Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00 

• Сто днів при владі Віктора Януковича - головна тема тижня. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Гість програми: Девід Креймер, помічник держсекретаря США з питань Європи в адміністрації Президента Д.Буша. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Гість програми: Олександром Бабаков, віце-спікер Держдуми Російської Федерації. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Чемпіонат ЄВРО-2012 приймуть 4 українські міста. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Новий Закон «Про мови» незабаром буде у парламенті, - обіцяють регіонами. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Держава вирішила поставити крапку на молочних спекулянтах. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Щоб не потрапити на гачок шахраїв, які пропонують роботу, потрібно бути пильними. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Київський звіринець, який завжди вважався найкращим в Україні останнім часом набув іншої слави.. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Цього тижня справжні знавці українського образотворчого мистецтва святкували 119 років з дня народження Адалберта Ерделі. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
• Новий закон про мови незабаром буде у парламенті. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
• Європейські футбольні чиновники підтвердили право чотирьох українських міст на проведення матчів чемпіонату «Євро-2012». УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
• Гість програми - Олександр Бабаков, віце-спікер Державної Думи Росії. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
• Гість програми - Девід Креймер, помічник держсекретаря США з питань Європи в адміністрації Президента Д. Буша. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
• 100 днів президентства Віктора Януковича. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

1+1 випуск 19:30 

• Віктор Янукович відзвітував за 100 днів на посаді Президента. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Гордість України, відомий на весь світ державне авіапідприємство «Антонов» планують об'єднати із російською авіабудівною корпорацією. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Шлях до вишів тільки за результатами незалежного зовнішнього оцінювання влада, як і обіцяв Віктор Янукович, підкорегувала. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Повернутих прийомними батьками дітей в Україні стає дедалі більше. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Серед білого дня у людному місці бандити кинули в авто доньку колишнього заступника голови Фонду державного майна і швидко зникли. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Журналісти цього тижня брали уроки у професійних розвідників. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Суперзіркою на очах у мільйонів глядачів стала звичайна вчителька музики із Донецька. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
  
  

Інтер випуск 20:00 

• Янукович дал отчет о первых 100 днях на президентском посту. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:10)
• Новая программа властей рисует бизнесу радужные перспективы. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:10)
• Янукович совершает визит в Грецию. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:18:10)
• Что на самом деле происходит в Киевском зоопарке?. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:18:10)
• Украинские журналисты отмечают профессиональный праздник. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:18:10)

ICTV випуск 18:45 

• Віктор Янукович відзвітував про перші підсумки своєї роботи. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Гість студії - Арсеній Яценюк, лідер партії «Фронт Змін». ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Свою оцінку першим ста дням нової влади дала Юлія Тимошенко. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• В Україні потрібна реформа житлово-комунальної сфери. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Україну залили рясні дощі. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Львів досі оговтується від буревію. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Столичний зоопарк поступово перетворюється на цвинтар. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Завдяки чудесам фотографії Катерина Рождественська перетворює сучасних зірок на героїв відомих художніх полотен. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
  
  

5 канал випуск 18:00 

• Журналісти відзначили професійно свято. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:12)
• У центрі Києва відбувся турнір тілоохоронців. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:12)
• Реконструкцію Брусилівського прориву 1916 року відтворили під час четвертого міжнародного історичного фестивалю. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:12)
  
  

ТРК Украина випуск 19:00 

• Власть и оппозиция подытожили 100 дней правления Виктора Януковича диаметрально противоположными мнениями. ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
• В Украине самое большое количество депутатов в мире. ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
• Смерть студента в отделении милиции всколыхнула всю страну. ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
• Ежегодно 7 тысяч украинцев заболевают на рабочем месте. ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
• В Украине отметили День журналиста. ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 1
21:01:22-21:05:49 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Сто днів при владі Віктора Януковича - головна тема тижня. Що за цей час змінилося? Спершу про внутрішню політику - беззаперечний здобуток консолідація влади. Що змінилося в житті пересічного українця - особливо нічого. Країна як була у надзвичайно складному економічному стані, так і залишається. Це визнав і сам Президент у своєму зверненні до народу. У Віктора Януковича є наміри, плани і програми як виводити Україну з прірв. Але оцінювати їх зараз просто немає сенсу, бо не гіршими були обіцянки і попередніх президентів. Одне можна сказати напевно - щоб втілити у життя ці реформи Главі держави доведеться йти на непопулярні рішення. І складається враження, що Віктор Янукович до них готовий. Про це можуть свідчити, наприклад, його дії у зовнішній політиці. Різкий розворот курсу країни і поглиблення стосунків з Росією. Тут можна згадати підписання договору про продовження перебування Чорноморського флоту Росії у Криму до 2042 року. Хоча частина українців такі кроки Президента не схвалює, Глава держави взяв відповідальність за це рішення на себе. Отже, перші сто днів при владі, хоч термін, але цього часу цілком достатньо, щоб зрозуміти стиль роботи нової команди на наступні 5 років. 

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Цього тижня Віктор Янукович відзначав сто днів свого президентства. Влада говорить про те, що їй вже є чим пишатися. Натомість, опозиція переконує - є вже небезпечні тенденції. Ось так 25 лютого через відчиненні українцям на виборах двері Віктор Янукович зайшов у своє президентство. Лише 17 днів йому знадобилося, щоб сформувати парламентську більшість та новий уряд. Це тепер Конституційний суд вже поставив крапку в питанні законності дій Партії регіонів, а весь цей час влада ставала єдиною і день від дня міцнішала. До лав коаліції продовжують щотижня приєднуватися нові опозиціонери. 

Володимир РИБАК, народний депутат, фракція Партії регіонів: «Всі три гілки влади ішли разом в одному напрямку. Призведе до того, що почують всі три гілки влади народ, який дуже погано сьогодні живе. А вони, ті хто був до нас, вони один одного не чули, нащо їм той народ був».

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, фракція БЮТ: «Якщо це робиться заради того, щоб задушити свободу слова, задушити малий і середній бізнес. Це тоді страшно до чого ми рухаємось, бо поки що тільки такі тенденції».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Повертаються до України і старі друзі. Харківські угоди стали причиню величезного скандалу. Навіть подешевшання російського газу на третину не змусило опозицію пробачити Януковичу перебування в Криму Чорноморського флоту до 2042 року та заяву про те, що Україна більше не вступає в НАТО. 

Іван СТОЙКО, народний депутат, фракція «НУ-НС»: «Ми скоро можемо вже прокинутись не те що не українці в Україні, а в Україні, яка втрачає свій суверенітет і державність».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Нам вдалося за цей короткий період часу стабілізувати відносини з Росією, побудувати спільний план дій з Європейським Союзом по всім напрямкам, які стосуються інтеграції України в європейський простір».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Але найбільше українцям за 100 перших днів діяльності Віктора Януковича запам'яталася ось ця картинка. Опозиція була проти ратифікації Харківських угод і в диму боротьби навіть не помітила як в країні з'явився бюджет. Попередня влада не спромоглася ухвалити цей документ вчасно і вся економіка країни жила в очікуванні. 

Сергій ТУЛУБ, голова Черкаської облдержадміністрації: «Вирішено багато питань, які б дуже непокоїли суспільство. Це і підняття рівня соціальних стандартів життя України, це і ті перші кроки, які зроблені по підняттю вцілому виробництва і економіки». 

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Перші сто днів - не час для підбиття підсумків - це лише початок великого шляху. В економіці значних перетворень поки що непомітно. Для її пере форматування потрібно щонайменше кілька років.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 2
21:05:50-21:08:45 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Дати оцінку ста днів роботи українського Президента Віктора Януковича ми попросили колишнього помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Девіза Креймера. Пане Креймер, ви дуже добре знайомі з політичною ситуацією в Україні, уважно стежите за її розвитком. Як ви зараз оцінюєте перші сто днів роботи Президента Віктора Януковича і наскільки очікуваним для заходу був курс, який обрала нова українська влада. 

Девід КРЕЙМЕР, помічник держсекретаря США з питань Європи в адміністрації Президента Д.Буша: «Перші сто днів Віктора Януковича були повні змін. Ми побачили консолідацію влади в Україні, об'єднаний уряд. Але також ми побачили повернення до Росії за останні кілька місяців. Це викликає, на мою думку, занепокоєння не лише в деяких частинах України, але й на Заході, тут, у Вашингтоні. Є також побоювання щодо обмеження демократичних цінностей. Тут можна згадати, зокрема те, і як формувалась коаліція та уряд, і як ратифіковували Харківські угоди, і те, що за словами журналістів на них чиниться тиск. Все це викликає занепокоєння, але сподіваюсь, Президент Янукович все ще буде зацікавлений в глибшій інтеграції з ЄС у майбутньому».

Андрій СМІЯН, ведучий: За часів президентства молодшого США активно лобіювали входження України і тієї ж Грузії до НАТО. Чому нині адміністрація Барака Обами намагається усіляко налагодити стосунки з Росією, а натомість на Україну звертає дедалі менше уваги. 

Девід КРЕЙМЕР: «Я не думаю, що ми спостерігаємо охолодження україно-американських відносин. Це лише перші дні нової влади, ми все ще приглядаємось один до одного. Я думаю, що візит Януковича до Вашингтона в квітні - це позитивний крок. Має бути тісніша співпраця. Я також сподіваюсь, ми побачимо старання обох урядів та громадськості країн тримати зв'язок та співпрацювати разом. Я думаю, це важливо для Сполучених Штатів та Європи і ЄС зрозуміти та усвідомити стратегічну важливість України для заходу. Ми повинні зробити все, що в наших силах та пересвідчитись, що український народ розуміє - є також і західний шлях. Ми також схвалюємо покращення стосунків між Україною та Росією, у цьому ми зацікавлені. Але ми хочемо пересвідчитись, що Україна надійно залучена до євроатлантичної спільноти». 

Андрій СМІЯН, ведучий: Свою оцінку ста дням роботи Віктора Януковича на посаді президента України дав колишній помічник США з питань Європи і Євразії Девід Креймер. Дякую.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 3
21:08:53-21:12:11 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Щоб дізнатися як в Росії оцінюють перші сто днів роботи Віктора Януковича на посаді Президента України ми за допомогою глобальної мережі Інтернет зв'язались з заступником голови Держдуми Російської Федерації Олександром Бабаковим. Господин Бабаков, больше 3-х месяцев Виктор Янукович как президент Украины. Эксперты говорят, что наш президент взял пример с России в управлении государством - так ли это и как вы оцениваете сто дней президентсва Виктора Януковича? 

Александр БАБАКОВ, віце-спікер Держдуми Російської Федерації: «Сразу скажу, что оценку сто дней президента должен давать украинский народ, соответственно политики и (НРЗБ) власти. Но что касается экспертной оценки или взгляда со стороны, следует отметить, что последний период отношений России-Украины существенно изменились. Речь идет о том, что сегодняшнее руководство Украины рассматривает Россию как равноправного партнера. А равноправие предполагает не только учет собственных Інтересов, но и учет позиций партнера с которым выстраиваются отношения, - и в экономической, и в социальных областях, и прежде всего в гуманитарных сферах».

Андрій СМІЯН, ведучий: В прессе появились выдержки из внешнеполитической доктрины России. Там сказано, что Москва должна в отношениях с другими странами на первое место ставить экономическую выгоду, в частности участвовать в проектах по эксплуатации украинской ГТС, добиваться долгосрочных контрактов на поставку ядерного топлива на украинские АЭС. Украинская оппозиция говорит, что эти проекты не выгодны для Киева. Прокомментируйте, пожалуйста, такие высказывания. 

Александр БАБАКОВ: «Если мы говорим о сегодняшних экономических отношениях России и Украины, о перспективе, то тема энергетики является принципиальной поскольку вообще тему энергетики и вопрос энергетики - это вопросы XXI века. А что касается экономической целесообразности, то все зависит от масштабов проектов и сроков реализации, и цели которые они преследуют. Если мы говорим о том, что мы объединяем потенциал двух государств для того, чтобы решать собственные проблемы, а также вместе выступать в проектах для третьих стран, то на мой взгляд, эта тема имеет колоссальную перспективу и не дооценивать ее невозможно».

Андрій СМІЯН, ведучий: На этой недели Украина официально отказалась от вступления в НАТО. Как вы оцениваете этот шаг и почему Москва очень ревностно относилась к стремлению Киева в альянс? 

Александр БАБАКОВ: «Дело не сколько в позиции Москвы, сколько в позиции собственно, украинского народа. Насколько мне известно, большинство граждан Украины не приветствовали идею вступления в НАТО, тем более ускоренного вступления в НАТО. И более того, сегодняшняя прагматическая позиция руководства Украины, на мой взгляд, учитывает не только позицию большинства граждан Украины, но и Інтересы Украины». 

Андрій СМІЯН, ведучий: Москва не раз говорила о том, что она категорически против вступления Украины в НАТО. Почему? Чего боится Россия?

Александр БАБАКОВ: «Ну вы знаете, расширение НАТО на восток не оправдано с точки зрения тех целей, которые НАТО формулировало. Мы всегда указывали, в том числе руководству НАТО и стран входящих в НАТО, что цели, которые заявлены не соответствуют, как бы своим действиям. Поэтому, мы всегда не приветствовали интенсивные попытки вступления Украины в НАТО».

Андрій СМІЯН, ведучий: Спасибо большое. Ми говорили з заступником Голови Держуми Російської Федерації Олександром Бабаковим.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 5
21:16:17-21:17:09 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня європейські футбольні чиновники після довгих сумнівів усе таки підтвердили право чотирьох українських міст, - Києва, Донецька, Львова і Харкова на проведення матчів чемпіонату ЄВРО-2012. а ще в кінці березня президент УЄФА Мішель Платіні висловлював невдоволення тим як готуються стадіони у Києві та Львові. Тоді Україну попередили, що можуть відібрати право на проведення чемпіонату. Це могли зробити уже цього тижня на засіданні УЄФА у швейцарському Ньєні. Однак футбольні функціонери залишились задоволеними темпами з якими Україна готується до ЄВРО-2012.

Борис КОЛЕСНИКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань ЄВРО-2012: «... не на компьютере нарисовать, а именно сделать за 52 дня. Президент и правительство Украины сделало. Все строительные работы идут и график мы наверстуем». 

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 6
21:17:12-21:21:38 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Російська мова якщо не друга державна, то регіональна. Новий Закон «Про мови» незабаром буде у парламенті, - обіцяють регіонами. Деякі експерти кажуть, що у такий спосіб біло-блакитні і нададуть російській мові статус другої державної. Не юридично, але за фактом. Закон, що базується на Європейській хартії регіональних мов дасть змогу місцевій владі оголосити будь-яку мову, у тому числі і російську регіональною. Для цього не потрібно буде вносити зміни до Конституції і проводити Всенародний референдум. 

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Перший пішов - кримський парламент, керуючись європейською хартією регіональних мов 26 травня визнав російську мову регіональною. Після того як це рішення затвердить Верховна Рада України, освіта, судоустрій, медицина та культурне життя в автономії мають стати російськомовними. За останні три роки місцеві ради Донецької, Запорізької, Харківської, Миколаївської та Луганської областей визнали російську мову регіональною. Тоді це була лише спроба меншин нагадати про свої права, адже жодних практичних наслідків ці дії не мали. Згідно із Конституцією, відповідні мовні питання вирішує виключно Центральна влада. Утім, вже цього літа місцева влада може отримати право ухвалювати відповідні рішення самостійно завдяки новому базовому закону «Про мови в Україні», який регіонами готують до подання у парламент. 

Вадим КОЛЕСНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів: «И мы определяем в каких областях люди заявили открыто, без понуждения о том, какой язык для них является родным. И если такое количество людей превышает 10% норму - это средне взвешенная норма по Европе, то местный совет будет обязан принять решение о том, что этот язык для них является региональным». 

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Націонал-патріоти з опозиції ще у квітні зареєстрували у Верховній Раді Закон «Про заборону звуження сфери застосування української мови». Автор - лідер групи «За Україну» В'ячеслав Кириленко каже, - захист російської загубить державну українську. Мовляв, в нас вже і без того майже 40% російськомовного населення. 

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат, фракція НУ-НС: «Коаліція вносить десятки законопроектів, які на меті мають звуження застосування державної української мови. Не секрет, що українська мова потребує захисту з боку держави. Я вже не кажу про те, що це основа існування незалежної української держави».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Вони не те, щоб проти української, але наполягають на другій державній. Комуністи цього тижня заявили, що вимагатимуть проведення референдуму щодо надання російській мові нового статусу.

Олександр ГОЛУБ, народний депутат, фракція КПУ: «Я думаю, що потрібно зібрати необхідну кількість голосів наших співгромадян і винести це питання на референдум. Якщо він буде підтриманий, тоді Верховна Рада має внести відповідні зміни до Конституції».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Партнери з більшості запровадженням другої державної мови не поспішають. Нині питання не на часі. Натомість, найближчими місяцями подадуть до парламенту новий Закон «Про мови», який дозволятиме місцевим радам на власний розсуд визначати регіональні мови на своїй території.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат, фракція Партії регіонів: «Должна быть отработана процедура при которой бы развивался украинский язык и все понимали, что у нас есть государственный украинский язык, но при этом не ущемлялись другие люди, который живут в нашем государстве, тем более русскоязычное население, которое большое количество здесь живет». 

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Всього в Україні 13 мов, які претендують на статус регіональних. Серед них і російська, яка найпоширеніша. Та постійно мимоволі стає яблуком розбрату. Подібна ситуація з чеською мовою у Словаччині. Утім посол республіки в Україні Павол Гамжік каже, - цю проблему давно вирішили компромісом. На законодавчому рівні присвоїли чеській окремий статус - близької мови. 

Павол ГАМЖІК, надзвичайний та повноважний посол Словацької республіки в Україні: «Все должно иметь право свободно развиваться, как они хотят в рамках закона. И говорить по-русски, на украинском, но я думаю, что должен быть один государственный язык».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Проблема не мовна, а культурно-політична, - каже директор Інституту української мови Павло Гриценко. Він переконаний, в нашій державі захищати зараз потрібно дійсно українську, насамперед від політиків та її ж захисників. 

Павло ГРИЦЕНКО, директор Інституту української мови: «Я хочу сказати більше - тут не біда в російській мові, а біда в нашій політиці. Як політиці, яка не спрямована на будівництво української держави». 

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: За майже 20 років незалежності з'явилось ціле покоління українців для яких мовне питання вже не питання. Сучасна молодь самостійно прилаштувалась до природної двомовності без будь-яких на те законодавчих вказівок.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 7
21:21:39-21:25:48 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Молочна мафія - виявляється в Україні є й така. «Підсумки тижня» вирішили з'ясувати чому, наприклад, звичайнісінький йогурт у магазині коштує 4 гривні, а літр свіжого молока селяни здають по півтора. 

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Три на день, - о п'ятій ранку, о тринадцятій та о восьмій вечора Оксана Личечко робить одну і ту ж роботу. Бере чисте відро і йде до годувальниці родини корови Берізки. Для сім'ї Лисечко молоко все ж заробіток, хоча й невеликий. Ціна за яку його приймають не дозволяє Оксані купити дітям сиру зробленого з цього самого молока. 

Оксана ЛИСЕЧКО, жителька села Бакаєве: «Як по 1,4 грн, то нам треба півмісяця здавать молока, щоб купить сиру і тиждень, щоб масла купить, бо ціни страшні».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: У селі Бакаєве корів донедавна масово пускали під ніж, тримати їх для здачі молока було невигідно. У приватних господарствах ще рік тому було більше сотні корів, зараз менше 70. 

Іван РОМАНИЙ, директор ТОВ «Мрія» (с. Бакаєве): «Невигідно просто. Ніхто не знає скільки це треба вкласти туди своєї праці, щоб виробить ту літру молока селянинові дома. Це велика клопітка робота, яка начинається в 6 годин ранку або й раніше і закінчується в 10 годин вечора».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Як правило, молоко скуповують перекупники. Селяни бідкаються - спекулянти завжди занижують ціну і нарікають на якість продукту. А відтак, платять людям копійки. На молокозаводи ж товар здають за значно вищим тарифом. 

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Скажіть, це нормально, околи молоко у сєляніна приймають за грівню, а сир продають за 70 грівен. Це нормально, коли м'ясо заготовляють по 10 грівней, а ковбасу продають по 60 грівен. Це нє ринок, шановні колєги, це суцільне баригуваня, паразитування на праці селян. А баригиніковування складують, тот середній клас, який є двигуном і опорою сучасного дємократічного суспільства».

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: У селі Бакаєвому вирішили поставити крапку на молочних спекулянтах. Тутешнє господарство «Мрія» у своїх селян саме почало збирати молоко за вищою ціною. Тепер бакаївці майже на пряму працюють із молокозаводом.

Василь КОРНІЄНКО, заступник голови Черкаської ОДА: «Сьогодні переробник каже - чому така ціна, тому що немає якості. Так ми хочемо добиться якості і прийняти в людей цю сировину, молоко через лабораторію, чітко визначити по всіх показниках і дати відповідні супроводжуючі документи». Молоковоз обладнаний спеціальним пристроєм, котрий визначає якість за чотирма параметрами - жирність, білок, щільність та наявність води. На дай Боже виявлять останнє, тоді до цього двору машина більше ніколи не під'їде. Як тільки в Бакаєвому почали боротьбу зі спекулянтами, ті відреагували миттєво. Ініціатору нововведення одразу ж затефонували невдоволені перекупники. 

Володимир ЛУК'ЯНЕЦЬ, голова спілки сільгоспвиробників Черкаської області: «Ми не встигли тут переговорить, уже до мене було з 4-х молокозаводів дзвінки. «Що ви думаєте революцію зробити?» та ніхто не думає робить революцію. Потрібно відпрацювать механізм». 

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: У Черкаській області у селян тіж проблеми, що й і в інших регіонах України, - доповідає Прем'єру міністр агро політики. 

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр агро політики України: «І це проблематика внутрішньої логістики. Сьогодні цінова різниця між закупівельною ціною, посередниками і ринковим прилавком - достатньо велика і це нас не влаштовує». 

Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Тепер урядовці пропонують місцевим громадам створювати у селах власні молочарні, - подібні до тієї, яка є в Бакаєвому. Тутешній експеримент довів - напряму працювати з молокозаводом значно вигідніше і селянам і переробникам.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 8
21:25:49-21:30:13 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: У жителів українських мегаполісів свої проблеми. З худоби у квартирі користі мало, доводиться шукати інші шляхи підробітку. Під час літніх канікул багатотисячна армія студентів, а також безробітних намагається хоч якось працевлаштуватись. На допомогу приходить народні біржа праці - звичайнісінький паркан з оголошеннями. 

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Це не просто паркан, а справжня біржа праці. Кольорові папірці запрошують на роботу. Після кризи таких оголошень побільшало, так само як і людей, які хочуть підробити. Втім, як отримати стабільно високий прибуток лише за декілька годин простої роботи на день. Вони такі різні, але водночас дуже схожі. По оголошеннях ані назв фірм, ані адрес, ані натяку яку саму роботу вони пропонують. Студент Київського університету культури та мистецтв Олександр якраз шукає роботу на три літні місяці. Перший дзвінок за таким оголошенням і його кличуть в міжнародний проект. За що платитимуть - казати відмовляються, подробиці лише під час зустрічі, у телефонних поясненнях ключові слова - вигідно та вода.

Голос з телефону: «Англійський проект пов'язаний з водою. Це структурована, еталонна, біоніческа вода. Можна сказати, що вона цілюща».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Другий дзвінок і у слухавці лунає пропозиція розповсюджувати косметику. Схема роботи проста - реєструєшся приватним підприємцем, купуєш продукцію фірми із знижкою, а потім шукаєш покупців. Жодна з пропозицій студента не зацікавила. Надія на тертій дзвінок, який приводить його у звичайну квартиру у цій багатоповерхівці. Після 10-хвилинної консультації Олександр виходить і розповідає - там кадрова агенція. Її фахівці обіцяють підшукати студентові роботу, але за список вакансій треба заплатити 100 гривень, за внесення прізвища Олександра до бази даних - ще 50. а за окрему плату навіть обіцяють навчити нової професії. 

Олександр, СТУДЕНТ Інституту культури та мистецтв: «У меня сложилось такое впечатление, что хотят не дать заработать мне, а хотят заработать на мне». 

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Якщо Олександр пошуки роботи припинив, то «Підсумки тижня» їх тільки почали. Ми зібрали півсотні оголошень з різними пропозиціями. Виявилось, - більша третина з них робота мереженими фірмами. Пропонують поповнити список розповсюджувачів пудри та лікувальної косметики. Ще третина оголошень - пропозиція від кадрових агенцій. Там зокрема, можна лише купити списки вакансій зібрані з Інтернету. На третьому місці пропозиції з торгівлі цінними паперами у Всесвітній мережі. Далі - сезонні роботи з виїздом у східні області на збір капусти та картоплі у 5-й частині оголошень так і не вдалось з'ясувати яку роботу пропонують. Просять їхати на спеціальні ознайомчі лекції чи приватні зустрічі. Така технологія давно відома, - каже адвокат Михайло Ілляшев. Під час зустрічі людині добре промивають мозок, переконують, що бізнес вигідний. Адвокат дає універсальну пораду як уберегтись від ошуку вуличних роботодавців та кадрових агентств. 

Михайло ІЛЛЯШЕВ, адвокат: «Всі випадки, коли в тебе щось просять взамін прийняття на роботу, крім твоїх документів, вже є напевно шахрайством». 

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Зелене світло шахраям відкриває українське законодавство. Тож в центрі зайнятості пояснюють - посередники з працевлаштування не підзвітні органам контролю. 

Володимир ГАЛИЦЬКИЙ, директор державного центру зайнятості: «Они работают без лицензии, без разрешений. Всего лишь на основе свой предпринимательской инициативе. Эта деятельность не лицензируется».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: До правоохоронців все частіше звертаються громадяни, яких ошукали при працевлаштуванні. Когось на 300 чи навіть 400 доларів. Скривджених може й більше, але чи то не хочуть звертатись до міліції щоб не ганьбитись чи то не мають часу на судову тяганину. Втім, навіть тим, хто приходить, міліція зазвичай відмовляє у порушенні кримінальної справи. Ось чому. 

Володимир ПОЛІЩУК, начальник відділу зв'язків з громадськістю ГУ МВС України в м.Києві: «Якщо людина свідомо вступає в цивільно-правові стосунки з іншою людиною, вона розуміє, що його можуть обдурити. Але її насильно ніхто не тягне до цієї фірми». 

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Тим, хто не хоче стати жертвою роботодавців шахраїв в уряді пропонують працевлаштовуватись через центральні офісі фірм чи підприємств або через службу зайнятості. Але в будь-якому разі бути пильними.

Василь НАДРАГА, міністр праці та соціальної політики: «Можна посилатись на державу, можна посилатись на певні установи, але все ж таки, в першу чергу людина повинна сама розуміти з ким вона має справу і які захисні варіанти вона повинна мати».

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Скептицизм - це один з способів, як з переліку, на перший погляд вигідних вакансій, відсіяти сумнівні пропозиції. Адже як кажу французьке прислів'я, саме скептиків ніколи не обманюють.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 9
21:30:14-21:34:39 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Мешканці столичного зоопарку якби могли, точно стали б скептиками. Бо з кожним днем їм виживати дедалі складніше. Київський звіринець, який завжди вважався найкращим в Україні останнім часом набув іншої слави. Люди іронічно охрестили його зоогето. Тільки з кінця минулого року там померло 8 крупних звірів і 12 великих птахів. Керівництво зоопарку в усьому звинувачує колишніх співробітників, які начебто труяють тварин, щоб помститися за звільнення. От тільки жодних доказів ніхто не наводить. 

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Усі тварини київського зоопарку рано чи пізно опиняються тут - на кафедрі анатомії одного з київських університетів. Скажімо, ось це - хобот однієї з подруг слона Боя, який сконав у квітні цього року. Рештки самого слона поки готують до експозиції. Ці експонати готував Олег Мельник. Науковець також брав участь у розтині тіл тварин, що вмерли останнім часом у столичному звіринці. Щодо причин в анатому сумнівів немає. Верблюд здох від запалення черева, бізониха від старості, а слон - внаслідок отруєння. У шлунку тварини знайшли картоплю та капусту. Цих продуктів у раціоні слона немає, тож анатом підозрює, що саме з картоплинами та листям капусти могла потрапити отрута. 

Олег МЕЛЬНИК, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування: «Можливо вона там з чимось була підмішана, це вже хай з'ясовують слідчі органи, хай вони розбираються з цим питанням. Як це відбувалося, хто це зробив, хто це заніс, хто це підкинув продукт, якого немає в раціоні». 

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ця версія цілком збігається з підозрами директора зоопарку Світлани Берзіної, яка навіть заяву в міліцію написала. 

Світлана БЕРЗІНА, директор київського зоопарку: «Идет плановое системное отравление животных».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Міліція почала перевірку і замовила судово-медичну експертизу. Проте жодної отрути ані в тілі слона, ані в знайдених капусті і картоплі експерти не виявили. 

Марина МАКАРЕНКО, помічник начальника Шевченківського райвідділу міліції Києва: «Смерті цих тварин одна за одною, це тільки як результат якогось конфлікту, якоїсь проблеми, яка існує. Можливо та мне достатні умови для тварин створені. Хочу зазначити, що тварин ніхто не травив, по нашим офіційним документам».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Саме про погані умови життя тварин у зоопарку говорять колишні працівники звіринцю. Вони ще торік оприлюднили фотографії приміщень зоопарку, які недоступні звичайним відвідувачам. Ось так виглядають зимові стайні для копитних тварин. Стіни вкриті грибком, бо тут немає вентиляції. А в цьому приміщенні площею всього 24 м.кв. усю зиму провів покійний слон Бой. 

Ігор МАРІЙЧУК, заввідділом копитних тварин Київського зоопарку (2002-2009рр.): «Животные находятся в зимнем помещение, они там испражняются, мочатся. Все это вредные вещества не выводятся вентиляционной системой из помещения. Животные этим дышут».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: У Радянські часи київський звіринець вважався найкращим в Україні. А ще три роки тому входив до європейської асоціації зоопарків ЄАЗА. Однак у 2007 Київ виключили з об'єднання, принаймні на 5 років. Ми зв'язалися Інтернетом з офісом Асоціації в Амстердамі. І виконавчий директор ЄАЗА пояснила причини відмови від співпраці з Києвом. 

Керівник ЄАЗА: «Я би не хотіла вдаватись у деталі, але наші експерти з'ясували, що в Київському зоопарку дійсно порушували стандарти утримання тварин. Сама система управління не відповідала потребам звірів».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Без членства в ЄАЗА звіринцю набагато складніше поповнювати свою колекцію, адже до асоціації входять понад 3 сотні європейських зоопарків. Серед них тепер лише один з України - Миколаївський. Там усі проблеми київських колег вбачають у керівництві звіринцю. 

Володимир ТОПЧІЙ, директор миколаївського зоопарку: «Почему-то никто бы не назначил зооинженера директором банка или директором оперного театра. А вот директором зоопарка поставить человека, который ничего не понимает в том деле, которым он руководит считается вполне возможным». 

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Тим часом, київська мерія вирішила провести власне розслідування загибелі тварин у зоопарку. На цей час директора відсторонили від роботи, а смерть у звіринці вирішили не коментувати. Натомість, журналістам показали новонароджену зебру Єву. Появи лошати не дочекався її батько, який навесні скрутив собі шию. А це був єдиний самець у стаді. Тож на нове поповнення смугастих тут уже не чекають, на відміну від музею анатомії, з яким зоопарк останні півроку співпрацює особливо інтенсивно.

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:10)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет № 10
21:34:40-21:39:50 (время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня справжні знавці українського образотворчого мистецтва святкували 119 років з дня народження Адалберта Ерделі. Сказати правду, - таких дуже небагато. Закарпатського художника зі світовим ім'ям на Батьківщині майже не знають. Він народився і працював у Будапешті, у Мюнхені і Парижі. Виставлявся разом з найвідомішими французькими майстрами того часу Монне і Бенаром. Але в тогочасній Радянській Україні Ерделі був не потрібен як ідейно несвідомий елемент. Це зараз його роботи одні з найдорожчих і можуть коштувати більше 100 тисяч доларів. Днями в Києві вперше показали найкращі роботи художника.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
06.06.2010 6:30:00

Сюжет № 6 
21:17:26-21:21:52(время эфира) 
Андрій СМІЯН, ведучий: Російська мова якщо не друга державна, то регіональна. Новий закон про мови незабаром буде у парламенті, - обіцяють регіонали. Деякі експерти кажуть, що у такий спосіб «біло-блакитні» нададуть російській мові статус другої державної. Не юридично, але за фактом. Закон, що базується на Європейській хартії регіональних мов, дасть змогу місцевій владі оголосити будь-яку мову, в тому числі і російську, регіональною. Для цього не потрібно буде вносити зміни до Конституції і проводити всенародний референдум.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Перший пішов. Кримський парламент, керуючись Європейською хартією регіональних мов, 26 травня визнав російську мову регіональною. Після того, як це рішення затвердить Верховна Рада України, освіта, судоустрій, медицина та культурне життя в автономії мають стати російськомовними. За останні 3 роки місцеві ради Донецької, Запорізької, Харківської, Миколаївської та Луганської областей визнали російську мову регіональною. Тоді це була лише спроба меншин нагадати про свої права, адже жодних практичних наслідків ті дії не мали. Згідно з Конституцією, відповідні мовні питання вирішує виключно центральна влада. Утім вже цього літа місцева влада може отримати право ухвалювати відповідні рішення самостійно завдяки новому базовому закону про мови в Україні, який регіонали готують до подання у парламент.

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «И мы определяем, в каких областях люди заявили открыто, без понуждения о том, какой язык для них является родным. И если такое количество людей превышает 10-процентную норму, это средневзвешенная норма по Европе, то местные советы будут обязаны принять решение о том, что этот язык для них является региональным».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Націонал-патріоти з опозиції ще у квітні зареєстрували у Верховній Раді закон про заборону звуження сфери застосування української мови. Автор - лідер групи «За Україну!» В'ячеслав Кириленко каже: захист російської загубить державну українську. Мовляв, у нас уже і без того майже 40% російськомовного населення.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат України, фракція «НУ-НС»: «Коаліція вносить десятки законопроектів, які на меті мають звуження застосування державної української мови. Не секрет, що українська мова потребує захисту з боку держави. Я вже не кажу про те, що це основа існування незалежної української держави».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Вони не те щоб проти української, але наполягають на другій державній. Комуністи цього тижня заявили, що вимагатимуть проведення референдуму щодо надання російській мові нового статусу.

Олександр ГОЛУБ, народний депутат України, фракція КПУ: «Я думаю, що потрібно зібрати необхідну кількість голосів наших співгромадян і винести це питання на референдум. Якщо він буде підтриманий, тоді Верховна Рада має внести відповідні зміни до Конституції».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Партнери з більшості із запровадженням другої державної мови не поспішають. Нині питання не на часі. Натомість найближчими місяцями подадуть до парламенту новий закон про мови, який дозволятиме місцевим радам на власний розсуд визначати регіональні мови на своїй території.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Должна быть отработана процедура, при которой бы развивался украинский язык, и все понимали, что у нас есть государственный украинский язык. Но при этому не ущемлялись другие люди, которые живут в нашем государстве, тем более русскоязычное население, которых большое количество здесь живет».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Всього в Україні 13 мов, які претендують на статус регіональних. Серед них і російська, яка найпоширеніша та постійно мимоволі стає яблуком розбрату. Подібна ситуація з чеською мовою у Словаччині. Утім посол республіки в Україні Павел Гамжік каже: цю проблему давно вирішили компромісом - на законодавчому рівні присвоїли чеські окремий статус близької мови.

Павел ГАМЖІК, надзвичайний та повноважний посол Словацької Республіки в Україні: «И все должны иметь право свободно развиваться, как они хотят, в рамках закона, и говорить по-русски, на украинском. Но я думаю, что должен быть один государственный язык».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Проблема не мовна, а культурно-політична, - каже директор Інституту української мови Павло Гриценко. Він переконаний: в нашій державі захищати зараз потрібно дійсно українську, насамперед від політиків та її ж захисників.

Павло ГРИЦЕНКО, директор Інституту української мови НАНУ: «Я хочу сказати більше: тут не біда в російській мові. Не біда в російській мові, а біда в нашій політиці, як політиці, яка не спрямована на будівництво української держави».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: За майже 20 років незалежності з'явилось ціле покоління українців, для яких мовне питання вже не питання. Сучасна молодь самостійно прилаштувалась до природної двомовності без будь-яких на те законодавчих вказівок.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
06.06.2010 6:30:00

Сюжет № 5 
21:16:31-21:17:22(время эфира) 
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня європейські футбольні чиновники після довгих сумнівів все-таки підтвердили право чотирьох українських міст (Київ, Донецька, Львова і Харкова) на проведення матчів чемпіонату «Євро-2012». А ще в кінці березня президент УЄФА Мішель Платіні висловлював невдоволення тим, як готуються стадіони у Києві та Львові. Тоді Україну попередили, що можуть відібрати право на проведення чемпіонату. Це могли зробити вже цього тижня на засіданні УЄФА у швейцарському Ньйоні. Однак футбольні функціонери залишилися задоволеними темпами, з якими Україна готується до «Євро-2012».

Борис КОЛЕСНІКОВ: «...не на компьютере нарисовать, а именно сделать за 52 дня. Президент и правительство Украины сделали. Все строительные работы идут и график мы наверстываем день за днем».

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
06.06.2010 6:30:00

Сюжет № 3 
21:09:07-21:12:25(время эфира) 
Андрій СМІЯН, ведучий: Щоб дізнатися, як в Росії оцінюють перші 100 днів роботи Віктора Януковича на посаді Президента України, ми за допомогою глобальної мережі Інтернет зв'язалися з заступником голови Держдуми Російської Федерації Олександром Бабаковим. Господин Бабаков, больше трех месяцев Виктор Янукович как Президент Украины. Эксперты говорят, что наш Президент взял пример с России управления государством. Так ли это, и как вы оцениваете 100 дней президентства Виктора Януковича?

Олександр БАБАКОВ, віце-спікер Державної Думи Росії: «Сразу оговорюсь, что оценку действиям Президента должен давать украинский народ, соответственно политики и иные институты власти. Но что касается экспертной оценки или взгляда со стороны, следует отметить, что в последний период отношения России и Украины существенно изменились. Речь идет о том, что сегодняшнее руководство Украины рассматривает Россию как равноправного партнера. А равноправие предполагает не только учет собственных Інтересов, но и учет позиций партнера, с которым выстраиваются отношения и в экономической, и социальной областях, и прежде всего гуманитарных сферах».

Андрій СМІЯН, ведучий: В прессе появились выдержки из внешнеполитической доктрины России. Там сказано, что Москва должна в отношениях с другими странами на первое место ставить экономическую выгоду. В частности, участвовать в проектах по эксплуатации украинской ГТС, добиваться долгосрочных контрактов на поставку ядерного топлива на украинские АЭС. Украинская оппозиция говорит, что эти проекты невыгодны для Киева. Прокомментируйте, пожалуйста, такие высказывания.

Олександр БАБАКОВ: «Если мы говорить о сегодняшних экономических отношениях России и Украине, их перспективе, то тема энергетики является принципиальной, поскольку вообще темы энергетики и вопросы энергетики - это вопросы ХХI века. А что касается экономической целесообразности, то все зависит от масштабов проектов и сроков реализации и целей, которые они преследуют. Если мы говорим о том, что мы объединяем потенциал двух государств для того, чтобы решать собственные проблемы, а также вместе выступать в проектах для третьих стран, то на мой взгляд, эта тема имеет колоссальную перспективу и недооценивать ее невозможно».

Андрій СМІЯН, ведучий: На этой неделе Украина официально отказалась от вступления в НАТО. Как вы оцениваете этот шаг и почему Москва очень ревностно относилась к стремлению Киева в альянс?

Олександр БАБАКОВ: «Дело не столько в позиции Москвы, сколько в позиции собственно украинского народа. Насколько мне известно, большинство граждан Украины не приветствовали идею вступления в НАТО. Тем более, ускоренного вступления в НАТО. И более того, сегодняшняя прагматическая позиция руководства Украины, на мой взгляд, в большей степени учитывает не только позицию большинства граждан Украины, но и Інтересы Украины. Внеблоковый статус...»

Андрій СМІЯН, ведучий: Господин Бабаков, но Москва не раз говорила о том, что она категорически против вступления Украины в НАТО. Почему? Чего боится Россия?

Олександр БАБАКОВ: «Вы знаете, расширение НАТО на восток не оправдано с точки зрения тех целей, которые НАТО формулировало. Мы всегда указывали, в том числе и руководству НАТО и стран, входящих в НАТО, что цели, которые заявлены, не соответствуют как бы самим действиям. Поэтому мы всегда не приветствовали интенсивные попытки вступления Украины в НАТО».

Андрій СМІЯН, ведучий: Спасибо большое. Ми говорили з заступником голови Державної Думи Російської Федерації Олександром Бабаковим. Дякую.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
06.06.2010 6:30:00

Сюжет № 2 
21:06:04-21:09:00(время эфира) 
Андрій СМІЯН, ведучий: Дати оцінку 100 днів роботи українського Президента Віктора Януковича ми попросили колишнього помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Девіда Креймера. Пане Креймер, ви дуже добре знайомі з політичною ситуацією в Україні, уважно стежите за її розвитком. Як ви зараз оцінюєте перші 100 днів роботи Президента Януковича? І наскільки очікуваним для Заходу був курс, який обрала нова українська влада?

Девід КРЕЙМЕР, помічник держсекретаря США з питань Європи в адміністрації Президента Д. Буша: «Перші 100 днів Віктор Януковича були повні змін. Ми побачили консолідацію влади в Україні, об'єднаний уряд. Але також ми побачили повернення до Росії за останні кілька місяців. Це викликає, на мою думку, занепокоєння не лише в деяких частинах України, але й на Заході, тут, у Вашингтоні. Є також побоювання щодо обмеження демократичних цінностей. Тут можна згадати, зокрема, і те, як формувалась коаліція та уряд, як ратифіковували харківські угоди, і те, що за словами журналістів, на них чиниться тиск. Все це викликає занепокоєння. Але сподіваюсь, Президент Янукович все ще буде зацікавлений в глибшій інтеграції з ЄС у майбутньому».

Андрій СМІЯН, ведучий: За часів президентства Буша-молодшого США активно лобіювали входження України і тієї ж Грузії до НАТО. Чому нині адміністрація Барака Обами намагається усіляко налагодити стосунки з Росією, а натомість на Україну звертає дедалі менше уваги?

Девід КРЕЙМЕР: «Я не думаю, що ми спостерігаємо охолодження україно-американських відносин. Це лише перші дні нової влади. Ми все ще приглядаємося один до одного. Я думаю, що візит Януковича до Вашингтона у квітні - це позитивний крок. Має бути тісніша співпраця. Я також сподіваюсь, ми побачимо старання обох урядів та громадськості країн тримати зв'язок та співпрацювати разом. Я думаю, це важливо для Сполучених Штатів та Європи і ЄС - зрозуміти і усвідомити стратегічну важливість України для Заходу. Ми повинні зробити все, що в наших силах, та пересвідчитись, що український народ розуміє: є також і західний шлях. Ми також схвалюємо покращення стосунків між Україною та Росією. У цьому ми зацікавлені. Але ми хочемо пересвідчитися, що Україна надійно залучена до євроатлантичної спільноти».

Андрій СМІЯН, ведучий: Свою оцінку 100 дням роботи Віктора Януковича на посаді Президента України дав колишній помічник держсекретаря США з питань Європи і Євразії Девід Креймер. Дякую.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
06.06.2010 6:30:00

Сюжет № 1 
21:01:37-21:06:03(время эфира) 
Андрій СМІЯН, ведучий: 100 днів при владі Віктора Януковича - головна тема тижня. Що за цей час змінилося? Спершу про внутрішню політику. Беззаперечний здобуток - консолідація влади. Що змінилося у житті простого українця? Особливо нічого. Країна і була у надзвичайно складному економічному стані, так і залишається. Це визнав і сам Президент у своєму зверненні до народу. У Віктора Януковича є наміри, плани і програми, як виводити країну з прірви, але оцінювати їх зараз просто немає сенсу, бо не гіршими були обіцянки і попередніх президентів. Одне можна сказати напевно: щоб втілити у життя ці реформи, главі держави доведеться йти на непопулярні рішення. І складається враження, що Віктор Янукович до них готовий. Про це можуть свідчити, наприклад, його дії у зовнішній політиці. Ідеться про різкий розворот курсу країни і поглиблення стосунків з Росією. Тут можна згадати підписання договору про продовження перебування Чорноморського флоту Росії у Криму до 2042 року. Хоча частина українців такі кроки Президента не схвалює, глава держави узяв відповідальність за це рішення на себе. Отже, перші 100 днів при владі хоч і не термін, але цього часу цілком достатньо, щоб зрозуміти стиль роботи нової команди на наступні 5 років.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Цього тижня Віктор Янукович відзначав 100 днів свого президентства. Влада говорить про те, що їй вже є чим пишатися. Натомість опозиція переконує: є вже небезпечні тенденції. Ось так 25 лютого через відчинені українцями на виборах двері Віктор Янукович зайшов у своє президентство.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я, Віктор Янукович, волею народу обраний Президентом України».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Лише 17 днів йому знадобилося, щоб сформувати парламентську більшість та новий уряд. Це тепер Конституційний Суд уже поставив крапку в питанні законності дій Партії регіонів. А весь цей час влада ставала єдиною і день від дня міцнішала. До лав коаліції продовжують щотижня приєднуватися нові опозиціонери.

Володимир РИБАК, народний депутат, фракції Партії регіонів: «Всі три гілки влади йшли разом в одному напрямку».

Кореспондент: До чого це призведе?

Володимир РИБАК, народний депутат, фракції Партії регіонів: «Призведе до того, що почують всі три гілки влади народ, який дуже погано сьогодні живе. А вони, ті, хто був до нас, вони один одного не чули. Нащо їм той народ був?»

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, фракція БЮТ: «Якщо це робиться заради того, щоб задушити свободу слова, задушити малий і середній бізнес, це тоді страшно, до чого ми рухаємось. Бо поки що тільки такі тенденції».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Повертаються до України і старі друзі. Харківські угоди стали причиною величезного скандалу. Навіть подешевшання російського газу на третину не змусило опозицію пробачити Януковичу перебування в Криму Чорноморського флоту до 2042 року та заяву про те, що Україна більше не вступає в НАТО.

Іван СТОЙКО, народний депутат, фракція «НУ-НС»: «Ми скоро можемо прокинутись уже в не те що українській Україні, а в Україні, яка втрачає свій суверенітет і державність».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Нам вдалося за цей короткий період часу стабілізувати відносини з Росією, побудувати спільний план дій з Європейським Союзом по всім напрямкам, які стосуються інтеграції України в європейський простір».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Але найбільше українцям за 100 перших днів діяльності Віктора Януковича запам'яталася ось ця картинка. Опозиція була проти ратифікації харківських угод і в диму боротьби навіть не помітила, як в країні з'явився бюджет. Попередня влада не спромоглася ухвалити цей документ вчасно, і вся економіка країни жила в очікуванні.

Сергій ТУЛУБ, голова Черкаської облдержадміністрації: «Вирішено багато питань, які дуже непокоїли все суспільство: це і підняття рівня соціальних стандартів життя громадян України, це і ті перші кроки, які зроблені по підняттю в цілому виробництва і економіки».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Перші 100 днів - не час для підбиття підсумків, це лише початок великого шляху. В економіці значних перетворень поки що не помітно. Для її переформатування потрібно щонайменше кілька років.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:16

Сюжет №1
19:30:52-19:38:18 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Тяжкохворого, тобто українську економіку, обіцяють таки вилікувати - це основне послання Президента Януковича народу із нагоди 100 днів перебування на посаді. Радикальні методи лікування почнуть переважно з наступного року, щоб зменшити больовий удар по незахищених громадянах. Ну а завдання перше - вивести економіку з тіні. Де, за словами глави держави, виробляється майже половина внутрішнього валового продукту. Україну чекає новий податковий кодекс та завершення приватизації державного майна.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ставлю завдання завершити протягом 5-ти років приватизацію державного майна, як широкомасштабний проект трансформації державної власності».

Алла МАЗУР, ведуча: Янукович обіцяє економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги, реформу місцевого самоврядування і пенсійної системи.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: У більш віддаленій перспективі ми суттєво покращимо адміністрування пенсійної системи. Та введемо обов'язковий накопичувальний рівень пенсійного страхування».

Алла МАЗУР, ведуча: «Крім того Президент обіцяє посилити права опозиції. Звітуючи перед народом, Янукович похвалився налагодженням стосунків зі стратегічними партнерами - Сполученими Штатами, Росією та Євросоюзом».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Найвищим пріоритетом нашої зовнішньої політики була і залишається євроінтеграція. Йдеться не лише про зовнішньополітичний курс, цей напрям визначає загальний вектор перетворень. Насамперед внутрішніх».

Алла МАЗУР, ведуча: За 100 днів при владі нова команда дала чимало аргументів і своїм симпатикам, і критикам. Чи вдається Віктору Януковичу бути лідером для всієї країни? Чи варто чекати кращого життя вже сьогодні? І яку Україну насправді будує її четвертий Президент?

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Звернення Президента до народу мало виглядати, як переломний момент у діях нинішньої влади. Команда Януковича має довести, що знає куди і як треба рухатися державі.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Часи дикого капіталізму закінчилися».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Перший Президент сучасної України скаже: відновлення керованої системи влади - це головне і поки що єдине досягнення Януковича.

Леонід КРАВЧУК, Президент України (1991-1994 рр): «Головне досягнення - це те, що організована влада, створені передумови для того, щоб виконувати завдання. Головний прорахунок - до цього часу не визначено стратегічні цілі».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Леонід Макарович стискає кулаки. Це колишній Президент показує нинішньому, як треба вимагати з підлеглих виконання прийнятих рішень. За останні місяці президентська команда завалила парламент законопроектами.

Леонід КРАВЧУК, Президент України (1991-1994 рр): «Опозиція розгубилася, вона не може навіть оцінювати кожний пакет йдуть. Пакети. А Верховна Рада штампує».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Судова реформа - одна з перших вийшла з-під президентського верстата. Ініціатива Януковича - зробити суддів ближче до народу. Від служителів Феміди вимагатимуть декларувати не тільки доходи, але й витрати. Підвищать їм зарплату і спростять правила арешту суддів. Українцям має полегшити життя скасування повторної касації, скорочення строків розгляду справ. Обирати суддів народ не зможе, хоча виборність обіцяли у передвиборній програмі нинішнього Президента. Головний конфлікт судової реформи в обмеженні впливу Верховного Суду і зміцненні Вищої ради юстиції. Василь Онопенко переконаний: судді ще більше залежатимуть від Банкової. Провладні сили говорять: судова вертикаль має нагадувати вертикаль влади.

Василь ОНОПНКО, Голова Верховного Суду України: «Ви ж подивіться, розглядається справа навіть суддів Верховного суду. А Вища рада юстиції витребовує від Верховного суду до цій справі копії матеріалів справи, вивчає. Для чого? Ясна річ, очевидно, для впливу».

Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «Когда решение вышестоящего суда отменяет нижестоящая инстанция другого суда. Вот такие сегодня существуют решения. И потом не знают что делать. Не знают, что делать люди, не знают, что делать юридические лица, предприятия. Когда по одному и тому же факту принимаются совершенно взаимоисключающие решения».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: За судовою реформою оприлюднили економічну програму на найближчі 5 років. Один із індикаторів успіху - українці мають жити в середньому на 2 роки довше. Бідних буди удвічі менше, а Україна має увійти до 20-ки найрозвиненіших країн світу. Зростання ВВП, зниження інфляції навіть одвічний опонент Прем'єра Азарова Віктор Пинзеник приємно вражений фаховістю розробленої програми. Проте шляхи реалізації хибні. Колишній міністр фінансів киває в бік нинішнього бюджету. Замість скорочення видатків, як це робить вся Європа, ми знову проїдаємо гроші, - скаржиться економіст.

Віктор ПИНЗЕНИК, екс-міністр фінансів України: «Складається враження, що цей документ готувався, не як план дій, потрібний план дій в Україні, а як документ для Міжнародного валютного фонду. Для того, щоб спробувати отримати кредит».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Мы будем проводить ту политику, которая заложена во-первых в бюджете, в законе о бюджете. А если по тем или иным причинам, я правда не вижу сейчас таких причин, не разделяю так сказать пессимистичного подхода но в любом деле могут быть риски. Так вот если эти риски будут реализовываться, значит мы соответственно скорректируем свою бюджетную политику».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Якщо на внутрышніх орбітах здобутки Януковича ще мало помітні, зовнішньополітичний курс в країні яскравіє подіями. За сто днів президентства Янукович зробив різкий нахил у бік Кремля. Прогнозована дружба із Росією вилилася у харківські домовленості. Знижка на російський газ в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту у Криму. Зрада національних інтересів, чи можливість відродження української економіки? Скептиків та прихильників російсько-української дружби вистачає. Пораділа Москва і за відмову нової української влади інтегруватися в НАТО. Україна - позаблокова держава, - заявив офіційний Київ. Тому українська армія плідно дружити поки що не з ким не збирається.

Валентин БАДРАК, експерт із військових питань: «Питання військової безпеки будуть покладатися фактично на плечі української влади. Тому що самотужки поза системою колективної безпеки це безумовно буде більш коштовна справа, більш проблематична. Але це є вибір».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: В уряді Януковича переконують: чітка відповідь є і для проросійського військового блоку. Українська армія туди не увійде. Але саме така демонстрація добросусідства дозволить швидше рухатися до Євросоюзу. Українцям обіцяють безвізовий режим у Європу та зону вільної торгівлі. Нинішню політику експерти встигли порівняти із забутою зовнішньою багатовекторністю країни за часів Президента Кучми. Другий очільник держави все ж радить натиснути на вітчизняну економіку. У цій галузі за перших 100 днів наразі без успіху.

Леонід КУЧМА, Президент України (1994-2005 рр): «Ці кроки насамперед побудова структури влади взагалі об'єднання зусиль законодавчої, виконавчої влади, самого Президента. Це велика справа, це та платформа, з якої можна щось починати. А поки що в економіці нічого не зроблено».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Утім опозиція наполягає, що підготований документ озвучений Президентом рано називати реальними справами. А реформи економічні не можуть бути оплачені згортанням демократії.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «В Україні Янукович почала системно, динамічно, осмислено будуватися система авторитарної влади».

Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: У Януковича та його команди є трохи більше двох років, щоб довести ділом серйозність заявлених реформ. Результати наступних парламентських виборів покажуть наскільки успішним, чи провальним виявилася перша половина президентської каденції.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №2
19:38:19-19:44:30 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: І ще про плани. Гордість України, відомий на весь світ державне авіапідприємство «Антонов» планують об'єднати із російською авіабудівною корпорацією. Експерти прогнозують: тісна співпраця конструкторів, серійних заводів і менеджменту піде лише на користь. Україна та Росія разом можуть вийти у світові лідери авіабудування. Але наскільки рівноправним буде цей шлюбний контракт і чи не втратить Україна навіть те, що є в неї зараз сам бренд «Антонов»?

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Здається український авіапром піднімається на крило. Принаймні такої картини, як сьогодні тут вже давно не бачили. Десятки робітників обліпили літаки, що будуються. У лексикон роботяг повертається вже призабуте слово - план. На степелях вже третій «Ан-148». Перші два уже успішно літають, перевозять пасажирів на внутрішніх та кількох міжнародних рейсах. Навіть опоненти визнають, в АНТК «Антонова» чергова машина вдалася. Комфортна, дуже економічна, а відтак конкурентоздатна. На початку травня у київське небо піднялася більша модифікація цієї машини - «Ан-258». 100-місний лайнер, який може на швидкості під 900 кілометрів на годину доставляти пасажирів наприклад з одного кінця Європи в інший. На підході «Ан-168» - бізнес-варсія та «Ан-178» - вантажний літак. Але до 148-ї машини увага найбільша. Сподіваються, що саме вона витягне український авіапром з глибокої ями застою та невизначеності. Особливо робітники не приховують своєї радості.

Валентин ТРИКОЗ, клепальник-складальник 6-го розряду: «Роботи в нас тільки встигай робити. Чого ж воно нас повинно засмучувати? Наоборот радіємо».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Валентин Трикоз не без гордості називає свою зарплатню. Про такі гроші клепальник-складальник 6-го розряду раніше не міг і мріяти.

Валентин ТРИКОЗ, клепальник-складальник 6-го розряду: «Штуку я маю доларів».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Але спроектувати і навіть побудувати хорошу машину - це навіть не половина справи. Продати літак - ось головне, - зазначає авіаконструктор Юрій Яковлєв. Він десятиліття відпрацював в українському авіапромі. 20 останніх років проектує, будує, випробовує та продає власні літаки - маленькі дво-тримісні. Ніби різні вагові категорії, але його фірмі доводиться вирішувати ті ж самі питання, що і великим авіапідприємствам. Він продає кілька десятків машин на рік. Переважно в Європі.

Юрій ЯКОВЛЕВ, авіаконструктор: «По нашему опыту хорошо летающий самолет, опытный образец - это 10% успеха. До получения прибыли. То есть создание производственной линии, налаживание продажи самолетов - это 90% нужно еще сделать и пройти».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Реклама, маркетинг - це справді нові поняття для українського авіапрому, - погоджується керівник держпідприємства «Антонов» Дмитро Ківа. До того ж авіація - це завжди політика. Змагатися зі світовими авіабудівними монстрами Україна самотужки не спроможна. Потрібна кооперація. І от цієї весни це мало статися. Авіапроми двох країн - України та Росії повинні були злитися в єдине ціле. Російський сценарій нагадував поглинання. Перемови велися в контексті дешевого газу. Тому угоду росіяни пропонували підписати в рекордно стислий термін - буквально за кілька місяців. Контрольний пакет акцій держпідприємства «Антонов» мав перейти у власність об'єднаної авіабудівної корпорації Росії. Після тривалої боротьби керівник ДП «Антонов» Дмитро Ківа вже однозначно стверджує.

Дмитро КІВА, президент ДП «Антонов»: «Ніяка інтелектуальну власністю ми не передаємо. У кого що є то є його. Ніякі активи і капітали, акції, ми не передаємо».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Бліцкриг не вдався. Отже російська об'єднана авіабудівна корпорація готується до шлюбу з ДП «Антонов». За розрахунком. Шлюбний контракт саме зараз готують фахівці обох країн. Вираховують, що в кого є аби визначити на яких умовах об'єднуватися. Керівник українського гіганта «Мотор-Січ» В'ячеслав Богуслаєв пропонує запросити для аудиту іноземні компанію.

В'ячеслав БОГУСЛАЄВ, голова ради директорів ВАТ «Мотор-Січ»: «И можно оценить кто есть кто. Сколько стоим мы? Кто может сказать? Сколько стоят они? Никто не может сказать».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Які ж козирі в українського авіапрому? Насамперед потужне конструкторське бюро. Засноване талановитим авіаконструктором Олегом Антоновим. Україна також володіє надзвичайно потужними підприємствами, які виготовляють авіадвигуни. Також є два великих серійних авіазаводи у Києві та Харкові. Та ще кілька авіаремонтних підприємств. Щоправда їхній фінансовий стан жалюгідний. Зрештою Україна володіє брендом «Ан» зі світовою славою. Що ж має російський авіапром? Насамперед кошти, виробничі потужності і чи не головне - великий ринок збуту. Щойно Україна погодилася щоб «Ан-148» збирали і у Воронежі, як Росія одразу замовила кілька десятків цих літаків. Сьогодні вона вже навіть обігнала Україну. Поки на «Антонові» збирають другу серійну машину, у Воронежі вже п'яту. Український авіапром також не може самотужки відновити виробництво знаменитого «Ан-124 Руслан». Степелі для будівництва залишилися лише в Ульянівську. Якщо до цього проекту долучаться американці, відновити виробництво цих гігантів можна буде за кілька років. Ціна питання - мільярд доларів. Інший унікальний літак «Ан-70». Якщо Україна та Росія таки домовляться, лише російська армія готова замовити кілька десятків цих машин. Об'єднуватися все-одно доведеться, - визнає Дмитро Ківа. Жодна країна сьогодні не виробляє літаки своїми силами.

Дмитро КІВА, президент ДП «Антонов»: «Державних компаній об'єднаних, як таких, уже в світі немає. Візьміть «Боінг», «Еірбас», «Бомбардьє», навіть в Китаї корпорації».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: За кілька місяців авіапроми двох країн планують створити спільне підприємство. Саме воно просуватиме ці літаки на ринок. Чи скріплять угоду про дружбу крові, чи обміняються українська та російська авіаційні корпорації? Можливо, але ще не скоро.

В'ячеслав БОГУСЛАЄВ, голова ради директорів ВАТ «Морот-Січ»: «Произойдет наверное слияние активов в какой-то степени через куплю-продажу акций года через два».

Олександр ЗАГОРОДНИЙ, кореспондент: Український інтелект, російські фінансові та виробничі потужності. З такими можливостями можна ще спробувати поштовхатися за місце серед світових лідерів в авіабудуванні. От тільки б один одному не надавати ліктями під ребра.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №3
19:44:31-19:50:09 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Атестати проти тестів. Чергові новації вступної кампанії змусили цього року хапатися за серце багатьох батьків чиї діти закінчують школу. Шлях до вишів тільки за результатами незалежного зовнішнього оцінювання влада, як і обіцяв Віктор Янукович, підкорегувала Тепер при вступі враховують і якість шкільного атестату. Однак що вага його зросте майже у 20 разів з 12-ти до 200 балів випускники та їхні батьки дізналися тільки у середині року.

Ольга КАШПОР, кореспондент: Для декого сесія закінчилася не розпочавшись. Лише у перший день тестування 1,5 тисячі абітурієнтів примудрилися забути вдома цінні папери. Їх всього три. Але немає одного і прощавай тестування.

Настя ЗАПАРА, абітурієнтка: «Я знала, что надо взять приглашение, знала, что надо взять паспорт, но про сертификат нет».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Новинка сезону-2010. Абітурієнт приходить складати іспит уже із сертифікатом. На ньому особистий пін-код, за яким потім можна буде подивитися свою оцінку в Інтернеті і фотокартка.

Олександра БУГАЙ, відповідальна за пункт тестування: «Никто вместо того абитуриента, который должен быть, уже пройти и попасть на это тестирование не может. То есть происходит полная идентификация».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Для повної ідентифікації іноді треба подивитися тричі, - доводить випадок у Дніпропетровську. Там 16-річний син прийшов складати українську мову та літературу замість 45-річного батька. Підлітку навіть вдалося потрапити в аудиторію, розпочати роботу. Аж поки відповідальні особи догледіли - у паспорті школяра - дві фотокартки.

Марина ГОРОБЕНКО-ХВАСТУНОВА, директор Дніпропетровського центру оцінювання якості освіти: «Зрозуміли, що по першій фотокартці там батько у віці 16-ти років і син, який складає за нього саме у цьому віці. І вони дуже схожі. А друга фотокартка, яка була вклеєна в паспорт вже видала ситуацію».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Хлопця вигнали, роботу анулювали. Для шахраїв та забувак другого шансу скласти тести цьогоріч уже не буде.

Ігор ЛІКАРЧУК, директор Українського центру оцінювання якості освіти: «Ми не можемо другий раз витрачати бюджетні кошти на тих, хто з власної безвідповідальності не скористався тією можливістю, яку було надано. Підстав для того, щоб їх запрошувати на додаткову сесію у нас немає. До речі, як і тих, хто запізнився».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Ну пунктуальних цього року побільшало, - констатує Лікарчук. Бо не просто дістатися пункту тестування за 100 кілометрів, - скаржиться абітурієнти із віддалених сіл. Особливо, коли розраховувати можеш лише на громадський транспорт.

Тарас ДОМАШЕВСЬКИЙ, учасник ЗНО з с. Яремчі: «З бабцями отак в притул в автобусі. Але доїхали якось. Година двадцять».

Тетяна СОРОХМАНЮК, учасниця ЗНО з с. Микуличина: «Нам дуже далеко їхати. Хто немає своєї машини, то дуже складно добиратися».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Торік випускників централізовано віз шкільний автобус. Нині школа забезпечувати доставку не зобов'язана. Бо до цих дітей вже стосунку не має. Випускні відгуляли, атестат видали. Шкільний атестат цього річ не проста формальність. Його середній бал у приймальній комісії вишів додаватимуть до результатів ЗНО. Це для того, аби школярі вчили всі предмети, а не лише ті, які їм знадобляться під час вступу, - пояснюють у Міністерстві освіти. Ідею запропонував ще його попередній очільник. Але в концепції Івана Вакарчука атестат важив максимум 12 балів. За Табачника із 12-ти вирішили зробити 200.

Олег ЄРЕСЬКО, директор департаменту ЗОШ Міністерства освіти і науки України: «Що таке 12 балів у порівнянні з 600? Зовсім не пропорційно. Було просто прийнято рішення про те, що прирівняти цей критерій до одного з іспитів зовнішнього незалежного оцінювання. Фіксовані є таблиці в яких прописані всі до десятих за 12-бальною шкалою. І якій цифрі за 200-бальною шкалою вони відповідають».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Ці новації з'явилися запізно, - кажуть громадські спостерігачі від організації «Опора», які вже кілька років моніторять ЗНО і вступні кампанії.

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, голова правління громадської мережі «Опора»: «Ці нововведення запропонували, були запропоновані у квітні-місяці. Це коли вже закінчується навчальний рік і учні не мають можливості покращити свій середній бал жодним чином крім певних махінацій них методів».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Для роздумів спостерігачі оприлюднюють офіційні дані Міносвіти щодо золотих медалей. До 2008-го їх кількість була понад 20 тисяч на рік. Це переламний рік, коли зовнішнє тестування стало обов'язковим для всіх. 2009-го різке зменшення кількості медалістів - усього 7 тисяч. Батьки второпали, що ця нагорода не дає преференцій на вступ. І цьогоріч знову чималий зріст - майже 11 тисяч золотих медалістів. Поменшало преференцій у пільговиків. Торік мінімального балу ЗНО і довідки було достатньо, щоб претендувати на місце у виші поза конкурсом. Як наслідок на деяких спеціальностях навіть забракло бюджетних місць, щоб за законом прийняти всіх соціально незахищених, - згадує проректор університету Шевченка Бугров. Цього літа, - каже, - такої колотнечі не передбачається.

Володимир БУГРОВ, проректор КНУ імені Тараса Шевченка: «Приймальним комісіям вищих навчальних закладів надали можливість і право влаштовувати конкурс між особами пільгових категорій. До 25% місць державного замовлення за рішенням приймальної комісії може віддаватися особам пільгових категорій, не більше».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Крім того, тепер пільговик може подати лише оригінал документів в один заклад. Це вичерпний перелік сюрпризів вступної кампанії, - запевняють чиновники. Принаймні цього року. Уже є ідеї на наступний - дозволити вишам додаткові випробування.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №4
19:50:10-19:56:31 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Узяли додому, побавилися і коли набридло, викинули. Це не про кошеня. Повернутих прийомними батьками дітей в Україні стає дедалі більше. Їх кидають двічі, а то й тричі. На завжди вбиваючи уяву про сім'ю, як затишне місце, де дитині найкраще. У Міністерстві сім'ї твердять: ситуація контрольована. Водночас у сиротинцях заперечують: малечу двічі покинуту мамою вилікувати від такої травми вкрай важко. Як не перетворити доброчинність у злочин? В Україні знову говорили цього тижня із нагоди дня захисту дітей.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Поверненню не підлягає, - кажуть батькам усиновлювачам в інтернатах, віддаючи їм сироту. Проте в Україні щороку щонайменше три десятки таких сімей - повертають свою дитину назад. За Світланою її нові батьки погралися у сім'ю, як із лялькою, коли їй було лише 2,5 роки. Дівчинку нова мама взяла разом з дитячого будинку. Але не була готова до того, що змінюватися доведеться і їй. У новій сім'ї почали переробляти тільки маленьку красуню. Безапеляційні правила і наштовхнулися на сильний опір дитини.

Елла, друга прийомна мама: «В таком возрасте ребенку просто нужна любовь и ласка. Больше ничего ей не надо. А она изначально пыталась ее воспитывать. Она завышала требования к ребенку».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Вона стала немов звірятко. Чим врешті і новоспечену маму налякала. Жінка написала відмову на доньку. Головний аргументом для розторгнення сім'ї було: Світлана неадекватна, агресивна та й з психологічними вадами.

Елла, друга прийомна мама: «Маленькая Маугли - вот что-то такое. Ей постоянно нужно было бежать, она бросалась вот так на всех. То что мы ее так полюбили, мы к ней очень нежно обращались с ней. И она в конце концов она полюбила нас».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: У цій нові родині Світлана стала першою прийомною дитиною. Уже три роки дівчинка тут. Жодної неадекватності ніхто не бачить.

Елла, друга прийомна мама: «Очаровательный ребенок. И вообще я не знаю, как смогли от нее отказаться. Мы до сих пор мы не можем понять этого».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: 5-річна дитина ніжно називає свою нову маму мамусею. При кожній нагоді цілує її і дуже прив'язана до тата. Водночас наслідки невдалого сімейного досвіду даватимуться в знаки все життя. Вона постійно боїться, що її знову віддадуть.

Чоловік: «Света, это просто познакомится. Это не новые мама и папа».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Найкращий дитячий будинок Маріуполя б'є на сполох. У них за останні два роки повернули 26 дітей. Віддають найбільше з прийомних сімей, які нині стали модними і економічно вигідними. Водночас дитячі травми від таких повернень, - кажуть фахівці, - страшні. Суїцидальні настрої, неврози і психологічні розлади.

Людмила ЛАЗАРЕНКО, керівник дитячого будинку «Центр опіки»: «Худшего негатива, чем в нашем детском доме трудно мне представить. Мы всего отдали 12 детей. Из них шестеро вернулось. Это очень много, это изломанные судьбы. Это несчастные дети».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Останній гіркий приклад маріупольського дитячого центру у прийомну сім'ю взяли трьох дітей однієї мами. Наймолодшому хлопчикові не було і 2-х років. Найстаршій сестричці - 12. Нові батьки пройшли курси підготовки. Проте дітей повернули уже за тиждень.

Людмила ЛАЗАРЕНКО, керівник дитячого будинку «Центр опіки»: «Просто мать написала, что я не могу их полюбить, я не могу найти контакт, я не могу полюбить. Ведь вы обещали детям золотые горы».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Повернувшись ці діти вже не хотіли мами і тата взагалі. Для них сім'я стала чимось поганим і найголовніше вони були переконані, що нікому не потрібні. У дитячому будинку винними у таких поверненнях вважають погану працю соціальних служб, які б мали ретельніше добирати майбутніх батьків.

Світлана ТОЛСТОУХОВА, заступник міністра сім'ї, молоді та спорту України: «Одною з причин ми бачимо те, що неякісна підготовка і відбір усиновлювачів. Усиновлювачі, у них була мотивація, але потім врешті решт вони виявилися не готовими до прийняття такого дуже серйозного кроку».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Тест на батьківство не проходять і багато усиновлювачів, які беруть дітей, як рідних. А коли стикаються з проблемами, згадують, що вони чужі.

Микола КУЛЕБА, керівник Служби у справах дітей Києва: «І багато з цих сімей, які відмовляються, вони кажуть, а хто нас попереджував, що коли дитині буде 13 років, що в неї виникатимуть такі проблеми? Це не гени, це саме невміння виховувати дитину».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Так було із Олегом. Ініціатором усиновлення був батько. Хлопчика з двох років оточили всіма матеріальними благами. Дали суворе виховання і гарну освіту. Проте тато помер і в мами не було головного.

Олег, усиновлений: «Вона мене взагалі ніколи не цілувала. За своє життя я не пам'ятаю, щоб вона мене обнімала».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Тоді підлітком він повністю розірвав стосунки з матір'ю. Тепер студент дивиться на ситуацію м'якше. Хлопець вдячний мамі за 15 років виховання. І каже: сім'я навіть прийомна краща за дитячий будинок.

Олег, усиновлений: «Сім'я - це вже якби така проекція на майбутнє життя. А коли дитина не навчилася жити в сім'ї, вона не навчилася нести відповідальність, як вона може це? В інтернаті цього не вчать».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Покинуті батьками ще у пологових залах. Ці діти позбавлені найнеобхіднішого для емоційного розвитку - відчуття батьків поруч у перші місяці життя. Відтак їм вкрай необхідна подвійна порція мами і тата далі. Проте любов до прийомних дітей, як до своїх, наука непідвладна жодним тренінгам і грошовим винагородам. І цій складній науці українці лише вчаться. Наразі ціною сотень невиліковних душевних дитячих травм.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №5
19:56:32-20:00:14 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Скандальне викрадення у столиці. Серед білого дня у людному місці бандити кинули в авто доньку колишнього заступника голови Фонду державного майна і швидко зникли. Де зараз дівчина і чого хочуть викрадачі? Ці запитання уже тиждень без відповіді. Батькам не висунули жодних вимог. До пошуку задіяли найкращих оперативників.

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: О 8-й ранку вона паркує авто біля паркану інституту міжнародних відносин. 5-курсниця поспішає на залік, втім від машини відходить лише на кілька метрів. Випадковий свідок викрадення студент не встигає розгледіти номери білого мікроавтобусу. Але набирає 102.

Ігор, охоронець КІМВ: «Если бы это произошло именно на нашей территории, то есть просмотра нашей части, да, это была ба наша недоработка. Перед воротами или хотя бы там метра три-четыре от ворот».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Їх розділяли дерева і відстань приблизно 200 метрів. Охоронець Анатолій того дня чергував біля воріт студентського гуртожитку. Пригадує: спочатку здивувався появі міліціантів, а потім був приголомшений розповіддю свідка.

Анатолій, охоронець КІМВ: «Закрыли рот руками, засунули в эту «Газель». Машина выскочила на другую полосу и уехала в сторону Дорогожичей».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Зловмисники ймовірно міняли автівку. Покинутий білий мікроавтобус знаходить з іншого боку Інституту міжнародних відносин біля паркових хащів. Вони не знають за що зачепитися, бо ж не хочуть зайвого розголосу. Речових доказів мінімум. У руках правоохоронців стартовий пакет без сім-карти. Напевне зловмисники придбали таких кілька для перемов після викрадення. У відкритий люк зазирали, - кажуть, - прочесали й ліс. Ірина Лазаренко - донька колишнього заступника голови Фонду держмайна. Слідчі розглядають кілька версій її зникнення. Викрадачі можуть зажадати викупу, або ж хочуть за щось помститися. Минає тиждень, не висунули жодних вимог.

Павло ДЗЮБА, проректор із виховної роботи КІМВ: «За всю историю института впервые. Одногруппники девушки сообщили об этом на кафедру. Ну естественно преподаватели узнали, поскольку ребенка нет на зачете».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Проректор з виховної роботи Павло Дзюба тримає зв'язок з батьками Ірини. Коментувати щось журналістам зараз просто не готові.

Павло ДЗЮБА, проректор із виховної роботи КІМВ: «Родители не дают подробной информации, как и всякий родитель, в такой ужасной ситуации просто в шоке».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Плакат із оголошенням про зникнення. Надати інформацію просять за винагороду. Одногрупникам Іри не до іспитів. По черзі спілкуються з дільничним. В пригоді слідству може стати будь-яка інформація.

Одногрупник: «Вона якраз подзвонила, що вона їде на залік і ми чекали, що вона приїде. Але її не було на першій і другій парі».

Сергій БАРИЛО, керівник карного розшуку УМВС України в м. Києві: «За наявною інформацією і рідних, і її студентів, знайомих, ніяких погроз абсолютно в її сторону, або її близьким не було».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Керівник карного розшуку столиці не багатослівний. Таємниця слідства в таких справах - питання життєвої ваги.

Сергій БАРИЛО, керівник карного розшуку УМВС в м. Києві: «Є люди, яких ми можемо підозрювати, скажімо так. Або яких є мотиви».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: За минулий рік в Україні викрадали і незаконно утримували 338 громадян. І хоча більшість випадків - сусідські сварки, статистика зафіксувала епізоди, коли вимагали мільйони доларів.

Міліціонер: «Таких преступлений в прошлом году только выявлено 26. 26 преступлений по которым освобождено 18 заложников».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Ірина Лазаренко - 86-та людина, яку викрали цього року в Україні. Їй лише 22 і батьки поки що не знають за що хапатися. За неофіційною інформацію, не допомагають навіть екстрасенси.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №6
20:00:15-20:04:38 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Журналісти цього тижня брали уроки у професійних розвідників. Шукати воду у лісі, годуватися підніжним кормом, управлятися з гранатами, що можуть впасти просто на голову і нарешті відбиватися від нападників з ножами - такі таланти знадобляться не лише у зоні бойових дій.

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Такого в Україні ще не було. Але вони погодилися. Головне управління розвідки взялося досвідом поділитися з журналістами, як виплутуватися зі складних ситуацій. У панамочці, в масці з не іграшковим пістолетом та купою спец обладнання на собі - то було перше враження від вчителів. Ті найперше, що вирішили, розвіяти ілюзії.

Віктор, інструктор: «Если же вы работаете в зоне боевых действий или с бандитскими формированиями нелегально, то это ваши проблемы. Вы можете попасть куда угодно».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Ніяких прізвищ та розпізнавальних знаків впродовж всього курсу. Лише на самому початку розпізнавальні бейджики повісили.

Інструктор: «Минимум теории, максимум практики. 90% всего вы будете делать своими собственными руками».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Втім перше, що ми зробили власноруч виявилося помилкою.

Віктор, інструктор: «Человека могут распознать как боевика и просто напросто застрелить. Он не сможет сделать не одного кадра. Потому что он находится в военной форме».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: У кожному мішку кілограмів по 10. Відповідно до списку.

Чоловік: «Простейший вариант оборудования места для отдыха».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Ставити намети на швидкість специ не радили. Головне, - кажуть, - щоб схованка яскравою не була. Що гірше - то краще. Це розвідники про погоду під час навчань кажуть: дощ 100% вкаже на недоліки. Декому довелося і речі посушити і намет переробити. Шукати їжу в лісі, готувати її просто неба, зібрати воду розвідники намагалися навчити журналістів усього потроху.

Інструктор: «Це звичайні речі, це повинна знати будь-яка людина, яка так чи інакше пов'язана з відрядженнями, зі знаходженням в інших регіонах».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Проте то був лише початок - розминка. А потім три доби нас учили. Відбиватися від нападників із ножами. Впоратися із гранатами, що можуть зненацька впасти на голову. Ходити серед ночі просто лісу із компасом в руках. А потім зранку збирали трофеї.

Валерій СИТЮК, оператор ТСН, учасник курсу виживання: «Камеру перевертаю так. Дивлюся, отут слимачок. Такий слимак. Коли він встиг?»

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Спецпрограми, як тренувати журналістів в Україні немає. Три доби ми разом із розвідниками намагалися її скласти на практиці. Керівник головного управління розвідки каже: ми чимось схожі. Журналісти і його підопічні.

Віктор ГВОЗДЬ, кер. Головного управління розвідки Міністерство оборони України: «Це тактична розвідка. Якщо розвідник, я вибачаюся, на нашому рівні візьме зброю в руки, то вважайте це все, йому немає що там робити».

Чоловік: «Когда вы находитесь в экстремальных условиях, наблюдаете картинку какую-то, вам нужно необходимо быстро покинуть это помещение. Это все элементарно просто делается».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: То був своєрідний залік. Розвідники створювали умови максимально наближені до реальних. Журналісти намагалися ті перешкоди з умовами подолати. Заради чого ми сюди приїхали? Треба в таких умовах ще й сюжет написати спробувати. Спробувати принаймні, або включитися. Сертифікати та вітання з промовами залишили насамкінець. Проте керівник ГУРУ пообіцяв: буде бажання за полігоном під Києвом можливі гори, море та навіть джунглі.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №7
20:04:39-20:09:05 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Суперзіркою на очах у мільйонів глядачів стала звичайна вчителька музики із Донецька. Їй 33 роки, вона сама виховує 3-річну Марійку і участь у проекті каналу «1+1» взяла за порадою подруги. За Вікторію Коржину проголосувало 52% глядачів програми.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:10)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет № 1
20:01:27-20:09:54 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе Виктор Янукович преодолел стодневный рубеж президентства. Традиционно, это повод отчитаться о проделанной работе и обозначить планы на будущее. О том, что уже удалось, Виктор Янукович рассказал журналистам на пресс-конференции. О том, чего стоит ждать, - в обращении к народу. Итак, ждать стоит глобальных реформ. От модернизации экономики до изменения системы образования. Одна из амбициозных задач - войти в 20-ку самых мощных экономик мира, и в 2022-м провести в Украине зимние Олимпийские игры. Первые шаги к преобразованиям уже сделаны - в парламент внесены проекты судебной реформы и закона об основах внешней и внутренней политики. Валентина Левицкая - о реальных изменениях и дальнейших планах.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Высокий темп работы команда нового президента взяла со старта. Это признают и друзья, и недруги. Первый и самый очевидный итог: за 100 дней удалось вместо «лебедя, рака и щуки» в украинской власти выстроить единую вертикаль - «Президент, коалиция, правительство, губернаторы». Этот результат - один из самых главных, по мнению Виктора Януковича, в его стодневке

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я вважаю, що однією з головних передумов успішної реалізації цих реформ є єдність влади. Коли президент, коаліція в парламенті, уряд - беруть на себе зобов'язання як внутрішньої, так і зовнішньої політиці і їх виконують».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Во внешней политике за сто истекших дней - перемены тоже заметны: после визитов в Брюссель, Вашингтон и Москву, - Киев отказался от обогащенного урана, договорился о снижении цены на газ взамен на продление сроков пребывания Черноморского флота в Крыму. Партнеры по коалиции - сдержанно хвалят президентскую команду за взятие первого рубежа и напоминают: самое сложное еще впереди.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной рады Украины: «100 днів - це примірка, це переживання тріумфу і розстановка кадрів. Я думаю, ці завдання виконані. І головне тепер - налагодити діалог у суспільстві, налагодити діалог з тими, хто, м'яко кажучи, критично налаштований до дій чинної влади, а це можна зробити в процесі практичної роботи».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Критически настроенная оппозиция по-своему подытоживает первые шаги новой власти.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Я думаю, що об'єднання всіх цих гілок в одну монолітну систему одноосібної влади і говорить нам якраз про те, що в Україні Янукович почала системно, динамічно, осмислено будуватися система авторитарної влади».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Создав дееспособную вертикаль власти, президентская команда наметила новые цели: судебная, медицинская и пенсионная реформы, наведение порядка в сфере налогообложения, совершенствование избирательного законодательства. Об этих планах Виктор Янукович рассказал в своем обращении к народу.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Необхідно забезпечити високий рівень і якість життя українського суспільства, як суспільства середнього класу, реалізувати мрію українців про сильну і консолідовану, демократичну республіку, увійти в число провідної двадцятки світу в якості сучасної держави з конкурентною економікою 21-го століття».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Как достичь столь амбициозных целей - главные направления Президент изложил в проекте закона «Об основах внутренней и внешней политики». На этой неделе парламент принял его в первом чтении. Проект закона «Об основах внутренней и внешней политики» на суд широкой общественности вынесли на сутки раньше, чем на рассмотрение в парламента. Вот здесь, на двух полосах газеты «Голос Украины» - новые предложения президента и об отношениях с НАТО, и о языковой политике и о реформе местного самоуправления. До сих пор внутриполитические задачи и ориентиры международной политики определялись постановлением Верховной рады, которое приняли в 93-м году, и Законом «Об основах национальной безопасности Украины» образца 2003-го. Теперь то, как президент видит развитие всех сфер жизни государства - изложено в одном документе. Придирчиво изучив этот законопроект, оппозиция обнаружила: в тексте есть упоминание о европейской интеграции, но нет слова «евроатлантическая». Более того - четко говорится о внеблоковости страны.

Вячеслав КИРИЛЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУ-НС, группа «За Украину»: «Не може бути позаблокового статусу, коли на цій території вже перебувають війська іншої держави, більше того, коли їхнє перебування подовжено ще до 2042 року, а насправді - довічно».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Коррекцию внешнеполитического курса - критикует экс-министр иностранных дел Владимир Огрызко. Он уверен: такой шаг не только повредит имиджу страны, но и ослабит ее в военном смысле.

Владимир ОГРЫЗКО, министр иностранных дел Украины (2007-2009): «От що таке позаблоковість? Це означає, що ми залишаємось у сірій зоні невизначеності, ми ні там, ні тут, ми не маємо сьогодні реальних гарантій безпеки. Реальною гарантією нашої безпеки й незалежності є членство в існуючій системі загальноєвропейської Північноатлантичної безпеки - це НАТО».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Отказ от вступления в НАТО не означает разрыв сотрудничества с Альянсом, отмечает второй президент Украины. По мнению Леонида Кучмы, сейчас внеблоковость - это верный шаг.

Леонид КУЧМА, президент Украины (1994-2005): «Україна зобовязана співпрацювати з НАТО. Я думаю, що мова йде - чи вступати сьогодні в НАТО чи ні. Тому враховуючи думку, загальну думку і враховуючи, що в НАТО нас ніхто не чекає, думаю - це абсолютно правильне рішення, на цей час».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Еще одна резонансная инициатива президента за эти сто дней - законопроект «О судоустройстве и статусе судей». Его парламент также принял в первом чтении на этой неделе. 

Елена ЛУКАШ, первый замглавы Администрации президента Украины: «Если коротко говорить - о чем именно этот огромный закон - можно сказать двумя словами: этот закон о правах и об ответственности». 

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Судьям существенно повышают зарплату, но и обязуют декларировать свои расходы. Дела бытового характера будут рассматриваться в 5-тидневный срок, повышается ответственность за несвоевременное принятие решения. Усиливается и ответственность граждан за невыполнение вердикта суда - вплоть до уголовной, - объясняет суть судебной реформы первый замглавы президентской администрации Елена Лукаш.

Елена ЛУКАШ, первый замглавы Администрации президента Украины: «Эта судебная реформа поможет простому человеку достучаться до правосудия, и перестать стучать в закрытые двери годами. Потому что: а) она в 2 раза сокращает процессуальные сроки рассмотрения дел. б) она ликвидирует, уничтожает механизм не рассмотрение дел, когда человек слушался в первой, кассационной, повторной инстанции и все уклонялись от принятия решения, отправляя дело на новое и новое рассмотрение».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Вместо множества специальных комиссий, рассматривать кадровые вопросы в судебной системе будет единая Высшая квалификационная комиссия. Туда, а также в Высший совет юстиции сможет обратиться любой гражданин, чтобы обжаловать действия служителей фемиды. В этих новшествах оппозиция разглядела другое: полную зависимость судей от Высшего совета юстиции, в котором большинство представляют про-президентские юристы.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Я думаю, безпрецедентно для всіх правознавців, що Вища рада юстиції за так званою «судовою реформою» буде наділена правом відкликати, вилучати справи, які знаходяться у впровадженні, у Вищу раду юстиції посередині судового розгляду. Це значить, що вплив на прийняття рішень буде абсолютним».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Законопроект еще будет дорабатываться, отмечает Владимир Литвин. По его словам, документ продолжат шлифовать юристы. А после - свое веское слово скажет и Венецианская комиссия - европейская экспертная организация по вопросам права».

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной рады Украины: «Тут повинні бути стримування і противаги, в усякому разі, мені видається, треба ввести погодження якщо не з президентом, тоді з іншим інститутом для того, щоб от корпоративу у нас не було у вищих адміністративних посадах».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Законопроекты о судах и об основах внутренней и внешней политики коалиция планирует принять еще до летних каникул. Впереди - непростой диалог и в парламенте, и в обществе. Ведь любые серьезные изменения в стране требуют понимания и поддержки в первую очередь - граждан. Дальнейшие рубежи в работе власти должны отсчитывать проведенные реформы.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:10)
06.06.2010 3:00:18

Сюжет № 2
20:09:55-20:18:10 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Масштабные преобразования будут и в экономике страны. Бизнес давно ждет от власти ключевых действий: понятных условий работы, объяснимых налогов, которые платят все, устранения чиновничьего произвола. Именно эти проблемы должен решить пакет законопроектов, подготовленный к рассмотрению в парламенте. Запланированные изменения смогут улучшить жизнь предпринимателям. Поверит ли бизнес предлагаемым реформам, возьмет ли на вооружение - пытался разобраться Геннадий Вивденко.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Утрамбовывать бизнес в Украине умеют как нигде в мире. Возле новенькой многоэтажки на окраине столицы укладывают щебень после длительной и нервной процедуры получения лицензии. Для того, чтобы начать прокладывать здесь асфальтированную дорожку, потом соорудить спортивную и детскую площадки у строителей ушло 2 с половиной месяца времени и пришлось потратить солидную сумму денег. Ситуация в стране с регулировкой бизнеса доведена до абсурда - чтобы высадить здесь сотню кустов можжевельника - просто для красоты - тоже надо получить лицензию. В стране лицензируется почти сотня видов деятельности и более двух тысяч работ. Длительную подготовку и сдачу документов Владимир Гищак считает вредным архаизмом. Сложность и запутанность процедуры лицензирования уже заставили его отказаться от смежной работы.

Владимир ГИЩАК, генеральный директор строительной компании: «Якщо відминити ліцензії, я зможу виконувати додаткові види роботи, гідроізоляцію, прокладка водопроводів. Але я так порахував, що знов тратити 2,5 місяці і кошти... Ну - краще мені не займатися тим».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Для сотен тысяч таких, как Владимир Гищак, в среду произошло, может быть, самое важное за последние годы событие. Власть от первого своего лица заявила о грядущих экономических реформах. В первом ряду преобразований - дерегуляция бизнеса.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Ми приймемо Новий податковий кодекс та значно спростимо податкове адміністрування. Ми ослабимо податковий тягар, реформи забезпечать зниження амініcтративного навантаження на бізнес».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Административная нагрузка на бизнес - это когда каждую неделю на ужгородское предприятие «Турбогаз» приходят разные проверяющие. И каждый выписывает штраф. У директора завода в кабинете - картина 70-тых годов прошлого столетия - «Випуск первой продукции». Труд закарпатских художников на индустриальную тематику. Подавляющее большинство машин и механизмов на заводе - тоже советских времен. Вместо проведения полной модернизации, завод тратится на оплату штрафных квитанций.

Михаил КАЧУР, директор ВАТ «Ужгородский Турбогаз»: «У Пенсійного фонду є свій план, фонду соціального захисту є свій план, захисту від нещасних випадків є свій план, і отак я почну загибати і на ногах пальці теж, і в кожного є свій план, це означає, шо кожен приходить перевіряючий приходить сюда, як містер Фікс зі своїм планом і він своїм обовязком, а його керівництво - це йому просто, не офіційно в бесіді, він повинен піти завіси з якоюсь сумою нарахованих штрафів».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Вал проверок президент намерен свести до минимума - это одно из положений программы экономических реформ, утверждает глава его администрации. Виды лицензированной деятельности сократят почти в три раза - до 30. В целом экономическая реформа предусматривает почти сто таких законопроектов. Но норму по отмене лишнего лицензирования обещают подать в парламент уже через неделю.

Сергей ЛЕВОЧКИН, глава Администрации президента Украины: «У нас почти 6 миллионов человек занимаются бизнесом. Это самая активная часть населения. Это люди, которые создают рабочие места. Вот дать им возможность работать в новых условиях - это значить дать рост их бизнесу. Это увеличить их доходы, и тех, кто получает у них зарплату. А соответственно - увеличить отчисления в бюджеты».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Проекты о смягчении условий предпринимательства будут приниматься одними из первых - утверждает замглавы администрации Ирина Акимова. Надо успеть до середины июля - чтобы госбюджет следующего года основывался на новых реалиях.

Ирина АКИМОВА, заместитель главы Администрации президента Украины: «Облегчаются условия ведения бизнеса.. Проходит несколько месяцев и у новых бизнесменов приходит ощущение облегчения. Через какой-то период времени - обычно для этого требуется не менее года - начинает расти количество вновь зарегистрированных бизнесов. Так происходило в других странах, надеюсь, так произойдет и у нас».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Здесь пока всего две комнаты и восемь человек персонала. Маленькое херсонское предприятие випускает визитки, листовки и другую печатную продукцию. Беспокоятся: как бы в ходе реформы не увеличили единый налог. К новостям о будущем послаблении - пока относятся очень настороженно. У предпринимателей за плечами - опыт долгой совместной работы с чиновниками.

Юрий ШАШКОВ, владелец частного предприятия по оперативной полиграфии: «Любой орган, который выдает нам разрешения - ставит нам своего рода подсечки - явные и неявные. Порой за какое-то отдельно разрешение либо лицензию приходится стоять в очередях, а также получать через очень большие сложности и трудности».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Порой за какое-то разрешение или лицензию приходится стоять в очередях. Получать их через большие сложности», трудности. Частник Юрий Шашков объясняет трудности предпринимательской практики доминирующим человеческим фактором в чиновничьей среде. Глава президентской администрации объясняет это явление проще - коррупция.

Сергей ЛЕВОЧКИН, глава Администрации президента: «Мы знаем, что на всех уровнях все абсолютно прогнило. И сейчас идет от президента очень мощный сигнал вниз, что называется по вертикали о недопустимости подобных вещей. Я убежден, что это будет эффективно. Что с принятием законодательства, с усилением политического запроса, что называется «чистые руки», будет ситуация в этой сфере также улучшаться».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: С коррупцией планируют бороться не только ужесточением мер, но и исключением чиновников, например, из процесса регистрации бизнеса. Ирина Акимова уверяет: уже в этом году в рамках реформ собираются поменять «разрешительную» систему регистрации бизнеса - на «заявительную». То есть выслал документы по почте - и открываешь бизнес.

Ирина АКИМОВА, замглавы Администрации президента Украины: «Если тебе не сказали нет, а все документы у тебя соответствуют закону, значит тебе сказали да. И второе, когда происходит система электронной регистрации - нет личного контакта потенциального бизнесмена и чиновника, который регистрирует. Нет личного контакта - нет повода для коррупции».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Кроме того, в новом Бюджетном кодексе будет предусмотрено и снижение налога на прибыль. На этом предприятии разрабатывают спецэффекты для кинематографа. Например, дорисовывают языки пламени на зданиях и зенитную стрельбу по биплану военных времен По-2. Вот на мониторе - девушка знакомится с шаровой молнией и после - приобретает сверхъестественные способности. Производство ІТ-технологий - сегодня внушительная часть украинского частного бизнеса. Олег Федченко, совладелец фирмы, говорит - если снизят налоги - можно будет взять еще сотрудников и расширить дело. В конечном итоге - все решит калькулятор.

Олег ФЕДЧЕНКО собственник предприятия по производству видео-дизайна: «Рабочие места упираются в принцип калькулятора. Просчет - возможность развития своих ресурсов, своих резервов. И они развиваются только тогда, когда есть возможность четко и прозрачно смотреть с точки зрения налогообложения. Если оно понятное - тогда можно развить рабочее место - одно, другое, трете».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: По оценке международных агентств, сейчас украинский предприниматель платит около ста пятидесяти налогов в год. Это занимает в среднем более семисот часов - то есть четыре рабочих месяца. Предприятие Евгения Ермоленко принимает на себя часть этого бремени. Помогает вести бухгалтерский учет для десятка фирм в Луганске. Если реформы пройдут, говорит Ермоленко, сделают наконец то, что было необходимо еще позавчера.

Евгений ЕРМОЛЕНКО, директор аудиторской фирмы: «Будет больше времени для занятия бизнесом и просто предприниматели начнут заниматься тем, чем они должны заниматься. Свойственными им функциями».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В презентации экономических реформ четко прослеживалась цель. Взрастить украинский бизнес, чтобы он дал ресурсы для следующих - необходимых, но непопулярных реформ - в медицине, образовании и пенсионной системе. Презентация программы длилась два с половиной часа. Проверить политическую волю в проведении преобразований можно будет в ближайший месяц. Пока же, чтобы построить подобный дом в среднем требуется два с половиной года только на получение разрешительной документации. Владимир Гищак, который потратил почти три месяца, чтобы заняться благоустройством вокруг здания, просит власти - хотя бы немного вдохнуть воздуха.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:18:10)
06.06.2010 5:30:14

Сюжет № 3
20:18:11-20:20:30 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: В эти минуты Виктор Янукович совершает визит в Грецию. Он уже провел переговоры со своим греческим коллегой Каролосом Папульясом. За их встречей в Афинах наблюдала наш специальный корреспондент Анна Панова.

Анна ПАНОВА, корреспондент: Статус визита Виктора Януковича в Грецию - рабочий. Это значит никаких фанфар и военных шествий. Однако встреча в резиденции президента Греции получилась очень теплой и дружественной и вышла за рамки отведенных протоколом 30 минут. Отмечу, что ради переговоров с Виктором Януковичем Карлос Папульяс пожертвовал свои выходным днем. Скажу также, что в ходе этого рабочего визита не подписывали двусторонних документов. Главы государство строили планы на будущие отношений Афин и Киева, а также говорили о том, что уже объединяет две страны. В частности, Виктор Янукович сказал, что помнит как в 2008 году президент Греции побывал в Украине и в частности посетил Мариуполь. 

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я знаю, як вас зустрічали там дуже добре. Нам багато чого пов'язує - український народ, грецький народ. Не випадково така велика діаспора грецька, яка є в Україні, вона себе дуже комфортно почуває». 

Каролос ПАПУЛЬЯС, президент Греции: «Десятки тысяч греков нашли свою вторую родину в Украине, и действительно помогли и Украине, и Греции. Они создают душевные отношения между Киевом и Афинами».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Что касаеться наметок на будущее, Виктор Янукович заявил, что грекам был бы полезен украинский опыт в строительстве газа и нефтепроводов, а также в машинно и судостроении. В свою очередь Киев готов перенять опыт проведения Олимпийских Игор. В Греции в последний раз они прошли в 2004 году. А как известно, в Украине на носу футбольное ЕВРО. Также Виктор Янукович заявил, что на взаимный торговый оборот не должен влиять мировой финансовый кризис. И пользуясь случаем пригласил греческих инвесторов в Украину. Из Афин Виктор Янукович отправился на священную гору Афон. Там украинский президент отстоит всенощную в одном из православных монастырей. Виктор Янукович уже молился там дважды. Последний раз незадолго до президентских выборов. А уже завтра Президент Украины отправится в Турцию. Там он примет участие в саммите по вопросом безопасности и сотрудничества в азиатском регионе, а также проведет ряд двухсторонних встреч. В частности с премьером Российской Федерации Владимиром Путинном.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:18:10)
06.06.2010 5:30:15

Сюжет № 5
20:28:15-20:36:20 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Киевский зоопарк продолжает считать потери. Когда-то обладатель уникальной коллекции животных, ныне зверинец может лишь мечтать о пополнении в вольерах. Для зоосадов главный показатель качества жизни зверей - рождение потомства у его обитателей. В Киеве это радостное событие происходит все реже. А европейские партнеры, зная об условиях содержания питомцев, наотрез отказываются их сюда отправлять. Череда смертей животных не добавляет оптимизма. Дирекция зоопарка говорит о злом умысле уволенных сотрудников, защитники животных - о непрофессионализме руководства. Что происходит в Киевском зверинце, выяснял Евгений Кожирнов.

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Здесь жил слон. 26 апреля этого года его не стало. Это была первая громкая смерть в киевском зоопарке. В течение последующего месяца погибли еще двое крупных животных. Вот это березовое полено было его любимой игрушкой. Слон по имени Бой не дожил четыре месяца до своего сорокового дня рождения. Для этих животных - возраст небольшой. Его гибель для многих стала неожиданностью.

Сотрудник зоопарка: «Это моментально произошло. Пытался встать закричал и ветеринары уже к нему подбежали и все».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Выяснением обстоятельств смерти единственного слона киевского зоопарка сразу же занялись правоохранительные органы. Специальная комиссия провела вскрытие. Образцы тканей отправила на химическую экспертизу. Но руководство заповедника уже на второй день выдвинуло свою версию случившегося: Боя отравили.

Светлана БЕРЗИНА, генеральный директор Киевского зоопарка: «Задача какая - деморализовать коллектив и убрать руководство зоопарка. Поставить сюда удобного директора, коими были директоры до меня».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В злом умысле Светлана Берзина обвинила бывших сотрудников зоопарка. Уволенные, якобы, за незаконную предпринимательскую деятельность, они, мол, сводят счеты с нынешним руководством. Уже через месяц, в конце мая, в зоопарке снова ЧП - умерла молодая верблюдица Майя. Эксперты, приглашенные руководством зоопарка, заявили - оба животных были отравлены.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедры анатомии животных НУБИП Украины: «Те патологические изменения, которые были в органах, свидетельствуют о действии какого-то токсина. Какого именно, я сказать вам не могу».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: На этой неделе Олегу Мельнику пришлось проводить вскрытие уже третьего животного - самки бизона по кличке Вия. И хотя возраст копытного был довольно почтенным, ученый не исключает, что из жизни Вие уйти все-таки помогли.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедры анатомии животных НУБИП Украины: «Есть такое понятие при вскрытиях, как сомнительный диагноз, да? Тоесть, развеять сомнения может только лаборатория».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Впрочем, на результаты лабораторных исследований Олег Мельник особо не надеется. Говорит - у химиков может просто не оказаться необходимых реактивов для определения яда. А вот Сергей Григорьев уверен - яд в телах погибших животных искать бесполезно. Убили их не токсины, а невежество и непрофессионализм администрации столичного зоопарка.

Сергей ГРИГОРЬЕВ, лидер инициативной группы спасения Киевского зоопарка: «Коллекция за два года сократилась на 46 процентов по количеству животных, по количеству видов на 18 процентов. Количество вольеров для птиц сократилось на тысячу квадратных метров».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Сергей Григорьев еще недавно сам работал в киевском зоопарке заведующим просветительского отдела. Уволился после прихода нового директора. Именно его Светлана Берзина подозревает в причастности к гибели животных. Но Сергей и его бывшие коллеги вину возлагают на саму госпожу Берзину. Говорят, слона, например, просто замучили постоянной сменой диеты.

Сергей ГРИГОРЬЕВ, лидер инициативной группы спасения Киевского зоопарка: «Он шесть раз подвергался полной анестезии. Тоесть,. у него здоровье было основательно подорвано. Плюс изменения в питании, тоесть, сначала крайность в одну сторону - тоесть, грубый корм - только сено - потом в другую сторону - в основном, корнеплоды. Таким образом слонов нигде не кормят».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Версию инициативной группы поддерживают и правозащитники. В киевском обществе защиты прав животных заключению украинских экспертов не доверяют. Настаивают на проведении независимых исследований за рубежом. Руководитель организации уверена - администрация умышленно доводит животных до смерти.

Тамара ТАРНАВСКАЯ, глава киевского общества защиты прав животных: «Вони хочуть просто знищити поволі великих тварин в зоопарку, щоб менше перенести, щоб цю територію підпорядкувати своїм бізнес-планам. Ми зв'язувалися з міжнародними експертами, які відразу сказали, що це не виглядає на отруєння».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: О том, что животные вполне могут стать разменной монетой в земельных спорах не понаслышке знает директор Ялтинского зоопарка Олег Зубков. На этом стенде - фотографии одиннадцати питомцев, в прямом смысле полёгших в «земельных войнах». Дельцы, желавшие окружить зоопарк дорогими платными стоянками, не побрезговали убийством редких животных ради прибыли.

Олег ЗУБКОВ, директор Ялтинского зоопарка «Сказка»: «Именно огласка тогда на всю страну испугала мошенников. Приехали специалисты, зооветеринары, которые проводили вскрытие животных, которые поставили точный диагноз. Мы не ослабили борьбу и довели это дело до конца. Мы не дрогнули перед мошенниками».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В киевской прокуратуре в «земельную» версию гибели столичных животных не верят. Ведь передать 30 с лишним гектаров заповедной земли в частные руки практически невозможно. Но хозяйственно-финансовую деятельность администрации парка за последние годы здесь теперь проверяют с особой тщательностью.

Руслан БАСАРАБ, начальник отдела прокуратуры Киева: «На сьогодняшній день робити якісь передчасні висновки, щодо попередніх результатів і виявлених порушень, прокуратура міста не може, оскільки перевірка на даний час триває. Можливо, про якісь попередні результати можна буде сказати до кінця червня».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Несмотря на все сомнения прокуратуры, факты свидетельствуют: в столичном зоопарке невнимательное отношение к питомцам за последние годы стало традицией. И не только при действующем руководстве, которое работает с 2008. Это - фотографии 2006-го года. Тогда медведица Динара несколько дней билась головой о бетонную стену. Смотрители усыпили ее только на третьи сутки.

Сергей ГРИГОРЬЕВ, лидер инициативной группы спасения Киевского зоопарка: «Она всю жизнь прожила в вольере 4 на 4 квадратных метра, естественно, что не только у животного, но и у человека, у кого угодно, от такого содержания были бы изменения психические».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Эти снимки, сделанные Сергеем Григорьевым, четыре года назад окончательно подорвали авторитет киевского питомника. Европейская ассоциация зоопарков и аквариумов, после их опубликования, лишила киевский заповедник членства в организации. 

Алексей ЛЕПЕШКОВ, зоолог: «После вступления нам слониху привезли. Доставили ее бесплатно». 

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Алексей Лепешков - по образованию зоолог. И последний профессиональный директор столичного зоопарка. Именно он в 94-ом добился вступления заповедника в Европейскую ассоциацию. Структуру, которая разрешает содержать в питомнике редких животных. Сегодняшней администрации парка Алексей сочувствует, но считает: непрофессионализм руководства - одна из главных причин сложившейся ситуации. 

Алексей ЛЕПЕШКОВ, директор Киевского зоопарка (1992-1999): «Когда человек не отличает, извините, крокодила от страуса, ну нельзя такого человека ставить директором. Директор не должен просто ходить и как простой посетитель наслаждаться внешним видом животного. Он должен знать его биологию».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Без профессионального директора вернуть себе международное признание столичному зоопарку будет трудно - утверждает Алексей Лепешков. Специалисты Европейской ассоциации утверждают: разговор о возобновлении членства в ЕАЗЕ раньше 2011 года даже начинать не стоит.

Эрик Ван ВЛИЕР, член комитета Европейской ассоциации зоопарков и аквариумов: «Таковы, к сожалению, правила ЕАЗА: в течение пяти лет после исключения мы не можем рассматривать вопрос о членстве. Таковы правила Ассоциации».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В киевском зоопарке рассказывают, что уже ведут переговоры о приобретении нового слона с азиатскими коллегами. Милиция надеется на результаты химического исследования. А некоторые зоологи уже предлагают поступить со столичным зоопарком так же, как это сделали французы, англичане и россияне - перенести хотя бы большую его часть за пределы города. Тогда и острота земельного вопроса отпадет сама собой и животным можно будет создать более комфортные условия.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:18:10)
06.06.2010 5:30:15

Сюжет № 6
20:36:21-20:43:32 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Украинские журналисты сегодня отмечают профессиональный праздник. Перед этими людьми стоит сложная задача - не пропустить новость, которая может стать сенсацией, изменить чью-то жизнь, сделать мир лучше. И доказать, что именно эта информация имеет право на жизнь. О репортерах из эпицентра событий - Светлана Чернецкая.

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Это было 20 апреля двухтысячного. Дежурную съемочную группу - отправляют проверить информацию о якобы взрыве в Броварах. Но понять, что произошло - невозможно. В разрушенный дом не пройти, снимать запрещено. Эти некачественные кадры, сделанные без штатива и нечетко - в другом случае не пустили бы в эфир. Но тогда они были единственным доказательством трагедии. На них явно видно - так протаранить дом могла только ракета.

Владимир КАРПЕНКО, оператор: «Сложно было уже, когда я вышел с кассетой с подъезда в кассетой, на которой весь материал был, просто спокойно, не дергаясь, не переходя на бег, спокойно дойти до своей машины, сесть и уехать».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Из-за ошибки военных погибли три человека, жители целого подъезда остались без квартир. Тем не менее, Минобороны еще четыре дня опровергало версию об учебной ракете, которая случайно попала в жилой дом. Но чем больше эти кадры облетали мир, тем сложнее становилось армейцам отрицать очевидное.

Алексей КАШПОРОВСКИЙ, журналист: «Если бы тогда не Вова и если бы не фотокор из «Киевских ведомостей», то вполне возможно, что просто списали бы либо на взорвавшийся газ, могли бы списать, что это сдетонировала взрывчатка, какой-то любитель, на кого-то из покойников навесили, чтобы дело замять. Вполне могло быть такое, конечно. Для военных в любом случае это было невыгодно, да и для государства тоже - все-таки позор такой».

Александр ГЛЯДЕЛОВ, фотограф-документалист: «Никто не едет, чтобы погибнуть, самые отчаянные едут - чтобы сделать материал и вернуться». 

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Последствия его риска - это едва заметное прихрамывание и ноющая боль в ноге. В 92-ом он одним из первых фотожурналистов отправился снимать военные действия в Приднестровье. Что это такое он не только запечатлел на пленке, но и испытал на себе. Пуля прошла навылет через ногу. По дороге в больницу Александр еще сделал десяток фотографий. Это профессия, а не героизм - говорит о тех событиях.

Александр ГЛЯДЕЛОВ, фотограф-документалист: «Ну, что считать риском... Вы пристегиваетесь в машине? Поговорите с реаниматороами. По крайней мере когда я выезжаю куда-то, где более опасно, чем обычно, я знаю, зачем я еду, что я хочу сделать, а человек, который не пристегивается - ну.. трудно даже объяснить».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Трудовая книжка - почти военный билет. Кроме Молдовы, он освещал военные конфликты в Нагорном Карабахе и Чечне. Делал репортажи из Сомали. Говорит, что это - опасная работа или стиль жизни - уже не разберешь. Паника, крики о помощи и окровавленные тела. Добровольно она бы ни за что не согласилась освещать такие события. В Скнилов Люба, приехала, чтобы сделать сюжет об авиационном шоу, а пришлось - о величайшей трагедии.

Любовь СОРОКИНА, бывший журналист: «Перша моя помилка була в тому, що для хорошого сюжету я пропускала крізь себе весь негатив, я настільки співчувала тим людям, я настільки набиралася цього всього, що потім я не могла зі своїми емоціями впоратися. Краще булоб, щоб мене до того навчили вибудовувати певну межу, до якої я не можу пускати чужі емоції в свою душу. Це я навчилася вже після Скнилова робити, але після Скнилова я зрозуміла, що я не хочу займатися репортерством».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Люба до сих пор мучается вопросом - правильно ли она поступила: когда рассказывала с микрофоном в руке о трагедии, вместо того, чтобы оказывать помощь пострадавшим. Они видят намного больше того, что потом попадает в эфир. Они щадят чувства зрителей, когда самим уже не вернуть душевное равновесие. Но именно журналисты первыми узнают о событиях, которые меняют планету, общаются с сильными мира сего и разделяют эмоции победителей. Этот исторический момент - самое яркое воспоминание в журналистской карьере Сергея. Не забыл и то напряжение, которое висело в зале, пока Мишель Платини доставал конверт, и залп эмоций, когда вскрыл его. Но есть и обратная сторона медали репортерской работы - он даже не успел порадоваться за свою страну.

Сергей РУЖИЦКИЙ, спортивный журналист: «Мені було необхідно скоординувати пряме включення і я ж намагаюся в одне вухо почути, що ж скаже Платіні, а з іншої сторони в мене телефон розривається - і кажуть де птс, і цей момент, коли Платіні дістає конверт, і там юкрейн-поланд, і я це чую, але я не був у цій ситуації, коли всі підірвались від радості, в захопленні, стрибають, обнімаються, аплодують, я був поза цим, вже так, на підсвідомості, мурашки пробігли по спині».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Осознание своей причастности к истории пришло уже потом - в самолете, по дороге домой. Но теперь, когда надевает эту футболку - настроение автоматически поднимается.

Виктор ЛЕШИК, бывший политический журналист: «Такий катарсис, цей момент - журналісти могли тільки мріяти про такі події».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Это был самый длинный репортаж в его карьере - 12 часов беспрерывной работы. Виктор комментировал прямую трансляцию из Верховной рады. Только вчера случился крах ГКЧП, а сегодня все зависит от украинских депутатов. Как мог, скрывал свое волнение и пытался быть беспристрастным.

Виктор ЛЕШИК, бывший политический журналист: «Єдиний раз, коли я все-таки дозволив своїм людським емоціям взяти верх над собою, це була десь 17:42, коли було проголосовано постанову про проголошення незалежності України, я не витримав, і крикнув: Україно, вітаю, ти вільна».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Переломный этап. Он понял, что это было главное событие в его профессии. Оно оправдало все издержки работы, но именно тогда Виктор решил уйти из журналистики. Нервная, опасная, жизнеутверждающая, эмоциональная и такая жизненная. Разная и всегда одна и та же - профессия репортер.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 1
18:46:23-18:51:09 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Сто днів нового Президента. Цьго тижня Віктор Янукович відзвітував про перші підсумки своєї роботи. Три місяці на посту глави держави він витратив на відбудову жорсткої вертикалі влади, відновлення стосунків із Росією та розробку програми реформ, яку і презентував цього тижня. Церемонія в столичному палаці культури «Україна» вражала масштабністю і помпезністю, і відбувалася в умовах безпрецедентних заходів безпеки. А підсумкова прес-конференція зібрала майже 400 журналістів. Серед них були і кореспонденти «Фактів тижня».

Кореспондент: 100 днів минули. Залишилося 1725, - це якщо не буде десятирічки. За час від інавгурації Віктор Януковичу вдалося відновити управлінську вертикаль влади, яка де-факто повністю підпорядковується Президенту, в парламенті створити стійку більшість, в якій вже 250 багнетів. Якими методами - інше питання. Ухвалити бюджет, закінчити війну з Росією, і водночас зберегти нормальні стосунки з Європейським союзом і США. Зустрітися з Бараком Обамо, чого не вдавалося попереднику, розпочати процес отримання безвізового режиму з європейським союзом. Найрезонанснішими за стоднівку стали опір новому міністру освіти Дмитру Табачнику.

Чоловік: «Геть Табачника».

Кореспондент: Та підписання харківських угод. Україна отримала суттєву знижку на газ, Росія - подовження перебування флоту в Севастополі щонайменше до 2042 року. Влада назвала ці угоди успіхом для економіки. Опозиція - значеною національних інтересів і новим розколом суспільства. Вдалося уникнути дефолт, але кредитування МВФ поки не відновлено.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Дуже важливо повернути довіру українського народу до влади. Сьогодні є ознаки відновлення економіки. 4,8% зростання внутрішнього валового продукту».

Кореспондент: До 100 днів президентська команда презентувала обіцяну програму реформ. В пакеті судова, податкова, пенсійна та інші. Є в реформах і непопулярні кроки, - поступове збільшення пенсійного віку, зростання комунальних тарифів. Серед пряників - податкові канікули для підприємців, зменшення ліцензій і дозволів.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ми хочемо знизити вплив чиновників на дозвільну систему, скоротити, як мінімум вдвічі кількість різних дозволів, ліцензій». 

Кореспондент: Звітував про свою першу стометрівку Віктор Янукович перед пресою. Тому більше говорили про свободу слова.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Тепер можна починати самі реформи. Тобто, будувати сам дім, в якому будуть вікна, а вікна - це свобода слова і інформації. Тому, я бажаю, щоб ці вікна завжди були чистими і прозорими».

Кореспондент: Частина журналістів прийшли на прес-конференцію в футболках з написом «Стоп цензурі». Також подарували Віктору Януковичу, що правда, не по розміру, - «М».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Перш за все, те, що ви стоїте зараз в цій футболці, і що ви запрошуєте мене бути разом з вами, це вже говорить про те, що ми з вами однодумці. На вас ніхто не тиснув, не тисне і не будуть тиснути».

Кореспондент: Цікавили журналістів і безпрецедентні заходи безпеки під час послання Президента народу в палаці «Україна» і звіту за 100 днів в «Українському домі», що є підстави.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Так, як мене повідомляють органи державної охорони, ті загрози, які сьогодні існують, вони зобов'язані на них реагувати. Я не можу їх підмінювати. Мені це неприємно особисто. Але така ситуація існує. Так, як мені доповідають. Є задокументовані факти, серйозні, є застереження на яких вони зобов'язані реагувати».

Кореспондент: На останок журналісти запитали Януковича про вже скандальні резиденцію Межигір'я. І несподівано отримали запрошення в гості.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Хорошо, собирайтесь прям сейчас».

Кореспондент: А вы готовы прямо сейчас поехать?

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Прям сейчас, без подготовки».

Кореспондент: Поехали.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Да, пожалуйста».

Кореспондент: Напросили в гості аж 70 журналістів. Що правда, пізніше візит довелося скасувати. В графіку Президента начебто була запланована важлива зустріч.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 2
18:51:10-18:59:54 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Аналізувати дії влади - справи опозиції. З нею сьогодні й поговоримо. Лідер політичної партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк в студії «Фактів тижня». Добрий вечір.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер партії «Фронт Змін»: «Доброго вечора».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Арсеній Петрович, ну, на цьому тижні ваш уряд змін досить так ретельно розібрав перші сто днів роботи нової влади, нової президентської команди. Ваші висновки, плюси і мінуси.

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Ви абсолютно правильно сказати про те, що справа опозиції - це критикувати владу. Але не тільки це, тому що, якщо ти не пропонуєш альтернативу, - ти тоді перетворюєшся в маргінальну опозицію. Тому розпочну з того, що зробила власне кажучи, нова влада. Треба віддати належне Партії регіонів, яка вже третій раз у владі, вони жорстко структурували всю виконавчу вертикаль, починаючи від Прем'єр-міністра і закінчуючи сторожом районної державної адміністрації, повністю всі з Партії регіонів. Тому відновлення керованості держави, що правда, в їхньому розумінні, дійсно відбулося. Також відбулося те, що кожен українець бачив по телебаченню. Перестав сваритися Президент і Прем'єр-міністр. І це також їм додає. Тому, на цьому, я би, напевно, зупинився. Оце те, що було зроблено за перші сто днів».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Тобто це плюси?

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Для них - так. Тепер будемо говорити про країну. Я провів аналіз того, що говорилося протягом виборчої кампанії, як Президентом Януковичем, так і Партією регіонів, і що безпосередньо зроблено. Єдине, що було зроблено, підкреслюю, єдине, - це перерахунок пенсій, і то не в повному обсязі, як обіцялося. Я так розумію, що вони це будуть робити з наступного року. Щодо ціни на газ, я хочу розвіяти міф. Ми не отримали ніяку знижку. Заходимо в Інтернет і дивимося - ці на газ для Німеччини, Франції, Польщі і України - однакова Те, що було досягнуто - це переписаний антиукраїнський контракт, який був підписаний минулим урядом, і в принципі, отримана середньостатистична європейська ціна. На цьому всі звершення закінчилися».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Арсеній Петрович, ну, а якби от лишилася нині ціна в 450 доларів за газ, - це було би краще?

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Я вам скажу, щоби я робив. От яка була моя позиція з цього приводу. По-перше, наші російській партнери чудово усвідомлювали, що ніхто їм не буде платити за газ на 30% дорожче ніж платить вся Європа. Друге, росіянам треба було запропонувати, якщо ви не йдете на підписання контракту, у нас не має іншого варіанту, наші російські друзі, ми тоді ліквідовуємо НАК «Нафтогаз України», створюємо дві нові компанії. Одна по транспортуванню газу, інша по продажу газу, і переписуємо всі угоди. Як переписуємо угоди по ставці транзиту, так і переписуємо угоди по ціні. Це тоді чесно, відверто і відкрито. Тепер, друге, яка б не була ціна на газ, треба усвідомити, - Україна є державою, яка споживає найбільше газу на 1 долар ВВП серед всього європейського континенту. Погляньте на поляків. Поляки при тому, що їхня економіка втричі більша, споживають в три рази менше газу менше ніж Україна. Тому, перше, що необхідно зробити - це скорочення енерговитрат. Друге, - це таке красиве слово диверсифікація. Не тільки в Росії є газ».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Україна зробила спробу повернутися до газу середньоазійського!

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Ну, ви розумієте, спробу то можна зробити. Основне - результат цієї спроби».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Можливо, це початок тільки.

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Це було б дуже важливо, щоби цей початок чимось завершився. І тут треба віддати належне, що в принципі, ці хлопці, які зараз керують енергетикою в уряді, ну, мають клепку в голові, або як каже мій тато, мають голову не на воші. Якщо вони почнуть формувати нові джерела постачання газу, тоді нам буде легше розмовляти з усіма».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Арсеній Петрович, але 100 днів, все-таки це перший іспит не лише для влади, а й для опозиції. І от ми бачили, що за 100 днів опозиція в Україні не зуміла сформувати от якийсь єдиний фронт, і стати монолітною, об'єднаною. В чому проблема?

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Тут ви абсолютно праві, і для мене взагалі опозиційна діяльність була повністю новою. І коли мною було прийнято рішення про перехід в опозицію, я задав собі най важливіше запитання - що робити в опозиції, от який з тебе толк в опозиції? Просто кричати, що влада погана? Ну, так таких крикунів вже було протягом 20 років. Виходити на мітинги? Ну, це напевно цікаво, тільки половина з цих мітингів просто за гроші формується. Тому з тебе повинна бути користь, і ти повинен усвідомити, що опозиція також відповідає за долю країни. Тому. Перше, з чого я розпочну, - з формату роботи опозиції. Так званий міф про об'єднану опозицію - це не що інше, як намагання когось взяти монополію. Хтось взяв монополію на владу, хтось хотів отримати монополію на опозицію».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але ж разом і батька легше бити, - кажуть.

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Поки що давайте бити з різних фронтів. Опозиція може об'єднатися тоді, коли, по-перше, буде виборча кампанія, і по-друге, коли вона пройде до парламенту, і об'єднається не навколо бажання просто повернутися до влади. А вона об'єднається навколо бажання змінити країну якісно іншим шляхом, і зробити це краще ніж сьогоднішня влада. Є дуже чітка формула - будь-яка опозиція раніше чи пізніше, якщо вона правильно працює, вона стає владою. І в принципі, для мене є декілька так званих реперних точок, чи тих змінних, які вплинуть на долю країни. Місцеві вибори - це перший крок. А другий, найважливіший, - це парламентська кампанія 2012-го року. Я думаю, що після цієї кампанії в країні буде зовсім інша коаліція. В країні буде більш професійна влада, в країні буде інший курс, і в країні тоді настануть реальні зміни. До 12-го року я не очікую жодних змін».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: А вас не тривожить оці заяви, що Яценюк не приєднався, наприклад, до Тимошенко, тому що він там кишенькова, зручна опозиція?

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Ну, це ж стандартна історія. Нічого не змінилося з виборчої кампанії. поле політичне в Україні - неймовірно агресивне й конкурентне. І, ну, з'явився тут якийсь Яценюк, ну хто ж його пускати буде. Тому, спочатку, під час виборчої кампанії, це були штаби Тимошенко, Януковича, які воювали зі мною. Сьогодні Янукович зайнятий більше владою, але вони доберуться і до тих, і до інших. А Тимошенко звичайно бореться за своє місце під сонцем. Я не збираюся боротися з Тимошенко. От я дуже чітко хочу це зазначити. Це не моя справа! Моя справа - говорити з владою, доводити їй, що вона не права, і заставляти їх працювати на країну».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І останнє, ви сказали от заставляти працювати на країну. В якому форматі? Який ви бачите формат на сьогодні співпраці влади, і от опозиції?

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Поки що влада взагалі не готова до якогось формату співпраці. От коли вони прийдуть до розуміння необхідності діалогу, публічного, підкреслюю, а не так, як зараз проходить частина діалогу за шпальтами, і за закритими дверима, з окремими, так званими, в лапках, опозиціонерами, тоді будемо дискутувати, - це перше. Друге, діалог опозиції має опиратися тільки на людей. Коли влада почне прислухатися до опозиції - не тоді, коли з'явиться ще один чи два десятки опозиційних лідерів, а тоді коли люди відчують, що опозиція говорить правильно».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Тут є просто такий ризик, розумієте, що влада, вона змушена буде йти на непопулярні кроки, а опозиція буде просто говорити те, що людям подобається, і відповідно люди будуть її підтримувати.

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Ну, до речі, так поступала Партія регіонів. І тут ще одна делема для мене особисто. Так, що робити, наприклад, якщо влада запропонує абсолютно правильну реформу - чи її підтримувати, чи не підтримувати. Ну, начебто, в сучасних політичних реаліях я повинен вилізти на танк, і кричати, що ні, ні в якому разі, це злочинна влада. Тоді чим я відрізняються від всіх попередників? Якщо в країні буде запропонована дійсно якісна реформа, і ця реформа буде слугувати для країни здобутком в економічному плані, в плані інвестицій, в плані покращення добробуту населення, в плані покращення іміджу країну, я вийду і скажу: ну, ви знаєте, в принципі, браво. Яке завдання я бачу для себе, як для людини, яка в опозиції. Перше, запропонувати реальну альтернативу, кращу ніж чинна влада. І друге, щоб люди усвідомили - є надія на зміни».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, що ж, я вам дуже дякую за те, що ви прийшли сьогодні до нас.

Арсеній ЯЦЕНЮК: «Дякую вам».

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 3
18:59:55-19:06:05 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Свою оцінку першим ста дням нової влади дала і Юлія Тимошенко. Лідерка БЮТ на відміну від Арсенія Яценюка, була критичнішою, і не знайшла в діях нинішньої команди жодного плюсу. Ну, бурхливе обговорення серед всіх політичних сил викликало звернення до народу, виголошене Президентом цього тижня. В ньому Віктор Янукович заявив надзвичайно амбітну мету - ввести Україну до 20-ки провідних країн світу. Мовляв, саме ця мета може стати об'єднавчою національною ідеєю. Однак, на шляху до такої мети є купа непопулярних кроків - і економічних, і соціальних. В деталях головного програмного документу Президента розбирався Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Червона доріжка, як на кінофестивалях, майже 4 тисячі VIP-персон в залі палацу «Україна» - народні депутати, міністри, губернатори, мери великих міст. Напередодні ста днів Віктор Янукович урочисто презентував свій план реформ в посланні до народу. Серед запрошених перший і другий Президенти незалежної України Леонід Кравчук і Леонід Кучма. Віктор Ющенко не прийшов, як і парламентська опозиція. 

Тарас СТЕЦЬКІВ, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Це піар-акція за російським зразком. Крім того, ми вважаємо, що це є неповага до Верховної Ради. Щорічне послання Президента має бути зачитано в парламенті».

Олександр МОРОЗ, лідер соціалістичної партії України: «Він очевидно хотів, щоб був більш широкий загал, щоб були з областей представники влади. Це можна зрозуміти».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Зранку того ж дня парламент зробив Президенту подарунок - ухвалив у першому читанні законопроект про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Головний пункт - позаблоковість України. Дорога в НАТО відміняється.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, лідер депутатської групи «За Україну!»: «В мене складається враження, що цей законопроект мав би отримати назву «АнтиНАТО».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Президент пропонує України зняти з порядку денного питання, яке розколювало суспільство, відволікало від пошуку власних ефективних шляхів розвитку держави».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Аргументи Прем'єр-міністра на опозицію враження не справаили.

Борис ТАРАСЮК, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Головне вилучити вступ до НАТО. Все інше - це загальні фрази, які не несуть жодного навантаження. Проте, не всі опозиційні депутати підтримали бойкот».

Кирило КУЛИКОВ, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Для того, щоб дійсно доносити свою позицію, я не повинен доносити це на кухні дружині своїй, а я повинен доносити, розуміючи, що дійсно відбувається в країні».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Віктор Янукович говорив майже півтори години. Спочаку про те, яку країну прийняв.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Те, що відбувалося в ці роки з економікою України, можна назвати лише одним словом - руїна».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Потім про те, як Україну хоче передати наступнику.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Увійти в число провідної 20-ки світу в якості сучасної держави з конкурентною економікою 21-го століття».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Між минулим і майбутнім помістилося сучасне, - програма реформ. Крім судової, яку парламент розглянув цього тижня, і взяв за основу президентський закон про судоустрій, пенсійна і податкова реформи. Спрощення умов для інвестицій, протидія рейдерству.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ключовими умовами успіху реформи є забезпечення високих темпів економічного зростання на рівні 6%-7% на рік. Час безкінечних розмов і базікання минув.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Закінчився за словами Президента і період дикого капіталізму в Україні. Янукович зробив послання не лише народу, а й вітчизняним олігархам.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Олігархи, лобісти, інші групи впливу будуть стояти, як то кажуть, в загальній черзі. Ніякого стороннього впливу на державні рішення я не допущу».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ще одна знакова заява порадувала місцеву владу, яка давно агітує за повернення до мажоритарних виборів.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Необхідно повернутися до мажоритарного принципу у місцевих виборах, з елементами, з елементами змішаної системи, та збільшити вплив громадян на формування Верховної Ради».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Влада та опозиція зрозуміло, кардинально по-різному оцінили і сто днів і програму реформ Президента.

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат України, прем'єр-міністр опозиційного уряду: «Це набір красивих гасел, і не більше того. Жодного абсолютно механізму реалізації ми не бачимо ні в цьому документі, ні, на жаль, в інших законопроектах, який вони вносять».

Ярослав СУХИЙ, голова Тернопільської облдержадміністрації: «Позитивним є те, що влада стала стабільною, що влада перестала собачитися одна з одною. Позитивним є те, що є єдність слова і діла. Сказано - робимо».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Юлія Тимошенко цього дня теж підбивала підсумки ста днів Віктора Януковича в Київському готелі «Інтерконтиненталь». Президента назвала профнепридатним, а найбільшу небезпеку побачила в спробах згортання політреформи. І повернення повноважень Леоніда Кучми. Начебто саме з цією метою парламент запланована закон про референдуми.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Я думаю, що закон про референдуми має в тому числі на меті завуальоване, як завжди, і прикрите добрими гаслами прийняття такої Конституції на всенародному референдумі, яка по-суті справи вже Конституційно закріпить абсолютний авторитаризм в нашій державі»

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Бізнесмени натомість руху на зад не бачать. Навпаки, обережно констатують прогрес.

Борис ТИМОНЬКІН, голова правління комерційного банку: «Стабильность власти сразу играет на позитив. Вы видели как отреагировали «сидиесы» рынка на создания коалиции и вертикали из одного политического лагеря. Когда Президента и Премьер-министр из одного лагеря, и работаю вместе, а не противоположные стороны

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Загалом, кожен почув в президентському посланні те, що хотів почути. Прибічники Президента - програму дій, опозиція - програму узурпації влади. Залишається дочекатися, як проголошені реформи будуть втілюватися в життя.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 4
19:06:06-19:13:37 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Однією з першим в Україні потрібна реформа житлово-комунальної сфери. Про неї говорили всі попередні Президенти і уряди, але віз і нині там. Застарілу систему ЖЕКів ніхто не поспішає кардинально змінювати. Натомість безкінечні фінансові дірки закриваються підвищенням тарифів. Цього тижня черговий сюрприз чекав на киян. Вже з першого липня тепло та гаряча вона в столиці подорожчають на чверть. І це лише початок. Чому українські чиновники так вперто не хочуть втрачати державних ЖЕКів? Можливо, це їм просто вигідно. Розслідування Володимира Соколова.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Немає гарячої води, перебої з опаленням, не вивезене вчасно сміття. У такому жахливому стані знаходиться більшість українських міст. Система житлово-комунального господарства в нас прогнила наскрізь. Дніпродзержинськ - один з найбільших промислових центрів України. На 250 тисяч мешканців понад 50 підприємств. Гіганти металургії та хімпрому. На цьому оптимістичний початок можна завершувати. У місті не працює жоден світлофор. Пересуватися дорогами небезпечно для життя. Будинки неначе після війни. Проте, комунальні тарифи одні з найвищих в Україні. 

Жінка: «Люди, все пищат, можно сказать, от этих тарифов. Там очень много перечень всего. И вывозка мусора, свет на площадках, свет возле дома. Хотя этого ничего нету. Тут вечером идти страшно».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Страх на жителів міста наганяють ще й комунальні білборди. З боржниками тут не церемоняться. Тоді, як про покращення якості послуг навіть чути не хочуть. Вже 20 років в місті немає гарячої води. При будинкові міні котельні демонтували. Натомість зробили централізоване опалення.

Чоловік: «А что значит центральное? Где-то прорвало, отключают не полгорода, а квартал весь. А когда были частные котельни, оно отапливала, допустим, один-два квартала».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: У сусідньому Дніпропетровську від великих котелень, монстрів Радянських часів, почали відмовлятися. Вони спалюють багато газу, і не гарантують ні тепла, ні безпеки. В місті їх поступово замінюють на автономні котельні на 1-2 будинки. Економія робочої сили і енергозатрат.

Любов МАРХЛЕВСЬКА, жителька Дніпропетровська: «В доме тепло. Сразу так нагнали тепло. Из 16 градусов в декабре, как только затопили, стало 27. А потом постепенно сделали уже так, чтобы было 24».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: А вот тарифы не изменились, не дороже стало?

Любов МАРХЛЕВСЬКА, жителька Дніпропетровська: «Нет, все время одинаково. Платили каждый месяц».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Аби такі котельні були повсюди, треба щоб в містах був бюджет розвитку, - переконаний Президент Асоціації українських міст Іван Куліченко. І тут не треба винаходити велосипед, а лише використати західний досвід, наприклад, канадський.

Іван КУПІЧЕНКО, Президент Асоціації міст України Дніпропетровський міський голова: «У них є податок на нерухомість. І податок на нерухомість в місцевих бюджетах складах до 60%. Тобто, маючи таке фінансове забезпечення, звичайно в організацій, які послуги надають, є можливість утримувати це господарство в такому стані, щоб воно було не в краховому, а в конкурентноспроможному, якісному стані».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Окрім усього, ми й досі користуємося житловим кодексом ще Радянського союзу 84-го року. І це при тому, що свої квартири давно приватизували, а система ЖКГ лишилася соціалістичною.

Іван КУПІЧЕНКО, Президент Асоціації міст України Дніпропетровський міський голова: «В житлово-комунальному господарстві ще соціалізм. Житлового кодексу немає, і ринку немає. І питання не тільки в тому, що яка якість послуги. Якість - це вторинний аспект ринку. Головне - відповідальність».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Їдемо далі - Славутич. На відміну від Дніпропетровська, в місті проживає близько 25 тисяч мешканців. Водночас, на те, щоб навести комунальний порядок, - знадобилося аж 8 років.

Володимир УДОВИЧЕНКО, міський голова Славутича: «Я людей переконував, я просив і ми в тарифі передбачаємо їхню плату на ремонти своїх же приміщень. І це абсолютно нормально. Але ми даємо, і ще й держава дає. Тому, що ми приймаємо участь у всіх програмах. Тобто, це виконання, класичне виконання закону про житлово-комунальні послуги».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Що таке ЖЕК у Славутичі давно забули. Замість нього створили житлово-комунальний центр, де можна замовити всі види послуг. Різниця полягає в тому, що квитанція на все приходить єдина. А у випадку перебоїв з водою чи теплом - люди не воюють з водоканалом чи тепломережею. Їм автоматично зменшують тарифи.

Олександр ТЕПЛОВ, заступник директора житлово-комунального центру м. Славутич: «У нас єдиний виконавець всіх послуг в домах. А во всей Украине, там, как правило, три договора, отдельно «Водоканал», отдельно теплоэнергетика, и отдельно обслуживания домов, и придомов территорий. Три разных договора с тремя разными юрлицами. Перед каждым потребитель стоит один на один».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Київ. Тут посередниками і досі виступають ЖЕКи. Разом з керівником Шевченківського району столиці вирушаємо в один із них аби відчути всі плюси і мінуси комунальної структури.

Чоловік: «Дівчата, скажіть мені от, основна проблема це все-таки тарифи чи це все-таки якість? От якщо спитати в людей, от до вас же ж кожен день люди приходять».

Жінка: «Ну, вообще Інтересуются на счет качества услуг, но тарифы хотят платить поменьше».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Частину ЖЕків у Києві вже приватизували. Але проблеми це не зняло.

Жінка: «В коммунальной системе больше контроля нежели в частной. За частной собственностью никто не смотрит. Власнику лишь бы неплатить деньги, побольше прибыли».

Чоловік: «Они стараются как можно меньше людей держать для того, чтобы...»

Жінка: «Прибыли ему было в карман».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: І все ж, головна проблема реформування ЖКГ не ЖЕКи, а монополії в наданні комунальних послуг. Під приводом заборгованості населення, і начебто через низькі тарифи, постачальники води й тепла витягують з місцевих бюджетів не виправдані компенсації.

Віктор ПИЛИПИШИН, голова Шевченківської райдержадміністрації у м. Києві: «Ті, хто живуть в приватних будинках, вони на пряму отримують послуги від «Київенерго» і «Київводоканалу». А ті, хто живуть в багатоквартирних будинках, між ними є посередник. Посередник - це ЖЕКи. На них всі звинувачення. Але реально просто йде перерозподіл коштів бюджетних на рахунок монополістів, на рахунок підприємств, які сьогодні комерціалізовані, за якими стежать конкретні бізнес-структури».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: В Міністерстві житлово-комунального господарства планують встановити незалежний держаний контроль за діяльністю таких структур. І взагалі ухвалити в парламенті найближчим часом новий житловий кодекс. Акцент робитимуть на створенні об'єднань власників багатоповерхових будинків єдиній тарифні сітці, щоб вартість компослуг не бралася зі стелі, і на енергозбереженні.

Олександр ПОПОВ, міністр з питань житлово-комунального господарства України: «Маючи енергоємність наших підприємств, наприклад, в теплоенергетиці в два рази більшу ніж в Європі, і маючи однакову ціну на природний газ, світового рівня майже, безумовно, що ми будемо сплачувати скільки, скільки наше населення сплатити не зможе. Тому, головна задача, пріорітет, - це енергозбереження».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Вже цього року на комунальну реформу уряд планує виділити близько 3-х мільярдів гривень. Але ще більше розраховує на приватний капітал.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 5
19:13:38-19:14:21 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Україну залили рясні дощі. На Закарпатті це миттєво перетворилося на стихійне лихо. Дощова вода почала стікати з гір і заливати низини. Кількість затоплених брудними потоками територій зростала просто на очах. У семи районах області у воді опинилося понад півтори тисячі будинків. Кілька десятків сімей довелося відселити. Ну, і найгірше те, що в криницях зіпсована вода, і місцева санстанція попереджає про загрозу епідемій. Ну, що правда, нині дощі припиняються, і МНС запевняє, що захисні дамби утримають закарпатські річки від повені.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 6
19:14:22-19:15:44 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: А Львів досі оговтується від буревію. Стихія повалила майже 500 дерев, і пошкодила півсотні дахів у будинках, школах і садочках. Збитків нарахували на 10 мільйонів гривень. Найбільше постраждали припарковані автомобілі. Їх завалило гілками. Ну, а на одній із вулиць ураган просто на ходу перекинув маршрутку з пасажирами. Вітер протяг її по дорозі 20 метрів. На щастя, людей в машині було мало, і травмована одна людина. Шквальний вітер пройшовся й іншими регіонами країни. Далі картина без коментарів.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 7
19:15:45-19:21:25 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Столичний зоопарк поступово перетворюється на цвинтар. Попри безкінечні перевірки та невпинну увагу екологічних організації, у вольєрах продовжують помирати рідкісні тварини. Наступної стала самка бізона. Ветеринари виправдовуються, мовляв, тварина була старою. Але після загибелі жирафи, зебри, слона, верблюдиці у це повірити важко. Більший інтерес викликає версія про те, що величезний шмат землі, який займає зоопарк, комусь вже впав в око. Хто знищує Київський зоопарк - розбирався Микола Тірільов.

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Київський зоопарк - чудове місце для сімейного відпочинку. 

Жінка: «Одна группа уходила, другая группа приходила. Тут было просто не протолкнуться».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Гасло актуальне ще кілька років тому нині більш схоже на знущання.

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «То, что Киевский зоопарк худший в Европе, вообще сомнений уже ни у кого не вызывает».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: За зеленого паркану самі лише зведення з фронтів. Білогрудий ведмідь, жираф, зебра, слон.

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «Уничтожена коллекция, которая могла бы отдельно составить целый зоопарк».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Останні жертви неоголошеної війни - верблюд та самка бізона.

Володимир ПОЛІЩУК, голова прес-служби МНС м. Києва: «У випадку з бізоном, ми також на 100% не кажемо, що там його отруїли, її, самку, отруїли, чи вона померла власною смертю. Ми лише знаємо, що в природі ці тварини живуть 20-25 років. Взагалі вона прожила 26 років. Тобто, доволі старенька тварина вже була».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Але керівництво зоопарку продовжувало наполягати, мор у вольєрах не від старості і не від злочинної халатності працівників, а від отрути. З'явилася це версія у директора після резонансної смерті слона Боя.

Світлана БЕРЗІНА, тимчасово відсторонений директора зоопарку: «Начался процесс расправы. Расправы за парком. Слона действительно отравили».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Після смерті і верблюдиці Маї, і самки бізона Вії, директора зоопарку Світлану Берзіну тимчасово відсторонили від виконання обов'язків. Та її атакувальна риторика не змінилася. Зоопарк у коли ворогів, які отруїли і верблюда з бізоном. 

Світлана БЕРЗІНА, тимчасово відсторонений директора зоопарку: «Заказ со стороны тех недовольных бізнес-структур, а тут были весьма серьезные бызнес-структуры. Потому, что в 2008 году мы демонтировали лунапарк».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Коло ворогів - це колишні працівники зоопарку. Ще минулого року вони розповсюдили шокуючи інформацію - колекція на межі знищення.

Кирило ТРАНТІН, колишній заступник директора Київського зоопарку: «Тога мы прямо себе сказали, что ребята, сейчас животные будут погибать, потому что коллектива нет, спецов нет, и животные будут погибать просто от недосмотра».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Після цих фото Київський зоопарк виключили з європейської Асоціації на 5 років. Про справжні причини смерті слона Боя громадськість дізналася лише за два місяці. Висновки судмедекспертів на 10-ти сторінках. У хащах спеціальних те амінів очевидне одне.

Володимир ПОЛІЩУК, голова прес-служби МНС м. Києва: «Жодних натяків на те, що там була отрута - ми не маємо».

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «Раз нет основания для возбуждения уголовного дела, то все версии о врагах, отравителях и так далее, тоже сходят на нет.

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Ще одна версія про отруєння слона яйцями.

Чоловік: «Мы в вольере сегодня нашли варенные яйца.

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Взагалі не витримує жодної критики.

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «Отравления яйцами - это переворот в мировом слоноведении. Эту версию еще и подтвердил главный ветеринарный врач. Ну, уж ему то, как бы грех не знать, что слоны белковую пищу не едят. Можно было бы, я не знаю, с учетом национального колорита, сказать, что слона отравили салом. Эффект был бы тот же».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Виходить, смерть Боя не в яйці. 

Валентина ЗАЙЦЕВА, екскурсовод Київського зоопарку: «Нужно прийти по тыльной стороне зоопарка и заглянуть в кормушки для животных, заглянуть чем их кормят».

Сергій ГРИГОР'ЄВ, колишній голова науково-просвітницького відділу зоопарку: «Корма закупаются не прозрачно, закупаются за наличные деньги, используются несертифицированные продукты, используются неликвиты из супермаркетов».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Та й кадри в зоопарку вже вирішують далеко не все. Професіоналів. Які працювали ще за Радянських часів не лишилося.

Валентина ЗАЙЦЕВА, екскурсовод Київського зоопарку: «Цель, которая была поставлена - убрать старых работников, которые за животными ухаживали, как за детьми. Когда болела горилла... рабочил отдел из дому приносили рабочее варенья, они пытались его, как говориться вылечить».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Опоненти Березіної закидають їй махінації із активами зоопарку. Закид у відповідь - звільнені працівники риють копитом аби повернутися до грошовитої годівнички. Головна ж притичина - земля. Понад 30 гектарів в центрі Києва. Її ринкова ціна - 110 мільйонів доларів.

Кирило ТРАНТІН, колишній заступник директора Київського зоопарку: «Если сейчас отрезать от зоопарка половину, ни вы, ни я, мы этого не почувствуем. Потому, что половина территории зоопарка не используется. Это 17 гектаров земли. Начнут с 17-ти гектаров. А вполне возможно, возьмут все 34, или 38».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Через поганий імідж Київського зоопарку поповнення його.. колекції не реальне.

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «На каком-то этапе можно выйти просто и сказать - простите. Очень мало животных, и нет смысла просто держать на такой огромной территории».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Компромісний варіант - перенесення зоопарку за межі міста до Вишгорода.

Валентина ЗАЙЦЕВА, екскурсовод Київського зоопарку: «Там пустыня, там пустое место».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Та й цей варіант поки не варіант. По-перше, на це немає грошей, по-друге - дивись пункт перший. Жираф, зебра, слон, верблюд, бізон. На питання - хто наступний, деякі активісти вже знають відповідь.

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «Это центрская информация, и пока, вроди бы, удалось остановить выбраковку и отправку животного из зоопарка на бойню».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Самиці гаяла просто забули вчасно підстригти копита. Коли пішла серйозна деформація кінцівок, тварину начебто сховали в одному з господарських приміщень. Ще один в зоопарку тепер порожній.

Ігор МАРІЙЧУК, колишній завідувач відділу копитних Київського зоопарку: «Воспалиться сустав. И это может повлечь за собой даже смерть животного».

Андрій КАПУСТІН, директор суспільної організації «Експертна Рада»: «Старая схема - нет человека - нет проблемы. Да, но нет гаяла - нет проблемы».

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
06.06.2010 3:00:15

Сюжет № 9
19:22:08-19:28:14 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Завдяки чудесам фотографії Катерина Рождественська перетворює сучасних зірок на героїв відомих художніх полотен. Несподівані ракурси відомих облич просто шокують. Не даремно в черзі до фотохудожниці стоять світила першої величини. Останніми тижнями рідкісний шанс випав і українським зіркам. Катерина Рождественська привезла свою фотостудію до Києва. Побував у ній і наш Павло Мельник.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Українських суперстар у фас і в профіль. Княгині і богині.

Жінка: «Богиня Гера».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Баронеси і принцеси.

Жінка: «Баронеса Фон Віс...».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Зірковий караван Катерина Рождественської нарешті дійшов і до Києва. 

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «У нас корпоративный кабинет. Проходите, раздевайтесь».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: На Рождественські зустрічі зірки злітаються, як метелики на вогонь. Найсміливіші фантазії вона реалізовує із спортсменами, зірками кіно і шоубізу.

Жінка: «А тепер давайте туда..., а еще раз, улыбка №3, а еще раз...».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Пропонувала зробити фото навіть Володимиру Путіну. Російський Прем'єр сказав, що поки не готовий на відважні експерименти - не бракує.

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Леонид Вольфович потрясающий актер, с ним очень Інтересно. А народный артист. Вот если бы сейчас давали звания, ему бы дали такое точно».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Справжня фея, якій під силу начаклувати хоч розкішні сукні, хоч кришталеві черевички. Тільки замість чарівної палички не менше магічна фотокамера, про ціну якої краще і не питати.

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «От действительно чудо-фотоапарат. Если машину брать, вот есть «Жигули», вот это «Роус-ройс», и по деньгам, к стати, тоже».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Під прицілом фотозброї Катерини Рождественської прагнуть потрапити і українські герої нашого часу. 

Жінка: «Да я обожаю ее творчество».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Ті, хто звик до багатства до розкоші, до глазуру і блеску бажають залишатися такими і в форматі 6 на 9. Правда не всі до кінця розуміють, що Рождественська фотограф, а не пластичний хірург.

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Просят и грудь побольше, и это. Ну, я в рамках разумного все делаю. Потому, что можно ж просто одну голову пересадить на другое туловище какой-нибудь модели. Но это же идиотизм, это глупость».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Інша справа зміна статі. І от вже легким порухом руки народний артист перетворюється на народну артистку. Богдан Ступка на стільки вжився в образ дами в білому, що не хотів виходити з ролі.

Богдан СТУПКА, актор: «Полный писец».

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Все, спасибо вам большое».

Богдан СТУПКА, актор: «Не хочу раздеваться».

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Ну, й не надо».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Що правда, стати жінкою навіть хоча б на час погоджується далеко не всі зіркові чоловіки.

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Ну, мне были не хотелось. Ну, потому что - отказывают. Вы же понимаете, почему они отказывают».

Григорій ЧАПКІС: «А я буду мужчиной или женщиной?»

Жінка: «Вы, мужчиной. Пока».

Григорій ЧАПКІС: «Пока мужчиной... У меня нормальный ориентир, традиционный».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Ось і Григорій Чапкіс відмовився від сумнівного перевтілення. Проте, погодився на самі бачите кого. Професійна свита фей з фотокамерою вмить може втілювати бажання VIP-клієнті, безліч перук для відомої голови на будь-який смак, і золоті руки гримера Люсі. Саме вона всі ці 12 років допомагає перетворювати людей на картинки.

Жінка: «Вы вы кино работали?»

Жінка: «Я еще и сейчас работаю. 42 года уже».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: І куди ж без цих валіз антикварного одягу. Його у фото художниці стільки, що можна було б відкрити цілий музий. Вантажний одяг - мода 19-20-го століть. 

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Я думаю, что я могу потягаться с какими-нибудь частными коллекциями большими и с маленькими музеями точно».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Правда, з раритетними речами є одна невеличка проблема. Середній зріст людини з 19-го століття менший за сучасного чоловіка. Ось і виходить, що меч в руках силача Василя Вірастюка виглядає іграшковим, а Валерій Харчишин Ледь влазить в середньовічний костюм.

Валерій ХАРЧИШИН, співак: «Скоріш за все антикварне, бо дуже мале все. І я був змушений трохи порвати той плащ, який був не мені».

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Размеры украинских мужчин очень неожиданные для меня. Все такие здоровые».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Рождественська не просто фотограф. Вона режисер, що дає можливість акторам хоча б на мить зіграти омріяну роль. Це машина часу, яка молодих робить поважними старцями, а досвідчених переносить в юність.

Таїсія ПОВАЛІЙ, співачка: «Делают радость нам, артистам, и простым людям, перевоплощая нас в другие образы. Мы можем попробывать себя. Почувствовать совершенно другими».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Від задоволення хіхікає навіть Василь Вірастюк. Образ сивого Гефеста навіяв спогади про його прадіда.

Василь ВІРАСТЮК, силач: «Коли переміряли муку - мішки з мукою важать по 70 кілограмів. То казали, що він брав один мішок під одну руку, один під другу, і ще так для народу брав один в зуби і ніс».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: За можливістю особисто опинитися на полотні відомого художника вже стоять черги, і тих, хто вже став багатим, але поки що не знаменитим.

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Другие сюда идут, то, что мне надо зарабатывать. Халтура, да. Нормальное слово. Стоит очень дорого, ну, на европейском уровне».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: 12 років, три тисячі картин. Сотні знаменитостей вже засяяли у найнесподіваніших образах. І це, як заявляє Рождественська, лише початок. Картин, - каже, - вистачить на всіх.

Катерина РОЖДЕСТВЕНСЬКА, фотограф: «Во всех музеях, куда я прихожу, я все время беру каталоги из запасников -во-первых, во-вторых - музеи частных коллекций. То есть, еще очень много всего...»

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:12)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №1
18:00:52-18:04:21 (время эфира)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: Професійне свято у журналістів, його відначають вже вшістнадцяте, відколи Спілка журналістів України вступила до Міжнародної федерації. З нагоди свята у Києві відбулася акція під назвою «Марш за свободу слова». Висловити свій протест проти цензури та перешкоджання діяльності на майдані Незалежності зібралися близько сотні журналістів. З собою вони принесли плакати «Стоп цензурі!» та сатиричну газету-антиутопію. Кілька примірників призначалися першим особам держави.

Кореспондент: Акцію проти утиску свободи слова журналісти починають із майдану Незалежності. У натовпі перехожих один одного вирізняють за футболками із написом «Стоп цензурі!». За півгодини біля Головпоштамту збирається близько сотні представників ЗМІ: в основному кореспонденти новин, ведучі телеканалів та журналісти провідних друкованих видань. 

Андрій КУЛИКОВ, журналіст: «Я особисто висловлю своєю присутністю солідарність із тими колегами, у яких є підстави вести мову про те, що на них чинять тиск. Я хочу, щоби журналіст і журналістика в Україні були найбільшою мірою незалежні, а тому я тут».

Кореспондент: Та основна частина активістів - члени громадського руху «Стоп цензурі!». Його утворили наприкінці травня, після заяв журналістів каналів «1+1» та «СТБ» про випадки цензури.

Наталя СОКОЛЕНКО, журналіст СТБ: «За півроку до виборів ситуація свободи слова дуже ускладнилася. Обидві політичн команди, дві основні політичні команди тисунули на журналістів, тиснули на менеджмент. Після нашої заяви про утиски свободи слова не намагаються, я думаю, не ризикують просто політики, влада втручатися, тому що ми заявили, що ми налаштовані дуже серйозно».

Кореспондент: Сьогодні ж, - кажуть, - на акцію зібралися, щоб нагадати владі, що стежать за ситуацією. Та в разі чого готові повідомляти про нові випадки цензури. У своє професійне свято журналісти подарунків не просять. Принесли своє - написали та видали власним коштом сатиричну газету «Українська неправда». Кажуть: її публікації мають наочно продемонструвати владі, якою може стати преса за умови її цензурування.

Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст: «Такий футуристичний твір, він є спробою змоделювати Україну за можливих розвитків сценарію, якщо утиски демократії та свободи слова триватимуть і далі. Публікація про те, що Чорноморський флот зайшов в Каховське водосховище, публікація про те, що Юлія Тимошенко живе в іміграції, Віктор Пінчук під домашнім арештом в своєму «ПінчукАртЦентрі».

Кореспондент: 5 тисяч екземплярів газети роздають прямо на майдані, ще 3 примірники журналісти воліють передати першим особам країни - прем'єр-міністру, голові Верховної Ради та президенту. Втім до його Адміністрації пройти складніше. Охоронці спочатку відмовляються пускати мітингувальників, потім вимагають пред'являти посвідчення та звернути плакати. З президентом не зустрілися, але газету передали.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:12)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №7
18:08:38-18:11:46 (время эфира)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: У центрі Києва відбувся турнір тілоохоронців. Найкращі «бодігарди» країни показували, як слід утікати від переслідувачів на машині, обеззброювати нападників та захищати VIP-персон. За виступом охоронців слідкували і кореспонденти «5 каналу».

Кореспондент: Повороти, розвороти, об'їзди перешкод, їзда заднім ходом - і все це на високій швидкості. Водії не жаліють шин, демонструючи, як мають діяти справжні охоронці в екстремальних ситуаціях. Та зізнаються: до трюків мають бути готові і самі клієнти.

Микола ФЕШЕНКО, інструктор: «Это очень сложно психологически, нужно готовиться к этому всему».

Кореспондент: Деякі елементи водіння мають навіть власні сленгові назви.

Ведучий: «Упражнение «паровоз». Представьте себе, что ряд охраны - 4 автомобиля. В народе говорят, это разворот контрабандистов «.

Кореспондент: За кілька хвилин глядачів запрошують у салон машини, щоб відчути себе на місці охоронця. Та водії одразу ускладнюють трюк: розгортають машину не на 180 градусів, а на 360. Киянка Віка - одна з небагатьох, хто погодилась і попозувати в ролі перешкоди для машин, і покататися разом з «бодігардами».

Віка: «Отсюда страшнее, чем там. Там абсолютно не страшно. Смотришь в эти лица уверенные - абсолютно не страшно».

Кореспондент: Поки одні охоронці роз'їжджають Хрещатиком, інші спостерігають та готуються до наступного етапу виступів - пішого супроводу. Усе дуже просто: в оточенні охоронців VIP-персона рухається людним коридором, зненацька з'являється нападник. Клієнт хоча і живий, та судді все ж незадоволені, мовляв, надто пізно охоронці нападника вирахували.

Ігор КАЛІНІН, начальник управління Державної охорони України: «Можно было сделать это еще лучше. Если бы он на сотую долю секунды увидел бы признак. Он увидел его чуть позже. Поэтому, конечно же, имели место случаи, когда, к примеру, сотрудник отреагировал не особо качественно, упустил немножечко, поэтому, может, где-то коснулся охраняемого лица».

Кореспондент: Наступного команда з умовним терористом управляється набагато швидше. Самі «бодігарди» зізнаються: в житті не так часто доводиться вихоплювати зброю.

Євген КАРПУХІН, Державна служба охорони МВС у м. Горлівці: «Когда занимаемся с людьми, мы стараемся такого даже не допустить. И у нас такое не приходилось».

Кореспондент: Глядачі від побаченого у захваті.

Хлопчик: «Тут охраняемое лицо в машину с террористами больше всего понравилось».

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:12)
06.06.2010 3:00:17

Сюжет №8
18:11:47-18:14:00 (время эфира)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: Реконструкцію Брусилівського прориву 1916 року відтворили під час четвертого міжнародного історичного фестивалю. У ній взяли участь 1,5 сотні реконструкторів. Фестиваль присвятили двом датам - річниці закінчення Першої світової війни та операції російських військ проти австро-угорців, Брусилівський або Луцький прорив.

Кореспондент: За годину до офіційного відкриття фестивалю учасники проводять останню репетицію, координують дії, перевіряють місця розташування військ. До історичної реконструкції готувалися ретельно: створювали позиції для піхотної оборони, максимально наближені до реальних. Змайстрували навіть наплавний міст через річку.

Чоловік: «Ці мости робилися зі спеціальних платформ. Ось ви бачите 17 платформ розміром 1,5 на 3 метри. І ці платформи опиралися на поплавки так званого «комплекта труднозатопимого имущества».

Кореспондент: Окрім полків російської та австрійської піхоти на реконструкції була і повітряна підтримка. Це екіпаж повітряного корабля «Ілля Муромець Київський».

Чоловік: «Мы будем выступать, как русские воздухоплаватели, должны привести аэростат, мы будем координировать огонь русской артиллерии. Выполнять свою функцию воздушных разведчиков».

Кореспондент: На березі річки Стир 1,5 сотні чоловік відтворювали події, що відбулися 94 роки тому, у червні 1916. Під час наступу південно-західного фронту російські війська під командуванням генерала Прусилова отримали переконливу перемогу над австро-угорськими військами.

Олексій РУДЕНКО, член комітету міжнародного фестивалю «Відлуння великої війни»: «Це була Піррова перемога, величезні втрати російського війська, відсутність резервів і, головне - нескоординованість дій з іншими фронтами призвели до того, що фактично первинний успіх Брусилівського прориву захлинувся і армії знову перейшли до позиційної боротьби».

ТРК Украина випуск 19:00

ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
06.06.2010 7:30:20

Сюжет №1
19:00:10-19:05:40 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: 100 дней президента Януковича, итоги первых трех месяцев работы четвертого президента страны на этой неделе подводила и власть, и оппозиция. Оценки друг другу выставили диаметрально противоположные. Виктор Янукович два дня - сначала депутатам и чиновникам, а потом и журналистам - рассказывал о достижениях его команды. Юлия Тимошенко указывала на ошибки и собиралась на борьбу с властью. И об этом - Наталья Кравченко

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: В зале дворца «Украина» 3600 мест, ровно столько желающих послушать Виктора Януковича и собрали. Не пришел только его предшественник. Официальная версия - Виктор Ющенко в этот день находился за границей, неофициальная - торжественное мероприятие в лучших традициях советских парт-съездов проигнорировал сознательно. Все, что было без меня, - плохо. Виктор Янукович в стиле всех украинских политиков рассказывает, в какую глубокую пропасть загнали страну его предшественники. При нем жить обязательно станет лучше.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Необхідно забезпечити високий рівень і якість життя українського суспільства, як суспільства середнього класу, реалізувати мрію українців про сильну, справедливу, демократичну республіку. Увійти в число провідної двадцятки світу».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Тут достижения этой грандиозной цели - только через реформы. Их президент объявляет во всех сферах. А вот от деления мира на Запад и Восток предлагает отказаться. Украина будет дружить со всеми, но при этом Янукович выделяет ЕС, Россию и США. Коммунисты сразу расстроились: мало президент уделил внимания нашему северному соседу.

Алла АЛЕКСАНДРОВСКАЯ, народный депутат Украины, фракция КПУ: «Серьезнейшим условием, которое может обеспечить нам выход из кризиса, - это, действительно, развитие отношений с Российской Федерацией и другими республиками. Слабо сказано, сказано о стратегическом партнерстве, слабо сказано».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Зато сильно сказано об олигархах. Президент неожиданно пообещал избавить их от влияния на принятие государственных решений.

Владимир ФЕСЕНКО, политолог: «Это пока только заявка на будущее и, скорее, сигнал обществу о том, что олигархи не будут приоритетом для президента. И сигнал олигархам, что им нужно по-новому строить отношения с президентом. Что теперь не президент будет с ними договариваться - они должны договариваться с президентом».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: При этом, судьбу российского олигарха Ходороковского никто из богатых украинцев не повтори, - убежден Владимир Фесенко. Но переформтирование отношений между бизнесом и властью обязательно состоится. Прогнозирует политолог и конституционные перемены.

Владимир ФЕСЕНКО, политолог: «Юридически у нас парламентско-президентская система, а де-факто она уже президентско-парламентская. Захочет ли Янукович оформить это и конституционно - вот это пока не ясно. Намек на то, что конституционные преобразования будут в послании есть, но насколько они будут масштабными, какие они будут по содержанию - ответа пока на этот вопрос нет».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Свою оценку 100 дням Януковича ставит и оппозиция. Несмотря на все обещания бойкотировать выступление гаранта, некоторые оппозиционеры все же пришли в зал - исключительно из уважения к институту президентства.

Кирилл КУЛИКОВ, народный депутат Украины, фракция «НУ-НС»: «Программа системная, стабильная, она правильная. Единственное - что пока нет никакой конкретики. И все, что сказал Виктор Федорович, противоречит многим действиям, которые совершает его правительство. Вот в этом вся проблема».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Тимошенко гораздо категоричней и в оценках, и в характеристиках. На организованной в один день с Януковичем пресс-конференции говорит о сдаче национальных Інтересов, потере демократических ценностей и экономическом провале.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «100 днів роботи президента Януковича виглядають як жарт або як анекдот. Ні бюджет, ні програма соціально-економічного розвитку, ні закони, які вже передані до парламенту, ніяких реформ країні не пропонують».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Так и не примкнувшая к оппозиции Тимошенко группа «За Украину» свое несогласие с политикой Виктора Януковича высказывала на улице. Вешать на уши лапшу рядом с местом выступления президента им не позволили. Милиция оппозицию оттеснила на соседнюю улицу. Виктор Янукович уже на следующий день объяснил журналистам: действия милиции не оправдывает, но и не осуждает. А вдруг бы был спровоцирован конфликт - что тогда делать?

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Те граждане, которые нарушают общественный порядок, независимо от того, к какой политической силе они относятся, их милиция своевременно уберегает от неприятностей».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но больше всего камней в президентский огород на этой неделе летело из парламента. Там принимали поданный Виктором Януковичем закон «О принципах внешней и внутренней политики», тот самый, о внеблоковом статусе Украины и отказе от интеграции в НАТО. В Киеве в этот момент разыгралась стихия, да так, что свет в парламенте исчез. Депутаты от оппозиции увидели в этом зловещий знак. Биоэнерготерапевт Юрий Козлов наоборот утверждает, что передышка во время отключения света была дана свыше специально, чтоб еще раз подумать. И если б закон был неправильный, то молния обязательно бы ударила после голосования.

Юрий КОЗЛОВ, биоэнергоинформотерапевт: «Скорее всего, если брать со стороны мистики, то это лагерь проигравших, в такой степени кипят там и горят, что уже ничего не могут сделать, как только разве что дверь закрыть да венок сорвать. И рубильник дернуть».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но потом выяснится, что никакая молния ни в какой шпиль на куполе не попадала - просто сработала автоматическая система защиты.

ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
06.06.2010 7:30:20

Сюжет №2
19:05:41-19:11:09 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Украина - самая богатая страна в мире... на депутатов. В местных советах их 234 тысячи. Таковы данные вице-спикера парламента Николая Томенка. По его словам, штат раздолья во времена перехода на пропрорциональную систему. Чем на самом деле занимаются депутаты в рабочее и свободное время, выясняла Неля Ковальская. 

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Когда на пороге стрелкового клуба появляется хрупкая девушка, инструкторы по стрельбе приосаниваются и бросаются с советами. После первых пяти выстрелов советы иссякают. Ее парламентские прозвища сплошь связаны с дивным хобби.

Ольга БОДНАР, народный депутат Украины, фракция БЮТ: «Літовский лісовий стрілок, кажуть, і Нікіта, і як хочеш».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Она - одна из немногих дам в парламенте и единственная, кто на «ты» с автоматом. Ольга Боднар с оружием не расстается с третьего класса школы. Обещает: как только 9 исполнится ее дочке Еве-Софии, и малышку отдаст на стрельбу. Занятие это исключительно полезное для воспитания характера. Тем более, для политика-оппозиционера.

Ольга БОДНАР, народный депутат Украины, фракция БЮТ: «Якщо ти цим проникнеш, якщо зброя стає твоєю сутністю, то холодний розум, тверда рука, як казав Дзержинський, це точно. І крім того, вміння себе заспокоювати. Мене дуже важко вивести з себе».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Боднар говорит - она за любую стрельбу, кроме охоты. И когда ее знакомые собираются за дичью, обязательно желает промазать.

Владислав ЛУКЬЯНОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Мое хобби - это сашими и суши».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Владислав Лукьянов - пропагандист японской культуры в парламенте. В 2005 он год провел, как сам выражается, в «оранжевой иммиграции» в стране Восходящего Солнца. Из Японии привез десятки сувениров и знане восточной кухни.

Владислав ЛУКЬЯНОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Если рука чуть-чуть уже мокрая, чересчур, то рис начинает приклеиваться к руке, его тяжело собрать уже будет. И сверху на васаби берем кусочки рыбы, в данном случае это угорь».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Лукьянова в японцах больше всего поразила доброжелательность. Украинцам, - говорит, - это черте надо поучиться. А вот здоровый образ жизни и принципы правильного питания можно исповедовать и у нас.

Владислав ЛУКЬЯНОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Суши, они ели суши, берут руками, и когда вмакивают, то не рыбой вмакивают, а вмакивают рисом. Рисом, ну, приятного аппетита, да».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Сергей Скалько - профессиональный летчик-истребитель, много лет отлетавший на самолетах и вертолетах. А после вдруг пересел на романтичные воздушные шары.

Сергей СКАЛЬКО, депутат Макаровского райсовета: «Летаем с 2000 года, как-то прилип к тепловым аэростатам».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Скалько - депутат райрады Макаровского района. Его пленили макаровские поля. Говорит: это лучшее место для того, чтобы развивать авиацию в любом виде. С его легкой руки даже шар пошили именной, районный. Как минимум раз из десяти шары в воздух так и не поднимаются. Капризные аэростаты не любят сильного ветра, высокого давления и неумелого обращения. Депутат Скалько налетал уже сотни часов, каждый полет, - говорит, - особенный. И не было еще ни одного пассажира, который вернулся бы на землю без сильных впечатлений.

Сергей СКАЛЬКО, депутат Макаровского райсовета: «Суета уходит, ты начинаешь парить как птица и видишь добрых, отзывчивых людей, которые снизу, приглашают тебя в гости либо фотографируют».

Валентина СПИЦА, депутат Гавриловского сельсовета: «Це картопля-сорокоденка називається, це рання капуста, це помідорчики домашні, садили, в парнички повисаджували».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Валентина Дмитриевна - тоже депутат - сельский. Политическую карьеру начала еще до обретения Украиной независимости.

Валентина СПИЦА, депутат Гавриловского сельсовета: «Уже було сім созивів, останні три підряд созиви беруть мене, обирають».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Цели и задачи в селе попроще, чем в столице - то телефон ветерану помочь провести, то уборку снега зимой организовать, чтоб в село могли привезти продукты и почту. Дмитриевна и в депутаты пошла из чисто альтруистических соображений.

Валентина СПИЦА, депутат Гавриловского сельсовета: «Хотілося людям якось допомогти».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Депутатская деятельность не приносит сельскому политику ни гроша. Говорит: парламентские новости смотреть обидно.

Валентина СПИЦА, депутат Гавриловского сельсовета: «Хотілося б, звичайно, щоб якось звернули на нас, сільських депутатів, більше уваги. Як дивишся, скільки отримує депутат Верховної Ради, то нам, звичайно, дуже болісно дивитись це».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Сельские политики даже на сессию добираются - кто как может. Валентину Дмитриевну частенько возит муж - вот на этом, неэкономичном «Москвиче». Поездка в село за 10 километров обходится в полсотни гривен. Пенсия у депутата - 600 гривен, да еще небольшой заработок - продажа молока.

Валентина СПИЦА, депутат Гавриловского сельсовета: «Зараз отримуємо за літр 1 гривню 80 копійок».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: У Валентины Дмитриевны тоже есть хобби - депутат любит петь. Правда, уже давненько ансамблю «Котовчанка», в котором и солирует депутат, репетировать негде - сельский клуб закрыли, вот и собираются певицы зимой в школе, летом - прямо на улице.

ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
06.06.2010 7:30:20

Сюжет №3
19:11:10-19:17:17 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Смерть студента Игоря Индыло в Шевченковском райотделе Киева всколыхнула всю страну. Акции протеста против произвола людей в погонах прокатились по всей Украине. Стражи порядка уверяют: парень убился сам - по неосторожности. К расследованию обстоятельств смерти Игоря подключились журналисты и правозащитники. Но не секрет: доказать вину тех, кто сам считает себя законом, практически невозможно. Жертвы предпочитают договариваться, нежели отстаивать свои права. Стоит ли идти против систему - репортаж Людмилы Барток.

Людмила БОРТОК, корреспондент: Правоохранители. Как сделать так, чтобы, защищая права украинцев, их не лишали жизни? Смерть подростка в райотделе милиции всколыхнула всю страну. Кто виноват - люди в погонах или же слишком твердый пол? Смерть нашла Игоря Индыло в Шевченковском райотделе. До своего двадцатого дня рождения он не дожил всего 1 день. Те, кто провожал парня из общежития, как оказалось, в его последний путь, не верят правоохранителям, мол, студент был пьян, сам упал, сам ударился, сам убился.

Женщина: «Бо я кажу, що в міліції вбили. Звідси дитина йшла жива. Своїми ногами сідав в машину на заднє сидіння до участкового. Він був тверезий в 6 годин. А в 8 годин він чуть був випивший. Він зустрівся зі своїм другом. Но для того, щоб упасть і самому вбиться, і розбить череп...»

Людмила БОРТОК, корреспондент: Смерть Игоря стала последней каплей для усомнившихся в милиции. Акции протеста прокатились по всей Украине. Полетят ли чьи-то головы, либо гибель Игоря Индыло на самом деле была трагическим стечением обстоятельств, станет известно уже на следующей неделе, после экспертизы и заключения прокуратуры. Чтобы ни у кого не возникло подозрений в их достоверности, к расследованию МВД подключило правозащитников и журналистов.

Эдуард БАГИРОВ, правозащитник: «Только таким образом мы сможем своей работой или завоевать доверие милиции, или окончательно уничтожить. Есть такое понятие - накопленная энергия, негативная или позитивная. Вот накопилось это все и прорвало. Все вышли и говорят: мы хотим услышать правду».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Пока же судмедэксперты подтверждают версию о том, что Игорь упал с высоты собственного роста.

Владимир ЮРЧЕНКО, главный судмедэксперт Киева: «Мы нашли морфологические признаки, которые свидетельствуют о том, что травма сформировалась у пострадавшего Индыло вследствие падения. Мозг травмирован на стороне, противоположной месту приложению силы, то есть слева. Справа тоже есть признаки травмы, но они в меньшем объеме. Очень Інтересный вопрос, что привело к этому падению».

Константин СТОГНИЙ, советник министра МВД Украины: «Якщо буде доведена провина працівників міліції, вони будуть жорстко покарані, як того вимагає законодавство України. Якщо вони не винуваті, то вони повинні продовжувати свою роботу».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Юрий, подросток из Донецка, говорит, что познакомился с альтернативными методами воспитания украинской милиции. Попал в РОВД после драки. От участия в ней не отказывается, а вот кражу мобильного отрицает.

Юрий: «Застегнули руки сзади спинки наручниками, начали бить по почкам, по спине, по шее. Говорят: сейчас, посидишь еще минут 20, мы сходим за противогазом и тебе «слоника» устроим, как они называют. Одели противогаз, когда я уже задыхался, уже не мог дышать, они пускали дым. Они говорят: если твоя мама даст 10 тысяч, то будешь ты гулять, а так тебя посадят на 8 лет».

Людмила БОРТОК, корреспондент: После «приема» в РОВД Юрия госпитализировали. 

Ирина, мать Юрия: «Сотрясение мозга, ушибы позвонка, грудная клетка. Все вместе».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Несмотря на диагноз, доказать что-либо матери несовершеннолетнего не удалось. Обращалась и в прокуратуру, и к областному милицейскому руководству.

Александр ВАСИЛЬЕВ, начальник РОВД Пролетарского района Донецка: «Прокуратурой района была проведена проверка, каких-либо телесных повреждений обнаружено не было. Это показала и судмедэкспертиза, и показания врачей. И поэтому мы приняли решение об отказе в возбуждении уголовного дела».

Ирина, мать Юрия: «Не видят состава преступления они. Сотрудники милиции его якобы и не трогали, получается».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Вешать ярлыки на милицию несправедливо, - говорят правозащитники, - ведь среди людей в погонах немало настоящих героев, для которых слово «честь» - не пустой звук. Менять необходимо прежде всего систему, методы работы которой были заложены еще в тоталитарном СССР. На заявления жертв суды и прокуратура, как правило, не реагируют. Этим многие пользуются.

Александр БУКАЛОВ, правозащитник: «Нужно доказать, что избиение было. При этом, к сожалению, наши милиционеры не учитывают, что европейская практика противоположно. Если человека задержала милиция, и он вышел с синяками, то должна доказывать милиция, что она не причастна к этим синякам».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Смерть Игоря Индыло стала своего рода отправной точкой для массовой зачистки в органах. То, что система прогнила, признает и министерское руководство.

Константин СТОГНИЙ, советник министра МВД Украины: «Затримані найвищі керівники міліцейського відомства за підозрою у скоєнні злочину. В суспільстві немає довіри до органів внутрішніх справ. І схема, яка до сих пір була в Україні в МВС, її можна назвати корупційною».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Комиссар по правам человека Совета Европы Томас Хаммарберг подтверждает.

Томас ХАММАРБЕРГ, комиссар по правам человека Совета Европы: «Чтобы уничтожить коррупцию в Украине, необходимы не только хорошие законы, но и политическая воля руководства страны. Мне продолжают поступать сообщения о жестокости со стороны милиции - это должно прекратиться».

Людмила БОРТОК, корреспондент: В Совете Европы отмечают, что час «икс», когда уже невозможно игнорировать права людей и верховенство закона, для Украины настал. Европейские чиновники надеются, что это поймут и в Украине.

Кристос ДЖАКУМОПОЛОС, глава директората мониторинга Совета Европы: «В Страсбургском суде по правам человека немало дело о жестокости украинской милиции. Как правило, случаи насилия не расследуются должным образом. Мы говорили о таких гарантиях, как присутствие адвоката при аресте, право сообщить о происходящем родственникам и, конечно же, медицинский осмотр до и после попадания в участок».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Совет Европы и ЕС объединились в попытке создать в Украине систему предотвращения жестокости в правоохранительных органах. Одно из предложений - организовать милицию для милиции.

ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
06.06.2010 7:30:20

Сюжет №4
19:17:18-19:22:24 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Опасный труд. Ежегодно 7 тысяч украинцев заболевают на рабочем месте, и это только официально. Получив увечья, большинство людей просто не в состоянии доказать, что травма профессиональная. На первом месте по профзаболеваемости угольщики, на втором - металлурги. Сложнее всего офисным работникам. Установить, что из-за постоянной работы за компьютером они потеряли зрения, или же большая ответственность стала причиной психологического расстройства, невозможно. Больше знает Максим Скичко.

Максим СКИЧКО, корреспондент: Давление в норме, пульс тоже. И только вчера прооперированный больной уже завтра встанет на ноги. То, что пациенты называют чудом, хирург Константин Циганенко - работой, на которой, спасая жизни других, всегда рискует своей.

Константин ЦИГАНЕНКО, зав. отделением анестезиологии и интенсивной терапии: «Потенциальный риск заболеть тем же туберкулезом, той же ВИЧ-инфекцией, тем же гепатитом В или С, конечно, у нас есть».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Такие диагнозы у врачей могут считаться профессиональными. Говорить об этом, как правило, не принято.

Константин ЦИГАНЕНКО, зав. отделением анестезиологии и интенсивной терапии: «Это наша работа, мы должны ее делать, мы должны принимать какие-то меры профилактики, средства защиты. Надо эту работу делать - мы ее делаем».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Рабочий день программиста Максима Иванова начинается в 8 утра, а вот заканчивается - уже как получится. Бывает и такое, что за компьютером проводит сутки.

Максим ИВАНОВ, программист: «Ты можешь сосредоточиться конкретно на проекте, вникнуть в него и в принципе не замечать, что уже ночь проходит, уже утро. Ты встаешь со стула, у тебя болят колени, спину... такое ощущение, что ты всю жизнь сидел и не ходил».

Максим СКИЧКО, корреспондент: О здоровье пока не задумывается, признается: на первом месте карьера. 

Максим ИВАНОВ, программист: «Стараешься работать по максимум. И деваться некуда. Пока жалоб на здоровье нет, ты больше работаешь, нагрузку даешь максимальную».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Бронхит, астма, радикулит, глухота, варикоз, ларингит. Список профессиональных заболеваний в Украине насчитывает несколько десятков диагнозов. Медики констатируют, сегодня, даже теоретически, назвать безопасную специальность - сложно. 

Анжела БАСАНЕЦ, зав. отделом профессиональной патологии Института медицины труда АМН Украины: «Професія начебто не ризикована по розвитку профзахворювання, але робоче місце пов'язане із впливом шкідливих факторів, і ми визнаємо: незалежно від професії, при наявності впливу шкідливого фактора, навіть того, що поруч, професійне захворювання».

Максим СКИЧКО, корреспондент: По словами Анжелы Басанец, официальная статистика про заболевания не отражает действительности. Из-за бюрократических проволочек доказать утрату здоровья на рабочем месте крайне сложно.

Анжела БАСАНЕЦ, зав. отделом профессиональной патологии Института медицины труда АМН Украины: «В нас рівень професійної захворюваності нижчий, ніж в країнах Європи, де умови праці є набагато кращими»

Врач: «Решением комиссии вы признаны инвалидом третьей группы с причиной профессиональное заболевание».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Историю болезни шахтера Павла Викторовича врачебная комиссия зачитывает несколько минут. Хронический радикулит и еще целый букет сопутствующих болезней. Инвалидность дали пожизненно. Бывший горняк рассказывает: все здоровье осталось под землей.

Павел ДРЫГА, бывший шахтер: «Проблема со спиной от тяжелого труда, сырость, жарко, пыль, грязь везде. И тяжелый сильно труд - спина, радикулит, уже невозможно работать».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Такая же ситуация и у большинства напарников, здоровых никого нет. Только диагнозы разные, - заверяет шахтер. Сетует: в свои 52 года на работу устроиться - даже охранником - не может. 

Павел ДРЫГА, бывший шахтер: «Кто же возьмет инвалида на работу? Шахты ж вывели, а в связи с кризисом на поверхности рабочих мест нет».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Шахтеры, металлурги и машиностроители - фактические лидер по профзаболеваниям, - утверждает глава экспертной комиссии Елена Лепихова.

Елена ЛЕПИХОВА, председатель Донецкой областной медико-социальной экспертной комиссии: «Сейчас к нам чаще всего приходят лица, которые имеют несколько профессиональных заболеваний, или трудовые увечья и профессиональные заболевания».

Алексей БИЛОУС, инвалид: «Это все после аварии. Все справочки, бумажечки».

Максим СКИЧКО, корреспондент: В 28 лет бывший охранник Алексей Билоус остался инвалидом второй группы. Роковую аварию практически не помнит. Ехали на срочный вызов, а потом вдруг очнулся в реанимации.

Алексей БЕЛОУС, инвалид: «Начал одевать бронежилет, застегивать, проверять. И, видно, был удар. Я не помню больше ничего, все. С этого момента больше ничего не помню».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Перелом обеих ног, ушиб грудной клетки, отек мозга. Он до сих пор практически не ходит. С работы уволили, но вот доказать, что увечья получил именно в рабочее время, не может. 

Алексей БИЛОУС, инвалид: «Мне надо, в первую очередь, получить свое, то, что мне надо по закону. Все, больше ничего от них не требую».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Без акта, который подтверждает, что Алексей находился на работе, врачи не смогли освидетельствовать трудовое увечье. Группу получил по бытовой травме. Сможет ли когда-нибудь снова нормально ходить, медики не обещают.

Юлия БИЛОУС, жена Алексея: «Головные боли на всю жизнь. Это 100% давление, нельзя находиться на солнце, нельзя нервничать. То есть такой, очень-очень щадящий режим, как у дедушке» 

Максим СКИЧКО, корреспондент: Именно нежелание работодателей и усложненная процедура определения профдиагноза - одна из главных причин того, что по статистике уровень профзаболеваемости невысок. Сколько же украинцев в реальности зарабатывают себе болезни, сказать сложно.

ТРК «Украина» : Програма «События недели» (випуск 19:00:04)
06.06.2010 7:30:20

Сюжет №5
19:22:25-19:28:50 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Сегодня в Украине День журналиста. Современное общество без информациии, средств ее передачи, профессионального взгляда на события и факты нашей жизни трудно представить. Как итог, каких усилий прилагают наши коллеги ради всенародной любви. Для одних профессия - способ вооружиться, для других - смысл жизни. О тех, кого ноги кормят, Андрей Кузаков.

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Журналист - это свидетель события, ни в коем случае не участник. Но часто репортеры сами оказываются в эпицентре внимания. Последняя неделя - тому пример. Правда, какое отношение эти люди имеют ко второй древнейшей, сразу выяснить не удалось. На этих кадрах - обычное киевское кафе. Спор, который перерос в драку, участник инцидента разрешил с помощью резиновых пуль. Досталось даже наряду милиции. Позже стрелявший предъявил удостоверение внештатного журналиста. И здесь без пистолета не обошлось, задержанный представился директором Донецкого независимого медиа-союза. Как выяснилось, у него нашли оружие, якобы переделанное под травматическое.

Милиционер: «С виду газовый пистолет. При его разборе смотрим внутрь, видим обычный глухой створ. Невооруженным глазом видно, что пистолет с явными признаками переделки». 

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Что эти люди не псевдожурналисты, правоохранителям еще предстоит выяснить. Но то, что профессия может стать прикрытием ради корыстных целей - факт. Основное преимущество - покупка травматического оружия.

Римма ФИЛЬ, главный редактор издательства «Донецкие новости»: «Корочка журналиста на самом деле довольно-таки серьезный документ. И для журналистов иногда, это не секрет, раскрываются те двери, двери чиновников, которые закрыты для остальных».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Ведущий на ТВ и милиционер одном лице, Константин Стогний подтверждает: как среди сотрудников МВД, так и журналистов бывают оборотни.

Константин СТОГНИЙ, главный советник министра МВД: «И в то же время надо помнить то, что форма или мундир не всегда защищает. И может быть это защитник, и может быть какой-то враг народа, что мы тоже выявляем. Так что среди журналистов может быть человек не совсем добросовестный».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Научить нельзя, научиться можно. И для этого потребуется 5 лет в профильном вузе. «Событиям недели» хватило дня, чтобы первокурсница специальности «журналистика» еще раз удостоверилась в правильности своего выбора. Несмотря на сомнения, девушку отпускает лично директор института.

Наталья ЗЫКУН, директор института журналистики: «Підготовка журналіста - це не тільки робота в аудиторії, це не тільки зйомки, це робота над собою, це спілкування із людьми, тобто це серйозний життєвий досвід. Але зрозуміло, що за один день можна навчити якимось технологіям, можна навчити якимось прийомам».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Требования к Кристине - как к настоящему опытному журналисту: поиск темы, разработка подачи, умение договориться, съемка, написание текста, монтаж. Начинаем курс молодого бойца, тема сюжета - детский алкоголизм. С первого раза пообщаться героями пока не получается.

Кристина СЕМЕНЧУК, студентка Института журналистики «Девушки, здравствуйте! Можно пару слов, скажите мне? Пару слов, легкий вопрос. Скажите, пожалуйста, как вы думаете, есть в нашей стране проблема детского алкоголизма?»

Девушка: «Мы все так болеем. На голову».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: В следующий раз удалось заполучить не только Інтервью, но и комплимент - от сокурсника.

Парень: «Неплохо, даже очень. Хорошо даже».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: За экспериментом с восторгом наблюдает Артур. По образованию он экономист, азы журналистского творчества постигал сам. Институт ему в этом не помог.

Артур ШМЕЛЕВ, журналист: «На первом курсе обучают тому, что не пригодится вообще в практике. Это не нужно. Кого мы готовим, каких журналистов, чего журналистов?»

Кристина СЕМЕНЧУК, студентка Института журналистики «За сколько времени можно стать журналистом?»

Артур ШМЕЛЕВ, журналист: «Времени? Это либо родиться, либо не дано. Стать журналистом невозможно, вот так, чтоб выучиться».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Кристина бросилась на Софиевскую площадь, чтобы доказать Артуру обратное. Ищем героя, видим: Виталий Кличко проводит экскурсию для мэра швейцарского Берна. Тема материала резко изменилась.

Кристина СЕМЕНЧУК, студентка Института журналистики «Мне пока нравится. Я пока еще ничего не понимаю, но мне уже нравится. Я смотрю, как другие журналисты бегают, ну и я так и понимаю, что надо и мне так делать».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: А вот и первая пресс-конференция. Спортсмен делает исключение - соглашается на эксклюзивное Інтервью, заодно делиться мнением о журналисткой профессии.

Виталий КЛИЧКО, чемпион мира по боксу: «Ни в коем случае не стоит недооценивать профессию журналиста. От журналистов очень многое зависит, демократия базируется, прежде всего, на свободе прессы и свободе высказываний».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: С заданием написать текст студентка едва справляется. Делаем выводы.

Кристина СЕМЕНЧУК, студентка Института журналистики: «Мне очень понравилось, на самом деле я поняла, что профессия журналиста - это тяжело. Не так легко бегать по городу и собирать информацию».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Во время просмотра випуска новостей зритель никогда не узнает, что происходило за кадром. «События недели» приоткрывают занавес. В то же время, профессия журналиста остается одной из самых опасных в мире. В прошлом году во время исполнения служебных обязанностей погибло 80 репортеров, 1,5 тысячи стали жертвами нападений или угроз.

Юрий СУГАК, ведущий: Профессиональный праздник журналисты отметили сегодня маршем за свободу слова. Около сотни наших коллег прошлись от майдана Незалежности до Кабинета министров, Верховной Рады и администрации президента. Туда участники акции передали номер газеты «Украинская правда» за 6 июня 2014 года. В ней опубликованы юмористические материалы о политиках, олигархах и деятелях культуры. Так журналисты демонстрировали прохожим борьбу за свободный доступ к информации и прекращение давления на сотрудников СМИ со стороны власти.