ВЕДУЩИЙ: Савик ШУСТЕР

ВЕДУЩИЙ: Доброго вечора! Прямий ефір - це свобода. Мы пытаемся, как всегда, стать самой свободной программой в Украине, на телеканале «Украина». Итак, наши гости сегодня.

ВЕДУЩИЙ: Доброго вечора! Прямий ефір - це свобода. Мы пытаемся, как всегда, стать самой свободной программой в Украине, на телеканале «Украина». Итак, наши гости сегодня. Здесь у нас Владимир Семиноженко, должен быть, вице-премьер-министр Украины. Вот-вот будет. И дальше, большой сюрприз и Нестор Шуфрич, министр по вопросам чрезвычайных ситуаций. Вячеслав Кириленко, народный депутат, лидер партии «За Украину!». Олег Ляшко, народный депутат, БЮТ. И наш гость из Российской Федерации Борис Немцов. Член Бюро политсоветов движения «Солидарность», первый заместитель Председателя правительства Российской Федерации 1997-1998 г, министр топлива и энергетики 1997 год. И мы Вас уже не видели некоторое время, Вы за это время уже успели баллотироваться в кандидаты в мэры Сочи и заняли второе место.

Борис НЕМЦОВ: Второго места не бывает.

ВЕДУЩИЙ: В политике. Мирослав Сеник, председатель Львовского областного совета, член партии «Наша Украина». Ольга Герасемюк, народный депутат «НУ-НС». Юрий Дрымчак, народный депутат «НУ-НС». Тарас Стецькив, народный депутат, «Ну-НС». Владимир Яворивский, БЮТ. И мой коллега Виталий Портников. Владислав Забарский, «Партия Регионов». Леонид Казаров, «Партия Регионов», Владислав Лукьянов, «Партия Регионов». Андрей Семенов, депутат Севастопольского городского Совета. Александр Пасхавер, экономический эксперт и не только. Владимир Фесенко, политолог. И Кирилл Куликов подошел.

Значит, на этой недели было много очень важных и ярких событий. Яркие все помнят - важные не все понимают. Поэтому в этой программе мы попытаемся и показать и объяснить. Драться не будем, правда? Хватило вторника. Давайте вспомним!

РЕПОРТАЖ: Из Верховной Рады - драка. Ратификация «Харківських угод».

ВЕДУЩИЙ: Очень многие простые люди, с которыми мне пришлось беседовать на этой неделе, очень многим было очень стыдно за страну, и за себя. Поэтому давайте попытаемся каким-то образом реабилитировать Парламент и политику Украины. Мы задали вопрос нашей аудитории, который мы переголосуем, именно исходя из причин, которые создали такую ситуацию - это «Харьковское соглашение». Значит, отношение с Россией сегодня - это, как говорит власть - «Выгодное сотрудничество», или «Сдача национальных интересов», как говорит оппозиция. 68% - считают, что это выгодное сотрудничество. Вот сейчас, перед программой было это голосование. Кто в основном считает, что это выгодное сотрудничество? Какая часть народа? А наша аудитория представляет народ Украины по всем параметрам социологии. Значит, молодежь - 18-29 - 78% считает, что это выгодное сотрудничество. А вот кто считает, что это сдача национальных интересов в основном, в основном это люди, которые работают в частном секторе. 56% - считают, что это сдача национальных интересов. А, простите, 44%. Все равно меньшинство, но 44%. Это я не заметил, простите меня. Значит, дальше давайте я сразу приглашу Нестора Шуфрича к микрофону. Мы еще один вопрос задали аудитории, т.к. на этой недели звучали угрозы возбуждения уголовных дел, как по экономическим вопросам, так и по событиям в Верховной Раде, мы задали вопрос нашей аудитории. Уголовные дела против оппозиции, это политические репрессии или торжество закона? 57% - считают, что это могут быть политические репрессии. Так вот скажите. С вашей точки зрения, Вы были, Вы там тушили пожар в Раде. Как Вы считаете, наказывать надо тех депутатов, которые спровоцировали, или и тех же депутатов, которые били? Т.е., депутатов Партии Регионов?

Нестор ШУФРИЧ: Савик, мне очень жаль, что сегодня 30 апреля, мы вынуждены обсуждать именно эту проблему. И жаль, и честно говоря, стыдно. Стыдно за нашу политику. Потому что сегодлня очень славный день в истории нашей страны. 30 апреля 1945 года был штурмом взят Рейстах. Алексей Береста, Михаил Егоров, сержант Кантари водрузили над Рейстахом знамя победы. Это произошло приблизительно в это время. В 21.40. Я думаю, что наши ветераны, те, кто добился для нас с Вами этой победы, те, которые дали нам возможность жить. Те, славные 65 лет назад. Сегодня заслуживают того, чтобы мы их поприветствовали. Наверное, они заслуживают того, Савик, чтобы о них стоя в этой студии и участники нашей программы и гости, поприветствовали тех, кто отдал свои жизни, отдал свое здоровье за то, что мы сегодня в том числе, могли здесь вести эту дискуссию. Давайте поприветствуем наших ветеранов! Спасибо большое. У нас начинаются, великие торжества, великие праздники. И я надеюсь, что никто не будет проводить параллели, но Вы знаете, наверное, каким-то кощунством было, такая слабая, но все же попытка поджечь украинский Парламент. В виде шашки, которые были изъяты пожарными, которые находились на боевом дежурстве и постоянно находятся в Верховном Совете Украины, которые были, наверное, в первые в истории парламентаризма Украины допущены в зал, где заседают народные депутаты Украины. На Ваших съемках, кстати, было видно, как один из старших сержантов, буквально разрывал этот стяг и доставал из-под него дымовую шашку. Было изъято три дымовых шашки. Они, соответственно, переданы в правоохранительные органы и ведется расследование. Что касается, что надо делать. Конечно, надо дать этому оценку. Если мы привяжемся формально к Уголовному кодексу, то это хулиганство. Банальное хулиганство, которое могло иметь тяжелые последствия, если бы Верховный Совет не смог работать в этот день. Но вопреки усилиям, так, званных, оппозиционеров, Верховный Совет работал, ратифицировал историческое соглашение и принял очень важный документ для жизни нашей страны «Бюджет-2010». Что касается драки, в любой драки есть две стороны. И кто победил, а кто проиграл определить очень сложно. Но присутствие яиц, уже как бы в верховном Совете, к сожалению, стало привычным делом - это не первый раз мы уже такое наблюдаем. Но опять же. Давайте сравним две оппозиции. Партия Регионов, когда была в оппозиции. Да, мы тоже блокировали, но мы блокировали шариками. Это было, где-то смешно, а где-то красиво. Но мы два месяца нашими шариками заблокировали Верховный Совет и сорвали на Бухарестском Саммите НАТО присоединение Украины к плану ПДЧ. Вот такая была оппозиция, так она боролась и так она добивалась результатов. А что вот эти горе-оппозиционеры? Разнесли пол зала Верховного Совета и уничтожили имущество? Опозорили снова Украину на весь мир? Снова на нас пальцем тыкают и говорят: «вот смотрите, украинцы снова устроили ледовое побоище, или дымовое побоище», как его сейчас называют. А сейчас разбираются, кто кому больше пятак начесал. Но, тот, кто занес дымовую шашку, тот, кто ее бросил - он посягнул на парламентаризм, на настоящую демократию и, безусловно, этому должна быть дана оценка. Хотя бы из-за того, чтобы в следующий раз, кому-то неповадно было бросить уже гранату.

ВЕДУЩИЙ: Владимир ЯВОРИВСКИЙ.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Шановний Несторе! Ну, по-перше, я відразу хотів би кинути репліку про те, що на Бухарестському саміті ніхто Україну не збирався приймати до НАТО і Ви це прекрасно знаєте. І Ваші шарики, яки потім піднялися туди до люстри, вони абсолютно нічого не вирішували, але6 я не про те. Коли Ви були в опозиції тривалий час, я мушу чесно визнати, Ви були дуже яскравим опозиціонером і таким залишаєтесь. Що Ви виробляли, Несторе, в опозиції? Вся Україна знає, даруйте, навіть маленькі прищики на Вашій спині, що Ви робили в 2004 році у ЦВК? Пригадуєте ці кадри, які пройшли? Ви, якось, з'їздили по обличчю сьогоднішньому керівнику Адміністрації Льовочкіну. І Ви сьогодні розповідаєте, такий весь благосний. Більше того, вносити пропозицію про те, що зараз, якщо люди будуть йти на якийсь мітинг, щоб їх обшукували всіх. Що з Вами сталося, Несторе? Ви ж такий був яскравий, який весь буйний, славу на цьому заробили - прийшли до влади і помінявся весь. Що ж це було таке? Ну, поясніть мені по-людські.

Нестор ШУФРИЧ: Пане Володимиру! Я не менше помінявся, ніж Ви, коли, якщо не помиляюся...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Про себе.

Нестор ШУФРИЧ: Ні, ні, ні. Так Ви ж про мене, пане Володимиру, Ви ж про мене...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Я Вам поставив питання, не чіпляйтесь мене, я ні при чому.

Нестор ШУФРИЧ: Або у мене тут, щось негаразд... Тому, я прошу Вас, пане Володимиру, я ж добре все чув. Ви говорили про мене. Так, навряд чи я так помінявся, як Ви, якій в 1987 році отримав премію ЦК Ленінського Комсомолу...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ:...Ви вже п'ять років те саме повторюєте, не прочитавши жодного мого рядка. І Ви постійно повторюєте ту саму нісенітницю. ТО Ви мене поетом обзиваєте, ну, Нестор, я ж ніколи в житті віршів не писав. Не ганьбить себе, Ви ж міністр.

Нестор ШУФРИЧ: Ви ж письменник. Пане Володимиру, Ви письменник. Видатний радянський письменник. І Ви лауреат премії Ленінського Комсомолу і Тараса Григоровича Шевченко...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Ну, нащо це зараз. Я ніколи не був Лауреатом Комсомольської премії. Ну, не брешите...

Нестор ШУФРИЧ: А Шевченко?

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: А Шевченко - це державна Національна премія, яку я отримав за документальну повість. Що Ви ще від мене хочете?

Нестор ШУФРИЧ: Пане, Володимир...

ВЕДУЩИЙ: Кирилл Куликов.

Нестор ШУФРИЧ: Секунду. Пане Володимиру, Ви знаєте, ми говорили про те, хто і як має мінятися. Так от уявіть собі, що партійний лідер, Лауреат Шевченківської премії, потім стає демократом. От це людина помінялася. А стосовно мене, я Вам хочу сказати дуже просто. Я, до речі, Вам цитував минулий раз, ні Ваші вірші, а цитати з ваших поем, де Ви говорили, що «Русчина найкраща в світі сила - це комуністична партія».

ВЕДУЩИЙ: Подождите, вопрос. Кирилл. Одну секундочку. Кирилл Куликов. А у меня к господину Яворивскому совсем другой вопрос. Писатель, возвышенная натура, почему Вы бросали яйца в спикера?

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Я не попав і дуже шкодую.

Нестор ШУФРИЧ: Але, пане Володимиру, я зараз Вам відповім на Ваше запитання. Ви знаєте? Ми дійсно, були в опозицією, і результативною опозицією. І в Бухаресті, тут не треба людей вводити в оману не вирішувалося питання приєднання України до НАТО, а приєднання України до плану ПДЧ. І, якраз це питання, в тому числі і зусиллям нашого протистояння в Парламенті, було знято. І на Бухарестському саміті визнали, що Україна не повинна вступати в НАТО і це питання було знято раз і назавжди. І це була велика перемога тодішньої опозиції. Це перше. Зараз, по-друге. Що до подальших перемог опозиції, це те, що ми зараз втілюємо в Бюджеті на 2010 рік. Ви нас звинувачували, що ми не піднімемо ні зарплати, ні пенсії, що це просто PR. Так от, я Вам хочу зараз сказати, пане Володимиру, що Ви нам заартачили з минулого року «Дірку» в 100 мільярдів гривен. Ми прийняли Бюджет - 100 мільярдів, навіть, більше. 100 мільярдів гривен. МИ прийняли бюджет зі страшними збитками. Сьогодні я хочу довести, я цим пишаюся. Піднята зарплата тим, хто зараз йде рятувати людей, хто пірнає у воду і йде в огонь. Знаєте, за які кошти Ви примушували рятувальників іти захищати життя людей? За 1200 гривен солдатики, сержантики міністерства з питань надзвичайних ситуацій змушені були йти рятувати людей. І вони це робили, тому що це вони робили не за гроші. Вони робили це, тому що це був їх обов'язок. А ці зарплати були їм встановлені при уряді Януковича в 2007 році. І з того часу Ви їх зробили біднішими в два рази. І зараз ми добавили рятувальникам по 400 гривен зарплати, щоб хоч частково вирівняти цю несправедливість. От це то, як Ви працювали. Ви знищили Україну. Ви представник тодішньої влади, і Ви зараз смієтесь з того що ви зробили з Україною? Ви знаєте, нам не смішно. Як і нам не було смішно за те, що ми дивилися у вівторок.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Я одну секунду. Нестор, я хочу сказати, що фактично за 18-19 років, які б в нас ці Президенти не були, ми до них маємо різні претензії. Ален вони за ці роки не зробили стільки шкоди, і не здали стільки національних інтересів, як ваш уряд сьогодні і ваша влада за 50 днів перебування при владі. От у чому річ, от про що говорити. А те, що Вам залишили - не треба було іти у владу, якщо ви знали, що така бездарн6а влада і вам залишає таки борги. Чому Ви йшли в цю владу?

Нестор ШУФРИЧ: Пане Володимир, я...

ВЕДУЩИЙ: Господин Шуфрич, после паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Министр по вопросам чрезвычайных ситуаций Нестор Шуфрич у микрофона. На вопрос Владимира Яворивского, про сдачу национальных интересов.

Нестор ШУФРИЧ: Пане Володимиру, от ми зараз з'ясували, що ми з нашими шариками вийшли краще і більш ефективною опозицією, ніж ви, з вашими димовими шашками и всеми вашими яйцеметателями. Теперь вопрос следующий. Скажите, мы власть, так получилось, мы власть народ поддержал нас, доверил нам. Вы сказали, что нами были преданы национальные интересы, Вы говорили про нашего лидера. Мы в отличие от вас не отрекаемся от своих руководителей. Вот мы, как вместе начали идти, вначале 2000-х, так мы и идем до сегодняшнего дня. Это у вас, там, где вы, там скандал. Во власти у вас скандал был на следующий день, причем в неделю по несколько раз. Теперь в оппозиции снова скандалы. Но видно вы по-другому не умеете. Ну, что ж. Будем вас любить такими, какие вы есть. Но скажи те мне, где сдача национальных интересов? Я готов здесь дискутировать с Вами и не уходить от ответов. Только конкретно. Принятие Бюджета на 2010 год - это сдача национальный интересов?

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Несторе, давайте цю дискусію трошки продовжимо. Не виконано жодного зобов'язання Януковича про збільшення виплат людей і таке інше. Немає нічого. Збільшено тільки для утримання влади і забезпечення інтересів олігархів. Більше того, Кабінет міністрів взяв на себе зобов'язання про те, що можна не звертати уваги на закони, а приймати самім рішення. Я завершую...

ВЕДУЩИЙ: Господин Яворивский.

Нестор ШУФРИЧ: Вы, народный депутат Украины...

ВЕДУЩИЙ: Секунду...

Олег ЛЯШКО: Нестор, давайте з Яворівського на Ляшка, я - заступник голови бюджетного комітету...

ВЕДУЩИЙ: Мы сейчас не про бюджет...

Нестор ШУФРИЧ: ...з 1 квітня цим законом, яка встановлена мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія, пане Володимир, скажіть мені. Тише, не подсказывайте! Мінімальна зарплата та мінімальна пенсія, яка зараз у громадян України? Ви депутат Верховної Ради України, скажіть мені будь ласка.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Ви розбили цю пенсію і додаєте по 10-15 гривен, додаєте впродовж всього року. Ось, що прийнято.

Нестор ШУФРИЧ: Вот такая была власть. Они даже не знают, какую они определяют зарплату и пенсию.

Олег ЛЯШКО: Несторе, Ви народний депутат України. А знаєте Ви, яка область в Україні друга по величині? Ви міністр МЧС.

Нестор ШУФРИЧ: Територіально чи...

Олег ЛЯШКО: так, територіально. Яка область?

Нестор ШУФРИЧ: На першому Донецька, на другому Львовська...

Олег ЛЯШКО: Ні, неправильно. На першому Одеська, на другому Чернігівська по площі. По населення давайте поговоримо, тобто Ви задаєте... питання по бюджету.

Нестор ШУФРИЧ: По населення, друже мій, ми говоримо про кількість наших громадян...

Олег ЛЯШКО: Несторе, давайте говорити про те, що Ви своїм, як кажете, рятувальникам на 400 гривен підняли, а забрали і не дали чорнобильцям, ветеранам війни, пенсіонерам , багатодітним тощо. У нас же країна не тільки рятувальників, при всієї повазі до цієї важливої професії. Ви ж обіцяли дати не тільки рятувальникам, а всім. Давайте, говорити про це професійно. А Ви Яворівського питаєте про мінімальну зарплату.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: А можно я им про зарплату скажу? Савик!

ВЕДУЩИЙ: Сейчас.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Ми Вас проінформували про одну просту річ. В цьому році в бюджет було додано 22 мільярди на те, щоб підвищити мінімальні соціальні стандарти. 6 мільярдів було додано для того, щоб виплачувати додатково соціальні забезпечення малозабезпеченим сім'ям. Ітого - 28 мільярдів. Якщо Ви не можете уважно прочитати бюджет, то дивиться цей документ, який визначає економічне життя країни.

Олег ЛЯШКО: Подождите! Ви за десять хвилин прийняли бюджет.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: На отримання влади витрати були зменшити на півмільярда. Було скорочено 22 тисячі посадовців і 13...

Олег ЛЯШКО: У Вас скорочена зарплата Януковичу вдвічі, так? За рахунок, яких коштів він будує яхт-клуб в Міжгір'ї, якщо в нього вдвічі скорочена зарплата.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Я хотів би сказати, що у Міжгір'ї яхт-клубу немає. Так, що не треба «ля-ля».

ВЕДУЩИЙ: Значит смотрите. Мы начали тему, а Вы перешли на тему бюджета, потому что вам так нравится. А мы начали с темы того, что произошло во вторник. Я просто объясню почему. Мы задали вопрос нашей аудитории. Готовы ли вы принять участие в акциях протеста? 47% - готовы принимать участие в акциях протеста.

Нестор ШУФРИЧ: Из этих 47%, сколько сторонников Януковича? А сколько сторонников оппозиции?

ВЕДУЩИЙ: Пожалуйста, сейчас смотрим . Поэтому мы поднимаем этот вопрос. Потому что вторник всех взбудоражил, всю страну. Поэтому мы о нем и говорим. Вот. Януковича 26% всего лишь, готовы участвовать в акциях протеста.

Нестор ШУФРИЧ: Из 47%.

ВЕДУЩИЙ: Нет, всего. 72% избирателей Тимошенко готовы участвовать в акциях протеста. Я понимаю в защиту Януковича и в защиту Тимошенко

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ответ, собственно понятен. То, что может делать Тимошенко - это только протестовать, только оппозиционировать, только вводить в деструкцию, только разворовывать бюджет, только приводить коллапсы в экономику. Нынешняя власть, начинает работать, и это видят избиратели, и видит аудитория. Ответ абсолютно понятный.

Олег ЛЯШКО: А чого Ви не можете трохи простіше говорити, нинішня влада працює, бо за 50 днів роздали те, що 20 років здобували.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Можна я особисто скажу Ляшку...

Нестор ШУФРИЧ: ... спекуляций во время выборов. Я сейчас многое не буду вспоминать, что обещали вы на выборах и то, что забыли сделать. Но, одно из главных обещаний Виктора Федоровича Януковича, а именно. Что в 2010 году 1 декабря, впервые выровняются три основных показателя, которые определяют уровень социального обеспечения в стране. А именно, прожиточный минимум, минимальная заработная плата и минимальная пенсия выровняются и будут составлять 922 гривны. И это успех Януковича. Это то, что он обещал, а ему никто не верил. И это означает, что сегодня, уже в этом году, наши пенсионеры получат более тысячи гривен пенсию, по сравнению с тем, которую, к сожалению, не додавали в прошлом году. И это действительно успех. И это то, что вас сегодня выводит на улицу, потому что вы понимаете, что команда Януковича действительно поможет людям жить лучше. И тогда на вас всем будет просто наплевать.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, господин Шуфрич, спасибо. Вячеслав Кириленко.

Олег ЛЯШКО: Несторе. Не кажіть про успіхи, бо 922 гривні, про які ви говорите, ви плануєте зробити з 1 грудня. До 1 грудня ще дожити треба, а так як ви працюєте, я боюся, що ці 922 гривні дадуть, а 9 тисяч гривен заберуть, внаслідок інфляції, виростання цін тощо. Нема ще успіху.

Нестор ШУФРИЧ: Олеже, у вас за останні три роки вийшло, ну просто офігітельно. И потому, мы сегодня находимся здесь, а вы находитесь там. И я думаю, что...

Олег ЛЯШКО: Будемо сподіватися не надовго.

Нестор ШУФРИЧ: Я думаю, что там вы уже очень надолго, поверь мне.

ВЕДУЩИЙ: Вячеслав Кириленко. Вот Нестор Шуфрич сказал, я так понял, что в принципе наказывать нужно того человека, который пронес и бродил дымовую шашку.

ВЕДУЩИЙ: Вячеслав КИРИЛЕНКО. Нестор Шуфрич, напевно щось знає, що ніхто не знає. І коли відбудеться знає, тому він знає, хто ввійшов і куди. Я не знаю, що по шашки, але я можу сказати декілька абсолютно очевидних речей. Перша річ. На початку того горе-засідання, цього «чорного вівторка» зареєструвалося 211 народних депутатів. Засідання не мало право бути розпочато. Наступне. Ніяких фізично 236 депутатів, які проголосували за цю ратифікацію присутніми у залі не були. Більше того, станом вже на сьогодні чітко відомо, що щонайменше три народних депутат від Партії регіонів, по суті, підтвердили, що їх не було на засіданні. Пан Ківалов - раз, був на парламентській асамблеї Ради Європи. Пан Головатий - два, був там же. Пан Сухий - голова Тернопільської облдержадміністрації, сказав, що був у місті Підгайці і не голосував за цю зраду, як він абсолютно закономірно і справедливо висловився. От ми вже маємо 233. А я стверджую, що ще порядку 40 народних депутатів від Партії регіонів ті інших коаліційних фракцій, на момент голосування були відсутніми біля своїх депутатських пультів. Чому? Тому що, вони весь цей час із застосуванням фізичної сили намагалися витиснути фракції меншості, тобто, парламентську опозицію із своїх секторів. Звідси і сутичка, звідси і бійка. І я хочу сказати, що зараз тут не місце рахувати в кого більше синців. Ми всі мужчини, тепер синці стали невід'ємним атрибутом парламентської єдності с приходом до влади Партії регіонів. Ясна річ, що ми будемо відстоювати свою гідність, честь і достоїнство стільки разів, скільки буде потрібно. Але я хочу сказати, що ніде в практиці цивілізованого Парламенту жодної країни немає такого, щоби парламентська більшість не дискутували с парламентською меншістю, а заздалегідь сказала, що ви хлопці в цей день нічого «не зловити» взагалі, тому що ми вместе с Госдумой Российской Федерации повинні водночас синхронно в ту ж секунду ратифікувати ту угоду. І те, що ви проти неї, пів країни проти неї. Те, що її ніхто не читав і не встиг прочитати. Те, що вся експерти, 90% принаймні, з них стверджують, що вона нашкодить національним інтересам України. Те, що люди протестують проти неї на вулиці. Нас це не хвилює. Ми протиснемо у будь-який спосіб. Ніде в світі такого нема. І тому, партія «За Україну!», інші опозиційні сили готують відповідне подання до Парламентської Асамблеї Ради Європи - раз. До Європарламенту - два. До інших європейських інституцій - три. З викладом тих порушень законодавства, Конституції, регламенту і процедури, які відбулися під час «чорного вівторка». І ми будемо відстоювати в цих європейських інституціях свою правоту. І громадяни України будуть відстоювати свою позицію поза Парламентом. Тому що до теперішньої влади в інакший спосіб, вибачте, нічого не доходить. Значить, слово своє буде говорити український народ і доведе, що з ним потрібно рахуватися. От така буде в нас позиція. А те, що зараз почали погрожувати політичними репресіями, розправою, прокуратурою, так це удел слабких. Тобто, спочатку ви понаводили якихось людей з депутатськими значками, які раз на рік з'являються в залі, вони влаштували там бійку. Так, що мій побратим ще зі студентських років Олесь Доній, лежить зі струсом мозку у лікарні. Я вчора в нього був і не ходить. Тому, що як тільки підніметься його нудить. І тепер ви кажете, що хтось там вам винен. Та ні хлопці! Ви звикли називати чорне білим і навпаки. Так не буде, тому що ми знайдемо можливості постояти за Україну, за наш народ і за українську справу.

Владислав ЗАБАРСКИЙ: Я хотел бы напомнить, господину Кириленко, что согласно регламента «О Верховной Раде» для открытие пленарного заседания количество депутатов не определено. Количество депутатов определено для принятия решений и постановлений, законов и т.д. Поэтому вводить в заблуждение и брать за аргумент чьи-то домыслы, о том, что должно было быть на момент открытия заседания 226, а было 211 - это просто очередная манипуляция.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну, якщо Ви вважаєте, що це аргумент, таке виправдовує позицію вашої коаліції та вашого Президента, то я вас вітаю. Але, я вас хочу запевнити, що дотепер не було жодного засідання Парламенту, який би відкривався з такою кількістю депутатів. Завжди, на табло висвітлювалось далеко за 300 і 400 депутатів. Це один раз, який показав, що фізично людей, готових ратифікувати угоду не має. І от ці «тушки», яки перейшли з однієї фракції до вашої коаліції, їх, як правило, в залі ніколи не має. І саме тому, ви взяли свої картки і намагалися свої картки вставити в чужі пульти, в чужі сектори. І звідси виникла сутичка, яка відбулася в українському Парламенті. Але весь світ побачив цю сутичку і побачив як теперішня влада наводить порядок. Якщо хочете, от ці ваші діяння руками - це колективний портрет вашого Януковича Оце він робить так руками своїх депутатів. Він сидить там і даже він до цього непричетний. Якщо бажаєте подивитися на його методи дії, дивиться ще раз от ці жахливі відеокадри, і тоді буде видно, як руками себе буде пробивати дорогу нова влада. І ще одне люді добрі, так це ж депутати з депутатською недоторканністю, і все таке інше. А що буде із простими людьми, коли вони распоясаются до нельзя вже. От про це нам треба подумати.

ВЕДУЩИЙ: Владислав ЛУКЬЯНОВ, господин Лукьянов.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Слава, є до вас запитання. Ну, по-перше, Ви зараз збрехали, тому що ви сказали, що ви знаходились на своїх місцях. Ви на свої місця не зайшли, а свої місця закрили тканиною, а самі стояли посеред рядів. Якщо це не так, то всі люди це бачили. Чи ви залізли під ту ковдру, яку розстелили? Це перше питання. Друге питання. Ви зараз сказали, що ви не читали угоду і що у вас є принципова політична позиція, але якщо ви не читали угоду, от як ви можете бути проти чи за? І так саме, ви зараз кажете ніхто не знає, але всі проти - це принципова позиція чи впертість така бараняча. Де ваша принциповість?

ВЕДУЩИЙ: Спасибо.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну, знову ж таки, я можу поспівчувати. Тому що, як ви можете розуміти. Угоду я читав, я маю на увазі цього року ми з нею не знайомилися, з усіма її вадами, нюансами, деталями і жахливими наслідками для України. Саме тому, спокійно колеги, Янукович і Медведєв підписали цю угоду у четвер і сказали, ви ратифіцируйте будь-що у вівторок, якщо там якась опозиція, чи якийсь люди, які її підтримують там таки маленькі бігають люди, там. Будуть просити дати термін ознайомитися, дати термін осмислити, дати термін проаналізувати і показати людям, що це шкодить національним інтересам. То з цими людьми, і з цією опозицією ми рахуватися не будемо, бо ми видатний новий Президент протиснемо це, бо ми взяли на себе таки зобов'язання перед нашим великим сусідом, перед нашим старший братом, Президентом Медвєдєвим. І ось це і є корень і причина оцієї потасовки у Парламенті. Ніхто не х ким не збирається рахуватися, а якщо ви національний прапор України, вже дозволяєте собі називати ковдрою то, що можна уявити ви будете робити завтра. От у чому річ. І от чому проти вас...

ВЕДУЩИЙ: Нестор ШУФРИЧ.

Нестор ШУФРИЧ: В'ячеслав, якщо відверто говорити це не був прапор, тому що прапор має свої стандарти. Це були, можна сказати національні кольори. З цим можна погодитися, але це ні в якому разі не був прапор. Друге. Угода була підписана ні в четвер, а в середу. Тобто, всі мали на один день, як мінімум з нею ознайомитися. Ну, і головне. Скажіть мені будь ласка, що ж там таке жахливе, що ви називаєте зрадою національних інтересів. От в решті-решт скажіть? Ви зараз маєте можливість говорити, приблизно, на 5-7 мільйонів громадян нашої країни. Що там було? Що ви називаєте національною зрадою? І за що Ви практично зараз приводите до того, що ми маємо, ну стоїмо на порозі, практично громадянської війни? Що ж там таке, чого не було раніше, а ну, скажіть мені?

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну, тисячі нюансів, якщо ви не читали, але знаєте і самі від себе це приховуєте. Перший нюанс, угода по суті має безстроковий характер, що означає, що оренда може перетворитися на власність. 25 років, і потім ще на п'ять років подовжена. Не одні п'ять років, а що п'ять років. 25 плюс 5 плюс 5 плюс 5 і до нескінченності. І це перший антиукраїнський нонсенс. База ця, в Росії вже, після вашого підписання назавжди. Друге. Ніхто ніяких знижок нам не дає. Ми боргуємо росіянам, тому що ми не доплачуємо за газ по тій ціні, яка була встановлена раніше, яка, безумовно, є кабалою. Вони, нібито будуть нам платити після 2019 року гроші за оренду бази флоту. Але, насправді, живими грошима вони і тоді давати нічого не будуть. Тому, що угода про це не пише абсолютно нічого. І таким чином, як мінімум 20 нюансів доз0воляють говорити, що оренда перетворюється на власність і що Україна не отримує жодних живих грошей від Росії за цю угоду. І третє, от це ви розказуєте людям, що вони будуть мати тарифи не збільшені, а навіть, зменшені. При цьому, ви забуваєте сказати людям, що тарифи, вони за рахунок газу, який видобувається в Україні, а не за рахунок газу, який постачається із Росії. Таким чином, до тарифів, і до комунальних послуг це немає ніякого значення. І четверте. Антинаціональним, антиукраїнським, антидержавним є підхід, коли в наслідок однієї угоди збагачуються тільки ті, хто сидять на посередності газу. Ті, хто беруть російській газ собі закачують, на свої підприємства, заробляють величезні гроші і складають їх в офшорних зонах. А люди прості, хіміки, металурги, робітники жодної прибавки к заробітної плати від цих угод не отримують. Більше того, якщо не хочете про бюджет, пане Семиноженко ще одну секунду дозвольте, я як раз про ваших хочу одну парафію сказати. Якщо так можна висловитися. ОТ Нестор говорив про бюджет, от я можу сказати, що в їхньому бюджеті, який вони прийняли самі не читаючи. Я зараз прочитав перед передачею, ясно, що і опозиція не читала. Мінімальна пенсія з 1 квітня - 709 гривен. А мінімальна заробітна плата - 884 гривні. Спитайте, яка у Нестора зарплата, як у міністра, щоб порівняти наскільки вони підняли. Я вам дальше скажу, вони заробляють на цьому газу, внаслідок того, що 100 доларів себе «збили» для своїх же підприємств, вони заробляють мільярди. Людям вони підіймають до кінця року мінімальну пенсію, увага, на 28 гривен, аж! А мінімальну зарплату, до кінця року, вони підіймають на 38 гривен, аж! От це вам і всі добавки, додатки і всі газові угоди. І останнє зовсім. По бюджету. Погодинну мінімальну заробітну плату з 1 квітня до кінця року, вони підіймають на 23 українських копійки. Оце вам влада! ОТ цифри. А те, що ви тут розкажете, нехай порозказують дома своїм дружинам.

ВЕДУЩИЙ: Господин Семиноженко. Рекламная пауза и мы вернемся.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Я хочу показать только то, как отреагировали западные газеты после ратификации Харьковских соглашений. Вот, мы можем посмотреть. И европейские и американские. Вот, видите: «Le Monde» французская: Русско-украинские примирения вокруг газа и Севастополя. «Тне Times» - лондонская: Москва покупает морскую власть новой газовой сделкой с Украиной. «Фененшел Таймс»: плохая сделка для Януковича и Украины. Она же, через день: Ярость в Парламенте - украинский поклон Кремлю. «Вашингтон Пост»: Продление пребывания российской базы - вызов американцам в регионе. Вот так отреагировала западная печать. Владимир Семиноженко, пожалуйста.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Знаєте, я дивлюсь на цю розмову зараз, яка відбувається. І поспілкувався зараз з нашою аудиторією. Вона набагато вище того рівня розуму, що точиться зараз навколо цих питань. Люди хочуть бачити країну великою, країну, якої вона хоче пишатися. Країну, яка не дивиться на ці кадри, на цих політиків, які вже в бруді настільки погрязли, що не знають, як вилізти з цього бруду. І кожний один одного топить і більш нічого. Більш того, в нас нет никаких противоречий. Я горжусь тем, что мы с Кириллом Куликовым остановили недавно абсолютно преступное строительство в районе Софии Киевской. И мы это делали, не глядя.. Я не знаю, какой «расцветки» Кирилл. Я знаю, что он поступил как патриот, когда пришел ко мне в кабинет и мы тут же дали все команды и закрутили вот этот вот криминальный киевский бизнес. Да, было это? Я знаю взгляды Бориса, который за демократию, нравится кому-то или нет. Он по-настоящему выступает за это, а мы сейчас начинаем, кто в кого бросал яйца. Это же смотрите, как подло использовать было знамя Украины, Вячеслав это подло было. Накрыть знаменем Украины, чтобы не голосовали люди, а в других местах залить клеем, поломать... Я прошел через этот дым, через эти дымовые шашки и смотрел на этот кошмар. Я не мог ожидать, что на двадцатый год независимости, мы увидим такой беспредел-шабаш. Абсолютно тупой. Людей, которые не ценят ничего святого. Кто кого бросал и так далее - неважно. Кто кому дал по морде, может и по делу дали, может быть больше надо было дать. Но, смотрите, что было. Закрыть знаменем Украины места для голосования. Слышите, это такие демократы! В демократии так, ставится вопрос на голосование - нравится? Вышел, привел аргументы. Не хватает ума - аргументы, накрыл знаменем. Если есть ум, доведи до людей, чтобы люди поддержали. Смотрите, с чего началась наша сегодняшняя встреча. Ведь люди, больше 60% сказали, что правильно, в первую очередь, национальные украинские интересы. В первую очередь, чтобы люди нормально жили и были уверены в экономике страны и движение вперед. А вот, для большинства компаний, к сожалению, Оля я не отношу к Вам, упаси Боже. Может быть председатель областного Совета, мы только что говорили, есть там моменты у них. У них там интересная ситуация. Поверьте, по вашей передачи. Так, вот для людей...

ВЕДУЩИЙ: По нашей передачи, что?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Знаете, что было? Савик, я очень вам признателен, что на вторую передачу, когда Вы обсуждали довольно-таки провокационное письмо Федорова, да? Вы сказали, слушайте, что Вы начинаете, примерно так, по-моему, вы говорили, с Семиноженко он мне тоже говорил. Так вот, по не тому что я говорил, областной Львовский Совет, во главе с Председателем принял решение о том, что меня нужно снять с работы. Направил письма везде...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Правильне рішення...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: вот видите! Весь кошмар в этом. Дорогие коллеги, мы живем в одной стране, у нас одна с вами лодка, она находится в очень сложном поле, в очень сложных волнах. Нужно грести в одном направление. Чем вы занимаетесь? Национальные интересы, будущее страны зависит от отношения, как с Россией, так и с Евросоюзом. И только вперед! Если кто-то против этого, то эти люди в неполитического поля...

ВЕДУЩИЙ: Спасибо.

Борис НЕМЦОВ: Ну, во-первых. Я хотел всех украинцев поздравить с тем, что у вас есть дискуссия. У нас же Парламент в России не место для дискуссии, как вы заметили. Во-вторых, знаете, я посмотрел кадры. Савик начал с этих кадров кошмарных. И мне показалось, что такая палата для буйных сумасшедших в дурдоме. Но, я еще не договорил. Но когда я смотрел кадры, как обсуждался договор у нас в Государственной Думе, то это было кладбище. Я хочу задать вопрос, что лучше кладбище или сумасшедший дом? Савик, у меня ощущение, что сумасшедший дом лучше. А лучше, потому что народ может выздороветь, да. А на кладбище, извините, перспектив никаких, вообще. Второе. У нас никто даже не задает вопрос, а противоречит ли это российским национальным интересам, этот договор? У вас смотрите, идет дискуссия, противоречит-не противоречит. Люди обсуждают. А у нас никто не задает вопрос. Я хочу вам сообщить следующее. 40 миллиардов долларов, которые фигурируют вот тут в дискуссиях, которые вы видимо, физически не получите, да? Это выпадающее доходов российского бюджета, потому что «Газпром» освобождают от экспортных пошлин. И это означает, что в России будут повышены налоги. Второе. Вырастут цены на газ, внутри России, не в Украине. У Вас-то на 100 долларов снизится газ, а у нас повысят. У нас производители газа повысят цену на газ. Третье, у нас вырастут коммунальные услуги в два раза. А поскольку у нас кладбище, а не парламент, поэтому никто даже не спросил у великого Путина, вообще никто вопрос не задал. Поэтому , вы радуйтесь друзья, что вы хоть что-то тут обсуждаете. Радуйтесь! Второе. Я в оппозиции много лет. Я могу сказать, это, во-первых, не безопасно. А во-вторых, это еще и накладно. Я вот сейчас смотрю на коллег, которые были во власти, а сейчас в оппозиции. Вы их сильно не бейте. Потому что, когда они вернуться, они начнут бить вас. Секунду. Я могу сказать. Послушайте, это политическая дедовщина. Я вам рассказываю. Знаете, кто больше всего издевается над молодыми солдатами? Тот, над кем издевались в свое время. Поэтому я думаю так, вот сейчас Янукович, он на коне, великий Президент, все его любят. За 50 дней решил все вопросы. А потом выяснится через пять лет, что негодяй законченный и должен ответить по полной программе, идти под суд, нарушил Конституцию и т.д. Я хочу вас призвать вот к чему, чтобы вы бережно друг к другу относились. А не так. Мне не нравится, что министр по чрезвычайным ситуациям. Я не могу себе представить Шойгу в прямом эфире, который отвечает на вопросы оппозиции. Не могу «надутого» Шойгу представить. Понимаете, да, не могу. То, что вы отвечаете на вопросы оппозиции неприятные, да - это замечательно.

Нестор ШУФРИЧ: Борис, Сергей очень хороший министр...

Борис НЕМЦОВ: Да замечательный, да только уже 20 лет, как министр. Уже больше чем Брежнев работает. Уже пора на свободу. Вы знаете, я был бы счастлив, если бы у нас в Парламенте появились яйца. Я вам серьезно говорю. У нас, к сожалению, они боятся слово сказать, слово. Приходит Премьер-министр в Парламент, вам это дико слушать, так вот те, кто хочет задать вопросы, должны сначала объявить, какие будут вопросы, и сколько они будут звучать минут, и кто их будет задавать. Нормаль? Вы так хотите или как?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Надо строить страну свою по самым правильным цивилизованным правилам. А вот то, что вы видели в Парламенте, это был хулиганский примитивный шабаш очень не интеллектуально развитых людей. Вот и все.

Борис НЕМЦОВ: Вы выздоровеете, я уверен! Вы только в кладбище не превращайтесь.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ну, это уж извините. Тон нашего разговора, я думаю, что все понимают. Я свои слова сейчас не согласовывал, как вы понимаете, я говорю...

Борис НЕМЦОВ: А с кем, с Путиным Вы их должны согласовывать?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Нет, но слава Богу мы в Украине.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я, до речі, думаю, що тут Борис Немцов правий. Тому що насправді, сьогодні-завтра вже влада теперішня вже буде з Путін, і з Медвєдєвим согласовувати усі питання. Тому, що сьогодні несподівано Путін сказав: «А я объединяю «Газпром» России и «Нафтогаз» Украины». И Азаров не знал, что сказать. Конечно, Владимир Владимирович, сказал Азаров. Хоча дерективах від Януковича такого не було. Це в засобах масової інформації. Це означає «ту-ту» підземні газосховища, «ту-ту» газотранспортна система...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Наша оппозиция, чем отличается от ситуации у вас, что идет абсолютное... Вячеслав, пробачте... абсолютное вранье идет. Я знаю хорошо стенограмму...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ви читаєте?...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: В'ячеслав, я читаю листи, а не перекручування, які ідуть в той пресі, яка цитується...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я точно таку читаю, яку і Ви, точно таку.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ти можеш послухати!

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я можу послухати, якщо ти не будеш перебивати.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Хвилиночку. Мова про наступне. Саме в інтернеті, я думаю, що всі можете бути свідками, є твердження, що саме Азаров і не ставив, як твердження, як позитивну відповідь на ту експромт, який по-різному можна сприймати. Як взагалі, вільна розмова на будь-яких переговорах, які вихопила, будь-яка кореспонденція. Я можу вам процитувати.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Вільна розмова між Прем'єрами двох країн.

Виталий ПОРТНИКОВ: Це підтверженне було головою правління «Газпрому», на жаль. Що після свят буде обговорювання цієї проблеми. Я б хотів все ж таки сказати, дещо про інше. Про те, що буду у вівторок в Парламенті, я знав в п'ятницю. Я був у Москві, я розмовляв із різними людьми, проінформованими, розмовляв з деякими депутатами Державної Думи. Говорив їм про серйозну проблему Харківських угод. Яка, як для мене полягає не вт ому, що Чорноморський флот залишиться в Україні ще на 25 років, в, навіть не втому, що ми отримали незрозумілу знижку на газ. І, навіть, не втому, що безпрецедентне об'єднання питання флоту і газу в однієї угоді. Оце все треба обговорювати, треба проводити дискусію. Треба проводити серйозні, якісь експертні обговорювання на рівні Парламенту і громадськості. Мене, якраз турбувало те, що це ніде не обговорюється. І, що ратифікація такої важливої міждержавної угоди відбувається, буквально, через кілька днів після її підписання. І один з депутатів Державної Думи сказав мені: «что нельзя давати им опомнится, нациком надо дать в морду!» Нациком. Ну, це цитата. Тому ратифікація должна відбутися швидко. Я тут не збираюся звинувачувати депутатів Партії Регіонів, якщо вони це організували. Тому, що можна просто передбачати реакцію опонентів, коли ти робиш ратифікацію такої угоди через кілька днів. Я вважаю, що будь-яка влада, має бути відповідальною. Відповідальність влади полягає не тільки в ухвалені рішень, які вона вважає правильними для країни. Відповідальність влади полягає в тому, щоби підтримувати громадський спокій. Відповідальність Президента, полягає в тому, що він повинен бути Президентом всіх українців, коли його обирають на цю посаду. А не тільки Президентом свого електорату. Ми бачили таки приклади. Я ніколи не був політичним прихильником Леоніда Кучми, жодна разу за нього не голосував і не проголосував би за нього. Але, я точно пам'ятаю, що Леонід Кучма, обраний голосами виборців сходу і південного сходу, робив все, що міг. Це був радянський директор заводу, щоб стати Президентом всіх українців. Як це виходило? Це вже інша проблема. З 2004 року ми таких спроб в Україні не бачили, і в 2010 ми таких спроб в Україні не бачимо. А головне завдання нашої влади після того, що відбулося на протязі усіх цих років, об'єднати суспільство. Не ставити питання, яке по тим, чи іншим питанням роз'єднує. Ну, дурний електорат опонента, але з цим електоратом теж потрібно працювати, бо це твої співгромадяни. Дуже легко працювати з людьми, коли ти просто обматаєш свій «Майбах» «георгієвськими» стрічками і будеш вимагати, щоб всі стояли і згадували ветеранів. Дуже важко розмовляти з людьми, коли ці ветерани живуть, як жебраки і про них згадують тільки один день на рік. Подумайте про країну, в я кий ви живете. Це вже не радянський союз. Тут, цими ідеологічними кліше і вигадками нічого не зміниш. Ставайте європейськими політиками, поки у вас ще є час.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я три тези, що цю газову тему, ще раз підсумувати. Я от хочу сказати, що ми не повинні з ніг на голову все ставити. І коли ви, шановний віце-прем'єр говорити, що підло боротися з національним прапором України. ТО я наприклад стверджую, що підло рвати його на шматки і топтати ногами, в буквальному сенсі цього слова, що робила коаліція і Партія регіонів. Це, нібито, оціночна така річ. Друге. Якщо повертатися до цієї кабали, інакше не можна назвати, яка підписана у Харкові, то є ж реальні цифри, про 40 мільярдів, про які казав Нємцов. Які Україна не побачить, а побачить тільки у вигляді заощаджень. От у цьому році, як експерти урядові і не урядові зазначають три мільярда доларів, а потім ще 9 років, порядку, по 4 мільярда доларів. 9 на 4 = 36, додаємо 3 мільярда 39. Оце всі ті приблизно 9 мільярдів, так їх живими грошима Україна не побачить ніколи. А потім вони нам будуть йти у залік оренди бази Чорноморського флоту РФ. І біда в тому, що якщо Україна в одностороннім порядку захоче розірвати цю угоду. ТО їй Росія скаже: «Друзі мої! Ви вже спожили 15-20 млрд доларів нашої знижки, тому, якщо ви хочете розірвати ці угоди, то будь ласка, гроші на бочку, а таких грошей в Україні ніколи не буде. І це і є пряма і конкретна антиукраїнська кабала. От у чому річ.

ВЕДУЩИЙ: Александр Пасхавер, разъясните нам про деньги!

Александр ПАСХАВЕР: Знаете, любое решение, экономическое, прежде всего, считается эффективным в рамках каких-то ограничений. Если у вас разные ограничения, Вы не можете договориться это эффективно или нет. В данном случае, я наблюдаю, за этим спором много недель. И я хочу сказать, два разных электората, не только представители элиты, а сами электораты имеют две разве системы ценностей, не похожих друг на друга. И доказать, в рамках разных систем, что эффективно, что нет - невозможно. Поэтому, ответственная политика, как раз заключается в том, чтобы учитывать то, что у разных частей нашего народа, разные системы ценностей. И я хотел бы продолжить Виталия ПОртникова, в том смысле, что первые два Президента, не только Кучма, но и Кравчук, они в каком-то смысле обманули свой электорат. Кравчук был представителем западного электората, он пошел в центр. Кучма с востока пошел в центр. И они беспокоились, будучи крупными государствами о единстве страны. И при них не было вот тех конфликтов, были другие конфликты, но таких не было. Начиная с 2004 года два других Президента в каком-то смысле были почетными как политики, но зато не такими государственными деятелями. Они представляли свой электорат различный и тем самым стимулировали то, что мы сейчас видим. И поэтому, я надеюсь, что это осознание объективной разности, приведет к тому, что люди перестанут говорить то, что недоказуемо. А начнут искать общие ценности.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Савік, я з Вашого дозволу, ще одну тезу. І потім, ясно, що дуже довго Нестор Іванович. От мене що турбує? Дивиться, зараз ми говоримо про атомну енергетику, авіабудування, про газ, про газотранспортну систему. Про всі стратегічні підприємства, про залізницю вже пішла мова. Таким чином, всі стратегічні мережі, і вся стратегічна інфраструктура України і Росії з'єднаються. Який наступний крок, звичайно, створення спільної політичної надбудови. Це, до речі той шлях, якими йшли Росія і Бєларусь дуже довгий час, але потім вони уперлися в один тупік. Навіть, такий лояльний до Росії чоловік, як Президент Лукашенко зрозумів, що, або він президент Білорусії, або він резидент і Білорусії. І почався конфлікт інтересів, і зараз є величезна кількість протиріч між Білорусією та Росією. Не потрібно Україні іти таким шляхом. Я вважаю себе, чоловіком поміркованим, я взагалі не боксер і в Парламенті цим займатися не збираюся, тільки якщо доля так зводить. Я кандидат філософських наук. І людина, яка прагне поміркованості. Я за єдність України. Але я хочу сказати, є один російський політик, у якого на язиці те, що у Путіна і Медвєдєва на умі. Ось, що він сказав у день ратифікації оцих Харківських угод: «Украине есть, чем рассчитаться с нами. Они могли бы стать в аренду Крым для отдыха наших граждан. Стоимость отдыха шла бы, как компенсация наших потерь от более низких цен на газ», - от метил господин Жириновский. Давайте, все разом выступим против такого.

ВЕДУЩИЙ: Борис, это правда? Что в Кремле на уме, то у Жириновского на языке?

Борис НЕМЦОВ: Ну, друзья. Вы хотите Владимира Вольфовича всерьез здесь обсуждать, то это конечно... Ну, это такой клинический весенний случай, я считаю... Пожалуйста, я готов. Я, как специалист по Жириновскому, в принципе, могу. Я думаю, так. На самом деле, вот, Беловежские соглашения, в том числе и вопрос территориальной целостности Украины и так далее, не может поставить под сомнение даже Жириновский. Он, конечно, человек фольклорный , эпатажный, но одно дело с трибуны Думы выступать, а другое дело решение принять. Поэтому пугать Жириновским можно, а нас в России тоже некоторыми пугают, знаете? Из Украины. Но мы этого не боимся. Я единственное, что хотел сказать - важную вещь - вот Савик начал тему уголовного преследования. Это очень важный вопрос. Я не знаю, что натворила Юлия Владимировна, я ее поклонником не являюсь много лет, причем. Я только знаю одно, что во всем мире, и в том числе и в России, преследование Тимошенко. Каким бы аргументом они не руководствовались, будет восприниматься, как политические мотивированные преследования. И надо понимать, что если это начнется, то когда Янукович перестанет быть Президентом. А это случится. Будет ровно такой же политическое мотивированное преследование, я бы не хотел, чтобы сейчас вот это «ящик Пандоры» открылся и вот так все раскрутилось. Потому, что Вы потом тройки сталинские вспоминать будете. Не куда не надо, никуда это не годиться.

ВЕДУЩИЙ: Нестор Шуфрич, минута у вас.

Нестор ШУФРИЧ: Я очень коротко. Вы знаете, мы очень много услышали по поводу Харьковских соглашений. Что было ратифицировано, фактически был выполнен один из пунктов договора, который был подписан и зафиксирован в переходных положениях Конституции 1996 года. Т.е., автоматически еще на 25 лет продлили пребывание Черноморского флота в Украине. И при этом, никто не задал вопрос. Почему Европу не беспокоит, что базы США находятся в Турции, Италии, Германии. Что в Польше и Чехии, хотели расположить противоракетные установки и отдавать землю. И никто...

ВЕДУЩИЙ: Правильно. Они ж в одном союзе, Нестор, они в НАТО...

Нестор ШУФРИЧ: Я извиняюсь, американские базы были еще до НАТО. Последнее. Сегодня Борис очень честно сказал, это уже отметил и Жириновский, что Россия математически потеряла, около 40 миллиардов долларов. Для Украины эти 40 миллиардов долларов - это возможность полностью переоснастить свое энергетическое обеспечение. Это означает, что через 10 лет, мы сможем довольствоваться собственным газом и это действительно успех. И теперь, с человеческой точки зрения, один факт. Янукович, обещал, что он будет выгонять Черноморский флот? Нет, не обещал. Мы всегда говорили, что рассматриваем возможность продление нахождения Черноморского флота в Украине, и мы говорили, что газ будет дешевле, и он стал дешевле, а значит тот газ, который идет на коммунальные услуги, а это российский газ, будет дешевле. И людям, действительно не поднимут цену. Вот это цель нашего правительства.

ВЕДУЩИЙ: У нас одна сторона, говорит, что на коммунальные услуги идет украинский газ...

Нестор ШУФРИЧ: Украинский газ идет на конфорку, а на коммунальные услуги идет российский, разберись Вячеслав, хоть в этом...

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Будем разбираться в течении реклам ной паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: У нас в студии Борис Немцов. Я давно не слышал, как вы разговариваете между собой.

Борис НЕМЦОВ: Во первых, добрый вечер. Вы так почти не изменились, долго находясь в Брюсселе. Знаете, я по поводу дружбы. Когда дружба покупается за 40 миллиардов, а ровно эта цена, и когда при этом не все даже за 40 миллиардов готовы дружить. И то, что мы видели в Верховной Раде - яркое тому подтверждение, говорит о том, что так вот ломать через колено и так жестко проводить решения без обсуждения и так далее, это стратегическая ошибка. Второе. Вы, как человек, который в НАТО работаете, знаете, что самый большой платеж за аренду делают Соединенные Штаты за базу в Окинаве. Там, согласитесь, совсем не символический стоит флот, как у нас Черноморский, рядом стоит Тихоокеанский американский флот, который контролирует огромную акваторию Тихого океана... Вам не кажется все-таки, что нашим национальным интересом 40 миллиардов долларов, потерянных для бюджета, а значит, для наших с вами сограждан, это, в общем, противоречит. Я понимаю, что наш парламент - не место для дискуссии, и мы с вами, и это позор, должны дискутировать именно здесь, в Киеве. Но, тем не менее, вам не кажется, что дискуссия о том, что это антироссийское решение, она была бы уместна в нашей стране. По такому важному вопросу.

Дмитрий РОГОЗИН: Я думаю, что у вас есть возможность обсуждать этот вопрос и в Российской Федерации, я не вижу для этого никаких причин. Тем более, что...

Борис НЕМЦОВ: А где можно обсуждать этот вопрос? Место укажите...

Дмитрий РОГОЗИН: Свободные средства информации у нас существуют, можете и на «Эхо Москвы» прийти с таким же удовольствием получить возможность общаться с нашим населением. А если бы у вас еще были и лекторальные шансы, хоть какие-либо, вы может и в Государственную Думу могли б вернуться. Я еще раз говорю, что данный вопрос, вопрос цены, цены вопроса, вопрос, который решается суверенно каждой отдельной страной. Мы пошли на то, что бы согласиться именно с тем, что бы не просто там заплатить за что-то, а помочь братской Украине в этой сложной экономической ситуации выйти из сложного кризиса, потому что эти деньги крайне нужны для населения. И одновременно решается важный стратегический вопрос не только для России, но и для Украины. Ведь не секрет, что Черноморский флот защищает территории не только Российской федерации, но и Украины. Это совместные действия. Более того. Могу вам подтвердить и такую интересную историю, что мы сейчас обсуждаем возможность об определенных синхронных действиях России и Украины, в том числе в контактах с другими странами, с другими организациями. Почему нам, например, не участвовать в отдельных учениях по линии так скажем Европейского Союза, или скажем Северо-Атлантического Альянса. Также синхронизируем наши действия. Поэтому я думаю, что на самом деле снята важная, и, я так сказал бы, символическая игла, и одновременно решен важный экономический вопрос, что теперь открывает большую серьёзную дорогу для взаимного сотрудничества, в том числе в военно-политической, военно-технической сфере. А самое главное, Украина теперь выступает в контактах, в том числе и с НАТО, как страна, которая предсказуема, которая теперь не дергается влево-вправо, а которая сказала: «Вот так теперь я буду себя вести. Вот НАТО меня сейчас в меньшей степени интересует, а Европейский Союз меня интересует. Но в Европу мы пойдем, в том числе и вместе, и при поддержке России». Я думаю, что это солидная позиция, и надо ее просто уважать. Выбор и украинского руководств, и выбор Верховной Рады.

Борис НЕМЦОВ: Дмитрий, я все понимаю,, вам в выборах не участвовать... Поскольку у нас в стране больше честных выборов нет, но все таки... Как вы бы, избранные в Воронежской области, ответили на такой вопрос. Мы помогаем братскому украинскому народу, снижается цена на газ. У нас в собственной России-матушке должна будет вырасти в два раза, и должны вырасти в два раза коммунальные услуги для российских граждан. Все таки я хотел бы услышать. Понимаю, что вы сейчас в Брюсселе, далеко от Москвы и от Воронежа, но все тки я хочу понять. Не кажется ли вам , что это грабеж просто страны? В данном случае просто России. Просто грабеж...

Дмитрий РОГОЗИН: Борис Ефимович, я вам искренне благодарен за то, что вы своей аргументацией ставите на место некоторых только что выступавших представителей по моему, блока Юлии Тимошенко, которые считают, что для нас это ничто, и что на самом деле они что-то проиграли... Вы сейчас говорите, что Россия что-то проиграла. То есть фактически вы на самом сейчас полемизируете не со мной даже, а с теми, кто находится с вами в одной студии. Вам за это спасибо. Что касается меня, то я никогда не терял связь с моей страной, с моей Родиной, и буквально сразу после принятого в Харькове решения общался с тем политическим активом, с которым я 10-15 лет в политике. Все эти люди понимают важность того решения, которое было принято. Понимают, что придется расстаться с определенной частью экономических дивидендов. Все понимают, что это во благо всем нашим народам. И с благодарностью и благородством души принимают.

ВЕДУЩИЙ: Владимир Фесенко, политолог. Сейчас, секундочку.

Владимир ФЕСЕНКО, политический эксперт: Уважаемые господа. Во первых, хочу развенчать два мифа. Сделка «Газ в обмен на флот» не первая. 97 год, та же самая ситуация была, но тогда была вынужденная... соглашение 97 года. Я имею в виду соглашения 97 года, там тоже были связанные вопросы цены н6а газ и на флот. Я хочу развенчать другой миф, наиболее опасный. Понимаете, слушая господина Немцова и..., Украина выступает как какой-то иждивенец на шее у России, понимаете? Нам дарят 40 миллиардов непонятно за что. На самом деле никаких подарков нет. Сотка земли на южном берегу Крыма - это тысяча долларов. Стоит. Есть еще инфраструктуры и много чего другого. Второе. Украинский газовый рынок - это крупнейший рынок для России по поставкам газа. Это выгодно России. Поэтому Россия таким образом привязывает Украину к поставкам своего газа. Поэтому здесь нет никаких подарков. И у меня два вопроса господину Рогозину. Вот вопрос такой. Договор о Черноморском флоте, договор 97 года, заканчивался в 2017 году. Почему именно сейчас потребовалось подписывать этот договор? Не продлевать его автоматически, там в 2015,2016 году... Именно сейчас подписывают, да еще на 25 лет. Это вопрос первый. Второй. У нас идет противоречивая информация про перспективы Черноморского флота. С одной стороны снижается численность состава, моряков, которые служат на Черноморском флоте, сокращаются расходы на содержание флота. С другой стороны вроде бы будут новые корабли. Что на самом деле будет с Черноморским флотом России и против кого... от кого он будет защищать Украину?

Дмитрий РОГОЗИН: Хорошо. На самом деле, я хочу сказать, что ... и немножко вернуться к тому, что говорил господин Немцов, насчет цены вопроса. Вы знаете, что можно конечно приводить примеры Окинавы или каких-то других баз, но, скажем вам для сведений, Соединенные Штаты платят Кубе за аренду Гуантане всего 50 тысяч долларов в год. Поэтому по сравнению конечно с этими решениями в Харькове , это просто ничтожно малая цена. Поэтому я еще раз говорю - это большие деньги. Реально большие деньги. Поэтому что касается вашего вопроса, то они взаимосвязаны. Почему сейчас и что будет потом со флотом? Сейчас, это потому что флот извините, не игрушка с папье-маше, если она кому-то не понравилась пожить в карман и унести. Флот - это флот. Это огромная инфраструктура. Это не только корабли. Это береговая база, это социальные сферы, это инфраструктура просто самого города. Поэтому флот на самом деле унести невозможно. Потом, те, кто знали историю, понимали, что не флот базировался в Севастополе, а город Севастополь создавался как главная база Черноморского флота. Надо помнить об этом. Поэтому на самом деле такого рода вопросы чем раньше решаются, чем больше появляется предсказуемость, тем лучше будет для всех сторон, которые договариваются, и лучше будет для самого флота, который сможет программировать, планировать свое собственное развитие. Я абсолютно убежден в том, что флот на Черном море нужен, и нужны Военно-морские силы для Украины, в том числе они тоже нужны. Для чего? Для самых разных операций. Например, корабли Черноморского флота участвуют и в операциях против сомалийских пиратов, они участвуют в составе операции вместе с НАТО, которая называется «Активное усилие». Это операция, которая проходит регулярно и ежегодно, и думаю, что в следующем году она будет Россией возобновлена вместе с кораблями Северо-Атлантического Альянса. Есть ряд других в общем-то операций, в том числе и по Черноморской гармонии, и многие другие. Поэтому флот Черноморский является неотъемлемой частью сил безопасности всего Черного моря и всего Средиземного моря вместе с нашими европейскими партнерами. И в этой связи я думаю, что...я не исключаю того, что Черноморский флот будет участвовать в этих операциях вместе с подразделениями Вооруженных сил Украины. По крайней мере, сейчас ведутся разговоры и здесь, в Брюсселе, и в Киеве, и есть интересные предложения, которые могут быть положены на стол переговоров. Поэтому флот нужен, и вообще - что это за морская держава без своего боевого флота. Это просто позор и стыд.

ВЕДУЩИЙ: Кирилл Куликов, «Наша Украина - Наша Самооборона».

Кирилл КУЛИКОВ: Добрый вечер, Дмитрий Анатолиевич. Три коротких вопроса. Первый. Когда наши коллеги с противоположной стороны отстаивали не вступление Украины в НАТО, точнее подписание ПДЧ, они требовали главного - проведения референдума по этому вопросу. Требовали, чтобы высказал свое мнение народ Украины. Здесь мы принимали все достаточно быстро. И вы видели, что это соглашение скорей разъединило страну. То есть этот вопрос, мне казалось, должен решать народ Украины. Второе. Мне кажется Черноморский флот стратегического значения, мы понимаем, особого не имеет, потому что все ограничено Босфором. И в Средиземноморских операциях, чтобы выйти туда, ему дает разрешение Турция как член НАТО. Третий. За такие деньги наверно можно было построить такую базу, несколько таких баз в России. С точки зрения экономической, с точки зрения логики. Почему это не произошло. Мне кажется, это было самоутверждение политиков.

ВЕДУЩИЙ: Минута у Дмитрия Рогозина.

Дмитрий РОГОЗИН: Спасибо. Я хочу сказать, что, во-первых, флот имеет значение. И он не заперт Босфором или Дарданеллами. Черноморские страны имеют право выводить свои корабли через Босфор свободно, и Турция тут не является никаким препятствием. Другое дело, что не Черноморские страны должны руководствоваться другими соглашениями. В том числе соглашение Монтре. Например, когда в августе 2008 года был конфликт по Юной Осетии, то тогда Американский флот не смотря на то, что у Вашингтона были все возможности надавить на Анкару, тем не менее, был ограничен соглашениями Монтре. И Турция четко им следовала. И по тоннажу, заходящих в Черное море кораблей, и по дням. То есть не более 21 дня пребывание иностранного корабля в Черном море. Поэтому для Черноморских государств большие возможности, а для других государств - меньшие. Что касается референдума. Странно, что я здесь в Брюсселе являюсь каким-то арбитром в вашем споре. Хотите проводить референдум - проводите, не хотите - не проводите. Вы должны четко определиться, если вы считаете, что Украина должна принять на себя европейский выбор, то это, прежде всего не НАТО, это Европейский Союз. Это крупнейшие державы, которые будут развивать с Украиной отношения социальные, экономические, финансовые. Например, наша страна вышла с инициативой создания программ модернизации, которые мы будем поводить, и может быть в том числе, предложим поучаствовать в этой программе и Украине. Что касается НАТО. НАТО не является экономической организацией. Это не общество филателистов, это военный союз. При чем жесткой дисциплины. Если бы Украины вступила бы сейчас в НАТО, то украинские ребята должны были бы на следующий день уже пополнять блиндажи в Афганистане. Поэтому мне кажется, не мне судить, но я еще раз говорю, это вам судит. Но вам это надо? Мне кажется, что это вам совершенно не нужно. Украина должна жить в абсолютной безопасности и границ своей территории и развивать свою экономику, понять уровень жизни для людей. Это нормальная задача, которая должна стоять перед правительством. Ваше правительство и ваш Президент эту задачу явно решает. Мы все это обсуждаем. И здесь в дипломатическом корпусе в Брюсселе все говорят о последовательности шагов нового украинского руководства. Что касается НАТО, референдума и так далее. Это ваша история, ваш референдум.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, господин посол. Дмитрий Рогозин - постоянный представитель Российской Федерации при организации Североатлантического договора. Продолжим после небольшой паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Мы продолжаем . итак Олег Ляшко, реплика на Дмитрия Рогозина, которого уже с нами нет

Олег ЛЯШКО: Але є Борис Немцов. Російські представники пан Немцов і пан Рогозин стверджують

ВЕДУЩИЙ: У нас еще Анастасия Волочкова.

Олег ЛЯШКО: Вона ще нічого не казала. Досить її присутність, такої чарівної жінки в нашій студії. От же російські представники стверджують, що Росія втратила, а дурні українці, як каже пан Рогозин, «що ж ви від безплатних грошей відмовляєтесь». Це не зовсім так, хочу ще раз наголосити, це те, що нинішня влада вводить наших людей в оману. Розказують, що нам дали знижку на газ, олігархам дали. Але ці 100 дол. зараховуються в державний борг України. Нам ніхто не дарує цих грошей. Це по-перше, друге. Коли підписувався великий договір і передбачали перебування Чорноморського флоту 20 років з розрахунку, що в Новоросійську построять базу. По тих цінах 96-ого року вартість будівництва цієї бази становила б 100 млрд. дол.. Сьогодні це мінімум 150 млрд., тобто фактично ми росіянам 100 млрд. даруємо, подовжуючи перебування російського флоту в Криму. І при цьому ще втрачаємо Крим. І росіянам даруємо 100 млрд., які вони зекономлять на тому, що не побудують базу в Новоросійську. Бо продовження перебування флоту в Севастополі, це означає, що він залишиться там назавжди.

ВЕДУЩИЙ: Анастасия, пожалуйста.

Анастасия ВОЛОЧКОВА: Вы видимо хотели услышать мой голос. На мой взгляд, Россия сегодня пытается помочь Украине, не то, что Россия, российское правительство. Да возможно, да отнимают у российского народа, можно было потратить эти деньги на другие нужды. Но это все равно, что, вы знаете, вот Россия и Украина всегда были братьями. Это были люди, которые никогда не были разделены границами или политическими какими-то действиями. Вот если у вас брат попросит денег или помощи, возможно вы не дадите, но возникнет мысль лучше я помогу самому себе, оставлю в кармане. Произошло самое главное - правительство Украины сегодня, правительство России пытаются потянуть руки друг другу. И вы не можете говорить, что никак не сказывается на людях. Конечно, сказывается. Я человек, представляющий творчество, у меня только что был концерт в Украине, здесь он пошел в Киеве - заключительный город в моем туре. И я видела, как мне стоя рукоплескали люди в зале, это были и украинцы, и русские. Здесь нет разделения, мы все братья. Прежде всего, на стороне должен быть мир, и не нужно приходить любыми путями: творчеством, бизнесом, политикой. Я как творческий человек, я все равно проводник между бизнесом и политикой. Но если люди хотят помочь, осуждать это и говорить кто прав, кто виноват, наверно, политические деятели сами решают что и как делать. Но прежде всего я отстаиваю интересы людей.

Олег ЛЯШКО: Госпожа Волочкова, я год назад видел, как вы танцевали в Национальной опере Тараса Шевченко. Мне кажется, что вам лучше танцевать, чем заниматься политикой.

Анастасия ВОЛОЧКОВА: Я свое слово в политике

Олег ЛЯШКО: Вы прекрасно танцуете, а вот начет политики есть большой вопрос. Потому что мы не против дружбы с россиянами, мы не против, что мы были братьями, добрососедские отношения, но не за счет Украины, не за счет того, что мы теряем часть территории.

Анастасия ВОЛОЧКОВА: Что касается политики, я должна вам сказать, что я свое слово в политике еще скажу. Когда я участвовала в выборах мера в город Сочи, задавались вопросы многие, что балерина лезет в политику и решает какие-то вопросы канализации Сочи или те проблемы, которые там существовали. Я человек, который лишен познаний в коррупции, воровстве, клоунаде, которая происходит во многих телевизионных шоу. Я сегодня с одной сцены пришла, но мне кажется, что попала на другую. И вы не можете, не можете не согласиться, что это так. Поэтому свое слово я скажу тогда, когда у меня будет позиция, с которой я буду услышана. Но человеческая позиция у меня есть, и я ее сегодня высказала. Люди пытаются привести народы, две страны к миру. И когда кто-то пытается вставлять какие-то клинья, я не буду поддерживать это.

Нестор ШУФРИЧ: Олег, в своей реплике ты показал все свое нутро, ты меня извини. Хамить женщине, тем более госте, тем более с другой стороны. Это все что ты умеешь. Поверь мне, это вопрос конечно внутренней России, но такие люди в политике добьются больше, чем такие яйце-кидатели как ты.

Олег ЛЯШКО: Нестор, ми знаємо, що ти вмієш багато говорити, але коли ми зробили комплімент нашій гості, то це добре.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: У нас были сейчас арбитрами люди, которые смотрят нас, в зале люди, зрительская аудитория, которая может быть еще не спит, потому что любят Анастасию, которая приехала с концерта. Вот я никогда не обращаю внимание на эти цифры, но сейчас специально смотрел за реакцией аудитории. Анастасия, вы имели сейчас рекорд, потому что позиция консолидации является сегодня самой главной во всем, между странами, между различными территориями Украины, между различными взглядами на развитие страны. Это самое главное чего не хватает. Вы абсолютно правы. Есть профессия политик, которая работает на себя, есть профессия, творческие представители, государственные деятели, просто человек, который работает в экономике, он работает на страну. Поэтому вы выступали сейчас одновременно за Россию и Украину, поэтому вас так поддерживали. А вот теперь в отношении наших главных тем. Дорогие коллеги, мы совсем забыли кто кому что подарил. Давайте вспомним внимательно, кто хорошо помнит и политическую, и экономическую историю почти 20-ти летней независимости наших стран России и Украины. Мы в это году должны были иметь газ по 50 дол. за тысячу кубов, все помнят? В следующем году мы тоже должны были иметь 50. Вот команда, которая была у власти, которая сегодня является главными патриотами по профессии, говорит как большое преступление нынешней власти о том, что мы слава Богу хоть на 100 дол. понизили, но на 200 больше, чем должно быть, если они не были у власти эти 5 лет. Вот эта цена, на самом деле, деятельности всех политиков по профессии. Теперь в отношении того, как реагирует аудитория, понятно как реагировала - она поддерживала все время все, как реагирует мир - в тот день, когда голосование было совершенно жуткое, даже специально помню, прошел по улице, когда в Верховном Совете было голосование.... Да, ну понятно, что там порванный костюм, потому что накрутили людей некоторых, не все адекватно себя вели. Но я мотель почувствовать всю трагедию страны из за раскола. Так вот, утром была конференция «Украина - Европа», были парламентарии многих стран европейских, сенаторы, они абсолютно все позитивно относились к той повестке дня, которая была в Верховном Совете, и не знали куда я иду после выступления к ним. В тот же день. После обеда были, заместитель иностранных дел Венгрии, в тот же день, была парламентская делегация Швейцарии, они все говорили только комплименты, как вы нормально предсказуемо, в интересах Украины и стабильности в Европе вы действуете, вот они европейцы говорили, что мы европейцы. Поэтому, действительно, давайте будем ими, Рогозин прав, слава Богу, что тема НАТО уже отпала. На ближайшие перспективы, она давно уже отпала, но то что сегодня нужно выступить за свою страну и не передергивать, как это сейчас делали то, что мы приняли бюджет страны. Я могу вам сейчас просто сказать. Что мы слышали в первой части, да. Вы подняли там социальные стандарты на 20 гривен, ничего себе, вот пожалуйста, май только 2010 года - 7 миллионов человек, человек получат больше на 75 гривен 60 копеек, 10 миллионов. Да получат немножко меньше, 7 миллионов, миллиард.... Послушайте, вы цифры вообще учите немножко.

Владимир Олег ЛЯШКО: 10 мільйонів отримає, начитали цифру, скажіть скільки отримають 10 мільйонів.

СЕМИНОЖЕНКО: Так вот надо тоже это знать, как, знаете, в известном анекдоте - учите матчасть. В мае 22 гривны.

Олег ЛЯШКО: А 10 мільйонів отримає 20 гривень.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ну давайте ....

Олег ЛЯШКО: 20 гривень - 10 мільйонів.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Вы немножко устали, вы целый день занимались, может быть, словесным жанром, я сегодня работал просто, поэтому давайте ценить энергию, время друг друга. Так вот каждый месяц посмотрите, этот график, каждый месяц поднимается и минимальная зарплата и минимальная пенсия, вот этот график который принят в Украине, и первый месяц , да, а что вы седлали с бюджетом страны, слово разворовали, это еще мягкое слово, которое сказал Азаров в среду, это тот масштаб, вы знаете, я третий раз, именно в такой ситуации, которая была, пришел вице-премьер-министром в тот самый кабинет. Я себе не мог, я знал, что есть суперкоррупция, но что такого бесстыдства, такой аморальности, такого мародерства на Украине, которое сделали эти, так называемые нынешние... такого еще никогда не было.

Олег ЛЯШКО: У мене пара питань...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Давайте коллеги, кот закончим сегодня вот эту тему взаимных обвинений, дергания, политизации, давайте возьмемся...

ВЕДУЩИЙ: А что вы только что сделали?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Аааа, я ответил.

Олег ЛЯШКО: Пане Семиноженко, в мене до вас питання.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Я ответил. Я отвечаю Савику.

Олег ЛЯШКО: Ви можете задати вам питання. Ви зараз патетично на всю студію сказали величезна корупція і все інше, буд ласка наведіть хоча б один приклад, про яку корупцію ви ведете розмову. Хоча б один приклад дайте.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Значит я могу вам сказать, дорогие коллеги, что у меня сегодня минимум час ушел на то, что бы общаться с генеральной прокуратурой, что вы сделали: по австрийскому кредиту, по свиному гриппу, по социальным фондам, где вы просто отмывали деньги на избирательные компании, сейчас вы увидите все результаты, которые заслуживает, но речь не идет опять таки, задал вопрос - получил ответ. Я хочу ответить на Савика, что я и делал сейчас, я не хочу вот вещей делать, не хочу и никто не хочет сегодня в нынешней власти, никто не хочет среди зрителей, давайте не будем топтаться по больным местам, которые вы постоянно солью в ранах, постоянно выковыривали все эти годы. Уже до того доборолись, что уже у нас появился действительно единый враг сегодня, это деградация страны, это деградация ее образовательной сферы и медицинской сферы, всего. У нас есть враг один - бедность страны. И сегодня нужно нам взяться и вместе идти вперед и вот тут я вас уверяю, сегодняшний день, я прошу не заниматься политизацией, давайте действительно вместе браться за страну, мы к этому готовы, перелом прошел. Вот тот, страшный перелом, почему в такой страшной спешке прошло. Дорогие коллеги, почему в спешке, да не было бы вот этой предварительной подготовки с заклеиванием ячеек, какими то клеями, не было бы заноса шашек дымовых и прочих еще вещей, которые не знаю что заносилось, не было бы привнесенных прутьев на улице, которые делались, пытались сделать провокации, не было бы спешки, спешка была, это избежать максимума крови, избежать дестабилизации и избежать крови возможной.

Олег ЛЯШКО: Саме тому ваші депутати били в обличчя колег з «Нашої України», щоб ізбєжать крові. Так?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Избежать крови, которая могла бы быть инициирована. Тараса, ты сегодня на работе, не знаю на какой был, у вас сейчас отпуск. Вы не на сессии. Поэтому я чуть чуть более уставший, могу оговориться и поправился. Поэтому не цепляйтесь, что бы потом не было как на сессии львовского облсовета. Сейчас хочу к каждому депутату приехать и с ними пообщаться и на... не для того, что бы выяснять отношения у нас есть общая задача, во всей стране. И вот главное, давайте с сегодняшнего дня, есть Борис, он относится к одной политической силе, есть Анастасия в России, к другой, мы в разных таких же политических... смотрите как получается, оппозиция - власть, оппозиция - власть, давайте вместе двумя странами и оппозиции и власти делать то, что нужно нашим народам и у нас будет все нормально. Спасибо.

ВЕДУЩИЙ: Ярослав СЕНЫК.

Ярослав СЕНЫК: Я погоджуюсь з вами, що про те, що дуже важливо мати добрі стосунки з сусідами, з сусідніми державами, але повірте мені, ще важливіше мати мир і спокій в середині своєї держави, де ми живимо. Я нажаль не можу погодитися з людьми, яких я дуже шаную, в цій аудиторії - паном Пасхавером, паном Портніковим про те, що от два останні президенти вони розколюють державу. Так ми мали розкол держави в 2004 році, ми знаємо, яке було велике протистояння, але як закінчилися ці 5 років правління ми теж знаємо,в нас був спокій, в нас нормально демократично пройшли вибори, в нас нормально пройшла демократично передача влади и хоча Львівщина не голосувала за президента Януковича, дуже низький відсоток, але тим не менше соціологічні опитування показували, що 65% тих людей, які взяли участь в виборах вони сприймають цей вибір. Тобто ми сприймаємо цей вибір, це був вибір демократії і це нормально було сприйнято. Нажаль останні дії, які були зроблені владою вони приводять до розколу суспільства, до дуже серйозного розколу суспільства, бо те, що було зроблено, знали всі електоральні настрої. Під час виборів ми кожному кандидату в Президенти ставили питання по Чорноморському флоту, я особисто в оперному театрі ставив це питання Юлії Тимошенко, я знав відповідь на це питання, але для мене було важливо, щоби вся аудиторія почула і зрозуміла, бо для нас це питання було важливе, ми робимо це швидко не радимося з ніким, та якби сьогодні вже був 2016 рік.

ВЕДУЩИЙ: Так что вам сказала Юлия Тимошенко?

Ярослав СЕНЫК: Юлія Тимошенко на правду від цього питання, вона чіткої відповіді не дала, для мене цього досталь.

ВЕДУЩИЙ: А я. Она в 2005 году дала точный ответ журналу «Профиль», пожалуйста. Сейчас вы можете получить ее ответ.

Ярослав СЕНЫК: Тому. Тому я... тому я і ставив це питання. Але я не про це хотів.

ВЕДУЩИЙ: Согласитесь ли вы, с тем, что будет продлен срок флота за низкую цену, ниже на газ. Конечно соглашусь, потому что очень важно сегодня сделать так, что бы люди жили богато и что бы у них абсолютно не было никаких экономических стрессов. 18 апреля 2005 год.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Це всі знають.

Ярослав СЕНЫК: Тому це питання, вони ставилося і тому влада знала наперед електоральні настрої, які були з цього питання в Західній Україні, але все рівно це робилося без обговорення без врахування думки і тому, звичайно, зараз сьогодні протистояння в суспільстві є набагато вище. І...

Нестор ШУФРИЧ: Савик, наведите камеры сейчас на Ляшка, как он покраснел.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Шановні колеги.

ВЕДУЩИЙ: Ну, наведите на него камеры, он покраснел.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Я думаю, що ви знаєте, я абсолютно згоден з тим, що зараз сказав пан Сеник. У мене теж внутрішній дискомфорт від того, що відбувається саме з цієї теми в суспільстві. Так, відбулося так, як відбулося. Ми розуміли, що в одному сценарії я не можу собі уявити, щоб Юля перемогла. Це не могло в принципі відбутися в Україні, але такий Президент зробив би теж саме. Тому Україна в доброму розумінні приречи на захищати власні інтереси, інтереси цих громадян. І два ймовірних президента зробили так, як зробили. Шлях, яким зробили, я абсолютно згоден, у мене теж є дискомфорт. Я стояв на цій, я прийшов в ложе уряду, коли ці шашки, і дим - неможливо дихати. Люди бють один одного. Я хотів у перерві запитати у Тараса, я бачив, як там хтось із ким мутузився, чи щось там відбувалося. Я хотів поцікавитися як старий товариш. Що там з ним було?

ВЕДУЩИЙ: Тарас, можете ответить.

Тарас СТЕЦЬКІВ: Все в порядку зі мною було.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Соромно за державу, що відбувалося.

Тарас СТЕЦЬКІВ: Наші депутати показали своє справжнє обличчя, ось і все.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ви знаєте, розумні люди потім зводять рахунки. Нема рахунків, у нас рахунок один - доля країни. Тому давайте підведемо риску, і починаючи з цієї хвилини робити все, що потрібно нашим людям, і потрібно нашій державі щодо її успіху.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, спасибо.

Давид ЖВАНИЯ: Ни к одной стороне, ни к другой.

ВЕДУЩИЙ: Да, я хочу вас к микрофону пригласить. Господин Жвания, который был одним из лидеров «Оранжевой революции». Да, комендант. Вот, вы голосовали за Харьковское соглашение.

Давид ЖВАНИЯ: Я на самом деле хочу высказать мнение по этому поводу, потому что мне было очень стыдно и страшно, когда то, что творилось в парламенте. И я не в коалиции, я в оппозиции но голосовал ха это решение. И я могу аргументировать почему. Дело в том, что, я как раз вам саргументирую почему. Дело в том, что это два мифа и политических обмана, которые сегодня проходят. Вот я вам объясню. В России есть один рычаг давления - это газ. Она его благополучно использовала и к Европе, и к Украине, и к другим странам, куда она поставляет. Особенно активно это стало во время кризиса, потому что они хотели удержать свои позиции именно для себя в стратегическом продукте. Газ - это основные их поступления в бюджет. И на самом деле, Европейские страны для себя другими механизмами, например, Европа начала дискуссию по поводу строительства уже тех терминалов, которые обеспечивали других страны мира завозить обезжиженый газ, а также добычи сланцевых газов, все-таки выйти на так званую справедливую цену на газ. И они находили справедливую цену. Сегодня они получают эти цены. Российская Федерация своим крючком, скажем так, который был запущен, его продал Премьер-министр Тимошенко. Этот договор был подписан. По сути, это был кабальный договор, который вынуждал Украину находиться не в справедливых ценах. Когда мы говорим о том, что сегодня снижение цены, - нет, это возвращение к справедливой цене. За счет того, что мы сегодня продлили договор по Черноморскому флоту. Второй миф, который нужно рассеять. Господин Рогозин очень мягко сказал, ну, скажем, он не может, как политик действующий, тем более, представителю НАТО высказать более жестко по этому поводу. Потому что тоже миф. Сегодня строительство базы, оно сегодня продолжается. И Россия до 17 года будет монотонно выводить свой флот. Она его выводит ежедневно, потому что многие российские суда сегодня участвуют в морских действиях. Они уже в других океанах, и обратно они не вернутся по конвенции, которая подписана - Баланс, баланс в Черном море. Потому что сегодня НАТО и Россия ведет четкие переговоры по поводу сохранения баланса в Черном море. Потому что замкнутый флот, а внутри Черного моря опасности, врагов, скажем так, ни у одного, ни у другого альянса не существует. Поэтому сегодня идет такая целенаправленная работа, имеется в виду на уровне экспертов. Политики трактуют иначе.

ВЕДУЩИЙ: Вы имеете в виду порт Новороссийский?

Давид ЖВАНИЯ: Абсолютно. Какую цель преследует Россия? Она не может вывести флот резко. Потому что иначе она как бы бросит своих соотечественников, те, которые служили, россияне. Которые есть в Севастополе, что они вот брошенных, они от туда вывели. Вот, и они брошены на произвол судьбы. Поэтому эти годы больше нужны для того, чтоб инфраструктура была налажена, для того, чтобы был какой-то подход, что русские все-таки не брошены, те, которые проживают сегодня в Украине. Я чувствую себя достойно. И, тем более, что две стороны в это будут вкладывать равномерные вклады. Об этом первые лица говорить не могут. Потому что им нужны выборы. Сегодня выборы Януковича закончились, Медведева будут буквально в ближайшее время. Я не знаю, кто из них будет баллотироваться, кроме Медведева, но в любом случае, они в ближайшее время, поэтому такие действия, они не могут производить. Во всяком случае, и показывать своей страны, что они что-то принесли. Потому что каждый политик должен своей стране что-то принести. Теперь, о чем идет речь. Существуют в парламент такие позиции, которые нужно, ну, скажем так, провести в спокойную дискуссию. Естественно, оппозиция могла бы занять любую позицию. Любую позицию, критиковать какие-то недоработки. Потому что это задача оппозиции - критиковать. Но не в такой форме. Естественно, власть не должна была проводить эти действия так кулуарно, чтобы дать оппозиции возможность зависеть таким образом. И самой не нужно было действовать так агрессивно. Мое мнение, что иногда в политике приходится принимать решения, которые будут непопулярны. Но я для себя такое решение принял. Потому что выйти из клинча, который сегодня существовал между двумя, Премьер Путин, который более агрессивен к Украине, чем Президент Медведев. Но я считаю, что лучший выход и переход на другую тональность пусть и в дальнейшем, по всем экономическим вопросам, которые сегодня стоят на повестке дня. В той же атомной энергетике, в той же авиационной. Я считаю, например, что вот если наша авиация намного сильнее, чем авиация Всея России. Они самолет не смогли построить. И скажите мне, пожалуйста, кто примет решение выйти хотя бы 50 на 50 с ними. Никто. Мы можем говорить о том, что, во-первых, все договора должны быть, как минимум, трех - четырех сторонние. Почему в них должна участвовать Европа? Мы что на российский рынок должны строить самолеты вместе. Нет. Поэтому мы говорим о том. Что эти все дискуссии будут проходить в совершенно другом поле. Вот поле для оппозиции, где она должна была, находится, где она должна быть активной, где она должна была дискутировать, где она должна была критиковать. Она должна была критиковать все, но не возбуждать население, когда они знают, что на самом деле, когда все разумные политики, прожившие в политике много лет, они понимают. Что лучший выход из сложившейся ситуации, лучший, лучшего не придумаешь.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Пауза и мы вернемся.

ВЕДУЩИЙ: народный депутат Давид Жвания у микрофона. Владимир Яворивский.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Шановний Давиде, я , в мене до вас запитання, як до українського грузина, або як до грузинського українця. Я вас завжди за це шанував. І за події 2004 року, де ви справді проявили себе як українській патріот. Ви зараз кокетуєте, коли кажете, вот видите, какой я хорошенький, я значить в опозиції, но я проголосовал за это решение. Я думаю, це просто елементарне кокетство, яке вам не додає честі.

Давид ЖВАНИЯ: Но если у вас есть аргументы убедительнее.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Дозвольте, дозвольте, Давиде. В мене до вас таке запитання. Ви фактично сьогодні пристали до того політичного сегменту, до того привладного політичного сегменту, який свого часу визнав Осетію, ви знаєте, визнав фактично Абхазію, і сьогодні ходять балачки про те. Що взагалі то потрібно не подвійні стандарти. Визнали Косово, треба визнати й ці країни. Що у вашому серці як у грузина? Даруйте, що я відійшов від політики. Воно тьохкається серце, що фактично розірвали сьогодні Грузію. І той політичний сегмент, якому ви симпатизуєте, і проголосували за якого, є винуватцем цього?

Давид ЖВАНИЯ: Я сразу отвечу, я все-таки себя считаю украинским грузином, поэтому я очень четко хочу заявить, что я всегда критиковал, хотя опять же, участвовал при установлении грузинской власти, имеется в виду власти Михаила Саакашвили, и во многом ему помогал. Последние годы я критикую абсолютно четко его власть, но с другой стороны, я могу четко заявить, что никогда не буду поддерживать признание ни Осетии, ни Абхазии Украиной. Дело в том, что признание будет, в первую очередь, вредить украинскому интересу. Вот я буду как раз принципиально стоять на этих позициях. Потому что признание таких объединений, скажем, того, что возникло в Грузии, есть как раз национальная опасность, и опасность целостности Украины.

ВЕДУЩИЙ: Вячеслав Кириленко.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Повертаючись до теми флоту, я хочу ще і ще раз сказати. Що якщо говорити про базу Новоросійськ, Севастополь, і всі ці справи, то було 20 років в росіян, щоб побудувати базу в Новоросійську. Велика Росія з Великим «Газпромом», з величезним бюджетом не спромоглася за 20 років побудувати базу в Новоросійську. Чому? Бо не хотіла. Вони не збирались уходити, не збираються і не будуть уходити.

Давид ЖВАНИЯ: Вячеслав, дело в том, что уже вывезено на эту базу. Дело в том, что имеется в виду. Что маломерки уже вывезены. И осталось его достроить всего по сути за полтора года они его закончат. Все эти годы туда вкладывали деньги. Это признают эксперты, потому что оно проходит под четким наблюдением с общего соглашения Россия-НАТО. И вывод войск, в общем говоря, флота, он уже давно идет, он идет такими небольшими порциями. Во-первых от туда вывезли запасы тех боеприпасов, которые были признаны, которые не могут находиться на территории, скажем, не могут находиться вообще в акватории Черного моря, и идет их равномерный вывоз и транспортирование в совершенно другие места, где в дальнейшем есть намеренье их утилизировать. Ищут места. Вот я, например, как министр при Премьер-министре Тимошенко и при Президенте Ющенко подписывал договор, который назывался «Про безопасное хранение и дальнейший вывоз так называемого высокообогащенного урана, который находился на территории Украины». На протяжении периода это было подписано, пока не будет определено куда, кто возьмется за утилизацию этого продукта. Вот сегодня идет опять же резкая критика того, что договор подписан. Я могу сказать, что я участник этого договора. И все, кого я перечислил, они участники тоже. Потому что я не мог отменить без согласования с Президентом и Премьером выйти на подписание этого договора. Поэтому когда мы говорим на уровне экспертов, когда мы говорим на уровне реалий, - это одна плоскость, и я хочу в этих вопросах оставаться на уровне эксперта, потому что как раз выход в политическую плоскость. То есть мы выходим на разрыв государства, на людей, которые по сути не знают действительности, а политики редко им об этом говорят, а они как раз и вызывают конфронтацию. Как раз Украина делится на две части. И хотел бы, чтобы украинцы чувствовали по принципу разделенного российского флота, который, на самом деле, ничего не значит.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо.

Давид ЖВАНИЯ: Лучше бы они голосовали за свои экономические выгоды.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, господин Жвания. Господин Жвания, Тарас Стецькив. Да. Да.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: А в мене є кординальна пропозиція. Згідно нашої Конституції взагалі розташування будь-яких іноземних баз на території України заборонено. Навіщо нам будь-які бази? Натівські, російські, третіх сторін і так далі і тому подібне. Навіщо? Є Україна, і є українці. Навіщо нам будь-яка військова загроза від цієї бази, чому так Президент Янукович не поставив питання? Тому що діяв в російських національних інтересах, а не в українських.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Якщо можна, я два слова скажу. Я почну з того, з чого закінчив Давид Жванія. Це взагалі так цікаво слухати, що вам відомі наміри Росії, для чого вона буде виводити, що вона буде заводити, але ж є документи. Ні, є документи просто. Треба відкрити воєнну доктрину Росії, або Доктрину національної безпеки Росії, яка затверджена офіційно. Там чітко і ясно про це сказано. Насправді Росія буде мати 2 бази: одну в Севастополі, а другу в Новоросійську. Яка кількість кораблів де буде міститься, це Давид Важаєвич не нам вирішувати. Це вони вирішать самі. І навіть якщо там залишиться небагато кораблів. Якщо там залишиться три чи п'ять тисяч військо службовців, це, безумовно, інструмент виливу на внутрішню політику в Україні. В першу чергу, в Криму. Розвідка, контррозвідка і так далі. Так, для всього світу - це сигнал, що Україна в геополітичному полі Росії. І звичайно, для Росії - це пункт, пункт їхньої історичної пам'яті. Тому тут треба розставляти крапки над «І» дуже чітко. Тепер про економічний аспект. Була така дискусія. До речі, по суті дискусія. Так, я упускаю, ну, там для Рогозіна неважливо, наприклад, як це можна змішати угоди по флоту з угодами по газу, так, ну, йому звичайно неважливо. Але якщо навіть стати на цю точку зору, це є несумісні речі, бо питання флоту - це є питання безпеки, питання газу - це питання економіки. Ну, знаєте, якщо подивіться на економіку, ну, ми тут три години говоримо про те, що щось тут Росія нам дала. Шановні друзі, ніякої знижки на газ нема, це міф, міф. Ми платимо середню європейську ціну, мінус транспортне плече. Абсолютно волюнтаристськи була вибрана ціна на газ на кордоні з Італією. І відмінусовано 2 третини транспорту, оскільки Україна знаходиться ближче до Росії. Ось яку ціну ми получили, це ні яка не знижка. Це реальна ціна, яку платять в Європі. Так, ну, віце-прем'єр Семиноженко пішов і там розказував про ціну 50 доларів. Ну, він напевне забув, що вже декілька років, більш як сім років такої ціни нема. Білорусія не платить, навіть Молдова не платить. Тепер, хто на кому заробив. Ну, можна, звичайно, розглагольствувати, що там російський бюджет 30-40 мільярдів, ну, я тут тільки одну репліку хочу сказати. За 20 років російської незалежності Росія на Україні заробила набагато більше. За рахунок того, що ми брали по 50 мільярдів кубів газу, за рахунок невигідних контрактів, за рахунок заниженої ціни на транзит. І за рахунок того, що вони нам не платили оренду. Тут названі були цифри, скільки за оренду треба було платити. Так. Так що економічної вигоди нема. Момент полягає в тому, що для населення, для вас всіх, ця угода по газу нічого не дає, тому що ми споживаємо український газ. Так. Російський газ на теплоенергетику, це правда, на «Теплокомуненерго». Тут певний момент є. але виникає інше запитання, чи адекватний обмін, якщо вже так Янукович ставив питання. Це - небажання України, це було зроблено в угоду Росії. І питання полягає тільки в тому, чи Україна зіграла адекватну гру. З моєї точки зору, гра неадекватна. І коли ми говоримо про те, що опозиція якось не так себе вела,то давайте подивимось на інше питання. Якби одразу після підписання цих угод це було прямо заявлено, що вівторок це буде ратифіковано за будь-яких обставин, що опозиція нічого не зробить. Якби Верховна Рада не була заблокована, то напевно опозиція по-іншому би діяла. Якби нам дали можливість це обговорити, якби була експертиза, висновок Конституційного Суду, так очевидно, що ми себе по-іншому поводили. І два пункти останні. Що ми отримали у вівторок. Ми отримали дві речі. Я думаю, всі побачили, яке справжнє обличчя влади. І на жаль. Воно виявилось достатньо звіряче, достатньо бандитське. Відчув на собі, можу поділитися. Друге. Чому ми не пішли на цю бійку. Адже ця бійка була спланована. Вони пішли в сектор «Нашої України». Там була можливість встромити карточки. Причини дві. Вони мали карточки неіснуючих депутатів і відсутніх, треба було найти пульти. Але була і друга причина, про яку тут ніхто не говорив. Вони здійснили акцію демонстративного залякування. Залякування на прикладі депутатів, всього українського суспільства. Вони ніби сказали, що всі, хто проти нас підуть, дістануть от же само. Ось яка ще була друга мета, реальна. І це повністю відповідає їхньому менталітету. А тепер на завершення про висновки. Бо головне - наслідки. І я би хотів...

ВЕДУЩИЙ: Ну, смотрите, вот я могу вам предоставить слова Премьера-министра Николая Азарова на эту тему.

РЕПОРТАЖ: Николай АЗАРОВ: Грамотные люди в экономике, они-то понимают, что топить соломой страну нельзя. Вот с этим, наиболее, скажем, прагматичными политиками, мы, конечно, будем вести диалог. Но диалог не такой, мы уже говорили, что на силу мы можем ответить силой. Мы никогда первыми эту силу не применим. Но если кто-то попытается действовать с нами на языке силы, он получит ответ вполне адекватный и жесткий тому применению силы, которую мы ощутим.

ВЕДУЩИЙ: Первыми силу не применят.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Моя відповідь є така. Всі відеокадри показують, хто перший напав на сектор «Нашої України - Народної Самооборони». Для цього не треба навіть Генеральної Прокуратури. Друге, моя відповідь економісту Азарову. Стратегічний інтерес України в економіці - це працювати на зниження закупки російського газу, а не на збільшення. Нам потрібно приблизно тридцять мільярдів кубів, а нас заставляють по цих угодах покупати по 40 мільярдів кубів. На цьому «Бойки, Фірташі» зароблять, це очевидно. І я б хотів, Нестор, зараз, одну секунду, я хочу закінчити, які є три головні висновки того, що сталося. Значить, висновок номер 1. Нажаль, Янукович, після того, що підписано в Харкові того, що сталося в парламенті з Україною в вівторок, уже ніколи не буде Президентом цілої України. І це перший, перший політик, який так поступив, який зіграв на цей розкол. Другий мормент, вони думають, що вони зачистили всьо і вся, і взяли все під контроль, всі будуть їх слухатися. Насправді, це буде тільки поглиблення хаосу в Україні. Янукович стане одним з центрів локальної сили, і ваша влада так само. Тож частина України її буде слухати, а частина не буде. І саме найстрашніше є останнє. Янукович, я стверджую, свідомо запустив механізм розколу країни. Він свідомо вибрав драстичне питання, по якому в Україні є розкол. І так не поступає не один відповідальний політик, а Янукович поступив. Він міг вибрати інше. Якщо вони захотіли компенсаторів, то ви могли б вибрати такі компенсатори, які б не задівали почуття навіть половини України, але ви це зробили свідомо, бо тому що так треба було зробити, щоби стикнути дві частини України. І тому головне завдання зараз всіх людей, які себе вважають патріотами України, чесними громадянами, зупинити цей сценарій розколу України.

ВЕДУЩИЙ: Господин Жвания.

Давид ЖВАНИЯ: Тарас, я бы хотел спросить. Ну, вот теми заявлениями, которые ты только что сделал: Янукович не станет Президентом всей Украины. Действия, на которое он не делает, но с другой стороны, оппозиция не станет оппозицией всей Украины. То есть мы на самом деле остаемся в той же точке все эти годы. Вот где рация? Где рация находится все время в расколотой пополам стране за счет того, что и одна сторона всегда говорит полуправду, и другая.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Шукати, не зважаючи.

Давид ЖВАНИЯ: Разве можно страну держать все время в той ситуации, когда они борются за несуществующие вещи.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Шукати точки дотику, а Янукович їх не шукав. Він спеціально і свідомо нападав на все, що пов'язано з українським. Я хочу сказати, дуже часто, ви коли були в опозиції, ратифікували владу Ющенко, Юлії Тимошенко, що вона порушує закон. І в багатьох випадках, я мушу вам сказати, ви мали рацію. Але ви , прийшовши до влади, робити те саме, помножене на два. Ви так само попираєте закону, ви так само не шануєте право. І заява Януковича, нехай Ольга Герасем'юк скаже, у Страсбурзі про невизнання голодомору геноцидом прямо суперечить українському закону. Він там озвучив позицію Росії. І це як лакейство. І остання моя фраза. Те, що зробив Янукович за останні 50 днів показує, він не Президент України, він - резидент Української держави. Нестор.

Нестор ШУФРИЧ: Давайте от общей демогогии Тараса, да, візуальної демагогії перейдемо до конкретних цифрах і того, що відбулося. Скажи мені будь ласка, яка було ціна за тисячу кубометрів газу в першому кварталі 2010 року.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Ну, це вам знати, ви ж при владі.

Нестор ШУФРИЧ: А я скажу. Ні, в першому кварталі, мій друже, були ви. Але для вас це так давно, що ви вжде навіть і забули. Так от, ціна на газ у першому кварталі 2010 року була 334 долари за 1000 кубів газу. 334. А яка ціна зараз?

Тарас СТЕЦЬКИВ: Я можу вам сказати, Нестор, я ніколи не вважав. Що угоди. Які підписала Тимошенко, були добрі для України. Ніколи не вважав.

Нестор ШУФРИЧ: Це ж ваше питання.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Більше того, як і багато українських політиків. Я говорив, що це неоправдані уступки. Так що, будь ласка, мені не давайте.

Нестор ШУФРИЧ: Тарас.

Тарас СТЕЦЬКИВ: А ціна визначалася по формулі, яка підписана угода.

Нестор ШУФРИЧ: Тарас, я вибачаюсь.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Питання в тому, чи мали ви право розмінювати флот, з точки зору національних інтересів.

Нестор ШУФРИЧ: Тарас, зараз я дійду до флоту. Скажи мені, будь ласка, ти входив в коаліцію, яка формувала уряд, який підписав той контракт, за яким в першому кварталі ми платили 334 долари? Ти є членом тієї коаліції? Був?

Тарас СТЕЦЬКИВ: Без сумніву, що був.

Нестор ШУФРИЧ: Значить, це твоя відповідальність, і за тебе Уераїна платила 334 долари. Зараз скажу я в чому проблема.

Тарас СТЕЦЬКИВ: А ти багато вирішуєш і впливаєш на ті рішення, які приймає Янукович?

Нестор ШУФРИЧ: Я можу тобі сказати. Знаєш, щор відрізняє Януковича від всіх вас?

Тарас СТЕЦЬКИВ: Знаю, я знаю.

Нестор ШУФРИЧ: Тому що перед тим, як прийняти таке рішення.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Я це знаю фізично.

Нестор ШУФРИЧ: Тому що, Тарас, Тарасе, друже мій, що до фізичного тобі теж дещо нагадаю. Такого великого нашого слов'янина Олександра Невського. Кто к нам с мечем придет, так и будет.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Я утримаюсь.

Нестор ШУФРИЧ: Тому я скажу так, Тарасе. Якщо відчуваєте в собі силу, починайте. А то знаєте, виходить так. І штани зняли, і нічого не зробили.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Шановний Нестор Івапнович. Депутати від опозиції згаходились на своїх робочих місцях, і захищали свої робочі місця. А напали ви, в тому числі, і ти, Міністр, який не мав права знаходитися в залі. Там були і губернатори.

Нестор ШУФРИЧ: Ні, друже, ні, друже.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Так хто на кого напав?

Нестор ШУФРИЧ: Ні, друже, як би ти в цю хвилину підняв відеозаписи, я і 4 пожежні пішли витягувати ці шашки, які в тому числі один присутній з нас кидав. Але ж дивіться до чого, але давай зараз повернемося до цифр. В першому кварталі було 334 долари за тисячу кубометрів. По цій же формулі в другому кварталі вже мало бути біля 360 доларів. Зараз ми платимо 234. Тобто це не умовний якийсь виграш України, а ми реально на 110 доларів платимо в другому кварталі менше ніж були би забовязані платити по ваших контрактах.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Савік, дайте відповісти. Я речення відповім. Нестор, цей, коли газ в країні був дешевий, хімічні і металургійні барони отримували цей дешевий газ, не модернізували свої заводи, заробляли надприбутки. Виводили в офшори. Потім газ став дорогим, і ви заспівали пісеньку, що вам треба дешевий газ.

Нестор ШУФРИЧ: Так, ви ж заспівали, а не ми.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Так, от я стверджую, дешевий газ спонукає до того, що вони не модернізують свої заводи. Ось до чого веде дешевий газ.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, спасибо, Тарас. Ольга Герасимьюк, пожалуйста.

Давид ЖВАНИЯ: Газ понизили, наши химики получили дешевый газ, а нам перекрыли проход турки, и наша химия никуда на экспорт не уходит. То есть вопрос украинских интересов был намного шире.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Джентльмени, дозвольте слово мовите, я вам дуже вдячна, Савік, за те, що оце пів на першу, коли Нестор вже заговорив про зняті штани, я дістала таку можливість поговорити. Хоча я вам вдячна за таку конфігурацію, тому що всім своїм виглядом я тут уособлювала роль та місце жінки в українській політиці, особливо в теперішній владі. Їй цілують руку, сажають в красиве крісло, і далі вона мовчить. Слава Богу, Анастасія розмочила рахунок тут, і то, по-моєму, їй допомогли. Я вперше на цій програмі, і взагалі в своєму житті, тому у мене сьогодні подія, повірте мені. І щоби я хотіла сказати, бо я не знаю, чи мене ще запросять, Савік.

ВЕДУЩИЙ: Конечно.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Дякую. Всі чули, і свідки є, хто не спить. Я намагаюся згадати, про що ми взагалі тут прийшли поговорити, так? Основне було те, що відбулося у вівторок. В цей самий час я перебувала у Страсбургу на сесії ПАРЄ. Звідки я сьогодні й прилетіла. І власне кажучи, тому я тут. Хотіла щось розповісти людям. Мені було теж дуже стидно. Я разом з усіма колегами спостерігала цей жах. Всі бачили спікера під двома парасольками і не розуміли. Вони мене питали , що це. Вони казали: unbelievable, таке слово англійське. А мені було соромно, звісно, і за шашки, і за яйця, і за ту страшну потасовку. Я вам скажу більше, мені соромно знаходитися у нашому парламенті. Не тільки тому, що я - жінка, що мені оце все якось особливо відчутно. Мені соромно знаходитися серед людей, які мало читають, мало вчаться, які не знають життя, які людей називають людьми тільки тоді, коли їм треба обиратися. Серед тих, хто Україну роблять для людей, а тим людям не кажуть, що ж у тому нещасному бюджеті, який приймали в таких страшних умовах, що там для них записано. Люди, ми цей бюджет прийняли, ви бачили, в яких умовах: в диму, з побитими носами. Хто його читав? Я особисто ні. Я не знаю, які там записані вам пенсії, я не знаю, що там записано для малого підприємця, який, напевне, буде сьогодні дуже в складній ситуації. Ми жодної цифри не змогли обговорити. В мене питання, чому ми зібралися тут, і так мило бесідуємо вже котру годину на ті теми, які ми повинні були обговорювати в парламенті. Чому ми - депутати, чому я - депутат, обраний народом, не мала права, після того, як у Харкові підписала ці угоди, чому я не мала права це мирно обговорити зі своїми колегами. Ми зібрали достатню кількість підписів, ми хотіли в суботу сісти, в вихідний день, це обговорити і прийшли би, може, к іншим результатам. Чому нам це було недозволено? Чому спікер, Володимир Михайлович Литвин заборонив нам це.

ВЕДУЩИЙ: Ольга, я вас.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Перерва?

ВЕДУЩИЙ: Да.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Я шаную.

ВЕДУЩИЙ: Короткая, коротко.

ВЕДУЩИЙ: Товарищи депутаты и трудящиеся, так, с Первым мая я вас поздравляю, и всех наших зрителей, как в студии, так и по ту сторону рекламы. Так вот, Ольга, бюджет вы не прочитали.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Не тільки я його не прочитала. Його не прочитали комітети. Прийшов він єдиний комітет. Хто пригадує всі ці наші безкінечні шоу, я перепрошую за це слово, але насправді, оця шоузація не тільки політичних дискусій, а і політики, фарс, який в принципі є трагедією для нашого суспільства. І тому оте шоу, яке ми завжди бачимо зі сприйняттям бюджету цього разу було в скороченій формі. Просто елементарно, бюджет внесли в понеділок, далі його подали в один комітет, далі, як ви памятаїте, довго всі обговорювали, іде перше читання, потім друге читання, потім третє з половиною. І це дуже довго. Цього разу прийняли просто за 1 секунду. Що ми знаємо, що там для нас записано, люди? Що тут, вибачте, цифрами нам махали? Цифрами дуже просто нас усіх, особливо о цій порі, заморочити. Я ще хочу сказати також про те, що тут також багато демагогії було про те, що таке, яка опозиція краща: кулькова краща, чи шашечка? Я думаю, що опозиція в кожній країні - це дуже добре, і кожна цивілізована країна, передаючи владу з рук в руки, вона цінує опозицію, бо це не ті люди, які б'ються з кимось. Нас перетворили на якихось коміків. Це ті люди, які допомагають, структурують владу, це є нормально. Але це зовсім було не зрозуміло у Страсбургу, коли я там знаходилась, і коли це відбувалося. Я вам хочу ще сказати, що я прочитала також, що прес-служба пана Литвина, нашого спікера шановного, розповсюдила повідомлення про те, що Президент ПАРЄ тут же засудив дії опозиції, що він нібито подзвонив і це сказав. Ми не полінувалися, скажу вам чесно, ініціювали зустріч з Президентом ПАРЄ, спитали в нього, чи це так. Він заперечив це. Він сказав, що він, дійсно, подзвонив, але він подзвонив, як дзвонять цивілізовані люди. Він побачив спікера під парасольками на своєму робочому місці. Це, повірте, було страшно смішно нам. І він подзвонив йому і сказав, що він дуже стурбований, і він, в принципі. Співчуває, що спікер працює в таких обставинах. Але він сказав, що він не має права оцінювати дії опозиції чи більшості, оскільки він - депутат іншої країни. І взагалі, він - європейський чиновник. Настільки, я дуже не люблю це слово, брехня, вона вже тут нічого не значить. Вона тут лунає, по-моєму, безкінечно. Але назвіть це якось інакше. Те що зробив спікер, давши вам цей посил. Далі, що я вам, Нестор, вибач. Ти дуже багато говорив, я хочу все ж таки висловитися. Чого я все ж таки приїхала сюди сказать. В Парламентській Асамблеї Ради Європи, насправді, стурбовані тим, що в нас відбувається. Ясно, що європейці, вони не висловлюють своє обурення, тому що коли ми приходимо і кажемо, ось візьми все, що в мене є. а йому кажуть. Да в тебе ж є діти, дружина, вони теж хочуть їсти. А він: а я люблю ету дуру, Росію. Вибачте, но це я так до слова. От беріть і все. Ну, що скажуть європейці. Вони дбають про свої національні інтереси. І ясно, що коли ми добровільно щось віддаємо, а їм від цього щось буде, то звичайно, вони собі це візьмуть, і вони не будуть нас критикувати. Але вони будуть думати про нас трошечки, як у нас кажуть на Полтавщині, як про трохи макоцвітних. І так і є. однак, оскільки ми - країна, яка перебуває під моніторингом, ми повинні відповідати за розвиток демократії який у нас зараз різко пішов на спад. Ми ініціювали, і ми вже попередньо дістали згоду розгляду у парламенті Асамблеї у червні на сесії ситуації в Україні. Ситуацією з свободою слова, ситуації з судами, ситуації з правоохоронними органами та власне кажучи і стан парламентаризму, тому що він уже просто «рукониподаваемий», як кажуть наші брати росіяни. Вони кажуть, вони - брати, так? І така процедура вже розпочата. Мало того, я мушу про це сказати. Коли в цей час, в цей день все це відбувалося, їхав наш Президент в парламент. Відверто вам скажу, ми змушені були вийти, ми змушені були це зробити, тому що те, що відбувалося в нашій країні, це була демонстрація варварства. Це не Україна для людей. І коли наш Президент повторив, просто за головою Російської Федерації, російська делегація організовувала там все, що відбувалося, слова про те, що геноцид, не він не може визнати, мені було не просто, гм, ну, люди, я знаю, що у всіх, хто тут сидить, у когось вдома є ця пам'ять. У когось бабуся, дідусь, тітка, у когось не народилися більше нащадки, у кожного є ця біда. І коли приїздить Президент твоєї країни, уявімо собі, що Голокост, який. До речі, теж узгоджувалася ця тема у ПАРЄ, і щоб напередодні приїздить Президент Ізраїлю і каже не голосуйте за це, порівняйте, будь ласка, чи це можливо, чи це цивілізовано, в принципі. Я вам ще скажу таке, навіщо він це сказав? Тому що на ранок, я- член політичного комітету ПАРЄ, прийшла на обговорення поправок. Так все, що робила російська делегація, вона намагалася в нашу резолюцію внести оцю цитату Президента. Ось для чого він це сказав. Хочу вам сказати, що це не вдалося. Тому що ми вилучили це, нас європейці підтримали. Але тільки заради цього він це сказав. І тому зараз я хочу сказати, що коли великий такий чоловік Президент твоєї країни іде за вірьовочкою за Путіним, таким собі невеличким, але потужнім диктатором. Як знаєте, на російських ярмарках ведмедів дресированих за собою водять. То це стидно. І коли ти розумієш, що це не Президент справді усієї країни, коли це, що це маріонетка, це жахливо. Це наша з вами трагедія. Я просто хочу добавити ще таке, що справді Янукович переміг, і треба очевидно визнати цю перемогу. Але він переміг з незначною більшістю голосів, він переміг в силу дуже багатьох обставин. В тому винна попередня влада. На жаль. Не маю часу про це говорити, я маю що про це сказати. Так саме він мав би зараз подумати про те, яку, вже говорили переді мною, про те, як це всіх людей об'єднати. Так він не просто про це не подумав, він іде по російських лекалах, які хочуть сделать нас своїми братіями, та ще не просто силою, через коліно, набивши там морди у парламенті, а ще зробити так, щоб нам з вами було дуже боляче. Щоби наша пам'ять була отак ногами витерта, щоб нас назвали націоналістами 300 разів, щоби все, що стосується наших родин, щоб все було кинуто так і розтоптано. Боляче, то ти принижений, і ти просто вже ніхто. Ось оце мета була приїзду і його політики.

ВЕДУЩИЙ: Нестор Шуфрич. Пожалуйста.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, нас зв'язують чудові стосунки особисті. Ми з вами дуже вдало провели заон, який фактично розкрив можливість розвитку вітчизняняного кіновиробництва. Багато чого в нас об'єднує, але чесно кажучи, меня трошки боляче було саме від вас чути слова, які м'яко кажучи, не зовсім відповідають правді. Я так м'яко говорю, із-за своєї великої поваги до вас.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Кажіть конкретніше, бо часу мало. Кажіть, як є.

Нестор ШУФРИЧ: Ну, якщо конкретно, мабуть, ви завчасно поїхали у Страсбург, як і трошки затримались,тому що в середу закінчилася робота Асамблеї, і голосування були як раз в середу. Тому багато чого ви, мабуть, не змогли особисто побачити. Але що ж відбулося?

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Я приїхала сьогодні.

Нестор ШУФРИЧ: Що відбулося? Всі решта повернулись ще в середу. Мабуть, я ж кажу трошки.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Депортували частину депутатів. Частина, яка представлена Регіонами і комуністами, посадили в чартер увечері і повезли сюди на голосування. Лишився один правий,і лишилася опозиційна частина працювати.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, це ж ваша справа, коли ви зі Страсбургу приїхали.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Моя справа, просто кажіть людям оцім правду.

Нестор ШУФРИЧ: Я ж хочу. Ну. Добре.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Ну, кажіть.

Нестор ШУФРИЧ: Ну, якщо правду, то правду.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Ну, давайте вже.

Нестор ШУФРИЧ: Засідання закінчилися ще в середу. Це правда. А наша делегація, наші депутати виїхали в понеділок, а пані Ольгу ми чекали в четвер. Ну, не важно. Питання в іншому, питання в іншому.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: На голосування я не їхала.

Нестор ШУФРИЧ: На минулому тижні, а ми дійсно вас чекали з великою любов'ю.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Та кажіть уже. Не тягніть кота за хвіст.

Нестор ШУФРИЧ: На минулому тижні представники опозиції заявили, ми ідемо блокувати Верховну Раду, щоб не дозволити, це ще було, ми іще спали тоді вдома.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Слухайте, ну ви за рибу, миза гроші. Повторюєте,що ми вже сьогодні казали. Питання ставте.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, ну я ж не перебивав. Ні, ні. От бачите, вам вже незручно, і ви мене перебиваєте. Тому що заклик до блокування Верховної Ради оголосила опозиція, але вийшло, Віталік, я правильно говорю? Спасибо. Але вийшло,як завжди. Хтось словом, а ви ділом. Пока они говорили, что они заблокируют, мы пошли и заблокировали. Мы просто вас опередили.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Да. Ми перші.

Нестор ШУФРИЧ: Да, такие методы борьбы. Ну, давайте посмотрим правде в глаза. Еще год назад нас реально в оппозиции было 172 депутата. Потому что Литвин с блоком был в вашей коалиции, и коммунисты были недалеко от вас. Но наши 170 депутатов, если что-то блокировали, так это мы блокировали. И мы по 2 месяца блокировали Верховный Совет, при этом морды никому не били. А вы попытались разблокировать. Полезли. Я извиняюсь, как получилось, так получилось. Но при этом, дымовые шашки - это было лишним. Теперь, пані Ольго, ви...

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Так з ким ви розмовляєте, скажіть.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, я з опозицією.

Олег ЛЯШКО: Скажіть це правді в очі.

Нестор ШУФРИЧ: пані Ольго, а зараз те, що ви сказали про національні гідність, про те, що ми маємо поважати один одного, принаймні, закордоном. Да як би ви не ставились до Януковича, там був Президент України. І коли Ющенко виступав в ПАРЕ, коли Ющенко виступав в ПАРЕ, депутати від Партії регіонів не уходили з засідання. Інше.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Слухай, Ющенко не продавав територію свою сусідам. Розумієте, яка різниця між вами.

Нестор ШУФРИЧ: Я зараз, пані Ольго, я зараз не буду згадувати про острів Зміїний. Я зараз чиновник, і в мене просто є межі, в межах яких я можу говорити. Але я би згадав про реальні втрати України під час президентство Ющенка. І останнє, і останнє, я би хотів, щоби коли ми говоримо, пані Ольго, я би хотів, щоб коли ви закордоном говорите про Україну, щоб ви дійсно представляли не певну політичну силу, а Україну в Парламентській Асамблеї Ради Європи. І мені дуже прикро, що замість того, щоб приїхати і втримати ваших колег, ви взяли і своїми діями, на жаль,зганьбили України ще й в ПАРЕ. Це мені прикро.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Припиніть демагогію, Нестор.

Виталий ПОРТНИКОВ: Скажу і вам, і вам непопулярну річ про голодомор. Розумію абсолютно ваш біль, що кожний з нас його дійсно має. Але коли ухвалювали постанову Верховної Ради України про голодомор, тоді прихильники закону, тоді прихильники президента, і Прем'єр-міністра раділи, що вони такий закон ухвалили більшістю голосів, і вважали, що це об'єднання нації. А такий закон, який стосується кожного українця ухвалюється всім парламентом. Він має бути так написаний, щоб за нього проголосували всі депутати Верховної Ради України. І ви не розуміли, що коли ви ухвалювали цей закон, доленосний для українського народу, так, що майже половина верховної ради проголосує проти нього, ми з вами будемо мати ту ситуацію, яку ми мали в Страсбурзі. І це серйозний урок для Партії регіонів. Коли ви зараз ухвалюєте рішення, які є доленосними для українського народу, скажімо, Причорноморський флот, і теж це робите більшістю голосів, вважаючи, що ви вже все вирішили, ви дочекаєтеся денонсації цих угод новою владою. І вам буде рівно так соромно, коли ця денонсація відбудеться, як сьогодні пані Ользі було соромно у Страсбурзі, тому що ви - не політичні діячі. Ви - тимчасові люди, які не думають про інтереси цієї країни. Всі депутати з луганська, Донецька, Харкова, Львова мали проголосувати за Закон «Про голодомор». І тому в ньому мали бути такі формулювання, які б влаштовували депутатів і Партії регіонів, і Блока Юлії Тимошенко, і Нашої України. Це те, що я казав, коли казав, що Віктор Ющенко розколював цю країну, і Віктор Янукович її розколює. От і все.

Олег ЛЯШКО: Хочу зауважити, пане Портніков, пане Портніков, дозвольте, це дуже важливо, пане Портніков, ти, ви - хороший журналіст, але в питаннях історії слабуєте. Голодомор ніколи не розколював українське суспільство. І найбільше людей загинуло на Харківщині від голодомору, на Донеччині, на Луганщині.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Олег, вибачте, якщо можна.

Олег ЛЯШКО: Коли ви кажете, що там мали бути написані формулювання, за які проголосувала Партія регіонів, вони ніколи не проголосували б.

ВЕДУЩИЙ: Правильно. Это то, что Портников и сказал. Формулировки раскалывать, а не...

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Джентльмени, дайте слово сказати.

Голос из студии: Брейк, пусть женщина скажет.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Про голодомор. Олег, він правий, бо він говорив зовсім про різні речі і не заперечує абсолютно. Я хочу сказати, що сталося в Страсбургу. Резолюції. Так я хочу сказати таке.

Нестор ШУФРИЧ: Как ты проголосовала в ПАРЕ лучше скажи.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Почекайте, скажу. Справа в тім, що для нас тема була принциповою. Ми її почали, коли ви внесли пропозиції. Про резолюцію. Вона називалася так: «Про необхідність засудження злочину голодомору в Україні 32-33 років». Ніяких роз'єднуючи мотивів не було. Для чого ми це зробили? Тому що ще у 2006 році Парламентській Асамблеї сказати, що був такий голодомор чи великий голод, - це було табу. Люди, 2006, 4 роки тому. Коли вони ухвалювали доповідь про злочини тоталітарних режимів. Навіть одним рядком ми не змогли внести згадку про цей злочин. І тому ми внесли цю пропозицію не для того щоби виділитися, зробитися жертвою номер 1, розвитися над іншими, як на нас потім стали говорити. А для того,щоб ця тема розкрилася, щоб про неї заговорили. Довго нам чекати не прийшлось. Через три місяці росіяни внесли зустрічне. Вони хотіли звісно розмити цю тему вони хотіли інакше її зробити, але ми добилися, що ця доповідь два роки гаряче обговорювалася. Там записані страшні речі в цій доповіді, маса думок, усі політичні спектри є, але все це нарешті відкрилося і росіянам на голосуванні. Почали говорити те, що раніше не говорилося, бо в них же Сталін був номер 2 в телевізійному телешоу, забула як називається «Имя Россия». Вони тоді про це говорили, що не треба так говорити. Вони сьогодні на дебатах кричали Сталін - диктатор, Сталін - злодій, Сталін убив. Вони визнали, що на території Росії теж. Хай, там будемо сперечатися українці жили чи хто. В Казахстані, Білорусії. Молдові, що все це було. Але в кожній країні цей злочин носив абсолютно свій характер. Сталін був злий геній, який використав цей, знаряддя вбивства голоду у кожній місцевості для своєї мети. І коли ми говорили про українців, то ми мали на увазі, та дайте, сказати ж, а? коли в 30 роки треба було вбити майбутню країну, державу українську. Вона мала постати, тому що ми мали приватну власність, через те, що в нас була еліта справжня, а не така як тепер. Вона була освічена і дуже розумна. Тоді коли українські комуністи теж були на стороні селянства, тому що вони вихідці були з цих сімей, коли церква була об'єднуючою. Йому треба було все це знищити. Тому що він воду будував Імперію. І саме чому такий спротив страшний і маніпуляція про те, що ми нібито там щось вимагали більше, ніж потрібно всі ці роки стояв. Тому що про цей злочин не треба було говорити в цьому ключі. Тому що йшлося про втрату суверенітету. І для росіян було принципово важливим, щоб саме зараз, коли Харківські є угоди, коли ми втрачаємо незалежність, щоб саме зараз нас «макнуть» у те, що нібито ми не добилися свого. А ми свого добилися. Тому що зараз вся Європа знає, що таке голодомор. І радикальні поправки вносили не ми, а вносили британці, які відкрили архіви і почитали. І оце те, чого ми домагались, а не те,і вшанувати пам'ять всіх, хто був вбитий Сталіним. Це те, чого ми домагались насправді. І нам треба було, щоб всі про це сказали. І росіяни також.

ВЕДУЩИЙ: Леонид Кожара.

Леонид КОЖАРА: Пані Ольго. Під час вашого виступу ви багато разів назвали слово цивілізований. От я хочу вас спитати, от коли ви і ваші колеги - депутати українського парламенту, коли Президент зайшов до зали Ради Європи, встали і пішли. От як ви думаєте, цивілізована Європа ваш вчинок як цивілізований оцінила? І друге, слухайте. А коли Юля Тимошенко, як лідер опозиції, звертається до цивілізованої Європи бойкотувати громадянина тієї ж країни Президента Януковича під час виступу. А проводити слухання по Україні, от в чому ваша цивілізованість. І друге. От ви кажете дуже артистично, емоційно про питання голодомору, але правда полягає в тому, що президент України 100%-во підтримав резолюцію Ради Європи. До речі, цю резолюцію розробляла вся Рада Європи, він підтримав позицію Європейського Союзу. Він прямо сказав, що голодомор - це був злочин проти українського народу, злочин проти людяності і це була величезна трагедія. Але ваша позиція , коли ви розробляли цю резолюцію полягала в тому, щоб протиставити трагедію українського народу трагедіям народу Росії, який так само постраждав, Казахстану, Білорусії. І та резолюція, яка сьогодні прийнята Радою Європи, вона дійсно об'єднує нас в цьому горі, а не роз'єднує. І Янукович ще раз це підтвердив. Так розкажіть про свою цивілізованість, давайте.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Пане Кожара, я к раз, я вам, ну, знаєте, принести документи, які ми подавали. Справа в тому, що оця теза про те, що ми хотіли назватися жертвою номер один а решту принизити, оця теза належить як раз росіянам, ось оце вона і є. я вам скажу.

ВЕДУЩИЙ: Ольга, все.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: напевне, вже варто завершити перепалку, правда?

ВЕДУЩИЙ: Пауза.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Так, дякую.

ВЕДУЩИЙ: Мы вернемся.

ВЕДУЩИЙ: Так, время остается, у нас еще есть. Поэтому Андрей Семенов, депутат Севастопольского городского совета, который к нам приехал от Партии регионов, прилетел. Ну, реакция в Севастополе предсказуемая, да?

Андрей СЕМЕНОВ: Савик. Ну, во-первых, я хочу поблагодарить вас за то, что пригласили на такое замечательное шоу. И сказать, вы знаете, вот такое замечательное шоу мы видим пять лет. Вы же понимаете, и наконец, вы хотите сегодня услышать, что происходит на местах. И что люди думают на местах, и о чем говорят на местах. И это очень важно. Вот вы понимаете, я смотрю на народных избранников, которые так великолепно высказываются и говорят, вот Олег, Вячеслав говорят о своей любви к Родине, к народу, к украинскому народу. Но вы согласитесь, так получилось. Вы понимаете, история так распорядилась, что Севастополь стал украинским городом русской славы. Согласитесь, это правда. И сегодня в Севастополе живет украинский народ, не смотря на то, что по национальности мы русские. Знаете. Это большая многонациональная семья. И сегодня, когда мы говорим о том, что Севастополю создают условия. Севастопольским семьям, севастопольцам создают условия для нормальной жизни, жизнедеятельности. Вы понимаете, и у наших коллег это вызывает, вы посмотрите, какие эмоции. Вот, где надо думать о народе. Когда людям создают условия для того, чтоб они работали, для того, чтоб они кормили своих детей. Вот о чем сегодня надо думать. И вот это вот любовь к народу. Вы знаете, Савик, я хочу сказать, что вот эту риторику мы слышали пять лет. Но согласитесь, надо было заниматься не риторикой, а надо было заниматься экономикой. И когда сегодня мы говорим о том, что Черноморский флот в Севастополе, - это, в первую очередь, экономика Севастополя. Вы ж понимаете, мы не говорим о политике. Черноморский флот сегодня в Севастополе вне политики. Мы работаем во всех направлениях. Но он не занимается политикой. Сегодня Черноморский флот занимается развитием, социально-экономическим развитием города Севастополя, сегодня он занимается культурным развитием, понимаете, он принимает участие в культурном развитии Севастополя. Вот о чем мы сегодня говорим. Мы сегодня говорим о том, что севастопольцы любят Черноморский флот. И мы не можем не любить, потому что это наша история. Вы знаете, вот мне приходит одна фраза Мусы Джалиля, когда он говорил: «Моя земля, ты часто горе видела людское, испытывала ль ты когда такой позор и варварство такое». Вы извините, мы 5 лет испытывали позор, мы пять лет испытывали варварство. Когда у нас Севастополь, это тот город, который дважды был стерт с лица Земли, хотели лишить истории, и лишили истории. Вы понимаете, загляните в учебники, загляните в учебники, какую историю сегодня учат наши дети.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, спасибо, Андрей. Спасибо. Я, и потому что есть еще одно важное, очень важное. Наверное, если б не все происходило в одну неделю. Это заявление Николая Азарова заслуживало бы отдельной программы. Вот давайте послушаем.

РЕПОРТАЖ: Николай АЗАРОВ: В цілому, дії попереднього уряду спричинили державі збитків розміром сто мільярдів гривень. І колишня Прем'єр-міністр, також посадові особи мають понести кримінальну відповідальність за це.

ВЕДУЩИЙ: У нас в студии Татьяна Ефименко, заместитель финансов Украины, пожалуйста. И Олег Ляшко. Сейчас мы услышим аргументы, да, потому что уголовная ответственность. То есть такого уровня воровство - уголовная ответственность. Вот, опишите нам это.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Начнем с того, что сегодняшняя дискуссия о бюджете, я не могу о ней не сказать несколько слов. Когда речь шла о том, что бюджет принимался мгновенно, бюджет принимался таким образом, что никто не видел, не слышал о том что какие цифры в него включены. Уважаемые дамы и господа, скажите пожалуйста, у нас в прошлом году был разработан бюджет. Этот бюджет вносился в зал Верховной Рады, этот бюджет мог быть подписан до выборов Президентом Украины. Почему же он не был подписан? Почему же он не был реализован в 2010 году? И поэтому естественно, когда победил президент Виктор Янукович то самая главная проблема, которая действительно тормозила развитие экономики страны, была та, которая была связана с отсутствием бюджета в стране. И поэтому те форс-мажорные обстоятельства, которые были связаны с принятием бюджета, в самом деле, носили антикризисный характер. Теперь по поводу основного вопроса, который вы задали. Я считаю, что корень вообще всей проблемы лежит совсем даже не в каких-то текущих событиях или в недавних событиях. Корень лежит в том, что в 2008 году правительство в лице премьер-министра объявило о том, что Украину не коснется экономический кризис. И приняв соответствующие показатели бюджета.

ВЕДУЩИЙ: Но за это не привлекают к уголовной ответственности.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Извините, я дайте скажу два слова. Мы до уголовной ответственности дойдем. Взяв, ну, мы же аудитория, которая обсуждает эту проблему. И так, было принято решение о том, чтобы запланировать соответствующие показатели на 9 год с ростом, а в итоге мы получили беспрецедентное падение. Поэтому в 9 году затраты были разогнаны под этот рост. И фактически придя в 2010 году к анализу того, что же нам досталось от предыдущего правительства, мы обнаружили о том, что 100 миллиардов это те затраты, которые сегодня, действительно, нужно покрыть какими-то обстоятельствами, которые связаны с дополнительными заимствованиями, заполнительными заимствованиями, с дополнительными доходами и так далее. И так, из чего же они состоят эти сто миллиардов? Местные бюджеты. Мы с вами знаем о том, что местные бюджеты и их экономическая база, финансовая база - это незыблемые вещи, вообще-то, местного самоуправления. Демократия в стране. Из местных бюджетов было просто изъято без суда и следствия 7 миллиардов гривен, и направлено на различные цели. На какие цели? На цели, связанные с расходом государственного бюджета, что в принципе, само по себе не должно было состояться. Вот «куди?» - отдельный вопрос.

ВЕДУЩИЙ: Так, давайте, у нас очень мало времени.

Татьяна ЕФИМЕНКО: 50 миллионов, 50 миллиардов налога на добавленную стоимость. Это та сумма, которая сегодня образовалась в качестве так называемого финансового навеса, который нужно выплатить из тех средств, которыми располагает нынешний бюджет. Это следующий долг. 16 миллиардов. Это те деньги, которые были расходованы на покрытие дефицита пенсионного бюджета. Подождите. Подождите, подождите.

ВЕДУЩИЙ: Скажите ну, правда, уголовная ответственность - это серьезно для Премьер-министра. А время у нас очень мало.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Значит, уголовная ответственность - это сфера деятельности прокуратуры. Поэтому я бы хотела, что бы по поводу уголовной ответственности здесь бы ответили представители прокуратуры. Я могу сказать только одно, что нынче известно только то, что по 3 миллиардам затрат, которые связанные с реализацией Киотского протокола, действительно, уже прокуратура обнародовала уже соответствующие позиции о том, что возбуждено уголовное дело.

ВЕДУЩИЙ: А эти деньги, они откуда пришли? Эти три миллиарда?

Давид ЖВАНИЯ: По Киотскому соглашению.

ВЕДУЩИЙ: По Киотскому соглашению? Это бюджетные деньги?

Татьяна ЕФИМЕНКО: Деньги пришли, и сейчас прокуратура обнародовала то обстоятельство, что они были расходованы не по назначению. Поэтому я еще раз хочу подчеркнуть, что то, что связано с криминальной ответственностью - это позиция силовых органов и прокуратуры.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо большое. Олег Ляшко. Спасибо.

Олег ЛЯШКО: Дякую. Знаєте, коли Азаров робить такі заяви про те, що Тимошенко начебто там украла сто мільярдів, і тому її треба притягнути до відповідальності, то це я к в тому анекдоті. Відкриваєш перший конверт, вали все на попередника, да? А зараз це особливо. Коли, з одного боку, зраджують інтереси України та віддають Росії частину території України, то щоб перебити одну оцю новину, придумують ще більш масштабні. Я знаю досить тривалий час Тетяну Іванівну. Вона й в попередньому уряді працювала заступником Міністра фінансів. Досить професійна людина. І тому мене дивує, чому професіонала присилають на політичну дискусію, нехай би там сам пан Азаров прийшов би і розказав, де Тимошенко вкрала сто мільярдів. Як ми бачимо з відповіді пані Єфименко, вона не може відповісти на це питання. Що до Генеральної Прокуратури, яка начебто порушила там кримінальну начебто справу. Я хочу нагадати, що в 2005 році Генеральна Прокуратура порушувала карні справи за фактом відмивання, вкрадення мільярду коштів в «Укрзалізниці», які в підсумку пішли на виборчу кампанію Януковича. По сьогоднішній день, хтось відповів? От вам і вся Генеральна Прокуратура. І останнє що до бюджету. Я працюю заступником голови бюджетного комітету Верховної Ради з 2007 року. Пан Нестор до обрання Міністром теж був членом цього комітету. Він знає наші дискусії по бюджету 2007, 8, 9 років. Уперше в 2010 році ми зіткнулися із ситуацією, як приймався бюджет. Опозиція була абсолютно позбавлена можливості. Отут представники от опозиції, члени бюджетного комітету пан Куліков. Опозиція була абсолютно позбавлена можливості подати хоча б одну пропозицію. Коли Тимошенко була Прем'єр-міністром, члени бюджетного комітету від Партії регіонів, ми сиділи до ранку, обговорювали всі їхні пропозиції, якісь навіть враховували, якісь відхиляли, але це була дискусія, це було обговорення. Що зробила влада нинішнього разу. Як вони приймали бюджет? Коли Тетяна Іванівна каже, чого ви не прийняли бюджет, подивіться в стенограму, чому не прийняли, бо за бюджет не голосувала Партія регіонів. За бюджет, який подала Тимошенко, фракція комуністів. От саме тому і не прийняли. У понеділок, напередодні за день до голосування, вносить бюджет до Верховної Ради. У вівторок на 8 годину ранку призначають засідання бюджетного комітету, до 9 години - бюджетний комітет без присутності представників опозиції прийняли рішення прийняти бюджет в цілому, і за 10 хвилин його розглядають в залі Верховної Ради. Що ж це за бюджет, Тетяна Іванівна, послухайте, що ж це за бюджет.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Апрель на дворе.

ВЕДУЩИЙ: Апрель на дворе. Вот есть мнение, что лучше принятый так бюджет, чем вообще без бюджета.

Олег ЛЯШКО: Азаров, коли його представляли, коли він балотувався на посаду Прем'єр-міністра, коли його представляли, він обіцяв знести бюджет до 11 квітня. Якби він виконав цю обіцянку уніс до бюджет до 11 квітня, а не 26 квітня, то ми мали б змогу тиждень-два розглянути цей бюджет.

Нестор ШУФРИЧ: 30 миллиардов. Людям надо правду говорить.

Олег ЛЯШКО: Я хочу сказати для людей, хто ще не спить, що це за бюджет.

ВЕДУЩИЙ: Олег, Нестор говорите.

Олег ЛЯШКО: В цьому бюджет не має виконання ніяких передвиборчих обіцянок.

Нестор ШУФРИЧ: Олег, невозможно было принять. Люди добрые, я хочу, чтоб вы знали ч в чем проблема. Нельзя было принять бюджет, потому что в нем была дырка 30 миллиардов гривен. Так вот чтоб вы знали. После того, как сняли цену на газ, этот дефицит, к счастью удалось нам убрать, остался еще дефицит 5% от ВВП. Но эти 30 миллиардов гривен, которыми мы должны были заплатить за газ в этом году по ценам первого квартала, убивал государственный бюджет. И приняли бюджет.

Олег ЛЯШКО: Несторе, ви зараз прийняли бюджет, у якому 200 мільярдів, і тим не менше, ви за 10 хвилин проголосували і прийняли цей бюджет, не давши можливості навіть обговорити.

Нестор ШУФРИЧ: Олег.

Олег ЛЯШКО: я хотів би, Нестор, ви багато говорите про любов до людей, дозвольте я скажу, як ви любите цих людей. Ветерани війни, учасники війни. Ось 9 травня всі будемо вітати, як Оля правильно сказала, один тільки раз у рік згадуємо про цих ветеранів. Уряд Азарова скасував постанову Тимошенко, яким було передбачено виплати ветеранам в обсязі 5 тисяч гривень одноразової допомоги. Уряд Азарова скасував цю постанову.

Нестор ШУФРИЧ: Потому, что не за законом.

Олег ЛЯШКО: І ветеранам виплачують лише по тисячі гривень. Далі, засоби швидкої дії, автомобілі для інвалідів, передбачено менше, ніж минулого року.

ВЕДУЩИЙ: Олег, все хватит, Олег.

Олег ЛЯШКО: Янукович 26 квітня їде на Чорнобильську АЕС і розказує, як він дбатиме про чорнобильців, 2010 року передбачено менше коштів реально, ніж було передбачено минулого року. На захист чорнобильців.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Ну, ясно.

Олег ЛЯШКО: Тобто реально. Ні Янукович, ні уряд Азарова не виконують тих обіцянок, які вони давали перед виборами.

ВЕДУЩИЙ: Хорошо.

Олег ЛЯШКО: Оце та правда, яку мають знати люди, я думаю.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, пока еще есть время. Следующий бюджет они уже будут формировать, уже правительство будет, так.

Нестор ШУФРИЧ: Обратите внимание, Савик, подскажите, Партия регионов виновата всегда. В какой либо позиции мы виноваты за то, что не голосовали за бюджет в так званой коалиции. Мы сейчас вас не просили голосовать. Мы вас просили шашки не поджигать.

Олег ЛЯШКО: Ви не дали нам можливості навіть розглянути його.

Нестор ШУФРИЧ: Поэтому давайте.

ВЕДУЩИЙ: МЫ посвятим программу теме бюджета. Все.

Нестор ШУФРИЧ: Кто виноват вам, что вы в 8 утра проспали и не пришли на бюджетный комитет?

ВЕДУЩИЙ: нет да, не надо влезать. Хорошо, давайте переголосовываем. Отношения с Россией сегодня - это выгодное сотрудничество, либо сдача национальных интересов. Как говорит власть: выгодное сотрудничество, или сдача национальных интересов. Этот вопрос мы переголосовываем. И сравним, поменялась ли ваша точка зрения. 27, 37,56, 68, 77 пожалуйста. 56, 68. Что? Номер 77 еще раз, пожалуйста. 68 и 77 еще раз, пожалуйста. Нажмите еще раз. Номер 68. Так смотрим, посмотрим, изменилось ли что-то. Это то, что было, да, это то, что было. 68:32. А сейчас смотрим. Изменилось ли? Да. Сейчас на 11% стало меньше тех, кто считает, что это выгодное сотрудничество. Сейчас смотрим, что случилось с молодежью. Она на 78% была уверенна, тогда она была, вот сейчас мы увидим. И изменилась ли она. Вот там это была группа. Вот это как было. Нет, а было 78%, а сейчас стало 35%. Да, значит. Молодежь 65 % стала, 78% - было. Молодежь нас сейчас воспринимает. Хотя в большинстве все равно считает, что это выгодное сотрудничество. А сейчас смотрим те люди, которые считали, большая группа, это частный сектор, который считал, что это сдача национальных интересов, таких было 44. Было 44 а стало 50. Их стало больше. Вот частный сектор 50:50. Вот итог программы. У нас сегодня есть только максимум, то, что, фраза, человек, которые вызвали максимальное доверие со стороны нашей аудитории.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Всім своїм виглядом я тут уособлювала роль та місце жінки в українській політиці, особливо в теперішній владі. Їй цілують руку, сажають в красиве крісло, і далі вона мовчить.

ВЕДУЩИЙ: Эта фраза Ольги Герасимьюк вызвала максимальную поддержку. Нету у нас сегодня раскола. Сегодня никто не расколол страну. Значит, как мы работаем на следующей недели. Понедельник, вторник мы не работаем, среда - матч «Шахтер» - «Динамо» Киев, четверг 19:30 у нас абсолютно душераздирающая программа. У нас с режиссером и актрисой Верой Глагольевой, которая представила фильм «Одна война». Душераздирающая программа. Это о судьбе женщин родивших детей от немецких солдатов, офицеров. Это и тех детей, это просто совершенно. А 7 мая вместе с Тиной Кароль, которая будет делать абсолютно специально большую программу. Связь со всеми городами, расскажем. Как идет подготовка к 9 мая и обсудим здесь 65 лет истории. А сейчас моя любимая джаз - бенд, которая вдохновлялась на протяжении 4 часов, и сейчас нам исполнит фантазию на тему российско-украинских отношений

Борис НЕМЦОВ: Второго места не бывает.

ВЕДУЩИЙ: В политике. Мирослав Сеник, председатель Львовского областного совета, член партии «Наша Украина». Ольга Герасемюк, народный депутат «НУ-НС». Юрий Дрымчак, народный депутат «НУ-НС». Тарас Стецькив, народный депутат, «Ну-НС». Владимир Яворивский, БЮТ. И мой коллега Виталий Портников. Владислав Забарский, «Партия Регионов». Леонид Казаров, «Партия Регионов», Владислав Лукьянов, «Партия Регионов». Андрей Семенов, депутат Севастопольского городского Совета. Александр Пасхавер, экономический эксперт и не только. Владимир Фесенко, политолог. И Кирилл Куликов подошел.

Значит, на этой недели было много очень важных и ярких событий. Яркие все помнят - важные не все понимают. Поэтому в этой программе мы попытаемся и показать и объяснить. Драться не будем, правда? Хватило вторника. Давайте вспомним!

РЕПОРТАЖ: Из Верховной Рады - драка. Ратификация «Харківських угод».

ВЕДУЩИЙ: Очень многие простые люди, с которыми мне пришлось беседовать на этой недели, очень многим было очень стыдно за страну, и за себя. Поэтому давайте попытаемся каким-то образом реабилитировать Парламент и политику Украины. Мы задали вопрос нашей аудитории, который мы переголосуем, именно исходя из причин, которые создали такую ситуацию - это «Харьковское соглашение». Значит, отношение с Россией сегодня - это, как говорит власть - «Выгодное сотрудничество», или «Сдача национальных интересов», как говорит оппозиция. 68% - считают, что это выгодное сотрудничество. Вот сейчас, перед программой было это голосование. Кто в основном считает, что это выгодное сотрудничество? Какая часть народа? А наша аудитория представляет народ Украины по всем параметрам социологии. Значит, молодежь - 18-29 - 78% считает, что это выгодное сотрудничество. А вот кто считает, что это сдача национальных интересов в основном, в основном это люди, которые работают в частном секторе. 56% - считают, что это сдача национальных интересов. А, простите, 44%. Все равно меньшинство, но 44%. Это я не заметил, простите меня. Значит, дальше давайте я сразу приглашу Нестора Шуфрича к микрофону. Мы еще один вопрос задали аудитории, т.к. на этой недели звучали угрозы возбуждения уголовных дел, как по экономическим вопросам, так и по событиям в Верховной Раде, мы задали вопрос нашей аудитории. Уголовные дела против оппозиции, это политические репрессии или торжество закона? 57% - считают, что это могут быть политические репрессии. Так вот скажите. С вашей точки зрения, Вы были, Вы там тушили пожар в Раде. Как Вы считаете, наказывать надо тех депутатов, которые спровоцировали, или и тех же депутатов, которые били? Т.е., депутатов Партии Регионов?

Нестор ШУФРИЧ: Савик, мне очень жаль, что сегодня 30 апреля, мы вынуждены обсуждать именно эту проблему. И жаль, и честно говоря, стыдно. Стыдно за нашу политику. Потому что сегодлня очень славный день в истории нашей страны. 30 апреля 1945 года был штурмом взят Рейстах. Алексей Береста, Михаил Егоров, сержант Кантари водрузили над Рейстахом знамя победы. Это произошло приблизительно в это время. В 21.40. Я думаю, что наши ветераны, те, кто добился для нас с Вами этой победы, те, которые дали нам возможность жить. Те, славные 65 лет назад. Сегодня заслуживают того, чтобы мы их поприветствовали. Наверное, они заслуживают того, Савик, чтобы о них стоя в этой студии и участники нашей программы и гости, поприветствовали тех, кто отдал свои жизни, отдал свое здоровье за то, что мы сегодня в том числе, могли здесь вести эту дискуссию. Давайте поприветствуем наших ветеранов! Спасибо большое. У нас начинаются, великие торжества, великие праздники. И я надеюсь, что никто не будет проводить параллели, но Вы знаете, наверное, каким-то кощунством было, такая слабая, но все же попытка поджечь украинский Парламент. В виде шашки, которые были изъяты пожарными, которые находились на боевом дежурстве и постоянно находятся в Верховном Совете Украины, которые были, наверное, в первые в истории парламентаризма Украины допущены в зал, где заседают народные депутаты Украины. На Ваших съемках, кстати, было видно, как один из старших сержантов, буквально разрывал этот стяг и доставал из-под него дымовую шашку. Было изъято три дымовых шашки. Они, соответственно, переданы в правоохранительные органы и ведется расследование. Что касается, что надо делать. Конечно, надо дать этому оценку. Если мы привяжемся формально к Уголовному кодексу, то это хулиганство. Банальное хулиганство, которое могло иметь тяжелые последствия, если бы Верховный Совет не смог работать в этот день. Но вопреки усилиям, так, званных, оппозиционеров, Верховный Совет работал, ратифицировал историческое соглашение и принял очень важный документ для жизни нашей страны «Бюджет-2010». Что касается драки, в любой драки есть две стороны. И кто победил, а кто проиграл определить очень сложно. Но присутствие яиц, уже как бы в верховном Совете, к сожалению, стало привычным делом - это не первый раз мы уже такое наблюдаем. Но опять же. Давайте сравним две оппозиции. Партия Регионов, когда была в оппозиции. Да, мы тоже блокировали, но мы блокировали шариками. Это было, где-то смешно, а где-то красиво. Но мы два месяца нашими шариками заблокировали Верховный Совет и сорвали на Бухарестском Саммите НАТО присоединение Украины к плану ПДЧ. Вот такая была оппозиция, так она боролась и так она добивалась результатов. А что вот эти горе-оппозиционеры? Разнесли пол зала Верховного Совета и уничтожили имущество? Опозорили снова Украину на весь мир? Снова на нас пальцем тыкают и говорят: «вот смотрите, украинцы снова устроили ледовое побоище, или дымовое побоище», как его сейчас называют. А сейчас разбираются, кто кому больше пятак начесал. Но, тот, кто занес дымовую шашку, тот, кто ее бросил - он посягнул на парламентаризм, на настоящую демократию и, безусловно, этому должна быть дана оценка. Хотя бы из-за того, чтобы в следующий раз, кому-то неповадно было бросить уже гранату.

ВЕДУЩИЙ: Владимир ЯВОРИВСКИЙ.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Шановний Несторе! Ну, по-перше, я відразу хотів би кинути репліку про те, що на Бухарестському саміті ніхто Україну не збирався приймати до НАТО і Ви це прекрасно знаєте. І Ваші шарики, яки потім піднялися туди до люстри, вони абсолютно нічого не вирішували, але6 я не про те. Коли Ви були в опозиції тривалий час, я мушу чесно визнати, Ви були дуже яскравим опозиціонером і таким залишаєтесь. Що Ви виробляли, Несторе, в опозиції? Вся Україна знає, даруйте, навіть маленькі прищики на Вашій спині, що Ви робили в 2004 році у ЦВК? Пригадуєте ці кадри, які пройшли? Ви, якось, з'їздили по обличчю сьогоднішньому керівнику Адміністрації Льовочкіну. І Ви сьогодні розповідаєте, такий весь благосний. Більше того, вносити пропозицію про те, що зараз, якщо люди будуть йти на якийсь мітинг, щоб їх обшукували всіх. Що з Вами сталося, Несторе? Ви ж такий був яскравий, який весь буйний, славу на цьому заробили - прийшли до влади і помінявся весь. Що ж це було таке? Ну, поясніть мені по-людські.

Нестор ШУФРИЧ: Пане Володимиру! Я не менше помінявся, ніж Ви, коли, якщо не помиляюся...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Про себе.

Нестор ШУФРИЧ: Ні, ні, ні. Так Ви ж про мене, пане Володимиру, Ви ж про мене...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Я Вам поставив питання, не чіпляйтесь мене, я ні при чому.

Нестор ШУФРИЧ: Або у мене тут, щось негаразд... Тому, я прошу Вас, пане Володимиру, я ж добре все чув. Ви говорили про мене. Так, навряд чи я так помінявся, як Ви, якій в 1987 році отримав премію ЦК Ленінського Комсомолу...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ:...Ви вже п'ять років те саме повторюєте, не прочитавши жодного мого рядка. І Ви постійно повторюєте ту саму нісенітницю. ТО Ви мене поетом обзиваєте, ну, Нестор, я ж ніколи в житті віршів не писав. Не ганьбить себе, Ви ж міністр.

Нестор ШУФРИЧ: Ви ж письменник. Пане Володимиру, Ви письменник. Видатний радянський письменник. І Ви лауреат премії Ленінського Комсомолу і Тараса Григоровича Шевченко...

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Ну, нащо це зараз. Я ніколи не був Лауреатом Комсомольської премії. Ну, не брешите...

Нестор ШУФРИЧ: А Шевченко?

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: А Шевченко - це державна Національна премія, яку я отримав за документальну повість. Що Ви ще від мене хочете?

Нестор ШУФРИЧ: Пане, Володимир...

ВЕДУЩИЙ: Кирилл Куликов.

Нестор ШУФРИЧ: Секунду. Пане Володимиру, Ви знаєте, ми говорили про те, хто і як має мінятися. Так от уявіть собі, що партійний лідер, Лауреат Шевченківської премії, потім стає демократом. От це людина помінялася. А стосовно мене, я Вам хочу сказати дуже просто. Я, до речі, Вам цитував минулий раз, ні Ваші вірші, а цитати з ваших поем, де Ви говорили, що «Русчина найкраща в світі сила - це комуністична партія».

ВЕДУЩИЙ: Подождите, вопрос. Кирилл. Одну секундочку. Кирилл Куликов. А у меня к господину Яворивскому совсем другой вопрос. Писатель, возвышенная натура, почему Вы бросали яйца в спикера?

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Я не попав і дуже шкодую.

Нестор ШУФРИЧ: Але, пане Володимиру, я зараз Вам відповім на Ваше запитання. Ви знаєте? Ми дійсно, були в опозицією, і результативною опозицією. І в Бухаресті, тут не треба людей вводити в оману не вирішувалося питання приєднання України до НАТО, а приєднання України до плану ПДЧ. І, якраз це питання, в тому числі і зусиллям нашого протистояння в Парламенті, було знято. І на Бухарестському саміті визнали, що Україна не повинна вступати в НАТО і це питання було знято раз і назавжди. І це була велика перемога тодішньої опозиції. Це перше. Зараз, по-друге. Що до подальших перемог опозиції, це те, що ми зараз втілюємо в Бюджеті на 2010 рік. Ви нас звинувачували, що ми не піднімемо ні зарплати, ні пенсії, що це просто PR. Так от, я Вам хочу зараз сказати, пане Володимиру, що Ви нам заартачили з минулого року «Дірку» в 100 мільярдів гривен. Ми прийняли Бюджет - 100 мільярдів, навіть, більше. 100 мільярдів гривен. МИ прийняли бюджет зі страшними збитками. Сьогодні я хочу довести, я цим пишаюся. Піднята зарплата тим, хто зараз йде рятувати людей, хто пірнає у воду і йде в огонь. Знаєте, за які кошти Ви примушували рятувальників іти захищати життя людей? За 1200 гривен солдатики, сержантики міністерства з питань надзвичайних ситуацій змушені були йти рятувати людей. І вони це робили, тому що це вони робили не за гроші. Вони робили це, тому що це був їх обов'язок. А ці зарплати були їм встановлені при уряді Януковича в 2007 році. І з того часу Ви їх зробили біднішими в два рази. І зараз ми добавили рятувальникам по 400 гривен зарплати, щоб хоч частково вирівняти цю несправедливість. От це то, як Ви працювали. Ви знищили Україну. Ви представник тодішньої влади, і Ви зараз смієтесь з того що ви зробили з Україною? Ви знаєте, нам не смішно. Як і нам не було смішно за те, що ми дивилися у вівторок.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Я одну секунду. Нестор, я хочу сказати, що фактично за 18-19 років, які б в нас ці Президенти не були, ми до них маємо різні претензії. Ален вони за ці роки не зробили стільки шкоди, і не здали стільки національних інтересів, як ваш уряд сьогодні і ваша влада за 50 днів перебування при владі. От у чому річ, от про що говорити. А те, що Вам залишили - не треба було іти у владу, якщо ви знали, що така бездарн6а влада і вам залишає таки борги. Чому Ви йшли в цю владу?

Нестор ШУФРИЧ: Пане Володимир, я...

ВЕДУЩИЙ: Господин Шуфрич, после паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Министр по вопросам чрезвычайных ситуаций Нестор Шуфрич у микрофона. На вопрос Владимира Яворивского, про сдачу национальных интересов.

Нестор ШУФРИЧ: Пане Володимиру, от ми зараз з'ясували, що ми з нашими шариками вийшли краще і більш ефективною опозицією, ніж ви, з вашими димовими шашками и всеми вашими яйцеметателями. Теперь вопрос следующий. Скажите, мы власть, так получилось, мы власть народ поддержал нас, доверил нам. Вы сказали, что нами были преданы национальные интересы, Вы говорили про нашего лидера. Мы в отличие от вас не отрекаемся от своих руководителей. Вот мы, как вместе начали идти, вначале 2000-х, так мы и идем до сегодняшнего дня. Это у вас, там, где вы, там скандал. Во власти у вас скандал был на следующий день, причем в неделю по несколько раз. Теперь в оппозиции снова скандалы. Но видно вы по-другому не умеете. Ну, что ж. Будем вас любить такими, какие вы есть. Но скажи те мне, где сдача национальных интересов? Я готов здесь дискутировать с Вами и не уходить от ответов. Только конкретно. Принятие Бюджета на 2010 год - это сдача национальный интересов?

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Несторе, давайте цю дискусію трошки продовжимо. Не виконано жодного зобов'язання Януковича про збільшення виплат людей і таке інше. Немає нічого. Збільшено тільки для утримання влади і забезпечення інтересів олігархів. Більше того, Кабінет міністрів взяв на себе зобов'язання про те, що можна не звертати уваги на закони, а приймати самім рішення. Я завершую...

ВЕДУЩИЙ: Господин Яворивский.

Нестор ШУФРИЧ: Вы, народный депутат Украины...

ВЕДУЩИЙ: Секунду...

Олег ЛЯШКО: Нестор, давайте з Яворівського на Ляшка, я - заступник голови бюджетного комітету...

ВЕДУЩИЙ: Мы сейчас не про бюджет...

Нестор ШУФРИЧ: ...з 1 квітня цим законом, яка встановлена мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія, пане Володимир, скажіть мені. Тише, не подсказывайте! Мінімальна зарплата та мінімальна пенсія, яка зараз у громадян України? Ви депутат Верховної Ради України, скажіть мені будь ласка.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Ви розбили цю пенсію і додаєте по 10-15 гривен, додаєте впродовж всього року. Ось, що прийнято.

Нестор ШУФРИЧ: Вот такая была власть. Они даже не знают, какую они определяют зарплату и пенсию.

Олег ЛЯШКО: Несторе, Ви народний депутат України. А знаєте Ви, яка область в Україні друга по величині? Ви міністр МЧС.

Нестор ШУФРИЧ: Територіально чи...

Олег ЛЯШКО: так, територіально. Яка область?

Нестор ШУФРИЧ: На першому Донецька, на другому Львовська...

Олег ЛЯШКО: Ні, неправильно. На першому Одеська, на другому Чернігівська по площі. По населення давайте поговоримо, тобто Ви задаєте... питання по бюджету.

Нестор ШУФРИЧ: По населення, друже мій, ми говоримо про кількість наших громадян...

Олег ЛЯШКО: Несторе, давайте говорити про те, що Ви своїм, як кажете, рятувальникам на 400 гривен підняли, а забрали і не дали чорнобильцям, ветеранам війни, пенсіонерам , багатодітним тощо. У нас же країна не тільки рятувальників, при всієї повазі до цієї важливої професії. Ви ж обіцяли дати не тільки рятувальникам, а всім. Давайте, говорити про це професійно. А Ви Яворівського питаєте про мінімальну зарплату.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: А можно я им про зарплату скажу? Савик!

ВЕДУЩИЙ: Сейчас.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Ми Вас проінформували про одну просту річ. В цьому році в бюджет було додано 22 мільярди на те, щоб підвищити мінімальні соціальні стандарти. 6 мільярдів було додано для того, щоб виплачувати додатково соціальні забезпечення малозабезпеченим сім'ям. Ітого - 28 мільярдів. Якщо Ви не можете уважно прочитати бюджет, то дивиться цей документ, який визначає економічне життя країни.

Олег ЛЯШКО: Подождите! Ви за десять хвилин прийняли бюджет.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: На отримання влади витрати були зменшити на півмільярда. Було скорочено 22 тисячі посадовців і 13...

Олег ЛЯШКО: У Вас скорочена зарплата Януковичу вдвічі, так? За рахунок, яких коштів він будує яхт-клуб в Міжгір'ї, якщо в нього вдвічі скорочена зарплата.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Я хотів би сказати, що у Міжгір'ї яхт-клубу немає. Так, що не треба «ля-ля».

ВЕДУЩИЙ: Значит смотрите. Мы начали тему, а Вы перешли на тему бюджета, потому что вам так нравится. А мы начали с темы того, что произошло во вторник. Я просто объясню почему. Мы задали вопрос нашей аудитории. Готовы ли вы принять участие в акциях протеста? 47% - готовы принимать участие в акциях протеста.

Нестор ШУФРИЧ: Из этих 47%, сколько сторонников Януковича? А сколько сторонников оппозиции?

ВЕДУЩИЙ: Пожалуйста, сейчас смотрим . Поэтому мы поднимаем этот вопрос. Потому что вторник всех взбудоражил, всю страну. Поэтому мы о нем и говорим. Вот. Януковича 26% всего лишь, готовы участвовать в акциях протеста.

Нестор ШУФРИЧ: Из 47%.

ВЕДУЩИЙ: Нет, всего. 72% избирателей Тимошенко готовы участвовать в акциях протеста. Я понимаю в защиту Януковича и в защиту Тимошенко

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ответ, собственно понятен. То, что может делать Тимошенко - это только протестовать, только оппозиционировать, только вводить в деструкцию, только разворовывать бюджет, только приводить коллапсы в экономику. Нынешняя власть, начинает работать, и это видят избиратели, и видит аудитория. Ответ абсолютно понятный.

Олег ЛЯШКО: А чого Ви не можете трохи простіше говорити, нинішня влада працює, бо за 50 днів роздали те, що 20 років здобували.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Можна я особисто скажу Ляшку...

Нестор ШУФРИЧ: ... спекуляций во время выборов. Я сейчас многое не буду вспоминать, что обещали вы на выборах и то, что забыли сделать. Но, одно из главных обещаний Виктора Федоровича Януковича, а именно. Что в 2010 году 1 декабря, впервые выровняются три основных показателя, которые определяют уровень социального обеспечения в стране. А именно, прожиточный минимум, минимальная заработная плата и минимальная пенсия выровняются и будут составлять 922 гривны. И это успех Януковича. Это то, что он обещал, а ему никто не верил. И это означает, что сегодня, уже в этом году, наши пенсионеры получат более тысячи гривен пенсию, по сравнению с тем, которую, к сожалению, не додавали в прошлом году. И это действительно успех. И это то, что вас сегодня выводит на улицу, потому что вы понимаете, что команда Януковича действительно поможет людям жить лучше. И тогда на вас всем будет просто наплевать.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, господин Шуфрич, спасибо. Вячеслав Кириленко.

Олег ЛЯШКО: Несторе. Не кажіть про успіхи, бо 922 гривні, про які ви говорите, ви плануєте зробити з 1 грудня. До 1 грудня ще дожити треба, а так як ви працюєте, я боюся, що ці 922 гривні дадуть, а 9 тисяч гривен заберуть, внаслідок інфляції, виростання цін тощо. Нема ще успіху.

Нестор ШУФРИЧ: Олеже, у вас за останні три роки вийшло, ну просто офігітельно. И потому, мы сегодня находимся здесь, а вы находитесь там. И я думаю, что...

Олег ЛЯШКО: Будемо сподіватися не надовго.

Нестор ШУФРИЧ: Я думаю, что там вы уже очень надолго, поверь мне.

ВЕДУЩИЙ: Вячеслав Кириленко. Вот Нестор Шуфрич сказал, я так понял, что в принципе наказывать нужно того человека, который пронес и бродил дымовую шашку.

ВЕДУЩИЙ: Вячеслав КИРИЛЕНКО. Нестор Шуфрич, напевно щось знає, що ніхто не знає. І коли відбудеться знає, тому він знає, хто ввійшов і куди. Я не знаю, що по шашки, але я можу сказати декілька абсолютно очевидних речей. Перша річ. На початку того горе-засідання, цього «чорного вівторка» зареєструвалося 211 народних депутатів. Засідання не мало право бути розпочато. Наступне. Ніяких фізично 236 депутатів, які проголосували за цю ратифікацію присутніми у залі не були. Більше того, станом вже на сьогодні чітко відомо, що щонайменше три народних депутат від Партії регіонів, по суті, підтвердили, що їх не було на засіданні. Пан Ківалов - раз, був на парламентській асамблеї Ради Європи. Пан Головатий - два, був там же. Пан Сухий - голова Тернопільської облдержадміністрації, сказав, що був у місті Підгайці і не голосував за цю зраду, як він абсолютно закономірно і справедливо висловився. От ми вже маємо 233. А я стверджую, що ще порядку 40 народних депутатів від Партії регіонів ті інших коаліційних фракцій, на момент голосування були відсутніми біля своїх депутатських пультів. Чому? Тому що, вони весь цей час із застосуванням фізичної сили намагалися витиснути фракції меншості, тобто, парламентську опозицію із своїх секторів. Звідси і сутичка, звідси і бійка. І я хочу сказати, що зараз тут не місце рахувати в кого більше синців. Ми всі мужчини, тепер синці стали невід'ємним атрибутом парламентської єдності с приходом до влади Партії регіонів. Ясна річ, що ми будемо відстоювати свою гідність, честь і достоїнство стільки разів, скільки буде потрібно. Але я хочу сказати, що ніде в практиці цивілізованого Парламенту жодної країни немає такого, щоби парламентська більшість не дискутували с парламентською меншістю, а заздалегідь сказала, що ви хлопці в цей день нічого «не зловити» взагалі, тому що ми вместе с Госдумой Российской Федерации повинні водночас синхронно в ту ж секунду ратифікувати ту угоду. І те, що ви проти неї, пів країни проти неї. Те, що її ніхто не читав і не встиг прочитати. Те, що вся експерти, 90% принаймні, з них стверджують, що вона нашкодить національним інтересам України. Те, що люди протестують проти неї на вулиці. Нас це не хвилює. Ми протиснемо у будь-який спосіб. Ніде в світі такого нема. І тому, партія «За Україну!», інші опозиційні сили готують відповідне подання до Парламентської Асамблеї Ради Європи - раз. До Європарламенту - два. До інших європейських інституцій - три. З викладом тих порушень законодавства, Конституції, регламенту і процедури, які відбулися під час «чорного вівторка». І ми будемо відстоювати в цих європейських інституціях свою правоту. І громадяни України будуть відстоювати свою позицію поза Парламентом. Тому що до теперішньої влади в інакший спосіб, вибачте, нічого не доходить. Значить, слово своє буде говорити український народ і доведе, що з ним потрібно рахуватися. От така буде в нас позиція. А те, що зараз почали погрожувати політичними репресіями, розправою, прокуратурою, так це удел слабких. Тобто, спочатку ви понаводили якихось людей з депутатськими значками, які раз на рік з'являються в залі, вони влаштували там бійку. Так, що мій побратим ще зі студентських років Олесь Доній, лежить зі струсом мозку у лікарні. Я вчора в нього був і не ходить. Тому, що як тільки підніметься його нудить. І тепер ви кажете, що хтось там вам винен. Та ні хлопці! Ви звикли називати чорне білим і навпаки. Так не буде, тому що ми знайдемо можливості постояти за Україну, за наш народ і за українську справу.

Владислав ЗАБАРСКИЙ: Я хотел бы напомнить, господину Кириленко, что согласно регламента «О Верховной Раде» для открытие пленарного заседания количество депутатов не определено. Количество депутатов определено для принятия решений и постановлений, законов и т.д. Поэтому вводить в заблуждение и брать за аргумент чьи-то домыслы, о том, что должно было быть на момент открытия заседания 226, а было 211 - это просто очередная манипуляция.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну, якщо Ви вважаєте, що це аргумент, таке виправдовує позицію вашої коаліції та вашого Президента, то я вас вітаю. Але, я вас хочу запевнити, що дотепер не було жодного засідання Парламенту, який би відкривався з такою кількістю депутатів. Завжди, на табло висвітлювалось далеко за 300 і 400 депутатів. Це один раз, який показав, що фізично людей, готових ратифікувати угоду не має. І от ці «тушки», яки перейшли з однієї фракції до вашої коаліції, їх, як правило, в залі ніколи не має. І саме тому, ви взяли свої картки і намагалися свої картки вставити в чужі пульти, в чужі сектори. І звідси виникла сутичка, яка відбулася в українському Парламенті. Але весь світ побачив цю сутичку і побачив як теперішня влада наводить порядок. Якщо хочете, от ці ваші діяння руками - це колективний портрет вашого Януковича Оце він робить так руками своїх депутатів. Він сидить там і даже він до цього непричетний. Якщо бажаєте подивитися на його методи дії, дивиться ще раз от ці жахливі відеокадри, і тоді буде видно, як руками себе буде пробивати дорогу нова влада. І ще одне люді добрі, так це ж депутати з депутатською недоторканністю, і все таке інше. А що буде із простими людьми, коли вони распоясаются до нельзя вже. От про це нам треба подумати.

ВЕДУЩИЙ: Владислав ЛУКЬЯНОВ, господин Лукьянов.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Слава, є до вас запитання. Ну, по-перше, Ви зараз збрехали, тому що ви сказали, що ви знаходились на своїх місцях. Ви на свої місця не зайшли, а свої місця закрили тканиною, а самі стояли посеред рядів. Якщо це не так, то всі люди це бачили. Чи ви залізли під ту ковдру, яку розстелили? Це перше питання. Друге питання. Ви зараз сказали, що ви не читали угоду і що у вас є принципова політична позиція, але якщо ви не читали угоду, от як ви можете бути проти чи за? І так саме, ви зараз кажете ніхто не знає, але всі проти - це принципова позиція чи впертість така бараняча. Де ваша принциповість?

ВЕДУЩИЙ: Спасибо.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну, знову ж таки, я можу поспівчувати. Тому що, як ви можете розуміти. Угоду я читав, я маю на увазі цього року ми з нею не знайомилися, з усіма її вадами, нюансами, деталями і жахливими наслідками для України. Саме тому, спокійно колеги, Янукович і Медведєв підписали цю угоду у четвер і сказали, ви ратифіцируйте будь-що у вівторок, якщо там якась опозиція, чи якийсь люди, які її підтримують там таки маленькі бігають люди, там. Будуть просити дати термін ознайомитися, дати термін осмислити, дати термін проаналізувати і показати людям, що це шкодить національним інтересам. То з цими людьми, і з цією опозицією ми рахуватися не будемо, бо ми видатний новий Президент протиснемо це, бо ми взяли на себе таки зобов'язання перед нашим великим сусідом, перед нашим старший братом, Президентом Медвєдєвим. І ось це і є корень і причина оцієї потасовки у Парламенті. Ніхто не х ким не збирається рахуватися, а якщо ви національний прапор України, вже дозволяєте собі називати ковдрою то, що можна уявити ви будете робити завтра. От у чому річ. І от чому проти вас...

ВЕДУЩИЙ: Нестор ШУФРИЧ.

Нестор ШУФРИЧ: В'ячеслав, якщо відверто говорити це не був прапор, тому що прапор має свої стандарти. Це були, можна сказати національні кольори. З цим можна погодитися, але це ні в якому разі не був прапор. Друге. Угода була підписана ні в четвер, а в середу. Тобто, всі мали на один день, як мінімум з нею ознайомитися. Ну, і головне. Скажіть мені будь ласка, що ж там таке жахливе, що ви називаєте зрадою національних інтересів. От в решті-решт скажіть? Ви зараз маєте можливість говорити, приблизно, на 5-7 мільйонів громадян нашої країни. Що там було? Що ви називаєте національною зрадою? І за що Ви практично зараз приводите до того, що ми маємо, ну стоїмо на порозі, практично громадянської війни? Що ж там таке, чого не було раніше, а ну, скажіть мені?

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ну, тисячі нюансів, якщо ви не читали, але знаєте і самі від себе це приховуєте. Перший нюанс, угода по суті має безстроковий характер, що означає, що оренда може перетворитися на власність. 25 років, і потім ще на п'ять років подовжена. Не одні п'ять років, а що п'ять років. 25 плюс 5 плюс 5 плюс 5 і до нескінченності. І це перший антиукраїнський нонсенс. База ця, в Росії вже, після вашого підписання назавжди. Друге. Ніхто ніяких знижок нам не дає. Ми боргуємо росіянам, тому що ми не доплачуємо за газ по тій ціні, яка була встановлена раніше, яка, безумовно, є кабалою. Вони, нібито будуть нам платити після 2019 року гроші за оренду бази флоту. Але, насправді, живими грошима вони і тоді давати нічого не будуть. Тому, що угода про це не пише абсолютно нічого. І таким чином, як мінімум 20 нюансів доз0воляють говорити, що оренда перетворюється на власність і що Україна не отримує жодних живих грошей від Росії за цю угоду. І третє, от це ви розказуєте людям, що вони будуть мати тарифи не збільшені, а навіть, зменшені. При цьому, ви забуваєте сказати людям, що тарифи, вони за рахунок газу, який видобувається в Україні, а не за рахунок газу, який постачається із Росії. Таким чином, до тарифів, і до комунальних послуг це немає ніякого значення. І четверте. Антинаціональним, антиукраїнським, антидержавним є підхід, коли в наслідок однієї угоди збагачуються тільки ті, хто сидять на посередності газу. Ті, хто беруть російській газ собі закачують, на свої підприємства, заробляють величезні гроші і складають їх в офшорних зонах. А люди прості, хіміки, металурги, робітники жодної прибавки к заробітної плати від цих угод не отримують. Більше того, якщо не хочете про бюджет, пане Семиноженко ще одну секунду дозвольте, я як раз про ваших хочу одну парафію сказати. Якщо так можна висловитися. ОТ Нестор говорив про бюджет, от я можу сказати, що в їхньому бюджеті, який вони прийняли самі не читаючи. Я зараз прочитав перед передачею, ясно, що і опозиція не читала. Мінімальна пенсія з 1 квітня - 709 гривен. А мінімальна заробітна плата - 884 гривні. Спитайте, яка у Нестора зарплата, як у міністра, щоб порівняти наскільки вони підняли. Я вам дальше скажу, вони заробляють на цьому газу, внаслідок того, що 100 доларів себе «збили» для своїх же підприємств, вони заробляють мільярди. Людям вони підіймають до кінця року мінімальну пенсію, увага, на 28 гривен, аж! А мінімальну зарплату, до кінця року, вони підіймають на 38 гривен, аж! От це вам і всі добавки, додатки і всі газові угоди. І останнє зовсім. По бюджету. Погодинну мінімальну заробітну плату з 1 квітня до кінця року, вони підіймають на 23 українських копійки. Оце вам влада! ОТ цифри. А те, що ви тут розкажете, нехай порозказують дома своїм дружинам.

ВЕДУЩИЙ: Господин Семиноженко. Рекламная пауза и мы вернемся.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Я хочу показать только то, как отреагировали западные газеты после ратификации Харьковских соглашений. Вот, мы можем посмотреть. И европейские и американские. Вот, видите: «Le Monde» французская: Русско-украинские примирения вокруг газа и Севастополя. «Тне Times» - лондонская: Москва покупает морскую власть новой газовой сделкой с Украиной. «Фененшел Таймс»: плохая сделка для Януковича и Украины. Она же, через день: Ярость в Парламенте - украинский поклон Кремлю. «Вашингтон Пост»: Продление пребывания российской базы - вызов американцам в регионе. Вот так отреагировала западная печать. Владимир Семиноженко, пожалуйста.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Знаєте, я дивлюсь на цю розмову зараз, яка відбувається. І поспілкувався зараз з нашою аудиторією. Вона набагато вище того рівня розуму, що точиться зараз навколо цих питань. Люди хочуть бачити країну великою, країну, якої вона хоче пишатися. Країну, яка не дивиться на ці кадри, на цих політиків, які вже в бруді настільки погрязли, що не знають, як вилізти з цього бруду. І кожний один одного топить і більш нічого. Більш того, в нас нет никаких противоречий. Я горжусь тем, что мы с Кириллом Куликовым остановили недавно абсолютно преступное строительство в районе Софии Киевской. И мы это делали, не глядя.. Я не знаю, какой «расцветки» Кирилл. Я знаю, что он поступил как патриот, когда пришел ко мне в кабинет и мы тут же дали все команды и закрутили вот этот вот криминальный киевский бизнес. Да, было это? Я знаю взгляды Бориса, который за демократию, нравится кому-то или нет. Он по-настоящему выступает за это, а мы сейчас начинаем, кто в кого бросал яйца. Это же смотрите, как подло использовать было знамя Украины, Вячеслав это подло было. Накрыть знаменем Украины, чтобы не голосовали люди, а в других местах залить клеем, поломать... Я прошел через этот дым, через эти дымовые шашки и смотрел на этот кошмар. Я не мог ожидать, что на двадцатый год независимости, мы увидим такой беспредел-шабаш. Абсолютно тупой. Людей, которые не ценят ничего святого. Кто кого бросал и так далее - неважно. Кто кому дал по морде, может и по делу дали, может быть больше надо было дать. Но, смотрите, что было. Закрыть знаменем Украины места для голосования. Слышите, это такие демократы! В демократии так, ставится вопрос на голосование - нравится? Вышел, привел аргументы. Не хватает ума - аргументы, накрыл знаменем. Если есть ум, доведи до людей, чтобы люди поддержали. Смотрите, с чего началась наша сегодняшняя встреча. Ведь люди, больше 60% сказали, что правильно, в первую очередь, национальные украинские интересы. В первую очередь, чтобы люди нормально жили и были уверены в экономике страны и движение вперед. А вот, для большинства компаний, к сожалению, Оля я не отношу к Вам, упаси Боже. Может быть председатель областного Совета, мы только что говорили, есть там моменты у них. У них там интересная ситуация. Поверьте, по вашей передачи. Так, вот для людей...

ВЕДУЩИЙ: По нашей передачи, что?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Знаете, что было? Савик, я очень вам признателен, что на вторую передачу, когда Вы обсуждали довольно-таки провокационное письмо Федорова, да? Вы сказали, слушайте, что Вы начинаете, примерно так, по-моему, вы говорили, с Семиноженко он мне тоже говорил. Так вот, по не тому что я говорил, областной Львовский Совет, во главе с Председателем принял решение о том, что меня нужно снять с работы. Направил письма везде...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Правильне рішення...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: вот видите! Весь кошмар в этом. Дорогие коллеги, мы живем в одной стране, у нас одна с вами лодка, она находится в очень сложном поле, в очень сложных волнах. Нужно грести в одном направление. Чем вы занимаетесь? Национальные интересы, будущее страны зависит от отношения, как с Россией, так и с Евросоюзом. И только вперед! Если кто-то против этого, то эти люди в неполитического поля...

ВЕДУЩИЙ: Спасибо.

Борис НЕМЦОВ: Ну, во-первых. Я хотел всех украинцев поздравить с тем, что у вас есть дискуссия. У нас же Парламент в России не место для дискуссии, как вы заметили. Во-вторых, знаете, я посмотрел кадры. Савик начал с этих кадров кошмарных. И мне показалось, что такая палата для буйных сумасшедших в дурдоме. Но, я еще не договорил. Но когда я смотрел кадры, как обсуждался договор у нас в Государственной Думе, то это было кладбище. Я хочу задать вопрос, что лучше кладбище или сумасшедший дом? Савик, у меня ощущение, что сумасшедший дом лучше. А лучше, потому что народ может выздороветь, да. А на кладбище, извините, перспектив никаких, вообще. Второе. У нас никто даже не задает вопрос, а противоречит ли это российским национальным интересам, этот договор? У вас смотрите, идет дискуссия, противоречит-не противоречит. Люди обсуждают. А у нас никто не задает вопрос. Я хочу вам сообщить следующее. 40 миллиардов долларов, которые фигурируют вот тут в дискуссиях, которые вы видимо, физически не получите, да? Это выпадающее доходов российского бюджета, потому что «Газпром» освобождают от экспортных пошлин. И это означает, что в России будут повышены налоги. Второе. Вырастут цены на газ, внутри России, не в Украине. У Вас-то на 100 долларов снизится газ, а у нас повысят. У нас производители газа повысят цену на газ. Третье, у нас вырастут коммунальные услуги в два раза. А поскольку у нас кладбище, а не парламент, поэтому никто даже не спросил у великого Путина, вообще никто вопрос не задал. Поэтому , вы радуйтесь друзья, что вы хоть что-то тут обсуждаете. Радуйтесь! Второе. Я в оппозиции много лет. Я могу сказать, это, во-первых, не безопасно. А во-вторых, это еще и накладно. Я вот сейчас смотрю на коллег, которые были во власти, а сейчас в оппозиции. Вы их сильно не бейте. Потому что, когда они вернуться, они начнут бить вас. Секунду. Я могу сказать. Послушайте, это политическая дедовщина. Я вам рассказываю. Знаете, кто больше всего издевается над молодыми солдатами? Тот, над кем издевались в свое время. Поэтому я думаю так, вот сейчас Янукович, он на коне, великий Президент, все его любят. За 50 дней решил все вопросы. А потом выяснится через пять лет, что негодяй законченный и должен ответить по полной программе, идти под суд, нарушил Конституцию и т.д. Я хочу вас призвать вот к чему, чтобы вы бережно друг к другу относились. А не так. Мне не нравится, что министр по чрезвычайным ситуациям. Я не могу себе представить Шойгу в прямом эфире, который отвечает на вопросы оппозиции. Не могу «надутого» Шойгу представить. Понимаете, да, не могу. То, что вы отвечаете на вопросы оппозиции неприятные, да - это замечательно.

Нестор ШУФРИЧ: Борис, Сергей очень хороший министр...

Борис НЕМЦОВ: Да замечательный, да только уже 20 лет, как министр. Уже больше чем Брежнев работает. Уже пора на свободу. Вы знаете, я был бы счастлив, если бы у нас в Парламенте появились яйца. Я вам серьезно говорю. У нас, к сожалению, они боятся слово сказать, слово. Приходит Премьер-министр в Парламент, вам это дико слушать, так вот те, кто хочет задать вопросы, должны сначала объявить, какие будут вопросы, и сколько они будут звучать минут, и кто их будет задавать. Нормаль? Вы так хотите или как?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Надо строить страну свою по самым правильным цивилизованным правилам. А вот то, что вы видели в Парламенте, это был хулиганский примитивный шабаш очень не интеллектуально развитых людей. Вот и все.

Борис НЕМЦОВ: Вы выздоровеете, я уверен! Вы только в кладбище не превращайтесь.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ну, это уж извините. Тон нашего разговора, я думаю, что все понимают. Я свои слова сейчас не согласовывал, как вы понимаете, я говорю...

Борис НЕМЦОВ: А с кем, с Путиным Вы их должны согласовывать?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Нет, но слава Богу мы в Украине.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я, до речі, думаю, що тут Борис Немцов правий. Тому що насправді, сьогодні-завтра вже влада теперішня вже буде з Путін, і з Медвєдєвим согласовувати усі питання. Тому, що сьогодні несподівано Путін сказав: «А я объединяю «Газпром» России и «Нафтогаз» Украины». И Азаров не знал, что сказать. Конечно, Владимир Владимирович, сказал Азаров. Хоча дерективах від Януковича такого не було. Це в засобах масової інформації. Це означає «ту-ту» підземні газосховища, «ту-ту» газотранспортна система...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Наша оппозиция, чем отличается от ситуации у вас, что идет абсолютное... Вячеслав, пробачте... абсолютное вранье идет. Я знаю хорошо стенограмму...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Ви читаєте?...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: В'ячеслав, я читаю листи, а не перекручування, які ідуть в той пресі, яка цитується...

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я точно таку читаю, яку і Ви, точно таку.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ти можеш послухати!

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я можу послухати, якщо ти не будеш перебивати.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Хвилиночку. Мова про наступне. Саме в інтернеті, я думаю, що всі можете бути свідками, є твердження, що саме Азаров і не ставив, як твердження, як позитивну відповідь на ту експромт, який по-різному можна сприймати. Як взагалі, вільна розмова на будь-яких переговорах, які вихопила, будь-яка кореспонденція. Я можу вам процитувати.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Вільна розмова між Прем'єрами двох країн.

Виталий ПОРТНИКОВ: Це підтверженне було головою правління «Газпрому», на жаль. Що після свят буде обговорювання цієї проблеми. Я б хотів все ж таки сказати, дещо про інше. Про те, що буду у вівторок в Парламенті, я знав в п'ятницю. Я був у Москві, я розмовляв із різними людьми, проінформованими, розмовляв з деякими депутатами Державної Думи. Говорив їм про серйозну проблему Харківських угод. Яка, як для мене полягає не вт ому, що Чорноморський флот залишиться в Україні ще на 25 років, в, навіть не втому, що ми отримали незрозумілу знижку на газ. І, навіть, не втому, що безпрецедентне об'єднання питання флоту і газу в однієї угоді. Оце все треба обговорювати, треба проводити дискусію. Треба проводити серйозні, якісь експертні обговорювання на рівні Парламенту і громадськості. Мене, якраз турбувало те, що це ніде не обговорюється. І, що ратифікація такої важливої міждержавної угоди відбувається, буквально, через кілька днів після її підписання. І один з депутатів Державної Думи сказав мені: «что нельзя давати им опомнится, нациком надо дать в морду!» Нациком. Ну, це цитата. Тому ратифікація должна відбутися швидко. Я тут не збираюся звинувачувати депутатів Партії Регіонів, якщо вони це організували. Тому, що можна просто передбачати реакцію опонентів, коли ти робиш ратифікацію такої угоди через кілька днів. Я вважаю, що будь-яка влада, має бути відповідальною. Відповідальність влади полягає не тільки в ухвалені рішень, які вона вважає правильними для країни. Відповідальність влади полягає в тому, щоби підтримувати громадський спокій. Відповідальність Президента, полягає в тому, що він повинен бути Президентом всіх українців, коли його обирають на цю посаду. А не тільки Президентом свого електорату. Ми бачили таки приклади. Я ніколи не був політичним прихильником Леоніда Кучми, жодна разу за нього не голосував і не проголосував би за нього. Але, я точно пам'ятаю, що Леонід Кучма, обраний голосами виборців сходу і південного сходу, робив все, що міг. Це був радянський директор заводу, щоб стати Президентом всіх українців. Як це виходило? Це вже інша проблема. З 2004 року ми таких спроб в Україні не бачили, і в 2010 ми таких спроб в Україні не бачимо. А головне завдання нашої влади після того, що відбулося на протязі усіх цих років, об'єднати суспільство. Не ставити питання, яке по тим, чи іншим питанням роз'єднує. Ну, дурний електорат опонента, але з цим електоратом теж потрібно працювати, бо це твої співгромадяни. Дуже легко працювати з людьми, коли ти просто обматаєш свій «Майбах» «георгієвськими» стрічками і будеш вимагати, щоб всі стояли і згадували ветеранів. Дуже важко розмовляти з людьми, коли ці ветерани живуть, як жебраки і про них згадують тільки один день на рік. Подумайте про країну, в я кий ви живете. Це вже не радянський союз. Тут, цими ідеологічними кліше і вигадками нічого не зміниш. Ставайте європейськими політиками, поки у вас ще є час.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Я три тези, що цю газову тему, ще раз підсумувати. Я от хочу сказати, що ми не повинні з ніг на голову все ставити. І коли ви, шановний віце-прем'єр говорити, що підло боротися з національним прапором України. ТО я наприклад стверджую, що підло рвати його на шматки і топтати ногами, в буквальному сенсі цього слова, що робила коаліція і Партія регіонів. Це, нібито, оціночна така річ. Друге. Якщо повертатися до цієї кабали, інакше не можна назвати, яка підписана у Харкові, то є ж реальні цифри, про 40 мільярдів, про які казав Нємцов. Які Україна не побачить, а побачить тільки у вигляді заощаджень. От у цьому році, як експерти урядові і не урядові зазначають три мільярда доларів, а потім ще 9 років, порядку, по 4 мільярда доларів. 9 на 4 = 36, додаємо 3 мільярда 39. Оце всі ті приблизно 9 мільярдів, так їх живими грошима Україна не побачить ніколи. А потім вони нам будуть йти у залік оренди бази Чорноморського флоту РФ. І біда в тому, що якщо Україна в одностороннім порядку захоче розірвати цю угоду. ТО їй Росія скаже: «Друзі мої! Ви вже спожили 15-20 млрд доларів нашої знижки, тому, якщо ви хочете розірвати ці угоди, то будь ласка, гроші на бочку, а таких грошей в Україні ніколи не буде. І це і є пряма і конкретна антиукраїнська кабала. От у чому річ.

ВЕДУЩИЙ: Александр Пасхавер, разъясните нам про деньги!

Александр ПАСХАВЕР: Знаете, любое решение, экономическое, прежде всего, считается эффективным в рамках каких-то ограничений. Если у вас разные ограничения, Вы не можете договориться это эффективно или нет. В данном случае, я наблюдаю, за этим спором много недель. И я хочу сказать, два разных электората, не только представители элиты, а сами электораты имеют две разве системы ценностей, не похожих друг на друга. И доказать, в рамках разных систем, что эффективно, что нет - невозможно. Поэтому, ответственная политика, как раз заключается в том, чтобы учитывать то, что у разных частей нашего народа, разные системы ценностей. И я хотел бы продолжить Виталия ПОртникова, в том смысле, что первые два Президента, не только Кучма, но и Кравчук, они в каком-то смысле обманули свой электорат. Кравчук был представителем западного электората, он пошел в центр. Кучма с востока пошел в центр. И они беспокоились, будучи крупными государствами о единстве страны. И при них не было вот тех конфликтов, были другие конфликты, но таких не было. Начиная с 2004 года два других Президента в каком-то смысле были почетными как политики, но зато не такими государственными деятелями. Они представляли свой электорат различный и тем самым стимулировали то, что мы сейчас видим. И поэтому, я надеюсь, что это осознание объективной разности, приведет к тому, что люди перестанут говорить то, что недоказуемо. А начнут искать общие ценности.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Савік, я з Вашого дозволу, ще одну тезу. І потім, ясно, що дуже довго Нестор Іванович. От мене що турбує? Дивиться, зараз ми говоримо про атомну енергетику, авіабудування, про газ, про газотранспортну систему. Про всі стратегічні підприємства, про залізницю вже пішла мова. Таким чином, всі стратегічні мережі, і вся стратегічна інфраструктура України і Росії з'єднаються. Який наступний крок, звичайно, створення спільної політичної надбудови. Це, до речі той шлях, якими йшли Росія і Бєларусь дуже довгий час, але потім вони уперлися в один тупік. Навіть, такий лояльний до Росії чоловік, як Президент Лукашенко зрозумів, що, або він президент Білорусії, або він резидент і Білорусії. І почався конфлікт інтересів, і зараз є величезна кількість протиріч між Білорусією та Росією. Не потрібно Україні іти таким шляхом. Я вважаю себе, чоловіком поміркованим, я взагалі не боксер і в Парламенті цим займатися не збираюся, тільки якщо доля так зводить. Я кандидат філософських наук. І людина, яка прагне поміркованості. Я за єдність України. Але я хочу сказати, є один російський політик, у якого на язиці те, що у Путіна і Медвєдєва на умі. Ось, що він сказав у день ратифікації оцих Харківських угод: «Украине есть, чем рассчитаться с нами. Они могли бы стать в аренду Крым для отдыха наших граждан. Стоимость отдыха шла бы, как компенсация наших потерь от более низких цен на газ», - от метил господин Жириновский. Давайте, все разом выступим против такого.

ВЕДУЩИЙ: Борис, это правда? Что в Кремле на уме, то у Жириновского на языке?

Борис НЕМЦОВ: Ну, друзья. Вы хотите Владимира Вольфовича всерьез здесь обсуждать, то это конечно... Ну, это такой клинический весенний случай, я считаю... Пожалуйста, я готов. Я, как специалист по Жириновскому, в принципе, могу. Я думаю, так. На самом деле, вот, Беловежские соглашения, в том числе и вопрос территориальной целостности Украины и так далее, не может поставить под сомнение даже Жириновский. Он, конечно, человек фольклорный , эпатажный, но одно дело с трибуны Думы выступать, а другое дело решение принять. Поэтому пугать Жириновским можно, а нас в России тоже некоторыми пугают, знаете? Из Украины. Но мы этого не боимся. Я единственное, что хотел сказать - важную вещь - вот Савик начал тему уголовного преследования. Это очень важный вопрос. Я не знаю, что натворила Юлия Владимировна, я ее поклонником не являюсь много лет, причем. Я только знаю одно, что во всем мире, и в том числе и в России, преследование Тимошенко. Каким бы аргументом они не руководствовались, будет восприниматься, как политические мотивированные преследования. И надо понимать, что если это начнется, то когда Янукович перестанет быть Президентом. А это случится. Будет ровно такой же политическое мотивированное преследование, я бы не хотел, чтобы сейчас вот это «ящик Пандоры» открылся и вот так все раскрутилось. Потому, что Вы потом тройки сталинские вспоминать будете. Не куда не надо, никуда это не годиться.

ВЕДУЩИЙ: Нестор Шуфрич, минута у вас.

Нестор ШУФРИЧ: Я очень коротко. Вы знаете, мы очень много услышали по поводу Харьковских соглашений. Что было ратифицировано, фактически был выполнен один из пунктов договора, который был подписан и зафиксирован в переходных положениях Конституции 1996 года. Т.е., автоматически еще на 25 лет продлили пребывание Черноморского флота в Украине. И при этом, никто не задал вопрос. Почему Европу не беспокоит, что базы США находятся в Турции, Италии, Германии. Что в Польше и Чехии, хотели расположить противоракетные установки и отдавать землю. И никто...

ВЕДУЩИЙ: Правильно. Они ж в одном союзе, Нестор, они в НАТО...

Нестор ШУФРИЧ: Я извиняюсь, американские базы были еще до НАТО. Последнее. Сегодня Борис очень честно сказал, это уже отметил и Жириновский, что Россия математически потеряла, около 40 миллиардов долларов. Для Украины эти 40 миллиардов долларов - это возможность полностью переоснастить свое энергетическое обеспечение. Это означает, что через 10 лет, мы сможем довольствоваться собственным газом и это действительно успех. И теперь, с человеческой точки зрения, один факт. Янукович, обещал, что он будет выгонять Черноморский флот? Нет, не обещал. Мы всегда говорили, что рассматриваем возможность продление нахождения Черноморского флота в Украине, и мы говорили, что газ будет дешевле, и он стал дешевле, а значит тот газ, который идет на коммунальные услуги, а это российский газ, будет дешевле. И людям, действительно не поднимут цену. Вот это цель нашего правительства.

ВЕДУЩИЙ: У нас одна сторона, говорит, что на коммунальные услуги идет украинский газ...

Нестор ШУФРИЧ: Украинский газ идет на конфорку, а на коммунальные услуги идет российский, разберись Вячеслав, хоть в этом...

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Будем разбираться в течении реклам ной паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: У нас в студии Борис Немцов. Я давно не слышал, как вы разговариваете между собой.

Борис НЕМЦОВ: Во первых, добрый вечер. Вы так почти не изменились, долго находясь в Брюсселе. Знаете, я по поводу дружбы. Когда дружба покупается за 40 миллиардов, а ровно эта цена, и когда при этом не все даже за 40 миллиардов готовы дружить. И то, что мы видели в Верховной Раде - яркое тому подтверждение, говорит о том, что так вот ломать через колено и так жестко проводить решения без обсуждения и так далее, это стратегическая ошибка. Второе. Вы, как человек, который в НАТО работаете, знаете, что самый большой платеж за аренду делают Соединенные Штаты за базу в Окинаве. Там, согласитесь, совсем не символический стоит флот, как у нас Черноморский, рядом стоит Тихоокеанский американский флот, который контролирует огромную акваторию Тихого океана... Вам не кажется все-таки, что нашим национальным интересом 40 миллиардов долларов, потерянных для бюджета, а значит, для наших с вами сограждан, это, в общем, противоречит. Я понимаю, что наш парламент - не место для дискуссии, и мы с вами, и это позор, должны дискутировать именно здесь, в Киеве. Но, тем не менее, вам не кажется, что дискуссия о том, что это антироссийское решение, она была бы уместна в нашей стране. По такому важному вопросу.

Дмитрий РОГОЗИН: Я думаю, что у вас есть возможность обсуждать этот вопрос и в Российской Федерации, я не вижу для этого никаких причин. Тем более, что...

Борис НЕМЦОВ: А где можно обсуждать этот вопрос? Место укажите...

Дмитрий РОГОЗИН: Свободные средства информации у нас существуют, можете и на «Эхо Москвы» прийти с таким же удовольствием получить возможность общаться с нашим населением. А если бы у вас еще были и лекторальные шансы, хоть какие-либо, вы может и в Государственную Думу могли б вернуться. Я еще раз говорю, что данный вопрос, вопрос цены, цены вопроса, вопрос, который решается суверенно каждой отдельной страной. Мы пошли на то, что бы согласиться именно с тем, что бы не просто там заплатить за что-то, а помочь братской Украине в этой сложной экономической ситуации выйти из сложного кризиса, потому что эти деньги крайне нужны для населения. И одновременно решается важный стратегический вопрос не только для России, но и для Украины. Ведь не секрет, что Черноморский флот защищает территории не только Российской федерации, но и Украины. Это совместные действия. Более того. Могу вам подтвердить и такую интересную историю, что мы сейчас обсуждаем возможность об определенных синхронных действиях России и Украины, в том числе в контактах с другими странами, с другими организациями. Почему нам, например, не участвовать в отдельных учениях по линии так скажем Европейского Союза, или скажем Северо-Атлантического Альянса. Также синхронизируем наши действия. Поэтому я думаю, что на самом деле снята важная, и, я так сказал бы, символическая игла, и одновременно решен важный экономический вопрос, что теперь открывает большую серьёзную дорогу для взаимного сотрудничества, в том числе в военно-политической, военно-технической сфере. А самое главное, Украина теперь выступает в контактах, в том числе и с НАТО, как страна, которая предсказуема, которая теперь не дергается влево-вправо, а которая сказала: «Вот так теперь я буду себя вести. Вот НАТО меня сейчас в меньшей степени интересует, а Европейский Союз меня интересует. Но в Европу мы пойдем, в том числе и вместе, и при поддержке России». Я думаю, что это солидная позиция, и надо ее просто уважать. Выбор и украинского руководств, и выбор Верховной Рады.

Борис НЕМЦОВ: Дмитрий, я все понимаю,, вам в выборах не участвовать... Поскольку у нас в стране больше честных выборов нет, но все таки... Как вы бы, избранные в Воронежской области, ответили на такой вопрос. Мы помогаем братскому украинскому народу, снижается цена на газ. У нас в собственной России-матушке должна будет вырасти в два раза, и должны вырасти в два раза коммунальные услуги для российских граждан. Все таки я хотел бы услышать. Понимаю, что вы сейчас в Брюсселе, далеко от Москвы и от Воронежа, но все тки я хочу понять. Не кажется ли вам , что это грабеж просто страны? В данном случае просто России. Просто грабеж...

Дмитрий РОГОЗИН: Борис Ефимович, я вам искренне благодарен за то, что вы своей аргументацией ставите на место некоторых только что выступавших представителей по моему, блока Юлии Тимошенко, которые считают, что для нас это ничто, и что на самом деле они что-то проиграли... Вы сейчас говорите, что Россия что-то проиграла. То есть фактически вы на самом сейчас полемизируете не со мной даже, а с теми, кто находится с вами в одной студии. Вам за это спасибо. Что касается меня, то я никогда не терял связь с моей страной, с моей Родиной, и буквально сразу после принятого в Харькове решения общался с тем политическим активом, с которым я 10-15 лет в политике. Все эти люди понимают важность того решения, которое было принято. Понимают, что придется расстаться с определенной частью экономических дивидендов. Все понимают, что это во благо всем нашим народам. И с благодарностью и благородством души принимают.

ВЕДУЩИЙ: Владимир Фесенко, политолог. Сейчас, секундочку.

Владимир ФЕСЕНКО, политический эксперт: Уважаемые господа. Во первых, хочу развенчать два мифа. Сделка «Газ в обмен на флот» не первая. 97 год, та же самая ситуация была, но тогда была вынужденная... соглашение 97 года. Я имею в виду соглашения 97 года, там тоже были связанные вопросы цены н6а газ и на флот. Я хочу развенчать другой миф, наиболее опасный. Понимаете, слушая господина Немцова и..., Украина выступает как какой-то иждивенец на шее у России, понимаете? Нам дарят 40 миллиардов непонятно за что. На самом деле никаких подарков нет. Сотка земли на южном берегу Крыма - это тысяча долларов. Стоит. Есть еще инфраструктуры и много чего другого. Второе. Украинский газовый рынок - это крупнейший рынок для России по поставкам газа. Это выгодно России. Поэтому Россия таким образом привязывает Украину к поставкам своего газа. Поэтому здесь нет никаких подарков. И у меня два вопроса господину Рогозину. Вот вопрос такой. Договор о Черноморском флоте, договор 97 года, заканчивался в 2017 году. Почему именно сейчас потребовалось подписывать этот договор? Не продлевать его автоматически, там в 2015,2016 году... Именно сейчас подписывают, да еще на 25 лет. Это вопрос первый. Второй. У нас идет противоречивая информация про перспективы Черноморского флота. С одной стороны снижается численность состава, моряков, которые служат на Черноморском флоте, сокращаются расходы на содержание флота. С другой стороны вроде бы будут новые корабли. Что на самом деле будет с Черноморским флотом России и против кого... от кого он будет защищать Украину?

Дмитрий РОГОЗИН: Хорошо. На самом деле, я хочу сказать, что ... и немножко вернуться к тому, что говорил господин Немцов, насчет цены вопроса. Вы знаете, что можно конечно приводить примеры Окинавы или каких-то других баз, но, скажем вам для сведений, Соединенные Штаты платят Кубе за аренду Гуантане всего 50 тысяч долларов в год. Поэтому по сравнению конечно с этими решениями в Харькове , это просто ничтожно малая цена. Поэтому я еще раз говорю - это большие деньги. Реально большие деньги. Поэтому что касается вашего вопроса, то они взаимосвязаны. Почему сейчас и что будет потом со флотом? Сейчас, это потому что флот извините, не игрушка с папье-маше, если она кому-то не понравилась пожить в карман и унести. Флот - это флот. Это огромная инфраструктура. Это не только корабли. Это береговая база, это социальные сферы, это инфраструктура просто самого города. Поэтому флот на самом деле унести невозможно. Потом, те, кто знали историю, понимали, что не флот базировался в Севастополе, а город Севастополь создавался как главная база Черноморского флота. Надо помнить об этом. Поэтому на самом деле такого рода вопросы чем раньше решаются, чем больше появляется предсказуемость, тем лучше будет для всех сторон, которые договариваются, и лучше будет для самого флота, который сможет программировать, планировать свое собственное развитие. Я абсолютно убежден в том, что флот на Черном море нужен, и нужны Военно-морские силы для Украины, в том числе они тоже нужны. Для чего? Для самых разных операций. Например, корабли Черноморского флота участвуют и в операциях против сомалийских пиратов, они участвуют в составе операции вместе с НАТО, которая называется «Активное усилие». Это операция, которая проходит регулярно и ежегодно, и думаю, что в следующем году она будет Россией возобновлена вместе с кораблями Северо-Атлантического Альянса. Есть ряд других в общем-то операций, в том числе и по Черноморской гармонии, и многие другие. Поэтому флот Черноморский является неотъемлемой частью сил безопасности всего Черного моря и всего Средиземного моря вместе с нашими европейскими партнерами. И в этой связи я думаю, что...я не исключаю того, что Черноморский флот будет участвовать в этих операциях вместе с подразделениями Вооруженных сил Украины. По крайней мере, сейчас ведутся разговоры и здесь, в Брюсселе, и в Киеве, и есть интересные предложения, которые могут быть положены на стол переговоров. Поэтому флот нужен, и вообще - что это за морская держава без своего боевого флота. Это просто позор и стыд.

ВЕДУЩИЙ: Кирилл Куликов, «Наша Украина - Наша Самооборона».

Кирилл КУЛИКОВ: Добрый вечер, Дмитрий Анатолиевич. Три коротких вопроса. Первый. Когда наши коллеги с противоположной стороны отстаивали не вступление Украины в НАТО, точнее подписание ПДЧ, они требовали главного - проведения референдума по этому вопросу. Требовали, чтобы высказал свое мнение народ Украины. Здесь мы принимали все достаточно быстро. И вы видели, что это соглашение скорей разъединило страну. То есть этот вопрос, мне казалось, должен решать народ Украины. Второе. Мне кажется Черноморский флот стратегического значения, мы понимаем, особого не имеет, потому что все ограничено Босфором. И в Средиземноморских операциях, чтобы выйти туда, ему дает разрешение Турция как член НАТО. Третий. За такие деньги наверно можно было построить такую базу, несколько таких баз в России. С точки зрения экономической, с точки зрения логики. Почему это не произошло. Мне кажется, это было самоутверждение политиков.

ВЕДУЩИЙ: Минута у Дмитрия Рогозина.

Дмитрий РОГОЗИН: Спасибо. Я хочу сказать, что, во-первых, флот имеет значение. И он не заперт Босфором или Дарданеллами. Черноморские страны имеют право выводить свои корабли через Босфор свободно, и Турция тут не является никаким препятствием. Другое дело, что не Черноморские страны должны руководствоваться другими соглашениями. В том числе соглашение Монтре. Например, когда в августе 2008 года был конфликт по Юной Осетии, то тогда Американский флот не смотря на то, что у Вашингтона были все возможности надавить на Анкару, тем не менее, был ограничен соглашениями Монтре. И Турция четко им следовала. И по тоннажу, заходящих в Черное море кораблей, и по дням. То есть не более 21 дня пребывание иностранного корабля в Черном море. Поэтому для Черноморских государств большие возможности, а для других государств - меньшие. Что касается референдума. Странно, что я здесь в Брюсселе являюсь каким-то арбитром в вашем споре. Хотите проводить референдум - проводите, не хотите - не проводите. Вы должны четко определиться, если вы считаете, что Украина должна принять на себя европейский выбор, то это, прежде всего не НАТО, это Европейский Союз. Это крупнейшие державы, которые будут развивать с Украиной отношения социальные, экономические, финансовые. Например, наша страна вышла с инициативой создания программ модернизации, которые мы будем поводить, и может быть в том числе, предложим поучаствовать в этой программе и Украине. Что касается НАТО. НАТО не является экономической организацией. Это не общество филателистов, это военный союз. При чем жесткой дисциплины. Если бы Украины вступила бы сейчас в НАТО, то украинские ребята должны были бы на следующий день уже пополнять блиндажи в Афганистане. Поэтому мне кажется, не мне судить, но я еще раз говорю, это вам судит. Но вам это надо? Мне кажется, что это вам совершенно не нужно. Украина должна жить в абсолютной безопасности и границ своей территории и развивать свою экономику, понять уровень жизни для людей. Это нормальная задача, которая должна стоять перед правительством. Ваше правительство и ваш Президент эту задачу явно решает. Мы все это обсуждаем. И здесь в дипломатическом корпусе в Брюсселе все говорят о последовательности шагов нового украинского руководства. Что касается НАТО, референдума и так далее. Это ваша история, ваш референдум.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, господин посол. Дмитрий Рогозин - постоянный представитель Российской Федерации при организации Североатлантического договора. Продолжим после небольшой паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: мы вновь в прямом эфире на телеканале «Украина». Мы продолжаем . итак Олег Ляшко, реплика на Дмитрия Рогозина, которого уже с нами нет

Олег ЛЯШКО: Але є Борис Немцов. Російські представники пан Немцов і пан Рогозин стверджують

ВЕДУЩИЙ: У нас еще Анастасия Волочкова.

Олег ЛЯШКО: Вона ще нічого не казала. Досить її присутність, такої чарівної жінки в нашій студії. От же російські представники стверджують, що Росія втратила, а дурні українці, як каже пан Рогозин, «що ж ви від безплатних грошей відмовляєтесь». Це не зовсім так, хочу ще раз наголосити, це те, що нинішня влада вводить наших людей в оману. Розказують, що нам дали знижку на газ, олігархам дали. Але ці 100 дол. зараховуються в державний борг України. Нам ніхто не дарує цих грошей. Це по-перше, друге. Коли підписувався великий договір і передбачали перебування Чорноморського флоту 20 років з розрахунку, що в Новоросійську построять базу. По тих цінах 96-ого року вартість будівництва цієї бази становила б 100 млрд. дол.. Сьогодні це мінімум 150 млрд., тобто фактично ми росіянам 100 млрд. даруємо, подовжуючи перебування російського флоту в Криму. І при цьому ще втрачаємо Крим. І росіянам даруємо 100 млрд., які вони зекономлять на тому, що не побудують базу в Новоросійську. Бо продовження перебування флоту в Севастополі, це означає, що він залишиться там назавжди.

ВЕДУЩИЙ: Анастасия, пожалуйста.

Анастасия ВОЛОЧКОВА: Вы видимо хотели услышать мой голос. На мой взгляд, Россия сегодня пытается помочь Украине, не то, что Россия, российское правительство. Да возможно, да отнимают у российского народа, можно было потратить эти деньги на другие нужды. Но это все равно, что, вы знаете, вот Россия и Украина всегда были братьями. Это были люди, которые никогда не были разделены границами или политическими какими-то действиями. Вот если у вас брат попросит денег или помощи, возможно вы не дадите, но возникнет мысль лучше я помогу самому себе, оставлю в кармане. Произошло самое главное - правительство Украины сегодня, правительство России пытаются потянуть руки друг другу. И вы не можете говорить, что никак не сказывается на людях. Конечно, сказывается. Я человек, представляющий творчество, у меня только что был концерт в Украине, здесь он пошел в Киеве - заключительный город в моем туре. И я видела, как мне стоя рукоплескали люди в зале, это были и украинцы, и русские. Здесь нет разделения, мы все братья. Прежде всего, на стороне должен быть мир, и не нужно приходить любыми путями: творчеством, бизнесом, политикой. Я как творческий человек, я все равно проводник между бизнесом и политикой. Но если люди хотят помочь, осуждать это и говорить кто прав, кто виноват, наверно, политические деятели сами решают что и как делать. Но прежде всего я отстаиваю интересы людей.

Олег ЛЯШКО: Госпожа Волочкова, я год назад видел, как вы танцевали в Национальной опере Тараса Шевченко. Мне кажется, что вам лучше танцевать, чем заниматься политикой.

Анастасия ВОЛОЧКОВА: Я свое слово в политике

Олег ЛЯШКО: Вы прекрасно танцуете, а вот начет политики есть большой вопрос. Потому что мы не против дружбы с россиянами, мы не против, что мы были братьями, добрососедские отношения, но не за счет Украины, не за счет того, что мы теряем часть территории.

Анастасия ВОЛОЧКОВА: Что касается политики, я должна вам сказать, что я свое слово в политике еще скажу. Когда я участвовала в выборах мера в город Сочи, задавались вопросы многие, что балерина лезет в политику и решает какие-то вопросы канализации Сочи или те проблемы, которые там существовали. Я человек, который лишен познаний в коррупции, воровстве, клоунаде, которая происходит во многих телевизионных шоу. Я сегодня с одной сцены пришла, но мне кажется, что попала на другую. И вы не можете, не можете не согласиться, что это так. Поэтому свое слово я скажу тогда, когда у меня будет позиция, с которой я буду услышана. Но человеческая позиция у меня есть, и я ее сегодня высказала. Люди пытаются привести народы, две страны к миру. И когда кто-то пытается вставлять какие-то клинья, я не буду поддерживать это.

Нестор ШУФРИЧ: Олег, в своей реплике ты показал все свое нутро, ты меня извини. Хамить женщине, тем более госте, тем более с другой стороны. Это все что ты умеешь. Поверь мне, это вопрос конечно внутренней России, но такие люди в политике добьются больше, чем такие яйце-кидатели как ты.

Олег ЛЯШКО: Нестор, ми знаємо, що ти вмієш багато говорити, але коли ми зробили комплімент нашій гості, то це добре.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: У нас были сейчас арбитрами люди, которые смотрят нас, в зале люди, зрительская аудитория, которая может быть еще не спит, потому что любят Анастасию, которая приехала с концерта. Вот я никогда не обращаю внимание на эти цифры, но сейчас специально смотрел за реакцией аудитории. Анастасия, вы имели сейчас рекорд, потому что позиция консолидации является сегодня самой главной во всем, между странами, между различными территориями Украины, между различными взглядами на развитие страны. Это самое главное чего не хватает. Вы абсолютно правы. Есть профессия политик, которая работает на себя, есть профессия, творческие представители, государственные деятели, просто человек, который работает в экономике, он работает на страну. Поэтому вы выступали сейчас одновременно за Россию и Украину, поэтому вас так поддерживали. А вот теперь в отношении наших главных тем. Дорогие коллеги, мы совсем забыли кто кому что подарил. Давайте вспомним внимательно, кто хорошо помнит и политическую, и экономическую историю почти 20-ти летней независимости наших стран России и Украины. Мы в это году должны были иметь газ по 50 дол. за тысячу кубов, все помнят? В следующем году мы тоже должны были иметь 50. Вот команда, которая была у власти, которая сегодня является главными патриотами по профессии, говорит как большое преступление нынешней власти о том, что мы слава Богу хоть на 100 дол. понизили, но на 200 больше, чем должно быть, если они не были у власти эти 5 лет. Вот эта цена, на самом деле, деятельности всех политиков по профессии. Теперь в отношении того, как реагирует аудитория, понятно как реагировала - она поддерживала все время все, как реагирует мир - в тот день, когда голосование было совершенно жуткое, даже специально помню, прошел по улице, когда в Верховном Совете было голосование.... Да, ну понятно, что там порванный костюм, потому что накрутили людей некоторых, не все адекватно себя вели. Но я мотель почувствовать всю трагедию страны из за раскола. Так вот, утром была конференция «Украина - Европа», были парламентарии многих стран европейских, сенаторы, они абсолютно все позитивно относились к той повестке дня, которая была в Верховном Совете, и не знали куда я иду после выступления к ним. В тот же день. После обеда были, заместитель иностранных дел Венгрии, в тот же день, была парламентская делегация Швейцарии, они все говорили только комплименты, как вы нормально предсказуемо, в интересах Украины и стабильности в Европе вы действуете, вот они европейцы говорили, что мы европейцы. Поэтому, действительно, давайте будем ими, Рогозин прав, слава Богу, что тема НАТО уже отпала. На ближайшие перспективы, она давно уже отпала, но то что сегодня нужно выступить за свою страну и не передергивать, как это сейчас делали то, что мы приняли бюджет страны. Я могу вам сейчас просто сказать. Что мы слышали в первой части, да. Вы подняли там социальные стандарты на 20 гривен, ничего себе, вот пожалуйста, май только 2010 года - 7 миллионов человек, человек получат больше на 75 гривен 60 копеек, 10 миллионов. Да получат немножко меньше, 7 миллионов, миллиард.... Послушайте, вы цифры вообще учите немножко.

Владимир Олег ЛЯШКО: 10 мільйонів отримає, начитали цифру, скажіть скільки отримають 10 мільйонів.

СЕМИНОЖЕНКО: Так вот надо тоже это знать, как, знаете, в известном анекдоте - учите матчасть. В мае 22 гривны.

Олег ЛЯШКО: А 10 мільйонів отримає 20 гривень.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ну давайте ....

Олег ЛЯШКО: 20 гривень - 10 мільйонів.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Вы немножко устали, вы целый день занимались, может быть, словесным жанром, я сегодня работал просто, поэтому давайте ценить энергию, время друг друга. Так вот каждый месяц посмотрите, этот график, каждый месяц поднимается и минимальная зарплата и минимальная пенсия, вот этот график который принят в Украине, и первый месяц , да, а что вы седлали с бюджетом страны, слово разворовали, это еще мягкое слово, которое сказал Азаров в среду, это тот масштаб, вы знаете, я третий раз, именно в такой ситуации, которая была, пришел вице-премьер-министром в тот самый кабинет. Я себе не мог, я знал, что есть суперкоррупция, но что такого бесстыдства, такой аморальности, такого мародерства на Украине, которое сделали эти, так называемые нынешние... такого еще никогда не было.

Олег ЛЯШКО: У мене пара питань...

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Давайте коллеги, кот закончим сегодня вот эту тему взаимных обвинений, дергания, политизации, давайте возьмемся...

ВЕДУЩИЙ: А что вы только что сделали?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Аааа, я ответил.

Олег ЛЯШКО: Пане Семиноженко, в мене до вас питання.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Я ответил. Я отвечаю Савику.

Олег ЛЯШКО: Ви можете задати вам питання. Ви зараз патетично на всю студію сказали величезна корупція і все інше, буд ласка наведіть хоча б один приклад, про яку корупцію ви ведете розмову. Хоча б один приклад дайте.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Значит я могу вам сказать, дорогие коллеги, что у меня сегодня минимум час ушел на то, что бы общаться с генеральной прокуратурой, что вы сделали: по австрийскому кредиту, по свиному гриппу, по социальным фондам, где вы просто отмывали деньги на избирательные компании, сейчас вы увидите все результаты, которые заслуживает, но речь не идет опять таки, задал вопрос - получил ответ. Я хочу ответить на Савика, что я и делал сейчас, я не хочу вот вещей делать, не хочу и никто не хочет сегодня в нынешней власти, никто не хочет среди зрителей, давайте не будем топтаться по больным местам, которые вы постоянно солью в ранах, постоянно выковыривали все эти годы. Уже до того доборолись, что уже у нас появился действительно единый враг сегодня, это деградация страны, это деградация ее образовательной сферы и медицинской сферы, всего. У нас есть враг один - бедность страны. И сегодня нужно нам взяться и вместе идти вперед и вот тут я вас уверяю, сегодняшний день, я прошу не заниматься политизацией, давайте действительно вместе браться за страну, мы к этому готовы, перелом прошел. Вот тот, страшный перелом, почему в такой страшной спешке прошло. Дорогие коллеги, почему в спешке, да не было бы вот этой предварительной подготовки с заклеиванием ячеек, какими то клеями, не было бы заноса шашек дымовых и прочих еще вещей, которые не знаю что заносилось, не было бы привнесенных прутьев на улице, которые делались, пытались сделать провокации, не было бы спешки, спешка была, это избежать максимума крови, избежать дестабилизации и избежать крови возможной.

Олег ЛЯШКО: Саме тому ваші депутати били в обличчя колег з «Нашої України», щоб ізбєжать крові. Так?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Избежать крови, которая могла бы быть инициирована. Тараса, ты сегодня на работе, не знаю на какой был, у вас сейчас отпуск. Вы не на сессии. Поэтому я чуть чуть более уставший, могу оговориться и поправился. Поэтому не цепляйтесь, что бы потом не было как на сессии львовского облсовета. Сейчас хочу к каждому депутату приехать и с ними пообщаться и на... не для того, что бы выяснять отношения у нас есть общая задача, во всей стране. И вот главное, давайте с сегодняшнего дня, есть Борис, он относится к одной политической силе, есть Анастасия в России, к другой, мы в разных таких же политических... смотрите как получается, оппозиция - власть, оппозиция - власть, давайте вместе двумя странами и оппозиции и власти делать то, что нужно нашим народам и у нас будет все нормально. Спасибо.

ВЕДУЩИЙ: Ярослав СЕНЫК.

Ярослав СЕНЫК: Я погоджуюсь з вами, що про те, що дуже важливо мати добрі стосунки з сусідами, з сусідніми державами, але повірте мені, ще важливіше мати мир і спокій в середині своєї держави, де ми живимо. Я нажаль не можу погодитися з людьми, яких я дуже шаную, в цій аудиторії - паном Пасхавером, паном Портніковим про те, що от два останні президенти вони розколюють державу. Так ми мали розкол держави в 2004 році, ми знаємо, яке було велике протистояння, але як закінчилися ці 5 років правління ми теж знаємо,в нас був спокій, в нас нормально демократично пройшли вибори, в нас нормально пройшла демократично передача влади и хоча Львівщина не голосувала за президента Януковича, дуже низький відсоток, але тим не менше соціологічні опитування показували, що 65% тих людей, які взяли участь в виборах вони сприймають цей вибір. Тобто ми сприймаємо цей вибір, це був вибір демократії і це нормально було сприйнято. Нажаль останні дії, які були зроблені владою вони приводять до розколу суспільства, до дуже серйозного розколу суспільства, бо те, що було зроблено, знали всі електоральні настрої. Під час виборів ми кожному кандидату в Президенти ставили питання по Чорноморському флоту, я особисто в оперному театрі ставив це питання Юлії Тимошенко, я знав відповідь на це питання, але для мене було важливо, щоби вся аудиторія почула і зрозуміла, бо для нас це питання було важливе, ми робимо це швидко не радимося з ніким, та якби сьогодні вже був 2016 рік.

ВЕДУЩИЙ: Так что вам сказала Юлия Тимошенко?

Ярослав СЕНЫК: Юлія Тимошенко на правду від цього питання, вона чіткої відповіді не дала, для мене цього досталь.

ВЕДУЩИЙ: А я. Она в 2005 году дала точный ответ журналу «Профиль», пожалуйста. Сейчас вы можете получить ее ответ.

Ярослав СЕНЫК: Тому. Тому я... тому я і ставив це питання. Але я не про це хотів.

ВЕДУЩИЙ: Согласитесь ли вы, с тем, что будет продлен срок флота за низкую цену, ниже на газ. Конечно соглашусь, потому что очень важно сегодня сделать так, что бы люди жили богато и что бы у них абсолютно не было никаких экономических стрессов. 18 апреля 2005 год.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Це всі знають.

Ярослав СЕНЫК: Тому це питання, вони ставилося і тому влада знала наперед електоральні настрої, які були з цього питання в Західній Україні, але все рівно це робилося без обговорення без врахування думки і тому, звичайно, зараз сьогодні протистояння в суспільстві є набагато вище. І...

Нестор ШУФРИЧ: Савик, наведите камеры сейчас на Ляшка, как он покраснел.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Шановні колеги.

ВЕДУЩИЙ: Ну, наведите на него камеры, он покраснел.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Я думаю, що ви знаєте, я абсолютно згоден з тим, що зараз сказав пан Сеник. У мене теж внутрішній дискомфорт від того, що відбувається саме з цієї теми в суспільстві. Так, відбулося так, як відбулося. Ми розуміли, що в одному сценарії я не можу собі уявити, щоб Юля перемогла. Це не могло в принципі відбутися в Україні, але такий Президент зробив би теж саме. Тому Україна в доброму розумінні приречи на захищати власні інтереси, інтереси цих громадян. І два ймовірних президента зробили так, як зробили. Шлях, яким зробили, я абсолютно згоден, у мене теж є дискомфорт. Я стояв на цій, я прийшов в ложе уряду, коли ці шашки, і дим - неможливо дихати. Люди бють один одного. Я хотів у перерві запитати у Тараса, я бачив, як там хтось із ким мутузився, чи щось там відбувалося. Я хотів поцікавитися як старий товариш. Що там з ним було?

ВЕДУЩИЙ: Тарас, можете ответить.

Тарас СТЕЦЬКІВ: Все в порядку зі мною було.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Соромно за державу, що відбувалося.

Тарас СТЕЦЬКІВ: Наші депутати показали своє справжнє обличчя, ось і все.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ви знаєте, розумні люди потім зводять рахунки. Нема рахунків, у нас рахунок один - доля країни. Тому давайте підведемо риску, і починаючи з цієї хвилини робити все, що потрібно нашим людям, і потрібно нашій державі щодо її успіху.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, спасибо.

Давид ЖВАНИЯ: Ни к одной стороне, ни к другой.

ВЕДУЩИЙ: Да, я хочу вас к микрофону пригласить. Господин Жвания, который был одним из лидеров «Оранжевой революции». Да, комендант. Вот, вы голосовали за Харьковское соглашение.

Давид ЖВАНИЯ: Я на самом деле хочу высказать мнение по этому поводу, потому что мне было очень стыдно и страшно, когда то, что творилось в парламенте. И я не в коалиции, я в оппозиции но голосовал ха это решение. И я могу аргументировать почему. Дело в том, что, я как раз вам саргументирую почему. Дело в том, что это два мифа и политических обмана, которые сегодня проходят. Вот я вам объясню. В России есть один рычаг давления - это газ. Она его благополучно использовала и к Европе, и к Украине, и к другим странам, куда она поставляет. Особенно активно это стало во время кризиса, потому что они хотели удержать свои позиции именно для себя в стратегическом продукте. Газ - это основные их поступления в бюджет. И на самом деле, Европейские страны для себя другими механизмами, например, Европа начала дискуссию по поводу строительства уже тех терминалов, которые обеспечивали других страны мира завозить обезжиженый газ, а также добычи сланцевых газов, все-таки выйти на так званую справедливую цену на газ. И они находили справедливую цену. Сегодня они получают эти цены. Российская Федерация своим крючком, скажем так, который был запущен, его продал Премьер-министр Тимошенко. Этот договор был подписан. По сути, это был кабальный договор, который вынуждал Украину находиться не в справедливых ценах. Когда мы говорим о том, что сегодня снижение цены, - нет, это возвращение к справедливой цене. За счет того, что мы сегодня продлили договор по Черноморскому флоту. Второй миф, который нужно рассеять. Господин Рогозин очень мягко сказал, ну, скажем, он не может, как политик действующий, тем более, представителю НАТО высказать более жестко по этому поводу. Потому что тоже миф. Сегодня строительство базы, оно сегодня продолжается. И Россия до 17 года будет монотонно выводить свой флот. Она его выводит ежедневно, потому что многие российские суда сегодня участвуют в морских действиях. Они уже в других океанах, и обратно они не вернутся по конвенции, которая подписана - Баланс, баланс в Черном море. Потому что сегодня НАТО и Россия ведет четкие переговоры по поводу сохранения баланса в Черном море. Потому что замкнутый флот, а внутри Черного моря опасности, врагов, скажем так, ни у одного, ни у другого альянса не существует. Поэтому сегодня идет такая целенаправленная работа, имеется в виду на уровне экспертов. Политики трактуют иначе.

ВЕДУЩИЙ: Вы имеете в виду порт Новороссийский?

Давид ЖВАНИЯ: Абсолютно. Какую цель преследует Россия? Она не может вывести флот резко. Потому что иначе она как бы бросит своих соотечественников, те, которые служили, россияне. Которые есть в Севастополе, что они вот брошенных, они от туда вывели. Вот, и они брошены на произвол судьбы. Поэтому эти годы больше нужны для того, чтоб инфраструктура была налажена, для того, чтобы был какой-то подход, что русские все-таки не брошены, те, которые проживают сегодня в Украине. Я чувствую себя достойно. И, тем более, что две стороны в это будут вкладывать равномерные вклады. Об этом первые лица говорить не могут. Потому что им нужны выборы. Сегодня выборы Януковича закончились, Медведева будут буквально в ближайшее время. Я не знаю, кто из них будет баллотироваться, кроме Медведева, но в любом случае, они в ближайшее время, поэтому такие действия, они не могут производить. Во всяком случае, и показывать своей страны, что они что-то принесли. Потому что каждый политик должен своей стране что-то принести. Теперь, о чем идет речь. Существуют в парламент такие позиции, которые нужно, ну, скажем так, провести в спокойную дискуссию. Естественно, оппозиция могла бы занять любую позицию. Любую позицию, критиковать какие-то недоработки. Потому что это задача оппозиции - критиковать. Но не в такой форме. Естественно, власть не должна была проводить эти действия так кулуарно, чтобы дать оппозиции возможность зависеть таким образом. И самой не нужно было действовать так агрессивно. Мое мнение, что иногда в политике приходится принимать решения, которые будут непопулярны. Но я для себя такое решение принял. Потому что выйти из клинча, который сегодня существовал между двумя, Премьер Путин, который более агрессивен к Украине, чем Президент Медведев. Но я считаю, что лучший выход и переход на другую тональность пусть и в дальнейшем, по всем экономическим вопросам, которые сегодня стоят на повестке дня. В той же атомной энергетике, в той же авиационной. Я считаю, например, что вот если наша авиация намного сильнее, чем авиация Всея России. Они самолет не смогли построить. И скажите мне, пожалуйста, кто примет решение выйти хотя бы 50 на 50 с ними. Никто. Мы можем говорить о том, что, во-первых, все договора должны быть, как минимум, трех - четырех сторонние. Почему в них должна участвовать Европа? Мы что на российский рынок должны строить самолеты вместе. Нет. Поэтому мы говорим о том. Что эти все дискуссии будут проходить в совершенно другом поле. Вот поле для оппозиции, где она должна была, находится, где она должна быть активной, где она должна была дискутировать, где она должна была критиковать. Она должна была критиковать все, но не возбуждать население, когда они знают, что на самом деле, когда все разумные политики, прожившие в политике много лет, они понимают. Что лучший выход из сложившейся ситуации, лучший, лучшего не придумаешь.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Пауза и мы вернемся.

ВЕДУЩИЙ: народный депутат Давид Жвания у микрофона. Владимир Яворивский.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Шановний Давиде, я , в мене до вас запитання, як до українського грузина, або як до грузинського українця. Я вас завжди за це шанував. І за події 2004 року, де ви справді проявили себе як українській патріот. Ви зараз кокетуєте, коли кажете, вот видите, какой я хорошенький, я значить в опозиції, но я проголосовал за это решение. Я думаю, це просто елементарне кокетство, яке вам не додає честі.

Давид ЖВАНИЯ: Но если у вас есть аргументы убедительнее.

Владимир ЯВОРИВСКИЙ: Дозвольте, дозвольте, Давиде. В мене до вас таке запитання. Ви фактично сьогодні пристали до того політичного сегменту, до того привладного політичного сегменту, який свого часу визнав Осетію, ви знаєте, визнав фактично Абхазію, і сьогодні ходять балачки про те. Що взагалі то потрібно не подвійні стандарти. Визнали Косово, треба визнати й ці країни. Що у вашому серці як у грузина? Даруйте, що я відійшов від політики. Воно тьохкається серце, що фактично розірвали сьогодні Грузію. І той політичний сегмент, якому ви симпатизуєте, і проголосували за якого, є винуватцем цього?

Давид ЖВАНИЯ: Я сразу отвечу, я все-таки себя считаю украинским грузином, поэтому я очень четко хочу заявить, что я всегда критиковал, хотя опять же, участвовал при установлении грузинской власти, имеется в виду власти Михаила Саакашвили, и во многом ему помогал. Последние годы я критикую абсолютно четко его власть, но с другой стороны, я могу четко заявить, что никогда не буду поддерживать признание ни Осетии, ни Абхазии Украиной. Дело в том, что признание будет, в первую очередь, вредить украинскому интересу. Вот я буду как раз принципиально стоять на этих позициях. Потому что признание таких объединений, скажем, того, что возникло в Грузии, есть как раз национальная опасность, и опасность целостности Украины.

ВЕДУЩИЙ: Вячеслав Кириленко.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: Повертаючись до теми флоту, я хочу ще і ще раз сказати. Що якщо говорити про базу Новоросійськ, Севастополь, і всі ці справи, то було 20 років в росіян, щоб побудувати базу в Новоросійську. Велика Росія з Великим «Газпромом», з величезним бюджетом не спромоглася за 20 років побудувати базу в Новоросійську. Чому? Бо не хотіла. Вони не збирались уходити, не збираються і не будуть уходити.

Давид ЖВАНИЯ: Вячеслав, дело в том, что уже вывезено на эту базу. Дело в том, что имеется в виду. Что маломерки уже вывезены. И осталось его достроить всего по сути за полтора года они его закончат. Все эти годы туда вкладывали деньги. Это признают эксперты, потому что оно проходит под четким наблюдением с общего соглашения Россия-НАТО. И вывод войск, в общем говоря, флота, он уже давно идет, он идет такими небольшими порциями. Во-первых от туда вывезли запасы тех боеприпасов, которые были признаны, которые не могут находиться на территории, скажем, не могут находиться вообще в акватории Черного моря, и идет их равномерный вывоз и транспортирование в совершенно другие места, где в дальнейшем есть намеренье их утилизировать. Ищут места. Вот я, например, как министр при Премьер-министре Тимошенко и при Президенте Ющенко подписывал договор, который назывался «Про безопасное хранение и дальнейший вывоз так называемого высокообогащенного урана, который находился на территории Украины». На протяжении периода это было подписано, пока не будет определено куда, кто возьмется за утилизацию этого продукта. Вот сегодня идет опять же резкая критика того, что договор подписан. Я могу сказать, что я участник этого договора. И все, кого я перечислил, они участники тоже. Потому что я не мог отменить без согласования с Президентом и Премьером выйти на подписание этого договора. Поэтому когда мы говорим на уровне экспертов, когда мы говорим на уровне реалий, - это одна плоскость, и я хочу в этих вопросах оставаться на уровне эксперта, потому что как раз выход в политическую плоскость. То есть мы выходим на разрыв государства, на людей, которые по сути не знают действительности, а политики редко им об этом говорят, а они как раз и вызывают конфронтацию. Как раз Украина делится на две части. И хотел бы, чтобы украинцы чувствовали по принципу разделенного российского флота, который, на самом деле, ничего не значит.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо.

Давид ЖВАНИЯ: Лучше бы они голосовали за свои экономические выгоды.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, господин Жвания. Господин Жвания, Тарас Стецькив. Да. Да.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: А в мене є кординальна пропозиція. Згідно нашої Конституції взагалі розташування будь-яких іноземних баз на території України заборонено. Навіщо нам будь-які бази? Натівські, російські, третіх сторін і так далі і тому подібне. Навіщо? Є Україна, і є українці. Навіщо нам будь-яка військова загроза від цієї бази, чому так Президент Янукович не поставив питання? Тому що діяв в російських національних інтересах, а не в українських.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Якщо можна, я два слова скажу. Я почну з того, з чого закінчив Давид Жванія. Це взагалі так цікаво слухати, що вам відомі наміри Росії, для чого вона буде виводити, що вона буде заводити, але ж є документи. Ні, є документи просто. Треба відкрити воєнну доктрину Росії, або Доктрину національної безпеки Росії, яка затверджена офіційно. Там чітко і ясно про це сказано. Насправді Росія буде мати 2 бази: одну в Севастополі, а другу в Новоросійську. Яка кількість кораблів де буде міститься, це Давид Важаєвич не нам вирішувати. Це вони вирішать самі. І навіть якщо там залишиться небагато кораблів. Якщо там залишиться три чи п'ять тисяч військо службовців, це, безумовно, інструмент виливу на внутрішню політику в Україні. В першу чергу, в Криму. Розвідка, контррозвідка і так далі. Так, для всього світу - це сигнал, що Україна в геополітичному полі Росії. І звичайно, для Росії - це пункт, пункт їхньої історичної пам'яті. Тому тут треба розставляти крапки над «І» дуже чітко. Тепер про економічний аспект. Була така дискусія. До речі, по суті дискусія. Так, я упускаю, ну, там для Рогозіна неважливо, наприклад, як це можна змішати угоди по флоту з угодами по газу, так, ну, йому звичайно неважливо. Але якщо навіть стати на цю точку зору, це є несумісні речі, бо питання флоту - це є питання безпеки, питання газу - це питання економіки. Ну, знаєте, якщо подивіться на економіку, ну, ми тут три години говоримо про те, що щось тут Росія нам дала. Шановні друзі, ніякої знижки на газ нема, це міф, міф. Ми платимо середню європейську ціну, мінус транспортне плече. Абсолютно волюнтаристськи була вибрана ціна на газ на кордоні з Італією. І відмінусовано 2 третини транспорту, оскільки Україна знаходиться ближче до Росії. Ось яку ціну ми получили, це ні яка не знижка. Це реальна ціна, яку платять в Європі. Так, ну, віце-прем'єр Семиноженко пішов і там розказував про ціну 50 доларів. Ну, він напевне забув, що вже декілька років, більш як сім років такої ціни нема. Білорусія не платить, навіть Молдова не платить. Тепер, хто на кому заробив. Ну, можна, звичайно, розглагольствувати, що там російський бюджет 30-40 мільярдів, ну, я тут тільки одну репліку хочу сказати. За 20 років російської незалежності Росія на Україні заробила набагато більше. За рахунок того, що ми брали по 50 мільярдів кубів газу, за рахунок невигідних контрактів, за рахунок заниженої ціни на транзит. І за рахунок того, що вони нам не платили оренду. Тут названі були цифри, скільки за оренду треба було платити. Так. Так що економічної вигоди нема. Момент полягає в тому, що для населення, для вас всіх, ця угода по газу нічого не дає, тому що ми споживаємо український газ. Так. Російський газ на теплоенергетику, це правда, на «Теплокомуненерго». Тут певний момент є. але виникає інше запитання, чи адекватний обмін, якщо вже так Янукович ставив питання. Це - небажання України, це було зроблено в угоду Росії. І питання полягає тільки в тому, чи Україна зіграла адекватну гру. З моєї точки зору, гра неадекватна. І коли ми говоримо про те, що опозиція якось не так себе вела,то давайте подивимось на інше питання. Якби одразу після підписання цих угод це було прямо заявлено, що вівторок це буде ратифіковано за будь-яких обставин, що опозиція нічого не зробить. Якби Верховна Рада не була заблокована, то напевно опозиція по-іншому би діяла. Якби нам дали можливість це обговорити, якби була експертиза, висновок Конституційного Суду, так очевидно, що ми себе по-іншому поводили. І два пункти останні. Що ми отримали у вівторок. Ми отримали дві речі. Я думаю, всі побачили, яке справжнє обличчя влади. І на жаль. Воно виявилось достатньо звіряче, достатньо бандитське. Відчув на собі, можу поділитися. Друге. Чому ми не пішли на цю бійку. Адже ця бійка була спланована. Вони пішли в сектор «Нашої України». Там була можливість встромити карточки. Причини дві. Вони мали карточки неіснуючих депутатів і відсутніх, треба було найти пульти. Але була і друга причина, про яку тут ніхто не говорив. Вони здійснили акцію демонстративного залякування. Залякування на прикладі депутатів, всього українського суспільства. Вони ніби сказали, що всі, хто проти нас підуть, дістануть от же само. Ось яка ще була друга мета, реальна. І це повністю відповідає їхньому менталітету. А тепер на завершення про висновки. Бо головне - наслідки. І я би хотів...

ВЕДУЩИЙ: Ну, смотрите, вот я могу вам предоставить слова Премьера-министра Николая Азарова на эту тему.

РЕПОРТАЖ: Николай АЗАРОВ: Грамотные люди в экономике, они-то понимают, что топить соломой страну нельзя. Вот с этим, наиболее, скажем, прагматичными политиками, мы, конечно, будем вести диалог. Но диалог не такой, мы уже говорили, что на силу мы можем ответить силой. Мы никогда первыми эту силу не применим. Но если кто-то попытается действовать с нами на языке силы, он получит ответ вполне адекватный и жесткий тому применению силы, которую мы ощутим.

ВЕДУЩИЙ: Первыми силу не применят.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Моя відповідь є така. Всі відеокадри показують, хто перший напав на сектор «Нашої України - Народної Самооборони». Для цього не треба навіть Генеральної Прокуратури. Друге, моя відповідь економісту Азарову. Стратегічний інтерес України в економіці - це працювати на зниження закупки російського газу, а не на збільшення. Нам потрібно приблизно тридцять мільярдів кубів, а нас заставляють по цих угодах покупати по 40 мільярдів кубів. На цьому «Бойки, Фірташі» зароблять, це очевидно. І я б хотів, Нестор, зараз, одну секунду, я хочу закінчити, які є три головні висновки того, що сталося. Значить, висновок номер 1. Нажаль, Янукович, після того, що підписано в Харкові того, що сталося в парламенті з Україною в вівторок, уже ніколи не буде Президентом цілої України. І це перший, перший політик, який так поступив, який зіграв на цей розкол. Другий мормент, вони думають, що вони зачистили всьо і вся, і взяли все під контроль, всі будуть їх слухатися. Насправді, це буде тільки поглиблення хаосу в Україні. Янукович стане одним з центрів локальної сили, і ваша влада так само. Тож частина України її буде слухати, а частина не буде. І саме найстрашніше є останнє. Янукович, я стверджую, свідомо запустив механізм розколу країни. Він свідомо вибрав драстичне питання, по якому в Україні є розкол. І так не поступає не один відповідальний політик, а Янукович поступив. Він міг вибрати інше. Якщо вони захотіли компенсаторів, то ви могли б вибрати такі компенсатори, які б не задівали почуття навіть половини України, але ви це зробили свідомо, бо тому що так треба було зробити, щоби стикнути дві частини України. І тому головне завдання зараз всіх людей, які себе вважають патріотами України, чесними громадянами, зупинити цей сценарій розколу України.

ВЕДУЩИЙ: Господин Жвания.

Давид ЖВАНИЯ: Тарас, я бы хотел спросить. Ну, вот теми заявлениями, которые ты только что сделал: Янукович не станет Президентом всей Украины. Действия, на которое он не делает, но с другой стороны, оппозиция не станет оппозицией всей Украины. То есть мы на самом деле остаемся в той же точке все эти годы. Вот где рация? Где рация находится все время в расколотой пополам стране за счет того, что и одна сторона всегда говорит полуправду, и другая.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Шукати, не зважаючи.

Давид ЖВАНИЯ: Разве можно страну держать все время в той ситуации, когда они борются за несуществующие вещи.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Шукати точки дотику, а Янукович їх не шукав. Він спеціально і свідомо нападав на все, що пов'язано з українським. Я хочу сказати, дуже часто, ви коли були в опозиції, ратифікували владу Ющенко, Юлії Тимошенко, що вона порушує закон. І в багатьох випадках, я мушу вам сказати, ви мали рацію. Але ви , прийшовши до влади, робити те саме, помножене на два. Ви так само попираєте закону, ви так само не шануєте право. І заява Януковича, нехай Ольга Герасем'юк скаже, у Страсбурзі про невизнання голодомору геноцидом прямо суперечить українському закону. Він там озвучив позицію Росії. І це як лакейство. І остання моя фраза. Те, що зробив Янукович за останні 50 днів показує, він не Президент України, він - резидент Української держави. Нестор.

Нестор ШУФРИЧ: Давайте от общей демогогии Тараса, да, візуальної демагогії перейдемо до конкретних цифрах і того, що відбулося. Скажи мені будь ласка, яка було ціна за тисячу кубометрів газу в першому кварталі 2010 року.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Ну, це вам знати, ви ж при владі.

Нестор ШУФРИЧ: А я скажу. Ні, в першому кварталі, мій друже, були ви. Але для вас це так давно, що ви вжде навіть і забули. Так от, ціна на газ у першому кварталі 2010 року була 334 долари за 1000 кубів газу. 334. А яка ціна зараз?

Тарас СТЕЦЬКИВ: Я можу вам сказати, Нестор, я ніколи не вважав. Що угоди. Які підписала Тимошенко, були добрі для України. Ніколи не вважав.

Нестор ШУФРИЧ: Це ж ваше питання.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Більше того, як і багато українських політиків. Я говорив, що це неоправдані уступки. Так що, будь ласка, мені не давайте.

Нестор ШУФРИЧ: Тарас.

Тарас СТЕЦЬКИВ: А ціна визначалася по формулі, яка підписана угода.

Нестор ШУФРИЧ: Тарас, я вибачаюсь.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Питання в тому, чи мали ви право розмінювати флот, з точки зору національних інтересів.

Нестор ШУФРИЧ: Тарас, зараз я дійду до флоту. Скажи мені, будь ласка, ти входив в коаліцію, яка формувала уряд, який підписав той контракт, за яким в першому кварталі ми платили 334 долари? Ти є членом тієї коаліції? Був?

Тарас СТЕЦЬКИВ: Без сумніву, що був.

Нестор ШУФРИЧ: Значить, це твоя відповідальність, і за тебе Уераїна платила 334 долари. Зараз скажу я в чому проблема.

Тарас СТЕЦЬКИВ: А ти багато вирішуєш і впливаєш на ті рішення, які приймає Янукович?

Нестор ШУФРИЧ: Я можу тобі сказати. Знаєш, щор відрізняє Януковича від всіх вас?

Тарас СТЕЦЬКИВ: Знаю, я знаю.

Нестор ШУФРИЧ: Тому що перед тим, як прийняти таке рішення.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Я це знаю фізично.

Нестор ШУФРИЧ: Тому що, Тарас, Тарасе, друже мій, що до фізичного тобі теж дещо нагадаю. Такого великого нашого слов'янина Олександра Невського. Кто к нам с мечем придет, так и будет.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Я утримаюсь.

Нестор ШУФРИЧ: Тому я скажу так, Тарасе. Якщо відчуваєте в собі силу, починайте. А то знаєте, виходить так. І штани зняли, і нічого не зробили.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Шановний Нестор Івапнович. Депутати від опозиції згаходились на своїх робочих місцях, і захищали свої робочі місця. А напали ви, в тому числі, і ти, Міністр, який не мав права знаходитися в залі. Там були і губернатори.

Нестор ШУФРИЧ: Ні, друже, ні, друже.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Так хто на кого напав?

Нестор ШУФРИЧ: Ні, друже, як би ти в цю хвилину підняв відеозаписи, я і 4 пожежні пішли витягувати ці шашки, які в тому числі один присутній з нас кидав. Але ж дивіться до чого, але давай зараз повернемося до цифр. В першому кварталі було 334 долари за тисячу кубометрів. По цій же формулі в другому кварталі вже мало бути біля 360 доларів. Зараз ми платимо 234. Тобто це не умовний якийсь виграш України, а ми реально на 110 доларів платимо в другому кварталі менше ніж були би забовязані платити по ваших контрактах.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Савік, дайте відповісти. Я речення відповім. Нестор, цей, коли газ в країні був дешевий, хімічні і металургійні барони отримували цей дешевий газ, не модернізували свої заводи, заробляли надприбутки. Виводили в офшори. Потім газ став дорогим, і ви заспівали пісеньку, що вам треба дешевий газ.

Нестор ШУФРИЧ: Так, ви ж заспівали, а не ми.

Тарас СТЕЦЬКИВ: Так, от я стверджую, дешевий газ спонукає до того, що вони не модернізують свої заводи. Ось до чого веде дешевий газ.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, спасибо, Тарас. Ольга Герасимьюк, пожалуйста.

Давид ЖВАНИЯ: Газ понизили, наши химики получили дешевый газ, а нам перекрыли проход турки, и наша химия никуда на экспорт не уходит. То есть вопрос украинских интересов был намного шире.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Джентльмени, дозвольте слово мовите, я вам дуже вдячна, Савік, за те, що оце пів на першу, коли Нестор вже заговорив про зняті штани, я дістала таку можливість поговорити. Хоча я вам вдячна за таку конфігурацію, тому що всім своїм виглядом я тут уособлювала роль та місце жінки в українській політиці, особливо в теперішній владі. Їй цілують руку, сажають в красиве крісло, і далі вона мовчить. Слава Богу, Анастасія розмочила рахунок тут, і то, по-моєму, їй допомогли. Я вперше на цій програмі, і взагалі в своєму житті, тому у мене сьогодні подія, повірте мені. І щоби я хотіла сказати, бо я не знаю, чи мене ще запросять, Савік.

ВЕДУЩИЙ: Конечно.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Дякую. Всі чули, і свідки є, хто не спить. Я намагаюся згадати, про що ми взагалі тут прийшли поговорити, так? Основне було те, що відбулося у вівторок. В цей самий час я перебувала у Страсбургу на сесії ПАРЄ. Звідки я сьогодні й прилетіла. І власне кажучи, тому я тут. Хотіла щось розповісти людям. Мені було теж дуже стидно. Я разом з усіма колегами спостерігала цей жах. Всі бачили спікера під двома парасольками і не розуміли. Вони мене питали , що це. Вони казали: unbelievable, таке слово англійське. А мені було соромно, звісно, і за шашки, і за яйця, і за ту страшну потасовку. Я вам скажу більше, мені соромно знаходитися у нашому парламенті. Не тільки тому, що я - жінка, що мені оце все якось особливо відчутно. Мені соромно знаходитися серед людей, які мало читають, мало вчаться, які не знають життя, які людей називають людьми тільки тоді, коли їм треба обиратися. Серед тих, хто Україну роблять для людей, а тим людям не кажуть, що ж у тому нещасному бюджеті, який приймали в таких страшних умовах, що там для них записано. Люди, ми цей бюджет прийняли, ви бачили, в яких умовах: в диму, з побитими носами. Хто його читав? Я особисто ні. Я не знаю, які там записані вам пенсії, я не знаю, що там записано для малого підприємця, який, напевне, буде сьогодні дуже в складній ситуації. Ми жодної цифри не змогли обговорити. В мене питання, чому ми зібралися тут, і так мило бесідуємо вже котру годину на ті теми, які ми повинні були обговорювати в парламенті. Чому ми - депутати, чому я - депутат, обраний народом, не мала права, після того, як у Харкові підписала ці угоди, чому я не мала права це мирно обговорити зі своїми колегами. Ми зібрали достатню кількість підписів, ми хотіли в суботу сісти, в вихідний день, це обговорити і прийшли би, може, к іншим результатам. Чому нам це було недозволено? Чому спікер, Володимир Михайлович Литвин заборонив нам це.

ВЕДУЩИЙ: Ольга, я вас.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Перерва?

ВЕДУЩИЙ: Да.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Я шаную.

ВЕДУЩИЙ: Короткая, коротко.

ВЕДУЩИЙ: Товарищи депутаты и трудящиеся, так, с Первым мая я вас поздравляю, и всех наших зрителей, как в студии, так и по ту сторону рекламы. Так вот, Ольга, бюджет вы не прочитали.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Не тільки я його не прочитала. Його не прочитали комітети. Прийшов він єдиний комітет. Хто пригадує всі ці наші безкінечні шоу, я перепрошую за це слово, але насправді, оця шоузація не тільки політичних дискусій, а і політики, фарс, який в принципі є трагедією для нашого суспільства. І тому оте шоу, яке ми завжди бачимо зі сприйняттям бюджету цього разу було в скороченій формі. Просто елементарно, бюджет внесли в понеділок, далі його подали в один комітет, далі, як ви памятаїте, довго всі обговорювали, іде перше читання, потім друге читання, потім третє з половиною. І це дуже довго. Цього разу прийняли просто за 1 секунду. Що ми знаємо, що там для нас записано, люди? Що тут, вибачте, цифрами нам махали? Цифрами дуже просто нас усіх, особливо о цій порі, заморочити. Я ще хочу сказати також про те, що тут також багато демагогії було про те, що таке, яка опозиція краща: кулькова краща, чи шашечка? Я думаю, що опозиція в кожній країні - це дуже добре, і кожна цивілізована країна, передаючи владу з рук в руки, вона цінує опозицію, бо це не ті люди, які б'ються з кимось. Нас перетворили на якихось коміків. Це ті люди, які допомагають, структурують владу, це є нормально. Але це зовсім було не зрозуміло у Страсбургу, коли я там знаходилась, і коли це відбувалося. Я вам хочу ще сказати, що я прочитала також, що прес-служба пана Литвина, нашого спікера шановного, розповсюдила повідомлення про те, що Президент ПАРЄ тут же засудив дії опозиції, що він нібито подзвонив і це сказав. Ми не полінувалися, скажу вам чесно, ініціювали зустріч з Президентом ПАРЄ, спитали в нього, чи це так. Він заперечив це. Він сказав, що він, дійсно, подзвонив, але він подзвонив, як дзвонять цивілізовані люди. Він побачив спікера під парасольками на своєму робочому місці. Це, повірте, було страшно смішно нам. І він подзвонив йому і сказав, що він дуже стурбований, і він, в принципі. Співчуває, що спікер працює в таких обставинах. Але він сказав, що він не має права оцінювати дії опозиції чи більшості, оскільки він - депутат іншої країни. І взагалі, він - європейський чиновник. Настільки, я дуже не люблю це слово, брехня, вона вже тут нічого не значить. Вона тут лунає, по-моєму, безкінечно. Але назвіть це якось інакше. Те що зробив спікер, давши вам цей посил. Далі, що я вам, Нестор, вибач. Ти дуже багато говорив, я хочу все ж таки висловитися. Чого я все ж таки приїхала сюди сказать. В Парламентській Асамблеї Ради Європи, насправді, стурбовані тим, що в нас відбувається. Ясно, що європейці, вони не висловлюють своє обурення, тому що коли ми приходимо і кажемо, ось візьми все, що в мене є. а йому кажуть. Да в тебе ж є діти, дружина, вони теж хочуть їсти. А він: а я люблю ету дуру, Росію. Вибачте, но це я так до слова. От беріть і все. Ну, що скажуть європейці. Вони дбають про свої національні інтереси. І ясно, що коли ми добровільно щось віддаємо, а їм від цього щось буде, то звичайно, вони собі це візьмуть, і вони не будуть нас критикувати. Але вони будуть думати про нас трошечки, як у нас кажуть на Полтавщині, як про трохи макоцвітних. І так і є. однак, оскільки ми - країна, яка перебуває під моніторингом, ми повинні відповідати за розвиток демократії який у нас зараз різко пішов на спад. Ми ініціювали, і ми вже попередньо дістали згоду розгляду у парламенті Асамблеї у червні на сесії ситуації в Україні. Ситуацією з свободою слова, ситуації з судами, ситуації з правоохоронними органами та власне кажучи і стан парламентаризму, тому що він уже просто «рукониподаваемий», як кажуть наші брати росіяни. Вони кажуть, вони - брати, так? І така процедура вже розпочата. Мало того, я мушу про це сказати. Коли в цей час, в цей день все це відбувалося, їхав наш Президент в парламент. Відверто вам скажу, ми змушені були вийти, ми змушені були це зробити, тому що те, що відбувалося в нашій країні, це була демонстрація варварства. Це не Україна для людей. І коли наш Президент повторив, просто за головою Російської Федерації, російська делегація організовувала там все, що відбувалося, слова про те, що геноцид, не він не може визнати, мені було не просто, гм, ну, люди, я знаю, що у всіх, хто тут сидить, у когось вдома є ця пам'ять. У когось бабуся, дідусь, тітка, у когось не народилися більше нащадки, у кожного є ця біда. І коли приїздить Президент твоєї країни, уявімо собі, що Голокост, який. До речі, теж узгоджувалася ця тема у ПАРЄ, і щоб напередодні приїздить Президент Ізраїлю і каже не голосуйте за це, порівняйте, будь ласка, чи це можливо, чи це цивілізовано, в принципі. Я вам ще скажу таке, навіщо він це сказав? Тому що на ранок, я- член політичного комітету ПАРЄ, прийшла на обговорення поправок. Так все, що робила російська делегація, вона намагалася в нашу резолюцію внести оцю цитату Президента. Ось для чого він це сказав. Хочу вам сказати, що це не вдалося. Тому що ми вилучили це, нас європейці підтримали. Але тільки заради цього він це сказав. І тому зараз я хочу сказати, що коли великий такий чоловік Президент твоєї країни іде за вірьовочкою за Путіним, таким собі невеличким, але потужнім диктатором. Як знаєте, на російських ярмарках ведмедів дресированих за собою водять. То це стидно. І коли ти розумієш, що це не Президент справді усієї країни, коли це, що це маріонетка, це жахливо. Це наша з вами трагедія. Я просто хочу добавити ще таке, що справді Янукович переміг, і треба очевидно визнати цю перемогу. Але він переміг з незначною більшістю голосів, він переміг в силу дуже багатьох обставин. В тому винна попередня влада. На жаль. Не маю часу про це говорити, я маю що про це сказати. Так саме він мав би зараз подумати про те, яку, вже говорили переді мною, про те, як це всіх людей об'єднати. Так він не просто про це не подумав, він іде по російських лекалах, які хочуть сделать нас своїми братіями, та ще не просто силою, через коліно, набивши там морди у парламенті, а ще зробити так, щоб нам з вами було дуже боляче. Щоби наша пам'ять була отак ногами витерта, щоб нас назвали націоналістами 300 разів, щоби все, що стосується наших родин, щоб все було кинуто так і розтоптано. Боляче, то ти принижений, і ти просто вже ніхто. Ось оце мета була приїзду і його політики.

ВЕДУЩИЙ: Нестор Шуфрич. Пожалуйста.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, нас зв'язують чудові стосунки особисті. Ми з вами дуже вдало провели заон, який фактично розкрив можливість розвитку вітчизняняного кіновиробництва. Багато чого в нас об'єднує, але чесно кажучи, меня трошки боляче було саме від вас чути слова, які м'яко кажучи, не зовсім відповідають правді. Я так м'яко говорю, із-за своєї великої поваги до вас.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Кажіть конкретніше, бо часу мало. Кажіть, як є.

Нестор ШУФРИЧ: Ну, якщо конкретно, мабуть, ви завчасно поїхали у Страсбург, як і трошки затримались,тому що в середу закінчилася робота Асамблеї, і голосування були як раз в середу. Тому багато чого ви, мабуть, не змогли особисто побачити. Але що ж відбулося?

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Я приїхала сьогодні.

Нестор ШУФРИЧ: Що відбулося? Всі решта повернулись ще в середу. Мабуть, я ж кажу трошки.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Депортували частину депутатів. Частина, яка представлена Регіонами і комуністами, посадили в чартер увечері і повезли сюди на голосування. Лишився один правий,і лишилася опозиційна частина працювати.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, це ж ваша справа, коли ви зі Страсбургу приїхали.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Моя справа, просто кажіть людям оцім правду.

Нестор ШУФРИЧ: Я ж хочу. Ну. Добре.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Ну, кажіть.

Нестор ШУФРИЧ: Ну, якщо правду, то правду.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Ну, давайте вже.

Нестор ШУФРИЧ: Засідання закінчилися ще в середу. Це правда. А наша делегація, наші депутати виїхали в понеділок, а пані Ольгу ми чекали в четвер. Ну, не важно. Питання в іншому, питання в іншому.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: На голосування я не їхала.

Нестор ШУФРИЧ: На минулому тижні, а ми дійсно вас чекали з великою любов'ю.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Та кажіть уже. Не тягніть кота за хвіст.

Нестор ШУФРИЧ: На минулому тижні представники опозиції заявили, ми ідемо блокувати Верховну Раду, щоб не дозволити, це ще було, ми іще спали тоді вдома.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Слухайте, ну ви за рибу, миза гроші. Повторюєте,що ми вже сьогодні казали. Питання ставте.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, ну я ж не перебивав. Ні, ні. От бачите, вам вже незручно, і ви мене перебиваєте. Тому що заклик до блокування Верховної Ради оголосила опозиція, але вийшло, Віталік, я правильно говорю? Спасибо. Але вийшло,як завжди. Хтось словом, а ви ділом. Пока они говорили, что они заблокируют, мы пошли и заблокировали. Мы просто вас опередили.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Да. Ми перші.

Нестор ШУФРИЧ: Да, такие методы борьбы. Ну, давайте посмотрим правде в глаза. Еще год назад нас реально в оппозиции было 172 депутата. Потому что Литвин с блоком был в вашей коалиции, и коммунисты были недалеко от вас. Но наши 170 депутатов, если что-то блокировали, так это мы блокировали. И мы по 2 месяца блокировали Верховный Совет, при этом морды никому не били. А вы попытались разблокировать. Полезли. Я извиняюсь, как получилось, так получилось. Но при этом, дымовые шашки - это было лишним. Теперь, пані Ольго, ви...

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Так з ким ви розмовляєте, скажіть.

Нестор ШУФРИЧ: Пані Ольго, я з опозицією.

Олег ЛЯШКО: Скажіть це правді в очі.

Нестор ШУФРИЧ: пані Ольго, а зараз те, що ви сказали про національні гідність, про те, що ми маємо поважати один одного, принаймні, закордоном. Да як би ви не ставились до Януковича, там був Президент України. І коли Ющенко виступав в ПАРЕ, коли Ющенко виступав в ПАРЕ, депутати від Партії регіонів не уходили з засідання. Інше.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Слухай, Ющенко не продавав територію свою сусідам. Розумієте, яка різниця між вами.

Нестор ШУФРИЧ: Я зараз, пані Ольго, я зараз не буду згадувати про острів Зміїний. Я зараз чиновник, і в мене просто є межі, в межах яких я можу говорити. Але я би згадав про реальні втрати України під час президентство Ющенка. І останнє, і останнє, я би хотів, щоби коли ми говоримо, пані Ольго, я би хотів, щоб коли ви закордоном говорите про Україну, щоб ви дійсно представляли не певну політичну силу, а Україну в Парламентській Асамблеї Ради Європи. І мені дуже прикро, що замість того, щоб приїхати і втримати ваших колег, ви взяли і своїми діями, на жаль,зганьбили України ще й в ПАРЕ. Це мені прикро.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Припиніть демагогію, Нестор.

Виталий ПОРТНИКОВ: Скажу і вам, і вам непопулярну річ про голодомор. Розумію абсолютно ваш біль, що кожний з нас його дійсно має. Але коли ухвалювали постанову Верховної Ради України про голодомор, тоді прихильники закону, тоді прихильники президента, і Прем'єр-міністра раділи, що вони такий закон ухвалили більшістю голосів, і вважали, що це об'єднання нації. А такий закон, який стосується кожного українця ухвалюється всім парламентом. Він має бути так написаний, щоб за нього проголосували всі депутати Верховної Ради України. І ви не розуміли, що коли ви ухвалювали цей закон, доленосний для українського народу, так, що майже половина верховної ради проголосує проти нього, ми з вами будемо мати ту ситуацію, яку ми мали в Страсбурзі. І це серйозний урок для Партії регіонів. Коли ви зараз ухвалюєте рішення, які є доленосними для українського народу, скажімо, Причорноморський флот, і теж це робите більшістю голосів, вважаючи, що ви вже все вирішили, ви дочекаєтеся денонсації цих угод новою владою. І вам буде рівно так соромно, коли ця денонсація відбудеться, як сьогодні пані Ользі було соромно у Страсбурзі, тому що ви - не політичні діячі. Ви - тимчасові люди, які не думають про інтереси цієї країни. Всі депутати з луганська, Донецька, Харкова, Львова мали проголосувати за Закон «Про голодомор». І тому в ньому мали бути такі формулювання, які б влаштовували депутатів і Партії регіонів, і Блока Юлії Тимошенко, і Нашої України. Це те, що я казав, коли казав, що Віктор Ющенко розколював цю країну, і Віктор Янукович її розколює. От і все.

Олег ЛЯШКО: Хочу зауважити, пане Портніков, пане Портніков, дозвольте, це дуже важливо, пане Портніков, ти, ви - хороший журналіст, але в питаннях історії слабуєте. Голодомор ніколи не розколював українське суспільство. І найбільше людей загинуло на Харківщині від голодомору, на Донеччині, на Луганщині.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Олег, вибачте, якщо можна.

Олег ЛЯШКО: Коли ви кажете, що там мали бути написані формулювання, за які проголосувала Партія регіонів, вони ніколи не проголосували б.

ВЕДУЩИЙ: Правильно. Это то, что Портников и сказал. Формулировки раскалывать, а не...

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Джентльмени, дайте слово сказати.

Голос из студии: Брейк, пусть женщина скажет.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Про голодомор. Олег, він правий, бо він говорив зовсім про різні речі і не заперечує абсолютно. Я хочу сказати, що сталося в Страсбургу. Резолюції. Так я хочу сказати таке.

Нестор ШУФРИЧ: Как ты проголосовала в ПАРЕ лучше скажи.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Почекайте, скажу. Справа в тім, що для нас тема була принциповою. Ми її почали, коли ви внесли пропозиції. Про резолюцію. Вона називалася так: «Про необхідність засудження злочину голодомору в Україні 32-33 років». Ніяких роз'єднуючи мотивів не було. Для чого ми це зробили? Тому що ще у 2006 році Парламентській Асамблеї сказати, що був такий голодомор чи великий голод, - це було табу. Люди, 2006, 4 роки тому. Коли вони ухвалювали доповідь про злочини тоталітарних режимів. Навіть одним рядком ми не змогли внести згадку про цей злочин. І тому ми внесли цю пропозицію не для того щоби виділитися, зробитися жертвою номер 1, розвитися над іншими, як на нас потім стали говорити. А для того,щоб ця тема розкрилася, щоб про неї заговорили. Довго нам чекати не прийшлось. Через три місяці росіяни внесли зустрічне. Вони хотіли звісно розмити цю тему вони хотіли інакше її зробити, але ми добилися, що ця доповідь два роки гаряче обговорювалася. Там записані страшні речі в цій доповіді, маса думок, усі політичні спектри є, але все це нарешті відкрилося і росіянам на голосуванні. Почали говорити те, що раніше не говорилося, бо в них же Сталін був номер 2 в телевізійному телешоу, забула як називається «Имя Россия». Вони тоді про це говорили, що не треба так говорити. Вони сьогодні на дебатах кричали Сталін - диктатор, Сталін - злодій, Сталін убив. Вони визнали, що на території Росії теж. Хай, там будемо сперечатися українці жили чи хто. В Казахстані, Білорусії. Молдові, що все це було. Але в кожній країні цей злочин носив абсолютно свій характер. Сталін був злий геній, який використав цей, знаряддя вбивства голоду у кожній місцевості для своєї мети. І коли ми говорили про українців, то ми мали на увазі, та дайте, сказати ж, а? коли в 30 роки треба було вбити майбутню країну, державу українську. Вона мала постати, тому що ми мали приватну власність, через те, що в нас була еліта справжня, а не така як тепер. Вона була освічена і дуже розумна. Тоді коли українські комуністи теж були на стороні селянства, тому що вони вихідці були з цих сімей, коли церква була об'єднуючою. Йому треба було все це знищити. Тому що він воду будував Імперію. І саме чому такий спротив страшний і маніпуляція про те, що ми нібито там щось вимагали більше, ніж потрібно всі ці роки стояв. Тому що про цей злочин не треба було говорити в цьому ключі. Тому що йшлося про втрату суверенітету. І для росіян було принципово важливим, щоб саме зараз, коли Харківські є угоди, коли ми втрачаємо незалежність, щоб саме зараз нас «макнуть» у те, що нібито ми не добилися свого. А ми свого добилися. Тому що зараз вся Європа знає, що таке голодомор. І радикальні поправки вносили не ми, а вносили британці, які відкрили архіви і почитали. І оце те, чого ми домагались, а не те,і вшанувати пам'ять всіх, хто був вбитий Сталіним. Це те, чого ми домагались насправді. І нам треба було, щоб всі про це сказали. І росіяни також.

ВЕДУЩИЙ: Леонид Кожара.

Леонид КОЖАРА: Пані Ольго. Під час вашого виступу ви багато разів назвали слово цивілізований. От я хочу вас спитати, от коли ви і ваші колеги - депутати українського парламенту, коли Президент зайшов до зали Ради Європи, встали і пішли. От як ви думаєте, цивілізована Європа ваш вчинок як цивілізований оцінила? І друге, слухайте. А коли Юля Тимошенко, як лідер опозиції, звертається до цивілізованої Європи бойкотувати громадянина тієї ж країни Президента Януковича під час виступу. А проводити слухання по Україні, от в чому ваша цивілізованість. І друге. От ви кажете дуже артистично, емоційно про питання голодомору, але правда полягає в тому, що президент України 100%-во підтримав резолюцію Ради Європи. До речі, цю резолюцію розробляла вся Рада Європи, він підтримав позицію Європейського Союзу. Він прямо сказав, що голодомор - це був злочин проти українського народу, злочин проти людяності і це була величезна трагедія. Але ваша позиція , коли ви розробляли цю резолюцію полягала в тому, щоб протиставити трагедію українського народу трагедіям народу Росії, який так само постраждав, Казахстану, Білорусії. І та резолюція, яка сьогодні прийнята Радою Європи, вона дійсно об'єднує нас в цьому горі, а не роз'єднує. І Янукович ще раз це підтвердив. Так розкажіть про свою цивілізованість, давайте.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Пане Кожара, я к раз, я вам, ну, знаєте, принести документи, які ми подавали. Справа в тому, що оця теза про те, що ми хотіли назватися жертвою номер один а решту принизити, оця теза належить як раз росіянам, ось оце вона і є. я вам скажу.

ВЕДУЩИЙ: Ольга, все.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: напевне, вже варто завершити перепалку, правда?

ВЕДУЩИЙ: Пауза.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Так, дякую.

ВЕДУЩИЙ: Мы вернемся.

ВЕДУЩИЙ: Так, время остается, у нас еще есть. Поэтому Андрей Семенов, депутат Севастопольского городского совета, который к нам приехал от Партии регионов, прилетел. Ну, реакция в Севастополе предсказуемая, да?

Андрей СЕМЕНОВ: Савик. Ну, во-первых, я хочу поблагодарить вас за то, что пригласили на такое замечательное шоу. И сказать, вы знаете, вот такое замечательное шоу мы видим пять лет. Вы же понимаете, и наконец, вы хотите сегодня услышать, что происходит на местах. И что люди думают на местах, и о чем говорят на местах. И это очень важно. Вот вы понимаете, я смотрю на народных избранников, которые так великолепно высказываются и говорят, вот Олег, Вячеслав говорят о своей любви к Родине, к народу, к украинскому народу. Но вы согласитесь, так получилось. Вы понимаете, история так распорядилась, что Севастополь стал украинским городом русской славы. Согласитесь, это правда. И сегодня в Севастополе живет украинский народ, не смотря на то, что по национальности мы русские. Знаете. Это большая многонациональная семья. И сегодня, когда мы говорим о том, что Севастополю создают условия. Севастопольским семьям, севастопольцам создают условия для нормальной жизни, жизнедеятельности. Вы понимаете, и у наших коллег это вызывает, вы посмотрите, какие эмоции. Вот, где надо думать о народе. Когда людям создают условия для того, чтоб они работали, для того, чтоб они кормили своих детей. Вот о чем сегодня надо думать. И вот это вот любовь к народу. Вы знаете, Савик, я хочу сказать, что вот эту риторику мы слышали пять лет. Но согласитесь, надо было заниматься не риторикой, а надо было заниматься экономикой. И когда сегодня мы говорим о том, что Черноморский флот в Севастополе, - это, в первую очередь, экономика Севастополя. Вы ж понимаете, мы не говорим о политике. Черноморский флот сегодня в Севастополе вне политики. Мы работаем во всех направлениях. Но он не занимается политикой. Сегодня Черноморский флот занимается развитием, социально-экономическим развитием города Севастополя, сегодня он занимается культурным развитием, понимаете, он принимает участие в культурном развитии Севастополя. Вот о чем мы сегодня говорим. Мы сегодня говорим о том, что севастопольцы любят Черноморский флот. И мы не можем не любить, потому что это наша история. Вы знаете, вот мне приходит одна фраза Мусы Джалиля, когда он говорил: «Моя земля, ты часто горе видела людское, испытывала ль ты когда такой позор и варварство такое». Вы извините, мы 5 лет испытывали позор, мы пять лет испытывали варварство. Когда у нас Севастополь, это тот город, который дважды был стерт с лица Земли, хотели лишить истории, и лишили истории. Вы понимаете, загляните в учебники, загляните в учебники, какую историю сегодня учат наши дети.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, спасибо, Андрей. Спасибо. Я, и потому что есть еще одно важное, очень важное. Наверное, если б не все происходило в одну неделю. Это заявление Николая Азарова заслуживало бы отдельной программы. Вот давайте послушаем.

РЕПОРТАЖ: Николай АЗАРОВ: В цілому, дії попереднього уряду спричинили державі збитків розміром сто мільярдів гривень. І колишня Прем'єр-міністр, також посадові особи мають понести кримінальну відповідальність за це.

ВЕДУЩИЙ: У нас в студии Татьяна Ефименко, заместитель финансов Украины, пожалуйста. И Олег Ляшко. Сейчас мы услышим аргументы, да, потому что уголовная ответственность. То есть такого уровня воровство - уголовная ответственность. Вот, опишите нам это.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Начнем с того, что сегодняшняя дискуссия о бюджете, я не могу о ней не сказать несколько слов. Когда речь шла о том, что бюджет принимался мгновенно, бюджет принимался таким образом, что никто не видел, не слышал о том что какие цифры в него включены. Уважаемые дамы и господа, скажите пожалуйста, у нас в прошлом году был разработан бюджет. Этот бюджет вносился в зал Верховной Рады, этот бюджет мог быть подписан до выборов Президентом Украины. Почему же он не был подписан? Почему же он не был реализован в 2010 году? И поэтому естественно, когда победил президент Виктор Янукович то самая главная проблема, которая действительно тормозила развитие экономики страны, была та, которая была связана с отсутствием бюджета в стране. И поэтому те форс-мажорные обстоятельства, которые были связаны с принятием бюджета, в самом деле, носили антикризисный характер. Теперь по поводу основного вопроса, который вы задали. Я считаю, что корень вообще всей проблемы лежит совсем даже не в каких-то текущих событиях или в недавних событиях. Корень лежит в том, что в 2008 году правительство в лице премьер-министра объявило о том, что Украину не коснется экономический кризис. И приняв соответствующие показатели бюджета.

ВЕДУЩИЙ: Но за это не привлекают к уголовной ответственности.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Извините, я дайте скажу два слова. Мы до уголовной ответственности дойдем. Взяв, ну, мы же аудитория, которая обсуждает эту проблему. И так, было принято решение о том, чтобы запланировать соответствующие показатели на 9 год с ростом, а в итоге мы получили беспрецедентное падение. Поэтому в 9 году затраты были разогнаны под этот рост. И фактически придя в 2010 году к анализу того, что же нам досталось от предыдущего правительства, мы обнаружили о том, что 100 миллиардов это те затраты, которые сегодня, действительно, нужно покрыть какими-то обстоятельствами, которые связаны с дополнительными заимствованиями, заполнительными заимствованиями, с дополнительными доходами и так далее. И так, из чего же они состоят эти сто миллиардов? Местные бюджеты. Мы с вами знаем о том, что местные бюджеты и их экономическая база, финансовая база - это незыблемые вещи, вообще-то, местного самоуправления. Демократия в стране. Из местных бюджетов было просто изъято без суда и следствия 7 миллиардов гривен, и направлено на различные цели. На какие цели? На цели, связанные с расходом государственного бюджета, что в принципе, само по себе не должно было состояться. Вот «куди?» - отдельный вопрос.

ВЕДУЩИЙ: Так, давайте, у нас очень мало времени.

Татьяна ЕФИМЕНКО: 50 миллионов, 50 миллиардов налога на добавленную стоимость. Это та сумма, которая сегодня образовалась в качестве так называемого финансового навеса, который нужно выплатить из тех средств, которыми располагает нынешний бюджет. Это следующий долг. 16 миллиардов. Это те деньги, которые были расходованы на покрытие дефицита пенсионного бюджета. Подождите. Подождите, подождите.

ВЕДУЩИЙ: Скажите ну, правда, уголовная ответственность - это серьезно для Премьер-министра. А время у нас очень мало.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Значит, уголовная ответственность - это сфера деятельности прокуратуры. Поэтому я бы хотела, что бы по поводу уголовной ответственности здесь бы ответили представители прокуратуры. Я могу сказать только одно, что нынче известно только то, что по 3 миллиардам затрат, которые связанные с реализацией Киотского протокола, действительно, уже прокуратура обнародовала уже соответствующие позиции о том, что возбуждено уголовное дело.

ВЕДУЩИЙ: А эти деньги, они откуда пришли? Эти три миллиарда?

Давид ЖВАНИЯ: По Киотскому соглашению.

ВЕДУЩИЙ: По Киотскому соглашению? Это бюджетные деньги?

Татьяна ЕФИМЕНКО: Деньги пришли, и сейчас прокуратура обнародовала то обстоятельство, что они были расходованы не по назначению. Поэтому я еще раз хочу подчеркнуть, что то, что связано с криминальной ответственностью - это позиция силовых органов и прокуратуры.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо большое. Олег Ляшко. Спасибо.

Олег ЛЯШКО: Дякую. Знаєте, коли Азаров робить такі заяви про те, що Тимошенко начебто там украла сто мільярдів, і тому її треба притягнути до відповідальності, то це я к в тому анекдоті. Відкриваєш перший конверт, вали все на попередника, да? А зараз це особливо. Коли, з одного боку, зраджують інтереси України та віддають Росії частину території України, то щоб перебити одну оцю новину, придумують ще більш масштабні. Я знаю досить тривалий час Тетяну Іванівну. Вона й в попередньому уряді працювала заступником Міністра фінансів. Досить професійна людина. І тому мене дивує, чому професіонала присилають на політичну дискусію, нехай би там сам пан Азаров прийшов би і розказав, де Тимошенко вкрала сто мільярдів. Як ми бачимо з відповіді пані Єфименко, вона не може відповісти на це питання. Що до Генеральної Прокуратури, яка начебто порушила там кримінальну начебто справу. Я хочу нагадати, що в 2005 році Генеральна Прокуратура порушувала карні справи за фактом відмивання, вкрадення мільярду коштів в «Укрзалізниці», які в підсумку пішли на виборчу кампанію Януковича. По сьогоднішній день, хтось відповів? От вам і вся Генеральна Прокуратура. І останнє що до бюджету. Я працюю заступником голови бюджетного комітету Верховної Ради з 2007 року. Пан Нестор до обрання Міністром теж був членом цього комітету. Він знає наші дискусії по бюджету 2007, 8, 9 років. Уперше в 2010 році ми зіткнулися із ситуацією, як приймався бюджет. Опозиція була абсолютно позбавлена можливості. Отут представники от опозиції, члени бюджетного комітету пан Куліков. Опозиція була абсолютно позбавлена можливості подати хоча б одну пропозицію. Коли Тимошенко була Прем'єр-міністром, члени бюджетного комітету від Партії регіонів, ми сиділи до ранку, обговорювали всі їхні пропозиції, якісь навіть враховували, якісь відхиляли, але це була дискусія, це було обговорення. Що зробила влада нинішнього разу. Як вони приймали бюджет? Коли Тетяна Іванівна каже, чого ви не прийняли бюджет, подивіться в стенограму, чому не прийняли, бо за бюджет не голосувала Партія регіонів. За бюджет, який подала Тимошенко, фракція комуністів. От саме тому і не прийняли. У понеділок, напередодні за день до голосування, вносить бюджет до Верховної Ради. У вівторок на 8 годину ранку призначають засідання бюджетного комітету, до 9 години - бюджетний комітет без присутності представників опозиції прийняли рішення прийняти бюджет в цілому, і за 10 хвилин його розглядають в залі Верховної Ради. Що ж це за бюджет, Тетяна Іванівна, послухайте, що ж це за бюджет.

Татьяна ЕФИМЕНКО: Апрель на дворе.

ВЕДУЩИЙ: Апрель на дворе. Вот есть мнение, что лучше принятый так бюджет, чем вообще без бюджета.

Олег ЛЯШКО: Азаров, коли його представляли, коли він балотувався на посаду Прем'єр-міністра, коли його представляли, він обіцяв знести бюджет до 11 квітня. Якби він виконав цю обіцянку уніс до бюджет до 11 квітня, а не 26 квітня, то ми мали б змогу тиждень-два розглянути цей бюджет.

Нестор ШУФРИЧ: 30 миллиардов. Людям надо правду говорить.

Олег ЛЯШКО: Я хочу сказати для людей, хто ще не спить, що це за бюджет.

ВЕДУЩИЙ: Олег, Нестор говорите.

Олег ЛЯШКО: В цьому бюджет не має виконання ніяких передвиборчих обіцянок.

Нестор ШУФРИЧ: Олег, невозможно было принять. Люди добрые, я хочу, чтоб вы знали ч в чем проблема. Нельзя было принять бюджет, потому что в нем была дырка 30 миллиардов гривен. Так вот чтоб вы знали. После того, как сняли цену на газ, этот дефицит, к счастью удалось нам убрать, остался еще дефицит 5% от ВВП. Но эти 30 миллиардов гривен, которыми мы должны были заплатить за газ в этом году по ценам первого квартала, убивал государственный бюджет. И приняли бюджет.

Олег ЛЯШКО: Несторе, ви зараз прийняли бюджет, у якому 200 мільярдів, і тим не менше, ви за 10 хвилин проголосували і прийняли цей бюджет, не давши можливості навіть обговорити.

Нестор ШУФРИЧ: Олег.

Олег ЛЯШКО: я хотів би, Нестор, ви багато говорите про любов до людей, дозвольте я скажу, як ви любите цих людей. Ветерани війни, учасники війни. Ось 9 травня всі будемо вітати, як Оля правильно сказала, один тільки раз у рік згадуємо про цих ветеранів. Уряд Азарова скасував постанову Тимошенко, яким було передбачено виплати ветеранам в обсязі 5 тисяч гривень одноразової допомоги. Уряд Азарова скасував цю постанову.

Нестор ШУФРИЧ: Потому, что не за законом.

Олег ЛЯШКО: І ветеранам виплачують лише по тисячі гривень. Далі, засоби швидкої дії, автомобілі для інвалідів, передбачено менше, ніж минулого року.

ВЕДУЩИЙ: Олег, все хватит, Олег.

Олег ЛЯШКО: Янукович 26 квітня їде на Чорнобильську АЕС і розказує, як він дбатиме про чорнобильців, 2010 року передбачено менше коштів реально, ніж було передбачено минулого року. На захист чорнобильців.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Ну, ясно.

Олег ЛЯШКО: Тобто реально. Ні Янукович, ні уряд Азарова не виконують тих обіцянок, які вони давали перед виборами.

ВЕДУЩИЙ: Хорошо.

Олег ЛЯШКО: Оце та правда, яку мають знати люди, я думаю.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо, пока еще есть время. Следующий бюджет они уже будут формировать, уже правительство будет, так.

Нестор ШУФРИЧ: Обратите внимание, Савик, подскажите, Партия регионов виновата всегда. В какой либо позиции мы виноваты за то, что не голосовали за бюджет в так званой коалиции. Мы сейчас вас не просили голосовать. Мы вас просили шашки не поджигать.

Олег ЛЯШКО: Ви не дали нам можливості навіть розглянути його.

Нестор ШУФРИЧ: Поэтому давайте.

ВЕДУЩИЙ: МЫ посвятим программу теме бюджета. Все.

Нестор ШУФРИЧ: Кто виноват вам, что вы в 8 утра проспали и не пришли на бюджетный комитет?

ВЕДУЩИЙ: нет да, не надо влезать. Хорошо, давайте переголосовываем. Отношения с Россией сегодня - это выгодное сотрудничество, либо сдача национальных интересов. Как говорит власть: выгодное сотрудничество, или сдача национальных интересов. Этот вопрос мы переголосовываем. И сравним, поменялась ли ваша точка зрения. 27, 37,56, 68, 77 пожалуйста. 56, 68. Что? Номер 77 еще раз, пожалуйста. 68 и 77 еще раз, пожалуйста. Нажмите еще раз. Номер 68. Так смотрим, посмотрим, изменилось ли что-то. Это то, что было, да, это то, что было. 68:32. А сейчас смотрим. Изменилось ли? Да. Сейчас на 11% стало меньше тех, кто считает, что это выгодное сотрудничество. Сейчас смотрим, что случилось с молодежью. Она на 78% была уверенна, тогда она была, вот сейчас мы увидим. И изменилась ли она. Вот там это была группа. Вот это как было. Нет, а было 78%, а сейчас стало 35%. Да, значит. Молодежь 65 % стала, 78% - было. Молодежь нас сейчас воспринимает. Хотя в большинстве все равно считает, что это выгодное сотрудничество. А сейчас смотрим те люди, которые считали, большая группа, это частный сектор, который считал, что это сдача национальных интересов, таких было 44. Было 44 а стало 50. Их стало больше. Вот частный сектор 50:50. Вот итог программы. У нас сегодня есть только максимум, то, что, фраза, человек, которые вызвали максимальное доверие со стороны нашей аудитории.

Ольга ГЕРАСИМЬЮК: Всім своїм виглядом я тут уособлювала роль та місце жінки в українській політиці, особливо в теперішній владі. Їй цілують руку, сажають в красиве крісло, і далі вона мовчить.

ВЕДУЩИЙ: Эта фраза Ольги Герасимьюк вызвала максимальную поддержку. Нету у нас сегодня раскола. Сегодня никто не расколол страну. Значит, как мы работаем на следующей недели. Понедельник, вторник мы не работаем, среда - матч «Шахтер» - «Динамо» Киев, четверг 19:30 у нас абсолютно душераздирающая программа. У нас с режиссером и актрисой Верой Глагольевой, которая представила фильм «Одна война». Душераздирающая программа. Это о судьбе женщин родивших детей от немецких солдатов, офицеров. Это и тех детей, это просто совершенно. А 7 мая вместе с Тиной Кароль, которая будет делать абсолютно специально большую программу. Связь со всеми городами, расскажем. Как идет подготовка к 9 мая и обсудим здесь 65 лет истории. А сейчас моя любимая джаз - бенд, которая вдохновлялась на протяжении 4 часов, и сейчас нам исполнит фантазию на тему российско-украинских отношений