Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

У Єврокомісії вважають, що об'єднання «Нафтогазу» з «Газпромом» - це справа урядів України та Росії. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

«Зелений коридор» в аеропорту «Бориспіль» не скасували. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» склала щорічний список ворогів преси. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

В Україні немає державної програми з використання сонячної енергії. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

«Перший національний» розповідає історії ветеранів Великої Вітчизняної війни. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

1+1 випуск 19:30

Четверо людей загинули і ще двоє важко травмовані в аварії на Луганщині. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Ймовірного винуватця резонансного нічного ДТП у Києві затримали сьогодні на Одещині. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На Дніпропетровщині за свята затримали рекордну кількість п'яних водіїв - майже три сотні. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Перші неприємності від вилазок на природу. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Село побачить лікарів - таку обіцянку дали у Мінохорони здоров'я. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Українські журналісти відзначилися акціями до дня свободи преси. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Рівно 130 років тому третього травня 1880 у Львові з'явився кінний трамвай. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Володарі ритму днями збиралися у Києві. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

З першим теплом тисячі дайверів пішли на глибину. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

75% всіх хвороб пов'язано з емоційним станом людини. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

В Днепропетровской области во время отдыха на реке погибли 4 человека. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

В Кривом Роге пытались ограбить ювелирный магазин. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

Бывшие сотрудники святогорского санатория оказались в роли крепостных. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

Под Хотином прошел фестиваль реконструкторов «Битва наций». Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

110 лет назад родился украинский Чарли Чаплин - Николай Яковченко. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

Неделя моды в Оксфорде открылась украинским этномодерном. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

Проект «Города-герои»: Оборона и оккупация Одессы. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

Новий канал випуск 19:00

Головний ворог журналістів в Україні - Ген прокурор Олександр Медведько. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

Українське мистецтво пішло у світ. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

Море, сонце, чебурек - ось формула ідеального відпочинку у Криму. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

У «Фабрики. Суперфінал» вже є двоє фіналістів. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

ICTV випуск 18:45

У ДТП на Луганщини загинуло 4 людини. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

Трагедія на Дніпропетровщині. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

Список ворогів преси оприлюднила організація «Репортери без кордонів». ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

Цими вихідними на вулицях старого Львова всяк міг побачити задирикуватих молодиків, одягнених в стилі позаминулого століття. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

5 канал випуск 21:00

9 журналістів вбито, 300 перебувають за гратами - така ціна волі преси у світі за останні 4 місяці. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:48)

Гість студії - Микола Томенко, заступник голови Верховної Ради України. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:48)

Гість студії - Ганна Герман, заступник глави Адміністрації Президента. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:48)

ТРК Україна випуск 19:00

Седьмой десяток лет идет перезахоронение останков советских солдат. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

От Мурманска до болгарской Варны по Украине движется колона из машин бывших моряков. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

Стрельбой и смертью гражданина Беларуси закончилось ограбление ювелирного магазина в Кривом Роге. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

Жарка мяса на природе - неотъемлемый атрибут майских праздников. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

На Буковине состоялся первый международный фестиваль исторической реконструкции «Битва наций». ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

УТ-1 випуск 21:00

У Єврокомісії вважають, що об'єднання «Нафтогазу» з «Газпромом» - це справа урядів України та Росії   вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

03.05.2010 3:00:26

Сюжет №1

21:00:39-21:01:24 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Два в одному - для Європи не проблема. На ідею Росії про об'єднання «Газпрому» з «Нафтогазом» у Єврокомісії відреагували словами: «Це внутрішня справа урядів України та Росії». Натомість представник з енергетичних питань Марлен Холзнер повідомила, що для Євросоюзу важливо, насамперед, це реформи у сфері газового ринку України, які мають зробити його більш прозорим. Злиття державних газових компаній на переговорах у Сочі запропонував російський прем'єр Володимир Путін. Його український колега Микола Азаров пообіцяв цю ідею розглянути. Опозиція розкритикувала, бо побачила загрозу національним інтересам і суверенітету. Джерела в адміністрації президента повідомили українській службі «ВВС», що Київ схиляється до старої ідеї про газовий консорціум для модернізації транзитної труби.

«Зелений коридор» в аеропорту «Бориспіль» не скасували        вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

03.05.2010 3:00:26

Сюжет №2

21:01:25-21:02:10 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: «Зелений коридор» в аеропорту «Бориспіль» не скасували. Попри повідомлення деяких ЗМІ, багаж пасажирів, які прилетіли в Україну переважно не перевіряють. Митники зізналися: від декого таки вимагають повного контролю речей. Для цього багаж пропускають через спеціальний сканер. На митниці запевняють: таких випадків не більше двох на сотню. Найчастіше перевіряють пасажирів, які прилетіли з тих країн, звідки часто ввозять контрабанду - це Китай і Близький Схід.

Іван БРИНДАЛЬСЬКИЙ, заступник начальника Бориспільської митниці: «Є рейси, які прямують з країн ризику, є відповідні орієнтування, які Державна митна служба отримує від правоохоронних органів. Звичайно, у таких випадках здійснюється поглиблений контроль багажу та пасажирів, які прямують до України».

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» склала щорічний список ворогів преси             вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

03.05.2010 3:00:26

Сюжет №5

21:03:10-21:04:00 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: 17 президентів - вороги світової преси. Щорічний «чорний список» склала Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» і оприлюднила сьогодні, у День вільної преси. Не жалують журналістську свободу російські президент із прем'єром. У доповіді йдеться, що саме Володимир Путін взяв під контроль держави колись вільні ЗМІ, а тепер за їх допомогою маніпулює суспільством. Також до списку з 40 ворогів вільної преси потрапили, зокрема, президенти Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Узбекистану і Туркменистану, голова Китайської Республіки, президент Чеченської Республіки, італійські мафіозі, мексиканські наркоторгівці. Українських керівників у міжнародному рейтингу ворогів преси немає, в Українському списку, складеному незалежною профспілкою та Інститутом масової інформації за 2009 рік на першому місці - генпрокурор Олександр Медведько.

В Україні немає державної програми з використання сонячної енергії             вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

03.05.2010 3:00:26

Сюжет №6

21:04:01-21:06:25 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Європі Сонце дає світло та енергію, Україні - тільки перше. Державної програми із використання сонячної енергії в країні немає, отже використовують найвідомішу землянам зірку поодинокі українці, ентузіасти або з грошима. Як Сонце може допомогти людині? У Міжнародний день світила розповідає Олександр Романюк.

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Найунікальніше зі світил - так любить називати Сонце астрофізик Роман Костик. Каже: зрозумів, чому люди поклонялись цій зірці, лише після того, як став її вивчати.

Роман КОСТИК, астрофізик, член-кореспондент НАН України: «Без Сонця взагалі б не існувало життя на нашій планеті».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: 15 мільйонів градусів - температура серця світила, його ядра. Величезний ядерний реактор - так найпростіше можна описати зірку, - каже науковець. Найголовніше, що Сонце ділиться своєю енергією із іншими небесними тілами, зокрема і Землею. Тепло і світло доходить до «блакитної планети» за лічені хвилини.

Роман КОСТИК, астрофізик, член-кореспондент НАН України: «Сонце ми бачимо таким, яким було 8 хвилин тому назад».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Україні пощастило бути сонячною країною, взимку і влітку тут достатньо енергії і світла для звичайних побутових потреб людей. Щоправда, в нашій країні лише 3% витраченої електрики черпають із променів небесного світила.

Тетяна ЕРНСТ, власниця будинку із сонячними батареями: «Це повністю енерговигідна пасивна будівля, в якій ви зараз знаходитеся. Вона перша на Україні така».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Дім Сонця - так називає свою оселю дизайнерка Тетяна Ернст. Пояснює: це зовсім не образна назва. Вікна у будинку розташовані лише з південної сторони, північна ж сторона - майже без вікон, щоб тепло Сонця не виходило з будинку. Але це лише частина проекту.

Тетяна ЕРНСТ, власниця будинку із сонячними батареями: «Дах трошки розвернутий спеціально, на 15% розвернутий, щоб він дивився строго на південь. І якщо вони строго на південь і під 45%, як ви зараз тут бачите, на цьому даху, то вони максимально оптимально працюють і влітку, і взимку».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Вода у крані, басейні і батареї взимку та влітку гріється від сонячних колекторів на даху.

Тетяна ЕРНСТ, власниця будинку із сонячними батареями: «Це, так би мовити, те, що раніше називалося «котельною», тепер це вже не «котельна», тому що в нас тут вже нічого не горить. Ми використовуємо тільки тепло Сонця, яке нагріває оцей бак-акумулятор великий, на 1000 літрів, і тепло Землі ми використовуємо, воно використовується за рахунок теплового насосу».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Завдяки цьому власниця «Сонячного будинку» платить лише 1000 гривень на рік, за гарячу воду і опалення на п'яти поверхах. Для потреб невеликої сім'ї вистачає 8 квадратних метрів сонячних колекторів вартістю 2000 доларів. Вони повністю окупляють себе за рік-другий, а служити можуть десятки років. Але куди важливіше, - каже жінка, - економія не грошей, а земних ресурсів. Окрім того, сонячне тепло у будинку завжди нагадує про теплі літні дні.

«Перший національний» розповідає історії ветеранів Великої Вітчизняної війни       вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:04)

03.05.2010 3:00:26

Сюжет №7

21:06:26-21:10:09 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: 1 мільйон, 826 тисяч, 20 - стільки ветеранів війни мають зустріти 65-ту річницю Перемоги в Україні. Торік їх було на понад півмільйона більше. Кожен із учасників - це окрема історія війни. «Перший національний» спробує розповісти кілька таких історій вустами тих, хто наближав перемогу на фронті і в тилу. Серіал «Пам'ять війни» розпочинають Микола Царьов та Іван Єригін - вони воювали зброєю, якої найбільше боялися німецькі війська. Перший залп бойової машини реактивної артилерії, простіше - «Катюші», спричинив, за визнанням ворога, неприпустимі утрати.

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: «Катюша» могла поєднати їх долі ще на полі бою, але вона звела їх чи не через півстоліття, вже у мирний час. І хоч вони ходили одними фронтовими стежками, на війні не зустрілися жодного разу. Тепер же місце зустрічі двох ветеранів змінити не можна - це музей на базі однієї зі столичних шкіл, відкритий на честь легендарної бойової машини, з якою в кожного з чоловіків нерозривно пов'язані 4 роки життя. Доглядати цей музей - справа честі Миколи Андрійовиа. Тут він проводить зустрічі і з молоддю, і з фронтовиками. Тут же, в оточенні старих світлин, військових трофеїв та макетів улюбленої «Катюші», він найчастіше віддається спогадам. Війну Микола Андрійович побачив ще юнаком, служив і мінометному полку.

Микола ЦАРЬОВ, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Расскажу тогда по Четвертому полку, что это элитный из элитных полков оказался. На его примерах випускались инструкции по эксплуатации, уточнялись».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Найбільше Микола Андрійович згадує битву під Диканькою. Там він уперше зрозумів міць «Катюші» - там її вибухи вперше пролунали на Україні. Всю війну чоловік був у самому епіцентрі боїв, передавав команду, коли саме випускати снаряди з «Катюші».

Микола ЦАРЬОВ, ветеран Великої Вітчизняної війни: «А я тут же, на боевой позиции стою, сзади, уши заткнув, чтобы барабанные перепонки не полопались. И жду, когда закончиться залп, подать команду».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Якщо Микола Андрійович вирішував, коли «Катюші» йти, то без його друга Івана Івановича вона б взагалі не зрушила з місця. Він був техніком і «Катюшу» знав як свої п'ять пальців. Та й не лише її: на ньому, тоді ще зовсім юному хлопцеві, була боєздатність машин цілого полку.

Іван ЄРИГІН, ветеран Великої Вітчизняної війни: «140 машин на колесах. Это боевые машины, о которых вам уже рассказывали, это вспомогательные машины, которые обеспечивали боеприпасы, горючее и так далее».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: Він ремонтував, заправляв, фарбував та маскував бойові машини. Іван Іванович не раз ішов під фронтовими кулями, щоб доставити виведені з ладу «Катюші» до Москви на ремонт. Він був у перестрілках, бачив, як падають з неба бомби. Але відчуття страху поборов одразу.

Іван ЄРИГІН, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Безусловно, могут убить, это же война. Если не здесь, то в другом месте, и так далее. Поэтому начинаешь воспринимать обстановку реальную, которая есть. И способность сохраняешь действовать».

Катерина БЕССАРАБОВА, кореспондент: На війні в їхніх руках були справжні бойові машини, тепер - тільки іграшкові. Вони можуть сперечатися, чи правильно зроблені макети, але ніколи не сумніватимуться у можливостях «Катюші». А ще в тому, що перемогу у цій війні здобули не тільки завдяки бойовій техніці, а й бойовому духу.

Іван ЄРИГІН, ветеран Великої Вітчизняної війни: «И тот, последний наш ракетный залп войны - о нем там помнят, видимо, и ныне. Он так победно прозвучал, как в дождь гремят земные громы».

1+1 випуск 19:30

Четверо людей загинули і ще двоє важко травмовані в аварії на Луганщині   вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №1

19:30:13-19:31:03 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Починаємо ми сьогодні з сумних новин. Четверо людей загинули і ще двоє важко травмовані в аварії на Луганщині. Цієї ночі поблизу обласного центру злетів з дороги і перекинувся автомобіль «Тойота Корола», в якому їхало п'ятеро чоловіків і жінка. Всі вони жителі Луганської області. Троє з однієї родини. Причини ДТП наразі невідомі. Схожа трагедія, але вже на воді, сталася на Дніпропетровщині. Там двох 17-річних та троє 15-річних хлопців вирішили відкрити сезон і вирушили на річкову прогулянку моторним човном. У найвужчому місці річки Самара їм за зустріч йшов великий катер. Обидва плавзасоби рухалися настільки швидко, що розминутися просто не встигли. На катері постраждалих немає. А от четверо пасажирів моторного човна від удару загинули просто на місці. Керманич моторки вижив, але важко травмований. Експертиза наразі з'ясовує, чи були загиблі тверезими.

Ймовірного винуватця резонансного нічного ДТП у Києві затримали сьогодні на Одещині            вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №2

19:31:04-19:31:58 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Ймовірного винуватця резонансного нічного ДТП у Києві затримали сьогодні на Одещині. В ніч проти неділі, я нагадаю, на столичному Хрещатику автомобіль збив двох громадянок Узбекистану, які переходили дорогу в неналежному місці. Однак водій після аварії зник. Доки не приїхала швидка, небайдужі перехожі намагалися допомогти постраждалим. Одна від отриманих травм померла вже у лікарні. Свідки запам'ятали кілька цифр номерного знаку, а за уламками працівники ДАІ встановили марку автомобіля. Наступного дня машину із характерними пошкодженнями знайшли на одному з подвір'їв Києва відчиненою. Правоохоронці з'ясували, хто міг бути за кермом на момент аварії і сьогодні оперативна група із Києва виявила підозрюваного у Одеській області.

Євген КРАВЕЦЬ, речник УДАІ міста Києва: «Затриманий 46-річний громадянин, чоловік, який підозрюється у скоєння цієї дорожньо-транспортної події. Наразі з'ясовуються інші обставини цієї пригоди. У тому числі чому водій в порушення закону залишив місце дорожньо-транспортної події».

На Дніпропетровщині за свята затримали рекордну кількість п'яних водіїв - майже три сотні         вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №3

19:31:59-19:32:46 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: На Дніпропетровщині за свята затримали рекордну кількість п'яних водіїв - майже три сотні. І найзухвалішими виявилися пані. Жінка з майже смертельною дозою алкоголю у крові на «Фольксвагені» врізалася у дерево. І навіть не постраждала. В іншому кінці Дніпропетровська ДАІ довелося боротися із п'яною дамою на мопеді, що їхала по дорозі зиг-загами. Коли її зупинили, вона кинулася на інспекторів. Почала битися, кусати правоохоронців та рвати їхню форму. Коли ж на затриману надягли кайданки, вона намагалася ногами вибити лобове скло патрульного автомобіля. Нині пані загрожує понад 3 тисячі гривень штрафу, громадські роботи та адміністративний арешт.

Затримана: «Я ехала на мопеде а вот этот человек очень симпотичный погался за мной потому что я ему очень понравилась».

Перші неприємності від вилазок на природу        вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №4

19:32:47-19:35:26 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: І перші неприємності від вилазок на природу. Кліщі йдуть у наступ. Енцифалітні кровопивці вже прокинулися і чекають на відпочивальників у лісах. Комаха менша за сірникову голівку, легко прокушує шкіру і переносить смертельно небезпечні хвороби.

Ольга ПАХАР, кореспондент: Ряднина на палці і Ігор Небагаткін демонструє наскільки легко підхопити кліща у київському парку. Кровосос крихітний, але небезпечний. Бо є переносником серйозних інфекцій.

Людмила МУХАРСЬКА, заступник головного санітарного лікаря України: «В Україні реєструється принаймні три інфекційні захворювання, переносниками яких є кліщі - це хвороба Лайма, це марсельська лихоманка і це кліщовий енцефаліт».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Хвороби украй тяжкі і можуть обернутися ураженням серця, інвалідністю і навіть смертю, - попереджають санітарні лікарі. Торік в Україні кліщі інфікували понад тисячу людей. Найбільше у Криму та на Волині. Там із року в рік фіксують потужні колонії кліщів. До числа ризикованих також відносять Львівщину і Одещину. Чи безпечні кліщі у вашому регіоні медики перевіяти не радять. Аби вберегтися рекомендують на природу вбиратися, як належить.

Людмила МУХАРСЬКА, заступник головного санітарного лікаря України: «Має бути одяг і довгим рукавом, довгі штани і бажано, щоб штани були заправлені в шкарпетки, тобто щоб кліщ не мав доступу до тіла».

Ольга ПАХАР, кореспондент: А ще під час прогулянки оглядати себе і дітей кожні два години. Місце для привалу звільнити від хмизу і сухої трави, використовувати аерозолі і креми що відлякують кліщів. І повернувшись додому зняти одяг і ретельно випрати. Грайливого пса господиня оглядає після кожної прогулянки. На вкритому шерстю тілі кровососу легко заховатися. Ветеринари радять ретельно перевіряти лапи тварин. Кровососи здатні присмоктатися навіть між кігтями.

Чоловік: «Когда он напивается, у него брюшко растягивается до вот такого размера - размера пятикопеечной монеты».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Медики наполягають: якщо виявили кліща на шкірі, тварин вести до ветлікарні, а самим звернутися до найближчого травмпункту. Утім українці найчастіше воліють позбуватися кровососів самостійно.

Людмила МУХАРСЬКА, заступник головного санітарного лікаря України: «Основне, що треба зробити - змастити кліща маслом для того, щоб він перестав всмоктуватися в тіло людини».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Крапля олії і пінцет - найпростіший спосіб дістати кліща. Комаху належить витягати повільно, розхитуючи пальцями, аби видалити разом із хоботком. Усім покусаним у травмпункті наказують два тижні міряти температуру. Якщо підвищиться, звертатися до лікая.

Село побачить лікарів - таку обіцянку дали у Мінохорони здоров'я      вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №5

19:35:27-19:39:16 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Село побачить лікарів - таку обіцянку дали у Мінохорони здоров'я. Навіть оприлюднили схему за якою заманюватимуть на перефирію людей у білих халатах. Пряників і обіцянок урядовцям доведеться роздати чимало. На сьогодні тисячі сіл та селищ не мають медичних пунктів.

Юліана САУХ, кореспондент: Іще мама колись привчила пані Раїсу лікуватися без медики.

Раїса ГАЛЕПА, жителька с. Ядути: «Буваю в них, як вже припече так, що вже я не знаю за що зватися. Тоді я вже біжу до лікарів. А так трави».

Юліана САУХ, кореспондент: Хоча пані Раїсі пощастило. Медична амбулаторія у них у селі є, але каже: викликати лікаря зайве сумління не дозволяє. Амбулаторія обслуговує 11 сіл. Доправити хворого до лікарні встигають далеко не завжди. Тож дільничний терапевт тут багатопрофільний.

Дільничний терапевт: «Колись визвали мене, що на вулиці прийняла роди».

Юліана САУХ, кореспондент: Працюють не лише за інших фахівців, але й за технку. Діагноз ставлять.

Світлана ДМИТРЕНКО, сімейний лікар: «На око. Є в нас кардіограф, розумієте? А патологію, більш складну патологію кардіологічну ми діагностуємо ну не на око, спираючись на власний досвід».

Юліана САУХ, кореспондент: Помиляються рідко. Із трьох лікарів одна доктор медичних наук, інша кандидат. Працюють за покликанням. Оскільки спокусити такими умовами роботи складно.

Лікар: «Оце на сьогоднішній день у нас це єдина швидка допомога».

Юліана САУХ, кореспондент: Найдальші пацієнти за 12 кілометрів. Оскільки там багато дітна родина із 2-річним малям, доводиться їздити і на виклики, і на профілактичні огляди. Велосипедом - 1,5 години у суху погоду.

Світлана ДМИТРЕНКО, сімейний лікар: «Є машина. Але сказала сільська рада: поки не приймуть бюджету, ніякого бензину не буде».

Юліана САУХ, кореспондент: Але однією машиною не вилікуєш. У кіровоградській міській лікарні швидкої допомоги чим доправити пацієнта є. От тільки лікувати і годувати потім нічим.

Віктор М'ЯГКИЙ, завідувач урологічного відділення, заслужений лікар України: «Когда у нас было на питание 66 копеек, потом 87 копеек в сутки. Месяцами не было хлеба. Там не говоря уже о всех основных другие продуктах».

Юліана САУХ, кореспондент: Держава забезпечує на 5% від потрби.

Віктор М'ЯГКИЙ, завідувач урологічного відділення, заслужений лікар України: «95% надо больному сдать денег. Это реальные факты. Больницы превратились, как это не печально, в коллекторы по сбору денег».

Юліана САУХ, кореспондент: Інструментами забезпечують по залишковому принципу. Тож траплялося, що хворих оперували ветеринарними.

Олег КРИЖАНІВСЬКИЙ, лікар-анестезіолог: «Просто привезли, загрузили. На тебе Боже, что тебе негоже. Мы подарили, пользуйтесь. А то, что больные буду, извините, умирать, это уже никого не Інтересует».

Юліана САУХ, кореспондент: На підтримку вимог лікарів кіровоградці зібрали понад 8 тисяч підписів, які передали в Кабмін. Єдине чого домоглися - пацієнтам почали давати хліб. Трохи більше за блокадну норму. Якщо фінансування лікарень не збільшать і після ухвалення бюджету, лікарі обіцяють вдатися до голодування на робочих місцях. Збільшать, - обіцяє новий міністр охорони здоров'я. У Міністерстві спеціальна колегія із проблем первинної медицини. Заступник міністра сипле цифрами.

Валерій БІДНИЙ, заступник міністра охорони здоров'я України: «На сьогодні немає жодного основного спеціаліста, 652 папи, 422 лікарські амбулаторії. Так впродовж останніх 5-ти років щорічно залишили роботу у первинній ланці понад 1400 лікарів».

Юліана САУХ, кореспондент: Кожен четвертий сільський лікар - пенсіонер. Заманити молодь нічим. Не гідної зарплати, аніж житла, ані гідних умов для роботи. У профільному парламентському комітеті однією з причин вважають неадекватний потребам розподіл коштів.

Тетяна БАХТЕЄВА, голова комітету ВР з питань охорони здоров'я: «80% направляется на стационарною помощь, 15% - на амбулаторную и только 5% остается на первичную помощь».

Юліана САУХ, кореспондент: Міністр обіцяє несправедливість усунути і первинну допомогу поставити на чільне місце. Але, - каже, - справа це далеко не одного року.

Зиновій МИТНИК, міністр охорони здоров'я України: «На протязі двох років плануємо забезпечити повністю фахові амбулаторії. Після того, як ми проведемо відповідну реструктуризацію медичними працівниками».

Юліана САУХ, кореспондент: А поки статистика свідчить: хворих селян звертається до лікарів набагато менше, ніж містян. От тільки смертність при цьому на селі у рази більша.

Українські журналісти відзначилися акціями до дня свободи преси     вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №7

19:40:05-19:40:44 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Хоча власними акціями до дня свободи преси вітчизняні журналісти таки відзначилися. Найяскравіша відбулася у Львові. Шестеро журналістів газети «Експрес» прикували себе ланцюгами до останнього вагону потяга «Будапешт-Москва». А ще близько півсотні їхніх колег підтримували їх плакатами та вигукували гасла. Руху потягу журналісти не завадили. Свої акції газетярі назвали «Куди йдемо». Представники видання заявляють, що на часопис давно уже тиснуть унаслідок журналістських розслідувань. Місцеві податківці натомість стверджують, що видавнича група, якій належить газета, ухилилася від сплати податків. На суму понад 2,5 мільйони гривень. За цим фактом у березні проти «Експресу» порушили кримінальну справу.

Рівно 130 років тому третього травня 1880 у Львові з'явився кінний трамвай            вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:24

Сюжет №9

19:41:46-19:44:37 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Рівно 130 років тому третього травня 1880 у Львові з'явився кінний трамвай. Місто тоді було частиною Австро-Угорської імперії. Якщо дивитися на територію сучасної України, львівський кінний трамвай був першопрохідцем.

Чоловік: «Ширина колії львівського трамваю залишається незмінною ще з 80-х років 19-го століття. Просто це якби те, що залишилося у спадок нам від кінного трамваю. Легко маневрувати на вузьких львівських вуличках і тому на сьогоднішній день тільки два міста в Україні мають таку колію - це Львів і Євпаторія».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: 130 років тому колії першого кінного трамваю завширшки метр були дубовими. Вагони, пофарбовані у темно-коричневий колір рухалися із середньою швидкістю 6,5 кілометрів за годину. Ось на цьому місті розташовувалося депо першого в Україні кінного трамваю. Саме тут тримали близько 100 коней і понад 40 вагонів. Депо мало свою особливу традицію - якщо впіймали безбілетника, його не карали грошовим штрафом. Натомість один день він мусив відпрацювати на січкарні, заготовляти корм для коней. Спочатку трамвайних квитків не існувало. За оплатою слідкували кондуктори. Вони носили шерстяні мундири з малиновими кантами на штанях. І темно-сині конфедератки на голові. Отримати цю роботу було нелегко.

Михайло ШИНГЕЛЬСЬКИЙ, зав. відділу Музею історії техніки: «Трамвайна лінія розділялася на секції. Окрема секція коштувала 6 центів для другого класу і 8 центів для першого класу. Львів'яни пишалися. Дозволити собі сісти в трамвай не оплативши то було просто неможливо».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Лише дві лінії львівської конки щороку перевозили понад мільйон 800 тисяч пасажирів. Тому вже через 14 років після відкриття кінний трамвай у Львові замінили на електричний. Візники, які долядали за кіньми, втратили роботу.

Петро РАДКОВЕЦЬ, львовознавець: «Одна з львівський газет писала: коли дружина візника, який втратив роботу від того, що з'явився конкурент, вийшла на середину вулиці Личаківської, стала в позу «Мама миє підлогу» і зробила трамваю таку непристойну композицію неможливу до виконання».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Якийсь час конка і електричний трамвай їздили паралельно. Для електричного збудували депо, яке існує і досі. Зберігся навіть його вагон 1894-го року. Дослідники історії створили маленьку сенсацію і точно відтворили уніформу водія електричного трамваю того часу. Один із покійних керманичів ретельно зберігав її, а у 90-х зробив собі кольорове фото в унікальному мундирі. Саме за світлиною відновили нашивки, колір та крій. Тоді і з'ясувалося: про кінний трамвай його електрифіковані нащадки ніколи не забували».

Водій історичного трамваю: «Залишилися від кінного трамваю символічні зображення двох коней з колесом внизу. Це саме і на кокарді».

Володарі ритму днями збиралися у Києві             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:25

Сюжет №10

19:44:38-19:46:32 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Володарі ритму днями збиралися у Києві. Закінчився перший український фестиваль друмерів. Саме так називають себе ті, хто вистукує мелодії з барабанів. Ще називають себе віртуозами ритмотерапії, яка жити і будувати допомагає.

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Ритуальні танці, обряди, весілля, чи похорони. Людство живе з барабанним боєм уже понад 8 тисяч років.

Ваня ПУХ, барабанщик: «Звук в первую очередь зависит от того, в какую зону вы бьете. То есть чем ближе к центру, тем звук ниже и глубже. Чем ближе к краю, тем он звонче. Все остальное - техника».

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Ударний інструмент виконує важливу функцію. Він розвиває моторику людини, навчає відчуття ритму. Розучити навіть нескладний фрагмент - справа не одного дня.

Андрій ПРИЩЕНКО, натхненник фестивалю барабанщиків: «Навіть найпростіший ритм, він складається, як мінімум, з двох рівнів координації. Тобто ви граєте якусь основу і ви на цю основу накладаєте щось інше, тобто другий шар».

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Великі і маленькі, живі та електронні. Сьогодні барабан - це стиль життя. І хто сказав, що ударні - це лише чоловіча справа?

Барабанщиця: «Мені подарували палички і я вирішила спробувати».

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Всіх цих людей об'єднує спільне хобі. Хоча у кожного з них у звичайному житті є звичайна професія. Один із них Борис Іванов. Удень він кореспондент «ТСН», увечері сідає за ударні.

Борис ІВАНОВ, кореспондент «ТСН»: «Без барабанов я не могу, без работы я тоже не могу. Поэтому совмещаю».

Мирослав ОТКОВИЧ, кореспондент: Барабанщики жартують: їх хобі - це як нежить. Вони знають як це почалося, але ніхто не скаже коли закінчиться.

З першим теплом тисячі дайверів пішли на глибину       вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:25

Сюжет №11

19:46:33-19:49:18 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Сезонне дайвінг-загострення. З першим теплом тисячі дайверів пішли на глибину. Не лише у пошуках скарбів. Українці дедалі частіше пірнають під воду для фотополювання. Забавка стала такою популярною, що занурюються з фотоапаратами вже навіть дошкільнята.

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Тут малюків із пелюшок пускають під воду. Вчать пірнати, долати різні відстані і самостійно рухатися. У 4 роки вдягають маску і ласти. А потім їм вручають фотоапарати.

Чоловік: «Не можем мы снять в бассейне ничего кроме плитки, давайте сами делать этот мир в этом бассейне».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Підводний світ звичайного басейну для них неймовірно цікавий. Щоб його фотографувати, вивчають композицію кадру, фізику, фотознімальну техніку і творчість метрів підводного жанру. Решта - фантазія.

Ілля ДЮБІН, підводний фотограф: «Нравится мне подводная съемка из-за того что экстрима много вот можно утонуть. Не знаю, как у меня так получалось, но это было что-то с чем-то. Потом отдышивался 5 минут».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Але Іллю та підводних колег з води вже не виманиш. У нього там ціле життя, яке, як і у будь-якому середовищі, треба зупинити для фото. Раніше дівчата тільки чепурилися для фотосесій, а потім вирішили: чим вони гірші за хлопців? І фотографами будуть, і моделями.

Ольга БРИЦЬКА, підводний фотограф, модель: «Жизнь подводной модели очень трудна. Иногда мне бывает под водой страшно. Только тогда когда иногда светят блики и под водой темно, если это на глубине».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: Знімати тільки людей їм не цікаво. Міркують над тим, як сфотографувати під водою цвяшки, запалені свічки та скло. На складні завдання керівник клубу не скупиться.

Володимир КУШНІР, керівник клубу дитячої підводної фотографії «Дельта»: «Подай воздух, давайте все пофантазируем как создать такую креативную картинку. Отсюда рождается 5-6 работ которые победили на очень многих фестивалях».

Маргарита СИТНИК, кореспондент: На їхні роботи 9 років поспіль кажуть «шарман» французи. Ось це око 14-річного Дмитра Бевза цього року на всесвітньому фестивалі підводного зображення у Марселі конкурувало з морськими знімками російських дітей. Його знімок переміг.

Чоловік: «Мальчик, или девочка, которые проработали у нас 5, 6, 7 лет он никогда не сорвет кувшинку просто так, никогда не убьет лягушку только из-за того, что ему так захочется. А когда он станет большим и взрослым, он никогда не выпустит стоки своего завода в речку. Потому что он помнит, что там живут замечательные животные».

75% всіх хвороб пов'язано з емоційним станом людини            вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

03.05.2010 3:00:25

Сюжет №12

19:49:19-19:54:58 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: 75% всіх хвороб пов'язано з емоційним станом людини. Це такі дані наводять сучасні медики. Вони навіть називають 5 найбільш деструктивних із негативних емоцій - заздрість, ревнощі, самоїдство, жадібність та жаль до себе. Сьогоднішні історії дизайнерів щастя доводять - саме за допомогою емоцій можна запобігти і вилікувати хвороби тіла.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Володимир Турчинський, 47 років. Роман Трахтенберг, 42 роки, Владислав Галкін, 39 років. Несподівані смерті цих яскравих, відомих і талановитих чоловіків відверто приголомшили. Усі вони померли від серцево-судинних захворювань. У всьому світі - це найпоширеніша причина смерті. Виявляється вона напряму пов'язана з емоціями. Саме тут, у правій півкулі мозку народжується більшість емоцій. Це класична версія медицини. Тим часом філософи, поети та містики пов'язують емоції з областю серця. І хоч прямих доказів немає, але якийсь невидимий зв'язок не заперечують навіть традиційні вчені.

Каріне МАЛИШЕВА, кандидат психологічних наук: «Мы не можем объяснить почему при депрессии у человека могут быть непонятные боли именно где-то здесь в области сердца, в центре груди».

Алан ФРАНСИС, фахівець із питань емоцій, США: «Це абсолютно точно. Люди не кажуть: я відчуваю і при цьому показують на голову. Ніхто так не робить. Насправді ми робимо ось так. І це не просто звичка, або традиція. Все це робиться на рівні інстинктів».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Сполучені Штати Америки, Каліфорнія. Саме тут нині проводяться передові дослідження в області серця. Вчені інституту математики серця довели: негативні емоції породжують у тілі цілий ланцюг реакцій. Кровоносні судини звужуються, тиск підвищується, а імунна система послаблюється. Сучасні медики визнають: 75% усіх хвороб пов'язані з емоційним станом людини. Щороку від алкоголізму в Україні помирає майже 40 тисяч осіб. Десятки тисяч лікується. Медик за освітою Інна Савченко знає що це таке. Вона пила 7 років. Їй ставили діагноз алкоголізм третього ступеню.

Лікар: «Давление эмоций, накопление эмоций, отсутствие счастья, любви и радости».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Це вона перераховує глибинні причини своєї недуги. До того, як Інна це зрозуміла, всі алкодиспансери і народні цілительки закінчувалися пиятикою.

Лікар: «Тот же Стендаль говорил, что счастье не зависит от того, что с нами. Оно всегда внутри. Нужно просто научится быть счастливым. Нужно наполнить себя красивыми эмоциями, красивыми чувствами. Это совершенно несложно, этого нужно просто захотеть».

Жінка: «А состояние души, или психоэмоциальное состояние напрямую влияем и выражается на коже».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Гніваєтесь, але стримуєте себе, маєте вугрі, не приймаєте себе, лікуйте алергію, депресуєте, замальовуйте сіру шкіру тональними кремами. Лікар-дерматолог Тетяна Пушкарук не приховує: якісні препарати та процедури - це 50% успіху. Інші 50% - емоційний стан клієнта. В Україні це тільки починають розуміти.

Тетяна ПУШКАРУК, лікар-дерматолог: «Еще не выработалось такой здоровой привычки работать со своими эмоциями, обращать на них внимание и использовать их для помощи своему организму».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Тепер своєму організму Марія допомагає масажами. Але до цього їй довелося пірнути у власні емоційні глибини.

Маша: «Я сказала: Машенька, ты только не плач, но твой папа умер».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Це трапилося 9 років тому. Їй тоді було 17. Несподівану смерть батька підліток сприймає, як зраду.

Марія ЄРЬОМІНА, дизайнер щастя, фотограф: «Не все вдавалося, образа була дуже яскрава і дуже сильна. Вплоть до того, що на похоронах я не могла просто підійти».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Відразу після похорону у неї стрімко розвивається сколіоз третього ступеня. Лікарі вражені. Ніхто не може назвати причину. Масажі, ЛФК, нічого не діє.

Олег КОНЄВ, лікар-рефлексотерапевт: «Эмоции, они в теле всегда первичны. А тело - это уже эхо, это результат».

Лікар: «Мы видим деформированные лица, деформированные туловища, спины. Откуда это все берется? От негативных эмоций».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Лікар Конєв каже, що за зв'язок із батьками відповідає грудний відділ. Лівий бік мамина лінія, правий - батькова. Історія Марії - яскраве тому підтвердження. Її сколіоз почав відступати тільки після того, як дівчина подолала свою образу на батька. Тепер у цій родині любов, взаєморозуміння і добре здоров'я. А на цій кардіограмі проблеми із серцем, які лишилися в минулому. Романові у підлітковому віці ставлять діагноз - ревматизм. Причину не називає ніхто. Про антибіотики говорять всі.

Роман: «Надо будет колоть лекарства каждые три недели. Чтобы оно не развивалось».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Про ліки і про хворобу він забув 2 роки тому. З'ясувалося, що серце - це тільки наслідок. Справжня причина у стосунках із матір'ю. Дитячі образи. Їм вдалося це подолати. Вони - дизайнери свого щастя.

Інтер випуск 20:00

В Днепропетровской области во время отдыха на реке погибли 4 человека вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 1

20:01:35-20:02:02 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Трагедия в Днепропетровской области. Во время отдыха на реке погибли четверо юношей. Они плыли в старой моторной лодке. Сзади шел катер. Чтобы пропустить его вперед, водитель лодки пытался уйти в сторону, но не рассчитал расстояния, и произошло столкновение. Погибли все пассажиры моторки. Двум из них было по семнадцать лет, еще двум - только исполнилось пятнадцать. По предварительным выводам МЧС, авария произошла из-за нарушения правил поведения на воде водителем моторной лодки.

В Кривом Роге пытались ограбить ювелирный магазин           вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 2

20:02:03-20:02:29 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Более трех килограммов золота из ювелирного магазина в Кривом Роге пытались вынести два злоумышленника. Они вошли под видом покупателей и попросили показать украшения. А когда продавец открывала витрину, преступники ударили ее и отняли ключи. Девушка успела нажать кнопку сигнализации, на место прибыла милиция. Во время задержания один из грабителей оказал сопротивление, и был тяжело ранен - через час он скончался в больнице. Другой злоумышленник скрылся и сейчас объявлен в розыск.

Бывшие сотрудники святогорского санатория оказались в роли крепостных             вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 3

20:02:30-20:05:23 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: «Крепостные двадцать первого века» - так называют себя бывшие сотрудники санатория «Шахтер» в Святогорске. Пять лет назад территорию площадью десять гектаров - с лечебными корпусами и семейным общежитием для персонала, принадлежащую Укрпрофздравнице приватизировала частная фирма. Фонд госимущества пытается вернуть пансионат в собственность государства - суды идут уже несколько лет. Семьи, прописанные в общежитии, находятся на спорной территории и живут в постоянном страхе потерять крышу над головой. С подробностями - Ирина Исаченко.

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Санаторий «Шахтер» был жемчужиной Святогорского курорта. Но пять лет назад по решению суда, здравницу передали в собственность коммерческой фирме. Вместе с общежитием, где жили семьи бывших сотрудников пансионата. О людях просто забыли! Любовь Колесник, приехала в Святогорск 20 лет назад. Ее мужа-врача пригласили на работу в санаторий, и предоставили две комнаты в семейном общежитии. О том, что «Шахтер» закрывают, семья узнала от судебных исполнителей. Те, в свою очередь, удивились, когда увидели в паспортах 11 человек штампы о прописке на территории здравницы.

Любовь КОЛЕСНИК, жительница общежития санатория «Шахтер»: «Приезжали судебные исполнители, они были на нашем этаже, видели нас и разводили руками. Я написала в Укрпрофздравницу - как же так произошло, что вы нас продали? А куда вы нас определили? Нам куда? Чья мы собственность на сегодняшний день?»

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Ответа на свои вопросы женщина так не и получила, зато пришло письмо из Фонда госимущества, в котором говорится - решение о передаче государственного санатория в частные руки оспаривается в суде. А представитель коммерческой фирмы пообещал, что «Шахтер» скоро опять начнет работу, персонал сохранит и работу и жилье.

Инна МИХАЛЬСКАЯ, жительница общежития санатория «Шахтер»: «Он нам сказал - не волнуйтесь, вы все остаетесь, санаторий отстраивается, все. Ну вот. Очень мило мы побеседовали. Хотя после этого он исчез!»

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Санаторий не начал работу, зато в общежитии отключили отопление, а недавно и электричество. Хотя люди говорят, что платили за коммунальные услуги.

Елена МИРОШНИК, жительница общежития санатория «Шахтер»: «Когда ребенок маленький, постоянная вечная температура, его не помыть, ни покупать, ни раздеть, это просто ужас, это так не передать».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Жильцы пытались связаться с владельцем, но не смогли выяснить ни адреса фирмы, ни телефонов. Кому принадлежит санаторий сегодня - не знают даже в мэрии Святогорска! Но людям обещают помочь.

Александр ДЗЮБА, городской голова Святогорска: «Мы предоставим им своего юриста для того, чтобы они защищали свои Інтересы. Как это будет - я пока не знаю, возможно, это будут судебные тяжбы. После прекращения существования санатория на сегодняшний день он уже перепродан 2 или 3 раза и находится в частных руках».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Предоставить муниципальные квартиры людям, которые прожили и проработали в Святогорске более 20 лет, возможности нет, говорит мэр. В планах развития курорта строительство социального жилья не предусмотрено.

Под Хотином прошел фестиваль реконструкторов «Битва наций»       вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:22

Сюжет № 5

20:07:48-20:10:04 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В древней крепости под Хотином в бою сошлись рыцари из Украины, России, Польши и Беларуси. В стенах цитадели прошел первый международный фестиваль средневековой реконструкции. В «Битве наций» приняли участие более тысячи человек. Побывала там и наш корреспондент Алена Цинтила.

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Назад в прошлое. Несколько дней Хотинская крепость жила не в 21 столетии, а в средневековье. Тут было все: и быт того времени и настоящие рыцарские бои. Правила просты: выигрывает тот, кто устоял на ногах. А это - далеко не просто. На ристалище все по-настоящему. Железные шлемы гнутся от мощных ударов. И даже блестящие доспехи порой не спасают от мечей и секир. Во время битвы Андрею Кузьмиченку сломали нос. Но, несмотря на это, парень говорит - получил отличный урок.

Андрей КУЗЬМИЧЕНОК, участник фестиваля «Битва Наций»: « Туда идешь осознанно, сам, по желанию, вот идешь, а вот то, что получил травму - это твои трудности. Вот, в следующий раз не получишь, будешь учиться. Учатся, как говорится, на ошибках».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Алексей Резин в рыцарские доспехи облачается вот уже десятый год подряд. Сейчас готовится к бою - подгоняет латы. Весит обмундирование как минимум двадцать пять килограммов, плюс оружие. Все вещи - точные копии тех, что носили полтысячелетия назад.

Алексей РЕЗИН, участник фестиваля «Битва Наций»: «Это все изготавливается вручную по выкройкам, которые были когда-либо найдены и оно все, практически, соответствует аналогам. Швы тоже все делаются вручную».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Средневековая реконструкция стала по-настоящему серьезным увлечением для тысяч людей, независимо от возраста и профессии. В рыцарей играют бизнесмены, врачи, ученые и студенты.

Антон ТРУБНИКОВ, организатор фестиваля «Битва Наций», капитан национальной сборной Украины: «Абсолютно нормальные люди на своих машинах, со своими семьями, со своими детьми, но у них есть такой фан - есть такое классное хобби, которое включает в себя не только спорт, потому что это и культура, и развитие интеллектуальное, и субкультурное движение, от музыки там до каких-то вещей, ну и конечно, бои».

Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: За звание лучшей рыцарской дружины сражались сборные Украины, России, Беларуси и Польши. Полгода в странах выбирали по 50 лучших бойцов, чтобы они смогли скрестить клинки на поле брани «Битвы Наций». Уже в следующий раз здесь ждут сборные из Литвы, Германии и Чехии.

110 лет назад родился украинский Чарли Чаплин - Николай Яковченко        вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:22

Сюжет № 6

20:10:05-20:12:33 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Украинский Чарли Чаплин. Двести ролей в театре и полсотни - в кино. Как только он появлялся на сцене, публика взрывалась овациями. Сегодня - сто десять лет со дня рождения народного артиста Николая Яковченко. Реплики его героев давно разобрали на цитаты, а истории из жизни самого актера, стали настоящими юмористическими миниатюрами. Рассказывает Леся Вакулюк.

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: В кепочке, пиджачке с «бабочкой» и сандалиях - именно в таком наряде он чуствовал себя хорошо. Там, где появлялся Николай Яковченко, сразу звучал смех.

- Что ест ваш пес?

- Фан-фан умная собака, он жрет даже гвозди.

или

-У Вас такая маленькая собачка, зачем ей такой длинный поводок.

-Он не переносит перегара.

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: В его творческой карьере - всего несколько главных ролей. Но даже эпизодические он играл так, что запоминался зрителю навсегда. На спектаклях после выхода Николая Яковченко на сцену, другим актерам можно было уже и не появляться. Увидев лицо, расплывающееся в улыбке, зал заливался смехом и взрывался аплодисментами.

Олег КОМАРОВ, заслуженный артист Украины: «Часто актори спостерігали, як він, дивлячись на свою фізіономію і так ляскаючи лагідно, - «Ой, пичка моя! Ой, кормилиця моя ріднесенька!».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Квартира Олега Комарова была как раз напротив коммуналки, где жил Яковченко. Вспоминает: известный сосед частенько любил заглядывать в ресторанчик неподалеку.

Олег КОМАРОВ, заслуженный артист Украины: «Але це не подобалося дівчатам, донькам, і вони замикали в шухляді його одежу. І одного ранку я вийшов зі своєї квартири в коротеньких штанцях. І раптом двері квартири №10 відчиняються, висовується голова Миколи Федоровича і він мені пошепки, так змовницьки: «Олєжко, дай штанці!».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Юмориста Анатолия Паламаренко как-то пригласили на радио спародировать известного комика. Говорит: яковченковские шутки всегда в концертной программе оставляет на закуску.

Анатолий ПАЛАМАРЕНКО, народный артист Украины: «От як Яковченко розкажу там, що він мені колись при зустрічі говорив, дві такі небилички розкажу, і люди кінчаються зо сміху».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: «Клоун с грустными глазами» - так он говорил о себе. Роли - комические, а жизнь у него - трагическая. После того, как умерла жена, у актера появилась пагубная страсть - алкоголь. Но собственное горе, Яковченко прятал за широкой улыбкой.

Неделя моды в Оксфорде открылась украинским этномодерном          вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:22

Сюжет № 7

20:12:34-20:15:14 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Україна покоряет подиумы Туманного Альбиона. Именно украинскому дизайнеру Зинаиде Лихачевой выпала честь открывать Неделю моды в британском Оксфорде. Показ организовали в прошлом году, но за это время Оксфорд фешн-уик зарекомендовал себя как главный подиум для молодых и перспективных талантов. Больше - в материале наших корреспондентов.

Ирина ТЫМЧИШИН, корреспондент: В эти дни Оксфорд больше напоминает не чопорный английский городок, где расположен один из самых старейших и престижных университетов мира, а модный вернисаж. Оксфорд фэшн-уик родился год назад - местные дизайнеры решили бросить вызов знаменитым кутюрье и создать альтернативное шоу для молодых и перспективных. Спустя год заявки на конкурс подали несколько сотен дизайнеров со всего мира. Участников отбирали скрупулезно. Главный критерий - новизна идеи. А еще коллекция обязательно должна представлять национальный менталитет.

Анастасия МОЛОДЫХ, представитель оргкомитета Оксфордской недели моды: «Мы искали молодых дизайнеров, которые работают в стиле этно. Україна - страна с очень богатой и Інтересной историей. Мы были поражены, когда увидели, как удачно в своих работах Зинаида сочетает народные символы Украины с тенденциями современной моды. Мы ни минуты не сомневались, и сразу же прислали ей приглашение».

Ирина ТЫМЧИШИН, корреспондент: Когда пришло письмо, Зинаида вовсю готовилась к презентации коллекции на другом модном шоу - во Львове. Но представлять коллекцию на Туманном Альбионе куда престижнее, поэтому решила собирать чемоданы в Оксфорд. Перед показом немного волнуется - ведь это двойная премьера. Творения дизайнера впервые перед публикой, а Україна - дебютирует на подиуме Туманного Альбиона. Страну дождей Зинаида покоряет коллекцией «Свет солнца».

Зинаида ЛИХАЧЕВА, дизайнер: «Существует такой миф, что Англия - это страна дождливая, туманная. Так получилось, коллекцию мы, конечно, не называли для Англии, мы ее называли, чтобы создать определенное настроение, так как солнце несет энергию оживляющую, энергию тепла, света».

Ирина ТЫМЧИШИН, корреспондент: Свой стиль дизайнер определяет как этномодерн. Зинаида давно увлеклась украинской культурой и сакральным искусством, а недавно стала изучать славянскую мифологию и значение символов в народной вышивке. Ее образ женщины - это современная бизнес-леди, в душе которой живет величественная княгиня. В силуэтах коллекции нет ничего лишнего, а в каждом древнем орнаменте заложен сакральный смысл. Камни на поясах - обереги от всего злого. Но больше всего публику заІнтересовали аксессуары в форме венка - их раскупили сразу же после показа.

Проект «Города-герои»: Оборона и оккупация Одессы вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:01)

03.05.2010 3:00:22

Сюжет № 8

20:15:15-20:21:41 (время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: «Подробности» продолжают рассказывать о городах-героях. Сегодня история Одессы. Во время Великой Отечественной войны Одесса оборонялась семьдесят три дня, начиная с пятого августа сорок первого года. Оборона с суши возлагалась на Приморскую армию, прикрытие с моря и огневую поддержку войск осуществляли отряд кораблей Черноморского флота и береговая артиллерия. Имея пятикратное превосходство в силах, третьего августа противник прорвался к морю и полностью блокировал Одессу с суши. Об обороне и оккупации города-героя - Андрей Цаплиенко.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В конце июля сорок первого немецкому командованию стало ясно: чтобы выиграть войну, нужно отрезать Москву от бакинской нефти. Но на южном направлении план «Барбаросса» неожиданно забуксовал. Немцев и союзников-румын остановила Одесса. Пятого августа началась осада города, а тринадцатого войска Приморской армии уже вели бои практически в городской черте. На войну можно было доехать городским транспортом. Вот этот трамвай ходил по маршруту 21-а от центра и до передовой. Когда он подъезжал к конечной, кондуктор объявлял: «Все, приехали, линия фронта!». Одесса сопротивлялась упорно, отчаянно, а иногда и весело. Вот этот знаменитый танк придумали в Одессе и собрали на заводе имени Январского восстания. Обшитый сталью трактор вряд ли мог нанести серьезный урон противнику, но зато, випуская клубы дыма, он издавал мощный рев. Устрашающий эффект дополняли фары и сирены. После чего за бронетрактором закрепилось официальное название НИ - «На испуг».

Иван НАГАЕЦ, ветеран ВОВ, участник обороны Одессы: «Когда румыны начали наступать и вдруг что-то сзади нас, сзади наших позиций что-то зашумело, загудело. Пыль столбом. Мы не поняли, что такое. И через несколько секунд впереди нашего отряда стали сыпать снаряды. Оказывается это наши реактивные снаряды, которые мы потом в последствии называли «катюшей».

Владиль ШМИГОЛЬ, историк, ветеран ВОВ: «Рождение уникальной артиллерийской системы вот этих «РС» ракет все-таки произошло под Одессой».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Система обороны была рассчитана на отражение атаки с моря. Пришлось перестраиваться. С трех сторон суша была уже чужой. С 13 августа 41 единственная дорога к своим лежала через море. Буксир 24 часа в сутки провожали и встречали военные корабли гражданские транспорты, при чем, под непрерывным обстрелом. После того, как город блокировали с суши немецкие и румынские батареи запросто добивали сюда из тяжелых орудий. Тридцатого сентября Ставка Верховного главнокомандующего приказывает сдать Одессу. Приказ секретный. Утром шестнадцатого октября от причала отходит последний транспорт Приморской армии. Через шесть часов в город входят передовые подразделения румын.

Владиль ШМИГОЛЬ, историк, ветеран ВОВ: «У них даже транспорта не было - телега, коровце, лошадь в этих постолах. При чем, когда забегали что-то красть, крали сковородки чугунные, казанки чугунные. И все время кричали, что это «домна» - жена великого победителя ждет там».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В первый же день оккупации Одессу включили в состав Румынии. Сюда переехал весь чиновничий аппарат румынской Транснистрии. Новий городской голова Герман Пынтя издает массу указов - от создания еврейского гетто до довольно странного запрета на лузганье семечек в публичных местах. На первыз взгляд, оккупация Одессы была нне слишком жесткой, - работали рестораны, открылся университет, давала спектакли антреприза Вронского и знаменитый Петр Лещенко пел с театральной сцены о том, что «Сибирь ведь тоже русская земля». Все это было здесь, наверху. Внизу под Одессой тоже была жизнь, но совсем другая. В одесских катакомбах партизаны пели песни разве что для того, чтобы не сойти с ума в кромешной темноте. Самый подготовленный отряд базировался здесь, в каменоломнях под селом Нерубайским. Командиром нерубайских партизан был чекист Владимир Молодцов, его псевдоним «Павел Бадаев». Всего же под городом действовали два десятка партизанских групп. Им часто не хватало воды и продовольствия. Температура не поднималась выше отметки плюс десять. В невыносимых условиях люди порой теряли рассудок. Были даже случаи каннибализма.

Владиль ШМИГОЛЬ, историк, ветеран ВОВ: «В районе нынешнего автовокзала там действовала одна группа, которая практически пошла на вот это страшное явление каннибализма. Ну надо же откровенно говорить - война есть война».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В сорок первом Александр Щерба подростком, вместе с отцом и матерью, воевал в Усатовских катакомбах. Он провел под землей триста дней.

Александр Щерба, в 1941-1942 партизан Усатовского отряда: «Ели то, что было. Мать принесет литровую баночку кукурузы - нас было 11 человек. Вот это и вся еда. Несколько раз принесла гречневой крупы, то ее прямо ели вместо семечек. 5 пистолетов на 13 человек!»

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В соседнем отряде Молодцова-Бадаева воевать было комфортнее. Здесь вдоволь хватало воды, имелось более серьезное вооружение. Была продумана связь с внешним миром, через этот колодец. И все же, в начале сорок второго румынская служба безопасности арестовала костяк «бадаевцев». В их числе был шестнадцатилетний Яков Гордиенко, связной отряда. Но не только. В сигуранце знали: это Яков провел самые удачные и дерзкие диверсии против оккупантов. Подростка казнили летом сорок второго. Его тело в расстрельной яме нашла сестра Нина. Перед расстрелом Нине дали возможность увидеть Якова в тюрьме.

Нина ГОРДИЕНКО (СТАМИКОСТО), ветеран ВОВ, участник партизанского движения: «Вот тогда он показал ноги и вот такой вот пучок тоненьких проволочек и этим хлестали по икрам ног. И такое впечатление, что лезвием миллиметр за миллиметром порезы. Это такие тонкие проволочки, что оно знаете, как лезвие резало».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Вот последняя записка Гордиенко. Парнишка сумел передать ее сестре. В записке зашифровано имя человека, который предал Одесское подполье.

Нина ГОРДИЕНКО (СТАМИКОСТО), ветеран ВОВ, участник партизанского движения: «Если есть предатели, то тут уже ничего не знаешь. Я знала всего три, а их 7 было оказывается - это чересчур много».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Старший брат Нины и Якова, Алексей, тоже был расстрелян. Перед арестом он подарил Нине вот это кольцо с рубином. Чтобы навсегда меня помнила, сказал сестре Алеша. Металл стерся, камень выпал из оправы. Память оказалась прочнее металла.

Новий канал випуск 19:00

Головний ворог журналістів в Україні - Ген прокурор Олександр Медведько            вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

03.05.2010 3:00:19

Сюжет № 1

19:00:23-19:01:29 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Головний ворог журналістів в Україні - Ген прокурор Олександр Медведько. Він очолює рейтинг, що його склали Інститут масової інформації та незалежна профспілка до Дня свободи преси. За минулий рік прокуратура не розкрила жодного резонансного злочину проти журналістів. Так само як і позаминулого. Медведько посідає у рейтингу перше місце вже другий рік поспіль. перед ним два роки на першій сходинці тримався столичний мер Леонід Черновецький. Цьогоріч друге місце ворогів свободи слова дісталося депутатові комуністові Олександрові Ткаченку за напад на журналістку «СТБ» Ольгу Червакову і кидання мікрофона. Третє місце у Юлії Тимошенко, бо складала «чорні списки» журналістів. свої місця у рейтингу ворогів преси знайшли Ганна Герман, Віктор Балога і суддя Ігор Зварич. Останнім у переліку Віктор Янукович. Перед прес-конференціями він вимагає попередньо погоджувати запитання із його прес-службою.

Українське мистецтво пішло у світ             вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

03.05.2010 3:00:19

Сюжет № 6

19:05:34-19:08:05 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Українське мистецтво пішло у світ. Музей сучасного образотворчого мистецтва України зібрав 100 найкращих робіт вітчизняних художників ХХ-го століття і вирушив у артмандрівку. Перший пункт сполучення - Тбілісі.

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Сто робіт ста українських художників створених протягом ста років приїхали з України до Грузії. У грузинському національному музеї вони виставлятимуться протягом двох тижнів. У колекції зібрані найліпші митці 20 століття з усієї України - Яблонська, Рапопорт, Ацманчук та інші. Окрім живопису - скульптура, графіка й оригінальні авторські техніки.

Михайло ШЕВЧЕНКО, директор музею сучасного образотворчого мистецтва: «Это показательная ситуация для человека, который вообще не имеет представления о разнообразии украинского изобразительного искусства».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Художник Віктор Рижих - єдиний з митців, хто супроводжував свою роботу до Тбілісі. Переконаний, такі меценатські арт-мандрівки у часи кризи для художника, як повітря.

Віктор РИЖИХ, художник: «Радостно, почетно, что роботы имеют такой широкий диапазон экспонирования. Восприятия новой публики».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Подивитися на українське мистецтво з Києва спеціально прилетів посол Грузії в Україні Григол Катамадзе. Каже, грузини активно цікавляться Україною, і не лише політичною чи економічною, а й мистецькою.

Григол КАТАМАДЗЕ, посол Грузії в Україні: «Грузини завжди цікавились всім, що відбувається в Україні, ми партнери, ми друзі, стратегічні партнери, і це не випадково».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: Першими подивитися на українських митців прийшли грузинські високопосадовці. Віце-прем'єр Грузії з євроінтеграції Геогрій Барамідзе вважає - у часи політичної кризи рятувати стосунки повинно мистецтво.

Георгій БАРАМІДЗЕ, віце-премєр Грузії з питань євроінтеграції: «Это, конечно, очень важное звено, которое и дальше будет укреплять наши связи между нашими дружескими братскими народами, не побоюсь того старого слова, потому что в Грузии по всем опросам общественного мнения Україна выходит на первое место в плане, кого грузины воспринимают как самого большого друга».

Олена ДАНЬКО, кореспондент: А поки грузини ретельно розглядають і темпераментно обговорюють українське мистецтво. Організатори вже розпочали підготовку для наступної арт-мандрівки - до менш емоційних латвійців.

Море, сонце, чебурек - ось формула ідеального відпочинку у Криму   вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

03.05.2010 3:00:19

Сюжет № 7

19:08:06-19:10:49 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Море, сонце, чебурек - ось формула ідеального відпочинку у Криму. Саме за нею на півострові відкривали літній сезон. А ще там від радості цілувались пам'ятники.

Олег КРЮЧКОВ, кореспондент: Пам'ятник - це звучить гордо! Найпопулярніша професія цього року в курортному місті Євпаторія - жива скульптура. Стартові витрати - це костюми і реквізит. А ще потрібно розвідати головну таємницю - секретний грим.

Анжеліка АКОПОВА, гример пам'ятників: «Глицерин, мед - это то, что даже для кожи совершенно безвредно, наоборот полезно. Одежда покрывается отдельно, используются краски более химические для предметов».

Олег КРЮЧКОВ, кореспондент: Популярність професії така, що місцеві міліціонери перекваліфіковуються просто на посту. Першорядне в цій роботі - витримка, а ще відерце для збирання грошей. Якщо туди покласти гривню-другу - давньогрецька статуя оживе і дасть вам яблуко, сатир зіграє на сопілці, а бронзова жіночка навіть подарує поцілунок. Розмовляти на робочому місці - професійне табу. Тому пам'ятник бога Діоніса - довелося ловити, допоки він не поліз на постамент.

Діоніс, бог вина і оргій: «Насколько доходная работа памятником? Это больше увлечение, не коммерция. Это увлечение, но как любое увлечение, приятно, когда тебе за это еще платят».

Олег КРЮЧКОВ, кореспондент: Утім, головний бізнес цього року навіть не пам'ятники, а кримськотатарський фаст-фуд - чебуреки. Замісив тісто, зробив фарш, взяв котел - і починай справу. Розмір прибутку і чебурека напряму залежить від долоні кухаря.

Діляра ЯКУБОВА, головна по чебуреках: «Размер крымскотатарского чебурека - это размер женской ладони. Как правило, его делали в женскую ладонь, вырезали, и этой же ладонью выкладывали в большое количество масла, в плоской посуде, как правило. Достаточно быстро жарится. Это своеобразный древний фаст-фуд».

Олег КРЮЧКОВ, кореспондент: Але на свято початку курортного сезону в Євпаторії вирішили відійти від класичних канонів - зліпили чебурек-велетень. Розрахували його з інженерною точністю. Розмір - півметра, вага - півтора кіло. Більшого чебурека зробити вже неможливо - тісто не втримає м'яса. Коли рекордсмена смажили в 30 літрах олії - зібрався натовп журналістів і туристів. Тому зафіксували одразу два рекорди: найбільший чебурек, і швидкість, з якою його з'їли.

У «Фабрики. Суперфінал» вже є двоє фіналістів вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:22)

03.05.2010 3:00:19

Сюжет № 8

19:10:50-19:14:09 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У «Фабрики. Суперфінал» вже є двоє фіналістів. Колишні коханці, Ерика та Стас Шуринс, за півкроку до перемоги у проекті. Решті ж учасників ще треба поборотися - у фіналі лишилося два вільних місця а умови на «Фабриці» не прості. Ось наприклад, учора учасники показували, як вони вміють танцювати. Складні «па» видавали навіть ті, хто досі вперто заявляв, що вміє тільки співати.

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: «Фабрику. Суперфінал» покинула Аліса Тарабарова. Її виступ добре оцінило журі. Утім, заповітних балів не додалИ глядачі та фабриканти.

Аліса ТАРАБАРОВА, колишня учасниця шоу «Фабрика. Суперфінал»: «Хочу сказать одно - я люблю жизнь, я люблю сцену и спасибо вам за то, что вы дали мне этот шанс».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Разом із Алісою під загрозою вильоту були брати Борисенки та Дмитро Каднай. Від останнього гарних танців журі так точно не чекало. Утім, Каднай постарався. Він знав, що на цьому концерті красиві рухи були визначальними.

Костянтин МЕЛАДЗЕ, член журі: «Я совершенно не ожидал, что ты умеешь так танцевать. Это столь же неожиданно, как Стас Шуринс поющий басом, к примеру».

Дмитро КАДНАЙ, учасник шоу «Фабрика. Суперфінал»: «Уверенности прибавилось и теперь танцевальных элементов будет больше».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Гарячому латишеві Стасові Шуринсові танцювати заважали його вокальні та композиторські здібності.

Наталя МОГИЛЕВСЬКА, член журі: «Что касается танца - слабая спина, недостаточно сильные ноги, не было отточенности и драйва в движении, местами не ритмично. Вот, как будто, не в кайф».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Шуринс зробив висновки та носа не похнюпив. Ба більше, він був неймовірно щасливий, бо ж у журі цього вечора була його землячка - Лайма Вайкуле.

Лайма ВАЙКУЛЕ, член журі: «Мне нравиться твой голос. Классный! Приятный тембр, скажите ребята!»

Стас ШУРИНС, учасник шоу «Фабрика. Суперфінал»: «Очень приятно, что она в жюри, аааа, просто класс!»

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Ерика - ще одна «фабрикантка», якій і не снилося, що вона може отак танцювати. Утім після двох днів репетицій із Дмитром Дикусаром сталося диво.

Лайма ВАЙКУЛЕ, член журі: «Я считаю, что самая талантливая - это Эрика! Мне очень понравилось».

Ерика, учасниця шоу «Фабрика. Суперфінал»: «Лайма Вайкуле для мене - це еталон краси, стилю, смаку у всьому, в музиці ...»

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Під кінець концерту і журі показало клас.

Лайма ВАЙКУЛЕ, член журі: «Очень хорошо поработали постановщики, балетмейстеры, ребята отличные. Я даже не могу придраться к ним».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Тепер головна інтрига шоу «Фабрика. Суперфінал» - імена ще двох фіналістів. Їх визначать наступного концерту.

ICTV випуск 18:45

У ДТП на Луганщини загинуло 4 людини            вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

03.05.2010 3:00:19

Сюжет № 1

18:46:13-18:46:42 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: На привеликий жаль, ці вихідні позначилися трагічними випадками. У ДТП на Луганщини загинуло 4 людини. Аварія сталася близько опівночі на під'їзді до села Веселенського. Водій «Тойота» не впорався з керуванням. Його авто з'їхало із дороги в кювейт та перекинулося. Про це повідомляє прес-служба ДАІ. Водій і троє пасажирі, всі віком до 30, загинули на місці. Ще двоє із важкими травмами у лікарні. Їхній стан лікарні оцінюють, як тяжкий. Всі обставини ДТП встановлюють інспектори ДАІ.

Трагедія на Дніпропетровщині       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

03.05.2010 3:00:20

Сюжет № 2

18:46:43-18:47:13 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: І ще одна трагедія на Дніпропетровщині. 5-ро підлітків вирішили покататися на моторному човні на річці Самарі. Прогулюючись водами зіткнулися із іншим прогулянковим катером. Внаслідок аварії 4 хлопці, віком від 14 до 17 років загинули місці. 5-й підліток в тяжкому стані із численними травмами зараз в реанімації. За інформацією рятувальників, неповнолітній водій моторки перевищив швидкість та не впорався із кермуванням. На разі цю версію перевіряють правоохоронці. Можливо, є й інші ймовірні причини трагедії.

Список ворогів преси оприлюднила організація «Репортери без кордонів»    вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

03.05.2010 3:00:20

Сюжет № 5

18:50:32-18:51:40 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Список ворогів преси оприлюднила організація «Репортери без кордонів». Її звіти присвячений Всесвітньому дню свободи преси, який за рішенням ООН вже 17 років поспіль відзначаємо третього травня. Цьогоріч у списку найбільших порушників свободи преси 40 осіб, серед яких 17 Президентів. Це очільники Китаю, Ірану, Іруанде. Тепер список поповнили іменами лідера Талібану Мули Омара та Президента Чечні Кадрова, за правління якого, - йдеться у звіті, будь-хто, хто ставить під сумнів його політику, може стати жертвою його смертельної помсти. Серед ворогів преси - російські лідери Медведєв та Путін, а також Президенти Білорусії, Азейбарджану, Узбекистану, Казахстану і Туркменістану. Українських лідерів у списку немає. Втім, у недавньому листі «Репортери без кордонів» застерегли Президента Януковича, що поведінка українського уряду із пресою суперечать його заявам про абсолютний пріоритет забезпечення вільних, незалежних засобів інформації. Сам Президент Віктор Янукович у привітанні із нагоди Дня свободи преси ще раз наголосив, що всіляко сприятиме свободи слова в Україні, зазначивши, що нині роль мас-медіа важко переоцінити.

Цими вихідними на вулицях старого Львова всяк міг побачити задирикуватих молодиків, одягнених в стилі позаминулого століття         вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:06)

03.05.2010 3:00:20

Сюжет № 8

18:51:41-19:00:00 (время эфира)

Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Цими вихідними на вулицях старого Львова всяк міг побачити задирикуватих молодиків, одягнених в стилі позаминулого століття. У місті втретє відсвяткували фестиваль Батяра. Кепка, Підтяжка, картаті штани. Саме таке вбрання мали представники міської субкультури, котра унікально існувала у Львова від середини 19-го і аж до середини 20-го століття. Батями відрізнялися не лишень одягом, а й особливими говіркою та піснями. Жили за власним кодексом честі, вміли добряче розважатися та жартувати. Що правда, поводилися трохи асоціально, бо любили по хуліганити, щось вкрасти або накапостити. Не зважаючи на це, були вільнолюбивими та прагнули до справедливості. Нинішній фестиваль Батями - це лише привід потанцювати та розважатися, занурюючись паралельно в давнину та стару львівську культуру.

Віктор МОРОЗОВ, музикант, шанувальник Львівського батярства: «Ні, то не блотні люди, не гопники, тому що навіть взяти пісні, взяти блотні пісні - вони завжди надрив, істерика, пафос. В батяр була тонкий дотик, іронія і сміх над всім. Все вони висміювали, включно самих себе».

5 канал випуск 21:00

9 журналістів вбито, 300 перебувають за гратами - така ціна волі преси у світі за останні 4 місяці вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:48)

03.05.2010 5:30:16

Сюжет №1

21:00:49-21:02:34 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: 9 журналістів вбито, 300 перебувають за гратами - така ціна волі преси у світі за останні 4 місяці. Сьогодні відзначають всесвітній день свободи слова. З його нагоди міжнародні та українські медіаорганізації оприлюднили списки найбільших ворогів засобів масової інформації.

Кореспондент: Ворог преси номер один - генеральний прокурор України Олександр Медведько. Такий вердикт упорядників антирейтингу. Бо прокуратура Печерського району Києва відмовилася порушувати кримінальну справу проти нардепа комуніста Олександра Ткаченка, коли той викинув мікрофон журналістки одного з телеканалів замість відповіді на її запитання. Власне ж Олександр Ткаченко помів друге місце анти рейтингу. Завершує трійку лідерів екс-прем'єр Юлія Тимошенко. За нею у чорному списку колишня голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ганна Герман. Потрапили до антирейтингу і екс-голова Секретаріату Президента Віктор Балога та колишній очільник Львівського апеляційного адмінсуду Ігор Зварич. Ворогом прес-2009 назвали і колишнього голову Партії регіонів Віктора Януковича. Він завершує перелік. Свій рейтинг стискачів свободи слова оприлюднила і міжнародна організація «Репортери без кордонів». До нього потрапили 40 світових лідерів. Серед них 17 Президентів і Прем'єр-міністрів. Зокрема голова ГНР Ху Дзінь Тао, Президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад та кубинський лідер Рауль Кастро. А також Президент Білорусі Олександр Лукашенко та очільники Азербайджану, Узбекістану, Казахстану і Туркменістану. Потрапили до чорного списку і російський Президент Дмитро Медведєв та Прем'єр-міністр Федерації Володимир Путін.

Гість студії - Микола Томенко, заступник голови Верховної Ради України      вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:48)

03.05.2010 5:30:16

Сюжет №2

21:02:35-21:20:20 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І про це далі говоримо із заступником голови Верховної Ради Миколою Томенком. Доброго вечора.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Доброго вечора».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Юлія Тимошенко зайняла третє місце серед ворогів преси за минулий рік. На скільки це заслужено?

Микола ТОМЕНКО: «Я думаю, що молоді люди, які там проводили прес-конференцію трішки грішне з праведним плутають. Коли я пробивав у Верховній Раді статті про заборону цензури і зокрема цю відому 171-у статтю кримінального кодекса про кримінальну відповідальність за перешкоджання професійній діяльності. Очевидно вони ще не займалися правозахисною роботою або десь спостерігали чи застережимо ми свободу слова, чи здамося під політичним режимом Леоніда Кучми. Тепер вже добре, що вони аналізують. Я думаю грішне з праведним тому що коли ви безпосередньо задіяні в якомусь перешкоджанні, то ви можете вважатися такою людиною. Коли наприклад Олександр Ткаченко забирає мікрофон і кидає, я це розумію. А коли за якийсь сюжет про Тимошенко власник каналу реагує на журналіста, то тоді треба в список вставити власника каналу, а не Тимошенко. Тому мені здається тут те що називається напевне модним словом політ коректність. Якщо поставили когось із діючої влади, то мусили поставити лідера опозиції. Ніде це не справедливо і це нівелює саму ідею такого моніторингу. Я думаю, що нашим колегам, які представляють громадські інституції треба було б фахівцями попрацювати, трішки рівень інтелектуальний свій підняти і тому б такі моніторинги мали б сенс. Тому що на сьогоднішній день, якби мене ви запитали, я сказав, що ворогом номер один є власники каналів, які. Не всіх каналів, але низки каналів, які намагаючись по черзі вислужитися перед новою владою, чи якось попередньою діють в той, чи інший спосіб. Тому що я маю реальний моніторинг, коли скажімо новини абсолютно більшості каналів. Зараз скажу точно. «5 канал» не попадає туди, значить робиться під копірку. Чи це усні розпорядження, як це говорить один журналіст «1+1», чи це письмові, чи це якісь інші. Але це вже реально от цензурування каналів. Тому отака небезпека є більша. Бо вона невидима, її важко схопити за руку, як Олександра Ткаченка, який кидав мікрофон. Але зла від неї набагато більше, бо складається враження, що ми живемо в такій ідеальній країні, де влада ніби на рівні з так би мовити Богом даною здійснює якісь кроки. Тільки чомусь це не підтримується українським суспільством. От мені здається, такі вороги преси невидимі більше зло для України, чим скажімо політики, яких названо».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Юлія Тимошенко третя, Віктор Янукович 10-й. Але це дані за 2009-й рік, коли він був лідером опозиції, а вона була Прем'єр-міністром. Чи не здається вам, що в залежності від того, хто у нас при владі, він має більше шансів тиснути на пресу, відповідно і не любить пресу. А в залежності від того, коли він в опозиції, то тоді він більше любить пресу, тому що преса менше його критикує.

Микола ТОМЕНКО: «Я ще раз кажу, що апелювати до цього, що ми прочитали. Чи це 9-й рік, чи це 10-й рік, мені здається, що це така популярна стаття кількох людей. Вона немає нічого спільного з реальним станом в засобах масової інформації. Тому що ще в 2009-му році у нас був монополіст, який будучи одним з впливових гравців, а зараз оголошений у Службі безпеки, має у своїй монополії 9 каналів. Оце загроза. В Італії проти Берлусконі опозиція воює, бо він впливає на три канали телевізійні. У нас впливає на 9 каналів великих і малих і про це аналітики не говорять. Тому мені здається, що в наших умовах при фантастичній монополізації телерадіопростору політики відіграють меншу роль з точки зору впливу на медіа. Хоча зрозуміло, що при владі у вас можливостей більше, ніж в опозиції».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Журналісти мають нести відповідальність за поширення безвідповідальних заяв політиків. Про це заявила депутат від біло-блакитних Олена Бондаренко.

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат, ПР: «У данаму випадку щодо свободи слова мається на увазі відповідальність за те слово, що ти вимовляєш. І якщо воно брехливе, ти маєш нести за це відповідальність. У нас, на жаль, наразі ця норма не те, що не працює, вона не розвинута. Ми бачимо безвідповідальні заяви політиків, потім безвідповідальне транслювання цих заяв через безвідповідальні засоби масової інформації».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи повинні журналісти нести відповідальність за заяви політиків? Грубо кажучи, чи повинен Цеголко нести відповідальність за заяви Томенка?

Микола ТОМЕНКО: «М'яко кажучи, трошки дивне тлумачення законодавства. Ще раз нескромно скажу, що коли я очолював комітет із питань свободи слова, було найбільше прийнято, на мою думку, демократичних, на захист свободи слова норм. Як теперішня влада була в комітеті і Ганна Герман очолила комітет. Я не пам'ятаю жодного закону, який був би ухвалений. Тобто так і пройшов перше читання. В цілому і так далі. Я пам'ятаю політичні дискусії, але законів не пам'ятаю. Так от згідно чинного законодавства, яке ніхто не відміняв, такої норми не по духу, не по букві закону немає. Та людина, яка говорить, несе повну відповідальність. Чи це політик, чи це представник влади, чи це опозиціонер. Ваше завдання, як засобів масової інформації, збалансовано подати цю інформацію. Тобто умовно кажучи, якщо Томенко говорить сьогодні, то завтра говорить представник влади. Чи коли наприклад йде дискусія, переді мною в вашій студії. Що Роман Чайка вів і його колега, там представлені різні точки зору. Завдання ваше - це достовірна, об'єктивна, збалансована інформація. А перевіряти перед ефіром, чи скажу я щось відповідальне безвідповідальне - це повний абсурд і це точно не відповідає стандартам свободи слова. Мені здається, що наші колеги з Партії регіонів десь начиталися законодавства в латинській Америці, або в інших країнах».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тільки скажу нашим глядачам, що після Миколи Томенка у нас буде інтерв'ю з представником влади. Отже і на продовження теми. До внутрішньої політики з присмаком диму. Не лише харківська угода про продовження базування Чорноморського флоту Росії у Криму, а й низка інших стратегічний договорів можуть неймовірно зблизити Київ та Москву у найближчі тижні.

Кореспондент: Віднедавна українці і росіяни ані в море, ані в повітря, ані в космос одне без одного вже й кроку не можуть зробити. Мало не щотижня зустрічаються то Президенти, то Прем'єри братніх країн. А папка з двосторонніми угодами про співпрацю та інтеграцію між офіційними Києвом та Москвою товстішає на очах.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «То решение, которое Россия приняла, я понимаю, непростое решение по снижению цены на газ. И связанные с этим потери российского бюджета и в целом России. Конечно мы понимаем те трудности, которые стоят перед российским бюджетом. Но мы оцениваем также то большое влияние на нашу экономику вашего решения Владимир Владимирович и решение вашего правительства».

Кореспондент: Чергову цікаву пропозицію Україні представники Білокам'яної зробили на останній міжурядовій зустрічі у Сочі. Росіяни пропонують об'єднати стратегічні газопостачальні компанії двох країн.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр РФ: «Еще одно предложение над которым можно подумать. Мы говорили об интеграции в ядерной сфере. Мы готовы сделать тоже самое в газовой. Предлагаю объединить «Газпром» и НАК Украины».

Кореспондент: Тим часом вже практично готовий інший важливий контракт - про закупівлю російського ядерного палива для українських АЕС. Дія попереднього контракту між Києвом та Москвою завершується цьогоріч. Новий договір строком на 20 чи 25 років країни планують підписати де до першого червня. Причому Росія обіцяє Україні знижку розміром в мільярд доларів. Низку нових економічних та політичних угод можна очікувати вже за два тижні під час офіційного візиту Президента Росії Дмитра Медведєва до Києва. Запланованого на 17-18 травня. Обговорити майбутні угоди перші особи братніх країн зможуть ще раніше. За попередньою домовленістю Віктор Янукович відвідає свого російського колегу напередодні Дня перемоги. 8-го травня Президенти домовилися вдвох зустрічати потяг, який привезе ветеранів на парад у Москву.

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Отже, зустрічі Президентів, будуть і в травні-місяці. Як діятиме опозиція? Ми бачили приклад того, як діяла опозиція тоді, коли відбувалася ратифікація газовофлотський угод. Як тепер збирається діяти опозиція?

Микола ТОМЕНКО: «Давайте дві тези, щоб зрозуміти, що відбувається. А потім вже інструменти і механізми, як можна цьому протидіяти. У мене складається враження, що одну річ ми прогнозували. Тобто ми розуміли, що після такої довгої боротьби приходу до влади команді Януковича по барабану країна буде. Ну як завжди, знаєте, після воїн і завжди дається на перебування якийсь період. Пограбування відбулося. Але вони у нас набагато цинічніші. Воно таке стало довге до непристойності і найстрашніше, що воно вийшло за межі країн. Тобто не сама влада і бізнес грабує цю країну, а грабують інші країни. В даному випадку Росія. І це якби перша така річ, яку дуже багато людей не прогнозували. Я зараз не хочу критикувати нікого. Але в цій студії, я думаю, були десятки експертів і політиків, які говорили про Януковича як про менше зло з патріотичного табору і які сподівалися при Президенті Януковичі буде український патріотичний Прем'єр. Значить це так просто щоб згадати минуле. І в цій студії перед нами була дискусія де розповідали про велике зло і менше зло. Тепер стосовно ментальних речей. От що мене непокоїть останнім часом, що складається враження, що нова влада вона немає ціннісних установок української держави. Тобто я зараз не буду критикувати, як хто говорить, ну чи це чиста, чи літературна мова, тобто на рівні цінностей. Цінність часом це є принципи, це є переживання, чи ви захищаєте, чи думаєте цією країною, чи є у вас власна гідність національна і цієї країни чи немає. Тому що коли я дивлюся на підготовку до святкування 9-го травня, мені складається враження, що ветеранів от в останні кілька днів згадали, а йде боротьба хто більше радянських символів, прапорів причепить. От коли весь уряд наш ходив на цей фільм прорекломований Михалкова, де, до речі, вперше я почув, що рекламується російський мат в той час як ця справа проходить. І там Сталін їх зустрічав і там всі раділи, що вони відчули атмосферу війни. От мені здається, що простих українських ветеранів влада за цією радянською міфологією не побачила. І найстрашніше, як на мене, мені здається, що ми повинні думати не про разові речі, як опозиція, що ми повинні розуміти, що одним мітингом, чи скажімо однією акцією протесту ми не повернемо країну у нормальний режим».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Сьогодні складається враження, що якраз опозицією збирається діяти і одні мітинги.

Микола ТОМЕНКО: «Це я думаю враженн. Причому я вам скажу, і журналісти, і експерти в цьому винні. Тому що вони так довго говорили кілька тижнів, що опозиція ніяка, що вона беззуба, що вона, я перепрошую, не може дати в обличчя ворогам українського народу, які здають флот. Так вона дала в обличчя. Правда і опозиції дали. Але те, що бійка в парламенті, от повірте мені, вона спровокована громадською думкою. Бо всі чекали сиділи. Ви біля екранів, або в студіях, а хтось на дачах сидів, а хтось сидів вдома і казав, ч поб'ються чи не поб'ються. Побилися, щоб зняти».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Але є вулиця, яка не побилася. Але депутати побилися.

Микола ТОМЕНКО: «Вулиця теж побилася. Повірте мені, бо я там був і моя кімната, мій кабінет є дуже специфічним. Якраз прямо там виходиш і була бійка і бійку ту провокували і хотіли спеціально показати, що є кров на мітингу. Щоб після 9-го березня люди не виходили, боялися виходити, думаю, що такі провокації будуть. Але якщо треба довести, що опозиція здатна захищати фізично країну, ми будемо це доводити Але ще раз хочу сказати, що на мою думку, треба готуватися до довготривалої боротьби. І в цій боротьбі, я думаю, що важливіше повернутися до елементарних речей. Що кожен громадяни повинен показати владі, що є цінності вічні. Є гімн України, який повинен звучати в телефоні, є прапор України, який повинен бути в машині. Ми мусимо повернути цю країну в режим того, що вони влада української держави. Якщо ми її не повернемо, то вона почне продавати не тільки флот, вона продасть всю економіку і цю всю країну продасть. І це найбільш небезпечно».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Як опозиція діятиме, якщо на розгляд парламенту представлять нову угоду, яку ви, як опозиція, вважатимете, вона буде не на користь Україні. А влада буде казати, що це на користь Україні і потрібно це прийняти. Це будуть знову димові шашки, чи це буде щось інше?

Микола ТОМЕНКО: «Я думаю йдемо паралельними шляхами. Ці паралельні шляхи і останні події дуже чітко показали, що без суспільства опозиція нездатна застерегти інтереси країни. І я ще раз повертаюсь до історії з флотськими угодами. Підписані були 22-го і до 27-го було 5 днів. І якби бодай у суботу, коли ми сказали громаді запросити в суботу до Києва людей і щоб там було не 2 тисячі, як було, а було хоча б 10-20 тисяч, нам набагато легше було б працювати. І ці шашки не від хорошого життя з'явилися. Тому я думаю, що 27-ме квітн7я нас вчить працювати суспільством. І воно вчить суспільство не сидіти вдома і сподіватися тільки на опозицію. І тому мені здається, цей спільний рух чому я кажу, що я переконаний, що з'являться в кожному регіоні і комітети захисту України, з'явиться громадський рух. Ми, до речі, не претендуємо, немає в нас такої амбіції, щоб Тимошенко, Томенко, чи Петренко очолювали цю справу. Ми готові прислужитися, допомогти тими інструментами, механізмами, парламентським впливом щоб цей громадський рух пішов. Тому що поки влада не побачить, що українське суспільство заперечує поглинання країни по галузях, а потім по шматках, доти вона це буде робити. Тому мені здається, оцей суспільний спротив є більш важливіший чим навіть жорстка позиція, яку опозиція запропонувала 27-го квітня».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Минулого тижня Президент Янукович звернувся до народу, обгунтовуючи підписання газовофлотських угод. Ось що він сказав про опозицію.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Незадоволеною лишилася лише наша опозиція. Чому ж вона кличе вас на нові барикади? Чому розхитує стабільність, досягнуту вперше за довгі роки нескінчених війн між керівниками держави? Тому що прагне знову розпустити парламент в ім'я так званої політичної доцільності. Тому що розуміє, стабільність, міцна вертикаль влади, порядок і нормалізація відносин з Росією - це її політичний кінець. Вона знову за будь-яку ціну рветься до влади».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Я правильно розумію, що гасло про дострокові парламентські вибори - це єдине, що сьогодні може об'єднати Тимошенко, Гриценка, Яценюка, Ющенка та інших?

Микола ТОМЕНКО: «Думаю ви не правильно зрозуміли. Це інструмент. Це інструмент можливий, знову ж так, як я скажу. Якщо суспільство буде готов до дострокових виборів. Тому що розумієте, правових підстав немає. Ми не можемо повторити той крок 2007-го року про складання 150-ти мандатів у силу правових ускладнень, які вже тоді влада, яка діяла проти нас в 2007-му прийняла. Тому я думаю, що це один з інструментів, які ми показуємо суспільству. Що якщо суспільство побачить, що вже неможливо терпіти таку систему влади, то дострокові парламентські є один із механізмів, як можна її бодай частково змінити. Бо для дострокових президентських ще очевидно дуже мало часу говорити. І процедура імпічменту складна і майже нереальна до виконання. Я інше що скажу, що трагедія команди Януковича, що вона йому досі пише тексти, які не відповідають реальним речам. Може він так і думає, що він робить стабільність в країні? Але насправді трагедія полягає в тому, що кожен крок - це роз'єднання країни. Тому що на сьогоднішній день 99% ініціатив - це ініціативи російськомовної України. Є ще ж україномовна країна. І я не за те, щоб робити для україномовної. Треба робити для всієї країни. Тому ми намагаємося сьогодні сказати таким чином, що кожен крок в інтересах однієї частини країни - це крок до розколу і до конфлікту. Тому поки влада не зрозуміє, що треба вірити у власну країну, вірити у власний народ, в не дзвонити Путіну чи Медведєву, доти стабільності і об'єднання в Україні не буде».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Дякую, Микола Томенко. Заступник голови Верховної Ради.

Гість студії - Ганна Герман, заступник глави Адміністрації Президента           вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:48)

03.05.2010 5:30:16

Сюжет №3

21:20:21-21:42:09 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Від флоту до Парламентської асамблеї ради Європи. ПАРЄ минулого тижня засудила Голодомор в Україні у 30-х роках Про роль Президента Віктора Януковича в розгляді цього питання «Часу» розповіла заступник глави його Адміністрації Ганна Герман. Доброго дня, пані Ганно. Минулого тижня Парламентська асамблея Ради Європи не визнала Голодомор геноцидом українського народу. Ви були тоді в Страсбурзі, як ви оцінюєте це рішення? Воно на користь Україні, чи ні?

Ганна ГЕРМАН, заступник глави Адміністрації Президента: «Згадаємо голосування про геноцид у Верховній Раді. Ви знаєте, що я голосувала за визнання Голодомору геноцидом. Я голосувала керуючись не аргументами, а емоціями. Емоції взяли верх над аргументами. Світ прагматичний, Європа дуже прагматична. Європа керується аргументами. Президент керувався аргументами коли голосував у Верховній Раді. Їм не вистачало аргументів для того, щоб визнати Голодомор геноцидом моїм колегам-регіоналам. У Верховній Раді також, і Парламентській асамблеї Ради Європи. Це прагматичні середовища. Я голосувала серцем. Але таке рішення прийняла Парламентська асамблея Ради Європи. І очевидно з ним треба рахуватися і треба розуміти, що світ дає оцінки Україні і всім подіям історичним в країні не керуючись нашим якимось баченням і тим, як ми би хотіли щоб це було, а тим, як їм це об'єктивно виглядає виходячи з тих фактів, які їм відомі».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Цікаво, що російський міністр закордонних справ Лавров, який теж був присутній у Страсбурзі апелював саме до позиції українського Президента і казав, що саме вона заслуговує на увагу і навіть треба його слова включити до цієї резолюції ПАРЄ. Вас не засмутило, що коли виступав Віктор Янукович то тоді аплодувала російська делегація, а частина української навіть дозволила собі покинути зал.

Ганна ГЕРМАН: «Насамперед аплодувала не тільки російська делегація, аплодувало дуже багато членів Парламентської асамблеї Ради Європи. І української делегації взагалі не було помітно там. Чесно кажучи я думала, що вони почнуть вставати, ставити якісь питання, які вони тут ставлять. Але їх ніхто не зауважив. Я не бачила, як вони виходили. Ніхто не бачив. Може десь там хтось це знав. Я сиділа там на лавах. Президент сидів, сиділо керівництво Парламентської асамблеї. Ніяких демаршів ніхто не зауважив. Себто їхні протести в Україні виглядають, знаєте, з димовими шашками. Але там вони нижче води тихше трави. І чесну кажучи, я була здивована, що українська делегація, яка тут так головно кричить про якісь там проблеми, які нібито вона має, а там ніяк себе не проявила. Хоча ми були готові до відповіді на всі їхні запитання. Нам навіть було вигідно, щоб вони ці запитання поставили щоб світ почув наші відповіді, щоб світ знав правду, а не те, як вони її представляють у світі».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Кожної осені до дня Голодомору, вшановуючи пам'ять тоді загиблих жертв, тодішній Президент Віктор Ющенко, попередній Президент, третій Президент покладав квіти до монумента Голодомору. В Україні навіть склалася тоді така практика, що гість іноземний, який приїжджав до України обов'язково мав покласти квіти до пам'ятника Голодомору. Сьогодні такої практики вже немає. Практика покладання квітів, шанування жертв Голодомору залишиться?

Ганна ГЕРМАН: «Треба вшановувати кожного хто загинув у тій трагедії. Але найкраща форма шанування тих жертв - є те, щоб в Україні не було не однієї голодної дитини. Минула влада і Президент Ющенко в тому числі Юлія Тимошенко, вони викидали колосальні гроші на пам'ятники голодомору. Половину тих грошей крали. І це дається в знаки тепер. Тому що пам'ятники то провалюються. Тому що матеріали з-під фундаментів покрали. То нищаться тому що були знаєте одні суми зазначені на матеріали, а зовсім інші видані і зовсім з інших матеріалів зроблено. Але при тому всьому були витрачені мільйони державних коштів замість того, щоб подбати про тих, хто зараз голодає. Про тих стариків, які часто ми бачимо, шукають їжу на смітниках. Про тисячі, десятки тисяч бездомних дітей, які голодають і живуть по каналізація. Ось подбати про тих людей - це є справжня пам'ять, це є справжня шана пам'яті для тих, хто помер від холоду. А покласти квіти і вкрасти гроші з пам'ятника - це дуже просто. Я проти такого вшанування Голодомору. Я вважаю, що найкращим вшануванням жертв Голодомор є подбати про тих, щоб в Україні ніхто не був голодний вже тепер».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: 24-те жовтня тоді, коли зазвичай ці квіти клалися до монументу - це буде якимось таким днем пам'яті жертв?

Ганна ГЕРМАН: «Я вам ще раз кажу, що немає жодної проблем покласти квіти. Це дуже просто. Покласти квіти і позувати перед камерами. Щоб вас всі показали, це не шана, це піар. А справжній пошанівок - це подбати про те, щоб в Україні не було голодних дітей і голодних стариків. І це, я переконана, зробить Віктор Янукович».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Це якраз і є завдання влади. Головне запитання, чи будуть в Україні збережені ці цінності, які грубо кажучи, прививалися країні попередні 5 років? Вшанування саме пам'ять про Голодомор?

Ганна ГЕРМАН: «Ви або не хочете чути те, що я вам кажу, або не розумієте. Знаєте, є форма і є зміст. Форма - це побігти покласти квіти, картинно схилити голову і попозувати перед камерами».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Може ви випустите підручники з історії?

Ганна ГЕРМАН: «Можна. Можна фінансувати єдину українську газету в Криму, які не фінансувала помаранчева влада. Та газета загиналася в Криму і приходили до мене за фінансуванням. Тому знаєте, є форма і зміст. Зміст справжній - це помогти тим кому тяжко. А позувати при камерах і класти квіти - це дуже просто і знаєте - це дешевий піар. Я завжди за те, щоб докопуватися до глибин. Я завжди за те, щоб націю українську перестали вчити плакати. Ридати, голосувати, там дерти на собі волосся, бо в нас колись був Голодомор. А що, зараз у нас немає Голодомору? А що, зараз у нас десятки тисяч дітей не мають що їсти і не мають в чому до школи ходити? Тому знаєте».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Але з голоду принаймні не помирають.

Ганна ГЕРМАН: «Ви повинні вчити наш народ оптимізму. Ми повинні вчити наш народ будувати, вчити тішитися, вчити мати надію, вірити в себе, заробляти гроші, ставати кимось, утверджувати себе і державу у світі. Ми ж поки що вчили лише знаєте ридати, плакати, по могилах ходити. Так, треба вшановувати пам'ять своїх предків, треба вшановувати пам'ять тих, хто загинув але на цьому не можна будувати всю державну політику, бо буде з нас народ плакальників. А ми маємо бути народом оптимістів».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тут ще один важливий момент. Чи не станемо ми народом, який буде так само топтатися по історії? Я маю на увазі пам'ятник Сталіну, який збираються поставити у Запоріжжі? Зважаючи принаймні на рішення апеляційного суду Києва, який у січні 2010-го року визнав Сталіна винним у Голодоморі, який спричинив до смерті українців.

Ганна ГЕРМАН: «От бачите, ви на жаль, як всі, не маєте інформації. На завдання Президента я займалася цією справою, як людина, котра займається гуманітарної політикою в Адміністрації Президента. По-перше не йдеться про жоден пам'ятник. А комуністи в подвір'ї, де знаходиться їх офіс, намагалися поставити бюст Сталіна. Малою архітектурною формою. Ми розмовляли з мером, з Карташовим. Ми говорили з депутатами і ми домовилися з ними про те, що навіть при тому, що міська рада не мусить давати дозвіл на цю архітектурну форму, все таки треба щоб в місті люди вирішили, щоб всі мешканці Запоріжжя вирішили, чи хочуть вони Сталіна на будь-якому сантиметрів своєї землі. Тому Президент вважає, і з ним погоджується мер Запоріжжя, що треба провести у місті референдум. І хай люди скажуть. Знаєте, якщо виявиться, що в Запоріжжі люди мають ностальгію за Сталіним, це теж відповідь на наше з вами запитання. Але я певна, що тих 8 комуністів які є у міській раді, у є їх тому 8, що їх 8, а всього депутатів 88. Тому їх є вісім, що вони мають меншість у цьому місті. І я переконана, що запоріжці не дадуть дозволу на те, щоб навіть бюст Сталіна стояв хоча б на сантиметрі їхньої землі. Там, де запорізькі козаки були».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ще невелике уточнення. Ви гадаєте, варто робити цей референдум до встановлення цієї малої архітектурної форми? Чи після?

Ганна ГЕРМАН: «Звичайно. Я думаю, що треба зробити до. Я думаю, що процес варто призупинити, зробити опитування людей, зробити референдум, прийняти рішення те, яке буде опиратися а громадську думку і це буде і демократично, і мудро, і це буде ще така одна демонстрація пошанівки до думки людей, до суспільства. Це буде ще одним прикладом до того, що ми будуємо громадянське суспільство і що в нас з людьми рахуються, а не що якщо є в міській раді 88 депутатів, 8 з них хочуть Сталіна а 80 не хочуть, то це щось та значить».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: У парламенті зареєстрований вашою колегою по партії Оленою Бондаренко законопроект, який пропонує змінити квоти, а точніше забрати квоту про 50% мовлення на радіостанціях національного українського продукту. Як ви гадаєте, варто це робити чи ні?

Ганна ГЕРМАН: «Я дуже люблю Оленку Бондаренко. Ми з нею працювали в комітеті зі свободи слова, вона багато зробила для поширення свободи слова в Україні, багато робить і багато буде робити. Але я проти того, щоб слово українське вилучати з цього формулювання. Бо якщо вилучать українське, буде національний аудіо, відео продукт. Але національний аудіо відео продукт може бути зроблений і в російській мові. Так? Я вважаю, що українська після, українська музика, власне українська потребує зараз державної протекції, державної підтримки. І не тільки зараз. Вона потребувала і 5 років тому. І 25 років тому. Скажіть, ви давно чули по радіо Барвінського? Скажіть, коли ви чули востаннє знамениту карпатську мелодію Мирослава Скорика? Або інші українську музику? А є колосальні перлини. Ми їх не чуємо, забиває ефір дешева попса, низькоякісна попса і підтрика для української музики і для української пісні сьогодні безперечно потрібна. Виключення оцього слова український може завдати величезної шкоди нашій культурі і я висловлюю свою думку про це і я дуже сподіваюся, що мої колеги з розумінням до цього поставляться».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ви одна з небагатьох у Партії регіонів, хто має таку думку. Дуже багато депутатів.

Ганна ГЕРМАН: «Ви помиляєтеся. Я вчора говорила про це з Сергієм Льовочкіним. І він сказав: якщо вам не вдасться, я буду допомагати. Я переконаний, що це правильна позиція. Я говорила вчора з луганчанином Олександром Єфремовим, для якого рідна мова є російська. І він сказав: я переконаний, що вас в цьому треба підтримати. Тому так тільки здається, що я одна. Нам багато людей, котрі розуміють, що українську мову, українську культуру треба підтримувати надаючи рівні можливості для російської мови і для російської культури, яка є рідною для половини українців тих, хто проживає на території України, тих, хто є громадянами України. Тому я маю тут союзників і мені здається, що мій оптимізм не є необґрунтованим».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: До речі, вашим союзником є Вадим Колесніченко, який депутат від Партії регіонів, який вимагає від Міністерства культури скасувати цю постанову, яка зобов'язує видавати кінопрокатні посвідчення лише тоді, коли фільм дубльований українською мовою.

Ганна ГЕРМАН: «Ви знаєте, я вважаю, що треба робити високоякісний український продукт, українські фільми. А всі ці справи з дубляжами, це було зроблено в дуже хитний спосіб. Для того, щоб дати своїм фірмам за помаранчевої влади були утворені спеціальні фірми, спеціальні підприємства, які заробляли на дубляжі. Себто вони спеціально купували в Росії той же здубльований на російському американський фільм, чи інший, привозили його сюди і дублювали в українській мові. Це була мова жахлива, перекладена машинкою. Я коли читала ці титри, мне, як кажуть у Львові, «шляк фтравляв». Бо окрім знеохоченя до української мови такий дубляж нічого не давав. Окрім того, щоб відвернути людину від української мови, такий дубляж нічого не давав. Він давав заробіток лише тим фірмам, які під патріотичним начебто гаслами начебто під гаслами української мови просто заробляли свої гроші. От і все. Під патронатом Президента і всієї влади. Я проти цього. Я за те, щоб ми давали гроші на українське кіно. Щоб в Україні знімалися фільми знаєте, зразка «Тіні забутих предків», чи пам'ятаєте мабуть «Білий птах з чорною ознакою» і багато інших прекрасних фільмів, які знімалися в Україні. І які дублювали інші країни на свої мови. А якщо в Україні є російськомовний фільм, його тут прекрасно розуміють, то штучне дублювання не потрібне. Це бізнес і ніякого патріотизму тут немає і тут я Вадима Колесніченка підтримую».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Як людина, яка ходить в кін, я знаю, що фільми, які приїжджають з Росії, власне російські фільми не дублюються в Україні. Є тільки можливо рядочок українських слів, які йдуть внизу. А так фільм ти дивишся».

Ганна ГЕРМАН: «Оцей рядочок він і коштує. На цьому рядочку і наробляють. Тому що штучно заборонили. Мусить бути цей рядочок. Ніби ти будеш читати той рядочок, а не будеш слухати фільм. Ти слухаєш фільм а цей рядочок для того, щоб фірм могли заробити гроші».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А фільми наприклад «Аватар», «Тачки», які привозили англійською мовою, які були дуже красиво і дуже вміло. Навіть казали глядачі, набагато краще ніж російською дубльовані, перекладені українською. І тут ведеться боротьба, чи повинен бути такий дубляж українською, чи повинен приїжджати з Росії?

Ганна ГЕРМАН: «Він не повинен. Якщо ми ввозимо в свою країну англомовні чи німецькі, чи франкомовні, чи іншомовні фільми, звісно ми їх дублюємо, ми можемо мати право і кінотеатр, де вони йдуть, і мовою оригіналу. Можемо мати дубльовані. Але це не мусить бути так, що обов'язкове дублювання. Не обов'язкове. Тому що слово «обов'язкове» - це означає знаєте, як поляки кажуть «заплеч пан загоцкі», заплати тій фірмі, яка на тому заробляє. А і тому кажу: треба купувати у виробника, а не у посередника. І якщо це був фільм англійською, його тут треба здублювати, будь ласка, дублюйте. Але якщо ми привозимо фільм з Росії і починаємо його дублювати тут на українську мову, тому що треба дати комусь заробити під гаслами патріотизму, я проти такого. Знаєте, я проти штучного».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: На останок я ще хочу у вас запитати про поляризація, які відбувається на прорсійськості і антиросійськості сьогодні в Україні особливо після ратифікації угоди і підписання угоди між Україною і Росією по розподіл Чорноморського флоту і поступки в ціні на газ для України. Зрештою можу зацитувати лідер «Фронту змін» Арсенія Яценюка, який після підписання харківських договорів Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим сказав, що «Віктор Янукович втратив можливість стати Президентом всієї України».

Ганна ГЕРМАН: «Втратив можливість Арсеній Яценюк, і втратив ще на минулих виборах. Почнемо з того. По-друге - Арсеній Яценюк - людина емоційна. Він часто говорить в емоціях. По-третє - Арсеній Яценюк немає достатньо інформації, на жаль, щоб робити такі висновки. І знаєте, вся ця істерика навколо ситуації з харківськими угодами, вона вигідна лише тим людям, котрі програли вибори і найближчі 10 років не мають шансів прийти до влади. Їм потрібна війна, їм потрібні конфлікти, як Юлії Володимирівні. Юлія Володимирівна мусить мати акумулятор для того, щоб заряджати своє життя. Цим акумулятором для неї завжди були лише конфлікти. Їй потрібна війн, їй потрібні конфлікти, їй потрібен поділ суспільства, а нам ні. А нам потрібна об'єднана Україна, нам потрібна Україна, яка долає кризу, нам потрібна Україна, яка з того, що вона економіку, яка стрімко падає і борги, які стрімко зростають, зробити навпаки».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: На основі чого?

Ганна ГЕРМАН: «Щоб борги зменшувалися, а економіка зростала. Ось така нам потрібна Україна. І Україна об'єднається власне на основі економічного росту, підйому. Знаєте, всі проблеми від бідності. Від страшної крайньої бідності, яку нам Україні треба подолати. Коли ти багатий чоловік, впевнений у собі, ти не маєш мовних проблем. Ти їдеш в одну країну, говориш однієї мовою, їдеш до Львова, говориш по-українськи, їдеш до Донецька, говориш по-російськи, їдеш до Парижа, говориш по-французьки. І ти навіть не замислюєшся, ти вільна людина. Так? Коли ти бідний, коли тебе щось гризе, ти починаєш шукати щось для виправдання своєї бідності. І ти не шукаєш її в тих економічних причинах, які тебе до того привели, ти е шукаєш їх в собі, я не зміг, мені щось не вийшло, хтось мені не дав, були не такі умови. А ти починаєш, знаєте, якусь шукати соломинку за яку можна вхопитися для того, щоб виправдати те, що тобі не вдалося досягнути успіху. Так ось, коли народ досягну успіху наш, ми зможемо всі разом довести одне одному, що в нас немає мовної проблеми. Немає. Ми в Україні повинні говорити тією мовою, яка нам на даному випадку більше до душі. Мені до душі українська, комусь там російська, комусь там польська, а хтось хоче говорити по-румунськи. Прошу дуже. Основне, щоб ми говорили правильні демократичні речі, щоб ми не закликали до війни, щоб ми не провокували конфліктів, щоб ми не ділили Україну, щоб кожен з нас міг сказати: я вільна людина у моїй державі і я маю право вибору. Це мої переконання і я вважаю, що вони є демократичними».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ганна Герман була гостем нашої студії.

ТРК Україна випуск 19:00

Седьмой десяток лет идет перезахоронение останков советских солдат         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 1

19:00:09-19:04:31 (время эфира)

Сергей ГРУНОВ, ведущий: Братские могилы в огородах украинцев. Седьмой десяток лет идет перезахоронение останков советских солдат. Сегодня на Прикарпатьи состоялись раскопки, о которых селяне просили еще с конца Великой отечественной войны. Эксгумация началась после визита в село Чернигова нашей съемочной группы. Историки определили год смерти солдат, а пожилая хозяйка огорода вспомнила их имена.

Ольга СОЛОМЯННАЯ, корреспондент: 83-летняя Мария Бойчук помнит, как хоронили в огороде двух солдат. Женщина говорит: это было в предпасхальную неделю. Год не может вспомнить. В их дворе остановились солдаты. Через несколько метров - железная дорога. С немецкого бронепоезда и расстреляли молодого военного. Через несколько минут привезли другого погибшего. Бабушка Мария до сих пор помнит их лица и имена.

Марія БОЙЧУК, жительница с.Черниев: «Грузин Абраам Сходашвілі. А той - українець з Житомирщини Микита Хоруженко. І вони тут їх прикопали».

Ольга СОЛОМЯННАЯ, корреспондент: Семья Бойчук хотели убрать со своего огорода останки солдат с тех пор, как закончилась война. Селяне говорят, что их просьбы об эксгумации местная власть игнорировала. Эти раскопки начались через два дня после визита съемочной группы «Событий». Останки двух тел, карабин, мундштук, керамическая посуда. Историки уже определили дату гибели двух солдат - конец марта 44-го. Тогда вблизи села проходили ожесточенные бои.

Ярема КВАСНЮК, председатель совета музея «Герои Днепра»: «Це орієнтовано військовослужбовці першої чортківської танкової бригади. Такий маловідомий факт».

Ольга СОЛОМЯННАЯ, корреспондент: Местные старожилы припоминают: в войну тела солдат закапывали, где придется.

Елена БЕДРУС, жительница с.Черниев: «Там були закопані. Їх поховали там. Але потом приїхала якась комісії і їх звідси вибрали, забрали чи до Листі чи до Погорочан. Тут був Вишацький район. І їх забрали туди. Казали, що в братську могилу. І тих двох тут. Вони були на межі, між городами закопані».

Ольга СОЛОМЯННАЯ, корреспондент: Проводить экспертизу тел не будут, - говорят историки. Останки погибших танкистов - в плохом состоянии. Их перезахоронят со всеми почестями 7 мая на кладбище. А местные чиновники объясняют: выкапывать останки погибших солдат должны были их предшественники.

Роман ИВАНИЦКИЙ, заместитель председателя облгорасминистрации: «На руках документ, який говорить про те, що дозвіл, отриманий на здійснення ексгумації, перепоховання останків осіб 1 червня 2009 року. Рік ці чиновники чи блокували, чи просто не хотіли цим займатися. Ще раз кажу: це нехай буде на їхній совісті».

Юрий КУПЧИЙ, представитель горкомитета по делам ветеранов: «Справа в тому, що у нас офіційно немає зареєстрованої жодної організації, яка займається перепохованням. Офіційно я маю на увазі - ліцензію яка має».

Ольга СОЛОМЯННАЯ, корреспондент: Пан Каструк возглавляет областное общество, которое многие годы занимается перезахоронением останков советских солдат. Говорит: для эксгумации нужно письменное обращение к сельсовету и деньги.

Степан КАСТРУК, председатель областного общества «Мемориал»: «Гроші потрібні для того, щоб ті люди, які будуть копати, вони схочуть, що їм заплатили гроші. По-друге, значить, якщо там є, скажімо, дві жертви чи три, чи п'ять, то обов'язково для них треба зробити труни і їх перезахоронити по-людськи, так, як належить».

Ольга СОЛОМЯННАЯ, корреспондент: Сколько еще советских солдат покоится в могилах, которые время сравняло с землей, неизвестно.

От Мурманска до болгарской Варны по Украине движется колона из машин бывших моряков     вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 2

19:04:32-19:07:17 (время эфира)

Сергей ГРУНОВ, ведущий: От Мурманска до болгарской Варны по Украине движется колона из машин бывших моряков. Автопробег посвящен 65 юбилею Великой победы. Сегодня автопробег сделал остановку в Мариуполе.

Александр ЛОГВИНОВ, ветеран-подводник г. Воронеж: «820 километров».

Корреспондент: «Это из Воронежа?»

Александр ЛОГВИНОВ, ветеран-подводник г. Воронеж: «Да».

Юлия МИНШАКИРОВА, корреспондент: Ветеран-подводник поджидает основную колону. Александр Логвинов примчался в Мариуполь одни из первых. Присоединился к акции «Победили вместе» в родном городе Воронеже. В дорогу взял песню-талисман - гимн, который моряки сочинили в прошлом году. Сегодня в Мариуполь прибыло около 30 машин.

Мальчик: «Не знаю, какого флота, но флаг морской».

Юлия МИНШАКИРОВА, корреспондент: Оба его деда прошли войну. Москвич Никита Кожужко путешествует с отцом и сестрой. Георгиевскую ленточку повязывает на машину немецкого производства - тоже своеобразный символ победы. На капоте отмечают города, где уже побывали.

Учасник автопробега: «Харьков, Макеевка, Донецк, Мариуполь. Мы до Севастополя. Дочка поедет дальше с друзьями в Варну. Школа... школа, работа, картошка».

Юлия МИНШАКИРОВА, корреспондент: Международный пробег ветеранов морского флота стартовал в Мурманске и Петербурге. По ходу движения к колонне присоединяются все новые экипажи. Игорь стал в строй на своем «Москвиче» в Москве. Не раз ходил в море, когда служил.

Участник автопробега: «Вот на этом корабле».

Юлия МИНШАКИРОВА, корреспондент: На другом борту машины - его предшественник.

Игорь ОЗМИТЕЛЬ, бизнесмен г. Москва: «Это первенец Кирова, который принимал участие в обороне Ленинграда. В 42 году немецкая авиация... был налет на него. Погибло много моряков».

Учасник автопробега: «Я езжу и глажу его, уговариваю его доехать»

Юлия МИНШАКИРОВА, корреспондент: Так нежно мариуполец Андрей Мирам говорит о своем стареньком «Москвиче», который пробежал уже 150 тысяч километров. В прошлом году железная старушка домчала Андрея аж до Североморска. Подобное ралли, по мнению участника акции, роднит жителей Украины и России.

Андрей МИРАМ, токарь г. Мариуполь: «Общее прошлое, общие беды, общие радости».

Юлия МИНШАКИРОВА, корреспондент: Сегодня ему выпала честь открыть мемориальную доску легендарному адмиралу флота Советского Союза Сергею Горшкову. Следующая остановка - Бердянск, потом - города Крыма, а 9 мая участники автопробега прибудут в город Севастополь, где примут участие в параде. Конечный пункт - это Болгария, город Варна. Дальше поедут те, для кого 4 тысячи километров - не расстояние.

Участник акции: «До Берлина не дойдем, к сожалению, но до Белграда дойдем».

Стрельбой и смертью гражданина Беларуси закончилось ограбление ювелирного магазина в Кривом Роге             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 3

19:07:18-19:08:42 (время эфира)

Сергей ГРУНОВ, ведущий: Стрельбой и смертью гражданина Беларуси закончилось ограбление ювелирного магазина в Кривом Роге. Чтобы забрать драгоценности, двое мужчин скрутили скотчем продавца, разбили витрины и опустошили половину из них. Через 4 минуты прибыла охрана. Продавец успел нажать на кнопку тревожного вызова. Один из милиционеров попытался остановить грабителя. Тот оказался сильнее и в драке едва не отобрал табельное оружие.

Юрий ЯНЕНКО, начальник Жовтневого райотдела милиции г. Кривой Рог: «Выйдя на крыльцо, он пытался в одного сотрудника вырвать оружие. Напарник, который пришел на помощь ему, произвел предупредительный выстрел в воздух».

Сергей ГРИГОРЬЕВ, милиционер-водитель: «Сделал предупредительный выстрел, на что пошла большая, сильная агрессия человека и он начал сильнее у моего старшего смены... Смотрю, что уже рвет кобуру и толкает меня. В этот момент было применено огнестрельное оружие, после чего человек спрыгивает со ступенек, кричит «Ой» и пытается бежать».

Сергей ГРУНОВ, ведущий: Грабитель был ранен в грудь. Вскоре он скончался в больнице. Действия сотрудников Госохраны признаны правомерными. Сейчас милиция ищет второго налетчика. Его личность известна. Недалеко от ювелирного магазина правоохранители обнаружили микроавтобус, в котором нашли документы нападавших. Оба - граждане Беларуси.

Жарка мяса на природе - неотъемлемый атрибут майских праздников           вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 8

19:15:09-19:17:19 (время эфира)

Сергей ГРУНОВ, ведущий: В Украине популярна сейчас «шашлычная терапия». Жарка мяса на природе - неотъемлемый атрибут майских праздников. В столице этот процесс окультуривают: ставят бесплатные мангалы и навесы.

Женщина: «На килограмм мяса - килограмм лука и перец, соль».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Шашлыком по такому рецепту семья Аллы наслаждается почти каждую неделю. Излюбленное место отдыха - лес в столичном массиве «Виноградарь». Тут и детям есть где порезвиться, и за чистотой следят.

Алла, отдыхающая: «Все це залежить від людей. Ми завжди за собою убираємо».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Лес в Виноградаре - первая окультуренная пикник-зона Киева. За вход и пользование мангалами и домиками-укрытиями платить не нужно. Убирают ежедневно как работники коммунальной службы, так и отдыхающие.

Андрей, отдыхающий: «Если вы об этом репортаж снимаете, то... тут было чисто, когда вы пришли. Помогли, свою территорию убрали сами».

Анатолий ЛАНТУХ, заместитель директора Святошинского лесопаркового хозяйства: «Це для нас не те, що акція якась, що ми от саме в цей час рішили так це місце підготувати. Кожен день в любу пору року лісова охорона займається от такими питання, як прибирання, підготовка місця відпочинку».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Уже в этом месяце местные власти планируют открыть еще две пикник-зоны - в Харьковском парке на Дарнице и по дороге в Конча-Заспу. Всего до конца лета в столице появится 18 шашлычных мест. Больше всего их будет на Святошино и Оболони - по четыре зоны барбикю. Также окультурят Деснянского, Днепровского и Голосеевского районов столицы.

Александр ВОЛКОВ, директор коммунального предприятия по содержанию зеленых насаждений Подольского района: «Головне - освітлення, туалети. Я вважаю, що це туалет буде платним, не дуже дорого. Нічого тут страшного нема. Але я думаю, що до цього питання буде увага приділена. Крім того, я думаю, що треба створити велосипедні доріжки».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Средства на обустройство пикник-зон заложены в программе социально-экономического развития Киеве. Несмотря на то, что документ еще не утвержден, в реализации задуманного чиновники уверены на все сто.

На Буковине состоялся первый международный фестиваль исторической реконструкции «Битва наций»             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:08)

03.05.2010 3:00:21

Сюжет № 9

19:17:20-19:20:11 (время эфира)

Сергей ГРУНОВ, ведущий: Сегодня закончились средневековые бои на Буковине. Там состоялся первый международный фестиваль исторической реконструкции «Битва наций». Он прошел в одном из «Семи чудес Украины» Хотинской крепости.

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: За стенами крепости, возведенной тысячу лет назад, оказываешься в самом эпицентре средневековой жизни. Участники фестиваля постоянно разыгрывают друг друга неожиданными сценками. На четыре дня в Хотинской крепости поселилось около 800 человек, увлеченным средневековой культурой. Совершенствовать искусство танцев можно в залах крепости. Одесситка Галина живет по фламандским традициям.

Галина ЕРМОЛОВИЧ, представитель клуба «Фландрия»: «Помидоры мы не покупали, потому что их не было в 14 веке в Европе. Картошки тоже не было. И фактически мы на хлебе, на каше гречневой и на мясе».

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: Сейчас она спешит - ей нужно накормить семерых мужчин. Меню - средневековое. В Хотинскую крепость соревноваться в боевых искусствах средневековья приехали сборные команды Украины, России, Беларуси и Польши. Живут в палаточном городке. Спят на соломе, едят за деревянными столами из глиняной и деревянной посуды. Самые строгие требования - к одежде и обмундировании, - рассказывает львовьянин Игорь Фурлат. Запрещено использование любого пластика и синтетики. Все должно быть натуральным и изготовленным по технологии тех времен.

Игор ФУРЛАТ, боец клуба «Черная Галич: «Це все відповідає історичним аналогам. Є документальне підтвердження, є музейні експонати, є археологічні експонати, на яких базується, власне, оці всі обладунки, шоломи».

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: На ярмарке латы средневекового воина может примерять любой, так же, как и попробовать свои силы в боевых искусствах. Научится стрелять из лука просто, но сможет это сделать далеко не каждый. Нужно быть не только метким, но и достаточно сильным, чтобы получилось натянуть тетиву. Женщины в боях не участвуют - соревнуются только мужчины-воины. Сражаются один на один, 5 на 5 и 21 на 21. Массовые бои наиболее опасные и захватывающие.

Иван ИВАНОВСКИЙ, боец сборной России: «Очень захватывающе. Это адреналиНовий удар».

Оксана РОВЕЦКАЯ, корреспондент: Пострадавшим в бою средневековым воинам медицинскую помощь оказывают современные врачи на машинах неотложки. Сегодня в Хотинской крепости состоялась последняя битва. Где пройдет следующий фестиваль, его организаторы еще не планировали.