УТ-1 випуск 21:00

Депутати готуються до бойових дій у парламенті. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Напередодні ратифікації харківських угод у Києві чекають прем'єра Російської Федерації Володимира Путіна. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Будівництво нового саркофага на Чорнобильській атомній прискорять. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

До робочої групи з підготовки самміту щодо ЧАЕС Віктор Янукович запросив президента ЄБРР. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Подробиці Чорнобильської катастрофи спливли на поверхню лише після розпаду СРСР. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Знак ядерної небезпеки на Михайлівській площі. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Українська армія - на межі руйнації. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Щороку в Україні реєструють 25 тисяч нових винаходів, але втілити в життя і поставити на конвеєр вдається лише одиницям. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Помер символ Київського зоопарку - слон Бой. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

Художники з України, Угорщини, Румунії та Литви об'єдналися, щоб відновити замок в селі Чинадієвому на Закарпатті. УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

Україну відвідає Володимир Путін.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Опозиція збирається до завтрашнього бою в парламенті.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Європі, Росії та Білорусі все ще слід боятися Чорнобильської атомної станції.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На 1,5 мільярда доларів готовий прокредитувати Україну Європейський банк реконструкції та розвитку.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На Донеччині 7 міліціонерів із Дніпропетровська примусово утримували трьох бізнесменів.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

М'ясо невідомого походження масово потрапило до торгової мережі в Запоріжжі.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Житомирська кондитерська пікетує.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

У Київському зоопарку помер слон.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Миргородського маніяка, який ґвалтував неповнолітніх хлопчиків, затримали.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Останні приготування до параду військ, присвяченого 65-й річниці перемоги, в українській армії.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Одними із перших на місце катастрофи на ЧАЕС приїхали міліціонери.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Знак ядерної небезпеки із тисячі свічок виклали в центрі столиці на Михайлівській площі.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Існує небезпека передозування препаратами, що містять йод.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Містяни полюють за заміськими будинками.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

У Харкові стартував перший етап кубку України з трофі-рейду.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

У філармонії нагородили переможців 8-го міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця.»1+1»: Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

«Інтер» випуск 20:00

Эхо Чернобыля. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Парламент готовится к решающему поединку. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Против ратификации Харьковского договора сегодня выступили и около двухсот активистов «Фронта перемен». Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Украине ожидают российского премьера Владимира Путина. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Виталий Кличко возглавил партию «Украинский демократический альянс за реформы». Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Донецке по подозрению в похищении местного бизнесмена задержали семерых сотрудников уголовного розыска. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

ЧП в Киевском зоопарке. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

2010-й станет годом роста экономики. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Представитель от Украины избран вице-президентом Парламентской Ассамблеи Совета Европы. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

День интеллектуальной собственности. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Все три главные награды VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти Владимира Горовица оказались в руках юных украинских дарований. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Гарнизон Брестской крепости первым встретил врага. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

СТБ випуск 22:00

Парламент готується до бурхливого вівторка. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

Київ чекає на Путіна. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

Віктор Янукович у Чорнобилі недорахувався 400 мільйонів євро, потрібних на будівництво об'єкта укриття. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

Київський зоопарк зазнав найбільшої втрати. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

В Україні з'явився музей віслюків. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

Парк лицарського періоду під Києвом. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

Викладач Володимир Гордіченко винайшов спосіб, як змусити технарів вивчати філософію. СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

Новый канал випуск 19:00

У 1986-му вибухнув четвертий енергоблок атомної станції. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

Коаліція і опозиція посварилися. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

У Київському зоопарку помер слон Бой. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

Щоб українця змусити їздити за правилами, його треба добряче налякати. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

В «ПінчукАртЦентрі» відкрили велику експозицію сучасного мистецтва «Сексуальність і трансцендентність. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

Презентували новий кроссовер Hyundai ix35. Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:16:55)

Нещодавно почалося відродження вино-коньячного заводу «Бахчисарай». Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:16:55)

ICTV випуск 18:45

Світ згадує одну з найстрашніших трагедій. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Нині на Чорнобильській атомній станції продовжують працювати люди. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Погодити порядок денний на завтра депутатам спокійно не вдалося. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Проти домовленостей Віктора Януковича і Дмитра Медвєдєва активно виступає і «Фронта змін» Арсенія Яценюка. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Володимир Путін відвідає Україну. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Анонс програми «Свобода слова». ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Стали відомі основні параметри цьогорічного бюджету України. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Бутильована вода подорожчає. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

Понад мільярд євро інвестує в українські проекти Європейський банк реконструкції та розвитку. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

У Київському зоопарку помер найбільший у Європі азійський слон. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

У Києві ветерани Великої Вітчизняної зустрілися з дітьми-вихованцями інтернатів Київської області. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 21:00

Гість студії - Григорій Немиря, заступник голови БЮТ, віце-прем'єр-міністр (2007-2010). 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:08)

Українська опозиція об'єднується проти спільного ворога - харківських домовленостей Януковича та Медведєва. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:08)

Гість студії - Анатолій Кінах, народний депутат, Партія регіонів. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:08)

ТРК «Україна» випуск 19:00

5 встреча премьеров за месяц. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Останется ли российский флот в Крыму до 2042 года - возможно станет известно уже завтра. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Чернобыльская смета - на достройку объекта укрытия не хватает 400 миллионов евро. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Без постоянного заработка и медицинского обслуживания - так сегодня живут переселенцы из зоны заражения. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Попытка самоубийства в милиции. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Несколько сотен гривен за травму на всю жизнь. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Любители скорости со всей Украины съехались в Черкассы. ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

Депутати готуються до бойових дій у парламенті           вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №1

21:00:35-21:04:10 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Депутати готуються до бойових дій у парламенті. Коаліція налаштована за будь-яких умов у вівторок ратифікувати угоду про Чорноморський флот. Опозиція обіцяє в жодному разі цього не допустити. Сьогоднішня погоджувальна рада не принесла жодних домовленостей. Закінчилася сваркою та взаємними погрозами.

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Цьому 5-річному хлопчику буде 37, коли за угодою закінчиться російська оренда української бази в Севастополі. Паперовий кораблик йому подарували учасники акції під стінами Ради. Молоді люди на знак незгоди з харківськими домовленостями вручали такі ж кораблики депутатам, коли ті заходили до парламенту. Погоджувальну раду заштормило від самого початку. Опозиція наполягала: угоду в жодному разі не ратифікувати, створити слідчу комісію, щоб розібратися, які підписали такі документи в Харкові. Коаліція стверджувала: ратифікація відбудеться за будь-яких умов. Операторів із засідання попросили. Сварку знімали на табло в сусідній кімнаті. Потім звук зник. Але депутати дискутували недовго. Розійшлися ні з чим.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Никто не способен будет заблокировать работу парламента. Мы обеспечим нормальную работу, нормальное функционирование высшего законодательного органа Украины».

Олег ЛЯШКО, народний депутат України, фракція БЮТ: «Я не виключаю будь-яких варіантів, у тому числі і силового варіанту подій. Тому якщо треба буде, як кажуть, вибачте, застосувати силу, коли слова не розуміють, доведеться. Хоча ми не будемо першими».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: За інформацією опозиції, сесійну залу коаіліціянти захопили у вихідні. У потуранні цьому меншовики звинуватили і спікера. Володимир Литвин відхрестився - нічого про це не знав. У суботу-неділю працівники мали проводити планову хімічну обробку зали.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Потім з'ясувалося, що зайшла туди група депутатів і цих жіночок звідти попросили. Я що, повинен був прибігти до депутатів, заглядати у шпарину замкову і дивитися?»

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Спікер закликав депутатів не кричати, а вислухати аргументи один одного під час обговорення питання ратифікації. Голова комітету з питань нацбезпеки переконаний: угода ще більше розколює країну, а головне - створює загрози військового характеру.

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Росія, яка втягує себе у будь-які військові конфлікти, в Чечні, з Грузією, в будь-яких інших точках, не ставить Україну до відома, і тим самим ми можемо з військової точки зору очікувати удару у відповідь по базі в Севастополі, по Криму, по Україні».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: У коаліції запевняють: Україна нічого не втратила. Росія зменшила ціну на газ і допомогла впоратися з кризовим спадком від попередньої влади.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Кричать не нужно. Возмущаться можно. А принять конкретное решение для того, чтобы страна двигалась вперед... За 50 дней пребывания нашего правительства и нашего президента у власти проведен анализ и найдены те опорные точки, на которые нужно надавить для того, чтобы принимать соответствующие решения по развитию нашего государства».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Коаліція готова рішуче захищати національні інтереси. Не менше рішуче захищати національні інтереси налаштована і парламентська опозиція. Партія «Фронт змін» назбирала 80 тисяч підписів громадян проти дій президента. Сьогодні активісти намагалися передати їх в Адміністрацію Віктора Януковича, а завтра разом з «бютівцями» та «нашоукраїнцями» прийдуть під стіни Верховної Ради. Щоб скоординувати завтрашні дії, сьогодні зустрічалися і Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко.

Напередодні ратифікації харківських угод у Києві чекають прем'єра Російської Федерації Володимира Путіна             вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №2

21:04:11-21:05:40 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Напередодні ратифікації харківських угод у Києві чекають прем'єра Російської Федерації Володимира Путіна. Його літак має приземлитися за півгодини. Заплановано зустріч з українським президентом та прем'єр-міністром. У клубі Кабміну, де мають відбутися переговори, працює Павло Мирський. Більше інформації дізнаємося у нього. Отже, Павло, чи вже відомо, які питання порушуватимуть під час зустрічі?

Павло ТИРСЬКИЙ, кореспондент: Про візит російського прем'єр-міністра до України стало відомо ще минулої суботи. Втім навіть до цієї хвилини не відомо, про що він буде говорити із Миколою Азаровим. За одним з припущень, сьогодні має відбутися уточнення харківських домовленостей президентів обох країн. За іншою версією, сьогодні буде завершуватися підготовка до засідання міждержавної комісії зі співробітництва України та Росії, яка має провести своє засідання у четвер або у п'ятницю у російському місті Сочі. Остаточна дата проведення цього заходу не відома. Не виключено, що саме сьогодні будуть узгоджені документи, які будуть підписані на засіданні цієї комісії, і стосуватимуться ці документи реалізації спільних проектів у літакобудуванні та енергетичній сфері. Про що все ж таки будуть говорити прем'єр-міністри обох країн Микола Азаров та Володимир Путін, пропоную дочекатися. Приблизно о 10-й годині очікуємо тут у клубі Кабінету міністрів на прибуття Володимира Путіна. Після цього і буде вже остаточно відомо, про що вони будуть говорити. Студія?

Іванна НАЙДА, ведуча: Дякую.

Будівництво нового саркофага на Чорнобильській атомній прискорять          вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №3

21:05:41-21:08:00 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Будівництво нового саркофага на Чорнобильській атомній прискорять. Так пообіцяв президент. Віктор Янукович сьогодні в день аварії на ЧАЕС відвідав станцію. Там поклав квіти до меморіалу героям-ліквідаторам та розповів про плани будівництва об'єкту «Укриття».

Ігор КРИМОВ, кореспондент: Президенту на ЧАЕС показали, що зробили та що планують. Головна увага на об'єкт «Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком. Гендиректор станції згадує про тріщини та дірки саркофагу. Про це працівники ЧАЕС зазвичай на хочуть розповідати на камеру.

Ігор ГРАМОТКІН, гендиректор ЧАЕС: «За 20 лет настил, который был сделан, к сожалению, прогнил. До 600 квадратных метров было площадей, которые требовали замены. Это были прямые дыры, в результате которых просто на четвертый разрушенный блок».

Ігор КРИМОВ, кореспондент: Дірки залатали 2007-го. Це забезпечить надійність саркофагу на найближчі 15 років, - запевняють на станції. Втім, головна мета - над старим саркофагом звести новий. Гроші на це вже частково виділили країни ЄС та США. Використано близько 600 мільйонів доларів, утім через помилки в розрахунках кошторис проекту потребує змін.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Ми бачимо, що вже не вистачає коштів запланованих. І ми бачимо по нашим розрахункам, що їх не вистачає приблизно біля 400 мільйонів євро».

Ігор КРИМОВ, кореспондент: Майбутнє в Чорнобилі - переробка ядерних відходів. Їх на ЧАЕС близько 22 тисяч кубометрів. Це майже як два 5-поверхових будинки вщент заповнених радіоактивними речовинами. Завершити будівництво заводу з переробки відходів планують у 2011-му, адже цього року мають здати комплекс із сортування. Його на ЧАЕС називають унікальним.

Валентин КОРЕНСЬКИЙ, заступник начальника цеху переробки ядерних відходів: «Уникальность этого объекта в том, что это первый объект на Украине такого типа. Сейчас «Україна» имеет возможность отходы сортировать, характеризовать и упаковывать, которые могут быть направлены на захоронение или долговременное хранение».

Ігор КРИМОВ, кореспондент: Чорнобильські проект обговорять на міжнародному самміті. Він відбудеться наступного року на 25-річницю трагедії. Віктор Янукович вже запросив до України президентів країн-донорів.

До робочої групи з підготовки самміту щодо ЧАЕС Віктор Янукович запросив президента ЄБРР вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №4

21:08:01-21:08:45 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: До робочої групи з підготовки самміту щодо ЧАЕС Віктор Янукович запросив президента Європейського банку реконструкції та розвитку. Ця фінустанова є головним розпорядником коштів чорнобильських проектів. Сьогодні президент ЄБРР зустрівся з президентом України. На цій зустрічі Віктор Янукович теж згадав про брак коштів на будівництво нового саркофага, і розповів, що український уряд вже розробив перші пропозиції для ЄБРР щодо збільшення фінансування. Окрім Чорнобиля говорили і про інші проекти, які фінансує Європейський банк. Усього їх 5. Вони стосуються розвитку транспорту, енергетики та фінансів. Загальна вартість проектів ЄБРР в Україні понад мільярд євро.

Подробиці Чорнобильської катастрофи спливли на поверхню лише після розпаду СРСР    вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №5

21:08:46-21:12:10 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Подробиці Чорнобильської катастрофи спливли на поверхню лише після розпаду СРСР. Справжні дані про хворих ліквідаторів, масштаби радіаційної загрози і наслідки аварії влада ретельно приховувала. Нині дослідники кажуть про сотні секретних директив, за якими інформація про вибух четвертого реактора не повинна була потрапити до широкого загалу.

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: Вони гуляють рідним містом, як і чверть століття тому. Родина Ващенків покинула Прип'ять 86-го. На момент катастрофи Олімпіаді було 11. Каже: того дня життя йшло за звичним розкладом. У школі було навчання. Занепокоїлися, коли дітям несподівано роздали ліки.

Олімпіада ВАЩЕНКО, колишня жителька Прип'яті: «Нам в школе таблетки давали. Я даже одну выкинула».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: Як пізніше пояснили лікарі, в пігулках був йод для щитоподібної залози. Коли перші ліквідатори вже працювали на реакторі, про евакуацію в місті - ані слова. Вибух на ЧАЕС пролунав у суботу 26 квітня, коли годинник показав майже о пів на другу. Вже наступної ночі у тій стороні люди бачили величезні червоні спалахи. Це горів четвертий енергоблок. Евакуювати Прип'ять почали за добу. Нині квартира Ващенків розкрадена, а тоді в 4-кімнатній оселі лишили все, окрім документів. Людям казали: вони повернуться за три дні, але закрили місто назавжди. Пам'ятає, що їхали не всі.

Олена ВАЩЕНКО, колишня жителька Прип'яті: «Группа людей стояла возле дома, женщина говорила, что мы не едем, потому что на смену надо мужу идти. Блоки работали. Говорит - мы еще побудем. Я думаю - как им хорошо, что они не уезжают, они остаются в городе. Хотелось бы хоть бы на недельку, хоть бы на месяц остаться».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: З цього повідомлення Олександр Наумов почав нове життя. 86-го капітаном міліції потрапив в зону лиха. Відтоді роками збирає засекречену правду про чорнобильську катастрофу.

Олександр НАУМОВ, заслужений журналіст України: «Засекретить сведения об аварии, засекретить сведения о результатах лечения, засекретить сведения о степени радиоактивного поражения персонала, участвующих в ликвидации. Начальник третьего главного управления Минздрава».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: Полковник Наумов цитує: променева хвороба за два тижні після вибуху вразила вже 3,5 сотні людей, а офіційно - двох. Позначеним радіацією забороняли виїжджати з СРСР, щоб правда ворогу не дісталася. За секретними директивами підвищували і допустимі норми опромінення - у 10, а в особливих випадках у 50 разів. Відставний полковник показує ще один документ, виданий Мінохорони здоров'я. Ним рекомендовано 40 тисяч тонн зараженого м'яса з Чорнобиля пустити на переробку. У його колекції - свідчення людей і документи, радянських медиків, КДБ, політбюро і військовиків. Значна частина цих паперів, - каже Наумов, - мала гриф «секретно».

Знак ядерної небезпеки на Михайлівській площі вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №6

21:12:11-21:12:30 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Знак ядерної небезпеки на Михайлівській площі. Його виклали з 5 тисяч стрічок небайдужі до чорнобильських проблем. Присвятили акцію пам'яті загиблих від вибуху на атомній станції 24 роки тому. Активісти виступають проти планів держави побудувати ще 20 атомних електростанцій та звести на базі ЧАЕС сховище для відходів ядерного палива.

Українська армія - на межі руйнації            вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №7

21:12:31-21:13:10 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Українська армія - на межі руйнації. Так, відкриваючи засідання РНБО, охарактеризував ситуацію в Збройних силах президент. Щоб зупинити цей процес, у держбюджет-2010 потрібно закласти кошти, необхідні для війська, - сказав Віктор Янукович. Ще в березні міністр оборони Михайло Єжель заявляв - борги армії вже сягнули 700 мільйонів гривень. Як вивести українське військо з кризи - це питання, - сказав президент, - має взяти на контроль Рада нацбезпеки. Говорили на засіданні і про оптимальну чисельність армії та соціальний захист військовослужбовців.

Щороку в Україні реєструють 25 тисяч нових винаходів, але втілити в життя і поставити на конвеєр вдається лише одиницям        вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №12

21:17:35-21:19:10 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Щороку в Україні реєструють 25 тисяч нових винаходів, але втілити в життя і поставити на конвеєр вдається лише одиницям. У департаменті інтелектуальної власності нарікають: українські підприємці бояться вкладати гроші у вітчизняні ноу-хау, тож найкращі українські технології перекуповують закордонні фірми.

Максим УРЛАПОВ, кореспондент: Сюди з'їжджаються винахідники з усієї країни. Ось за цими віконцями у приміщенні «Укрпатенту» реєструють право інтелектуальної власності. Володимир Іваненко приїхав із Харкова, щоб отримати патент на нову технологію лікування гепатиту із використанням нано-алмазів. Це вже не перший його винахід, тому добре знає, скільки часу піде на оформлення.

Володимир ІВАЩЕНКО, винахідник: «Це протягом року вирішувалося питання».

Максим УРЛАПОВ, кореспондент: Щоб отримати патент, треба витратити близько 15 тисяч доларів. Щоб зробити його дійсним в інших країнах, доведеться заплатити ще в десятки разів більше. Та найбільша проблема - не гроші, - каже науковець Михайло Абдулін. Його лабораторія винайшла новий спосіб спалювання палива. Його впровадження дасть змогу заощадити третину газу навіть зі старим обладнанням. Однак поки що нову технологію реалізовують лише кілька підприємств, до керівництва більшості заводів винахідникам достукатися наразі не вдалося.

Михайло АБДУЛІН, винахідник: «Сейчас сэкономили сотни миллионов кубов газа, а может и миллиард уже. А мы можем еще больше делать для государства».

Максим УРЛАПОВ, кореспондент: Від винаходу до його впровадження в Україні - прірва. Про це каже і керівник департаменту із інтелектуальної власності.

Микола ПАЛАДІЙ, голова Департаменту інтелектуальної власності України: «Бізнесмен не розуміє, що таке нова технологія і що таке винахідник, а винахідник не розуміє, що таке бізнесмен, і що треба йому сказати. Якби це був науковий спір, там вони розкажуть. А коли переходить питання до бізнесу, до фінансів, то винахідник нічого не може запропонувати. І тому немає розмови. Але я думаю, що і попит є, і пропозиція є. Між ними існує або стіна, або провалля».

Максим УРЛАПОВ, кореспондент: Щоб зламати цю стіну Микола Паладій пропонує переймати закордонний досвід. Найперше - звільняти від податків тих підприємців, які впроваджують нові технології. Колишній голова державної інноваційної компанії каже: Україна має позбавити своїх вчених плати за патенти. Гроші потрібно брати лише тоді, коли запатентовані винаходи вже починають працювати і приносять прибуток. Крім того необхідно зменшити контроль за інвестиціями у нові технології.

Володимир РИЖОМ, екс-голова Української державної інноваційної компанії: «Вы профинансируете разработку какого-то изобретения, а оно не получилось. Бывает же, да? Тогда ждите прокурора со всеми подозрениями о том, что вы получили отказ, что деньги пошли не туда и пошло-поехало».

Максим УРЛАПОВ, кореспондент: Ноу-хау українських винахідників все більше перекуповують закордонні фірми, - каже Леонід Рижов. І платять за це мізерні порівняно з гонорарами закордонних науковців.

Помер символ Київського зоопарку - слон Бой   вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №13

21:19:11-21:21:30 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Помер символ Київського зоопарку - слон Бой. Тварина загинула на очах у працівників звіринцю. Ветеринари лише встигли констатувати зупинку серця. Керівництво зоопарку переконане: слона отруїли.

Людмила ВАКАРЧУК, кореспондент: Київський слон був найбільшим серед азіатських слонів у зоопарках Європи. Працівники звіринця саме прибирали біля літнього вольєру, коли Бой несподівано впав. Допомогти ніхто навіть не встиг. За 2 секунди 5-тонна тварина вже не дихала.

Андрій МАРУНЧИН, головний ветеринар Київського зоопарку: «Сердечная недостаточность, и он погиб на фоне благополучия. Он двигался в вольере, он получал фрукты, которые ему давал кипер, с ним проводился тренинг, проводилась программа обогащения среды. Он внезапно упал и на глазах работников просто в секунду умер».

Людмила ВАКАРЧУК, кореспондент: Працівники зоопарку кажуть: слон часто хворів, тому раціон йому добирали дуже ретельно. Фрукти овочі і зелень. Але тварина не голодувала, - запевняють у звіринці. Сьогодні ж у вольєрі знайшли рештки варених яєць. Як вони туди потрапили, нині з'ясовує міліція. До раціону слона цей продукт не входив.

Світлана БЕРЗІНА, генеральний директор Київського зоопарку: «Слона действительно отравили, вот. Чем и в какой способ, действительно будет показывать следствие. Следствие начнется вестись буквально вот сейчас. На сегодняшний момент полностью заблокированы вход и выход на слоновнике. Выставлены посты охраны».

Людмила ВАКАРЧУК, кореспондент: У Київському зоопарку Бой оселився на початку 80-х. 5 років тому у нього почалися проблем зі здоров'ям. Торік довелося навіть операцію робити, бо у тварини вростали нігті. З подіями в зоопарку розбиратиметься і міліція, і спеціальна комісія, бо за останні кілька місяців у звіринці з різних причин загинули ведмідь, тигр, зебра і тепер ось слон.

Ігор ДОБРУЦЬКИЙ, заступник голови КМДА: «Причини, які встановить комісія, загибелі слона. І друге - розслідування дій керівництва і управлінських рішень місцевого. Тобто по двох питаннях я буду доповідати до кінця тижня».

Людмила ВАКАРЧУК, кореспондент: А поки що в столичному зоопарку оголосили жалобу. Початок літнього сезону святкувати не будуть.

Художники з України, Угорщини, Румунії та Литви об'єдналися, щоб відновити замок в селі Чинадієвому на Закарпатті      вверх

УТ-1 : Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №14

21:21:31-21:23:45 (время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Художники з України, Угорщини, Румунії та Литви об'єдналися, щоб відновити замок в селі Чинадієвому на Закарпатті. Приїхали туди малювати картини з натури, а на гроші від продажу полотен продовжать реставрацію. Вона триває вже 8 років. Замок здало в оренду майже на півстоліття подружжя місцевих художників.

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Відремонтували дах і виставковий зал. Щоб це зробити, орендарі Йосип і Тетяна Бартоші продали власні старовинні меблі, 5 тисяч доларів дав уряд Угорщини, 8 тисяч гривень - Мукачівська районна влада. Нині у Чинадієвому - Міжнародний форум художників. Гроші від продажу картин витратять на реставрацію.

Петро МАТЛ, скульптор: «Хотілося би при наявності коштів зробити таку реставрацію, щоб замок виглядав замком».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Також кожен митець дарував дарунок замку. Скульптор Михайло з дружиною презентували вказівник. Це буде середньовічний лицар.

Михайло КОЛОДКО, скульптор: «Щит, який він тримає в руках. Він буде зроблений кольоровий. Там буде смальта. Він буде розкривати, який це замок, якої епохи, можливо, герб буде перших власників замку».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Фортецю звели в середині 15 століття угорські князі. Потім тут була резиденція градської родини. Радянська влада облаштувала казарму. Після розвалу СРСР споруду кинули напризволяще. Художники хочуть відновити фасад з різьбленими балконами і підвіконнями. Меблі для спальні княгині скопіювали в одному з угорських замків. Орендарі сподіваються на допомогу меценатів і на черговий гранд від Угорщини. Мріють створити тут історичний і культурний центр.

Йосип БАРТОШ, орендар замку: «В першу чергу, це музей, концертні зали. І мені хотілося би, щоб він цим і залишився. І міняти плани не хочеться».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Стародавній замок вже охрестили обителлю для закоханих. Тут побралися уже 20 пар. Термін оренди спливає за 40 років. Бартоші хочуть, щоб до того часу замок виглядав так, як і півтисячі років тому.

1+1 випуск 19:30

Україну відвідає Володимир Путін             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №1

19:30:25-19:32:30 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Гість зі сходу прибуває до Києва. Російський прем'єр Путін лише на кілька годин відвідає столицю України. Уже після 9-ї вечора він має летіти до Москви. Дві години, згідно з офіційною версією, мають піти на остаточне врегулювання питань угоди щодо Чорноморського флоту. Водночас деякі ЗМІ повідомляють про плани щодо нових резонансних угод між Україною та Росією. Я зазначу, що всього кілька годин тому прем'єр Путін тиснув руку своєму італійському колезі пану Берлусконі на Аппенінах, і от так оперативно він прибуває до Києва. Із чим пов'язаний такий поспіх, ми запитаємо в Артема Альошина. Артеме, вітаю, що можна встигнути за дві години, і яка стратегічна і тактична мета візиту Путіна?

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Доброго вечора, Наталю. Зустріч прем'єрів мала би розпочатися вже зараз, але кілька хвилин тому з'явилася інформація, що Володимир Путін затримується. З якої саме причини - не відомо. Але зустріч з Миколою Азаровим перенесли орієнтовно на годину пізніше, тобто на 20:30. Про що конкретно вестимуть розмову очільники обох урядів, достеменно не відомо. Заздалегідь про це не повідомляли. Натомість у дипломатичних кругах подейкують, що російський прем'єр приїде в Україну так би мовити закріпити та поточнити харківські домовленості президентів Януковича і Медведєва. Мовляв, необхідні додаткові угоди по об'єктах Чорноморського флоту Росії в Криму, зокрема по зобов'язанням росіян щодо розвитку Севастополя. Потребують узгодження і газові домовленості президентів. Тому на порядку денному можуть бути питання подальшої співпраці у авіабудування, в атомній енергетиці та полегшення перетину російсько-українського кордону. Нагадаю, що Володимир Путін вперше відвідає Україну в якості прем'єр-міністра Росії. Ще коли він був президент Російської Федерації, він неодноразово приїздив в Україну. Щоправда останній його візит датований аж груднем 2006 року. Наталю?

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Спасибі, Артеме.

Опозиція збирається до завтрашнього бою в парламенті           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №2

19:32:31-19:35:45 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Опозиція тим часом свистає всіх нагору. Меншовики збираються до завтрашнього бою. «Біло-блакитні» вже зайняли всі стратегічні місця в Раді. Опозиція вимагає не узаконювати міждержавний бартер - дешевий газ в обмін на російський флот в Криму. Про гостроту моменту як найкраще свідчить зустріч не надто любих друзів - екс-прем'єра Тимошенко із Віктором Ющенко. Колишній президент закликав Леоніда Кучму і Леоніда Кравчука висловити єдиним фронтом проти ратифікації. Битва призначена на завтра.

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Парламент в оточенні синіх наметів та прапорів. Завтра людей тут буде ще більше. Опозиція обурюється - Верховна Рада в облозі. Партія влади відповідає: просто не хочуть, щоб їм заважали працювати, тому і поставили своїх людей чергувати тут, а також всередині парламенту ще з вихідних. Опозиція теж скликає людей - протестувати проти ратифікації газових угод. Але площу перед Радою завбачливо зайняли «регіонали». Погоджувальна рада - розминка перед боєм. Після протокольної зйомки операторів просять вийти. Спікер повідомляє, що документи для ратифікації вже у парламенті. У залі - ґвалт. Трансляцію у прес-кімнату вимикають. Литвин потім пояснив - це не навмисно.

Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України: «Мені сказав оператор, що там повисмикували проводи, і відтак не було можливості чути один одного. Взагалі немає бажання чути один одного».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: На погоджувальній раді мало до бійки не дійшло. Опозиція звинувачує Литвина, бо він нібито закриває очі на дії «регіоналів». Поставили своїх чергових у сесійній залі.

Анатолій ГРИЦЕНКО, голова Комітету Верховної Ради з питань Нацбезпеки і оборони: «Верховна Рада захоплена і не може працювати. Уже дві доби сесійна зала захоплена. Ні слова про це. Це означає, що Литвин в долі».

Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України: «Я такого слова не знаю - «в долі». Я повинен сказати, що я дізнався в неділю, що там хтось перебуває. Ви думаєте, що я дістаю величезну насолоду, як там сидять в президії, сплять люди, підпирають стільцями?»

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Опозиція вимагає угоди не підтримувати. Кажуть: присутність військового флоту іншої держави в Україні - це ризик для незалежності.

Олег ЛЯШКО, фракція БЮТ: «Шановний Володимир Михайлович, здайте мені, будь ласка, куточок у вашій квартирі на 25 років в оренду. Я готовий платити орендну плату. Але не ображайтеся, якщо я вночі буду там чхати. Можливо, повітря зіпсую вам».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: «Регіонали» відповідають: зрада національних інтересів - це не потенційна загроза втратити Крим. Зрада - це реальна можливість розвалити економіку.

Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «Нам предлагают коллеги под защитой национальных «Інтер»есов превратить Украину в территорию без предприятий, без рабочих мест и всякой перспективы».

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Продовжать суперечку політики завтра у сесійній залі. Опозиціонери заявляють: битимуться до кінця. Якщо доведеться, то і кулаками. «Регіонали» теж здаватися не збираються. Їхні представники будуть на довколопарламентських позиціях до світа.

Європі, Росії та Білорусі все ще слід боятися Чорнобильської атомної станції вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №3

19:35:46-19:39:30 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Європі, Росії та Білорусі все ще слід боятися Чорнобильської атомної станції, а відтак подбати про те, як разом зменшити небезпеку від мирного атома. Віктор Янукович обіцяє, що вже за рік на 25-і роковини трагедії проведе в Чорнобилі великий самміт з країнами-донорами, щоб пришвидшити всі необхідні роботи на об'єкті «Укриття».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Без довгих церемоній та промов, які 26 квітня кочують з року в рік. Так сьогодні на Чорнобильській станції відзначили 24-і роковини тієї страшної катастрофи. Віктор Янукович поклав квіти до меморіалу загиблих, поспілкувався з працівниками станції.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «І не допустити ніколи такої катастрофи».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Та пішов оглядати об'єкти на четвертому енергоблоці. Там йому показали фото, що зараз із середини представляє собою зруйнований реактор та перелічили низку небезпек, пов'язаних із ним. І з них чи не перше - через брак у світі технологій та обладнання, яке би могло працювати на забруднених радіацією місцях, просто не можливо дістатися до багатьох відсіків зруйнованого енергоблоку. І що там відбувається, нікому не відомо. Не менша небезпека - паливо в реакторі, яке ще на початку 90-х було твердим. Тепер перетворюється в пил. І передбачити його поведінку ніхто не може. А ще цей попіл через численні шпаринки потрапляє назовні. І ще небезпека - вода під реактором.

Олександр КЛЮЧНИКОВ, академік НАН України, доктор технічних наук: «Вода зараз накопичується під реактором. Там майже 3-4 тисячі тонн на рік набігає. І ця вода страшна тим, що елементи розчиняються в ній і звісно розповсюджуються. Це розчинення прискорюється».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Там само в безпосередній близькості до реактора президенту продемонстрували новий об'єкт, на якому радіаційна відходи розбиратимуть на частини, сортуватимуть на високоактивні та низькоактивні, ті, що можна спалювати, і ті, що не можна спалювати. Після оглядин станції Янукович був категоричним. Ліквідація наслідків катастрофи має виконуватися на найвищому рівні дисципліни технологічної, адміністративної, організаційної, адже втрачено багато часу. Брак грошей для проведення необхідних робіт на станції уже сягнув 400 мільйонів євро.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Головною загрозою є і буде ще багато часу четвертий енергоблок. І до тих пір, поки ми не побудуємо саркофаг, який буде його закривати і захищати навколишнє середовище, це питання, як кажуть, буде загрозливим не тільки для України, а я вважаю, що і для великої території, яка навколо України. Це і Європа, і Росія, і Білорусь».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Колишній директор станції, який керував нею в найважчі 5 років після катастрофи, переконує: новий безпечний конфаймент, до побудови якого залучені і європейці, вирішує лише частину проблем.

Михайло УМАНЕЦЬ, директор ЧАЕС (1986-1991 рр.): «Разобрать топливо, содержащее массу, на этом проекте не возможно. Этот проект совершенно четко спасет Киев, когда его сделают. Естественно, он от распространения радиации, будем говорить, радиоактивных веществ, он конечно эффективный. С этим я не спорю. Но основного назначения он не выполнит. Я не вижу, каким образом, скрыв существующую крышу, можно дальше работать с топливосодержащими массами».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: На самій станції з одного боку допомогу європейських країн сприймають із вдячністю, а з іншого нарікають - мовляв, країни-донори цікавить лише одне - консервація четвертого енергоблоку. А з проблемою утилізації його смертельно небезпечного вмісту - радіоактивних відходів - Україна лишилася сам-на-сам.

На 1,5 мільярда доларів готовий прокредитувати Україну Європейський банк реконструкції та розвитку             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №4

19:39:31-19:40:25 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Кредит в обмін на зашморг. На 1,5 мільярда доларів готовий прокредитувати Україну Європейський банк реконструкції та розвитку цього року. Про це після зустрічі з прем'єр-міністром Миколою Азаровим повідомив президент ЄБРР Томас Міров. Йдеться про участь у будівництві високовольтної лінії «Запорізька АЕС - Каховська ГЕС», добудову європейської автомагістралі «Житомир-Київ», модернізацію залізничного сполучення «Полтава-Кременчук» та кілька муніципальних проектів. Але щоб отримати ці гроші, ЄБРР виставляє умову, зокрема державні гарантії та підвищення тарифів для населення. На думку євробанкірів, вони в Україні занижені.

Томас МІРОВ, президент Європейського банку реконструкції та розвитку: «Ми домовилися з прем'єр-міністром, що я підготую огляд наших пропозицій, що треба зробити, і як це зробити. Ми наближаємося до першого травня. Конкретні умови досі не врегульовані і тому багато чого залежатиме від швидкості, з якою українська влада виконає наші вимоги».

На Донеччині 7 міліціонерів із Дніпропетровська примусово утримували трьох бізнесменів           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №5

19:40:55-19:41:55 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: На Донеччині 7 міліціонерів із Дніпропетровська примусово утримували трьох бізнесменів. Двоє з них - харків'яни, один - донеччанин. У дружини останнього правоохоронці вимагали за чоловіка мільйон гривень. Жінка звернулася до місцевої міліції. Приїжджі співробітники карного розшуку тривалий час не зізнавалися, що вони правоохоронці. Лише згодом пояснили, що вони здійснювали спецоперацію за зверненням підприємця із Луцька. Нібито затримані незаконно заволоділи його товаром на 400 тисяч гривень. Співробітників Дніпропетровського міськуправління затримали після отримання першого грошового внеску у 78 тисяч гривень. Нині всі семеро перебувають в ізоляторі тимчасового утримання. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, яке карається позбавлення волі до 8 років, а також відстороненням від роботи до трьох.

Олексій КУЦУРУБЕНКО, кер. слідчого відділу прокуратури Донецької області: «Говорить о том, что это за миллион, возврат какого-то долга, возмещение ущерба либо просто выкуп, на сегодняшний момент следствие эти моменты устанавливает».

М'ясо невідомого походження масово потрапило до торгової мережі в Запоріжжі    вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №7

19:42:30-19:43:40 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: М'ясо невідомого походження масово потрапило до торгової мережі в Запоріжжі. За словами податкової міліції, ділки працювали на ринках упродовж кількох років. Обсяги їхньої діяльності становили десятки тонн на місяць. Оброблені цехи вони обладнали в одному з гаражних кооперативів. Звідти свинина та яловичина потрапляли в магазин і на торгові майданчики. Наразі правоохоронці перевіряють одразу кілька торгових мереж та центральний ринок Запоріжжя. За оперативними даними, саме туди підприємці постачали свою продукцію. Ветеринарна міліція проводить експертизу м'яса. Остання партія невстановленого походження, яку мали доставити в торгові точки, становила 4,5 тонни. В міліції кажуть: цехи працювали впродовж кількох років. Звідки надходили до Запоріжжя м'ясні туші, і скільки саме продукції встигли реалізувати підприємці, встановлює слідство.

Сергій ДОБРОЧИНСЬКИЙ, заст. кер. штабу упр-ння податкової міліції ДПА в Запорізькій області: «Условия антисанитарные. Поэтому наверное не зря не было никаких документов на происхождение этого мяса. Установлены магазины, куда оно сбывалось, мясная продукция изъята. Идет проверка на ее ветеринарное соответствие».

Житомирська кондитерська пікетує           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №8

19:43:41-19:46:35 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Конверти не в ті руки, або податківці проти солодкої фабрики. Житомирська кондитерська пікетує. Підприємство - один із виробників-лідерів солодощів в Україні, натомість має клопіт із податківцями. Ті дізналися, що працівники отримують зарплату в конвертах. Відтак Пенсійний фонд недорахувався близько 4 мільйонів гривень. Люди конвертами задоволені, і тим, що в них, також. Вони звинувачують податкову у свавіллі.

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: На кондитерській фабриці сьогодні гірчить. З тіні випливли несплачені до Пенсійного фонду платежі, а це близько 4 мільйонів гривень. Із десяток обшуків, вилучена оргтехніка і документи. Директора підприємства затримано. У бухгалтерії, де проводить перевірку податкова міліція, напружена атмосфера. Працівники не розуміють, у чому кримінал. Робота підприємства паралізована. Працівники фабрики, які до цього часу отримували зарплатню день у день, уже кілька днів чекають на аванс.

Любов МИХАЛЬЧУК, керівник цеху: «Жодна людина не була без куска хліба. Був аванс, вчасно була заробітна плата. І ми всі були задоволені».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: На підприємстві більшість працівників - на мінімальній зарплатні. Додатково до зарплати одержували грошові винагороди за так звані консультаційні послуги. У податковій кажуть: послуги надавали на папері, а угоди підприємство підписувало з працівниками для того, щоби менше сплачувати платежів до Пенсійного фонду.

Віктор МАКСИМИШИН, керівник УПМ ДПА в Житомирській області: «З повної зарплати в Пенсійний фонд йшли би внески. Якщо буде розрахунок за консультаційні послуги, то платиться тільки податок з доходів фізичних осіб, а в Пенсійний фонд не платиться нічого».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: На підприємстві твердять - це зміна системи оплати праці через кризу. Усі зобов'язання перед державою виконували. Мало того, від початку року сплатили 16 мільйонів податків. Угоди, за якими працівники отримували грошові винагороди, це так звані раціональні пропозиції з поліпшення якості продукції та її зберігання.

Оксана ШИБЕЦЬКА, заступник голови правління ЗАТ: «И привязать его к обычной стандартной работе, которую выполняет сотрудник, просто нельзя. Поэтому он идет по договорам услуг».

Віктор МАКСИМИШИН, керівник УПМ ДПА в Житомирській області: «Працівники, які опитані нами, вони показували, що їх ці договора просто в примусовому порядку змусили підписати, ніяких послуг вони звичайно нікому не надавали».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Від такої схеми зиск був лише власникам підприємства, - твердять податківці. Вони економили мільйони на платежах до Пенсійного фонду. Працівники фабрики одержували високу зарплатню. Проте у майбутньому могли розраховувати лише на мінімальну пенсію. Самі робітники кажуть: головне, щоби підприємство працювало, а до пенсії ще дожити треба.

Тетяна ІЩЕНКО, працівниця підприємства: «Більше нам не дадуть пенсії, і чи ми ще доживемо».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Представник компанії-власника, який проживає у Швейцарії, каже: кримінальну справу проти керівництва підприємства сфальсифіковано.

Ігор БОЙКО, представник компанії-власниці ЗАТ: «Сьогодні готують звернення до посла Швейцарії в Україні, до Міжнародного валютного фонду».

Олена КУЗНЄЦОВА, кореспондент: Нині податківці порушили кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами підприємства.

У Київському зоопарку помер слон           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №9

19:46:36-19:49:55 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: У столичному зоопарку - похорон. Зранку близько 11-ї години за лічені секунди зупинилося серце азійського слона Боя - старожила Київського зоопарку, а заразом і утриманця мера Черновецького. Хвороба чи страшний наслідок торішніх скандалів? Смерть слона вивчатимуть правоохоронні органи, а версії відразу підготували співробітники звіринця - нинішні і колишні.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Це вже архівні кадри. Колекція довкола годинника на центральному вході теж тепер спогади. Свою візитівку зоопарк втратив за дві хвилини. Бой помер від отруєння та серцево-легеневої недостатності. У нього зупинилося серце під час щоденних процедур у вихідний день зоосаду.

Андрій МАРУНЧИН, головний ветеринар зоопарку: «Мы в вольере сегодня нашли вареные яйца, которые ему кто-то вечером набросал».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Яєць у раціоні не було, але не важкий білок вбив 6-тонного 40-річного слона. У зоопарку кажуть: звіра отруїли.

Жінка: «Начался процесс расправы».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Київський зоопарк найбільш відомий своєю колекцією екзотичних тварин, яких завезли сюди ще 40 років тому. Сюди ходили дивитися на носорога, бегемота, слона і ведмедів. Двох з цього списку не стало за останніх півроку. І про смерть кожного зоопарк завчасно попереджали. Не попереджали, а погрожували, - каже Берзіна. Підозрює одне з громадських об'єднань, члени якого звільнені нею співробітники звіринцю.

Світлана БЕРЗІНА, генеральний директор Київського зоопарку: «Я не знаю, что произойдет завтра с зоопарком и с нашими животными, потому что поставить посты возле каждой клетки, мы не сможем застраховать ни одно свое животное».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Про смерть тварин заговорили на сторіччя зоопарку минулої осені. Тоді звільнені співробітники зоосаду на чолі з екс-заступником директора Кирилом Трантіним застерігали: неналежне утримання призведе до загибелі ведмедя.

Чоловік: «Просто это животное выживает. И срок жизни этого животного небольшой в зоопарке».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Через кілька місяців білогрудий Ося помер. Потім захисники майже щотижня надсилали журналістам страшні пророцтва з фотокартками. Обіцяли, що зиму не переживуть слон, носоріг, бегемот, примати. Вижили ці, та не стало інших.

Кирило ТРАНТІН, екс-заступник директора Київського зоопарку: «За это последнее время у нас погибает медведь, броненосец, тигр умирает, разрываются собаками птицы. 13 птиц погибает. Все молчат. Наконец-то, когда умирает уже слон, резко начинается такая феерия. Директор заявляет: его наверное отравили».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Звинувачень не боїться - чекає на результати слідства. Сьогодні у зоопарку обіцяли створити слідчу комісію, у яку увійдуть прокуратура, столична влада, науковці і обіцяють незалежних експертів. Упродовж 10 років Бой хворів на порушення обміну речовин. Його 6 разів оперували і посадили на дієту. Однак керівництво зоопарку наголошує: не це стало причиною смерті. Відомий харківський фахівець з утримання слонів коментувати столичні чвари не береться. Але точно знає - 40 років для слона так само як і для людини - лише середина життя.

Олег ГРИЩЕНКО, завідувач відділу слонів Харківського зоопарку: «Надежда осталась только на Харьковский зоопарк, где существует молодая пара, которая, мы будем надеяться, что даст потомство, и в Украине родятся слоны, и другие зоопарки увидят их в своих коллекциях. К сожалению, сейчас осталась еще одна самка в Одессе. И все. На этом все слоны в Украине закончились».

Миргородського маніяка, який ґвалтував неповнолітніх хлопчиків, затримали          вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №12

19:51:00-19:54:00 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Миргородського маніяка, який ґвалтував неповнолітніх хлопчиків, затримали. 30-річний чоловік знімав свої дії на відеокамеру. Він заманював до своєї квартири дітей віком від 13 до 16 років, схиляв їх до вживання спиртного, куди підливав снодійне. Коли жертва була безпорадна, він вчиняв над нею наругу. Невідомо, скільки б це тривало, якби не двоє хлопчиків, які зрозуміли, що діється щось не те, і зуміли вчасно втекти з квартири педофіла і розповісти про свої підозри батькам. Як вийшли на збочинця, дізнаємося від Оксани Солодовник. Оксано, вітаю вас, чи вже встановили, скільки жертв цього маніяка?

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Вітаю, Наталю. Правоохоронці кажуть: майбутніх жертв чоловік обирав із малозабезпечених чи неблагонадійних родин. Із розрахунком, щоб тимчасова відсутність дитини не привернула уваги батьків. Але зловмисник навіть не міг припустити, що попри страхи, вагання та сором, двоє хлопчаків, яким вдалося втекти, наважаться говорити. Саме вони повідомили батькам, що у квартирі чоловіка лишився ще один хлопчик і його треба рятувати. Далі до справи взялися правоохоронці. Підозри підтвердилися.

Юрій СУЛАЄВ, керівник СЗГ ГУМВСУ в Полтавській області: «Під час затримання правоохоронцями навіть довелося вибивати двері. І коли зайшли, побачили там у непритомному стані хлопчика, який був абсолютно неконтактним. І було також виявлено, що на місце, де ймовірно відбувалися процеси зґвалтування, була спрямована відеокамера на штативі».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Майже в усіх випадках чоловік схиляв дітей до вживання спиртного. Якщо хтось відмовлявся, пропонував чай, куди теж непомітно додавав снодійне. Під час обшуку правоохоронці вилучили комп'ютер, диски, відеокасети. Усе це тепер стало доказовою базою і допомогло виявити низку інших епізодів.

Юрій СУЛАЄВ, керівник СЗГ ГУМВСУ в Полтавській області: «На відеозаписі були інші обличчя. Тобто різні хлопчики проходили по всіх цих сценаріях, а в головній ролі був наш обвинувачений на сьогоднішній день. І 17-річний хлопець, якого він втягнув у цю злочинну діяльність».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: У 16 відеороликах щоразу фігурують різні хлопчики, переважно 13-14 років. Утім правоохоронцям вдалося довести факти зґвалтування лише 6 із них. І батьки, і потерпілі бояться афішувати те, що сталося.

Жанна АХІДЖАНЯН, кер. відділу кримінальної міліції у справах дітей ГУМВСУ в Полтав. об.: «Діти плакали, боялися надавати покази, так як боялися розголосу. Миргород - це невелике містечко. І кожен міг дізнатися. Вони цього звичайно боялися».

Оксана СОЛОДОВНИК, кореспондент: Нині 30-річний безробітний житель Миргорода заарештований. Порушена кримінальна справа за трьома статтями. Це виготовлення та розповсюдження порнографічної продукції, втягування у злочинну діяльність неповнолітніх. Проте головна стаття, санкція якої по суті визначатиме подальшу долю обвинуваченого - це насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом стосовно малолітнього передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Наталю?

Наталія МОСЕЙЧУК, кореспондент: Дякую, Оксано.

Останні приготування до параду військ, присвяченого 65-й річниці перемоги, в українській армії             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №13

19:54:01-19:54:55 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Останні приготування до параду військ, присвяченого 65-й річниці перемоги, в українській армії. Парад відбудеться 9 травня у Москві. Але вже сьогодні своїх курсантів, які стануть його учасниками, презентували у Львівській академії сухопутних військ. Академія відряджає 75 офіцерів і курсантів. Вони проведуть в Москві 11 днів. Впродовж останнього місяця їх тренували по 5 годин щодня. Понад 70 тисяч гривень витратили на нову форму. Її особливість - жовті пояси та аксельбанти. Окрім українських курсантів у російському параді братимуть участь військові більшості країн колишнього Радянського Союзу, а також Британії, США, Франції та Польщі. Всі учасники крокуватимуть Красною площею так званими «коровками». Сучасна російська армія йтиме окремо.

Одними із перших на місце катастрофи на ЧАЕС приїхали міліціонери           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №14

19:55:20-19:59:05 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Ми знову говоримо про трагедію на ЧАЕС. Одними із перших на місце катастрофи повернулися міліціонери. Їх рідко згадують серед ліквідаторів, але саме їм доводилося наводити лад у всесоюзній катастрофі, часто самим не розуміючи, що відбувається. Далі - історія свідків, які зняли з себе обітницю мовчання про цю трагедію.

Леонід КОЛПАК, дільничний інспектор Прип'яті 1986 року: «Я піднімаюся до себе в кабінет. Такий грім. Між першим і другим поверхом там є плафон, він аж так захитався».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: За кілька хвилин лейтенант Ковпак уже завів свій мотоцикл і поїхав обстежувати атомну пожежу. На місці був вже хвилин за 15 після вибуху. Каже: на станції було ще спокійно, навіть атомники не встигли усвідомити, що сталося.

Леонід КОЛПАК, дільничний інспектор Прип'яті 1986 року: «Під'їхав я тоді ближче мотоциклом до забора, став на коляску і почав дивитися через забор. Я кажу сам собі - атомному реактору кінець».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Колишній військовий згадав курси хімічної безпеки - загнав у будинок кількох нічних витріщак і поїхав у Прип'ять шукати керівництво та протигаз. Того вже зранку наказали зняти КДБісти, аби не лякати мешканців міста.

Василь КУЧЕРЕНКО, керівник міського відділу міліції м. Прип'яті 1986 року: «Побачили з 4 блока неприроднє свічення, помаранчеве полум'я. І він говорить, чуєш Андрійович, а вдруг тут радіація».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Керівник міліції з начальником КДБ Прип'яті просто жартували. Вони ще півночі просто просиділи в офісі станції поруч з охопленим вогнем реактором, переконуючи розбуджене посеред ночі керівництво в Києві та Москві, що ядерна пожежа їм не наснилася.

Микола ДЖИГА, керівник Вишгородського районного відділу 1986 року: «2 дні приходилося стверджувати в райкомі партії про те, що трапилася велика біда, але в це не хотіли вірити. І говорили про те, що це нічого страшного, що це обійдеться і таке інше».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Евакуація міста атомників почалася вже 27-го увечері. У Прип'ять заїхали 1,5 тисячі автобусів і виїхали, залишивши спорожніле місто.

Володимир КОРНІЙЧУК, керівник УВС Київської області 1986 року: «Городское население было эвакуировать очень легко. Они все кто в чем был, им сказали, кстати, мы тоже возмущались, сказали, что вы на 3-4 дня едете. Они сели кто в халате, кто в платье, кто в чем. Сели и поехали. А сельское население надо забрать корову, поросенка, курей и все остальное. Нам приходилось даже куски забора грузить на машину. Бабушка говорит - у меня кусок забора чистый, я должна его забрать, иначе не поеду».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Усвідомлення масштабів катастрофи приходило з втратою відчуття безпеки членів високих московських комісій. Виїжджаючи з Чорнобиля, генерали та партійці скидали та палили свої вишукані костюми. Дозиметри показували - треба вивозити людей із 10, а потім і 30-кілометрової зони.

Володимир КОРНІЙЧУК, керівник УВС Київської області 1986 року: «Прошло несколько дней, и мы уже к 4 мая пускали их обратно, чтобы они взяли паспорта, чтобы они взяли деньги, грузили мебель, грузили телевизоры. На посту замеряем - 1000 милирентген. Показываем им - разгружай. Хватает топор и рубит».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Вони вивозили людей, ловили мародерів, перекривали трасу для тисяч вантажівок з цементом, свинцем та залізом. Охороняли будівництво сторіччя - атомного саркофага над Чорнобилем. Самі без масок та протигазів здивованими поглядами проводжали колони БТР і військ хімічного захисту. Необхідність бути всюди та ігнорувати невидиму радіацію їм пояснювали просто - якщо міліція злякається, що подумають люди?

Знак ядерної небезпеки із тисячі свічок виклали в центрі столиці на Михайлівській площі   вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №15

19:59:06-20:02:00 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Знак ядерної небезпеки із тисячі свічок виклали сьогодні в центрі столиці на Михайлівській площі. Акція присвячена річниці Чорнобильської катастрофи. Хто взяв участь в оцій акції, ми спитаємо в Олени Мацюцької. Олено, вам слово.

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Вітаю, Наталю. На Михайлівській площі використали більше тисячі свічок, як говорять організатори і активісти, яким не байдужа охорона навколишнього середовища, виклали знак ядерної небезпеки. Знак в діаметрі близько 15 метрів. І ці свічки символізують так само і душі тих людей, яких забрала Чорнобильська трагедія, тих, які постраждали. Якщо говорити про звичайних перехожих, то вони підходили до цього знаку, дивилися, цікавилися. І виявилося, що хоч деякі люди не жили в Києві на той період, але їх трагедія ця торкнулася. Як от жіночка, яку ми зустріли, вона працювала медиком в Харкові у Чорнобильській лікарні. І саме вони приймали громадян, постраждалих із Чорнобильської зони. Тому такий знак і сьогоднішній день для цієї жіночки - не порожні слова. Прошу, пряма мова.

Наталія ПОНЕДІЛКО, медик: «Скорбь и горе людей, которых мы знаем и не знаем, которых мы лечили, которые страдали и до сих пор страдают».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: Власне, організатори акції досягли мети. Люди не просто підходили і дивилися на викладений знак, але і почали роздумувати, яким чином можна було би в Україні відвернути подібні трагедії і деякі вважають, що варто переходити на альтернативні джерела енергії. Прошу, пряма мова.

Василь КОВЦУН, спортивний тренер: «Відмовитися від атомних електростанцій, мабуть, виходить, а перейти, як от Польща перейшла на повітряні, які виробляють електроенергію».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: І власне молоді учасники акції, які саме підійшли і запалювали таку величезну кількість свічок, таким чином хочуть висловити своє співчуття тим людям, які постраждали від мирного радянського атому 24 роки тому. І ось їх думка, чому вони прийшли на Михайлівську площу.

Євген РУДЕНКО, учасник акції: «Особисто я хочу вшанувати пам'ять таким чином, тому що радіація це, на мою думку, гіршого не може бути».

Олена МАЦЮЦЬКА, кореспондент: І вже всі свічки запалено. Навколо них стоять люди. І незабаром в столиці трішечки стемнішає, і можна буде дійсно побачити такий вогняний знак ядерної небезпеки в сьогоднішній такий сумний для України день. Студія?

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Спасибі, Олено.

Існує небезпека передозування препаратами, що містять йод   вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №16

20:02:01-20:04:10 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Що занадто, то не здраво. Під час катастрофи на ЧАЕС радіоактивних ізотопів йоду в повітрі було чи не найбільше. Він призводив до руйнування щитоподібної залози. Тоді мало хто знав, що боротися за радіоактивним йодом можна було за допомогою звичайних медпрепаратів йоду. Тепер їх цілий асортимент, і нова проблема - передозування йоду в організмі.

Інна БОДНАР, кореспондент: У Людмили Володимирівни - проблеми зі щитівкою понад 10 років. Там утворилися якісь вузли. Звідки - вона підозрює.

Жінка: «Я - ликвидатор Чернобыльской аварии. Занимались эвакуацией своего предприятия».

Жінка: «В 86 году щитовидная железа много захватывала йода и привела к нарушению структуры щитовидной железы».

Інна БОДНАР, кореспондент: Тоді, аби не хапати радіоактивний йод, - каже лікар-ендокринолог, - слід було вживати препарати йоду. Але тоді цього ніхто не радив.

Жінка: «Вино красное говорили нам пить».

Інна БОДНАР, кореспондент: Тепер кажуть терпіти.

Жінка: «Это абсолютно терпимая манипуляция. Не больно, не страшно».

Інна БОДНАР, кореспондент: Так із вузлів на щитівці вилучають клітини для аналізів. Перевірятимуть, чи не містять вони ознаки злоякісних пухлин. Через 24 роки після Чорнобильської катастрофи радіоактивний йод щитівці не загрожує. Тепер шкодить йод у препаратах.

Аніта ВАРГА, ендокринолог: «Люди думают, что препараты йода будут способствовать улучшению самочувствия, улучшению умственных способностей, особенно у детей, и будет являться профилактикой различных заболеваний».

Інна БОДНАР, кореспондент: Самовільне вживання призводить до передозування. Надлишок йоду...

Жінка: «Веде до розвитку патології з боку щитовидної залози Це вид імунного ураження, коли імунна система виробляє антитіла проти власних органів».

Інна БОДНАР, кореспондент: Простіше, організм починає сам себе отруювати. Це призводить до порушення серцево-судинної, нервової системи. Якщо вчасно не схаменутися, можна залишитися і без щитовидної залози. Організм людини на добу потребує 100 мікрограмів йоду. Щоби стільки з'їсти, варто підсолювати страви йодованою сіллю, їсти овочі та рибу. А якщо слабкість, роздратування, пітливість, а це ознаки йододефіциту, не минають, боротьбу розпочинати слід тільки після консультації у лікаря.

Містяни полюють за заміськими будинками        вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №17

20:04:11-20:07:10 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Містяни полюють за заміськими будинками. Для власників дач, як видно з усього, криза закінчилася. Ринок вибухнув фантастичним попитом на будиночки в селі. Ріелтори кажуть: наявні пропозиції збирають гуртом на весь літній сезон.

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Бізнес-клас - єдине, що залишилося на ринку, - каже ріелтор Людмила. Цей маєток у Києві має зелений двір, 4 спальні, більярд, джакузі. Серед мінусів - ціна.

Людмила БОНДАРЕНКО, директор агенції нерухомості: «3 тысячи долларов в эквиваленте в месяц».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Але орендатори вже знайшлися. Дорогі дачі наймають багатії, які через маленьких дітей не можуть податися за кордон. Або діловий тато страшиться покинути бізнес, конкуренти бо ходять попід вікнами. Відпустка далеко, надовго і на широку ногу втратила актуальність. А картинки розбурханого вулкану і прогнози, що на травневі свята припаде чергова фаза його активності, перетворила дачі на більш, ніж жадані об'єкти. 6 соток щастя і будиночок радянського зразку. Саме на такі дачі особливий попит, - кажуть ріелтори. Їх розібрали ще на початку квітня. Але знаючи здатність ріелторів перебільшувати, їдемо перевірити. Це найбільший дачний комплекс, 60 кілометрів від столиці, понад 6 тисяч ділянок. На їхнє подвір'я накидали оком не одні орендатори. Вони всім відмовили. Їм самим бракує місяця відпустки, дарованої кодексом про працю. Тільки п'ятниця і вони - на дачі. Город з екологічно чистими овочами і садок із фруктами - це те, на що полюють містяни. Ця пані пригощає власним напоєм і хизується своїм виноградником. У них - вільний другий поверх. Туди просилася родина з дітьми, але власні онуки приїдуть на маївку смакувати шашлики. Кажуть: сусіди не проти прийняти квартирантів - 500 доларів на місяць, і туди вже заїжджає родина на травневі свята і аж до вересня. Тож знайти гарну дачку для відпочинку і справді завдання нині не з легких. Принаймні у великому кооперативі ми нічого вільного не побачили. В агенції нерухомості кажуть - спробувати можна ще після травневих свят. Ціни на дачі коливаються від 200 доларів до 20 тисяч за місяць. За 200 буде будиночок типу сарайчика з нужником на вулиці і клаптиком землі. Будова з водою і туалетом всередині, гарними меблями і садком - від 500 доларів до тисячі. Бізнес-сегмент - до 5 тисяч. Ексклюзивна садиба класу люкс від 5 до 20 тисяч доларів.

Людмила БНДАРЕНКО, директор агенції нерухомості: «Приступать к поиску желательно сразу после новогодних праздников и бронировать на весь сезон летний».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Такого попиту на дачі ріелтори не пам'ятають. Відпочинок за містом щороку ставав популярнішим. Але цьогоріч ринок наче вибухнув.

У Харкові стартував перший етап кубку України з трофі-рейду             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №18

20:07:11-20:09:15 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Вони бруду не бояться, вони його шукають. У Харкові стартував перший етап кубку України з трофі-рейду - перегонів на позашляховиках бездоріжжям. Під час змагань команди на спеціально облаштованих машинах мають долати ліси та болота. Для двигунів - робота, для екстремалів - задоволення.

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Це лише здається, що під колесами тверда земля. Стартують на березі болота. Тож перша машина сідає ледь не по вуха на перших метрах. Трасу готували заздалегідь і дуже раділи дощам.

Андрій КАПІНОС, представник оргкомітету: «Трасса максимально сбалансирована. Будет тяжело, но проходимо».

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Головне завдання для перегонів - знайти за допомогою супутникової навігації так звану спецділянку та подолати її. Усього таких ділянок 13. В забобони джипери не вірять, радше у себе та свою машину. На таких перегонах конкуренції немає, адже без допомоги друзів інколи не обійтися.

Володимир БРУСНЄЦОВ, пілот: «Это запал, это азарт. Правильно сказали - пьян и протрезветь практически невозможно. Сейчас увидим, что это на всю жизнь и выздороветь... Это болезнь».

Родіон КРАВЧЕНКО, штурман: «Болею я, давно и безнадежно, и неизлечимо».

Андрій БАРТАШОВ, кореспондент: Усі учасники перегонів як один твердять: у повсякденному житті таких емоцій не відчуєш. Змагання для них - не лише адреналін, а передусім гарний настрій.

У філармонії нагородили переможців 8-го міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця    вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №19

20:09:16-20:10:00 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Віртуозів гри на фортепіано визначено. У філармонії нагородили переможців 8-го міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця. 12 лауреатів, 6 із яких - представники української фортепіанної школи. Переможців журі обрало майже одностайно. П'ятірка лідерів визначилася ще на початку конкурсу. Крім дипломів лауреати отримали ще й грошові премії. Цьогорічні конкурсанти настільки вразили гостя з Франції Маріана Ревіцького, що він дав 7 спеціальних премій. Піаністи виконають 5 концертів в Парижі і три в Монако.

Юрій ЗІЛЬБЕРМАН, генеральний директор Міжнародного конкурсу пам'яті Володимира Горовиця: «Конкурс не может заканчиваться тем, что он закончился и все. Потому что, во-первых, мы завтра уже начнем работать над следующим конкурсом, уже пора делать условия следующего конкурса, который будет через два года. А во-вторых, самое главное, нужно работать».

«Інтер» випуск 20:00

Эхо Чернобыля         вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет № 1

20:01:09-20:04:18 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Эхо Чернобыля. Сегодня вспоминают жертв катастрофы, которая унесла жизни сотен людей и затронула миллионы судеб. 24 года назад в результате взрыва на четвертом блоке Чернобыльской АЭС в зону загрязнения попали десятки километров территории Украины, России, Беларуси и других европейских стран. В день памяти атомную станцию посетил Виктор Янукович. Президент «Інтер»есовался, в каком состоянии находится объект «Укрытие». Репортаж Максима Драбка.

Максим ДРАБОК, корреспондент: Чернобыльская АЭС - самое экзотическое место для туризма в мире по версии журнала «Форбс». Президент Виктор Янукович обещает сделать этот объект и самым дисциплинированным в плане безопасности, финансирования и выполнения социальных стандартов перед сотрудниками станции и пострадавшими от катастрофы людьми. Цветы в память о погибших ликвидаторах аварии и слова благодарности нынешним сотрудникам ЧАЭС. Главе государства они жалуются на свою социальную незащищенность. Виктор Янукович обещает - льготы сохранить, кроме того, проиндексировать зарплату с учетом роста цен.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Це - питання совісті і честі держави. Я це питання поставив перед урядом і буду контролювати для того, щоб ми в повному обсязі відновили фінансування чорнобильських програм по соціальному захисту».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Это - новый цех по переработке твердых радиоактивных отходов. Здесь будут трудиться не люди, а роботы - сортировать отходы на низкоактивные, высокоактивные, сжигаемые, несжигаемые и так далее. Комплекс уже построен. Сейчас начинается этап так называемых горячих испытаний, то есть будут проверять оборудование уже не с имитаторами, а настоящими радиоактивными отходами.

Валентин КОРЕНСКИЙ, заместитель начальника цеха по переработке твердых радиоактивных отходов: «С помощью этих двух роботов и другого оборудования осуществляем их радиационный мониторинг, характеризацию и упаковку».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Теперь «Україна» сама сможет упаковывать радиоактивные отходы для захоронения или же безопасного длительного хранения. А это - объект «Укрытие». Он изолировал потерпевший аварию четвертый энергоблок АЭС, а со временем должен стать экологически безопасным строением.

Игорь ГРАМОТКИН, генеральный директор Чернобыльской АЭС: «Впервые выполнялись работы внутри объекта. Эти работы проектировали украинские проектировщики, выполняли украинские рабочие. Ни один человек не получил облучение выше контрольных уровней».

Максим ДРАБОК, корреспондент: 400 миллионов - именно столько не хватает для финансирования «Укрытия». Об этом Виктор Янукович уже в Киеве после посещения ЧАЭС напомнил президенту Европейского банка реконструкции и развития Томасу Мирову.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Ми будемо робити жорстку експертизу цих проектів, а сьогодні уряд вже підготував першу пропозицію і найближчими днями вона буде розглянута - збільшення фінансування на 54 мільйони доларів».

Максим ДРАБОК, корреспондент: Глава государства пригласил президента ЕБРР принять участие в подготовке специального саммита стран-доноров в следующем году. Виктор Янукович надеется - эта инициатива Украины, наконец-то, решит проблему нехватки средств. Со дня трагедии на ЧАЭС прошло почти четверть века.

Парламент готовится к решающему поединку     вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет № 2

20:04:19-20:07:05 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Парламент готовится к решающему поединку. Во вторник коалиция планирует ратифицировать Харьковские договоренности, но оппозиционеры обещают стоять до последнего. Страсти начали накаляться уже сегодня, во время согласительного совета. Репортаж Василия Островского.

Василий ОСТРОВСКИЙ, корреспондент: Эта пленарная неделя обещает быть жаркой. В повестке дня Верховной Рады - и рассмотрение бюджета-2010, и ратификация Харьковских соглашений по Черноморскому флоту. Но уже сегодня градус эмоций стал резко повышаться, а иногда и зашкаливать. Вкусить всю прелесть словесных баталий журналистам не удалось - пропал звук в комнате для прессы. Оставалось только наблюдать за происходящим в соседнем помещении. И ждать комментариев. Первыми к микрофонам вышли представители оппозиции.

Анатолий ГРИЦЕНКО, народный депутат Украины, фракция «НУ-НС»: «Підписані у Харкові угоди суперечать національним інтересам і створюють підстави для перетворення країни з незалежної держави на придаток Російської Федерації».

Василий ОСТРОВСКИЙ, корреспондент: Свою оценку российско-украинским президентским соглашениям оппозиционеры изложили в двух законопроектах. Один из них - о неприемлемости соглашений, другой - о создании временной следственной комиссии. Но спикер парламента - непоколебим, и вопрос о ратификации договора готов вынести в сессионный зал.

Владимир ЛИТВИН, Председатель Верховной Рады Украины: «Звичайно, буде. Але чи буде проголосоване й прийняти, чи завтра буде можливість розпочати засідання - це питання інше».

Василий ОСТРОВСКИЙ, корреспондент: Аргументация оппонентов приобретает личностный оттенок. Бютовец Олег Ляшко напрашивается в квартиранты к спикеру. Обещает исправно платить аренду.

Олег ЛЯШКО, народный депутат Украины, фракция БЮТ: Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Шановний, Володимире Михайловичу, здайте мені, будь ласка, куточок у вашій квартирі на 25 років в оренду. Я готовий платити орендну плату, я готовий навіть за комунальні послуги платити за всю вашу квартиру, але не ображайтеся, якщо я буду там вночі чхати, а на день Росії буду пісні співати патріотичні, російські».

Василий ОСТРОВСКИЙ, корреспондент: В коалиции Харьковские соглашения считают победой в переговорном процессе. Говорят, что Российская Федерация лишь с четвертого раза согласилась на предложение Украины снизить цену российского газа на 30 процентов за продление срока пребывания Черноморского флота в Крыму. По мнению коалициантов, выгода - очевидна.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «На протяжении последующих 7 лет мы за этот договор будем получать дополнительные средства на решение проблем, которые есть в нашем государстве».

Василий ОСТРОВСКИЙ, корреспондент: Чьи аргументы окажутся убедительнее - оппозиционного меньшинства или же коалиции, - завтра покажет пленарное заседание. И те, и другие будут стоять на своем. И если сегодня на согласительном совете страсти кипели, то завтра они будут бурлить.

Против ратификации Харьковского договора сегодня выступили и около двухсот активистов «Фронта перемен»        вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет № 3

20:07:06-20:07:39 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Против ратификации Харьковского договора сегодня выступили и около двухсот активистов «Фронта перемен». Участники акции пришли к Администрации Президента, чтобы передать 80 тысяч подписей тех, кто против продления срока пребывания российского флота в Севастополе. Завтра «Фронт перемен» планирует продолжить пикет уже под стенами парламента.

Лилия ГРИНЕВИЧ, участница акции: «Ми продовжуємо збір цих підписів, тому що ці підписи фактично зібрані за останніх два дні. Збір підписів активістами «Фронту змін» триває. І ми принесемо їх до Верховної Ради».

В Украине ожидают российского премьера Владимира Путина           вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет № 4

20:07:40-20:07:54 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: С минуты на минуту в Украине ожидают российского премьера Владимира Путина. Он прибывает с рабочим визитом. В Киеве премьер-министр России встретится с Виктором Януковичем и Николаем Азаровым. За последний месяц это будет уже пятая встреча премьеров двух стран.

Виталий Кличко возглавил партию «Украинский демократический альянс за реформы»    вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет № 5

20:07:55-20:08:18 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Политик и боксер Виталий Кличко возглавил партию «Украинский демократический альянс за реформы» - сокращенно «УДАР». Свою политическую силу Кличко хочет видеть не просто партией, а мощным общественным движением. Лидер «УДАРа» призывает членов Альянса стать командой единомышленников, которые выступают за реформы и отстаивают принципы европейской демократии.

В Донецке по подозрению в похищении местного бизнесмена задержали семерых сотрудников уголовного розыска          вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет № 6

20:08:19-20:10:36 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В Донецке по подозрению в похищении местного бизнесмена задержали семерых сотрудников уголовного розыска. За освобождение заложника они требовали у его родственников миллион гривен. Вымогателей взяли с поличным. Их подозревают в похищении еще двоих предпринимателей из Харькова. Подробности - в репортаже Геннадия Стамбулы.

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Донецкие сыщики задержали своих днепропетровских коллег, которые не оказывали сопротивления. В этом кафе подозреваемые милиционеры выпивали, а в припаркованных автомобилях находились трое заложников. За одного из них - донецкого бизнесмена - уже получили часть выкупа.

Алексей КУЦУРУБЕНКО, начальник следственного отдела прокуратуры Донецкой области: «Проводилась проверка УВД Донецкой области по заявлению жительницы города Донецка, которая заявила, что ее мужа похитили и насильно удерживают, требуя 1 миллион гривен. Была передана часть требуемой суммы - 78 тысяч гривен, которые были обнаружены в ходе осмотра места происшествия».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Задержанные пояснили: их командировали в Харьков и Донецк для выполнения приказа начальства - задержать бизнесменов-мошенников. В Днепропетровском ГУВД от комментариев отказались и предложили пообщаться с местным бизнесменом - Вячеслав Янюк якобы пожаловался милиции на недобросовестного донецкого партнера.

Вячеслав ЯНЮК, предприниматель: «Він мав розрахуватись, перерахувати гроші, а він скрився, і взагалі виключили телефони, поховалися. Вгріли мене на 420 тисяч 800 з чим-то гривень».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Показания задержанных милиционеров проверяют в МВД. Там не исключают - в числе подозреваемых могут оказаться и днепропетровские руководители милиции, ведь по их указанию и действовали задержанные.

Константин СТОГНИЙ, советник министра внутренних дел Украины: «Они дают показания, что у них была команда руководства выезжать по уголовному делу. В этом уголовном деле фигурирует волынский бизнесмен. У него были свои взаимоотношения с харьковскими бизнесменами, донецкими. У них - какие-то взаимные обязательства, которые кто-то нарушал. В общем, хозяйственные отношение, в которые милиции явно не должна вмешиваться».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Прокуратура Донецкой области против милиционеров возбудила уголовное дело о превышении служебных полномочий. Расследование планируют завершить через неделю.

ЧП в Киевском зоопарке     вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:17

Сюжет № 7

20:10:37-20:13:16 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: ЧП в Киевском зоопарке. Сегодня утром там неожиданно умер слон. Бой был в самом расцвете сил. Ему исполнилось всего 40 лет, обычно в неволе азиатские слоны живут до 70-ти. Сотрудники зоопарка уверены - животное отравили, хотя есть и другая версия. Бывшие работники зверинца считают, что слон умер от недоедания. Подробности - в сюжете Ирины Романовой.

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: О том, что с 40-летним животным не все в порядке, посетители зоопарка заметили еще в субботу. Целый день в летнем вольере его не было. А сегодня стало известно - самый большой азиатский слон в Европе умер. Смерть подопечного столичного мэра, который год назад питание Боя взял под личный контроль, руководителей зоопарка застала врасплох.

Андрей МАРУНЧИН, главный ветеринарный врач Киевского зоопарка: «Его гибель произошла совершенно внезапно в течении двух минут. У него развилась сердечно-легочная недостаточность, асфиксия и он погиб на фоне благополучия».

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: Причины смерти Боя теперь выясняет судебно-медицинская и химико-токсикологическая экспертиза. Однако ветврач зверинца предполагает - слона отравили.

Андрей МАРУНЧИН, главный ветеринарный врач Киевского зоопарка: «Самое опасное - мы в вольере сегодня нашли вареные яйца, которые ему кто-то вечером набросал. Наличие в вольере чужеродных продуктов, которыми не кормят животных, - это признак очень опасный».

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: В последнее время Боя кормили исключительно сеном, фруктами и овощами. Строгую растительную диету год назад слону прописали немецкие ветеринары после того, как во время очередной операции провели обследование животного. Оказалось, его вес - 6 тонн - для слона в неволе слишком велик. Поэтому о хлебе, каше, а тем более, яйцах, и речи быть не могло. Директор зоопарка обвиняет в смерти слона уволенных прошлой осенью сотрудников зверинца. Уверена - это месть.

Светлана БЕРЗИНА, директор Киевского зоопарка: «Эти сотрудники выполняли функции «теневого» бизнеса на территории зоопарка. Этот бизнес был связан и с торговлей, и с предпринимательской деятельностью».

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: Бывший замдиректора зоопарка Кирилл Трантин обвинения отвергает. Уверен - Боя просто уморили голодом. Немолодого слона, который пережил шесть наркозов, нельзя было подвергать такому стрессу.

Кирилл ТРАНТИН, бывший замдиректора Киевского зоопарка «Его с лета прошлого года иностранные специалисты посадили на диету, в результате которой он потерял одну тонну. Животное в таком возрасте так не должно худеть. Это - удар по печени, по сердцу, по всему его внутреннему состоянию».

Ирина РОМАНОВА, корреспондент: Кто или что на самом деле стало причиной смерти редкого животного, до конца недели должна установить экспертная комиссия. В ее составе - стражи правопорядка и ветеринары.

2010-й станет годом роста экономики      вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:17

Сюжет № 8

20:13:57-20:16:39 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Пациент уже пережил самый сложный период и теперь можно уверенно ожидать выздоровления - такой диагноз поставили мировой экономике участники весенних сборов Международного валютного фонда и Всемирного банка. Подобные встречи в Вашингтоне проводят ежегодно - там решают, как развиваться экономике дальше. По итогам сегодняшнего саммита, МВФ все-таки согласился выделить помощь Греции. Что касается Украины, то пока программа сотрудничества - в стадии обсуждения. Дмитрий Анопченко расскажет подробности Вашингтонского заседания.

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Кризис проходит, и быстрее, чем ожидали, - об этом заявляют участники весенних сборов Международного валютного фонда и Всемирного банка. По их данным, 2010-й станет годом роста экономики. Впрочем, чтобы не просмотреть признаки нового, надвигающегося кризиса, участники встречи в Вашингтоне решили организовать постоянный финансовый мониторинг каждой страны, чтобы вовремя отреагировать на финансовые проблемы.

Доминик СТРОСС-КАН, глава Международного валютного фонда: «Восстановление экономики уже здесь. В какой-то части мира - быстрее, где-то - чуть медленнее, как, к примеру, в Европе. Но даже если подъем и начался, мы не должны забывать - кризис может повториться. Поэтому в ближайшие месяцы мы должны разобраться с двумя проблемами - безработицей и долгами».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Встревоженные событиями в Греции, которая оказалась на грани банкротства, МВФ и Всемирный банк требуют от европейских стран сократить расходы и не увеличивать долги. Для Афин, чтобы спасти ситуацию, они еще выделят 13 миллиардов долларов, однако заявляют - нового дефолта в Европе мировая экономика просто не вынесет. Поэтому МВФ ужесточает свою политику. А для Украины это означает более сложные позиции во время переговоров по новой программе партнерства.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Сегодня, когда Международный валютный фонд говорит о хороших перспективах экономического роста в мире, он очень плохо начинает давать деньги на покрытие дефицита бюджета. Поэтому мы должны рассчитывать на деньги Мирового банка. А у нас практически в хорошей степени готовности две программы, которые позволят нам получить порядка 800 миллионов долларов. И мы может получить порядка 650 миллионов евро от Европейского союза».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Но деньги «Україна» сможет получить лишь, когда начнет программу сотрудничества с МВФ. Вот почему в Вашингтоне уже третий день продолжаются переговоры. Через несколько часов члены украинской делегации проведут встречи тет-а-тет с топ-менеджерами МВФ - Джоном Липски, а затем и с Домиником Стросс-Каном. И о намерении поддержать Украину уже заявила Москва. Министр финансов России, находящийся в Вашингтоне, пообещал, что его страна будет и голосовать, и агитировать коллег за выделение кредита для Украины.

Представитель от Украины избран вице-президентом Парламентской Ассамблеи Совета Европы          вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:17

Сюжет № 9

20:16:40-20:17:14 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Представитель от Украины избран вице-президентом Парламентской Ассамблеи Совета Европы. Им стал Иван Попеску, который возглавляет в ПАСЕ делегацию депутатов Верховной Рады Украины. Сегодня в Страсбурге открылась весенняя сессия Ассамблеи. Завтра с обращением к делегатам в ПАСЕ выступит Президент Виктор Янукович. И завтра же Ассамблея должна избрать членов Европейского суда по правам человека от Украины. В ходе сессии также состоятся слушания по Голодомору в странах бывшего СССР. Кроме того, будет представлен доклад о военном конфликте между Россией и Грузией летом 2008-го.

День интеллектуальной собственности    вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:17

Сюжет № 11

20:17:57-20:20:50 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Сегодня во всем мире отмечают День интеллектуальной собственности. Но для украинских изобретателей этот праздник - со слезами на глазах. Родине их ноу-хау оказались не нужны, поэтому ученые решили продать свои идеи за границу. Вениамин Трубачёв выяснял, какие разработки может потерять «Україна».

Вениамин ТРУБАЧЁВ, корреспондент: Юные ученые ежегодно придумывают десятки новых изобретений. Например, такие, как эти термоблоки, позволяющие обогреть целую комнату. А вот это - уже протопит умной солнечной батареи. Принцип работы простой: аппарат буквально следит за перемещением солнца и в течение всего дня разворачивается в его сторону. В отличие от стационарных батарей, эта позволяет вырабатывать максимально возможное количество энергии. Парень детали купил на рынке, кое-что нашел дома и аппарат собрал за месяц. Если внедрить установку, можно отказаться от электросети.

Олег ДРЕВАЛЬ, член Малой академии наук Украины: «При условии использования модели, которая имеет размер плоскости полтора на полтора метра, уже получается довольно серьезный показатель, то есть можно обеспечить почти полностью энергией квартиру».

Вениамин ТРУБАЧЁВ, корреспондент: Другой член Малой академии наук создал систему, которая полностью предотвращает автомобильные аварии и контролирует движение в городе. Для этого необходимо оснастить все машины специальным датчиком.

Олег ПОЛИГЕНЬКО, член Малой академии наук Украины: «Якщо пішохід відволікся та переходить дорогу, автоматично надсилаються сигнали до GPS-супутників та GSM, після чого вони надходять до автомобіля, де незалежно від автовласника, автомобіль автоматично гальмує».

Вениамин ТРУБАЧЁВ, корреспондент: В милиции разработку посмотрели, похвалили, но внедрять отказались - денег нет. Схожая судьба - у большинства изобретений.

Валентина АЛЬКИНА-ФИЛИНЮК, руководитель технического отделения МАН (Киев): «У держави не було зацікавленості у впровадженні цих робіт у виробництво. Такі пропозиції були подані від інших держав».

Вениамин ТРУБАЧЁВ, корреспондент: За годы независимости уже скопились тысячи новых идей начинающих изобретателей, которые могли бы улучшить жизнь. Но даже экспериментальную модель могут сделать немногие. Большинство разработок так и остается на бумаге.

Оксен ЛИСОВОЙ, директор Малой академии наук Украины: «Досить дорого зробить модель, по-друге, досить дорого її запатентувати і ще складніше знайти інвестора під промислове впровадження цієї ідеї».

Вениамин ТРУБАЧЁВ, корреспондент: Что для Украины дорого, для развитых стран норма, - решили ученые и организовали в «Інтер»нете аукцион идей. Если отечественные инвесторы не «Інтер»есуются новыми технологиями, хоть иностранцы, например, будут экономить электроэнергию или сделают дорожное движение безопасным. Эти разработки зарубежным бизнесменам уже понравились.

Все три главные награды VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти Владимира Горовица оказались в руках юных украинских дарований   вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:17

Сюжет № 12

20:20:51-20:23:34 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Золото, серебро и бронза. Все три главные награды VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти Владимира Горовица оказались в руках юных украинских дарований. Члены жюри с удовольствием признают: в Украине - действительно сильная школа пианистов. Виртуозную игру победителей слушала Леся Вакулюк.

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Страна должна знать своих героев. На этом стенде - фотографии финалистов Международного конкурса молодых пианистов памяти Горовица. Жюри назвало лучшими участников из Украины, России, Китая, Кореи, Франции и Румынии. Из Киева в Россию и Грузию он увезет особый приз - зрительских симпатий. Лука Окросцваридзе на конкурсе представлял сразу две страны. Хотя сейчас он живет и учится в Москве, но по национальности - грузин. Юноша не расстроен, что не занял призовое место, а свой секрет очарования публики раскрывает так:

Лука Окросцваридзе, победитель VIII конкурса памяти В. Горовица в номинации «Зрительские симпатии» (Россия - Грузия): «На мой взгляд, лучше показывать через музыку, чем не играть хорошо и при этом делать такие необыкновенные развороты головы и так далее. Скорее всего, искренность. Я хотел от этого, правда, удовольствие получить и доставить публике удовольствие».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Члены жюри - в восхищении. Несмотря на то, что конкурс памяти Горовица в прошлом году сорвался, тем не менее, на музыкальное состязание в этот раз приехали очень сильные молодые пианисты. Некоторые восторгаются самым младшим участником, серебряным призером, 14-летним Сун Ютуном.

Мариан РЫБИЦКИ, член жюри VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти В. Горовица (Франция): «Самое сильное впечатление - это был китаец, маленький мальчик. Потому что это так для меня, как - не знаю, как по-русски - миракль, значит, что-то необычное, необыкновенное».

Яков КАСМАН, член жюри VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти В. Горовица (США): «Все более и более юные исполнители играют на совершенно непостижимом уровне. И, вообще, нам, казалось бы, еще не старым членам жюри оставалось только открывать рот. И вот мы сами только что играли на конкурсах. Но я вижу, что просто 14-летние дети, 15-16-летние уже играют абсолютно как зрелые мастера».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: А вот этот мальчик завоевал для Украины золотую медаль. На конкурсе молодых пианистов памяти Горовица Роман Лопатинский, можно сказать, старожил.

Роман ЛОПАТИНСКИЙ, лауреат первой премии VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти В. Горовица («Україна»): «Я уже был здесь дважды: в группе Горовиц-дебют, а потом в младшей группе. Сейчас я - в средней, был в младшей. В Горовиц-дебют - вторая премия, в младшей группе - третья премия. Сейчас - первая».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Финальные аккорды VIII Международного конкурса молодых пианистов памяти Горовица. Следующий, ІХ по счету, через два года. Но юные виртуозы из разных стран уже начинают готовиться к будущему музыкальному состязанию.

Гарнизон Брестской крепости первым встретил врага   вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

26.04.2010 3:00:17

Сюжет № 13

20:23:35-20:29:01 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Ко Дню победы «Подробности» начинают цикл сюжетов о городах-героях, о судьбах людей, которые защищали каждую пядь родной земли. Первый материал - о павшей, но непокоренной Брестской крепости. Ее гарнизон первым встретил врага. Более месяца около трех тысяч советских солдат держали оборону против целой дивизии Вермахта, в пять раз превосходящей силы защитников Бреста. Именно под стенами этой крепости противник понял - быстрой войны не будет. Аким Галимов встретился с очевидцем тех событий.

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Меня зовут Петя Котельников. Мне 12 лет. Я - сын полка, воспитанник музыкального взвода в гарнизоне Брестской крепости. Сегодня ночью нас начали бомбить, выбраться мы не успели. Над головами рвутся снаряды, вокруг - паника и крики. Очень много крови. Этим воспоминаниям - почти семьдесят. Защитник Брестской крепости мальчик Петя - теперь ветеран Великой отечественной Пётр Павлович, один из последних живых очевидцев самой первой немецкой атаки.

Пётр КОТЕЛЬНИКОВ, ветеран Великой отечественной войны, защитник Брестской крепости: «Мне казалось, что первые сброшенные бомбы, выпушенные снаряды попадают именно в нашу казарму. Кругом все горело, грохотало, и действительно в нашей казарме в потолке образовалась дыра, часть стены завалилась».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Брестская крепость - мощный форт, расположенный на четырех островах в точке слияния рек Западный Буг и Муховец. Центральный остров-цитадель - там основные сооружения: штаб, склады. По периметру - двухэтажные казармы и три оборонительных укрепления: Тереспольское, Кобринское, Волынское. К началу войны крепости - 100 лет. Несмотря на толстые двухметровые стены, она не может обеспечить надежного укрытия от современного оружия. Её используют как большую казарму, которую в случае нападения нужно покинуть.

Юлия ГРАМАДСКАЯ, историк, сотрудник мемориала «Брестская крепость-герой»: «50 процентов гарнизона в первый час войны еще смогла выйти за пределы крепости. И вот те, кто остался здесь, а это - примерно 3,5-4 тысячи человек, приняли, продолжили оборону и продержались здесь на протяжении многих дней и ночей».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Хотя противник рассчитывал захватить район за 8 часов. Это - западная часть Брестской крепости. Река Западный Буг, остров Пограничный, каких-то 500 метров - и граница. К июню 41-го на той стороне - основные силы немецкой армии Центр, и в какую-то секунду вся эта мощь обрушилась на эти стены: артиллерия, штурмовые отряды, пехота. В буквальном смысле война на территорию Советского Союза вошла через эти ворота. Тереспольские ворота были захвачены, но в казармах продолжали обороняться наши солдаты. Мы укрылись в подвалах, выскакивали оттуда, чтобы собрать патроны для оружия - боеприпасов почти не оставалось. Нужно найти воду. Река рядом, но к ней пробраться сложно, а пить очень хочется.

Пётр КОТЕЛЬНИКОВ, ветеран Великой отечественной войны, защитник Брестской крепости: «Фашисты, зная о всем этом, то и дело пускали осветительные ракеты, и стоило быть замеченным, они тут же открывали огонь на поражение. И другой раз пробираясь к реке или возвращаясь, уже набрав воды, не все возвращались назад, другие погибали ребята».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Не сумев взять крепость оружием, немцы воздействовали психологически. Сбрасывали вот такие агитлистовки с предложением сдаться. 45-я пехотной дивизии Вермахта с таким упорством защитников столкнулась впервые - в Европе еще никто не оказывал столь яростного сопротивления. Последний способ - зайти в цитадель, окружив себя пленными женщинами и детьми.

Юлия ГРАМАДСКАЯ, историк, сотрудник мемориала «Брестская крепость-герой»: «Когда эта группа достигла моста, то женщины закричали нашим бойцам: «Не щадите нас, стреляйте!» И вся группа опустилась на землю, отказываясь идти дальше, таким образом, давая нашим возможность бойцам вести прицельный огонь по тем, кто прятался за их спинами. В результате этого атака была отбита».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Это живое кольцо позже расстреляли сами немцы. У нас не осталось ни еды, ни воды. Патроны считаем поштучно. Все равно или погибать здесь, или попытаться выйти из окружения. Мы выскочили из подвалов и бросились к реке.

Пётр КОТЕЛЬНИКОВ, ветеран Великой отечественной войны, защитник Брестской крепости: «Фашисты то и дело стреляли. И видно было - плывет боец и тут же пошел ко дну, то есть они погибали. Их расстреливали».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: На другом берегу Пётр Котельников попал в плен. Позже из концлагеря ему удалось бежать. Отдельные отряды в крепости продолжали сопротивление еще 32 дня. К этому времени основная часть войск противника стояла уже под Смоленском, а 45-я дивизия Вермахта никак не могла взять цитадель.

Юлия ГРАМАДСКАЯ, историк, сотрудник мемориала «Брестская крепость-герой»: «Это был важный момент такой, конечно, и в таком пропагандистском плане, потому что, захватив всю Европу практически и нигде не встретив такого отпора, споткнуться о стены старой крепости, это, согласитесь, было, конечно, обидно и досадно, в самом начале войны, которая, как предполагалась, будет легкой и быстрой».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Это - исторические кадры: Гитлер и Муссолини въезжают в Брестскую крепость осмотреть русскую цитадель, которую больше месяца не могли взять бойцы доблестной 45-й пехотной дивизии. Чтобы как-то оправдаться перед фюрером, на территорию крепости они привезли разгромленную советскую технику со всего брестского района. Гитлер возьмет отсюда один кирпич - символ первого сражения с русскими. Позже, в 45-м, этот кусок брестской крепости найдут в его кабинете.

СТБ випуск 22:00

Парламент готується до бурхливого вівторка       вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 1

22:00:12-22:04:00(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Намети, волання і вимкнені мікрофони. У понеділок парламент чекає на бурхливий вівторок. Завтра Верховна Рада водночас із Держдумою планують ратифікацію харківських угод російський флот та український газ. У Верховній Раді та попід нею побувала Ольга Червакова.

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: Майдан перед Верховною Радою. Кілька порожніх біло-червоних бютівських наметів і кілька десятків біло-блакитних Партії регіонів. На проїзній частині вулиці Грушевського вони розташувалися на цілу смугу. Завтра тут ратифікуватимуть угоду, що її підписав Янукович, щодо продовження перебування російського Чорноморського флоту в Україні. Вони чекають. Расскажите, пожалуйста, что вы тут делаете?

Мітингувальник: «За нешего, естественно, Президента Януковича. Я сам с Макеевки».

Мітингувальниця: «Мы поддерживаем своего Президента, за которого мы голосовали».

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: А зачем вы его поддерживаете?

Мітингувальниця: «А как же. Он у нас орел, сам держится хорошо и мы его еще поддержим, бабушки».

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: Вони чекають. Повз прихильників Януковича проходять прихильники опозиції.

Жінка: «Я їм кажу, даже матом посилаю їх. А вони не понімають даже, вони по понятіям».

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: Те саме відбувається всередині парламентської будівлі. Погоджувальна рада триває рекордно мало - лише годину. Звідти чути крики депутатів, трансляцію засідання для преси припиняють. Слідом за звуком зникає картинка. Потім з'являється спікер із усмішкою.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Там повисмикували дроти, а відтак не було можливості почути одне одного».

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: Найбільше обурені бютівці. Вони вимагають від спікера не ставити на голосування ратифікації угоди.

Олег ЛЯШКО, народний депутат України, фракція БЮТ: «Шановний, Володимире Михайловичу, здайте мені, будь ласка, куточок своєї квартири на 25 років в оренду. Я готовий платити оренду, я готовий навіть за комунальні послуги за всю вашу квартиру. Але не ображайтесь, якщо я вночі буду там чхати, можливо, повітря зіпсую вам, а на день Росії буду пісні співати патріотичні російські, зважаючи на те, що націоналіст. От як сприймете? Чи будете ви мене 25 років терпіти? І чи виїде той, хто 25 років знімаю цю хату, із того куточка у квартирі? От те саме, що дає російський флот у Криму».

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: Жити в кутку в Литвина поки ніхто не пішов. Натомість кілька депутатів-регіоналів насправді оселилися в сесійній залі парламенту, аби опозиція не добігла першою.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, лідер фракції Партії регіонів: «Естественно, мы предприняли некоторые шаги по обеспечению нашей работы в парламенте на этой неделе».

Ольга ЧЕРВАКОВА, журналістка: Ні провладні, ні опозиційні фракції навіть не приховують: завтра готуються до бійки.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Продовжити завтра кричати у сесійній залі - до цього домовилися».

Київ чекає на Путіна            вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 2

22:04:01-22:04:40(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Київ чекає на Путіна. Російський Прем'єр мав прилетіти сьогодні близько 19 години. ДАІ навіть попередила столичних водіїв: ввечері до центру міста бажано не виїздити. Журналісти, переважно з російських ЗМІ, чекають на нього понад 3 години. Як щойно стало відомо, літак Путіна вже приземлився у «Борисполі». І наразі офіційний кортеж під'їздить до столичного середмістя. В уряді затримку пояснили затяжними перемовинами Путіна в Мілані. В Київ він прилетів, аби обговорити питання харківських домовленостей та енергетичної безпеки. За останні півтора місяця з Миколою Азаровим він зустрінеться вже вп'яте.

Віктор Янукович у Чорнобилі недорахувався 400 мільйонів євро, потрібних на будівництво об'єкта укриття             вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 4

22:05:10-22:06:01(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Віктор Янукович у Чорнобилі недорахувався 400 мільйонів євро, потрібних на будівництво об'єкта укриття. Їх через фінансову кризу недовиділили країни-донори. У пошуках грошей сьогодні Янукович уже зустрівся з керівником Європейського банку реконструкції та розвитку. А чорнобильцям пообіцяв проіндексувати їхні виплати. І пришвидшити проектування будівництва.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ми зараз значно прискоримо, по-перше, проектування об'єктів, які передбачені на цій території, по-друге, ми зробимо все, щоб той план, який був відпрацьований разом з донорами і затверджений, щоб він виконувався, і ми увійшли в графік».

Київський зоопарк зазнав найбільшої втрати       вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 7

22:06:49-22:09:44(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Київський зоопарк зазнав найбільшої втрати. Сьогодні о 10:47 на 41-му році життя не стало опікуванця мера Леоніда Черновецького - слона Боя. У звіринці підозрюють зумисне вбивство.

Ольга СИМОНОВИЧ, журналістка: Свята відкриття сезону не буде. Зоопарк у жалобі - помер його найбільший мешканець - слон Бой. О пів на 11 Бой ще почувався добре і поєднував ранкову гімнастику зі сніданком: згідно з програмою збагачення середовища, їжу йому розкидали по всій вольєрі, щоб тварина більше рухалася. Раптом йому стало зле. І о 10:47 найбільшого азійського слона в Європі не стало.

Андрій МАРУНЧИН, ветеринарний лікар Київського зоопарку: «Его гибель произошла совершенно внезапно в течении двух минут. У него развилась сердечно-легочная недостаточность. Асфиксия, и он погиб на фоне благополучия. Он умер с явлениями острой интоксикации, сердечно-легочной недостаточности, в одну секунду. Самое опасное: мы в вольере нашли вареные яйца, которые ему кто-то вечером набросал».

Ольга СИМОНОВИЧ, журналістка: Директорка звіринцю вже готова вказати на підозрюваних. Каже: звільнені нею працівники ще минулої осені погрожували розправою і їй, і тваринам. Мовляв, ті, хто втратив свій бізнес на території зоопарку, нарешті здійснили погрози.

Світлана БЕРЗІНА, директорка Київського зоопарку: «Демонтированы лишние аттракционы и начался процесс расправы, расправы с зоопарком и расправы с нашими любимыми животными. Уничтожить зоопарк - это единственная, которую преследует так называемая инициативная группа спасения Киевского зоопарка».

Ольга СИМОНОВИЧ, журналістка: Член групи спасіння Кирило Трантин твердить: смертельною для слона-пенсіонера виявилася дієта. І саме про цю небезпеку захисники тварин попереджали торік восени.

Кирило ТРАНТИН, член ініціативної групи порятунку зоопарку: «Манипуляции с его рационом, с его содержанием, которые проводились под руководством нынешнего директора зоопарка, уже тогда нанесли непоправимый удар по его здоровью. Он потерял в весе порядка одной тонны. Для животного в возрасте 40 лет это является критическим вариантом».

Ольга СИМОНОВИЧ, журналістка: До розслідування загибелі Боя вже залучили представників екологічної інспекції та прокуратури. Розтин тіла досі триває. Після завершення слідства слон поповнить експозицію музею анатомії.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедри анатомії Київського аграрного університету: «У нас існує певна угода і все, що гине у зоопарку, передається нам. Зрештою слон, між іншим, політичний. Це із давніх слонів... Колись Неру подарував Хрущову двох слонів Шаші і Ріші. Не скажу точно, чи це Шаші, чи це Ріші, але це з тієї пари точно один слон».

Ольга СИМОНОВИЧ, журналістка: Музейна колекція мала суттєво поповнитися. За півроку Київський зоопарк втратив зебру, ведмедя, тигра, броненосця, з десяток птахів і коня Пржевальського.

В Україні з'явився музей віслюків вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 8

22:09:45-22:12:27(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: В Україні з'явився музей віслюків. Його відкрили в Криму поблизу Бахчисарая.

Олександра МІТИНА, журналістка: До музею віслюків заходить перша група. Тут для них зібрали вухастиків: м'яких, скляних, пластикових, намальованих та казкових. Повна добірка разом із історичним підґрунтям. Відвідувачі слухають і запам'ятовують. Вже є перші невдоволені. Цьому хлопчакові, наприклад, бракує наочних матеріалів. Віслюк Марат у свої 9 років вже живий музейний експонат, бо він справжня кінозірка. Його фільмували у «9 роті» Бондарчука та «Диверсанті». А у фільмі «Молодий вовкодав» він взагалі зіграв дівчинку-віслюка, як справжній актор травесті. Марат із колегами возять екскурсантів фермою. Від музею до кам'яних сфінксів. Принагідно тут видають документ на право керування транспортним засобом. 10-річна дівчинка, яка називає себе на повне ім'я Ольга, - погоничка віслюків. Ольга із сусіднього села. Вірляча ферма - перша робота. Підхід серйозний. Славу у спокійних віслюків відбирає неспокійна свиня Жозефіна. Вона на фермі заміть сторожової собаки. Усього тут 60 ослів. Найменше пощастило Агаті, Зарині та Картин. Їхні морди завеликі і не пролазять через огорожу. Тому хліб дістається спритнішим колежанкам і в'єтнамським свиням. Оксана Помогалова 7 років тому придумала ослину ферму, єдину в СНД. А тепер відкрила музей, бо віслюки того варті.

Жінка: «Так кажется, что сам по себе ослик грустный... Вообще, я вам скажу, что у них у каждого свой характер».

Олександра МІТИНА, журналістка: У віслюка Яшка характер складний. Яша не любить надмірної уваги, а надто коли торкаються вух. Відкриття музею віслюків зоряної хвороби у вухастих не спричинить, - переконані на фермі. Сором'язливих і неговірких героїв славою не зіпсувати.

Парк лицарського періоду під Києвом       вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 9

22:12:28-22:15:11(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Парк лицарського періоду під Києвом. У парку «Київська Русь» фландрійці вихідними билися зі спартанцями, а витязі мстилися справжньому татаро-монголові.

Дмитро ЛИТВИНЕНКО, журналіст: Півроку Київської Русі. Під Києвом розпочався історичний фестиваль. Село Копачі. До сучасного Києва 40 кілометрів і 10 століть. Тут реконструюють київський дитинець - серце столиці, що його в 10 столітті побудував князь Володимир. Що будувати на 10 гектарах, відають археологи.

Чоловік: «Именно вместе с ними мы советуемся буквально по каждой лавочке, каждому домику перед тем, как сюда что-то ставить».

Дмитро ЛИТВИНЕНКО, журналіст: Церкви, монастирі, палаци та житлові квартали. Цього тут ще немає. За валом починається будмайданчик, де і зводитимуть Київ. Готове тільки фестивальне поле. Тут заробляють на другу чергу будівництва. На відкриття сезону з'їхалися історичні клуби зі всієї України. До села Копачева дістався лише один монгол. Проте справжній. У нього спеціальна юрта за написом «Стан кочівників». Звуть його Чау Фе. У Юрті все по-справжньому, - каже Чау Фе. Навіть розподіл на чоловічу та жіночу половину. Монголо-татарин виходить на ганок, вглядається в обрій. Усе спокійно, богатирі сплять. Вони чекають на лицарський турнір. Битися будуть на тільки русичі, а й спартанці, печеніги та хлопці схожі на хрестоносців. У Київ 10 століття приїхала Фландрія 15-го. Бійки тривають затемно. Прадавні харцизяки чіпляються до дівчини. На щастя, лицар поряд, але розбишак більше.

Дівчина: «Хотели надругаться над прекрасной молодой девушкой. К сожалению, появился храбрый рыцарь и спас».

Хлопець: «Они решили, что мне прохладно и решили меня подогреть. Пришлось их за это завалить».

Дмитро ЛИТВИНЕНКО, журналіст: Назара погасили, щоб він знову запалав. Тепер він дух князя Кия. Дух благословив фестиваль.

Викладач Володимир Гордіченко винайшов спосіб, як змусити технарів вивчати філософію           вверх

СТБ : Програма Вікна-новини (випуск 22:00)

26.04.2010 6:30:00

Сюжет № 10

22:15:12-22:17:20(время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Філософ, скульптор, викладач. Володимир Гордіченко винайшов власний спосіб, як змусити технарів вивчати філософію. Йому у пригоді стали рулони туалетного паперу.

Артем ДЕЖЕНКОВ, Олена ГЕРАЩЕНКО, журналісти: Цей неандерталець донедавна був туалетним папером по гривні за сувій. Його творець вважає: таким був мешканець Запоріжжя 200 тисяч років тому. Викладач філософії місцевого технічного університету зробив туалетного неандертальця, аби молодь оцінила, як еволюціонували запоріжці. Комірчина в гуртожитку, де мешкає Володимир Гордіченко, перетворилася на творчу майстерню. Митця вирізнає оригінальна техніка творення скульптури і матеріал. Убиральнєвий папір із домішками пластикових пляшок, суміші зі студентських рефератів і недоїдків.

Викладач: «Отак воно все це ліпиться. Але це поліпив і бросив. Тому що воно буде сохнути тиждень, два тижні, а зимою і місяць буде сохнути. Воно не стільки сохне, скільки прогниває зсередини».

Артем ДЕЖЕНКОВ, Олена ГЕРАЩЕНКО, журналісти: На туалетний папір іде вся платня викладача філософії. Наука вимагає жертв, - вважає Володимир. Його творчість стимулює студентів до наукових досліджень і спостережень. У погрудді гетьмана Мазепи вони побачили Ющенка, а в неандертальці - сучасника.

Студент: «На торговца похож, кавказца, у которого килограмм картошки «свиснули».

Студентка: «На студента во время сессии».

Артем ДЕЖЕНКОВ, Олена ГЕРАЩЕНКО, журналісти: Лавровий вінець - найціннішу відзнаку для філософів - Володимир Горіченко зробив собі сам. Каже, лаври - найліпші натхненники.

Новый канал випуск 19:00

У 1986-му вибухнув четвертий енергоблок атомної станції       вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

26.04.2010 5:30:15

Сюжет №1

19:00:29-19:03:37 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: 24 роки Чорнобиля. У 1986-му вибухнув четвертий енергоблок атомної станції. У повітря тоді викинуло майже 200 тонн радіоактивних речовин. Пожежу на станції гасили два тижня. Спочатку спорожніли міста Прип'ять і Чорнобиль. А тоді стала мертвою 30-кілометрова зона довкола ЧАЕС. Раз на рік вона оживає - про неї згадує керівництво країни.

Христина ШКУДОР, кореспондент: Десятки гвинтокрилів, сотні одиниць бронетехніки і тисячі рятувальників - ось на цих кадрах видно як у 86-му ліквідовували вибух на ЧАЕС. Більшість цих людей від отриманої дози радіації загинули. Одні за кілька тижнів після вибуху, інші через кілька років. Вже традиційно на річницю Чорнобильської катастрофи до АЕС приїздить президент. І традиційно обіцяє грошей. Цьогоріч порахували: аби убезпечити реактор треба 400 мільйонів євро. Віктор Янукович одразу по приїзду кладе квіти до меморіалу жертвам аварії. А далі переходить до проблем насущних. Перед працівниками АЕС звітує: питання Чорнобиля бере на свій контроль. Наступного року ініціюватиме міжнародний саміт.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Я на слідкуючий рік буду ініціювати, на 25-річчя Чорнобильської АЕС трагедії буду ініціювати проведення великого саміту, для того щоб ми зібрали тут всіх донорів і наших партнерів, з якими працюємо по об'єкту «Укриття».

Христина ШКУДОР, кореспондент: Цьогоріч, - запевнив президент, - виділять гроші, аби прискорити зведення захисної арки над поруйнованим 4-им реактором. На станції кажуть: така арка на додачу до саркофага не лише убезпечить навколишнє середовища від радіації, а ще й допоможе розібрати радіоактивні відходи всередині.

Андрій Білик, технічний директор ЧАЕС: «Как только появится проект, который будет соответствующим образом утвержден, непосредственно перейдем к строительству арки. Екстественно, когда на блоке не будет топлива, то есть будет отсутствовать составляющая ядерной безопасности, риски мы значительно этим снизим».

Христина ШКУДОР, кореспондент: Колишній керівник ЧАЕС: запевняє, арка лише фікція, і свого головного завдання - а це убезпечити і розібрати відходи - не виконає.

Михайло УМАШЕЦЬ, колишный директор ЧАЕС: «Дотендерелись вот до этой арки которая вам очевидно известна, уже ее приняли, этот проект. Значит, я этот проект, женщины простите меня, я его называю, презервативом разового действия. Разобрать топлевно-содержащие массы на этом проекте невозможно. Да, этот проект совершенно четко спасет...»

Христина ШКУДОР, кореспондент: Після відвідин ЧАЕС президент зустрівся з головою Європейського банку реконструкцій та розвитку. Попросив фінансової допомогти, адже на об'єкт «Укриття» потрібно 400 мільйонів євро, їх в України немає. Щоправда соціальні пільги і виплати чорнобильцям гарант цьогоріч пообіцяв зберегти.

Коаліція і опозиція посварилися     вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

26.04.2010 5:30:15

Сюжет №2

19:03:38-19:07:55 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Коаліція і опозиція посварилися. Зачинились і кричали одне на одного так, що стіни двигтіли. Принаймні за дверима було чути. Яблуко розбрату - харківські угоди Януковича та Медведєва. Завтра їх мають винести на розгляд Верховної Ради.

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: На порозі Верховної Ради - обвуглена угода про газ та додаткові 25 років для російського флоту у Криму. А ще човники з Конституції. Їх тут залишили супротивники домовленостей Януковича та Медведєва. Оригінал угоди у парламенті уже бачили. Завтра її хочуть ратифікувати. Опозиція категорично проти.

Іван КИРИЛЕНКО, лідер фракції БЮТ: «Порушуються національні інтереси, є загроза національним інтересам, порушується територіальна цілісність України. І ці угоди не відповідають Основному закону - Конституції України. Ми принципово проти внесення взагалі цього документу до зали».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Натомість вони хочуть дві постанови ухвалити - про неприйнятність харківської угоди та утворення з цього приводу спеціальної слідчої комісії. Литвин пообіцяв, що так і буде. Утім відмовитися від ратифікації не захотів.

Володимир ЛИТВИН: «Я думаю, тут проблеми немає. І ніхто... одну хвилиночку. Я прошу вас, давайте таким чином. Шановні колег, я прошу вас. Поки що тут... Шановні колеги, тут не мітинг. Ми ж вами обговорюємо питання. Я ще раз вам говорю: заспокойтеся всі, розслабтеся. І давайте будемо працювати так, як належить працювати».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Опозиція не заспокоїлася. Цього журналісти вже не бачили. За погоджувальною радою далі спостерігали з екранів. Видно було тільки спікера. Чутно голоси «бютівців». Їх перекричати намагався лідер фракції Партії регіонів.

Олександр ЄФРЕМОВ: «Из этой ситуации надо было искать выход. И тот выход, который нашли, - это выход заслуженный, который принесет пользу и в «Інтер»есах нашего государства. Поэтому просьба, уважаемые коллеги...»

Народний депутат: «Олександре Сергійовичу, в інтересах якої держави ви користь приносите? Якої держави, Олександре Сергійовичу? Назвіть державу. Як називається ця держава?».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Потім звук взагалі зник. З-за дверей чути, як хтось волає. Спікер тим часом мовчить і папірці рве.

Анатолій ГРИЦЕНКО, фракція НУ-НС: «Голова Верховної Ради збурив сьогодні засідання. він повинен був почати з іншого - з того, що Верховна Рада захоплена і не може працювати. Уже дві доби сесійна зала захоплена. Ні слова про це. Це означає, що Литвин «в долі» і він брав участь у цьому захопленні».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Литвин відхрещується: про цілодобове чергування «регіоналів» вчора дізнався.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «Відбувався процес хімічної чистки у сесійній залі. А потім з'ясувалося, що зайшла туди група депутатів і тих жіночок звідти попросили. Так я що повинен був прибігти депутатів... заглядати у шпарину замкову і дивитися».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Опозиція не вірить. Кажуть: якщо Литвинові та угода подобається, то вони тоді мають пропозицію.

Олег ЛЯШКО, фракція БЮТ: «Шановний Володимире Михайловичу, здайте мені, будь ласка, куток у вашій квартирі на 25 років в оренду. Я готовий платити орендну плату, я готовий навіть за комунальні послуги заплатити за всю вашу квартиру. Але не ображайтеся, якщо я вночі буду чхати, можливо, повітря зіпсую вам, а на день Росії буду пісні співати патріотичні російські, зважаючи на те, що ви націоналіст. От як ви сприймете? Чи будете ви мене 25 років терпіти?»

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: На крики опозиції Партія регіонів не зважає. Вони настільки хочуть угоду ратифікувати, що людей своїх скрізь поставила.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Мы предприняли некоторые шаги по поводу обеспечения нашей работы на этой пленарное недели. Эти шаги будут предприняты как внутри залы, так и за его пределами. Их будет достаточными, чтобы обеспечить работу парламента».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: В залі - локують депутати-»регіонали». Ззовні - їхні прихильники. Сьогодні вони відпочивають - у «дурня» грають. Під пильним оком міліції. У наметах БЮТу взагалі порожньо. Головне дійство завтра буде. Юлія Тимошенко разом з колегами-опозиціонерами тут була два дні тому. Завтра вони акції знову продовжать. А депутати Львівської облради на цьому місці обіцяють провести виїзне засідання. Вони теж проти харківських угод.

У Київському зоопарку помер слон Бой    вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

26.04.2010 5:30:15

Сюжет №3

19:07:56-19:11:35 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Біда у Київському зоопарку. Там помер чи не головний його мешканець - слон Бой. Працівники звіринцю кажуть: найбільший у Європі азіатський слон вранці просто впав і вмер. Йому було лише 40 років. Це фактично всього пів слонячого життя. У зоопарку кажуть: тварину отруїли. Громадські організації запевняють: Боя заморили голодом.

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: За останні два роки київський зоопарк неодноразово ставав епіцентром скандалів. Втім скандалу такого розміру тут ще не було. Сьогодні, об 11, помер найбільший мешканець тутешніх вольєрів. Слона Боя від смерті не вберегла навіть особиста опіка Леоніда Черновецького. Трагедія сталася просто на очах у працівників зоопарку. Самі вони кажуть: зранку нічого не віщувало біди. Бой поводився як завжди, не виявляв жодних ознак недуги чи болю, але о 10.47 раптом упав на землю.

Андрій МАРУНЧИН, головний ветлікар Київського зоопарку: «Его гибель произошла внезапно, в течении 2 минут, то есть у него развилась сердечно-легочная недостаточность и он погиб на фоне благополуччя».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: За 40 років життя Бой переніс 6 операцій з відновлення обміну речовин. Коли і це не допомогло слонові скинути зайві 2,5 тони ваги, його перевели на новий раціон: замість каші з хлібом - сіно та інша груба рослинна їжа. Саме нове харчування його і вбило, - каже колишній заступник директора зоопарку.

Кирило ТАРАНТІН, член ініціативної групи порятунку Київського зоопарку: «В прошлом году ему рацион изменили на сено. Сено самый дешевый продукт. Это просто копейки стоит. Вместо овощей, фруктов, обожаемой им тыквы, он страшно любил тыкву, арбоузы обожал. Его просто ударили, понимаете, его ударили изнутри. Его недокармливали».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Смерть Боя - не єдиний надзвичайний випадок у столичному звіринці, - розповідає пан Тарантін. Після звільнення він вступив в ініціативну групу порятунку Київського зоопарку та навіть узявся вести підрахунок усіх загиблих там тварин і птахів. Вийшло немало. Від грудня 2009 року у Київському зоопарку загинули: 3 грудня - уссурійський білогрудий ведмідь Ося, 27 березня 2010 - 13 великих водоплавних птахів, 29 березня - самець зебри Гранта, 26 квітня - азіатський слон Бой. Чому смерть спіткала найбільшого у Європі азіатського слона на 20 років раніше - зараз достеменно невідомо. Обставини трагедії встановлюють ветеринари, правоохоронці та працівники природоохоронної прокуратури. Остаточну причину встановить розтин. Утім керівництво зоопарку вже натякає на диверсію.

Андрій МАРУНЧИН, головний ветлікар Київського зоопарку: «Сердечно-легочная недостаточность бывает внезапно. Может, и воздействие яда какого то острого. Самое опасное - мы в вольере сегодня нашли вареные яйца, которые ему кто-то вечером набросал. Это не входит в его рацион. Наличие в вольере чужеродных продуктов, которыми не кормят животных, - это признак очень опасный».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Причини диверсії нинішні очільники зоопарку вбачають у ліквідації атракціонів і торговельних точок, розміщених на території за згодою попереднього керівництва. Навіть аналогію зі смертями у Ялтинському звіринці провели. Кажуть: у столиці просто ціна дискредитації значно вища - 3 мільйони поозабюджетних гривень на рік. Мовляв, саме за це тварини і поплатилися життям.

Світлана БЕРЗІНА, директор Київського зоопарку: «Уничтожить зоопарк - это единственная цель, которую преследует так называемая инициативная группа спасения Киевского зоопарка, которая создана бывшими сотрудниками зоопарка, уволенными вследствие злоупотребления своим служебным положением».

Сергій КУТРАКОВ, кореспондент: Особистий опікун померлого слона - київський мер - смерть підопічного офіційно ще не прокоментував. Утім заходів через загибель Боя столичною владою уже вжито. Відкриття весняно-літнього сезону у зоопарку відбудеться без будь-яких урочистостей - через тривалу жалобу.

Щоб українця змусити їздити за правилами, його треба добряче налякати     вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

26.04.2010 5:30:16

Сюжет №4

19:11:36-19:14:14 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Щоб українця змусити їздити за правилами, його треба добряче налякати. Львівські «даівці» привели водіїв маршруток і автобусів на «майданчик страху».

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: На цьому арешт-майданчику нині близько 3 сотень автівок, кожна з яких має свою історію. Здебільшого ці історії трагічні, тому що закінчувалися вони загибеллю водія, а то й пасажирів. У традиційній лекції така інформація блякла. Але тут кожен коментар пройме до кісток. Питань, чи вижив водій із пасажиром, скажімо, цього авто, навіть не виникає. Причина?

Григорій Вархов, старший державтоінспектор УДАІ у Львівській обл.: «Перевищення швидкості. Як ви бачите, скільки в нас побитих транспортних засобів, перевищення швидкості, порушення правил дорожнього руху, де гинуть люди».

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: Після фактажу і статистики водії-екскурсанти розходяться групами по всьому майданчику. Аналізують ДТП, діляться припущеннями. Така профілактика, кажуть, добре, але починається все з керівника підприємства, що приймає на роботу. А беруть, каже водій першого класу Михайло, нерідко зовсім «зелених».

Михайло ДАРМОГРАЙ, перевізник 1-го класу: «Все залежить від того, хто сидить за рульом. Тут казав пан полковник, що три роки. Інтересно, он зараз підіть і візьміть маршрутчика, чи він має 3 роки стажу?»

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: У них - обов'язково, - запевняє керівник одного з найстаріших львівських АТП. Підприємство, мовляв, дорожить репутацією, хоча один із найпоширеніших гріхів водіїв - тяга до чарки, і в них трапляється. Але...

Анатолій ПАНАСЮК, керівник АТП 14634: «Якщо лікар спецмедпункту виявив запах алкоголю, однозначно людина звільняється, у нас страшно за то карають».

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: Але, видно, не всі тієї кари бояться. Лише за 3 тижні операції «Безпека пасажира» «даївці» мали пристойний улов.

Олег РОМАНЮК, начальник автотехнічної інспекції УДАІ у Львівській обл.: «8 водіїв, які керували у стані сп'яніння, в тому числі один в стані наркотичного сп'яніння».

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: Чимало ДТП стається через інші порушення. Інспектор Ломага запрошує нас до свого авто і демонструє наочно.

Інспектор ДАІ: «Якраз безпосередньо став на пішохідному переході, висаджує пасажирів. Бачите, як став в другий ряд нібито, можна сказати, і підбирає пасажирів. І поїхав собі далі».

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: А ще можуть і на червоне світло проскочити, й обганяти не переході. Перевізники, зрештою, не відхрещуються. Кажуть: культура водіння наразі слабенька, та й правил водії не особливо вчать.

Валерій, перевізник: «Тобто в теорії десь плюс-мінус вони можуть відповісти на ті запитання, але елементарні речі, якісь прийоми контраварійної підготовки, вони просто відсутні».

Світлана ХРУЩАК, кореспондент: Тому позапланові операції, обіцяють «даівці», ще попереду. Наступна - під назвою «Кінцевий маршрут». Люди, мовляв, стали засипати скаргами, що перевізники часто не доїздять до кінцевого пункту.

В «ПінчукАртЦентрі» відкрили велику експозицію сучасного мистецтва «Сексуальність і трансцендентність             вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:19)

26.04.2010 5:30:16

Сюжет №5

19:14:15-19:16:30 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Якщо ви ще не знаєте що таке трансцендентність, тоді вам на виставку до столичного «ПінчукАртЦентру». Там уже відкрили велику експозицію сучасного мистецтва «Сексуальність і трансцендентність». Одну з робіт навіть розмістили у приміщенні історичного Бессарабського ринку.

Сергій ГАРАНСЬКИЙ, кореспондент: Черга - під дверима. За дверима - «Сексуальність і трансцендентність» - найбільша виставка сучасного мистецтва у Києві. 19 провідних митців світу відображають інтимне та незрозуміле у людині. Подивитися хочеться усім, але враження у кожного різні.

Відвідувач: «Мне понравилось там, где руки, там, где с пластилина сделано, там, где... Ой, много чего понравилось. Зеркала маленькие сделали. Дельфин мне понравился.

Відвідувач: «Очень «Інтер»есно. Вот, довольно весело, можно так сказать. Но мнения разные. Видно, в каждых авторов есть свой какой-то взгляд на жизнь. Не знаю, их состояние души, когда они это делали».

Сергій ГАРАНСЬКИЙ, кореспондент: Деякі експонати не рекомендують для перегляду особам до 18 років.

Відвідувач: ««Выставка впечатляет, очень сильно впечатляет. Но, так сказать, на любителя»

Сергій ГАРАНСЬКИЙ, кореспондент: Уперше роботи з виставки експонують на елітному Бессарабському ринку у центрі столиці. Російська група «АЄС+Ф» просто над торговельними рядами вивісила своє велетенське полотно. 80 метрів - сучасного мистецтва.

Лев ЄВЗОВИЧ, художник: «Общество свободного времени, общество удовольствия. И внизу на рынке находится, непосредственно рынок, базар, а наверху некоторый такой идеал этого рынка».

Сергій ГАРАНСЬКИЙ, кореспондент: Автори кажуть: зображали вершки суспільства - це люди, яким уже нічого бажати, тому їхній світ такий рафінований. Безстатевий еротизм та стримана розкіш.

Тетяна АРЗАМАСОВА, художниця: «Нам чрезвычайно приязно, что наша работа попала именно в гущу киевской жизни. Можно сказать, самое сердце жизни Киева, Украины - это рынок, куда попадают именно все дары природы и результаты человеческого труда».

Сергій ГАРАНСЬКИЙ, кореспондент: З 8 травня кожної суботи в артцентрі будуть проводити публічні дискусії, присвячені одній із робіт виставки. Уже працює книгарня. Сама експозиція триватиме ще 5 місяців. Партнер «ПінчукАртЦентру» - міжнародний бренд «Немиров».

Презентували новий кроссовер Hyundai ix35        вверх

Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:16:55)

26.04.2010 5:30:16

Сюжет №1

19:16:56-19:18:12 (время эфира)

Кореспондент: Більше ста автівок однієї марки зібралися в одному і тому ж місці, і в один і той же час на околиці столиці. Вони змагалися за 10 тисяч гривень. Для цього мали утворити ланцюжок із автівок, в голові якого Hyundai. Найбільше зібралося у колоні Юлії Ушакової. Результат зафіксував представник «Книги незвичайних рекордів України». Такою нестандартною акцією презентували новий кроссовер Hyundai ix35. Він став наступником Hyundai Tucson. Це перша модель у лінійці, що стала втіленням нової концепції дизайну.

Геннадій ЧЕТВЕРУХІН, комерційний директор компанії «Хюндай моторс Україна»: Это исключительно городской автомобиль. Hyundai специально заостряет на этом внимание. Конечно, у него есть внедорожные качества. Я считаю, что основное преимущество машин, которые именуются внедорожниками, пусть даже и паркетными, - это даже не очень полный привод, а обязательно должен быть высокий дорожный просвет. А он как раз и есть».

Кореспондент: Дилери сподіваються: новий автомобіль стане таким же популярним, як і його попередник. Адже позашляховики залишаються актуальними.

Віктор ОРАНСЬКИЙ, генеральний директор компанії «Хюндай моторс Україна»: Даже в условиях кризиса понятно, что наибольшей популярностью и больший процент в автомобильном рынке занимает класс С. Все-таки сегмент SUV, сегмент внедорожников, он даже и в условиях кризиса растет».

Нещодавно почалося відродження вино-коньячного заводу «Бахчисарай»     вверх

Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:16:55)

26.04.2010 5:30:16

Сюжет №2

19:18:13-19:19:27 (время эфира)

Кореспондент: Кримський Бахчисарай відомий не тільки Ханським палацом та Чуфут-калі, а й тут здавна вирощують виноград та роблять вино. Кажуть: сама природа створила для цього всі умови. Нещодавно почалося відродження однойменного вино-коньячного заводу, що має півстолітню історію.

Володимир СОРОЧИНСЬКИЙ, директор з виробництва кримського вино-коньячного заводу «Бахчисарай»: Объем инвестиций - порядка 12 миллионов. Мы инвестируем в оборудование по перекурке. Мы инвестируем в оборудование по хранению конечных виноматериалов, по выдержке конечных виноматериалов. Инвестируем в молодые виноградники, которые позволят нам создать прочную сырьевую базу».

Кореспондент: Інвестиції у вітчизняне виробництво дають свої результати. Вже навесні цього року світ побачили нові торговельні марки: «Кагор український» та «Шардоне». Компанія не зупиняється на досягнутому. У планах - розширення лінійки та випуск нової торговельної марки коньяку.

Олег ЗВОНАРЬОВ, керівник з розвитку кримського вино-коньячного заводу «Бахчисарай»: «Мы получили три золотых медали, одну серебряную. Вино было оценено по достоинству и профессиональными дегустаторами».

Кореспондент: В Україні з кожним днем зростає культура споживання вина. Люди почали більше звертати увагу на склад вітчизняного продукту та віддають перевагу натуральній сировині. Задовольняючи потребу споживачів, завод «Бахчисарай» робить значні кроки у розвитку українського виробництва. На сьогодні у підприємства понад тисячу гектарів власних виноградників. В найближчі два роки планують висадити ще 300 гектарів молодих саджанців.

ICTV випуск 18:45

Світ згадує одну з найстрашніших трагедій           вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №1

18:46:10-18:50:05 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Сьогодні світ згадує одну з найстрашніших трагедій. Минуло 24 роки від вибуху на Чорнобильській атомній станції. За масштабами ця техногенна катастрофа найбільша. Мільйони людей відчули на собі її вплив - серед них сотні тисяч померлих, у багатьох назавжди погіршилось здоров'я, забруднено величезні території по всій планеті. Серед головних чинників, що скалічили життя цілих міст - швидке будування енергоблоків і відповідно низька якість робіт. Врешті у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року під час експериментів на 4 реакторі ЧАЕС виникла великомасштабна аварія. Два вибухи зруйнували реактор, в якому було 200 тонн урану. Утворився багато-композиційний розплав металу, що ділився, загорівся графіт і під реактором утворився штучний радіаційний вулкан нечуваної сили. За перші десять діб він викинув радіації в декілька мільйонів разів більше, ніж під час найбільшої в історії атомної енергії аварії на американській АЕС у 1979 році. А потужні вітряні потоки, що утворилися саме в цей час у чорнобильському районі, підхопили радіаційний циклон і він смертельним вихром пронісся над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, сходом Америки. Із зон забруднення евакуювали понад 200 тисяч людей. А в Чорнобилі у самому пеклі - працювали пожежники, медики та інші фахівці зі всього Союзу. Врешті радіоактивного ураження зазнали 600 тисяч ліквідаторів. Ці люди справжні герої, частина з яких у страшних муках пішла з життя, інші - стали інвалідами. Але саме завдяки їм наслідки чорнобильського вибуху вдалося мінімізувати. Сьогодні шану та вдячні слова героям висловила і українська влада. Президент Віктор Янукович запевнив чорнобильців, що без уваги держави вони не залишаться.

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Україна докладе усіх зусиль, аби зробити Чорнобильську АЕС безпечною для людства. З такими словами у день трагедії президент звернувся до працівників ЧАЕС. Віктор Янукович вшанував пам'ять загиблих героїв-ліквідаторів та ознайомився з підготовкою до будівництва нового об'єкту «Укриття». Поки спорудження нової арки вартістю майже 1,5 мільярда доларів відстає щонайменше на рік, - наголосив глава держави.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Дуже багато часу втрачено. Ті недоліки, які є по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, сьогодні буде дуже складно виправляти, але ми це зробимо».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Для цього потрібно додатково 400 мільйонів євро, а тому Україна шукатиме підтримки світової спільноти, і найперше - Європейського банку реконструкції та розвитку. Про можливий кредит для добудови укриття Віктор Янукович поговорив з керівником банку. А поки не вирішена ще одна важлива проблема - вилучення з четвертого енергоблоку високорадіоактивних матеріалів, яких там і досі лишається майже 200 тонн. Об'єкт «Укриття-2» цього не вирішить.

Михайло УМАНЕЦЬ, директор Чорнобильської АЕС 1987-1992 рр.: «Этот проект совершенно четко спасет Киев, спасет, когда его сделают, естественно, от распространения радиации, будем говорить, радиоактивных веществ он конечно эффективный. С этим я не спорю. Но основного назначения он не выполнит никогда».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Нині в Україні є технології для розв'язання цієї проблеми. Наприклад, ось такий робот, який розробили в Інституті проблем безпеки АЕС. Та аби випробувати його, не вистачає 30 мільйонів гривень.

Олександр КЛЮЧНИКОВ, директор Інституту проблем атомних електростанцій НАН України: «Це самі головні проблеми. Якщо ми їх вирішимо - немає питань. Ми тоді проблему «Укриття» закриємо назавжди. А поки ми їх не вирішимо, ніяке укриття, ота арка, нічого не спасає».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: На сумні роковини президент пообіцяв: допомогу чорнобильцям не скоротять, а ліквідаторам навіть збільшать. Такі обіцянки лунали і з вуст прем'єра. Микола Азаров сьогодні вшанував пам'ять загиблих воїнів Чорнобиля та помолився за всіх жертв трагедії у церкві.

Нині на Чорнобильській атомній станції продовжують працювати люди       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №2

18:50:06-18:54:00 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Нині на Чорнобильській атомній станції продовжують працювати люди. 5 тисяч фахівців обслуговують реактори, адже паливо там і досі лишається. Хтось їздить на роботу щодня, а хтось і оселився поблизу ЧАЕС. Кажуть, заміри радіоактивного фону тут не всюди зашкалюють, а місцями навіть вдвічі нижче, ніж у Києві.

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Кінець 70-х років, Радянський Союз продовжує шлях до світлого комуністичного майбутнього, та кожен крок дається все важче. Виробництво потребує більше вкладень і приносить менше прибутку. Країні потрібно диво. Ним стає атомна енергетика. У 80-му партія приймає програму за 10 років довести виробництво дешевої атомної енергії до 100 тисяч мегават. Чорнобильська була першою атомною електростанцією в Україні. Для співробітників будують ціле місто - Прип'ять. За кілька років сюди переїжджають 50 тисяч людей, переважно молодь, яка їхала за житлом та пристойною зарплатою. Що сталося 26 квітня 86 року, і досі точно сказати не можуть. Недбалість, надмірна віра в те, що людина може побороти природу чи просто фатальний збіг обставин? З Чорнобильської зони евакуювали 200 тисяч людей. Трагедія атому, що вирвався з-під контролю, для кожного стала особистою.

Юрій ТАТАРЧУК, гід у чорнобильській зоні: «Знаете, что самое «Інтер»есное и печально? Нету города и семья у нас распалась».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: До вибуху Юрій працював журналістом у Прип'яті. Тепер проводить ознайомчі тури по мертвому місту. Більшість працівників зони, а їх майже 5 тисяч, обслуговують станцію, адже після закриття на ЧАЕС і досі лишається пальне. Колись Чорнобильська АЕС забезпечувала електроенергією десятки мегаполісів. Та після того як кожен з блоків зупинили, натиснувши ось на цю кнопку, станції навіть доводиться закуповувати електроенергію. Щодня за безпекою тут стежить кілька тисяч людей, а потрапити всередину можна лише у спецодягу та з ось таким індивідуальним дозиметром. Щоранку вони приїжджають сюди електричкою зі Славутича. Перевірка документів, душ, робочий одяг і ось автобус прямує до одного з найнебезпечніших місць на Землі. У коридорах ЧАЕС працівників небагато. Після закриття станції їх кількість зменшили втричі. Вони стежать за роботою електрообладнання, пожежних систем, а головне - за станом ядерного палива у реакторах.

Олег РЯЗАНОВ, начальник зміни першої черги АЕС: «Топливо ядерное у нас находится в бассейнах выдержки. Соответственно все системы, которые обслуживают эти бассейны выдержки, они должны находиться в работоспособном состоянии».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: У цьому парку - вантажівки, на яких зі станції вивозять радіоактивні відходи. Щодня водії по 10 годин курсують від ЧАЕС до могильників. Радіоактивне забруднення вантажу в тисячі разів вище норми. Від смертельного опромінення водія захищає лише свинцева пластина.

Валерій РУДНИЦЬКИЙ, автослюсар колони вивезення радіоактивних відходів: «Семью кормить надо. Трое деток. Вроде уже и дедушка, но тем не менее каждый хочет кусочек хлебчика да еще и с маслом, правильно? А где сегодня заработаешь? Только здесь».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: За 10 кілометрів від станції та небезпечних могильників - місто Чорнобиль. Нині тут проживає близько 500 людей. Адміністрація зони, працівники МНС, персонал наукових інститутів. Вони приїжджають сюди на 3-4 доби. Парадокс Чорнобиля - з артезіанської свердловини тут добувають чисту воду, а радіації практично немає. За кілька кілометрів від міста ми зустріли коней Пржевальського, яких завезли сюди після аварії. Без втручання людини вони вижили, не зважаючи на радіацію. Для тих, хто пройшов трагедію евакуації і лікарні, вони як свідчення - боротьба за життя може подолати найстрашніші наслідки людської недбалості.

Погодити порядок денний на завтра депутатам спокійно не вдалося вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №3

18:54:01-18:57:40 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Погоджувальна рада у парламенті сьогодні не виправдала своєї назви. Погодити порядок денний на завтра депутатам спокійно не вдалося. Сварка виникла через наміри коаліції ратифікувати у вівторок угоду з Росією про продовження перебування російського флоту у Криму в обмін на зниження ціни газу для України. За законом, саме погодження Верховної Ради і Думи надасть документу чинності, але опозиція проти.

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Погоджувальна рада пройшла зі скандалом. «Бютівці» обурилися, коли спікер не прислухався до їхніх пропозицій не виносити на ратифікацію угоду щодо Чорноморського флоту. Обурення журналісти на бачили, а тільки чули. Згідно з новими правилами, знімати погоджувальну раду дозволили перші 10 хвилин. Усе решта - на моніторі. А там весь час у кадрі спікер Литвин. Без звуку трансляцію нібито залишили «бютівці». Якимось чином вони вимкнули усі мікрофони. Хоча те, як обурювався Олег Ляшко, котрий кричав «ганьба», було чути навіть через стіни.

Олег ЛЯШКО, народний депутат України, фракція БЮТ: «Шановний Володимир Михайлович, здайте мені, будь ласка, куточок у вашій квартирі на 25 років в оренду. Я готовий платити орендну плату, я готовий навіть за комунальні послуги платити за цю вашу квартиру. Але не ображайтеся, якщо я вночі буду там чхати. Чи будете ви мене 25 років терпіти? І чи виїде той, хто 25 років знімає цю хату, із того куточка в квартирі? Те саме, що дає російський флот у Криму».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: «Бютівці» впевнені, що через 20 років у Криму проведуть референдум і він стане російським. Пакт Януковича-Путіна опозиція називає зрадою національних інтересів і вимагає створити у парламенті тимчасову слідчу комісію.

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Підписані в Харкові угоди, суперечать національним інтересам і створюють підстави для перетворення країни з незалежної держави у придаток Російської Федерації».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: «Регіонали» запевняють: національних інтересів Віктор Янукович не зраджував. Навпаки - Україна отримала дешевий газ. А заощаджені гроші використають на модернізацію економіки. За словами Олександра Єфремова, на 25-річне перебування російського флоту Москва погодилася з 4-ї спроби.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «И только после 4-го раза, когда прозвучало это предложение, они задумались, и в конечном итоге, понимая ситуацию, которая есть в нашей стране, они пошли на подписание данного соглашения. Стояли вопросы и газотранспортной системы, на что мы не могли пойти, потому что мы отстаиваем точку зрения, что газотранспортная система - это та курица, которая несет золотые яйца».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Коаліція домагатиметься ратифікації цієї угоди у вівторок. Від сьогодні парламент оточений щільним кільцем партійних наметів «регіоналів», а в залі у вихідні чергували депутати. На закиди опозиціонерів спікер заявив: їх у зал він не пускав, депутати зайшли туди під час планової хімчистки.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «А потім з'ясувалося, що зайшла туди група депутатів і тих жіночок звідти попросили. Так я що, повинен був прийти депутатів, заглядати у шпарину замкову і дивитися?»

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Тарас Стецьків прийшов і заглянув у кожну шпаринку. Він вивчав дислокацію «регіоналів». Опозиціонери обурюються, що у вівторок коаліція може виявитися спритнішою.

Тарас СТЕЦЬКІВ, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Зал закритий, зал пустий на сьогодні. Хоча ми прекрасно розуміємо, що завтра в 6-й ранку цей зал можуть відкрити спеціально для Партії регіонів».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Сьогодні зал був на замку. Водночас кілька «регіоналів» чергували в кулуарах. Про те, що погоджувальна рада жодного рішення не ухвалила, вони дізналися з новин.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Продовжите завтра крик у сесійній залі».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Протистояння між коаліцією та опозицією продовжиться у вівторок вже у сесійному залі. Парламентські дебошири прогнозують, що без бійки не обійдеться.

Проти домовленостей Віктора Януковича і Дмитра Медвєдєва активно виступає і «Фронта змін» Арсенія Яценюка        вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №4

18:57:41-18:58:15 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Проти домовленостей Віктора Януковича і Дмитра Медвєдєва активно виступає і «Фронта змін» Арсенія Яценюка. Від суботи активісти партії розгорнули намети і почали збір підписів проти торгівлі територією та незалежністю України. А сьогодні кілька сотень прихильників «Фронту змін» пікетували Адміністрацію президента. Вони вже принесли на Банкову майже 80 тисяч підписів, зібраних по всій Україні, проти ратифікації. Але до представників партії ніхто не вийшов. Тож, завтра вони підуть під стіни парламенту, аби передати думку народу депутатам.

Володимир Путін відвідає Україну             вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:19

Сюжет №5

18:58:16-18:58:45 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: До нас їде Володимир Путін. Сьогодні ввечері російський прем'єр зустрінеться зі своїм українським колегою Миколою Азаровим і президентом Віктором Януковичем. Політологи припускають, що під час переговорів у Києві йтиметься про розвиток попередніх домовленостей щодо флоту і газу. Втім напередодні російський урядовець заявив, що головне у відносинах Росії та України - не газ і не флот. Головне - відносини між двома народами. Але все ж, каже Путін, Росія не зволікатиме з будівництвом обхідних газо гонів «Південний» та «Північний потоки», зокрема, і через ситуацію в Україні.

Анонс програми «Свобода слова»             вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:20

Сюжет №6

18:58:46-19:00:00 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Що важливіше - національні інтереси України чи поліпшення економіки, - з'ясовуватимуть сьогодні о 23-й годині у студії «Свободи слова». Зараз на зв'язку - ведучий програми Андрій Куликов. Андрію, добрий вечір. Кого ви сьогодні до себе чекаєте в гості?

Андрій КУЛИКОВ, ведучий програми «Свобода слова»: «Добрий вечір, Інно. Чекаємо тих, від кого залежить ратифікація чи не ратифікація угод, адже коаліція готується до ратифікації угод з Росією про газ і флот, а ситуація загострюється. Опозиція вже веде мову про спільні зусилля, і готується не допустити ратифікації навіть із застосуванням сили. Росія ж у цей час твердить, що дії української опозиції становлять загрозу енергетичній безпеці Європи. І як повідомлялося, сьогодні ввечері до України прилітає прем'єр-міністр Росії Володимир Путін. То де знаходяться національні інтереси України - в економіці чи в політиці? І хто і коли здав ці інтереси? Про це у «Свободі слова» о 23:00. Інно?»

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Дякую, Андрію.

Стали відомі основні параметри цьогорічного бюджету України          вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:20

Сюжет №7

19:00:20-19:01:05 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Сьогодні стали відомі основні параметри цьогорічного бюджету України. Уряд затвердив кошторис минулої п'ятниці на закритому засіданні. Отже, вже традиційно, міністри планують витрачати більше ніж заробляти. Доходи мають зрости на 19 відсотків, а видатки аж на 34. Дефіцит у рамках домовленостей з МВФ - лише трохи більше п'яти відсотків. Валовий внутрішній продукт збільшиться на 4 проценти, товари ж протягом року здорожчають приблизно на 13 відсотків. Мінімальна зарплата буде більшою за прожитковий мінімум в середньому на 50 гривень. За годину роботи на початку року платитимуть не менше 5 гривень 20 копійок - до кінця року вже п'ять з половиною гривень. Також уряд Азарова планує продовжити програму будівництва доступного житла для пільговиків. Фінансуватимуть її зі стабілізаційного фонду Кабміну.

Бутильована вода подорожчає       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:20

Сюжет №8

19:01:06-19:03:25 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Завдяки новим розрахункам бюджету в Україні ціна подорожчає на бутильовану воду. Щоб наповнити держскарбницю, уряд планує збільшити податок на цю продукцію у 15 разів. Виробники кажуть: у результаті частина вітчизняних підприємств збанкрутують, бо не зможуть конкурувати з дешевим імпортним товаром. Крім того, бажання здешевити процес якість української води значно погіршить. А це позначиться і на здоров'ї людей.

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: З 5 до 75 гривень за кубічний метр - уряд планує збільшити податок на питну воду у 15 разів. Усе - заради наповнення цьогорічного бюджету. І споживачі води, і передусім її промислові виробники особливо обурені, що своє рішення Кабмін ні з ким не обговорював, і поставив збільшення податку на питну воду в одній статті з пальним, алкоголем і тютюном.

Олег ШВЕЦЬ, директор Інституту харчування: «Глобальная стратегия ВООЗ в области питания, скажем, его связи со здоровьем человека, она предусматривает введение налогов на то, что вредит здоровью. Допустим, табак, алкоголь, и наоборот поощрять, снижать налоги или даже субсидировать производство, которое дает здоровые продукты».

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Підвищення податку зробить українську бутильовану воду неконкурентноспроможною. Ринок заполонить набагато дешевша і не завжди якісна вода із сусідніх країн, - переконують і виробники, і працівники Міністерства охорони здоров'я України.

Олена НЕКІПЕЛОВА, керівник центру стандартизації Інституту медичної реабілітації МОЗ України: «Якщо підніметься ціна, то я думаю, що у нас зменшиться кількість виробників, ще менше. І зараз ми відмічаємо наплив закордонних вод».

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Але найбільша біда - при загальній низькій якості водопровідної води підробки та неякісна бутильована життєдайна волога стануть масовим і небезпечним явищем.

Іван СОРОКА, член громадської ради МОЗ України: «Вживання неякісної води призводить до низки проблемних ситуацій в організмі людини. Перш за все, це проблема шлунково-кишкових захворювань, це проблеми хвороб, що пов'язані із захворюваннями видільної системи, тобто хвороб нирок».

Тетяна АНКУДІНОВА, кореспондент: Вода в кулерах зросте в ціні до 60 гривень, - прогнозують експерти. Нині вона коштує близько 25. купує питну воду майже половина українців. Після такого значного здорожчання чимало людей будуть змушені відмовитися від питної розкоші. Медики ж вже нині бідкаються, що найперше постраждають дитячі заклади та лікарні. Як наслідок, здорових українців стане ще менше.

Понад мільярд євро інвестує в українські проекти Європейський банк реконструкції та розвитку   вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:20

Сюжет №9

19:03:26-19:04:55 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Понад мільярд євро інвестує в українські проекти Європейський банк реконструкції та розвитку. Під час зустрічі з очільниками України президент ЄБРР Томас Міров повідомив, що гроші в основному підуть на спорудження високовольтних ліній електропередач, модернізацію гідроелектростанцій, розвиток європейського коридору автошляхів, модернізації газотранспортної системи та на муніципальні проекти - в першу чергу з теплопостачання і запровадження енергоощадних технологій. Зокрема для завершення будівництва дороги Київ-Чоп ЄБРР планує виділити 450 мільйонів євро. Майже півмільярда нададуть на модернізацію ГТС. Окрім цього банк видасть Україні гранти у 90 мільйонів євро на реалізацію екологічних та енергозберігаючих проектів. Нагадаю, торік ЄБРР активно допомагав подоланню кризи в Україні і надав нам півтора мільярди доларів.

Томас МІРОВ, президент Європейського банку реконструкції та розвитку: «Торік ЄБРР став найбільшим окремим інвестором в українську економіку. І нам було дуже приємно допомогти вам подолати кризу. Я сподіваюся, що цього року ми так само будемо досить потужним інвестором».

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «В настоящее время нас очень «Інтер»есуют следующие кредитные линии. Это прежде всего, строительство воздушной линии электропередачи «Запорожская АЭС - Каховская ГЭС», улучшение транспортного эксплуатационного состояния автомобильных дорог на подходах к городу Киеву, модернизация железнодорожного управления «Полтава - Кременчуг».

У Київському зоопарку помер найбільший у Європі азійський слон     вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:20

Сюжет №10

19:04:56-19:07:25 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: У Київському зоопарку сьогодні помер найбільший у Європі азійський слон - 40-річний улюбленець публіки на прізвисько Бой. Все відбулося раптово. В керівництві зоопарку навіть підозрюють, що це вбивство, і тварину отруїли усунуті з території зоопарку підприємці. Зараз триває судово-медична експертиза. Натомість колишні працівники звіринцю мають власну думку. Кажуть: слон помер через недбале ставлення, та ще й підкріплене земельними інтересами.

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Ще вранці він гуляв вольєром, раптом упав і помер за секунду. Слон Бой був здоровий, - кажуть у зоопарку, тож його загибель шокувала всіх.

Жінка: «Ничто не предвещало его смерть».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Взагалі здоров'я та раціон Боя - теми давно публічні. Торік зоопарк демонстрував як під наркозом слону стрижуть нігті. Після операції, мовляв, закордонні фахівці і рекомендували йому дієту.

Андрій МАРУНЧИН, головний ветеринарний лікар Київського зоопарку: «Слон очень сложно поднимался после наркоза. Нам сделали в очередной раз замечание, что вы должны убрать из рациона слона хлеб и кашу, потому что это приводит к излишнему весу. Вы должны откорректировать рацион, потому что следующий наркоз, он погубит слона».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Насправді згубили Боя ці експерименти з дієтою. Кирило Трантін був серед тих, хто ще минулої осені заявив, що вони можуть довести до непоправного. Після того його звільнили із зоопарку.

Кирило ТРАНТІН, колишній заступник директора Київського зоопарку: «Он потерял за три месяца одну тонну. А 6,5 тонн - это очень большая цифра. Естественно, удар - печенка, почки, внутренности. И вот это привело все к тому, что мы сегодня получили».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Їжі Бою не бракувало, і не в ній причина смерті, - переконана директор зоопарку. Світлана Берзіна підозрює звільнених працівників у помсті за те, що вона прикрила в звіринці їхній бізнес.

Світлана БЕРЗІНА, директор Київського зоопарку: «Демонтированы лишние аттракционы. И начался процесс расправы - расправы с зоопарком и расправы с нашими любимыми животными. Вот такая печальная ситуация. Слона действительно отравили».

Кирило ТРАНТІН, колишній заступник директора Київського зоопарку: «Cходите в зоопарк. Там все есть - аттракционы и кафе. Я там не видел уменьшения, честно говоря, что она там поприкрывала, по большому счету. Это все, как мне кажется, идет ради земли. Зоопарк убивается ради земли».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Колишні працівники зоопарку вимагатимуть звільнення його директорки. Бо резонанс від смерті Боя відкрив і іншу сумну статистику - за останній рік там померло чимало тварин, але про це в звіринці згадувати не хочуть.

У Києві ветерани Великої Вітчизняної зустрілися з дітьми-вихованцями інтернатів Київської області       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:00)

26.04.2010 3:00:20

Сюжет №11

19:07:26-19:10:10 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Деталі страшної війни із вуст її безпосередніх учасників. Сьогодні у столиці ветерани Великої Вітчизняної зустрілися з дітьми-вихованцями інтернатів Київської області. Благословити цю подію приїхав блаженніший митрополит київський і всієї України Володимир. Організатори кажуть: це лише початок, і до Дня перемоги обіцяють проводити такі зустрічі регулярно.

Олександр ВЛАСЮК, вихованець школи-інтернату: «Конфлікт розпочався в 1939-му. Розпочалася війна в 1941-му, а закінчилася в 1945-му».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Ось, що до сьогодні знав про ту страшну війну 5-класник Олександр. Але тепер йому відомо значно більше, бо разом з іншими вихованцями шкіл-інтернатів Київщини поспілкувався з ветеранами. А вони розповіли і про труднощі, і про звитяги.

Віталій БІЧОБІН, ветеран війни: «А зараз, коли це все пройшло, зараз у мне ллються сльози. От про це розказував Сашку. Він приїде до мене в гості, я дам номер свого телефону. І ми будемо, я вважаю, що це перший день, відколи я буду з ним товаришувати».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Так сьогодні потоваришували понад сотня ветеранів і школярів. Саме такого живого спілкування між поколіннями, - кажуть організатори, - бракує нинішній молоді, а особливо вихованцям інтернатів і сиротинців, бо загартовані боями фронтовики точно можуть підказати нинішнім підліткам як перемагати злигодні долі.

Любов ПОЛЄЖАЙ, організатор зустрічі ветеранів з дітьми: «Любить родину, заботиться о ближних своих. И поэтому я считаю, что ветераны войны - это самые лучшие воспитатели для подрастающего поколения».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Зустріч ветеранів із дітьми благословив митрополит київський і всієї України блаженніший Володимир. Він відслужив заупокійну літургію по загиблих, благословив фотовиставку «Війна очима солдата» і подякував фронтовикам.

Володимир САБОДАН, митрополит київський і всієї України: «І кожному з вас хочеться зробити земний уклін за те, що ви наближали перемогу, і досягли цієї перемоги».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Дякували сивочолим воїнам і майбутні військові.

Максим МОЧАЛОВ, ліцеїст Київського військового ліцею ім. І. Богуна: «Дуже приємно спілкуватися з людьми, які були на війні, які пережили це все».

Микола КОЖИНОВ, ліцеїст Київського військового ліцею ім. І. Богуна: «М завдяки нашим дідам і прадідам живемо в цій красивій країні».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Вони щодня відходять у вічність, тож варто поспішати спілкуватися з ними нині, бо завтра буде запізно.

5 канал випуск 21:00

Гість студії - Григорій Немиря, заступник голови БЮТ, віце-прем'єр-міністр (2007-2010)    вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:08)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №1

21:01:00-21:20:18 (время эфира)

Лариса ГУБІНА, ведуча: Погоджувальна рада сьогодні була бурхливою. Депутати мали узгодити план дій на вівторок, але представники коаліції та опозиції прийшли з двома протилежними одна одній постановами - про ратифікацію харківських угод та їх неприйнятність. Так і не почувши один одного, розійшлися готуватися до завтрашнього дня. Матеріал з погоджувальної ради готується зараз до ефіру. Поки що ж представлю гостя програми «Час» - cьогодні це Григорій Немиря. Доброго вечора.

Григорій НЕМИРЯ, заступник голови БЮТ, віце-прем'єр-міністр (2007-2010): «Доброго вечора».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Григорію, бачите... трошки згодом покажемо те, що відбувалося на погоджувальній раді. Але все ж таки сьогоднішній день - це передумова того, що має відбуватися завтра. Скажіть, будь ласка, до чого готується опозиція завтра.

Григорій НЕМИРЯ: «Ми готуємося захищати Україну і національні інтереси України. Ми вважаємо, що харківські угоди нанесли шкоди національним інтересам України. вони загрожують суверенітету України. І, як ми обіцяли, ми бачимо реакцію зараз не лише опозиції в парламенті. Ми бачимо реакцію цілих облрад, які також завтра проведуть своє засідання відкритого неба перед стінами Верховної Ради. Я не можу навести приклад жодної країни, а тим більше європейської країни, куди, як заявляє Янукович, він прагне привести Україну, де можна було б, знаючи, що демократія - перш за все це процедури, це повага до процедур, права опозиції, права людей... Чотири дні після того, як були підписані угоди. І там стоїть не просто підпис Янукович. Підпис Януковича стоїть після слів «за Україну». Янукович розписався за всю Україну, частину України. І це люди, які не хочуть такої угоди. Зверніть увагу, я просто...»

Лариса ГУБІНА, ведуча: Цю люди завтра вийдуть під стіни Верховної Ради?

Григорій НЕМИРЯ: «Безумовно. Але йдеться навіть не про кількість. Тому що стаття 17 Основного закону, Конституції говорить чітко: суверенітет і територіальна цілісність - це справа всього українського народу».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Чи може так статися, що завтра опозиція не зможе нічого вдіяти, фізичної її не пустять у парламент, скажімо, або відбудуться якась акція з боку коаліційних сил. Як ви готуєтеся до цього?

Григорій НЕМИРЯ: «Побачимо. Але в даному випадку вже сьогодні очевидно: щоб не відбулося завтра, зараз ми бачимо грубе порушення не лише прав опозиції, але й прав на незалежне, неупереджене вивчення таких угод, перш за все, у парламенті. Тому що парламентарі обиралися людьми для того, щоб представляти і захищати національні інтереси України. Знаєте, сьогодні я зранку прочитав інтерв'ю віце-прем'єра Сергія Тігіпка, яке він дав у Вашингтоні, перебуваючи там з візитом. І я вам передам оригінал просто цього інтерв'ю. Ви можете самі перевірити. Але серед іншого Тігіпко говорить, цитую: «Я проти того, що ця угода укладалася таємно, і що зі мною, як з громадянином України, не проконсультувалися». Кінець цитати. Що це означає?»

Лариса ГУБІНА, ведуча: Ви хочете сказати, що в самому уряді є люди, які не зовсім вдоволені цими угодами?

Григорій НЕМИРЯ: «Це одна справа. Але зараз це спростовує тезу, зокрема висловлену міністром закордонних справ і прем'єр-міністром нещодавно, що всі відповідні процедури було витримано. Не витримано. Якщо віце-прем'єр заявляє, що з ним не було консультацій, то що вже можна говорити про клерків Адміністрації президента або чиновників у Міністерстві закордонних справ? Зараз три ключові комітети Верховної Ради...»

Лариса ГУБІНА, ведуча: Знаєте, про комітети обов'язково поговоримо. Давайте спочатку подивимося матеріал про погоджувальну раду. І потім одразу до того питання, яке ви почали.

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Ось цей пакет документів завтра має розглянути Верховна Рада. Тут і угода між двома країнами з візами двох президентів і проект закону про ратифікацію, поданої Віктором Януковичем, і візи основних міністрів по погодження документів. А от у самому парламенті одностайності щодо ратифікації цієї угоди немає. Сьогодні на погоджувальній раді через цей пакет документів посварилися опозиціонери та коаліціянти. Зранку депутати з різних таборів зустрічаються як друзі, які давно не бачилися. Але тільки-но Володимир Литвин оголошує, що угода Януковича-Медведєва вже у парламенті, як опозиція висуває свої вимоги: питання ратифікації міждержавних домовленостей у порядок денний не вносити у жодному разі, натомість розглянути документи від меншості, заплановані на позачергове засідання.

Микола МАРТИНЕНКО, голова фракції НУНС: «Це проект постанови про неприйнятність угоди щодо перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, а також відповідну слідчу комісію».

Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України: «При розгляді питання про ратифікацію будуть розглядатися два проекти постанов. Логіка є? Є. Тепер далі. Сядьте, будь ласка, не кричіть».

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Після перепалки спікера з «бютівцями» операторів просять покинути залу засідання. Журналісти дивляться продовження засідання із сусідньої кімнати. Лідер «регіоналів» Олександр Єфремов пояснює, чому угоду треба ратифікувати.

Олександр ЄФРЕМОВ: ««Это выход заслуженный, который принесет пользу и в «Інтер»есах нашего государства. Поэтому просьба, уважаемые коллеги...»

Народний депутат: «Олександре Сергійовичу, в інтересах якої держави ви користь приносите? Якої держави, Олександре Сергійовичу? Назвіть державу. Як називається ця держава? Володимире Михайловичу, розблокуйте залу Верховної Ради. Яке ви маєте...»

Голос за кадром: «Демократія закінчилася»

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Про розвиток подій журналісти здогадуються із шуму, який долинає через зачинені двері. Після завершення погоджувальної ради спікер розповідає: домовитися про порядок роботи у сесійній залі депутатам не вдалося - опоненти не чують один одного.

Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України: «Дві потужних політичних сили привчилися душити країну в один бік або в інший. І потім міняються періодично вони місцями і пропонують те, що не є прийнятно для країни».

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Для країни неприйнятна угода з Росією щодо Чорноморського флоту, - переконують «бютівці». І запевняють: завтра ратифікації не допустять.

Олег ЛЯШКО, народний депутат, БЮТ: «Знаєте, в нашому гімні є такі слова: «Душу й тіло ми положем за нашу свободу». От ми готові покласти і душу, і тіло».

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: Ратифікувати документ треба якнайшвидше, аби утримати економіку, - каже Єфремов. І запевняє: угода відповідає нормам українського законодавства. Як доказ демонструє підписи профільних міністрів погодили документ.

Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: «Здесь есть подписи соответствующие Министерства юстиции, обороны и так далее, и тому подобное. Все эти подписи имеются. Есть заключение о том, что никакие законы, Конституция Украины не нарушены здесь».

Олексій БРАТУЩАК, кореспондент: А от підписів голів профільних парламентських комітетів під документом немає. Сьогодні вони - представники опозиції - також висловилися за відхилення міждержавної угоди. Так і не домовившись, депутати розійшлися готуватися до завтрашнього протистояння.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Отже, сьогодні так неспокійно було на погоджувальній раді. Завтра, очевидно, буде ще гарячіше в сесійній залі. Якщо немає підписів голів профільних парламентських комітетів, а комітет з євроінтеграції взагалі пропонує відхилити цю постанову, - це може вплинути на хід завтрашньої Ради?

Григорій НЕМИРЯ: «Я додам. Не лише комітет з євроінтеграції, а й профільний головний комітет в цьому питання - комітет у закордонних справах. І я просто не можу уявити собі ситуацію, коли в будь-якій іншій країни, коли голови трьох ключових комітетів проти, коли не було дотримано відповідних процедур, коли один з віце-прем'єрів уряду відкрито говорить, що з ним не консультувалися, за чотири дні після підпису тягнуть це на ратифікацію. Значить, тут щось не те. Я думаю, що в даному випадку не помічають дуже важливий чинник - не стільки зовнішню загрозу, а внутрішню. Сам Янукович кілька разів говорив, що основні загрози для безпеки України - це внутрішні загрози. Основна з цих загроз - це загроза протистояння всередині України. Зараз такими рішеннями і процедурою відповідною, яка порушує встановлений демократичний регламент, провокують протистояння всередині країни».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Ви маєте на увазі політичне протистояння чи протистояння іншого характеру?

Григорій НЕМИРЯ: «Протистояння політичне, протистояння етнічне, міжетнічне. Протистояння, яке потім може бути використане ззовні. Фактично це класика - коли країна або втрачає незалежність, або влада керується ззовні в ситуації обмеженого суверенітету. Пригадайте, такою ж самою була доктрина Брежнєва - коли країни-члени соціалістичного табору не мали можливості на повну свободу у своїх зовнішньополітичних безпекових кроках. Тоді втручання виправдовувалося цією доктриною ззовні - доктриною обмеженого суверенітету. І, знаєте, я почув Єфремова, який говорить, що це треба робити, тому що ми врятуємо економіку. Дуже типовий приклад глибокої стратегічної помилки. Як поставили мету? За будь-яку ціну знижку на газ отримати, замість того, щоб знизити попит на газ. Тому що Україна є найбільш неефективною країною з точки зору споживання газу на одиницю ВВП. Немає такої країни. В пікові місяці, взимку, кожен місяць Україна сплачує 900 мільйонів доларів за спожитий газ. Це втричі більше, ніж сусідня Польща. ВВП Польщі набагато більше, ніж ВВП України. Замість того, щоб диверсифікувати, заощаджувати, фактично поставили помилкову мету, вжили помилковий інструмент і зараз створили реальну загрозу національній безпеці».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Слова Єфремова ще одні хочу нагадати нашим глядачам і вам. Сьогодні він їх сказав, коментуючи звинувачення в зраді національних інтересів.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Мне кажется, что измена государства начинается тогда, когда премьер-министр сама себе пишет поручения, сама себе на эти поручения ставит соответствующие печати или соответствующее государство. И под этими поручениями на чистом листе бумаги ставится печать и подпись руководителя крупной нашей хозяйственной структуры и передается руководству другого государства. И под этой бумагой выписывается тот текст, который совершенно загоняет в кабалу наше государство. Вот это называется измена «Інтер»есам государства».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Що скажете про чисті аркуші? Влада вже два рази нагадує. Перший раз - пан Азаров, другий раз - Єфремов.

Григорій НЕМИРЯ: «Знаєте, це є, очевидно, технологія. Це створюється міф, потім він озвучується. Його першим, як ви правильно сказали, озвучив Азаров - що йому нібито про це нібито говорив Путін. Російська сторона це підтверджує. І зараз Єфремов, посилаючись на Азарова, знову поширює цей міф про чисті листи. Ви знаєте, я і брав участь у переговорах, і брав участь в засіданнях уряду, де ми обговорювали параметри компромісу по газу. Це було зроблено з дотриманням всіх необхідних процедур. В даному випадку ані пан Єфремов, ані Азаров не брали участь у цих переговорах, і тому вони не можуть стверджувати те, чого вони, власне, не знають і не могли знати».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Чи готова опозиція до розслідування, якщо далі такі заяви будуть лунати. І чому, власне, не було ніяких коментарів? Ви фактично першим говорите.

Григорій НЕМИРЯ: «Тому що не можна такими коментарями підживлювати цей міф. Це настільки абсурдно. Не міфом є підпис Януковича перед угодою. Не міфом заява віце-прем'єра Тігіпка, що з ним не консультувалися, і він не знає, що відбувалося, - це є не міф. Це можна підтвердити. Пусті слова Азарова і за ним Єфремова нема чого підтверджувати. Не може бути того, чого не було».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Російська сторона говорить, що в Росії надто напружуються через ці угоди. Спікер Ради федерації Росії Сергій Міронов впевнений, що Чорноморський флот не загрожує суверенітету України.

Сергій МІРОНОВ, спікер Ради федерації РФ: «Майже два десятиліття української незалежності переконливо свідчать, що присутність російського флоту в Криму не була і не є перешкодою для суверенного розвитку України, для встановлення української державності. Не був всі ці роки флот й інструментом втручання Росії у внутрішні справи сусідньої та братської країни».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Отже, ситуація з того боку подається так, що фактично російська сторона пішла в поступки в ціні на газ. Російський Чорноморський флот був у Криму і мав би бути до 17 року.

Григорій НЕМИРЯ: «Я хотів би розділити два питання. Перше - відносини між Україною і Росією, опозиція.. уряд, який я представляв, уряд Тимошенко, завжди підтримували необхідність мати виважені, рівноправні, збалансовані, взаємовигідні відносини з Російською Федерацією. Але є червона риска - це друге. Там, де вже загроза національним інтересам. Що таке Чорноморський флот? Це більше 18 тисяч військовиків, це кілька десятків кораблів. Зараз ставиться питання... Позавчора була заява одного з командувачів флоту Федерації про те, що два корвети найближчими роками займуть і підводні човни. Ми не можемо не мати тривогу з приводу того, що українська сторона навіть за бажання не може знати напевно, що знаходиться, які конкретно боєприпаси дозволені чи не дозволені на цих кораблях. Більше того, під час збройних конфліктів завжди виникає ситуація, коли незважаючи на всі розмови, що нібито цей флот не має прикладного, скажімо так, значення, він має. Тому що інакше його просто так тримати і бюджетні кошти Росії, яка зараз сама займає такі кошти на світових ринках, було би недоцільно. Так що я з цим не погоджуюся. Це фактор напруги. І згадаємо, що на території самої Російської Федерації, крім Чечні, ще є кілька конфліктних зон. Це і Дагестан, це і Кабардіно-Балкарія, деякі інші. І завжди існує спокуса помсти. І іноді помститися можна не лише на території самої Російської Федерації, а там, де є, скажімо, військова база Російської Федерації. А це є військова база Російської Федерації. Таким чином, хочемо ми цього чи не хочемо, такими кроками, які робить зараз Янукович і більшість у парламенті, протягуючи цю угоду, яка протирічить Конституції, фактично закладається і поглиблюються загрози України і її громадянам».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Фактично зараз відбувається шліфування цієї угоди. Бо в ці хвилини у Борисполі має приземлитися літак із російським прем'єром. Це перший візит Володимира Путіна в якості прем'єр-міністра до Києва. І про те, що цей візит відбудеться, стало відомо лише вчора.

Кореспондент: Напередодні знакового голосування в парламенті в Україну завітав російський прем'єр, аби уточнити харківські домовленості президентів. Принаймні так мету візиту Путіна в Україну анонсував депутат російської Держдуми Сергій Марков. У Києві Володимир Путін має зустрітися з президентом Віктором Януковичем, прем'єром Миколою Азаровим та екс-прем'єром Юлією Тимошенко, - стверджує видання «Сьогодні», посилаючись на джерела в російських дипломатичних колах. За інформацією газети, Володимир Путін нібито особисто запропонував лідеру БЮТ зустріч. Речниця Юлії Тимошенко цю інформацію спростувала і назвала її нісенітницею та провокацією.

Лариса ГУБІНА, ведуча: Звідки такий «дим без вогню» про зустріч Путіна і Тимошенко? І чому саме з російської сторони ці джерела повідомляють, російські джерела?

Григорій НЕМИРЯ: «Це треба спитати російську сторону. Але сама версія, яка висувається: прем'єр Путін прибуває для того, щоб щось уточнити в харківських угодах. Це навіть абсурдно звучить. Угоди, які всі прославляють, офіційна пропаганда в Росії і в Україні, як доленосні угоди, виявляється, що їх необхідно ще уточнювати».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Як ви можете уточнити цей візит? Ваша думка.

Григорій НЕМИРЯ: «Я думаю, йдеться про те, що було за лаштунками переговорів і у Москві, і в Харкові. Про деякі речі, долю яких ми можемо дізнатися або вже сьогодні, або перед і під час візиту президента Медведєва до України. Він запланований на 17-18 травня. Йдеться і може йтися про ядерну енергетику, про авіапром, про деякі інші речі. Путін завершає своїм візитом свій візит, успішний дуже, до речі, до Австрії і Італії, де фактично було підтверджено і останню крапку було поставлено під тим, що «Південний потік» буде будуватися - фактично альтернатива газотранспортній системі України. Можливо, для того, щоб заспокоїти громадську думку і деяких енергетиків в Україні, можливо, така терапевтична мета імпровізованого візиту на зворотному шляху з Риму до Москви Путіна».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Чи може це бути знаком конкуренції між Путіним чи Медведєвим, якщо говорити про російську політику, якщо говорити про російську політику?

Григорій НЕМИРЯ: «Я не думаю, я не думаю. Конкуренція навряд чи тут може вживатися. Тут йдеться про певне бачення і спосіб тримати інформацію і лінію комунікації. Я можу запевнити, що, мабуть, спокуса виникає, коли бачать, наскільки безпомічною виявилася українська дипломатія - і енергетична, і класична дипломатія. Можливо, виникає у деяких спокуса, користуючись прислів'ям «куй железо пока горячо», зробити ще більше».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Чим міг дійсно Путін хотіти зустрічі з Тимошенко для того, щоб заспокоїти українську опозицію, щоб вона не була настільки... скажімо, щоб завтра ратифікація пройшла більш-менш гладко?

Григорій НЕМИРЯ: «Ми не можемо розмовляти мовою припущень. Якщо було б таке бажання...»

Лариса ГУБІНА, ведуча: Така версія можлива.

Григорій НЕМИРЯ: «Мало б бути висловленим, була б реакція. Мені невідомо про таке бажання. І, відповідно, я не можу коментувати того, чого не було».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Спасибі за те, що прийшли до нашої студії сьогодні. Григорій Немиря був гостем програми «Час».

Українська опозиція об'єднується проти спільного ворога - харківських домовленостей Януковича та Медведєва     вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:08)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №2

21:20:19-21:22:25 (время эфира)

Лариса ГУБІНА, ведуча: Українська опозиція об'єднується проти спільного ворога - харківських домовленостей Януковича та Медведєва. Сьогодні навіть Віктор Ющенко поговорив з Тимошенко віч-на-віч про плани протидії. Хочуть заручитися опозиціонери і підтримкою культурних діячів, публічних персон та звичайних громадян.

Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Знову разом. Принаймні в такому форматі до Верховної Ради обіцяє завтра прийти українська опозиція. Крок назустріч одне одного заради того, щоб завадити ратифікації угоди про продовження базування російського флоту в Криму зробили навіть вчорашні опоненти. Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко та керівник БЮТ Юлія Тимошенко сьогодні віч-на-віч узгоджували план завтрашніх дій у сесійній залі та поза нею. А минулого тижня подібні розмови Ющенко провів із Віктором Балогою та Арсенієм Яценюком. Підмогою опозиції мають стати звичайні громадяни. Саме їх на мітинг під стіни Верховної Ради скликає і БЮТ, і «Наша Україна».

Заява «Нашої України: «Якщо тебе обурює політика Віктора Януковича, якщо ти проти, щоб твоєю країною торгували, якщо ти не хочеш, щоб спекулювали твоїм майбутнім, якщо ти не бажаєш перетворювати Україну на російську колонію і базу для російських військових, - приєднуйся до акції протесту і приходь завтра до Верховної Ради. Разом ми відстоїмо нашу батьківщину. Разом ми скажемо «ні» колонізації України. Зараз неважливі політичні симпатії. Зараз важлива наша Україна!»

Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Хочуть заручитися представники опозиції і підтримкою культурних діячів. Так, за повідомленням прес-служби партії «Наша Україна», третій президент зустрічався з філософом та громадським діячем Євгеном Сверстюком і письменницею Оксаною Забужко. Свій протест проти ратифікації так званої харківської угоди висловили і окремі обласні ради, зокрема Тернопільська та Львівська. Остання призначила на завтра виїзне засідання обласної ради - прямо під стінами парламенту.

Гість студії - Анатолій Кінах, народний депутат, Партія регіонів           вверх

5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:08)

26.04.2010 3:00:18

Сюжет №3

21:22:26-21:39:01 (время эфира)

Лариса ГУБІНА, ведуча: Анатолій Кінах - гість нашої програми далі. Доброго вечора, пане Анатолію.

Анатолій КІНАХ, народний депутат, Партія регіонів: «Щиро вітаю».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Скажіть будь ласка, чого очікує влада завтра всередині парламенту і під стінами? І як готується до вже анонсованих акцій?

Анатолій КІНАХ: «По-перше, я вимушений констатувати, що українська держава, ї розвиток стають заручниками протистояння. Протистояння не у режимі відвертої дискусії і консолідації сил навколо захисту і просування національних інтересів. Знову же спроба продовжувати ту політичну боротьбу, яка була в ході кампанії по виборам президента держава. І я впевнений, що це буде ні на користь нікому. Переможця у цьому протистоянні не буде. Надо раз і назавжди зрозуміти, що ефективний сучасний розвиток може бути тільки тоді, коли в державі сконсолідована політична воля, інтелект, розум, ресурси. Тобто завтра буде дуже серйозний іспит в черговий раз на вміння політичних структур - як опозиції, так і влади - об'єднуватися навколо тих питань, які є принциповими для України».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Анатолію Кириловичу, ви свого часу були у фракції «Наша Україна», на «помаранчевому» Майдані також були. Ви на свої очі бачили, якою сильною може бути опозиція, коли вона дійсно об'єднується. Ваш прогноз - як розгортатимуться події далі? І заяви про безстрокову акцію - вона таки буде безстроковою?

Анатолій КІНАХ: «Я на все життя запам'ятав і буду шанувати обличчя людей, їх настрій, який привів в тому числі на Майдан у 2004 році. Тим більше, ті принципи, які захищали люди, сьогодні стають не менш актуальними. Люди тоді і зараз хотіли би жити в державі з високопрофесійною, системною, прозорою владою в державі, де сконсолідоване суспільство, в державі, яка вміє захищати сучасними методами національні економічні і політичні інтереси. Оце повинно бути нашим найголовнішим пріоритетом. А в цій ситуації я не хотів би показувати пальцем назад. Але те, що відбулося за два останніх роки, коли Україна впала за межу самих низьких показників розвитку в Європі, коли Європейський Союз по результатам 2008-2009 років дає статистику, що середньомісячна заробітна плата в Україні найнижча в Європі, в тому числі в більшості держав СНД, коли ми сьогодні маємо дуже серйозні загрози збільшення державного боргу, який за два роки збільшився втричі, коли вже в поточному році на фінансування тільки боргових зобов'язань Україна повинна виділити 56 мільярдів гривень - а це сума бюджети Збройних сил, освіти, медицини тощо - от це загроза національній безпеці. І ті ганебні угоди, які були підписані 19 січня 2009 року, повірте моєму досвіду, вони привели Україну на межу банкрутства. На початок поточного року Україна вимушена була отримувати природний газ по ціні, яка сама висока в Європі, - 305 доларів за тисячу кубометрів на кордоні. От що сьогодні повинно бути в центрі уваги. І разом повинні шукати вихід з цієї ситуації і забезпечити в тому числі умови для подальшого розвитку».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Але вихід має бути законний.

Анатолій КІНАХ: «Однозначно».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Є політичні слова, а є політичні дії.

Анатолій КІНАХ: «Однозначно, законні».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Як «регіонали» діятимуть?

Анатолій КІНАХ: «По-перше, всі питання, які стосуються проект державного бюджету, проект державної програми соціально-економічного розвитку, складової валютно-курсової, грошово-кредитної, соціальної політики, включаючи розгляд угод, які підписані в Харкові, повинні бути внесені в порядок денний. І ми відкриті до дискусії. Більше того, такі складні питання повинні розглядатися на високому фахівному, експертному рівні. І спроба зірвати цей процес за рахунок блокування, заворушень - це буде тільки знижувати кінцевий результат. Особливо коли мова йде про такі системні проблеми, як бюджет, енергетична безпека, конкурентоспроможність держави, захист знову ж національних інтересів в межах Конституції. Тому ми закликаємо опозицію: сідаємо у Верховній Раді, згідно регламенту розглядаємо ці питання, формулюємо всі необхідні аргументи і далі визначаємо методом голосування, причому кожен повинен відповідати за свою позицію перед народом, перед державою».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Лідер опозиції Юлія Тимошенко вважає, що угода про продовження термінів перебування Чорноморського флоту Росії на українській території відкидає Україну назад до Радянського Союзу та загрожує втратою автономної території.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Це відкидає Україну назад на 20 років до Радянського Союзу. Незалежність під загрозою. Я не хочу, щоб наша країна потрапила під авторитаризм та контрольовану демократію. На кону - безпека Європи та всього регіону. Ми можемо автоматично бути втягнутими в одну зі сторін конфлікту. В найгіршому випадку ми можемо втратити Крим».

Лариса ГУБІНА, ведуча: На вашу думку, іноземна військова база на території України досить велика - це небезпечно?

Анатолій КІНАХ: «По-перше, я хочу нагадати, що про мова йде про відносини двох сусідніх, я впевнений, братніх держав - України і Росії. Нас об'єднує величезний фундамент багатовікової дружби, співпраці, духовності, спільних іспитів, родинні, дружні зв'язки. І не має однозначної альтернативи, що ці відносини повинні будуватися як відносини двох сучасних незалежних держав на рівноправних, взаємовигідних умовах співпраці. Але ми повинні розуміти, що у світі панує жорстка конкуренція і працюють тільки з тими партнерами, які прогнозовані, які вміють виконувати власні зобов'язання на серйозну довгострокову перспективу. Коли ми кажемо про наші спільні інтереси в ракетно-космічній галузі, а це так, авіабудуванні, енергетичне машинобудування, транспортна інфраструктура тощо, то це може бути тільки на основі довгострокових програм співпраці. Більше того, я хочу нагадати, бо на фоні такої запеклої, заполітизованої ситуації всі чомусь забули, що в жовтні 2009 року Україні і Росія пролонгували великий договір про дружбу і співпрацю, де чітко зафіксовано... він ратифікований парламентом України, Держдумою Росії, де чітко зафіксовано чіткі зобов'язання територіальної недоторканності, чіткі зобов'язання територіальної цілісності і багато іншого. Крим є і буде українською територією. В мене немає абсолютно ніяких сумнівів. А те, що відбувається, на жаль, дехто хоче продовжити протистояння і після виборів. Але це тупік».

Лариса ГУБІНА, ведуча: А те, що відбувалося у 2008-му, коли з нашого Криму російські військові кораблі вирушали в Поті, де був конфлікт у Грузії. І тоді дипломати говорили про те, що Україна може бути втягнута у військовий конфлікт, як країна, на території якої розташовані бази.

Анатолій КІНАХ: «Однозначно, тут я погоджуюся, бо та ж угода про базування Чорноморського флоту, вона вимагає дуже серйозного вдосконалення в контексті механізмів. І я впевнений, що і на засіданні міждержавної комісії, де головує два президенти України і Росії (це буде десь близько в травні), і на відповідних засіданнях комісії по Чорноморському флоті, яка є і вона повинна діяти. Надо розглядати питання інвентаризації об'єктів, які знаходяться в користуванні Чорноморського флоту, земельні ділянки, об'єкти нерухомості. Надо чітко, жорстко зафіксувати умови екологічного напрямку, охорону навколишнього середовища, унікальної території Севастополя і Чорного моря. Це і питання соціальної інфраструктури Севастополя, розвитку. Тобто це робота повинна бути однозначно поглиблена. І, до речі, це ж стосується і всього комплексу газових відносин. Бо не тільки питання ж в ціні. Ми не можемо займатися переможними реляціями у зв'язку з тим, що ми знизили ціну на сто доларів, а це дуже вагомо. Ми практично врятували базові галузі економіки України. Але далі надо займатися ставкою транзиту. Вона не відповідає ринковим умовам. Надо чітко займатися сховищами з точки зору умов збереження і тарифів на це збереження природного газу. Надо чітко вимагати зобов'язань Росії транзитувати, тобто прокачати, в необхідний період необхідні обсяги природного газу через територію України для завантаження газотранспортної системи. Тобто попереду комплексні проблеми, які надо вирішувати, вміючи, аргументовано захищати свої національні інтереси. І це тільки початок дуже серйозного шляху, особливо після тих руїн, на жаль, які залишилися за останні роки».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Ви нагадали про територіальну цілісність України. А от Володимир Жириновський, заступник голови Держдуми Росії, сьогодні зробив таку заяву.

Володимир ЖИРИНОВСЬКИЙ, заступник голови Держдуми Росії: «Україні є чим розрахуватися з нами. Вони могли би здати в оренду Крим для відпочинку наших громадян. Вартість відпочинку йшла би на компенсацію втрат від більш низьких цін на газ».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Розумію, що це епатажна заява. Але ж це заява російського політика. Як має реагувати українська влада?

Анатолій КІНАХ: «Однозначно, я впевнений, що не Жириновський своїми так званими епатажними заявами буде формувати наші умови співпраці двох держав - України і Росії, двох народів. Я не хотів би, щоб такі заяви, які лунають, на жаль, і з української сторони, були основою. І я впевнений, що Україна і Росії - дві держави, дві незалежні держави - мають всі шанси формувати свою стратегічну співпрацю. Більше того, мова йде знову ж про те, що ніхто нам не буде давати подарунків - ні Росія, ні Сполучені Штати. Все буде залежати від нашої сконсолідованості. Чому от мене зараз дуже турбує те, що сьогодні, коли тільки так звана опозиція побачила можливість взяти декілька електоральних відсотків, скажімо так, порушуючи всього того, що стосується інтересів держави і вміння захищати ці інтереси, збуджують людей. Більше того, це по суті той же алгоритм, який ми бачили в ході епідемії пташиного грипу, коли вставали всі на трибуни і розповідали про це. Чи так звана проблема збагаченого урану, коли знову ж тільки з'явився цей приклад, не розбираючись в суті справи, а це дуже потужний крок для України з точки зору світової, колективної безпеки і наших позицій, використовується для того, щоб досягнути якихось відсотків електоральної знову ж підтримки. Тепер це так не можна. Не можна за рахунок і інтересів держави, руйнації цієї держави, будувати своє політичне майбутнє, як ми зараз це бачимо в спробах деяких політичних сил. Така держава ніколи не буде успішною, якщо ми не будемо сконсолідованими. Ми очікуємо від опозиції жорсткої критики, аргументованої, системної, але сконсолідованої в напрямку пошуку спільних рішень, які відповідають нашим інтересам, інтересам України».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Здається, що опозиція критикує вже на всі лади. Але не про це далі розмова. Зараз в ці хвилини в Україні очікують на приліт Володимира Путіна. Ще раз нагадаю, що цей несподіваний візит анонсувався як робоча зустріч Володимира Путіна з президентом Віктором Януковичем і прем'єр-міністром Миколою Азаровим. В ході візиту сторони мають ще раз уточнити досягнуті в Харкові домовленості перед можливою їх ратифікацією завтра у Верховної Ради. Ми планували навіть включення з «Борисполя». Там зараз є наш кореспондент. Але поки що немає від нього ніякої інформації. Тому хочу запитати у вас, Анатолію Кириловичу. Скажіть, будь ласка, чому такий швидкісний цей візит? Зазвичай про візити прем'єрів, вони плануються заздалегідь, анонсуються заздалегідь і говорять про них заздалегідь. А тут Путін на півдня. І дуже коротке пояснення - уточнення угод.

Анатолій КІНАХ: «Практично за останній місяць це вже буде п'ятий приклад зустрічей, контактів як в робочому, так і в офіційному візиті, керівників України і Російської Федерації. І, в принципі, це непогано з точки зору контактів. Головне - я хотів би на цьому особливо підкреслити - щоб це було часткою спільних зусиль по формуванню довгострокових рівноправних умов співпраці. Суть візиту Путіна? Я думаю, що мова йде вже про деякі деталі з точки зору механізмів реалізації. Бо, скажемо прямо, наприклад, по розрахункам на сьогоднішній день, 2010 рік дає Україні мінімум два мільярди доларів ресурсу в контексті розрахувань за оренду об'єктів у Севастополі, включаючи те, що ми сьогодні можемо спрямувати на наш власний розвиток. І, до речі, сьогодні було засідання Ради національної безпеки і оборони. І у зв'язку з тим, що після зниження ціни на газ, у нас же збалансований бюджет, більше чим мільярд гривень ми змогли спрямувати на нашу оборонну безпеку, на фінансування Збройних сил України. Цей факт дав нам можливість уникнути в умовах поглиблення проблеми бідності підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги. І так далі. І я впевнений, що ці механізми з точки зору вже відносин міжурядових структур повинні бути обговорені. Я думаю, це головна мета. Але знов же...»

Лариса ГУБІНА, ведуча: Я знову повертаюся до візиту Путіна. Чи не є такий приліт напередодні можливої ратифікації елементом якогось політичного чи навіть психологічного тиску на український політикум?

Анатолій КІНАХ: «Я, незалежно від фамілії, хотів би бути впевнений: надо робити все для того, щоб ми приймали свої рішення, як наші власні рішення. І незалежно від напрямку - Захід чи Схід - ніхто не міг би нас заставити працювати по зовнішнім сценаріям. А це дуже принципово. Бо ми багато втратили. Ми вступили в СОТ - Світову організацію торгівлі. Це позитивно. Але вступили без програм адаптації ризикованих галузей економіки і дуже багато втратили. Ми відкрили в односторонньому порядку безвізовий режим для громадян держав-членів Європейського Союзу. Але що отримали від цього громадяни України? Тільки приниження. Угода від 19 січня 2009 року - нещадний удар по економіці, економічному розвитку України. Проблематика інша. Тому я хотів би, щоб ми свої власні рішення приймали не від того, хто до нас приїде: там, Обама, Путін, Саркозі. Ми повинні приймати свої власні рішення, як рішення, які відповідають нашим національним, українським інтересам».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Щодо цієї угоди. Сьогоднішня інформація про можливу зустріч Путіна і Юлії Тимошенко. Чи відомо вам щось про цю зустріч, про її планування, вірніше? І яка могла бути причина такої зустрічі?

Анатолій КІНАХ: «Я впевнений, що це було би корисно. Бо ми повинні чітко...»

Лариса ГУБІНА, ведуча: Для кого?

Анатолій КІНАХ: «Корисно для всіх. Бо в цілому, скажімо, я розумію, що росіяни захищали і будуть захищати свої національні інтереси. І коли ми кажемо про угоди від 19 січня 2009 року, там був підпис не тільки української, але й російської сторони. Тому в контексті, скажімо так, розгляду і цього питання, бо, я впевнений, і Путін відчуває також свою частку відповідальності, така зустріч була би корисною. Але я не маю офіційної інформації, що вона відбудеться. Це більше версії, які лунають в засобах масової інформації. Але зустріч, діалог, він завжди корисний».

Лариса ГУБІНА, ведуча: На цьому закінчується наша програма. Спасибі, що прийшли до нашої студії

Анатолій КІНАХ: «Дякую, самого доброго вам».

Лариса ГУБІНА, ведуча: Анатолій Кінах був гостем програми «Час».

ТРК «Україна» випуск 19:00

5 встреча премьеров за месяц         вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:15

Сюжет №1

19:01:02-19:04:02 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: 5 встреча премьеров за месяц. К Азарову в Киев летит Путин. Час назад в аэропорту «Борисполь» выставили украинский и российский флаги. В чем причина срочного визита - не сообщает ни одна из сторон. Следит за прилетом Владимира Путина и Нелли Ковальская. Добрый вечер, Нелли. Что тебе удалось выяснить?

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Добрый вечер, Елена, украинский и российский флаги действительно висят в Борисполе с 5 часов вечера. Тем не менее, уже сейчас известно, что как минимум, на полтора часа самолет с российским премьером задерживается, соответственно, Владимир Путин прилетит в Украину лишь около половины девятого вечера. Тем не менее, встречающие в БОрисполе собрались уже в 5 часов вечера. Никто из них не комментирует цели и причины визита российского премьера в Украинскую столицу. Но по словам российских политологов, вряд ли такой скоропостижный визит принесет некие сенсации. Скорее всего, он носит чисто технический характер.

Владимир ФЕСЕНКО, политолог: «Я не виключаю, що були якісь неофіційні домовленості або попередні домовленості, які також знаходяться в компетенції Прем'єр-міністра або потребують узгодження другого центру впливу в російській владі».

Нелли КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Также по словам политологов следует, что одна из причин прилета Владимира Путина в Киев - это некая конкуренция между ним и российским Президентом Дмитрием Медведевым. Дело в том, что все ключевые договоренности, в частности в Харькове были заключены именно на уровне Президентов и соответственно Путин тоже хочет продемонстрировать активное участие в налаживании украино-российских отношений. Напомню, Владимир Путин в Киеве сегодня планирует встретиться с украинским Премьером Николаем Азаровым и с украинским президентом Виктором Януковичем. Кроме этого, утром сообщалось о том, что возможно также встреча с лидером объединенной оппозиции Юлией Тимошенко. Тем не менее ближе у вечеру пресс-служба Тимошенко распространила информацию о том, что подобные новости - это скорее провокация, поскольку у Тимошенко сейчас более важное занятие, в частности это массовые акции в столице. Студия.

Елена КОТ, ведущая: Спасибо, Нелли Ковальская о сегодняшнем визите российского Премьера Владимира Путина в Украину.

Останется ли российский флот в Крыму до 2042 года - возможно станет известно уже завтра      вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:15

Сюжет №2

19:04:03-19:06:10 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Останется ли российский флот в Крыму до 2042 года - возможно станет известно уже завтра. Вопрос настолько острый, что сегодня даже отключили трансляцию согласительного совета. Депутаты ругались. Регионалы дежурят в сессионном зале. А к трибуне не пускают даже уборщиц. Бютовцы под лозунги о предательстве национальных «Інтер»есов созывают к Раде людей. Как скандалили народные избранники - через стенку, где проходило заседание, слышал Эдуард Ганишевский.

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Вот так, даже через стены было слышно, как депутаты договариваются о завтрашнем заседании. Звук телевизионной трансляции для журналистов отключили в самом начале ссоры. В БЮТ заявляют: если оставить российский флот в Крыму еще на 25 лет - прощай суверенитет.

Олег ЛЯШКО, фракция БЮТ: «Шановний Володимир Михайловичу, здайте мені будь-ласка куточок у вашій квартирі на 25 років в оренду. Але не ображайтесь, якщо я вночі буду там чхати, можливо повітря зіпсую вам. А на день Росії буду пісні співати патріотичні російські зважаючи на те, що ви націоналіст».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Но ведь и российский газ на 100 долларов стал дешевле, напоминают в коалиции.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат, Партия регионов: «Нам предлагают данные коллеги под защитой национальных «Інтер»есов превратить Украину в территорию без предприятий. Без рабочих мест и всякой перспективы».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: За тем, как развиваются события в Раде, внимательно следит Госдума. Там завтра должны ратифицировать соглашение по Черноморскому флоту. Надеются, что примут документ одновременно с украинским парламентом. Но спикер Владимир Литвин в этом не уверен. Ведь даже заседание согласительного совета сегодня пришлось закрыть досрочно.

Владимир ЛИТВИН, Глава Верховной Рады Украины: «Продовжити завтра крики в сесійній залі домовилися. Але чи буде проголосовано і прийнято, чи завтра буде можливість розпочати засідання?».

Эдуард ГАНИШЕВСКИЙ, корреспондент: Регионалы уверяют, что возможность будет - не зря уже 2 суток дежурят в сессионном зале. Бютовцы же готовят наступление извне. Обещают привезти завтра под Раду тысячи людей. Но место, похоже, уже занято и здесь.

Чернобыльская смета - на достройку объекта укрытия не хватает 400 миллионов евро       вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:15

Сюжет №3

19:06:11-19:09:35 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Чернобыльская смета - на достройку объекта укрытия не хватает 400 миллионов евро. Графики строительства саркофага и других объектов сорваны, отстали на год - заявил сегодня в Чернобыле Виктор Янукович. вместе с президентом в зоне отчуждения побывала Наталия Кравченко.

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Официально реактор на Чернобыльской атомной станции был остановлен еще в декабре 2000 года. Но и сегодня, 10 лет спустя на станции работают люди. Проект снятия с эксплуатации энергоблоков ЧАЭС есть, но судя по всему, до окончательного закрытия станции пройдет еще не один год. Сегодня на станции больше 20 тысяч кубометров твердых и жидких радиоотходов. В неработающих энергоблоках ядерное топливо. Реакторы в безопасном состоянии поддерживает 3,5 тысячи сотрудников. Станцию не бросят что бы не случилось.

Юрий ПЕТРУШЕНКО, инспектор: «Я бы не сказал, что персонал может бросить станцию. Персонал прекрасно понимает, к чему это может привести в случае аварии - если персонал бросит станцию на произвол судьбы.»

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Уже 24 года подряд 26 апреля работники станций собираются все вместе. Почтить память погибших коллег. К установленному несколько лет назад памятнику выстраивается очередь. Время только притупило боль утрат и спрятало поглубже человеческий страх перед невидимым врагом - радиацией. Вот эти кадры пожара на 4 энергоблоке облетели весь мир. И стали печальной визитной карточкой Украины на долгие годы вперед. Тогда над реактором ценой невероятного напряжения и человеческих жертв за несколько месяцев построили первый саркофаг. Фрагменты конструкции даже не сваривали. Просто положили на вентиляционные шахты и одну из стен объекта две очень тяжелые балки. Потом трубный накат, а сверху легкую кровлю. В 90-х решили строить новое защитное сооружение - укрытие 2. Эта огромная конструкция, здесь ее называют аркой, должна полностью накрыть злополучны 4 блок. Считается, что простоять она сможет минимум 300 лет. Но вот бывший директор станции Михаил Уманец в ее эффективность верит мало.

Михаил УМАНЕЦ, бывший директор ЧАЭС: «Разобрать топливосодержащие массы на этом проекте невозможно. Да, этот проект совершено четко спасет Киев, спасет, когда его сделают, от распространения радиации и радиоактивных веществ, он конечно эффективный. С этим я не спорю. Но основного назначения он не выполнит.»

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: О проблемах станции рассказывает Президент. Виктор Янукович от официального митинга и обязательных речей отказался. Возложив цветы к памятнику погибшим - сразу подходит к работникам станции. А потом уезжает с энергоблока. Впечатления далеко не оптимистические.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Не тільки термін втрачений, час, але ми бачимо, що вже не вистачає коштів запланованих. І ми бачимо по нашим розрахункам, що їх не вистачає приблизно біля 400 мільйонів євро.»

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: С деньгами возможно поможет Европейский банк реконструкции и развития. А вот социальная поддержка пострадавших от аварии из госбюджета - Президент пообещал в этом году возобновить финансирование всех так называемых чернобыльских программ с обязательной индексацией выплат.

Без постоянного заработка и медицинского обслуживания - так сегодня живут переселенцы из зоны заражения      вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:15

Сюжет №4

19:09:36-19:12:02 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Без постоянного заработка и медицинского обслуживания - так сегодня живут переселенцы из зоны заражения. Взрыв на Чернобыльской АЭС 26 апреля 1986 года изменил судьбу тысяч украинцев. Они в спешке бросали свои дома и переезжали в другие регионы. Село Новые Обиходы на Винничине построили для переселенцев из одноименного села в Житомирской области. Почему людей все чаще тянет обратно - узнавал Алексей Керман.

Алексей КЕРМАН, корреспондент: 250 одинаковых домов на 700 жителей. Поселок переселенцев из Чернобыльской зоны напоминает маленький котеджный городок. Село Новые Обиходы самое молодое в Винницкой области. В 1993 году его построили для переселенцев из Чернобыльской зоны. Тогда власть обещала людям все блага цивилизаций. Сейчас чтобы обустроить свой быт, селяне вынуждены рассчитывать только на свои силы. Новые Обиходы возводили прямо посреди поля. Тогда село казалось перспективным. Но работы для пострадавших от Чернобыльского взрыва здесь не нашлось.

Нина БИЛЫК, секретарь сельсовета: «Роботи людям немає. Це основна проблема. Тому що господарство на даний час не функціонує агро формування, вирішують вони проблему із розпаювання. Вже декілька років і багатьом людям до сотні молодих людей приходиться шукати роботу або по сусідніх селах, або в районі. Або по Україні».

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Марина Собченко одна из первых переселенок. Раньше жила в селе Обиходы Житомирской области. О том, что они в зоне заражения - людям сказали лишь в 90-х годах. К тому времени ее отец уже был тяжело болен.

Марина СОБЧЕНКО, переселенка: «Чорнобильська трагедія позначилася, я так думаю тим, вона тата забрала нашого, тому що інсульт і молода людина а 50 років померла. І багато людей так. Коли ми переїхали сюди - можливо переїзд і зміна все таки клімату, якась адаптація. Ми і наші діти таким чином все таки спаслися».

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Новая жизнь в Новых Обиходах не вышла. Тем, кто несколько лет пробыл в зоне отчуждения - нужна постоянная медицинская помощь. Но в полупустой амбулатории только обезболивающие и йод.

Инна КУХАРЧУК, акушер амбулатории села: «В нас взагалі немає медичного обладнання. Навіть елементарного немає - ні стерилізатора, тільки таке вже елементарне.»

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Нередко здесь можно услышать, что не так уже и плохо жилось в родных Обиходах на Житомирщине. А наведываются переселены туда с каждым годом все чаще.

Попытка самоубийства в милиции           вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:15

Сюжет №5

19:12:03-19:14:56 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Попытка самоубийства в милиции. В Харькове из окна горотдела уголовного розыска выпрыгнул мужчина. Упал с 5 этажа. На глазах у множества свидетелей. Правоохранители говорят, что во время допроса гражданин повел себя неадекватно. А их сотрудник даже пытался его спасти. Между тем люди из окон отделений Харьковской милиции выпадали и раньше.

Анна ПОНОМАРЕНКО, корреспондент: Сегодня возле городского управления МВД все спокойно и о вчерашнем ЧП напоминает разве что отсутствие буквы «М» в слове «Милиция». Ее сбил своим телом допрашиваемый, выпрыгнувший из окна кабинета угрозыска. Как рассказывают очевидцы, сначала мужчина завис на 5 этаже. Юлия видела, как он пытался забраться обратно.

Юлия, очевидец: «Человек пытается залезть, а никто ему не хочет помочь. Я в шоке была».

Анна ПОНОМАРЕНКО, корреспондент: Другие утверждают: мужчина кричал о желании расстаться с жизнью, а правоохранители напротив - пытались его спасти.

Алла, очевидец: «Я слышала крик мужчины, что он не хочет жить. И видела, как молодой человек держал с 5 этажа за куртку.»

Анна ПОНОМАРЕНКО, корреспондент: Не удержали. Сначала он упал на парапет над крыльцом. После зацепив букву «М» - на землю.

Елена, очевидец: «Видела, что 2 скорых подъехало. Но его забрали, он не кончился. Его забрала скорая».

Анна ПОНОМАРЕНКО, корреспондент: У мужчины тяжелые травмы головы, ушиб таза и грудной клетки. Сейчас он в реанимации. Состояние стабильно тяжелое. Правоохранители уже провели внутреннюю проверку. В милиции заявили: прибывший на допрос был пьян и вел себя неадекватно. Пыткам не подвергался.

Александр ПЕТРОСОВ, сотрудник ГУ МВД области: «В отдел был доставлен ранее судимый гражданин 79 года рождения по подозрению в совершении грабежа. И после представление его практически сразу же попытался выпрыгнуть из окна одного из кабинетов. «

Анна ПОНОМАРЕНКО, корреспондент: Все материалы передали в прокуратуру. Там должны сказать последнее слово. Но как утверждает правозащитник Айгуль Муканова, даже если свидетельства милиционеров окажутся правдой, вины с них снимать нельзя.

Айгуль МУКАНОВА, правозащитник: «Государство, в данном случае органы милиции - они несут полную ответственность за человека с того момента, когда они его задержали».

Анна ПОНОМАРЕНКО, корреспондент: Именно Айгуль Муканова защищает еще одного харьковчанина, который едва не погиб после задержания. Глеб Скант осенью 2008 выбросился из окна райотдела. Говорят , что из-за жестоких пыток, которым его подвергли милиционеры. В результате получил перелом позвоночника в двух местах, травму головы, шеи, внутренних органов и остался инвалидом. Прокуратура в действии милиционеров состава преступления не нашла. Лишь только начальнику указали на то, что в его райотделе отсутствуют решетки на окнах. Сейчас правозащитница пытается оспорить решение об отказе возбуждения уголовного дела в суде.

Несколько сотен гривен за травму на всю жизнь            вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет №6

19:15:35-19:18:52 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Несколько сотен гривен за травму на всю жизнь. Телиговская школьница, идя по обочине, попала под колеса иномарки. Очнулась в больнице. Водитель с места ДТП скрылся. Его нашли - им оказался сотрудник одного из донецких банков. Сначала, по словам матери потерпевших, финансист предлагал им деньги, а теперь просто все отрицает.

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Ольга стала панически бояться дорог. Перед тем, как перейти проезжую часть, она долго смотрит по сторонам. Месяц назад Оля с подружкой Аленой шли по обочине. Пролетевшая иномарка резко затормозила и сдала назад. Машина проехала подруге по ногам и отбросила в сторону. Оле повезло меньше.

Алена НЕВРВСКАЯ, свидетель ДТП: «Собирались переходить. Он проехался по ногам, меня откинуло и он едет обратно на меня. Я откинулась и он проехался прямо, потом проехал метров 10, посигналил и уехал. Когда он уехал - я смотрю, Оля лежит. Я подбежала и все.»

Ольга ЛАЗОВАЯ, пострадавшая в ДТП: «Я почувствовала боль и потом я не чувствовала вообще ничего. И помнила все смутно очень сильно. Когда уже очнулась в больнице, тело я не чувствовала вообще в тот момент. Болела шея. «

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Водитель уехал с места происшествия. Но нашли его быстро.

Валерий ГЕРАСИМЧЕНКО, инспектор по розыску ГАИ: «Городок маленький. Слухи быстро распространяются. Наши знакомые начали нам названивать, говорит, что ездит такая Шкода. Он все отрицал, говорил это не я. После чего по свидетельской базе начали мы пробивать это все. Выяснилось, что да, именно этот автомобиль. Потому что люди начали конкретно указывать на этот автомобиль и на эти номера.»

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Водителем оказался сотрудник одного из банков. Как утверждает мать потерпевшей, вначале он предлагал им деньги, чтобы все решить тихо.»

Александра ЛАЗОВАЯ, мать: «Он сказал, я вам оплачу лечение. Но если человек этого не совершал - зачем было говорить такие слова?».

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Женщина говорит, что до сих пор не видела свидетельства на алкоголь. Водитель все отрицает.

Федор ДИСКОЛЕНКО, водитель: «Я не совершал.»

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Александра утверждает, что вы приходили к ней и предлагали решить все мирным путем, предлагали заплатить за лечение и тому подобное?

Федор ДИСКОЛЕНКО, водитель: «Нет, этого не было. Очень жалко, что машина находится на СТО. Нужно привлечь тех людей, которые дали эти показания».

Александра ЛАЗОВАЯ, мать: «Я просто завидую тем людям, которые умеют так хорошо скрывать свои мысли, чувства. «

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Ольга пролежала в травматологическом отделении больше месяца.

Александр ОСТРОВСКИЙ, врач: «Травма является довольно серьезной в связи с длительностью пребывания лечения, закрытой черепно-мозговой травмой, сотрясение головного мозга, ушиба костей таза, ушиба поясницы и позвоночника».

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: Будет возбуждено уголовное дело, или все ограничится штрафов - зависит от судмедэкспертизы. Признают травму девушки легкой или средней степени тяжести. В одной палате с Ольгой лежала Людмила. 15 лет назад она также попала в ДТП. Поначалу травмы казались несерьезными, все зажило. Женщина работала. Но в последний год начались осложнения.

Людмила ПРОКОПЕНКО, пациент: «Какие последствия - я начала передвигаться на костылях. Нужно мне снять новый сустав тазобедренный.».

Дмитрий КОЧЕРГИН, корреспондент: В этом году Оля хочет поступить в вуз, но готовиться ей нелегко.

Ольга ЛАЗОВАЯ, пострадавшая в ДТП: «Очень сильные боли позвоночника, если сижу болит, если наклоняюсь или подымаю что-то - для меня тяжелые вещи. У меня все болит полностью.»

Любители скорости со всей Украины съехались в Черкассы    вверх

ТРК ««Україна»» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

26.04.2010 3:00:16

Сюжет №9

19:21:48-19:24:08 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Гонка за медалями. Любители скорости со всей Украины съехались в Черкассы. Здесь впервые прошел кубок Украины по авторалли. Соревнования длились 2 дня. Участвовали 40 профессиональных экипажей. Сюрпризом для зрителей стал спецучасток, который прошел прямо по улицам города.

Корреспондент: Для многих из них это первые серьезные гонки. Александр в автоспорте 5 лет. Волнуется, но вида не подает.

Александр ЛИСАЧЕНКО, участник авторалли: «Просто спокійний настрій, тобто це екзамен, на який треба прийти впевненим в собі, показати, що ти можеш. Зайняти своє місце в ітоговій табличці».

Корреспондент: О безопасности позаботился заранее.

Александр ЛИСАЧЕНКО, участник авторалли: «Каркас безпеки. Такі конструкції виготовляють декілька фірм всього на Україні. Це можуть виготовляти тільки сертифіковані на те організації. Тобто це така собі рама всередині автомобіля, яка в принципі захищає життя водія. До 120 кілометрів на годину, якщо якесь врізання в дерево чи що».

Корреспондент: Машин этой модели на дорогах страны всего 4. А з таким тюнингом - единственная.

Андрей ЯРОМЕНКО, организатор: «Основная трудность - это то, что мы в первый раз организовывали это мероприятие такого масштаба. Много чего не учтено, хотя попытались учесть именно конкретно все. Видите, много людей, это безопасность, дай бог, закончим, все будет хорошо. Тогда будем проводить такое мероприятие регулярнее».

Михаил ЛОЕНКО, спортивный комиссар авторалли: «К сожалению, 99 % дорог в Черкасской области - это прямые дороги. На которых развивается безумно большая скорость. Это не позволительно нам сейчас по безопасности.»

Корреспондент: Карьера многих ветеранов авторалли когда-то начиналась именно здесь, в Черкассах.

Александр САЛЮК, председатель раллийного комитета: «Я спорту автомобильному отдал больше 30 лет. Но дело в том, что раллийная дисциплина та, которая сейчас у вас возобновляется - она у меня началась как раз с вашего города. Это было в 86 году».

Корреспондент: По итогам 2 дней золото взяли днепропетровчане. Серебро у Одессы. Бронза уедет в столицу. У хозяев соревнований - гонщиков из Черкасс почетное 13 место в абсолютном зачете.