, де яку школу підремонтувати. Для чого? Для того, щоб поставити свою фірму на замовлення, для того, щоб отримати підтримку для своєї політичної партії, і для того, щоб далі продовжувати ту корупцію, яка є в Україні. І останнє, що стосується коштів. Скільки грошей не дай, і це моє чітке переконання, от скільки не влий грошей. Чи то в сектор медицини, чи в сектор охорони здоров'я, чи то в будь-яку галузь, чи то в житлово-комунальне господарство, яке сьогодні просто потерпає. 20 років після радянської влади ніхто нічого не робив. Ви фактично сплачуєте тарифи сьогодні за що? За те, що вода іде не вам в кран, а йде в землю. В Україні в середньому втрати в мережах водопостачання 40%. Тобто з водо станції качнули 100 літрів, до вашого крану дійшло тільки 60 літрів води, а заплатили ви за 100 літрів. Якщо сьогодні не вирішити проблеми житлово-комунального господарства і не дати грошей, це буде вічно. Але найважливіше - без реального подолання корупції, скільки не дай туди грошей, розтягнуть усе. Саме тому використання цих грошей треба передати до них на місця: меру, керівнику міста, керівнику району. Знаєте чому? Вони близько до вас. Їм просто одним буде соромно красти, а іншим буде страшно вкрасти. І за такої моделі у нас буде зовсім інша якісна система місцевого самоврядування. Тоді вони будуть робити на вас, а не на політичні партії, а не ті сили, як їх поставили.

ВЕДУЩИЙ: Леонид Грач, Симферополь, который нас уже долго слушает и много слышал. Вот Арсений Яценюк говорит, что местное самоуправление, ну правда Крым большой, но все равно занимается языком, всем чем угодно, кроме управления собственной территории. Вы там тоже языком занимаетесь в основном.

Леонид ГРАЧ: Добрый вечер, Савик. Я всех приветствую в студии, естественно телезрителей. Я очень внимательно слушал своих коллег и пришел вот к такому выводу. Они почти правильно диагноз определяют, но боятся назвать имя этого диагноза, а тем более конкретные методы решения. Что я имею в виду? Сроки полномочий. Конечно, нечто новое я сегодня услышал в юриспруденции, что сроки полномочий, которые делегированы от народа путем участия в избирательной системе, можно вольно определять, будто это было 31 октября или там какого-нибудь другого числа. Это кощунственное, хочу всем тем, кто товарищам так высказывался. И во-вторых, прямо сказать, что к огромному сожалению сам новый Президент, как гарант конституции, первые шаги, которые были им сделаны по нарушению конституции, это как раз в области проведения.. те сроки, которые были определены ранее до него соответствующих выборов. Второе, чтобы мы с вами не делали, какие бы изыски не говорили, но, во-первых, сама избирательная система в условиях тотальной коррупции Украины ничего результативного нам не принесет. Почему? Потому, что прежде всего, нам нужно в конце концов как можно быстрее назначить дату выборов и выйти из этого тупика. Причем чистого выхода с этого тупика уже не будет. Уже, еще раз подчеркиваю, нарушена конституция, но самое главное, что нужно, на мой взгляд, изменить, это действительно, потому что мы так вольно с полномочиями. Полномочий достаточно, Арсений Петрович, для руководителя местного самоуправления с точки зрения обязанностей, а вот с точки зрения, что это нищенское существование органов местного самоуправления, что они действительно должны еще и откаты возить в Киев, чтобы получить хоть какие-то координаты по бюджету. Это первая проблема. Вторая проблема. Нужно упразднить дублирование административное управление с точки зрения того, что нам не нужны областные и районные райгосадминистрации. А отдать это соответствующим советам исполнительные функции. Вот тогда мы можем начать говорить о том, что неважно, по какой системе, а главное в срок избираемые советы, местные органы самоуправления могут действительно приблизиться к европейским стандартам. Пока что обговорить не то что рано, а даже смешно. Если сравнивать сегодня то, что происходит с точки зрения функций и полномочий, прав и результатов в органах самоуправления или муниципальных органов на Западе и примитивным понимании и подходе к нашим органам местного самоуправления.

Арсеній ЯЦЕНЮК: Була піднята ще також проблема в цілому реформа місцевого самоврядування. Я, шановна громада, наведу вам дуже цікаві цифри. Не знаю чи чули ви, чи не чули, для мене це було відкриттям. І так увага, скільки у нас депутатів в Україні, як ви думаєте? 223 тис.. Це по одному депутату на 200 українців. Як думаєте, скільки у Франції? По одному депутату на 800 французів. А у Польщі? По одному депутату на 400 поляків. Навіть в Росії по одному депутату на 300. Чому я підняв цю тему? А це ж так само стосується отієї системи виборчої, яка є. чому почали збільшувати кількість місць в обласних районних, міських радах? Місця продаються за гроші. це бізнес. Політика - це чистий бізнес, в тому числі в місцевому самоврядуванні. Тому перше, що треба робити - скоротити кількість депутатського корпусу. Ліквідувати в окремих районах містах взагалі районні ради. Які функції вони виконують ці районні ради, ну крім того, що тратять бюджетні гроші? тепер третє, що стосується повноважень так званих голів обласних державних адміністрацій, або в нас модно називати їх губернатори. В нас губернії не має, тому вони не губернатори, а голови обласних адміністрацій. На моє переконання, це пережиток минулого. От пригадуєте, були обкоми партії, таблички забрили з обкомів партії, тепер прибили «обласна державна адміністрація». Які функції вони виконують і навіщо вони призначаються? Якщо ми кажемо про реальне місцеве самоврядування, якщо ви для себе вибираєте депутата, який вас представляє в вашому місті, в вашій області. Нехай вони для себе виберуть виконавчий комітет, нехай вони для себе визначать керівника. Цей керівник буде отримувати кошти, витрачати їх і звітувати перед вами. Президент повинен призначати виключно так званого префекта у кожній області. Це людина, яка контролює додержання законодавства, це людина, яка контролює права і свободи, ваші права і свободу. А не те, що пропонувалося, наприклад тоді, коли я був спікером парламенту, коли адміністрація Президента унесла 2 законопроекти. Фактично зробити з мерії міст і керівників обласних рад просто рабів, рабів адміністрації Президента. Моє відчуття, що цей процес далі продовжується. Тому менше декларацій, більше діла. Це саме основне, що треба засвоїти, з самого верхнього рівня на самий ніжній.

ВЕДУЩИЙ: Алексей Гончаренко.

Алексей ГОНЧАРЕНКО: два тезиса. Во-первых, хочется ответить Арсению Петровичу по поводу местного самоуправления, которое не тем занимается. И это мы слышим от народных депутатов, которые бегают друг за другом по залу Верховной рады и бьют друг другу лица и кидаются яйцами, в то время, когда у страны масса проблем. Я приведу один пример. Сегодня в Украине, в единственной стране в Европе не запрещено распространение курительных смесей, в 5 раз боле опасных марихуаны, в 5 раз более сильных. И добиваемся того, чтобы было принято постановление Кабмина. До сих пор, уже многие недели, оно ходит по кабинетам чиновников, согласовываясь. А за это время, 2 недели назад буквально в Одессе подросток накурился этой дряни и зарезал родную мать, 30 ножевых ранений. Так на чьих руках ее кровь? А во-вторых, Арсений Петрович, у меня к вам вопрос. Вы знаете, я слушаю и понимаю, что реальная политика как происходит на местах. Потому что я иду на привоз, и там ко мне могут подойти люди и сказать, что они думают о моих делах. А здесь все происходит в фокусе видеокамеры. И так, вы переживаете за местное самоуправление. А я взял ваше голосование в Верховной раде, назначение выборов досрочных в Тернопольской области в областной совет: Депутат Яценюк - відсутній. Скасування виборів в Тернопільській області: Депутат Яценюк - відсутній. Назначение выборов 30 мая в местные советы: Депутат Яценюк - відсутній. Скасування виборів 30: Депутат Яценюк - відсутній. Выборы мера в два тура: Депутат Яценюк - відсутній. У меня вопрос. Так почему киевские политики переживают за региональные проблемы только в эфирах ток-шоу?

Арсеній ЯЦЕНЮК: Я сподіваюсь на те, що в нас в Україні дійсно з'явиться нова якість політики. І ця нова якість політики передбачає в тому числі і менше демагогії, в тому числі більше бажання принести реальні справи. Я до речі колись був першим заступником голови Одеської обласної державної адміністрації. Ви ще напевно тоді в політиці не були. Це було 5 років тому. Тому підіть туди будь-ласка і запитайте скільки було тоді за 7 місяців зроблено в Одесі, тому що було бажання кожен день просуватися вперед, було бажання зробити і довести, що люди, ми хочемо зробити для вас, у нас іншого варіанту не має. Тому що нащо ти живеш? Нащо тоді ти йдеш в політику, ти повинен зреалізуватися. Я вам хочу побажати того самого: реалізуйтесь в Одесі. І дай Бог, щоб вам на привозі не тільки дешево продавали бички, але і казали «дякую».

ВЕДУЩИЙ: Ирена Кильчицка.

Ирена КИЛЬЧИЦКА: Если честно, я тоже считаю, и когда я говорила о том, какие меры должны идти, ссамостоятельные или с какими-то силами. Во многих местных сонетах и сельских, и может быть городских, действительно функции не нужны потому, что они только деморализуют обстановку. А вот по поводу молодого человека, я правда к своему стыду или счастью, не знаю кто это такой, но здесь сидит много народных депутатов. Мне еще интересно послушать график.

ВЕДУЩИЙ: Ирена, я вам скажу кто это такой. Это депутат Одесского горсовета. Это раз. От Партии регионов, это два. Председатель общественной организации «Качество жизни», это три. Лидер сегодня в Одессе на пост мера города.

Ирена КИЛЬЧИЦКА: Да, вот просто интересно по другим народным депутатам, которые присутствуют сегодня в зале, есть ли такие данные и где их можно получить, я тоже хочу ими оперировать.

Арсеній ЯЦЕНЮК: А тепер щодо голосування в парламенті. Я вам розкажу, якщо дозволите, Савік, для того, щоб люди розуміли. Що таке діяльність члена парламенту? Це не просто сидіти і тиснути на кнопку, тому що коли в парламенті є коаліція, вона голосує все, як великий танк, 250 голосів і поїхали. Твоє завдання, коли ти розумієш, що сформована коаліція з Литвина, Регіонів, комуністів і ще перебіжчиків - йти до людей і там їх переконувати. В парламенті шашками, яйцями і всім іншим зараз нічого не зробиш. Є реальна робота: перше - йти до людини і її переконувати, друге - це працювати з законопроектами. І третє - вимагати, щоб їх розглянули. Так от моя позиція дуже чітка - з близько 25-ти законопроектів, які мною внесені, починаючи від того, щоби Партія регіонів негайно скасувала, а точніше, зменшила на 20% всі витрати на утримання Президента, на утримання Верховної Ради і на утримання Кабінету міністрів. Слухайте, весь світ пішов по скороченню витрат, одна Україна пішла по збільшенню витрат. Так от до того моменту, доки Партія регіонів, яку ви представляєте, і до речі, ви персонально представляєте і так саме несете діяльні...відповідальність за діяльність вашої партії на території України. Доки ваша партія не поставить на голосування закон про зменшення свого ожиріння, до того моменту у парламенті нема змісту ні за що голосувати. Будьте справедливі і подумайте дійсно про цих людей, які тут сидять в цьому залі.

Савик ШУСТЕР: Одно слово.

Алексей ГОНЧАРЕНКО: Дело в том, что, почему выиграл Янукович и наша политическая сила? Потому что мы «партия» с маленькой буквы, а «Регионов» с большой буквы. И если мы будем заниматься проблемами регионов и действительно реализуем те идеи, которые заложены, того что регионы должны развиваться и иметь соответствующие права, то мы раз за разом будем эти выборы выигрывать, поэтому у нас происходит именно так.

Арсений ЯЦЕНЮК: Дай їм Боже здоров'я.

Савик ШУСТЕР: Мы продолжим после рекламной паузы. Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Я только еще одно раз объявлю, потому что в этой студии никогда не было таких людей, которых я сейчас перечислю: Армен Джигарханян, Отар Иоселиани, Богдан Ступка, Эдриен Броуди, Вадим Перельман. Это все звезды, не только, как бы, отечественного кино и театра, но и мирового. И мы будем говорить о национальной идее в том числе. Арсений Яценюк у микрофона. Вячеслав Кириленко, пожалуйста.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я, до речі, хочу сказати слово на підтримку, як раз міських голів, при чому всіх, незалежно від кольору партквитка. Я з ними з багатьма спілкуюсь. Це нормальні люди, в основному, коли до них партійні вожді не часто завідують...навідуються. А завдання депутатів, до речі, і всієї центральної влади - це бюджетна і податкова реформа. У них гроші мають бути, яких у них нема, це правда. І ні попередня влада не вирішила цього питання, теперішня - маю сумнів, з такими підходами, які вони демонструють, в тому числі і в питанні діалогу з опозицією і таке інше, що вони зможуть провести бюджетний і податкову реформу - це друге. Третє - от міська влада вона може мати благі наміри, але от так, ще від комуністів почалося це і ніяк ніхто не може змінити. Все в області і в районі, особливо, хто вирішує? Прокурор місцевий, податківець і міліціонер. Оце вони втрьох зберуться і вирішать. Міський голова, якщо їх підтримує - молодець. Якщо він проти них - злетить і будуть вибори, перевибори, кримінальні справи і таке інше. Оце хвороба України і тут дійсно питання не в системі навіть, і навіть не в партії, тому що є люди, які по 5 партій за рік міняють, на місцевому рівні. Є клани, які всі партії контролюють: БЮТ, Партію регіонів, Нашу Україну і так далі і тому подібне. Це біда, яку поки що ніхто навіть не підходить до розв'язання. І ще одне. Там сидить колега Грач. Я по Криму хочу сказати. От в Криму не найкраща соціально-економічна ситуація, як і скрізь по країні. Величезна кількість людей живуть бідно. Є села, міста...міста ціла в Криму, де життя практично припиняється, тому що нема виробничих сил, немає грошей, немає нічого. Разом з тим Верховна Рада що приймає? Визнати російську мову регіональною. Так, люди добрі, в Криму, де-факто, російська мова державна. Це мова, яка використовується там тотально. Там треба захищати українську мову. Там із 700-сот шкіл тільки 9 українські. Вибачаюсь, із 600-сот шкіл - 7 українських. Диспропорція яка. Місто Севастополь - 59 шкіл - одна українська, і то - неповна школа-інтернат. Так там треба захищати українську мову, якщо про мови говорити, а якщо говорити, що треба нагнітати напругу, то тоді треба не займатися людьми, соціально-економічними питаннями, корупціями. Хто там розікрав, в решті решт, землю на узбережжі? Чи місцеві, чи російські, чи наші, чи якісь імпортні? А треба знову всім сісти і разом бити ту українську мову в Криму. От я проти такої політики і закликаю її не робити. А я звернувся, як депутат, як голова партії «За Україну» до Генерального прокурора України, тому що законодавс...Конституція України у цьому випадку порушена - застосування мов згідно Конституції є винятковою прерогативою Верховної Ради України. І ніяка Автономна республіка Крим її Верховна Рада, ні міськрада, ні райрада, ні сільрада не може приймати рішення щодо застосування мов в Україні, бо якщо так піде - буде анархія і ми розвалимо країну взагалі. А ми цього не допустимо. Дякую.

Савик ШУСТЕР: Обратился к Леониду Грачу. Я должен дать Леониду Грачу слово.

Леонид ГРАЧ: Спасибо, Савик за это. Прежде всего, реплика Вячеслава Кириленко. Он очень плохо знает советскую историю, видимо потому что антисоветчик. В советское время, во-первых...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я горжусь этим...

Леонид ГРАЧ: Кланов не было таких, как есть сегодня, в том числе и в «Нашей Украине», а во-вторых, в советское время ни милиционер, ни прокурор решал, а решал партийный комитет. Это так, на всякий случай к истории. А теперь по делу - во-первых, надо хорошенечко знать законы Украины, в том числе и Закон Украины, утверждающий Конституцию Автономной республики Крым, где есть действующие 4 статьи, регламентирующие применения практически во всех сферах русского языка, в том числе и язык, назван, как язык межнационального общения - русский. Поэтому уважайте, во-первых, с одной стороны закон, а с другой стороны тех, кто разговаривал, разговаривает и будет разговаривать на русском. Это я вам как человеку еще молодому и очень больному русофобией отвечаю. Что касается выполнения предвыборных обязательств Виктором Януковичем, которые действительно подавал о том, что русский язык должен иметь статус государственного, это задача задач и как я полагаю, что когда будет такая возможность - 300 голосов в парламенте Украины эту задачу нужно будет решить. А сегодня я категорически настаиваю на том, что лежит мой законопроект, который я вместе с покойным Евгением Кушнаревым разрабатывал еще в 2006 году о базовых языках на Украине, где русский язык имеет...будет иметь право, если будет принят таков закон - везде применяться, и во Львове, и в Крыму, и в Полтаве, и в том числе в вашей любимой Белой Церкви. Это я вам даю совершенно четкий ответ и отповедь. А вообще думайте, приедете загорать сюда на пляжи Крыма - мы спросим тогда, почему вы против русского языка? Это я так в шутку.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я...ну...я теж хочу господину Грачу, как человеку старшему и более опытному, но к сожалению, больному украинофобией, сказать, що в Криму, згідно діючого законодавства є аж три офіційних мови: українська, російська, кримськотатарська. Вивіска на Верховній Раді, яку правда у Верховний Совет перейменували, бо це теж принципово, на трьох мовах і люди всі розмовляють тими мовами, якими хотять. Одні одними, інші другими і ніяких проблем нема. І мені здається, що якщо ми будемо нагнітати зараз мовні питання, то ми будемо відводити наших людей від справді ключових питань. А ключове питання - це контроль над владою. І цей контроль над владою важливий і в Сімферополі, і Севастополі, і в моїй рідній Білій Церкві, і у Львові, і в Донецьку. І тут уже влада дуже швидко находить між собою порозуміння незалежно від мови, тому що в них є спільні питання, до яких громадяни прості, аж жодного відношення не мають і це хвороба кожної влади, яка позбавлена контролю з боку суспільства, а зараз влада позбавляється цього контролю народного всмак більше і більше. Дякую.

Арсений ЯЦЕНЮК: Не може не прореагувати на цю дискусію. Колись в далекий 2001 рік, з 2001 по 2003 я працював в Криму міністром економіки Автономної республіки Крим. А Леонід Іванович Грач був тоді председателем Верховного Совета Автономной республики Крым.І мені ця дискусія от нагадала десятирічну давнину. Хочу вам просто так нагадати статистику. Верховна Рада Автономної республіки Крим кожен рік приймає одне і те саме рішення, що стосується статусу російської мови. В чому зміст? Можливо все-таки приймемо рішення про те, щоби працювали кримські курорти, щоб туди можна було поїхати, щоб українці не їхали до Туреччини відпочивати, щоб до України приїжджали всі країни, починаючи з СНД, закінчуючи з Європою і там залишали свої гроші. Але це ж складніше. Тут же зовсім інший предмет дискусії, тут попрацювати треба. Тому, перше щодо мовного питання, щоб завершити його - уважаемые, Автономная республика Крым имеет закон, который называется Конституция Автономной республики Крым. Там все о языке написано. Второе - действующий Закон Украины «О языках». Четко предусмотрено - русский язык - язык межнационального общения. Третье - действующая Конституция Украины четко предусматривает единственный язык, кроме украинского, это русский, который подлежит государственной защите. И четвертое, может, мы все-таки научимся разговаривать по-англійські, немецькі, французські і будемо думати про те, що не мовне питання зараз найважливіше. Ми всі розмовляємо так, як можемо і як вміємо. А найважливіше питання - це розвиток країни, це її добробут і це майбутнє країни. Не відволікайте увагу від того, що сьогодні потрібно 46-ти мільйонам українців.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Спасибо, Арсений Яценюк. Перед переголосованием, потому что мы будем переголосовывать вопрос «Хотели бы вы, чтобы местные выборы состоялись уже сегодня?», я имею в виду - чем быстрее, тем лучше. Вот, да, есть возможность обратиться к аудитории еще раз, которая будет голосовать. Юрий Соловей.

Юрий СОЛОВЕЙ: Дякую. Я тільки хочу одне питання сказати В'ячеславу. Ви знаєте, що може і добре, що прийняли російську мову в Криму. Після цього люди усвідомлять, що не від прийняття російської мови залежать тарифи на комунальні послуги, стан доріг, стан пенсій і так дальше. Не від цього. І після цього більше не буде ніколи цих спекуляцій на українській мові. А нам потрібно будувати більше українських шкіл, гуртків і так дальше. Що стосується місцевого самоврядування. Друзі, не знаєте, що треба прийняти? Я живу у Франківську, спілкуюсь щоденно з людьми. Я вам підкажу, що треба зробити, щоби система місцевого самоврядування працювала добре. Перше - мер міста повинна бути не політична фігура. Це номер один. І друге питання - депутат будь-якої ради повинен висуватися або громадською організацією, або політичною партією. Прийміть відповідний законопроект і призначте якнайшвидше місцеві вибори і ви побачите зовсім іншу якість країни.

Кость БОНДАРЕНКО: Вибори, загалом, не можуть бути самоціллю. І закон про вибори, про який говорять дуже багато сьогодні, потрібно звіряти з іншими індикаторами, зокрема з тим, із повісткою денною, яка сьогодні формується в Україні. Повістка денна диктує сьогодні глибинні реформи і вибори повинні до певної міри певною прелюдією до реформ, реформи місцевого самоврядування, реформи жилого-комунальної сфери і так далі, і так далі. Ще, і від тому, я думаю, що якщо саме таки чином підходити, підходити, відштовхуючись від того, чи може новий виборчий закон забезпечити притік нових людей, притік нових ідей і так далі, і так далі. Для того, щоби змінити в майбутньому, змінити після виборів ситуацію. Тільки після цього можна говорити про відповідність того чи іншого законопроекту в повістці денній.

Савик ШУСТЕР: Владимир Удовиченко.

Владимир УДОВИЧЕНКО: Дякую. Кілька тверджень. Перше - хочу підтримати В'ячеслава. «Славутич» - 49 національностей. Маленький Радянський Союз - мовної проблеми не має. Все говорят на любом языке, а дети знают украинский язык, российский, английский, французский, немецкий - первое. Второе. Я хочу привітати Україну, що після виступу сьогодні Олексія Олексійовича, ми повинні усвідомити - почався новий етап української політики і державності. Іде зміна поколінь, Арсеній Петрович. І треба поаплодувати оцій молодій людині. Третє - місцеве, місцеве, місцеве самоврядування, як таке, відбулось. А далі - розвиток. Четверте - бюджет. Ви відійшли від питання бюджету. Бюджет сьогодні - це модель повинна бути україно-іноваційно інвестиційна модель. Дозвільна система сьогодні задавила економіку, задавила підприємництво. А тільки лише економіка є джерелом бюджетних надходжень. Від економіки є бюджет. Чи то на державному, чи то на місцевому рівні. Вибори треба в цьому році провести, і а системи виборів - це політичний компроміс. Дякую.

Савик ШУСТЕР: Віктор Пилипишин.

Виктор ПИЛИПИШИН: Вы знаете, я думал долго насколько наши народные депутаты воздержаться от того, чтобы не сесть на свой любимый конёк, это церковь, дружба с Россией или с Европой и языки. Ну, тему языков затронули. Вы знаете, вот я как голова района, за 4 года у меня ни разу не было проблемы - на каком языке общаться. Чи українською мовою спілкуватись, или на русском языке общаться. Я думаю, что в Верховном Совете, потому, что у нас народные депутаты даже 2 языка изучить не могут. Вы знаете, я с политиками европейскими общаюсь, я с политиками европейскими общаюсь, они знают 4-5 языков. У них не возникает проблемы - на каком языке общаться и у них не ведутся политические дискуссии. Это первое. Что касается выборов. Уважаемые народные депутаты, уважаемые мои бывшие коллеги, да кто вам давал право решать, когда должны состояться выборы? Есть Конституция, есть закон. Это мы сегодня с самоуправления местного должны были бы быть заинтересованы в переносе выборов. А мы говорим - мы хотим, чтобы выборы состоялись по закону. Так пожалуйста, не нарушайте закон, придерживайтесь Конституции и немедленно примите решение о проведении выборов.

Савик ШУСТЕР: Владимир Гройсман.

Владимир ГРОЙСАМАН: Так почувши все, що тут лунало сьогодні - ключова є позиція, позиція полягає у тому, що саме громади повинні управляти політиками, а не політики управляти громадами. Для цього їм треба дати право обирати конкретні особистості, які будуть перед ними відповідати за свої справи. Сьогодні це є неможливо. А тепер, що стосується роботи міст. Ви знаєте, я безпартійний, позапартійний міський голова, і можу сказати одну річ, що це дає нам можливість абсолютно нормально працювати. Як ми працюємо в місті Вінниці, я думаю, що багато людей знають і доповідають сьогодні суспільству. Убираємо, дороги ремонтуємо, ліфти ремонтуємо, освітлення робимо, будинки ремонтуємо, школи ремонтуємо, дитячі групи відкриваємо, дітей в школах харчуємо, людей на електротранспорті возимо, але поряд із тим, у нас сьогодні не вистачає можливостей. Якщо б вони у нас були, фінансові, то ми б це робили просто з реактивною швидкістю. Я вас запевняю.

Савик ШУСТЕР: Алексей Кайда.

Алексей КАЙДА: Шановні друзі, хотів би перш за все наголосити, що всі біди у нас відбуваються в Україні через питання політичної, або доцільності, або недоцільності. І дуже прикро, що закони так само у нас ухвалюються від того, чи політично доцільно, чи політично недоцільно. Знову ж таки. Чи та система виборів, чи ні. І нам вже хоча би на 19, на 20 році незалежності необхідно відходити від той старої системи рад. І основний принцип має бути від самоврядності територій, до самоврядності громад. І коли громади будуть відчувати свої значимість не тільки в один день виборів, а будуть відчувати свою значимість постійно, і будуть делегувати повноваження свої не на п'ять років, а будуть ухвалювати рішення протягом 5, 10, 100 років. Тоді у нас буде дійсно українська Україна. Що до питань Криму - ну, в Конституції, яку презентував всеукраїнське об'єднання «Свобода» чітко зазначено. Щоби вирішити питання, треба просто перевести кримську автономію в одну з областей України. І, щодо мовних питань - добре. Дякую

Савик ШУСТЕР: Василий Горбань.

Василий ГОРБАНЬ: Наразі, наразі тут в студії звучало багато тезисів стосовно зміни чи не зміни системи виборів. Я хочу сказати, що жодна напевно система виборів не є досконалою, це зрозуміло. І кожна система виборів не унеможливлює того подання до будь-якого рівня людей аморальних, людей цинічних і так далі. Тобто, суть проблема моральності взагалі влади як такої. Для цього потрібно відроджувати духовність і верховенство права. Для цього потрібно провести судову реформу, відповідно, щоб правоохоронні органи працювали, щоб суди працювали. Тоді при будь-якій системі виборів, ми унеможливимо попадання до влади людей аморальних, нечесних. В тих, в кого в виборців, будуть до кого претензії. От і все.

Савик ШУСТЕР: Марина Ставнійчук.

Марина СТАВНИЙЧУК: все-таки у нас є сьогодні тема програми, і мені здається, що варто говорити про те, що треба зробити для того, щоб питання строків виборів, щоби питання виборчої системи, виборчого процесу, що стосується місцевих виборів, було заведено в конституційне поле. Отже, в терміновому порядку, якщо ми хочемо у державі мати вибори на жовтень місяць, треба мати на увазі, що повинен бути розроблений, менш говорити, а повинен бути розроблений відповідний проект в Парламенті. До 31 липня такий законопроект повинен бути прийнятий Парламентом, підписаний Президентом, з рештою, щоби мати 90 днів на виборчий процес. Крім іншого, питання виборчої системи, насправді, це надзвичайно важливе. Питання політичної доцільності і компромісу, абсолютно правильно. Але, у виборчому процесі надзвичайно важливим є питання технології виборчого процесу. Можливості оскарження порушень, підготовчих процесів. Це також повинно бути вирішено. Питання державного бюджету. З рештою, Парламент повинен підготувати проект про внесення змін до державного бюджету. Все це ті нагальні проблеми, які невідкладно треба вирішити у швидкому, пришвидшеному варіанті для того, щоби вибори провести. І з рештою, основний висновок, що вибори заради виборів не проводяться, вибори є початком реальної реформи місцевого самоврядування.

Савик ШУСТЕР: Сергей Соболев.

Сергей СОБОЛЕВ: На мій погляд, я думаю, що всі вже з'ясували, що немає питання дати виборів. Є питання конституційності цих виборів. Але є і інше питання, яке ми обійшли в цій дискусії. Добре, пройшли вибори. З якими повноваженнями і хто сяде в крісло депутатів місцевих рад? Якщо ми не змінимо Конституцію, ми отримаємо термін повноважень одних чотири роки, інших - п'ять років. Це означає, знову систему перманентних виборів, коли вибори мерів і вибори місцевих депутатів не співпадають. Друге, що ще є страшніше, ми далі будемо мати кожного місяця сотні виборів у зв'язку з попереднім припиненням повноважень достроковим місцевих рад, або відповідно сільських селищних голів. І ми будемо мати кожен день нові і нові вибори. І останнє. А з якими повноваженнями сядуть ці депутати? На мій погляд, якщо ми не відійдемо від системи, в якій є тільки великі міста і області, і не перейдемо до кожного населеного пункту: найменшого села, селища. Де вони повинні мати свій захищений бюджет і не повинні залежати від політичних вітрів, це означає, що ми будемо мати систему, яка буде функціонувати. Тому, ключове це не дата виборів, це є конституційність виборів, і з чим далі прийдуть на вибори і після виборів ті, кого оберуть.

Савик ШУСТЕР: Вадим Колесниченко.

Вадим КОЛЕСНИЧЕНКО: Вы знаете, меня удивляет в очередной раз система двойной морали и лицемерия, которую мы сегодня наблюдаем. Почему то представители областных советов Львова, Ивано-Франковска, Ровенской области имеют право принимать абсурднейшие решения, но это нормально. И эти же люди имеют право поучать Крымский Парламент, который имеет такие же равные права. Почему то Крым сегодня - кость в горле у всех. Там что, не такие же люди? Это первое. Второе. Арсений Яценюк интересную вещь сказал. С 2001 года Крымский Парламент якобы ежегодно штампует решения по языку. Так в чём проблема? 10 лет люди просят: услышьте наш крик о помощи! Защитите наши права. Власти всё равно. Власть сидит и размышляет. Представители оппозиции говорят - эта негодная коалиция не хочет слышать оппозицию. Слышать можно тех людей, которые хотят сотрудничать, трудиться вместе. А когда заявлять по принципу «баба Яга против» - сотрудничества нет. И когда нам сегодня говорят: где же эта конституционность? 51 депутат - обращайтесь в суд. Не обратились. А где те законопроекты, о которых вы говорите? Нужно, чтобы было это, это... А что вы сделали? Вот и давайте разбираться на конкретно, каждый на своём месте. Давайте работать вместе. А не поучать друг друга. Потому, что программа Виктора Януковича и программ коалиции направлена на одно - на повышение благосостояния и укрепление государственности нашей Украины.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Переголосовываем. Хотите ли вы, чтобы местные выборы состоялись уже сегодня? Имею в виду, чем быстрее - тем лучше. Ну, октябрь, 31 октября наверное, самая ближайшая дата. Но, мы говорим сегодня - хотите ли вы, чтобы местные выборы состоялись уже сегодня? 39/61/64, 39/61, 61. Ещё раз, пожалуйста. Так, смотрим, но помним, как до начала программа голосовала наша аудитория. Сейчас люди после такой длительной дискуссии лучше поняли суть вопроса. Это то, что сейчас мы увидим результаты, которые были до начала программы. Тогда 60, 54% сказали - «да, нужно сегодня», а сейчас - 72%, почти 20%, почти 20%. Тут, уже можно сказать плебисцит практически, да. Большинство жителей Украины хотят выборы в местные органы власти, чем быстрее. Так, с Леонидом Грачём я прощаюсь, спасибо за участие в нашей программе. А после рекламной паузы Богдан Ступка, Армен Джигарханьян, Наталья Слияни, и так далее.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». И я реально правду говорю. Имею честь представить Богдана Ступку, президента Киевского международного кинофестиваля, который во второй раз вот проходит в столице Украины. Ольгу Сумскую, народную артистку Украины. Вадима Перельмана, я думаю, что Вадим человек из Киева. Это голливудский режиссер, он очень редко бывает на экранах, наконец, мы Вас видим. И я напомню, что первый Ваш фильм «Дом из песка и тумана» был выдвинут на «Оскар» сразу в трех номинациях. Первый фильм. А сейчас у меня дрожит душа. Армен Джигарханян. Отар Иоселиани, председатель жюри Киевского кинофестиваля, человек, чей фильм «Шантропа». Новый, автобиографический фильм, был представлен на Каннском фестивале. И наконец, Эдриэн Броуди, американский киноактер. Может кто-то помнит, вы все люли театра, конечно, помнят, и все наши зрители видели фильм Романа Поланского «Пианист». Великолепный фильм, очень глубокий фильм. И вот в роли, в этом фильме Эдриэн был кандидатом на «Оскар». Получил «Оскар». Да, блистательно. Так, дальше у нас. Олег Тактаров, актер и чемпион мира по боям без правил. А у нас тут бои без правил каждую пятницу. Сергей Рахлин, кинокритик. Борис Абрамов, директор Киевского международного кинофестиваля. Федор Крафт, генеральный продюсер киевского международного кинофестиваля. И актер театра и кино Егор Позенко. И Саша Кириенко, Александр Кириенко, кинорежиссер. Есть в 2008 номинация на «Оскар», правильно? «Иллюзия страха» по книге Александра Турчинова, одного из лидеров оппозиции. Больше о политике ни слова. Можно Вас Армен Джигарханян к микрофону. Ну, чтобы Вас увидели в полный рост.

Армен ДЖИХАРХАНЯН: Ничего, что я поправляю себе сам?

Савик ШУСТЕР: Конечно. Как жизнь?

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Жизнь хорошая, очень. Вы другого ждали ответа от меня. Нет, совсем нет. Вот, знаете у нас вот эти люди, которые приехали со всей Украины, они приезжают к нам каждую пятницу. Они отобраны специально социологами, вот они Вас поддерживают почти на 100%, хотя Вы молчите. Ну, скажите, пожалуйста, первая инициатива была со стороны Москвы - Московский международный кинофестиваль, чтобы занять такое важное место в кинопроизводстве и искусстве. Вот, киевская попытка, она Вам кажется серьезной или смешной?

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Вообще, если не смешно, то тогда этим не надо заниматься. Потому, что то, чем мы занимаемся - это грань очень серьезного, и очень смешного. Поэтому, просто мы наверное... Для меня самое трудное в нашей профессии любить или влюбиться. Потому, что только ради этого я старый человек сел в самолет, прилетел, живу в хорошей гостинице, ничего не могу сказать плохого. Ну, все равно, дома лучше. Вот ради этой влюбленности, потому что большинство этих людей, я очень серьезно люблю, очень. И я, как главный подхалим, могу сказать, скажем, очень Ступку люблю, очень. Да, правда. Ну, о Сумской я не говорю, потому что мы целый секс играли в картине, очень. Все мои...

Ольга СУМСКАЯ: Спасибо...

Армен ДЖИГАРХАНЯН: все мои друзья говорили, что не может быть, что б у вас не было любви. Я имею ввиду с Сумской. Да, мы выясним потом. И так далее. Вот так просто у меня такое ощущение, что я родился от него. Серьезно. Поэтому ради этой влюбленности мы и ходим, только ради этого. Потому, что мы думаем, что какие-то наши поры откроются, какие-то наши тайны откроются и вдруг мы... У меня всегда такое ощущение, что вот мы, наверное, что-то друг другу расскажем, очень серьезного. Поэтому, я думаю, что это очень важно. И, дай Бог, нам такой влюбленности.

Савик ШУСТЕР: Вадим Перельман, Вы тоже от любви?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: ОТ любви, что?

Савик ШУСТЕР: Приехали?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Да, я приехал от любви к Киеву, к ностальгии, и приехал на могилу моего отца.

Савик ШУСТЕР: А Вы давно не были?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Я был в августе. В августе я был и привез своего сына, в то самое время.

Савик ШУСТЕР: А Вы привезли своего сына, который родился уже...

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Который родился в Лос-Анджелесе, но он девятилетний тогда был.

Савик ШУСТЕР: Нет, Вы можете еще постоять?

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Постоять, ради Бога. Я ради этого приехал.

Савик ШУСТЕР: Я вижу, к Вам вопросов нет со стороны, а у меня есть. Вот, скажите, основатели Московского международного кинофестиваля, они очень часто говорят вот о том, что Голливуд он создает национальную идею Америки, там вот, рождаются ценности, интерпретируются события, за актуальной жизнью идет кино. Мы видим по номинациям и победам «Оскаров». А вот, Московский кинофестиваль или Киевский - это тоже начинает превращаться во что-то, что стает в национальную идею или это далеко?

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Вопрос сложный. Если не сказать кляузный. Потому что быть инициатором, рождать или рожать идею, мы же давно уже знаем, что вещь не простая. Гораздо проще по той тропочке, которая уже пройдена, проверена, сделана пройти, это легче. Чем, если мы приходим к какой-то новой идеи какого-то нового рождения. Я думаю, что это вещь непростая. Мы все хотим этого. Потому, что мы хотим этого. Поэтому я с этого и начал. Только от желания влюбиться. Это может не получиться. Вот, мы не будем убедительны в каком-то случае, но это я думаю, главный мотив этого, главный. Там есть премиальные, спасибо, там есть какие-то премиальные, хорошие премиальные мы получим - не получим, кто-то получит... Но, я думаю, что нами двигает, вот это вот... Вот, меня на экране сейчас увидят, и в зале какой-то пройдет вздых, вздох какой-то. Наверное, ради этого, я так думаю.

Савик ШУСТЕР: А Вы посмотрите, повернитесь! Это значит, что 100% людей, 100% Вас слушаю, им интересно, они Вас поддерживают.

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Спасибо.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Можно.

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Все уже.

Савик ШУСТЕР: А никто говорить не хочет. Вот, Иоселиани, можно Вас к микрофону. Туда. А Вы дали интервью «Нью-Йорк таймс» во время Каннского фестиваля, где Вы говорили о своем фильме, что он автобиографический. И в принципе, Вы говорили о том, что Вы всю жизнь боролись против лжи и против цензуры, и, слава Богу, что Вы оказались во Франции.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Вы знаете, против цензуры бороться невозможно. Она висит, она существует над всеми нами, и даже в головах у нас. Поэтому, я сил не трачу на борьбу с цензурой. Это абсолютно безумное и ненужное занятие.

Савик ШУСТЕР: А что делать, убегать от цензуры или приспосабливаться?

Отар ИОСЕЛИАНИ: ну, кто приспосабливается это их проблемы. Мы стараемся ее игнорировать, просто. На это сил тратить не нужно. Дело в том, что все мои соратники, все люди, которых я уважаю, они в той или иной мере, имели соприкосновение с барьером. Барьеры эти разные. Барьеры бывают безнравственные, барьеры бывают низкие и мы, те, кто уже прожил в кинематографе какое-то время, они уже знают, что лучше на это не обращать внимание. Поэтому, на этот ваш вопрос я отвечаю очень прямо. Оставим цензуру в покое, она есть, будет, и будет существовать везде, будет ли это во Франции, или будет ли это в Нью-Йорке, будет это в России. Это наш спутник. Но, и слава Богу есть с чем сожительствовать.

Савик ШУСТЕР: Ирена Кильчицкая.

Ирена КИЛЬЧИЦКАЯ: Савик, Вы говорите в первой части передачи, все вот, тянули руки и не все могли говорить. Вы говорите, а почему все молчат? А что здесь можно говорить, когда сидят такие метры, они сидят рядом. И опять же, те политики, которые ушли надо было их не отпускать, особенно, тех, которые за Украину, потому что такое подозрение, что все остальные против, чтобы они увидели поддержку зала, когда приехала к нам наша жизнь, молодость. Фильмы советские, там, где снимались и уважаемый Армен Джигарханян. Я вообще редко теряюсь, да, но я вообще не могу говорить. Вот, это ответ на вопрос нашей первой части программы.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Шустер, не задавай мне тяжелый вопросов.

Савик ШУСТЕР: А что Вы сегодня пили?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Что мое «золотко»?

Савик ШУСТЕР: Что Вы сегодня пили за ужином?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Кофе.

Савик ШУСТЕР: Вот, скажите, а Вы... Опять таки я возвращаются к статье в «Нью-Йорк таймс», где, конечно, американскому читателю, который не всегда знаком с европейским кино, просто пытаются представить персонажи очень ясно и пишут о Вас, как о человеке обладающем абсолютно странным чувством юмора.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Ну, это как сказать. Вы знаете, что с чувством юмора обладают все, кто живет в Грузии...

Савик ШУСТЕР: Особенно Президент. Не, я говорю от души.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Ну, чувство юмора - это в генах, мои золотые. Это не дается, ему нельзя научиться, ни овладеть. И, во всяком случае, чувства юмора лишены все серьезные люди. В основном, политики.

Савик ШУСТЕР: А вот, что такое чувство юмора в кино, для режиссера, что такое это чувство юмора, это камера, это слова?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Вы знаете, надо этим чувством владеть по отношению к самому себе. Мы всегда знаем прекрасно, что мы ничего не умеем делать, и стараемся шутить по этому поводу. Поэтому, если человек обладает чувством юмора по отношению к самому себе, то он весел и небрежен. Так, я отношусь к тем моим коллегам, которые что-то сделали в кинематографе.

Савик ШУСТЕР: А вот Богдан ступка играл одну из ролей в Вашем фильме, а почему Вы его выбрали?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Потому что он бандит. Нормальный бандит.

Савик ШУСТЕР: Так и Джигарханян бандит.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Бандит, это знаете, большая похвала в моих устах. Люди, перестаньте все время хлопать, что это такое? Что вы хлопаете все время? Ну, скажи еще что-нибудь, скажи умненькое.

Савик ШУСТЕР: В это время можно и глупенькое.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Ну, давай.

Савик ШУСТЕР: Не, ну правда, Ваша жизнь... Вот, вы говорите... Почему Вы никогда не вернулись в Грузию работать? Полюбили так Францию? Ну, правда, это близкие культуры.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Сейчас я вам скажу очень простую, и очень серьезную вещь. На Украине, начиная, с фильма «Звени гора», «Земля», начиная с творчества Савченко, Довженко, немножко остановившись и подумав о том, что у вас жили такие чудные мастера, как Ильенко, Параджанов... Сейчас я Вам напомню еще. Вы знаете, я не хочу кого-нибудь обидеть, но их было много, Их было много на Украине. Были Денисенко, были чудные мастера в этой стране. Поэтому, это глубоко кинематографическая страна Украина. Поэтому, мы очень внимательно пытаемся положить руку на пульс вашего кинематографа, потому что очень будет обидно, если ваше бывшее или нынешнее государство не обратит внимание на то, что вы можете сообщить миру о вашем существовании очень серьезным и глубоким образом. Для этого у вас масса молодых людей, который могут и умеют делать уже кинематограф. Отнеситесь к ним серьезно и внимательно, потому что, когда они состарятся через некоторое время, ничего не делая, ничего не производя, ничего не породив на этом свете, будет очень и очень обидно. Поэтому, я здесь сегодня нахожусь. Потому что, во-первых, я с глубоким уважением отношусь к тому, что было сделано в Украине, начиная даже от Кобзарей, начиная с Тараса Шевченко, не говоря о Гоголе. Не говоря о том, что произвела Украина, как дар человечеству, поэтому будете очень осторожны и очень внимательны к тому, что какая у вас дивная потенция и не растеряйте ее. Поэтому надо было, чтобы приехал один грузин, чтобы вам об этом напомнить.

Савик ШУСТЕР: Ну, раз вы сказали так серьезно, я Вам задам серьезный вопрос. Вот, когда пришел Министр культуры Джек Ланг, началось возрождение французского кино. Я имею в виду, что очень сильно государство начало поддерживать именно режиссеров, производителей. Какие уроки можно извлечь, скажем, в Украине из того, что сделала Франция?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Вы знаете, какая вещь, что все началось с Моруа во Франции. Он как-то уговорил Де Голля издать Закон «О поддержи кинематографа» и возникла система поддержки кинематографа, за счет, чтобы не происходило на экранах Франции - все доходы шли в поддержку французского кинематографа, который, к сожалению, зачах сегодня. Поверьте мне, это я знаю. Зачах. Зачах. То ли, Вы знаете, перестали существовать такие люди, как Рене Клер, Тати, Карне, кого я вам могу еще назвать, Жан Гиго.

Савик ШУСТЕР: Ну, появились такие, как Люк Бессон, между прочим.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Кто?

Савик ШУСТЕР: Люк Бессон

Отар ИОСЕЛИАНИ: А да, чудный Люк Бессон, который ничего не нашел лучшего, как сделать ремейк фильма «Фан-Фан тюльпан». Сделать хуже, бездарно и повторить его. Вы понимаете, это уже упадок. Оставим Люка Бессона со своими коммерческими делами отдельно, потому что это его проблемы. Французский кинематограф славился тем, что он был весел, небрежен, популярен. И почему-то сегодня все они как-то очень углубились сами в себя и разбираются в своих жизненных проблемах. И решают вопросы своей семейной, тихой истории, и преподают их нам, как урок того, как надо жить на этом свете. Это ни кинематограф, но государство по-прежнему поддерживает такого рода деяния, и, слава Богу. Вдруг появился Матьё Амальрик, чудный режиссер, веселый, задорный, очаровательный, и сделал вдруг такую вот странную картину, как «Турне», которая, кстати, получила один из важный призов за лучшую режиссуру в Каннском фестивале. Поэтому не все понятно - ребята не печальтесь. Давайте будем веселиться и заниматься кинематографом шутя, и немножко отдавая себе отчет в том, что это занятие все-таки ответственное.

Савик ШУСТЕР: Мы сейчас прервемся на рекламную паузу, а после рекламной паузы, может Вы нам скажите, почему «Утомленные солнцем-2» Никиты Михалкова на каннском фестивале не получил ничего.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Ну, подумайте на эту тему. Не надо мне такие вопросы задавать.

Савик ШУСТЕР: Нет, не надо, поэтому рекламная пауза.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Отар Иоселиани у нас у микрофона, председатель жюри второго Киевского международного кинофестиваля. Ну, и скажите, Ваши впечатлении?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Ась?

Савик ШУСТЕР: Как?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Я не слышу тебя.

Савик ШУСТЕР: Ваши впечатления от уровня.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Ну, уровень у нас, вообще у всех, как всегда. Но бывают очень радостные открытия. Вот, например, сегодня я посмотрел, я не скажу что. Но посмотрел два фильма, и мне было очень приятно. Мне было очень весело и радостно, что они такие фильмы существуют. Два фильмов - это уже очень много. Мне еще предстоит четыре дня просмотров вместе с моим дивным жюри, которые...Джигарханяна я отстраняю, потому что он...

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Наказываешь?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Наказываю тебя.

Савик ШУСТЕР: А за что? За что?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Но он армянин. А дело в том, что мы сидим и правда внимательно все это смотрим. Потому что очень боязно и страшно смотреть куда мы идем, что с нами будет. Потому что то, что мы видели в 40-е, 50-е, 60-е году, увы, это уже не повториться - это мы знаем. Это мы понимаем и отдаем себе в этом отчет. Но что грядет и какие дети у нас растут, и что из этого всего получится очень нам волнительно на это смотреть. Потому что, во-первых, они или распоясаны, безумны, небрежны, ремеслом занимаются плохо и вдруг, о какая радость, вдруг, кто-то занимается оказывается ремеслом. Кто-то оказывается умеет снимать. Кто-то оказывается, о чем-то думает, а думать в нашем ремесле - это самая важная вещь. А то, как это все делается, кинематограф, это давным-давно известно. И, не дай Бог, чтобы мы пошли по дороги, которую предлагают, например, некоторые деятели в России, чтобы мы уподобились Голливуду. Мы хотим все-таки быть украинским, грузинским, российским кинематографом, прибалтийским, кстати говоря, не хочу забыть казахским кинематографом. Мы хотим быть кинематографом, который думает о судьбе людей, который чем-то делится со зрителями. Вот в чем все дело. Поэтому, самая главная задача у нас - посмотреть, о чем хотят люди нам рассказать. А вторая задача - как они это умеют делать. Вот и все. Все наши задачи.

Савик ШУСТЕР: Я еще раз скажу, что у нас в студии Эдриэн Броуди. Самый молодой актер, получивший «Оскар» за фильм «Пианист» Романа Поланского. Скажите, как Вы считаете, почему европейцы, особенно, французы, так не любят Голливуд? Это зависть?

Эдриэн БРОУДИ: говорит на английском

Савик ШУСТЕР: да, вот элита кинематографическая. Изысканные режиссеры особенны. Извините. Разные чувствительности у европейцев и американцев.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Не, американцы... Можно меня взять в экран?

Савик ШУСТЕР: Да, конечно.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Сейчас я вам скажу. Американцы - это дети. Наивные. Они забыли, что у них был Марк Твен. Они забыли, что у них был Колвел, что у них был Уитмен. Они их не читают.

Савик ШУСТЕР: Я Вас перевожу на английский.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Спасибо.

Эдриэн БРОУДИ: говорит на английском

Савик ШУСТЕР: Человек, который говорит, он говорит исходя из своего опыта. С возрастом приходит мудрость, а Соединенныее Штаты это очень молодая культура.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Вы знаете, самая молодая культура - это Россия. Но в России независимо от того, как я отношусь к российской администрации, в России создан язык. В России есть размышления Пушкина, Салтыкова-Щедрина о сути человеческой, я не говорю о Достоевском, и о Толстом. Очень молодая страна.

Савик ШУСТЕР: Так, что ВЫ хотите сказать, что американцы не ищут сути человеческой?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Они забыли о том. Ну, Вы знаете, они столько искали золото, что обо всем забыли.

Савик ШУСТЕР: Послушайте, чего Вы терроризируете молодого человека?

Отар ИОСЕЛИАНИ: Не, не. Дай Бог, чтобы он, но если он окончил школу уже хорошо. Я ни к кому никаких претензий не предъявляю.

Савик ШУСТЕР: Вот еще, тоже голливудский режиссер.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Не, это мой соотечественник, я его прекрасно знаю. Из очень хорошей семьи, между прочим. Иди-ка сюда, иди.

Савик ШУСТЕР: Давайте, потому что завершим мы эту всю историю Богданом Ступкой.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Я хочу защитить Украину и Россию, и Америку в одно и тоже время. Украина и Россия - огромная душа, огромная жизнь, которая вас и нас, убивали, мучили и всю жизнь жили под царями и в Советском союзе, до этого, кто знает кем. Но, мы выжили с поэтизмом, с любовью, с литературой, с музыкой, с огромной натурой, никогда войну не проиграли, когда нам не дали проиграть всю историю наших странов. Америка - Отар прав, они дети. Просто маленькие дети с пистолетами, но у них есть хорошие качества. У них, как у детей, есть хорошие и плохие качества в тоже время. Они дети, они и наивные, у них вот такие вот широкие глаза, они смотрят на мир вот так вот, но они добрые. Они глупые до добрости, такие типы. И я считаю, что в этом мире есть место для всех, в этом смысле. Мы можем даже делиться чем-то.

Ирена КИЛЬЧИЦКАЯ: Мы разговаривали в перерыве, и я сказала, и я хочу еще раз повторить, и это не реклама голливудского фильма. Это реклама славянской, украинской души. Мы вот разговаривали с Вадимом в перерыве, кто не смотрел фильм драму «Дом из песка и тумана», я его смотрела один раз 8 лет назад, пересматривать не хочу, но я всем его дарю. Своим знакомым всегда дарю, потому что я помню каждый кадр из этого фильма, и он получил «Оскара»... Не получил, а номинировался. Но это сильнейший фильм, и спасибо, потому что это в том числе и продвижение Украины, украинских корней, российских корней в Европу, на запад и так далее. И всем кто не смотрел этот фильм, я очень рекомендую посмотреть эту драму.

Савик ШУСТЕР: Молодой режиссер, скажите...

Отар ИОСЕЛИАНИ: Этот?

Савик ШУСТЕР: Да, этот.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Мне 46 лет.

Савик ШУСТЕР: Ну, так молодой.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Сколько тебе лет?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: 46. Не такой молодой...

Савик ШУСТЕР: Еще

Отар ИОСЕЛИАНИ: Уже.

Савик ШУСТЕР: Есть рецепт успеха в режиссуре.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: В режиссуре? Я не знаю. В режиссуре, я не имею понятия какой рецепт успеха. Есть рецепт успеха в жизни, я думаю, что это отсутствие страха, какое-то. У всех есть страх, но нужно это в карман положить и в один момент своей жизни решиться делать, и как в холодную воду нырнуть. И тогда... Мы все же были на озере, там, где холодная вода. Мы так раз-два, потом ногой, рукой, телом и не заходим, и не получаем в конце концов удовольствие от этого плавания. Но, когда разбежимся и нырнем - совсем другое дело.

Савик ШУСТЕР: Александр, вы нырнули без разбега?

Александр КИРИЕНКО: Я? Ну, в принципе, ныряем каждый день практически, особенно в нашей стране, с нашим кино. Ну, мы как бы нырнули, летим еще, но воды еще холодной нет. Наверное, так бы я сказал. Потому, что у нас очень полет такой затяжной получился, наверное, мы тоже от этого получаем удовольствие, когда летишь ветер в ушах. Но только ветер в ушах и ничего. Ветер из слов, обещаний, надежд и мечт. Наверное, я бы так сказал.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Типичный русско-украинский метафор. Прекрасно.

Александр КИРИЕНКО: Ну, может быть. Нам остается только шутить, вот, как Вы сказали быть веселым и небрежным. Вот, мы стараемся, по крайней мере, не терять чувство юмора тоже конечно.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Когда падаешь в эту воду, второй раз не легче, кстати, падать в эту воду.

Савик ШУСТЕР: Ну, так подождите, им еще не налили. Они пока...

Александр КИРИЕНКО: Давайте мы упадем хотя бы раз, попробуем, какая вода... Холодная?..

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Да, в пустой бассейн не ныряют...

Александр КИРИЕНКО: Ну, дай Бог. Что пока долетим, не увидели что он пустой.

Савик ШУСТЕР: Вадим, я выдам секрет. Ну, это не секрет, это не секрет, просто я придам гласности. Вы уговорили Энтони Хоппкинса и Дастина Гофмана, которые, по-моему, никогда не собирались вместе играть в одном фильме. Как Вы это сделали?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Это просто сценарий, это я не уговаривал. Это были слова. Это были слова этого сценария. Уговорили слова этого сценария, уговорили, правда, уговорили важность этих слов. И понимаете, в Голливуде это просто. Если Вы хотите актера, что бы он делал твой фильм, нужно написать что-то хорошее, нужно так же ему, так же , как зрителю. Вот, этот актер, твой первый зритель этого кино. Если ему понравится, а они циники ужасные. Если им понравится, значит зрителям понравится точно и тогда платить так много не надо. Совсем.

Савик ШУСТЕР: Правда?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Да. Это экономический такой фактор. Если хороший сценарий платить не надо, если плохой - нужно платить много.

Савик ШУСТЕР: Отар, ну и что в этом такого детского. Что там такого плохого и детского? Великий актер берет сценарий, он ему нравится и он первый зритель, и он играет, и берет мало денег.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Это не только в Америки, кстати, это везде.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Между прочим, между актерами есть люди благородные тоже. Надо об этом не забывать. Вот, например, я работал с Мишелем Пиколи, и с Богданом Ступкой - они нас не очень грабили. Они понимали, что мы бедные и работали за так. Просто так. И потом, из этого всего произошла дружба.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Да.

Савик ШУСТЕР: Армен, а Вы тоже за хороший сценарий готовы без большого гонорара?

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Я думаю. Я думаю, что в своей жизни я больше бесплатно работал. То, что я умею, и то, что мы хотим это на общественных началах, на мой взгляд. Поэтому такого вопроса нет. Для меня лично нет. Я где-то там пойду в афише снимусь.

Отар ИОСЕЛИАНИ: Я понял, о чем идет речь. Это дорогие актеры, которые будут у него сниматься в кино, дорогие актеры. И, бедненькие, им надо представить сценарий, который им понравится. И они будут его судить, и они будут его первыми зрителями, но они отбирают. А на хрен они тебе нужны эти актеры?

Егор ПАЗЕНКО: Я как раз хотел сказать от актеров, по-поводу русских актеров. По-поводу возможности, мы как раз говорим про Энтони Хопкинса, и актеров американских, что у них есть возможность выбирать сценарий и сниматься бесплатно. И вот как раз хорошо очень сказал Армен Борисович по-поводу того, что он может. И вот, как бы жил Джигарханян в Америки. Я имею ввиду... Ну, мы не будем говорить только финансовую составляющую, хотя это очень важно. Я как раз считаю, что у нас и с кино проблема, и проблема той самой реализованности. Я говорю об актерах. Когда мы проживаем какие-то лучшие годы жизни, там 30 лет, 20 лет кто-то, кто-то 40 лет и приближаемся к 50-ти годам - а как-то и фильмов нет, к сожалению, пока. И я могу сказать и про финансовую составляющую, тоже пока не Голливуд. Поэтому вот тут тоже об этом стоит задуматься.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Это легко объяснить, кстати.

Савик ШУСТЕР: Говорит на английском. Вот он бы сыграл в фильме? Говорит на английском

Эдриан БРОУДИ: говорит на английском.

Савик ШУСТЕР: Да, он бы это тоже сделал. Так, это надо переводить. У нас английский еще не государственный язык, поэтому надо...

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Я могу перевести.

Савик ШУСТЕР: Давайте.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Вот, он говорит, что большинство своей карьеры он делал независимые фильмы, в которых вообще небольшие бюджеты, ему не платили ничего. И он говорит, что да, что правильно я сказал, что роли - они самые главные вещи для актера. Если роль хорошая, то ему не важно вообще сколько платят.

Эдриан БРОУДИ: Говорит на английском.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Он говорит, что соединяет людей, вот нас всех и даже в Америке. Почему он приехал на этот фестиваль, потому что - его любовь к фильму, наша общая любовь к фильму.

Савик ШУСТЕР: Я только скажу, что Вы не слышали в начале. «Не смотря, на обобщение Отара Иоселиани, не смотря...». Это перевод, чего Вы на меня смотрите?

Эдриан БРОУДИ: Говорит на английском

Савик ШУСТЕР: У нас аудитория 93% поняли каждое слово. Поняли, да?

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Поняли все 93%.

Савик ШУСТЕР: Ну, 7% не поняли, поэтому надо перевести.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Он говорит, что это молодой фестиваль. Ему второй год и это очень хорошая вещь - молодость, для всех. Ну, в смысле вот это все, что он сказал.

Савик ШУСТЕР: Значит, рекламная пауза и мы подведем итоги с Богданом Ступкой.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Итак, возвращаются постепенно наши герои. Богдан Ступка, пожалуйста.

Богдан СТУПКА: Яке це щасті стояти тут, бо тут одні політики стоять. Таке велике щастя, що просто я вдячний Вам. І я почну с того, що я сьогодні поховав друга свого. Видатного українського актора театру і кіно Леся Сердюка. І я би хотів, якщо це можливо в цієї аудиторії, вшанувати пам'ять хвилиною мовчання. Дякую. От і наш другий... Ми ще діти, нам тільки два роки. От і мені дуже приємно, що Отар Іоселіані, Отар Давидович він очолює наше журі - людина жорстка, але принципова. І дуже приємно, що Армен Борисович приїхав. Ми колись мали щастя з вами зніматися. Правда я давав інтерв'ю і ми на Новому Арбаті зустрілися в гастрономі, він купував продукти, Армен Борисович, і я купував. І я сьогодні читаю в газеті, журналістка чи журналіст пише: «Они нашли какой-то гастрономчик и там выпивали». Я хочу подякувати цим журналістам. Дуже приємно. У нас, Перельман, прекрасний кінорежисер, ми теж знайомі з ним. У нас і Броуді заїхав до нас, нам теж дуже приємно. У нас тут Рахлін, який окремо, він очолює дзеркало, так «Дзеркало». І з Турції в нас є і так далі. Дуже важко в такий час зробити кінофестиваль, але ми минулого року ризикнули і зробили перший фестиваль. Я думаю, що Київ та кияни, і Україна - вона достойна того, щоб було багато кінофестивалів. І наш девіз, як сказав Армен Борисович - це радість пізнання. Я думаю, що це дуже цікаво, бо ми пізнаємо один одного, ми тішимося, ми радіємо, ми спілкуємося, ми забираємо, як вампіри, забираємо у іншій людини всі цікаві думки, про які ти міг і взагалі не думати. І Отар Іоселіані правильно сказав, що нам треба виходити в світ, а для цього потрібні кошти. А кошти не малі. Якщо, наприклад, Канський фестиваль має 18 мільйонів євро, а Московський там має 9 мільйонів доларів, то в цьому питання нам треба рости, рости і рости. Але ми сподіваємося, ні «СОNТRА SРЕМ SРЕRО!», як писала Леся Українка, але ми все ж таки надіємося, та сподіваємося. Тому, що без надії взагалі і жити нам не можна. Я підвів риску, так як Ви сказали, Савік.

Савик ШУСТЕР: Це правда, це правда. Вы такие все скромные, пожалуйста.

Богдан СТУПКА: Скромность - это кратчайший путь в неизвестность.

Сергей РАХЛИН: У меня большой опыт пребывания на фестивалях, на призовых шоу, присуждения призов, я участвую на присуждении «Золотого глобуса». И я впервые, между прочим,в Киеве, как не странно. При советской власти не удосужился, а вот из Америки приехал. 20 с лишним часов пролетел и не жалею об этом, потому что мне здесь, знаете, как-то хорошо. И я просто думаю, из того, что я видел пока, и чувствую, что Киев, действительно, и Украина заслуживает фестиваля Класса А. Для этого надо работать, я понимаю. Я со своей стороны тоже сделаю все возможное, чтобы поделиться своим как-то опытом, чисто практическим. Потому что духовности, мне может надо у вас занимать, а вот по части там, каких-то практических вещей, потому что мне довелось быть продюсером «Золотого глобуса» - это похоже. Не совсем то, но похоже. И поэтому, я думаю, что просто время потребуется, как Богдан Сильвестрович сказал очень правильно: «нужно время, нужен накат какой-то, нужна инициатива снизу и сверху тоже». Тогда будет все хорошо. И Вы этого заслуживаете, я думаю, что это будет.

Савик ШУСТЕР: Олег.

Олег ТАКТАРОВ: Ну, я много раз говорил прежде и раньше говорил, что вы знаете, что когда мне предлагают сниматься в Москве или на Украине, т.е., выбора нет. Здесь воздух другой, здесь люди другие, здесь доброта на улицах - она просто живет, она не исчезает, понимаете. Фестиваль нужно делать не в Москве, его нужно делать здесь, только здесь, здесь другая атмосфера, здесь фестивальная атмосфера. Мы приехали: вот сегодня Эндриэн прилетел утром, у приехал утром. Ну, все мы уже наслаждаемся.

Савик ШУСТЕР: Ну, что Вы! Тут Парламент сплошной фестиваль.

Богдан СТУПКА: Парламент - це шоу.

Олег ТАКТАРОВ: Я все-таки желаю, чтобы этот фестиваль поддержало и Парламент и правительство, потому что люди-то его любят, люди рады. Я уверен, что сегодня огромное наслаждение получила вся Украина, слушая этих величайших людей. Богдан Ступка на мой взгляд...

Богдан СТУПКА: Метр сімдесят вісім.

Олег ТАКТАРОВ: На мой взгляд. Это самый мой любимый актер на территории СНГ. Живой. Ну, СНГ ни СНГ, но на территории бывшего Советского союза, чтобы вам было легче понять. Вы даже не представляете, какие здесь глыбы находятся. Посмотрите, Армен Джигарханян, я сегодня с ним разговаривал полчаса. Я за эти полчаса для себя какие-то вещи решил, которые до этого не мог решить всю жизнь, настолько он мне интересные и мудрые вещи сказал. Понимаете, я просто благословлен небом, что я сюда попал и общался с этими людьми. Если бы, конечно, шоу, ну, если бы передача позволила нам, я бы рассказал стихотворение, которое мне навеял Вадим Перельман своим советом. Как раз это было перед «Оскаром».

Савик ШУСТЕР: Давайте, расскажите, время есть.

Олег ТАКТАРОВ: Ну, в принципе оно гораздо ороче будет, чем се остальное. Это стихотворение посвящено всем, кто хочет поехать в Голливуд, например, состояться там. Слушайте!

«У меня приятель есть Вадик Перельман. Как-то раз он меня заметил, наполняв стакан. Стало модно в Голливуде играть переживания, я бы даже чуть дополнил, душевные страдания. Куда не глянь одни джемзины, гонят на экран тоску. Разогнать ее, совет мой - поезжай кА друг в Москву. Нет здесь больше Джонов Уейнов, а типаж он вроде твой. Так, что общество, да с пользой, отправляйся ты домой. Вадик, далее не глупый, уважаем сильно мной, пару «Оскаров» за фильм свой в год он притащил домой. Кстати, если есть одна минутка, то хотел бы рассказать, как тут принять без шуток Голливуды покорять. Предположим, есть билет, виза есть на пару лет, и на инглиш говорить, для тебя, что коз доить. Денег на квартиру рент и конечно агент. Пододвинь поближе стул, ты учился в Актинг-скул? А еще, чтоб не забыть, может здесь поспорим сбыть, если сам без принужденья в клубах с радугой над дверью. Ну, здесь понятно сложно, это по призванию, можно по другому, можно по заданию. «Говорит по-английски». Синтология. Всех подспорьем здесь не счесть, ночь с продюсером провесть. Что касательно меня, чемпионская фигня помогала очень мне на экране быть из вне. Рядом со звездой стоять и по-умному молчать. Брать пример с меня не смей, я ведь даже не еврей. Здесь зимою нет снега, круглый год по пляжу бегай, хочешь в волейбол играй, про совет не забывай! Перельман не произнес и пошел гулять в разнос. Я подумал не серьезно, пьяные прострации. И опять об этом вспомнил на премьере «Нации», «Сокровищ нации». От меня в кино остались, лишь одни мгновения, все решаю, завтра еду, к черту все сомнения. И часов в 13 ерзал я на попке, то на самолете, а сейчас я в пробке. Сразу стало интересно, сразу стало все на место, Черногория-Гоа, Переяславль-Тува. Черти там и сям носили, вдруг Монтану пригласили - режиссер солидный, симпатичный, видный. Не с талмудом, не с Кораном, с очень маленьким изъяном. Не подумайте, был пьян. Просто, вообщем, он армян. В нем собрались все уменья очень древней нации, что тут дальше говорить, а теперь овации».

Савик ШУСТЕР: Есть один человек, которому я не завидую, вот абсолютно в течении чтения этого стихотворения. Это переводчик.

Богдан СТУПКА: Ну, а мене взяла заздрість, я теж хочу прочитати, але довши, ніж... Я хочу поему. Да, десь так годину, півтори. Але я хочу прочитати вірш Жака Пивера «Як намалювати птах». Це французький. І поет Жак Привера. Переклад Михайлини Коцюбинської.

Спочатку намалювати клітку

З розчиненими дверцятами

Потім намалювати Що-небудь гарне

Просте веселе

Що-небудь необхідне для птаха

І повісити картину на дереві

Де-небудь в саду або в лісі

Потім за деревом сховатися

І притаїтись...

Іноді птах прилітає скоро

А іноді доводиться довго чекати

Літо минає...осінь...зима...

А його все нема й нема

Та ви надій не втрачайте

Якщо треба роками чекайте

А коли вже птах прилетить

Якщо тільки він прилетить

Жодним звуком себе не зрадьте

Продовжуйте тихо сидіти

Аж доки він не наважиться

до клітки залетіти

Тоді закрийте пензлем дверцята

Зітріть обережно грати і намалюйте дерево

Високе розкішне дерево

Гудіння бджіл, дзижчання комашні

А тоді послухайте

Співає чи ні

Коли не співає птах -

Це дуже поганий знак

А коли вже він заспіває То це означає

Що ви можете нею пишатися

І світові признатися

Картина - моя!

А тоді потихеньку

Вирвіть перо у птаха

І десь внизу у куточку

Поставте своє ім'я.

Савик ШУСТЕР: Ольга, Вы не слова не произнесли.

Ольга СУМСКАЯ: Я заслушалась. Ну, потому что, Вы знаете, это наслаждение быть с вами, это величайшее наслаждение. Потому, что, а что нам делать артистам. Вот, действительно, очень сложно...

Савик ШУСТЕР: Играть бесплатно хорошие скрипки

Ольга СУМСКАЯ: Вот, вот. Давайте об этом немножко поговорим. Если есть предложения, Вадим, я здесь, здравствуйте еще раз. Думала ли я , что мы вот так встретимся «В одному полі», як кажуть у нас на Україні. Тем более, что я сыграла жены Армен Борисовича в картине Андрей Александровича Бенкендорфа. Это «Декамерон» и этим все сказано. И супругу Богдана Сильвесторовича в картине «Пастка». Это наш первый украинский сериал, Иван Яковлевич Франко...

Богдан СТУПКА: Криминальная хроника...

Ольга СУМСКАЯ: Да, да. Поэтому, вот так вот бывает в жизни, может что-то еще в Эндрианом ...супругу, надо бы и с Эндриэном что-то...

Савик ШУСТЕР: говорит по-английски

Ольга СУМСКАЯ: Да, я готова, и если мне Бог снизошлет такую замечательную возможность, я буду счастлива. Вы знаете, все возможно, вот это все, его величество случай.

Савик ШУСТЕР: Для него, у Вас было слишком много мужей.

Ольга СУМСКАЯ: Вы так ревнивы. Ну, мы найдем что-нибудь другое. Роль сестры, матери и т.д. В любом случае, дорогие друзья, я хотела бы все-таки еще раз поблагодарить, Савик, Вас. И, конечно же, Богдана Сильвесторовича, как Президента... Потому, что Вы сделали возможной нашу встречу. И хочу сказать, что слава Богу, что мы встречаемся хотя бы на красных дорожках кинофестивалей. Т.е., мы не так часто снимаемся в украинском большом кино, но тем не менее мы имеем счастье и эту величайшую возможность человеческого общения. Низкий Вам поклон за это. Спасибо.

Богдан СТУПКА: Червона доріжка де є, я тобі скажу, ти можеш щодня туди ходити. Це є ресторан «Динамо-Люкс». Ти можеш щодня туди ходити.

Савик ШУСТЕР: Давайте, нашому гостю пару слов сказать у микрофона.

Эдриэн БРОУДИ: Говорит по-английски.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Будет очень легко перевести мне, потому что, я тоже самое думаю. Оно говорит, что неважна величина фильма, неважна сложность фильма, неважно все. Самое главное - нельзя за кем-то, в каких-то шагах идти по следам того-то. Нужно от себя, от сердца, от души, изнутри, из страны, из человека, из города, из всех нас, как-то вынуть самое дорогое и не бояться его показать. И показать его всему миру. И тогда мир оценит на 100%. Не надо подделывать что-то на других, не нужно делать что-то фальшивое. Делать настоящее и дорогое, которое нам дорогое. Оно всегда станет дорогое всем. Вот об этом он говорил.

Эдриэн БРОУДИ: говорит по-английски

Савик ШУСТЕР: У меня трех минут больше нет. Вот, сейчас Вадим переведет.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Он говорит про молодых, и говорит, что это самое главное будущее, как мы всегда говорили «цветы будущего». Но это цветы, насчет кинематографа, это цветы нового кинематографа и нужно их поддерживать и нужно им давать возможность высказаться. Нужно им давать, даже и финансовую помощь, чтобы они делали тоже самое, о чем я говорил до этого.

Савик ШУСТЕР: Это то, что сказал Отар, в принципе. Я вдруг себя поймал на мысли, что он совершенно не понимает, что это за градусник там наверху. Это, как бы, это не температура пациента и не стоимость на рынке. Говорит по-английски. И в конце программы мы подытоживаем обычно. Вот наша аудитория, это вся Украина. Каждую пятницу социологи отбирают для нас. Они приезжают с западной, с центральной и южной, восточной Украины. Люди всех возрастов и они оценивают, что происходит. Вот кого они сегодня поддержали больше всего. Максимально.

МАКСИМУМ:

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Вот, меня на экране сейчас увидят, и в зале какой-то пройдет вздых, вздох какой-то. Наверное, ради этого, я так думаю.

Савик ШУСТЕР: А Вы посмотрите, повернитесь! Это значит, что 100% людей, 100% Вас слушаю, им интересно, они Вас поддерживают.

Армен ДЖИГАРХАНЯН: Спасибо.

Савик ШУСТЕР: Но у нас сегодня был раскол. Раскол это где-то близко, 50% на 50%. Кто-то расколол страну. Кто?

РОЗКОЛ

Геннадий КЕРНЕС: ...эта дорога предусмотрена генеральным планом города Харькова ещё мо времен Советского Союза и сегодня используя эту ситуацию, я повторяю, я назвал конкретно вещи своими именами.

Савик ШУСТЕР: Это исполняющий обязанности мера города Харькова Геннадий Кернес. Геннадий Адольфович? Ну, он Адольфовичем не выглядит.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН: Действительно, Адольлфович?

Савик ШУСТЕР: Сегодня нет минимума. Сегодня негативной оценки никто не получил. Значит, мы желаем успехов завтра на Евровидении, раз Украине это так важно Алеше, которая представляет страну.

ПЕСНЯ

Савик ШУСТЕР: Я вот только думаю, как сложно, вот сейчас ловлю себя на мысли, как сложно американцу объяснить, что у нас в Европе происходит. Евровидение надо полчаса объяснять. 85 лет Артеку, которые сейчас будут исполняться, надо еще полчаса объяснять. Что такое Артек, и почему 85 лет. Ну, в общем... У нас в завершении программы Злата Огневич, тоже участник конкурса Евровидение. Это молодая, очень красивая, очень талантливая певица, которая к 85-летия детского центра «Артек», они написали гимн.. Т.е., известный композитор Михаил Некрасов и юная поэтесса Даша Стародубова написали гимн. И вот Злата Огневич с детским хором, и вокальным коллективом под названием «Каприз» нам исполнит сейчас в прямом эфире этот гимн.

Злата ОГНЕВИЧ: Приветствую вас, друзья. Спасибо за прекрасный вечер и за ваш талант. Низкий вам поклон. И желаю, конечно же, вам почаще, быть детьми, в актерской профессии это немаловажно. И мечтайте, мечтайте и пусть мечты приносят только счастье.

ПЕСНЯ