ВЕДУЩИЙ: Доброго вечора, прямий ефір - це свобода, мы пытаемся стать самой свободной программой в Украине на телеканале «Украина». Итак, главное событие этой недели известно, это договоренности, достигнутые между двумя Президентами России и Украине по цене на газ и Черноморскому флоту. Детали после объявления наших гостей сегодня. Министр иностранных дел Константин Грищенко. Рядом с ним будет Раиса Богатырева - секретарь совета национальной безопасности обороны Украины. Анатолий Гриценко - председатель комитета Верховной Рады по вопросам национальной безопасности и обороны. Рядом с ним будет до недавнего времени до недавнего времени Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко. Николай Катеринчук - лидер европейской партии. Ирина Геращенко - народный депутат. Ксения Ляпина - народный депутат. Игорь Гринев - народный депутат, блок Юлии Тимошенко. Министр иностранных дел Украины с 2007 по 2009 год Владимир Агойска. Евгений Царьков - компартия Украины. Инна Богословская - народный депутат. Михаил Чечетов - народный депутат, Партия регионов. Валентин Землянский - эксперт по энергетическим вопросам. Кирилл Дмитриев - эксперт по финансово-энергетическими вопросам. Богдан Соколовский - представитель Президента Виктора Ющенко по международным вопросам и энергетической безопасности. Итак, начнем, что же произошло 21 числа в среду. Многие это называют историческим днем в Харькове. Вот какие были достигнуты договоренности, я бы попросил обратить внимание на промежуточную дату, 2019 год, который фигурирует сквозняком в этих договоренностях. 2019 год можно представить себе это последний год второго срока, если он будет, Виктора Януковича. Возможно. Но почему 19 год там так ярко фигурирует вопрос. Значит, Украина до конца 2019 года получает скидку на газ в размере 100 дол., если цена не ниже 330 за тысячу кубометров или, получают 30% скидки, если цена ниже, чем 330 дол.. В 2010 году Украина покупает 36,6 млрд. кубометров вместо 33,75, а это практически на 4, меньше чем 40, но это больше, чем договоренности Юлии Тимошенко. С 2011 по 2019 год покупает 40 млрд.. ежегодно, это то, что было в договоренностях Юлии Тимошенко. Пребывание Черноморского флота в Севастополе продлено до 2042 года. С 2017 года Россия ежегодно будет платить 100 млн. дол. за пребывание флота в Севастополе. До 2017, то есть когда Россия должна была вывести флот, сумма остается 98 млн. дол.. Ежегодные скидки на газ действуют до 2019 года, засчитываются как плата пребывания флота в Крыму. Если мы посчитаем, как сказал Виктор Янукович, что 40 млрд. Украина экономит до 2019 года и Россия платит 100 млн., это скидка, то у нас получается где-то 1, 4 млрд. в год. Правильно? А 4. Значит, а после 19 года надо будет садиться вновь за стол переговоров и уже обсуждать, сколько будет стоить газ и пребывание Черноморского флота.

Михаил ЧЕЧЕТОВ: Тимошенко подписала унизительный для нашей страны договор, поэтому мы как раз на 10 и компенсируем для страны фантастическую цену на газ для того, чтобы поднять нашу промышленность. Вы ошиблись только, когда сказали, что возможно 2019 году будет последним днем каденции. Не возможно, а действительно это будет последний год второй каденции Президента Януковича.

ВЕДУЩИЙ: У нас еще будет предвыборная компания, зачем начинать ее сейчас? Мы задали вопрос нашей аудитории: отвечает ли интересам Украины «харьковский договор». Вот, что ответила наша аудитория. 57% - да, 43% - нет. И тот вопрос мы переголосуем в конце программы. Я приглашаю министра иностранных дел сразу к микрофону. Господин Министр, сегодня вышла англоязычная газета «Киев Пост», которую все иностранцы читают. Представьте себе я потенциальный инвестор, который приехал зарегистрироваться в гостиницу, взял газету, пошел в номер, раскрыл и смотрю: «великая газовая договоренность или продажа родины». Так скажите нам, что это?

Константин ГРИЩЕНКО: Скажите, сколько стоит инвестору сутки проживания в гостиничном номере в Киеве. Наверно, не меньше 400 дол., авиаперелет и все остальное. Он готовится, он знает для чего он едет в страну. И он знает, что ему как инвестору, прежде всего нужна стабильность внутри страны, стабильность с основными торгово-экономическими партнерами, ему нужно понимание того, что будет происходить в этих отношения через год, через 2 и через 25 лет. Инвестор, который подготовлен, знает, что ответ в первой части вопроса. Это защита национальных интересов через создание стратегического партнерства с Россией. Не за счет какого-то ущерба нашим долгосрочным интересам, а через приемлемую, понятную для двух сторон формулу взаимоотношения. Мы делаем это не для того, чтобы кому-то понравиться. А для того, чтобы, наконец, сломать стереотип, что с этими украинцами, как в Москве, не возможно ни с кем иметь дело. Так вот с этой командой дело можно не только иметь, но после самых сложных тяжелых переговоров, можно договариваться о том, что на самом деле является не простым компромиссом как для Росси, так и для Украины. А что касается экономической составляющей всего пакета, хотел бы напомнить, что самой большой катастрофой в отношениях наших двух стран с точки зрения интересов Украины благодаря соглашению, подписанного 19 января прошлого года. В эти соглашения заложили мину под возможность украинской экономике развиваться по мотивам инвестиционного решения иррациональных программ, по сути убивает целые сектора этой экономике и не дают возможности делать то, что происходило в России в течении последних двух лет. Где было несколько повышений заработной платы, пенсий. Мы же оставляли наших людей на одном уровне при очень существенной инфляции, при существенном падении курса гривны. Что мы сделали по сути? Мы договорились о том, что мы проливаем флот в тех условиях, которые были заложены базовыми соглашениями, которые накладывают на российскую сторону серьезные ограничения. Это не 6 американский флот в Средиземном море, это не пребывание в Неаполе колоссальной группировки. Это флот, который естественным образом сокращается. Но это флот, который для России имеет эмоциональную, наверное, какую-то историческую составляющую памяти для всех. И для нас этот флот никогда нее создавал и н создает угроз. Она существует в умах тех, кто не хочет думать о сущности национальных интересов, который видит только внешнюю составляющую. Тех, кто думает, что само по себе..

ВЕДУЩИЙ: Господин Министр, я прерву вас на секунду. Раиса Богатырева, пожалуйста.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну вот Раиса Васильевна пришла, я думаю я перейду на украинский. Це передає саме чим відрізняється доба Януковича від попередньої доби тим, що реально оцінюємо як загрози, так і можливості. Ми реально усвідомлюємо, що безпека України базується перш за все на економічному зростанні, на відповідальності уряду, на тому, щоб цей уряд нарешті повернувся обличчям до людей, а не просто обіцяв їм щастя. А від так для того, щоб ми мали нормальний бюджет. Бюджет, який базується в тому числі на реальній ціні на газ і на партнерських відносинах з Росією, без всяких союзів, відносин «менша вартість». Саме на цьому для інтересів нашого народу і були укладені ці угоди. Я вважаю, що коли ми ведемо дискусії з цього приводу, ми мажмо керуватись понятійним інструментом 21-ого століття, а не повертатись в 19, а в першу половину 20-ого. Ми маємо альтернативу дружнім партнерським відносинам з Росією. Ми готові вести політику, яка була принциповою лінією останніх декількох років перед виборами Президента України Януковичем? Ми готові до того, щоб все більше і більше росіян вважали Україну ворогом? Ми хочемо, щоб і більшість українців так вважали? Ми так хочемо? Я переконаний, що відповідь є очевидною. Давайте подумаємо ще про один момент. Президент Янукович чітко заявив, наша мета - європейська інтеграція. Чи можемо ми досягти тих базових критеріїв, які необхідні для того, щоб претендувати на таке членство без реального економічного зростання. Чи можемо ми це забезпечити без збереження наших позицій на російському ринку? Чи можемо ми взагалі говорити про розвиток нашої промисловості без розуміння того з ким і як ми працюємо? Ми не можемо просто думати про те, хто буде зверху в країні. Нарешті ми вийшли на ситуацію, коли в державі існує Президент, прем'єр-міністр, уряд і коаліція, які працюють разом. Одна з головних складових це як раз налагодження відносин з Росією. Ми пішли на серйозну довгострокову угоду. Ця угода відповідає нашим національним інтересам. Саме тому, що вона довгострокова і знімає напруження, знімає конфлікт, який потенційно міг розвинутись в те, прем'єр-міністр ми не хочемо навіть і думати, фантазувати, але це була реалія, яка могла би були дійсністю. Одночасно з цим ми просто знімаємо ту шкоду, яку нанесла своїми діями керівник попереднього уряду в той чорний день 19 січня 2009 року. Все.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Сегодня я думаю, что немножко поменяем формат программ. Я попрошу министра вернуться на свое место, потом вернется туда. И после паузы мы услышим точку зрения человека, которого он обвинил в своем последнем предложении - бывшего Премьер-министра.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». У микрофона Юлия Тимошенко. Добрый вечер.

Юлия ТИМОШЕНКО: Доброго вечора.

ВЕДУЩИЙ: Обсуждаем «харьковские договоренности» между Президентами Януковичем и Медведевым, с Президентом России по газу флоту. В четверг на пресс-конференции Виктор Янукович так объяснил договоренности.

СИНХРОН: Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Головною причино було те, що країна не на 10 років мала цей контракт на постачання газу, який заганяв Україну в могилу. Оце головна була проблема, треба було шукати вихід. Більше того ми добре розуміли, що Росії треба визначатися сьогодні з базою, не в 17 році. Хоча вони казали відверто: ви будете платити 10 років за газ, а ми не будемо вам платити до 2017 року, будемо робити залік, а це ще 7 років. А нам жити вже сьогодні треба».

ВЕДУЩИЙ: Значит, контракт, который «загонял Украину в могилу», - сказал Виктор Янукович.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я поки їхала до вас на передачу, дуже дякую за запрошення, я уважно слухала міністра закордонних справ пана Грищенка. Мені було цікаво, коли відбувались ці всі достатньо напружені події, коли Росія закрила газ Європі, Україні і поставила у складну ситуацію велику територію, в тому числі європейську. Пан Грищенко був послом України в Російській федерації, і коли він зараз казав, що це був чорний день, чорний контракт, я згадала, як майже вранці після підписання всіх цих угод, ми їхали з ним в одній машині в аеропорт, він мене проводжав. Він сказав зовсім інші слова: «я пишаюся Україною, досягнуті прекрасні домовленості і це були проведені висококласні переговори, які зняли напруження». Я дуже доборе це пам'ятаю, тому що ми поряд з ним сиділи

Константин ГРИЩЕНКО: Я тут маю сказати зразу. Треба все-таки мати совість, тому що не треба це говорити так, як воно не було. Доводиться інколи говорити різко, говорити людині, яка дозволяє собі вводити в обман всю державу, ну по крайній мірі не в моїй присутності.

Юлия ТИМОШЕНКО: Думаю. Що пан Грищенко має прекрасну історію. Я пам'ятаю, як він перший серед послів, дипломатів підтримав «помаранчеву революцію». Сьогодні сидить у кабінеті Януковича. Яне хочу заглиблюватись, я дуже добре пам'ятаю його слова. Єдине, я думаю, що ви як дипломат не можете перебивати, ви не можете використовувати..

Константин ГРИЩЕНКО: Я не на вашій так би мовити площині. Я не звик до цього, я не звик говорити народу те, що потім обертається для многих великою трагедією. Те, що ви робите, в тому числі і зараз, є свідченням того, яким чином ви вводите в обман цілий народ. І я змушений про це сказати прямо. Я вважаю, що ваш період перебування при владі був трагедією для цього народу. Це трагедія, яка є свідченням вашої впевненості, що ви можете говорити все, що хочете, що всі будуть сприймати це начебто це правда. А я з цим не згоден. Я вважаю, якщо вже бути відвертим, якщо дійсно вести комунікації з людьми, то треба дотримуватись хоча б елементарних принципів. І я би хотів, щоб ми сьогодні зосередились на сутності тих питань, які ми маємо.

Игорь ГРИНЕВ: Вас просто не перебивали ні разу..

Константин ГРИЩЕНКО: Юлія Володимирів перебиває всіх і завжди

ВЕДУЩИЙ: Господин Гринев, это правда, но так как обл. прямой разговор

Игорь ГРИНЕВ: Там також були підняті руки і просили слова, щоб спростувати ті речі, які біли, але пана посла не перебивав. Я думаю в цій студії треба такі речі, як свобода слова дотримуватись.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я можу починати так? Думаю, коли будуть втручатись, я буду просто замовкати, тому що я не маю дипломатичного статусу, але я не перебиваю і перебивати не буду. Я буду вести себе дуже спокійно і толерантно. Я знаю, що коли приходить нова влада, то перше, що потрібно - це валити все на попередників. Це традиція, вона перекочовує з однієї влади в іншу. Навіть мудрий народ на цю тему непоганий анектод видумав. Що коли приходить новий ПРем'єр-міністр, він від старого отримує три конверти. Перший, каже, відкрийте через пів року, другий відкрийте зараз, а третій - десь через рік. Той, що зараз відкрити, відкривають, а там написано «вали все на мене». Другий конверт «обіцяй все, що можеш», третій конверт «пиши свої три конверти». Тому думаю треба пройти перші пів року, щоб просто не валити все на попередників, а нормально відповідати за свої дії. Хочу підтвердити, що слова, які я сказала, можливо їх не приємно чути, але вони були сказані. І це були найскладніші переговори, які можна було уявити. Коли Російська Федерація поставила Україні ультиматум: 450дол. Природній газ, це був Новий рік, і ні копійкою менше і жодного відступу. Спочатку був закритий газ для України. Потім, коли Україна через свої газові сховища забезпечила себе, газ закрили Європейському Союзу. Ми були не просто заручника, ми були на гострії цього питання. Це була чиста політика, тому переговори були складні, там була велика кількість представників європейських країн, як всі надії покладали на Україну. Зараз пояснити людям кожну кому, кожну літеру в формулах, це не можливо. Можу лише сказати три важливі тези. Теза №1. Формульний підхід і формування ціни по формулі - це загальна практика для всіх країн, яким Росія постачає природній газ. Ця формула однакова для всіх, але кожна країна на базі цієї формули знаходить певні компенсаторні речі, які створюють ту чи іншу ціну на природній газ. Наприклад, Білорусь і Молдова для того, щоб мати більш-менш низьку ціну на газ в свій час віддала 50% своєї газотранспортної системи. Але Молдова віддала, але після декілька років їй повернули ту ціну, яка є по формулі. І ГТС е має, це газотранспортна система, і по формулі чітко розраховується ціна природного газу. Наприклад, деякі країни Європи видобувають спільно на території Росії природній газ і тим самим здешевлюють його. У когось плече, як у Прибалтійських країн, трошки менше транспортне ніж в Україні. Тому формульний підхід - це стандартна формула для встановлення ціни на газ. Але щоб не втягувати всю країну і не йти на поводу у того який контракт гарний, який поганий. Я можу сказати, що 2009 році, коли я була Прем'єр-міністром, це загально відома ситуація, її знає кожне підприємство, знає НАК «Нафтогаз», уряд, в тому числі і новий. Ціна на газ була 228 дол. За тисячу кубічних метрів. Ця ціна, як ви можете порівняти нижче тієї, яку сьогодні оголосив уряд Януковича. він оголошує десь в районі 235-240 в середньо по року. І це після того, Як зроблені уступки, які є для України на мій погляд недопустимими. Безумовно, це були складні переговори, ми отримали 11 млрд. кубічних метрів по ціні 154 за тисячу кубічних метрів. Таким чином змогли здешевити формульний газ. Але саме головне, що рік і 3 перші місяці, коли були вимушені нести відповідальність вже навіть після виборів президентських, ціна була 228 дол.. Це і є підсумок мого переговорного процесу, коли я їхала Президенту України Віктору Ющенко по телефону Володимир Володимирович Путін назвав ціну 450 і не кроку в сторону, я думаю це всі пам'ятали, всі засоби масової інформації були цифрою 450 завантажені. Коли я поїхала з Москви - 228 ціна і підписаний контракт, з яким потрібно було далі працювати. Крім того, м залиши новій владі закачаний газ в газові сховища більше 14 млрд. кубічних метрів газу по ціні найнижчій, яку тільки можна було уявити. Ми закачували його влітку. І тому ця ціна на газ впливає на формування середньої ціни по року. І не потрібно сьогодні спекулювати на цих речах. Звертаючись до людей, хочу пояснити, мені не можна закинути, що я на родину приватизовувала заводи, пароходи, землі. Мені не можна закинути, що я хоч копійку витратила не так, як треба країні. Тому спільно знайшли назву «контакт на постачання газу». Тому що до того взагалі були посередники і країна взагалі не мала жодного контракту. Тому підсумок тільки один - аналізувати домовленості, а вони є комплексні, можна тільки по ціні, яку отримає країна. Моя ціна була відома. 2008 і 2009 рік ціна на газ побутовий для людей не змінювалась. Змінювались тарифи, які встановлювали депутати на житлово-комунальні послуги, але ціна на газ була стабільною і чіткою. І люди в 2007 році, н залежно від того,що ціни зростали так само була такою самою, як в 2008 і 2009. І сьогодні ми на 2010 рік, коли ще були в уряді спланували таку саме ціну. Треба розрізняти, що є ціна для промисловості на газ, а є ціна для вас. І ви використовуєте газ українського виробництва. Ми видобуваємо 20 млрд. Кубічних метрів, якщо точно - 20,5. А населення бере для своїх потреб 16 млрд.. Тому, коли вам кажуть, що з Росією уклали контракт і це відіб'ється на ваших видатках на газ. Це не відповідає дійсності. Всі знають, що ви споживаєте газ українського видобутку, а він сьогодні менше ніж 100 дол. За тисячу кубічних метрів. І ми будемо видобувати газ в Україні більше, тому що в нас є стратегічні родовища. І нічого вам не загрожує. А коли вам зв'язуються і кажуть, що тому що така ціна досягнута, тепер у вас буде стабільна ціна на газ. Це для того, щоб покрити ті домовленості, які зараз досягнуті в місті Харкові. Ми про низ трошки далі поговоримо. Питання. А хто споживає ту левову частку природного газу, який іде в Україну з Росії? Левову частку максимум споживають металургійні і хімічні підприємства. А це власність по суті справи всіх членів Партії регіонів. Коли здешевлюють нижче ринкової ціну на газ за рахунок віддачі території України, то таким чином просто роблять максимальним прибуток тих корпорацій, які володіють заводами, які споживають природній газ з Росією. Тому сьогодні і мова йде зовсім про інші речі. Я попросила на ефір до Савіка, дякую за можливість, тому що на «Інтері» зовсім не можливо потрапити. Я поросилась з однієї тільки причини. Це те. Що відбувається навколо земель Криму, які знаходяться під Чорноморським флотом. Коли я їхала і чула міністра закордонних справ. Коли він казав, та це нормально, нема ніяких проблем, база хац находиться на території України, вона їсть не просить, це мирить спокій, це національні інтереси Росії і нам нічим не заважає. Мені стало страшно. Тому що сьогодні в Україні розпочата нова історія, коли за газ ми починаємо платити нашою територіє. Покажіть мені хоч одну країну, яка за будь який товар: за газ, за нафту, за сонячне світло, платила своєю територією. Питання не в тому Чорноморський флот чи ні. В першу чергу ми не маємо права будувати стосунки товар - територія України. Нам надовго не вистачить. Скільки ще потрібно укласти контрактів, щоб у нас просто не було Криму. Хочу вам нагадати історію з Тузлою, коли 90% людей в нашій державі просто повстали проти цього. Так, ми можемо мати різні погляди, певні сперечання по питанням, можемо не погоджуватись по питанням мови, культури або історії. Але коли загроза повстала по острову Тузла, у нас в Україні це об'єднало народ на стільки, що ніхто не про що говорити не міг. Ми підходимо до тієї межі, коли це буде 10, 20, 30 Тузл. І територія Чорноморського флоту, це наша з вами територія Криму. Те, що у нас буде потрошку убувати Крим з нашої рідної держави. Думаю про це треба думати, а не говорити скільки це коштує. Є речі які взагалі не мають ціни. Ми зараз будемо святкувати 65-тиліття славної перемоги, будемо вітати наших ветеранів, будемо згадувати десятки мільйонів життів, які втратили, будемо намагатися сказати їм слова подяки. Скажіть за що вони помирали? Вони віддавали своє життя за батьківщину, за те, щоб нога ворога не вступила на жодну пять української землі. Я не хочу сказати, що Російська Федерація це не наші партнери. Вони наші партнери, ми мусимо дружити, будувати стосунки, ми зобов'язані бути рівними партнерами. Це означає, що хтось васали, хтось когось перевищив, хтось поставив завдання, а ми виконали. Ми рівні серед рівних країн. Коли сьогодні ми говоримо про землю, про територію, то хай мені назвуть хоч одну країну, яка за газ віддала землю. Ще одне. Ми всі говоримо, що багатство України є безмежними, говоримо, що Крим - це перлина для всього світу. Чому тоді багато років туди не йдуть інвестиції? Чому там не розбудовуються прекрасні курорти? Тому, що в світі інвестиції не йдуть туди, де є військові бази, тому що завжди ризик. Нам всім треба пам'ятати військова база починається зі слова «військова». Те що в світі ситуація накаляється. Ви знаєте як тероризм відбивається на життях людей. Скажіть, де гарантія для нашої країни, для наших дітей, для наших онуків, що ситуація в світі не зміниться. Що ми заради курортів, замість прекрасних здравниць будемо мати з вами великі проблеми. Хочу сказати, що в Україні, у її землі ціни не має. Нетреба міряти скільки заплатили, як заплатили, кому заплатили, коли заплатили. Тому що більшість професійних людей в Українській владі, при чому за всі часи, вважали, що треба дочекатись 2017 року, спокійно, в дружній обстановці зробити так, щоб майже 20 тис. гектарів землі на узбережжі Чорного моря могли стати просто квітником, могли стати нашим справжні скарбом, могли стати нашими українськими. І це би принесло Криму сотні мільярдів, а не якісь 98 млн. дол., які, як кажуть, Росія буде платити з 2017 року живими грошима. Це слова сказані на цих переговорах. Не питання сьогодні, що це конфронтація з Росією. Скажіть яка необхідність, коли контракт закінчується 2017 році, в 2010 році піднімати це питання. Чому такий поспіх? Тому що Росія захищає свої національні інтереси, кожна країна в світі живе своїм державним егоїзмом, кожна країна вириває свій інтерес. Вони не чекають поки їм будуть дарувати, або віддавали, виривають, а ми даруємо. Вот в чому проблематика. Сьогодні відбулися речі екстраординарні. Ми дійсно втрачаємо, тому, що команда яка прийшла до влади або не усвідомлює всі цінності, які ми маємо, або просто намагається таким чином купити собі квиток і в Росію, і в США, і в Європу. Але ціною якою! Не власного авторитету, авторитетом країни, а ціною здачі цих національних інтересів. Скажіть, як буде реагувати Румунія, якщо ми зранку прокинемось і скажемо: «ми відаємо вам Зміїний острів». Румунія нас на руках буде носити. Вона буде на пам'ятники при життя ставити. Вони будуть називати наше керівництво зірками на небосхилі планети. Тільки віддайте. Я скажіть, якщо ми зранку покинемось і наша влада випадково скасувала всі митні збори на території нашої держави, тобто можна завозити імпортовані товари без мита. Та нас світ на руках буде носити. Але це завершиться тим, що просто припинять працювати наші підприємства. Тому не все чому радіє світ, що робить Україна, не все для України гарно. Ми мусимо стати по-доброму егоїстами, захищаючи свої національні інтереси.

ВЕДУЩИЙ: Господин министр, вам есть что сказать? Богдан Соколовский.

Константин ГРИЩЕНКО: Красива промова, як завжди красива. Про що я не зовсім зрозумів. Звичайний набір фраз красивих, дуже таких зручних для розуміння . дуже важко вести дискусію в такому тоні. Якщо ми ведемо мову про популізм, прекрасна промова. Чудово. Все буде добре, чудово і класно. Але формула ціни за газ закладена вами. Ваш підпис. 334 дол., які має платити цього річ Україна. Не треба розказувати про той рік 9-й. Ви так і думали, що відпрацюєте цей рік з дешевим газом, виграєте вибори, а далі що? Ви привели по суті країну на межу. На межу економічного, якщо не колапсу, то проблеми. Звичайно, всі, хто вболіває за Україну під час першого перебування при владі намагались давати сигнали через позитив, тому що країну треба було рятувати попри того, що виробили. Ціна на газ по формулі вашій більше, навіть, за те, що платить сьогодні Німеччина на ті ж самі 100 дол.. Ми просто віддали Росії наш суттєвий національний інтерес, тому що газ, його ціна впливає, якщо не прямо, то опосередковано на кожного з нас. Тому це недобір податків, це не працюючі підприємства. Це саме те, що впливає на кожного. Для того, щоб ми мали можливість збільшити власний видобуток, треба або створювати передумови для пошуку нових родовищ і якось заохочувати тих, хто цим займається, або говорити, що це може бути по тій ціні, по якій ви стверджуєте. Країна втомилась від цього нахабного популізму, він себе вичерпав. Юлія Володимирівна, я не політик, я дипломат. Але я втомився від цього. Мені важко щось говорити на зовні, коли ви були Прем'єром. Тому що там же люди аналізують, вони не голосують за вас. Їм же треба реальні результати. Ви обіцяєте одне, потім передумуєте. Хто відкривав наші митні кордони для завезення сільськогосподарської продукції? Хто привів до того, що сільське господарство знаходиться в тому стані, в якому воно є? Чи не через якісь рішення, які не відповідають навіть елементарним європейським стандартам. Я хотів би завершити. Коли ми сьогодні говоримо, Що Росія - це якийсь аналог ворога, з яким боролись наші батьки.

Юлия ТИМОШЕНКО: Категорично ні.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну у вас так прозвучало.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я говорила, що наші люди славно віддавали своє життя за те, щоб зберегти цілісність території держави

Константин ГРИЩЕНКО: Так ми і боремось за те, щоб у нас було розуміння з Російською Федерацією. Ми спільно маємо інтерес в тому, щоб разом будувати наше майбутнє не на основі меншості-більшості.

ВЕДУЩИЙ: Мы обязаны уйти на паузу. После паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Юлия Тимошенко у микрофона. Там очень много вопросов я вижу.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я завершу. Хочу завершити цю дискусію лише двома цитатами тих аналітиків, які не є українцями. Перша цитата: «це військовий експорт Російської Федерації». Павел Фелінгаєр. Це загально відома цитат, вона є в Інтернеті, в засобах масової інформації. Російською цитую: «по-мнению эксперта, впрочем, власти Российской Федерации купили не базу, а кусок другой страны». Це не українці говорять. Це говорять безпосередньо російський військовий експорт. І другу цитату я вам дам. Це аналітик «Аструм Інвестмент Менеджмент» Олексій Бліноф. Це теж не українець, це експорт високо рівня. Він сказав наступне: «Янукович буде платити за газ більше, ніж Тимошенко». І це теж загальнодоступні джерела. Думаю саме головне, про що треба говорити, що в історії України почалася низька досить вагомих суттєвих для всіх наступних поколінь нищення національних інтересів України. В цьому проблема. Ми з вами, як народ, щось з вами маємо. Кожен народ щось і чимось пишається. Ми маємо унікальну, для всього світу, для України, для СНД, ми маємо авіаційну промисловість. Скажіть, як так сталося, що в Харкові під час переговорів ніхто не знав в Україні, що підписана ще одна угода. І ми дізнаємося по це тільки з висловлювання мера Запоріжжя, який випадково обмовився. Він сказав, що під час харківських переговорів був підписан документ про створення спільного підприємства в авіаційній промисловості. І нам авіатори, ті хто будує літаки, передали контракти, що підписали і що запропонували. Ми маємо АНТК «Антонов», конструкторське бюро «Івчинка Поргрес». Це потужний інтелектуальний центр, які може проектувати літаки, найкращі двигуни. І все це наше з вами інтелектуальне надбання. Без цього не може побудуватися літак АН не в Росії, не в Україні. Що відбувається? Україна замість того, щоб спільно освоювати ринки. Причому ринки у нас весь світ готовий брати. І ми поставили на ноги саме авіабудівну промисловість. Так укладається угода, де ми нашу інтелектуальну власність передаємо в невідомо якесь спільне підприємство, де 51% буде належати не Україні. І де керівником наглядової ради, в угоді передбачено, буде людина з іншої держави. Ми руйнуємо цілі стратегії розвитку держави. Це не значить, що не треба мати партнерства. У нас є спільна корпорація в латко будуванні. Росія і Україна можуть спільно будувати літаки, але інтелектуальна власність - наша можливість конструювати літаки, це є наш скарб, золоте дно, це наша перспектива. Ми входимо в сімку країн світу, які від проектування до побудови ллітака роблять все. Сьогодні висловлювання двох героїв України Богуслаєва, який є безпосередньо депутатом Партії регіонів і директор-керівник «Мотор Січі». Друга людина це Ківа, герой України, який очолює сьогодні АНТК Антонов і весь концерн літакобудування. Вони заявили, що це не допустимі умови для України. А сьогодні їх нагибають, ламають через коліно, примушують укладати цю угоду. Яка ціна тому, що Україна втратить ще оду нішу, свою інтелектуальну? І це не матеріальне виробництво, це чи той інтелект держави. Чом у іде низка здачі, здачі, здачі національних інтересів? Я хочу, щоб це припинилось. Всього 50 днів відсвяткував новий Президент України на посаді. Але скільки крахна вже втратила за ці лічені дні. І що нас далі очікує. Тому що вчора і сьогодні міністр палива та енергетики Росії зробив заяву, що іде повним ходом робота по створенню газотранспортного консорціуму. І це теж в Інтернеті, це теж є загально відомо. Скільки ми можемо перетворювати себе в бананову республіку? Скільки можна позбавлятися того, що є сутністю нашої конкурентоспроможності в світі? Скільки ми будемо дарувати те, що нам так важко достається? Я хочу, щоб Україна була партнером, добрим і надійним, але не здавалася. Оце головне.

ВЕДУЩИЙ: Богдан Соколовский.

Богдан СОКОЛОВСКИЙ: В мене є дві короткі репліки і одне запитання до двох виступаючих, до Юлії Володимирівні і Костянтина Івановича. Репліка. Костянтин Іванович, ваше ствердження, що Чорноморський флот стає фактором стабільності - абсолютно репліка недоречна. Тому Чорноморський флот, який базується у Севастополі завжди був фактором дестабілізації. І ви як посол України в Російській Федерації прекрасно знаєте останні розбори, коли Чорноморський флот без всяких дозволів, без погоджень з МЗС і с правоохоронними органами, роз'їжджав з ракетами, автоматами, а ми і знати не знаємо, що за парканами от 18 тис. гектарів криється. Тому що ми маємо там доступу, ми не могли зробити навіть інвентаризацію. Репліка друга до вас, Юлія Володимирівна. Ви назвали цифру 450 дол. За газ і посилалися на колишнього Президента країни Ющенка. Я хотів би нагадати, що остання цифра, з якою погодився Віктор Андрійович Ющенко, ціна на газ була 250 дол. При транзитній ставці 1,8 дол. Зо тисячу кубів на 100 км.. Ця цифра озвучувалась нараді у Президента Ющенка, на якій ви були присутні і ми з Олександром Шлапаком. Ні як їх 450 і ставка 1,7 тоді не називалися. Можливо ви знали про це, але Президент Ющенко про це не знав і згоди не давав і директив таких не писав. Це питання, яке не відповідає дійсності. Моє запитання, воно більше морального плану. Ось недавно Прем'єр нинішній України Азаров з посиланням Прем'єра Росії Володимира Путіна, озвучив таку заяву, дивну заяву, як на мене. Начебто в ніч 19 січня минулого року українська сторона підписала чистий лист, який потім заповлюли. Я ніколи в житі не повірю знаючи Олега Дубину, знаючи з доброї сторони цього чоловіка, ніколи не повірив б, що Дубина міг підписати чистий лист та ще й з печаткою. Скажіть, не відчуваєте ви двоє потребу, ви двоє були присутні при тому..

ВЕДУЩИЙ: Давайте тогда...

Богдан СОКОЛОВСКИЙ: Я закінчу, об не забирати часу. Чи можете ви спростувати або підтвердити. Ви свідками того, що цього не було. Запитання ще одне. З я кою метою Путін через Азарова поширює такі чутки? Чи не для дестабілізації в Україні? Азарову я маю підстави довіряти, я вірю в чесніть цього чоловіка. Тому мабуть він сказав те, що почув..

ВЕДУЩИЙ: Это ведь не между собой. Давайте дадим людям послушать, что сказал господин Азаров.

СИНХРОН: Николай АЗАРОВ, Премьер-министр Украины: «Контракт выписан, что мы бесправны. А если говорить откровенно, как нам рассказал Премьер-министр России, чистіе листы с подписью Дубины и печатями «Нефтегаза», на которых россияне писали свои условия. Это не преступления предыдущей власти пред украинским народом? ».

Юлия ТИМОШЕНКО: Справа в тому. Що контракт газовий не підписувався кулуарно. Думаю всі пам'ятають, що тоді в Росії зібралися представники європейських країн, зібралися євро-комісари. Це була велика кількість людей, які присутні були при обговорюванні, як і по суті чекали рішення України і Росії щодо розблокування природного газу. Тому це навіть був не тільки Дубина чи тільки Тимошенко чи тільки ще хтось. Там було велике коло людей. На очах яких велися переговори безперервно більше 10 годин. Це були важкі переговори, але в той же час ми поїхали з ціною 228 дол. За тисячу кубічних метрів. Я не хочу коментувати слова Азарова, тому що мусить бути межа між тим що говорить чиновник такого рівня і відповідальністю за слова, які він говорить. Ну явити не можна, щоб одна держава передала іншій чисті аркуші. Це абсурдно, тому я навіть коментувати це не хочу, це пропаганда нижча плінтуса, розумієте? Що стосується 450 дол., то слава Богу. Ми зараз живемо в вік інформаційний. Тому треб просто увійти в Інтернет, відкрити все інформаційне поле тих часів, і подивиться, що ціна була публічно Путіним в Росії названа 450. І публічно Путін повідомив про розмову між Ющенко і Путіним, і назвав ціну 450. Це загально відомо, і ту до речі є багато політиці, які можуть це підтвердити. Те, що в новорічну ніч ми їхали туди, поставлені буквально на межу зриву всіх переговорів. Це говорить про те наскільки природній газ може бути ваговим аргументом в усіх політичних питаннях. Але я хочу повернутися до пролонгування перебування Чорноморського флоту. Якщо люди, які відповідають сьогодні за країну це пропустять і ми, як країна просто викреслимо частину своєї території. Це буде просто недопустимо. Я прошу не допустити цього і в суспільстві, тому політики е можуть бути одні в цих процесах. І не суспільство дізнаватися пор такі контракти з-під поли. Ми ще сьогодні до середини дня не бачили цього контракту, е було обговорено публічно, не було відкритої дискусії. Це говорить про те, щ це зроблено в закритому режимі і вже показано результат. Так не можна будувати країну.

ВЕДУЩИЙ: Господин Чечетов. Инна Богословская.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Дорогие друзья, я не буду разговаривать с Юлией Владимировной, потому что у меня складывается впечатление, что она решила показать, что она не совсем дружит с головой и таким образом уйти от уголовной ответственностью. Потому что то, что она говорит сегодня просто не укладывается не какие ворота.

ВЕДУЩИЙ: Мы можем без оскорблений?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Это не оскорбления. Оскорбительно сидеть здесь, профессионалам, политикам, которые знают абсолютную правду о том, как подписывались эти договоры, чего они стоят Украине, какую цену мы получили. И при этом присутствовать на этом безобразном шоу, которое нам демонстрирует в очередной раз. Хочу вам напомнить то унижение, которое пережила Украина. Единственная страна, из которой уехал представитель МВФ со словами «я устала от лжи и циничности украинской политики». В это время Премьер-министром была Тимошенко. Я устала от лжи и циничности того, что сей час происходит. Вы что думаете, уважаемая бывший Премьер-министр, что эти люди не знают, сколько они платят за газ? Что думаете, что здесь сидят те, которые потеряли память. Вы только что сказали, что вы летали в Москву в ночь на 31 декабря. Вы не летали в Москву 31 декабря, вы отложили эту поездку. У вас что-то с памятью стало? Вы нам только что рас сказали, что во время подписания этих позорных договоров все было публично, а вы забыли, что пришлось СБУ в масках врываться в «Нефтегаз» , потому что вы отказывались предоставлять контракты «Нефтегаза» и «Газпрома» даже на запроси министра внутренних дел, генерального прокурора, Президента. Я как глава следственной комиссии по газу не смогла получить ни одного ответа на наши просьбы дать нам документацию из кабинета министров, потому что выдали указание всем подчиненным не давать депутатам ни одного ответа на запросы. Это правда. Так вот, дорогие друзья, вот это отчет следственной комиссии по газу, который в свое время действующая тогда коалиция во главе с Тимошенко не дала заслушать в Верховном Совете. Здесь материалы на десятки уголовных дел. Я обращалась в генеральную прокуратуру несколько раз с требованием возбудить эти уголовные дела. Но когда эти, не знающие что такое честь, достоинство и правда, были при власти этого сделать было не возможно. Я уверена, что мы просто обязаны, хотя бы один раз последние 5 лет показать, что уголовные наказания будут применены к тем людям, которые в наглую нарушали украинское законодательство. Подделанные директивы от кабинета министров, где были допрошены представители Кабмина, которые прямо сказали, что не было заседания кабинета министров, на которых утверждались директивы для подписания этого газового соглашения. Тем не менее эти директивы были подписаны и пропечатаны в Москве. Это уголовное преступление. 3 млрд. дол., это соглашение у меня в руках, не буду тянуть по времени. Но Савик, я вас очень прошу, такого монолога в вашей студии, ни кто кроме Тимошенко никогда не получает. Врать, так как она врет тоже нельзя. Поэтому давайте уже правду послушаем.

ВЕДУЩИЙ: Значит, смотрите

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Очень мало скажу, потому что имею право, потому знаю досконально эту тему, как глава следственной комиссии по газу. Я хочу вам сказать, что на сегодня страна была поставлена на колени. От 3 до 4 млрд. дол. в год мы теряли только благодаря тому, что были подписаны эти позорные соглашения. Мы платим цену не просто дороже, чем в Германии. Мы еще и не дополучали цену за транзит при этом соглашении с Тимошенко. А еще я хочу вам напомнить. Что за эти годы пребывания предыдущей власти, Украина из страны, которая была крупнейшим экспортером, превратилась в страну, которая импортирует даже сало и чеснок. Вот это результаты работы. Поэтому этому вранью должен прийти конец. Если сегодня из генеральной прокуратуры опять уйдут не наказанными те, кто поставил страну на колени, значит, они завтра опять вернуться и будут делать нас нищими.

ВЕДУЩИЙ: Я просто хочу реплику по поводу монологов не монологов. Смотрите здесь стоит человек, который получил почти половину голосов страны, поэтому этот человек заслуживает возможности говорить, правильно? Пожалуйста.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я после сегодняшнего выступления госпожи Тимошенко в этом зале понимаю почему она не станет лидером оппозиции. Потому здесь сидят приличны люди, которые тоже оппозиционные, они просто не могут иметь дело с человеком, который не умеет говорить правду.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я репліку скажу. Знаєте, от я спостерігаю за жінками, які сидять в аудиторії: милі, красиві, ніжні. Які абсолютно вміють і точно знають як говорити приємні речі. Я переконана, що жодна жінка, яка сидить в цьому залі при чому з усіх сторін, не дозволить собі ні жорстких слів, ні таких радикальних образ. Я думаю, що жінка в політиці мусить залишатися, не зважаючи на складні завдання, які стоять, все-таки бути жінкою. І це не потребує ніяких коментарів. Якщо буде втрачатися те людське, що є, навіть, в політиці, то краще із політики йти. Треба завжди знати міру. Дякую.

Ірина ГЕРАЩЕНКО: Нажаль сьогодні, коли виступала влада і представники правлячої партії, ми чули те, як сьогодні правляча партія розмовляє з опозицією, а значить, з країною, тому що, якщо ми не сприймаємо те, що відбувається, це значить, що опозиція, а за неї дійсно стоїть майже половина України, це значить, що вона не дружать з головою. Не думаю, що країна так вважає, тому що сьогодні дійсно шановний пан міністр почав свою аналогію з тим, що відбувається із цікавого прикладу. Інвестор приїжджає до Києва, платить за номер 400 дол.. За це він отримає серів, так. Але при цьому готель не дарує йому антикварні меблі, щоб він вивіз їх із собою. Таке сьогодні відбулося з Чорноморським флотом. Тому щ Україна по новому контракту буде платити таку ціну, як франція і Італія, але при тому Франція не дарує російським олігархам Рив'єру, де так люблять відпочивати росіяни, вони її купують. І в мене є до вас кілька запитань, шановний міністр. Ви на відміну від багатьох людей в нинішній владі добре знаєте європейські правила, в тому числі і в енергетиці. Сьогодні вони там сповідують так звані правила кількох двадцяток. Зокрема щороку намагаються на 20% скоротити енергопостачання. Я хочу запитати чому тоді Україна підписала контракт, який підвищує нашу закупівлю газу щороку. Навіщо нам так багато газу? Що м будемо з ним робити? Це перша історія. Тому що щоб зберегти Росії ті самі гроші їм заплатити. Друга історія. Скажіть будь ласка, пан європейський міністр, чому наші журналісти, наші політики, наші дипломати, а вони нам це розповідають,дізнаються про умови контракту від російських журналістів, яким роздавали документи. І останнє питання, шановна влада, скажіть, чому ми як депутати не маємо права нормально ті угоди, які ми виносимо на розсуд всієї країн? Чому ми не маємо права повести завтра позачергове засідання парламенту? Чому не маємо права розповісти людям, що відбувається. Ми завтра прийдемо до Парламенту, завтра вимагатимемо від Литвина, що ми маємо право це обговорити. Чому робиться така хороша справа за зачиненими на всі замки дверима? Чому це робиться поспіхом? Чому 27-ого числа ми маємо спішно ратифікувати ці угоди, які жодна людина, окрім Януковича не бачила? Чому це відбувається?

ВЕДУЩИЙ: Почему это происходит после паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Юлия Тимошенко у микрофона, но вопрос Иры Геращенко был адресован министру иностранных дел Украины Константину Грищенко. Значит, я только напомню: закрытость переговоров, неизвестность, что обсуждалось, непонимание даже сейчас, что было решено, невозможность проведения чрезвычайных сессий, ну и конечно такие цены - большое количество газа и нет необходимости переходить... но я большее ещё один. Вот мы у нашей аудитории спросили, должен ли был Президент Виктор Янукович провести референдум по вопросу Черноморского флота перед подписанием договора? Вы ж любите референдумы? Да - 68%.

Константин ГРИЩЕНКО: Знаете, хороший вопрос. Ожидаемый ответ вообще все всегда надо решать через референдум. Вот знаете, в Афинах была прямая демократия, если вспоминать историю. По большому счету она иногда была очень эффективной, но иногда приводила к серьезным трагедиям в это античное время. У нас нет прямой демократии. Как известно, мы избираем представителей народна в Парламенте , которые потом формируют правительство. И правительство несет ответственность за принятие решений, которое ему доверил народ. Так вот перед подписанием вопроса о этих соглашениях по Черноморскому флоту рассматривался на заседании Кабинета Министров. Так что с процедурой, которая установлена нашим законодательством и Конституцией, все происходило как раз в полном соответствии с требованиями этого законодательства. Ну это так. Про референдум. Наверное, важнее здесь разобраться в том, каким образом мы вообще работаем на международной арене. Ну, скажем, по газовым тем же соглашениям. 17 числа была конференция международная по газу. 17 января. Там действительно была Юлия Владимировна в обществе руководителей Правительства и государства. Но газовые-то соглашения подписывались и переговоры велись в Белом доме и самое главное, в «Газпроме» 19 числа. Это факт. 19 числа в закрытой комнате Юлия Владимировна призвала к себе Диденко и Дубину. Они бегали с другого этажа всю ночь. Я просто сидело в коридоре, как посол. Потому что меня допустить к переговорам, естественно, было сложно. Наверное, были очень таинственные эти вещи.. я с уважением отношусь к главе украинского правительства, кто бы ни был главой правительства Украины . и к Юлии Владимировне, как к руководителю правительства, с полным уважением, и естественно, я ожидал, что окончательный результат будет несколько отличаться от того, который мы получили. Так вот в этих соглашениях я хотел бы ответить на вопрос, предусмотрено, что мы должны выбирать 52 млрд.на год. 52, а не 30, как в этом, с небольшим, как в этом году мы будем это делать и 40 в следующем. Я не специалист в газовой сфере и естественно, не берусь судить о деталях договоренностей, достигнутых тогда. Но последствия для экономики страны, для бюджета, они очевидны. В этом и как раз и заключается срочность вопроса. Ведь если не решить вопрос о цене на газ, по сути невозможно строить бюджет. Если мы не можем построить бюджет, мы не имеем доступа к ресурсам Международного валютного фонда, поскольку там совершенно жесткие и четкие требования по дефициту бюджета. Если мы не можем выйти на Международный валютный фонд, то у нас нет других кредитных ресурсов - все это результат работы предыдущего правительства. По сути, страну загнали в угол. Но давайте вернемся к Черноморским все-таки соглашениям. Откуда взялись оригинальные соглашения по Черноморскому флоту? Почему мы сейчас погашаем долг 97,75 млрд. в год?

ВЕДУЩИЙ: Миллионов.

Константин ГРИЩЕНКО: Миллионов, пардон. Это долг, который был создан, в 94, 95, 96 году, когда ЕСУ как раз занималось...

Юлия ТИМОШЕНКО: в 92, та в 93

Константин ГРИЩЕНКО: И в 3-м в том числе, да, и в 3-м. это время, когда...

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну. Навіщо ви таке говорите? Ви ж дипломат.

Константин ГРИЩЕНКО: Я дипломат. Именно поэтому я должен говорить так, как оно и есть.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну ви ж прекрасно знаєте, що це не відповідає дійсності. Прекрасно.

Константин ГРИЩЕНКО: Значит, период, как раз набора этих газовых долгов. Мы и получили результат, когда пришлось погашать это как раз при вашем активном участии. Мы получили ситуацию, когда пришлось решать вопрос о компенсаторах в то время. Но ещё один момент, почему мы хотим ратифицировать как можно скорее. Потому что решать вопросы нужно быстро, их нельзя оттягивать. Нам нужно двигать страну вперед. Мы не можем заниматься разговорами в этом контексте или ив любой другой площадке. Нам нужно наконец перейти от слов к делу. И это наша основная задача. Мы должны решить этот вопрос и перейти к решительным реформам. Мы должны решить те проблемы, которые действительно волнуют сегодня людей. А ждать, переносить, говорить о том, что мы это сделаем позже - я думаю, мы уже устали от разговоров. Нам надо двигаться, нам надо решать вопрос.

Юлия ТИМОШЕНКО: У мене є тільки одне запитання, дуже важливе. Це запитання до міністра закордонних справ, як до людини, яка має відповідну освіту. Ви можете мені назвати хоча б одну країну в світі, яка віддала свою територію за газ? От просто назвіть країну. І тут багато людей, і я думаю..

Константин ГРИЩЕНКО: Ви питання задали?

Юлия ТИМОШЕНКО: Так.

Константин ГРИЩЕНКО: Можна відповісти?

Юлия ТИМОШЕНКО: да.

Константин ГРИЩЕНКО: За газ ми змушені взагалі ув'язувати питання я сказав би оренди, ви не забувайте, в оренду можна віддати тільки своє . ви ж орендуєте свій будинок? В якому ви живете. Ви ж не забираєте його в когось у власність. Це ж оренда. Так само ми віддаємо в оренду те, що є нашим.

Ігор ГРИНІВ: Аляску також віддали...

Константин ГРИЩЕНКО: Ну, хоча треба знати базові речі. Вона була продана

Ігор ГРИНІВ: На конкретний проміжок часу.

Константин ГРИЩЕНКО: Ви запитайте в росіян - вони б давно її забрали.

Ігор ГРИНІВ: Якби у тому вся справа, що ви знаєте все, що більше ніж на 5 років вже забрано. Ви знаєте Межигір'я також на 50 років Янукович забрав. Чи є хоч один, хто думає, що він його поврне?

Константин ГРИЩЕНКО: І тепер, я не сказав про країну. Одну секунду. Значить, в Німеччині є декілька військових баз, як ви знаєте, американських, дуже великих, серйозних, за які в принципі Німеччина не отримає певних платежів як за базу, як таку.. це що у нас - Німеччина віддала свою територію Сполученим Штатам? А в Неаполі одна з найбільших військово-морських баз Сполучених Штатів. Вони не тому, що програли війну, тому що вони...

Юлия ТИМОШЕНКО: Друзі, я не хочу, щоб вас вводили в оману - це наслідок програшу війни. Я вас прошу. Ми мусимо знати, що це просто які території, які рано чи пізно будуть врегульовані і повернуті цим державам.

Константин ГРИЩЕНКО: Да? А ви вважаєте, що Росія забрала назавжди? Ви так вважаєте. Ну звичайно.

Микола КАТЕРИНЧУК: Вибачте будь ласка. Добрій вечір. Але давайте не пояснювати речі,які людям незрозумілі. Ви навели аргументацію щодо мотивації, скажімо, прийняття таких умов між Росією і Україною. Я хотів би поставити питання - ви ж тут всі про національні інтереси говорите. Так давайте скажімо чесно людям, що 90 людей в країні, у них одні національні інтереси, а 10%, які власниками заводів, пароходів - у них інші національні інтереси. Що таке національний інтерес - це люди, їх інтереси. Перше, це безпека, добре, це добробут. От скажіть людям, як оця ціна на газ дасть людям добробут? Бо безпеки вона не дасть. Тому що будь-яка військова база - це військова база. І конфлікт військовий з Грузією доказав, що якщо б Грузія не ставилась по-іншому, то від цієї бази залишилось, ну ви знаєте, що, і постраждали б наші люди. Якщо ми відмовились від ядерної зброї, навіщо нам військовій бази на українській території? Скажіть будь ласка. Це перше. Друге - все ж таки, от зараз люди голосували, відносно чи є інтереси в Україні, чи немає інтересів в Україні. Де шановні, ваші інтереси, що влада, найнята вами на виборах, Президент, якого ви наняли, обрали, депутати, міністри, щоб вони зробили вам життя краще. Оце і є ваш інтерес. А те, що сьогодні підписано, ну це не відобразиться на рівні ваших комунальних тарифів, які ви сплачуєте зі свого бюджету сімейного. Тому що вам зараз говорять, ціна на комунальні тарифи в цьому році не підніметься. А чому не 20 років? Ну, знижка-то на 20 років. А це не може бути, вони навіть про це не можуть сказати. Тому що ви отримуєте вартість комунальних тарифів з урахуванням українського газу. Тому цей контракт тільки для оцеї частини. Вони теж живуть в Україні, але їх 10%, які є власниками заводів, які ніколи на ціну цієї знижки не піднімуть заробітню платню тим людям, які там працюють. А ви за це в офшори.

ВЕДУЩИЙ: Юлия Владимировна Тимошенко

Юлия ТИМОШЕНКО: Знаєте, мене просто зараз ця дискусія наштовхнула, по-перше, на необхідність дати інформацію, яку, власне, народ мусить знати. Перший раз за всі роки незалежності ми підняли ціну на транзит російського газі через територію України на 70%, принесши країні 2 млрд. щорічно доларів додатково. І це теж ця угода. Але я не про це. От абсолютно правильно зараз пан Микола доторкнувся до питань, а що люди з цього отримають. Ви знаєте, от я дивлюся в одні у мене в документі одному 22 квітня Віктор Янукович сказав, що враховуючи домовленості щодо ціни на газ, тарифи на газ і житлово-комунальні послуги для населення в 2010 році підніматися не будуть. Ровно через 1 день, і що саме цікаве це такий трагічний збіг обставин саме в Севастополі якраз місцева рада, яка представлена на 70% Партією Регіонів, вдвічі піднімають тарифи. Саме на житлово-комунальні послуги. Скажіть будь ласка - це що, справедливо по відношенню до Севастополя, який здав свою територію зараз. І скажіть будь ласка, чому такий дуже відомий місцевий політик «регіонал» Сергій Живодуєв, Живодеров, да, уверяет, що вопросами такого хазяйства должны также и заниматься, а пенсионеры и у кого нет денег пусть идут, подметают улицы, работают уборщицами и платят тарифы. Скажите, это что? І я думаю, що оце є відповідь. Розумієте, відповідь в тому, що десяток родин за рахунок території Криму отримали надприбутки на металургійних хімічних підприємствах, а сьогодні людям, які мешкають в Севастополі, вдвічі вище тарифи майже в день підписання цієї угоди. І я хочу сказати вам, що наша команда, я особисто, ми починаємо моніторинг робити по всій країні, як відносяться до людей, як підвищують, не підвищують тарифи, ціни на газ - немає підстав підвищувати ціни на газ. Тому що газ український у вас. І я хочу, щоб ми разом всі, всі політичні сили зібралися і проконтролювали, щоб жоден тариф не був підвищений і щоб так, як в Севастополі не стало в усій країні. Я думаю, що політики звикли більше все про себе і про себе. А давайте трошечки поговоримо про людей ,які сьогодні нас по всій країні дивляться. Чому в тому числі частина проголосувала за Януковича як Президента, тому що головна тезі, яка була, і яку він оголошував на всю державу, що тільки він прийде, будуть підвищені соціальні стандарти: пенсії, заробітні плати. І я добре пам'ятаю відеоролик, який йшов по всім каналам - пенсія буде мінімальна 1900-2000 грн. і це завтра, тільки прийду, завтра. Люди вірять і вони звикли вірити в краще. І тому я думаю, що нам треба, що нам треба лати час на соціальні питання. Давайте дамо час. Зараз вноситься бюджет. Давайте подивимося, що в цьому бюджеті буде закладено в якості підняття пенсій, заробітних плат. І коли ви всі отримаєте три речі: перше, це свою пенсію, друге, це свою заробітну плату, а третє, це розрахунковий рахунок на газ, тепло та житлово-комунальні послуги, от тоді через три місяці ми з вами зустрінемося в цій студії, якщо Савіка ток-шоу не закриють, а я знаю, що він вже по суті на межі...

ВЕДКУЩИЙ: Нет, нет, Юлия Владимировна. Есть же генеральный директор канала Вальдемар Зикеум, он все же европейский человек, он решает, да.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ми сподіваємося, що все буде працювати, тому ми зустрінемося, подивимося один одному в очі і скажемо, це була правда, чи ні. М и подивимося і скажемо, дійсно, це так відбуватися мусить, як вони обіцяли. І тоді будемо робити висновки. Владі треба дати час. А ми, як опозиція, будемо допомагати в тому, щоб ці обіцянки були виконані. Тому що ми - це контроль. А контроль - це відповідальність перед вами.

ВЕДУЩИЙ: Давид Жвания.

Давид ЖВАНИЯ: Юлия Владимировна, у меня такой вопрос, на который попросил бы ответить конкретно, потому что задам его очень конкретно. Ну, мое мнение, во-первых, что если бы вы стали Президентом, вы подписали бы точно такой же договор и намного худших условиях. Это первое. Это мое мнение, которое я считаю, что оно я знаю не понаслышке. Второе, вот например, вы призываете завтра собраться на внеочередной сессии, значит, и мы должны обсудить вопросы вашей тональности, которую вы навязываете на всю оппозицию о том, что импичмент Президенту, досрочные выборы и должны в областях везде значит люди подняться, заблокировать Парламент, Парламент не работает и мы выйдем на досрочные выборы. Вот у меня к вам один вопрос: можете ли вы, как тот человек, который в принципе, это все высказывает, обещать всем вашим избирателям, сегодняшним, которые проголосовали, будущим, что вы динонсируете договор, который был подписан Януковичем? В одностороннем порядке вы его динонсируете. Если вы подтверждаете это, то наверное ваши действия оправданы, если вы этого не подтверждаете, то наверное все те действия не то, чтобы популизм, они по сути превращаются уже в маргинез. И вы по сути уничтожаете своим тоном и тембром сейчас всю оппозицию. Потому что вы ее загоняете в маргинез абсолютный. Мы не можем адекватно реагировать на действия власти, потому что тональность, в которой вы критикуете их действия, оно не соответствует оппозиции, оно соответствует желанию зайти немедленно в Парламент вам лично, Виктору Андреевичу Ющенко лично. Никакого отношения оно не имеет ни к Западной Украине, которую вы пытаетесь поднять сегодня. Вы же вводите в заблуждение. Дело в том, что раскалывать общество на этой теме, это есть сегодня, мое мнение, преступление. Спасибо.

Юлия ТИМОШЕНКО: А ваша яка позиція, скажіть будь ласка. Давід Важавіч, а можна запитати? Ви підтримуєте цей контракт?

Давид ЖВАНИЯ: Пока ответьте вы, а потом отвечу я.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ну, це по-чоловічому. Я думаю так, що по-перше, моя позиція є абсолютно чіткою, вона є однозначною і як тільки зміниться влада, а я переконана, що вона зміниться, і зміниться в той час, який встановлений Конституцією, будуть денонсовані всі без виключення угоди, які суперечать національним інтересам України. І буде так згорблено, як треба для стратегії розвитку держави. Ми не віддали ні авіаційну галузь, ми не віддали ні енергетичну галузь, ні газотранспортну систему. Зверніть увагу, за два роки перебування, ми не дали забрати, приватизувати в тіньовому секторі жодного стратегічного заводу нашої держави. Жодного підприємства і напрямку. І навпаки, повернули стратегічні родовища нафти і газу державі. Саме тому я можу впевнено сказати, так, це буде зроблено. По-друге, я вважаю, що сьогодні опозиція зобов'язана досить чітко давати оцінки діям влади. Це є сутність опозиції в її роботі в усьому демократичному світі. І тому у мене до вас запитання, Давід Важаєвич. Перше, ви підтримуєте цей контракт, який договір, який укладений по Чорноморському флоту? І як ви вважаєте, треба реагувати? Вот просте питання, дайте відповідь.

Давид ЖВАНИЯ: На самом деле, я считаю, мое мнение, если вас интересует, что этот договор он в любом случае должен был быть подписан. И на самом деле, внешний мир на него отреагировал достаточно спокойно, сдержанно. Если вы хотите выслушать уже действительную информацию, то ни для кого не стало это неожиданностью: ни для НАТО, в котором госсекретарь заявил о том, что этот договор является двухстороннем соглашением между Россией и Украиной и никаким образом не меняет отношения НАТО к Украине и НАТО к России. Это то, что если мы говорим о той военной мощи, на самом деле это металлолом, который стоит сегодня в Севастополе, который никому не нужен, НАТО не считает его угрозой. Теперь второе, Хилари Клинтон заявила о том, что она четко, абсолютно подтверждает, что разносторонность сегодняшних действий власти в Украине она поддерживает, потому что это является так называемой стабильностью для всего региона. То есть, внешний мир отреагировал очень спокойно, никто не поднимал вопрос, у вас нету союзников, ни в Европе, ни в Соединенных Штатах по этим заявлениям. Поэтому, вы знаете, я считаю, что можно было получить лучшие условия и можно было дольше торговаться, я считаю, что есть элемент того, что Виктор Федорович воспользовался может быть двумя поездками и приурочил его к, скажем так, из него сделал немножко пиарацию. Это его ошибка, то, что он не раскрыл договора. По сути они бы не вызвали ни у кого никакой агрессии. Они бы спокойно были обсуждены. Это ошибка. Ну, наверное, они их поправят. Или мы поможем их поправить. Но того агрессива, той тональности вот по тому договору, который подписан, быть не может. И я считаю, что можно было получить лучшие условия, а можно их продлить с другими какими-то соглашениями. Но условия, по моему мнению, есть оптимальными. А договор был бы подписан и вами, и если бы гипотетически Ющенко стал Президентом, он подписал бы точно такой же договор. На худших условиях. Поэтому, вот зачем вы обманываете население о том, что этот договор есть преступлением одной части власти, которая сейчас пришла. Потому что оппозиция тоже власть на самом деле. Все, кто в Парламенте, есть власть. Поэтому нужно говорить правду, что этот договор был подписан в любом случае. Это было заложено в самой базе договора. На 30 лет там была возможность продления и для этого не нужно проводить референдумы, для этого есть прерогатива Конституционного суда. Если мы как бы соблюдаем законность и законодательство в этой стране. Спасибо.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, я думаю, що абсолютно логічно те, що говорить Давід Важаєвич, тому що він з «Нашої України», наскільки я знаю перейшов в коаліцію з Партією Регіонів...

Давид ЖВАНИЯ: Я никуда не переходил, Юлия Владимировна, давайте мы просто разная оппозиция. Мы в своем роде оппозиция. Почему-то вы считаете, что кто не с вами, то не в оппозиции.

Юлия ТИМОШЕНКО: Ні, не в цьому питання, а в тому, що ви вже по суті з Партію Регіонів і це теж не виключає ваше права і свободи. Але я мушу точно і чітко сказати. Є речі в житті країн, народів, людей, які не продаються. Не продаються родини, не продаються мати, батько, діти, не продається країна, не продається Батьківщина. І не можна складати на це ціну, тому що територія держави цілісна, неділима і неспроста міністр закордонних справ не зміг навести жодного прикладу, де на газ обміняли територію держави. І це дійсно правда, тому що таких прикладів просто немає. І можу чітко сказати, що я в будь-якому статусі ніколи не підписала би такої угоди. Тому що є інші методи компенсаторні, є інші домовленості і можливості для того, щоб економіку відділити від стратегічних національних інтересів, які потрібно зміцнювати. І саме тому, ви правильно сказали, що ця угода розділила Україну, розділила радикально. І не нашими діями чи заявами, а тому що в серці кожної людини живе певне відчуття від того, буде цілісною територія чи ні. Буде Крим для тих, хто мешкає в Криму і в Україні, або ми будемо його потрошечку втрачати. І я не хочу, щоб ці процеси йшли. І тому я буду боротися, боротися досить послідовно. За те, щоб Україна не маргіналізовувала себе в світі, щоб вона не здавала високозбагачений уран, тому що чомусь Німеччина, Італія, Білорусь, Росія, Сполучені Штати, я мушу назвати безліч країн, які не тільки не здіють високозбагачений уран, а які базують всю ядерну фізику, весь розвиток науки в атомній енергетиці на використання в науці високозбагаченого урану. І я вважаю, що це був ще один крок і це безкінечний ланцюг, тому що треба обміняти спокій всередині країни, право порушувати Конституцію, права брати заводи-параходи, родовища, право брати все, що їм подобається і що не так лежить. Чому. Тому що їм потрібно прикритися речами, які світ обмежує від права дивитись, що там відбувається. І саме тому, я вважаю, що довго ця влада панувати так не буде. Немає межі тому, що вони роблять. І я хотіла би, щоби в нашій рідній державі було так в цьому випадку, як в Росії, і як в будь-якій європейській країні: якщо в Парламенті Росії, або будь-якої іншої цивілізованої демократичної країни поставили питання, наприклад, здачі високозбагаченого урану, або, наприклад, віддачі частини території, політик, який би поставив це питання відкритому демократичному суспільству в тому числі і в Російській Федерації, він був би політичним трупом. А у нас, як знаєте, як П'ята колона, для того, щоб свої інтереси захистити, краще їх обміняти на державні. Я хочу, щоб цей період в історії незалежної України завершився, а співпрацювати з Росією, будувати партнерські рівні стосунки - будь ласка, це треба робити, але не втрачаючи і не принижуючи нашу з вами можливість і нашу з вами гідність. І так, я дума, що рано чи пізно, країна почне жити...

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Спасибо, мы выслушали экс-премьер-министра. Сейчас мы выслушаем Раису Богатыреву, секретаря Совета Национальной безопасности. Кстати, к нам подключились из Крыма Леонид Грач, народный депутат Компартии, и Мустафа Джемилев, председатель меджлиса крымско-татарского народа, народный депутат также. Ну, меджлис очень не доволен этим решением. Так что мы после паузы продолжим дискуссию.

Юлия ТИМОШЕНКО: Я хочу подякувати всім і попрощатися. Мені дуже приємно було звами спілкуватися. До побачення.

РЕКЛАМА.

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Укриана». Перед тем, как пригласить к микрофону Раису Богатыреву, секретаря Совета национальной безопасности и обороны, я хочу обратиться в Крым, в Симферополь, где у нас два лидера политических. Вот Мустафа Джемилев - председатель крымско-татарского меджлиса. Господин Джемилев, меджлис выступил с достаточно резким заявлением. Вы что ожидаете дестабилизации?

Мустафа ДЖЕМИЛЕВ: Вообще мы привыкли к тому, что с момента присоединения Крыма к России в 1783 году, с мнением коренного народа не считаются. Более того, если считают необходимым, то их вынуждают к эмиграции, как это было в царские времена, в Советские времена подвергали геноциду и тотальной депортации. Мы в праве были ожидать, что Украина, которая сама долгие годы была в колониальной зависимости, будет с большим уважением относиться к коренному народу этого полуострова. Но к сожалению, этого не произошло. Но дело сейчас не в этом. Мы глубоко убеждены в том, что базирование российского Черноморского флота на территории Украины в частности Крыма, наносит серьезный ущерб глобальным интересам Украины и если эта страна хочет развиваться, как демократическая независимое государство, а не как сателлит соседней державы. Этот вопрос, вопрос о Черноморском флоте, был, кстати, одним из главных при определении нашей позиции, за кого голосовать на прошедших Президентских выборах. Мы направили письма всем кандидатам в Президенты с вопросом, как они видят дальнейшее пребывание Черноморского флота на территории Крыма. Знаете, ответы многих кандидатов сводились к тому, правда. Это приватные были беседы, но я поэтому имен не буду говорить, суть была такова, если мы ответим так, как вам понравиться, мы потеряем значительно больше голосов других русских, которые проживают на территории Крыма. Юлия Тимошенко, правда, ответила четко письменно, она сказала, что этот вопрос будет решаться в соответствии с Конституцией Украины, то есть, в соответствии с ее 17 статьей, где категорически запрещается пребывание иностранных военных баз на территории Украины. Поэтому мы проголосовали за Юлию Тимошенко.

ВЕДУЩИЙ: Господин Джемилев, у вас ещё будет возможность дополнить то, что вы сказали, но нам понятен ваш анализ, а Леонид Грач как считает?

Леонид ГРАЧ: Добрый вечер, студия. Я считаю, что жаль, что главная популистка всех времен и народов сбежала. Потому что ее ахинею...

ВЕДУЩИЙ: Она не сбежала, она ушла.

Леонид ГРАЧ: Сбежала, сбежала, она знала, что я ей кое-что скажу. И пошлю ее в Кипр, где есть база англичан и есть прекрасный курорты в том числе оффшорные зоны. Я сегодня понимаю, что она довела своими нечистоплотными высказываниями Константина Грищенко, что он стал политиком. Такой опытный дипломат и сдержанный человек уже не мог терпеть той гнусности, которой говорила. И второе, все должны хорошо знать, в том числе и сидящий здесь Мустафа Джемилев, что Крым, Севастополь и Черноморский флот неразделимы. В мае месяце Черноморскому флоту будет 227 лет, а это значит, что и 300 лет Черноморский флот будет праздновать свои в Севастополе. Все русофобы ,проамерикански настроенные должны знать, что Харьковское соглашение - это правильный шаг двух Президентов, который дает разворот в геополитике в данном случае направления для того, чтобы действительно те страшные завалы, которые есть в российско-украинских отношениях были разрешены в пользу всего народа, как и украинского, так и русского. Поэтому нужно спокойно к этому относиться и после этого, Савик, делать ещё следующий шаг - идти в Таможенный союз, а затем в единое экономическое пространство. Вот тогда все успокоятся, и Тимошенко. А всех ее друзей ,кто против этого, есть остров Змеиный, ещё не отдали, они не успели румынам, вот туда пусть едут и там занимаются игорным бизнесом.

ВЕДУЩИЙ: Ксения Ляпина, пожалуйста.

Ксения ЛЯПИНА: Я би попросила буквально коротку репліку. Насправді, ми тут дві години дискутуємо як раз в стилі повного популізму, тому що ми змішали питання економіки і газу і національної безпеки. Що насправді змішувати категорично не можна. Розумієте, по-різному можна відноситись до угод ,Які уклала свого часу Тимошенко, ми їх критикували. Але це не предмет, щоб ми підтримували втрату територіальної цілісності України. Ніколи ми цього не підтримаємо. Це перше. По-друге, я хочу сказати, що оте, що сьогодні в такій формі назвав Грач - це просто значить, що у Януковича на умі, то у Грача на язику. Це перший крок, це Чорноморський флот і це зовсім не дрібничка, як нам намагався викласти міністр. Він сказав, ви знаєте, за таку психологічну дрібничку, як Чорноморський флот Росії, Росія згодна платити мільярди. От ви вірете в це? Я не вірю. Це не дрібничка. Це для Росії потужний плацдарм військового впливу, потужний плацдарм дестабілізації. Північна Осетія чомусь нас навчила чи ні. Колись ми навчимось робити висновки? Не напрасно наші законодавці ще тоді за часів Кучми заклали в нашу Конституцію заборони розміщення іноземних баз на території України. І навіть Кучма при тому тиску, який був тоді і значно більш про радянських настроях, уклав цю угоду, яку лише до 17 року. А Янукович, маючи зовсім іншу картину, зовсім інші можливості, взяв та зробив цю угоду ще продовжив на 25 років. На 25 років, вдумайтесь. Скільки Президентів і урядів зміниться за цей час, а угода буде діяти. Він заклав це на майбутнє покоління. Це абсолютно не припустимий підхід, власне кажучи, торгувати територіальною цілісністю і обговорювати питання, скільки це коштує не варто. Обговорювати треба питання, ми це допускаємо чи ні. Я закликаю всіх, хто навіть в душі не допускає подібні речі, просто у вівторок збиратися о 9 годині під Верховною Радою і висловити свою думку. Тут не обійдеться таким тихим мирним дискусом, який нам намагаються нав'язати. Просто провести інтелектуальну дискусію...

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Раиса Васильевна Богатырева. Вы секретарь Совета национальной безопасности и обороны, вот есть ли угрозы территориальной целостности страны, о которой говорит, к примеру, Ксения Ляпина?

Раиса БОГАТЫРЕВА: Вы знаете, мне очень неприятно говорить о том, о чем я сейчас скажу, но это очень важно, мне кажется. Предыдущий политик, который здесь стоял, говорил о важных вещах на мой взгляд, но постоянно в тезисах, которые излагались, присутствовала маленькая ложь. В одном пункте, в другом, в третьем. Вы прекрасно знаете, что маленькая ложь рождает большое недоверие. И поведение, когда можно говорить обо всем и избежать дискуссии уйти, смахивает на поведение нашкодившего школьника. Все равно, что будет потом говориться и обсуждаться, меня это не интересует. Мне кажется вот эти стиль поведения, те традиции, которые сейчас демонстрируется в поведении, в отношении политика к аудитории, которая сюда приехала, ждала этой передачи и хотела бы услышать позиции разных присутствующих здесь политиков, наверное хотела бы услышать и ответы этого политика, если б ему задавали вопросы дальше. Я не могу это принять и хочу сразу сказать, что я бы хотела в прямую провести эту дискуссию и у меня будет много вопросов, может быть даже претензий к поведению, повестке дня, к практике работы правительства Юлии Владимировны и имею право эти претензии предъявить, как секретарь Совета национальной безопасности, который работал при Президенте Викторе Ющенко 2008-2009 год. Теперь, что касается маленькой лжи, которая должна породить большое недоверие к словам. 2008 год, сентябрь месяц, речь идет о сотрудничестве с Российской Федерацией, переговоры разного плана ведет правительство Украины и когда речь шла о Черноморском флоте, пряма речь Премьер-министра Юлии Тимошенко: «Я ни при каких обстоятельствах, ни при каком давлении Президента не дам создать конфликт вокруг Черноморского флота для того, чтобы это стало основой для разворачивания абсолютно нежелательных сценариев по целостности территории Украины.». сегодня мы слышим другие слова, другую реакцию. Я бы хотела поделиться с вами своей оценкой вот таких маленьких передергиваний своей позиции, которая была абсолютно недавно человек был Премьер-министром, и сегодня, когда человек выступает в статусе оппозиционного политика. Знаете, как это можно оценить? Я думаю, что человек не ушел с предвыборной кампании. Предвыборная риторика, она сегодня звучала здесь. И мне кажется, уде готовятся к следующим выборам. Наверное, к ним нужно готовиться. Будут местные выборы, и считайте, это будет местный референдум по оценки действий и оппозиции, и власти. И кого вы изберете на местных выборах, те и будут представлять ваши интересы. Дальше будут выборы в Парламент - то тоже будет тот же референдум, который даст доверие, либо недоверие тем, кто сегодня представляет власть, либо поддержит оппозицию. Это все ещё впереди. Но о чем бы я хотела сказать и после этого вы смоете задать мне вопросы. Это о вопросах безопасности, как они учитывались, как они будут выглядеть сегодня и что по сути случилось, или не случилось с нашей страной. Совершенно очевидно, что после Харькова Украина и Россия восстановили формат стратегического партнерства. Этот формат предусмотрен договором «О дружбе, сотрудничестве и партнерстве с Российской Федерацией» и этот договор был заключен в 1997 году. На основании этого договора, к нему есть несколько договоров, и на основании и большого договора и договоров к нему, можно сегодня решить все спорные вопросы, которые возникают у нас со стратегическим партнером Российской Федерации. Какая основная причина тяжелых конфликтных отношений, которые были до сегодняшнего дня и к чему они привели. У нас резко ухудшилось торгово-экономическое сотрудничество. Совершенно жесткие условия поставки газа, а можно сказать жестокие условия поставки газа в виде самой высокой цены на газ. Привели к тому, что основы экономической безопасности и энергетической безопасности были поставлены на колоссальную нагрузку. 10 заседаний Совета Национальной безопасности 2009 года были проведены по этой тематике, 8 таких заседаний Премьер-министр и министры, которые входили в состав РНБО правительства Юлии Владимировны не приходили обсуждать эти вопросы. И вы знаете, что даже на обращении Председателя комитета Верховного Совета по бороне и безопасности дать эти контракты, познакомиться с ними, хотя в закрытом режиме, они не были даны не только в свое время, но и наверное до сегодняшнего дня. Тайные переговоры, которые были проведены, родили большое недоверие и это недоверие сегодня выливается в то, что Российская Федерация получила как подарок такие условия газовых поставок на Украину. И этот подарок не хочет нам отдавать. Потому что Украина начиная с января 2009 года фактически в кабальных условиях помогает российской экономике, россиянам преодолевать экономический кризис. Вот эта политика, которая проводилась раньше. Что имеем с другой стороны на сегодняшний день. Россияне не хотели приходить к переговорам по снижению цены на газ. В результате того, мы оказались, мы, как страна, мы оказались в 10-ке стран, которые имеют наихудшие экономические показатели, наихудшие экономические условия. Мы оказались в ситуации, когда мы не можем составить бюджет. Вы думаете просто бюджет на 2010 год не принимался? Его невозможно было принять, учитывая те цены на газ. И именно это явилось причиной проведения большой серии переговоров и консультаций для того, чтобы можно было сбалансировать бюджет 2010 года. Сбалансированный бюджет 2010года, если бы это стало возможным на сегодня, мог бы привлечь и вернуть кредитора в Украину, привлечь инвестиции. Мало того, это бы дало возможность, вот это по возвращению кредиторов сегодня возродить определенное доверие к политике и к прогнозированости действий страны Украины. И мы могли бы реально говорить о тех реформах и преобразованиях, которые мы хотим сделать по выходу из кризиса. Что дальше происходит. Россияне не соглашаются снижать цену на газ. Подарки не хочется отдавать. Это понятно. И только согласились на переговоры на основании договора, о котором я вам сказала, договор 97-го года. А в этом договоре все увязано с Черноморской базой Российского флота, который арендует базу в Крыму, в стране Украина. И это не отчужденная территория, это есть правда. И эту территорию сегодня не изменили в размерах, эту территорию не забрали, договора, которые заключили, подписали, есть в Интернете, есть в других средствах массовой информации - их можно посмотреть. Речь идет в этом договоре о продлении аренды. Россияне поставили эти условия и поставили условия определенной возможности сбалансирования своего бюджета, потому что те доходы, которые она получала, Россия от Украины, в 2009 году, она хотела бы получать и дальше. И именно это стало основой для того, чтобы найти формулу, тяжелую, я согласна. Возможно не для всех она приемлема на первый взгляд, но достаточно экономически увязанную с той ситуацией, которая сегодня есть в Украине. Я бы хотела Юлии Владимировне сегодня сказать, ещё раз говорю, не я причина, что ее нет и я не могу прямо ей сказать. Именно ее политика привела к тому, что мы оказались на коленях не только перед Россией и другими странами, которые близлежащие, мы оказались на коленях и неспособными вести свою политику ни с какой другой страной. Эти внутренние риски имели огромную опасность, что социальная безопасность, что является самой большой составляющей всего сектора безопасности, фактически оказалась, знаете, на волоске держалась. Если у нас такие цены, у нас не работают предприятия, мы не можем быть конкурентоспособными, предприятия закрываются, люди выходят на улицу безработные. Мы не можем платить пособия. Мы не можем платить и повышать социальные стандарты, мы не можем говорить о развитии своего производства, своей промышленности и мы не можем вести речь, тем более о модернизации. Мы не можем говорить о том, что мы прогнозируемы для всех и к нам нужно идти с инвестициями, возможно у нас что-то получиться. И оказавшись на коленях, нужно было делать выбор и нужно было принимать решение. Это условия, в которых оказалась Украина и самые невыгодные условия при начале этих переговоров были перед Украиной и Украина в них находилась. Я хочу сказать о другой стороне. Совершенно формально говоря о том, что мы сегодня имеем. Российский флот арендует базу украинского флота на территории Крыма. Российский флот по существующей договоренности будет находиться до 2017 года по старым договоренностям, не изменяется никакой баланс в Черноморском регионе, та территория, которая арендуется и те силы и средства, которые расположены, находятся на нашей территории. В чем у нас была проблема. И комиссия по Черноморскому флоту, которая состоит из представителей и украинской и российской стороны, постоянно наталкивается на проблему - невозможно быстро провести инвентаризацию, невозможно обеспечить безопасность гидроновигационных сооружений, невозможно обеспечить тот режим, который соответствует и обеспечен нашими законодательством, потому что такое временное пребывание не настраивало противоположную сторону на искренний диалог и на взаимодействие с нами. Сегодня Украина ставит те же условия. Ни один договор, который был раньше и был заложен в основу пребывания флота до 17 года не ликвидирован. Условия жесткого контроля со стороны украинской власти остается, условия, которое должна соблюдать Российская Федерация - это не размещение ядерного оружия на своей базе будет соблюдаться. Это , следующее условие, соблюдать законодательство Украины, не вмешиваться во внутренние дела Украины, это очень важные составляющие моменты нашей безопасности. Поэтому можно говорить гипотетически сегодня о том, что возможно будет, но для того, мы сегодня с вами государство, в котором есть власть, в котором есть гражданское общество, гражданское общество может контролировать вместе с оппозицией то, что незаконно или плохо, но законно делает власть. Имел ли Президент страны полномочия?

ВЕДУЩИЙ: Так, вот на этот вопрос, имел ли право Президент, после короткой паузы.

РЕКЛАМА.

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина» Раиса Богатыревва, секретарь Совета национальной безопасности и обороны. В Крыму нас слушают Мустафа Джемилев и Леонид Грач. Мы говорили имел ли право Президент подписывать этот договор.

Раиса БОГАТЫРЕВА: Вы знаете, но перед этим хочу поделиться о чем мы говорили с Игорем Гриневым, он подошел и говорит, после твоего спича, теперь будешь сидеть тут до часу тридцать слушать. Я говорю, но мне всегда интересно, что люди думают, буду слушать обязательно и буду дискутировать. Так вот, имел ли право Президент Украины подписывать этот договор. Статья 106, которая определяет как раз именно в этой сфере полномочия Президента и говорят, что Президент представляет страну в международных отношениях, осуществляет руководство внешней политической деятельности государства, ведет переговоры и укладає міжнародні договори України. Этот договор, который был подписан дальше передается на ратификацию Верховному Совету. Он не утаємничений, як говорили до цього, він передається на розгляд депутатів, які представляють всіх виборців України і які мають можливість в публічному режимі, в публічній площині з'ясовувати всі моменти укладання угоди, всі підстави і наводити свої аргументи або на підтримку, або не на підтримку цієї угоди. І саме після того, як ця угода буде ратифікована, вона буде прийнята як така, яка вступає в дію. Якщо вона не буде ратифікована, вона не вступить в дію. Це перший момент. І другий момент. Ми говоримо про наслідки, які ми можемо очікувати після 17-го року. Важко уявити, що буде через три роки, в якій ситуації буде знаходитися світ, буде знаходитися Україна. Але цілком зрозуміло, що навіть колишні вороги політичні і стратегічні опоненти колишньої геополітичної системи, сьогодні укладають договори, знаходять можливості перезавантаження відносин, я маю на увазі Сполучені Штати Америки і Російську Федерацію, блоки домовляються між собою. Генеральний секретар НАТО висловив думку і ініціативу про те, що Україну, Росію треба залучити до системи протиракетної оборони Альянсу для того, щоб зміцнити безпеку світову. Ми сьогодні маємо всі можливості спостерігати і розглядати і оцінювати співпрацю Російської Федерації з НАТО, як і України з НАТО. Ми говоримо сьогодні, як Україна, про середньострокові навіть плани співпраці з Альянсом саме в тих моментах, які стосуються без пекових питань і Україна є до певної міри гарантом стабільності і безпеки в своєму регіоні. Україна сьогодні розглядається як країна, яка в сучасній геополітиці відіграє колосальну роль у зменшенні ядерних загроз, зменшенні ядерного тероризму. Україна сьогодні із об'єкта геополітики відновлює свою позицію, як суб'єкт, який буде впливати не тільки на те, що буде відбуватися навколо України, а і на те, що буде відбуватися в світі. І ядерний саміт в Вашингтоні якраз і підтверджує своїми висновками ту позицію, яку я зараз вам викладаю. Сьогодні мова йде про те, що треба відчути нові реалії, зрозуміти, який наш національний інтерес, і як ми сьогоднішні тактичні переваги у вигляді зниження ціни на газ, можемо перетворити в стратегічні переваги. Врешті-решт, що отримала Україна внаслідок підписаної угоди і після ратифікації, що вона буде ратифікована, яка набере чинності. Україна отримала 40 млрд. доларів для своєї економічної бази, для своєї економіки. Українська держава може сьогодні говорити, що у такий спосіб вона сьогодні буде залучати ці гроші на розвиток економіки, тобто держава виграла. На підтримку виробників України, тобто виграли промисловці і люди, які працюють на підприємствах і виграла людина, людина, яка буде мати прогнозовану, справедливу ціну на житлово-комунальні послуги і на паливо. І не через те, що так захотіла колишній Прем'єр, а через те, що знайдений ресурс, який дозволить збалансувати всі ті негаразди, які сьогодні ще є у нас в газовому секторі для того, щоб на людей ярмо реформи газового сектору не перекладати. Що отримає наша промисловість . металургійна, хімічна, промисловість енергетична - отримає можливість модернізації. І це головне, що треба буде вимагати і ставити під контроль громадськості. Ну в решті-решт, ви чудово розумієте, що можна знайти будь-яку цитату, яка підтримує твою позицію хтось знайде цитату ,яка підтримує його позицію. Але ми з вами звикли давати оці оцінки і зважувати на оцінки світових лідерів і світових представників, яких ми всі знаємо. Так от я хочу повернутися до того, що говорив Давід Жванія. Гітарі Клінтон, держсекретар Сполучених Штатів Америки - це країна другий стратегічний партнер після Російської Федерації України, вона сказала, що ця угода є приклад збалансованої зовнішньополітичної діяльності Президента України. Це пряма мова. Що сказав європейський комісар Фюле, який вчора відвідав нашу країну. Він сказав про те, що це внутрішнє питання України, але це ніяк не впливає на євро інтеграційні процеси, які започаткувала Україна раніше і сьогодні продовжує це отримання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, це покращення візового режиму і це зона вільної торгівлі. І тому, я думаю, що не варто шукати сьогодні там небезпеку, де вона не просто не відчувається, вона навіть сьогодні не може спрогнозуватися, оскільки ми ще не маємо ратифікованої угоди.

ВЕДУЩИЙ: Анатолий Гриценко.

Анатолий ГРИЦЕНКО: Раїса Василівна, я приймаю формат розмови, словами правди, фактів, аргументів. Ви чули мабуть публічно мої оцінки і контракти 2009 року - це загроза національній безпеці, і контракти 2006 року - це загроза національній безпеці. Це вже всі визнали. Я зараз стверджую, що підписані в Харкові угоди - це загроза національній безпеці ще більша. Як буде можливість, доведу по пунктам, чому саме, її не можна ратифікувати цю угоду. Але питання, ось подивіться, є російське прислів'я - бесплатный сыр бывает только в мышеловке - так? Це безкоштовний сир. А тут сир, за який нам дають 40 млрд. доларів. Нема питання, чому? Хто дає - Путін, Медведєв - люди, прагматики, які відстоюють свій інтерес. Ну, очевидно не красою спокусив Янукович чи не було в команді екстрасенсів, які за шаманили свідомість Путіна. Правда? Значить, щось де ж отрута? І чому хочуть, щоб цей сир ми з'їли буквально у вівторок, ще не вивчивши абсолютно суть. Де ця отрута, тому що Путін міг би із 40 млрд. доларів направити ці кошти - 5 млрд. це так в три рази більше, ніж треба - на те, щоб завершити будівництво бази для свого флоту на Чорноморському побережжі Кавказу і ви знаєте, що Росія кожного року виділяла по 2 по 3 млрд. рубів зі свого бюджету. Їм залишилося 1,6 млрд. доларів, для того, щоб завершити будівництво. Збільшив в три рази. 5 млрд. - вони питання закрили. Іще 35 - на російські потреби для своїх сограждан, бо вони теж просять грошей у кредиторів. Де оця отрута? Це ви, як людина, яка професійно відповідає за моніторинг загрози національній безпеці , чи бачите ви реальні загрози національній безпеці? Я свою думку виставлю, які лежать за цими 40 млрд., які ми наче отримаємо. Бо безплатного сиру не буває . Поясніть будь ласка.

Раиса БОГАТЫРЕВА: Я думаю, Анатолій Степанович, що позиція щодо угод, які були підписані, як зрада національних інтересів, в нас і такі лунали в нас гасла, як абсолютна шкода національним інтересам, як загроза національній економічній безпеці, соціальній безпеці, енергетичній безпеці, вимагала б від вас, як членів коаліції, більш рішучих дій для того, щоб не довести сьогодні до необхідності іти на переговори в складному політичному вимірі і в дуже короткому обмеженому часі. Без сумніву, як оператор національної безпеки і оборони, як член ради національної безпеки і оборони сьогодні, я розумію, що всі процеси, всі ризики, які існують, або можливо виникнуть для України, ми як і раніше будемо моніторити і будемо відповідально ставитися при появі таких загроз. Я думаю, що ви маєте повне право в Парламенті, де ви очолюєте комітет, де ви маєте безліч своїх колег проаналізувати це. І якщо ви сьогодні свої загрози побачили, ви можете їх представляти. РНБО готова співпрацювати з вами, як і апарат РНБО. І ви чудово знаєте, і до речі, я вдячна вам за високу оцінку роботи РНБО: коли ви говорили, що гарні рішення, вони правильні рішення, своєчасні і так далі. Ми готові послухати і ваші тези і ваші пропозиції, що треба зараз пильнувати для того, щоб Україна ніяк не була позбавлена якоїсь своєї частинки безпеки.

ВЕДУЩИЙ: Мы сейчас посмотрим, что происходит у нас в холле. Там мегазвёзды Бродвея появились. Они начали репетировать. То, что мы увидим в Украине...Это впервые они приехали в Украину с 22 по 25 апреля на сцене Киевского Октябрьского дворца будет вот эта мегапремьера. Репетиция «Ритм.Шум.Шоу.Стоп». они потом придут в студию на этот концерт. Они репетируют. Всё. Владимир Огрызко.

Владимир ОГРЫЗКО: Дуже дякую. Мені мабуть, як нікому тема ЧФ знайома, тому, що я з 2005 року очолював підкомісію по ЧФ. І ви знаєте, я почав з простого візиту в Севастополь. І переконався, що це суцільна Вакханалія беззаконня. Те, що я побачив, що відбувалося в Севастополі в той час, ну, воно не витримувало жодної критики. Я доповів про це Президенту України Віктору Андрійовичу Ющенко. І було прийнято рішення вивести цей абсолютно неприйнятний для України стан в нормальне русло. Почала працювати ця підкомісія. Ви знаєте, за ці 5 років, вдалося, до певної міри привести ситуацію до якоїсь більш-меншої стабільності. І саме завдяки цій позиції РФ власно і почала активно будувати свою базу в Новоросійську. І вона безумовно б її збудувала б, якби не те, що відбулося позавчора. Я вам хочу пояснити чому це все відбувається. От дивиться: ми в Конституції дуже чітко і ясно прописали формулу - в Україні не може бути іноземних військових баз. Тут вже лунали слова про те, що ЧФ як такого насправді немає. І сьогодні реально, якщо послухати спеціалістів військових, там реально плаває сьогодні, ну, десь 5-7 військових кораблів. Все інше - це справді ржаве залізо, яке до 2017 року звідти не вийде. Тому для Росії поняття військової присутності в ЧФ є доволі умовним. Власно кажучи, сьогодні флот перетворюється з флоту в флотилію. Тому, що нема ні коштів, нема ні можливостей. Тобто Росія, звідти об'єктивно, з точки зору військово-політичних аспектів, уходить. Питання в задачі: для чого ми їх там сьогодні такою угодою, яка підписується за 7 років до витоку дії цієї угоди, стимулюємо залишитися? Чи це є, ну, не то що передчасний, а абсолютно неадекватний зовнішньополітичний крок. Друге питання, Константин Іванович, ви говорили про те, що «ЧФ не создавал нам проблем». Ну, якщо катають по Севастополю тягачами ракети, які можуть вибухнути в будь-який момент. І це не мої слова - це слова наших спеціалістів. Якщо стріляють в українських громадян і підстрелюють їх фактично. Якщо висаджуються на наших землях в Криму, які не належать до території, які орендують цілими з'єднаннями, то, якщо це не загроза, то тоді я не знаю про що ми говоримо. І от ще одне питання. Дуже конкретне, Савік, дозвольте. Одне, але дуже чітке. От дивиться, що написано в цих угодах... Начебто, ви сказали, що угоди пророблялися детально, були всі моменти прораховані і так далі. От, дивиться в ст. 1 - це я беру з Інтернету - я не бачив справді цього тексту, написано, що всі ці угоди - їх там три - про статус та умови перебування, про параметри поділу та, хочу наголосити, угоди про взаємні розрахунки. Вона, ця угода, продовжується на 25 років, як написано в першій статті. Але ж, ми всі добре знаємо, що в 2017 році ми ще будемо винні РФ 300 млн. дол.. з тих боргів, які за нами числяться ще з 92-93 років. Тобто, ми фактично говоримо про те, що ми цю угоду продливаємо на 25 років після тих років, коли вона фактично вже зможе діяти. Я не розумію, яким чином Міністерство фінансів завізувало, якщо воно візувало цей документ. Другий момент, подивіться, що написано в ст. 2. Додаткові кошти, які начебто нам перепадають, хоча вони нам не перепадають, тому, що це знов таки, віртуальні кошти, так само, як ці 98, які ми сьогодні отримуємо. Так вот, ці додаткові кошти визнаються як зобов'язання України, що погашаються шляхом виконання положення ст. 1 цієї угоди. Тобто, ми знову комусь щось винні. Константин Іванович, ви ж як висококласний дипломат розумієте, що це до міжнародної угоди має таке відношення, як я до отих от танців, про які щойно Савік розказував. Це угода, яка підготовлена явно не в Україні. Це угода, яку явно підсунули під підпис. Це угода, яка не пропрацьовано, яка не враховує всіх наших інтересів. Я вже не кажу про те, що вона сама по собі абсурдна.

ВЕДУЩИЙ: То есть, вы говорите, что этот договор не... он не написан в Украине?

Владимир ОГРЫЗКО: В мене таке враження просто.

Константин ГРИЩЕНКО: Давайте почнемо від початку. Станом на період з 92 року по 97 ми мали флот на своїй території і вели переговори щодо його майбутнього. В цей час Росія використовувала всю інфраструктуру і не платила жодної копійки Україні. В той же час висувались територіальні претензії не просто так - кимось, а на доволі серйозному рівні. Якщо ви згадаєте, в 97 році були проведені переговори, я тоді був в Києві. Ви були, ну, значною частиною, на початку. Ці переговори призвели у нас до комплексного вирішення низки питань. Це так званий Великій договір - договір про дружбу, співробітництво, де закладені якраз підвалини тих можливостей, які ми використали. На основі цього договору ми провели переговори щодо державного кордону. Саме на основі цього договору. Ми нарешті його делімітували. Ми зараз, і це буде зроблено, підпишемо угоду про демаркацію сухопутного кордону. Але це все було пов'язано з вирішенням...

ВЕДУЩИЙ: Я вас прерву только на секунду. У нас заканчивается связь с Симферополем. Я хочу, чтобы всё же, Мустафа Джемилёв и Леонид Грач, вот они всё же сделали свои последние комментарии. Вот, Мустафа Джемилёв, вы слышали, что сказал Владимир Огрызко и Леонид Грач тоже это слышал. Что это не в интересах Украины. Что скажете? Мустафа Джемилёв.

Мустафа ДЖЕМИЛЁВ: Нічого не чую.

ВЕДУЩИЙ: Ничего не слышно в Крыму? И Леонид Грач нас тоже не слышит? Ну что делать? Тогда мы должны прощаться.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну, якщо дозволите, я продовжу. Значить, це підхід, який дозволив нам вирішити низку дуже складних, дуже відповідальних питань. Сьогодні у нас стояла дуже серйозна проблема. Проблема полягала в тому, що від попереднього Упряду...

ВЕДУЩИЙ: Ну, это мы уже повторяем десятый раз.

Константин ГРИЩЕНКО: Я дуже коротко зараз. Я вибачаюсь.

ВЕДУЩИЙ: ...что катастрофическая экономическая ситуация, да?

Константин ГРИЩЕНКО: Не в тому суть - катастрофічна, економічна ситуація. Вона полягає в тому, що створюється реальна загроза національної безпеки України через неможливість вирішення низки гострих економічних питань. Ви кажете, що треба думати. Ви кажете про те, що існує, так би мовити, цей безплатний сир в мишоловці. Знаєте, інколи є таке питання, коли тобі протягують руку, а ти кажеш - ні. Чого це раптом? Від чого це? Сьогодні, на сьогоднішній день ми знайшли вихід із загрозливої ситуації в економічній сфері. Ми не змінюємо умови перебування флоту. вони залишаються точно такими ж, які вони були раніше. В період після підписання угод до 2005 року у нас не виникало політичних загострень, які почались. І мабуть, є певна справедливість, що потрібно наводити порядок в виконанні базових угод. Це ми будемо робити і наполягати. Весь інструментарій для цього є. але там чітко і я би так сказав, цілком зрозуміло, що формула прив'язана до конкретного виконання контрактна і зараз можна отримати ці кошти. Це за розрахунком три мільярди зараз - чотири мільярда для економіки країни. Якщо для вас це віртуальні кошти, те, що ти не повинен платити. Це те, що ти не маєш віддавати в Росію. Це зрозуміло хоча б? Це не віртуально - це з нашого, по суті, бюджету, як це робилось минулого року.

ВЕДУЩИЙ: Я вас прерву. Мы должны...

Константин ГРИЩЕНКО: Ми маємо віддати туди. Це не загроза національній безпеці?

ВЕДУЩИЙ: Ещё одна пауза.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире, на... телеканале «Украина». Итак, Богдан Соколовский. Уточнение...

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Я хотів би трошки уточнити оті розмови, які стосуються 40 мільярдів доларів, начебто. Ну, по-перше не 40, а 39, якщо бути точним, а по-друге, ніхто ніяких грошей не отримає. Чому - тому що, без сумніву, предтечею позавчорашньої змови, так скажімо, договору по Чорноморському флоту , були газові контракти. Це ясно. Через газові контракти була несправедлива ціна, яка лягала дуже важким тягарем на НАК «НафтоГаз» України і на підприємства української промисловості. Тепер цю несправедливу переплату переноситься на український бюджет. Він буде не доотримувати п о 3-4 млрд. кожного року не доотримує бюджет, не доотримують люди, які через 30 років захочуть нормані пенсії, а їх не буде, нормальні медичні обслуговування, а його не буде. Значною мірою з-за того, що перенесено сьогодні з промисловості, з олігархів на бюджет. І це треба абсолютно відверто казати людям і запитати людей. Давід вважає, каже, що бачите, люди сприймають це нормально, бо і НАТО сприймає нормально. Запитайте українців, чи ця угода не принесла розкол у наше суспільство. Ви кажете Галичина піднімається сама, і Київщина, і Вінничина, і Хмельниччина, тому що люди мають страх і мають підстави для цього.

ВЕДУЩИЙ: Инна Богословская, вы сегодня... вам сегодня чужие головы не нравятся?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: На, мені дуже дивно чути, що так сталося, що ви кажете, що 3 млрд. лягло на бюджет. Я бачу Кирила, який теж, як і я, є економістом, це абсолютне безглуздя. Ми не будемо витрачати на собівартість 3 млрд., а це означає, що це будуть додаткові поступлення в бюджет. Уявіть собі, якщо б ми сплачували за газ 3 млрд. Росії, це б гроші, які було б, по-перше, вивезено з України, по-друге, ці гроші ідуть на собівартість продукції. Тобто, з них не сплачується податки. Тобто, абсолютно навпаки арифметика. Мені дуже зараз сумно з того, що ми продовжуємо популістські розмови. Дуже хочеться вернутися до сутності справ і дуже хочеться, щоб всі люди зрозуміли, що ціна на газ - це не тільки ціна на турбіни чи на теплоенергетику. Ціна на газ - це на солодощі, на дитячі садки, на послуги спортивних площадок. Це ціна на все, що ми споживаємо. І якщо в нас ціна на газ дорожче, ніж в Німеччині, то ми повинні, як мінімум спочатку мати заробітні плати, хоча б на рівні Німеччини. А така ціна була на газ для України політичною, не економічною і ми повинні були отримати нормальну економічну ціну на газ.

ВЕДУЩИЙ: Кирилл Дмитриев, коротко, пожалуйста, внесите ясность, пожалуйста.

Кирилл ДМИТРИЕВ: Очень коротко. Я как финансист, не политик, действительно считаю, что абсолютно очевидно, что 3-4 млрд, которые будут сохраняться в год, это те деньги, которые идут в Украину. Мало того, это те деньги, которые можно направить на инновационные проекты, на ту модернизацию, о которой Россия Раиса Васильевна говорила. И на самом деле, что очень важно, мы неправильно понимаем вообще, что такое национальный интерес. Мы живем в мире, где инновационные, модерниционные продукты - это то, что будет править миром. Никого не волнует уже особо флот, гегемония - это экономика, и послушайте, насколько сегодня мы слабо звучим. У нас отобрали то, слишком высокая цена, мы так слабо говорим, потому что у нас слабая экономика. Чтобы эта экономика была сильной, надо деньги, которые сэкономлены 3-4 млрд. направить на инновации, направить на модернизацию...

ВЕДУЩИЙ: Если мы не можем согласиться все, что они сэкономлены, эти 3-4 млрд., то мы точно не можем их потратить.

Кирилл ДМИТРИЕВ: Нет, ну споров здесь не может быть, потому что платилось бы на 3-4 больше в год, какой может быть спор?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Цена 300 и цена 200 - это разница?

Ігор ГРИНІВ: Тут виникало весь час питання, чи були прецеденти, чи є взагалі світові прецеденти . давайте один історичний прецедент згадаємо. Є такий порт на Балтиці, називається Гданськ, він тоді називався Данцек. Точно такі самі вимоги поставила одна держава перед другою, віддати Данцек Німеччині. Тільки тоді це був Гітлер, який вимагав від Польщі віддати їм це місто. І цей історичний прецедент нажаль дуже так негарно пахне в сьогоднішній ситуації в Україні.

ВЕДУЩИЙ: Анатолий Гриценко к микрофону. Значит, смотрите. Вот перед тем, как вы начнете говорить, мы задали вопрос аудитории. Правда, сейчас у нас уже аудитория экспертная, правда они не поняли экономим мы деньги или нет, но они уже знают очень много про флот в Севастополе. Вот мы спросили, стоит ли оставить флот в Крыму после 2017 года и есть ли это выгодно государству? Если выгодно - мы добавили. В Украине, естественно. Ну а что я должен был спрашивать, не, ну, это же украинцы сидят. 75% считают, что да.

Анатолій ГРИЦЕНКО: Савік, правильно сказав, давайте розглянемо сутність і я спробує переконати тих, хто вважає, що ці угоди, які підписані, вигідні государству, я стверджую зворотнє. Я говорю про те, що це ще більша загроза суверенітету нашої держави, це ще більша загроза національній безпеці. І кожному з нас. І ці угоди за жодних умов не можна ратифікувати у вівторок. Як мінімум, це питання треба вивчити, внести зміни, провести переговори, тільки потім примати остаточне рішення. Бо мова йде про термін, коли багатьох із тих, хто голосуватиме в Раді або підписував, вже не буде в живих. Час, життя наше обмежене. Так от чому. От просте питання. Як ви думаєте, Латвія, Литва, Естонія - у них вищий рівень життя, ніж у нас? Мабуть, да? Вони без віз їздять по всій Європі. Ці країни змогли вистояти свого часу і вентель перекрити, і захмарні ціни на нафту, на газ, пам'ятаєте, починаючи з Горбачева. Чому. Бо це були внутрішньо консолідовані держави, які довіряли владі. І вони здолали проблеми - і рускоязичне население, и подвійне громадянство - все. І ми це зробимо. І тому перша загроза національній безпеці полягає в тому, що це питання поставлене в такій постановці, тим більше підготовлене в закритому режимі, яке виникло так злодійкувато, воно зразу розколює суспільство. Це всі побачили - 47-53. І побачили зразу рішення обласних рад і будь-які опитування покажуть 50 на 50. Чи треба нам зараз посилювати розкол суспільства? Ні. Це суперечить нашому національному інтересу. Навпаки, треба консолідувати суспільство. І Президент, як ніхто мав би бути в цьому зацікавлений. Бо без цього він не проведе жодної реформи. Частина з них буде болючі. Тому не можна допускати розколу. Щоб цього розколу не було, в Конституції заклали норму - не повинно бути баз. Так само, як російська база в Севастополі, так само, як американська база під Львовом розколювала б суспільство - це всі розуміють. Саме тому їх не повинно бути. Визначили перехідний період. І цей перехідний період не 50 і не 150 років, а він мав би бути логічно закінчитись в 2017 році. Російська сторона про це знала і була готова до цього. Я сам, як міністр оборони це саме говорив і вони вкладали кошти, будували. Із 25 тисяч військових, які були як обмеження, зараз їх тільки 16 200 , а до кінця року буде 14 800. Вони почали виходити. Вони не очікували такого подарунку. Як сказав Путін: «Мы получили интересное предложение от украинской стороны», але ніхто про це нічого не знав. Я стверджую, РНБУ з цього питання не збирався, на уряді воно розглядається формально, в напівзакритому режимі, в самому МЗС, не хочу ставити в складну ситуацію міністра, він скаже, можливо інше, корпоративно, але крім нього і ще кількох осіб, про це ніхто не знав. А мова йде не про контракти, які мають гриф конфіденційно, а про міждержавний договір, який відкритий абсолютно публічно. Я тільки сьогодні його побачив о 16 годині. Дякую, ви направили. Депутати його побачать у вівторок зранку. Ви хочете, щоб вони зразу проголосували? Без засідань комітету? Можна таке питання приймать? Не можна. Тут перша загроза - розкол суспільства. Друга загроза військового характеру. Це питання безпеки чи страху для життя людей. Давайте визнаємо, що Російська Федерація використовує військові сили і засоби флоту тоді і так, коли і як вона хоче. Вона нас про це не питає, не ставлячи нас до відома, вона направляла підрозділи морської піхоти у Чечню і там вирішувала свої військові питання внутрішнього характеру. Чим закінчилася Чечня? Пам'ятаєте? Шаміль Басаєв, потім московське метро, потім там «Норд Ости» і так далі. З точки зору військової теорії треба бити ворога в його логові. По лініям комунікацій. Слава Богу, що ніхто не наносив удари на базу морської піхоти у Севастополі. Але ніхто цього не виключить - ні міністр, ні Президент, ніхто. Все може бути і на 10-річчя вперед. Друге, флот, не питаючи нас, не ставлячи до відома про наслідки, йшов на війну з Грузією. І завдавав шкоди і вбивав там і знищував людей Грузії. Добре, що Грузія до нас ставиться, як справжній стратегічний партнер і не було ударів у відповідь. Але куди наступного разу Росія з її політикою сильною, часом агресивною, вибачте, встряне, в який військовий конфлікт, ніхто не знає. І тому Севастополь, як і Крим, не може бути спокійним. І це відчуваємо навіть Грач і Джемільов уже там розколюються - російські кримські татари. Нам це абсолютно не потрібно. Я не говорю про те, що флот абсолютно закритий і правильно каже міністр Огризко. Знову ми маємо закриту інформацію, не знаємо в якому там стані, що відбувається. Але не через наші розвідки повинні знати, в якому занепаді оті всі об'єкти і що там відбувається. І з екологією, і з боєприпасами, скинутими на дно і так далі. Це серйозні речі, і Костянтин Іванович теж про них знає. Він володіє закритою інформацією. Нам це не потрібно. Наступне питання. В пакеті з флотом ідуть угоди по газу. Не дивно? Я казав про безплатний сир, а тут сир, за який нам платять 40 млрд. доларів. Чому? Платить хто - Путін, Медведєв. Прагматики, яким гроші вкрай потрібні. Чому ж це так? Путін дав відповідь, чому ж це так. Він сказав, це близько до цитати. Это не вопрос денег, это вопрос одного исторического вектора развития. Вот і все. Вони хочуть, щоб Україна проводила таку політику, яку проводить Росія. А я, і сподіваюся, кожний з нас, хочемо, щоб ми проводили свою політику, таку, яка нам буде вигідна. Десь вона може співпадати з російським вектором, десь може бути всупереч. І тому я стверджую, що доки буде флот Росії, на нашій території, в нас не буде єдності в країні, в нас не буде Президента України, і дві половини України будуть спробувати обирати свого президента. І нічого доброго для всіх українців, незалежно від тог, де вони живуть, не буде. Економічний фактор безпеки. Знаєте, можна спокуситися на дешевший газ, хоча насправді і не такий дешевий. Зараз є газ доступний, дешевший вже на ринку. Але ключове питання для нас - енергозбереження, підняття конкурентоспроможності наших підприємств. Те, що вирішили проблему Росії, і проблеми олігархів Фірташа, Ахметова і так далі, нема жодних питань. Але це не означає, що вони ці гроші зекономлені вкладуть у енерготизацію своїх підприємств, як колись вони робили десятиріччями. Вони купують собі футбольні клуби, яхти, басейни, що завгодно будують, вкладають гроші в офшори, але від того не стало краще. І наша металургія, і наша хімія, попри ті причини, які пов'язують с газом, вона все одно падає. Бо в світі, в Китаї, в Індії, будуються високотехнологічні сучасні підприємства. І в нас немає шансів з ними конкурувати, навіть якщо Росія на це пішла. В іншому проблема. Але питання. А хтось подумав про шахтарів Донецька, Луганська, Львівщини,. Ми ж говорили абсолютно серйозно, про це говорили професіонали , в том числі з уряду Януковича, що нам треба змінити структуру енергетичного балансу, зменшити споживання газу. Насправді, російський газ нам не потрібен взагалі, в нас своїх джерел достатньо. За рахунок і вугілля, і атомної енергетики, і всього іншого. А тепер що? Нам вже вугілля не потрібно буде? За них забули? Хай задумаються, що буде з нашими шахтами, з нашими шахтарями, так само як із нашими хіміками, металургами, які через короткий час втратять конкурентоспроможність. Це серйозні речі. Не вдалося переговорній групі зменшити обсяг газу до потрібного нам. Абсолютно не вдалося поставити питання про встановлення ціни на транзит. Абсолютно не вдалося підвищити ціну на підземні сховища газу. Це не баланс. Росія там своє добере, повірте мені. Саме тому ці угоди приймати у вівторок неможна в парламенті. І саме тому я як представник опозиційної сили, я завершую, саме тому ми сіли представники різних опозиційних сил, два десятки партій. Ті, які за інших умов можливо руку друг другу не подають, в яких накопичилося багато проблем. Але це питання ключове для самостійної політики держави на десятиріччя вперед і це питання безпеки громадян і національної безпеки країни. Все другорядне відкидається. Я не з усим погоджуюся, що говорила Тимошенко тут, але я сяду з нею за стіл. І з нею, і з Тарасюком, і з Ющенко, з ким завгодно, щоб зупинити цю угоду.

ВЕДУЩИЙ: Давайте начнем. Господин Царьков, вы еще не говорили сегодня.

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Товарищ

ВЕДУЩИЙ: Товарищ? Давайте «товарищ».

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Ну, во-первых. Действительно, совершенно ожидаемая речь министра обороны, который и учился, и стажировался в Соединенных Штатах Америки...

ВЕДУЩИЙ: Боже, почему я всегда могу предсказать, что вы скажете. Это удивительно

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Савик, я например, не представляю министра обороны Соединенных Штатов Америки, который стажировку в Кремле проходит. Теперь хотел вернуться к тональности передачи. Вы мне слово не давали, хотел уточнить. Она вся на негативе построена. На негативе построена, когда мне здесь старается оранжевая сторона навязывать мнение о том, что мы в этой студии находимся, наши деды воевали и отцы воевали вместе 65 лет назад, освобождали эту страну, а сегодня пан Гриценко и пан Огрызко ищет яд от наших российских братьев. Второй тезис. Давайте смотреть на позитив, который мы получили от этого договора. Однозначно, мораторий на рост коммунальных цен и тарифов. Однозначно, и коалиция будет над этим очень жестко смотреть. Второй вопрос. Однозначно, это новые рабочие места. Я перед поездкой к вам связался с Одесским припортовым заводом, связался с Днепроазотом... 60% промышленных предприятий химических прогнозируют увеличение обьемов в 2010 году на 70%. А это значит, новые рабочие места, значит, экспорт и значит укрепление гривны.

ВЕДУЩИЙ: Это вы связались, пока ехали, когда вы ехали?

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Однозначно. Когда вы пригласили меня на передачу, вчера. Четвертый момент. Это самый главный момент. Давайте, Савик, искать в этом не просто выгоду на флоте, на газе, на деньгах, а смотреть в корень. Мы харьковским соглашением наконец-то возобновили отношения братским народом, российским народом, и я считаю, что это самое главное. Когда мы закончили холодную войну, навязанную Пятой колонной и Оранжевой властью, которая разделяла наши народы, которая нам показывала, что НАТО, Северо-Атлантический союз нам ближе, чем Россия, и которая нас сталкивала лбом в Севастополе, в Одессе и во Львове. Я уверен, что каждому украинцу, гражданину Украины, во Львове и Донецке сегодня равно выгодные эти контрактные условия, которые есть сегодня на рассмотрении в Парламенте. И хотел сказать последнее, Савик. Вот когда пан Огрызко, главный правитель прошлого правительства,...

ВЕДУЩИЙ: Америка, Америка...Тоже с Америки

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Ну, Савик, не перебивайте, пожалуйста.

ВЕДУЩИЙ: Я вам помогаю наоборот.

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Я скажу, как одессит, вот мне сегодня звонили вот уже сейчас вечером одесситы... А кто сдал с прошлой властью, с Оранжевой командой часть Одесской области, это Килийский район, шельф острова Змеиный? Огрызко и женщина с косой, которая уехала. Мало того, что они продали...

ВЕДУЩИЙ: Вот вы раскололи общество...

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат, КПУ: Мало того что они продали землю, им этого оказалось мало. Нам всем известно, что они взялись и за продажу воздуха. И сегодня Генпрокуратура и коалиция занимается расследованием, куда дели 3 миллиарда за продажу нашего воздуха.

Анатолий ГРИЦЕНКО: Савик, я повинен дуже коротко відповісти. Але я відповім російською мовою, можливо, комуністи... Итак, на русском языке. Ваш однопартиец Грач сказал, следующий шаг - вступление в Таможенный Союз, а потом еще в союз, и так далее. Поверьте мне, это еще больше расколет наше украинское общество. Поэтому, путь тупиковый. Это первое. Второе. По поводу российских братьев. Я абсолютно нормально отношусь к России, действительно, родной брат гражданин России. Но секретарь Совбеза сегодня сказала дважды, я пометил, что нас поставили на колени тем договором, теми контрактами, которые были подписаны в 2009 году. Кто поставил на колени? Кто назвал цифру 450 долларов? Украинская сторона, она слаба. Но стратегический партнер Россия - более сильный, не должен ставить Украину на колени. То, что мы не должны позволять - да. Но дл России тоже не выгодно чтобы Украина и каждый из нас стоял на коленях. Это надо понять.

Раиса БОГАТЫРЕВА: На самом деле хочу сделать маленькое уточнение, но очень существенное. Тот, кто соглашается на невыгодные условия, а согласилась украинская сторона, в тайную подписав этот договор, это представители нашей украинской стороны, которые представляли украинское правительство во главе с Тимошенко Юлией Владимировной и поставили Украину в ту позу, в которой мы находимся. И я думаю, экономически-кибернетическое ее образование позволило бы ей, если бы она провела анализ, исходя из национальных интересов Украины, и она смогла бы понять, выстраивая свою пирамиду, к чему она приведет Украину. Второй момент очень важный. Вы сказали, что Президент не обсуждал вопрос с членами Совета национальной безопасности.

Анатолий ГРИЦЕНКО: Я сказал, что он не проводил заседания Совбеза. Это факт.

Раиса БОГАТЫРЕВА: На самом деле, было заседание Совета национальной безопасности.

Анатолий ГРИЦЕНКО: Тоже в закрытом режиме, без информирования общественности?

Раиса БОГАТЫРЕВА: Было заседание Совета Национальной безопасности, где Президент проводил консультацию, где каждый член... это заседание было, и каждый член Совета национальной безопасности высказывал позицию. Причем, я хочу чтобы все понимали, что, например, премьер-министр, член совета национальной безопасности, он представляет не личную позицию, а представляет аргументы, которые есть у правительства и аргументирует свою позицию. Ну, и так далее, председатель Верховного совета, и другие члены. Поэтому это не были консультации один на один. Люди слышали, кто какие аргументы приводит, и поэтому Президент принял это решение не единолично. Это второй момент. И третий, очень маленький. Такой комментарий. Вы сказали, что наличие Черноморского флота Российской федерации в Крыму есть фактор, который сегодня приводит к тому, что население Украины сегодня противопоставлено одна часть другой, примерно так. Я вам хочу сказать, что год назад, полгода назад, три месяца назад, не было представлено в Верховной раде этого документа для обсуждения, и не было вроде бы возможности говорить о том, что противостояние, которое было между представителями одной и той же команды, которая пришла к власти в 2004-2005 годов, что этого противостояния не было. Оно постоянно инициируется. Я согласна с вами, что нужно делать все, что бы общество не раскалывалось по таким вопросам. Но это задача наша, политиков. Для того, чтобы вести честный диалог, для того, чтобы честно отвечать на вопросы, и правильно информировать граждан. И делать их не заложниками ситуации, личных амбиций, а делать их людьми, которые влияют на власть, влияют на политиков, ну, и выказывают свое недоверие либо доверие на выборах...

Анатолий ГРИЦЕНКО: Савик, я ...

ВЕДУЩИЙ: Я обязательно... Просто я должен уйти на небольшую рекламу.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина».

Анатолий ГРИЦЕНКО: Я хочу два слова сказати, є правило, не знаєш як поступить, поступай за законом, в край важливо дотримання закону. Два моменти: секретарь Совбеза сказала, що Президент провів консультації серед членів РНБО, це не засідання РНБО, закон визначає порядок денний, прийняття рішення, голосування, цього нічого не було. Друге, Закон «Про регламент», я в хвилину вкладусь, «Про регламент», ніхто не дає право змусити народних депутатів, навіть якщо їх більшість, у вівторок отримати документи, вівторок його голосувати без розглядів комітетів, без висновків експертних та інших управлінь, це пряме порушення закону. І навіть той хто хоче добра з відносинам з Росією цього допустити не можна. Вівторок виключений, крапка.

ВЕДУЩИЙ: Владимир Огрызко, пожалуйста.

Владимир ОГРЫЗКО: Савік, у мене є до вас одне прохання, я в контексті реакції на заяву пана Царкова. Знаєте, я дуже вас буду просити на всі наступні передачі запрошувати побільше комуністів, щоб людям було зрозуміло з ким вони мають справу. От Грач на телебаченні, Церков тут, побільше, знаєте, це буде навіть останній політичний, як кажуть перформенс цієї політичної сили на нашій, в нашій рідній Україні, побільше таких на ефір і вони швидше зійдуть з політичної арени взагалі і назавжди. Дякую дуже.

ВЕДУЩИЙ: Инна Богословская, Евгений, ну я же знаю, что вы ответите, ну правильно, что вы ждете от «оранжевого», ну это. Вы же это скажите. Не надо ему реплику, не надо. Что в Москве. Ну, скажите, кого не любили в Москве.

Евгений ЦАРЬКОВ: Мы с Инной Богословской здесь вспоминали, я сегодня товарища Огрызко видел с его ярым национализмом, пана, да господина. Ну, вы для меня не господа, господа в Париже. Я вас сегодня на Институтской видел и вы спокойно покупали колбасу и просили ее на русском языке и пожалуйста, национальные чувства никогда не задевайте.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: А теперь все-таки можно, чтобы не превращать.

ВЕДУЩИЙ: Не, ну правильно, потому что у нас спектакль в конце, зачем это делать сейчас.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Дорогие друзья, я бы хотела сказать несколько с моей точки зрения важнейших вещей. Чем вызвана сегодня, такой ажиотаж, чем вызван вокруг этого вопроса? Все очень просто, страна оставлена действительно без денег и страна оставлена в очень тяжелом положении, кроме того огромное количество уголовных дел, которое нависло над теми, кто раньше был при власти. Появился повод спекулировать темой продления контракта по Черноморскому флоту, я хочу, чтобы все люди поняли, о чем идет речь. До 2017 года Черноморский флот в Крыму стоит, будет стоять и никак не может быть досрочно расторгнут этот контракт. То есть до 2017 года, когда закончится срок президентства первый Януковича и не известно будет ли второй, будет ли другой Президент, страна будет иметь возможность вернуться к этому договору при любых обстоятельствах, это раз. Таким образом, ажиотаж, который поднят вокруг того, что совершили преступление против народа, это вранье.

ВЕДУЩИЙ: Так подождите, так он же сейчас будет до 2042.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: И существует до 2017.

ВЕДУЩИЙ: Так уже будет до 2042.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Еще раз, существуют условия, подписанные между Россией и Украиной до 2017 года, которые изменены односторонне не могут. Второе, последние.

ВЕДУЩИЙ: Подождите, у нас нет столько времени, вы поймите.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Савик, ну я прошу прощения, но так нельзя, если люди врут две трети времени, а вы не даете времени сказать людям правду, то люди будут в недоумении. Ну неправда то, что проданы национальные интересы, вся территория Украины осталась у Украины. Речь идет только об аренде. Неправда, что сейчас совершили предательство каких-то интересов страны, потому что этот договор существует до 2017 года и до 2017 года, мы 30 раз можем пересмотреть.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, Ирина Геращенко.

Ирина ГЕРАЩЕНКО: Ви знаєте, головна проблема українських політиків, це те що є люди хто представляє Україну, а є ті у кого: «Мой адрес не дом и не улица, мой адрес Советский Союз». І насправді дуже багато в людей, визначає політична кон'юнктура і їх дія. Ось сидять тут шановні Раїса Василівна Богатирьова, та пан Грищенко, які були призначенні секретарем рад Національної безпеки оборони і відповідно нашим послом Росії в Україні паном Ющенком. Президент України видав указ, який до речі ніхто не скасував і який, який базувався на рішенні ради Національної безпеки і оборони, щодо підготовкою Україною виведення Чорноморського флоту з 2017 року, він зробив цей указ, він дав відповідні доручення і ви пані Раїса Василівна відстоювали необхідність виконанням урядом, Міністерством закордонним справ цей указ. Сьогодні ми чуємо абсолютно інші речі. Я хочу сказати, що Ющенко і сьогодні ж говорить, що це є злочин перед Україною, це здача національних інтересів в Україну, чому сьогодні ви так змінили свою позицію. Чому в нас кон'юнктура так визначає на деяких політиків, те що є національним інтересом України, а що не є. Ось що я хочу дізнатися.

Николай КАТЕРИНЧУК: Все-таки я скористаюся можливістю, що ми вже напевно закінчуємо популізм в цієї програмі, да.

ВЕДУЩИЙ: Сейчас будем.

Николай КАТЕРИНЧУК: І все ж таки хотів би сказати однією тезою. Знаєте, коли говорять, що у братскість стосунків з народами, то вони дійсно брацькі. Тому що в нас є і спільна історія, культура. А якщо говорити про відносини політиків від держав. То якщо ми дружньо вже таку, скажемо вмісті стоїмо, то чому б знизити просто ціни на газ, не за щось, а просто знизити ціни на газ, як і обіцяли. Але одне питання, чи мав Янукович, згідно чинної конституції підписати таку угоду? Я думаю, що перед тим як підписувати таку угоду, треба було звернутися в Конституційний суд Президенту, отримати відповідне тлумачення першого розділу конституції, яке забороняє статтею 17 знаходження військових баз іноземних держав на території України, а вже після цього думати про навіть про підписання, або не підписання. А зараз підпишуть, вже підписали, ратифікують, а потім будуть молитися і нагибати Конституційний суд, щоб він дав роз'яснення, але цим не закінчиться, тому що будемо звертатися в адміністративні суди і будемо звертатися в міжнародні суди, але ця угода не пройде.

ВЕДУЩИЙ: Михаил Чечетов.

Михаил ЧЕЧЕТОВ, народный депутат, Партия регионов: Дорогие друзья вы знаете, мне четыре часа слово не давали, но я думал-думал, но почему у нас национально озабочены демократы, все время проигрывают, а теперь понял, мне кажется, колбасу на русском языке в магазине покупают. Теперь по серьезному, я думаю лучшую оценку тому, что произошло, дал Виктор Андреевич Ющенко, он ее дал в двух аспектах, в экономическом и политическом. В экономическом он сказал следующие, что после того кабального договора подписанным Тимошенко, который поставил нашу экономику на колени, Януковичу не оставалось другого как найти какое-то решение. Но политически, я с ним не согласен, что политически это решение привело к расколу Украины, извините, он не имеет морального права это говорить, когда подписал указ по Бендере, он не только расколол Украину, он противопоставил против себя Польшу, Россию, Европейский Союз, весь цивилизованный мир. Мне очень жаль, что Анатолий Степаныч пытается найти перчинку или отраву в отношениях между нашими странами. Лучше всего сказал Путин, когда спросили, ну не стоит пребывание флота в Севастополе 40 миллиардам, раде чего Россия платит, у нас есть более высокие ценности - дружба между нашими странами. Спасибо.

ВЕДУЩИЙ: Давид Жвания, сейчас будем переголосовывать, ваши аргументы.

Давид ЖВАНИЯ: У меня есть такая срочная информация, по всей России покатилась волна протеста в связи с подписанием кабальных для российской стороны газовых соглашений, между Януковичем и Медведевым. По условиям этого договора «Газпром» недополучит от Украины десятки миллиардов долларов сверхприбыли и это все ляжет на российских налогоплательщиков, это шутка.

ВЕДУЩИЙ: А вот не шутка, то что пехотинцы Черноморского флота примут участие в торжественных прохождениях войск не только в Севастополе, в Одессе, Керчи и Николаеве. Ксения Ляпина.

Ксения ЛЯПИНА: Дякую, я б хотіла підкреслити наступне, зверніть увагу влада сьогодні цілий вечір виправдовується і це абсолютно невипадково. Вони виправдовуються, тому що чудово знають, що вони вчинили абсолютно проти національних інтересів і їх виправдання, вони не гарантують нічого насправді, тому що як би не було погано підписано попередні угоди не вертує це здачі національних інтересів ні в якому разі. І ні які економічні мотивації не можуть це пояснити, це інша тема, а вибачте пояснювати свою нездатність впоратись в економіці ти, що ну от попередники залишили нам погану ситуацію і ми тепер змушені стати на коліна перед Росією, вибачте так ви напевно не та влада. Не вставайте на коліна, нам не потрібна влада, яка стає на коліна, невже це не зрозуміло.

Давид ЖВАНИЯ: Та тема, которую мы обсуждаем, имеет 3 аспекта. Это экономический аспект, юридический аспект, и третьи аспект это внутриполитический и геополитический. По юридическому аспекту Президент имел право подписать такой договор. Оспаривать его может только Конституционный суд. Это раз. Ну тлумачити. Это юридическое право. То, что касается геополитического, то, что касается геополитического поля, внешний мир отреагировал на договор достаточно спокойно. Во многом даже позитивно. Что касается внутренней ситуации это правда, что общество раскалывается за счёт того, что такой договор подписан, потомку что он был чересчур политизирован на протяжении многих лет. Никто не говорил о том, что это амбиции России. Вот спрашивали, почему они за это уступили какие-то, пошли на какие-то уступки. Потому что это ихние амбиции. Если за амбицию ещё ты получаешь какие-то дивиденды или исправляешь ситуацию, которая сложилась, в принципе этим можно пользоваться. Давайте так. Никто не говорит, многие годы о том, что как военная база она перестала быть стратегической. Она никому не нужна, кроме Российской Федерации как какой-то гонор. Она его сохраняет до сих пор. Это ихнее право. Для Украины, если это проблема целостности - нет. Если бы стоял хотя бы элементарный вопрос о целостности или независимости Украины, тут все без исключения

ВЕДУЩИЙ: Понятно

Давид ЖВАНИЯ: Стояли на дыбы. А раскалывание... ещё раз хочу сказать, политики сегодня раскалывают общество

Игорь ГРИНИВ: Я хочу дві речі сказати. Насправді сьогодні серйозна тема прозвучала від Міністра закордонних справ Костянтина Грищенка. Він каже, я завжди підтримував владу. Це ваші слова. Так от мені здається, що ви десь занадто далеко зайшли в тому, що яка б влада не була, ви все дно її будете підтримувати. І це дуже погано. Це перше

Константин ГРИЩЕНКО: Вашу владу я підтримувати не буду

Игорь ГРИНИВ: І ви підтримували, перші прибігли на Майдан. Давайте не будемо про це згадувати

Константин ГРИЩЕНКО: Я прибіг?

Игорь ГРИНИВ: Тепер ще раз повертаємося до ситуації, яка виникла з ратифікацією. Насправді існує закон ,насправді існує Закон «Про міжнародні договори». В Законі «Міжнародні договори» окремо виписується процедура ратифікації міжнародного договору, який суперечить конституції. І там спеціальне звертання в Конституційний суд повинен зробити Президент, і там 2/3 голосів, а не просте. Тому давайте згадувати ще і правові аспекти ратифікації договорів міжнародних, які суперечать конституції

Константин ГРИЩЕНКО: Я вибачаюсь, ну

ВЕДУЩИЙ: У нас остались 2 минуты. Потом люди будут переголосовывать

Константин ГРИЩЕНКО: В чому проблеми нашої політики. Справа в тому, що всі вважають, що можна бути експертом в міжнародних питаннях і дипломатії. У нас стоматологи цим займаються, у нас займаються фізики, у нас всі вважають, що вони можуть легко тлумачити ті речі, які вимагають все таки певних...дуже добре.

Игорь ГРИНИВ: ...юридичну освіту так само. Із Раїсою Василівною ми вчились в одній групі на юридично факультеті

Константин ГРИЩЕНКО: Чому ви вирішили, що

Игорь ГРИНИВ: У мене перед тим медичної освіти не було. У мене було дещо інше

Константин ГРИЩЕНКО: Я не про вас кажу. Не переймайтесь

Игорь ГРИНИВ: Тому коли я говорю про міжнародні договори, то також щось в цьому розумію

Константин ГРИЩЕНКО: Розумієте. Я дуже радий, що ви в цьому розумієтесь. Питання не в цьому. Питання в тому, що перед країною постала дуже складна непроста проблема. Перед країною, а не перед Президентом, який зараз 50 днів, чи урядом,який менше того. Проблема, яку треба вирішувати негайно. Ми всі кажемо чим погана ця угода чи контракт. Але ніхто не думає про те, яка альтернатива. В чому вона полягає. Яким чином вирішувати економічні питання, які інструменти для цього. Недолуга влада 50 днів? Це ви знаходились при владі. Я вибачаюсь, 5 років. І це результат. Я це кажу не як політик.

ВЕДУЩИЙ: Раиса Богатырева, давайте 30 секунд и будем переголосовывать

Константин ГРИЩЕНКО: Я інколи не мав мандату. Я виконую державні завдання і це чітка є різниця між популістським політиком і тим, хто все ж таки займається своєю справою весь час. І це, почекайте, ми не можемо так просто собі дозволити давати легкі відповіді на складні питання

ВЕДУЩИЙ: Раиса Васильевна. У вас 10 секунд

Раиса БОГАТЫРЁВА: Я б хотіла повернутися до питання, що ж таке національний інтерес, на який посилалися мої колеги по колишньому парламенту. Так от стаття 1 Закону «Про національну безпеку України» говорить про те, що національні інтереси це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності українського народу як носія суверенітету єдиного джерела влади. І саме про це ми вели сьогодні розмову. Як захистити людей, створити умови для розвитку. І саме в цьому полягає національний інтерес. Ми всі різні і дуже погано, що дошкулити хочемо особистісно. Так Президент Віктор Андрійович Ющенко саме брав на роботу Раїсу Богатирьову на посаду Секретаря Ради національної безпеки саме за те, що завжди національні інтереси навіть у політичній діяльності був першочерговим завданням мене як політика. І саме для того, щоб я не партії служила, вашій партії або іншій якійсь, а державі і громадянам, які платять гроші і отримують владу. І саме сьогодні я вважаю, нема ніякої розбіжності. Ми ще тоді моні торили і говорили, що треба робити, щоб ми знали, в якому стані знаходяться територія, що треба зробити, щоб унеможливити екологічні небезпечні ситуації, інші без пекові ситуації, щоб зробити такими, щоб не постраждало наше населення, наша територія. Хто спитав громадян Севастополя, Криму, що вони будуть робити завтра. Є у вас план, є у нас план, що станеться з цією територію, коли завтра вийде флот. Ми тільки говоримо і це вже зрозуміло для всіх, що політика, коли всі говорять і нічого не роблять, ця політика мусить колись зупинитися. Треба рухатися далі. І мені дуже прикро, що ви не розумієте, в чому є сьогодні позиція Ради національної безпеки і апарату РНБО, який я представляю

ВЕДУЩИЙ: Сейчас, спасибо. Что вы мне аплодируете. Вам сейчас надо будет голосовать. Тот же вопрос, который вы голосовали. Отвечает ли интересам Украины Харьковский договор. Ну сейчас вы слушали, вы слышали почти всё. Правда никто не понял где экономия, ну не важно. Отвечает ли интересам Украины Харьковский договор? Вы помните цифра была 57,43. 29 и 31 пожалуйста. 50, 61 пожалуйста. 70, 74. 77 и 78 ещё раз пожалуйста. 76 и 84 ещё раз пожалуйста. 76 и 77. 78 и 84 пожалуйста ещё раз. Так. 74 остался. 84 остался. Не работает. ОК смотрим. Поменялась, не поменялась. Если поменялась, то как. Это то, что было. А что стало? Поменялось зеркально. Было 43 и 57, стало 57 и 43. Так, сейчас мы смотрим, кто получил сегодня максимальную поддержку нашей аудитории. Какое высказывание.

СИНХРОН: Анатолий ГРИЦЕНКО: «Ми ж говорили абсолютно серйозно. Про це говорили професіонали, втому числі з уряду Януковича, що нам треба змінити структуру енергетичного балансу. Зменшити споживання газу. Насправді нам російський газ не потрібен взагалі. У нас своїх джерел достатньо. За рахунок і вугілля, і атомної енергетики, і вітрової енергетики, всього іншого. А тепер що? Нам тепер вугілля не потрібне буде?»

ВЕДУЩИЙ: Вот эта логика Анатолия Гриценка получила максимальную поддержку аудитории. Хотя я бы поддержал информацию о том, что Владимир Огрызко покупал колбасу на русском языке. Кто расколол общество сегодня.

СИНХРОН: Юлия ТИМОШЕНКО: «Сьогодні відбулися речі екстраординарні. Ми дійсно втрачаємо. Втрачаємо тому, що команда ,яка прийшла до влади, або не усвідомлює всі цінності того, що ми маємо, або просто намагається таким чином купити собі квиток і в Росію, і в США, і в Європу».

ВЕДУЩИЙ: Это высказывание Юлии Тимошенко раскололо аудиторию 50 на 50. И сейчас наши гости с США это мега-звезды Бродвея. У них 22 начинаются гастроли в Украине.