Основні теми:

«1+1» випуск 19:30

Ні свого авіапрому, ні атомної енергетики, ані газової труби, як це підозрювала опозиція, Україна Росії не віддала. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтерв'ю з Віктором Януковичем, Президентом України. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Українці мають привід замислитися скільки насправді обранців потрібно в нашій головній раді - Верховній. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Підозрюваного у зґвалтуванні випустили. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Упродовж 7-ми років судмедексперт замовчував факт вбивства. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Гість студії - Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр України. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Сегодня, на седьмую неделю после Пасхи православные отмечают Троицу. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Итоги визита Медведева. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Реформы начнутся в 2011 году: Інтервью Януковича. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Из-за «шашечных» боев в Раде депутаты попали на допрос. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Лишенные родины: Крымские татары отметили годовщину депортации. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Україна дебютировала в Каннах. «Далі буде»?. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

Візит московського гостя. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Гість студії - Віктор Янукович, Президент України. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Євровалюта наробила галасу. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Західну Україну охопила повінь. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Віряни святкують Трійцю. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Палац «Україна» відзначив 40-річний ювілей. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 21:00

Російський Президент відвідав Київ. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

З усіх підписаних Януковичем і Медведєвим документів на історичність претендує угода про демаркацію кордонів. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Київські домовленості Президентів Януковича та Медведєва залишають місце для вдумливого аналізу. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Алкоголь, тютюн та бензин можуть подорожчати. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Верховна Рада дозволила проведення у 2010-му році військових навчань інших держав на території України. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

На Венецію перетворилися і деякі райони в Україні. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Україна не отримала пальмової гілки. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

ТРК Україна випуск 19:00

В Киеве состоялась уже седьмая встреча глав Украины и России . ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Медикаменты и оборудование, предназначенное для борьбы со свиным гриппом, остались не использованными . ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Антимонопольный комитет взял под прицел медучреждения, где под видом благотворительной помощи требуют деньги. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

В Одесской области школьник умер во время урока физкультуры. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Против двух работников милиции прокуратура Донецкой области возбудила уголовное дело. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Молодые украинские музыканты и ученые обречены на голодное существование. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Україна в рейтинге конкурентоспособности на предпоследнем месте. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

1+1 випуск 19:30

Ні свого авіапрому, ні атомної енергетики, ані газової труби, як це підозрювала опозиція, Україна Росії не віддала           вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

23.05.2010 5:30:18

Сюжет №1

19:30:47-19:36:07 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Катастрофи не сталося. Ні свого авіапрому, ні атомної енергетики, ані газової труби, як це підозрювала опозиція, Україна Росії не віддала. Принаймні у цей приїзд Президента Медведєва. Навпаки дружба, що там стрімко зміцнювалася після інавгурації Президента Януковича виявилася дружбою із розрахунку.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Штормовий вітер, дощ і навіть град ускладнили Києву теплий прийом високого московського гостя. План першого офіційного візиту Дмитра Медведєва до української столиці довелося трохи підкоротити. А розпорядником протоколу чимало понервувати. В очікуванні Президентів кілька разів міняють рішення про проведення навіть офіційної церемонії зустрічі. На ганку воду з промоклих червоних доріжок вичавлюють просто під ноги промоклій почесній варті. Втім деякою розрадою для неї мало б стати привітання Президента Росії українською мовою.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Вітаю воїнів».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Не так бадьоро вітали візит господаря Кремля вітчизняна опозиція. Вона підозрювала: будуть підписані документи, що віддадуть у руки Росії український авіапром, ГТС, атомну енергетику тощо. Натомість Президенти підписали лише 3 спільні заяви - угоду про делімітацію кордонів на суходолі, яка чекала на автографи 7 років, підписали міністри закордонних справ. Експерти кажуть, що розподіл спірних територій по яких пройде кордон на місцевості відбувався за українським сценарієм. І Москва пішла на обміни землями, погодившись з пропозиціями Києва. А зафіксувавши кордон з Росією Україна зробила крок на зустріч Європі.

Віталій КУЛИК, директор центру дослідження проблем громадянського суспільства: «Демаркація кордонів з Російською Федерацією було однією з умов, неофіційних умов, надання України дорожньої карти на набуття безвізового режиму».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Більше проблем з водними кордонами. Робоча група вже провела 27 раундів переговорів. Всі вони зводяться до проблеми Керченсько-Єнікальської протоки, яка зараз належить Україні. Тож і плата за прохід цим фарватером, а це мільйони, йде до української кишені. Росіянам, - твердять експерти, - теж до смаку такий ласий шматок. Не обійшов візит і вічної теми - газу. Бо саме Медведєв у Києві зізнався: для Росії газ швидше універсальний політичний інструмент, аніж паливо.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Газ - это конечно химия, но и физика еще и экономика. И даже политика».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: І саме політична складова протистояла економічним програмам українського бізнесу. Кремлівський господар зустрівся з найвпливовішими бізнесменами держави, які мали фактично одне суперзавдання - відновити схему «українські товари за туркменський газ». Однак доступу до труби «Газпрому» без якої газотоварна схема з Туркменістаном мертва Україна не отримала. Навіть у вигляді обіцянки.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Україна не самостоятельно ушла с рынка средней Азии, газовых рынков. А Украину вытолкали. Ну мы никаких претензий никому не предъявляем и не можем естественно предъявлять. Но мы бы хотели вернуться у этому вопросу».

Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства: «Фактично це консолідований інтерес українських фінансово-промислових груп. І так чи інакше Україна буде піднімати питання прямих поставок з центральної Азії. Те, що Медведєв справді з'їхав з цієї теми вказує на те, що Росія також поки що не має відповіді на це запитання».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Не отримала Україна і гарантованих обсягів газу для транзиту власною трубою. На фоні обхідних маршрутів «Північного» і «Південного потоку» така невизначеність виглядає як серйозна економічна загроза.

Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: «Эта вот неопределенность, она не дает возможности нам сконцентрировать и людские ресурсы, и промышленный потенциал».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: І хоч російський Президент доволі мало говорив про газове співробітництво, Росія хоче його розширювати. Але не в Азії, а на українській території. Найактивніше зараз Москва обговорює варіанти злиття «Нафтогазу» і «Газпрому».

Ігор СЕЧІН, віце-прем'єр уряду Російської Федерації: «Газпром» і «Нафтогаз» обговорюють різні варіанти. Один з них може бути створення СП з наступною на другому етапі можливість додаткової інтеграції. Ринок України для «Газпрому» сам по собі дуже цікавий. «Газпром» зацікавлений у виході на цей внутрішній ринок. Це його мета».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Глава «Газпрому» Олексій Міллер пішов далі. В Києві заявив, що після об'єднання «Нафтогаза» та «Газпрому» має намір модернізувати українську ГТС коштом очолюваної ним корпорації. Українська ж позиція така - якщо газотранспортний консорціум і створювати, то лише за участі Європи. Втім детально говорити на цю тему українські посадовці все ж таки уникали. Натомість ніщо не завадило говорити впливовому газовому олігарху Дмитру Фірташу.

Дмитро ФІРТАШ, власник «Росукренерго»: «Россия тогда поглотит Украину. Вы посчитайте сколько стоит «Газпром» и вы посчитайте сколько стоит НАК «Нафтогаз Украины». Можно идти на это, но тогда надо предложить российской стороне, что мы купим половину «Газпрома». Ну во-первым нам для этого нужны деньги с вами. А во-вторых нам обязательно как бы нужно еще и получить от них одобрение. Они все же как бы больше с такой имперской замашкой. То есть они хотят поглотить, а не как бы отдать нам. Поэтому я не верю, что это будет».

Олександр ГУДИМА, міністр палива та енергетики опозиційного уряду, фракція БЮТ: «Компроміс буде знаходитися десь посередині. Наш газовий ринок олігархи скажуть не чіпайте, але ми готові будемо віддати вам нафтотранспортну і газотранспортну системи».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Медведєв поїхав, але найважливіші питання взаємин - газ і кордони знову до кінця не вирішені. І здається, за будь-якої влади в Україні саме ці проблеми стають лакмусовим папірцем для відносин між Києвом та Москвою.

Інтерв'ю з Віктором Януковичем, Президентом України           вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

23.05.2010 5:30:18

Сюжет №2

19:36:08-19:42:47 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Що залишилося за кадром, що не оголошували публічно тепер найбільше цікавить коментаторів візиту. Саме про це і намагалися розпитати ми із колегами Президента Януковича під завісу тижня. Вікторе Федоровичу, вітаємо вас. І хочемо зразу почати із одного найбільш інтригуючих моментів ваших останніх переговорів із Президентом Росії. В той час, коли перебував у Києві, керуючий його справами заявив у Москві, що Росія домагатиметься, щоб Україна передала їй всю власність колишнього Союзу. Тобто погодилася на так званий давно відомий нульовий варіант. Чи обговорювалося це із Президентом Медведєвим, про які об'єкти йдеться і яка позиція Києва зараз?

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Цей процес, він йде практично з перших років незалежності України. І ми не бачимо на сьогоднішній день поки що рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його треба розділити це майно між країнами колишнього СРСР. А як це зробити, механізму поки що немає».

Алла МАЗУР, ведуча: Під час цієї зустрічі із паном Медведєвим піднімалася ця тема?

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Ні. Ми не обговорювали це питання».

Алла МАЗУР, ведуча: І ще одне, в чому головна проблема із делімітацією водного кордону? Оскільки сам Президент Росії визнав, що переговори з цього приводу будуть складними, важкими?

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Вони дійсно дуже складні, дуже важкі ці переговори. Але їх треба проводити. Не простими були переговори по демаркації кордону між Україною та Росією, між Україною та Білорусією. Але врешті-решт ми вирішили це питання. І фактично ми починаємо практичну роботу. Створюються спільні комісії з Росію, з Білорусією. Я найближчим часом зустрінуся з Президентом Лукашенко. Десь на кордоні».

Оксана СОКОЛОВА, телеканал «ICTV»: «Віктор Федорович, під час нинішнього візиту Президента Медведєва ви підписали низку важливих документів. Але за рамками цього підписання лишилися проекти, які до того активно обговорювалися у суспільстві. Це інтеграція наших авіаційних комплексів, атомна енергетика, газотранспортна система. Яка подальша доля цих проектів і яким будуть надалі пріоритети у наших подальших переговорах з Росією?»

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Ми не виступаємо за чи проти того чи іншого проекту. Ми кажемо, що кожен проект, який дасть нам додаткові можливості зростання економіки, ну наприклад літакобудування. Безумовно переваг набагато більше, ніж недоліків. Але як порахувати відсотки власності з однієї і з іншої сторони - це питання досить непросте».

Алла МАЗУР, ведуча: Вам напевне відома думка Президента Кучми, який висловився з приводу того, що Україна в цій кооперації, саме в авіабудуванні мусить мати контрольний пакет для того, щоб не перетворитися в конструкторське бюро для Росії. Ваша точка зору.

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Рішення буде прийняте справедливе. Україна наполягатиме на тому, щоб якомога скоріше запрацював цей комплекс. Сьогодні він не працює. Бачите, ми випускаємо тільки моделі, які проходять іспити, а далі ми не будуємо літаки. Будувати один літак на рік - це не авіабудування, це артіль. Треба виходити на серійну роботу, на серійний випуск. Всім, хто радить сьогодні. Чому вони не робили цього раніше?»

Алла МАЗУР, ведуча: ЄС останніми днями зробив конкретний і достатньо помітний крок на зустріч Україні. У складний для себе кризовий час Європарламент виділив Україні півмільярди євро фінансової допомоги. Чи є у Президента Януковича якась така дорожня карта, план конкретних кроків для зміцнення співпраці з Євросоюзом?

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Ми намітили цей план на 2010-й рік і ми його виконуємо. Перш за все ми сьогодні йдемо шляхом лібералізації візового режиму, кінцевою метою якого є взагалі безвізовий режим України з Європою. Друге - це створення зони вільної торгівлі. Є план на червень-місяць. Будуть прийняті, ціла низка буде прийнята законів, яка фактично відкриває шлях до прийняття рішення. І третє - це отримання асоціації для України».

Оксана СОКОЛОВА, телеканал «ICTV»: «На сьогодні ми знаємо, що повноваження місцевих голів, вони закінчуються в квітні-травні. Місцеві вибори були відмінені, ми знаємо, через брак коштів. І тема призначення наступної дати, вона активно обговорюється останнім часом. Ваша позиція - коли б мали відбутися в країні нові місцеві вибори?»

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я найближчим часом почну консультації з політичними силами всіма, які є в Україні. В тому числі і опозиційними. Я вважаю, що на рівні селищному треба проводити мажоритарні вибори. Тобто є більше місяця роботи парламенту, а це означає, що якщо винести ці законопроекти найближчим часом, їх можна прийняти і готуватися до виборів восени. Це моя позиція».

Алла МАЗУР, ведуча: Крім того, відповідаючи на запитання про внутрішню політику, Президент України наголосив на успішній реалізації плану відновлення владної вертикалі. І синхронній роботі Президента, Кабміну та парламенту. Без цього позитивних перетворень чекати нічого, - вважає Віктор Янукович. А от самі перетворення варто чекати найближчим часом. Команда експертів і фахівців працює і вже в червні глава держави має намір оголосити стратегічний план реформ для України.

Українці мають привід замислитися скільки насправді обранців потрібно в нашій головній раді - Верховній             вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

23.05.2010 5:30:18

Сюжет №3

19:42:48-19:48:12 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Ну а поки що українці мають привід замислитися скільки насправді обранців потрібно в нашій головній раді - Верховній. Утримання депутатських боїв обходиться народній кишені дедалі дорожче. Останній кошторис для себе парламент збільшив аж на 115 мільйонів гривень, причому у режимі цілковитої секретності.

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Узагалі вони залюбки коментують будь що. Але не цього разу.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: «Я не буду цього коментувати. Хай із регламентного комітету говорять».

Народний депутат України: «Я не розумію, я спеціаліст в інших питаннях».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Не вивчали, не голосували, не розуміють, - переконують народні обранці кількість грошей, що самі собі постановили виплачувати. За мільйони платників податків справжня битва розгорілася. Всі пристрасті через утаємниченість, - запевняли опозиціонери.

Олег ЛЯШКО: «Голова Верховної Ради намагається протягнути кошторис, як кота в мішку».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Це теж законодавчий орган німецький, називається Бундестаг. Тутешні депутати так само існують коштом платників податків. Фінансова звітність просто в Інтернеті. Все до єдиного євро.

Бернд ШЕЛЕН, депутат німецького Бундестагу: «Ось дивіться, кожен депутат Бундестагу отримує щомісяця 7 тисяч 668 євро. Також нам виплачують на офісні витрати - 3 тисячі 960 євро. Плюс на зарплати співробітникам. Але це окремо через бухгалтерію».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Звітувати в мережі, - запевняє пан Шелен, - ознака гарного смаку.

Бернд ШЕЛЕН, депутат німецького Бундестагу: «Нас обирали і тепер ми відповідаємо перед власними виборцями. Тому всі, хто цікавиться знають скільки заробляє депутат».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Український спікер бажання знати куди і скільки піде грошей порівняв із втратою сумління.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Якщо ви хочете на всю країну полоскати цю білизну, то у вас означає у деяких людей абсолютно немає совісті. Заспокойтеся».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Тільки-но заспокоїлися, на сайті Верховної Ради з'явилися 5 сторінок - рядків зі стовпчиками. Але зрозуміти за канцелярським закупівля товарів та поточні трансфери куди витрачатимуть кошти нереально. Проте стало очевидним. Уздовж нинішнього року депутатське зібрання проїсть понад 875 мільйонів гривень.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, голова регламентного комітету ВР: «В минулому році було трохи менше. Виріс на рівень інфляції у державі».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Насправді існування парламенту державі обійдеться українцям цьогоріч дорожче на 115 мільйонів. За депутатською логікою це і означає затягнути паски.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, голова регламентного комітету ВР: «Финансирование в недостаточности выделено, но мы находимся все в одинаковых условиях».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Хто з ким перебуває в рівних умовах очільник регламетного комітету не уточнив.

Чоловік: «Скільки? Питання не в тому скільки вони заробляють, 20 тисяч, чи 25. Вони на ті гроші і так не живуть».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Андрій з Лесею звичайна українська родина. Оидва викладають у львівських школах. Їхнє існування ґрунтується на цифрі без нулів.

Леся ХАЛЯВКА, учитель загальноосвітньої школи: «У мене є доплата за перевірку зошитів і за класне керівництво. Тобто на руки я отримую 1500 гривень».

Ксенія ЛЯПІНА: «Дешевий політик дорого обходиться державі».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Насправді не такі вони вже й дешеві 450 народних діячів. Цьогоріч кожен із них матиме у середньому 17 тисяч гривень заробітної плати. Стільки ж на утримання власних помічників. Плюс ті таки 17,5 тисяч окремим рядком на виконання повноважень щомісяця. Поправити здоров'я депутат зможе на 35 тисяч матеріальної допомоги. Вартість путівки до 5-ти тисяч гривень йому теж відшкодують. 27 тисяч гривень у розпорядженні народних обранців на проїзд та 1700 аби не пітніти в загальних залах аеропортів. 25 годин на місяць депутати можуть використовувати безкоштовно авто з парламентського гаража. Народом обранці запевняють не знають кому на що і скільки.

Народний депутат України: «Я не знаю скільки там на лікування, чи на що там».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: 17 тисяч гривень зарплата народного депутата України. Депутат емоцій не приховує.

Народний депутат України: «Це забагато».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Напевне не дуже, бо за знання іноземних мов, вчені ступені та особливі умови праці слуги народні отримують додатково.

Олександр СТОЯН, народний депутат України: «А ви вважаєте не важкі умови, коли тебе травлять газом? Так що тут, бачите, такі загрозливі умови. Треба компенсувати».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Його умовам праці теж не позаздриш. 27 років під землею видобуває вугілля.

Валерій МАРІКУЦА, шахтар: «Там тяжело и металл таскать, и воздух там пыль все время. Микропыль все время поступает в легкие».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: На оздоровлення шахтарська родина складає цілий рік. А до Криму все-одно не потрапляє. Ледь не кожен перший, - запевняє, - пільгами не користується.

Ксенія ЛЯПІНА, народний депутат України: «Я не користуюся спеціальної медициною взагалі».

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат України: «Я вас запевняю, депутати їздять на своїх автомобілях».

Олександр СТОЯН, народний депутат України: «Я наприклад ніколи не користуюся санаторіями».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Але й відмовитися від запропонованого не відмовляються.

Андрій ШКІЛЬ, народний депутат України: «Відмовитися від заробітної платні немає інструменту на превеликий жаль».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Втім, зменшити витрати на утримання ось цієї споруди та всього, що з нею пов'язано цілком реально. Якщо не фінансовою логікою, то хірургічною. Наприклад просто скоротивши удвічі кількість народних депутатів. Самі ж зізнаються: не ефективні.

Ксенія ЛЯПІНА, народний депутат України: «Це політичний орган. Його ефективність вимірюється політично. А ніяк по-іншому. Ми працює не ефективно2.

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Нині утримання Ради для кожного українця коштує 19 гривень на рік. Стільки ж, близько 2 євро платить німець своїм депутатам. Різниця лише в якості життя.

Підозрюваного у зґвалтуванні випустили             вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

23.05.2010 5:30:18

Сюжет №4

19:48:13-19:54:18 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Підозрюваного у зґвалтуванні випустили. Справа педофілів, що шокувала Україну перед президентськими виборами цього тижня зробила крутий віраж. Через 9 місяців безплідного слідства Дмитро Полюхович на волі. Його, нагадаю, підозрюють у гвалтуванні власних дітей з групою осіб. У справі фігурують також троє народних депутатів, високопосадовці міжнародного дитячого центру «Артек» і навіть священик. Діти на свідченнях яких базується справа, живуть із матір'ю під постійною охороною. Не виходять із квартири і вчаться вдома. Але слідство через 9 місяців мовчання заявляє про брак доказів.

Жінка: «Даних, які б підтверджували показання потерпілих відсутні».

Кореспондент: А чи було зґвалтування дітей взагалі? У це питання вперлося слідство через 9 місяців роботи над так званою артемівською справою, - звітує Верховній Раді голова спеціальної слідчої комісії Катерина Самойлик. На початку великого скандалу сам факт зґвалтування не викликав сумнівів ані у тодішнього міністра МВС Юрія Луценка.

Юрій ЛУЦЕНКО: «Вина громадянина П доведена показами малолітніх потерпілих, висновками судово-медичних експертиз».

Кореспондент: Ані в одного з фігурантів справи депутата БЮТ Віктора Уколова. У своєму блозі нардеп написав, що намагався допомогти підозрюваному у зґвалтуванні власних дітей Дмитру П. Та найнятий ним адвокат Михайло Кваша відмовився працювати через безперспективність справи.

Блог Віктора Уколова: «По мнению адвоката, доказательства были неопровержимы. Подделать из возможно, но такую подделку легко обнаружить. Потому никто бы не рисковал. Кваша категорически отказался от защиты Дмитрия».

Кореспондент: Тоді ж Інтернет-видання «Українська правда» оприлюднило висновки медичних експертиз, де значилося, що дітей ґвалтували протягом кількох років. Сьогодні ті медичні огляди слідчі вважають не надто переконливими.

Катерина САМОЙЛИК, голова тимчасової слідчої комісії ВР у справді розбещення неповнолітніх: «Деформація деяка була. Яка вона, чи зв'язана з віком, чи це зв'язано з іншими проблемами - це інша справа. Для цього треба було провести другу експертизу».

Кореспондент: Ще раз оглядати дітей мати не дозволяє, - скаржиться Генпрокуратура. На запити звідти відповідають письмово, щоб не нашкодити делікатній справі.

Заява Генпрокуратури: «Завершення розслідування у справі ускладнюється через відмову законного представника неповнолітніх Полюхович О. В. надати дітей для проведення низки експертних досліджень».

Кореспондент: Скільки можна мучити дітей, - обурюється Олена Полюхович. Рік тому їх оглянула ціла комісія. Результати фіксували на фото і відео.

Олена ПОЛЮХОВИЧ, позивач: «Какой нормальный человек будет снимать побои через год? Где логика? Если есть необходимость измерить длину рубцов, шрамов и повреждений, есть фото и видеофиксация этих самых рубцов».

Кореспондент: Відмовляється Олена і від очної ставки дітей з підозрюваними депутатами. Бо каже: не довіряє слідству і немає наразі адвоката. Слідчий вивів захисника її дітей за справи.

Олена ПОЛЮХОВИЧ, позивач: «На данном этапе меня и детей не может представлять никто».

Кореспондент: Підохрюваний Дмитро, який щойно вийшов на підписку про невиїзд адвоката має. Ідан Алієв стверджує, що працює без гонорару, бо справа цікава. Від Алієва стає відомо, що очних ставок депутатів із його підзахисним також не було.

Ідан АЛІЄВ, адвокат підозрюваного в розбещенні неповнолітніх дітей: «Депутатам на сегодняшний день, мне кажется, нечего боятся. Потому что если бы было что либо предъявить данным гражданам, это было бы сделано гораздо раньше. Как минимум нужно было бы провести очные ставки между данными людьми».

Кореспондент: Підозрюваний Сергій Терьохін підтверджує: був у прокуратурі лише раз. Ще минулої осені. Відтоді чекає, коли справа дійде логічного кінця, щоб помститися.

Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат України, фракція БЮТ: «Я не заспокоюся. От хай приймуть якесь рішення суду, я не знаю, або слідства. Після того будуть відповіді з моєї вже сторони по всім персонажам, які це все влаштували».

Кореспондент: Якось поодаль слідчих перепетій лишилося сьогодні місце із гучною назвою «Артек». Саме там, - кричало обвинувачення, - чинилися групові гвалтування дітей. Особисто підозрюваний у злодіяннях директор табору лягав у лікарню із серцевим нападом. Працівники дитячого центру виходили на мітинги. Та путівки в «Артек» відтоді не стали продавати гірше, - стверджує прес-служба.

Олена МЕХ, керівник інформаційного відділу МДЦ «Артек»: «Вся ця брудна інформаційна кампанія проти «Артеку», вона не відбилася на іміджі «Артеку». Радше вона відбилася на іміджі України в цілому».

Кореспондент: Ніхто із керівництва табору коментувати скандал річної давнини тепер не хоче. Директор «Артеку» Борис Новожилов цього тижня навідувався до Києва. Та для інтерв'ю часу не знайшов. Звіт тимчасової слідчої комісії в якому йдеться про дефіцит доказів у резонансній справі розбещення неповнолітніх Верховна Рада не прийняла. Комісію закрили. Час її існування збіг. Та біло-блакитні пообіцяли невдовзі створити нову.

Володимир ОЛІЙНИК, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Є постраждалі діти. Сьогодні немає відповідальної особи з точки зору винуватості. Якщо так, то ми повинні просто всі подати у відставку. В тому числі перша - це Генеральна прокуратура, це ті слідчі і так далі».

Кореспондент: За законом, слідчі можуть розтягувати досудову роботу на 1,5 роки. Тож затребувати у прокуратури конкретні результати розслідування можна буде не раніше ніж ще через 9 місяців.

Упродовж 7-ми років судмедексперт замовчував факт вбивства          вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

23.05.2010 5:30:18

Сюжет №6

20:00:48-20:05:28 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: 3,5 роки за гратами за фальшування судмедекспертизи, хоча прокуратура просила 5. Упродовж 7-ми років експерт замовчував факт вбивства. Жертва, якій проломили череп, за його діагнозом померла від енцефалопатії - це щось на кшталт укусу кліща. Тепер у слідства головне завдання - з'ясувати хто саме просив медика махлювати з документами.

Мати: «Готова за тебе все віддати, синочок. Прости мене».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Їй важко пробачити міліціантам. На могилі єдиного сина Ніна Іванівна присягається: його вбили люди в погонах. 7 років тому на цьому подвір'ї пенсіонерка мала із сином останню неприємну розмову.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Бере ніж і каже: мама, я зараз піду бариг поріжу, щоб ти знала. Я говорю: яких бариг?»

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Володимиру нібито набридло переступати через шприци у парадному. Він хотів рознести наркокубло по сусідству. Ніна Іванівна того вечора встигла забрати ножа у сина, втім не утримала його в квартирі. Незабаром пенсіонерка зрозуміє чим закінчилася сварка з наркоділком. Володимир Зникає без вісти.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Сказали, що він у наркобарона сидить у цепах».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Заяву про зникнення Куценка тоді приймає дільничний інспектор. І передає прикмети черговому у райвідділ.

Микола ЛЯШЕНКО, колишній дільничний інспектор: «В поясненні були відображені чітко прикмети покійного. Але вчасно заява не була передана і була передана без орієнтування».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Цей уже екс-дільничний свідчить проти колишніх колег із райвідділу. Зниклого Володимира Куценка запевняє навмисно не розшукує. За вказівкою з гори.

Микола ЛЯШЕНКО, колишній дільничний інспектор: «Це одна також із мотивацій залишити міліцію аби зберегти свою честь».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: За 4 тижні марних розшуків Ніну Іванівну зупиняє на вулиці знайомий міліціант. Пошепки радить: шукайте у сусідньому місті.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Він подивився на мене і каже: Ніна Іванівна, значить ваш син, я так думаю, у Фастові в морзі».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Мало хто знає про цей цвинтар на околиці Фастова. Віддалік від траси під лісом масові поховання невідомих людей. Тут завжди свіжі могили.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Ніхто б нікого не знайшов. В тому числі і я. Це мені Господь наслав таку людину, що я знайшла хоч свої кості сина».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Їй довелося зробити ексгумацію тіла власноруч. Міліціанти не супроводжували, а гробарі без них за лопати не беруться.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Стоять і не відкопують. Я взяла лопату і начала копати. Я відкопала його, ящик був на півметра всього закопаний».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Ніна Іванівна вистояла кілька експертиз біля операційного столу. Як повірити, що син раптово помер він енцефалопатії. Такий діагноз невпізнаному тілу поставив фахівець із фастівського бюро експертиз. Це він передав Куценка на поховання серед невідомих.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Ви що думаєте, якщо в мене немає грошей, так думаєте що вам що буде?»

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Судмедексперти з Фастова і невтішна мати із Вишневого. Вони часто зустрічаються у святошинському суді. Доводиться спільно вивчати результати останніх аналізів. Володимир Куценко помер від травми. Йому проламали череп. Судмедексперти з головного бюро МОЗ зробили остаточний висновок - загиблого били або руками, або кийком по голові.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Лівої нирки не було, не було сєлєзьонки, немає підшлункової і наднирника».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Куди поділися органи і чому перший аналіз судмедексперта не відобразив побої? Мало пройти 7 років, щоб Феміда визнала: причини смерті були сфальшовані.

Суддя: «Запобіжний захід засудженого до вступу вироку в законну силу звільнити з підписки про невиїзд на взяття тримання під вартою СІЗО №11 міста Києва та Київської області взявши його під варту в залі суду негайно».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: 3,5 роки позбавлення волі і відшкодування збитків - 10 тисяч гривень. Ніна Іванівна не поспішає радіти. Судмедексперт навряд чи зізнається хто і навіщо змусив його підтасувати результати аналізу. За гратами чекає на вирок і черговий лінійного відділу міліції Фастова. Знайшовся свідок, котрий бачив, як він лупцював Куценка у камері.

Олексій ХОРОШУН, оперуповноважений Святошинського РВ МВСУ в м. Києві: «Районна прокуратура не вбачала ознак складу злочину, обласна прокуратура не вбачала ознак складу злочину. На даний момент проводиться дійсно тяганина незрозуміла. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу незрозуміло чому і навіщо».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Цьому фастівському правоохоронцю теж світить термін. Його підозрюють у причетності до справи над Куценком. Над справою нині працюють слідчі Генпрокуратури і обласні міліціанти.

Микола ЖУКОВИЧ, керівник ЦГЗ МВС у Київській області: «Там напевне є певні напрацювання і задіяні, скажімо так, високі можливо чини, які щоб зараз вони не уникнули покарання, скажімо, це група і працює. Якомога менше щоб інформація десь виходила».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Загадкове зникнення людини, безпідставне тримання під вартою і врешті-решт смертельні побої. Кому це було потрібно? Мати загиблого не сумнівається: сина замовив міліціантам наркоділок. Утім звільнений із органів дільничний Микола Ляшенко припускає: Володимир Куценко просто відмовився ставити підпис під злочином якого не скоював.

Микола ЛЯШЕНКО, колишній дільничний інспектор: «У нас було пограбування банкірів в Фастівському районі і я думаю, що за розслідування цієї справи, за пограбування мабуть керівництву обіцяли підвищення».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: На 7-му році розслідування Ніна Іванівна уже не вірить обіцянкам правоохоронців знайти винних. Відчайдушна жінка збирається продавати квартиру щоб нарешті покарати замовників убивства сина.

Ніна КУЦЕНКО, мати загиблого В. Куценка: «Я не на чому не зупинюся. У мене свій план є для покарання злочинців таким же чином, як покарали мого сина невинного».

Гість студії - Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр України          вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

23.05.2010 5:30:18

Сюжет №8

20:09:27-20:16:01 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Ну і тепер обіцяне відверте інтерв'ю головного по реформах в нинішньому українському уряді. Чому там пішли на капітальне здорожчання всього, піднімаючи акцизи на пальне? Якого же удару чекати незабаром, чи змусять жінок працювати до 60-ти років, щоб отримати кредити від МВФ і коли настануть обіцяні податкові канікули для малого бізнесу? Ексклюзивне інтерв'ю «ТСН-тиждень» віце-прем'єра Сергія Тігіпка. Пане Сергію, вітаю вас. Почнемо з найгарячішого. Підняття акцизів на алкоголь, тютюн і пальне, ви таким чином хочете закрити дірку в бюджеті. Але експерти попереджають, що алкоголь і тютюн зразу ж підуть у тінь. А не в бюджет. Ну а подорожчання пального автоматично здорожчає масу товарів, пов'язаних із перевезеннями. Наскільки ефективний такий крок уряду?

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «За останній рік, якщо я не помиляюся, акцизи піднімалися 6 разів. І за цей час значно збільшилися доходи бюджету. Коли приходить така проблемна ситуація, яка ж сьогодні у бюджеті, а дефіцит бюджету - 5,3 - це надзвичайно великий. І ми повинні жити за ті гроші, які ми можемо заробити, щоб не було більш складних проблем, ми повинні скорочувати постійно цей дефіцит бюджету. Саме просте і саме, я б сказав, таке легке завдання - це підняти акцизи. Виникає проблема, що якщо ми дуже сильно піднімаємо акцизи, дійсно ті з одного боку, з другого боку контрабанда. Ми коли передбачали підняття акцизів ми все робили, ми піднімали акцизи на той рівень, який трошки нижчій, ніж в Росії і ніж у Білорусії. Ми боялися, що якщо ми це зробимо, то буде спокуса з Росії чи з Білорусії завезти до нас сюди чи пальне, чи лікеро-горілчані вироби. Я одне можу казати: країні важко. Нам потрібно думати про вчителя, про лікаря, про пенсіонера».

Алла МАЗУР, ведуча: Які ще потрібно чекати непопулярні кроки уряду українцям? Ви зараз ведете переговори з МВФ про кредит. Ви переконуєте, що уряд зможе втримати дефіцит бюджету на рівні 6%. Яким чином? Ви погодитися на умови МВФ підняти пенсійний вік і плату для населення за газ?

Сергій ТІГІПКО: «Якщо говорити про непопулярні кроки, то ви знаєте, може їх на сьогоднішній день повинно було б бути і більше. Я не говорю зараз від уряду, я говорю від себе особисто. Ви знаєте, якщо ми з вами не зробимо прибутковим «Нафтогаз», то чим ми завтра будемо розраховуватися за його збитки?»

Алла МАЗУР, ведуча: Тобто підвищення ціни за газ, плати за газ можемо очікувати для населення?

Сергій ТІГІПКО: «Ні, якраз цього ми не очікуємо. І не буде цього. Тому що про це заявив Президент і про це заявив Прем'єр-міністр. Але я вважаю, з економічної точки зору, ми повинні постійно звикати до думки, що якщо завтра підніметься ціна на газ, умовно кажучи по формулі, яка буде, ми повинні йти на те, що ціна буде повинна абсолютно реальна».

Алла МАЗУР, ведуча: Пенсійний вік піднімати будемо?

Сергій ТІГІПКО: «Теж поки нічого не планується. За рахунок чого зараз пробуємо вирішити питання. Перше і саме головне - це перше елементарне наведення порядку. Це адміністрування збору податків, це адміністрування по митниці».

Алла МАЗУР, ведуча: Пане Сергію, а як ви ставитеся до збільшення повноважень податкової інспекції? Вона кажуть поступово перетворюється просто в каральний орган.

Сергій ТІГІПКО: «Мені здається, що якісь позиції потрібно було посилити і це абсолютно нормально. Тому що податківці, вони у всіх країнах повинні бути жорсткими. Але є одна проблема - у нас одне з самих гірших податкових законодавств світу. Зі 183-х країн 181-ше місце. І маючи таке погане податкове законодавство зараз постійно тиснути, тиснути бізнес, ми отримаємо просто зворотну реакцію. Тому через три дні у мене нарада з податковою адміністрацією, у мене нарада з митною службою і ми будемо якраз про це говорити. Тому що зустрівся з інвесторами іноземними, з німецькими інвесторами зустрічався, зустрівся з нашими інвесторами, крик і ґвалт. І ми пробуємо розібратися, де реальна робота податкової адміністрації, а де зловживання на місцях, які потрібно виправити».

Алла МАЗУР, ведуча: Ну насправді, якщо ми вже заговорили про податки, 15-го березня в ефірі однієї із телепрограм ви сказали, що закону про податкові канікули для малого і середнього бізнесу на 5 років вже готовий і от незабаром опиниться в парламенті. Наразі маємо вже кінець травня, нічого не чути. А підприємці говорять насправді про посилення податкового тиску.

Сергій ТІГІПКО: «Якщо говорити про законодавчі якісь рішення, ніяких не було законів, які б посилювали податковий тиск. Податковий кодекс ми почали готувати і я зразу може сказати, що в цьому податковому кодексі буде зниження податкового тиску. І цей податковий кодекс ми повинні провести ще в першому читанні, як мінімум, ще до кінця червня цього року».

Алла МАЗУР, ведуча: за однією з інформацій, до цієї суботи вже мало бути презентовано програму економічних реформ із пактом законопроектів. А де вона?

Сергій ТІГІПКО: «Найближчим часом вона буде оголошена і там буде короткострокова перспектива, середньострокова перспектива і перспектива 5-ти років. Подивиться, ми прийняли на засіданні Кабінету міністрів першочергові кроки, які нас приєднають до Європейського Союзу. Прийняли першочергові кроки по реформуванню санітарного,фіто санітарного контролю, чого чекає Європа. По технічному регулюванню. ГОСТ всі наші теж чого чекає, теж прийняли відповідні заходи. Зараз ми такі заходи готуємо по безвізовому режиму».

Алла МАЗУР, ведуча: Прокоментуйте ситуацію будь ласка із євро. Євро зараз на порозі чергової кризи. Як це може відбитися на Україні і на українцях? Власне падіння ми бачимо неозброєним оком.

Сергій ТІГІПКО: «Я можу сказати, що тут у мене немає великого оптимізму. І я вимушений говорити про те, що і для України це буде, може бути достатньо таким серйозним іспитом. І якщо зменшиться економічне зростання зони євро це безумовно вплине на ціни на метал. А це для нас надзвичайно погано. Це зразу потягне ланцюжкову реакцію, може потягнути по іншим галузям. І тому по іншим напрямам, не тільки по металу, ми можемо отримати зменшення попиту, зменшення попиту для нас буде проблемним».

Алла МАЗУР, ведуча: Пересічні українці як відчують це на собі?

Сергій ТІГІПКО: «От завдання уряду щоб пересічні українці цього не відчули».

Алла МАЗУР, ведуча: Ну що ж, будемо і далі стежити за діями уряду і за тим кому від них в Україні житиметься краще.

Інтер випуск 20:00

Сегодня, на седьмую неделю после Пасхи православные отмечают Троицу вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

23.05.2010 5:30:16

Сюжет № 1

20:01:19-20:01:53 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Сегодня, на седьмую неделю после Пасхи православные отмечают Троицу, один из 12 главных христианских праздников в году. Согласно библейским преданиям в этот день на апостолов сошел Святой Дух, показав таким образом третье проявление Бога. На Троицу в храмах совершается одна из наиболее торжественных и красивых служб. Богослужение в Киево-Печерской лавре посетил Президент Виктор Янукович. Прихожане в этом день традиционно освящают зеленые ветви и цветы, символ обновления. В Украине праздник Троицы государственный - потому завтра, в понедельник в стране выходной.

Итоги визита Медведева     вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

23.05.2010 5:30:16

Сюжет № 2

20:01:54-20:10:23 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: В минувший понедельник официальный Киев встречал президента России грозовым дождем и искренним радушием. Это седьмое рандеву глав государств за два последних месяца, но первый официальный визит лидера Российской Федерации с 1997 года. Согласно дипломатическому протоколу, встреча такого уровня - это свидетельство важности и доброжелательности в отношениях двух стран. Руслан Ярмолюк отслеживал, что принес визит Дмитрия Медведева Украине.

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Вот они - основоположники украинско-российской дружбы, Леонид Кучма и Борис Ельцин во время первого официального визита российского президента в Украину, первого со времен распада Союза. Лишь в 1997-м году лидеры двух государств смогут разрешить принципиальные противоречия и договориться дружить странами. Под договором о дружбе, сотрудничестве и партнерстве ставят свои подписи в Киеве, 30 мая 1997 года.

Борис ЕЛЬЦИН, 30 мая 1997 года: «Наша главная задача - стратегическое партнерство двух крупных, великих стран. Это главное. С чего надо начинать - с договора, где договор надо подписывать - в Киеве».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Этим росчеркам пера предшествовали четыре года непрерывных сложных переговоров на всех дипломатических уровнях, в том числе рабочих встреч глав государств.

Леонид КУЧМА, президент Украины (1994-2004): «С Борисом Николаевичем, если посчитать, сколько встреч было, вашего блокнота не хватит, у нас был постоянный диалог, постоянный и в Москве, и под Москвой, и в Крыму».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Решить нужно было множество вопросов: И как разделить некогда единый флот, и как провести границы между двумя странами. Из-за возникавших противоречий Борис Ельцин неоднократно откладывал официальный визит в Украину. Александр Чалый в 1993-м возглавлял украинскую рабочую группу по подготовке «Большого договора». Вспоминает, приходилось отстаивать буквально каждую запятую.

Александр ЧАЛЫЙ, чрезвычайный и полномочный посол Украины: «Великий договір прописав, як регламентувати усі ці питання. Вінн діяв. І, на мій погляд, він тоді зняв великі емоційні розбіжності, які існували між Україною і Російською Федерацією. Це була, на мій погляд, перший крок в історичному порозумінні між Україною і Росією».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: В Договоре о дружбе, сотрудничестве и партнерстве утвержден украинский статус Крыма, вопросы военного сотрудничества, раздел советского имущества, компенсации за отказ Украины от тактического и ядерного оружия. Казалось, все учтено, отношения выяснены. Но в 2004-м, после президентских выборов в Украине, внешнеполитические ориентиры Киева меняются.

Александр ЧАЛЫЙ, чрезвычайный и полномочный посол Украины: «Криза довіри в російсько-українських відносинах, вона почалася, на мій погляд, в 2005-2006 роках. І ключовими питаннями цієї кризи були два питання, на мій погляд, це наша декларація на пришвидшений вступ до НАТО і боротьба по деяким історичним питанням».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Отношения двух соседних государств охладели настолько, что ни президент Владимир Путин, ни сменивший его Дмитрий Медведев не посещали Украину с официальными визитами.

Олег ВОЛОШИН, руководитель департамента информационной политики МИД Украины: «В принципі, сам по собі протокольний аспект цих візитів, то що це офіційний візит, він важливий з точки зору символізму. Він повинен підкреслити нову якість відносин між державами. Необхідність саме офіційного візиту, надання статусу офіційного була пов'язана з необхідністю, що етап конфронтації, етап напруження у відносинах закінчено, і ми відкриваємо нову якісну сторінку».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: За два последних месяца Дмитрий Медведев дважды ступал на украинскую землю. В Харьков приехал с визитом рабочим, а уже в Киев - с официальным. Виктор Янукович встречает коллегу возле Администрации президента со всеми церемониями. Красная дорожка, почетный караул и переговоры тет-а-тет. Далее президенты открывают заседание межгосударственной комиссии. Теперь она не только существует, но и работает.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Мы очень много потеряли. Я обращаю внимание на то, что сегодня у нас третье заседание межгоскомиссии. Это за 5 лет. А вообще-то по хорошему счету, таким странам как Україна и Россия нужно встречаться два раза в год».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: По итогам заседания главы государств подписывают документы. Вопреки прогнозам скептиков, в них - ничего скандального. Совместные заявление по усовершенствованию систем европейской безопасности и урегулированию приднестровского конфликта, плюс сотрудничество в гуманитарной сфере, разработка спутниковой навигационной системы и демаркация границы.

Олег ВОЛОШИН, руководитель департамента информационной политики МИД Украины: «Всі розуміли: що оскільки в рамках візиту відбудеться засідання українсько-російської міждержавної комісії, то цей захід повинен стати кінцевою точкою в тривалому процесі обговорення багатьох питань. Наприклад, та сама угода про демаркацію, яка була підписана - вона фізично готувалася дуже багато років, тобто це був тривалий процес, але в якийсь момент, коли вона вже була готова, не вистачало політичної волі, щоб її підписати».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Прорыв в отношениях и планах сотрудничества отмечают и сами президенты

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Мы будем искать всегда взаимовыгодные решения, и принимать, и практически их реализовать. Действовать будем очень быстро. Почему, потому что мы много потеряли, действительно, времени».

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, Президент России: «Мы с вами сделали положительное дело в смысле обсуждения конкретных вопросов. Но самое главное - мы продемонстрировали, что мы снова вместе и снова готовы заниматься бизнесом, а не просто кукарекать и на эту тему и призывать к взаимным инвестициям».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Финалом официального визита российского президента стал экономический форум. Его участники - представители крупнейшего бизнеса обеих стран. Для многих украинских деловых людей такая встреча - сигнал об определенности в будущем.

Ринат АХМЕТОВ, бизнесмен: «Мы свою продукцию продаем всему миру. В том числе и в России. И чтобы для нас не было преград. Что это даст, о чем говорит дружба? Убрать дополнительные преграды как для украинского бизнеса, так и для российского».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Еще одна отрасль, Інтересующая обе стороны, - авиапром. Москва готова вкладывать деньги в строительство новых серийных Ан-ов и в модернизацию старых. Здесь уже о многом договорились, уверяет Вячеслав Богуслаев. Его предприятие випускает двигатели для Ан-ов.

Вячеслав БОГУСЛАЕВ, председатель совета директоров ОАО «Мотор Сич»: «По авиации будем создавать совместную управляющую компанию, которая будет готовить нормативные документы по созданию совместного предприятия по управления программами Антонова».

Алексей ФЁДОРОВ, президент Объединенной авиастроительной корпорации России: «Российский авиапром и украинский авиапром - это были звенья одной цепи, части одного организма, которые, к сожалению, оказались разорванными. Воссоединение этого организма в единое целое, безусловно даст очень хороший эффект и для украинских авиастроителей, и для России тоже».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Вновь обретенная дружба и украинское гостеприимство заставили Дмитрия Медведева заговорить о радужных перспективах двусторонних отношений.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Я поеду в июне месяце на заседание большой «восьмерки» и большой «двадцатки». И хотел бы сказать, что с учетом восстановления полноценных отношений между Россией и Украиной, Россия готова отстаивать наш консолидированный подход по конфигурации мировой финансовой системы. Мне кажется, это очень важно».

Александр ЧАЛЫЙ, чрезвычайный и полномочный посол Украины: «Візит Медвєдєва - це не кінцева точка. Це скоріш початок непростого шляху створення справжнього посиленого українсько-російського партнерства. А воно може бути при двох умовах: якщо воно буде рівноправним, і - друге - якщо воно буде вмонтоване в загальнгоєвропейский контекст».

Руслан ЯРМОЛЮК, корреспондент: Встречи президентов, похоже, пришлись по душе обоим сторонам. Договорились, что еще в нынешнем году главы государств и представители бизнес-кругов пообщаются в Краснодаре. А уже в следующем такая встреча состоится в Донецке. Согласно дипломатическому протоколу, наивысший уровень общения двух стран - это государственные визиты президентов. После официальных, которые уже совершил и Виктор Янукович - в Москву, и Дмитрий Медведев - в Киев, МИДы Украины и России готовятся взять именно эту наивысшую планку.

Реформы начнутся в 2011 году: Інтервью Януковича     вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

23.05.2010 5:30:16

Сюжет № 3

20:10:24-20:18:20 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Каковы конкретные результаты визита Дмитрия Медведева в Киев - этот вопрос «Подробности недели» задали президенту Украины. О своем видении будущего сотрудничества, а также реформах, которые в ближайшее время стоит ожидать Украине, Виктор Янукович рассказал нам в Інтервью.

Олег ПАНЮТА, корреспондент: Господин Президент, приветствую Вас. Спасибо, что согласились ответить на наши вопросы. Если говорить о подписанных соглашениях, как вы чувствуете, какие из них заработают в первую очередь? Когда мы сможем получить реальные результаты от подписанных документов?

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Мы получили снижение цены на 100 долларов на газ на украинском рынке на тысячу кубометров. Это приблизительно в месяц составило более 300 миллионов долларов. Мы уже сейчас создаем рабочую группу по демаркации нашей границы, и это тоже результат, который открывает нам перспективу, кстати, с Европейским Союзом о либерализации визового режима. А что касается газовых отношений Украины и России, для Европы они имеют принципиальнейшее значение. Потому что Европа не забыла 2006 год, Европа не забыла 2008 год, когда она сидела без газа и тепла. А сегодня для них улучшение отношений Украины и России является таким же приоритетным, как и для Украины. Поэтому, на мой взгляд, комплексный подход в экономических вопросах, создание атмосферы конструктивной работы, отход от противостояния - это все то, что нужно сегодня всем. Не только Украине и России, это нужно и Европе и Соединенным Штатам Америки».

Оксана СОКОЛОВА, корреспондент: Під час візиту Медвєдєва Ви підписали низку документів, але ще залишилась низка питань, які обговорювало суспільство. Це інтеграція наших авіаційних комплексів, атомна енергетика, газотранспортна система. Яка подальша доля цих проектів і якими будуть надалі пріоритети у наших подальших переговорах із Росією?

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Ми не виступаємо за чи проти того чи іншого проекту. Ми кажемо, що кожний проект, який дасть нам додаткові можливості зростання економіки - наприклад, літакобудування. Це питання досить непросте. Як об'єднати ці два дуже великих комплекси? Але в подальшому, як тільки ми вирішимо це питання, в подальшому, що ми маємо? Безумовно, ми почнемо серійний випуск цілого ряду моделей, наприклад, літака Ан, чого ми не можемо зробити самостійно».

Алла МАЗУР, корреспондент: Чи наполягатиме Україна на контрольному пакеті в цьому співробітництві?

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Україна наполягатиме на тому, щоб якомога скоріше запрацював цей комплекс. Будувати один літак на рік - це не авіабудування, це «артіль», розумієте? І це не літаки, це не серйозно. Треба виходити на серійну роботу, на серійний випуск».

Олег ПАНЮТА, корреспондент: Виктор Фёдорович, наша страна Україна необходимо ей реформирование. Когда можно получить реальные результаты от тех программных обещаний, когда Вы шли на выборы, и от реальной работы Ваших комитетов, которые Вы создали?

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Самое главное, что было сделано за прошедший период времени - и я думаю, вы со мной согласитесь - это создание вертикали власти, создание реального механизма выполнения принимаемых решений. Начало реформ будет в 2011 году. Я сказал бы так: концепцию реформирования Украины я предложу уже в июне месяце. Работа идет, мы привлекли одних из лучших специалистов в мире, из известнейших мировых компаний консалтинговых, которые принимали участие в реформировании в различных странах, и уже эти реформы оценены как положительные».

Оксана СОКОЛОВА, корреспондент: Віктор Федорович, реформування неможливо здійснювати без допомоги і розуміння місцевої влади. Ваша позиція - коли б мали відбутися в країні нові місцеві вибори?

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Конституція вимагає провести вибори в цьому році. Відкладати їх далі - це означає порушувати Конституцію. Це неприпустимо, і я на це ніколи не піду. Це перше. Друге. Практично всі політичні сили висловились за те, що нам виборче законодавство треба змінювати. Моя особиста точка зору - я вважаю, що на рівні селищному треба проводить мажоритарні вибори, щоб люди своїх депутатів знали, щоб вони були закріплені за територією. На рівні районів, міст, області політичні сили повинні приймати обов'язково участь і нести за це відповідальність, але представники цих окремих політичних сил, які будуть приймати участь у виборах повинні балотуватись і люди повинні їх обирати. Безумовно, є така можливість уже в першому півріччі прийняти ці закони, тобто є більше місяця роботи парламенту. Це означає, що якщо винести ці законопроекти найближчим часом, їх можна прийняти і готуватись до виборів восени».

Алла МАЗУР, корреспондент: Віктор Федоровичу, як Ви бачите подальшу співпрацю з опозицією? Оскільки таке, враження, що зараз діалог заклинило буквально у такій димово-шашечній фазі.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Я абсолютно відкритий для роботи з усіма політичними силами. У мене є і відбуваються постійні зустрічі з представниками усіх політичних сил без виключення, в тому числі з опозиційними. Вони ніколи не ставлять мені питання - публічно це робити чи не публічно, тобто це робочий процес. Я вважаю, що треба зараз робити такі публічні зустрічі. Скоріш за все, на наступному тижні проведемо таку публічну зустріч з усіма політичними силами. Я свою точку зору завжди буду висловлювати публічно».

Олег ПАНЮТА, корреспондент: Спасибо господин Президент.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «До зустрічі».

Из-за «шашечных» боев в Раде депутаты попали на допрос      вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

23.05.2010 5:30:16

Сюжет № 4

20:18:24-20:19:45 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе семнадцать депутатов из фракции НУ-НС были вызваны на допрос в Генеральную прокуратуру. Все - как свидетели про делу о «шашечной» блокаде в Верховной раде. Напомним, работу парламента пытались сорвать 27 апреля, в день ратификации украинско-российского соглашения о продлении срока пребывания Черноморского флота в Крыму. Сразу после открытия заседания в президиум полетели яйца, а в зале были задействованы дымовые шашки. Прокуратура возбудила уголовное дело по факту хулиганства в отношении народных депутатов Юрия Грымчака и Андрея Парубия. По предварительной версии, шашки зажгли именно они. Допрос «нашеукраинцев» в прокуратуре продолжался несколько часов.

Вячеслав КИРИЛЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУ-НС: «Питання були різноманітного характеру. Я не можу сказати, що вони носили упереджений характер. Має бути розслідування парламентське і досудове слідство, і для того щоб було об'єктивне, ми будемо робити необхідні дії».

Андрей ПАРУБИЙ, народный депутат Украины, фракция НУ-НС: «Нам нічого боятися і нічого приховувати. Ми в той день захищали інтереси України і діяли згідно закону».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Между тем, расследования проходят и в рядах служителей Фемиды. На этой неделе Высший совет юстиции принял решение об увольнении девяти судей за нарушение присяги. Своих должностей лишатся служители Фемиды разного уровня - от председателя Окружного административного суда Киева до районного судьи Закарпатской области.

Лишенные родины: Крымские татары отметили годовщину депортации       вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

23.05.2010 5:30:16

Сюжет № 5

20:19:46-20:23:36 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Во вторник мы еще раз вспомнили об одном из самых тяжелых эпизодов в истории крымскотатарского народа. Ранним утром 18 мая 1944 года в Крыму началась спецоперация НКВД. Репрессивная машина назвала крымских татар пособниками немцев и предателями родины. По приказу Сталина, чекисты за три дня вывезли с полуострова десятки эшелонов с людьми. Вернуться в Крым удалось не всем. И возвращение это оказалось не из легких. Последствия трагедии пытался оценить Евгений Кожирнов.

Кутсейт ЭМИРСАЛИЕВ, ветеран Великой Отечественной войны: «Первая пуля попала в правую руку».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Кутсейт Эмирсалиев трижды проливал кровь за «советскую родину». Первое тяжелое ранение получил на Курской дуге. Пока шел до Берлина, еще дважды был ранен. В 46-м демобилизовался, вернулся в родной Крым. Но своей семьи дома не застал.

Кутсейт ЭМИРСАЛИЕВ, ветеран Великой Отечественной войны: «Комсомольская организация написал в Бахчисарай, мне там дали адрес. Ташкентская область, Янгильский район, совхоз номер 10».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Двух сестер Кутсейта и еще 180 тысяч их земляков выселили из Крымской АССР в мае 1944-го. Тогда Красная армия еще освобождала от фашистов север полуострова, а нарком внутренних дел уже планировал операцию по освобождению всего Крыма от своих же соотечественников.

«Товарищу Сталину: Из частей Красной Армии в 1944 году дезертировали свыше 20 тысяч татар. Учитывая предательские действия против советского народа и исходя из нежелательности дальнейшего проживания крымских татар на пограничной окраине Советского Союза, НКВД СССР вносит на Ваше рассмотрение проект решения Государственного комитета обороны о выселении всех татар с территории Крыма. Народный комиссар внутренних дел СССР Лаврентий Берия, 10 мая 1944 года»

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Уже на следующий день Сталин подписал постановление Государственного комитета обороны номер 5859. Этот документ стал приговором для сотен тысяч крымских татар. На всю операцию Сталин выделили 30 миллионов рублей и дал срок - 19 дней. Сотрудники НКВД управились намного быстрее.

«Наркому Берии Лаврентию Павловичу - Настоящим докладываем, что начатая в соответствии с Вашими указаниями 18 мая сего года операция по выселению крымских татар закончена сегодня, 20 мая, в 16 часов. Выселено всего 180014 человек. Руководители крымского НКВД Богдан Кобулов и Иван Серов, 20 мая 1944 года».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Согласно постановлению госкома обороны, выселявшимся разрешалось собрать личные вещи, одежду, предметы быта и продукты - не более пятисот килограммов на семью. Но на практике собрать вещи никто не успел.

Эюб ЮСУПОВ, крымский татарин: «15 минут срок - будьте готовы. За 15 минут нас из дома выслали!»

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В 1944-м крымскому татарину Эюбу было всего 12 лет. Три с половиной года он прожил в оккупации. Говорит, под страхом смерти в немецкие отряды тогда записывались не только татары, но и русские, и украинцы. Фашисты даже детей отправляли на борьбу с партизанами.

Эюб ЮСУПОВ, крымский татарин: «Там мой брат, там двоюродный брат, там сосед, там все мои. Они начинают стрелять добровольцев, добровольцы - тикать назад. А сзади немцы идут, начинают по добровольцам стрелять».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: После всех ужасов оккупации семья Юсуповых чудом пережила и дорогу на Урал, куда их отправили на поселение, и первые послевоенные годы. А в сорок седьмом Эюб смог переехать в Казахстан. Там советской власти были нужны специалисты по выращиванию табака. Эюб считает, что ему повезло: на новом месте переселенцев встретили на редкость радушно. В советские времена вот в этом здании располагалось правление совхоза. Позже сюда переехала школа. А лет пять назад местные жители организовали в нем мечеть. Теперь здесь вместе молятся и казахи, и уйгуры, и крымские татары. За 60 лет в поселке никогда и никого не делили на коренных и приезжих. По словам Эюба, на новом месте он обрел вторую родину. Здесь он женился, воспитал двух дочерей и вырастил сад. И только иногда, глядя на горы Тянь-Шаня, вспоминает крымские высоты.

Риза АМИРОВ, крымский татарин: «Когда я узнал в газете, сам лично прочитал во дворе, я прочитал вот этот указ Горбачева - у меня колени не выдержали меня, сел».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Риза Амиров вспоминает уже 1989-й год. Тогда, в конце перестройки, крымскому народу разрешили все-таки вернуться на родину. Спустя 45 лет родину было не узнать. Татарских названий поселений на полуострове почти не осталось. А многие поселки вообще исчезли. На месте своего дома Риза увидел поле.

Риза АМИРОВ, крымский татарин: «Еле нашел это - там кукуруза росла уже тогда».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Возвращение в Крым для татар оказалось не меньшим испытанием, чем депортация. За землю им пришлось бороться. Быт налаживали заново. С соседями до сих пор не все гладко. Но больше за годы в изгнании пострадала культура народа, утверждают старики.

Риза АМИРОВ, крымский татарин: «Там мы не видели ни школу, ни традицию. Приехали на родину. Ожидали, конечно, лучшего, но до сих пор нету. Теперь нам что? Исчезнуть?»

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Власти независимой Украины уже много лет заверяют репатриантов: их беды не останутся без внимания. Каждый год 18 мая крымские татары получают в подарок новые обещания. Но верят в них все меньше.

Мустафа ДЖЕМИЛЁВ, глава меджлиса крымскотатарского народа: «Все дают, конечно обещания. Потом у них появляются другие более приоритетные дела. Власть по-своему ориентируется, что она приобретет, если сделает что-то хорошее крымским татарам, и что она потеряет».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Все проблемы крымских татар сегодня перечислить сложно. Сотни социально-экономических вопросов, культурных, религиозных. Один из самых важных - вопрос земельный. Именно из-за него обстановка на полуострове остается напряженной. Татары говорят: власть их не слышит. Социологи утверждают, всему виной стереотипы, привитые людям советской пропагандой, очернившей татарский народ.

Юлия ТИЩЕНКО, эксперт Украинского независимого центра политических исследований: «Українське суспільство і ті, хто мешкає в Криму - громадяни України - вони все ж таки ще значною мірою перебувають під впливом того історичного негативу радянської доби».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Юлия Тищенко советует: украинцы должны понять, что крымскотатарский народ - неотъемлемая часть украинского общества. И права жить достойно на своей земле репатрианты заслуживают не меньше других.

Україна дебютировала в Каннах. «Далі буде»?     вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

23.05.2010 5:30:17

Сюжет № 8

20:40:42-20:48:59 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Во Франции сегодня завершается 63-й Каннский кинофестиваль. Впервые в его истории среди 19 претендентов на «Золотую пальмовую ветвь» - и украинская картина, «Счастье мое» Сергея Лозницы. Многие кинокритики считают эту ленту одной из самых заметных в конкурсной программе. А вот однозначного лидера в Каннах назвать не возьмется никто. Все с большим Інтересом ожидают решения жюри. О главных претендентах на победу и вкусах Каннских кинокритиков - наш специальный корреспондент Дмитрий Анопченко.

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Это очередь на просмотр конкурсного фильма из Украины. Чтобы попасть на сеанс, зрители выстаивают по несколько часов. Еще год назад скажи кто-нибудь, что такое возможно, - засмеяли бы. Украинский фильм в конкурсной программе Канн никогда еще не был за всю историю фестиваля. «Счастье мое» - название провокационное, как и сама картина. В фильме - неприглядная правда о том, как и чем живет страна, которую режиссер когда-то вынужден был покинуть. В кадре российская глубинка, тут заблудился водитель-дальнобойщик. В сюжете смешались и слепая агрессия, и порой неожиданная человеческая отзывчивость. Один из лучших мировых документалистов поколения двухтысячных, Сергей Лозница свою первую игровую картину снял словно документальную ленту: ручной камерой, при естественном освещении. Поэтому и фильм вышел шокирующе правдивым - о жизни, которую никогда не видели благополучные европейцы, и понять которую можно, только соотнеся с собственным опытом. Впрочем, о том, поймут ли его фильм в Европе, режиссер, похоже, не очень-то переживает.

Сергей ЛОЗНИЦА, режиссер украинского конкурсного фильма: «Вопрос понимания - очень сложный вопрос. Часто люди Інтерпретируют совсем иначе, но в этом тоже есть своя прелесть. Потому что каждый, кто смотрит картину, прикладывает немножко себя туда. Самое главное - в Украине можно снять игровую картину».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: В Каннах говорят: фильм шокирует. Наверное и потому, что он снят в документальном стиле. Такой картине гарантировано внимание и прессы и жюри. Украинская лента стала одним из самых ярких событий Канн и может претендовать на высокие награды. Впрочем, даже приз за лучший дебют, который уже пророчат картине, съемочную группу пока что устроит. Ведь в планах - еще несколько фильмов «каннского уровня».

Олег КОХАН, продюсер украинского конкурсного фильма: «Самой главной победой и успехом этой картины и успехом этого проекта, я считаю, является то, что собралась очень профессиональная, одержимая, влюбленная в кино профессиональная команда. И мы уже обсуждаем второй, третий фильм. И мы надеемся, что на таком же высоком уровне».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: У украинского фильма было 18 картин-конкурентов. Что бы ни говорили кинокритики, каннское жюри всегда принимает свое, зачастую неожиданное решение. Да и личные симпатии председателя жюри, которое в этом году возглавляет американец Тим Бертон, традиционно многое значат. И до самой церемонии награждения остается только гадать, к кому будет благосклонна фортуна на сей раз. Канны вот уже 63 года подряд задают высоту новому киносезону. Именитые режиссеры каждый раз спешат завершить монтаж своих картин к середине марта - времени, когда завершается прием заявок на фестиваль. Но в этом году из-за кризиса многие не уложились в срок, в том числе и Квентин Тарантино, и это серьезно сказалось на конкурсной программе. В результате среди конкурсных картин за две недели фестиваля явный лидер так и не определился. С другой стороны, это только усилило борьбу. Уже сейчас понятно - фильм «Еще год» Майка Либез награды не останется. Он из тех, кого хвалят профессионалы и не жалует публика. Интригующей фабулы нет: герои просто живут, и живут счастливо. Нежный взгляд режиссера на пожилую семейную пару, вся жизнь которой посвящена другим людям, заставила расчувствоваться даже Канны, традиционно не верящие слезам.

Майк ЛИ, режиссер конкурсного фильма: «Честность и открытость, юмор и любовь противостоят одиночеству и разочарованию. Жизнь - это инь и янь. Поэтому фильм так тяжело оценивать, и у каждого на него - своя реакция».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Если уж мексиканец Алехандро Гонсалес Иньяриту и не получит «Пальмовую ветвь» за свою пронзительную драму Beautiful, то уж на приз за лучшую мужскую роль картина может рассчитывать, прогнозировали кинокритики. Это еще одна эмоциональная история. Смертельно больной преступник хочет успеть исправить ошибки всей своей жизни. На показе девушки плакали, а во время титров зал просто взорвался аплодисментами. Во время пресс-конференции режиссер признался, что сознательно хочет шокировать зрителей, вынося на большой экран глубоко внутренние переживания человека.

Алехандро Гонсалес ИНЬЯРИТУ, режиссер конкурсного фильма: «Все люди сейчас словно сделали инъекцию ботокса, они не хотят быть теми, кем являются. «Ах, давайте не говорить об этом, давайте не будем думать о том, что постареем...» Наше общество очень больно. И мой фильм - о людях, которые борются, принимаете это или нет».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: «Утомленные солнцем 2: Предстояние» в Каннах показали накануне, в последний конкурсный день. После провала в российском прокате и того, как из-за «исторических нятяжек» картину «зашельмовали» ветераны войны и проигнорировали первые лица государства, Никите Михалкову как воздух нужна была победа. За ней он и приехал в Канны, помня о неписанном фестивальном правиле: режиссеры с мировым именем, которых тут когда-то обделили, через несколько лет обязательно вознаграждаются. Первая часть «Утомленных солнцем». когда-то проиграла Тарантиновскому «Криминальному чтиву». Поэтому теперь в российской делегации рассчитывали на «компенсацию». К примеру, в виде приза за лучшую мужскую или женскую роль. Впрочем, сам мэтр хочет или все, или ничего.

Никита МИХАЛКОВ, режиссер конкурсного фильма: «Могу сказать одно абсолютно искренне: вот сейчас мне скажут: «Хочешь стать автором любой картины, которая получит «Пальму», но ты перестанешь быть автором «Утомленных солнцем»?» У меня у паузы не будет: не хочу».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Прогнозы в Каннах всегда были делом неблагодарным. Но нынешний год - особенный. Даже сами режиссеры, собираясь на церемонию награждения, не могли справиться с волнением. Кому жюри отдаст главный приз - интрига держиться до последней минуты.

Олег ПАНЮТА, ведущий: В эти минуты в Каннах высокое жюри называет лауреатов фестиваля. Какие фильмы признанны лучшими уже знает наш специальный корреспондент в Каннах Дмитрий Анопченко. Дмитрий, добрый вечер. Итак, кому досталась Золотая пальмовая ветвь?

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Олег, добрый вечер. В эти дни в репортажах я очень часто произносил фразу «Канны держат интригу». Так вот, Канны держат интригу до сегодняшнего момента - до этой секунды. Самое удивительное, что в эти минуты проходит награждение, но обладатель Золотой пальмовой ветви этого года еще не назван. Только что были произнесены владельцы трех номинаций - это «Приз жюри» фильм «Кричащий человек» Махамат Салех Харуна, фильм французско-бельгийский. Еще один француз был назван председателем жюри Тимом Бертоном сразу же следом - это лучшие режиссер - Матье Амальрика «Турне». Зал встал, когда назвали это имя. Потому что, ну достаточно сильные чувство патриотизма у французов. И еще одна номинация, которая только что, буквально пару секунд назад была оглашена «Приз жюри этого года за лучший сценарий» был присужден южнокорейскому режиссеру Чан Дон Ли. Его фильм «Поэзия», действительно здесь покорил многих и многие критики, которые здесь достаточно жестко критикуют участником этого конкурса были единодушны в том, что какой-либо приз, может не главный, но приз в том числе «За лучший сценарий» этот фильм может получить. Буквально в ближайшие секунды должен быть назван обладатель «Золотой камеры», приз жюри за лучший дебют. Мы надеемся, что это буде Сергей Лозница, режиссер, который представил украинский конкурсный фильм «Счастье мое». Все критики и даже многие члены жюри намекали, что выбор будет сделан в его пользу. Но говорить об этом пока что рано, потому что буквально с минуты на минуты имя обладателя этой номинации будет названо. Ну у буквально в течении 5-10 минут завершится сегодняшнее награждение, будет назван владелец Золотой пальмовой ветви. Конкурс в этом году достаточно сложный и прогнозировать, кто победит не брались даже эксперты. Именно поэтому до последней секунды режиссеры стирают испарину со лба, только потому что они не знают чье имя будет произнесено и кому придется подняться на сцену, чтобы получить Золотую пальмовую ветвь этого года.

ICTV випуск 18:45

Візит московського гостя     вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

23.05.2010 15:30:17

Сюжет № 1

18:46:29-18:55:10 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Візит московського гостя. Приїзд до Києва Президента Росії Дмитра Медведєва став головною подією цього тижня. Хоча резонансних документів рівня харківських угод цього разу не було підписано. Серед головних здобутків зустрічі Віктора Януковича та Дмитра Медведєва - затвердження сухопутного кордону між нашитими державами. З морським, який пролягає Керченською протокою, складніше. Переговори там тривають. Нагадаю, що без визначення міжнародного закріплення своїх кордонів жодна країна не може увійти до Єврозони. Тож для нас це питання з числа пріоритетних. Про результати російсько-української зустрічі Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Прапорці на центральних вулицях, посилена міліцейська варта і евакуатори, які прибирають припарковані авто на шляху кортежу. Київ зготувався до першого офіційного візиту Дмитра Медведєва. Російська делегація прибула двома літаками. На одному журналісти, на іншому - сам Президент, 6 міністрів, керівник «Газпрому» та інші офіційні особи. Напередодні вантажним рейсом доправили і особистий лімузин Дмитра Медведєва. Броня цього «Мерседеса» здатна захистити не лише від куль снайпера, а й від гранатомету та вибухівки. . Під акомпанемент зливи президенти поклали квіти до вічного вогню та вшанували пам'ять жертв Голодомору. Тим часом, перед адміністрацією Президента тривала підготовка до офіційної церемонії зустрічі. Медведєв звернувся до почесної варти українською.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Вітаю воїнів».

Солдати: «Вітаємо».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: І був вражений вишколом українських вояків. Дощ Президенти назвали добрим знаменням.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Народ, мне сейчас в Інтернете говорят, уже есть оценки начала вашего визита. Говорят, что такой дождь к деньгам».

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я надеюсь, что вот этот дождь, который прошел, он смыл все, что было сделано в предведущем и негативного, и оставило нам добрую, чистую основу для развития полноценных, добросердечных, дружеских отношений».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На чистій основі з'явилися цього разу ти спільні заяви - про врегулювання ситуації в Придністров'ї, безпеку в Чорноморському регіоні і Європейську безпеку.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Мы договорились, что мы не будем вместе дружить против кого-то. А все решения, которые мы принимаем, мы их будем принимать для того, чтобы защитить свои национальные Інтересы».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: А також 5 анансованих напередодні угод. Головна - про демаркацію сухопутного кордону. Її підписали і міністри закордонних справ.

Олег ВОЛОШИН, директор департаменту інформаційної політики МЗС України: «Це принциповий прорив, який нам необхідний в контексті безвізового діалогу з Європейським союзом. І взагалі, в напрямі боротьби з такими негативними явищами, як нелегальна міграція, наркотрафік та транскордонну злочинність».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Перемовини по морському кордону відбуваються не просто. Каменем спотикання залишається Керченська протока. А саме Керченікальський канал, єдиний морський шлях, яким судна можуть потрапити з Чорного мора до портів Азова і Капію. Україна наполягає на кордонах з часів Радянського союзу. Росія відповідає - таких кордонів тоді не було і карт не існує.

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ України: «Ми виходимо з того, що мабуть знайдені інші інструменти, які забезпечать Росії гарантії того, що Росія зможе безперешкодно використовувати цей канал».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: В МЗС твердять, що і про здачі скандального острова Тузла теж не може бути мови. Від переможних реляцій перших місяців стосунки двох держав переходять до жорсткого прагматизму, де кожна сторона буде захищати свої економічні інтереси.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Никакой филантропии, никаких односторонних решений, а именно полная взаимовыгодность этих проектов».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Росія не відмовиться від будівництва «Південного потоку» в обхід України, про що без дипломатії Медведєв прямо відповів паливному міністру Юрію Бойку. Україна навряд чи здасть авіапром та інші стратегічні галузі. Про гучне злиття «Нафтогазу» з «Газпромом» вже теж не йдеться.

Олексій МІЛЛЕР, голова правління ВАТ «Газпром»: «Мы согласны с видением украинской стороны, что процесс объединения, решения об объединении должно быть не просто взаимовыгодным, а равновыгодным и дя Украины и для Россииз».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Натомість, Президенти збираються згаяне в минулі роки, коли товарообіг між країнами опустився до 23 мільярдів доларів. Тому й зустрілися вже всьоме за 2,5 місяці. Янукович сподівається вже найближчим часом довести товарообіг до 40 мільярдів. Медведєв підняв планку ще вище - 100 мільярдів. На бізнес-форумі, в якому взяли учать провідні українські і російські бізнесмени, він запропонував нову формулу стосунків двох держав.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Нам нужно заниматься сначала экономикой, потом еще раз экономикой, потом снова экономикой».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Бізнесменів така формула цілком влаштовує.

Віктор ПІНЧУК, українських бізнесмен: «Все решения должны приниматься с учетом реальных Інтересов, реальных людей. Это самое главное. А вот эти дискуссии про некоторые символы, идеологию, Они должны быть вторичные».

Рінат АХМЕТОВ, український бізнесмен: «Мы видели 5 лет конфликты. А конфликты, ну, не приносят ни стабильности, ни улучшения жизни для каждого гражданина Украины».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Бізнесові конфлікти і неконкурентна протидія інвесторам трапляються іноді ще й досі. Тому на форумі було вирішено, що Росія і Україна підготують меморандум, у яких зберуть претензії інвесторів до законодавства двох країн і ризики для бізнесу.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я к стати договорился с президентом Украины о том, что подготовлю специальный меморандум на эту тему и передам. Я думаю, что и украинские партнеры могут сделать то же самое по отношению к тем вопросам, которые есть по российском рынку».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Президент Росії пообіцяв, що сприятиме розв'язанню проблем, які виникають у українських інвесторів в Росії.

Андрій ГОНЧАРУК, заступник голови Адміністрації Президента: «До нас, до адміністрації, буквально слідом звернулася одна з великих наших компаній, а саме компанія «Істван» з тими питаннями, які в неї існують. Це стосується ринку нерухомості. І це стосується, на скільки я пам'ятаю, страхового ринку. Ми його передамо його до російської сторони для того, щоб привернути увагу російської сторони до цих проблем».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На другий день візиту перед зустріччю з бізнесменами російський Президент вирішив згадати своє викладацьке минуле. В Червоному корпусі Національного університету імені Шевченка аншлаг.

Юлія ІСАЄВА, студентка юридичного факультету: «Ми маємо багато питань, чекаємо на зустріч. Ми багато знайомимося з його публікаціями, з його доробками».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Востаннє цими коридорами фахівець з цивільного права Дмитро Медведєв проходив 20 років тому, ще зовсім молодим кандидатом юридичних наук.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я естественно, как молодой преподаватель, тогда очень сильно волновался, готовил доклад».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Лекція перетворилася на діалог і тривала понад годину. Президент жартував і цитував класиків.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Давайте, прямо говорите, не будет ли Россия использовать свой Черноморский флот для того, чтобы нападать на сопредельные государства? - не будет! Ми мирная страна».

Чоловік: «Но если не будет, есть ли гарантии того, что не будет?»

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Да, значит гаранти, знаете, как известно еще Остап Бендер говорил, настоящие гаранти может дать только страховой полис».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Розказав також, що перед візитом читав Гоголя в електронній версії, оскільки не може без комп'ютера прожити бодай день.

Студентка: «Оратор он просто прекрасный. Четко, лаконично, все здорово было».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Та яким би лаконічним не намагався бути високий гість, часу не вистачило навіть на запитання Медведєва Кирила, студентка-міжнародника.

Кирило МЕДВЕДЄВ, студент Інституту міжнародних відносин: «Я Медведєв Кирил, я хотел задать вопрос про корни, которые он ищет, я тоже хотел посодействовать в этом».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Із Києва додому Дмитро Медведєв повіз спогади про аспірантську молодість та амбітні плани на майбутнє. Уряди України та Росії вже отримали доручення підготувати 14 нових угод.

Гість студії - Віктор Янукович, Президент України          вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

23.05.2010 15:30:17

Сюжет № 2

18:55:11-19:06:13 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Як оцінив результати візиту свого колеги Віктор Янукович і які проекти Україна надалі пропонуватиме Росії? Про це Президент України розказав у спеціальному інтерв'ю трьом провідним телеканалам, серед яких і ICTV.

Алла МАЗУР, ведуча: Віктор Федоровичу, вітаємо вас. І хочемо зразу почати із одного із найбільш інтегруючих моментів ваших останніх переговорів із Президентом Росії? В чому головна проблема із делімітацією водного кордону? Оскільки сам Президент Росії визнав, що переговори з цього приводу будуть складними, важкими?

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Вони дійсно дуже складні, дуже важкі, ці переговори. Але їх треба проводити. Не простими були переговори по демаркації кордону між Україною і Росією, між Україною і Білорусією. Але врешті-решт ми вирішили це питання. І фактично ми починаємо практичну вже роботу».

Алла МАЗУР, ведуча: З вашої точки зору, головна зачіпка на водному кордні?

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я сказав би так, недосконалість законодавства, крок за кроком рухаємося. Ми не поспішаємо в цьому питанні. І безумовно кожен буде захищати інтереси свої держави. Це так буде».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: «Віктор Федорович, під час нинішнього візиту Президента Медведєва ви підписали низку важливих документів. Але за рамками цього підписання лишилися проекти, які до того активно обговорювалися у суспільстві. Це інтеграція наших авіаційних комплексів, атомна енергетика, газотранспортна система. Яка подальша доля цих проектів і яким будуть надалі пріоритети у наших подальших переговорах з Росією?»

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Ми не виступаємо за чи проти того чи іншого проекту. Ми кажемо, що кожен проект, який дасть нам додаткові можливості зростання економіки, ну наприклад літакобудування. Безумовно переваг набагато більше, ніж недоліків. Але як порахувати відсотки власності з однієї і з іншої сторони - це питання досить непросте. Але в подальшому, як тільки ми вирішимо це питання, ми почнемо серійний випуск цілого ряду моделей, наприклад, літака «Ан», чого ми не можемо зробити самостійно. Самотійно ми не можемо зробити, тому що, умовно кажучи, не менше ніж 50% комплектуючих випускається в Росії. Також і Росії не можна самостійно вирішити це питання. Тобто, світ іде вперед, світ давно вже об'єднався. Як працює «Боїнг», як працює «Аірбас». Вони працюють з великою перспективою. А ми топчимося на місці. Тому, безумовно, треба приймати рішення і воно обов'язково знайдеться це рішення, яке влаштує і Україну і Росією. Суднобудування так, це також тема, ми бачимо в якому занепаді наші суднобудівні підприємства в Україні, тому знову ми бачимо, що об'єднання дасть нам перспективу росту економіки, збільшення обсягів виробництва, нові робочі місця. Це не прості рішення, але ми рухаємося вперед. Дуже багато є спірних питань, але, як завжди, шукається компроміс. Поступається одна сторона одному питанню - друга поступається в іншому. І так ми йдемо до прийняття цих рішень».

Алла МАЗУР, ведуча: Вам напевне відома думка Президента Кучми, який висловився з приводу того, що Україна в цій кооперації, саме в авіабудуванні мусить мати контрольний пакет для того, щоб не перетворитися в конструкторське бюро для Росії. Ваша точка зору.

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я сказав би так, рішення буде прийняте справедливе. І сьогодні мені дати відповідь яким воно буде - дуже важко.

Алла МАЗУР, ведуча: Чи наполягатиме Україна на контрольному пакеті?

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Україна наполягатиме на тому, щоб якомога скоріше запрацював цей комплекс. Сьогодні він не працює. Бачите, ми випускаємо тільки моделі, які проходять іспити, а далі ми не будуємо літаки. Будувати один літак на рік - це не авіабудування, це артіль, розумієте. І це не літаке, це не серйозно. Треба виходити на серійну роботу, на серійний випуск.

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Віктор Федорович, але участь в таких мегаекономічних спільних проектах з Росією, взагалі інтеграція економіки України в російську, чи не обмежить це нас у співпраці з західними партнерами.

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я скажу, що ми не змінюємо фактично стратегію розвитку країни. Вона визначена, і ми йдемо цим шляхом. Незалежно від того з ким із партнерів ми будемо вирішувати економічні питання, чи то з Росією, чи з Європою, ми завжди принципово будемо відстоювати свої інтереси. Це для нас найголовніше».

Ведучий: «Виктор Федорович, наша страна, Україна, необходимо ей реформирования на многих направлениях. Мы можемо говорить о медицине, о судебной системе, о борьбе с коррупцией. Когда можно получить реальные результаты от тех программных обещаний, когда вы шли на выборы и от реальной работы ваших комитетов, которые вы создали?»

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Самое главное, что было сделано за прошедший период времени, я думаю, вы со мной согласитесь, - это создания вертикали власти, создания реального механизма выполнения принимаемых решений. И сегодня Президент, Кабинет министров и коалиция в парламенте работаю как единый механизм, и это самое главное. Вчера впервые был проведен и региональный комитет экономических реформ. Потому, что мы не можем проводить реформы в отрыве от регионов. Нам нужно, чтобы в экономических реформах принимали участие и регионы, и мы могли привлекать гражданское общество. Начало реформ будет в 2011 году. Я сказал бы так, концепцию реформирования Украины я предложу уже в июне месяце. Мы работаем над этим вопросом ежедневно. Я каждый день нахожу время и уделяю необходимое количество времени для того, чтобы рассматривать эти вопросы. Работа идет. Мы привлекли одних из лучших специалистов в мире, из известнейших мировых компаний консалтинговых, которые принимали участие в реформирования в различных странах. И уже эти реформы оценены как положительные. То есть, уже начинают работать».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: В продовження теми реформ, я думаю, що реформування неможливо все-таки здійснювати без допомоги і розуміння місцевої влади. На сьогодні ми знаємо, що повноваження місцевих голів, вони закінчуються в квітні-травні. Місцеві вибори буде відмінені, ми знаємо, через брак коштів, і тема призначення наступної дати, вона активно обговорюється останнім часом. Ваша позиція, коли би мали відбутися в країні нові місцеві вибори?

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я найближчим часом почну консультації з політичними силами. Всі ми, які є в Україні, в тому числі й опозиційними політичними силами. В основі яких я покладу перш за все вимоги Конституції. Конституція вимагає провести вибори в цьому році. Відкладати їх далі - це означає порушувати Конституцію. Це неприпустимо, і я на це ніколи не піду - це перше. Друге, безумовно, вибори можна проводити тільки на основі законів. Практично всі політичні сили висловилися за те, що нам виборче законодавство треба змінювати. Тому нам треба домовлятися зараз, щоб відповідні законопроекти були відпрацьовані, узгоджені між політичними силами, розглянуті і прийняті в парламенті. Моя особиста точка зору, я вважаю, що на рівні селищному треба проводити мажоритарні вибори, щоб люди своїх депутатів знали, щоб вони були закріплені за територією. Я за таку систему. Безумовно, є така можливість вже в першому півріччі прийняти ці закони. Тобто, є більше місяця роботи парламенту. Це означає, що якщо винести ці законопроекти найближчим часом, їх можна прийняти і готувати до виборів восени. Це моя позиція.

Алла МАЗУР, ведуча: «Спасибі, дякуємо, що ви знайшли час для такого докладного інтерв'ю, спасибі».

Євровалюта наробила галасу         вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

23.05.2010 15:30:17

Сюжет № 3

19:06:14-19:12:16 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Євровалюта наробила галасу. Стрімке паданні головної грошової одиниці Європи змусило хвилюватися мільйони людей. У старенькій і тихій Європі пристрасті розгорілися не дитячі. В епіцентрі Греція. Це через неї євро банкрутує, а інші європейські країни подумають повернутися до своїх колишніх валют. Експерти розділилися. Одні твердять, що долар знову переможе. Інші радять не поспішати скидати європейську валюту. Мовляв, спільними зусиллями потужні європейські країни швидко впораються із фінансовою кризою. Чи зачепить вона Україну - розбирався Микола Тірільов.

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Попіл ісландської економіки ще стукає в серці Європі. А в старого світу новий кінець світу. Колапс грецької економіки поставив на коліна європейську валюту. Експерти вже бачать самісіньке дно, коли євро дорівнюватиме долару.

Чоловік: «В сегодняшнем кризисе должен кто-то умереть, то есть, денег на всех не хватит».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Репліки європейських політиків більше нагадують зведення з фронтів.

Чоловік: «Ситуація дуже серйозна».

Чоловік: «Маємо нести надзвичайну відповідальність за все, що сталося».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Найбільше паніки в голосі німецького канцлера Ангели Меркель.

Ангела МЕРКЕЛЬ, канцлер Німеччини: «Не врятуємо євро - може повалитися весь європейський союз».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Меркель тиснула на Бундестаг, аби той виділив Греції фінансову допомогу. Бундестаг опирався, логічно запитуючи, чому багата північ має годувати збанкрутілий південь. Між тим, в самій Німеччині, як найбільшому експортеру Єврозони - падіння вигідне. З кожною тисячі доларів вирученої з експорту - німецький виробник має на 50 євро більше ніж до кризи.

Ерік НАЙМАН, економічний експерт: «Они как должны радоваться, хлопать в ладошки, какое дешевое евро. Потому, что как раз Германия больше всего страдала от того, когда курс был 1,4-1,5».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Подвійні стандарти. Подвійні стандарти німецького канцлера ще більше підігріли грецьку громаду. Афінську страйкарі впевнені - Грацію підставили. По-перше, багаті країни ЄС, які численними кредитами довели країни до дефолту. По-друге, власний уряд, який брехав і Брюсселю, і власному народу.

Чоловік: «соціалісти при владі роблять антисоціальну політику. Ми на межі бідності та безнадії».

Ерік НАЙМАН, економічний експерт: «Крики транжир, гигантский бюджетный дефицит, плюс еще на уровне мошенничества рассказывали, что у них бюджетный дефицит низкий. Потом вдруг оказалось, что он не низкий».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Врятувати греків і європейську валюту має найбільший в історії Греції кредит - 110 мільярдів євро від Євробанку і МВФ. Але це за це греки мають скоротити споживання і змиритися із посиленням податкового пресингу та жити інакше, себто гірше, греки не бажають. Профспілкові протести переросли в масові заворушення. Анархісти підпалили банк, що дозволив собі працювати в день загальнонаціонального страйку. Загинули люди. А тут ще й французький дипломат оприлюднив шокуючи дані, ніби третина з отриманих Грецією рятівних коштів миттєво піде на закупівлю зброї в Німеччини та Франції.

Ангела МЕРКЕЛЬ, канцлер Німеччини: «Ми рішуче спростовуємо ці дані. Єдина наше прагнення - допомогти Євросоюзу допомогти Греції».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: А ще зовсім недавно Меркель не хотіла рятувати Греція і вивела з себе Саркозі. Французький Президент начебто грюкнув кулаком і навіть пригрозив вийти з ЄС, якщо німці не приєднаються до порятунку еллінів. Поки ж Греція на межі дефолт, а далі може спрацювати ефект доміно, коли слідом з грецькою посипляться й інші проблемні економіки ЄС - португальська, іспанська, італійська.

Валентин ІНГУЛЬСЬКИЙ, економічний оглядач: «Еврозону поджигали давно. Американцы пытаются европейцов убить раньше, для того, чтобы те ресурсы, которые высвободятся во время краха, обрушения еврозоны, привлечь к себе, в свою экономику».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: А нам не до змови долара проти євро. За три останніх місяці європейська валюта в Україні впала приблизно на 20%. Цього тижня досягла нижньої межі - 9 гривень 70 копійок. Частина банків навіть обмежила операції з Євро.

В'ячеслав МОЛОТКІН, директор казначейства комерційного банку: «Некоторые банки просто прикратили операции и мотивировали это тем, что хотят оценить ситуацію на мировом рынке и только после этого принять какие-то решения».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Заощаджень у євро українські банки мають у незначних обсягах - 14%. А два дні легкої паніки біля обмінників.

В'ячеслав МОЛОТКІН, директор казначейства комерційного банку: «Некоторые люди запаниковали и продавали Евро. В отдельные дни объем операций увеличился в разы».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Змінилися на поодинокі черги.

Олексій ВОЛЧКОВ, заступник голови правління комерційного банку: «Сейчас начинают сбрасывать евро, переводить опять в доллары. Год назад все делали наоборот. Когда идет такой процесс, при чем, он идет с запаздыванием. На каждом таком переводе люди теряют деньги».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Але є й виграш - не постраждають від євровірусу наші експортери. Із більшістю з них європейські клієнти розраховуються в твердій американській валюті.

В'ячеслав МОЛОТКІН, директор казначейства комерційного банку: «Для экономики в целом, повторюсь, было бы наиболее правильно увеличить долю расчетов в евро. Ну, вот по старинки пока валютой основной является доллар».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Люди, які сплачують кредити в євро на тисячі гривень заощаджують майже 200. Дешевшим стане і відпочинок в Європі.

Олексій ВОЛЧКОВ, заступник голови правління комерційного банку: «Колебания в одну и в другую сторону будет продовжаться. И Україна на это никак не влияет. Поэтому самая лучшая тактика хранения сбережений, это то, что мы называем, хранить сбережения в нескольких валютах одновременно».

Валентин ІНГУЛЬСЬКИЙ, економічний оглядач: «Я обивателю могу посоветовать купить рубль российский не смотря ни на что. Потому, что валюты мировые завтрашнего дня - это те валюты, валюты тех стран, экономика которых базируется на реальных ценностях».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: на рубль Україна може перейти вже найближчим часом в розрахунках з Росією. Але валютою №1 залишатиметься, як і раніше, долар. Американській одиниці вдалося взяти реванш в європейської. Але зрівнятися навряд чи вдасться. Та й не вигідно.

Олексій ВОЛЧКОВ, заступник голови правління комерційного банку: «Скорее всего, евро стабилизируется. Есть прогнозы, что где-то в течении года оно опять к доллару подымится».

Західну Україну охопила повінь      вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

23.05.2010 15:30:18

Сюжет № 6

19:14:12-19:14:34 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Західним регіонам України допомога теж не завадила б. Хоча повінь тут цього року не катастрофічна, але у Прикарпатті та Закарпатті досі не відбудовані мости ще після попередніх ударів стихії. Тому навіть невеликий підйом води в річках відрізав від цивілізації сотні людей. Затоплені і сільськогосподарські угіддя.

Віряни святкують Трійцю    вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

23.05.2010 15:30:18

Сюжет № 7

19:14:35-19:21:23 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, а на що сподіваються люди в цій ситуації? - здебільшого на Божу поміч. Тому й приходять до храмів, як в будні так і на великі свята, як сьогоднішнє - Трійця. Головне щиро вірити в те, що Божі дива можливі, і тоді вони таки дійсно здійсняться. В цьому переконалася Христина Коціра.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Энергетически насыщенными являются наиболее древние участки пещер».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Їх вирили вручну майже тисячу років тому, сотнями метрів підземних коридорів для молитви.

Сергій ЧЕРНЯКОВ, учений секретар заповідника «Чернігів стародавній»: «Це робили люди, це не природні печери, а не штучні».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Все почалося з невеликого гроту, який викопав для себе святий Антоній, - засновник Києво-Печерської Лаври.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «В 1069 году был основан этот монастырь».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Через три роки Антоній повернуся до Києва. А від його Чернігівської печери монахи-послідовники стали прокладати в різні боки ходи.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Температура здесь постоянная, порядка 10-12 градусов выше нуля».

Христина КОЦІРА, кореспондент: За такої температури ченці жили й молилися 700 років поспіль.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Ну, вот вам, характерная келия монаха-затворника. Он должен был там только сидеть. Входили для медитации. Таким образом на прямую общались с Богом».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Фактично людина заходила сюди і тижнями отак сиділа?

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Да, вот он мог длительное время находиться в таком вот состоянии».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В печерах вже давно не видно монахів. Замість них коридорами снують туристи. А іноді привиди. У Антонієвих печерах трапляються різні дива. У когось перестає боліти голова, хтось чує тут незвичайні кроки, відчуває на собі вплив потойбічних сил, а є навіть люди, які бачили тут тінь монаха.

Сергій ЧЕРНЯКОВ, учений секретар заповідника «Чернігів стародавній»: «Інколи кажуть, що тут ходить Господь до печер, засновник Антоній Печерський. Можливо так, він відвідує і оглядає свої володіння».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Працівники музею тим часом оглядають справжні дива.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Женщина избавилась от необходимости проводить серезную операцию после определенного нахождения здесь».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Випадками чудесного зцілення людей від хвороб у Чернігівському Святотроїцькому соборі нікого не здивуєш.

Чоловік «Дуже багато є зцілень».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Диякон Сергій показує мощі того, хто творить дива - святого Феодосія Углицького.

Чоловік: «Вечером привезли маленького хлопчика на калясці, і приложився до мощей святого Феодосія, після того, як він підійшов, уже майже став на ноги».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Та що там поодинокі зцілення. В Чернігові вірять, святий Феодосій врятував ціле наш місто від Радіації.

Сергій ЧЕРНЯКОВ, учений секретар заповідника «Чернігів стародавній»: «Коли була Чорнобильська аварія, то ми знаємо, що кілька днів йшла хмара, але так сталося, що вітер не пішов на Чернігів, і ця радіація оминула наше місто. І люди вважають, що саме завдяки мощам Феодосія Улицького».

Христина КОЦІРА, кореспондент: На своєму віку отець Зиновій зі Львівщини не раз бачив, як образи миро точать і плачуть. Цю ікону він написав сам. Чомусь зобразив її зі слізьми, а згодом вона і справді заплакала. Сльози текли і лікували людей.

Отець Зиновій КОЛІСНИК: «В Коломиї хлопчик, який мав 17 років параліч, встав із візка».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Її зцілення також відбулося на очах всього села Малишева, що на Прикарпатті.

Катерина ВОРОБЕЦЬ, бабуся Зоряни: «Світло таке от ясне, біле, як оцей папір. А день був такий пахмурний».

Отець ТАРАС, настоятель церкви у с. Далешове: «Вона стояла з цієї сторони. Я чому зауважую, що з цієї сторони, бо в нас сонце йде отак. З вікон промінь не міг бити на неї».

Христина КОЦІРА, кореспондент: До того Зоряна півроку нічого не їла. Апетит пропав повністю. Лікарі не розуміли причини. Харчування через крапильницю перетворило дівчину на живий скелет.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Скільки ти тоді важила?

Зоряна: «26-25».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Її зцілила ікона Делешівської Божої матері з церкви рідного села. Тепер Зоря не лише нормально харчується, але й тренується. Хоче стати міліціонером.

Зоряна: «Бігаю, віджимаюся, прес качаю».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Пояснити чудодій ікон отець Зиновій намагається з наукової точки зору. Сльози матері Божої відправив на аналіз. Результат здивував.

Отець Зиновій КОЛІСНИК: «Характер лабораторному пляні відповідає чистій природі людській, але ж це є з ікони».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ця ікона плакати припинила. Але тим часом на дня замироточила інша - уже вдруга. Миро з ікони отець застосовує з цілющою метою.

Отець Зиновій КОЛІСНИК: «Помазую тяжко хворих».

Христина КОЦІРА, кореспондент: У лікувальних цілях колись використовували і диво особливості Антонієвих печер. У 19-му сторіччі тут було щось на кшталт неврологічної клініки.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Вот в этой келии, которую связывают с именем Антония Печерського лечили бесноватых. Находились здесь в повной изоляции. И вот опять таки, вот эта энергетика, она оказывала положительное влияние. Кстати, медики, совместно с которыми мы тут проводили определенные эксперименты, они тоже утверждают, что здесь тоже очень мощная энергия, которая положительно влияет на иммунную систему человека».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ігор Рудинок 40 років досліджує печери. І (НРЗБ) наукове тлумачення аж доки не побачив те, чого пояснити не може.

Володимир РУДИНОК, заввідділу наукових досліджень печер заповідника «Чернігів стародавній»: «Очень явственно видел фигуру человека. При том, я не могу сказать, что он был в рясе, он был просто в чем-то черном».

Христина КОЦІРА, кореспондент: І раптово зник. Чоловіка в чорному бачило й не мало відвідувачів. Ті, хто не зустрівся з ченцем, але дуже хоче бодай відчути диво енергетику, вміщуються на місце, де монах тижнями без останку молився.

Жінка: «Учещенное серцебиение. Вообще, состояние покоя и благодати».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Підземелля таки позитивно вливає на відвідувачів. Це вже навіть науковий висновок.

Сергій ЧЕРНЯКОВ, учений секретар заповідника «Чернігів стародавній»: «Приїжджали геофізики, зокрема з Москви, заміряти ці от, незвичайні властивості приладами. І тоді встановили, що коли людина заходить сюди, в Антонієві Печери, то в неї, я кажуть, збільшується позитивна аура».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Хтось вважає, що на печери так діє метеорит, який міг поблизу колись впасти. Віруючи люди пояснення в фізичних явищах не шукають. Просто знають - все це багато столітня молитва монахів.

Сергій ЧЕРНЯКОВ, учений секретар заповідника «Чернігів стародавній»: «Ці місця намолені, вони чудодійні».

Палац «Україна» відзначив 40-річний ювілей      вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

23.05.2010 15:30:18

Сюжет № 9

19:22:16-19:28:36 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цього тижня відзначив 40-річний ювілей головний концертний майданчик країни - славнозвісний палац культури «Україна». Яких тільки зірок не бачила його сцена за ці роки, і яких лишень приватних таємниць не ховають легендарні гримерки. За знамениті лаштунки вдалося потрапити Сергію Смальчуку.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Його возведення присвятили сторіччю з дня народження вождя світового пролетаріату. Та за задумом керівництва Радянської України він мав стати нашої відповіддю Кремлю.

Микола МОЗГОВИЙ, генеральний директор палацу «Україна»: «Его задумывали, как таку фишку потемкинская деревня. Тоді збудували палац в Москві, а тут...»

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Але якщо й кінотеатр, то воістину грандіозний. Майже 30 метрів заввишки, площа 4 тисячі квадратних метрів, більше трьох сотень приміщень і головна сцена, виступи на якій одночасно може дивитися 3714 людей. Можна було дотягнути і до 4-х, проте в Московських верхах суворо заборонили.

Микола МОЗГОВИЙ, генеральний директор палацу «Україна»: «А чого не можна було 4 тисячі? Ну, бо в Москві, а от всім республікам до 4-х.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та попри вимушений курс на меншовартість, мети №1 вдалося досягти - палац згодом визнать рівним серед кращих закладів всього Радянського культ просвіту.

Лайма ВАЙКУЛЕ, співачка: «Это в Белоруссии, в Минске главный зал, это в Москве был «Россия», «Октябрьский остался в Киеве. Ну, вот у вас прекрасный зал. И в Казахстане еще хороший очень зал».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Джон Лорд, Мішель Лягран з легендарними віртуозами Москви. Найближчий концерт - сольник морального кодексу. Імен у різні часи зазначених на тутешніх афішах з запасом вистачило б на цілу алею слави перед Україною. Ці стіни ще пам'ятають голоси Лучано Поротті, Хуліо Іглесіаса та Крістіни Агілери, і ще з доброї сотні співочих легенд.

Нані БРЕГВАДЗЕ, народна артистка СРСР: «Вот такие залы хорошие энергией. Я большие залы люблю, выступать в этих залах. Я сейчас в этих залах и нерничаю. Давно я не стояла в этом зале».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та право стояти на сцені Національного палацу «Україна» з різних причин доступне далеко не всім.

Чоловік: «Не секрет, что нам очень бы хотелось провести здесь свой сольный концерт. Потому, что за эти годы песняров немножко подзабыли в Украине».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Проте, саме лише оренда залу коштує 170 тисяч гривень за зміну, плюс додаткове світло, декорації. Від так, аби співати тут - треба відпрацювати не один корпоратив.

Борис МОЇСЕЄВ, заслужений артист Росії: «Вот каждое открытие моего занавеса здесь, допустим в Киеве, завтра в Украине, мне лично стоит, мне открыть зал стоит 40 тысяч евро. Хотя мои коллеги многие не парятся. Получают в два раза больше».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та що поробиш - статус вимагає.

Анастасія ПРИХОДЬКО, співачка: «Такі артисти, як я, Ані Лорак, Тіна Кароль. Оце вже зірки, і щоб виступити на цій сцені - ти повинен просто бути «намбер ван».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Тож зірки «намбер ван» готові йти на будь-які жертви.

Наталія ВАЛЕВСЬКА, співачка: «Була така величезна декорація, мені потрібно з неї було спускатися зверху. Було і так страшно, все тремтіло, ноги, руки, а тут ще спускатися...»

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Тремтіння рук і ніг не завжди вдається уникнути і найдосвідченішим метрам вокального залу. Коли зникає фонограма, як було колись в Ірини Білик, чи світло під час виступу, як в Гару, того котрий з Нотердам де Парі. А ветеран естради Кобзон взагалі був готовий з життям попрощатися, коли невідомо з якого дива на його концерті запалала декорація.

Микола МОЗГОВИЙ, генеральний директор палацу «Україна»: «Тут криминалистики месяц торчали. І знайшли рідину і пляшечку, яку підкинули. Так що якийсь диверсант».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та до розслідувань в стінах палацу його керівництву вже не звикати. Після ремонту приміщення в 96-му під роздачу потрапив сам тодішній Прем'єр Пустовойтенко. Дорогий мармур, захмарної вартості люстри і навіть гардини ціною в десятки тисяч гривень. Після таких обновок в багатьох виникало запитання - як, на скільки раціонально і чому саме так витрачалися десятки бюджетних мільйонів? Відповідь - яка різниця, хіба що деталями, дають українські артисти. Кажуть, необізнаність нюансами їхнього ремесла чиновники ставили зовсім не те, чого потребує концертний майданчик.

Олександр ПОНОМАРЬОВ, народний артист України: «Купили пульт. Пульт цифровий. Це для студії. Для того, щоб озвучувати такий майданчик - потрібне аналоговий пульт, щоб ти поставив його він звучить, от ручку підняв - він звучить. Всі кажуть, ніби хороший звук. А він такий хороший, що я, наприклад, не хочу його на своєму концерті мати».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Потерпають артисти і від побутових незручностей. Навіть гримерок на всіх не вистачає. А ті, що є - виглядають майже так само, як і в день відкриття - 40 років тому.

Валерій МЕЛАДЗЕ, народний артист Росії: «Я не достаточно сильно зашторил эти шторы, а они, как видите, не слишком большие, целиком окно не закрывают. Так ухитрились фотографы с большим объективом сфотографировать как я переодеваюсь. Я вас умаляю, там смотреть не на что».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Тим часом, гендиректор твердить - палац може бути з легкістю по переду всієї країни. І готовий запроваджувати найновіші, як сценічні так і будь-які інші передові технології.

Микола МОЗГОВИЙ, генеральний директор палацу «Україна»: «Я 5 років прожив, дайте мені кошти і ми покладемо сонячні батареї і будемо вільні, так як весь світ прагне того. Тоді у нас буде своє тепло, своє вода. У нас є своя вода. Комуністи збудували юрського свердловину. І ось, я вас пригощаю, пийте на здоров'я».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Словом, було б бажання, й Україна може стати достойним конкурентом не лише європейських, а й світових концертних майданчиків.

5 канал випуск 21:00

Російський Президент відвідав Київ          вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №1

21:01:23-21:10:53 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: Вона схиляється до Росії і Україна ще не втрачена. Одразу дві статті з несхожими за смислом заголовками вийшли в «Нью-Йорк таймс» після візиту російського Президента до Києва. І Вашингтон, і Брюссель не спускають ока з українсько-російських відносин. Віктор Янукович допомагає Москві переманити Україну у заходу, але навмисно чи ні говорити зарано, - констатують американські оглядачі. Які утім впевнені, що Росія спроможна врятувати хіба що бізнес Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа, але не цілу українську економіку. А тому Київ приречений знову розвернутися у західний бік. Для України ж, причому як для прихильників, так і для противників нового курсу візит Дмитра Медведєва оголив неоднозначність відносин. Бізнес та влада гуртом просили російського лідера пустити Україну на нафтогазовий ринок середньої Азії. У відповідь почули чемне, але тверде ні. Москва чимало заплатила за роль монополіста, законтрактувавши середньоазіатський газ. Із українського боку кардинальних поступок теж не спостерігалося. Підписані 5 анонсованих раніше угод, який навіть опозиція розцінює нейтрально. Є питання, щоправда спільних заяв. Голова парламентського комітету із закордонних справ бютівець Олег Білорус угледів у відозві щодо Придністров'я план з розділу Молдови. За його інформацією, відбулася ще й таємна домовленість Президентів про входження Придністров'я до складу України, а власне Молдови у фарватер московської політики. Що одразу ж спростували на Банковій. За відсутності видимих сенсацій журналісти активно коментували курйози візиту. Ялиновий вінок, що впав на українського Президента, його перл про погоду, обмовку про кордон та розкуту поведінку московського гостя.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я скоро приеду, готовьте хорошую погоду».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: На ганку Адміністрації Президента боротися із негодою було легше. Допомагав чисельний персонал Банкової. А до початку офіційної церемонії зустрічі дощ майже скінчився. Та промочені ноги не давали спокою президентським головам. Обидва шукали своє пояснення зливі.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Сейчас в Інтернете говорят, уже есть оценки начала вашего визита. Говорят, что такой дождь к деньгам».

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Я надеюсь, что вот этот дождь, который прошел, он смыл все то, что было сделано в предыдущий период негативный».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Щоб від негативного залишилося і сліду, сторони пришвидшеними темпами виписують державні угоди, розробляють спільні проекти. Віктор Янукович зізнається: українські чиновники притомилися.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Так работать нельзя. Потому что за такой короткий период времени провести 7 встреч и загнать руководителей наших рабочих групп в ситуацию, когда они должны ускоренными темпами готовить различные решения».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Дмитро Медведєв сповільнювати ці темпи не хоче.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Виктор Федорович сказал, что так работать нельзя. Мне было хотелось добавить, что так работать придется».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: За одну зустріч Україна і Росія підписують 5 міждержавних документів. Найбільше на Банковій гордяться угодою про демаркацію українсько-російського кордону, яку підписали лише на 19-й рік з часу проголошення незалежності. Та прикордонні крапки розставили тільки на суші.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Конечно у нас есть вопросы очень принципиальные. Над которыми нам придется еще поработать. Например делимитация нашей водной границы. Мы не смогли на этот раз прийти к этому решению потому что было очень мало времени».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Буде більше часу і з'являться угоди в авіаційній, космічній і енергетичній галузях, - розмірковує російський Президент. Партнерство, яке пропонує Кремль, українська опозиція напередодні візиту назвала утопічним для України з фінансової точки зору. Дмитро Медведєв переконує: вигідно буде обом сторонам.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Никакой филантропии, никаких односторонних решений. А именно полная взаимовыгодность этих проектов. Только в этом случае они будут жизнеспособны. В противном случае, или в другой ситуации одна из сторон будет чувствовать себя обиженной и не будет заниматься реализацией этого».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Зміст підписаних державних угод дипломати читають між рядків. У випадку з Росією кожен такий рядок приховує цифри. Підрахувати вигоду українсько-російських відносин можна буде згодом. Але по обидва боки кордону рахують різними методами. Тож вигода для Росії не завжди означає прибуток для України і навпаки. За добу після підписання державних угод комерційну вигоду від дружби з Москвою намагалися отримати українські мільйонери. На розмову з Дмитром Медведєвим прийшли товстосуми вищої ліги - Дмитро Фірташ, Олександр Ярославський, Костянтин Григоришин, Віктор Пінчук, Рінат Ахметов. Спостерігаючи за офіційними заявами Президентів про дружбу і прорив у відносинах, мільйонери і собі напланували вигідне партнерство з російським бізнесом.

Рінат АХМЕТОВ, бізнесмен: «Что мы видели? Что по більшому счету мы ничего хорошего не видели. Мы видели 5 лет конфликты. Мы увидели вчера теплую дружескую встречу двух Президентов. И это говорит о том, что мне кажется, именно эти отношения должны быть».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Надії українського бізнесу підігріває сам Дмитро Медведєв.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Мы снова вместе и мы снова готовы заниматься бізнесом, а не просто кукарекать на эту тему».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Час - гроші, тож бізнесмени вирішили не затягувати. Костянтин Григоришин просить у Росії дозволу транспортувати газпромівською трубою середньоазійський газ, який Туркменістан готовий розраховуватися за українські послуги і товари.

Костянтин ГРИГОРИШИН, бізнесмен: «Если в начале 2000-х годов у нас работала схема, когда туркменские партнеры рассчитывались с нашей группой газом, а мы передавали газ структурам НАК «Нефтегаза Украины» и он реализовывал его и рассчитывался с нами, то на сегодняшний день эта схема разрушена. Большая просьба рассмотреть возможность вернуться в каком-то виде к предыдущей схеме работы».

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «У нас был целый набор схем на эту тему, который использовался. Далеко не все они выдержали проверку временем. И далеко не все они будут поддерживаться мною, как Президентом. Но обсуждать эту тему безусловно можно. Она не закрыта. Вот, но хотел бы просто обратить внимание на то, что это должно было взаимовыгодно, это должно помещаться в ту стратегию развития газовой отрасли и газового экспорта, который существует в Российской Федерации».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Абсолютна монополія на продаж і транзит, як російського так і середньоазійського газу - ось головна концепція «Газпрому», з якою українські бізнесмени добре знайомі. А в цій схемі немає місця сподівання українців отримати туркменський газ на пряму. Ще одне болюче питання для Києва - будівництво північного і південного потоків - газогонів, які Росія будує в обхід України. Міністр палива хоче гарантій від Росії, що українська труба незважаючи на реалізацію нових проектів і надалі буде заповнена газом.

Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: «Основная проблема конечно сейчас - это отсутствие гарантий в транзите, в объема транзита газа на нашей территории с учетом строительства российскими партнерами совместно с европейскими компаниями обходных маршрутов. И эта вот неопределенность она не дает возможности нам сконцентрировать и людские ресурсы, и промышленный потенциал».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Гарантій немає, - відповідає Медведєв. А от визначеність принаймні для Росії є.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Эти решения приняты, они реализуются и реализуются и по южному направлению, и по северному направлению. Поэтому определенность тут, здесь говорилось о ситуации неопределенности. Определенность есть».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Російській манері ведення переговорів деякі українські бізнесмени добре навчені. Тому і насторожено ставляться до деяких пропозиції Москви, як то можливого злиття «Газпрому» і «Нафтогазу».

Дмитро ФІРТАШ, бізнесмен: «Посчитайте сколько стоит «Газпром» и вы посчитайте сколько стоит НАК «Нефтегаз Украины». Можно идти на это, но тогда надо предложить российской стороне, что мы купим половину «Газпрома». Во-первых нам для этого нужны деньги с вами, да? А во-вторых нам обязательно нужно как бы еще и получить от них одобрение. Они все же как бы, скажем, имперской замашкой. То есть они хотят поглотить. А не как бы отдать нам».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Газового тандему поки що не вийшло. Натомість порозумілися суднобудівельники та авіатори. Останні навіть розмірковують над злиттям компаній. Бізнесмени на розмови щодо прориву у відносинах з Росією часу не витрачають. Оцінювати потепління у відносинах, про яке говорять Янукович та Медведєв будуть за кількістю зароблених грошей.

З усіх підписаних Януковичем і Медведєвим документів на історичність претендує угода про демаркацію кордонів         вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №2

21:10:54-21:17:41 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: З усіх підписаних Януковичем і Медведєвим документів на історичність претендує угода про демаркацію. Президенти домовилися встановити на суходолі межу між державами. У цьому питанні сторони не бажали йти одне одному на поступки і від самих початків незалежності. Росія наполягала, що проводити межу слід одночасно і на суші і по морю. Україна прагнула демаркації суходолом, але уникала теми проведення морської межі. У чому секрет російської зговірливості, - запитує українська опозиція. Відповідь сама ж знаходить у пресі. Тижневик «Дзеркало тижня» напередодні візиту Дмитра Медведєва написав, що Київ готовий розділити Керченську протоку. Ціна питання - можлива втрата Україною контролю над Керче-Нікальським каналом - єдиним виходом із Чорного в Азовське та Каспійське моря. А також Волго-Донський басейн. Росіяни і не тільки зараз платять за користування цим морським шляхом. Скільки грошей Україна втратить Україну від його поділу рахувати не береться ніхто. Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко заспокоює: українсько-російські переговори про кордон суходолом зараз не прив'язані до морських. Цього літа спільна комісія розпочне встановлювати стовпчики на межі з сусідами. Як сусіди поділять море міністр не пояснив.

Олександр АРГАТ, кореспондент: Крим, Керченський півострів. Це берез український, а там в далині вже видно берег російський. З цим все зрозуміло і у жодної зі сторін ані претензій, ані жодних питань не виникає. Натомість акваторію Керченської протоки, що розділяє Україну і Росію дипломати протягом ось вже 19-ти років розділити не можуть. Українці твердо стоять на своєму і друкують карти з проведеним кордоном за радянським зразком. Росіяни такий принцип не визнають і пропонують ділити по-новому. Керче-Нікальський судноплавний канал Керченської протоки - єдиний шлях для великих вантажних суден з Чорного в Азовське а далі і в Каспійське море.

Анатолій КОЧНЄВ, старший лоцман керченського підрозділу ДП «Дельта-лоцман»: «Канал состоит из 4- колен, которые переходят. Начинается с Черного моря, спаловское колено, куда входят суда океанические с осадкой проходной 8 метров».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Щомісяця через ці морські ворота в обох напрямках проходить до 1,5 тисячі суден. В окремі дні і 3 сотні кораблів. Канал завжди належав Керченському порту і тепер перебуває на його балансі. Кораблі по фарватеру проводять українські лоцмани за що беруть з іноземних суден плату. За рік приносять державі 50 мільйонів гривень.

Микола АНДРЕЄВ, асоціація лоцманів України: «Это валюта. Потому что мы в гривнах получаем сборы тогда, когда обслуживаем суда национального флота. А суда национального флота на сегодняшний день у нас практически нет. И обслуживаем только иностранные суда. Или почти».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Саме цей канал і є головним каменем спотикання у затяжних переговорах щодо делімітації морського кордону України та Росії. На радянських мапах Керч-Нікальський канал розташований в акваторії Української РСР. А між Кримською областю та Краснодарським краєм проведено чіткий кордон. У 1991-му керівники пострадянських республік домовилися у Біловезькій пущі - радянські адміністративні кордони стануть державними. Втім у разі розділу акваторії Керченської протоки росіяни вирішили зробити виняток. Упродовж останніх 19-ти років вони домагаються, щоб канал перебував в управлінні обох країн.

Всеволод ЛОСКУТОВ, радник-посланник посольства РФ в Україні: «Эти переговоры продолжаются. Есть расхождения сторон. Это переговоры будут в дальнейшем продолжены с тем, чтобы найти приемлемые для обеих стран, для обеих государств решения».

Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2007-2009): «До цього часу, наскільки мені відомо, російська сторона наполегливо наполягає на тому, що ні, віддавайте нам половину Керченської протоки, хоча вона нам не належить. Давайте проведемо навколо берегів невеличку водну смугу, яка буде начебто кожної зі сторін, а середину будемо використовувати спільно. Ну по-братськи, знаєте. Коли воно своє, то не по-братськи. А коли воно чуже, то по-братськи. Оце така от логіка».

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ України: «У червні цього року планується проведення чергового 33-го раунду переговорів делегацій з розмежування згаданих територій. Українська сторона на переговорах домагається визнання Росією колишнього міжреспубліканського адміністративного кордону в Керченській протоці. Як існуючий на сьогодні українсько-російський державний кордон. Наша позиція впродовж багатьох років залишається з цих питань незмінною».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Утім дещо змінилася позиція росіян. Раніше вони пропонували домовлятися в пакеті про визначення кордонів і на морі, і на суходолі. І відмовлялися підписувати важливу для реалізації євро інтеграційних амбіцій України угоду про демаркацію кордонів без поступок українців на морі. Тож згода Росії почати демаркацію, тобто позначення на місцевості кордонів насторожила і експертів, і опозицію. Пролунали припущення, Україна погодилася поділити Керченську протоку за російським варіантом. І навіть віддати острів Тузла. У Міністерстві закордонних справ заспокоїли: посувати українсько-російський кордон у Керченській протоці на захід не збираються. Але готові йти на поступки в економічній галузі. Хоча поки що не всі в уряді мають спільне бачення можливого компромісу з Москвою.

Олег ВОЛОШИН, директор департаменту інноваційної політики МЗС України: «Ми готові шукати моделі, ми готові шукати. Ми знову готові повернутися до ідей спільного підприємства, яке б експлуатувало цю протоку».

Костянтин ЄФИМЕНКО, міністр транспорту та зв'язку України: «Я перший раз чую дослівно будь-якого підприємства. Принаймні Міністерство транспорту в цьому обговоренні не приймало участь. Піднімалося питання спільної координації диспетчерів, піднімалося питання на яких частотах хто виходить, на якій мові хто з ким говорить, до кого сідає лоцман. Але питання політичне, як ви піднімаєте, не піднімалося, я вам гарантую».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Доцільності у створенні спільного підприємства не бачать в асоціації лоцманів України. Мовляв який сенс ділитися прибутками, які на законних підставах сьогодні отримує Україна.

Микола АНДРЕЄВ, асоціація лоцманів України: «Что касается экономической части, что вряд ли здесь есть необходимость делиться с российской стороной хотя бы потому что исторически Керченский канал был проложен и относился к керченскому порту».

Анатолій КОЧНЄВ, старший лоцман керченського підрозділу ДП «Дельта-лоцман»: «Ну извините, канал - это исключительно юрисдикция государства Украины. Это исключительно наша зона, это международный канал, да, международный, но он под юрисдикцией Украины».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Ті, хто працює на Керче-Нікальському каналі кажуть: українцям та росіянам необхідно якнайшвидше чітко розмежувати відповідальність сторін у протоці та домовитися про співпрацю у сфері безпеки судноплавства. Адже прикрі випадки у минулому вже були. У 2007-му році, коли під час негоди у протоці почали тонути судна, було незрозуміло хто за що відповідає і хто повинен рятувати моряків.

Київські домовленості Президентів Януковича та Медведєва залишають місце для вдумливого аналізу    вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №3

21:17:42-21:25:43 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: Київські домовленості Президентів Януковича та Медведєва залишають місце для вдумливого аналізу. Попередні харківські досі відгукуються для української опозиції. У справі 27-го квітня, або як її ще називають яєчно-димового шоу депутатів цього тижня допитували ледве не цілими фракціями. Про зіткнення опозиціонерів та коаліціантів у день ратифікації угоди про Чорноморський флот київській прокуратурі свідчили 12 представників «Нашої України-Народної самооборони». Нунсівців не проти об'єктивного слідства. Але вважають, що винних у справі вже назначили. Проти двох членів фракції Андрія Парубія та Юрія Гримчака порушені кримінальні справи і на цьому неприємності цих двох не закінчилися. Сестру Парубія Олену, співробітницю львівської податкової інспекції затримали за підозрою у хабарництві. Гримчак потрапив до лікарні з підозрою на інфаркт. Інфаркт щоправда не підтвердився. А сестру Парубія відпустили після дзвінка з Банкової головному міліціонеру Львівщини. Учасники побоїща з боку коаліції поки що правоохоронці не займають. Бійці опозиції тим часом шукають пояснення чому не змогли зупинити ратифікацію.

Володимир МАКЕЄНКО, голова регламентного комітету ВР (ПР): «Я вам трошки розкрию такий секрет, чому зараз представник БЮТ, от ви побачили «Наша Україна» веде себе спокійно. Тут же була велика делегація, спокійно. Тому що це були узгоджені дії по цих шашках димових, були якісь куратори, які повинні були кинути від однієї фракції, від другої. Вони узгодили, ті кинули, і ті з'їхали з цього питання. І тепер у них немає іншого, як вони роблять з себе героїв».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Це регіонал і голова регламентного комітету твердить: бютівці вигороджують себе. Цю фразу Володимир Макеєнко кинув після засідання, де намагалися обговорити притягнення до відповідальності двох нунсівців Юрія Гримчака і Андрія Парубія. Фраза Володимира Макеєнка збігається із наступним описом подій. Вранці 27-го квітня потенційні шашкокидачі зустрілися біля Ради. Отримали шашки, дві мали кинути нунсівці. Ще 5 - бютівці. Усіх тренував бютівець, якого між собою називали піротехніком. Кидати мали на ключове слово. Нунсівець Андрій Кожем'якін мав сказати: працюємо. Про все це домовилися на таємних засіданнях у штабі БЮТ. На них були присутні обрані. Після того, як Андрій Кожем'якін сказав працюємо, у залі побачили дим від двох шашок у рядах нунсівців. Бютівці свої шашки не запалили. За ніч передумали. Однак своїх колег із НУНС повідомляти про це не стали. Так описує розвиток подій 27-го квітня Інтернет-видання «Українська правда». Нунсівець Андрій Парубій, якого фото кори зафіксували із шашкою у руці і проти якого порушена кримінальна справа матеріал із «Української правди» не коментує.

Андрій ПАРУБІЙ, народний депутат, «НУ-НС»: «Я не хотів би коментувати з дуже зрозумілих причин. Сьогодні проти мене є кримінальна справа і звичайно давати будь-які коментарі з цього приводу мені юристи порадили, що це просто було б неправильно. Закінчаться всі ці справи, відійдуть вони в минуле, тоді ми зможемо на цю тему більш детально поговорити».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: «Українська правда» пише: на останньому засіданні докладно розробили яєчно-шашковий план. Були присутні такі політики - Олександр Турчинов, Андрій Кожем'якін, Юрій Луценко, Андрій Парубій, Володимир В'язівський, Іван Стойко, Юрій Гримчак, Всеволод Бородін.

Володимир В'ЯЗІВСЬКИЙ, народний депутат, НУ-НС: «Немає про що говорити, бо такого факту не було. Не було такого. Ні, не нарад, не кординацій. Ви хочете, щоб я таємницю слідства розказував. Я з цього приводу давав відповіді в прокуратурі».

Андрій КОЖЕМ'ЯКІН, народний депутат, БЮТ: «Правда наступна. Так, координація дій була, але своє завдання, яке ставила перед собою наша фракція, вона виконала. Ми закрили свої ряди. Не один представник Партії регіонів не проголосував на наших місцях. Пам'ятаєте? Що стосується інших питань, я ще раз кажу: то все провокація. І яка використовується, на жаль, такими видатними українськими Інтернет-структурами. Я ще раз кажу, якщо ви працюєте в Генеральній прокуратурі, ви, тому ще раз кажу: все, що стосується шашок - це все провокація».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Однак один із названих у матеріалі «Української правди» героїв зібрань підтвердив «5 каналу». Описані у статті події справді відбувалися. На камеру підтверджувати це категорично відмовився. Це ж джерело твердить: бютівці відмовилися від ідеї кидати шашки через вплив російської сторони. Звідси нібито прийшов ультиматум, якщо харківські угоди не пройдуть, наступного ж дня будуть оприлюднені нездійснені, але начебто написані свого часу угоди Юлії Тимошенко і Володимира Путіна. Через це, - твердить джерело, - бютівці вирішили самі опір угода не чинити. Але водночас не попереджати про це нунсівців аби забезпечити якісну картину опозиційного опору. Хто кидав шашки і хто кого бив 27-го квітня? Слід тих подій ще довго турбуватиме депутатів. Генпрокуратура і політичні сили з'ясовують, що сталося насправді того дня. Для багатьох питання ще й незручне. Незручно притягати до відповідальності колег, незручно зізнаватися, незручно розповідати правду. У шашковому диму залишилося чимало питань. На них тепер найтяжче давати відповіді Андрію Парубію та Юрію Гримчаку. Бо від кожного слова залежить і доля, і воля.

Андрій ПАРУБІЙ, народний депутат, НУ-НС: «Але останній тиждень і останні події стали для мене величезним випробуванням насправді. Тобто навіть не міг собі уявити в страшному сні, що таке може відбуватися, відбуватися зі мною».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Андрій Парубій має на увазі і перипетії із затриманням сестри у Львові, і власну судову тяганину. Його колеги із фракції теж ходять у Генпрокутару на допити і цікавляться чому не чути про порушення справ проти регіоналів, які їх били.

Тетяна КОРНЯКОВА, заступник генерального прокурора: «В прокуратурі міста Києва досліджується майже всі епізоди. Ну чого двох? Мабуть це було в результаті такої ретельної перевірки. Але я знаю, що там є епізоди, які стосуються і звернення Москаля. Ви ж чули. Він там ще 17 назвав. Тобто буде досліджений кожен епізод».

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат, НУ-НС: «Коновалюк, Малишев, Святаш, Янукович Віктор Вікторович і інші ті депутати, котрих я не знаю просто. Ну Коновалюк так в лоба попав кулаком. Інші там душили, били зі спини і таке інше».

Володимир МАЛИШЕВ, народний депутат, Партія регіонів: «Разве мог я побить такого здорового бугая? Я наоборот от этого здорового дяди спасал других отаких как ты. Не более и не менее. А вообще я человек по натуре не драчливый».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Регіонали певні: вони відстоювали виборців. Це призер юнацьких змагань із вільної боротьби Олег Царьов. Каже: спорт не його професія. Він спеціаліст із мікроелектроніки.

Народний депутат: «Я никого не покалечил. Я не одного человека не ударил даже в четверть силы».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Ось його професійний удар у чверть сили.

Олег ЦАРЬОВ, народний депутат, Партія регіонів: «На силу надо отвечать силой. Я не сторонник, я никогда не был раньше замечен в никаких побоищах и драках. Но такого делать в парламенте нельзя. И поверьте, на силу всегда будем отвечать силой».

Катерина ЛУК'ЯНОВА, народний депутат, НУ-НС: «Ви знаєте, що Гримчак в лікарні сьогодні, ви знаєте, що Доній в лікарні вже місяць майже. Тому є питання, чому не викликають Медведька. Де пояснення, як він збирається розбирати цю справу? Однобоко, як робиться зараз, чи все ж таки об'єктивно, як він має це робити?»

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Аби не бути голослівними, нунсівці йдуть у Генпрокуратуру не з порожніми руками. З медичними довідками. Володимир Карпук вже відніс скаргу за події того дня, коли йому розбили носа. Чекає реакції. 27-ме квітня для його учасників розтягнуться надовго. Прокуратура обіцяє поспілкуватися з кожним, хто був задіяний у цьому парламентському засіданні.

Алкоголь, тютюн та бензин можуть подорожчати          вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №4

21:25:44-21:32:53 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: Алкоголь, тютюн та бензин можуть подорожчати. Верховна Рада ухвалила представлений Кабміном законопроект про підвищення акцизів. У середньому вони зростають на 15%. Законодавці заклали в документі норму про заборону на підвищення цін. Однак навіть прихильники законопроекту погоджуються: пачка цигарок може здорожчати на гривню, пляшка міцного вина - на 2, а літр бензину на 20-60 копійок. А навіть противники визнають: акцизи на алкоголь, тютюн та мастильно-паливні матеріали в Україні низькі за світовими мірками. Нові норми покликані закрити 9-мільярдну дірку українського бюджету. Опозиція владного оптимізму не поділяє. Ціни услід за бензином можуть зрости на всі без винятку товари. Ринок може захлинутися від контрафактного тютюну та алкоголю, а бізнес стати заручником планових та позапланових податкових перевірок, - вважають у БЮТ та НУ-НС.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Коли держава хоче поповнити казну швидкими грошима, найперше свої погляди звертає на виробників тютюну та алкоголю. Не в останню чергу через те, що куріння та питання явища, які переважно засуджуються у суспільстві. До того ж відома закономірність, скільки ціни на сигарети та міцне не підвищуй, курити та пити українці менше не стають. Цього разу до проблеми наповнення держбюджету депутати підійшли комплексно. Акцизи підняли також на пальне і навіть на джерельну воду. Українська вода тепер найдорожча у Європі. Приймаючи зміни до оподаткування, депутати із коаліції найдовше билися над проблемою яка вирішення не має за визначенням. Як водночас підняти акцизи, податок на споживання, і не допустити зростання споживчих цін? Відповідну поправку партнерів по коаліції комуністів у різних варіаціях голосували 7 разів. Коли закон було ухвалено, депутат-регіонал Олексій Боярчук, Який добре знається на винному бізнесі, і не байдужий до його майбутнього, сам не втямив, чи проголосувала коаліція за норму закону, що стримує ріст цін.

Олексій БОЯРЧУК, народний депутат, Партія регіонів: «Он не принят. Мы были против, но уже с третього раза проголосовали, да. Я что могу сказать? Я в этом смысла, честно говоря, не вижу».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Норма не дієва, ціни на підакцизні товари зростатимуть. Але не стрімко - від 10% до 30%, - констатують в уряді.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр: «Звідки брати гроші? Бюджет повинен на цьому будуватися. На водкі завжди будувався бюджет держав, на тютюні. А сьогодні ми боїмося підняття цін. На бензині в Україні ті, хто продає вроздріб, заробляє більше всіх. І ми казали, що шановні, можна трошки поділитися з державою».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Роздрібні ціни на бензин найближчим часом не зростуть, - прогнозують у компанії-операторі ринку. Хоча порахували, ухвалений Верховною Радою закон і додає до вартості літра найпопулярнішого 95-го 20 копійок.

Олесь ПОГРАНИЧНИЙ, речник компанії торговця нафтопродуктами: «Враховуючи те, що в світі ціна на нафту опускається, оце опускання ціни на нафту і введення акцизу, бо акциз - це податок, який за визначенням лягає на покупця, на кінцевого споживача, тобто це падіння ціни на нафту, воно замортизує введення акцизу. А якщо і далі ціна на нафту буде падати на світовому ринку, то в принципі можливо і навіть в перспективі довготривалій, якійсь там перспективі можна і зменшення навіть ціни».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Відповідно якщо ціна нафти на світових ринках зростатиме, подорожчає і український бензин. Але таких довгих прогнозів експерти не дають. Акцизи на тютюн з початку 2008-го року держава піднімала аж 6 разів. За цей час податок зріс учетверо.

Катерина ЗАСУХА, менеджер по зв'язках із громадськістю тютюнової компанії: «Все повышения происходили достаточно непредсказуемо, резко поэтому нет до сих пор возможности оценить в полной мере влияние на бизнес. То есть мы не успели отследить как рынок отреагировал на повышение, как уже шло следующее».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Після останнього зростання акцизів, - порахували в одній з найбільших компаній-виробників сигарет, - їхня продукція здорожчає у середньому на 19%. Курців менше не стане. Це тенденція перевірена роками. Але споживачів легального продукту знову поменшає. Адже у сусідній Росії акцизи на окремі види сигарет нижчі на 45%, а у Молдові менші аж у 16 разів аніж в Україні. Контрабанда та підпільне виробництво набирають обертів і б'ють по легальних виробникам сигарет та алкоголю більше, аніж оподаткування. І хоча на напої із градусом ціна теж зросте не значно, на гривню-дві, виробники припускають: той, хто звик пити дешеве, може перейти на контрафакт.

Євген ЧЕРНЯК, власник компанії виробника алкогольних напоїв: «Любое повышение акциза - это увеличение налоговой нагрузки на легального производителя, которым например мы являемся. Так вот в любом случае любому легальному предприятию будет легче выносить любую налоговую нагрузку, если будет предпринят комплекс мер не только по повышению акциза, но и комплекс мер по детенизации экономики».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Окрім збільшення оподаткування, ухвалений парламентом закон також значно розширює повноваження самої податкової. Скажімо отримавши сигнал від міліції про недобросовісного платника, податківці можуть прийти до нього із позачерговим візитом і без попередження. Також змінюються терміни, які провадитимуть планові перевірки. Цією нормою закону обурений віце-прем'єр Сергій Тігіпко.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр: «Куди влізли питання оподаткування, які скажімо в мене на нараді обговорювалися і були зняті. Тоді деякі попали моменти, які дають додаткові повноваження податковій адміністрації по обстеженням. Теж на нараді знімалися ці питання, вдалося їх провести».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Колишня голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель розповідає: вже отримала десятки листів від бізнесменів, котрі не можуть здати податкові звіти через непримиренну позицію місцевих митарів.

Олександра КУЖЕЛЬ, екс-голова Дежкомітету з питань підприємництва: «Просто жах. Я можу вам показати зараз листи, які я вчора отримала. Повертають податкову накладну і написали, що вона повинна її збільшити в 6 разів. Все. Тобто просто йде витягування податків. А таможня таким же чином збільшення йде 6-8 разів вартості товарів. На сьогоднішній день можу вам сказати, ми можемо просто зупинитися».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Такий стан справ опозиціонери назвали поверненням «азаровщини» - жорсткого податкового регулювання за тих часів, коли чинний Прем'єр очолював ДПА. У самому відомстві відповідають: просто взялися наводити лад. А нові норми закону у цьому лише допоможуть.

Віктор ШЕЙБУТ, 1-й заступник голови ДПА, начальник податкової міліції: «Конечно мы будем проверять это. И мы не душим. И вот законы, которые принимаются, вот ваши коллеги тут говорят, что новые законы. Естественно я буду по этим законам. Верховная Рада примет сегодня вообще не платить там налоги, ну я извините образно говорю, значит я буду следовать этим законам».

Верховна Рада дозволила проведення у 2010-му році військових навчань інших держав на території України             вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №5

21:32:54-21:34:13 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: «Сі-бриз» повертається - у вівторок Верховна Рада дозволила проведення у 2010-му році військових навчань інших держав на території України. Документ підтримали всі фракції за винятком комуністів. Навчань має відбутися 8. Зокрема і «Сі-бриз», який останні роки викликав несприйняття нинішньої влади, яка тоді перебувала в опозиції. На совісті регіоналів та комуністів зрив навчань у 2006-му та 2009-му роках. Тоді представники нинішньої коаліції заявляли, що вони проти зближення з НАТО. Водночас навчання відбувалися за Прем'єрства Віктора Януковича у 2007-му та 2008-му роках. Мета цьогорічного «Сі-бризу» відпрацювання дій багатонаціональних штабів під час анти піратської операції, - повідомили в українській армії. Україна буде представлена частинами та кораблями флоту, підрозділами сухопутних військ, повітряних сил і державної прикордонної служби. Заплановані навчання на другу половину липня у Миколаївській області та північно-західній акваторії Чорного моря. Кримські комуністи, представники проросійських організацій та ПСПУ Наталії Вітренко обіцяли протести. У Партії регіонів, яка колись активно боролася не лише на вулиці, але у парламенті проти «Сі-бризу» зараз сумнівів в необхідності навчань не має.

На Венецію перетворилися і деякі райони в Україні        вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №7

21:34:34-21:39:46 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: На Венецію перетворилися і деякі райони в Україні. На Закарпатті, Прикарпатті та Львівщині. Проблемні західноукраїнські стічні канали не витримали дощу, який не вщухав декілька днів поспіль.

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Зараз на Закарпатті до 20-ти градусів тепла і лише подекуди дощить. Хоча буквально кілька днів тому у цьому регіоні випала майже місячна норма опадів. Нині критична ситуація вже позаду. Вода поступово сходить. А місцеві жителі підраховують збитки і борються із наслідками стихії.

Чоловік: «Тут таке наводнєніє бляха, що корова у воді. Я ще таку воду бляха нє відєл».

Жінка: «В неділю лляло таке, що страшноє».

Водій трактора: «Йшов за трактором, така вода була. І коли їхав на тракторі, поверх переднього колеса вода була. Вихлопна була у воді. То город, картошка, тут теж заді дома, тут гаражі. У гаражі дві машини були, були у воді. Так, 20 сантиметрів від переднього бампера була вода».

Чоловік: «Плавало все Закарпаття».

Жінка: «Вода була страшна. По фундаменті, по хаті ну десь сантиметрів 70-80».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Подвір'я Наталки постраждало чи не найбільше у Рокошиному. Такий садиба мала вигляд одразу після повені. Господарям вода зіпсувала не лише урожай. А й нерви.

Жінка: «Я нічого не соображаю, бо в мене болить голова і в мене нервовий зрив вже».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Наталчиних сусідів підмочило не менше.

Ганна ФЕДАК: ««По коліна вода була, я у сапогах резинових не могла піти. В резинових сапоганх не можна було вийти. Вода вся була. Як мокра і так вода була».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: У підвалі вже трохи підсихає. Зійшла вода і на самому подвір'ї. Та найбільше лиха негода на городі наробила.

Ганна ФЕДАК: «Помідори, перець, змокло все, помило і немає нічого».

Марта СІРАК: «На городи ми не ходимо, бо жаби квакають. Та й нашо йти на город. В хатах сидимо та й все».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Марта із родиною живе у Руських Комарівцях. Нині селяни всі городні справи відклали. Поки що земля сохне.

Марта СІРАК: «Картошку посадили. Картошка мабуть вся згнила. Тут сусіди навіть не годні вийти своїм трактором, бо дивіться, скільки води там. Все затоплено було. То вже тепер то зійшла вода».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Заново саджати городину принаймні картоплю родину вже не буде. На часі інші турботи.

Ярослава САЛМІНСЬКА: «Гроші збирати щоб було на продукти. Купити картошку, щоб її заново посадити то те краще піти оптом купити кудись та й все».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Додалося клопоту і рятувальникам. Із затоплених сіл воду відкачують. Роботи ще на кілька днів.

Ярослав ПЛЕШКА, рятувальник ГУ МНС України в Закарпатській області: «Дна 2-3. Тому що там ще як зараз там відкачати колодязі, тому що залило всі колодязі для питної води».

Жінка: «То все грязне. Як її пити, коли все грязне? Та вона була біліша. Вона була грязна така, що просто болото було. Тепер вона вже пішла спала та й вже чистіша стала».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Водою з колодязів мешканці села Ракошино поки що не користуються. Питну їм кожен день привозять. Паводки у регіоні не рідкість. Та за таким масштабом, як цьогоріч останній раз Закарпаття підтоплювало 10 років тому.

Жінка: «А звідки ми знаємо від чого воно заливає?»

Жінка: «Там є така річка, то все замусорено. Там треба було чистити. Там все деревами заросло».

Жінка: «Мали щоб голова сільради кругом, щоб десь у таких зібрати людей і сказати: люди, давайте щось робити, щоб з села вода стікала кудись».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: У водному господарстві знають від чого залило. Кажуть: цьогоріч Закарпаття потерпало не через річки.

Олег КИСІЛЬ, головний інженер Закарпатського облводгоспу: «Спрацювало два фактори. І природній, і людський частково. Чому? Природній - це звичайно надмірна кількість опадів. Інше питання - це захаращеність наших маленьких потічків внутрігосподарських меліоративних каналів, що багато присадибних ділянок підтоплено саме через те, що немає стоку з кувету. Якщо цей сток буде до наших меліоративних каналів, ми ту воду підтягнемо».

Федір ФІЛІП, помічник начальника ГУ МНС України в Закарпатській області: «На місті кювету просто напросто висипали каміння і відповідно яка мова може йти про те, щоб вода з цього кювету могла потрапляти далі спускатися вниз по течії?»

Анна МІРОШНИЧЕНКО, кореспондент: Спеціальні комісії вже почали рахувати збитки населення. На яку суму закарпатці настраждалися поки що невідомо. Так само невідомо, чи компенсують ті пораховані збитки.

Жінка: «Ніколи не дали навіть нам копійки. Даже не споминку не було, не, Марта? Абсолютно».

Україна не отримала пальмової гілки        вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №8

21:39:47-21:40:51 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, кореспондент: Україна не отримала пальмової гілки. У Каннах буквально щойно роздали кіно нагороди. Але «Щастя моє» Сергія Лозниці не отримало жодної. Так само як і «Предстояння» Нікіти Михайлкова, яке теж показували в основній програмі. Гран-прі фестивалю пішло до французького режисера Ксавьє Бувуа за фільм «Про богів та людей». А золоту пальмову гілку виборов фільм з Таїланду «Дядьку Бун Мі пригадує попереднє життя». Щоправда я додам, французькі газети «Ліберасьйон» відгукувалися про українську стрічку добре. Однак критики визнавали: по щастя помітно, що це перша ігрове кіно документаліста. Яким би не був результат 63-х Канн, те що представник країни з напівмертвим кінематографом опинився в одному списку з такими метрами, як Такеші Кітано, Лічан Донгон, зрештою Нікітою Міхалковим вже приємно.

ТРК Україна випуск 19:00

В Киеве состоялась уже седьмая встреча глав Украины и России        вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №1

19:00:26-19:05:26 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведучий: Эта неделя ознаменовалась двухдневным визитом российского президента. В Киеве состоялась уже седьмая встреча глав Украины и России. Темп работоспособности надо сбавить, - шутил Виктор Янукович. Дмитрий Медведев наоборот сказал, что так работать придется. Обсуждали вопросы создания совместных предприятий, расширения сотрудничества между Черноморским флотом и ВМС Украины, демаркации и пересечения границы, увеличение товарооборота. Оппозиция в свою очередь предупреждает: сдача национальных Інтересов и возвращение Украины в объятия Кремля грозит развалом страны. Подробнее - Наталья Кравченко.

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Вокруг этого визита было столько шума, опасений и угроз оппозиции, что одно неосторожное слово, казалось, могло спровоцировать почти гражданскую войну. Но погода внесла свои коррективы. Этот курьезный случай не обсудит только ленивый. Одни во всеуслышание заговорят о хороших знаках свыше, другие вспомнят не то древних греков, не то римлян, для которых фраза «венок на голову» означала что-то наподобие пожелания всех благ. И если бы не этот стихийный инцидент, встречу двух президентов можно было считать идеальной. Сдачи национальных Інтересов не произошло, невыгодных соглашений не подписано, острые углы в украино-российских взаимоотношениях президенты обошли по сухопутной границе.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент Российской Федерации: «У нас есть не решенные вопросы, по которым предстоит еще провести довольно сложные консультации. Мы - люди здравомыслящие, мы понимаем, что за три месяца невозможно решить все задачи».

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Мы договорились, что мы не будем вместе дружить против кого-то. А все решения, которые мы принимаем, мы их будем принимать для того, чтобы защитить свои национальные Інтересы».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Нашли время президенты и поговорить с украинской бизнес-элитой. Об особых преференциях бизнесу речь пока не идет, но, по крайней мере, искусственных преград никто никому устанавливать не будет».

Ринат АХМЕТОВ, собственник СКМ: «Мы свою продукцию продаем всему миру, в том числе - и в Россию. И чтобы для нас не было никаких преград. По большому-то счету, о чем говорит эта дружба - убрать дополнительные преграды. Мы видели одни конфликты, а конфликты не приносят дивидендов ни бизнесу, ни гражданам Украины».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Отложить идеологические и политические вопросы и заниматься экономикой - вот, пожалуй, главное, о чем договорились президенты двух стран. Дмитрий Медведев даже дважды повторяет.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент Российской Федерации: «Нам нужно заниматься сначала экономикой, потом еще раз экономикой, потом снова экономикой».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: На Украине экономикой, похоже, занялись всерьез. В Інтервью нашему каналу ответственный за реформы премьер Сергей Тигипко подчеркивает: реформы эффективны только тогда, когда работает закон.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Только конкретно принятые законы, которые введены в действие, чего-то будут стоить».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Уже подготовлены 9 проектов реформ. Самым сложным оказался закон о едином социальном налоге, его принять пытаются уже лет 12. Сейчас он, наконец, согласован с работодателями, профсоюзами, соцфондами и Налоговой. Теперь остается внедрить в действие так называемый план среднесрочных реформ. Его уже в ближайшее время представит президент.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Там вы увидите и бюджетную реформу, где будут межбюджетные отношения между местными бюджетами и центральным меняться, там мы увидим, что мы сделаем в фондовом рынке, там мы будем говорить о налоговой реформе, которую мы сейчас активно готовим. Там мы увидим дерегуляцию, там мы увидим дальнейшую приватизацию и так далее».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: В унисон с правительством на этой неделе сработал и парламент. Если отставить в сторону громкие политические заявления и разбирательства депутатов, кто кому гомосексуалист, то благодаря принятию некоторых законов появился шанс хотя бы на определенном этапе победить бюрократию вместе с коррупцией. Речь идет о пусть и небольшом, но все же сокращении видов деятельности, подлежащей лицензированию. Сегодня предпринимателю, чтобы получить хотя бы один из многочисленных разрешительных документов, кроме официальных платежей приходится оплачивать и неофициальные - в несколько раз большие.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ, народный депутат Украины, фракция БЮТ: «У нас 44 организации, которые имеют право лицензирования. Копеечные доходы в бюджет и не копеечные доходы чиновников. Мы считаем, что один из основных этапов дерегуляционной реформы - это значительное сокращение видов деятельности лицензирования. Сейчас Верховная Рада только около шести согласовала, но ко второму чтению мы постараемся значительно этот перечень расширить».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но это вопрос хоть и ближайшей, но перспективы, а пока многие депутаты пытаются избавиться от последствий яично-дымовой атаки. Одни заканчивают лечение, другие ходят на допросы. К концу недели Генпрокуратура пообещала наказать всех виновных в драке в парламенте 27 апреля, имея в виду как оппозиционных, так и коалиционных депутатов.

Медикаменты и оборудование, предназначенное для борьбы со свиным гриппом, остались не использованными    вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №3

19:06:09-19:06:36 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведучий: Эхо свиного гриппа. Большая часть медицинского оборудования и лекарств для борьбы с эпидемией осталась не использованной, и среди них - тест-система стоимостью около 5 миллионов гривен, а также 30 тонн вакцины против кори и краснухи с истекшим сроком годности. Ее Україна получила от Всемирной организации здравоохранения в 2008 году. Теперь для утилизации стране необходимо потратить более 300 тысяч гривен, - сообщает «Зеркало недели».

Антимонопольный комитет взял под прицел медучреждения, где под видом благотворительной помощи требуют деньги         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №4

19:06:37-19:10:45 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Бой добровольно-принудительным взносам. Антимонопольный комитет взял под прицел медучреждения, где под видом благотворительной помощи требуют деньги. Проверка показала: медики сами устанавливают размер поборов, они варьируются в зависимости от вида услуг. Иногда врачи вынуждены вымогать у пациентов пожертвования под давлением начальства. В таких случаях Минздрав призывает обращаться в милицию. Свое расследование провел и Андрей Козаков.

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: У Петра рак крови, о больничном списке знает не понаслышке. Без него в отделение не попасть. Иногда требуют и 50 гривен за укол.

Петр ОЛЕЩЕНКО, пациент: «Без грошей ніхто тебе не буде лікувати. Все треба купувати, якщо мусиш лікуватися».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Вера Петровна - бывший медработник, уверяет: раньше в больницах такого не было.

Вера ЛАЩЕНКО, бывший медработник: «Платят в кассу, а потом, когда приходят к своему доктору, он должен обязательно положить ему в карман. Привозят тебя в больницу, если звонка с вышестоящих органов не поступает, и у тебя нет денег, то лежишь. У меня моя приятельница педагог, у нее был инсульт, ее привезли. Пока позвонили - она умерла, ее не стало уже».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Хотя в Украине медицина бесплатная, добровольно-принудительная оплата услуг часто завуалирована под благотворительность для медицинского учреждения. К примеру, мы вам укол, а вы нам 20 гривен помощи. Дать по рукам предприимчивым медикам вызвался Антимонопольный комитет, добровольно-принудительную помощь решил запретить. Разоблачать нарушителей обещают скрытыми проверками.

Алексей КОСТУСЕВ, председатель Антимонопольного комитета: «Мы выдали рекомендацию Министерству здравоохранения, они полностью с нами согласились и направили во все медицинские учреждения достаточно жесткое письмо, в котором потребовали с этой практикой покончить. Не изменится - будем наказывать, будем разбираться».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Некоторые столичные медобъединения принуждают врачей к поборам, даже норму установили, - признается Владислав.

Владислав, врач: «В месяц врачу надо, кровь из носу, иметь 15 благотворительных взносов на 500 гривен. Это еще минимальные суммы. Вышестоящие говорят: кому не нравится - пускай увольняется».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Поборы хотели увеличить в три раза, а врачи не дали. По словам Владислава, эти деньги поступают в так называемый спецфонд, не имеющий отношения ни к больнице, ни к территориальному объединению. Чтобы получить право распоряжаться этими средствами, медучреждения вынуждены закупать лекарства в три дорога.

Владислав, врач: «Образно говоря, если в одной фирме бинт можно купить за гривну, то в этой фирме бинт продается за 2 гривны. Кому это выгодно - не знаю».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: В Минздраве уверяют: о подобном слышат впервые. Пациентов и врачей призывают жаловаться в милицию.

Светлана БУНИНА, замминистра здравоохранения Украины: «Я думаю, що такого наказу ніхто б не підписав, бо це правопорушення. Ми маємо працювати в рамках чинного законодавства України. Якщо такі правопорушення дійсно є, то я вважає, що цим питанням повинна займатися вже прокуратура».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Наотрез отказаться от благотворительности в Минздраве не могут - бюджетных средств хватает лишь на зарплату. Врачи хранят у себя только квитанции, по ним средняя сумма пожертвований - около 200 гривен.

Андрей БОЙКО, заместитель заведующего хирургическим отделением: «Все эти деньги идут на развитие медицины, на покупку инструментария, расходных материалов, на то, на что официального финансирования, увы, нам обеспечить не могут».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Контролировать движение пожертвований невозможно, но и отменять нельзя, - считают правозащитники.

Виктор СЕРДЮК, вице-президент Всеукраинского света защиты прав и безопасности пациентов: «Цих благодійних внесків, якщо взяти загальну суму, вона така сама, як і ще один бюджет нашого здравозахоронення. Ми маємо зараз 40 мільярдів бюджету і ще стільки ж ми тратимо зі своєї кишені».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Больниц, где не требуют пожертвований, единицы. Сельскую амбулаторию в Княжичах под Киевом полностью финансирует местный бюджет.

Ольга ВОРОНИЧ, стоматолог: «Благодійність - це схоже трошки на жебракування. Ми повинні знаходитися на державному бюджеті».

Андрей КОЗАКОВ, корреспондент: Медики уверены: при недофинансировании о клятве Гиппократа вскоре придется забыть.

В Одесской области школьник умер во время урока физкультуры        вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №5

19:10:46-19:16:31 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Пагубная физкультура. Резонансное событие недели - смерть девятиклассника на уроке. Трагедия произошла в селе Некрасовка Одесской области. Как выяснилось, причина - это кровоизлияние в мозг и кома. Серия смертельных случаев наблюдалась в 2008, тогда за год на уроках физкультуры умерло 7 школьников. После этого нормативы упростили, но сейчас их снова готовы пересмотреть. Минобразования инициирует также массовый медосмотр учащихся накануне 1 сентября. Что на самом деле убивает школьников, разбирался Сергей Карпий.

Иван ГУЖЕВ, одноклссник Максима: «Играли здесь, выкатился за пределы поля, он пошел, сделал где-то 3 шага, потом упал».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Смерть девятиклассника Максима случилась мгновенно. Родители, учителя, одноклассники никогда не слышали от парня жалоб на здоровье. Медосмотры свидетельствуют: ученик абсолютно был здоров, нормативы парень сдавал на «отлично».

Анжела КИРИЧЕСКАЯ, директор Некрасовской школы: «Он у нас был министром спорта, физически здоров, участвовал во всех практически районных соревнованиях и по баскетболу, и футболу».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Учитель физкультуры уверяет: занятие проходило как обычно, никаких нагрузок детям не давал, прежде чем играть в футбол ребята традиционно разминались.

Сергей ЧИГИН, учитель физкультуры: «Без этого же невозможно, на физкультуру прийти и не пробежать 10 метров, 30 метров - такого не может быть. Какой это урок? Тогда вообще надо убирать».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Сергей Чигин сейчас в тяжелом состоянии. После случившегося на уроке не может прийти в себя, а потому собирается раньше уйти на пенсию. Позже медэкспертиза показала: причина смерти Максима - кровоизлияние всего головного мозга и мозговая кома. Медики утверждают: спровоцировать ее может не только урок физкультуры.

Светлана ГОРОЛЕВИЧ, районный педиатр: «Родители обращаются к нам с теми или иными жалобами, и когда мы им объясняем, что те или иные изменения в состоянии здоровья ребенка связаны именно с нагрузкой физической - не только физической, но и умственной, - родители этого не понимают».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Врачи говорят: бывает, что дети почти белого света не видят. Едва ребенок становится на ноги, родители уже маниакально стремятся воспитать из него вундеркинда. Мама семилетнего Тимура - не исключение. Главное, что ребенок за компьютером меньше сидит, - утверждает Ольга. Если бы видела, что сын устает, от дополнительных занятий отказалась бы.

Ольга ШПАРБЕР: «Три раза в неделю гимнастика, два раза в неделю бальные танцы. На выходных еще рисование и пение».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: А вот у Богдана после уроков - рисование или дополнительные занятия физкультурой. Такой график девятилетнего мальчика.

Богдан КОВАЛЬЧУК: «Мне хотелось бы, чтобы было больше уроков физкультуры, потому что мне нравится разминаться, играть в футбол».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Ко всему, мама намерена записать его еще и на плавание.

Оксана КОВАЛЬЧУК: «Иногда зависит и от родителей, да и преподаватели превышают, как говорится, свою норму».

Анжела ХОМЕНКО, учитель физкультуры: «Тише, тише, еще тише! Вова, это быстро! По программе я работать не могу. Очень боюсь, и ни кроссы, ничего не даю. Даже не даю норматив, который 100 метров, в 10-11 классе».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: От греха подальше учителя до 70% снижают нагрузку на занятиях, хотя уверены: причина смертей далеко не в физкультуре, а в ненормированном распорядке дня школьников. Учитель физкультуры каждые 5 минут проверяет пульс у детей, после для каждого определяет степень нагрузки.

Анжела ХОМЕНКО, учитель физкультуры: «У кого 100 - поднимите руку. У кого 100 и больше. У кого 80? У кого меньше 70?»

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Бледность, головная боль, повышенное давление - для таких детей сегодня физкультуры не будет.

Анжела ХОМЕНКО, учитель физкультуры: «Раньше я могла подумать, что ребенок говорит: «у меня болит голова», и я могла ему не поверить. Теперь я верю всем. Ребенок садится на скамеечку, я его не трогаю. В 2009 серия смертей школьников заставила Минздрав и Минобразования сесть за один стол. Результат - грандиозные идеи за маленькие деньги. Школьников решили поделить на 3 группы - специальная, подготовительная, основная, а учителя оставить одного. Преподаватели утверждают: в этом случае и речи об индивидуальном подходе к каждому ученику идти не может. Родители с трех лет отправили Артема на гимнастику, занятия 3 раза в неделю по полтора часа. Жалоб на здоровье своего сына мама не слышала.

Лилия АВРАМЕНКО: «Все начиналось, конечно, с маленьких тренировок, по чуть-чуть, сейчас больше и больше».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Спорт наоборот укрепляет организм, а потому тренировки Артема на уровне настоящих спортсменов отец одобряет, тем более, что за занятиями можно следить.

Александр АВРАМЕНКО: «Пришел и убедился, что тренер его взял».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Здесь готовят спортсменов в олимпийский резерв. Случаев, когда от перенагрузки кто-то из детей умирал, как в Одесской области, здесь никогда не было. Дело в индивидуальном подходе и постепенных нагрузках, - утверждают тренеры.

Александр СЛАТИН, тренер по спортивной гимнастике: «Я думаю, что здесь на самом деле были какие-то отклонения в организме этого мальчика. Вина преподавателя, или преподаватель сильно большую дал нагрузку - это исключено».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Смерть в Одесской области заставила Минобразования снова принять непопулярные меры.

Дмитрий ТАБАЧНИК, министр образования и науки Украины: «Провести перед початком навчального уроку масове, стовідсоткове, повне обстеження школярів. І виходячи з цього планувати індивідуальні заняття фізкультури».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Увеличить объем медицинских исследований не имеет смысла, - считают медики. Предсказать кровоизлияние невозможно, тем более когда ребенок фактически здоров. Случай в Некрасовской школе - как раз тому пример.

Светлана ГОРОЛЕВИЧ, районный педиатр: «К сожалению, не все заболевания, особенно сейчас очень много врожденных аномалий сосудов головного мозга, которые мы не можем выставить».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: В этом году это первый случай смерти. В 2008 их было 7. Ранее считалось, что принцип составления программы по физкультуре был заложен еще в 20-30 годах. Тогда руководствовались стремлением воспитать сильного, выносливого работника, солдата. Отмена упражнений на выносливость - не гарантия, что случаев смертей на физкультуре не будет. Предыдущие факты гибели детей в основном были связаны с врожденными пороками сердца. Так, по разным причинам дети умирали в Херсонской, Львовской, Черновицкой, Волынской, Запорожской и Донецкой областях.

Против двух работников милиции прокуратура Донецкой области возбудила уголовное дело      вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №6

19:16:32-19:17:51 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Запятнанный мундир. Против двух работников милиции прокуратура Донецкой области таки возбудила уголовное дело. 9 мая правоохранители пытались скрыть факт ДТП на трассе Донецк-Ясиноватая. Daewoo Lanos сбил 22-летнего мужчину, на место происшествия прибыли двое сотрудников милиции. «Скорую помощь» решили не вызывать. Отвезти пострадавшего Максима Иващенка в больницу они решили сами. По дороге парень скончался, после чего правоохранители просто избавились от тела, выбросив в канаву. Изначально по делу провели служебное расследование, оба милиционера сейчас на больничном.

Игорь ДЕМИН, начальник пресс-службы УМВД Украины в Донецкой области: «Что мотивировало их действия, мы не можем угадать: то ли трусость человеческая, то ли бесчеловечность. Сотрудники написали рапорта, чтобы уволиться из органов внутренних дел по собственному желанию. Но руководство будет настаивать на том, чтобы они были уволены за дискредитацию».

Владимир ИВАЩЕНКО, отец погибшего: «Вот тут началась авария и протянулась 70 метров. Были обнаружены от машины запчасти поломанные, кусок бампера, стекла».

Молодые украинские музыканты и ученые обречены на голодное существование   вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №7

19:17:52-19:20:07 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Их таланты не нужны Украине. Молодые музыканты и ученые обречены на голодное существование. Только 15% випускников факультетов точных наук работают по специальности, половина из этого числа уезжает за рубеж. Открытия в области физики или виртуозная игра на рояли у нас не востребованы. О героях следующего репортажа говорят: «у них редкое совпадение данных с выбранной профессией». Материал Марии Ивановой.

Мария ИВАНОВА, корреспондент: В день у нее по две-три встречи с представителями коммерческих компаний. Последние полтора месяца Лиана ищет деньги.

Лиана ПАНИЕВА, пианистка: «Безрезультатно. Компания не занимается благотворительной деятельностью».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Еще неделя, и мечта талантливой пианистки рухнет - поехать учиться в США без значительной суммы на счету она не сможет. Лиане стоя аплодировали в Дамаске, Иерусалиме и Нью-Йорке, в родной Украине аспирантке Донецкой консерватории таких концертов не организовать.

Лиана ПАНИЕВА, пианистка: «Нужно заплатить за аренду зала. Аренда зала - это очень большие деньги. Плюс реклама».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Зарубежные продюсеры рассмотрели пианистку на международных конкурсах, профессионалов она поражает эмоциональной игрой. В США удивились, что девушка выбрала для исполнения непростую сонату Прокофьева.

Вячеслав БАЙКОВ, заведующий кафедрой фортепиано Донецкой музыкальной академии: «Сложнейшая, не женская работа абсолютно. Хрупкая девушка. Понимаете, она работает, как здоровенный мужик. Это тяжелейший физический труд».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: С профессором Байковым Лиана работает 10 лет. Преподаватель не удивится, если ученица «упорхнет» за границу.

Вячеслав БАЙКОВ, заведующий кафедрой фортепиано Донецкой музыкальной академии: «Она там пробьет себе дорогу. И когда, спустя какое-то время она захочет вернуться, ей нужно будет возвращаться не с протянутой рукой, а она тут себе виллу купит».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Чтобы оплачивать дочери поездки на конкурсы, мать преподает математику в двух школах, отец на заработках в другом городе. Поступить в музыкальную академию в Манхеттене Лиане посоветовали осенью прошлого года. Уже зимой она успешно сдала экзамены.

Карина ПАНИЕВА, мама Лианы: «Вложено очень много усилий, и все, наверное, оправдалось».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Осталось получить визу студента.

Карина ПАНИЕВА, мама Лианы: «Денег как таковых нет, мы будем надеяться, может быть, кто-то поможет».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Учась в США, Лиана сразу же сможет работать думает, что уже за год смогла бы вернуть занятые в Украине деньги. Начинающий пианист там получает 2-3 тысячи долларов в месяц.

Лиана ПАНИЕВА, пианистка: «Созданы все условия для работы, для музыки, для концертной деятельности. К сожалению, в этой стране я пока не востребована. Осциллографы и вальтмейстры 60-х годов - это подручные средства аспиранта физфака столичного университета Шевченка. Экспериментировать не на чем, - рассказывает Тимофей, поэтому его задача - расчеты теоретические.

Тимофей НИКОЛАЕНКО, аспирант физического факультета Киевского национального университета им. Шевченко: «Те, чим я займаюсь зараз, воно дійсно, я впевнений, що воно потрібне у світі».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Тимофей исследует ДНК на атомном уровне. Он так одержим темой, что сам оплачивает поездки на конференции. Правда, аспирантской стипендии хватает на вояжи только по Украине.

Тимофей НИКОЛАЕНКО, аспирант физического факультета Киевского национального университета им. Шевченко: «Аспірантська стипендія нині - 1600 гривень».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Я так розумію, у вас є додатковий заробіток?

Тимофей НИКОЛАЕНКО, аспирант физического факультета Киевского национального университета им. Шевченко: «Ні. Секрет винахідливості».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: После защиты диссертации молодой ученый скорей всего отправится в страну, которой его идеи нужны. Приводит в пример соседнюю Россию - там есть Фонд фундаментальных исследований. Трудолюбивым физикам дают деньги на разработки.

Николай МАЛОМУЖ, профессор физического факультета Одесского национального университета: «Якби не тікали, якби наука фінансувалася так, як слід, якби люди мали можливість їхати за кордон спілкуватися...»

Мария ИВАНОВА, корреспондент: То мы б не отстали на десятки лет, - добавляет доктор наук Николай Маломуж. Украинцы не в состоянии сделать автомобиль как японцы, наши двигатели выдерживают более низку температуру, чем их. Вот и результат - отечественный автопром может гордиться только «Запорожцем».

Николай МАЛОМУЖ, профессор физического факультета Одесского национального университета: «І оцю іграшку ми не зробимо, і комп'ютер ми просто так не зробимо. Може, й зробимо - через 50 років».

Мария ИВАНОВА, корреспондент: Секрет в мелких деталях, но мы не знаем, как их делать. Если рассчитывать на покупку технологий за рубежом, то только на устаревшие. Новейшие идеи иностранцы приберегут для себя, - уверяет профессор. Будущее не перспективное: полупустые аудитории технических вузов, хлам в лабораториях НИИ и товары импортного производства на полках магазинов.

Україна в рейтинге конкурентоспособности на предпоследнем месте            вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

23.05.2010 5:30:19

Сюжет №8

19:20:08-19:25:49 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Україна в рейтинге конкурентоспособности на предпоследнем месте. Согласно данным Швейцарской бизнес-школы, наша страна опустилась еще на одну позицию по сравнению с прошлым годом. Аутсайдер рейтинга пятый год подряд - Венесуэла. Среди сегодняшних лидеров Сингапур, Гонконг и США. По мнению экспертов, именно эти страны продемонстрировали наибольшую стабильность в период глобального экономического кризиса. При этом, рядовых украинцев безденежье и дороговизна толкает к изобретательству. Некоторые верят, что заработать деньги собственным интеллектом возможно. Одни из подручных средств собирают тракторы, другие - автомобили. Лучшие модели планируют запустить в серийное производство. Уверены: в условиях, когда нужно экономить, товар найдет своего покупателя. Как живется отечественным Кулибиным, расскажет Сергей Зленко.

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Некоторые украинцы уверены: как только в голову придет продуктивная идея, они сразу же заработают горы денег. Но практический опыт изобретателей свидетельствует: на реализацию мечты порой уходят десятилетия. Житель Городища, что на Черкащине, шел к реализации мечты 25 лет. Самое крупное изобретение Петра Осауленка - мини-трактор. Коробка передач от советского грузовика «ГАЗ-51», задний мост - от «Победы». Воплощение замысла требовало жертв.

Петр ОСАУЛЕНКО, изобретатель: «Пальці побиті. Особливо ці два вказівні побиті».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Этот малыш прячет в себе 5 конских сил и весит всего 350 килограммов. Достоинство оценил сосед.

Владимир БАКЛИЦКИЙ, сосед: «Задовольняє. Транспортні проблеми обслуговування сільськогосподарських культур. І це цяцька для чоловіка. В деякій мірі - краще автомобіля».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Самодельная мельница - второй помощник хозяина. Минута - и обед для хрюшек готов.

Наталия ОСАУЛЕНКО, жена изобретателя: «Млин для поросяток, що ми годуємо. Чоловік у мене мододець, в нього золоті руки. Він в мене... ми не маємо поняття куплять щось. Він все сам робить».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В арсенале изобретений Петра Осауленка и корморезка. Смастерил мужчина из раскладушки и компактную косу.

Петр ОСАУЛЕНКО, изобретатель: «Таке з народження, що тягне до металу. Так як жінку на кухню тягне що-небудь там вигадати, хоч і рецептів мільйон, а в кожного щось є, так і це».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В планах у мастера - собрать еще один трактор, только помощнее. Вся техника помогает и в достатке жить, и дочерям в столице учиться. Рационализатору из Донецка Владимиру Мамаеву 30 лет назад врачи поставили диагноз рассеянный склероз. С тех пор мужчина борется с болезнью - творчеством. Его квартиру украшают награды времен СССР, полученные до инвалидности. Тогда он придумал, как усовершенствовать инструменты для работы по металлу, сейчас изобрел вязальную машинку для детей.

Владимир МАМАЕВ, изобретатель-рационализатор: «Как и в любой машинке, это крючки. Вот они есть крючки, только на спицах очень трудно считать, а здесь просто набором нитки на крючки. Навел-навел, потом сбросил. Опять набрал-набрал, потом сбросил. И вот в это отверстие уже выходит готовая труба, связанная труба».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: На изобретение получил патент. В серийном производстве детская вязальная машинка должна пойти из пластмассы. Дело только в стартовом капитале. Его-то как раз и нет, - сетует инвалид первой группы. Этот мини-автомобиль киевский конструктор придумал еще во времена перестройки, и только четверть века спустя единомышленники помогли собрать экспериментальный образец. Появление малютки на улице удивляет прохожих. Водители на новинку реагируют по-разному.

Владимир, водитель: «Мне кажется, передняя трансмиссия здесь, колеса... очень она слабая. Это только для асфальта».

Ирина, водитель: «Інтересно иметь для себя, чтоб такая была - ради прикола».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Конструктор малолитражки и не скрывает: задумал прогулочный автомобиль. Стоит автомобиль приблизительно как тяжелый мотоцикл. У конструктора амбициозные планы - запустить свое детище в серийное производство.

Эдуард РУДЫК, конструктор малолитражного автомобиля: «Тисячу зробить таких машин - достатньо 15 чоловік, і більше не треба. Наша справа - зробити кузов, щоб він був сучасним, комфортабельних для двох чоловік».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Есть также идея заменить поршневой двигатель электрическим, а пока впереди сертификация. Предстоит доказать государству качество своей продукции. Заведующий кафедрой международной экономики одного из вузов уверен: без серьезной государственной поддержки стране вряд ли удастся совершить прорыв в области изобретений.

Юрий МАКОГОН, заслуженный деятель науки и техники Украины: «Здесь упование на бизнес абсолютно беспочвенное. Бизнес никогда не будет заниматься перспективными разработками. Тем более, фундаментального характера, тем более, связанных с военно-промышленным комплексом, с высокими технологиями космического уровня, атомного уровня. Он живет сегодняшней жизнью, сегодняшними проблемами».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В пример Юрий Макогон ставит японцев. В середине 60-х они активно занялись скупкой патентов и лицензий, а затем воплощением их в жизнь. Теперь они заботятся о качестве жизни не только людей, но и животных. Это - автомойка для четвероногих. Украине же, после вступления во Всемирную организацию торговли, приходится решать вопросы авторских прав: многие технологии отечественного производства достались нам с советских времен путем промышленного шпионажа, вот и получается, что в условиях кризиса находчивости украинцев могу позавидовать даже японцы, а вот заработку - нет.