Тексти новин телеканалів: 27.04.2010
Основні теми:
УТ-1 випуск 21:00
Чорноморський флот залишиться в Севастополі до 2042 року. УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
Бойові дії у парламенті проходили під акомпанемент мітингу під стінами Верховної Ради. УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
Мітинги з елементами театру і концерту. УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
Державна Дума Росії схвалила договір щодо базування Чорноморського флоту у Криму. УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
Верховна Рада ухвалила держбюджет на цей рік. УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
Віктор Янукович виступив на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
1+1 випуск 19:30
Чорноморському флоту в Україні бути до 42-го року. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Один плюс від резонансної угоди для опозиціонерів - вона їх об'єднала. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Юлія Тимошенко не була проти базування російського флоту в Севастополі - про це заявив Володимир Путін. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Віктор Янукович був присутній на ПАРЄ. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
На ранок стало зрозуміліше для чого таким поспіхом напередодні прилітав до Києва Прем'єр Путін. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Верховна Рада України прийняла бюджет-2010. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
На тлій бойових подій у Верховній Раді - ратифікації угоди по Чорноморському флоту та прийняття бюджету - на другий план відійшло ще одне важливе рішення. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Троє працівників Пятихатського відділку міліції засуджені до 8-ми та ще один до 9-ти років позбавлення волі за знущання над людиною. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Дніпропетровських міліціонерів, яких затримали в Донецьку, підставили. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
ДАІ розпочинає іспити для автоінструкторів. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Міністр освіти скинув українську мову, як ярмо для розвитку вишів. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
В Запоріжжі невідомі обстріляли бригаду швидкої допомоги. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Наліпка «без ГМО» - не колишній знак якості. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Медичне обладнання на 300 тисяч гривень отримав сьомий київський пологовий будинок. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Молоді дніпропетровські архітектори мають новий погляд на будівництво майбутнього. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
І ми знову повертаємося до найголовнішої події дня - ратифікації у парламенті газових угод. «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
Мільйон отримає лише один фіналіст шоу «Суперзірка». «1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
«Інтер» випуск 20:00
Такого Верховная Рада еще не видела. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
За событиями в парламенте под его стенами внимательно наблюдали несколько тысяч человек. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
Пока в парламенте кипели страсти вокруг флота, столичная милиция прочесывала метрополитен. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
Сообщение из Украины о ратификации соглашения по Черноморскому флоту в Государственной думе России встретили аплодисментами. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
Виктор Янукович считает сегодняшние события в Верховной Раде отголосками пятилетней политической войны. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
МВФ готов к сотрудничеству - таков основной итог визита украинской правительственной делегации в Вашингтон. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
В Керченском порту уже несколько месяцев стоит российский танкер «Артемида». Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
Кировоград может исчезнуть с географической карты Украины. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
СТБ випуск 22:00
Український парламент з боями всередині та ззовні ратифікував харківські угоди. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
Народний депутат Олесь Доній у бою за Чорноморський флот зазнав струсу мозку.. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
Битва за Севастополь тривала всюди - і в парламенті і поза ним. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
У Росії угоду про перебування російського Чорноморського флоту в Криму держдума ратифікувала абсолютною більшістю. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
Сьогодні чи не вперше в методах політичної боротьби застосовано газову атаку.. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
Виробники не квапляться виконувати норми закону, бо українці ГМО бояться, хоч і не знають, що це. . СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
В одному з приватних зоопарків майже лисі ведмеді. . СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
Новий канал випуск 19:00
У диму, під яєчним обстрілом, у бійках, з розбитими носами і під парасольками - так український парламент ратифікував угоду Януковича і Медведєва. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
Під стінами Верховної Ради відбувалась своя війна - опозиції з коаліції і міліцією. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
Нічого несподіваного в українському парламенті для Президента Віктора Януковича не сталося. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
Тихо, без галасу і майже синхронно з Україною харківські угоди ратифікувала Росія. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
П'ять родин із малими дітьми вже шість років судяться за свій куток у гуртожитку. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
Кам'янець-Подільський - це місто третє в країні за кількістю пам'яток архітектури і, відповідно, туристів. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
ICTV випуск 18:45
Звістку про ратифікацію угоди Києвом у Російській Думі вітали гучними оплесками. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Віктор Янукович прокоментував сьогоднішні події у Верховній Раді на засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Юлія Тимошенко завтра вирушає регіонами із закликом до українців постати проти влади. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Реакція Юлії Тимошенко на угоду про флот здивувала Прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Економічний прори. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
На політичні труднощі на початку свого президентства поскаржився Віктор Янукович депутатам Парламентської Асамблеї Ради Європи. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Війна у Парламенті навколо ратифікації угоди про флот і газ затьмарила бюджетне питання. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Вже півроку, як в Україні діє норма обов'язкового маркування продуктів. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Світлини неврологічної науки зібралися в Судаку на 12-ту міжнародну конференці. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Минув рік, як Україна втратила свою співочу гордість - Євгенію Мірошниченко. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
Невідомі події Великої Вітчизняної війни. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
5 канал випуск 21:00
Протистояння в парламенті було очікуване, але на таке не сподівався ніхто. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
Гість студії - Сергій Гриневецький, народний депутат, Блок Литвина. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
На заклики опозиції не допустити ратифікації та прийти на акцію протесту відгукнулося чимало небайдужих. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
Гість студії - Володимир Стретович, народний депутат, «НУ-НС», лідер ХДС. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
Опозиційні лідери не обмежуватимуться лише столичними майданами. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
Гість студії - Дмитро Святаш, народний депутат, Партія регіонів. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
ТРК «Україна» випуск 19:00
Оппозиция и коалиция сошлись в кулачном бою. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Все время, пока депутаты выясняли отношения в Раде, под ее стенами пребывали тысячи людей. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Виктор Янукович узнал о происходящем в Верховной Раде на подлете к Страсбургу. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Синхронная ратификация договора о Черноморском флоте в Госдуме России сегодня прошла спокойно. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
В Севастополе за событиями в парламенте следили как за футбольным матчем. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Сегодня в Киевском метро искали мину. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Взрыв на заводе Киевприбор. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Два нарушения на одной карусели в Луганской области. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Способны ли специальные экономические зоны поднять конкурентоспособность Украины - ищут участники форума, организованного фондом Рената Ахметова . ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Под Киевом в клетках живут 2 медведя. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Похищение ребенка отцом-иностранцем. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
Более 100 картин из 40 стран мира плюс конкурс документального кино на Киевском кинофестивале. ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
УТ-1 випуск 21:00
Чорноморський флот залишиться в Севастополі до 2042 року вверх
УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
27.04.2010 6:30:00
Сюжет № 1
21:00:44-21:04:20(время эфира)
Іванна НАЙДА, ведуча: Чорноморський флот залишиться в Севастополі до 2042 року. Верховна Рада ратифікувала угоду, яку уклали Президенти України та Росії. Проти ратифікації флотської угоди висловилися два профільних комітети - з питань закордонних справ та нацбезпеки і оборони. Попри це, 236 народних депутатів проголосували за. 12 голосів дали нові народні обранці, яких нашвидку привели до присяги в заблокованій сесійній залі. З Верховної Ради, яка сьогодні була схожа на поле бою, Ігор Кримов.
Ігор КРИМОВ, журналіст: Сьогодні головним щитом Верховної Ради стала звичайна парасолька. Без неї навіть не змогли б відкрити засідання парламенту. Щойно спікер зайняв своє крісло, як розпочався яєчний дощ. Охоронці спікера були напоготові. Спікер під парасольками, а місця БЮТу та «НУ-НС» під прапором. Так опозиціонери намагалися перешкодити голосуванню своїх же депутатів, які перебігли до більшості.
Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат, фракція Партії регіонів: «Под этим флагом залезли люди, вставили карточки в гнезда для голосования и эти гнезда с этими карточками залили клеем моментальным, который схвачивается. Тем самым вывели из работы более 200 рабочих мест народных депутатов».
Ігор КРИМОВ, журналіст: Не встигли полагодити гнізда для карток, як залу затягло димом - запалили димові шашки. Далі почалася бійка, якої в Раді давно не було. Бійки припини, голова Верховної Ради поставив ратифікацію угоди на голосування. Задимлене табло парламенту показало 236 голосів за. Бютівці залишили залу.
Андрій ШКІЛЬ, народний депутат, фракція БЮТ: «236 голосів - це люди, які... це кремльовські холуї, які продемонстрували, що вони вміють робити тільки одну національну притаманну для всіх українців рису - ставати на коліна».
Ігор КРИМОВ, журналіст: Опозиція назвала ратифікацію здачею незалежності. Тимошенко, що прийшла в Раду, повідомила: вже завтра поїде країною закликати людей до протестів.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Я думаю, що сьогоднішній день в історію українського парламенту і історію Україну буде вписано чорною сторінкою. І не тільки тому, що сьогодні бандформування Януковича застосовувало силу, ламало депутатам руки, вбивало тих, хто хотів захистити Україну».
Ігор КРИМОВ, журналіст: За тим, що відбувалося у Верховній Раді, спостерігали і міністри на чолі з Прем'єром. Микола Азаров назвав ратифікацію історичною подією.
Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Важность этого события трудно переоценить. Конечно, вот та абсолютно нецивилизованная, неевропейская реакция так называемой оппозиции. Что кроме дымовых шашек и безобразий способна... на что способны эти люди? 5 лет абсолютных провалов в политике, 5 лет абсолютных провалов в экономике».
Ігор КРИМОВ, журналіст: Після найбурхливішого дня в історії Ради парламентарі зробили собі 2-тижневий відпочинок від пленарної роботи. Наступне засідання призначили на 11 травня.
Бойові дії у парламенті проходили під акомпанемент мітингу під стінами Верховної Ради вверх
УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
27.04.2010 6:30:00
Сюжет № 2
21:04:21-21:07:00(время эфира)
Іванна НАЙДА, ведуча: Бойові дії у парламенті проходили під акомпанемент мітингу під стінами Верховної Ради. Більш як 10 тисяч мітингувальників з обох таборів ледве стримував потрійний кордон міліції.
Наталія МАЛИШКО, автор: Тисячі мітингувальників, сотні правоохоронців. Рух центральними вулицями перекрито. Опозиціонери прийшли до парламенту протестувати проти ратифікації угоди щодо продовження базування Чорноморського флоту у Криму. Свій кордон активістів поставила і Партія регіонів. Вони поводилися спокійніше і на закиди опозиції не реагували. Кажуть, прийшли відстоювати дружні відносини із Росією.
Мітингувальниця: «Если Господь управит и это будет великая милость Божья, если мы эти три государства будем вместе. Такое озлобление против России, нам очень печально на это все смотреть».
Мітингувальниця: «Це не має бути так. Держава Україна є незалежна. Це нашествіє прийшло. Подивіться, що зробив Янукович - поділив нас на два табори. Хіба ми, Україна, не ціла».
Наталія МАЛИШКО, автор: Щоб уникнути сутичок, опозицію і владу розділили потрійним кордоном внутрішніх військ та спецзагону «Беркут». Однак правоохоронці на силу впоралися із завданням. Акція опозиції завершується сутичками після ратифікації угоди щодо продовження базування Чорноморського флоту у Криму сьогодні у парламенті. Опозиціонери намагаються прорвати кордон охорони і потрапити на протилежний бік, до будівлі парламенту. Пристрасті дещо вщухли, коли до мітингувальників вийшли лідери опозиційний партій. Вони визнають: сьогоднішній бій програли. Але обіцяють: втрачено не все. Юлія Тимошенко закликає всіх опозиціонерів єднатися. Віктор Ющенко відповідає відмовою.
Віктор ЮЩЕНКО, Президент України 2005-2010 рр: «Сьогодні демократичний рух має розпорошення небачене. Патріотичний рух небачене розпорошення має. Вибачте, це робота не Януковича, вибачте, це робота на Симоненка, вони програли. Не виграли ми, не Тимошенко, не виграли ми, демократи і патріоти».
Наталія МАЛИШКО, автор: Новий мітинг опозиція збирається провести 11 травня під час наступного засідання парламенту. Сьогодні ж у ході сутичок було затримано трьох опозиціонерів.
Мітинги з елементами театру і концерту вверх
УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
27.04.2010 6:30:00
Сюжет № 3
21:07:01-21:07:43(время эфира)
Іванна НАЙДА, ведуча: Мітинги з елементами театру і концерту. В інших містах теж підтримували або засуджували ратифікацію угоди щодо Чорноморського флоту. У центрі Севастополя під російські патріотичні пісні понад 200 мітингарів. Закликали не чіпати російського флоту, бо завдяки йому розраховують на нові робочі місця і розвиток міста. У Львові, навпаки, Чорноморський флот символічний проводжали. Від пам'ятника Адама Міцкевичу, де стояла позначка «Український кордон», до Оперного театру, де був кордон Російський. А Харкові активісти Партії регіонів зустрічали мітинг опозиції ряженою Юлією Тимошенко. За даними правоохоронців, провладних сил було в кілька разів більше, ніж опозиціонерів.
Державна Дума Росії схвалила договір щодо базування Чорноморського флоту у Криму вверх
УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
27.04.2010 6:30:00
Сюжет № 4
21:07:44-21:08:11(время эфира)
Іванна НАЙДА, ведуча: За півгодини після того, як угоду щодо Чорноморського флоту ратифікувала Верховна Рада, договір схвалила і Державна Дума Росії. За це рішення проголосувало 410 депутатів. Перед цим народні обранці більш як годину вихваляли плюси цієї угоди для Росії та України. В опозицію стали лише ліберал-демократи на чолі з Володимиром Жириновським. Вони відмовилися взяти участь у голосуванні, бо сумніваються, що Україна виконуватиме умови договору.
Верховна Рада ухвалила держбюджет на цей рік вверх
УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
27.04.2010 6:30:00
Сюжет № 5
21:08:12-21:08:51(время эфира)
Іванна НАЙДА, ведуча: Сьогодні ж Верховна Рада ухвалила держбюджет на цей рік. Питання у задимленій залі розглядали лише 10 хвилин. За цього проголосували 245 депутатів. Ось основні показники документу. Доходи держави мають збільшитися порівняно з минулим роком майже на п'яту частину. Видатки зростуть на третину. Дефіцит бюджету 5% від ВВП. Сам внутрішній валовий продукт має зрости майже на 4%. Інфляція за рік може бути 13%. Мінімальна зарплата до кінця року зростатиме ще тричі: в липні, жовтні і грудні, - і перевищить 900 гривень. Збільшиться і розмір прожиткового мінімуму.
Віктор Янукович виступив на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи вверх
УТ-1 : Програма Новини (випуск 21:00)
27.04.2010 6:30:00
Сюжет № 6
21:08:52-21:11:45(время эфира)
Іванна НАЙДА, ведуча: У Верховній Раді не сталося нічого особливого. Так прокоментував сьогоднішні події у парламенті Президент Віктор Янукович. Про це він заявив Страсбургу, куди прилетів на весняну сесію Парламентської асамблеї Ради Європи. Українським депутатам бракує етики. Втім незважаючи на протистояння, коаліція і надалі йтиме шляхом реформ, - наголосив Віктор Янукович.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Незважаючи на те протистояння, яке є в українському парламенті, зараз працює прагматична коаліція, більшість, яка приймає відповідні закони і буде рухатися і далі шляхом реформ. І сьогодні, як приклад, був прийнятий бюджет України з таким великим запізненням, але він був прийнятий, і ратифікована угоди України з Росією».
Іванна НАЙДА, ведуча: Перед депутатами ПАРЄ Віктор Янукович говорив про розвиток демократії та євроінтеграційні процеси. Він переконував європейців у необхідності безвізового режиму з Україною. Що ж до питання Голодомору, яке завтра розглядатимуть на засіданні асамблеї, то український Президент переконаний: визнавати його геноцидом лише одного народу несправедливо. Це була спільна трагедія. Від Голодомору постраждали і Росії, і Білорусь, і Казахстан.
Михайло ПРУДНИК, автор: Виступ Віктора Януковича один з ключових на весняній сесії ПАРЄ. Парламентаріїв цікавить позиція нової української влади. Європейська сторона готова обговорювати та коригувати плани співпраці із захисту прав людини, принципів демократії та верховенства права. Президент України запевняє у незмінності демократичного курсу країни. Обіцяє зберегти свободу слова, провести реформи в соціально-економічній сфері. Делегатам розповідає про перші кроки нової влади, економічні зрушення та політичну ситуацію в країні. Хоче, щоб Київ тісніше співпрацював з Радою Європи.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Україна взяла зобов'язання перед Парламентською асамблеєю і до часу свого голосування, тобто до середини 2011 року, їх виконає».
Михайло ПРУДНИК, автор: Пріоритетними для України є входження до зони вільної торгівлі, спрощення візового режиму та отримання асоційованого членства у ЄС, - твердить Віктор Янукович. Водночас в ПАРЄ сподіваються, що зміни в Україні будуть позитивними і стійкими, що дасть змогу припинити спостереження з боку Європи, яке ведеться з 95-го року.
Мевлют ЧАВУШОГЛУ, голова ПАРЄ: «Ми сподіваємося, що Україна продовжить реформи і Рада Європи зрештою зможе припинити процес моніторингу вашої країни. Можливо, це станеться коли Україна перебере на себе головування у Раді Європі у 2011 році».
Михайло ПРУДНИК, автор: А ще Віктор Янукович обіцяє євродепутатам боротися з корупцією, захищати права національних меншин і відстоювати інтереси кожного українця.
1+1 випуск 19:30
Чорноморському флоту в Україні бути до 42-го року вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №1
19:30:22-19:34:27 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Ратифікація під димовою завісою. Чорноморському флоту в Україні бути до 42-го року. Рішення - це результат кількох зламаних носів, струсу мозку, дивних шашок і яєчні на лацканах депутатів. Два протилежні табори на події сьогоднішнього ранку дивляться з різних кутів. Для одних - це конституційний переворот. Для інших - порятунок країни. Але однозначно, що такого у Верховній Раді ще не було.
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: По газу. В українському парламенті димові шашки. Верховна Рада України разом із російською Думою узаконила сьогодні гучний бартер - дешевий газ в обмін на Чорноморський флот. Рада під посиленою охороною. Спікер теж. Він заходив до зали з особистими бодігардами. Опозиція бомбардує яйцями. Регіонали два дні чергували в Раді щоб забезпечити сьогоднішнє засідання. Але опозиція теж не спала - готувала контратаку.
Володимир ЛИТВИН: «Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені гості Верховної Ради України».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Литвин відкриває засідання. Попри сирени та бійки. І попри протести опозиції, що в залі немає кворуму.
Володимир ЛИТВИН: «Зареєструвалися в сесійній залі 211 народних депутатів».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Навіть приводить до присяги новобранців.
Народний депутат: «Присягаю на вірність України, зобов'язуюся всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Опозиція проти ратифікації газових угод. Ще вчора обіцяла - якщо доведеться, застосує кулаки. Регіонали відповіли кулаками власними.
Володимир ЛИТВИН: «Відповідно до статті 79-ї Конституції України перед вступом на посади народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Таких сутичок сьогодні у парламенті було з десяток. Після першої крові у хід пішли димові шашки. У залі правоохоронці, але до евакуації не дійшло. Литвин не на хвилину не зупиняв засідання. Коаліція тим часом відтісняла опозицію чим далі від їхніх робочих місць. Звільняли простір для голосування. Його опозиціонери накрили великим прапором.
Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Про ратифікацію угоди між Україною та Російською Федерацією. Якщо у вас не буде необхідності обговорити це питання, я поставлю його на голосування. Припиніть бійки».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Профільний комітет проти ратифікації угоди. Але його рекомендації коаліціанти глушать оплесками. У залі з'являється Прем'єр-міністр Азаров.
Народний депутат: «Рекомендувати Верховній Раді відхилити його, як такий, що має антиконституційний, антидержавний характер та ставить під загрозу національні інтереси України».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Газ в обмін на флот. Рада підтримує рішення Президентів двох країн.
Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «За - 236, рішення прийнято».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Регіонали кажуть: українці швидко відчують наслідки нових газових домовленостей. У бюджеті на наступний рік закладено підвищення соціальних стандартів. Економіка, - обіцяють регіонали, - розвиватиметься. Бюджет парламентарі теж підтримують.
Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Бюджет прийнято».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: І далі з'ясовують стосунки навкулачки. Перші підсумки після бою. Регіонали обіцяють: просто так парламентську битву опозиції не подарують. Мовляв зіпсоване майно, постраждала електронна система «Рада», столи та монітори.
Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «Материалы собраны. Там и дымовые шашки, и все. Единый пакет. Если будет возбуждено уголовное дело, то наверное виновные по данному факту понесут соответствующее наказание».
Тарас СТЕЦЬКІВ, фракція «НУ-НС»: «Немає питань. Я думаю, що вони спробують Янукович попробує виконати програму 100 днів. Закатати в асфальт в Україні все, що є українське».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Опозиція теж обіцяє руки не складати. Угоди хочуть денонсувати. Юлія Тимошенко збирається задля цього у всеукраїнський тур.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Сьогодні почався процес. Причому в парламенті України здачі української території. Це перший крок, це Севастополь».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Прем'єр Азаров вказує на інше. Каже: угоди - історичні. Україна та Росія відновлюють втрачену дружбу та співпрацю.
Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Значение сегодняшнего события еще будут и историки оценивать, и экономисты. А простые люди почувствуют на себе уже в ближайшие дни».
Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: У Росії за ратифікацію чорноморської угоди з Києвом проголосували в цілковитому спокої. У Думі, де така сама кількість депутатів, як і в Раді - 450 - за віддали голоси 410.
Один плюс від резонансної угоди для опозиціонерів - вона їх об'єднала вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №2
19:34:28-19:38:50 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Один плюс від резонансної угоди для опозиціонерів - вона їх об'єднала. Меншовики скликали до парламенту своїх прибічників і виникло відчуття де-жавю осені 2004-го року. З одного боку - помаранчеві, з іншого - прихильники біло-блакитних. І з третього - редути правоохоронців. Двоє проти одного - результат протестів відомий.
Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Верховна Рада в облозі. Біля парламенту прихильники регіоналів. На підступах - опозиціонери. Дізнавшись про ратифіковану угоду біло-блакитні радіють.
Чоловік: «Приняли закон, которые подписал Янукович с Медведевым».
Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Опоненти починають прорив одночасно з кількох напрямків. Міліція демонструє вишкіл та силу. Нечисленні спроби прорвати редути правоохоронців Анатолій Іванович з протилежного табору по-філософському реагує.
Анатолій, учасник мітингу: «Мы - цивилизованные люди. Покричат и перестанут. В народі кажуть: на тій сраці і сядуть».
Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Проте біло-блакитним кортить поштовхатися. Міліція не дає. Тих, хто прорвався, виштовхують за межі міліційного кордону. Особливо активних затримують.
Чоловік: «Я відстоюю свою громадянську гідність».
Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Четверо правоохоронців ескортують молодика то автозаку. Пікетники свого товариша відбивають. Протистояння досягає точки кипіння. Міліціонери ударами у сину виштовхують літню жінку за межі уявного кордону. У відповідь летять пляшки з водою. На землі валяються загублені черевики. Командири спец призначенців нервують. На підмогу мітингувальникам вийшли народні депутати. Під парламентом з'явився і Віктор Ющенко. Поспілкуватися з пікетниками йому не вдалося. Обидва табори екс-президента проводжають голосно. Зрештою обидві сторони стихли. До прихильників вийшли лідери опозиції.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Я вірю в те, що сьогодні більшість людей в Україні розуміє, що якщо не буде супротиву, то і майбутнього не буде».
Ігор БОНДАРЕНКО, кореспондент: Опозиція обіцяє продовження акцій протесту. Після травневих свят.
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Отже, день сьогоднішній безперечно увійде в історію. Для когось він залишиться у пам'яті примиренням із братнім народом, а для когось зрадою Україні. Судити вам. Далі - без коментарів. Отже, «ТСН» зацікавилася новим методом політичної боротьби в залі Верховної Ради України. І зазначу, що димові шашки застосовані в парламенті вперше. Кому належить ця ідея і хто її реалізував? Чи була це провокація Блоку Юлії Тимошенко аби в шашечному диму забули про інші резонансні питання, або ж туман - справа рук регіоналів аби під завісою дістатися до місць з картками позафракційних? Питань більше, ніж відповідей. «ТСН» проведе власне розслідування подій у Верховній Раді. Його результати дивіться 2-го травня в «ТСН-тижні». Лише нятякну, що в можливих відповідях на питання уже закладені справжні сенсації.
Юлія Тимошенко не була проти базування російського флоту в Севастополі - про це заявив Володимир Путін вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №4
19:38:51-19:39:51 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Юлія Тимошенко не була проти базування російського флоту в Севастополі - про це заявив Володимир Путін під час візиту до Києва. Прем'єр-міністр Російської Федерації пригадав, що під час переговорів з українською залізною леді йшлося тільки про ціну питання. Через неї мовляв і не домовилися.
Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Та цена вопроса, которую нам выкатили, она, по-моему, вообще запредельная. Я бы за эти деньги съел бы Януковича и вашего Президента вместе взятых. Но не могу. Но деньги просто... Таких денег не стоит не одна военная база в мире, нет такой цены».
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Водночас нещодавно підписано домовленість з урядом Азарова про понад 40 мільярдів доларів за 10 років перебування флоту в Севастополі. Володимир Путін назвав теж надто дорогою для Росії. Навіть у газовому еквіваленті. Натомість Юлія Тимошенко заявила, що завжди заперечувала можливість подовження терміну базування Чорноморського флоту Росії в Криму після 17-го року. І пообіцяла: щойно повернеться до влади скасує харківські угоди.
Віктор Янукович був присутній на ПАРЄ вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №5
19:39:52-19:42:45 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Із синхронною ратифікацією харківських угод вже привітали один одного Президенти Янкуович і Медведєв. Бартер - газ в обмін на Крим вони назвали взаємовигідним. Президент Янукович перегорнув сторінку і полетів до Страсбурга. ПАРЄ вперше від особи такого рівня почула - Голодомор - не геноцид. Це основна думка виступу українського Президента в Парламентські асамблеї Ради Європи. Далі цитата: це була загальна трагедія народів, держав, що входять до СРСР. На ці слова вітчизняна делегація відреагувала обструкцією. Президент відповів: демократія - це порядок.
Кореспондент: Ще на підльоті до Страсбурга просто у літаку Віктора Януковича повідомили: у Києві Верховна Рада хоч і з бійками, але все ж таки ратифікувала харківські домовленості. І ухвалила бюджет. Віктор Янукович отриманою звісткою задоволений, утім є і одне але.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Інколи депутатам не вистачає, я сказав би так, парламентської етики. В Україні вже до цього, на жаль, звикли. Але треба з цим закінчувати».
Кореспондент: Російська делегація у ПАРЄ теж випромінює задоволення. На радощах заявляє: тепер Україна має погодитися ще й на щільну співпрацю в атомній та авіабудівній галузях.
Сергій МАРКОВ, депутат Держдуми Російської Федерації: «Есть очень хороший кусок авиационного рынка, который можно захватить третей стороне. И мы должны создать этот авиационную корпорацию и быстро захватывать эти рынки».
Кореспондент: У програмі Президента в ПАРЄ виступ перед делегація та відповідь на їхні питання. У своїй промові Янукович запевнив: він захищатиме демократичні цінності, свободу слова та здійснюватиме реформи. У відповідь голова Парламентської асамблеї пообіцяв, що ПАРЄ припинить моніторинг України щодо дотримання прав людини. Потім Янукович 40 хвилин відповідав на питання делегації. Умовно їх можна розділити на три категорії. Перша - чи буде Україна після харківських домовленостей об'єднуватися із Росією? Янукович дав зрозуміти, що ні. Друга, чому в українській владі так мало жінок? Віктор Янукович пообіцяв - буде більше. І закликав уряд брати приклад з його адміністрації. Там, мовляв, жінок працює чимало. І третій блок - історичний. Про Шухевича та Сталіна і Голодомор. Щодо пам'ятників радянському диктатору Сталіну Янкуович запевнив: йому це не подобається, як і героїзація Шухевича та Бандери. Що ж до Голодомору, то з Янкуовичем - це біль не лише України.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Признавать Голодмор как факт геноцида по отношению к тому или иному народу мы считаем - это будет неправильно, это будет несправедливо. Это была трагедия, общая трагедия народов, когда-то входящих в единое государство».
Кореспондент: На завершення Януковича спитали, як він об'єднуватиме Україну. Він відповів - економічними, судовими та іншими реформами.
На ранок стало зрозуміліше для чого таким поспіхом напередодні прилітав до Києва Прем'єр Путін вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №6
19:42:46-19:45:51 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Операція - кооперація. На ранок стало зрозуміліше для чого таким поспіхом напередодні прилітав до Києва Прем'єр Путін. Від нього пролунала пропозиція раціоналізаторська. Її суть - кооперація в енергетичній галузі. Скептики одразу згадали, давши декому руку для привітання, варто перелічити потім на ній пальці.
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Іще кілька місяців тому російське керівництво до Києва не поспішало навіть на свята. Нині стосунки міцніють. Пропорційно до кількості зустрічей на найвищому державному рівні. Газ, Чорноморський флот, що далі? Запитання, яке зависло в повітрі напередодні пізно увечері лаконічно просто взяв та й зняв заїжджий Прем'єр-міністр.
Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Мы готовы сделать некоторые масштабные прежложения по совместной работе и по кооперации в одной из ведущих отраслей».
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Теоретично добре діло завжди має бути публічним. Та сусідські протокольні традиції потребують тиші. Путін іще в літак не встиг сісти, а український колега, такий самий екс-президент запевнив: накльовується багато ходів.
Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010 рр): «Очевидно мова йде про капітуляцію, яку ми не знали за 19 років. Очевидно за цим піде атомна, зокрема ядерна, енергетика. За цим піде стратегічна політика приватизації. «Зоря»., «Турбоатом», Пропортові».
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Ющенко, як у воду дивився. Або просто знав із власного президентського досвіду чого хочуть сусіди.
Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Речь идет о полномасштабной кооперации наших ядерных отраслей».
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Український Прем'єр почув перший. Відреагував стримано. Президент зацікавився.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: ««Інтер»есное предложение».
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Путін виявився максималістом. Хоче холдинг, щоб поєднати генеруючи потужності атомного машинобудування і паливний цикл обох країн. Та каже: можливі варіанти.
Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Если украинские специалисты посчитают, что это слишком революционное предложение, мы готовы действовать поэтапно. По отдельным шагам».
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Із модернізацію за російський кошт та побудову спільного підприємства з виробництва ядерного палива і з виходом на ринки третіх країн - український Президент згоден. А от про спільну генерацію зізнався: треба поміркувати.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «А вот что касается объединения генерации - это вопрос такой о котором мы говорили скользко, как о какой-то будущей перспективе - это возможно».
Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Очевидно це тільки початок стрімкого російсько-українського зближення. Сусідський Прем'єр відверто зізнався: Кремль готовий до усього і одразу аби тільки Україна хотіла. Проте, - каже Путін, - можливий і повільніший, поступовий варіант. Наступного разу, - зізнався гість, - українську владу спокушатимуть так само глибокою кооперацією у суднобудуванні та авіапромі.
Верховна Рада України прийняла бюджет-2010 вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №7
19:45:52-19:46:54 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Ну і далі говоримо про бюджет. Йому, - нагадаю, - так і не зробили гідної презентації у парламенті. Ну а тепер деталі. Цьогорічний кошторис країни, як і попередній, дефіцитний. Видатки перевищують майже на 60 мільярдів гривень. Чи не передусім через суттєве збільшення соціальних видатків. Прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата впродовж року мають зрости більше, ніж на 40%. Вперше запроваджується мінімальна погодинна оплата праці. Яка теж збільшуватиметься що два-три місяці. Водночас інфляцію у бюджеті заклали на рівні 13%. Економісти припускають, що названі показники цілком реальні. Брак грошей перекриють за рахунок зовнішніх позик. Однак на економічний розвиток коштів навряд чи вистачить, - прогнозують аналітики.
Олександр ЖОЛУДЬ, економіст: «Основні бюджетні програми, які особливо порівнюються поточними видатками, вони будуть профінансовані водночас інвестиційні видатки. Їх у нас і загальні насправді зсували на кінець року і така ситуація лишиться і цього року».
На тлій бойових подій у Верховній Раді - ратифікації угоди по Чорноморському флоту та прийняття бюджету - на другий план відійшло ще одне важливе рішення вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №8
19:46:55-19:47:57 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: На тлій бойових подій у Верховній Раді - ратифікації угоди по Чорноморському флоту та прийняття бюджету - на другий план відійшло ще одне важливе рішення парламентарів, а саме зміни до регламенту. Отже згідно зі змінами Верховна Рада заборонила сама собі запрошувати або вимагати присутності на пленарних засіданнях Президента України. Зміни до регламенту також дозволили опозиційну діяльність кількох фракцій. Відтак тепер у парламенті може існувати кілька опозицій. Ще одні зміни стосуються позафракційних депутатів. Відтепер вони можуть об'єднуватися в депутатські групи. За такою групою в кількості 15-ти і більше людей закріплюються права на участь в засіданнях погоджувальної ради. З правом ухвального голосу. Крім того парламент змінив процедуру обрання заступників голови Верховної Ради. Тепер їх обиратимуть відкритим поіменним голосуванням 226-ти і більше депутатів. Раніше віце-спікерів обирали таємно. Причому потрібно було, щоб бюлетені взяли дві третини депутатів. Отже, відтепер обрати першого віце-спікера на посаду якого претендує комуніст Адам Мартинюк буде значно легше.
Троє працівників Пятихатського відділку міліції засуджені до 8-ми та ще один до 9-ти років позбавлення волі за знущання над людиною вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №9
19:47:58-19:51:11 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Троє працівників Пятихатського відділку міліції засуджені до 8-ми та ще один до 9-ти років позбавлення волі за знущання над людиною. Таке рішення ухвалив П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області. Цей випадок із небагатьох, коли кати в погонах таки дістали реальний строк ув'язнення. В переважній більшості такі справи навіть до суду не доходять.
Олена ШВОРАК, кореспондент: Підняти лопату для нього - важке завдання. Майже два роки тому Надір став інвалідом після перебування у райвідділку міліції. Чоловіка катували, вибиваючи зізнання у крадіжці худоби. Із райвідділку Надір потрапив одразу до реанімації.
Надір МАМЕДОВ, потерпілий: «Я думаю, что эта милиция - это наши защитники. Так им ничего не будет. Наверное как и не раз меня, они проверят нас просто. Оказалось не так».
Олена ШВОРАК, кореспондент: Через хворобу чоловік роботи немає. Мріє тільки про одне - його кривдники мають бути покарані.
Надір МАМЕДОВ, потерпілий: «А тепер пусть за свои поступки отвечают и получают. Тоже буду знать. С другими не надо так жестоко поступать».
Олена ШВОРАК, кореспондент: Прокуратура не вимагала максимального строку ув'язнення - 15 років. Через те, що міліціонери дуже молоді і недосвідчені. Просили 8-9. Вирок вважають справедливим.
Жінка: «Безответственность, своеволие, бесконтрольность может быть руководящего состава. Возможно это и послужило тому, что они совершили преступление. Суд согласился. И определили фактически такую же меру наказанию, какую попросил гособвинитель».
Олена ШВОРАК, кореспондент: Проте не засуджені, ані захисники потерпілого з вироком не згодні. Обидві сторони подали апеляції. Засуджені винними себе не визнають, а захисник потерпілого вимагає відшкодування за цивільним позовом матеріальної і моральної шкоди.
Ігор ПАГАСІЙ, адвокат потерпілого: «Мы в этой ситуации будем обжаловать вплоть до Европейского суда. В любом случае дело Мамедова является выиграшным. Даже если национальные системы, национальные суды окажутся неспособными защитить его право».
Олена ШВОРАК, кореспондент: Тим часом громада азербайджанців, яка скаржилася на правоохоронців найбільше, констатує: поки тривало слідство, тиск на них дещо послабшав.
Вілаят МАМЕДОВ, голова громади азербайджанців Кіровоградської області: «Со стороны работников милиции были приняты неправомерные действия. Последнее время вот что-то он уменьшился».
Олена ШВОРАК, кореспондент: Азербайджанці сподіваються, що після проголошення остаточного вироку, у стінах райвідділків людей так званої кавказької національності принаймні більше не калічитимуть.
Дніпропетровських міліціонерів, яких затримали в Донецьку, підставили вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:22
Сюжет №10
19:51:12-19:52:19 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Дніпропетровських міліціонерів, яких затримали в Донецьку, підставили. Так вважають їхні рідні та колеги. Нагадаю, напередодні «ТСН» повідомляла про 7-х правоохоронців, які начебто утримували бізнесменів в обмін на викуп. Родичі підозрюваних твердять, що правоохоронці діють за наказом керівництва та були в службовому відрядженні. В Донецьку вони не викрадали, а затримували підозрюваних у шахрайстві про яке в березні повідомив підприємець Сергій Янюк. Тоді махлярі викрали 20 тонн м'яса. Мали заплатити майже півмільйони гривень, але зникли. Нині квартири затриманих міліціонерів обшукують, керівництво затриманих від коментарів відмовляється.
Сергій ЯНЮК, потерпілий від шахрайства: «Мы подали заявление. Так и так, что была украден товар. Ребята, которые занимались нашим делом, вот сейчас арестованы. Сделано очень быстро, грубо и это подстава».
Тетяна ДОРОХОВА, дружина затриманого міліціонера: «Я видела руководителей своего мужа. Они мне сказали, что ребята были в служебной командировке. И что наши действия, ребята действовали полностью правомерно в соответствии букве закона».
ДАІ розпочинає іспити для автоінструкторів вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №11
19:52:20-19:55:55 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Сито для автошкіл. ДАІ розпочинає іспити для автоінструкторів. До весни всі автошколи України мають пройти акредитацію та отримати державні сертифікати на право вчити людей. Окремі посвідчення треба здобути кожному автоінструктору. Сьогодні у Києві іспити із теорії та кермування складала перша група вчителів правил дорожнього руху.
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Вони всі тут не вперше. Щомісяця приводять у цю залу своїх учнів. Тепер перевірять наскільки самі вчителі знають правила дорожнього руху.
Лариса РУДЕНКО, інспектор ВРЕР-2: «Хвилиночку вашої уваги. 30 питань і 30 хвилин часу вам буде дано. Для початку іспиту ви всі натискаєте зелену клавішу введення. Натискайте, будь ласка».
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Вчителів перевіряють по стандартних тестах, як і кандидатів у водії. Їм дали тиждень на підготовку. Але перша група відчутно нервується. Директор однієї зі шкіл зрізається вже на шостому питанні.
Лариса РУДЕНКО, інспектор ВРЕР-2: «З 19-ти кандидатів склали іспити 16 інструкторів».
Максим СУХЕНКО, кореспондент: На полігонів справа набагато краща. Водії у своїй стихії. Усе це тільки початок, - розповідає ініціатор переобліку автошкіл Сергій Хмельницький. Склавши іспити у ВРЕР, інструктор подає документи до міжміністерської комісії на атестат з правом вчити водіїв.
Сергій ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, керівник ВРЕР-2: «Інструктор, який погано готує людей, ми виганяли з однієї автошколи і він йшов на слідуючий день у іншу. І теж так само працював. Ввівши атестат спеціаліста, тим самим ми позбавляємо в разі поганої підготовки слухачів позбавляємо його цього атестату і півроку людина вже повинна працювати десь в іншій галузі народного господарства».
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Учителі окремо, класи окремо. Ретельну перевірку інспекторів доведеться витримати і самим школам. Перелік вимог на двох сторінках. На вулиці бачимо ще одну вивіску. Вирішуємо порівняти.
ДАІшник: «Видим вывеску - автошкола. Решили зайти посмотреть как обстоят дела с материальной базой. Ремонт сделан, плакаты новые. Но здесь не все. Не хватает сразу же горящих светофоров, горящих знаков с подсветкой».
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Директора названої школи знаходимо під ВРЕРом. Він саме готується до іспитів. Від наших запитань Віктор у шоці. Про власний філіал на Щусева навіть не чув.
Віктор БАКАЛЯРА, директор автошколи: «Это непорядочная школа. Прикрывается чужим именем и мы к этой школе не имеем никакого отношения».
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Міліція пояснює: жодній зі шкіл не можна довіряти на слово. При першому ж знайомстві треба вимагати документи.
ДАІшник: «Такой школы в Киеве не существует на сегодняшний момент. И это по Киеву сплошь и рядом. Благодаря аккредитации мы наведем порядок».
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Акредитація українських автошкіл триватиме відсьогодні і аж до вересня. За цей час кількість бажаючих готувати водіїв тільки офіційно може скоротитися удвічі. Переоблік автошкіл має дати відповідь на головне питання - у скількох українських підвалах просто торгують квитками з правил дорожнього руху.
Міністр освіти скинув українську мову, як ярмо для розвитку вишів вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №12
19:55:56-19:58:43 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Іще один вирішальний підпис поставили минулого тижня в Харкові. Міністр освіти скинув українську мову, як ярмо для розвитку вишів. Хто мови не знає і майбутнього свого в Україні не бачить, тепер можуть її і не вивчати. Цю звістку чиновники з Міністерства повідомили тим, хто заробляє на експорті освіти за кордон.
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Ось підпис Табачника і наказ, складений на численні прохання. У Міністерстві радіють, що догодили вишам і скасували необхідне для іноземців навчання українською мовою.
Омелян СУХОЛИТКИЙ, директор Департаменту міжнародної співпраці МОН України: «Коли було повністю переведене навчання на українську мову, багато хто почав сумніватися і відмовлятися від наших послуг».
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Вчитися дорого. Іноземців в Україні не вітають. Та якість навчання, м'яко кажучи, не європейська. Але головну причину масового відтоку іноземців побачили лише в мовному питанні.
Любен ВІДЕНОВ, представник фірми-посередниці: «Это очень демократический шаг потому что до этого была диктатура меншенства».
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Любен привозить студентів з Болгарії. Шукає їм вигідні пропозиції, університети, гуртожитки. Таких, як він, в Україні - сотні. Це посередники між студентами та українськими вишами. Окрема галузь досить вигідного бізнесу. Посередники приваблюють студентів дешевизною. Але скаржаться: умовити на диплом, який у Європі не котирується, важко. А тут ще замість збільшення годин фахових предметів вивчають граматику чужої мови.
Любен ВАДЕНОВ, представник фірми-посередниці: «Если один врач изучает 54 часа своей специальности генетики, когда на западе 180 или 200 часов. Тот же самое время имеет 160 часов украинского язык. Имеет 54 часа дилового украинского языка. С иностранным языком врач не будет делать хирургические операции».
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Туркові Бурокхану українська подобається. Але це любов без розрахунку. Хто має мету, обирає російську.
Студент: «Если честно сказать, я бы брал русский язык».
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Хоча англійська нігерійцю ще ближча. У перспективі всі обиратимуть мову за бажанням. Не виняток, що демократія і на українців пошириться.
Омелян СУХОЛИТКИЙ, директор Департаменту міжнародної співпраці МОН України: «Іноземці мають ті ж права і обов'язки, що українці. Значить відповідно і навпаки. Утім реалізувати свої права не скоро вдасться».
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Ліцензії на викладання англійської не має жодна українська вища школа. На російську теж треба дозвіл»
Омелян СУХОЛИТКИЙ, директор Департаменту міжнародної співпраці МОН України: «Будемо розробляти критерії, будемо вимагати, щоб все ліцензувалося».
Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Ціну ліцензії чиновники ще не визначили. Але не сумніваються: виші платитимуть. Адже своїх студентів щороку меншає. Одна надія на гроші з-за кордону.
В Запоріжжі невідомі обстріляли бригаду швидкої допомоги вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №13
19:58:44-20:01:03 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: В Запоріжжі невідомі обстріляли бригаду швидкої допомоги. Інцидент стався коли медики везли до лікарні хворого. На машину напали навпроти одного з найбільших ринків Ленінського району міста. В ситуації розбираються правоохоронці. І Яків Носков. Якове, вітаю. Із чим пов'язують напад і чи є потерпілі?
Яків НОСКОВ, кореспондент: Добрий вечір, Наталю. Машину швидкої обстріляли сьогодні о 10-й ранку. Лікарі забрали за викликом хворого на ниркову недостатність і намагалися якнайшвидше дістатися лікарні. Постріли пролунали коли машина щойно проїхала Оцепенкцівський ринок.
В'ячеслав МАЛИШЕВСЬКИЙ, водій «швидкої допомоги»: «Мы проехали от поворота. Где-то метров пять. Потом слышу «бах», глянул на стекло, оно все этими».
Яків НОСКОВ, кореспондент: Лише впродовж останнього року на лікарів швидкої у Запоріжжі скоєно щонайменше 5 нападів. Останнього разу з черепно-мозковими травмами до лікарні потрапило двоє медиків. Проте випадків, коли машину швидкої обстрілювали у Запоріжжі не пам'ятають. Цього разу минулося без потерпілих. Бригада стверджу: їм просто пощастило.
Тетяна МАЧУЛЬСЬКА, лікар Правобережної підстанції швидкої допомоги м. Запоріжжя: «Пулевое отверстие находилось на уровне сидения, где сидел больной, которого госпитализировали. И если бы где-то на сантиметр выше пулевое отверстие было, то просто пуля бы вошла в затылок».
Яків НОСКОВ, кореспондент: Нині міліція проводить розслідування. Поки що відомостей про особи нападників немає. Як і про зброю, з якої стріляли. Тим часом лікарі швидкої збираються провести акцію протесту, щоб привернути увагу правоохоронців до бездіяльності закону. За словами лікарів, вони просто бояться заступати на зміну і твердять: єдиний вихід із ситуації - аби бригади швидкої супроводжувала міліція. Студія.
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Дякую, Якове. Яків Носков із Запоріжжя. Медики там категорія ризику.
Наліпка «без ГМО» - не колишній знак якості вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №14
20:01:04-20:03:07 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Їжа Франкенштейна, або наліпка «без ГМО» не колишній знак якості. Отруйних речовин у промаркованих продуктах не поменшало. Поки виробники масово штампують на свої продукти надписи «без генетично модифікованих організмів поза увагою і покупців, і контролерів залишаються інші набагато небезпечніші інгредієнти.
Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Картоплі з геном отруйної змії не страшний колорадський жук. Полуниця, яка містить ген риб північних морів зберігає смак після розморожування. Генетично модифіковані організми - суміш бульдога з носорогом лякають їхніх противників. Колишній міністр економіки розповідає: витратив не один мільйон на боротьбу з таким лихом.
Богдан ДАНИЛИШИН: «Люди повинні знати, що вони споживають. І таке маркування повинні бути і лабораторії повинні бути у нас бути».
Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Продукти-мутанти, чи їжа Франкенштейна. Противники вигадують для ГМО яскраві епітети. Але науковці охолоджують емоції фактами. У боротьбі з потенційною загрозою українці забули про реальні небезпеки. Відтак на полицях соняшникова олія, у якій бензоферен перевищує норму у 20 разів, чи фруктові соки, де вміст такої отрути, як гідроксометилфорфурол узагалі ніхто не контролює.
Хімік: «Это консерогенные вещества, опасность которых давным-давно доказана и не нуждается не в каких дополнительных исследованиях. Никто их не нормирует в украинских нормативных документах. И такое впечатление, что Минздрав об этом впервые слышит».
Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Маркування перетворилося на маркетинговий хід для компаній. На полицях магазинів не знайти жодного продукту, який би визнав «містить ГМО». Натомість масово з'являються мінеральні води, чи горілка «без ГМО». Продукти, де таких організмів не може бути навіть теоретично. Експерти погоджують: генетично модифіковані організми контролювати треба. Але не так і не там.
Хімік: «Скільки солей важких металів? Візьміть той же свинець, візьміть миш'як, інші. А ми чомусь тільки зациклилися на ГМО і тільки ГМО».
Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Поки триває боротьба на прилавках, на полях і в городах українців природним шляхом поширюється транс генна картопля і модифікована кукурудза. Тим часом у новому бюджеті навіть на наявні заходи із контролю ГМО грошей не передбачили.
Медичне обладнання на 300 тисяч гривень отримав сьомий київський пологовий будинок вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №15
20:03:08-20:04:06 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Бонус за лелечину працю. Медичне обладнання на 300 тисяч гривень отримав сьомий київський пологовий будинок. Ці кошти надали звичайні люди на підтримку ініціативи громадської організації «Кияни передусім». Акція «Допоможи Святому Миколаю», «Збережи життя дитині» відбулася взимку. І після консультацій з лікарями закупили апарат штучної вентиляції легенів для породіль та давач ультразвукової діагностики. В пологовому відремонтували систему подання кисню і придбали відкриту реанімаційну систему для новонароджених. Ця лікарня спеціалізується на передчасних пологах. Тому таке обладнання тут вкрай необхідне. До того ж сьомий пологовий - лідер серед народжуваності в столиці. За 2009-й рік тут зареєстрували понад 6 тисяч пологів.
Віктор ПИЛИПИШИН, лідер громадського руху «Кияни передусім»: «Якщо ми не створимо нормальні умови, в першу чергу і при народженні наших дітей, то говорити про здорове суспільство, фізично здорове суспільство ми напевне не можемо. Я думаю, що ми ці акції будемо продовжувати».
Молоді дніпропетровські архітектори мають новий погляд на будівництво майбутнього вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №16
20:04:07-20:06:14 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Будуємо в висоту. Котеджі із земельною ділянкою та басейном а також магазини, ресторани та навіть кінотеатри, але розташовані не у звичній горизонтальній площині, а наче нанизані на вертикальну основу. Саме так уявляють собі хмарочос майбутнього молоді дніпропетровські архітектори. Цей проект вони представили на всесвітньому конкурсі архітекторів. Ідею визнали цілком гідною.
Олена УСЕНКО, кореспондент: 200 метрів заввишки і 100 ярусів. Кожен із яких підтримує всього три опори. На кожному з рівнів житлові будинки та громадські установи. Якщо захочеться, можуть бути навіть футбольні поля, басейни та парки. Саме такими вертикальними вулицями забудували б міста майбутнього троє дніпропетровських архітекторів. Яким кризовий простій у роботі подарував час для тренування фантазії.
Арсеній КУЗНЄЦОВ, автор проекту: «Это альтернатива такому единому образу безликому как сейчас строится большинство небоскребов, прячется за единым фасадом. Все сплошное остекление. А тут наоборот. То есть все наружу».
Олена УСЕНКО, кореспондент: Архітектори розповідають: ідею підказало море, а точніше коралові рифи. Котеджі, з яких складається хмарочос, як корали, не схожі одне на одного. Проте зібрані разом вони створюють єдине ціле.
Сергій ПРОКОФ'ЄВ, автор проекту: «Все небоскребы, они продиктованы инженерными решениями. А мы хотели предложить более социальный небоскреб. Как бы он развивался если бы он развивался сам. И получается такой как коралловый риф, который обрастает такими поселениями и в результате получается какая-та непредсказуемая форма».
Олена УСЕНКО, кореспондент: Чи буде колись смілива фантазія втілена в життя архітектори прогнозувати не беруться. Пояснюють: нинішні технології з цим точно не впораються. Переконані лише в одному - у майбутньому не буде місця одноманітності та сірості. А заохочення за призові місця у всесвітньому конкурсі суто професійні. Проект надрукують у найавторитетніших фахових журналах. А на професійному сайті його обговорюватимуть їхні колеги з усіх країн світу. Дніпропетровські архітектори кажуть: для них це цінніше за будь-яку грошову винагороду.
І ми знову повертаємося до найголовнішої події дня - ратифікації у парламенті газових угод вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №17
20:06:15-20:07:20 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: І ми знову повертаємося до найголовнішої події дня - ратифікації у парламенті газових угод. Я зазначу, що за яскравістю подія не менш вагома. Тож не відмовимо собі у задоволенні подивитися на це ще раз.
Мільйон отримає лише один фіналіст шоу «Суперзірка» вверх
1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)
27.04.2010 3:00:23
Сюжет №18
20:07:21-20:10:43 (время эфира)
Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Від шоу політичного до шоу пісенного. Їх залишилося тільки 10. Але мільйон отримає лише один фіналіст шоу «Суперзірка». Сьогодні знову четверо учасників номінуватимуть на виліт із проекту.
«Інтер» випуск 20:00
Такого Верховная Рада еще не видела вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 1
20:01:06-20:04:57 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Такого Верховная Рада еще не видела. Сессионный зал сегодня разделила линия фронта. По одну сторону оказались противники ратификации Харьковских договоренностей, по другую - ее сторонники. Главными аргументами в противостоянии стали кулаки, яйца и дымовые шашки. Но ни разбитые носы, ни плохая видимость не помешали коалиции ратифицировать договор. Парламентские страсти - в репортаже Валентины Левицкой.
Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Верховная Рада сегодня превратилась в настоящую арену боевых действий. Заседание началось с артобстрела яйцами, затем в ход пошли дымовые шашки и в этом дыму депутаты сошлись врукопашную. Места фракций БЮТ и «НУ-НС» в зале накрыты желто-голубыми полотнищами, сами депутаты стоят в проходах, выражая протест против ратификации договора о базировании российского Черноморского флота. По другую линию фронта регионалы и коммунисты заблокировали трибуну и подступы к президиуму. Едва в зале появляется Владимир Литвин - из оппозиционного лагеря летят яйца. Под яичным обстрелом Литвин привел к присяге 12 новых депутатов-регионалов. Эмоции накаляются: политическим оппонентам не хватает сил, чтобы перекричать вой сирен. Кулаки и дымовые шашки становятся главными аргументами. Зал покидают первые пострадавшие. И вот главный вопрос повестки дня - одобрять ли Харьковский договор президентов Украины и России? Аргументы «за» и «против» едва слышны в бушующем зале.
Вадим КОЛЕСНИЧЕНКО, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Сегодня вопрос Черноморского флота - это не только вопрос 40 миллиардов долларов США, которые останутся в экономике Украины и пойдут на ее развитие, но и вопрос выживания 23-х тысяч семей севастопольцев и миллиардных инвестиций в экономику города ежегодно».
Юрий КАРМАЗИН, народный депутат Украины, фракция «НУ-НС»: «Скільки бути Чорноморському флоту на території України? Скільки іноземному чоботу взагалі топтати українську землю?»
Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Вместе с регионалами, коммунистами и Блоком Литвина за базирование в Крыму российского флота до 2042 года проголосовали девять бютовцев и семь нашеукраинцев.
Николай АЗАРОВ, Премьер-министр Украины: «Мы, правительство, глубоко удовлетворены сегодня тем фактом, что парламент большинством голосов, а в любой цивилизованной, демократической стране именно большинство голосов определяет политику государства, и никакие шашки, никакие яйца, никакие демарши, никакие мордобои, никакие блокады не должны, по идеи, помешать демократическому большинству принимать решения в «Інтер»есах большинства народа».
Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Парламентские оппозиционеры с таким результатом голосования не смирились и готовят контрнаступление, и в который раз призывают друг друга объединяться.
Вячеслав КИРИЛЕНКО, народный депутат Украины, фракция «НУ-НС», депутатская группа «За Украину»: «Можливо, вдасться переконати, щоб всі опозиційні лідери хоча б зараз сіли за один круглий стіл. Але, чесно кажучи, я себе ілюзіями не тішу. Амбіції зашкалюють, Україна в такому випадку байдужа».
Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Юлия Тимошенко уже определилась - искать поддержку будет вне стен Верховной Рады.
Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Я з завтрашнього дня вирушаю до регіонів, де ми будемо піднімати людей, де ми будемо пояснювати, що відбувається, де ми будемо намагатися зібрати всеукраїнську команду для захисту України в ці смутні, важкі часи».
Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: После ратификации договора по Черноморскому флоту на повестку вынесли проект госбюджета. За его принятие проголосовали практически без обсуждения. Также быстро справились и с изменениями к регламенту, которые узаконили возможность существования в парламенте нескольких оппозиций. На этом закрыли заседание до 11 мая.
За событиями в парламенте под его стенами внимательно наблюдали несколько тысяч человек вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 2
20:04:58-20:07:30 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: За событиями в парламенте под его стенами внимательно наблюдали несколько тысяч человек. Сторонники оппозиции собрались, чтобы остановить ратификацию соглашения по Черноморскому флоту. Когда стало ясно, что битва проиграна, протестующие попробовали прорваться в Раду. Но путь преградила милиция. Репортаж Ольги Клюевой.
Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: С утра движение в центре столицы парализовано. Свои позиции на Печерских холмах занимают люди с флагами и стражи порядка. Звучат последние наставления «Беркуту». Акция еще не началась, а милиция и митингующие уже выясняют отношения. С плакатов и громкоговорителей звучат требования остановить ратификацию. Оппозиция ведет себя достаточно мирно, пока на площадь не приходит известие, что Харьковский договор ратифицирован. Пикетчики рвутся в Раду. Попытки прорвать кордон начинаются сразу в нескольких местах оцепления. Проигравшая парламентское сражение оппозиция выходит на улицу. Лидеры призывают сторонников и друг друга объединиться против решения парламента, но пока у вчерашних конкурентов на президентских выборах это получается с трудом.
Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Замість того щоб бути разом, зараз партія «Свобода» не дає і слова сказати! Це єдність? Має бути єдність в опозиційному колі».
Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Призывы к объединению зависают в воздухе.
Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010): «Що таке об'єднання з Тимошенко, скажіть мені, будь ласка? Я двічі об'єднувався з Тимошенко. І результат був один - глибше і глибше роздроблення патріотичних і демократичних сил».
Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Лидеры оппозиции подбадривают сторонников и призывают не опускать руки. Говорят, еще не все потеряно.
Арсений ЯЦЕНЮК, лидер партии «Фронт перемен»: «Так, вона ратифікована. Але, нічого! Немає вічних політиків, немає вічних угод. Відповідно до Віденського права, угода може бути денонсована».
Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: На прощание оппозиционеры разбросали листовки и пошли собираться с силами - для следующей акции протеста. Оппозиция не намерена останавливаться. Следующую, еще более масштабную акцию протеста оппозиционеры обещают провести 11 мая под стенами Верховной Рады.
Пока в парламенте кипели страсти вокруг флота, столичная милиция прочесывала метрополитен вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 3
20:07:31-20:07:59 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Пока в парламенте кипели страсти вокруг флота, столичная милиция прочесывала метрополитен. Утром кто-то неизвестный по телефону предупредил, что подорвет подземку, если договор будет ратифицирован. Метро тщательно обследовали, но ничего так и не нашли.
Владимир ДМИТРЕНКО, заместитель начальника Центра связей с общественностью ГУ МВД Украины в Киеве: «По этому факту возбуждено уголовное дело по статье о заведомо ложном минировании объекта. Этому человеку угрожает либо крупный штраф, либо до трех лет лишения свободы».
Сообщение из Украины о ратификации соглашения по Черноморскому флоту в Государственной думе России встретили аплодисментами вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 4
20:08:00-20:09:54 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Сообщение из Украины о ратификации соглашения по Черноморскому флоту в Государственной думе России встретили аплодисментами. Российские парламентарии за ратификацию проголосовали почти единогласно и без всяких протестов. Галина Скибнёвская следила за ходом заседания.
Галина СКИБНЁВСКАЯ, корреспондент: Чтобы парламенты России и Украины могли одновременно ратифицировать соглашение, подписанное двумя президентами в Харькове, российским депутатам пришлось изменить свой рабочий график. Они прервали свою работу в регионах и приехали в Госдуму на дополнительное пленарное заседание. Его даже перенесли на час позже обычного, чтобы синхронно начать работу с Верховной Радой Украины. Известие о том, что в Киеве договор уже ратифицирован, в Госдуме встретили аплодисментами. Самим депутатам на то, чтобы взвесить все «за» и «против» соглашения, понадобилось не больше часа.
Борис ГРЫЗЛОВ, председатель Государственной думы России: «Это соглашение дает большие гарантий политической стабильности в Черноморском регионе. Мы понимаем, что Украине данное соглашение позволит оптимистично смотреть на развитие экономики».
Галина СКИБНЁВСКАЯ, корреспондент: За ратификацию соглашения о пребывании Черноморского флота на территории Украины высказались 410 из 450 депутатов. Не голосовала фракция ЛДПР. Её лидер Владимир Жириновский сомневается, что украинская сторона выполнит условия соглашения.
Владимир ЖИРИНОВСКИЙ, депутат Государственной думы России, лидер ЛДПР: «Что за дружба за деньги? Никогда она не выдерживает времени. И на наши деньги они восстановят экономику. Это огромные деньги - 40 миллиардов долларов. И обязательно снова начнется дрейф назад. И тогда у нас уже вообще не будет никакого рычага».
Галина СКИБНЁВСКАЯ, корреспондент: Но на этом процесс ратификации еще не закончен. Документ должны одобрить в верхней палате парламента - в Совете федерации. Впрочем, там это обещают сделать уже завтра.
Виктор Янукович считает сегодняшние события в Верховной Раде отголосками пятилетней политической войны вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 5
20:09:55-20:13:23 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Виктор Янукович считает сегодняшние события в Верховной Раде отголосками пятилетней политической войны. В тоже время он заверил - договор ратифицирован и будет выполняться. Об этом Президент сказал в Страсбурге. Сегодня он выступил на сессии Парламентской Ассамблеи Совета Европы. Виктор Янукович сделал несколько важных заявлений. Одно из них касалось Голодомора 30-х годов. Президент считает несправедливым называть его геноцидом только украинского народа. Выступление Виктора Януковича слушала Анастасия Даугуле.
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: На повестке дня весенней сессии Парламентской Ассамблеи - самое актуальное для европейцев: кризис, мигранты, пираты. Но сегодняшнее заседание смело можно назвать украинским днем в Совете Европы. Виктор Янукович впервые в Страсбурге в качестве Президента. На входе во Дворец Европы его встречают глава Парламентской Ассамблеи и Генеральный секретарь Совета Европы. Накануне европолитики намекали - хотят лично услышать от украинского лидера, в какой системе координат теперь будет действовать Киев. Янукович заверяет: демократические ценности и реформы - это незыблемый ориентир.
Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Насамперед, надалі зміцнювати демократію. Це буде моїм безперечним пріоритетом».
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Глава Парламентской Ассамблеи дает понять - если все пойдет хорошо, ПАСЕ готова снять с Украины мониторинг - процедуру, применяемую для стран, в демократических процессах которых Европа не уверена.
Мевлют ЧАВУШОГЛУ, председатель Парламентской Ассамблеи Совета Европы: «Новий Президент и новое правительство инициировали реформы, и мы поддерживаем этот процесс. Я надеюсь, что, благодаря реформам, «Україна» сможет выполнить обязательства перед Советом Европы».
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В сессионном зале делегаты ПАСЕ устраивают украинскому Президенту настоящий экзамен. Его засыпают вопросами. В числе первых - о внешнеполитическом векторе: с кем теперь «Україна» - с Россией или все-таки Европой?
Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Якщо наші відносини із нашими стратегічними партнерами будуть продовжуватися по тому сценарію, який ми визначили в наших перших переговорах і в Брюсселі, і в Москві, і в Вашингтоні, я вважаю, що ми досягнемо того балансу стосунків, до якого прагне зараз Україна в цьому трикутнику».
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Президента много спрашивают о гуманитарной политике, отношении к Голодомору. Завтра Ассамблея планирует принять резолюцию по этому вопросу, о чем еще в 2008-м просило прежнее руководство Украины.
Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Признавать Голодомор как факт геноцида по отношению к тому или иному народу, мы считаем, это будет неправильно. Это была общая трагедия народов, когда-то входящих в единое государство».
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: После этого ответа в зале раздаются аплодисменты. В общей сложности, за час Янукович ответил на десяток вопросов. Майлис Репс недавно избрана в Мониторинговый комитет ПАСЕ по вопросам Украины, поэтому слушала Януковича особенно внимательно.
Майлис РЕПС, член Мониторингового комитета ПАСЕ по вопросам Украины: «Украинский Президент показал себя очень достойно. Мы услышали то, что хотели услышать. Я думаю, это - правильный и взвешенный дебют здесь, в Страсбурге».
Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Парламентскую Ассамблею часто называют «совестью континента», поэтому на встрече с депутатами украинский Президент не избежал характерной европейской темы - о равенстве полов. Его прямо спросили, почему в правительстве Украины нет ни одной женщины? «Меня и самого это удивляет», - ответил Президент, - «и здесь Украине есть, над чем работать».
МВФ готов к сотрудничеству - таков основной итог визита украинской правительственной делегации в Вашингтон вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 6
20:13:24-20:15:32 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: МВФ готов к сотрудничеству - таков основной итог визита украинской правительственной делегации в Вашингтон. Во время переговоров с руководителями Международного валютного фонда «Україна» достигла принципиальных договоренностей о новой программе сотрудничества. Детали знает наш собственный корреспондент в Соединенных Штатах Дмитрий Анопченко.
Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Главный результат достигнут. ««Інтер»у» подтвердили: к этому моменту уже готов полностью согласованный вариант нового договора с МВФ. В нем предусмотрены основные принципы, на которых Фонд выделит Украине значительную сумму несколькими траншами в течение двух с половиной лет. Ну, а конкретные цифры и бюджетные показатели, которых должна будет придерживаться «Україна» , и объем кредита согласуют уже через две недели в Киеве.
Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Останутся цифры, над которыми мы еще работаем. Нам необходимо поработать над этими цифрами еще и с Премьер-министром, с правительством. Мы ожидаем в первой половине мая миссию Международного валютного фонда у нас, в Киеве. И я думаю, что во время этой поездки многое практически уже будет решено».
Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Впрочем, не обойтись и без предусмотренной правилами формальности - голосования директоров МВФ за выделение кредита Украине. И поэтому, чтобы быть уверенными в его результате, члены украинской делегации сегодня с утра, до отъезда из Вашингтона, провели переговоры с ключевыми чиновниками Администрации Белого дома. Ко мнению Соединенных Штатов традиционно прислушиваются в МВФ. Ну, а кроме того, поскольку отношения между Украиной и Россией в последнее время значительно улучшились, то теперь можно рассчитывать и на поддержку российской стороны.
Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Мы внимательно обговаривали и с господином Кудриным, и с представителем России в Международном валютном фонде эту ситуацию. И действительно мы получили их заверения о поддержке. Это важно. Россия - важная страна в Международном валютном фонде. В принципе, это - результат той программы и той стратегии, которую выработало правительство Украины».
Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Международный валютный фонд свое официальное заявление по итогам переговоров с Украиной передаст прессе в самое ближайшее время. Впрочем, уже сейчас можно быть уверенными - эксперты МВФ точно так же, как члены украинской делегации, считают прошедшие переговоры довольно непростыми, но успешными.
В Керченском порту уже несколько месяцев стоит российский танкер «Артемида» вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 9
20:17:21-20:20:12 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В Керченском порту уже несколько месяцев стоит российский танкер «Артемида». У экипажа, который полностью состоит из россиян, закончились вода, еда и топливо. Единственная помощь поступает от украинского морского профсоюза. Его работники, как могут, подкармливают команду. Максим Кошелев узнавал, почему судовладелец бросил моряков на произвол судьбы.
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: В одном из керченских портов уже три месяца стоит российское судно «Артемида». Его владелец больше полугода не платит морякам зарплату. Экипаж остался без продуктов и воды. Они - не в пиратском плену и не терпят бедствие в шторме. Эти моряки такие изможденные и уставшие потому, что живут впроголодь. Владелец судна - компания из Санкт-Петербурга - не дает денег на жизнеобеспечение «Артемиды». Кок Галина Ипкалова жалуется - последние резервные запасы продуктов закончились месяц назад.
Галина ИПКАЛОВА, повар танкера «Артемида»: «Мне ребят кормить нечем. С болью в сердце подходишь к камбузу, закрываешь его. Все пустые кастрюли, все сковородки пустые, холодильники все пустые. Кушать совершенно нечего».
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: Поскольку от судовладельца не было ни слуху, ни духу, спасаться экипажу пришлось самостоятельно. За помощью капитан обратился в керченское представительство Федерации морских профсоюзов Украины. Там морякам помогли.
Оксана АРТЕМЬЕВА, представитель Федерации морских профсоюзов Украины в Керчи: «Мы уже три раза доставляли продукты на судно и доставили питьевую воду. Так как людям было не то, что помыться и первые нужды, а даже просто, чтобы сварить пищу - вообще не было воды».
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: Кроме этого, владелец «Артемиды» еще и задолжал морякам зарплату за семь месяцев - свыше 100 тысяч долларов. Списаться на берег и уехать домой команда не может. Во-первых, нет денег даже на дорогу, во-вторых, опасаются, что, как только сойдут на берег, потеряют всякие шансы получить от хозяина судна заработанное.
Владимир ДОМБРОВСКИЙ, капитан танкера «Артемида»: «С декабря прошлого года судовладелец не обращает на нас внимания. После того, как судно встало в Керчи на отстой, приказов от судовладельца я не получал, экипаж распустить не могу».
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: В Украинской федерации морских профсоюзов говорят: лучший способ повлиять на судовладельца - арестовать танкер по судебному решению. В ситуацию уже вмешалось питерское бюро международного профсоюза ITF.
Сергей ФИШОВ, ITF, координатор Российского морского профсоюза: «Единственная возможность помочь морякам в такой ситуации - это наложить арест на это судно. Об этом же мы имеем просьбу от транспортного прокурора города Санкт-Петербурга, поскольку и российская прокуратура считает, что это - единственная возможность для помощи морякам».
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: Это - уже не первый случай, когда тот же судовладелец обманывает моряков. В аналогичную ситуацию в прошлом году попала команда другого судна - «Гелиос». Многие моряки с «Артемиды» не были дома уже год. Контракты заканчиваются, но уезжать без заработанных денег они не хотят.
Кировоград может исчезнуть с географической карты Украины вверх
Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:01:05)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 10
20:20:13-20:23:41 (время эфира)
Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Кировоград может исчезнуть с географической карты Украины. Местные власти хотят вернуть городу историческое название - Елисаветград. Но такая идея нравится не всем жителям. Сегодня в городе прошли общественные слушания на эту тему. Аргументы «за» и «против» слышала Алла Щёлычева.
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: В этом городе Сергей Костриков - это настоящая фамилия Кирова - никогда не был, даже проездом. Но с его именем здесь связано многое. Один из двух городских районов называется Кировский, за три квартала отсюда есть улица Кирова и на центральной площади, тоже имени Кирова, ему же стоит памятник. Слишком много чести для человека, который ничего не сделал для Кировограда, а потому городу лучше не носить фамилию советского политика. Так местный депутат высказался на страницах кировоградской газеты. Валерий Мятович уверен - после переименования жизнь в городе улучшится.
Валерий МЯТОВИЧ, депутат областного совета, инициатор переименования города: «Коли ми повертаємо назву Єлисаветград, його історичну, ви знаєте, зміниться аура. І від цього зміниться і життя, мені здається, що єлисаветградці прокинуться зовсім в іншому місті».
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Страсти разгорелись, как только об идее переименования прослышали коммунисты. Они тут же организовали сбор подписей тех, кто хочет жить в Кировограде.
Юрий ГРАЧЁВ, секретарь городского комитета Компартии Украины: «Киров был политическим деятелем Советского Союза. Советский Союз построил наш город и вот мы идем от этой позиции, что Советский Союз назвал город, и так он должен быть».
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: От старого Елисаветграда здесь остались только эти земляные валы - остатки крепости. Историческое название никак не связано с именем императрицы. Город, утверждают историки, нарекли в честь святой, а не царственной особы.
Константин ШЛЯХОВОЙ, историк, старший научный сотрудник Музея Кировограда: «В 1775 году вот это название - Елисаветград - оно уже конкретно закрепилось за этим населенным пунктом, который возник вокруг крепости святой Елисаветы».
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Когда в дискуссию вмешалась местная интеллигенция, спорить стали ещё громче, ведь писатели и художники сделали неожиданное предложение.
Виктор ПОГРЕБНОЙ, писатель, председатель литературного объединения «Степ»: «Не Кіровоград однозначно і не Єлисаветград - стара назва, а нова українська назва».
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Златополь - вот идеальное название. Это производное от золотого поля и географического положения города. Впрочем, представители творческой интеллигенции предлагают ещё несколько вариантов - Новокозачин, Ингульский или Центральноукраинск. На местном рынке только и разговоров, что о переименовании города.
Продавщица: «Говорят, что раньше, когда была Елизавета, был даже процветающий город, а сейчас...»
Бабушка: «А яка нам від того користь, що вони гроші таскають у цей проект?»
Продавщица: «Це ж треба переробляти всі документи на квартиру, паспорти... Скільки це людям зайвих турбот?»
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Никакой мороки. От переименования городская казна не обеднеет, - уверяют в горсовете. Изменения будут проводить постепенно.
Владимир СЛИВНОВ, секретарь Кировоградского городского совета: «Меняется печать, меняются оттиски на бумагах, контракты. Печать там стоит 95 гривен. Паспорт не надо менять, дипломы остаются те же самые».
Алла ЩЁЛЫЧЕВА, корреспондент: Только на новых удостоверениях поставят Новий штамп. Впрочем, быть или не быть Кировограду, местные депутаты решат на ближайшей сессии. А их постановление должны ещё утвердить народные избранники в Киеве.
СТБ випуск 22:00
Український парламент з боями всередині та ззовні ратифікував харківські угоди вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:17
Сюжет № 1
22:00:24-22:05:53 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Яйця, димова завіса, парасольки та перша кров. Український парламент з боями всередині та ззовні ратифікував харківські угоди про перебування Чорноморського флоту та ціну на російський газ. Як усе було - Ольга Червакова.
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: Навколо кабінету спікера ще до початку засідання якась метушня. Депутати з опозиції підозрюють: саме від них Управління Держохорони виставило стіну захисту. Потім стає зрозуміло: захищати Литвина треба було не від кулаків, а від яєць. Так відкривається сьогоднішнє засідання парламенту.
Регіонал: «Был один такой маленький, лысенький. Я не знаю, то ли бютовец, то ли еще...ну такой, вредитель. Вот реально он начал с боку бить. Я увидел некоторых депутатов. Естественно, что когда увидел, я сказал, что ты делаешь - это не хорошо».
Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «Зареєструвалися в сесійній залі 211 народних депутатів».
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: 211 - це менше навіть, ніж у коаліції. З'ясувалося, решта місць для голосування пошкоджено. Спікер веде засідання під двома парасольками, які тримає охорона. Навколо всі б'ють усіх. Жорстку внутрішньопарламентську дискусію спиняє олімпійський чемпіон із боротьби, регіонал Тадеєв. Депутати б'ються до першої крові. Далі розпочинається ратифікація угоди.
Депутатка: «Именно Парубий сейчас, который бросил слезоточивый газ, именно Парубий не хочет, чтоб «Україна» была независимой. Националисты, бютовци во главе с Тимошенко не хотят, чтобы сегодня в зале было ратифицировано историческое соглашение пописанное в моем родном Харькове».
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: У сесійній залі відкриті двері та вікна. Через газові та флотські угоди депутатам влаштували справжню газову атаку. Депутати кашляють, чхають, дехто вибігає з зали. Парламентська охорона дихає через носові хустки, в кулуарах відчинені вікна, на підлозі - вогнегасники. У димовій завісі з'являється міністр надзвичайних ситуацій.
Нестор ШУФРИЧ, міністр надзвичайних ситуацій: «По предварительным данным - это дымовая шашка. Сейчас они изъяты. Обнаружено было 2 штуки. Они безусловно пройдут экспертизу на определение химического состава этого вещества».
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: Ось він - ключовий момент сьогоднішнього дня. Депутат-комуніст Царьков спочатку загортається у прапор російського Чорноморського флоту, потім вибігає з зали. В кулуарах зашкалюють емоції. Заклики діставати кулемета регіонали почули буквально. Вони вимагають створити парламентську комісію, звернутися до Генпрокуратури і покарати винних у безладі.
Юрій БОЛДИРЄВ, народний депутат, фракція партії регіонів: «Следующий шаг - они принесут уже огнестрельное оружие и будут стрелять в парламенте».
Володимир Ар'єв, народний депутат України, фракція «НУ-НС»: «Я думаю, що в суспільстві це викличе відповідну реакцію. І я думаю, що від сьогоднішнього дня Україна змінилась і Україна повстане».
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: До повстання всіх кличе Тимошенко. Вона вирушає в турне областями України - вимагатиме переобрання парламенту та денонсації угод.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідерка БЮТ: «Це перший крок - це Севастополь. За цим, без сумніву, якщо продовжить ця банда вести свою політику, буде Крим. Сьогодні чорна сторінка тому, що Україна почала процес втрати своєї незалежності».
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: Подихати депутатським димом прийшов уряд у майже повному складі. Результатами засідання прем'єр-міністр задоволений.
Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр: «Речь идет даже не об иностранной базе, а о базе государства с которым мы столетиями жили вместе, с которым мы планируем и будем строить общее будущее».
Ольга ЧЕРВАКОВА, кореспондент: Коли дим розвіявся, депутати встигли ухвалити бюджет і розійтися, скасувавши пленарні засідання до кінця тижня.
Народний депутат Олесь Доній у бою за Чорноморський флот зазнав струсу мозку. вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:18
Сюжет № 2
22:05:54-22:07:12 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Народний депутат Олесь Доній у бою за Чорноморський флот зазнав струсу мозку. Наразі він перебуває в лікарні Феофанії. Камера за фільмувала, що від цього чоловіка перепало не лише Іонієві. Зі свого місця він намагався дістатися голів і інших депутатів. Зясувати його прізвище і фракцію до якої він належить не вдалося. «Вікна» опитали депутатів - нападника ніхто не впізнав. Ані опозиція, ані регіонали.
Володимир АР'ЄВ, народний депутат, фракція «НУ-НС»: «Якщо це депутат, то або він не відвідує пленарних засідань, або це із нових, а можливо це з іншої фракції, не тільки з Партії регіонів. Манери - все ж таки більш мені нагадують манери Партії регіонів».
Владислав ЛУК'ЯНОВ, народний депутат, фракція «НУ-НС»: «Честно говоря, смешно. Если уже есть как бы техника боя ведения регионалов. То это, честно говоря. Вообщем-то, я думаю, это такое, неадекватное заявление. Наверное Арьев там тоже газом надышался. То ли это депутаты, которые редко ходят, то ли может быть кто-то...ну я вообще не знаю кто это зашел».
Битва за Севастополь тривала всюди - і в парламенті і поза ним вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:18
Сюжет № 3
22:07:13-22:11:09 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Битва за Севастополь тривала всюди - і в парламенті і поза ним. Вулична версія від Дениса Данька.
Денис ДАНЬКО, кореспондент: Центр столиці. Прихильники опозиції та чинної влади шикуються обличчя до обличчя. Їх роз'єднують лише шереги з міліціонерів. Першими починають опозиціонери. Регіонали вступають у діалог лише під час співу гімну. Підхоплюють. Міліціонери переходять до ранкової гімнастики. І їм подобається. Регіонали допомагають міліціонерам. Фізичні вправи їм теж до вподоби.
Прихильниця Партії регіонів: «Защищають, щоб оте бидло не обіжало наших міліціонерів».
Денис ДАНЬКО, кореспондент: Стороння допомога міліції не допомогла. Опозиція йде в атаку. Коли тисняви вщухають, мітингарі через голови міліціонерів продовжують діалог. Друга атака. Міліціонерам здається, що їм теж треба йти в атаку - газову. Тимчасове перемир'я наступає, коли на центральну трибуну виходять лідери опозиції. На одній сцені стояли Тимошенко, Луценко, Гриценко, Тягнибок, Яценюк та інші. Запевнили всіх, що об'єднуються. І закликали до того ж.
Юлія ТИМОШЕНКО, голова БЮТ: «Я хочу звернутися до вас. Ви готові разом з нами сьогодні з йти, піднімати людей? І я дуже прошу вас: не будьте спокійними. Це саме головне».
Денис ДАНЬКО, кореспондент: Послухати лідерку з Верховної Ради на мітинг вийшли депутати-бютівці. Олег Ляшко розповідає мітингарям про те, що їм там теж нелегко. Йому болить голова і костюм у плямах.
Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Регіонали займаються безпредєлом. Отруїли депутатів, от я отруєний зараз стою - тоншить і все інше».
Денис ДАНЬКО, кореспондент: Після Юлії Тимошенко слово взяв Юрій Луценко. Однак мітингарі кликали іншого. Луценко образився. Після виступу всіх опозиціонерів слово знову взяла Тимошенко, аби закликати повернутися під стіни Верховної Ради після травневих свят. Мітинг мирно розійшовся. Лікарі, котрі тут чергували, звітують, що ніхто не постраждав. Ці мітингувальниці з різних таборів, налякані тиснявою, вирішили помиритися.
У Росії угоду про перебування російського Чорноморського флоту в Криму держдума ратифікувала абсолютною більшістю вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:18
Сюжет № 4
22:11:10-22:11:51 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Поки в Україні билися, у Росії угоду про перебування російського Чорноморського флоту в Криму держдума ратифікувала абсолютною більшістю. Із450-ти депутатів не проголосувало, чи точніше, утрималося від голосування, лише 40. Це представники фракції ЛДПР. Лідер ліберальних демократів Жириновський пояснив це тим, що його однопартійці просто не певні, що українська сторона виконуватиме умови договору. Щодо опору угоді в українському парламенті в Росії здивовані, прем'єр Путін заявив, - колись про флот він домовлявся з Тимошенко і вона тоді була не проти.
Сьогодні чи не вперше в методах політичної боротьби застосовано газову атаку. вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:18
Сюжет № 5
22:11:52-22:14:48 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Сьогодні чи не вперше в методах політичної боротьби застосовано газову атаку. Наразі міліція і прокуратура шукають авторів і виконавців. А «Вікна» взялися дослідити ефективність зброї бійців за Севастополь.
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Загидити політичного опонента традиція давня. Три роки тому активісти партії «ПОРА» облили власного активіста, що його вважали за зрадника лайном, коров'ячим. Яйце - найпопулярніша зброя демократії. Так це робили в Одесі, а так в Сімферополі. Цей кидок вартував депутатці Наталі Лантух 119 гривень - вона цілила і влучила в голову голови Сімферополя. У Верховній раді востаннє яйця літали 2006. активісти Партії зелених яйцями боронили чорнобильську зону від поховання ядерних відходів. Відстояли. На столичному базарі яйцями не нахваляться. Поживно і ударна сила пристойна. Ось ці особливо тверді ще й форма витягнута - балістична.
Продавець: «Як ударить, так зразу й шишка буде».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Для досягнення максимального ефекту, - інструктують торгівці, яйця ліпше потримати тиждень у теплому місці.
Продавець: «Несвіжими лучше, щоб удар був і вонь сразу».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Якщо в планах килимове бомбування опонента - яйця перепилячі.
Продавець: «В ручку взять так много набрать и сразу - точно попадешь, не ошибешься».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Якщо мета жбурляння не образити, а вивести з ладу - на базарі пропонують ананас.
Продавець: «Можна кинути й буде неприємно, да».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Мета - залишити епізод у пам'яті надовго - потрібен гнилий помідор. У столичній пральні сьогодні перуть біле. На білому кожна пляма складна. Тутешні майстри запевняють - яйця це не страшно. Голові Верховної Ради пощастило.
Оксана ПАСЬОРА, завідувачка пральні: «Яйца удаляются очень хорошо. При современной химии будет очень прекрасно, не остается никаких следов на ткани».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Опонентам Литвина пралі радять обирати неорганічну зброю. Тим паче, що відро з фарбою до сесійної зали ести не обов'язково. Аналог у народних обранців завжди на похапі. Потрібен стійкий результат - кидай в опонента гелеву ручку.
Оксана ПАСЬОРА, завідувачка пральні: «Гелевая ручка, там такие чернила, которые практически никогда не уходят».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Сергій готується до олімпіади. Він ніколи не кидався в опонентів яйцями та селевими ручками. Його зброя - п'ятикілограмовий металевий молот.
Спортсмен: «Злость она должна быть перед попыткой, когда заходишь в сектор. Потом уже в бросок ты уже всю злость влажуешь».
Дмитро ЛИТВИНЕНКО, кореспондент: Оберти навколо себе для швидкості і різкий кидок. Початківцям тренер радить розробляти м'язи спини та ніг.
Виробники не квапляться виконувати норми закону, бо українці ГМО бояться, хоч і не знають, що це. вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:19
Сюжет № 6
22:14:49-22:18:03 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Чи в яйцях, чи в помідорах невідомо, але ГМО єдиним. Мінеральна вода, цукор та олія - усе з наліпками «Без ГМО», хоча генно-модифікованих організмів у цих продуктах і бути не може. І навпаки позначок, які би свідчили про наявність генно-модифікованих організмів - немає. Виробники не квапляться виконувати норми закону, бо українці ГМО бояться, хоч і не знають, що це.
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Натур продукт, без шкідливих речовин і ГМО. Галина Іванівна на базарі торгує власною городиною - у якості свого краму вона впевнена. І в відсутності генно-модифікованих організмів теж. Що це таке - вона десь колись чула.
Галина СУШКО, продавчиня: «Ну що схрещують картоплю з чимось я не знаю, з крабами, слонами чи ще з чим там. Да чи нє?»
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Поруч Любов Дмитрівна - в неї товар придбаний і теж без ГМО.
Любов ПРОЦЕНКО, продавчиня: «На ящиках написано «Без ГМО». Ці ящики повикидали, повикидали ящики».
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Позначка «Без ГМО» сьогодні міститься на всіх харчах, навіть на тих, які не можуть містити генно-модифіковані організми. Так визначено законом - позначати не лише наявність, а й відсутність.
Експерт: «Над нами сміються, сміється весь світ».
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Експерти попереджають - наліпку «Без ГМО» на багатьох продуктах не треба сприймати як знак якості. Вони роздивляються харчовий набір «Вікон» і позначають, де позначка доречна, а де можна було б заощадити.
Експерт: «У рыбы не может быть, вот здесь может быть - очень даже запросто. И белка здесь достаточно много. В сыре - в самом сыре, как животного происхождения ГМО не будет».
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Харчовики певні - українці бояться не того чого боятися треба. Адже ГМО загроза лише потенційна.
Віталій КОРЗУН, завлабораторії спец продуктів інститут гігієни й медичної екології: «А скільки пестицидів, а скільки нітратів, нітритів, скільки солей важких металів. Візьміть той же свинець, візьміть миш'як і інше, а ми чомусь тільки зациклились на ГМО і тільки ГМО».
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Чому українці бояться ГМО вони самі не знають.
Перехожа: «Ой, я не знаю, что это такое ГМО».
Продавець: «Я сама не знаю, що воно таке це ГМО, ви мені об'ясніть».
Продавець: «Генно-модифікована...як на «о», чим воно там заканчується»?
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Обізнані певні - з ГМО в майбутньому мутації неминучі.
Продавець: «Організми вживляють у картоплю, моркву, цибулю, а потом попробуй знай через покоління, що воно буде. Не хочу».
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Генетики відповідають - за 16 років широкого застосування ГМО в сільському господарстві мутацій не помічено.
Богдан МОРГУН, завлабораторії інституту клітинної біології та генетичної інженерії: «Якщо тваринна споживає якусь рослинну, скажімо, хай це буде генетично-модифікована соя, то з роками поступово корова перетворювалася б у велику якусь соєну, рослину. Але ми бачимо, що такого не відбувається».
Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Натомість, позначка про наявність модифікованих організмів поки що не з'явилася на жодному продукті. Чому? Знають виробники.
Представник компанії-виробника: «Насправді, ринок в очікуванні того, хто перший напише з ГМО».
В одному з приватних зоопарків майже лисі ведмеді. вверх
СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:12)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 7
22:18:04-22:20:54 (время эфира)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: На обід згущене молоко та житло й ванна два метри. Їх ледь не згубили раціон і квартирне питання. В одному з приватних зоопарків майже лисі ведмеді.
Ольга СИМОНОВИЧ, кореспондент: Вигоди приватного звіринця. У клітці два на два у селі під Києвом посеред звалище цей ведмідь прожив 4,5 роки свого життя. Бурий камчатський ведмідь Потап худий та майже лисий. У його сусіди, уссурійського Мишка, поранені колючим дротом лапи. Жахливий стан клишоногих помітили випадкові гості звіринцю і поскаржилися в Київський зоопарк. Рятувальної експедиції - журналістів-зоологів та екологів спершу просто не пускають. Чия це власність вартовий не видає. Та дізнавшись, що серед прибульців є столичний фахівець з утримання ведмедів, стає привітнішим. Ігор Григорович розповідає, - бурих доручили йому маленькими і він 5 років ростив їх як умів.
Ігор Григорович, утримувач ведмедів: «Ну вы ж видите, у меня и свиньи, и собаки, тоесть, все...ну а чем медведь от собаки отличается, ничем практически».
Ольга СИМОНОВИЧ, кореспондент: Інший ведмежий годувальник про їхні смаки дізнався, вочевидь із казок. Каже, дає їм те, що вони люблять.
Годувальник звіринця: «Згущене молоко, бублики, там, канфєт. Ну все, що можна, кроме м'яса».
Ольга СИМОНОВИЧ, кореспондент: Зоологи відразу визначають діагноз - авітаміноз, захворювання шкіри, численні травми та порушення поведінки через затісні грати.
Костянтин ОРЛОВ, директор «Ведмежого континенту» Київського зоопарку: «Необходимо производить лечение. Но лечение без нормальных условий содержания ничего не даст».
Ольга СИМОНОВИЧ, кореспондент: Сьогодні рятувальники мусять обмежитись рекомендаціями. Закон не дозволяє ані забрати тварин на лікування, ані покарати власника. В Україні досі немає правил утримання диких тварин у неволі.
Володимир БОРЕЙКО, еколог: «И когда будет с одной стороны понятно, как содержать животных, а с другой стороны - государственный контроль, который прописан в Законе. Тогда жизнь сотен украинских медведей, крокодилов, слонов, кажется, пойдет на лад».
Ольга СИМОНОВИЧ, кореспондент: Правила проживання ведмедів Міністерство екології мусило написати ще 2002 року. Та посадовці зволікають і досі. Виправдовуються, у світі тисячі видів тварин і умови треба прописати для кожного свої.
Володимир ДОМАШЛІМЕЦЬ, керівник відділу охорони та збереження тваринного світу Мінекології: «Уніфіковані правила затвердити важко. Тому ми працюємо по окремим систематичним групам і зараз у нас такий проект є, наприклад, які стосуються право норм та утримання морських ссавців».
Ольга СИМОНОВИЧ, кореспондент: Коли правила нарешті створять, постане інше питання - куди подіти тварин, вилучених у жорстоких власників. У зоопарках уже попереджали - зайвого місця не мають.
Світлана БЕРЗИНА, директорка київського зоопарку: «Куда деть еще тогда тяншанського, куда их деть, куда, куда, ну куда, ну куда».
Новий канал випуск 19:00
У диму, під яєчним обстрілом, у бійках, з розбитими носами і під парасольками - так український парламент ратифікував угоду Януковича і Медведєва вверх
Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
27.04.2010 3:00:19
Сюжет № 1
19:00:21-19:05:09 (время эфира)
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У диму, під яєчним обстрілом, у бійках, з розбитими носами і під парасольками - так український парламент ратифікував угоду Януковича і Медведєва. Результат - 236 голосів «За».
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Охорона спікера на засідання парасольки прихопила. Бо опозиція курячі яйця принесла. Отак вони виступають проти Харківських угод. Коаліція вирішила їх провчити. А починалося все мирно. Опозиція чи не вперше за останній час - єдина. Разом вкрили свої місця синьо-жовтим прапором. Усміхаються. У чомусь переконують своїх опонентів. Коаліція охороняє трибуну. Усе змінила поява Литвина. Далі події стрімко розвиваються. Ось перший постраждалий і розбитий ніс. Литвин засідання не зупиняє. Нові депутати складають присягу. Цієї миті самооборонець Доній отримує струс мозку. Його колега намагається влучити у Лук'янова. Литвинові підносять нові хустинки. Той обтирається і дає депутатам висловитися. Аж ось полетіла димова шашка. Виступу вже ніхто не слухає. Депутати закривають обличчя і штовхаються. Робоче місце Спікера і далі обтирають. Допомагати коаліції прилетів віце-прем'єр Клюєв.
Юрій КАРМАЗИН, фракція «НУ-НС»: «Віце-прем'єр Сівкович, перший віце-прем'єр Клюєв, які в президії зараз знаходяться, керують процесами. я вас поважаю шановні, будь ласка, йдіть в Уряд, там дуже багато серйозних справ».
Вадим КОЛЕСНИЧЕНКО, фракція «Партії регіонів»: «Мы сегодня здесь проголосуем за те документы, которые необходимы народу Украины и будущему нашей нации. Слава Украине!»
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Що ближче до голосування, то палкіше пристрасті. Парламентські пожежники втратили спокій. За димову шашку регіонали товчуть нашоукраїнця В'ячеслава Кириленка. В іншому кінці зали штовхають його однофамільця-бютівця - Івана. Спікер із-під парасоль оголошує.
Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради: «Проект закону про ратифікацію Угоди між Україною та Російською федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України».
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Під час обговорення спікера прикривають комп'ютером Томенка. Заспокоїтися депутати уже не можуть. Угоду обговорюють 5 хвилин. Комітет оголошує характеристику документа. Цим словам навіть прем'єр-міністр аплодує. Захистити своїх місць опозиціонери не зуміли. Регіонали на радощах виштовхують із зали нашоукраїнців. Віце-прем'єр Клюєв сигналізує коаліції.
В'ячеслав КИРИЛЕНКО, фракція «НУ-НС»: «Бандити якісь із депутатськими значками голосували за щось, за що вони не знають. 236 голосів не було, кворуму не було, зато було намагання всіх побити».
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: У Кириленка - синець на скроні. У його колеги Стецьківа - пошматований одяг.
Тарас СТЕЦЬКІВ, фракція «НУ-НС»: «В них чисельна перевага і крім того, подивіться, які бандити в «Партії регіонів». От нарешті ви побачили, які депутати в «Партії регіонів».»
Олег ЦАРЬОВ, фракція «Партії регіонів»: «Очень не жестко били депутатов. Пускай приходят я пожалею».
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Цей регіонал нині був дуже активним. Дії колег пояснює лідер фракції.
Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції «Партії регіонів»: «Законы физики никто не отменял. Все мы живые люди. Если на тебя кто-то летит с кулаком или с дымовой шашкой, то в ответ происходит соответствующая реакция».
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Такий парламент опозиція тепер хоче розпустити.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідерка «БЮТ»: «І тому ми зобов'язані зробити все, щоб новий Парламент, який прийде, і який мусить прийти якомога швидше міг обрати до Парламенту ту команду людей, яка денонсує всі ці угоди».
Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Ратифікація харківської угоди - то ще був не кінець. У диму без обговорення за лічені хвилини Парламент відразу за основу і в цілому бюджет ухвалив. Це новий - Парламентський рекорд.
Під стінами Верховної Ради відбувалась своя війна - опозиції з коаліції і міліцією вверх
Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
27.04.2010 3:00:19
Сюжет № 2
19:05:10-19:08:04 (время эфира)
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Яйця і дим у парламенті, Юлія Тимошенко під деревом, чоловіча туфля на асфальті, сльозогінний газ у повітрі поблизу парламенту. Під стінами Верховної Ради відбувалась своя війна - опозиції з коаліції і міліцією.
Оксана КОТОВА, кореспондент: Ранок під стінами Парламенту почався з гри.
Василь, прихильник опозиції: «В нас гра називається флото-флото-катапульта ми вирішуємо долю ЧФ».
Оксана КОТОВА, кореспондент: Острови на паперовому морі, а на ньому паперові кораблі. Частина прихильників опозиції грає, інша співає. Далі співи гучнішають і починається екшен. Це опозиціонерка Любов так реагує на ратифікацію депутатами Харківської угоди щодо чорноморського флоту. Її бій ще й на випередження. Серед прихильників влади вона підслухала розмову.
Любов, прихильниця опозиції: «Сейчас мы им говорят дадим я стояла слушала посмотрите что делается, все продали».
Оксана КОТОВА, кореспондент: Але у прихильників влади сьогодні інша програма. Дивитись і слухати. У Києві - дивляться як міліціянти чубляться з розгніваними опозиціонерами, котрі хочуть прорватися до Парламенту. У Сімферополі - слухають гімн. Містяни з радощів його замовляють на радіо і виконують наживо.
Сергій ЮХИН, активіст руху «Руський Крим»: «Черноморский флот это мир во всем черноморском регионе».
Оксана КОТОВА, кореспондент: У Києві миром не пахло. У повітрі був сльозогінний газ, на асфальті валялася самотня туфля.
Віктор ЮЩЕНКО, Президент України 2005-2010р.: «Я переконаний на цьому крапка не ставиться це рішення є тимчасовим».
Арсеній ЯЦЕНЮК, депутат «НУ-НС»: «Немає вічних політиків немає вічних угод. відповідно до віденського права угода може бути денонсована».
Оксана КОТОВА, кореспондент: Віденська Конвенція дозволяє Україні розірвати угоду з Росією щодо чорноморського флоту, але тільки за форс-мажору. Опозиція його озвучила під деревом навпроти Парламенту.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідерка «БЮТ»: «Дострокові парламентські вибори усунути зрадницький уряд и почати процедуру імпічменту Януковича».
Оксана КОТОВА, кореспондент: Росія відразу здивувалася.
Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр РФ: «Для меня это несколько не ожидано по поводу российского флота, потому что предыдущее правительство вот совсем недавно мы обсуждали в том числе и с Тимошенко вопросы возможного пребывания продления флота в Крыму никто не возражал».
Оксана КОТОВА, кореспондент: Українці знову опинилися на роздоріжжі. Сьогодні крапки у суперечках так и не поставили. На дубль другий усіх кличуть 11 травня.
Нічого несподіваного в українському парламенті для Президента Віктора Януковича не сталося вверх
Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
27.04.2010 3:00:19
Сюжет № 3
19:08:05-19:09:16 (время эфира)
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Нічого несподіваного в українському парламенті для Президента Віктора Януковича не сталося. Хоча усього дійства він не бачив - саме летів на сесію парламентської асамблеї Ради Європи. Коментував події в Раді вже у Страсбурзі. Ратифікацію харківський договору і ухвалення бюджету Президент назвав позитивним результатом роботи коаліції.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ще ніколи в історії України не було, щоб в квітні місяці, наприкінці квітня приймався бюджет. Це «велике досягнення» тієї частини українського суспільства, яке 5 років вело запеклу боротьбу зі мною особисто. Я цьому положив край. Я наведу порядок в країні демократичними засобами».
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У Страсбурзі Президент зробив ще кілька заяв. Зокрема, Голодомор 30-х він назвав загальною трагедією народів СРСР, а не геноцидом українського народу. Саме на такому формулюванні наполягає Росія. Під час доповіді Президента члени української делегації від опозиції на знак протесту вийшли з зали.
Тихо, без галасу і майже синхронно з Україною харківські угоди ратифікувала Росія вверх
Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
27.04.2010 3:00:19
Сюжет № 4
19:09:17-19:09:43 (время эфира)
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Тихо, без галасу і майже синхронно з Україною харківські угоди ратифікувала Росія. Документ підтримали майже одноголосно 410 голосів із 439-ти. Не голосувала лише фракція «ЛДПР» на чолі із Володимиром Жириновським. Політик засумнівався, що українська сторона виконає вимоги договору. Завтра угоду має ухвалити і верхня палата російського парламенту - Рада Федерацій.
П'ять родин із малими дітьми вже шість років судяться за свій куток у гуртожитку вверх
Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 5
19:09:44-19:12:08 (время эфира)
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Їм уже давно вимкнули воду, світло і тепло. А тепер ще хочуть з такої, але хати, виселяють. П'ять родин із малими дітьми вже шість років судяться за свій куток у гуртожитку.
Аліна МОРДЮК, кореспондент: 5 сімей із гуртожитку по вулиці Заболотного, 132, тепер ходять додому через вікна. Двері заблоковано. Додому не пускають люди у формі. Хоча на будинок - кажуть мешканці - це не схоже - ні світла, ні газу, ні тепла. Без зручностей уже три роки.
Галина ПРИСЯЖНЮК, мешканка гуртожитку: «Ми тут не живемо, ми тут існуємо. На сьогоднішній день люди в тюрмах краще живуть, як ми тут три роки живемо. У них хоч є там світло, вода якась, а ми не маємо нічого. Як гріємось - буржуйками «.
Аліна МОРДЮК, кореспондент: Цей гуртожиток раніше був у керуванні Державного управління справами Президента України і підпорядковувався національному комплексу «Експоцентр України». У 2004 році гуртожиток продали одній страховій компаній. А та продала ще іншим. Увесь цей час мешканців намагалися виселити. Люди судилися.
Ірина ГАВРИЛЮК, мешканка гуртожитку: «Ми пройшли суд першої інстанції, районної, апеляційний суд, зараз касація знаходиться у Верховному Суді. Нас тут 5 сімей. 4 сім'ї якби за неділю до цього дня нам знайшли кімнати в якомусь готелі».
Аліна МОРДЮК, кореспондент: Судова тяганина триває вже 6 років. Крапку поставив Голосіївський міський суд - виніс рішення не виселяти, а переселити. Переселити хочуть у цей гуртожиток. На людину - по 4 квадратні метри помешкання. Ордерів на житло не дають. Тож люди бояться опинитися на вулиці. Компанія - власник гуртожитку каже, люди мовляв перебирають житлом. На кімнати не погоджуються, хочуть окремих квартир.
Олександр ЗАГЛІНСЬКИЙ, представник «Оселя-інвест»: «Людям пропонуємо, люди кажуть ми не переселимося, поки нам не дадуть ордера на квартири, то є фактично для нас це нереально, куплять кожній сім'ї квартиру так?»
Аліна МОРДЮК, кореспондент: Нині мешканців таки прийшли виселяти, але судові виконавці побачили журналістів і як у повітрі розчинилися. Люди пішли слідом у виконавчу службу шукати правди - виселятимуть чи ні. Проте там порадили приходьте завтра, мовляв, нині неприймальний день.
Кам'янець-Подільський - це місто третє в країні за кількістю пам'яток архітектури і, відповідно, туристів вверх
Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:20)
27.04.2010 3:00:20
Сюжет № 6
19:12:09-19:15:39 (время эфира)
Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Ну можемо ж. Якщо влада та разом з бізнесом а ще й з народом візьмуться, то й в Україні можна зробити Європу. Кам'янець-Подільський - це місто третє в країні за кількістю пам'яток архітектури і, відповідно, туристів. На останніх тут дуже чекають.
Ірина СКОСАР, кореспондент: Жодного хмарочоса, пивної Ятки чи недопалка. Це Кам'янець повсякденний, спеціально не вилизаний. Позитив у всьому: від назви вулиці до водостічної труби. Її прикрасили залізним дракончиком самі ж мешканці. Патріотів у Кам'янець-Подільському розшукувати не треба. Будь-який перехожий про рідне місто може годинами розказувати. Пані Аліса навіть відмовилася від запаморочливої кар'єри, заради простих камінчиків.
Аліса ТОХОЛІС, патріотка Кам'янця-Подільського: «І в Європі могла жити і працювати, могли жити в Одесі і в місті Києві. Але хватало мене тільки для поїздки в гості і все, тому, що оті камінчик, оцей перед звук завжди повинен, а як серце тук-тук. То каблучками так?»
Ірина СКОСАР, кореспондент: У старому місті кожен крок - історія. Хто завойовував, той додавав свого і балом заправляв. У цій будівлі був і мусульманський мінарет, і православний храм і римо-католицький костел. Службу Божу і сьогодні правлять. Вінчають безкоштовно. У старому місті 177 Пам'яток національного значення. До кризи Кам'янець-Подільський щороку одержував по 9 мільйонів гривень на реставраційні роботи. Останні два роки - грошима й не пахне. Військові казарми, гончарну та кушнірську вежі реанімувати потрібно терміново, бо розсиплються. У мерії подумали та виставили ці об'єкти на продаж. Охочі купити є - кілька солідних компаній. Аби врятувати пам'ятки архітектури місцева влада вирішила ризикнути - умова така - той хто купує, той і реставрує. Усе законно і тільки з дозволу Кабміну, - запевняє міський голова. Навіть, якщо пів Фортеці перейде у приватні руки, руйнувати чи перебудовувати старовинні мури не дозволить державне охоронне свідоцтво.
Анатолій НЕСТЕРЧУК, міський голова Кам'янця-подільського: «Є досвід європейських країн, що всі замки викуплені, вони приватизовані, але є державне свідоцтво - охоронне для збереження тої чи іншої пам'ятки архітектури і не важливо для туриста хто власником є того чи іншого об'єкту, а важливо в якому стані і як використовується «
Ірина СКОСАР, кореспондент: Бізнесмени Кам'янця після свинячого грипу та кризи ледь оклигали. Півроку сиділи без клієнтів та прибутків. Тоді і надумали об'єднатися заради міста та вкладених мільйонів.
Анатолій КОВАЛЬСЬКИЙ, голова «Відкритої асоціації Готельєрів і рестораторів міста»: «Півроку мертвих в цьому році з жовтня до середини квітня місто було мертве. Ну як після путчу, війни, воно було мертве, ми хочемо підтримати свій бізнес. Щоб вкладені мільйони гривень, дехто вклав мільйони євро, а коли нульовий дохід, треба щось робити».
Ірина СКОСАР, кореспондент: Влада бізнес почула і дала зелене світло. Додатковими податками не навантажує, на свята дозволяє торгувати та рекламні площі дає задарма. Плоди цієї співпраці такі: прості кам'янчани при роботі, бізнесмени при грошах, і в міський бюджет копійчина падає. Про свою унікальність подільське місто цього річ поїде розказувати китайцям. Ні Київ, ні Львів морочитися з підготовкою до Шанхайської туристичної виставки не схотіли.
ICTV випуск 18:45
Звістку про ратифікацію угоди Києвом у Російській Думі вітали гучними оплесками вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 2
18:50:06-18:50:25 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Звістку про ратифікацію угоди Києвом у Російській Думі вітали гучними оплесками. Там сьогодні також затвердили домовленості синхронно з Україною, як і хотіли Президент Янукович і Медведєв. Однак, на відміну від нашої Ради, голосування в Москві пройшло спокійно. За були всі присутні 410 депутатів.
Віктор Янукович прокоментував сьогоднішні події у Верховній Раді на засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 3
18:50:26-18:51:05 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Президент Віктор Янукович прокоментував сьогоднішні події у Верховній Раді на засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. Він задоволений ратифікацією угоди з Росією про подовження базування Чорноморського флоту і ухваленням бюджету. Нині дуже добрий день, - сказав глава держави. А з бійок в парламенті він трагедії не робить.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «В українському парламенті не сталося нічого несподіваного. Те, що інколи депутатам не вистачає, я сказав би так, парламентської етики. В Україні вже до цього, на жаль, звикли. Але треба з цим закінчувати».
Юлія Тимошенко завтра вирушає регіонами із закликом до українців постати проти влади вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 4
18:51:06-18:53:53 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Опозиція вимагає скасувати угоду. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко завтра вирушає регіонами із закликом до українців постати проти влади, і приїхати 11 травня до Парламенту, щоб добитися: або скасування рішення про флот, або дострокових виборів депутатів. До протистояння Тимошенко прагне залучити усі опозиційні сили. Втім поки ні Яценюк, ні Ющенко, хоч і виступають проти ратифікації, зустрічних кроків до колишньої прем'єрки не зробили. Але під стіни парламенту прийшли всі. Тут сьогодні зібралися майже десять тисяч людей. Не обійшлося і без сутичок. Розповідає Ольга Чайко.
Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Найгарячіший мітинг під Верховною Радою. Лише за офіційними даними, сюди прийшли аж 7 тисяч протестувальників, однак, правоохоронців - не набагато менше. Близько до Ради мітингувальникам не підійти. Під'їзди до вулиці Грушевського закриті. Як і підходи до Верховної Ради. Проблеми виникають навіть у людей, які працюють на Печерську - вони прориваються на роботу через живий міліцейський щит. Правоохоронці утворили своєрідний прямокутник: ззовні - мітингувальники. Усередині - люди в касках та бронежилетах. Прихильники Президента ближче до Ради, опозиція - через дорогу Хтось намагається прорватися - починається запекла штовханина. У повітрі запах від димових шашок. Того, що відбувається у парламенті, тут не чути. Протилежні табори розважаються політінформацією.
Чоловік: «Не дай Бог какой-то заворушки - нас закидають, і що він тоді буде робити без Чорноморського флоту? В нас же флоту немає».
Жінка: «Ми не можемо віддавати свою рідну країну частинками».
Чоловік: «Ганьба, ганьба...»
Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Коли стає відомо, що угоду таки ратифікували, опозиціонери виходять до людей. Арсеній Яценюк заспокоює.
Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту змін»: «Так, вона ратифікована, але нічого. Немає вічних політиків, немає вічних угод. Відповідно до Віденського права, угода може бути денонсована».
Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Юлія Тимошенко обіцяє поїхати в регіони і піднімати людей проти влади та закликає провести позачергові парламентські вибори.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Сьогодні треба мати мудрість всім політичним силам відкласти амбіції і на рівних сісти за стіл переговорів, на рівних увійти в Комітет захисту України».
Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Однак, до одностайності знову далеко. Віктор Ющенко дорікає Юлії Тимошенко за торішні невигідні газові домовленості і єднатися не збирається.
Віктор ЮЩЕНКО, лідер «Нашої України»: «Я двічі об'єднувався. Плідний результат був один: глибше і глибше роздроблення патріотичних і демократичних сил».
Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Такі ж, але менш масштабні протести пройшли у Львові та Харкові, а от у Севастополі мітингували за владу. Опозиція закликала прихильників прийти під Раду знову - 11 травня.
Реакція Юлії Тимошенко на угоду про флот здивувала Прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 5
18:53:54-18:54:39 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Реакція Юлії Тимошенко на угоду про флот здивувала Прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна. Про це він заявив напередодні, після зустрічі в Києві з українською владою. За словами Путіна, раніше, коли Тимошенко була главою уряду, під час переговорів з ним, вона не заперечувала можливості пролонгації угоди.
Володимир ПУТІН, прем'єр-міністр Росії: «С прежним правительством мы обсуждали, в том числе и с Юлией Владимировной, обсуждали вопросы возможного продления пребывания Российского флота в Крыму. Никто не возражал».
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Все сказане Путіним Юлія Тимошенко сьогодні в інтерв'ю журналістам спростувала. За її словами, домовленостей щодо подовження перебування російського флоту в Україні під час її прем'єрства - не було.
Економічний прори вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 7
18:54:40-18:55:10 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Економічний прорив. Так оцінює Кримський уряд домовленості щодо Чорноморського флоту. Про це сьогодні у Сімферополі заявив Прем'єр-міністр автономії Василь Жарти. Прем'єр підкреслив, що Росія в тяжку хвилину простягнула руку допомоги Україні. За його словами, це позитивно вплине на ситуацію і в регіоні, і у відносинах з сусідніми державами загалом.
Василь ДЖАРТИ, прем'єр-міністр Криму: «Для Крыма это стабильность, для Крыма это повышения возможности уровня жизни людей, для Крыма это инвестиции, если для Крыма говорить».
На політичні труднощі на початку свого президентства поскаржився Віктор Янукович депутатам Парламентської Асамблеї Ради Європи вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 8
18:55:11-18:57:39 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: На політичні труднощі на початку свого президентства поскаржився Віктор Янукович депутатам Парламентської Асамблеї Ради Європи. Сьогодні у Страсбурзі Глава України перебуває з робочим візитом. Він зустрічався з багатьма європейськими політиками і виступив на сесії ПАРЄ. Завтра депутати Ради Європи планують розглядати доповідь і проект резолюції щодо Голодомору в Україні. Нагадаю, колишній Президент Віктор Ющенко домагався аби світ визнав Голодомор в Україні Геноцидом. Натомість сьогодні Янукович термін «геноцид» не використовував, він вважає, що йдеться про велику і спільну трагедію багатьох народів СРСР.
Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: На сесії парламентської асамблеї ради Європи український день. Усі чекають на виступ Віктора Януковича. Той говорить про все: спочатку лає попередників, потім розповідає про плани підняти економіку України та зміцнити демократію. Після виступу - відповіді на запитання. Євроінтеграція - головний пріоритет, але дружбі з Росією це не завадить.
Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Я за всебічний взаємовигідний розвиток співпраці з Росією у всіх сферах, співпраці від якої виграють не тільки народи Росії і України, але й і Європа і світ».
Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Окрім відносин з Росією та ЄС європарламентарів цікавили ідеологічні питання: чи підтримує Віктор Янукович спорудження пам'ятника Сталіну і чи вважає Голодомор 32-33 років геноцидом українського народу. Президент гарантував: пам'ятників диктатору по всій країні не буде. А чи хочуть бачити погруддя кривавого диктатора запорізькі. Вони мають вирішити на референдумі. Саме Сталінський режим Віктор Янукович звинувачує в Голодоморі, але вважає, що це була спільна трагедія всіх народів радянського союзу, а не геноцид тільки українців.
Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Признавать голодомор, как факт геноцида по отношению к тому или иному народу, мы считаем это будет неправильно, несправедливо».
Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: У Страсбурзі Президент України пообіцяв зробити все, аби об'єднати державу, і гарантував національна інтереси понад усе. А всі зобов'язання перед радою Європи нова влада таки виконає. У цьому в ПАРЄ не сумніваються.
Мевлют ЧАВУШОГЛУ, Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи: «Сподіваюся, що Україна проведе всі реформи і зможе виконати взяті перед радою зобов'язання і Рада Європи зможе припинити процес моніторингу України до того часу, коли Україна головуватиме в раді Європи у 2011 році».
Війна у Парламенті навколо ратифікації угоди про флот і газ затьмарила бюджетне питання вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет № 9
18:58:00-19:00:31 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Війна у Парламенті навколо ратифікації угоди про флот і газ затьмарила бюджетне питання. А його, до речі, сьогодні нарешті вдалося розглянути й ухвалити. У новому кошторисі без дефіциту не обійшлося. Але порівняно з минулорічним - зросли заплановані і доходи, і видатки. Чого ж очікувати від головного фінансового документу - у вітчизняних економістів дізнавався Василь Саф'янюк.
Федір ЯРОШЕНКО, міністр фінансів України: «Місія бюджету - забезпечення входження України протягом 10 років до складу 20 найбільших економічно розвинених країн світу».
Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Новий рекорд від нової влади: державний бюджет у парламенті розглянули і прийняли за 10 хвилин. Саме стільки часу вистачило міністру фінансів для доповіді, а депутатам для голосування. І все в туманній завісі. Отож цьогоріч знову держава витрачатиме більше, ніж заробить, дефіцит у рамках домовленостей з МВФ - понад 5%. Інфляція у межах 13%. Мінімальна зарплата буде більшою за прожитковий мінімум у середньому на 50 гривень. Такі оптимістичні сподівання далекі від реальності, так дипломатично оцінює бюджет радник двох попередніх українських Президентів Володимир Лановий. Одразу ж називає головні ризики для уряду: величезні борги, лише за державними облігаціями 30 мільярдів та майже стільки ж невідшкодованого Податку на додану вартість, який не можна притримувати без шкоди підприємцям.
Володимир ЛАНОВИЙ, голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії: «Просто не віддати експортерам зараз, а сказати: ну через 3-4-5 місяців, можливо ми вам віддамо. І це уряду нічого не коштує. Але це найвразливіший удар по економіці».
Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Міністр фінансів у трьох урядах, Віктор Пинзеник порахував, що реальний дефіцит бюджету не 58, а 88 мільярдів гривень, до цього ще й варто додати підвищені, порівняно з минулим роком, на третину видатки. Ліберал Пинзеник жалкує, що і цей уряд обіцяє підвищені соцвиплати без реального ресурсу на це.
Віктор ПИНЗЕНИК, міністр фінансів України (2005-2006, 2007-2009рр.): «Економіка ж минулого року впала на 15%, а видатки нарощували такими темпами ніби у нас економіка не падає, а бурхливими темпами росте. Тобто, без приведення видатків у відповідність доходів масштаб проблем буде тільки зростати. Але країні не уникнути цих рішень».
Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Запровадження нових податків та акцизів теж не вихід - рано чи пізно це призведе в глухий кут. Шлях один - витрачати стільки, скільки насправді заробляємо, радить фінансист. У Кабміні ж вважають: усе обіцяне виконають.
Вже півроку, як в Україні діє норма обов'язкового маркування продуктів вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:17
Сюжет № 10
19:00:32-19:02:54 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Вже півроку, як в Україні діє норма обов'язкового маркування продуктів, у складі яких містяться генно модифіковані організми. Натомість виробники приклеїли наліпки «Без ГМО», порахували витрати на маркування та дослідження, і заклали їх в ціну. От лише пряма мета залишилися недосяжною. Нові позначки не гарантують безпечної їжі, - з'ясувала Тетяна Анкудінова.
Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Вода без ГМО, і як і чай та яблука. Хоча в цих продуктах навіть теоретично не можуть міститися генно модифіковані організми. В українських магазинах всі харчі відзначені позначкою «Без ГМО». І жодної етикетки, де би виробник вказував про вміст генно модифікованих організмів. ГМО-замилювання. На Заході є такий термін маркетингових стратегій продажів. Споживачі автоматично вибирають продукти із позначкою «Без ГМО», без холестерину, без фріону. Хоча найчастіше виробник це зазначає на продуктах, де таких добавок не може бути в принципі.
Вікторія ВОЛОВИК, споживачка: «От если бы покупала для ребенка - я бы хотіла знать, что это все натуральное, что там нету ГМО, Для себя - ладно, там, уже мы, на этом, можно сказать, выросли, а для детей, хотілось бы, чтобы это все было натуральное».
Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Півроку, як в Україні діє обов'язкове маркування на вміст ГМО. Що правда, виробники не поспішають повідомляти про трансгени. Покарання про недостовірну інформацію смішне - штраф 85 гривень. Отож підприємства розуміють, що втратять більше, якщо напишуть: з ГМО.
Наталія БЕЗХЛІБНА, представник виробника молочних продуктів: «Ринок в очікуванні того, хто перший напише: з ГМО. Для того, щоб вони нанесли позначку «З ГМО» - вони мають мати якісь правові підстави».
Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Така підстава - протокол з лабораторії. До того ж, роблять аналізи за рахунок покупців. Адже ціну маркування та досліджень закладуть в кінцеву вартість продукту. Єдиного переліку харчів, які в зоні ризику не можуть бути з ГМО, в Україні не має. Хоча, фахівців кажуть: транс генні домішки можливі лише в харчах з білком.
Віталій КОРЗУН, завідувач лабораторії Інституту гігієни: «ГМО може бути там, я ще раз підкреслюю, де є білок. Тому там можна тільки його шукати, а не скрізь і всяк. Якщо це олія - то який це може бути білок - там жир і більше нічого. Якщо це вода - то це вода
Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Медики радять уникати продуктів та соєвій та кукурудзяній основах, бо їх найбільше модифікують. А ще заспокоюють: небезпека транс генів поки недоведена. На багато страшніша загроза - харчові добавки. Саме вони діють на людину швидко і шкідливо. Тому радять читати склад продукту і не купувати, якщо є одночасно кілька індексів «Е».
Світлини неврологічної науки зібралися в Судаку на 12-ту міжнародну конференці вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:17
Сюжет № 11
19:02:55-19:05:12 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Світлини неврологічної науки зібралися в Судаку на 12-ту міжнародну конференцію. Країни Східної Європи і Азії прислали своїх найкращих фахівців для обміну досвідом у дослідженні і лікуванні нейрозахворювань. Адже саме інфаркт та інсульт очолюють світовий список хвороб, які призводять до смерті.
Ірина ВЕЛІЄВА, кореспондент: Всі хвороби від нервів нагадують провідні світові медики-неврологи. Адже вражена нервова система - причина інвалідності, божевілля і смерті сотень тисяч людей. Тож вчені активно шукають препарати аби зменшити сумну статистику. Ліки можуть діяти на молекулярному і генетичному рівнях, оскільки часто нервові хвороби спричинені поганої спадковістю. Генні препарати шукають давно. Наука навчилася відділяти гени ризику. Проте, як їх корегувати аби знищити хворобу - ще не знає ніхто. Досі профілактику недугам нервів ведуть лише терапевтичними методами. Препарати, що впливають на організм хворого на молекулярному рівні - випробовують на тваринах. Це медицина 21-го століття.
Сергій ІЛЛАРІОШКІН, заступник директора з наукової роботи наукового центру неврології Російської Академії наук: «В ведущих лабораториях мира на исследовательском столе находятся даже не тысячи, а десятки тысяч молекул, которые скринируются всеми существующими методами, очень быстро, очень эффективно. Из десятка тысяч останется сто, из сотни останется 5 молекул, которые войдут уже в первую фазу...»
Ірина ВЕЛІЄВА, кореспондент: Такий препарат має стати безцінною допомогою для лікування інсультів, особливо в перші, критичні години. За сумною статистикою, лише 20% хворих повертаються до нормального життя. Інсульт потребує комплексного лікування і реабілітації. Нові методики показали: його можна побороти.
Світлана КУЗНЄЦОВА, директор Київського реабілітаційного центру інституту геронтології, професор: «Моск имеет очень много резервов. Нужно составить здоровые структуры мозга, взять на себя обязанность, движения речи, это получается».
Ірина ВЕЛІЄВА, кореспондент: Окремим напрямком медики викликали хвороби Паркінсона і Альтсгеймера. Це нейродигеренативне захворювання, що стає причиною божевілля. Велика біда - мігрень, страшний головним біль, при якому людина навіть не може говорити. Хоча в Україні цей діагноз навіть не ставлять.
Микола ЯХНО, керівник Московської медичної Академії імені І. Сєченова: «Оказывается, что потери общества в связи с временной нетрудоспособностью из-за различных болевых синдромов очень велики, стоят на одном из первых мест».
Ірина ВЕЛІЄВА, кореспондент: Тож неврологи закликали всіх медиків і науковців об'єднати зусилля для боротьби з цими небезпечними недугами, а людей менше нервуватися.
Минув рік, як Україна втратила свою співочу гордість - Євгенію Мірошниченко вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:17
Сюжет № 12
19:05:13-19:07:26 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Минув рік, як Україна втратила свою співочу гордість - Євгенію Мірошниченко. За життя оперна зірка світової слави намагалася створити малий оперний театр, аби згуртувати співочий потенціал в Україні. Але і нині цей задум зашиється нездійсненним. А самій геніальній українці навіть не поставили пам'ятника. Репортаж Юлії Мендель.
Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: Рік по смерті зібрав тих, для кого вона була найдорожча. Євгенія Мірошниченко і сьогодні муза, вчитель, подруга, мама. Своїми талантами - співочим та акторським вона схилила перед собою увесь світ.
Геннадій КАБКА, доцент кафедри сольного співу Національної музичної Академії ім. П. І. Чайковського: «Це геніальні колоратура. Такої колоратури, мені здається, світ не знав, і знати вже ніколи не буде».
Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: Надзвичайна оптимістка Євгенія Семенівна жалкувала, що має лише одне життя. Її дім часто відвідувала молодь. Для викладачки Мірошниченко студенти були перед усім. Завжди цікавилася хто чим жив, в яких умовах навчався і допомагала.
Наталя БАБІЧ, подруга Євгенії Мірошниченко: «Любую тему подавала естественно, без излишнего пафоса, но всегда так темпераментно и зажигающее, что все, кто был вокруг ее, - все, понимаете, заражались ее необыкновенным оптимизмом, необыкновенное энергией и верой в то, что она делает».
Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: Заповітна мрія золотого голосу України, - малий оперний театр аби втримати талановиту молодь на батьківщині. Для цього оббивала пороги і Президентів і Прем'єрів. Як результат - її почали уникати. Ігнорувати наполегливу патріотку ще легше по смерті. Будівля, виділена під малу оперу, втрачена в орендних боях. А на могилі зірки світової сцени лише самотній хрест, поряд із помпезними меморіалами. Міністр культури на місці останнього спочинку Мірошниченко обіцяє - вже нині візьмуться і за пам'ятник і за театр.
Михайло КУЛИНЯК, міністр культури і туризму: «Зараз ми напрацюємо вже конкретні пропозиції, будемо виходити на міську владу. І я думаю, разом ми це питання доведемо».
Юлія МЕНДЕЛЬ, кореспондент: Сама ж Прима завжди повторювала: рівень держави залежить від культурного розвитку народу.
Невідомі події Великої Вітчизняної війни вверх
ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:02)
27.04.2010 3:00:17
Сюжет № 13
19:07:27-19:10:24 (время эфира)
Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: А зараз у «Фактах» невідомі події Великої Вітчизняної війни. Операція «Марс» до 1999 року була однією з най секретніших і водночас однією з найжорстокіших сторінок Другої Світової. Вона почалася 25 листопада 42 року, і через три тижні закінчилася катастрофою. Історики розповідають: тут загинуло майже 340 тисяч Радянських солдатів. Однак, саме їхні життя були покладені на вівтар перемоги під Сталінградом. 87-річний донеччанин Олександр Ященко один з небагатьох, хто вижив у цьому пеклі, поділився спогадами.
Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Всі жахи операції «Марс» 87-річний констянтинівець Олександр Ященко пам'ятає до дрібниць. До самого пекла він, тоді ще 19-річний, потрапив просто з Сумського артилерійського училища. Страху не відчував, - пригадує ветеран. Усі душевні та фізичні сили, всі емоції слугували лише одній меті - перемозі над нацистами. У пам'яті старенький зберіг і перший бій і жахливі подробиці війни.
Олександр ЯЩЕНКО, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Абсолютно страха никакого. Даже когда я принял все на себя, ответственно, и заложил себя на тот свет во имя победы, вплодь даже свою жизнь».
Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Олександр Карпович один з небагатьох, кому вдалося вижити у другому наступі під Ржавом. Тут полягло майже 340 тисяч Радянських солдатів. Однак, жорстока битва зіграла роль відвабливого маневру, і не дала німцям зосередити основні сили під Сталінградом. Саме сюди нацисти кинули в бій всі резерви. Лейтенантові Ященку пощастило, бо служив в артилерії, яка мала найменше втрат. Два ордени Червоної зірки, орден Вітчизняної війни першого ступеня та численні медалі. І це не всі воєнні трофеї героя.
Вікторія КОНОНОВА, донька ветерана: «Мне отец рассказывал, что среди его наград существующих он в 43 году, ему не вручили, то есть, объявили, что у него есть награды, а вручить каким-то образом, ну, не получилось».
Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Ветеран на ображається і не скаржиться, бо вважає себе щасливою людиною. І хоча старі рани болять, а зір вже 12 років, як втратив - живе повноцінним життям, і щодня спілкується з бойовими друзями.
Микола ЧУПАК, учасник війни, житель Костянтинівни: «Человек потерял зрение, но он не потерял жизненную инициативу, он не потерял здравомыслие, и всегда, и старается сегодня поддержать других ветеранов. Ему позванивают каждый день».
Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Олександр Карпович задоволений - виростив турботливих дітей - двох дочок та сина. Має 5-х внуків та 9-х правнуків. Головне, в житті, - каже дідусь, - бути оптимістом і не здаватися за будь-яких обставин.
5 канал випуск 21:00
Протистояння в парламенті було очікуване, але на таке не сподівався ніхто вверх
5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
27.04.2010 5:30:15
Сюжет №1
21:01:13-21:04:43 (время эфира)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Отже, протистояння в парламенті було очікуване, але на таке не сподівався ніхто. Ратифікація угоди по Чорноморському флоту проходила у димовій завісі та під обстрілом яєць. Саме так опозиція вирішила перешкодити голосуванню. Було і рукоприкладство, розбиті носи та навіть розірваний прапор України. Однак більшість ратифікувала харківські угоди і ухвалила бюджет-2010.
Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Нунсівці у вишиванках, комуніст у прапорі радянського флоту. Так депутати вбралися на честь ратифікації україно-російської дружби. Стали ще вдосвіта аби зайняти стратегічні місця у парламентській залі. Опозиціонери привітно зустрічали урядовців. Навіть жартували один з одним. Доки у залі не з'явився Володимир Литвин. Подальший розвиток подій описати словами журналіста неможливо.
Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «Мы были информированы по процессам которые происходят. Мы были информированы, что наши колеги занесут сюда яйца, занесут сюда дымовые шашки и нашатырный спирт. Но я никогда не думал, что уровень культуры тот, который есть у депутатов допускает такие действия в сессионном зале против своих коллег по парламенту?»
В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат, «НУ-НС»: «Бандити діяли по-бандитськи. Прийшли якісь боксери, борці і інші треновані люди зі значками народних депутатів України. І кажуть, що за щось боролися. Коли у них питаєш: за що ви тут боретеся? Вони не знають. Це такий парламент».
Володимир ЛИТВИН: «Про ратифікацію угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. За - 236. Рішення прийнято».
Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Я вас всех поздравляю. Сегодня принято два исторических решения».
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Я думаю, що сьогоднішній день в історію українського парламенту і в історію України буде вписаний чорною сторінкою».
Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Єдине у чому сьогодні сходяться опоненти - це те, що 27-ме квітня 2010-го увійде в історію України на рівні із знаковим днем українського парламентаризму 24-го серпня 1991-го. Про події того дня нагадує картина, яка висить у кулуарах. Подібну картину можна намалювати і про сьогоднішнє засідання парламенту. От тільки на ній український прапор буде розірваний. Замість хмарин буде димова завіса, а обличчя депутатів прикрашатимуть синці. Не буде і акту проголошення незалежності. Замість нього - міждержавна угода.
Гість студії - Сергій Гриневецький, народний депутат, Блок Литвина вверх
5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
27.04.2010 5:30:15
Сюжет №2
21:04:44-21:15:57 (время эфира)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Сергій Гриневецький, народний депутат від Блоку Литвина - гість нашої програми сьогодні. Доброго вечора, пане Сергію. Після такого матеріалу я, як ведуча, маю право дозволити собі одне емоційне питання. Можуть виборці з повагою ставити до Верховної Ради в такій ситуації?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, народний депутат, Блок Литвина: «Звичайно, що ні. В знаєте, перед входом до студії, у вас тут подарунки, шеститомник Тараса Григоровича Шевченка, «Кобзар» лежить. І прийшло на думку «докотилася Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її роздирають. Або якби ми вчилися так, як треба, то й мудрість була б своя. Або заліземо на небо і ми не ми, і я не я». Абсолютно зрозуміло. Я з вами погоджуюся, що українські політики емоційно перезавантажені і навіть інтелектуально дуже деградують. А проблема в тому, що культура не стала цінністю. Політична культура не стала цінністю. І ви знаєте, я для себе, дивлячись ці сюжети, намагаюся знайти де ж ключ від вирішення проблеми. Я думаю, можливо завтра, коли ми будемо презентувати новий виборчий кодекс в Верховній Раді за участю представників ОБСЄ, Венеціанської комісії, яка нам ще три роки тому 19-го квітня 2007-го року після першої політичної кризи рекомендувала негайно змінити систему виборів, що може призвести до політичного загострення, протистояння і таке інше».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Можливо ключ в тому, що все-таки депутати і коаліція, і опозиція мають розмовляти, дискутувати між собою. Представники коаліції в цій студії впродовж кількох днів говорили, що так, документ серйозний, ратифікація - серйозна справа. Треба це обговорювати. Не просто так взяти, прийти у парламент і в димовій завісі проголосувати угоду. Чому не відбулося обговорення між депутатами різних політичних сил цього документу?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Це цікаве питання. Ви знаєте, я хотів би щоб дійсно було обговорення, щоб інтелектуальна можливість опозиції була проявлена. Там є доволі сильні дипломати. І фахівці з геополітики, з питань національної безпеки, оборони, які б могли дискутувати. Але обрали такий шлях - протистояння, обрали шлях конфронтації. Ви знаєте, я думаю, що ці вулканічні хмари, якій дійшли нам із Ірландії, вони затьмарили здоровий глузд. Це велика біда. Тому що, якщо подивитися на проблемі, які б треба було обговорити, то треба було б серйозно підійти з державної позиції, як змінилася ситуація геополітична в Чорноморському регіоні».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Як зміниться ситуація геополітична в Чорноморському регіоні після ратифікації цієї угоди?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Ну тоді треба розгорнути більш детально цю тему. Чорноморський регіон є три полюси впливу. Сполучені Штати Америки, Євросоюз і Росія».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Очевидно, тепер лишився тепер один.
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Є три концепції - співробітництво, стабільність і безпека. Як розгорталася ситуація останні півроку, візьмемо? Рада оборони Румунії прийняла рішення про розміщення ПРО на території Румунії. Болгарія веде з Сполученими Штатами Америки теж розміщення ПРО. Туреччина намагається відігравати роль регіонального лідера і ревно ставиться до позиції Сполучених Штатів Америки, які заходять в Чорноморський регіон. Тим більше, що допомагають переформувати військові служби і Грузії. Звичайно Росія в цей період укладає угоду з Абхазією для того, щоб використовувати парти Суми і Очачмир для того, щоб розташовувати свої бази. І виходячи із ситуації в Україні, яка критична в економічному плані, використовує момент для того, щоб подовжити перебування Чорноморського флоту».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Росія використала момент.
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Використала момент».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Україна?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Україна скористалася ситуацією для того, що Росії треба використовувати момент, щоб залишитися геополітичним гравцем в Чорному морі і вийшли на економічний баланс».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Можна я уточню? Україна скористалася моментом? Три парламентських комітети у парламенті - Євроінтеграції, закордонних справ, безпеки і оборони не погоджувалися з ратифікацією принаймні Євроінтеграції комітет про це вчора була заява. До цього також не прислухалися?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Ви розумієте, приймає рішення парламент. Але я можу сказати так, що так формувалися комітети. Тоді то була коаліція. Вони взяли ключові комітети і під більшість сформували. Так було проголосовано. Тобто виходячи з питань національної безпеки і оборони, якби була явка, то проголосувала б навпаки. Вчора було 7 на 7. Проголосували 7 на 7. І більше того ми попросили, щоб кожен із виборців знав, як хто проголосував. Але продовжуючи тему про ситуацію навколо Чорноморського басейну, навколо підписання цієї харківської угоди я хотів би зазначити ще одне, що тут нам треба вийти із державних інтересів. Із національних інтересів. Що з цього може мати Україна? Якщо говорити, що Чорноморський флот до 42-го року має там базуватися, то виходячи із наявного стану його через 3-4 роки треба весь перерізати».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Можна я перефразую питання? Що від цього може втратити Україна?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Україна від політичної нестабільності, яка буде розхитувати цю тему може багато чого втратити. Може втратити не завантаження севастопольського морського заводу. Миколаївського суднобудівного заводу, очаківського заводу, іллічівського, одеського судоремонтних заводів. Тобто у нас є унікальна можливість сьогодні використовувати ситуацію для того, щоб дати можливість працювати на вулиці, технічним працівникам. І саме головне, вирішувати в тому числі проблеми для свого Чорноморського флоту. Ефективно використовувати інфраструктуру Чорноморського узбережжя. Використовувати тарифну транзитну політику. Ми можемо грати з Росією тільки за рахунок транзитної тарифної політики».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Давайте повернемося до сьогоднішнього дня. У нас є матеріал про голосування сьогодні. У парламенті виявляється голосувало більше депутатів ніж було зареєстровано і допомогли коаліціантам також нунсівці і депутати від БЮТ.
Кореспондент: Ратифікацію так званого пакту Януковича-Медведєва підтримали 236 народних обранців, це на 25 депутатів більше аніж зареєструвалися на початку парламентського засідання. У повному складі за винятком Дмитра Шенцева угоду схвалила фракція Партії регіонів. За харківський пакт проголосували навіть картки Сергія Ківалова та Сергія Головатого, які фізично були відсутні не лише в парламенті, але в Україні. Ці депутати нині у Страсбурзі на засіданні ПАРЄ. І вже традиційно для найважливіших парламентських рішень проголосувала картка мільярдера Ріната Ахметова, якого цьогоріч у парламенті ще не бачили. Жодних сюрпризів не підкинули і партнери по коаліції. Комуністична партія та блок Литвина проголосували за угоду всім складом. Сім дружних голосів отримала коаліція від фракції «НУ-НС». Тут голосували як коаліціанти індивідуали, так і симпатики більшості. Серед останніх Давид Жванія. За подібним принципом голосувала і фракція БЮТ. Крім коаліціантів угоду підтримали і депутати з так званої групи Портнова - Валерій Писаренко та Святослав Олійник. Третій представник цієї групи Володимир Пилипенко за ратифікацію угоди не голосував. Серед позафракційних харківський документ не підтримали Тарас Чорновіл, Ігор Рибаков та Фомін.
Лариса ГУБІНА, ведуча: Такий стиль голосування, не кажучи вже про те, що 211 зареєстровано, проголосувало 236. Про голосування депутатів, які були в Страсбурзі в цей момент. Чи може це стати причиною того, що результати будуть скасовані?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Ні, це не буде причиною того, що результати будуть скасовані. Бо це вже традиції українського парламенту. І, на жаль, кожне скликання ми чуємо про те, що треба виконувати норму Конституції, індивідуальне голосування. Ви ж розумієте, що якщо перейти на цю норму і тоді нам дійсно треба змінювати і систему виборів, і регламент роботи, і Конституцію, і закон про депутатів і про комітети і таке інше. Тобто розумієте, це піднімається питання для того, щоб збурити суспільство але не більше того. Я можу сказати».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Те, що голосували нунсівці і БЮТ, це може означати, що ряди коаліції будуть розширюватися в майбутньому? Чи це ситуативне голосування цих людей?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Проголосували практично ті, хто заявив, бачите, більше 245-ти сьогодні не одне голосування не було. Я можу сказати, що цим рішенням, по великому рахунку, легітимізовано позаблоковий статус України. Чого так очікувала і Європа, і Сполучені Штати, і Російська Федерація і більшість населення України відносно тих соціологічних опитувань, які велися».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Тобто розмови про Північноатлантичний альянс в Україні будуть припинені?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Та ми в НАТО сходили ще в минулому році. Нам дали зрозуміти, що нас там ніхто не чекає. І більше того, я ж говорю, що відносини геополітичних гравців Росія, Євросоюз, Сполучені Штати Америки - цей трикутник давно вирішив, що бажано колективну систему європейської безпеки будувати з Росією, коли Україна буде в дружніх стосунках».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Як щодо євроінтеграційного курсу? Наскільки це вплине?
Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ: «Це, ви розумієте, параметри євро інтеграційного курсу залежить від якості життя, від реформи політичної системи, судової системи, адміністративної системи. Тобто це наші внутрішні проблеми, як ми будемо вирішувати проблему економіки, як ми будемо уникати тих загроз національним інтересам, що немає програми по боротьбі з кризою, тонізацією економіки, загроза дефолту, соціальні хвороби, алкоголізм, наркоманія і таке інше. Оце буде залежати євроінтеграційний курс».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Пане Сергію, ми сьогодні працюємо в режимі марафону. Тому прощаюся з вами. Спасибі, що були в нашій студії. Сергій Гриневецький, народний депутат від Блоку Литвина.
На заклики опозиції не допустити ратифікації та прийти на акцію протесту відгукнулося чимало небайдужих вверх
5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
27.04.2010 5:30:15
Сюжет №3
21:15:58-21:24:58 (время эфира)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Далі обговорюємо події, які відбувалися під стінами парламенту. На заклики опозиції не допустити ратифікації та прийти на акцію протесту відгукнулося чимало небайдужих. Але близько до Верховної Ради підійти вони не змогли, бо будівля вже кілька днів в оточенні регіональних наметів. А сьогодні ще й кільцем правоохоронців. Не обійшлося без бійок з міліціонерами. Лідери опозиції закликають людей не відступати, обіцяють блокувати роботу цієї Верховної Ради.
Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Сьогодні прихильників коаліції та опозиції розділяють не тільки ідеологічні погляди, а й ціла перекрита вулиця та декілька кордонів міліції.
Жінка: «От бандитизм натуральний. Вони стоять. Чого я не можу пройти і подивитися, покричати? Чого?»
Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Вони прийшли під стіни Верховної Ради з самого ранку протестувати проти ратифікації угоди про продовження терміну базування Чорноморського флоту в Криму. Однак прорватися крізь щільні лави правоохоронців і підійти ближче до будинку під куполом для мітингувальників від опозиції - завдання практично нездійсненне.
Учасник акції протесту: «Всі кордони заблоковані, тут стоять десятки тисяч людей. Ну їх важко порахувати. Але пройти туди просто неможливо».
Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Міліція не пускає, бо площу навколо парламенту вже декілька днів, як окупували прихильники Партії регіонів. У них на сьогоднішні події власна точка зору.
Жінка: «Мы за мир. Чтобы все люди не разъединялись, а жили дружно».
Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Сваритися, особливо з людьми в погонах не хочуть і мітингувальники від опозиції. Тож спершу намагаються достукатися до міліцейських сердець. Згодом у хід йдуть і більш радикальні методи. Подолати дужий міліцейський заслін мітингувальники намагаються фізично - голіруч проти шоломів та дубинок. Чубання з міліцією раз по раз спалахують то в одному, то в іншому місці. Обходиться без серйозних людських жертв, але не без втрат. Зламані прапори, розтрощений намет, хтось залишився без черевика. Набагато серйозніші травми у депутатів від опозиції. У синцях та з розбитими носами вони виходять до народу. Скликати людей на черговий мітинг.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Ми починаємо об'їжджати всю країну для того, щоб люди, які здатні стояти за Україну, щоб мали можливість 11-го травня, коли будуть вони заходити ці зрадники до Верховної Ради, зібратися і більше не давати працювати цій Верховній Раді».
Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Депутати від коаліції до мітингувальників не вийшли. Ані до опозиційних, ані до своїх.
Гість студії - Володимир Стретович, народний депутат, «НУ-НС», лідер ХДС вверх
5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
27.04.2010 5:30:15
Сюжет №4
21:24:59-21:36:38 (время эфира)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Володимир Стретович наш гість далі. Доброго вечора, пане Володимире.
Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат, «НУ-НС», лідер ХДС: «Вітаю вас».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Ми побачили, що відбувалося під стінами парламенту. Результат сьогоднішніх акцій протесту який?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Результат сьогоднішній акцій протесту - це наслідок дії влади, яка спровокувала ці акції протесту. Їх можна було успішно уникнути. Цілком зрозумілою була та обставина, що якщо ви маєте більшість у парламенті, то ратифікація відбудеться, як не сьогодні, то. Як встановлено законом про міжнародні угоди процесом, у випадку незгоди комітетів, направити у Конституційний суд і в липні-місяці, чи коли прийде час, ратифікувати. Але ж ми повинні зайняти політику, повинні перед старшим братом сказали: ми ж синхронно, ми навіть випередили його у сьогоднішньому змаганні. Першими ратифікували те, що по суті не є на користь Україні. Тому це треба сказати і нинішній владі, яка за свої 60 з лишнім днів успішно показує своє обличчя, об'єднує країну. І ми 5 років не бачили протистояння на вулицях, ніяких бійок, не напорів, не прапорів, не поламаних носів, нічого. А тут раптом ми повертаємося. А де ж інавгураційна промова, що ми будемо об'єднувати, що будемо шукати компроміси, будемо сідати, знаходити. Адже все на поверхні. Розумієте, все на поверхні. Розумієте, все таке просте. Бо просте - воно все геніальне. А виявляється комусь треба показати, що хтось над ком бере гору. Ті, що це роблять, забувають одну велику мудрість українську - посієш вітер, пожнеш бурю. Тому акція протесту відбулася. І вона буде відбуватися весь час».
Лариса ГУБІНА, ведуча: І це буде буря?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Тому що 18 років української демократії - це 18 років свободи. Це повітря, яке вдихали на чисті груди. І коли міжнародна організація «Репортери без кордонів» присилає листа Президенту Януковичу, застерігає його, що ви за тиждень так притиснули журналістів, що за попередні 5 років не було, то це перший сигнал. Але я кажу, що цього Президента обрала третина дорослого населення. Я апелюю до інших двох третин. Будь ласка, люди добрі, не заспокоюйтеся, все тільки починається Нам доведеться братися за своє і відстоювати свої права».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Виступаючи перед народом опозиціонери - Яценюк і Тимошенко - говорили, що їхня мета - добитися позачергових парламентських виборів. Ви погоджуєтеся, що це вихід?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Ну я не був би таким оптимістичним в цій ситуації, як засіб, як процес. Це можливо. Але сьогодні немає Президента, який би призначив дострокові позачергові вибори, по-друге навіщо призначати позачергові вибори, коли вся повнота влади в руках і в парламенті сформована більшість? Очевидно - це буде така суєтна робота, яку треба проводити щоб показувати, що цей парламент. А я сьогодні побачив. Вимушений повідомити нашим телеглядачам, звірячі обличчя багатьох членів парламенту. Я бачив, як вони били щелепи, як вони ламали носи, як вони ломили лобом переносицю. Я таке бачив тільки в бойовиках американських. Я це бачив на свої очі і мені ставало погано за мої 16 років політичної діяльності. Бо це не парламентарі, це злочинці. Хай наша доблесна генеральна прокуратура, я звертаюся до неї офіційно. Порядку 97-ї статті КПК, передивиться сьогодні відеозаписи і подивиться скільки кримінальних справ можна порушити проти членів правлячої коаліції, що вони робили сьогодні з опозицією. Ми не так дурно виховані. Ми певно ще українсько ментальні. Щоб не відповідати ударом на удар і завдавати таких травм і душевних, і фізичних, як сьогодні завдали в середині парламенту. Мені прикро. Це чорний вівторок. Як в Росії в 99-му був чорний вівторок дефолту 98-го року, то у нас сьогодні чорний вівторок українського парламентаризму. Тобто що по суті парламентаризму немає. Є зграя, яка прийшла до влади і намагається у свій спосіб без переговорів, без компромісів, без дискусій нав'язати свою єдину правильну точку зору. Але є ще люди. Тому я апелюю до вас, шановні телеглядачі».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Реакція відповідних органів, про яку ви нагадали, на поведінку депутатів сьогодні у Верховній Раді буде. Про це сказав Олександр Єфремов. Послухаємо.
Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «По данному вопросу должны отреагировать соответствующие органы. Насколько меня информировали, материалы собраны там. И дымовые шашки, и все в единый пакет. Если будет возбуждено уголовное дело, то наверное виновные по данному факту понесут соответствующее наказание».
Лариса ГУБІНА, ведуча: На вашу думку, комусь реально загрожує покарання із депутатів? Це все процедура з недоторканності.
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Попередня практика українського парламентаризму показує, що з великої хмари буде малий дощ. Але, знову ж таки, я повернуся до першої тези, яку сказав на початку. Що Україна будується зараз і будувати їх треба правильно. І всяке зло повинно бути покаране. І закон один для всіх. Якщо його хтось переступив, не дивлячись, народний депутат, недоторканний, святий, чи який, його треба тягнути до відповідальності, до закону. На превеликий жаль, той прав у кого більше прав. Хто при владі, того не можна покарати. Породжує те, що сьогодні безкарність царює в Україні. І ми сподівалися, що прийде нова влада, що заспокоїться ситуація, що вона не буде нагнітатися. Що народ врешті решт отримає передишку, відсіється. Все зробить і будемо будувати цю країну. А виявляється не виходить. Тому що комусь мало влади. Треба доказувати кулаками, треба доказувати кров'ю. А вибачте, кров у парламенті - це взагалі нонсенс. А сьогодні вона була. І не в поодиноких випадках».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Яйця в парламенті і димові шашки у парламенті і їх явно принесли туди депутати опозиціонери? Це що за крок?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Я відповідаю вам за це, що це теж не вихід. І я про це, чесно вам кажучи, не знав і навіть не бачив, як це відбулося».
Лариса ГУБІНА, ведуча: В нас є відео, ми показували.
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Я знаю, але це не красить український парламентаризм. Я казав у вашій студії і кажу весь час, що не ганьбіть, будь ласка, самі себе. Тому що, який народ, такий і парламент. І це пішло картинкою по всій Європі. Ми знову себе споганили. А потім кажуть, чого українців б'ють у Польщі, чого нас не пускають у Німеччину? Чого тягають міністра там-то і там-то? Та ми ж показали всьому світу, хто ми такі. Що ми в 2010-му році ведемо, як середньовічне племена якісь. Врешті-решт треба ж підніматися, треба на новий рівень виходити. Досвід нам для цього дається, що ми живемо в демократичному світі. Але чомусь дикунські традиції нами превалюють. Можливо ми не в ту епоху народилися. А можливо треба повернутися кудись в інший стан?»
Лариса ГУБІНА, ведуча: Те, що лідери різних опозицій сьогодні вийшли на одну сцену, це, на вашу думку, тимчасове об'єднання, тимчасове явище, чи це вже сигнал до того, що дійсно може бути об'єднання опозиції?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Я б волів би, щоб це було стабільне явище. І з цього дня починався процес, який би виводив би на спільну сумісну роботу по побудові України в загальності з владою. Але вчорашня зустріч колишнього Президента з колишнім Прем'єром сьогодні обернулася заявою, що колишній Президент не хоче спілкуватися і співпрацювати з колишнім Прем'єром. То скажіть мені, будь ласка, хто в цьому зацікавлений? І навіщо робити такі кроки? Коли ситуативно це треба було? А результат недотягнений і це треба було робити в зворотному напрямку? Це не красить політиків, повірте. Тому що за свої слова треба відповідати і відповідати за свої дії. На превеликий жаль, ми сьогодні перебувається в тому статусі, що українська опозиція на шляху до свого об'єднання і шукає свого місця, правдивого місця у державі».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Ви вірите в те, що розчаровані в нинішній опозиції люди відгукнуться на ваші заклики і будуть підтримувати і до 10-го, до 11-го травня принаймні не охолоне цей запал?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «По-перше у нас наступають свята. Вони пройдуть в непростих фізичних умовах. Оскільки величезна маса своїх співвітчизників буде на городах обсіюватися там, обкошуватися і приводити у порядок всі свої хатинки. А від того, як попрацює вільний від роботи час опозиція і донесе свою позицію, що по суті відбувається в Києві. А до цього ще додадуться коментарі, які будуть бачити засоби масової інформації, я думаю, що 11-го травня захід відбудеться. Питання, що за ним, що далі? Як ми зможемо людям пояснити, що треба рятувати Україну? І сьогодні проголошено на мітингу, комітет захисту України. Я думаю, що буде діяти. І коли опозиція об'єднана, ви знаєте, що може робити об'єднана українська опозиція уже в недавній, в новітній українській історії».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Хочу, щоб ви прокоментували ще одну тему. Встигли коаліціанти проголосувати зміни у регламент. Торкнулися вони позафракційних депутатів і опозиції. Тепер опозиційних фракцій офіційно може бути кілька і вони між собою будуть узгоджувати сфери свого впливу.
Кореспондент: Позафракційні депутати можуть об'єднуватися у групу. Якщо у ній буде понад 15 депутатів, група матиме права фракції. Відповідні зміни парламентарі внесли сьогодні у регламент Верховної Ради. Позафракційні об'єднання, згідно з документом, можуть делегувати своїх представників на погоджувальну раду та в тимчасові і спеціальні парламентські комісії. Ще одні зміни до регламенту торкнулися діяльності опозиції. Тепер у Верховній Раді можуть діяти не одна офіційна опозиційна фракція, а декілька, які ухвалили рішення про перехід в опозицію. У разі існування двох і більше опозиційних фракцій вони мають узгодити між собою поділ комітетів. Окрім цього передбачається створення опозиційного об'єднання кількох фракцій. Внесли депутати зміни у процедуру обрання першого заступника та заступника голови парламенту. Тепер їх можна обирати у залі, а не голосування бюлетенів. Скасований і кворум у дві третини депутатів, які мають брати участь у голосуванні.
Лариса ГУБІНА, ведуча: Отже, складається враження, що поки опозиція думає, як об'єднуватися, коаліція думає, як її роз'єднувати.
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Абсолютно так. Абсолютно древньоафінське «Розділяй і володарюй». Тоді легше буде впливати і розмежовувати, і тиснути, і всілякі заходи вживати. Але мене остання фраза насторожила, я про це не знав, що тепер обмежена кількість у 300 голосів. Дається легітимізація таких високих посадових осіб, як заступник, перший заступник Верховної Ради тепер уже знімаються. Можна простою більшістю коаліцією варіювати як загодно. Якщо ти будеш себе неправильно вести, ми можемо з тобою розправитися. Навіщо була норма 300 вписана для того? Тому що це треба кваліфікована більшість, щоб це була кандидатура, висунута всім парламентом, а не групкою, яка сьогодні, в тому числі, тих ренегатів, які».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Чи може тепер опозиція розраховувати на серйозні посади у парламенті? Заступників голови парламенту і так далі?
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Ну я не можу вам сказати у такій ситуації, чи вона може взагалі, чи вона може у нашій державі на щось розраховувати. Тому що влада «упоение властью». Є такий російський вираз. Упивається тим, що вона зараз повноту влади має. Але влада зобов'язує і влада - явище тимчасове. Я хочу назвати вам слова відомого політика Уїнстона Черчилля, який сказав, що всякий уряд - тимчасовий. І нинішня влада повинна це пам'ятати. І про це дбати, як піти красиво з цієї влади, коли цей момент прийде. Якщо там буде продовжуватися далі, то, як Шевченко: «добра не жди, не жди сподіваної волі». І таким чином народ своє слово скаже. Я в цьому переконаний».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Пане Володимире, спасибі, що прийшли у нашу студію сьогодні.
Володимир СТРЕТОВИЧ: «Дякую».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Володимир Стретович, народний депутат від «НУ-НС» був в цій частині нашого марафону.
Опозиційні лідери не обмежуватимуться лише столичними майданами вверх
5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
27.04.2010 5:30:15
Сюжет №5
21:36:39-21:42:26 (время эфира)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Ми сьогодні обговорюємо політичні події, які відбувалися у нас в країні. Опозиційні лідери не обмежуватимуться лише столичними майданами. Тимошенко збирається піднімати прихильників, спілкуючись із ними по всій України. 11-го травня обіцяють продовження акції під стінами Ради. Тим часом Віктор Янукович сьогоднішнім днем у парламенті задоволений. Однак поведінкою депутатів - ні.
Кореспондент: Опозиція їде у регіони, аби піднімати народ. Чергова зустріч під парламентськими стінами - 11-го травня. Саме цього дня депутати зберуться на наступне пленарне засідання. Сюди ж опозиція кличе і українців. Аби заблокувати всі підходи до Ради і не пускати коаліціантів на роботу доти, доки не денонсують харківських угод, або не підуть на позачергові парламентські вибори.
Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Сьогодні, по суті, відбувся ще один етап перевороту. Переворот з застосуванням сили з попранням Конституції. І тому якщо в українському суспільстві є сили, які готові захистити Україну, давайте єднатися. І робити так, щоб парламент якомога швидше був переобраний під тиском людей. Під тиском думки, в тому числі суспільної, яка мусить бути сформована».
Кореспондент: Натомість чинний Президент про перевибори навіть і не думає. Він втомлений, але щасливий. Для Януковича, який через нічний візит Путіна поспав години зо дві, сьогодні добрий день. Бо Рада не лише ратифікувала його спільний з Медведєвим документ, але ще й ухвалила бюджет. Єдине чого бракує цьому парламенту, - зізнався Янукович, - це етики. Але з цим, - пообіцяв раді, - підсобити.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ви знаєте, що сьогодні у Верховній Раді України була ця угода ратифікована. І, як кажуть, цих пристрастей вже в Україні немає. Їх і не було в суспільстві. Їх підігрівають деякі політичні сили».
Кореспондент: Мітингувальникам же Президент передав: рішення прийняте і воно виконуватиметься. Бо демократія, за словами Януковича - це порядок.
Гість студії - Дмитро Святаш, народний депутат, Партія регіонів вверх
5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)
27.04.2010 5:30:16
Сюжет №6
21:42:27-21:55:17 (время эфира)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Дмитро Святаш, народний депутат від Партії регіонів далі гість нашого марафону. Доброго вечора, пане Дмитре. Як ви оцінюєте сьогоднішню роботу депутатів? Це взагалі якісна депутатська робота?
Дмитро СВЯТАШ, народний депутат, Партія регіонів: «Ну давай так. За результатами я задоволений результатом. Бо сьогодні ми ухвалили угоду про Чорноморський флот, яка дала великі переваги Україні. І в економічному, і навіть в сенсі безпеки. І також те, що зрештою був прийнятий державний бюджет. Да, він був прийнятий на півроку. Так, це не скажімо так, це не ідеальний бюджет, бо він приймався в жахливих умовах. І з жахливою спадщиною від попереднього уряду. Але ці два результати, я вважаю, результативними. Яким шляхом це було?»
Лариса ГУБІНА, ведуча: Про бюджет трошки пізніше.
Дмитро СВЯТАШ: «Які результати, ви сказали. Що стосується так саме в який спосіб вони були досягнуті. Мене це вкрай не влаштовує. Я вважаю, те, що сталося в парламенті ганьбить український парламентаризм».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Які висновки мають бути з цього зроблені? І чи дійсно мають правоохоронні органи долучитися до ситуації?
Дмитро СВЯТАШ: «Я переконаний, що правоохоронні органи мають долучитися до ситуації в парламенті. Певні заяви будуть зроблені відповідно до уголовного кодексу. І мають бути певні висновки. І якщо буде питання щодо позбавлення депутатської недоторканності, ми маємо це зробити. Бо врешті-решт ми маємо припинити цей безлад в парламенті. Бо сьогодні, дивлячись на те, що є, сьогодні ж будь-який депутат може купу зброї принести. Давайте згадаємо вірменський сценарій, коли розстріляли парламент. Так що, нам це потрібно? А на свідомість народних депутатів вже розраховувати не можна. Таким чином я переконаний, що по-перше має сказати своє слово правоохоронна система, а по-друге ми маємо змінювати регламент, вводити або інститут парламентських приставів, але якимось чином перевіряти депутатів, які входять. Що вони із собою несуть. Бо сьогодні, я не знаю, ядерну бомбу можна принести».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Але ж кулаки у депутатів забрати неможливо. Колеги по коаліції сьогодні займалися рукоприкладством.
Дмитро СВЯТАШ: «Сьогодні займалися рукоприкладством всі депутати. Били сьогодні і депутатів від коаліції, і від опозиції. Цього, це неможливо. Я ще раз кажу: це ганьбить український парламентаризм. Але саме для того треба ввести, якщо люди несвідомі, треба ввести сьогодні інститут парламентських приставів. На жаль, це вимушені міра. Ми ж не будемо чекати, що я в Японії там хтось когось вб'є в фізичній бійці в парламенті?»
Лариса ГУБІНА, ведуча: Парламент - це місце для обговорення.
Дмитро СВЯТАШ: «Саме так».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Чому не було обговорення не угоди міждержавної, не бюджету, який сьогодні прийнятий?
Дмитро СВЯТАШ: «Я скажу чому. Ми готові були провести все згідно регламенту. Скажу, якщо говорити про обговорення, то сьогодні давали слово і депутатам від коаліції, і депутатам від опозиції. І пан Кармазін виступав сьогодні. Але ситуацію, яку створила саме опозиція, яка сьогодні все зробила для зриву цього голосування, конче важливого для України і так, як вони себе поводили, ми вимушені були відповідати відповідно. Але ми готові були говорити свої аргументи. Але нам не дали цього зробити. Намагалися переломити через хребет, через коліно, переломити скажімо так, не враховуючи точку зору більшості».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту в Криму сьогодні синхронно з українським парламентом ратифікували і в Росії з різницею у півгодини. За документ проголосували 410 депутатів. За винятком фракції ЛДПР. Її лідер Володимир Жириновський пояснив: він не вірить даним Україною обіцянкам. Мовляв ніщо не завадить новому Президенту за 5 років розірвати ці угоди.
Володимир ЖИРИНОВСЬКИЙ, віце-спікер Держдуми РФ: «Никто не оценит нашу с вами вот такой большой подарок. Это все проедят и все равно русские школы открывать не будут и русское телевидение открывать не будут».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Жириновський правий?
Дмитро СВЯТАШ: «Ви знаєте, може він почув опозицію сьогодні. Якщо я не помиляюся, Юлія Тимошенко казала, чи хтось казав, що ми прийдемо до влади і денонсуємо всі угоди підписані. Це велика проблема, що у нас немає спадкоємності політики. І угоди, які підписуються. І тому немає довіри до українського політикуму. Бо сьогодні підписали, завтра розірвали. Але я сподіваюся, що по-перше сподіваюся, що так швидко влада не зміниться, а по-друге навіть, якщо вона зміниться на користь опозиції, то вистачить здорового глузду не розривати в односторонньому порядку угоду, яка дала Україні можливість і інвестиційний ресурс в 30 чи в 40 мільярдів доларів. А також підвищила рівень національної безпеки на Чорному морі».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Ви говорите про рівень національної безпеки. Ми в цій студії обговорювали питання, коли на території України базується іноземна база і фактично Росія - країна із складною військовою історією. Згадували грузинський конфлікт. Як, на вашу думку, як поєднується питання безпеки і питання того, що Україна може бути втягнена в цей, в такі конфлікти?
Дмитро СВЯТАШ: «Я вам хочу сказати, що найскладніша військова історія у Сполучених Штатів Америки. Які мали інтервенцію в Ірак, інтервенцію в Афганістан. І купу війн за участю саме американських військових по всьому світу. Але американські бази знаходяться також по всьому світу. Питання в тому, я не бачу небезпеки з боку Росії. Але ще одне питання, чи є в Україні сьогодні боєздатний військово-морський флот? Ні, його немає. Має якусь невеличку кількість кораблів, які не можуть забезпечити безпеку України».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Але ж це завдання влади зараз.
Дмитро СВЯТАШ: «Це завдання влади. І я хочу сказати, що цей інвестиційний ресурс, який нам дали на 25 років, ми маємо сьогодні використовувати саме і для підвищення обороноздатності України. А для того. І ще інше питання. А чи у нас стоїть черга у нас сьогодні щоб використовувати нашу базу у Балаклаві? Хтось окрім Росії, прийшов сказав, давайте ми будемо свою базу робити? Ніхто не сказав. Таким чином, якщо зараз вийде іще й російський флот, ми втратимо скажімо так, клієнта, який сьогодні орендує нашу базу і платить реальні гроші у бюджет. Підтримує інфраструктуру Севастополя. Але нового нічого не створимо».
Лариса ГУБІНА, ведуча: На тлі бурхливих з'ясувань стосунків у сесійній залі більшість встигла проголосувати і за новий фінансовий документ - держбюджет-2010. В цілому. Так швидко бюджет ще не приймали.
Кореспондент: Досить непомітно проти ратифікації харківських угод ухвалили депутати і державний бюджет України. Без будь-якої презентації, запитань та відповідей у парламенті. Не встигли депутати і ознайомитися з документом. А відтак і не запропонували жодної поправки. Документ ухвалили у 100% редакції Кабінету міністрів 245-ма голосами, причому одразу в цілому. Згідно з урядовим планом за цей рік Україна має заробити майже 267,5 мільярдів гривень. 10 з них планують заробити на приватизації державного майна. Водночас витрати цьогорічного бюджету перевищать 323 мільярди. А дефіцит складе понад 5% від ВВП. Також документ пропонує підвищити прожитковий мінімум та мінімальну зарплату. До кінця року вони мають скласти відповідно 875 та 922 гривні. Державний борг на кінець року може скласти максимум 308 мільярдів.
Лариса ГУБІНА, ведуча: Швидкісне прийняття бюджету. Де презентація у парламенті? Чому не було розгляду у комітетах? Чому не було поправок від депутатів?
Дмитро СВЯТАШ: «Давайте подивимося в корінь. Коріння. Державний бюджет України 2010-й рік мав прийматися в 2009-му. Мало, була внесена бюджетна резолюція попереднім урядом, мав подавитися нормальний документ в нормальний спосіб. Всього цього не було зроблено. Був піар і він не пройшов. Не проголосували навіть минулі коаліціанти. Таким чином бюджетного процесу на 2010-й рік не існує взагалі. Він зруйнований. Тобто бюджет приймається фактично в середині року, бо крім бюджету ще треба прийняти закони, внесення в певні закони податкові для того, щоб забезпечити цей бюджет. Ресурси, так звані, законні. Ми його приймемо найшвидше - це в кінці травня. Таким чином бюджет запрацює тільки з липня, чи там червня».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Депутати проголосували - 500 сторінок бюджету. За що? Вони знають за що проголосували?
Дмитро СВЯТАШ: «Давайте реально говорити. Ми сьогодні уряд взяв на себе відповідальність за забезпечення і життєзабезпечення в країні. І депутати дали ще один вотум довіри уряду. Працювати з бюджетними установами, виконувати соціальні обов'язки, бо сьогодні не працює геть ніяка програма. По розвитку регіонів, по соціальній підтримці, не працює закон про соціальні стандарти. Тому я скажу: поганий бюджет кращий за відсутність бюджету. Цей бюджет, він дуже складний, він дефіцитний. В нього дефіцит».
Лариса ГУБІНА, ведуча: 5 з лишнім відсотків дефіцит бюджету зазначений.
Дмитро СВЯТАШ: «Більше. Ви праві, десь 7%. 7% - дефіцит. Але це такий наявний. Але є ще борги, які залишилися від минулої влади. Тобто дуже складна ситуація. Немає зростання валового внутрішнього продукту. І все це треба сьогодні вирішити через бюджетні важелі в тому числі. Тому що я хочу сказати?»
Лариса ГУБІНА, ведуча: Який наступний крок буде після цього?
Дмитро СВЯТАШ: «Наступний крок після цього буде прийняття бюджету забезпечення законів. Це ресурсні закони саме внесення в певний акт стосовно оподаткування? Ми сьогодні розглядали перше читання цього закону в комітеті з питань податкової та митної політики. Я думаю, що одразу після травневих свят буде прийнята перше читання. І до кінця травня узгодження в парламенті нормальна процедура другого читання будемо спілкуватися з усіма - із опозицією, і з коаліцією. Але вже треба починати працювати і йде вже робота над податковим кодексом вже на базі якого буде пропозиції щодо бюджету 2011-го року. І це дуже важливо, бо 11-й рік, після нього йде рік 2012-й. Це рік «Євро».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Щодо кредитування МВФ, як швидко тепер ця організація може відгукнутися і допомагати Україні?
Дмитро СВЯТАШ: «Ну по-перше в бюджеті враховані показники, які запропоновані МВФ стосовно дефіциту бюджету і шляхів його покриття. Тобто я думаю, що переговори з МВФ будуть просуватися значно скоріше і будуть більш результативними. Бо гроші країні потрібні. І потрібні в реальний сектор економіки».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Якщо опозиція згідно із заявами лідерів опозиції і далі буде блокувати роботу парламенту, скажіть, будь ласка, чи вбачаєте ви, як представник коаліції варіант того, що будуть дочасні вибори, чи все-таки?
Дмитро СВЯТАШ: «Дочасні вибори в Україні потрібні навіть не опозиції, а певним лідерам опозиції. Юлії Володимирівні Тимошенко потрібні особисто ці вибори, щоб зайти в парламент. Бо сьогодні ми вже ходити кругом сесійної зали, не заходячи в середину. Тобто їй вони потрібні, а українському народу ні. Бо сьогодні ми маємо вже, ми втомилися від цих виборів. І на тлі кризи ми маємо сьогодні працювати над розбудовою української держави».
Лариса ГУБІНА, ведуча: Спасибі, що прийшли до нашої студії. Дмитро Святаш, народний депутат від Партії регіонів був гостем нашого інформаційного марафону.
ТРК «Україна» випуск 19:00
Оппозиция и коалиция сошлись в кулачном бою вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №1
19:01:32-19:05:33 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Драка, дымовые шашки и метания яиц в спикера. У одного из депутатов сотрясение мозга. Тем, что происходило сегодня в Раде, уже занимается столичная прокуратура. Оппозиция и коалиция сошлись в кулачном бою. Перед голосованием за продление крымской прописки Российскому флоту. С пострадавшими с обеих сторон беседовала Наталия Ковачевич.
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: До утреннего заседания еще час, а депутаты уже занимают позиции. Регионалы охраняют президию, БЮТ и НУНС наблюдают. Как только появляется спикер, оппозиция идет в наступление. В зале быстро распространяется едкий дым. Уже через 15 минут потасовки - первый пострадавший. Демонстрирует опаленную обувь, испорченные вещи и боевые ранения.
Тарас СТЕЦЬКИВ, фракция НУНС: «Товариші регіонали. Вони замість того, щоб битися по-людськи, вони хапаюсь за шию ззаду.»
Владислав ЛУКЬЯНОВ, фракция Партии регионов: «Разбили мобильный телефон. Я его по частям собирал по всем рядам».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Одного из нашеукраинцев, говорят, даже забрали в больницу с сотрясением мозга. Происходящее в зале депутаты называют не иначе как террористический акт. Однако ответственность за ЧП не взяла на себя ни одна из сторон.
Владимир МАКЕЕНКО, фракция Партии регионов: «Точно знято цими камерами безпеки, які є в Верховній Раді, і там проглядається кожне місце. Це зробили представники опозиції».
Владимир ПОЛОХАЛО, фракция БЮТ: «Партія регіонів. ви що, не бачите, що вони роблять?».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Впрочем, вопрос, кто виноват - оставили на суд правоохранителей.
Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат, Партия регионов: «Материалы собраны и дымовые шашки и все в единый пакет. Если будет возбуждено уголовное дело, то наверно виновные по данному факту понесут соответствующее наказание».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В зале же работа не прекращалась. Как и военные действия. Несмотря ни на что вопрос о дальнейшем пребывании Черноморского флота в Крыму на голосование ставится и получает необходимое количество голосов.
Владимир ЛИТВИН, Глава Верховной Рады Украины: «Схвалення проекту закону України про ратифікацію угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. за 236. рішення прийнято».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Следующий вопрос на повестке дня - бюджет. Его даже толком обговаривать не стали. Депутатам было не до того.
Народный депутат: «Запропонований проект закону про державний бюджет України на 2010 рік стане ефективним інструментом для відновлення економіки і захисту громадян».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Голосование у бюджета есть, одобрение парламентского большинства.
Николай АЗАРОВ, Премьер-министр Украины: «Снижение цены на газ - это бюджет реалистичный. Реалистичный бюджет - это соглашение с Международным валютным фондом, это возможность привлечения инвестиций. Это программа развития Украины на будущее.»
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В оппозиции же подсчитали: из-за бюджета за ратификацию соглашения о пребывании Черноморского флота в Крыму голосовало больше депутатов, чем было зарегистрировано в зале.
Вячеслав КИРИЛЕНКО, фракция НУНС: «А хіба ви бачите, що можна розібратися із цим? По-перше, ніяких 236 фізично в залі не було. І ще раз не було».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Всеми силами будут добиваться отмены результата.
Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Я з завтрашнього дня вирушаю до регіонів, де ми будемо піднімати людей».
Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: А вот в стенах парламента война началась быстро и также быстро закончилась. Уже к обеду народные избранники закрыли заседание и решили до конца недели больше не работать. Потом праздники, в следующий раз соберутся 11 мая. До этого времени и синяки заживут, и запах дыма в зале рассеется.
Все время, пока депутаты выясняли отношения в Раде, под ее стенами пребывали тысячи людей вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №2
19:05:34-19:08:26 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Все время, пока депутаты выясняли отношения в Раде, под ее стенами пребывали тысячи людей. Накануне в Киев приехали сотни автобусов. В основном из Западной Украины организовали протестный вояж оппозиционные партии. Их оппоненты держали парламент в оцеплении еще со вчерашнего дня. Натиск сдерживал спецназ и внутренние войска. Затем как все закончилась - наблюдала и Нелли Ковальская.
Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Они приехали в столицу группами и поодиночке здесь в основном студенты, но есть и люде постарше. Роман говорит: решение принял скоропалительно, как только узнал, что люди массово собираются в Киев.
Роман: «Пішов з роботи, сказав, дай 100 гривень, бо треба заїхати, сів на поїзд, взяв торбу, мама дала сала, жінка носки свіжі дала, і собі приїхав».
Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Николай добирался в столицу с большим комфортом. 200 с лишним автобусов для протестующих зафрактовали оппозиционные силы. Но люди утверждают: решение о том, ехать или нет, принимали самостоятельно.
Николай: «Я приїхав, на жаль один. Кілька моїх друзів є тут. Але вони їхали різними потягами. Я сам приїхав із Львівщини. Ще декілька друзів залишилися в офісах на роботах. Не відпустили, якийсь там цей. Але це питання часу».
Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Пришли к парламенту и киевляне. Свое отношение к политической ситуации отображают на холсте.
Люди: «Ми змальовуємо майбутнє Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму і як ви бачите, флот вже валиться».
Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Появление в массах оппозиционных лидеров не ожидалось, но Виктора Ющенко встретили с распростертыми объятиями. Глава «Нашей Украины» краток - он по-прежнему с народом, а вот брататься с бывшими друзьями не намерен даже в нынешней ситуации.
Виктор ЮЩЕНКО, лидер «Нашей Украины»: «Що таке об'єднання із Тимошенко, скажіть мені будь ласка. Я двічі об'єднувався із Тимошенко. Я двічі об'єднувався і результат був один - глибше і більше роздроблення патріотичних і демократичних сил.»
Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Сторонники регионалов тоже под стенами Рады.
Люди: «Я за Азарова, за Януковича. Они начинают работать, «Україна» иачинает подыматься и жить.»
Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Между оппонентами - металлические щиты и кордон милиции. Не доставалось сегодня охраны и журналистам. Были здесь и те, кто остался в стороне от политики. Юрий пришел без флагов и лозунгов. Говорит, из праздного любопытства. Позиции митингующих не разделяет.
Юрий КАЧИНСКИЙ: «Кожна кухарка диктує політикам, як треба будувати політику. Давайте підемо додому. Сьогодні в селі багато роботи».
Виктор Янукович узнал о происходящем в Верховной Раде на подлете к Страсбургу вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №3
19:08:27-19:09:35 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Виктор Янукович узнал о происходящем в Верховной Раде на подлете к Страсбургу. Продление базирования Черноморского флота в Украине - первое, о чем его спросили на сессии парламентской ассамблеи Совета Европы. Комментируя беспорядки в парламенте, Президент отметил, что подобная ситуация, к сожалению, не нова, но с практикой кулачных боев между депутатами пора заканчивать. Что касается нахождения российских кораблей в Крыму, то по мнению Януковича, выиграет прагматизм.
Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «В українському парламенті не сталося нічого несподіваного. Інколи депутатам не вистачає, я сказав би так, парламентської етики, в Україні вже до цього, на жаль, звикли. Але пора з цим закінчувати. Але врешті решт незважаючи на те протистояння, яке є в українському парламенті, зараз працює прагматична коаліція, більшість, яка приймає відповідні закони».
Синхронная ратификация договора о Черноморском флоте в Госдуме России сегодня прошла спокойно вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №4
19:09:36-19:10:17 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Синхронная ратификация договора о Черноморском флоте в Госдуме России сегодня прошла спокойно. За проголосовало подавляющее большинство депутатов кроме либеральных демократов во главе с Владимиром Жириновским. А Президент России Дмитрий Медведев, который находится с визитом в Норвегии, заявил, что продление соглашения о пребывании Черноморского флота в Севастополе взаимовыгодно для обеих стран.
Дмитрий МЕДВЕДЕВ, Президент России: «Решение было принято, и я очень рад этому. Это показывает, что разум торжествует. И стратегические «Інтер»есы Украины возобладали над сиюминутными эмоциями, которые проявлялись в форме различного рода шумовых эффектов».
В Севастополе за событиями в парламенте следили как за футбольным матчем вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №5
19:10:18-19:11:03 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: В Севастополе за событиями в парламенте следили как за футбольным матчем. В кафе и ресторанах сегодня переключили телевизоры на прямую трансляцию из Рады. А в центре города прошел праздничный митинг в поддержку Черноморского флота. С ним собравшиеся связывают стабильность и рабочие места. Многие держали в руках Андреевский и Российские флаги.
Галина ОГУРЦОВА, жительница Севастополя: «Для нас это исторический день, понимаете? Это счастье просто для города Севастополя и его жителей, и я считаю, что «Україна» от этого только выиграет.»
Карп БУЛАТОВ, житель Севастополя: «Город и флот - это неразделимо. Севастопольцы любят Черноморский флот и не мыслят себе будущего без него. Вы слышите это в подтверждение моих слов.»
Сегодня в Киевском метро искали мину вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №6
19:11:04-19:11:40 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Сегодня в Киевском метро искали мину. Неизвестный еще до голосования в Раде сообщил о возможности взрыва в случае ратификации соглашения по Черноморскому флоту. Обследовали все станции подземки. Мину не нашли. Теперь ищут звонившего. Выезд одной взрывотехнической группы обходится государству в несколько тысяч гривен.
Владимир ДМИТРИЕНКО, сотрудник ГУ МВД Украины в Киеве: «Станции обследовались в течении нескольких часов. Было задействовано очень большое количество работников милиции. Проводится проверка. Будет возбуждено уголовное дело. И этот человек сейчас находится в розыске».
Взрыв на заводе Киевприбор вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №7
19:11:41-19:12:26 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Взрыв на заводе Киевприбор. Погибли 2 человека. Это газосварщики, которые проводили работы на уровне второго этажа. Под ними находились емкости с магнием. Туда вероятнее всего, попала искра от газосварочного аппарата и произошел взрыв. Рабочие погибли на месте. От высокой температуры расплавились металлические конструкции, в цеху вылетели все стекла с 1 по 4 этаж. Пожарные прибыли на место происшествия через 10 минут после вызова. Тушили почти час, после чего емкости с магнием засыпали специальным порошком.
Два нарушения на одной карусели в Луганской области вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №8
19:12:27-19:15:05 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Два нарушения на одной карусели в Луганской области. И это не вдаваясь в технические детали аттракционов. Именно Луганск стал инициатором таких проверок по всей стране после трагедии 2008 года. О готовности луна-парков к очередному сезону Олег Притыкин.
Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: В Луганске некоторые из аттракционов уже работают. Наталии Смогловой даже мысли о катании внушают ужас. Женщина одна из пострадавших в катастрофе, которая произошла 2 года назад в Луганске. Тогда из-за поломки карусели передвижного луна-парка погибли 2 человека. Около 10 получили тяжелые травмы. Наталия лишилась пальца на руке. 2 месяца пролежала в реанимации.
Наталья СМАГЛОВА, пострадавшая: «Я единственное помню, как мы наверху были крутились. Уже начала опускаться качеля и произошел щелчок. Что треснуло и все. Потом я себя помню только через 3 дня в реанимации.»
Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Виновников аварии не установили. Суд продолжается второй год. Расследование показало, что аттракционы луна-парка давно выработали свой ресурс, а акты техническо проверки были подделкой. После той аварии луна-парки долгое время не гастролировали по Луганской области. Этой весной передвижные аттракционы вернулись. Один из них разворачивают в Алчевске. Техника исправна и все документы исправны - уверяет директор луна-парка.
Сергей ДРОБОТЮК, директор луна-парка: «Мы проверяем, у нас есть своя группа, которая проверяет после каждого переезда, монтажа проверяет и проводит акты осмотра».
Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Есть в Алчевске и стационарные аттракционы - их уже почистили и покрасили. Однако к работе готовы не все. На детском паровозике выключатель кое-как обмотан изолентой. Когда пойдет дождь, электропровода могут замкнуть. В прошлом году Кабмин признал парковый аттракционы техникой с невысокой степенью риска и запретил их проверять. Луганский Госгорпромнадзор специально обращался к правительству и получил разрешение. Специалисты уже проверил 4 десятка аттракционов и нашли около 100 нарушений.
Сергей МАРТЫНОВ, начальник Луганской госинспекции промышленной безопасности: «Это пока что нарушения, которые связаны с организационными моментами. То есть, технические стороны аттракционной техники пока еще не выявлены».
Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Технические проверки каруселей еще впереди. А пока луганчане катаются на тех, что есть.
Александр ЧОЛАН, луганчанин: «Боязнь того, что может оборваться такой аттракцион - тем не менее, скажем так, просто азарт. Иногда это нравится».
Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Специалисты Госгорпромнадзора говорят, что самому новому из луганских аттракционов 23 года. А самому старому - 54.
Способны ли специальные экономические зоны поднять конкурентоспособность Украины - ищут участники форума, организованного фондом Рената Ахметова вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №9
19:15:06-19:16:42 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Способны ли специальные экономические зоны поднять конкурентоспособность Украины - ответ, цена вопроса - ищут участники форума, организованного фондом Рената Ахметова «Эффективное управление». Речь идет не только о целесообразности зон, где действуют преимущества для ведения бизнеса, но и для риска предоставления льгот определенным регионам или секторам экономики. С одной стороны на отдельной территории проще провести реформы налогообложения, получить быстрые результаты и создать новые рабочие места, а с другой - учитывая уровень коррупции в Украине, налоговые и таможенные льготы, в специальных экономических зонах могут использоваться незаконно.
Анатолий БЛИЗНЮК, председатель Донецкой ОГА: «Этот механизм позволяет, если мы понимаем, что мы делаем, это возможность полностью обновить нашу экономику. Если сегодня мы имеем основные фонды на 58 % изношенные. «
Владимир КАСЬКИВ, народный депутат: «Для того, щоб реалізувалися ці позитивні сторони - потрібно мати правосудну країну. Тому що один із основних ризиків - це корупція. І в умовах неправосудної держави не корумпованої там, де економічні інтереси визначають політику - вільні економічні зони можуть використовуватися виключно у корупційних цілях.»
Наталья ИЗОСИМОВА, директор Фонда «Эффективное управление»: «Это как скальпель, знаете, у хорошего хирурга скальпель - очень полезный инструмент. Но скальпелем можно еще и наделать вреда. Знаете, это инструмент. Тут просто нужно очень хорошо понимать, как этот инструмент использовать не во вред, а во благо.»
Под Киевом в клетках живут 2 медведя вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №10
19:16:43-19:18:57 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Жизнь между боями. Под Киевом в клетках живут 2 медведя. Как выяснил наш корреспондент Андрей Кузаков, животные - это символ команды по боям без правил. Их выводят на публику в дни соревнований. В каких условиях медведи проводят остальное время - сегодня вместе со съемочной группой «Событий» видели и специалисты столичного зоопарка.
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Клетка - 4 на 4 метра и еще берлога - так под Киевом живут 2 взрослых медведя. Условиями содержания этих животных за»Інтер»есовались столичные экологи. Приехали с проверкой. Хозяева гостям не очень рады. Со временем показать животных таки согласились. Их осмотрел специалист по медведям Киевского зоопарка. Вывод сделал неутешительный.
Константин ОРЛОВ, зав. сектором Киевского зоопарка: «Условия ужасные содержания медведей. Судя по всему есть проблемы со здоровьем, то есть у него шерстный покров, есть проблемы. Видимо есть еще причина - нехватка витаминов или же может быть какое-то кожное заболевание, типа дерматита».
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Медведи Потап и Миша живут в этих клетках почти 5 лет. Их держат как символ украинских спортсменов по боям без правил, - рассказывает Игорь Петренко, который смотрит за животными.
Игорь ПЕТРЕНКО: «Экструбером. Экструбированный корм. Сухой корм для животных. Рыбой кормим, морковкой, Буряк. Все ест».
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Медведь Потап вырос среди людей. Несмотря на то, что животное уже взрослое, его до сих пор можно погладить. Экологи пообещали помочь частному зверинцу в обследовании животных и вспомнили о законодательстве, которое не содержит четких норм об условиях содержания диких животных.
Владимир БОРЕЙКО, директор Киевского зоопарка: «Порядка 50-60 медведей таких вот в Украине живет. Незаконно. И огромное число крокодилов, тигров и так далее. И для того, чтобы их спасти, и защитить - необходимы правила, государственные правила, разработанные Минприроды. Правила содержания диких животных. Этого нету.»
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: А пока Миша и Потам будут жить здесь. Как заверили смотрящие, им уже готовят новое просторные вольеры с бассейнами.
Похищение ребенка отцом-иностранцем вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №11
19:18:58-19:21:53 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Похищение ребенка отцом-иностранцем. Вторая попытка чеха выкрасть из Прикарпатья 5-летнего сына. В этот раз довез ребенка до почты и границы. Задержали. Подробности криминальной истории у Максима Спасова.
Максим СПАСОВ, корреспондент: Дважды в неделю, с 10 утра и до 5 вечера, и только в присутствии социального работника. Такой график свидания с сыном был установлен для чеха Мирослава после того, как он развелся со своей украинской женой Ириной. Но предосторожности не помогли. Отец иностранец выкрал 5-летнего Давида прямо из Галицкой службы по правам детей.
Роман КОНОВАЛОВ, старший специалист службы по делам детей: «Батько почав з сином гратися, годував його, потім сказав, що хоче вийти в туалет. Залишив одяг весь хлопчика у приміщенні служби, так як надворі було холодно, повів його в туалет. І з туалету не повернувся».
Максим СПАСОВ, корреспондент: В соцслужбе забили тревогу. Ведь однажды чешский отец уже пытался выкрасть сына из детского сада. Тогда помешала заведующая. На этот раз чех подготовился лучше - нанял в соседней области водителя. И даже изготовил для Давида загранпаспорт. Задержали его уже на границе.
Алла ЛЕМЧАК, начальник службы по делам детей: «Він пред'явив паспорт громадянина Чехії на дитину. І свій паспорт. Сумнівів не виникло, якби не повідомлення працівників міліції. Зараз на даний час нами встановлюється і перевіряється законність виготовлення цих документів.»
Максим СПАСОВ, корреспондент: Не на камеру 30-летняя Ирина рассказала: в 17 поехала на заработки в Чехию. Там вышла замуж за Мирослава, который вдвое старше. Родила Давида. Вскоре супруги расстались. Женщина говорит, что даже в Чехии ребенка воспитывала сама на социальную помощь. Но денег не хватало. Вернулась на родину. Согласия обеих сторон с 2005 года мальчик - гражданин Украины. Но заключить мировую с отцом не удается.
Наталья ШЕВЧУК, адвокат: «Мати дитини не забороняє батьку бачитися із дитиною. Батько сказав ні, в вас не досконалі закони, взагалі в вас держава - це не держава. Дитина буде проживати тільки в Чехії.»
Максим СПАСОВ, корреспондент: Адвокат убеждена: для отца это дело принципа. В свое дело Галицкий районный суд запретил везти мальчика в Чехию. Ярослав подал апелляцию. Сейчас делом занимается уже городской суд Ивано-Франковска, а также районная прокуратура.
Наталья КОГУТ, помощник прокурора: «На даний час прокуратура проводить перевірку і буде встановлюватися досконально причини, чому так виникло, чому сталася така ситуація. Де і хто сприяв тому, що дитина залишилася там на 15 хвилин і більше. І чому сталася така ситуація. Оскільки органи знали про намір викрасти дитину.»
Максим СПАСОВ, корреспондент: Работников соцслужбы, из-под носа у которых украли ребенка, ждет дисциплинарная ответственность. Отцу чеху наказания тоже не избежать. За изготовление фальшивых документов и попытку незаконно перевезти малыша через границу. Суд состоится через 2 дня.
Более 100 картин из 40 стран мира плюс конкурс документального кино на Киевском кинофестивале вверх
ТРК «Украина» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
27.04.2010 3:00:16
Сюжет №12
19:21:54-19:22:45 (время эфира)
Сергей ИГРУНОВ, ведущий: Более 100 картин из 40 стран мира плюс конкурс документального кино и дополнительные фестивальные площадки - это автор о международном Киевском кинофестивале, которые состоится с 25 мая по 1 июня. Кинофорум учредил Богдан Ступка. Актер надеется через 3-4 года сделать фестиваль одним из самых известных в Европе, а пока занят установлением контактов с мировыми знаменитостями.
Богдан СТУПКА, актер: «Ми хотіли Дастіна Гофмана. Він був зачатий в Києві, а народився в Америці. Ми сказали, що навіть знайдемо ліжко, завеземо в музей. Тільки щоб він приїхав.»
