Основні теми:

1+1 випуск 19:30

Скандальна ратифікація харківських угод викликає кілька запитань. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Росія залишає свій флот в Україні до 2042 року. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Кремль заявляє, що має широкі плани на інтеграцію з Україною. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Комісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле запропонував українській владі перелік реформ. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Цього тижня Україна отримала бюджет на поточний рік. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Перші результати харківських домовленостей вже окреслилися на рандеву двох прем'єрів у Сочі. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Багатіїв можна ошукати набагато легше, ніж бідних. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

В Ніжині активісти громадської організації вирішили побороти наркоманію. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Стусанами, синцями і зламаною апаратурою для кореспондентів «ТСН» завершилася зйомка рейдерського захоплення. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

«ТСН» розпочинає новий цикл теленарисів. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

Інтер випуск 20:00

Верховная Рада со среды на замке. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Виктор Янукович и Дмитрий Медведев договорились, что парламенты двух государств ратифицируют документ в один день. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Вопрос о продлении сроков пребывания российского Черноморского флота в Севастополе обсуждается в политической среде уже давно. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Депутаты приняли бюджет Украины. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Отечественная металлургия и машиностроение заработали активнее. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Представители парламентов европейских государств собрались в Страсбурге обсудить важнейшие вопросы. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Наши атомные электростанции требуют в год до 200 тонн обогащенного урана. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

Праздник весны и труда в этом году удался на славу. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

ICTV випуск 18:45

У Верховній Раді ратифікували харківські угоди. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

Російський флот залишатиметься у Криму до 2042 року.. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

Від 1 травня в Україні підвищать зарплати і пенсії. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

Уряд отримав доручення від президента - закупити в українських авіавиробників новенький Ан-158. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

Віктор Пінчук увійшов до числа ста найвпливовіших людей світу. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

Трагедія у київському зоопарку. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

5 канал випуск 21:00

Верховна Рада ратифікувала угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту Росії у Севастополі. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Верховна Рада ухвалила бюджет-2010. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Опозиція розгорнула арену бойових дій і в сесійній залі, і під стінами парламенту. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Із ратифікацією угод про флот у Росії заговорили про модернізацію військової бази у Криму. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Україна та Росія готують до підписання доленосні угоди. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Весняний призов до української армії фінішував. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Детектив у Київському зоопарку. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

В Україні відзначили першотравень. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Парламент в один день за считанные минуты принял бюджет-2010 и ратифицировал харьковские договоренности. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Бурю эмоций вызвало продление пребывания Черноморского флота в обмен на снижение цены на газ. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Охота на ведьм. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Насилие в детских садах. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Нужны ли сегодня Украине свободные экономические зоны?. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

1+1 випуск 19:30

Скандальна ратифікація харківських угод викликає кілька запитань      вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №1

19:30:22-19:38:09 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У середу майже всі провідні світові видання на своїх перших сторінках надрукували світлини бійки у Верховній Раді. Заголовки в пресі не менш промовисті. Ось лише деякі: «Демократія в українському парламенті», «В Києві знову гаряче», «Україна стала на хиткий грунт». Після жбурляння яєць і димових шашок бійка стала неминучою і транслювалася в прямому ефірі. Пропонуємо згадати, як це було. Скандальна ратифікація харківських угод викликає кілька запитань. Зокрема, як коаліція таки зібрала необхідну кількість голосів і чому такими неефективними виявилися дії опонентів? «ТСН» з'ясувала, що першопричина не тільки в розрізненості нинішньої опозиції. Існували і значно приземленіші мотиви, якими могла керуватися лідерка БЮТ. Тут варто згадати, що першим кроком до нинішньої ситуації стали газові угоди між Юлією Тимошенко і Володимиром Путіним, за якими Україна отримала чи не найвищу в Європі ціну на газ. Тож чому масштабне шоу в Раді для багатьох було вигідним - далі в огляді.

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Дивно, але лише зранку ніхто парламентської зали не блокував. І це серйозно протирічить уже випробуваній тактиці протистояння коаліції і опозиції. Більше того, саме цього разу було вкрай важливо просто не дати проголосувати перебіжчикам із БЮТу і НУ-НСу, заблокувати їх місця для голосування, які розташовані посеред опозиційного сектору сесійної зали Верховної Ради. Та замість щільних рядів опозиції весь світ насолоджувався хаотично розкиданими мордобоями людей у дорогих костюмах. Розібратися, хто першим почав, важко. Зараз справу у свої руки взяла прокуратура. У політичному безладі правоохоронці побачили статтю хуліганства з Кримінального кодексу.

Мирослав МУШКА, речник прокурора м.Києва: «Слідчо-оперативна група, яка є створена у складі працівників прокуратури міста Києва, опитувала охоронців, тобто розпочаті перші необхідні слідчі дії».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Тат тут цікаве інше - спікер парламенту був явно готовий до запланованої на цей день яйцевої атаки. Литвин знав, що чекати, а охорона була поряд і вдало озброєна парасолькою. Потім стало ще цікавіше. У з'явилася вогнепальна чи, скоріше, вогнедимна зброя.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат, фракція Партії регіонів: «Мы понимали, что они готовы пойти на все. Но никогда не думали, что они дойдут до такой степени морального уродства, когда будут использовать в том числе и шашки».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Застосування шашок приписали «нунсівцям» Парубію і Гримчаку. Але ті навідріз відмовляються від такої честі.

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат, фракція «НУ-НС»: «Я тоді, коли вибіг, там, питаю: хто це... що ти зробив, навіщо, люди добрі? Вперше я подумав, що це таки хтось з опозиції. Потім спитав. Кажуть: а вона прилетіла прямо під ноги».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Та саме під прикриттям димової завіси «регіоналам» вдалося дістатися міст перебіжчиків, і картки семи «нунсівців» і дев'яти «бютівців» таки проголосували. І саме це змушує підозрювати: бійка могла мати подвійне дно. Несподівану підказку дав напередодні блискавичний нічний візит в Україну російського прем'єра. Путін був здивований реакцією екс-колеги.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Никто, в том числе и Юлия Владимировна, не возражала в разговорах со мной, во всяком случае, обсуждать вопрос продления пребывания российского флота. Речь шла только об одном - цена вопроса».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: За деякими непідтвердженими даними, Тимошенко таки зустрілася з Путіним. І хоча вона сама цю зустріч заперечує, як і прокоментоване ним ставлення до флоту, поведінка її деяких однопартійців дозволяє пропустити: і бійка, і димова завіса - просто ширма, що дала провести ратифікацію. І причин може бути кілька: небажання, аби російський прем'єр розкрив таємницю газової угоди Путіна-Тимошенко, та відсутність сентиментів з приводу самого газового бізнесу і обміну на флот. Ще п'ять років тому в інтерв'ю виданню «Профіль» вона сказала, що погодиться на пролонгацію терміну перебування Чорноморського флоту в Україні.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Звичайно, погоджуюся. Чому? Тому що дуже важливо сьогодні зробити так, щоб люди жили заможно. Що стосується військ у Севастополі, то завжди можна домовитися про надання послуг однією країною іншій країні на нормальних комерційних умовах. Тут немає нічого поганого».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Про це добре знають ті, хто разом з нею знаходився при владі.

Віктор ЮЩЕНКО, президент України (2005-2010 рр.): «Вівши закулісні, не публічні перемовини з прем'єр-міністром України, йшла розмова про те, що Юлія Володимирівна готова у цьому питанні на 50 років прийняти рішення, при отриманні президентства, по розміщенню дислокації Чорноморського флоту на території України».

Раїса БОГАТИРЬОВА, секретар РНБОУ: «2008 год, сентябрь месяц. Когда речь шла о Черноморском флоте, прямая речь премьер-министра Юлии Тимошенко: «Я ни при каких обстоятельствах, ни при каком давлении президента не дам создать конфликт вокруг Черноморского флота для того, чтобы это стало основой разворачивания абсолютно нежелательных сценариев о целостности территории Украины». Сегодня мы слышим другие слова».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Власне, Юлія Тимошенко завжди вміла знайти спільну мову з Володимиром Путіним. Найбільш показовою була дружба проти тоді ще президента Ющенка. Ризиковані жарти прем'єрів про його зустріч зі своїм грузинським колегою були вельми показовими.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Что можно еще посоветовать и порекомендовать? Двум президентам лучше проводить ужин, если они будут ужинать, без галстуков. Галстуки нынче в цене. Не ровен час... ну, вы меня понимаете».

Юлія ТИМОШЕНКО: «Я точно без галстуков могу проводить ужин».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: В опозиційному таборі засумнівалися: а навіщо було влаштовувати у Верховній Раді бійку з димовими шашками, якщо результат виявився прямо протилежний? Дехто в деструктивних діях «бютівців» побачив бажання узурпувати опозиційне крісло.

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат України, фракція НУ-НС: «Сьогодні потрібно стати в один ряд, але не призначаючи собі лідера. Лідера не призначають - їх визнають. Тому, коли хтось проголошує себе лідером об'єднаної опозиції, це тільки роз'єднує її».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Розбрат є не тільки у всьому опозиційному таборі, а й всередині БЮТ. Хто зрадник, а хто ні, доводиться дізнаватися по факту. Людських резервів не так багато.

Олег ЛЯШКО, народний депутат, фракція БЮТ: «Якщо хтось думає, що на цьому попелищі залишаться, да, що я знищу... там, виверчусь на горбу Тимошенко чи ще на чиємусь, - це дуже помилкові розрахунки. Не залишиться нікого».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Причина побоїща може критися не у політичній, а в добре знайомій Тимошенко економічній сфері газового бізнесу, в якому вона професіонал. Її слова про порятунок країни дуже важко сприйняти на віру, знаючи, хто автор кабальних газових угод з «Газпромом». Ратифікацію зупинити було досить просто - як завжди, заблокувати трибуну, і головне - заблокувати місця перебіжчиків з БЮТ і НУ-НС. І саме цього не зробили. Можна піти у лояльні до неї суди, але знову чомусь не пішли. Може, й не планували.

Володимир СІВКОВИЧ, віце-прем'єр-міністр України: «Я не розумію. Я думаю, що можна було придумати набагато, ну, більш ефективнішу, красивішу лінію сюжетну. Це говорить про те, що у них криза взагалі, криза опозиції».

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Зараз Тимошенко фактично втратила можливість виступати в образі жертви, адже «регіонали», міняючи флот на газ, фактично боролися з наслідками саме нею підписаних угод. Судячи з усього, програш опозиції такої важливої для неї битви означає нагальну необхідність появи в ній нових облич і нових командирів.

Росія залишає свій флот в Україні до 2042 року    вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №2

19:38:10-19:38:53 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Отже, хто і що отримав внаслідок підписання харківських угод? Росія залишає свій флот в Україні до 2042 року і автоматично подовжує термін оренди ще на п'ятирічку, якщо у Києва не буде заперечень. Натомість Україна щорічно отримуватиме сто мільйонів доларів. Другий документ, підписаний у Харкові, - додаток до газового контракту. Він діє до 2019 року і зобов'язує нас купувати в Росії більше газу, але за нижчою ціною. Знижка становитиме близько ста доларів за тисячу кубів. Загальну суму, яку Київ недоплатить Москві, оцінили у майже 40 мільярдів. Урядовці кажуть: це дозволить збалансувати бюджет країни. Але остаточне врегулювання відносин з Росією відбудеться на зустрічі двох президентів у Києві 17 травня.

Кремль заявляє, що має широкі плани на інтеграцію з Україною          вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №3

19:38:54-19:43:43 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Кремль тим часом уже поквапився заявити, що має ширші плани на інтеграцію, зокрема об'єднання з українською атомною енергетикою, авіабудівельною галуззю, газотранспортною системою та експортом української електроенергії. Українці на ці пропозиції своєї згоди давати не поспішають. І демонстративна гостинність, і гострі запитання, імпровізація на ризиковані теми, і спроба пройти між ЄС і Росією. Янукович-президент мав розмову без посередників з Парламентською асамблеєю Ради Європи. Резонанс від його слів був як всередині України, так і за її межами.

Ольга ПАХАР, кореспондент: Він летів у Страсбург, коли в Україні під градом яєць і в тумані димових шашок продовжили прописку Чорноморському флоту.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Депутатам не вистачає, я сказав би так, парламентської етики. В Україні вже до цього, на жаль, звикли. Але треба з цим закінчувати».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Саме Янукович у ПАРЄ закінчив те, що його попередник Ющенко витратив п'ять років. На порядку денному - резолюція про Голодомор. Парламентарі запитують в українського керманича поради, як голосувати. Голодомору він не заперечував, а про геноцид сказав.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Признавать Голодомор как факт геноцида по отношению к тому или иному народу - мы считаем, это будет неправильно, это будет несправедливо. Это была трагедия, общая трагедия народов, когда-то входящих в единое государство».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Енциклопедичні словники визначають: коли йдеться лише про голод, то це смерть від нестачі їжі, а коли про голодомор як геноцид, то це навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення груп людей за певною ознакою. Саме так сталінський режим чинив з українськими селянами. Принаймні про це говорить і закон, і судове рішення, яке назвало навіть імена катів. У Страсбурзі у Януковича - доповідь у Раді Європи і відповіді на запитання. Формат імпровізації став серйозним іспитом для президента. Висловлюватися довелося і щодо речей, вкрай дражливих і для Європи, і для Росії. Поки що Януковичу вдалося уникнути небезпечної відвертості, коли його запитали, чи визнає Україна суверенітет Абхазії і Південної Осетії, що їх де-факто патронує Росія.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Мы категорически против применения практики двойных стандартов. И считаем, что пришло время рассмотреть критерии предоставления независимости на территориях замороженных конфликтов и подходы в локализации этих конфликтов».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Тепер у Європі міркують: що Віктор Янукович мав на увазі? Чи насправді прирівняв бунтівні грузинські території до Косова, яке вже здобуло незалежність. А у Росії нечіткість формулювань списують на труднощі перекладу. Попри стрімке зближення з північною сусідкою, у Страсбурзі Янукович заявив про європейський вибір України, але почати хоче з кооперації.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Зараз на часі є питання створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, безвізового режиму і отримання асоціації».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Та депутати ПАРЄ забажали почути чіткіші відповідь: чи не завадить цим планам давня російська ідея митного союзу Москви, Мінська, Астани і Києва. Принципи ВТО не дозволяють Україні таких економічних поворотів. Цього митного союзу і не буде, - заявив президент.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог: «Якщо Україна залишиться в рамках конкурентної демократії і не буде питань зі свободою слова, за роботою судової системи, взагалі з питань просування демократії, тоді Європа буде нормально дивитися на те, що відбувається зокрема в стосунках Росії та України».

Ольга ПАХАР, кореспондент: У Європі ж від нової української влади чекають передусім ясності і прогнозованості.

Вадим КАРАСЬОВ, політолог: «Дуже випало низько геополітична ціна Східної Європи, і України зокрема. Ми нецікаві».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Парламентська асамблея навіть обіцяє перестати моніторити, як в Україні дотримуються прав людини.

Торвйорн ЯГЛАНД, генеральний секретар Ради Європи: «Якщо Україна виконає свої зобов'язання перед Радою Європи, Парламентська асамблея сприятиме припиненню моніторингу України. Можливо, це станеться вже за рік, коли Україна головуватиме у Раді Європи».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я добре прораховую все, що обіцяю. А якщо обіцяю, то завжди роблю».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Наразі йдеться про маленькі містки між Україною та ЄС. Доки Євросоюз перетравлює наслідки розширення своїх кордонів і долає кризу, до України його ставлення буде прагматичним.

Комісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле запропонував українській владі перелік реформ вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №4

19:43:44-19:44:37 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Тест на орієнтацію - з ким хоче бути Україна. Якщо слова нової української влади про наближення до ЄС правда, то Україна має довести це на ділі. Комісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле запропонував українській владі перелік реформ, яких Європа чекає від України. Пропозиція має вигляд графіка: що треба зробити, в які терміни і що за це обіцяють. Така конкретика між Києвом та Брюсселем з'явилася вперше. В Європі цю пропозицію вже назвали матрицею співпраці. Щодо змісту матриці. Європейці очікують, що впродовж наступних 6-18 місяців Україна реформує свою судову систему, фінансову систему, виборче законодавство, «Нафтогаз», розпочне боротьбу з корупцією. Загалом у переліку 18 пункті. В обмін на це можна очікувати лібералізації візового режиму та мільярдних інвестицій в українську економіку.

Цього тижня Україна отримала бюджет на поточний рік           вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №5

19:44:38-19:49:43 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Витрачати більше, ніж заробляти. Цього тижня Україна отримала бюджет на поточний рік. Фактично без обговорення за десять хвилин під обстрілом яєць та димових шашок парламентарі ухвалили кошторис від прем'єра Азарова. Зібрати до державної скарбниці влада хоче 267 мільярдів гривень, а витратити - 323,5. Тобто дефіцит майже 58 мільярдів. Такий дефіцит влаштовує Міжнародний валютний фонд. У МВФ українська влада планує і далі брати кредити. Політична опозиція стверджує, що реальна діра в бюджеті набагато більша, а фактична інфляція перевищить заплановані 13%. Урядовці ж наполягають, що виконають фінансову програму.

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Бойовий бюджет. Димові шашки, яйця та непарламентські з'ясування стосунків завадили депутатам послухати аргументи урядовців.

Федір ЯРОШЕНКО, міністр фінансів України: «Місія бюджету - забезпечення входження України протягом 10 років до складу 20 найбільших економічно розвинених країн світу».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Головний фінансовий документ ухвалили менше за десять хвилин. Витрачати влада збирається більше, ніж планує зібрати у державну казну. Соціальні обіцянки тепер узаконені. Найбільша стаття видатків - на пенсії та допомогу бідним. Мінімальна пенсія до середини року складатиме 709 гривень, а до кінця року виросте до 734. Середня зарплата, прогнозують урядовці, перевалить за 2000 гривень, мінімальну теж підніматимуть впродовж року. До кінця 2010-го вона складатиме 922 гривні. Щодо виробництва, то рекордсмен державної підтримки - вугільна галузь. Найбільше коштів буде направлено саме туди. На другому місті - агропромисловий комплекс. На «Євро-2012» та будівництво доріг теж відрізано чималий шмат бюджетного пирога. В той же час у авіапром та ракетно-космічну галузь державних грошей вкладатимуть значно менше. Опозиція критикує. Кажуть: виписуючи витрати, влада і себе не обділила. На утримання Адміністрації президента, Кабміну та Верховної Ради виділено більше двох мільярдів гривень. Це, кажуть, докризовий рівень. Збільшено і видатки на візити високопосадовців.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Це важкий, кризовий бюджет. Але водночас це перший реалістичний, збалансований бюджет за останні роки. В ньому повністю реалізоване підвищення соціальних стандартів, на якому наполягав президент України».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Головне питання, яке обговорюють експерти, - чи не залишиться соціальні плани на папері. Левова частка доходів бюджету - податки. Збирати їх планують жорстко. Завдання перед податковою вже поставили. Роз'яснювальною роботою влада обмежуватися не збирається, - кажуть експерти. Податкову хочуть наділити ще більшими повноваженнями - наприклад, дати їй доступ до банківської таємниці чи судитися з юридичними особами за несплату податків.

Олег УСТЕНКО, експерт із питань економіки: «Таким образом увеличатся доходы от НДС на 41%. Вопрос. Значит, собираются каким-то образом еще дополнительно наполнять бюджет. Собираются и думают, скорее всего, о теневом секторе экономики. Но, господа, теневой сектор экономики - это не что-то такое, что можно взять за шкирки и заставить выйти на свет».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Збільшити надходження до бюджету за рахунок підвищення акцизів на тютюн та алкоголь. «Регіонали» активно протестували в парламенті проти такої ініціативи уряду Тимошенко.

Олександр ПЕКЛУШЕНКО: «Шутку, которую сказал мальчик со страницы газеты: «Папа, ты что, будешь меньше курить». Нет, говорит, ты перестанешь есть конфеты».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Але зараз готові це підтримати. Відповідний законопроект вже в Раді. Більше грошей влада хоче отримувати і від дрібних підприємців. Урядовці представили концепцію спрощеного оподаткування на наступний рік. Ставку податку в залежності від обороту планують збільшити до тисячі гривень. До того ж, підприємцям доведеться платити чималі внески до Пенсійного фонду. Реформувати «спрощенців» планують наступного року. Цьогоріч - лише пильніше до них приглядатимуться.

Марина ШАПОВАЛОВА, заступник директора Інститут економіки Міністерства економіки: «Я думаю, что в каждом городе, тем более в каждом районе, ну, наверное, нет налоговых инспекций или служб, которые не знают тех людей, которые укрывают налоги. Очень часто говорят: вот налоговая, там, администрация будет давить на бизнес. Ну, простите, когда мы говорим о пенсионной системе... Я вот разговаривала со многими людьми, которые платят единый налог. Они согласны на сто процентов, что тот налог, который они платят, - это очень маленький».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Зменшити перелік «спрощенців» - справедливий план, - оцінюють експерти. Головне тут, кажуть, не перегнути палку.

Валерій ГЛАДКИХ, гендиректор Бюро економічних та соціальних технологій: «Малый бизнес дает в бюджет.... То есть там тех доходов видеть нечего. Три миллиарда. Запрессовать их можно, этот малый бизнес проверками и давлением. Но это даст допдоход, но только налоговым инспекторам, которые придут, заберут там какую-то... 100, 200, 500, 1000 гривен в месяц, вот, дани. И все».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Чого не вистачить - позичать. Сто мільярдів гривень, за планом урядовців, складуть внутрішні та зовнішні позики. На початку травня у Києві чекають на місію Міжнародного валютного фонду. Провладні економісти кажуть: боси МВФ основними бюджетними цифрами вдовольнилися. Утім вони вважають: виконати бюджет буде важко. І перш ніж продовжити кредитувати Україну, хочуть провести додаткові переговори. Зокрема МВФ турбує питання повернення податку на додану вартість.

Перші результати харківських домовленостей вже окреслилися на рандеву двох прем'єрів у Сочі вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №6

19:49:44-19:50:28 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Перші результати харківських домовленостей вже окреслилися чітко на рандеву двох прем'єрів у Сочі. Прем'єр Путін вже де-факто обнулив мито для України на газ. Це знижує вартість російського товару номер один. Також Путін заявив, що російський «ВТБ Банк» готовий позичити Україні 500 мільйонів доларів на проекти в ядерній енергетиці. А ще «Газпром» і «Транснафта» купуватимуть більше українських труб малого та середнього діаметру. Насамкінець Путін викликав великий галас своєю ідеєю про об'єднання російського «Газпрому» та українського «Нафтогазу». Український прем'єр обіцяв подумати. Згодом Ганна Герман в інтерв'ю ВВС пояснила: у російської сторони багато ідей, і якщо Україні це буде цікаво та вигідно, тоді розмову можна буде продовжити. Якщо ні, то ця ідея має зависнути в повітрі.

Багатіїв можна ошукати набагато легше, ніж бідних        вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №7

19:50:29-19:55:33 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Багаті теж плачуть і їх теж обманюють на гроші. Щоправда заможні люди про такі халепи воліють помовчувати. Виявляється, у багатіїв можна набагато легше, ніж у бідних, видурити будь-що. Тому і квартири, картини, гроші вони втрачають частіше.

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: «Великий комбінатор» Остап Бендер знав 400 відносно чесних способів виманювання грошей у громадян, але сучасні пройдисвіти ошукали і б самого «сина турецького підданого». Андріївський узвіз - вулиця митців і богеми. Жити тут одне задоволення. Тиша і центр поруч.

Євген ГОЦУЛЯК, адвокат італійського бізнесмена: «На третьому етажі, де відкрите вікно, знаходиться квартира Гавіолі».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Адвокат показує на вікна квартири свого підзахисного - небідного італійського бізнесмена. А тут з'ясувалося - житло вже продане за гендорученням, тоді як італійця навіть в Україні не було.

Євген ГОЦУЛЯК, адвокат італійського бізнесмена: «Паспорт, знову ж таки, не мав цієї відмітки, яка підтверджувала б його знаходження на митній території України».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Перевірити, чи документи часом не підробка, неможливо. Міліція поки що не бачить причин для порушення кримінальної справи.

Володимир ПОЛІЩУК, речник ГУ МВС м.Києва: «Ми очікуємо порушення кримінальної справи. І в рамках цієї кримінальної справи буде проведена низка експертиз, в тому числі і почеркознавська».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Тим часом квартира італійця не пустує - її винаймає жінка з трьома неповнолітніми дітьми.

Кореспондент: «За скільки ви знімаєте цю квартиру?»

Марія, мешканка спірної квартири: «Я же говорю, что я ее уговорила за 500».

Кореспондент: «500 чего?»

Марія, мешканка спірної квартири: «Гривен».

Кореспондент: «500 гривень? Так в Києві таких цін немає».

Марія, мешканка спірної квартири: «Правильно. Я же вам говорю, что я ее уговорила».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Вона не родичка нових власників квартири, але при цьому знає всі нюанси купівлі житла.

Марія, мешканка спірної квартири: «Конечно, у меня были сомнения. Говорю: вот так вот, по доверенности, все. Ну, она говорит: ну, как то, доверилась, не знаю, так вот».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: А далі з'ясовується: на квартиру претендує ще одна жінка. Вона за неї нібито віддала картину француза Антона Муліньона «Гірський пейзаж». Це погана копія її репродукції. Мистецтвознавець Віктор Федоришин розводить руками. Він перебрав всі мистецькі довідники.

Віктор ФЕДОРОШИН, мистецтвознавець: «Эдуард Мулине, Жак Мулинье, Габриель Мулинеф. Это самый известный в мире справочник Иммы Беккер. Он составлялся на протяжении 50 лет двумя профессорами».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Розвести багатих на гроші подекуди простіше ніж бідних, - каже адвокат Петро Бойко і пригадує теж мистецьку історію. Впливовий багатій із Москви у Києві придбав картину. Згодом з'ясувалося - фальшивка.

Петро БОЙКО, віце-президент Спілки адвокатів України: «Розуму не добавилося, от, але з'явилися гроші. І купляють все підряд, що можна купити».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Відтоді, як нувориші перебралися з малогабариток до величезних палаців, з'явилася мода на мистецтво. У колекціях вітчизняних багатіїв стільки полотен, скільки самі автори за життя не написали, - стверджує художник Поярков.

Сергій ПОЯРКОВ, художник: «Желание иметь раритет, оно застилает глаза. И вообще, чтобы развести богатого человека, в нем надо найти вот ту глупость, жадность и желание кинуть кого-то другого».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Митець Сергій Поярков якось теж став жертвою шахраїв. Чолов'яга втерся до нього в довіру і позичив гроші.

Сергій ПОЯРКОВ, художник: «Это опыт. И просто кто-то приобретает этот опыт по двушке, а кто-то - на пару лимонов. Я изначально одалживал такую сумму денег, которая не играла принципиальной роли».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: А от чи грають роль 4,5 мільйони доларів для доньки київського міського голови, для публіки так і залишилося нез'ясованим.

Христина ЧЕРНОВЕЦЬКА, донька голови КМДА: «Я это не комментирую. Никто этого не знает - правда это или нет. Это знаю только я».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Наприкінці зими модниця Христина Черновецька подалася на закупи до Парижа. Коли її авто застрягло у пробці, у дівчини викрали сумку, а там діамантів на захмарну суму. На 500 тисяч євро збідніла і Софія Ротару. Співачка стала жертвою найкращої подруги та вже колишньої концертної директорки. Організаторка гастролей брала передоплату за концерти, про які сама співачка ні сном, ні духом не відала. Та що там Ротару? У лапи грабіжників побував сам колишній шеф Служби безпеки України.

Віктор ЮЩЕНКО: «Переді мною сидить «голуба кров» нації».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Два роки тому на 8 березня, коли голова СБУ ніжився у воді басейну фешенебельного готелю, у Валентина Наливайченка поцупили гаманець. Навіть тих, хто, здавалося, може обдурити будь-кого, теж ошукують. Але вони воліють про це мовчати. Адвокат Бойко у судах представляє інтереси багатих та впливових. І жодної справи жертв шахрайства.

Петро БОЙКО: «Наші багатії поки бояться цього позору. Бояться знеславлення».

В Ніжині активісти громадської організації вирішили побороти наркоманію   вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №9

19:56:20-20:03:59 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Якщо працюєш на наркоділків, то сам ризикуєш потрапити за грати. В Ніжині, на Чернігівщині, активісти громадської організації вирішили побороти наркоманію і довести, що так звані точки насправді захищає міліція. Упіймали зо два десятки продавців зілля. Дурман відбирали і спалювали. Але самі потрапили за грати. Міліціонери не повірили в історію з ніжинськими «робінгудами».

Голос за кадром: «С какой целью находишься тут».

Чоловік: «Просто пообещал человеку».

Голос за кадром: «Пообещал что достать? Называй своими именами, что достал. Маку 30 стаканов».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: В цього селянина знаходять мішечок із соломкою під заднім сидінням, а потім удома вилучають іще з півсотні склянок.

Голос за кадром: «Сколько маковой соломки есть дома?»

Чоловік: «Не знаю. Перемолоть треба його».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Відверті зізнання на мобільні знімають не міліціонери.

Голос за кадром: «Что ты сегодня нес продавать нам? Конкретно с нами на встречу с чем шел? Что вот это такое? Что вот это такое? Что это такое? Конкретно... Это амфитамин, да?»

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Люди за кадром, нібито ніжинські спортсмени, боксери оголошують війну вуличним наркоторговцям.

Голос за кадром: «Сколько ты нес продавать сейчас, говори? Вот это что? Что вот это такое? Что это такое? Это твое?

Чоловік: «Да, мое».

Чоловік: «Я думаю, все, кто поддерживает по данному вопросу... Щоб підписать колективне звернення, давайте це зробимо».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Підтягнутий чоловік за трибуною - активіст антинаркотичної акції. За кілька днів до арешту він встигає зібрати людей і розповісти: торгівлю зіллям у Ніжинському районі покриває міліція.

Чоловік: «До мене Валера, начальник... іногда заїжджав. Він заїжджав рідко - раз в місяць. Заїде... от, допустимо, заїжджає до мене, а в мене є щось. Він мене не трогав, штуку гривень візьме - і поїде».

Співробітник МВС: «Эта группа отличается своим цинизмом, жестокостью».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: У Чернігівському управлінні боротьби з організованою злочинністю не вірять у «робінгудів».

Олександр СИЛКІН, керівник УБОЗ МВСУ в Чернігівській області: «Эти люди под прикрытием благих намерений, то, что вам предоставили информацию в плане защиты людей от наркомании, фактически занимались вымогательством денег и разбоем».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Керівник обласного управління УБОЗу обіцяє посадити псевдоборців з наркоманією. У нього на столі кілька заяв від потерпілих, і ті самі записи зізнань.

Олександр СИЛКІН, керівник УБОЗ МВСУ в Чернігівській області: «По нашей информации, нету групп, именно наркодельцов, которые работают на территории района, на территории Нежина и прилегающих территорий. Даже по видео я вижу, что, как бы, это просто истязание наркоманов, которых заставляют давать какие-то показания».

Чоловік: «Меня выволокли из машины, начали бить битой, потом... уже начался...»

Чоловік: «Больше года».

Голос за кадром: «Какой наркотик ты продавал?»

Чоловік: «Амфитамин».

Голос за кадром: «По чем грамм?»

Чоловік: «100 гривен».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Валерій - один із тих, хто зізнався в торгівлі зіллям перед об'єктивом мобільного телефону. Він показує рубці від наручників і дірку від травматичної кулі.

Чоловік: «Она вот так зашла».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Перед об'єктивом «ТСНівської» камери зізнаватися в торгівлі наркотиками Валерій і не думає. Про вибиті зізнання заговорили майже всі герої з мобільного відео.

Голос за кадром: «Сколько вообще, если так взять, за год ты продал?»

Чоловік: «50».

Голос за кадром: «50, да, чего?».

Чоловік: «50 стаканов, да?»

Чоловік: «Ты говоришь там про солому, про 50 стаканов на этом видео, да, что где берешь? У дяди Лени».

Чоловік: «Ну, сказали. Сказали або сто, або двісті казали, щоб я казав. Я не помню, скільки я сказав. Я сказав, вродє, п'ятдесят. Мені біту от так... каже: больше».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Цього хлопця з наркотиками кілька років тому ловили міліціонери. Але тоді він відбувся умовним покаранням. Нині присягається: не вживає і не продає.

«Ракета», визнаний потерпілий: «Повезли меня в лес. И по пути, когда ехали по дороге, электрошоком».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: А в цього героя аматорської зйомки теж простріляна нога.

Чоловік: «Хотели, чтобы я им платил деньги. За то, что я торгую, я должен был платить им деньги. Я перестал колоться, перестал... спрыгнул после этого».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Він просить не називати його ім'я, тож назвемо прізвисько - «Ракета». В тому таки відео з мобільного він розповідає, під ким із міліціянтів працює. Тепер «Ракета» переконує: його змусили оббрехати «убнонівівця». Майже всі герої з мобільного відео заявляють, що з них вимагали гроші: з кого десять тисяч гривень, а з кого - і 50 тисяч доларів. Записи відвертих зізнань на телефоні начебто були гарантією, що потерпілі не підуть скаржитися до правоохоронців. Після арешту трьох активістів антинаркотичного дійства двоє, що залишилися на волі, подалися в біги. Міліція тим часом проводить обшуки на зйомних квартирах у Ніжині. Говорять: тут катували людей. За місяць до облави міліціянтів мисливці на наркоділків вступили в центр захисту прав людини «Свобода». Тепер утікачі сподіваються: від тюрми врятують колеги з організації.

Андрій, активіст центру захисту прав людини: «Их ловили не для того, чтобы их там садить или сдавать куда-то, или калечить, или в рабство их куда-то отдавать. Нет. Просто-напросто говорили, что это последний раз. Они обещали. Пока никто из них к этому еще не вернулся».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Грошей ні з кого не вимагали. А щодо побиттів Андрій розводить руками: гріх не стусанути баригу, відомого на весь район.

Чоловік: «Там ссадины есть на голове, немножко глаз подбит».

Чоловік: «Мы его поймали. Перед этим мы с ним разговаривали. В этот раз мы его поймали и немного труханули, скажем так, морально».

Голос за кадром: «Тебя предупреждали, что нельзя торговать?»

Денис ЦИПІН, юрист: «Они при задержании, так сказать, при продаже наркотиков применяли силу. То это, наверное, больше похвально, чем незаконно. Но нужно вызывать милицию сразу».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Правоохоронці наполягають: якби «робінгуди» хотіли воювати з наркомафією, то після затримання «чорних торгівців» могли б хоча б раз викликати міліціянтів і щонайменше передавали б відібране зілля на експертизу. Мисливці на наркоділків тримаються свого: навіщо викликати правоохоронців, якщо вони «кришують» незаконний обіг щодо наркотиків. Запевняють: їх просто спалювали. Істина десь посередині.

Чоловік: «Я не зарабатывал с этого. Меня заставляли продавать. Игорь заставлял».

Голос за кадром: «И сколько ты за это время смог продать амфитамина? Посчитай. Только не думай. Не обманывай. Нам нужна правда».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Крапку в ніжинському детективі поставить суд. Головне - що після таких публічних розбирань тамтешні торгівці зіллям, хоч і на короткий час, залягли на дно.

Голос за кадром: «Вся вот эта наша беседа настроена на то, чтобы ты понял - торговать нельзя. Нельзя торговать, понимаешь это или нет?»

Чоловік: «Больше в жизни, даже ни сам, никому ничего».

Стусанами, синцями і зламаною апаратурою для кореспондентів «ТСН» завершилася зйомка рейдерського захоплення    вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №10

20:04:00-20:05:20 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Стусанами, синцями і зламаною апаратурою для кореспондентів «ТСН» завершилася зйомка рейдерського захоплення. У Кривому Розі невідомі, яких пов'язують із бізнесменом Новинським, у супроводі міліції увійшли на територію Південного гірничо-збагачувального комбінату, вивели із кабінету голову правління підприємства і забарикадувалися. Працівників комбінату на зміну також не пускали. Незрозуміла історія з ухвалою суду, за якою відбулася незаконна зміна влади на одному з найбільших підприємств галузі. У судовому реєстрі за її номером справа про проділ подружнього майна. Коли ж група «ТСН» намагалася все з'ясувати безпосередньо у нового керівництва комбінату, на журналістів напали. Тепер найнеприємніше - міліція порушення одразу кількох законів вирішила не бачити і не чути.

«ТСН» розпочинає новий цикл теленарисів        вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:09)

02.05.2010 3:00:14

Сюжет №11

20:05:21-20:11:18 (время эфира)

Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Попри такі і не лише такі прикрощі, кореспонденти «1+1» і далі працюють для вас. Наприклад, ми розпочинаємо новий цикл теленарисів. Це незвичайні історії, дивовижні зцілення та відверті зізнання. У який спосіб можна змінити на краще власне життя? Герої - дизайнери свого щастя.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Україна посідає перше місце у світі за масштабами дитячого алкоголізму. Наші діти починають пити в 11 років. Щогодини у нас помирає приблизно 80 людей, і з них ледь не 60% - від серцево-судинних захворювань. Торік в Україні зафіксували 145 тисяч розлучень. Так у нас закінчується кожен другий шлюб. Ця інформація не для того, щоб вас налякати. Я лише хочу запропонувати альтернативний погляд на всі ці проблеми. Адже все це наслідки. Але є дещо, що всіх їх об'єднує. Причина - знаєте це слово.

Чоловік: «Емоции управляют нами».

Чоловік: «Можна сказати, що це найпотужніша сила в житті людини».

Жінка: «Емоции - это твоя сила».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Ця розіграна негативна емоція - відгомін її минулого. Кілька років тому Тетяна Бірюкова зрозуміла: доглядати за тим, що тебе оточує - вазони, квартира або навіть власне обличчя - це прекрасно. Але для щастя, гармонії і, головне, здоров'я цього явно замало.

Тетяна БІРЮКОВА, «дизайнер щастя», телеведуча: «Можно сказать, что у вас в чашке золото, золотой песок. И вы рассыпаете, берете по одной песчинке, раздаете, да, людям в руки. А в этот момент, как бы, у вас негативные эмоции. Вы берете этот сосуд с этим золотым песком и вот так вот выбрасываете. Заметьте, что любой рецидив болезни всегда ее повторение. После стресса. Это значит что? Значит, эмоция первична. Она поднимается, не трансформируется, взрывается и убивает тело».

Жінка: «Мне сказали: Машенька, ты только не плачь, но твой папа умер».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Навіть зараз спогади про той день роблять їй боляче. Але те, що вона відчуває тепер, - це навіть не десята частина того, що було спочатку. Її молоде вродливе тіло ледь не скалічили негативні емоції.

Жінка: «Емоції дуже швидкі. Вони в тисячу раз швидші за... тіла».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Цих благородних, величних тварин древні вчені, містики та філософи порівнювали саме з емоціями. Говорячи про людину, вони застосовували цікаву схему - кучер, коні та бричка. Де кучер - це наш інтелект, бричка - це наше тіло, а коні - це наші емоції.

Чоловік: «Лошади самые быстрые. Они быстрее, чем мысль. Они быстрее, чем ощущения. Это самое быстрое, что у нас есть».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Гіпотезу про шалену швидкість емоцій висуває Георгій Гурджиєв - філософ, містик та мандрівник першої половини ХХ століття. Він також називає людину трицентровою істотою. Мудреці минулого розуміли: для гармонійного життя людини потрібно розвивати кожен із цих трьох центрів - тіло, інтелект та емоції. Ці знання передавалися від покоління до покоління. За вікном - ХХІ століття. Маємо те, що маємо.

Жінка: «Сейчас больший упор делается на физическое развитие ребенка, на интеллектуальное развитие ребенка. А эмоционально почти детей не развивают».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Цей домашній театр - їхнє сімейне ноу-хау. У такий спосіб вони і самі розважаються, і емоції дитини розвивають.

Жінка: «Нужно учитывать все-таки, что эмоциональную атмосферу необходимо создавать для ребенка и создавать специально».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Якби Лариса Степанівна розуміла це тоді, коли їй син Роман був ще маленьким, їм би вдалося уникнути багатьох сімейних проблем - і в стосунках між сином та матір'ю, і навіть в питаннях здоров'я. Саме через негативні емоції у Романа ще в школі починаються серйозні проблеми із серцем.

Чоловік: «Нету радости, нету счастья, куда-то бежим, не наелись».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: У цій шаленій гонитві ми забуваємо про найголовніше - про те, що відбувається ось тут.

Керіне МАЛИШЕВА, викладач, кандидат психологічних наук: «Действительно, у современного человека отмечается душевная слепота, душевная эмоциональная тупость и леность».

Наталя ПІДЛІСНА, психолог: «Обращать внимание на негативные эмоции - это наша культуральная черта. Она связана с нашей культурой, с нашей историей и с тем, что неприлично быть счастливым, неприлично быть богатым, неприлично быть здоровым. Нужно всегда жаловаться».

Жінка: «Есть привычка испытывать негативные эмоции. Никто не говорил, как с ними работать, как их можно убирать. Наши родители сами этого не знали. Наши родители - это израненные дети в телах взрослых».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Телеканал «1+1» запроваджує нову моду - моду на радість, щастя і любов. У наступних сюжетах серіалу ми розкажемо вам історії кожного із цих героїв. Ми покажемо вам людей, які не хочуть плисти за течією власних негативних емоцій. Вони змінюються самі і змінюють все, що їх оточує. Вони - дизайнери свого щастя. Приєднуйтеся.

Інтер випуск 20:00

Верховная Рада со среды на замке             вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №1

20:01:20-20:11:15 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Депутатское противостояние в стенах парламента Украины в разные времена выражалось различными способами. Чаще всего избранники народа стремились заблокировать трибуну, чтобы не допустить обсуждения спорных вопросов. Нередко в сессионном зале вывешивали лозунги, например, против вступления Украины в НАТО. Если устных аргументов не хватало, толкались или обрывали друг у друга пуговицы на пиджаках. Но до противостояния «стенка на стенку» не доходило. Первый такой инцидент произошел на заседании во вторник, когда на рассмотрение депутатов был вынесен закон о ратификации так называемых «харьковских соглашений». Напомню, согласно им Україна получает 30-процентную скидку на газ, а Россия - право размещать свой Черноморский флот в Крыму до 2042 года. Оппозиция сразу же после подписания документа президентами заявила, что не допустит ратификации. В решительности большинства поддержать харьковские договоренности сомневаться тоже не приходилось. В ход пошли все заготовки: забрасывание оппонентов яйцами, дымовые шашки, драка, митинги под стенами Верховной Рады. В итоге закон все же ратифицировали, но спор не закончен, а скорее, лишь начался. Какими методами парламентские силы будут бороться дальше?.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Верховная Рада со среды на замке. Хотя депутаты планировали до конца недели ударно поработать над законами. «Ударно» получилось в прямом смысле слова. Сегодня тут тихо и спокойно и даже трудно себе представить, что несколько дней назад уровень агрессии в этом здании и вокруг просто зашкаливал. Несколько тысяч человек под знаменами оппозиционных партий утром во вторник взяли в кольцо Верховную Раду. Их встретили «регионалы» рядами палаток, которые установили накануне - по всему периметру вокруг здания парламента. Спецподразделения милиции в полном боевом облачении разделяли политических оппонентов и охраняли подходы к Раде. Люди на улице ждали решения по Черноморскому флоту. Главная схватка битвы за Севастополь разгорелась в самом сессионном зале. С первых же минут заседания стало понятно: толерантной дискуссии не получится. Попытки обсудить все «за» и «против» харьковских соглашений тонут в нарастающем шуме. Оппозиция атакует президиум десятками яиц, в секторе фракции НУ-НС начинается драка «нашеукраинцев» с «регионалами». Под прикрытием зонтов спикер продолжает заседание, и это еще сильнее раззадоривает оппозицию. Яичный обстрел из расположения НУ-НС и БЮТ усиливается, а затем оттуда начинает валить густой дым. Вслед за первой шашкой прямо в толпу депутатов полетела еще одна. От едкого дыма слезятся глаза и першит в горле не только у тех, кто в зале, но и у присутствующих на балконе и в кулуарах. Через несколько минут зал почти полностью затянуло дымом, то там, то здесь вспыхивают локальные потасовки. И вот - кульминация: Литвин ставит на голосование законопроект о ратификации договора о продлении пребывания российского флота в Крыму. Кроме трех фракций коалиции, «за» проголосовали 9 депутатов от БЮТ, семеро из НУ-НС и 13 внефракционных. «Это - сдача национальных Інтересов», - сразу же заявили оппозиционеры. Юлия Тимошенко, которая следила за событиями в зале из отдельной комнаты, призвала под свои знамена всех, кто с ней солидарен.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Якщо в українському суспільстві є сили, які готові захистити Україну, давайте єднатися. І робити так, щоб парламент якомога швидше був переобраний під тиском людей».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Весть о ратификации харьковских соглашений вызвала бурные протесты митингующих на улице. Они даже попытались прорваться в Раду. Штурм остановила милиция. Хотя на словах оппозиционные лидеры и провозглашали одинаковые призывы, выступить единым фронтом на деле готовы оказались не все.

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Я двічі об'єднувався з Тимошенко. Я двічі об'єднувався. І плід був, результат був один - глибше і глибше роздроблення патріотичних і демократичних сил. Ми сьогодні маємо проблему демократичному руху, демократичного руху. Нам треба така консолідація, яка нікого не знищує».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: На следующий день прокуратура Киева возбудила уголовное дело по факту хулиганства в сессионном зале парламента. Сейчас в правоохранительных органах изучают видеозаписи событий вторника и беседуют со свидетелями и участниками потасовки. Первые подсчеты количества пострадавших показали: такой жестокой схватки Рада еще не знала. Член фракции НУ-НС Олесь Доний до сих пор в больнице с сотрясением мозга. У его коллеги по фракции Владимира Карпука сломан нос. Лидер группы «За Украину», «нунсовец» Вячеслав Кириленко получил небольшую ссадину на лице. По его словам, драка началась из-за того, что «регионалы» пытались вытеснить «нашеукраинцев» с их рабочих мест.

Вячеслав КИРИЛЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУНС, группа «За Украину»: «Намагалися проголосувати своїми чи якимись картками у наших секторах. Ну, я думаю, що це погана аргументація для ратифікації «харківського пакту». Тому що має бути у такому випадку до прийняття рішення розмови по змісту, а не силові дії вже після по суті прийняття рішення, яке відбулося ще у Харкові».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: «Регионалы», в свою очередь, заявляют: потасовка началась после того, как в одного из «бело-синих» попало яйцо. Правда, в коалиционных рядах серьезно травмированных не оказалось, только легкораненые.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «У нас 34 депутата обратились с жалобами на состояние здоровья после того, как надышались дымом».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Кто принес и, главное, кто пустил в ход дымовые шашки, - эти факты особенно Інтересуют прокуратуру и журналистов. «Нунсовец Андрей Парубий, чье имя называли в этой связи, с прессой общаться отказывается. По телефону нам объяснил: пока идет следствие, юристы рекомендовали ему ничего не комментировать. Свою версию начала «газовой атаки» рассказал Ярослав Кендзер, коллега Парубия по фракции, который находился рядом.

Ярослав КЕНДЗЕР, народный депутат Украины, фракция НУНС: «Я побачив дим, хмару диму, яка десь у нашому проході біля сектору, де сидить «Наша Україна», фракція «Наша Україна» - «Народна самооборона», і потім я бачив, коли у руках Андрія Парубія, який зігнувся і взяв вже цю димову шашку, яка вже диміла, і він її жбурнув десь туди у бік «регіоналів».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Парламентское побоище оставило следы не только на лбах и пиджаках депутатов, но и в зале заседаний: испорчено ковровое покрытие и пульты для голосования.

Владимир ЛИТВИН: ««Звичайно, прикро. Прикро по-людськи. Знаєте, якась певна образа душить не за мене особисто, а за те, що принижували країну».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Платить за порчу казенного имущества будут депутаты БЮТ и НУ-НС, - решил спикер Владимир Литвин. Сейчас специальная комиссия подсчитывает убытки, после этого лидерам двух фракций выставят счет.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной Рады Украины: «Залили клеєм гнізда для карток, вивели з ладу значну частину обладання. Хто? Прибиральниця, яка отримує мізерні кошти, буде платити те, що вони там відмивають, відбілюють, відчищають, за те, що прийшли побіситися з жиру2.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: То ли еще будет, предупреждают «Бютовцы». Юлия Тимошенко уже пригрозила на следующей пленарной неделе 11 мая вывести к парламенту тысячи своих сторонников, чтобы блокировать работу Рады.

Сергей СОБОЛЕВ, народный депутат Украины, фракция БЮТ: «Все ще попереду. І я переконаний, що те, що сталося у вівторок, це було точкою кипіння на той момент. Бо ця угода потребувала ратифікації в парламенті. Все інше буде далі відбуватися, бо ми розуміємо, що ніяких реформ цей уряд не збирається проводити».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Накал политических эмоций и события вторника остро поставили вопрос безопасности в Верховной раде. Ведь депутат может пронести в парламент все, что угодно - по закону его никто не имеет права досматривать.

Виталий ЗАКРЕВСКИЙ, начальник пресс-центра Управления госохраны: «Пересічний українець, журналіст, при проходженні у Верховну Раду проходить певну перевірку. Яку - ви бачили. Депутат України, відповідно закону про статус народного депутату, є недоторканним».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В коалиции уже ищут способы ограничить проявление воинственных наклонностей своих коллег.

Александр ЕФРЕМОВ народный депутат Украины, фракция Партии регионов: « В некоторых странах есть разные методы подхода, в том числе и введение соответствующей «депутатской полиции», которая работает в зале. Это преступление и оставлять его просто так нельзя. Если пустить безнаказанно дальше это, то что, в следующий раз кто-то принесет гранаты и в зале будет бросать или стрельбу устроит?»

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Через 3 дня после исторических событий в Раде закон о ратификации соглашений по Черноморскому флоту вступил в силу. Поставив под документом свой автограф, президент Украины еще раз объяснил, ради чего принял столь непростое решение.

Виктор ЯНУКОВИЧ: «Чи здобуто це надто високою ціною? Ні. Тому що домовленості, досягнуті з Москвою, є взаємовигідними. Документи, підписані в Харкові, забезпечать нам суттєве зниження ціни на газ, що означає підвищення соціальної захищеності кожного українця, початок виведення нашої економіки з глибокої кризи».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Майские праздники дали политическим оппонентам временную передышку. Но уже через неделю споры в Раде и вокруг нее вспыхнут с новой силой. Смогут ли оппозиция с коалицией договориться мирным путем или стоит опасаться силового противостояния - вопрос пока открытый.

Виктор Янукович и Дмитрий Медведев договорились, что парламенты двух государств ратифицируют документ в один день          вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №2

20:11:16-20:14:21 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Еще в Харькове, подписывая резонансное соглашение, Виктор Янукович и Дмитрий Медведев договорились, что парламенты двух государств ратифицируют документ в один день. А потому за событиями в Верховной Раде российские депутаты следили с пристальным вниманием. Как проходило голосование в Госдуме и какими дискуссиями сопровождалось - видела наш собственный корреспондент в Москве Галина Скибневская.

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: В Госдуме обсуждение соглашения о продлении сроков пребывания Черноморского Флота в Украине прошло спокойно. Депутатов волновало только - сумеют ли украинский и российский парламенты синхронно ратифицировать документ, как это было договорено. Специально для этого заседание Госдумы начали на час позже - в 11 утра. О событиях в Киеве спикеру Борису Грызлову докладывали по телефону. Долгожданное известие о том, что решение принято, российские депутаты встретили аплодисментами и приступили к голосованию. За - 410 голосов из 450 возможных.

Вячеслав ВОЛОДИН, депутат Госдумы России, лидер фракции «Единая Россия»: «От договора, который прошел ратификацию, однозначно выигрывают народы как России, так и Украины, но есть политики, которые свои Інтересы ставят выше Інтересов своих народов. Рано или поздно эти политики уйдут в небытие, а наши отношения сохранятся».

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: Из всех фракций не голосовала только одна - ЛДПР. Ее лидер Владимир Жириновский считает: это соглашение обойдется России слишком дорого, а гарантий того, что Україна выполнит условия договора - нет.

Владимир ЖИРИНОВСКИЙ, депутат Госдумы России, лидер фракции ЛДПР: «Миллионы русских недополучат в этом году уже 4 миллиарда долларов - но мы поможем украинцам! Не русским на Украине, а украинской мафии. Ведь эти же деньги все, сэкономленные на оплате русского газа, не пойдут украинской, русской семье. Как и у нас, деньги у «Газпрома» не идут нам с вами».

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: Президент Дмитрий Медведев назвал решение парламента важнейшим дипломатическим событием. Известие о ратификации Госдумой документа застигло его в Норвегии, где он находился с рабочим визитом.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент РФ: «Я считаю, что это соглашение имеет взаимовыгодный характер и для России, и для Украины. Только выгоды нужно правильно считать, отрешиться от арифметических приемов, не говорить о том, кто больше проиграл, кто больше выиграл, не говорить о том, каким образом это отразится, скажем, на тех или иных текущих вопросах, а смотреть в будущее. Что же касается сегодняшних решений, то надо признаться, что наши украинские товарищи сделали это с присущим им изяществом. Сначала Верховная Рада собралась, и там был такой небольшой на эту тему концерт с применением спецсредств, всего остального, но в конечном счете решение было принято, и я очень рад этому».

Галина СКИБНЕВСКАЯ, корреспондент: Днем позже соглашение ратифицировала верхняя палата парламента - Совет Федерации. Там решение было принято единогласно. А в четверг документ подписал президент России. Таким образом, соглашение вступило в силу.

Вопрос о продлении сроков пребывания российского Черноморского флота в Севастополе обсуждается в политической среде уже давно      вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №3

20:14:22-20:16:13 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Вопрос о продлении сроков пребывания российского Черноморского флота в Севастополе, вызвавший столь бурную реакцию в украинском парламенте, как оказалось, обсуждается в политической среде уже давно. И прежде Владимир Путин вел по этому поводу переговоры с Юлией Тимошенко. Об этом сообщил журналистам сам российский премьер. На этой неделе он приезжал в Киев для встречи со своим коллегой Николаем Азаровым, а также с президентом Виктором Януковичем. По словам главы российского правительства, Юлия Тимошенко не возражала против продления сроков.

Владимир ПУТИН, премьер-министр России: «Для меня это, честно говоря, несколько неожиданно, по поводу флота российского. Потому что в предыдущие годы, да и совсем недавно, мы с прежним правительством Украины обсуждали, в том числе с Юлией Владимировной, обсуждали вопросы возможного продления пребывания российского флота в Крыму. Никто не возражал. Речь шла только об одном - цена вопроса».

Олег ПАНЮТА, ведущий: В свою очередь, Юлия Тимошенко отрицает, что была согласна продлить базирование флота в Крыму. На следующий день после заявления Путина пресс-служба БЮТ распространила заявление: «Как до президентских выборов, так и после них, моя позиция относительно недопущения пролонгации соглашения относительно пребывания российского Черноморского флота до 2017 года была четкой и публичной». Хотя в апреле 2005-го в Інтервью одному из печатных изданий премьер заявила, что готова продлить базирование российского флота в Крыму.

Вопрос: Вы как политик согласитесь на продление срока пребывания российских войск в Севастополе в обмен на уменьшение цены на газ и нефть?

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ, экс-премьер-министр Украины: «Конечно, соглашусь. Почему? Потому что очень важно сегодня сделать так, чтобы люди жили богато, и чтобы у них абсолютно не было никаких экономических стрессов. Что касается войск в Севастополе, то всегда можно договориться о предоставлении услуг одной страной другой стране на нормальных коммерческих условиях. Здесь нет ничего плохого».

Депутаты приняли бюджет Украины        вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №4

20:16:14-20:16:56 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Невзирая на разгар политических страстей и споров, в день, когда Верховная Рада ратифицировала соглашение о продлении сроков базирования Черноморского флота, депутаты приняли и бюджет Украины. Итак, согласно главной смете, в текущем году страна заработает почти 270 миллиардов гривен, а потратит 324 миллиарда. Дыру в бюджете будут закрывать в основном за счет займов и доходов от приватизации. По расчетам правительства, в текущем году инфляция составит чуть больше 13% - почти такой же показатель был и в конце прошлого года. При этом в новом бюджете предусмотрено повышение с 1 апреля прожиточного минимума до 884 гривен. Минимальная зарплата тоже вырастет.

Отечественная металлургия и машиностроение заработали активнее             вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №5

20:16:57-20:22:33 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: В новом бюджете прогнозируется рост ВВП. По расчетам правительства - почти на 4%. Прирост хоть и не велик, но на фоне прошлогоднего падения на 13-14% очень ожидаем. Причем, некоторое оживление уже началось: отечественная металлургия и машиностроение заработали активнее. Главным образом потому, что в других странах появился спрос на недорогую украинскую продукцию. Геннадий Вивденко поІнтересовался, насколько эта тенденция будет долговременной и что нужно для того, чтобы первые робкие шаги экономики превратились в уверенный спринт.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Промышленный рост хорошо виден и слышен на столичном заводе «Металлист». Производство металла и изделий из него в первом квартале выросло на 18% по стране. Роман Абрамовский, директор холдинга, в который входят еще четыре подобных предприятия, сияет от оптимизма.

Роман АБРАМОВСКИЙ генеральный директор ОАО «Укрстальконструкция»: «Если б вы пришли в этот цех 4 месяца назад, то картина была бы совершенно иной: Это люди в отпусках за свой счет, пустой цех, нет металла. Сейчас, вы видите, картина налицо: работа кипит, цех загружен металлопрокатом».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Вместе с тем, Абрамовский считает: до полной загрузки еще далеко. Пока выручают страны бывшего СССР - туда отправляются две трети продукции. Остальное идет на государственные проекты - строительство терминалов к «Евро-2012». Со стороны украинских предпринимателей - лишь крупицы заказов в общем объеме. С началом весны работы в этом цеху прибавилось на треть. Вот эта металлоконструкция - будущая свиноферма в Киевской области. Но, вместе с тем, металлисты признают, что заказов со стороны украинского бизнеса совсем мало. Как и доли подобной продукции в украинском экспорте. Вот уже два десятилетия страна, в основном, может предложить внешнему рынку лишь простые полуфабрикаты - слябы и прокат. Их иностранцы сами превращают в строительный профиль. Ситуативно оказалось, что украинская железная руда сейчас едва ли не самая дешевая в мире. Больше лить металла Украину заставили Ближний Восток, Северная Африка и Турция. Там вновь начался рост жилищного и гостиничного строительства, - говорит Владимир Пиковский. Он профессионально исследует внешние рынки металла и знает: четыре пятых всей продукции уходит за рубеж. Отрасль заработала, но гарантировать устойчивый рост пока нельзя.

Владимир ПИКОВСКИЙ, руководитель департамента по вопросам металлургического комплекса «Госвнешинформ»: «Она работает ритмично, нормально, но на своих старых, как говорится, технологических, технических параметрах. Потому что нет прорыва в снижении топливно-энергетических ресурсов, нет прорыва в производстве новых видов проката и так далее».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Министр финансов, представляя новый бюджет журналистам, уверяет: смета поможет экономическому росту. Его особенно вдохновляет показатель прироста в машиностроении.

Федор ЯРОШЕНКО, министр финансов Украины: «Машинобудування надзвичайно... приріст от буквально за останній місяць на 50%. В нас тенденція до покращення не виключно окремих галузей, а йде така ланцюгова реакція - що всі галузі починають оживати».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Так на Бориспольском автозаводе все выглядело в ноябре 2008, когда промышленность в стране только начала рушиться. Впереди увольнение работников и почти полная остановка производства, которая продолжалась весь прошлый год. А вот таким все стало два-три месяца назад. Рабочие из Западной Украины приезжают на вахту в пригород столицы и собирают автобусы. На докризисный уровень - 150 машин в месяц - еще не вышли, пока объем в три раза меньше. Все уходит северным соседям.

Александр ОСТАПЧУК, глава правления ЗАТ «Бориспольский Автозавод»: «Це ринок збуту Росії. Потепління взаємовідносин спричинило те, що ми підписали ряд контрактів, і зараз проводимо відвантаження на Росію».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Львиная доля кредитов, которые начали выдавать коммерческие банки, идет именно экспортерам, - говорит банкир Петр Барон. Рост украинской экономики сейчас обеспечивают именно те, кто продает за рубеж.

Петр БАРОН, глава правления коммерческого банка: «Они имеют валютную выручку. Соответственно, они могут обслуживать спокойно валютные контракты при любом изменении. И им выгоднее брать валюту, потому что она сегодня намного дешевле. Их основные рынки сбыта растут, международная экономика вышла уже из кризиса и спрос на их продукцию растет очень быстро».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: По данным Нацбанка, в апреле впервые объем выданных кредитов увеличился с начала кризиса. Всего плюс полпроцента - это на сумму около трех миллиардов гривен. Считать, что все наладилось, пока рано, - говорит главный макроэкономист страны Валерий Литвицкий. Из пяти основных секторов экономики, два - строительство и торговля - еще в минусе. Слишком глубоким было падение.

Валерий ЛИТВИЦКИЙ, руководитель группы советников главы НБУ: «Крига скресла, але криза не щезла, і, звичайно, рецесія не подолана. Я ще тому так обрежно відношуся до таких заяв щодо високої динаміки ВВП в першому кварталі. Тому що нагадує про очікуваний всіма нами ефект відскоку. Ну, це, уявляєте, з такої метрової висоти падає мячик - і наскільки він відскочить. Звичайно він відскочив - набагато».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Пока же Роман Абрамовский Інтересуется новостями из Греции и Португалии - не случатся ли там дефолты, и не начнется ли вторая волна мирового кризиса. На Бориспольском автозаводе изучают спрос на автобусы на африканском континенте. Подъем украинской экономики - пока подарок с внешних рынков. Но позиции в этом этюде могут внезапно измениться. Два года назад экспортнозависимое национальное производство оценило, что значит падение внешнего спроса. Устойчивый рост, которого хочет добиться новое правительство, должно стать результатом тщательно продуманных ходов.

Представители парламентов европейских государств собрались в Страсбурге обсудить важнейшие вопросы             вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №6

20:22:34-20:23:51 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Был ли Голодомор геноцидом украинского народа? На этой неделе столь чувствительный вопрос рассматривала Парламентская ассамблея Совета Европы. Представители парламентов европейских государств традиционно собрались в Страсбурге обсудить важнейшие вопросы. Кроме того, это была еще и первая их встреча с новым украинским президентом. С осени прошлого года докладчики ПАСЕ ездили по бывшим республикам Советского Союза, знакомились с архивами и исследованиями по Голодомору. Вывод экспертов: искусственный голод, вызванный действиями сталинского режима, - это трагедия нескольких республик, входивших в состав Советского Союза. Признать Голодомор геноцидом украинцев депутаты ПАСЕ отказались. Хотя в финальной резолюции и особо отметили, что Україна больше всего пострадала от искусственной коллективизации. Напомним, Голодомор тридцатых годов решением Верховной Рады был признан геноцидом. В своем выступлении Виктор Янукович выразил мнение, которое совпало с выводом ПАСЕ.

Виктор ЯНУКОВИЧ: «Признавать Голодомор как факт геноцида по отношению к тому или иному народу - мы считаем, это будет неправильно. Это была общая трагедия народов, когда-то входящих в единое государство».

Наши атомные электростанции требуют в год до 200 тонн обогащенного урана       вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №7

20:24:38-20:31:03 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Энергетическая безопасность страны - это не только газовые договоренности с Россией и собственная добыча голубого топлива. Наши атомные электростанции требуют в год до 200 тонн обогащенного урана. К счастью, запасы урановой руды в Украине - крупнейшие в Европе. Страна в состоянии обеспечить себя сырьем. Хотя при этом не может иметь замкнутого цикла по производству обогащенного урана, учитывая безъядерный статус государства. Как добывается мирный атом для украинских АЭС, своими глазами видел Вениамин Трубачев.

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Клеть - так называется специальный лифт - буквально падает в шахту. Скорость такая, что от перепада давления даже уши закладывает. Чтобы увидеть, как добывают урановую руду, мало спуститься - нужно еще пройти по подземным лабиринтам около часа. Смолинская шахта - самая крупная из урановых в Украине. Стратегическое сырье тут добывают уже 38 лет, а работы не становится меньше. Україна - первая в Европе и шестая в мире страна по запасам урана. И 60% ежегодной добычи поднимают именно отсюда. Остальные 40 - на соседней, Ингульской шахте. Это и есть добыча стратегического сырья. Сначала мощная буровая машина делает скважины в земной породе. Грохот такой, что и минуту трудно выдержать, а рабочие здесь часами трудятся. Отверстия - их называют шпурами - делают вовсе не хаотично. Здесь все рассчитано: и расположение дыр, и мощность взрывчатки, которую сюда заложат.

Виктор КОВАЛЕНКО, директор Смолинской урановой шахты: «Пробурили по центру, затем бурятся вспомогательные шпуры, далее бурятся окантурюющие. Вот он бурит сейчас поверху, видите, окантурюющие шпуры».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Сначала подрывают центр забоя, затем остальные скважины. Меры предосторожности - чрезвычайные. Ведь опасен не только взрыв, но и его последствия. Из земной коры выделяется опасный газ - радон. Он без запаха и цвета, но смертельно ядовитый. Потому вентиляция здесь такая, что с ног сбивает. От содрогания земли урановая руда осыпается. Так стратегическое сырье попадает к людям в руки, точнее - в ковши техники.

Виктор КОВАЛЕНКО, директор Смолинской урановой шахты: «Подается электровозом пустой вагон, под вибролюк, включается, и заполняется вагон».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Вагонетка за вагонеткой. Этот процесс непрерывный, добыча идет в три смены, круглосуточно. Работы ведутся на глубине 640 метров. Здесь порода уже загружена - в одну такую вагонетку помещается несколько тонн урановой руды. Далее с помощью специальной подъемной машины ископаемое выдается на поверхность. Уже наверху измеряют радиоактивность руды. Эта куча - пустая порода, драгоценного химического элемента в ней нет. Куски, содержащие уран, складываются отдельно. Это склад урановой руды. Здесь она загружается в железнодорожные вагоны и отправляется для дальнейшего обогащения. Составы везут опасный груз за 200 километров, в соседнюю Днепропетровскую область. Желтые Воды - в советское время «закрытый город», а местный Восточный горно-обогатительный комбинат - засекреченный объект. Да и теперь сюда можно попасть только по разрешению Службы безопасности. Ведь это единственное в Украине предприятие, которое перерабатывает уран.

Владимир КОВАЛЕНКО, мастер по приему урановой руды ГП «Востгок»: «Выгрузка происходит автоматически, то есть все запрограммировано в системе, он переворачивается, делает задержку, вся руда высыпается».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Но руда - это еще не уран. Выделить из камня мелкие частицы ценного вещества нелегко. В цеху твердую породу, как в мясорубке, измельчают в порошок и смешивают с водой.

Владимир ХАРЛАМОВ, начальник участка по измельчению урановой руды ГП «Востгок»: «Мелкие частицы в смеси с водой по трубам поступает в эти аппараты, которые называются сгустителями. В сгустителях происходит следующее: крупные и мелкие частицы под действием силы тяжести оседают на дно сгустителя».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Так на дне этого бассейна остается субстанция, похожая на манную кашу, только коричневого цвета. Это последний этап работ, который показывают журналистам. Дальнейший процесс уже засекречен. Узнать о нем можно только со слов.

Виктор ПУХАЛЬСКИЙ, главный инженер ГП «Востгок»: «Мы получаем урановый концентрат, в виде твердого вещества, это темно-коричневого цвета порошок, который затаривается в 200 литровые евробочки».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Содержимое бочек - уже сырье для создания ядерного топлива - так сказать крови для мировой энергетики.

Александр СОРОКИН, генеральный директор ГП «Востгок»: «Уран - это достаточно рассеянный элемент. Поэтому добываем мы на самом деле порядка миллиона тонн руды. Ну, а получаем в итоге готовый продукт в виде оксидного уранового концентрата в объеме 830-840 тонн».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Но в богатой ураном Украине само топливо не производят. Потому весь товар отправляют в Россию. Там на предприятиях уран обогащают: в специальных центрифугах меняют его физические свойства. Из этого, уже подготовленного элемента, способного выделять огромное количество энергии, и производят ТВЭЛы. Тепловыделяющий элемент - это особая конструкция, состоящая из множества трубок с урановыми таблетками внутри, готовая для использования в реакторах АЭС. Эти уникальные кадры сняты внутри Ровенской станции. Как раз сейчас завозят контейнер с ядерным топливом. Специалисты с помощью крана помещают ТВЭЛы в реактор.

Георгий РАСПОПИН, директор департамента по обращению с ядерным топливом и радиоактивными отходами НАЭК «Энергоатом»: «Ежегодно потребность Украины на все ядерные энергоблоки составляет около 200 тонн обогащенного урана».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Все действующие отечественные АЭС - Хмельницкая, Ровенская, Южно-украинская и Запорожская - работают только на урановом топливе. ТВЭЛ служит в среднем 3-4 года. Затем его нужно менять, а отработанное топливо частично захоранивают, а частично вывозят в Россию на переработку. Сейчас в Украине добывают урановой руды только треть от потребности атомной энергетики. Хотя геологи уже разведали - в украинской земле урана хватит, чтобы обеспечить отечественные АЭС на ближайшие сто лет.

Праздник весны и труда в этом году удался на славу     вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:29)

02.05.2010 3:00:16

Сюжет №9

20:38:02-20:44:51 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Праздник весны и труда в этом году удался на славу. Отличная погода и четыре дня выходных настроили украинцев на отдых. Как результат - очереди в магазинах, пробки на выезде из больших городов и лесные лужайки, занятые отдыхающими. Пожалуй, это все, что осталось от советской традиции празднования Международного дня солидарности трудящихся - с демонстрациями, лозунгами, транспарантами и обязаловкой. И уж тем более, мало тех, кто готов в этот день отстаивать права и свободы тружеников, поскольку сам рабочий класс потихоньку исчезает. Светлане Чернецкой удалось разыскать настоящих рабочих.

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Уже 30 лет он живет по производственному плану. Владимир Матвеевич - шлифовальщик на авиастроительном заводе. Вот они - главные герои праздника первомая.

Владимир КАРПЮК, шлифовальщик производственного цеха АНТК им.Антонова: «Це заводський календар, тут розписано все - і подекадно, і помісячно, скільки часов робочий має працювати, за що йому буде заплачено».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Восьмичасовой рабочий день и оплата сверхурочных. Вот за что нынешние рабочие должны поблагодарить своих американских коллег. В далеком мае 1886-го те взбунтовались против рабских условий труда. Во многих городах люди вышли на улицы с протестами. В Чикаго митинг закончился дракой и перестрелкой. Погибли восемь полицейских, десять демонстрантов и еще несколько десятков человек попали в больницу. Но главной цели трудящиеся все-таки достигли - рабочий день сократили с пятнадцати до восьми часов. А первомай стал Днем прав рабочего народа. Свои права трудящегося Владимиру Матвеевичу отстаивать на митингах не приходилось, но вот празднование дня солидарности в СССР ни разу не пропустил. Он хорошо помнит эти многотысячные колонны на Крещатике, яркие транспаранты, красные флаги, воздушные шары, цветущие яблони.

Владимир КАРПЮК, шлифовальщик производственного цеха АНТК им.Антонова: «Ждали цього свята весни, щоб разом з колективом піти на демонстрацію, пройтися по Хрещатику. В каждого був свій лозунг, свій прапор, кричали всякі... «Слава 1 травню», «Слава КПСС». Ми росли в такий час. Для нас тоді було приємно».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Этот день был одним из главных праздников в Советском Союзе. Традиционно - с трибуны на центральной площади - выступают вожди с пламенными речами. Посыл в народ один: рабочая профессия - это престижно. Если в Америке первомай родился из массовых протестов, то в СССР - это исключительно массовые торжества. Никаких требований или тем более нареканий на условия работы. Это народные гуляния в честь мира, труда и мая. Причем обязательные.

Владимир КАРПЮК, шлифовальщик производственного цеха АНТК им.Антонова: «Було, наприклад, встановлено, що з заводу должно бути 18-20 тисяч. І всі йшли на демонстрацію. Попробуй тільки не прийди».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Он и в этом году пошел на демонстрацию. И тоже из-за обязательств - ведь член профсоюза. И если когда-то шел в колонне из десятков тысяч своих сотрудников, сегодня прогуливается с несколькими коллегами. И все на часы поглядывает - надо еще до обеда на дачу успеть.

Владимир КАРПЮК, шлифовальщик производственного цеха АНТК им.Антонова: «Святкування першого травня скорочується. Часу маю небагато, тому що машина стоїть під парадним, і до тещі треба їхати садити картоплю, яку ще не досадили».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Это та же первомайская демонстрация, но уже современная. Все тот же политический пафос. И лишь несколько транспарантов с требованиями трудящихся. Но профсоюзы уверены: этот праздник важности не утратил.

Анатолий КОРОТЕНКО, глава профсоюза работников АНТК им.Антонова: «Мы выходим, чтобы работодатель, чтобы руководство страны видело, чего не хватает народу. Поэтому народ вешает эти плакаты и говорит: там где задерживают зарплаты, он показывает - работодатель, давай своевременно зарплату».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Глава профсоюза соглашается: над солидарностью трудящихся еще надо поработать. С каждым годом демонстрантов все меньше. Рядение рядов рабочего класса обоснованно, - уверяет социолог Сергей Макеев. Это исчезающая прослойка в Украине. Теперь только каждого седьмого жителя страны можно причислить к рабочему классу.

Сергей МАКЕЕВ, заведующий отделом социальных структур Института социологии НАН Украины: «За прошедшие 20 лет его численность в Украине сократилась примерно вдвое. Ну, понятно, потому что преобразование прав собственности и так далее, остановка предприятий, целые отрасли промышленности у нас начали исчезать».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Они - будущие рабочие - учащиеся профтехучилищ. Уже почти столяры, маляры и штукатуры. Но пополнять штат фабрик и заводов ребята не собираются. Василий, к примеру, планирует получить свидетельство частного предпринимателя. И из рабочего перейти в средний класс, «мелкой буржуазии», чтобы никто не диктовал правила труда.

Василий НЕПЕВНЫЙ, учащийся Киевского ВПУ №26: «Я хотів би, щоб своє підприємство було, конечно. Так само зробить фірму по будівництву камінів і печей. Нанімав би робочих. Ти собі запланував робочий день - з 9 до 5. Ти одробив, робочі так само знають, що їх не підведуть, не оставлять довше робить. Це буде, конечно, приятно і мені, і моїм робітникам».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Алексей тоже каменщик по специальности, но считает себя художником. А для творческой личности рабочий график и трудовые ограничения - не приемлемы.

Алексей ЩЕТИНИН, учащийся Киевского ВПУ №26: «Я б не хотів там працювати на заводі з 9 до 5, приходити і отримувати маленьку зарплатню. Але мені було б цікаво самому займатися, як би, своїм бізнесом і виконувати якісь приватні замовлення, аніж на якомусь підприємстві працювати під чиїмось керівництвом».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Эти ребята не видят необходимости маршировать ради солидарности. Свой первомай они празднуют не на демонстрации с флагами, а на природе с шашлыками. Как и все эти люди, митингам на разгоряченном асфальте они предпочли отдых с горячительным на зеленых лужайках.

Ольга БАГРЯНЦЕВА, жительница Киева: «Природа з сім'єю - це набагато краще, чим демонстрація і толкотня. Немає сенсу йти на демонстрації - це моя взагалі думка. Може, комусь і є сенс - піти потусуватися».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Ольга Григорьевна так отмечает каждый превомай. Это один из тех нескольких дней в году, когда вся ее семья может собраться вместе. Поэтому вариант «пойти на Крещатик» даже и не рассматривается. Свободную поляну в этом столичном парке надо еще поискать. В первый по-настоящему жаркий день этого года, люди занимали места с самого утра. Тут семьи, друзья и коллеги. Празднуют без политики и лозунгов. Праздник солидарности трудящихся еще в 1992-м переименовали в День труда и весны. И судя из распределения рабочих масс, сегодня первомай - это День отдыха и весны.

ICTV випуск 18:45

У Верховній Раді ратифікували харківські угоди   вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

02.05.2010 5:30:16

Сюжет №1

18:46:26-18:52:31 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Рада в диму. До цього тижня в історії українського парламенту було багато різних сторінок. Легендарний зал під куполом пам'ятає палкі суперечки, конституційну ніч, блокування трибуни, плакати, повітряні кульки, мегафони, сирени, але нинішній тиждень перевершив усе. Яєчна атака на парламентську президію і дві димові шашки, кинуті просто під ноги депутатам, відкрили нову форму парламентської дискусії по-українськи. Опозиція твердить, що вдалася до радикальних методів, аби не допустити ратифікації договору щодо російського флоту у Криму. Але рішення у парламенті все одно ухвалили. Парламентські бої без правил бачив Володимир Соколов.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: На годиннику ще й восьмої ранку не було, як депутатські батальйони почали займати свої плацдарми. «Регіонали» заздалегідь захопили ключові позиції - трибуну, президію і урядову ложу. В опозиції лишався один вихід - не дати можливості своїм депутатам, які перейшли до коаліції, натиснути на кнопки. І вона зробила хід прапором.

Владислав ЛУК'ЯНОВ, народний депутат України, фракція Партії регіоні: «Под вот этими огромными простынями, которые были растянуты в зале, забрались вредители, у которых был клей «Момент», у которых были бумага и всякие предметы, которыми они испортили устройства для голосования».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Не встиг спікер зайняти своє місце, як в нього випустили цілу обойму яєць. Обстріл відбувався з кількох вогневих точок. За одну з них відповідала вірна соратниця Юрія Луценка. Снаряди брала прямо з лотків. Але охорона Литвина виявилася готовою до такого сценарію, застосувавши безпрецедентні для парламенту засоби безпеки. Одна із підступних куль таки влучила у мішень, але спікер не залишив поле бою. Засідання розпочалося. Перше питання порядку денного - приведення до присяги нових депутатів. Без них харківські угоди могли не пройти. В таких умовах у Раді ще не складали присягу. Під час виголошення одним із новобранців слів «зобов'язують боронити суверенітет і незалежність України» депутати пішли в рукопашну. Жорстокі бої без правил виникали повсюди. В центрі - вже відомі народні бійці: Олег Царьов і Дмитро Саламатін. Учасник бойових дій Тарас Стецьків знав, що буде непросто. Навіть спеціально вдягнув старий светр.

Тарас СТЕЦЬКІВ: «Вони ж не б'ються як люди. Вони за шию хапають. Якби хоч билися на кулаках, як б ще зрозумів. Так вони хапають за шию».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Але порваними светрами і піджаками не обійшлося. Вперше у парламенті пролилася кров. До лікарні звернулися понад 10 депутатів. А «регіонал» Валерій Бондик - ще й до прокуратури. Найбільше дісталося «нунсівцю» Олесю Донію. Після ударів по голові він опинився в лікарні зі струсом мозку. Криваві розбірки тривали близько 20 хвилин, аж поки у парламенті не пролунала команда «гази». У хід пішли димні шашки. Після застосування димових шашок ситуація нагадувала зйомки багатобюджетного бойовика - зі спецефектами, масовками і декораціями. Підозри - на режисерів з опозиції. Хтось помітив із шашкою Андрія Кожем'якіна, а хтось - Юрія Гринчака. Дехто взагалі назвав це провокацією коаліції. Втім слідство триває.

Нестор ШУФРИЧ, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: «По предварительным данным, это дымовая шашка. Сейчас они изъяты. Обнаружено было две штуки».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Другу запустили незадовго до голосування по Чорноморському флоту. Сумніви про зловмисників почали розвіюватися.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Если вы помните, мы блокировали, но мы писали лозунги. Мы надували шарики, которые они пытались струнить. Но мы никогда не причиняли то, что может нанести вред здоровью своим коллегам».

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат України, фракція «Наша Україна» - «Народна самооборона»: «Проти банди інтелігентність не пройде. Проти банди треба народний опір, національний опір. Я думаю, що це наш чекає попереду».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Не менш запеклі бої розгорталися і ззовні парламенту. Висловити протест флотській угоді під Раду прийшли від 5 до 7 тисяч людей, за різники підрахунками. По інший біг барикад розташувалися прихильники президента. Між ними - міліцейський кордон. Близько тисячі правоохоронців. В основному - бійці спецпідрозділів «Беркут» та «Барс». Ситуація підігрівалася подіями у сесійній залі. Як тільки стало відомо, що у Раді задиміли шашки, мітингувальники зі словами «революція» спробували прорвати міліцейський щит. Тим часом опозиціонери задихалися від диму. Протигазів під рукою не було. І потроху залишали сесійну залу. Дати відсіч, коли йшло обговорення флотської теми, було вже нікому. Ще мить - і Рада перейшла до голосування. Після ратифікації харківських угод коаліція взялася за державний бюджет .приймали у бойових умовах, а тому навіть не обговорювали. З ухваленим бюджетом Рада й закрилася. Наступне засідання 11 травня. На цю дату опозиція збирає знову мітинг. Цього разу погрожує заблокувати всі підходи до парламенту і аж до виборів тримати оборону.

Російський флот залишатиметься у Криму до 2042 року.           вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

02.05.2010 5:30:16

Сюжет №2

18:52:32-18:58:36 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Отже, російський флот залишатиметься у Криму до 2042 року. Принаймні Верховна Рада таки надала йому таку можливість, попри бурхливі акції протесту у залі і за її межами. Опозиція твердить, що це здача національних інтересів. Влада називає економічно вигідним обміном і перемогою у газових переговорах. Різні точки зору збирав Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: В російській Держдумі ратифікація харківської угоди пройшла без шуму і пилі, точніше диму. Практично одноголосно. Щодо свого парламенту росіяни сумнівів не мали. Більше переживали за українських колег. Настільки, що записалися до групи підтримки української державності.

Сергій МАРКОВ, політолог, депутат Державної думи Російської Федерації: «Я специально одел этот галстук в цветах Украины. Потому что мы уважаем украинскую государственность, мы любим Украину».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Переживав і російський прем'єр, який пізно ввечері напередодні ратифікації здійснив бліц-візит до Києва, транзитом з Відня та Риму, де активно підписував документи по «Південному потоку». Наш потік емоцій з приводу газово-флотської угоди Путіна здивував.

Володимир ПУТІН, прем'єр-міністр Росії: «В предыдущие годы, совсем недавно мы с прежним правительством Украины обсуждали, в частности с Юлией Владимировной, обсуждали вопросы возможного пребывания... продления пребывания российского флота в Крыму. Никто не возражал».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Путін жорстко прокоментував і ціну питання для Росії.

Володимир ПУТІН, прем'єр-міністр Росії: «Я бы за эти деньги съел бы и Януковича, и вашего премьера вместе взятых. Если посчитать, за десять лет работы этого контракта, - это 40-45 миллиардов долларов. Несколько баз таких можно построить».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Юлія Тимошенко спростувала слова Путіна про свою готовність продовжити термін перебування Чорноморського флоту в Криму вже після морського бою в Раді. І назвала вівторок чорним днем для України.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Сьогодні почався процес, причому в парламенті України, здачі української території. Це перший крок - це Севастополь».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Прем'єр нинішній з такою трактовкою не погодився.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Те, що термін перебування Чорноморського флоту продовжується, ні на йоту не обмежує той обсяг суверенітету, який є в державі, не позбавляє України жодної п'яді української землі. Натомість тепер в наших руках є каталізатор прискореного економічного зростання».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тим часом позицію Тимошенко вперше за останній час підтримали й інші опозиційні лідери.

Віктор ЮЩЕНКО, президент України (2005-2010 рр.): «Переконаний, що це одним словом явище можна назвати - це військова окупація України».

Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат України, лідер «Фронту Змін»: «Так, вона ратифікована. Але нічого - немає вічних політиків, немає вічних угод. Замість того, щоби знайти в суспільстві консенсус, за 50 днів чинний президент і чинний уряд з цією коаліцією жорстко поляризували країну».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Але єдність тривала недовго. Вже на мітингу під стінами Верховної Ради Ющенко не захотів ставати пліч-о-пліч з Тимошенко, а потім і взагалі відмовився гуртуватися з лідером БЮТ.

Віктор ЮЩЕНКО: «Я двічі об'єднувався, і плід був, результат був одним - глибше і глибше роздроблення патріотичних і демократичних сил».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: У Яценюка теж свій окремий опозиційний фронт. Він не хоче пов'язувати себе з радикалами крайнього правого толку, на кшталт Тягнибока.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог: «Не всім буде подобатися, що на першому плані Тимошенко як лідер опозиції. І ми побачили: були вже певні такі розбіжності у Ющенка, який не хоче брати участь під проводом Тимошенко в акціях опозиції. Коли виступала Тимошенко, «Свобода» скандувала назву своєї політичної сили, забивала Тимошенко».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Віктора Януковича звістка про вдале завершення морською бою у Верховній Раді застала у Страсбурзі, де президент виступав перед депутатами ПАРЄ.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Те, що інколи депутатам не вистачає, я сказав би так, парламентської етики. В Україні вже до цього, на жаль, звикли. Але треба з цим закінчувати».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Більш жорстко Віктор Янукович прокоментував перебіг ратифікації вже вдома у зверненні до народу.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Весь цивілізований світ схвально сприйняв результати моїх переговорів з президентом Медведєвим. Незадоволеною залишилася лише наша опозиція. Їм потрібна війна. Останні події у стінах Верховної Ради показали, що авантюристи від політики готові закидати димовими шашками не лише зал парламенту, а всю Україну».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тим часом опозиційні сили готуються до подальшого опору владі. БЮТ планує створювати комітети захисту країни. Експерти роблять невисокі ставки на результативність таких кроків.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ, політолог: «Ідея, скажімо, Тимошенко поїде регіонами піднімати людей... Мені видається, що, ну, це вона поховає свою політичну кар'єру таким чином. Вона має працювати на полі прагматичних інтересів абсолютної більшості українського суспільства».

Володимир ФЕСЕНКО, політолог: «Теоретично опозиція може спробувати створити конфлікту політичну ситуацію, спробувати заблокувати роботу Верховної Ради. Але, як засвідчили події вівторка, якщо не вдалося на один день заблокувати, то на місяць заблокувати ще важче».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Невисоко оцінюють експерти і шанси на дострокові парламентські вибори. Чимало залежатиме і від влади - чи вдасться їй погасити конфронтацію на рівні схід-захід і безпомилково пройти до помірного полю національних стосунків. Все ж таки Україна - не Росія.

Від 1 травня в Україні підвищать зарплати і пенсії           вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

02.05.2010 5:30:16

Сюжет №3

18:58:37-18:59:12 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Від 1 травня в Україні підвищать зарплати і пенсії. Міністр і соцполітики Василь Надрага запевнив, що ухвалення бюджету нарешті дасть змогу провести всі виплати у відповідність до нових соцстандартів. А оскільки закон про них набрав чинності ще з 1 січня, то доплатять також і за попередні чотири місяці. Аби різні виплати не затримувалися, прем'єр Азаров дав місцевій владі лише місяць на затвердження їх регіональних бюджетів, і якщо не вкладуться у термін, погрожує не виділити жодної копійки дотацій.

Уряд отримав доручення від президента - закупити в українських авіавиробників новенький Ан-158      вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

02.05.2010 5:30:16

Сюжет №4

18:59:13-19:05:10 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Уряд цього тижня також отримав доручення від президента - закупити в українських авіавиробників новенький Ан-158. Цього тижня нова модель українського пасажирського реактивного літака сімейства «Антонов» вперше піднялася у небо.

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: На кадрах американського блокбастера «2012» - український літак. Скрупульозні голлівудські продюсери вивчили світовий авіапром і зрозуміли: в умовах такої катастрофи можуть злетіти і сісти тільки наші Ан-и. Насправді це не Ан-500, а лише 225 «Мрія» - найбільший транспортний літак у світі. За назву бренда платять шалені гроші. Втім голова правління «Антонов» про безкоштовну допомогу від Голівуда навіть не знав.

Дмитро КІВА, голова правління державного авіабудівного концерну «Антонов»: «Я не бачив, я не дивився цього. Краща реклама - це літаки, які літають. А чим більше літають, тим... У нас авіація - це, як кажуть, товар широкого вжитку».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: Те, що транспортні Ан-и найкращі, визнали і в НАТО. Для вантажних перевезень контракти підписали саме на «Руслани». Але «антонівські» конструктори вирішили відійти від іміджу транспортників і зробили пасажирський реактивний літак. Ан-148 - перше машина, яку розробляли на комп'ютерах разом з представниками авіакомпаній. Сьогодні він вже виконує рейси не лише в Україні. Зі скрипом, але все ж таки вдалося запустити виробництво в серію, і сьогодні на стапелях три машини, які мають злетіти до кінця року.

Дмитро КІВА, голова правління державного авіабудівного концерну «Антонов»: «Ми плануємо потім виходити на 12 літаків і потім на 24 літаки щорічно. Це обов'язково. Тому що з меншою кількістю літаків, то економічно невигідно їх будувати. Тому що, як кажуть, це штучна робота, і вона дуже дорога. І вона не буде влаштовувати ні ринок, нікого, і виробників в першу чергу».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: Ан-158 - другий в лінійці нових реактивних пасажирських літаків сімейства «Антонов». Спочатку був Ан-148. Він перевозить до 80 пасажирів. Ан-158 бере вже на борт до ста осіб і використовує менше палива. В розробці - новий Ан-168. Це буде VIP-варіант. Через постійну нестачу грошей конструктори зекономили. Вони розрізали перший випробувальний Ан-148, додали об'єму і зробили випробувальний Ан-158. Завдяки особистій розробці Дмитра Ківи, машина використовує на 15% менше палива. Крило - це взагалі «антонівське» ноу-хау.

Юрій БОРЛОВ, керівник цеху остаточного збирання ДАК «Антонов»: «Антоновские самолеты всегда отличались великолепной механизацией крыла. В этом случае мы имеем дело еще с оригинальной конструкцией крыла, которая обеспечивает хорошую подъемную силу. Это оригинальная конструкция, наверное, которой в мире даже и нету».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: На відміну від своїх іноземних аналогів, Ан-148 може сідати на грунтові аеродроми з короткою смугою, і навіть тоді, коли взагалі нічого не видно».

Андрій СПАСІБО, льотчик-випробовувач 1-го класу: «Автоматическая посадка с опусканием передней опоры и завершением на пробеге. То есть можно сказать, что это самолет летает в абсолютном отсутствии видимости. Так что если наземные средства оборудованы, аэродромы оборудованы, этот самолет может садиться в любую погоду».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: Пересісти зі старих «Боїнгів» на Ан-и українцям важко. Єдиний позитив - сумнозвісні, особливо після польської трагедії, Ту-154 у нас вже не літають взагалі. У Державній авіаадміністрації України кажуть, що для безпеки польотів запровадили додаткову перевірку літаків та радіотехнічних засобів в аеропортах.

Олександр ОВЧИННИКОВ, перший заступник голови Державіаадміністрації «Система работы государственного авиационного органа построена на постоянном надзоре. Этот надзоры и меры, которые принимаются, они достаточно серьезные. И они принимаются постоянно».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: У державному бюджеті на підтримку авіабудування заклали трохи менше, ніж півтора мільярди гривень. У Росії, для порівняння, на один лише літак RRG - конкурента Ан-148 - з казни виділено увосьмеро більше - півтора мільярда доларів.

Дмитро КІВА, голова правління державного авіабудівного концерну «Антонов»: «Ми десь мільйонів 30 з бюджету отримали. Відчуваєте різницю?»

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: Гроші - не головне, каже Дмитро Ківа. Адже 148-й вже літає, а RRG навіть не отримав сертифікату. В держави просять допомоги у просуванні літака на іноземні ринки. Віктор Янукович цього тижня особисто оглянув і 148-й, і 158-й. І вирішив, що наступний в лінійці VIP-варіант варто замовити для себе.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Я дав замовлення уряду, щоб він разом з АМТК «Антонов» розглянув питання заказу такого літака для державної авіакомпанії «Україна». В тому числі і для обслуговування президента».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: Президент Росії раніше вже замовив собі два таких літака. VIP-варіант може літати на більші відстані за рахунок меншої кількості пасажирів - до 40. Плюс - менша ціна і традиційна «антонівська» якість.

Дмитро КІВА, голова правління державного авіабудівного концерну «Антонов»: «Він може на цьому літаку полетіти в любу глибинку Росії, на схід Росії, там, де аеродроми за Уралом, добрих на сьогодні вже не так і багато».

Тетяна ПРУДНІКОВА, кореспондент: Поки ж «антонівці» готують VIP-варіант, Ан-158 вже вирушив у перший випробувальний політ. Завершити випробовувальні польоти машина має до кінця цього року. І вже тоді, після отримання сертифікату льотної якості, можна буде розпочати серійне виробництво.

Віктор Пінчук увійшов до числа ста найвпливовіших людей світу        вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

02.05.2010 5:30:16

Сюжет №5

19:05:11-19:09:20 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Вперше в історії український громадський діяч увійшов до числа ста найвпливовіших людей світу. Бізнесмен, меценат, філантроп Віктор Пінчук обраний до рейтингу впливовим американським журналом «Time», який виходить у партнерстві з компанією CNN. Це поважне видання ще 99 року вперше опублікувало рейтинг найвпливовіших людей століття. Тоді його очолив Альберт Ейнштейн. А з 2004 року «Time» почав визначати сотню найвпливовіших людей року і включати до нього трендсеттерів, тобто людей, чия сила, талант та моральний приклад трансформують світ.

Кореспондент: Цього року журнал розподілив список за чотирма категоріями: лідери, художники, мислителі та герої. В розділі «Лідери» на першому місці президент Бразилії Лула Да Силва. Американський президент Барак Обама - на четвертій позиції. Один з його попередників - екс-президент Білл Клінтон - перший в номінації «Герої». Після руйнівного землетрусу у Гаїті саме Клінтон очолив місію ООН з ліквідації його наслідків. Найбільше широковідомих імен - у розділі «Художники». Очолює його леді Гага, а на третій позиції - режисер Кетрін Бігелоу, яка щойно отримала купу «Оскарів» за «Приборкувача бурі». Віктор Пінчук - на сьомій позиції у розділі «Мислителі». Крім нього, тут всесвітньовідомий засновник компанії «Apple» Стів Джонс та батько-засновник Сінгапуру Лі Кван Ю. Спеціальну статтю про лауреата Пінчука написав Елтон Джон.

Сер Елтон Джон: «Віктор Пінчук створив в Україні потужний центр сучасного мистецтва, і його підтримка митців безмежна - від створення першого в країні камерного оркестру до заснування премії для молодих художників усього світу».

Кореспондент: Чотири роки тому саме на запрошення Віктора Пінчука та Олени Франчук Елтон Джон дав грандіозний благодійний концерт на київському Майдані, а потім привіз і власні роботи до «PinchukArtCentre». За чотири роки роботи цього центру тут закріпилися дві традиції: роботи світових митців вищої ліги в залах і нескінченні черги відвідувачів на вулиці.

Ганна ГЕРМАН, заступник глави Адміністрації президента України: «Він пробує разом з Оленою Франчук підтягнути Україну до світу і притягнути світ до України, таким чином десь витягаючи із того хутора, в який її пробують заштовхнути. З культурного хутора. І це дуже приємно».

Кореспондент: Крім культурних проривів, фонд Віктора Пінчука прагне прориву і євроінтеграційного. На просування України в Європи націлені і щорічні саміти «Ялтинська європейська стратегія», і ланчі у статусному Давосі, які збирають політичну та економічну еліту світу.

Леонід КРАВЧУК, президент України у 1991-1994 рр: «На Заході народна дипломатія дуже розвинена. І там ті люди, які мають досвід, колишні президенти, прем'єри, депутати колишній, вони створюють асоціації, вони створюють відповідні можливості для людини донести свій досвід до діючої влади. І те, що робить Пінчук в даному разі, - він якраз використовує цей європейський досвід і переносить його в Україні».

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Я сам був присутній на декількох таких зустрічах. І мені, скажімо, як економісту, як фінансисту, це було цікаво. Те, що він наполегливо працював на це, не тільки на бізнесові якісь досягнення, а й він працював на те, щоби допомогти країні, - це говорить про те, що людина бачить, крім грошей, бачить суспільство».

Кореспондент: І навіть найменших мешканців цього суспільства додають пацієнти клінік «Колиска надії». 20 сучасно обладнаних фондом Пінчука центрів дають шанс на виживання сотням недоношених немовлят. За всю історію до рейтингу «Тime» потрапляв лише один українець. У 2005 році до розділу «Лідери» увійшов Віктор Ющенко. Нині політичними перемогами Україна похвалитися не може. Натомість демонструє досягнення у суспільній сфері. І саме через це визнається світом. Сам Віктор Пінчук назвав місце у рейтингу великою честю і ще одним міжнародним визнанням того, що у нашому громадянському суспільстві є потенціал глобального рівня.

Трагедія у київському зоопарку       вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:03)

02.05.2010 5:30:16

Сюжет №6

19:09:21-19:15:59 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Трагедія у київському зоопарку. Зненацька упав і за дві хвилини помер найбільший у Європі слон. Це останнє фото Боя, зняте нашою знімальною групою всього за два дні до трагедії. Ми знімали розслідування, аби розібратися, чому в столичному зоопарку так часто гинуть рідкісні тварини. То жираф шию зламав, то зебра розбилася об паркан. Керівництво зоопарку твердить, що звірі стали заручниками війни між людьми.

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Це останні кадри, коли Бой ще в бойовому настрої. Працівники зоопарку запрошують на ювілей улюбленого слона.

Анатолій ШУЛЬГА, заступник директора київського зоопарку: «Ему уже сорок лет. У него будет в этом году день рождения».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: За два дні після цих зйомок слон помре.

Чоловік: «Его гибель произошла совершенно внезапно, в течение двух минут. То есть у него развилась сердечно-легочная недостаточность, асфиксия, и он погиб».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Всі кути, куди Бой міг дістати хоботом, продивляться і знайдуть докази.

Чоловік: «Мы в вольере сегодня нашли вареные яйца. Мы проведем химико-токсикологические исследования в судмедэкспертизе».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: У справі почне розбиратися прокуратура. За однією з версій, за твариною погано доглядали. Інше припущення - слона отруїли.

Світлана БЕРЗІНА, директор київського зоопарку: «Начался процесс расправы - расправы зоопарка. Слона действительно отравили».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Директор зоопарку відразу вкаже на людей, яких звільнила.

Світлана БЕРЗІНА, директор київського зоопарку: «Заказ со стороны тех недовольных бизнес-структур, а тут были весьма серьезные бизнес-структуры, потому в 2008 году мы демонтировали луна-парк».

Кирило ТРАНТІН, колишній заступник київського зоопарку: «Сходите в зоопарк. Там все есть - аттракционы и кафе. Что-то я там не видел какого-то уменьшения, честно говоря, что она там поприкрывала. Зоопарк убивается ради земли».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Цих фахівців звільнив новий директор, а вони згуртувалися в ініціативну групу порятунку київського зоопарку. Звинувачення в отруєнні слона відкидають. Кажуть: Боя довели.

Чоловік: «Слоны не должны так выглядеть. Должен просматриваться позвоночник».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Ці знімки слона на прізвисько Бой з'явилися в газетах у жовтні минулого року. Можна було б подумати - його взагалі припинили годувати. Ігор Марийчук раніше завідував в зоопарку відділом копитних.

Ігор МАРИЙЧУК, екс-завідувач відділу копитних київського зоопарку: «Они приняли решение мгновенно, на следующий же день животному было уменьшено вполовину по количеству корма, количества еды».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Восени ще трохи - і слона можна було вже і не помітити. Але ветеринар зоопарку каже: не треба робити з мухи слона.

Жінка: «Вот тут прямо ребра на самом деле».

Чоловік: «Те специалисты, которым мы отсылали фотографии Боя, на разных этапах, держали связь, все они сказали, что молодцы, состояние слона великолепное».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Слон і в Україні слон. Але за майже сорок років життя в зоопарку звик їсти, як справжній чоловік.

Чоловік: «Было принято кормить кашами. Хлебом»

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Але закордонні фахівці рекомендували посадити слона на дієту.

Чоловік: «Он сказал, что слон у вас неправильно питается, у него неправильный рацион. Рацион этот еще советского времени».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Опозиція нового керівництва зоопарку таку дієту назве експериментами над тваринами.

Ніна САОЖНИК, колишній співробітниця київського зоопарку: «Експерименти над тваринами дійсно не можна проводити. Як можна кормити тварину весь час у відповідний її життєвий період відповідним раціоном і потім негайно зменшити для того, щоб він похудав».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Ветеринар київського зоопарку розкаже: це зовсім не дієта - такий раціон харчування. Європейська методологія. Аби не з'їхати з глузду, слон розгадує харчові головоломки - повинен знайти моркву (ось вона захована в паркані) і дістати сіно. Для правоохоронців головоломка може стати не лише загибель Боя, а й смертельні жнива тварин в київському зоопарку.

Чоловік: «В киевском зоопарке - как с боевых полей: труп, труп, труп. Такое впечатление, что у нас в зоопарке животных не содержат, а с ними воюют. Ну, реально просто война начинается».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: У грудні тут помер унікальний білогрудий ведмідь. Останні дні Ося доживав в цій кам'яній клітці. Не дочекався вольєру. А обіцяли ж побудувати.

Жінка: «Это медведь, который от пневмонии сдох?

Чоловік: «Можна поспівчувати, як він бідний рухався».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Після Осі прийшла смертельна черга жирафа. Підвела слизька підлога. Він начебто не втримався на ногах, рухнув на землю і зламав шию.

Олег МЕЛЬНИК, кандидат ветеринарних наук: «А якщо шия падає, значить що відбувається? Йде зміщення. А там що внутрі? Спинний мозок. Раз - і всьо, повний параліч».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Жираф, у якого бовтається шия, в зоопарку не покажеш. Було прийнято рішення бідну тварину усипити. Тепер її скелет в музеї зоології. Через якийсь час сюди привезуть і труп зебри. За версією керівництва зоопарку, зебра Тео побачив самку, але не помітив паркан. Розігнався і врізався в нього.

Жінка: «Смерть была мгновенная. То есть бежал, упал, ударился - труп».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Колишній працівники зоопарку кажуть: недогледіли.

Жінка: «Как может быть халатность? Вот находятся животные. Животные находятся на территории вольера. Они бегают друг за другом».

Христина СУВОРІНА, кореспондент: Органи і кістки зебри Тео потрібні для експериментів студентам-зоологам. Чорна смуга для зебри в київському зоопарку взагалі якось затяглася. На тілі самки - свіжі рани. Коли цього тижня помер слон, «Світ тварин» в Києва почали називати «зоопарк суворого режиму». На прес-конференції про отруєння слона говорили дуже обережно: це лише може бути.

Андрій МАРУНЧИН, головний ветеринарний лікар київського зоопарку: «Мы будем искать вместе с судмедэкспертизой, с ветеринарными экспертизами мы будем искать какие-то токсины. Может, и воздействие какого-то яда острого.

Христина СУВОРІНА, кореспондент: А може бути і просте недбальство. За нього теж має хтось відповідати. Звіринців суворого режиму в Україні вистачає. Тварини живуть в жахливих умовах - в тісних клітках, в холоді і з поганим харчуванням. В Одесі, аби вберегти маленького слона від київської долі, забрали із зоопарку у звичайну міську квартиру хоча б на перший час. Тут у нього домашні умови, догляд і повноцінне, не експериментальне харчування.

5 канал випуск 21:00

Верховна Рада ратифікувала угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту Росії у Севастополі   вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 1

21:01:11-21:11:37(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Віктор Янукович тримає слово і удар. Слово перед Росією, удар від опозиції. Ні яєчно-димове шоу у Верховній Раді, ні багатотисячні мітинги під нею, ні неприйняття доброю половиною суспільства не завадили йому провести ратифікацію угоди про Чорноморський флот. Коли увесь світ переглядав на YouTube кадри українських подій, український лідер у Страсбурзі незворушно пояснював, що це просто брак депутатської етики. Етика, за Януковичем, 236 за російський флот, навіть якби Верховну Раду у вівторок знесло буревієм. Ратифікація у Держдумі виглядала краще. Там принаймні не топтав національний прапор, - написала цього тижня впливова Washington Post, яка водночас називає події в Україні виявом демократії. Українські оглядачі і парламентські старожили шоковані іншим. Досі бійки у Верховній Раді вони називали між собою індійськими танцями, бо билися депутати здебільшого на публіку, а не як зараз на ураження. У «чорний вівторок», як охрестила той день преса, парламент не був місцем для дискусії. У півтори години вмістилося історичне рішення про флот, бюджет на 2010 рік, серйозні зміни до регламенту, що регулюють діяльність опозиції, і закон із новими правилами для закордонних інвесторів. Ольга Сніцарчук з епіцентру подій.

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Український парламент. У ньому літають яйця і димові шашки. Усе кругом димить і гуде, а депутати жорстоко вовтузять один одного. Якщо ви увімкнули телевізор і побачили таку ось картинку, то вочевидь якщо не перелякалися, то принаймні здивувалися. В українській Раді усіляко бувало, але такого димовиння і боїв без правил ще не бачили. Струс мозку отримали не лише окремі депутати. Від такого видовища струсонули мізками і численних глядачів. Таку картину з України у вівторок споглядав увесь світ. Депутат попередніх скликань і революціонер зі стажем Степан Хмара теж увімкнув вранці телевізор, але, каже, одразу зрозумів: кіно буде, а от результат - ні. Чорноморський флот Росії залишиться в Україні залишиться в Україні на десятки років.

Степан ХМАРА, народний депутат Верховної Ради 1, 2, 4 скликань: «Як я побачив цю картинку і як стоять там біля прапорів, я прекрасно розумів, що зірвано засідання не буде. Бо якщо хотіти це зробити, то ми дійсно це робили і не один раз. Невелика частина депутатів, які дійсно щиро хотіли і підставляли свої ребра під кулаки банди з Регіонів. От і все. Тому мені гидко було на це дивитися».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Не здивувався того дня лише спікер Володимир Литвин. Він прийшов у бойовій готовності з охоронцями. Чому спікер прийшов з охоронцями? Регіонали кажуть: був попереджений про дії опозиції.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Мы били информированы, что наши коллеги занесут сюда яйца, занесут сюда дымовые шашки и нашатырный спирт. Но я никогда не думал, что уровень культуры, тот, который есть у депутатов, допускает такие действия в сессионном зале против своих коллег по парламенту. Если вы помните, мы блокировали, но мы писали лозунги, мы надували шарики».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Коаліція дізналася, що опозиціонери мали на меті заблокувати спікера ще вдома. А от на роботі хотіли зчинити ще й перукарський демарш - замість лаку для волосся підсунути йому фарбу.

Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Не було ідеї залити його голову фарбою замість лаку. Хоча лаку у нього справді більше, ніж потрібно. Навіть жінки менше використовують лак, ніж Литвин. Була ідея зіпсувати йому цю зачіску. Я був автором ідеї. Якби мені дав Бог можливість дорватися туди до нього, я би його просто погладив по голові, як собаку проти шерсті гладять».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Литвину не звикати. Якщо має мету отримати результативне голосування, своє зробить. Тим паче таке спікер Литвин уже проходив. У 2003-му за Президента Леоніда Кучми напрактикувався, коли ставив на голосування політреформу. Йому тоді ніщо довкола не заважало. Так і тепер. У політичної природи немає поганої погоди. Навіть якщо опади із жовтків поцілюють в нього, спікер веде засідання як ні в чому не бувало.

Степан ХМАРА, народний депутат Верховної Ради 1, 2, 4 скликань: «Їм потрібна була картинка. А тому що треба було вивести з ладу Литвина, їм треба було розстелити прапор, тримати, хизуватися перед камерами і так далі. Вони не думали про результат, вони думали, як будуть виглядати».

Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Треба було йти в рукопашний мордобой, так як це робили оті бандити Шенцев, Соломатін, Царьов? Знаєте, я, наприклад, цьому не навчений. Мені Бог дав голову, мізки, і замість того, щоб кулаками махати, я думаю головою. Їх Бог обділив головою, мізками, тому вони махають кулаками. Як вони б'ють депутатів підступно, в спину, по нирках, такі вони джентльмени удачі. Подивіться ж кого б'ють - Карпука, лікаря б'ють».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Ось так розбили носа нунсівцю Миколі Карпуку. З цими двома депутатами-регіоналами, які орудують з урядової ложі, чимало хто познайомився саме того дня. Законотворчою активністю досі не відзначилися, зате проявили себе у бійках. Це Дмитро Саламатін і Василь Стельмашенко. А на цих кардах регіонал Василь Стемальшенко хапає за голову нунсівця Олеся Донія. Тепер той лежить у лікарні зі струсом мозку. А це регіонал Олег Царьов розкидає опонентів. Удар професіонала - головою в голову. Опозиція каже: вони аж на таке не розраховували.

Тарас СТЕЦЬКІВ, народний депутат, НУ-НС: «Інше слово я просто не знаходжу. Якесь звєрьйо прийшло до влади. Жаль светрика, але я спеціально брав старий светр, бо я знав на що ми йдем. Вони ж не б'ються, як люди, вони за шию хапають. Якби хоч билися на кулаках, я б ще зрозумів».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Степан Хмара не вірить. Каже, на амбразуру кидалися лише окремі опозиційні одиниці. Сам знає як діяти.

Степан ХМАРА, народний депутат Верховної Ради 1, 2, 4 скликань: «Шашки, які вони збиралися, наскільки тепер це відомо, які можна було кинути туди в президію і нікуди б не дівся. Вивести з ладу Литвина і не було б кому вести».

Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Шашки не кидав. Яйця в Литвина кидав і навіть пару разів і потрапив у нього. І коли у мене буде така нагода знову скористатися кинуть яйцем, я обов'язково його кину».

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «Я все розумію, сприймаю яйця, ви ж бачили, що я не падаю. Але разом з тим, заносити сюди димові шашки... А якби почалася пожежа? Уявіть собі, скільки у Верховній Раді України було людей в той момент. Відповідальність є якась? Мізки є? Якщо курячі, то поросячі».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Хто кидав шашки? Опозиція і коаліція кивають одне на одного. Прокуратура вже вивчає відеокадри. Регіонали переконують: бачили як першу шашку кинув нунсівець Андрій Парубій.

Владислав ЗАБАРСЬКИЙ, народний депутат, Партія регіонів: «Парубием и Грымчаком. Я лично видел, как депутат Парубий бросал дымовую шашку».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Андрій Парубій спростовує. Каже, лише відкидав те, що до нього підпалили регіонали.

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат, «НУ-НС»: «Я знаю, що вони з'явилися явно не з нашого боку, тому що це дурниця кидати самому собі під ноги шашки».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Каже самооборонець Юрій Гримчак. Теж твердить: шашкометанням не займався.

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат, «НУ-НС»: «Пішов дим чомусь у нас з-під ніг. Я нагнувся, лежав якийсь такий циліндр наче металічний, по-моєму, білого кольору. Він не димів, від нього не було загорання, я його підняв і засунув, вибачайте, за пояс і вийшов з залу, віддав комусь. Кому - не пам'ятаю. Такі шашки... Я думаю, що їх просто катали нам під ноги».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: А у прокуратуру і сам збирається зі скаргою за побиття. Скаржитиметься, крім інших регіоналів, на Віктора Януковича молодшого.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «Знали що буде. На щастя, не були реалізовані всі сценарії, які задумали».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Тепер, - каже спікер, - шкідники відповідатимуть за скоєне. Прокуратура у залі проводить слідчі дії. Статтю порушили за фактом метання яєць і димових шашок. Чому не за побиття депутатів - запитує опозиція і знімає побої. Литвин натомість підраховує збитки.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «Клеєм були залиті гнізда для голосування, пропалені покриття».

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Они напаскудили в Верховной Раде, нагадали в Верховной Раде».

Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Наше завдання було - не дати можливості «тушкам» проголосувати за цю зрадницьку угоду».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Усього на цьому засіданні зареєструвалося 211 депутатів. Однак те, що згодом на табло висвітився результат у 236 голосів за російський флот і ще більше за бюджет, депутатів не бентежить. Кажуть, мають право. А крім права, виправдання.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Объясняю ситуацию. Дополнительно в зал зашли еще 12 депутатов, которые вставили свои карточки, это дополнительно. И плюс еще часть депутатов, когда мы освободили места для голосования со стороны «Нашей Украины», у них предоставилась возможность вставить свои карточки и персонально проголосовать. Если зарегистрируется небольшое количество депутатов, спикер имеет право объявить Верховную Раду открытой».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Ось так звільняли місця для голосування. У секторі «НУ-НС» через це зчинилися нові бійки.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат, «НУ-НС»: «Я ж мужчина, я вам не скажу, скільки і де у мене синяки. Але можу повторити: питання не в мені, хоча і в мені. Тому що там, де я стояв, жоден регіонал проголосувати не зміг».

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Наши депутаты действовали по обстановке в ответ на действия, которые были с другой стороны».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: У тому, що полізли голосувати на чужі місця, регіонали нічого антизаконного не бачать.

Владислав ЛУК'ЯНОВ, народний депутат, Партія регіонів: «Як депутат відсутній, не встигає, за нього колега може допомогти проголосувати. Ви бачили, як опозиція, так і коаліція - тут немає сенсації».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Та й помилуватися собою у гущі подій не проти.

Владислав ЗАБАРСЬКИЙ, народний депутат, Партія регіонів: «А я там у вас есть? Дадите видео? Поделитесь? Я для личного пользования».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: На цьому видовище не закінчиться. Опозиція обіцяє не здаватися. Чекають прибічників під Верховною Радою з 11 травня. Якщо не прийдуть, чекатиме доки люди посадять картоплю на городах та й прийдуть на допомогу. Хто заради дострокових виборів, хто проти згортання демократичних процесів в Україні. Коаліція теж чекає порядку. Президент їм пообіцяв.

Верховна Рада ухвалила бюджет-2010      вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 2

21:11:38-21:12:26(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Цей самий вівторок приніс Україні бюджет-2010. Досі вона жила за 1/12 в місяць від торішнього. Тривалість бюджетного процесу може претендувати на один з рекордів Гіннеса. Всього 10 хвилин на перше, друге читання і в цілому, попри атмосферу яєчно-димового шоу. Цифра, яка найбільше цікавить, - дефіцит - 5,3% ВВП. У гривнях це 57,7 мільярда. Водночас позичити уряд Азаров збирається більше 100 мільярдів, а отримати від приватизації більше 10. Це наводить експертів на думку, що реальний дефіцит буде більшим, а з молотка підуть великі об'єкти, такі як «Укртелеком». І цікавий момент, який цікавить багатьох. Уряд залишає за собою право коригувати обсяги деяких виплат. Яких саме - не уточнюється. А от виплата при народжені дитини буде затверджена окремою постановою.

Опозиція розгорнула арену бойових дій і в сесійній залі, і під стінами парламенту    вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 3

21:12:27-21:19:17(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Голосування за голосуванням коаліція у Верховній Раді проводила попри те, що опозиція розгорнула арену бойових дій і в сесійній залі, і на вулиці. По опозиції заздалегідь вдарив важковаговик із Росії. Володимир Путін до України прилетів під покровом ночі і посеред іншого розказав, що Юлія Тимошенко у бесідах раніше була не проти залишити на довше Чорноморський флот. Вона це заперечила, але Прем'єр Азаров тут же заговорив про записи розмови Путіна і Тимошенко. Опозиція згадує старі допомаранчеві часи. Її бійців - і вуличних, і парламентських, і навіть колишніх - викликають на допити. Вуличних і парламентських щодо вівторкових подій, а екс-урядовців Генпрокуратура просить пояснити особливості бюджетної політики Кабміну Тимошенко. Питання, чи зможе опозиція об'єднатися під натиском нової влади і чи здатні її об'єднати вже запропоновані гасла «Розпуск парламенту» або «Розірвання угод про флот». Зрештою чи доречне тут «але». Відповіді дасть 11 травня - час, який опозиція сама собі відвела для наступної спроби змінити хід історії. Спроба 27 квітня довела, що нова влада здатна стати на заваді і вуличній активності. Наскільки адекватними були дії міліції та опозиції - з'ясовувала Ірина Герасимова.

Микола ЗУБКОВ, учасник акції протесту: «Завжди для мене поїздка до столиці була святом. На цей раз вона обернулася не дуже такими веселими враженнями, оскільки я вже три доби практично не можу спати нормально і практично не сплю».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Харків'янин Микола Зубков цього вівторка побував у Києві біля Верховної Ради. Каже, стояв на мітингу, тримав прапор. За це отримав в обличчя газом.

Микола ЗУБКОВ, учасник акції протесту: «Він солодкаво-нудотний. Я не зрозумів спочатку, що це таке, бо такий запах різко з'явився. Але від нього почало нудити».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: А ці двоє чоловіків з патрульно-постової служби МВС. Вони теж побували у вівторок біля парламенту, а звідтіля одразу ж до лікарні. Кажуть, отримали травми під час сутичок, хоча кийка не діставали і газом нікого не труїли.

Анатолій МІНЕНКО, прапорщик міліції: «Ми здержували цей натовп. Вони мене прижали. Мене в спину притримували працівники міліції, а впереді натовп, і ушиб получився грудної клітки».

Дмитро ЗАВАДСЬКИЙ, молодший сержант міліції: «Як люди двигались на нас, то трохи по ногам пройшлися, то трохи була напухша нога, чуть-чуть красне».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Ні госпіталізовані патрульні, ні тих 4 десятки активістів об'єднання «Свобода», які поскаржилися на дії правоохоронців, до кінця не розумію, як намір провести мирний мітинг перетворився на локальні бійки. Адже починалося усе традиційно. Впритул до огорожі Верховної Ради по периметру ще з ночі розмістили палатки синього кольору прихильники харківських угод - активісти Партії регіонів. Вздовж вулиці Грушевського і прилеглих до неї вуличок висловити протест харківським угодам зібралися прихильники опозиції. Між першими і другими вишикувалися люди у формі. Мирною акція була недовго.

Микола ЗУБКОВ, учасник акції протесту: «Три шеренги, які стояли перед нами, а шеренга була - міліціонери, потім якісь переодягнені у цивільне і далі «Беркут». І ці в цивільному почали хапати наші прапори і цими древками штрикати у народ. Люди просто не зрозуміли, що таке, що відбувається».

Дмитро ЗАВАДСЬКИЙ, молодший сержант міліції: «Дуже велике скупчення людей, які намагалися прорватися через нашу цепочку до Верховної Ради і також до Партії регіонів».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Далі у хід пішли кийки, транспаранти, підручні предмети. Депутати від опозиції повиходили на вулицю і заявили: міліція отримала наказ бити мітингувальників.

Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, народний депутат, «НУ-НС»: «Некий майор Котенко, заступник командира полку патрульної служби штовхав людей кулаком і давав вказівки бити людей ногами».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Хто дав йому вказівку таку?

Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, народний депутат, «НУ-НС»: «Я не знаю, хто давав йому вказівку. Розберемося».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Першими розбиратися почали правоохоронні органи. Інформацією поділилися з журналістами.

Валерій ЛІТВІН, начальник департаменту карного розшуку МВС: «Мы же живем в цивилизованной стране и бить работников милиции - это просто неприлично».

Дмитро АНДРЕЄВ, керівник департаменту зв'язків з громадськістю МВС: «В результаті службової перевірки, можливого подальшого розслідування буде визначена правомірність або неправомірність дій працівників міліції. Якщо це будуть дії неправомірні, то, повірте, ми перші, хто про це скажемо. Але якщо з іншого боку будуть визначені дії по відношенню до працівників міліції неправомірні, відповідно ми так само вам проінформуємо».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: І для мітингувальника з кулаком, і для міліціонера з кийком українське законодавство передбачає покарання. Коментує події вівторка колишній міністр внутрішніх справ, який свого часу на мітингах побував по обидва боки барикад.

Юрій ЛУЦЕНКО, міністр внутрішніх справ (2005-2006, 2007-2010): «Кримінальний кодекс України передбачає статтю 342 «Опір представнику влади, працівникові правоохоронного органу» - до 3 років. Але є інша стаття 340 «Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів, демонстрацій» і вона передбачає також до 5 років».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Переглядачи відео подій під парламентом, екс-міністр побачив: правоохоронці спрацювали непрофесійно.

Юрій ЛУЦЕНКО, міністр внутрішніх справ (2005-2006, 2007-2010): «Людям явно немає місця. Там явна забагато демонстрантів для такої вузької вулички. Чому не відступити паралельному цьому строю на 10 кроків. Людей не допускають демонструвати свої сили, а отже люди захищають свої права. Звичайно, при цьому не можна звинувачувати міліціонерів, вони виконували неправильно поставлене службове завдання».

Ірина ГЕРАСИМОВА, 5 канал: Якщо правильно розпланувати площу для демонстрацій, кількість сутичок може бути мінімальною, - стверджує Юрій Луценко. А планувати, очевидно, доведеться тепер не раз. Опозиційні лідери під стінами парламенту пообіцяли своїм прихильникам: з цього мітингу вони розпочинають акцію під назвою «Я не продаю Україну» і триватиме вона доти, доки харківські угоди не скасують. Українці, якщо є на те свої причини, вміють бути невгамовними. Навіть ті, що зараз у лікарні, чи то мітингувальник, чи то міліціонер, готові хоч завтра знову з'явитися на цій же вулиці. Наскільки масовими будуть наступні акції, залежить від дій влади і кмітливості опозиційних лідерів. Останні ж ретельно розроблять стратегію і виписують мотивацію, щоб наступного разу зібрати якомога більше своїх прихильників.

Із ратифікацією угод про флот у Росії заговорили про модернізацію військової бази у Криму           вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 4

21:19:18-21:28:03(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Із ратифікацією угод про флот у Росії заговорили про модернізацію військової бази у Криму. Міністр оборони сусідньої країни заявив: отримав відповідне доручення від Президента Медведєва. У задумах російської влади не лише військове переоснащення, але й розвиток соціальної інфраструктури, причому на території всього Криму. Поки що немає офіційних підтверджень повідомленням ЗМІ про те, що в Севастополі Москва хоче розташувати французький вертольотоносець «Містраль». Це той, маючи який, як казали російські військові, вони перемогли б Грузію 2008 року удвічі швидше. Але і без цього наміри росіян змушують експертне середовище в Україні замислитися. Адже угоди, які пролонгували Янукович та Медведєв, обмежують Москву у праві на модернізацію. У них закладені механізми стримування нарощення російської військової присутності у регіоні. Кораблі, наприклад, можуть замінювати лише на такі самі за типом. Викликають запитання і наміри сторін стосовно маяків та інших об'єктів, які займає російський флот, що не прописано в жодних угодах. Попередня українська влада домагалася інвентаризації, і є чимало рішень українських судів про незаконність перебування росіян на низці об'єктів. Але ці та інші питання мало кого обходять в самому Криму. Протестувати особливо немає кому. Символічно, що цього тижня Президент звільнив адмірала Ігоря Тенюха, екс-командувача військово-морських сил України, послідовного противника Чорноморського флоту Росії у Криму. Щоправда, багато оглядачів скептичніші до російського флоту, який називають пам'ятником імперським фантазіям Москви та музеєм на воді. Стан справ у Севастополі вивчала Ольга Кошеленко.

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: У найвідомішій радянській антиутопії «Москва 2042» Володимир Войнович сатирично змалював майбутнє Радянського Союзу у середині ХХІ століття. До визначеної письменником дати країна не дожила. Але дата 2042 набула нового актуального звучання для спадку Радянського Союзу - Чорноморського флоту. Якщо раніше Севастополь із завмиранням серця розмірковував над тим, яким місто буде після 17-го року, коли російський флот мав залишити ці береги, тепер в умовах відносної стабільності настав час замислитися, якими місто і країна будуть за 32 роки. Севастопольці пригадують, що років із 10 тому кораблі у бухтах стояли щільно. Тепер причали світять дірками. Бойових суден Чорноморського флоту лишилося близько трьох десятків. І ще кілька десятків допоміжних. Після розподілу флоту у 97-му році самих підводних човнів Росії дісталося 14, нині лишилося 2. Один на ремонті, інший готується до списання після тривалого ремонту.

Павло ЛЯШУК, науковий співробітник Національного музею героїчної оборони та звільнення Севастополя: «Учитывая, что в соглашении написано, что он не будет модернизироваться совершенно, я не знаю во что превратятся корабли Черноморского флота, самый новый из которых постройки чуть ли не 70-х годов. То есть просто отмечается присутствие здесь России и флота как поддержка российской общины».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Угода від 97-го року передбачає механізм оновлення. Старі кораблі Чорноморського флоту можна замінювати на нові того ж самого типу та класу і лише після узгодження з українською стороною. Впродовж останніх 5 років українські та російські воєначальники консенсусу із цього приводу не знаходили. Не виключено - нове керівництво України буде більш поступливим. Цього тижня Президент Росії Дмитро Медведєв доручив головкому Збройних сил за місяць надати план розвитку бази у Севастополі. Чи збирається Росія переозброюватися і якою мірою, а чи й надалі продовжуватиме скорочення контингенту у межах військової реформи - у штабі Чорноморського флоту, звісно, не кажуть. Задекларована загальна тенденція посилення дружби і співробітництва.

Олександр КЛЕЦКОВ, командувач ЧФ РФ, віце-адмірал: «Позволит более расширить взаимодействие с руководством города, с руководством Автономной республики Крым и военное сотрудничество с военно-морскими силами Украины. Хотя и так на сегодняшний день мы сотрудничаем на хорошем уровне».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Теза про співробітництво на хорошому рівні із вуст віце-адмірала Клецкова скидається на бажане, але не дійсне. Відносини Чорноморського флоту та держави Україна останніми роками - це літопис дрібних конфліктів. Жодна вітчизняна інспекція так і не змогла побувати на орендованій росіянами території. Натомість орендарі не раз возили Севастополем бойові ракети, навіть не попереджаючи керівництво міста. Основна суперечка за так звані гідрографічні об'єкти: маяки, знаки, буї. Згідно з угодами, дві країни мали б використовувати їх спільно. Власність непомітно перетекла до росіян.

Валерій САРАТОВ, голова Севастопольської міськдержадміністрації: «Надо сейчас согласовать протоколы, как предупреждать о передвижении. Я думаю, что когда есть политическая воля, можно решить все вопросы. С гидрографическими объектами сложнее. Потому что сегодня эксплуатируют россияне, но все равно обсуждаем вопрос о том, чтобы Україна имела возможность размещения на тех же самых объектах своего оборудования».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: До всіх гострих питань, що їх мають розв'язати політики, простим севастопольцям байдуже. Того дня, коли Верховна Рада і Держдума ратифікували харківські угоди, тут зітхнули із полегшенням. Попередня влада, що обіцяла спровадити із міста флот у 2017 році, не спромоглася пояснити, що із Севастополем буде далі. Флот для міста не лише символ, а й робочі місця. На допоміжних посадах нині трудяться 20 тисяч севастопольців. Найпопулярніший тут туристичний бізнес - катати гостей бухтами, де стоять російські кораблі, і розповідати про героїчну історію міста. Українська частина флоту займає лише 500 метрів причали. Тоді як російська - 9 кілометрів. Велика севастопольська бухта - це традиційне місце стоянки флагмана Чорноморського флоту ракетного крейсера «Москва». Утім зо два тому він рушив на навчання до Індійського океану і сюди додому повернеться лише восени. Тож туристичний сезон 2010 мине без однієї з найбільших екскурсійних принад. Андрій Зенін - капітан ф катера. Каже, заманити відпочивальників до Севастополя в інший спосіб ані брудним морем, ані відсутністю інфраструктури практично неможливо.

Андрій ЗЕНІН, капітан прогулянкового катера: «Вот эти корабли, кстати, были в Грузии позапрошлым летом, когда происходил вооруженный конфликт. Они одни из первых, кто вышел из Севастополя в поддержку. И когда они возвращались уже обратно, крейсер «Москва» и все вот эти корабли, их встречали, был митинг, салют, фейерверк, как героев, как победителей встречал весь город».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Якщо умовний ворог нападе на наші південні рубежі, Чорноморський флот їх захистить, - міркує Андрій. Інший Севастополець Сергій Кулик - колишній співробітник міської адміністрації. Він неодноразово брав участь у переговорах по флоту. Каже: дотепер російська база лише відлякувала від міста потенційних інвесторів. Агресивна зовнішня політика Росії ставить під потенційний удар увесь регіон.

Сергій КУЛИК, директор центру «Носом»: «Якщо іноземна база, завжди існує напруженість у відносинах як між базою і країною перебування, так і можливими діями, назвемо так, супротивників тієї держави, якої є база. Я маю на увазі і ісламський тероризм, і ту ж Грузію, і так далі, які мають певне моральне право проводити свої акції уже на нашій території, незважаючи на те, що ми не знаходимося з ними в стані війни».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: На запитання, чому у Севастополі з роками стає дедалі більше російських громадян, є проста відповідь: російські військовослужбовці зароблять тут як за службу на іноземній базі. Виходить у кілька разів більше, аніж у колег з Військово-морських сил України. Звільнившись у запас, вони залюбки залишаються жити у Севастополі. І не почуваються тут наче у гостях.

Андрій ЗЕНІН, капітан прогулянкового катера: «У меня сосед - российский военный, мичман. Он доме себе построил в Севастополе. А тот, кто на наших Военно-морских силах - не очень получается пока».

Україна та Росія готують до підписання доленосні угоди           вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 5

21:28:04-21:36:21(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Бандера та Шухевич - не герої, Голодомор - не геноцид, можливе злиття «Газпрому» та «Нафтогазу», українсько-російське об'єднання в атомній енергетиці, спільне авіабудування, російська мова - друга державна. Виборці, які ніколи не голосували за Віктора Януковича, тепер не вірять у розповіді всюдисущих британських вчених про те, що більшість людських страхів та фобій ніколи не збуваються. Президент і його команда пройшлися цього тижня по всіх болючих мозолях помаранчевого електорату. Це помітила і західна преса. Канадська Globe and Mail зауважила очевидне запобігання українського Президента перед Москвою, коли він казав, що Голодомор не був геноцидом українського народу. Залишається лише здогадуватися, чи піде команда Януковича на скасування закону, за яким заперечення Голодомору визнається злочином. Поки уми національно стурбованих громадян в думах про питання гуманітарні, українсько-російське економічне співробітництво поглиблюється з кожним днем. Москва сформулювала пакет пропозицій, частину сторони обговорили на зустрічі Азарова-Путіна в Сочі. Український інтерес в російських ініціативах досліджував Олександр Аргат.

Олександр АРГАТ, 5 канал: Конструкторів та робітників заводу Антонова цього тижня свято. Зі злітної смуги в небо піднімається перший новітній літак моделі АН-158. година 45 хвилин над Київщиною, політ нормальний, м'яка посадка, пілоту у захваті.

Сергій ТРОШИН, політ: «Как птица летает. Легок в управлении, замечаний нету, традиционно наш антоновский стиль. Хороший самолет получился».

Олександр АРГАТ, 5 канал: До кінця року літак почне возити пасажирів. Так само як це вже роблять два лайнери попередньої моделі АН-148, які українські авіабудівники передали «Аеросвіту» протягом останнього року. У літаків цього сімейства, за оцінками експертів, велике майбутнє. Вже підписано контракти на сотні машин. Окрім Києва, розроблений у рекордні терміни українськими конструкторами 148-й почали збирати і у Воронежі. Північний сусід має неабиякі успіхи у військовому авіабудівництві. Натомість проекти в транспортній та пасажирській авіації росіян від часів розпаду СРСР були не надто вдалими. І сьогодні створений у Києві АН-148 вони збирають не без допомоги українських авіабудівників. Крило, елементи фюзеляжу та двигуни для Федерації виготовляють у Києві, Харкові та Запоріжжі. Втім у Кремлі давно мріють про те, щоб «Антонов» став саме російським брендом.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Російської Федерації: «Правом интеллектуальной собственности тоже фактически у ваших производителей находится. При необходимости можно все до последнего винтика перенести на территорию Российской Федерации».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Слова Володимира Путіна цілком можуть стати реальністю, якщо Україна погодиться підписати договір про співпрацю в авіаційній галузі, розроблену росіянами. Його проект потрапив до ЗМІ напередодні харківської зустрічі Президентів. Окрім загальних декларацій про співпрацю, він містить пункти, які передбачають передачу контрольного пакету акції «Антонова» Об'єднаній авіаційній корпорації, що перебуває у власності російського уряду, обрання керівника наглядової ради «Антонова» з-поміж росіян, завершення усіх процедур з об'єднання до 1 серпня цього року.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Також виробничо-маркетингова кооперація життєво необхідна в авіабудуванні. Комісія розгляне проекти спільного виробництва та реалізації на ринках третіх країн літаків АН-148, АН-124, АН-70, АН-140».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Яку позицію зайняла Україна стосовно пропозиції з'єднання «Антонова» з Об'єднаною авіаційною корпорацією - невідомо. Самі керівники авіаційних підприємств не втаємничені у хід переговорів. І лише декларують: співпраця повинна бути на паритетних засадах, і не вірять у можливість поглинання росіянами українського авіапрому. Утім навіть Президент не додає ясності. Мовляв, переговори тривають.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Знаходимося в стадії переговорів, а переговори - це такий процес, який повинен, як кажуть, закінчитись консенсусом. Зараз є інтереси двох сторін і дуже важливо, умовно кажучи, російська сторона захистила інтереси українські, а українська захистить російські інтереси. Тоді ми знайдемо спільне рішення».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Якщо перемовини підуть за російським сценарієм, як у Харкові, це буде просто здача вітчизняного авіапрому, - переконаний експерт з питань військово-промислового комплексу Микола Сунгуровський. Каже, нині у світі об'єднання - це те, що дає можливість збільшити виробництво та прибутки. Цим шляхом ідуть найбільші корпорації світу. Але уряди України та Росії ще у 1993 році уклали угоду про співпрацю в авіаційній сфері. Документ чинний і сьогодні, і в його рамках цілком можливе спільне виробництво літаків усього модельного ряду «Антонова». А ще, що пропонують росіяни сьогодні:

Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, експерт з питань ОПК центру Разумкова: «Это называется поглощение. Это форма, которая использовалась Объединенной компанией на российском рынке, для того чтобы поглощать компании, которые там были. Она практически в неизмененном виде предложена и здесь. То есть отдано на откуп опять же России. Это мне не хотелось бы. Вот такое непартнерское отношение, оно только настораживает, оно мешает».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Доступна широкому загалу стала й інша запропонована росіянами для підписання угода - про співпрацю у сфері енергетики. Відповідно до її положень, Росія прагне створити спільне підприємство для продажу газу в Україні, встановити контроль над українською ГТС та підземними сховищами газу, отримати гарантії недоторканності майна російських дочірніх підприємств на території України та повну незалежність від рішень українських судів, впливати на ціну за транзит нафти територією України, спільно з Україною експортувати українську електроенергію в треті країни, отримати монополію на постачання ядерного палива для українських реакторів, взяти участь у розробці родовища урану у Новокостянтинівці.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, експерт з питань енергетики: «В такому разі, не дай Бог, але в такому разі повністю вся економіка попадає під вплив, контроль і управління Російської Федерації».

Олександр АРГАТ, 5 канал: У такому разі російські підприємства отримають фактично статус недоторканних дипломатичних представництв. Росіяни зможуть впливати на ціни на «блакитне паливо» для населення, а отже на суспільні настрої. Визначатимуть вартість газу для українських підприємств, яка буде вищою, ніж для їхніх російських конкурентів. Загроза для економічної незалежності, на думку експерта з питань енергетики Богдана Соколовського, проглядається чи не в кожному пункті проекту угоди. Він навіть не припускає, що такий документ може бути підписаний. Питання співпраці України та Росії у сфері енергетики цього тижня обговорювали у Сочі Прем'єр-міністри двох держав. Після перемов Володимир Путін озвучив один із намірів, який має місце в оприлюдненому проекті угоди. Зокрема щодо об'єднання української та російської атомної енергетики. На додачу голова російського уряду здивував присутніх експромтом.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Російської Федерації: «И сделал еще одно предложение, на которым можно подумать. Мы говорили об интеграции в ядерной сфере, мы готовы тоже самое сделать в газовой. Предлагаю объединить «Газпром» и НАК Украины».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Микола Азаров ініціативу не підтримав, але погодився подумати над нею. Що розуміють під співпрацею з Росією у енергетичній сфері та авіабудуванні українські керманичі, стане зрозуміло найімовірніше лише 17 травня під час візиту до України Дмитра Медведєва. Тоді й будуть підписані усі договори, які нині готуються за зачиненими дверима. Угода, за висловом міністра закордонних справ, доленосні.

Весняний призов до української армії фінішував вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 6

21:36:22-21:43:39(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Весняний призов до армії фінішував. Україна вкотре відклала у довгу шухляду питання професійної армії і збільшила кількість призовників. У новому бюджеті Верховна Рада виділила на потреби війська не набагато більше, ніж торік. Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко стверджує: грошей не вистачить не те що на розвиток війська, а й на стабілізацію невтішної ситуації в армії. Стан справ вивчав Роман Сухан.

Роман СУХАН, 5 канал: Солдатами не народжуються, солдатами стають. Але останнім далеко не всі. Кількість придатних до служби цього року перевищує план набору. На 10 армійських місць претендують 12 юнаків. Теперішні призовники геть не такі, як ще були 10 років тому, - скаржаться у військкоматах. За останній час набагато зросла кількість хворих на туберкульоз, венеричні, психічні хвороби, шлункові розлади та інші недуги. Крім того, не влаштовує лікарів і рівень освіченості.

Володимир ЩУКІН, лікар-психіатр: «Дуже мало у нас тут буває призовників дійсно з високим рівнем інтелекту. Таке враження, що він від року до року все нижче і нижче. А те, що ми можемо побачити, це розумові відсталість і низький рівень знань про навколишній світ, про себе, про оточення».

Роман СУХАН, 5 канал: Загалом цієї весни виклику до призовної дільниці підлягали майже 380 тисяч юнаків. Із них більш як 60% отримали відстрочку через пільги: навчання в інституті, сімейні обставити чи ще одна з 30 причин, через яку не беруть до армії. Майже третину забракували через стан здоров'я. І лише із близько 8% придатних до служби військові призвали до армії 26 тисяч юнаків. Відтак на призовну дільницю потрапляють уже здебільшого ті, хто не проти служити.

Василь ЗГУРСЬКИЙ, призовник: «Чтобы это было по желанию, то да. Когда человек сам горит внутренним желанием служить. Потому что у меня такое было желание, но потом пропало в следствии этих событий последних. Некоторые друзья пришли с армии и так просто слышал, газеты читал. Не сильно понравилось».

Роман СУХАН, 5 канал: Цієї весни Василю Згурському знову поталанило. Юнак не приховує, що вже 3 роки поспіль «косить» від служби. Раніше, каже, було простіше - навчався коледжі. Тепер доводиться щоразу скаржитися на здоров'я.

Василь ЗГУРСЬКИЙ, призовник: «Прямо говорю, что сейчас нет у меня желания идти в армию. Все понимают, каждый раз отправляют на обследование. Пару разу куда-то сбежал, недообследовался до конца».

Роман СУХАН, 5 канал: Кіровоградський полк спецпризначення. Сюди беруть лише найкращих. Пори загальну кризу в українській армії, тут ще намагаються забезпечити повноцінну бойову підготовку.

Денис ПРИШНЯК, військовослужбовець за контрактом: «Пошел по рекомендации друзей, и честно говоря, не жалею об этом. В принципе, подготовка поразила тем, что никогда в жизни даже не ожидал, что научусь чему-то такому и не знал, что есть многие из таких вещей, которым научился здесь».

Роман СУХАН, 5 канал: Євген Орел теж у спецназі. Каже, в армії подобається. До елітної частини потрапив за призовом. Але залишитися після обов'язкової служби на контракт навіть тут, у спецназі, бажання немає.

Євген ОРЕЛ, військовослужбовець строкової служби: «Мало перспектив на данный момент у контрактников. Так как армия сейчас не спонсируется, то я не вижу смысла. Может, у некоторых есть смысл, но как-то я из города-миллионника, из Киева, то там больше возможностей, чем здесь остаться на контракт».

Віталій ПІКУЛІН, командир військової частини А-0680: «10-15% на даний час військовослужбовців служби за контрактом, у яких закінчується термін служби у цьому році, має сумнів щодо подальшого проходження служби. Але ми намагаємося, будемо сподіватися, що вони залишаться у нас в частині проходили службу».

Дмитро, військовослужбовець за контрактом: «Здавалося, що все класно буде. 40 годин, як у нормальних людей, робочий тиждень. Але перші півроку було взагалі дуже важко».

Роман СУХАН, 5 канал: Замість загальнообов'язкової військової служби Дмитро пішов у контрактники. Про військові будні розповідає не на камеру. Каже, контрактникам нині не солодко. Житло і харчі потрібно шукати за власний рахунок, а платять приблизно 1000 гривень на місяць.

Дмитро, військовослужбовець за контрактом: «Тоді, коли я йшов служити, було 900 гривень, але тоді й ціни були. А тепер 1100, але й ціни набагато вищі. В принципі, молодій людині на 1100 - це існування, а не життя. Те, що квартира ніколи не світить, це само собою. Якщо офіцерам не світить квартира, а контрактникам тим паче».

Роман СУХАН, 5 канал: Вони би хотіли зробити контрактну службу більш привабливою, але грошей ледве на зарплату вистачає, - скаржиться заступник начальника Генштабу. Фінансування на нову техніку та бойові навчання котрий рік поспіль практично відсутнє.

Володимир АРТЮХ, заступник начальника Генштабу ЗСУ: «Багато військовослужбовців, які сьогодні приймають рішення не на користь Збройним силам, звільняються, не укладають наступний контракт. Одна із причин - це те, що немає повноцінної бойової нормальної підготовки. Тобто вони займаються непритаманними для Збройних сил заходами по забезпеченню в тому числі. Всім відомі прибирання, забезпечення... кочегари чи в їдальні».

Роман СУХАН, 5 канал: Сьогодні до армії йдуть стільки ж контрактників, як її залишають. Відтак через високу плинність кадрів якість їхньої підготовки залишає бажати кращого, - каже військовий експерт Валентин Бадрак. Окрім того, згідно із соцопитуваннями, лише десята частина контрактників дійсно марять військовою кар'єрою. Решта через брак роботи перечікують в армії до кращих часів.

Валентин БАДРАК, директор центру дослідження армії: «Контрактна армія - це дуже добре. Професійна армія - це те, до чого ми маємо прагнути. Але нам треба не збочити цю ідею, треба не зробити так, щоб у нас була декларативна професійна армія. Бо це буде просто введення в оману суспільства, в оману самих себе і врешті-решт отримання армії, яка не спроможна буде реагувати на ті виклики і загрози, на які їй пропонується реагувати».

Роман СУХАН, 5 канал: За ухваленою у 2005 році програмою розвитку української армії, у 2010-го у війську мали бути лише контрактники. Нині ж програма провалилася. Військові невпевнено називають нову дату створення професійної армії - 2015 рік. Але поправляють: якщо фінансування буде на рівні 2,5-3% ВВП. А це у кілька разів більше, ніж тепер.

Детектив у Київському зоопарку    вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 7

21:43:40-21:49:01(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Детектив у Київському зоопарку. Загинув улюбленець киян слон Бой. Його називали найбільшим у Європі азійським слоном. Попередня версія смерті - отруєння. У зоопарку вказують на колишню адміністрацію закладу. Зелені - на земельні оборудки нинішньої, жертвою яких начебто і стала тварина. У Київському зоопарку за останній час це вже не перша смерть. Тут загинула жирафа, білогрудий ведмідь, броненосець, амурський тигр, 13 водоплавних птахів, самець зебри, важко травмована самка зебри і в невідомому напрямку зник кінь Пржевальського. З подробицями Анна Мірошниченко.

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Символ Київського зоопарку слон на ім'я Бой, найбільший у Європі. У столичному звіринці він із 82 року. Цьогоріч йому виповнилося 40, щоправда, тепер це відео не безпідставно назвати архівним.

Світлана БЕРЗІНА, директор Київського зоопарку: «Я прошу прощения, я очень волнуюсь, у нас сегодня несчастье, трагедия в Киевском зоопарке - у нас скоропостижно скончался слон Бой».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Слон помер раптово. Його серце зупинилося за лічені секунди. У зоопарку заявили: тварину отруїли. Навіть здогадуються, хто це зробив. Кажуть, винні - звільнені свого часу працівники зоосаду.

Андрій МАРУНЧИН, ветеринарний лікар Київського зоопарку: «Он умер с явлениями острой интоксикации и сердечно-легочной недостаточности в одну секунду. Самое опасное - мы в вольере сегодня нашли вареные яйца, которые ему кто-то вечером набросал».

Світлана БЕРЗІНА, директор Київського зоопарку: «Слона действительно отравили. И на сайте инициативной группы «Спасение Киевского зоопарка» информация о смерти слона появилась, еще раз подчеркиваю, до того, как перестало биться его сердце».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Кирило Трантін - колишній працівник зоопарку, нині член ініціативної групи його порятунку. Усі звинувачення відкидає. Ніхто слона не труїв, у нього стався інсульт.

Кирило ТРАНТІН, член ініціативної групи порятунку Київського зоопарку: «Он голодный, он сидит практически на голодном пайке. Они брали яблоки, которые он очень любил, буряк раскидывали по разным углам, был нанят определенный человек, который все это делал, и он бегал. Вроде бы для того, чтобы его поддерживать в нормальном состоянии. Но я считаю, что это привело к тому, что его сердце активно очень работало, сердечко уже было подорвано и он получил инсульт».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Нинішні працівники зоопарку не мовчать. Цього ж дня вони вийшли з плакатами під стіну зоопарку - мітингують.

Дівчина: «Це терористична атака, рейдерське атака спрямована на знищення зоопарку. Вони ведуть інформаційну війну проти зоопарку. І вони погрожували ще восени минулого року отруїти всіх тварин».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Під стінами КМДА зоозахисники влаштували жалобну акцію - вшановують слона і не тільки. Усіх тварин, які останнім часом померли у зоопарку. Кажуть, їх нестало через людське недбальство.

Жінка: «Это погибшие за последний месяц животные. Жираф, может, чуть-чуть раньше погиб. Вы знаете, причины разные. Зебра, например, при очень странных обстоятельствах сломала шею себе. Слон - мы считаем, что он умен из-за просто сквернейших условий содержания. Вот на соседнем плакате место зимовки слона. Вот как слон выглядел не так давно. Что нужно сделать, чтобы довести такое животное до такого состояния - саамы можете понять».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: У Харківському зоопарку, де мешкає пара слонів, новину про смерть Боя сприйняли близько до серця. Переконують треба ретельно розслідувати цю трагедію, щоби ні в кого не було запитань.

Сергій ГРИГОР'ЄР, директор Харківського зоопарку: «Понятно, что это не предельный возраст. Он мог бы еще лет 15-20 прожить по общемировым меркам. Но как вы знаете, и в человеческом обществе бывает, что человек и в 30-40 лет погибает. Поэтому особенно важно дождаться результатов экспертизы лабораторных исследований».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Кілька днів тому на потреби науки до музею кафедри анатомії столичний зоопарк передав індійського слона. Навколо його загибелі скандали, плітки, звинувачення. І поки що причина його смерті офіційно не оголошена. У колекції саме цього музею слон буде далеко не першим експонатом із столичного зоопарку. Ось цей носоріг звідти. І цей кулан теж із Київського зоопарку. Олег Мельник - один із тих науковців, хто був присутній при розтині слона Боя. Дивується заявам про те, що тварину морили голодом.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедри анатомії Київського аграрного університету: «Він, як кажуть, був в міру вгодований, не жирний і не худий. Так що жирові відкладення були. Якби його морили голодом, то там би жирових відкладень не було».

Анна МІРОШНИЧЕНКО, 5 канал: Свої висновки, чому помер слон, на кафедрі анатомії зробили, але розповідати не хочуть. Кажуть, всі питання до керівництва зоопарку. Воно ж після трагедії зачинило двері для журналістів.

В Україні відзначили першотравень          вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

02.05.2010 20:00:00

Сюжет № 8

21:49:02-21:51:08(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Вихідний, ліс, шашлик - найактуальніше гасло нинішніх свят. Першотравень, який у мешканців пострадянського простору плавно перетікає у 9 травня, незалежно від кількості офіційний вихідних, стартував. В Україні його відзначили, як і в світі, і політичними демонстраціями. У Києві - на підтримку нової влади, організовані профспілками та лівими, і проти будь-якої влади, організовані анархістами. У Луганську майоріли плакати із Сталіним. У Черкасах свободівці захищали Бандеру. У Сімферополі регіонали та проросійські організації вимагали позбавити Бандеру і Шухевича звання Героя. Але окрім традиційного «Мир. Труд. Май» і звичного для Криму «Росія», на плакатах можна було побачити гасла на кшталт «Купи слона» - так розважалися флеш-мобери. Напевно, найяскравіші кадри світового першотравня - це грецькі та німецькі демонстрації в Афінах охоплених кризою та протестами ще з зими. Мітингарі проривалися до Мінфіну. Ліві та профспілки проти допомоги МВФ та Євросоюзу, оскільки вона зобов'язує Грецію до різкого скорочення соціальних виплат, збільшення робочого дня та інших вкрай непопулярних кроків. Протести протестами, але обсяги допомоги в неділю були затверджені. І без неї на Афіни чекає дефолт. Грецькі демонстрації поліція розганяла сльозогінним газом. Плакали від нього і німецькі неонацисти, які в ніч на перше, так звану Вальпургієву ніч, коли за повір'ями на шабаш збираються сили потойбіччя, палили вогнища у центрі Гамбурга і кидалися в поліцію камінням. Галицьку альтернативу першотравня вже третій рік демонструє Львів. Вулицями українського П'ємонту у ці дні гуляють мачо взірця ХХ століття, які гомонять батярським сленгом - так званою львівською гварою. Батярське караоке, батярський тир та фотостудія до послуг львів'ян та гостей міста. Щоправда, хто такий батяр - негаличанину пояснити складно. Та й чи варто?

ТРК Україна випуск 19:00

Парламент в один день за считанные минуты принял бюджет-2010 и ратифицировал харьковские договоренности        вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

02.05.2010 15:30:14

Сюжет №1

19:00:11-19:06:52 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Эта неделя выдалась как никогда насыщенной событиями. Парламент в один день за считанные минуты принял бюджет-2010 и ратифицировал харьковские договоренности в условиях противостояния как возле Верховной Рады, так и внутри - между депутатами. Решение оппозиция намерена оспаривать в международных судах, пригрозила массовым восстанием народа, настаивает на досрочных парламентских выборах и импичменте президента Януковича. О развитии событий этой недели - Нелли Ковальская.

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Даже бывалые от удивления пооткрывали рты. Такого стены парламента не видели за всю историю украинской независимости. О том, что будет горячо, в околопарламентских кругах поговаривали давно. Сначала в ход пошло проверенное оружие оппозиции - куриные яйца. Дальше - как в любом приличном боевике: кулаки, разбитые носы и дымовые шашки. Когда дым улегся, начали искать виноватых. Правда, так и не нашли. Ответственность на себя не взяла ни та, ни другая сторона.

Владимир МАКЕЕНКО, народный депутат, фракция Партии регионов: «Це зробили представники опозиції так звані».

Владимир ПОЛОХАЛО, народный депутат, фракция БЮТ: «Партія регіонів».

Корреспондент: «А вони кажуть, що це ви зробили?»

Владимир ПОЛОХАЛО, народный депутат, фракция БЮТ: «Ну що, ви не бачите, що вони роблять?»

Владимир АРЬЕВ, народный депутат, фракция «НУ-НС»: «Від сьогоднішнього дня, я думаю, що Україна змінилася, і Україна повстала».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Разбор парламентских полетов перепоручили правоохранителям. За дело уже взялись в милиции и прокуратуре.

Валерий ЛИТВИН, начальник департамента уголовного розыска: «Есть люди, которые занимаются этим, в том числе, я думаю, что работники СБУ, и, я думаю, в течении десяти дней они должны дать правовую оценку».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Вернутся в пропахший дымом зал нардепы только 11 мая. В оппозиции утверждают: праздники используют для того, чтобы поднять народ.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Я з завтрашнього дня вирушаю до регіонів, де ми будемо піднімати людей».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Впрочем, народ съехался в Киев и без специального приглашения. Около 10-ти тысяч человек окружили Раду плотным кольцом еще до приезда депутатов. Тысяча людей под стягами Партии регионов - для того, чтобы поддержать власть.

Участница митинга: «Я за Азарова, за Януковича, они начинают работать, Україна начинает подыматься, жить».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Остальные, по разным данным, от шести до восьми тысяч - за оппозицию. Настроение с этой стороны баррикад более чем решительное. Украинская манера принятия решений произвела фурор во всем мире. Драка отечественных народных избранников - в эфире всех мировых каналов и на первых полосах самых влиятельных газет, начиная от американской «New York Times», заканчивая испанской «El Pais». Не в стороне и россияне: премьер Владимир Путин, встречаясь в шестой раз за последний месяц с украинским коллегой, не скрывает ликования.

Владимир ПУТИН, премьер-министр Российской Федерации: «И как бы бурно у вас не проходило принятие тех или иных решений, то, что вам удается их доводить до конца, это самый яркий сигнал того, что наступает период стабилизации в Украине».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Внутри страны настроение куда менее оптимистичное. Налаживание отношений с восточными соседями оппозиционеры представляют себе в мрачном свете. Мол, продленный договор аренды для Черноморского флота - первая ласточка в чреде сомнительных, с точки зрения прозападных партий, решений.

Вячеслав КИРИЛЕНКО, народный депутат, фракция «НУ-НС»: «За флотом буде газотранспортна система, це я впевнений на 100%, на жаль, після газотранспортної системи буде авіація, потім - всі стратегічні підприємства. А потім не буде можливості зранку прокидатися в країні Україна».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Эта неделя кроме прочего ознаменовалась и громкими заявлениями в Кабинете министров. Ратифицировав резонансное соглашение о базировании в Крыму российского флота, министры взялись наводить порядок внутри страны. Первый шаг - критика предшественников.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «В цілому дії попереднього уряду спричинили державі збитки розміром сто мільярдів гривень. І колишня прем'єр-міністр, а також посадові особи мають понести кримінальну відповідальність за це».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: А вот кто сделке между Украиной и Россией радуется, так это левые силы. Традиционное празднование Первомая не обошлось без лозунгов в поддержку ратификации соглашения. Но больше демонстранты думали о том, что ближе к телу.

Мир, труд, май! Когда-то в первые дни главного весеннего месяца народ боролся за высокие идеалы: солидарность, сплоченность и единство. Теперь все прозаичнее: люди требуют минимальных гарантий повышения зарплат и своевременной выплаты пенсий.

«Запропонований проект закону про державний бюджет України на 2010 рік...»

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Тихонько, под шумок да дым от шашек и почти незаметно для страны депутаты приняли еще одно судьбоносное решение. В конце апреля наконец принят в целом госбюджет. Правда, официально презентовали документ только 30 числа.

Федор ЯРОШЕНКО, министр финансов Украины: «Бюджет розвитку і соціального захисту у результаті спільних зусиль президента України, Верховної Ради...»

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Бюджет-2010 социальный как никогда. Около 92% бюджетных расходов приходится на социалку, и только 8% - на развитие. Смета сулит украинцам повышение минимальных зарплат, около миллиарда сверх прошлогодней нормы кинут на увеличение пенсий, 10 дополнительных миллиардов получит сфера образования, около четырех с половиной - медицина. Специалисты говорят: по макроэкономическим показателям бюджет стал недостижим. Но большую часть денег правительство намерено привлечь за счет повышения существующих налогов и введения новых.

Ирина ЩЕРБИНА, генеральный директор Института бюджета и социально-экономических исследований: «Разом з збільшенням акцизів десь в 15 разів збільшується сплата за водокористування. Це означає, що, скажімо, для галузі з виробництва пива та інших безалкогольних напоїв це може суттєво підвищити собівартість продукції, зменшити її привабливість, і, відповідно, це може мати якраз негативний наслідок для бюджету, а не позитивний, як на це сподівається уряд».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Правда, не все нюансы отношений между властью и народом кроются в бюджете. Недавно в парламенте был зарегистрирован еще один законопроект, который «регионалы» начали разрабатывать еще до президентских выборов. Речь идет о Трудовом кодексе. Если депутаты поддержат документ, рабочая неделя для простых трудяг может растянуться с 40 до 48-ми часов, а для наемных сотрудников время работы и вовсе не будет лимитироваться. В профсоюзах уже негодуют: к Европе Украину этот шаг, конечно, приблизит, но очередную бурю народного гнева поднимет, без сомнений.

Бурю эмоций вызвало продление пребывания Черноморского флота в обмен на снижение цены на газ             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

02.05.2010 15:30:14

Сюжет №2

19:06:53-19:12:22 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Бурю эмоций вызвало продление пребывания Черноморского флота в обмен на снижение цены на газ. Такой контракт правительство называет выгодным. Оппозиция твердит, что это угроза территориальной целостности и национальной безопасности, в то время как большинство севастопольцев - за. Оправдан ли страх потерять Севастополь? О настроениях украинцев - Сергей Карпий.

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Юра - капитан яхты. Штурвалом он уже пятый сезон показывает туристам боевую мощь России.

Юрий СКОРОПАДСКИЙ, капитан яхты: «Вот 810-й, «Сметливый» крейсер, он ведет оборонительную деятельность под водой и на воде, и в воздухе».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Сам флот представлен и обслуживающими суднами - нужна подзарядка, ремонт да заправка, размагничивание корабля, и они готовы придти на помощь. Капитан яхты говорит: от навигации до вооружения флот почти обеспечен по последнему слову техники, которая позволяет нанести удар в любую точку Черного моря не покидая бухты. Чуть дальше - украинский флот: только несколько кораблей, остальные - либо на ремонте, либо в дальнем плавании. В том, что из-за кораблей городу может угрожать опасность, Юрий сомневается: напасть на такие никто не рискнет, а потому харьковские договоренности приветствует. Думает, морской завод заработает, как прежде. За присутствие флота, по данным городской власти, - 90% севастопольцев. Мария - одна из них.

Мария АНАНЧЕНКО, жительница Севастополя: «Семьи основаны здесь. Что, куда деваться людям? Куда, что, разъезжаться в Россию?»

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Остальные 10%, которые против, встретить тяжело. Присутствие военных другого государства недопустимо, считает жительница Литвы Броня. В пример ставит свою страну.

Броня, жительница Литвы: «Мы строим свою жизнь, как хотим, независимо ни от чего. Если что надо, чего не имеем - покупаем».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Военно-морской флот России представлен базами и портами, десять из которых находится на севере страны, шесть - у выхода в Тихий океан, на Черном море - две базы, одна из которых находится в Севастополе, пять - у Балтийского моря, и три флотилии - в Каспийском. Также в распоряжении ВМФ России остались базы в Камрани и Тартусе, а также испытательный пункт базирования на озере Иссык-Куль в Киргизии, три узла связи - в Беларуси, Бишкек в Киргизии и Гавана на Кубе.

Владимир КИПЕНЬ, директор Донецкого института социологических исследований и политического анализа: «Крим за ці 20 років незалежності України залишався найбільш неукраїнською територією не інтегрованою в державу Україну. Утвердження такого варіанту договору дає можливість, власне, де-факто Крим зробити повністю російським».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: То, что украинцам приходится мириться с российской базой - результат двух противоречивых указов Кравчука и Ельцина. После передела флота, по словам севастопольского историка, Украине досталось лишь 20% его состава. Сейчас надо думать о безопасности.

Вадим ХАНАЕВ, историк: «Здесь находится шесть государств. По крайней мере у одного из них очень мощная военно-морская группировка - это Турция. И, соответственно, речь идет не о контроле, а о балансе сил в Черном море».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Пребывание ВМФ еще как минимум 25 лет Севастополю только на руку - считают в горсовете. Для моряков и их семей россияне строят больницы, школы, жилье. Все это достанется Украине. Работа уже есть.

Валерий САРАТОВ, глава Севастопольского горсовета: «Сегодня на предприятиях, связанных с Черноморским флотом, работает около восьми тысяч севастопольцев - граждан Украины, имеющих украинский паспорт».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: От России город также получает львиную долю денег за аренду и на развитие. Схемы две. Первая: бюджет России переводит закрепленную договоренностями сумму бюджету Украины, после деньги поступают в казну города. Так в 2003-м Севастополь получил 32 миллиона гривен, в 2004-м - около 63-х, в 2005-м - 60, и все последующие годы, включительно до 2009-го - по сто миллионов гривен. Вторая схема - это когда финансирование бюджета Севастополя идет напрямую от России, согласно межправительственным соглашениям. В 2005-м город получил 25,5 миллионов гривен, в 2006-м - 14, в 2007-м - около 15-ти, а в 2008-м и 9-м - около 21 и 28-ми соответственно. Три с половиной тысячи гектар - столько крымской территории занимает база ВМФ. В этом районе у Казачьей бухты строятся дома военным офицерам. Там же их часть.

Анатолий ФЕСЕНКО, начальник участка строительного управления ЧФ: «В этом году в мае месяце планируется заселение дома на 105 квартир».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Здесь будут еще 30 пятиэтажек. Подрядчик - украинский. Нина Алексеевна с Дальнего Востока. Она и муж, как и большинство россиян, ставших украинцами, думает, что:

Нина Алексеевна, жительница Севастополя: «Если будет российский флот здесь еще надолго - значит и надежность как-то, и стабильность, и как-то спокойствие на душе».

Александр БОЛТЯН, голова общественной организации: «Він не потрібен. Він просто займає такі великі ділянки землі і споруди, які можна ефективно використовувати».

Юрий ЛУЖКОВ, мэр Москвы: «Отвоевала Крым, отвоевала Севастополь, и сейчас мы по пьяни одним росчерком пера взяли и отдали Крым и Севастополь».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Есть и другие поводы задуматься о безопасности.

Владимир КИПЕНЬ, директор Донецкого института социологических исследований и политического анализа: «Росія підім'яла під себе Україну, що тепер українська зовнішня політика іде чітко в фарватері Росії».

Дмитрий БЕЛОЦЕРКОВЕЦ, член общественной организации: «Если не соблюдается конституция, то, соответственно, и не соблюдается национальная безопасность по многим вопросам».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Россия уже хочет выйти за рамки газовых договоренностей и заключить дополнительные. Президент Медведев поручил министру обороны заняться развитием ВМФ Севастополя. То есть, в городе построят базы отдыха, где будут оздоравливаться российские военные, при том, что аренда земельных участков противоречит закону Украины. К чему такое оперативное освоение Севастополя, и что последует вслед за этим, остается только догадываться. Благодаря географическому расположению, так уже исторически сложилось, что Крымский полуостров - территория стратегического значения. Присутствие здесь военно-морских баз означает контроль не только одного черноморского бассейна, за что, в принципе, Россия и согласилась платить Украине. Однако, какую цену на самом деле наша страна заплатит за такую щедрость, и действительно ли Черноморский флот Российской Федерации не окажется угрозой территориальной целостности нашей страны - вопросы, которые пока так и остаются открыты.

Охота на ведьм         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

02.05.2010 15:30:14

Сюжет №3

19:12:23-19:16:46 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Охота на ведьм. Парламент, еще два года назад легализовавший профессии астролога, экстрасенса, хироманта, теперь снова хочет их запретить. Законопроект уже подан на рассмотрение Верховной Радой. Предсказатели судьбы теперь угрожают депутатам порчей. В мистически-правовой проблеме разбирался Максим Савченко.

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: То ли от недостатка интуиции, то ли просто от излишнего любопытства, Оксана ходит к гадалкам регулярно. На картах ей подсказывают, как поступить и в делах личных, и в бизнесе.

Оксана ШЕЛЕСТОВА, клиент гадалок: «Какая-то подсказка, она все равно помогает и помогает обрести уверенность. Толчок для себя, в первую очередь».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: На третьем этаже в скудно обставленной квартире сегодня ее ждет гадалка Наталия.

Наталья ОМЕЛЬЧЕНКО, гадалка: «Гадаю на картах таро, гадаю на рунах и гадаю на обычных картах».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: На столе и на полках - книги хэнд-мэйд. Это дополнительный заработок. Инкрустированное Евангелие, рядом Библия и карты таро. Законом это не запрещается, разве что только Божьим. Но разрешенное самим государством гадание теперь снова на грани запрета. Сама Наталия, правда, уверена: эта шумиха только для прессы, не примут депутаты такой закон - карты сказали.

Наталья ОМЕЛЬЧЕНКО, гадалка: «У нас в правительстве люди умные, и они ни в коем случае не примут этот законопроект».

Корреспондент: «Карты говорят?»

Наталья ОМЕЛЬЧЕНКО, гадалка: «Карты говорят - нет, не примут».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Для приема посетителей Наталия зажигает черные ритуальные свечи. Ничего магического, так - скорее Інтерьерно. Из ее рук карты ловко падают на стол. Кажется, совсем хаотично, но это и есть комбинация знаков и символов. В общих чертах, у Оксаны все будет хорошо. Девушка поверила.

Оксана ШЕЛЕСТОВА, клиент гадалок: «Нельзя сказать, что все сбудется сто процентов, да? Но в любом случае, 80% из того, что мне говорили, оно сбывалось».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Это что-то из запредельного. Чудо, проще говоря. Его даже церковь не отрицает. То есть, самой возможности. Но насчет магии у нее все категорично.

Георгий ГУЛЯЕВ, протоиерей: «Чудо происходит в нашей жизни, чудо происходит в храме Божьем, чудо происходит и от верующего человека. Единственное, опять же, заблуждение, что если чудо, то значит, это хорошо».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Но дар предвидеть, скорее всего, от лукавого - считает церковь. И заканчивается это все печально, - говорит священник по собственному опыту.

Георгий ГУЛЯЕВ, протоиерей: «Половина тех, кто первый раз приходит к нам на исповедь, это люди от экстрасенса».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Сейчас, похоже, тот редкий случай, когда едины и государство, и церковь. Депутатам не по себе, что в госреестре рядом с медиками и финансистами, например, на равных правах гадалки и экстрасенсы. На народных целителей, кстати, этот запрет распространяться не будет.

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат Украины: «Эти люди - ворожки и хироманты - будут претендовать на пенсионное обеспечение - раз, на записи в трудовых книжках - два. Ну и самое страшное, что через год существования, год у нас заканчивается в этом году, они имеют право придти к министру науки и образования Табачнику или в правительство и поставить вопрос о создании государственного вуза по подготовке этих специальностей».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Скоро они еще объединяться в профсоюзы, - предупреждают депутаты. На государственном уровне, например, астрологи теперь действительно сами себя защищают.

Елена КАЛАНТАРОВА, глава Академии профессиональной астрологии: «Астрология - это научное знание, и, пожалуйста, если есть необходимость, это возможно нужно устроить экспертизу, мы это докажем, причем публично. Что значит научное знание? - это значит есть повторяемость опыта, и значит эти знания получены эмпирическим путем исследований».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Особо возмущенные гадалки используют даже профессиональные рычаги давления и угрожают законотворцам.

Евгений ЦАРЬКОВ, народный депутат Украины: «Подходила там озабоченная ворожка, обещала лишить главного у мужчины - это мужской силы. Я скажу, не подтвердилось».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Но депутаты, - говорят гадалки, - даже не знают, с чем имеют дело. Для того, чтобы наслать порчу, достаточно иметь фотографию.

Ангелина, экстрасенс-парапсихолог: «Для того, чтобы наслать порчу, не обязательно приходить под стены Верховной Рады. Расстояние здесь не имеет никакого значения абсолютно, тем более, информация об этих депутатах очень доступна».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Но если закон будет принят, гадалки уже нашли выход. Чтобы работать официально, некоторые решили пойти на компромисс с законом.

Ангелина, экстрасенс-парапсихолог: «Я знаю некоторых людей, которые, допустим, собираются получать официальное образование по психологии и работать как психологи-консультанты, но соответственно, как бы, может быть, с оказанием еще дополнительных услуг».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Запретить гадалок и астрологов - тех, кто существует тысячи лет, - скорее всего, не получится. И даже депутаты это признают: они будут, только в подполье, и клиентов у них ничуть не поубавиться.

Наталья ОМЕЛЬЧЕНКО, гадалка: «Это то же самое, что запретить «Сказку о рыбаке и рыбке», допустим. Запретить людям верить в чудо, запретить людям верить в волшебство».

Насилие в детских садах      вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

02.05.2010 15:30:14

Сюжет №4

19:16:47-19:22:11 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Насилие в детских садах. Конфликты между родителями и воспитателями все чаще доходят до рукоприкладство. В Донецкой области наставницу детского сада жестоко избили на глазах у детей. Родители утверждают: педагог издевалась над ребенком. Подобные случаи уже заставили мир задуматься о безопасности будущего поколения. Что для этого делает Україна, выяснял Сергей Зленко.

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Удар - как аргумент в споре. Работники дошкольных учреждений обеспокоены - с экранов телевизоров в реальную жизнь шагнуло насилие и рукоприкладство. Избиение воспитателя родителями становится привычным явлением. Этот день воспитательница Юна Григорьевна запомнит на всю жизнь. Закончился он для нее сотрясением мозга и синяками. Когда в группе осталось лишь двое детей, к ней пришла одна из мам. Педагог утверждает: женщина была неприветлива. Ее ранее просили поработать с сыном - Бориска агрессивно вел себя со сверстниками. Но разговора с матерью не получилось. Пытаясь уйти от конфликта, воспитательница внезапно почувствовала удар в шею. Нам удалось по телефону связаться со Снежаной - той самой мамой, участницей конфликта.

Мать: «Я защищала своего ребенка».

Корреспондент: «Его кто-то обижал?»

Мать: «Да. Воспитательница неадекватно себя вела по отношению к ребенку».

Корреспондент: «Она била его или просто морально как-то?»

Мать: «Ну, она морально как бы, обзывала его словами плохими, там...»

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В районе нам сказали: спор между мамой и воспитательницей расследуется в служебном порядке. Поэтому выводы делать рано.

«Это еще неизвестно, что случилось. Свидетелей не было, и разговоры под большим вопросом на эту тему, потому что это могут быть домыслы самого воспитателя. Она один на один была с родителями».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Юна Игнашкина водит дочурку в этот садик уже три года. Говорит: претензий к учреждению у них нет.

Корреспондент: «Лерочка, как тебе в садике?»

Валерия ИГНАШКИНА, воспитанница детского сада: «Нормально».

Корреспондент: «Какие у тебя воспитательницы? Какие они, добрые или кричат часто на вас?»

Валерия ИГНАШКИНА, воспитанница детского сада: «Добрые».

Мама Валерии: «Своему воспитателю мы доверяем».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Другие мамы обеспокоены случившимся. Считают: детский сад нуждается в усиленной охране.

Мама: «Страшно, конечно, потому что нет охраны. Страшно».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В городском управлении образования настаивают: нет смысла охраной ограждать педагогический коллектив от родителей, важно другое - где искать управу на буйных мам и пап.

Валентин ЛАКТИОНОВ, начальник управления образования Донецкого горсовета: «К сожалению, дошкольные учреждения остались один на один с этой проблемой. Если раньше школа могла обратиться в производственный коллектив о том, что папа или мама ведут себя в семье неадекватно, что воспитывают ребенка в духе агрессии, то сегодня этому коллективу, а точнее руководителю коллектива дела до этого нет».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: По факту происшествия милиция возбуждать уголовное дело не стала. Вышедшей из равновесия матери грозит административная ответственность. Тем временем, Інтернет изобилует сценами насилия над детьми. Многие случаи сняты камерами скрытого наблюдения. К примеру, эта няня бьет ребенка, пока родителей нет дома. В Одессе попытка обезопасить детей с помощью электронной системы контроля и видеонаблюдения обернулась скандалом. Дети заполнили анкеты, а в них - личные данные, которые теперь в руках извращенцев, - заявили депутаты горсовета и лидер одной из общественных организаций. Они утверждают: технический директор компании по монтажу системы безопасности и руководитель портала сексуальных извращений, зарегистрированного в Інтернете, - одно лицо.

Дмитрий ГОЛУБОВ, лидер общественной организации: «На сервере господина Иренкова находится многолисленное число сайтов, среди которых есть сайты гей-клубов, сайты с детской порнографией».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Артем Иренков все назвал ложью. Утверждает: его юристы готовят иск в суд.

Артем ИРЕНКОВ, технический директор компании: «Эти заявления, конечно же, перешли всякие границы, вот о моем причастии к ресурсам каким-то порнографическим и прочее. Мне ничего не остается делать, как подавать в суд».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Родители, узнав о скандале, тут же вспомнили, что оплатила установку системы безопасности в школах американская компания.

Анна ЖИТОВА, мама школьника: «Меня возмутило то, что когда я захотела узнать поподробней, что это такое, я захотела ознакомиться с документами этой компании, я захотела узнать, зачем требуются медицинские данные ребенка, почему американская компания собирает данные на микрочип».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Но при этом никто не отрицает - система работает, и в учебное заведение перестали ходить посторонние. Власти назвали скандал пиаром молодых политиков.

Наталья САВЕЛЬЕВА, начальник городского управления образования: «У нас есть документ о регистрации этой компании в Украине. Когда у противников заканчиваются разумные аргументы, то, наверно, тогда в ход идут такие вот грязные технологии».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Подобные системы безопасности намерены установить во всех учебных заведениях Одессы. Насколько правдиво обвинение в сексуальной подоплеке компании - решит суд. Всерьез задуматься о защите детей от насилия Китай заставила новость о том, что в городе Тай-Син на детский сад напал мужчина, вооруженный ножом. Пострадали 28 малышей. Большинству раненных всего четыре года.

Бабушка пострадавшего ребенка: «Мой внук в критическом состоянии, и еще четыре малыша. Но врачи никаких прогнозов не дают. Знают правду, но не говорят».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Это третий случай за месяц, когда в Поднебесной нападают на детей. Китайское правосудие в таких случаях бескомпромиссно. Мужчину, который до этого в марте зарезал восьмерых школьников, уже казнили.

Нужны ли сегодня Украине свободные экономические зоны?             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

02.05.2010 15:30:14

Сюжет №5

19:22:12-19:26:38 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Нужны ли сегодня Украине свободные экономические зоны? После не самого удачного опыта на рубеже тысячелетий мы сейчас вновь возвращаемся к этому вопросу. Аналитики такие специальные зоны, где действуют налоговые и таможенные льготы, называют тем инструментом, который может как способствовать положительным переменам, так и нанести колоссальный вред. Все за и против обсуждали участники восьмых публичных дебатов, организованных фондом Рината Ахметова «Эффективное управление».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Сегодня в мире более трех тысяч специальных экономических зон. Только в соседней Польше их 14. У нас - ни одной. Созданные в середине 90-х, все СЭЗы исчезли с территории Украины в 2005-м, когда власти посчитали их малоэффективными.

«Свободной или специальной экономической зоной называют территорию страны, на которой действует более либеральные законы, предоставляя предприятиям налоговые, таможенные, финансовые или административные льготы».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но именно налоговые и таможенные преференции и использовались незаконно. Ущерб государству был нанесен из-за ухода компаний от уплаты налогов и контрабанды товаров, не производимых на территории Украины. А от разнообразия оффшорных схем контролирующие органы просто терялись. Все эти аргументы очень убедительно приводят противники возрождения СЭЗов. Сторонники доказывают: нарушение законодательства есть в любой стране мира, но экономического эффекта они не отменяют.

Владислав КАСЬКИВ, народный депутат Украины: «В умовах неправосудної держави корумпованої, там де економіка і економічні інтереси визначають політику, вільні економічні зони можуть використовуватися виключно в корупційних цілях. І це вже, до речі, український досвід доводив».

Филипп КОСТЕМАЛЬ, генеральный директор заводов корпорации «Джейбил» (США): «У Украины, на самом деле, нет монополии на криминалитет, проблема существует везде - и во Франции, и в Японии. Прошлое нельзя и не нужно переделывать. Но сейчас главное - не оглядываться назад, а найти реальные инструменты для привлечения инвесторов».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Для тех, кто по себе знает, что такое свободная экономическая зона, подобный спор не совсем понятен. Губернатор Донецкой области Анатолий Близнюк проводит всего несколько цифр, убеждая: за те несколько лет, что в регионе действовали специальные механизмы, удалось привлечь четыре миллиарда долларов инвестиций, сохранить 37 тысяч рабочих мест и создать 24 тысячи новых, а для посткризисной экономики СЭЗы - почти панацея.

Анатолий БЛИЗНЮК, глава Донецкой облгосадминистрации: «Это возможность полностью обновить нашу экономику. Если сегодня мы имеем основные фонды на 58% изношенные, и за время действия закона мы обновили только на 6%. Эти 6% обновленных фондов дали 16% объемов производства».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Этот пример пока скорее исключение, чем правило. Но он как раз и доказывает, что в умелых руках даже несовершенный инструмент способен приносить пользу.

Наталья ИЗОСИМОВА, директор Фонда «Эффективное управление»: «Если есть еще сфокусированность на том, чтобы привлекать в рамках, обозначенных для данного конкретного союза стратегий, профильные компании, если делать масштабированные инвестиции в инфраструктуру и расширять вот эти СЭЗы, если очень четко исполнять контроль за вот тем особым регуляторным режимом, который СЭЗам предоставляется, то тогда это может быть успех».

Марчин СВЕНЧИЦКИ, директор аналитического центра Голубой ленты ПРООН/ЕС: «Свободные зоны - это не панацея, как вы правильно сказали, на все болезни, и надо развивать хороший климат для инвесторов на всей Украине, но тоже надо искать меры, которые способны привлечь инвесторов, которые бы не пришли в Украину со своими деньгами, если бы никаких дополнительных условий не было».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Помочь использовать инструмент во благо просто обязано государство, когда общей стратегией должна стать экономическая либерализация всей страны. И этот тезис не оспаривают ни противники, ни сторонники создания свободных экономических зон.

Аветик ЧАЛАБЯН, старший партнер в московском офисе компании McKinesy&Company: «Почему люди стремятся в СЭЗ, в том, что государству нельзя доверять. Это они пытаются найти забор, внутри которого можно устроиться и защититься от государства. А давайте представим, что государство надежное, прозрачное и эффективное, и не нужно от него защищаться, нужно наоборот реформировать это государство, а не создавать еще раз как бы маленькие островки, которые приведут к тому, что все остальное государство не будет реформировано».

Анатолий БЛИЗНЮК, глава Донецкой облгосадминистрации: «Вся Україна должна стать специальной экономической зоной».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Следующие публичные дебаты Фонд «Эффективное управление» проведет 15 июня на тему: «Капитализм не оправдал ожиданий на постсоветсоком пространстве». За ходом дискуссии наблюдать смогут зрители по всему миру. Трансляцию обеспечит BBC World News.