Основні теми:

«1+1» випуск 19:30

Україна та Росія підписали нові газові домовленості. 1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Парламентська опозиція України виступає проти підписаних у Харкові угод з Росією. 1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Європейським скандалом завершується епопея ісландського вулкана. 1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Трагедія, яка цього тижня струсонула всю країну - звірячі вбивства у Чернігові. 1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Купили автомобіль із рук за вигідною ціною - не поспішайте радіти. 1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Продовжується проект «1+1» «Суперзірка». 1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

«Інтер» випуск 20:00

«Харьковский пакт»: Сдача суверенитета или спасение экономики?. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

Гость студии: Николай Азаров, премьер-министр Украины. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

В Севастополе харьковские соглашения многие встретили с радостью. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

Торгуясь с Россией, «Україна»  забывает о своем газе. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

В Вашингтоне украинская делегация ведет переговоры с МВФ. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

Гость студии: Штефан Фюле, еврокомиссар по вопросам расширения ЕС и европейской политики добрососедства. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

Мир подсчитывает убытки от облака вулканического пепла. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

Чернобыльская АЭС до сих пор представляет опасность. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

ICTV випуск 18:45

Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали документи, які змінять українсько-російську реальність на чверть століття. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Гість студії - Микола Азаров, Прем'єр-міністр України. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Опозиціонери вийшли на акції протесту до стін Верховної Ради. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Гість студії - Сергій Льовочкін, глава адміністрації Президента України:. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Ще 5-6 років тому пересічні українці про ціну газу навіть не замислювалися. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Гість студії - Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Відродити давню традицію суботників взявся Віктор Янукович. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

До Києва з робочим візитом прибуде Володимир Путін. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

Цього ж тижня авіарейси всіх компаній, що прямували в Україну, були заповнені любителями сучасного мистецтва з усього світу. ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

5 канал випуск 21:00

Президенти України та Росії підписали нові газові контракти. 5-й канал : Програма «Час» (випуск 21:00:00)

Договір скраплений кров'ю - так встигла охрестити опозиція історичні домовленості Януковича-Медведєва. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

Услід за Степаном Бандерою звання героя України позбувся в Донецькому суді Роман Шухевич. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

Як далеко зайде нова влада у перегляді гуманітарної політики лишається лише здогадуватися. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

Україна буде незабаром відзначати роковини чорнобильської трагедії. 5-й канал: Програма «Час» (випуск 21:00:00)

ТРК «Україна»  випуск 19:00

Харьковская встреча президентов Украины и России заставила оживиться и власть, и оппозицию, и рядовых украинцев. ТРК «Україна»: Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

Тысячи украинцев и россиян надеются, что потепление отношений между соседними странами упростит пересечение границ. ТРК «Україна» : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

«Україна»  может достичь докризисного уровня по привлечению инвестиций уже в этом году. ТРК «Україна»: Програма «События недели» (випуск 19:00:10)

Маньяк-убийца, напугавший Чернигов, пойман. ТРК «Україна»: Програма «События недели» (випуск 19:00:10)

Во времена экономической нестабильности повышается уровень преступности. ТРК «Україна»: «Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

В Украине прошел уже третий апрельский субботник. ТРК «Україна»: Программа «События недели» (випуск 19:00:10)

1+1 випуск 19:30

Україна та Росія підписали нові газові домовленості       вверх

1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

25.04.2010 3:00:21

Сюжет №1

19:30:30-19:38:06 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: 10 років дешевшого газу на 30 років базування російського флоту. Політичний бартер Президентів Януковича та Медведєва збурив цілий вулкан пристрастей. Що росіяни в обмін на знижку захочуть чогось вагомого було зрозуміло. Варіанти поступок Києва обговорювали різні - від частини власності у газовій трубі до продажу частини авіапрому. Але що нова команда віддасть Севастополь в оренду аж на 30 років стало несподіванкою. Нас годують сиром у мишоловці. Речі, які стосуються суверенітету держави треба виносити на референдум, а не домовлятися одноосібно, - заявляє опозиція. І обіцяє заблокувати ратифікації угод у Верховній Раді.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Севастополь для Росії - символ. Такий собі бренд непереможності російської зброї. Подальше збереження російської бази в Україні дало змогу Кремлю подарувати своїм громадянам чергове відчуття перемоги. Місто руської слави ще 32 роки буде під тінню андріївського стягу. І за це, - каже Москва, - варто платити.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я дам поручение министру обороны и командующему военно-морским флотом подготовить проект соглашения об участии нашей базы в социально-экономическом развитии Севастополя».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Та чи тільки за символи бореться Москва? Чорноморський флот Росії у Севастополі - це 16 протичовнових суден, два підводні човни, чотири кораблі охорони, стільки ж малих ракетних кораблів, 5 ракетних катерів, а на додачу до них ще й 12 тральщиків.

Екскурсовод: «За ним находится российская подводная лодка. Это наша старушка, ей уже исполнилось 50 лет».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Чорноморський флот Росії у Севастополі - це ще 10 кілометрів причалів у Стрілецькій, Севастопольській та інших бухтах міста, два аеродроми - у Гвардійському та Качі. Пункти зв'язку у Ялті та Судаку. Штаби, шпиталі, полігони. Всього біля тисячі об'єктів, які розташовані на більш, ніж 18 тисячах гектарів української землі. А на додачу 16 тисяч 200 чоловік особового складу.

Олександр КЛЕЦКОВ, командувач Чорноморського флоту Російської Федерації: «Черноморский флот и дальше будет защищать южные рубежи двух дружественных стран - Украины и России».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Радість росіян зрозуміла. Аби збудувати таку ж базу для флоту потрібні роки. А головне - звести подібний об'єкт на голому місті в Новоросійську означає вийняти з кишені росіян від 30-ти до 40-ка мільярдів доларів. А все-одно не отримати бажаного. Клімат і природні бухти не перемістиш. Взимку суднам стояти біля Новоросійська небезпечно - надто штормить. Що вже казати про комфортне життя на рівні Севастополя. Тож зрозумілою є і неприхована радість більшості зав'язаних на флот севастопольців.

Марія Тимофіївна, жителька Севастополя: «Мы люди русские и должны здесь Черноморский флот все время быть, нас охранять».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Місцева адміністрація теж демонструє задоволення, сподіваючись на пожвавлення судноремонтних підприємств. Утім задоволення, - кажуть, - було б повнішим, якби Росія платила за базу справжню ціну. Ті 107 мільйонів гривень, які перепадають щороку міській казні - копійки у порівнянні з можливим доходом від оренди цінного чорноморського узбережжя.

Валерій САРАТОВ, голова Севастопольської міськдержадміністрації: «Нас эта цифра не устраивает. Ну реально не устраивает. У нас же расчеты есть. Не то, что знаете, желание. То есть у нас сегодня очень хороших земель 3,5 гектара находится в аренде у Черноморского флота. Это прибережная полоса. Сегодня наиболее инвестиционно привлекательный порт».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: 13 років тому ціна базування російських кораблів стала великою вітчизняною поразкою. Українці наполягали на мільярді 300 мільйонах доларів щороку. А отримали суму у 13 разів меншу. Але навіть погоджені 98 мільйонів були лише умовні. Вони автоматично зараховувалися назад в російський бюджет. У Києва знайшлося 2,5 мільярди газових боргів. Що цікаво, навіть до 2017-го року ці виплати їх би не компенсували. Український Президент пояснює: в результаті харківських домовленостей Москва погодилася на ціну оренди, яку українці пропонували ще 13 років тому. Але платитиме знижкою на газ.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Перша 10 років Росія зробить суттєву знижку. Тому що там треба жити сьогодні. Якщо розрахувати на всі роки - це ціна і буде приблизно мільярд 200 мільйонів. Тобто ми попередньо забираємо ціну 40 мільярдів. А потім щорічно буде платити 98 мільйонів».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Звичайно ці 40 мільярдів теж не живі гроші. Це сума, яку ми не віддамо Росії.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Для нас это непростое решение. Непростое потому что это дорого. Понятно, что деньги, которые «Україна»  недоплатит, а Россия недополучит, эти деньги останутся в самой Украине».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Та плюси і мінуси харківської угоди виходять далеко за межі севастопольської акваторії. Серед мінусів - експерти називають збільшення об'ємів законтрактованою Україною газу на 3 мільярди кубів. Мовляв Україні і 33-х мільярдів кубів було непотрібно. Навіщо ще ж додаткові три? Микола Азаров заспокоює: знадобляться.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Мы сейчас рассчитываем на то, что Украине будет необходимо увеличить потребление газа в связи с тем, что во-первых будет расти наша экономика, а во-вторых необходимо для надежного обеспечения зимы закачать дополнительное количество газа».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Серед плюсів угоди на першому місці той же самий дешевий газ. Нижче тільки в Білорусі. З одного боку це врятує фінансовий стан «Нафтогазу». А з іншого виконає головну умову МВФ.

Олександр ОХРІМЕНКО, фінансовий аналітик: «Що ми отримали? Ми отримали на сьогоднішній момент поштовх для експорту, для внутрішнього виробництва, для металургії, для хімії і для всіх суміжних підприємств. Це однозначно дасть ривок для ВВП. Хоча дійсно дасть ривок і для інфляції. Зарубіжні інвестори побачили: Україна знайшла спільну мову з Росією, з найбільшим своїм партнером. Це що означає? Що Україну завалять грошима».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Але поки економісти та фінансисти змагаються на рахівницях, свій зиск і отримала розварена вітчизняна опозиція. Вона твердить: йде пряме порушення Конституції, що забороняє іноземні бази в Україні. Військова газова тема стала несподіваним козирем проти влади.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010 рр): «Не одна влада не додумувалася до таких рішень - сформувати бартер між без пековим питанням з акцептом колонізації на 25 років. А це, можна сказати, назавжди. І питанням яке стосується якогось газу. Та соломою будемо палити. Але здавати свій суверенітет, свою незалежність».

Анатолій ГРИЩЕНКО, народний депутат України, голова комітету з питань нацбезпеки: «Є спроба зафіксувати в законі позаблоковий статус. І це звужує можливості наступних керівників держави приймати рішення».

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «По-перше ми втрачаємо територію рідної держави. По-друге ми обмежуємо наш суверенітет. По-третє, якщо це стане реальністю, то Янукович розколе Україну так, як ніхто ніколи її не розривав на два шматки».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Вони знову під одними гаслами і знову збирають кількатисячні мітинги. Та в Росії цього невдоволення харківськими домовленостями ніби і не чують. Тут говорять про історичність моменту. І перемогу.

Олександр АРБАТОВ, директор Центру міжнародної безпеки Інституту світової економіки: «Снят вопрос о вступлении Украины в НАТО. Вопреки возражениям России. Поскольку там остается флот, постольку этот вопрос с повестки дня устраняется».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Із самого НАТО у день підписання харківських угод дипломатично пролунало: подовження базування флоту - це питання взаємин України та Росії. А вже у понеділок Віктор Янукович очікує у Києві на Володимира Путіна і за результатами цієї зустрічі сподіваються зробити крок на зустріч тепер вже Європі. Адже від того, чи домовляться український Президент та російський Прем'єр про демаркацію спільних кордонів залежить чи піде ЄС на безвізовий режим з Україною, чи ні.

Парламентська опозиція України виступає проти підписаних у Харкові угод з Росією         вверх

1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

25.04.2010 3:00:21

Сюжет №2

19:38:07-19:43:05 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Рішучий бій нерівноцінній, на її думку, угоді розрізнена досі опозиція збирається дати у вівторок. Коли провладна коаліція планує ратифікувати домовленості Президентів одночасно із парламентом Росії. Тим часом Кремль сподівається залагодити із новим керівництвом іще одну майнову справу. Росія заявляє про право власності майже на 300 об'єктів в Україні ще з часів Союзу. Схожі претензії утім є і в Києва.

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Росія в Україні накинула оком на 253 об'єкти нерухомості. Україна в Росії претендує на 119. Ласі, більш привабливі шматки майна знаходяться ось тут. Росія хоче володіти пансіонатами і санаторіями на кримському узбережжі. Під блакитним кримським небом за радянських часів будували найкращі курорти Союзу. І планів щодо забудови півострова вистачило б до 2000-го року. Майбутнє, у якому було все визначено, змінилося. Однак у Москві вважають, що ці об'єкти, які будувалися коштом російських підприємств, належать їм. Хоча підтвердити свої слова документами не можуть.

Олексій УРІН, радник посольства РФ в Україні: «Многие объекты были построены 50, 40, даже 60 лет назад. Соответственно многие документы были или утеряны, или просто уничтожены по сроку давности».

Олександр РЯБЧЕНКО, голова Фонду державного майна України: «В цих об'єктів право власності визнано за 13-ма об'єктами. Так само дзеркально і по українських об'єктах. Тільки 8 українських об'єктів підтверджені російською стороною, що це є власність українських суб'єктів господарювання, чи української держави».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Суперечлива нерухомість - то постійне джерело конфліктів і рейдерських захоплень. Що ласіший шматок, то заповзятіша війна. Останній скандал довкола санаторія «Політ». Подейкують, він навіть був предметом закритих перемовин Тимошенко і Путіна у Ялті. Він здаля здається райським куточком. 300 метрів від моря в живописній бухті Нового Світу. Зблизька - це занедбаний і майже зруйнований пансіонат. Космонавти тут мали підліковувати нерви і підтримувати серце. «Росавіакосмос» і тепер прете дує на новосвітські руїни.

Людмила СИТНЕВИЧ, заступник директора туристичного оздоровчого комплексу «Політ»: «Документов на то, что этим комплексом имеет право владеть Российская Федерация никаких нет».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Спір навколо санаторію триває не один рік. Пані Людмила каже: справа пройшла судову вертикаль. Українська Феміда сказала: «Полет» - то український «Політ». Точніше те, що від нього залишилося.

Чоловік: «Рушится здание. Как принимать здесь людейв таком состоянии и как этот пансионат действовал на сегодняшний день непонятно».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Весь перелік спірного майна на територіях обох держав пресі невідомий. Є інформація, що Україна в Росії так само претендує на курортні об'єкти. Один з них санаторій «Україна» в Єсентуках. Він знаходиться не в кращому стані і там володарює російська сторона. А ще йде мова про промислове майно в Тюмені і на півночі Росії. Москва ж просить віддати їй окрім кримських здравниць 64 промислових об'єкти. У Фонді держмайна кажуть: це потужності не стратегічні. Оприлюднювати їх немає сенсу аби не збурювати колективи і власників. Бо серед спірних об'єктів є такі, які вже давно належать приватним установам. І що робити з ними взагалі невідомо. Російська сторона вустами заступника голови Росвласності нещодавно заявила.

Юрій МЕДВЕДЄВ, заступник голови «Росмайна»: «Чекаємо, що за нового керівництва України процес визнання прав власності на об'єктах, як у Росії, так і в Україні піде оперативніше».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Прискорити процес пропонувала і Валентина Семенюк-Самсоненко. Але за попередньої влади. На чолі Фонду держмайна вона ініціювала інвентаризацію спірного майна. Його список укладений 1993-го року. Тоді обидві сторони мали підписати угоду про майнові стосунки.

Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО, голова Фонду державного майна України (2005-2008 рр): «Сьогодні угода ратифікована тільки Україною. Російською Думою не ратифікована».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Росіяни нічого підписувати і нині не хочуть. Однак і далі тиснуть. А заяви про конфліктне майно чомусь з'являються напередодні складних для України переговорів щодо ціни на газ.

Віталій КУЛІК, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства: «Росіяни розглядають загалом ці претензії, майнові так звані претензії - 300 об'єктів, як елемент газових переговорів».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Адвокат Сергій Коз'яков у цивільному кодексі України знайшов бомбу уповільненої дії. У статті йдеться - якщо на території об'єкта нерухомості 10 років господарює один власник, він уже має на неї права. А багатьма об'єктами на які претендують росіяни в Україні вони і керують.

Сергій КОЗЬЯКОВ, адвокат: «Через 7 месяцев они могут претендовать на то, чтобы оформить права собственности на эти объекты. Но в любом случае они должны будут с документами доказывающими, что у них есть право приобретать по сроку давности пойти в суд».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Майновий двобій між Росією та Україною йде 5 років. Рахунок наразі маловтішний - 13-8 на користь Росії.

Європейським скандалом завершується епопея ісландського вулкана             вверх

1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

25.04.2010 3:00:21

Сюжет №4

19:49:01-19:52:58 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Європейським скандалом завершується епопея ісландського вулкана. Авіакомпанії, що з моменту його виверження втратили сотні мільйонів доларів через припинення польотів збираються подавати до суду на уряди своїх країн. Розслідування Єврокомісії визнало: небо над цілим континентом закрили через помилку комп'ютера. Його застаріла програма суттєво перевищила небезпеку і перші ж тестові польоти засвідчили: мільйони пасажирів в аеропортах страждали даремно.

Людмила ПЕТРІВ, прес-секретар аеропорту «Бориспіль»: «Скасовано на даний момент 45 рейсів на прибуття, 34 рейси на відправлення, з них 29 регулярних».

Юліана САУХ, кореспондент: Розгублені пасажири носять аеропортом у пошуках омріяного штампу на квиток.

Туристка: «Звонили только что своему оператору. Она сказала, что они должны нам поставить штампы о том, что рейс аннулирован».

Юліана САУХ, кореспондент: Так починався відпочинок тиждень тому. Наразі відкриті всі повітряні ворота України. Туристи відпочили менше, ніж планували. Цими днями повертаються додому. Їхнім туроператорам і перевізникам відпочинок лише сниться. Чернівчанин Григорій із Дружиною і дитиною провів в аеропорту 1,5 доби.

Чернівчанин: «Что делали? Вот тут жили и кричали «самолет-самолет».

Юліана САУХ, кореспондент: За такий відпочинок до путівки за 17 тисяч гривень доплатив.

Григорій ТЕЛЛЕР, турист: «1,5 тисячі гривень. Так він коштував 600 гривень. Одні сутки. А тут треба щось з'їсти, чи ні?»

Юліана САУХ, кореспондент: Втрачені два дні на морі їм пропонували компенсувати. Але за свій рахунок. Поясненнями представники туроператора в Єгипті себе не обтяжували.

Григорій ТЕЛЛЕР, турист: «Сказали - это не наши проблемы. Идите к себе в регионы и там разбирайтесь».

Юліана САУХ, кореспондент: Оскільки такий відпочинок втихомирення не додав, розбиратися далі настрій у Григорія є, як і в більшості його товаришів у нещасті. Хоча судової тяганини прагнув би уникнути. У туроператорів бажання взаємне.

Олександр НОВИКОВСЬКИЙ, керівник компанії-туроператора: «Если есть возможность продлить как бы отдых человеку, а это связано не только с наличием свободных мест в гостинице, это связано еще как бы с возможностью осуществить авиаперевозку, то конечно же будет предлагать. И вполне вероятно, что просто недополученные дни скорее всего будут просто компенсированы».

Юліана САУХ, кореспондент: Це інший туроператор, але й вони визнають: відшкодувати збитки всім жертвам вулкану не зможуть, бо збанкрутують. Тож кожну заявку розглядатимуть індивідуально. Перспективи окреслює юрист. За його словами, на компенсацію можуть розраховувати ті, хто купив готовий тур. Але найчастіше угоди укладені так, що турагенція - лише посередник між готелем та перевізником і працює за комісію. У цьому випадку прямий замовник - турист. І всі подальші проблеми його особисті. Єдине, на що можна розраховувати - це повернення вартості авіаперельоту. І не важливо з якої причини ви відмовилися. Чи рейс був скасований, чи перенесений на незручний для клієнта час. Форсмажорні обставини звільняють перевізника тільки від компенсації моральної шкоди і додаткових витрат.

Юрист: «Відповідальність обмежується, як правило, лише вартістю квитка. Жодних компенсацій моральних збитків, втрачених резервацій готелю, втрачених екскурсій за кордоном не відбувається».

Юліана САУХ, кореспондент: Але гроші вам повернуть лише в обмін на квиток. Чимало туристів на цей бартер просто не мали часу. Олексій втратив 80 євро.

Турист: «Надо было приехать в аэропорт чтобы сдать билет, чтобы получить новый. Нам сказали: деньги не вернут».

Юліана САУХ, кореспондент: Умови - забезпечення пасажирів їжею при форсмажорі на авіакомпанії теж не поширюються. А життя в аеровокзалі не дешеве.

Людмила ПЕТРІВ, Прес-секретар аеропорту «Бориспіль»: «Ми не піднімали у своїх готелях. Дуже жорстко слідкували за тим, щоб ціни, які і так високі в аеропорту на воду та харчі, на продукти, вони теж не піднімалися».

Юліана САУХ, кореспондент: А на тих, хто застряг по той бік паспортного контролю чекала ще одна халепа. Багато з них стали порушниками термінів перебування на чужій землі.

Чоловік: «На сьогоднішній день у нас є запевнення від всіх країн-членів ЄС, що наші українські громадяни, які через цю кризову ситуацію попри їх бажання стали порушниками візових правил, для них це не матиме жодних негативних наслідків».

Трагедія, яка цього тижня струсонула всю країну - звірячі вбивства у Чернігові         вверх

1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

25.04.2010 3:00:21

Сюжет №5

19:52:59-19:58:30 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Трагедія, яка цього тижня струсонула всю країну - звірячі вбивства у Чернігові. 21-річний хлопець обезголовив кількох людей і ще один дивом вижив. Добу чернігівчани жили, як у фільмі жахів. Боялися виходити на вулицю Йшли чутки про сатаніста або неонациста. Однак коли підозрюваного затримали - стало ще страшніше. Жахіття накоїла психічно хвора людина. І, як з'ясувала у своєму розслідуванні Ольга Кашпор, ніхто не дає гарантію, що хворі люди із діагнозом потенційний маніяк, надійно зачинені за гратами спецлікарень.

Ольга КАШПОР, кореспондент: Він спокійно і детально розповідає слідчим де і як трощив голови своїх жертв саперною лопаткою. Але свідчення дає не виходячи із машини. Боїться людського самосуду. Мотив своїх вчинків підозрюваний пояснює просто - вбивати йому наказав голос у голові.

Міліціонер: «У него была навязчивая идея. Внутренний голос ему говорил: ты должен совершить жертвоприношение, убить трех человек. Это люди, которые вредят обществу».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Той саме голос, з переказів адвоката, відмовив хлопця добивати четверту жертву. Дивом вцілілий свідок допоміг оперативникам скласти фоторобот нападника. Це звузило коло пошуку. Утім підозрюваний і так вже був у чорному списку, - запевняє міліція. Версію про те, що потенційний вбивця може бути психічно хворим відпрацьовували одразу.

Міліціонер: «Мы сразу поднимали вот эти списки, которые, кто стоит да, реально кто стоит на учете в психбольнице. То есть сразу выяснили, были ли побеги».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Підозрюваний із психлікарні не тікав. Його звідти випустили після курсу лікування у стаціонарі. Діагноз - шизофренія. Зі слів адвоката, хвороба вперше атакувала юнака цієї зими.

Міліціонер: «Когда будет проверятся, якобы вначале года он был изнасилован своим товарищем. И после этого у него начались вот эти психические отклонения».

Ольга КАШПОР, кореспондент: З чого насправді почалася хвороба і як протікала місцеві лікарі не відкривають. Це тепер не лише лікарська, але й слідча таємниця. Утім лишається факт - кілька місяців тому хлопця із психлікарні виписали. Теоретично це означає, що комісія ескулапів переконалася - пацієнт безпечний для суспільства, - каже психіатр Наталія Куколенко. Далі наглядати за хлопцем мав дільничний спеціаліст.

Психіатр: «Комиссия врачей принимает решение с какой периодичностью его надо осматривать. Обычно это не реже одного раза в месяц. То есть больного просят прийти на прем. Если же он отказывается, то врач обязан осмотреть его на дому».

Ольга КАШПОР, кореспондент: За місцевих лікарів відповідає заступник головного лікаря обласної психлікарні. Каже: ініціюватимуть службове розслідування. Та частина відповідальності і на батьках. Вони, мовляв, бачили сина щодня. І прогавили загострення.

Заступник головного лікаря психлікарні: «Важливе розуміння своєї хвороби не тільки самого пацієнта, а ще його родичів. Щоб вони вчасно звернутися і помітити нові прояви хвороби».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Самі батьки підозрюваного зі зрозумілих причин на інтерв'ю не йдуть. Чи помічали вони що коїться із їхнім сином? Якщо помічали, чому не звернулися по допомогу - питання. Дільничний міліціонер, який брав участь у затриманні хлопця переконаний: не помітити неадекватних проявів було неможливо. Навіть кімната, в якій жив юнак, була дуже промовистою.

Сергій НАПАЛЬКО, старший дільничний інспектор: «Какие-то непонятные узоры там разрисованы, стены, окно в фиолетовом цветом разукрашено».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Окрім дивних, але мирних проявів творчості за хлопцем водилися і спалахи агресії. Він не раз піднімав руку на батьків, - каже адвокат.

Сергій КОПЕЙКІН, адвокат підозрюваного у вбивстві: «В ходе конфликта чуть не выбил отцу глаз. То есть неоднократно были такие агрессии. О чем собственно говоря родственники подтверждают».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Але те, що їх син потенційний вбивця батьки навряд чи усвідомлювали, - каже голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман. В нашій країні родичів психічнохворих ніхто не навчає розпізнавати їхні стани. У розвинених країнах держава забезпечує таку допомогу. Самі ж хворі після виписки із стаціонару потрапляють під опіку соціальних психологів, які не лише контролюють їхній стан, а й допомагають адаптуватися у суспільстві

Семен ГЛУЗМАН, голова Асоціації психіатрів України: «Врач не в Англии, не в Новой Зеландии, не в Латинской Америке не занимается сопровождением больного по жизни. Наша черниговская история отличается только одним, что больной выписан на улицу страны, где нет социальной психиатрии».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Оскільки відсутня система опіки душевнохворих поза межами лікарні винних у чернігівській трагедії не знайти, - переконаний Глузман. Їх можна хіба що призначити. І жодної гарантії, що завтра умовно безпечний пацієнт палати номер 6 не струсоне країну черговими кривавими подвигами.

Купили автомобіль із рук за вигідною ціною - не поспішайте радіти    вверх

1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

25.04.2010 3:00:21

Сюжет №6

19:58:31-20:02:53 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Купили автомобіль із рук за вигідною ціною - не поспішайте радіти. У вас його можуть просто відібрати. Від Харкова до Ужгорода шахраї скуповують кредитні авто і виставляють їх на продаж за підробними документами. Автомобільна афера вже набула небувалого розмаху. Лише за один тиждень кореспонденту «ТСН» стало відомо про сотні таких випадків.

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Два роки тому Микола називав себе представником середнього класу. Він звик до хорошої зарплати і престижного авто. Восени 2009-го криза перемогла його бізнес і перше, з чим довелося розлучитися - автомобіль вартістю у 26 тисяч доларів.

Микола, жертва автомобільної афери: «Я не мог платить по кредиту, поэтому сделал переуступку по кредиту».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Покупця знайшов і Інтернеті. Молодий чоловік запропонував розрахуватися з банком, натомість забирав дешеве авто, оформлене як генеральне доручення на право кермування. Така пропозиція Миколі здалася вигідною.

Микола, жертва автомобільної афери: «Автомобиля на сегодняшний момент нет. И ну я продолжаю платить кредит по автомобилю».

Директор департаменту комерційного банку: «Якщо такі дії відбуваються, то це банальне шахрайство».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Директор департаменту комерційного банку Ігор Шевченко дивується необізнаності українців у законах.

Ігор ШЕВЧЕНКО, директор департаменту комерційного банку: «Будь-яка угода, яка укладена в даному випадку по автомобілю, який є предметом забезпечення без відома банку, вона є нікчемною».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Позбавитися всіх зобов'язань у таких випадках виходить не завжди, - розповідає Сергій Середа. Його компанія продає кредитні автомобілі на аукціонах. Але банки зазвичай погоджуються реструктуризовувати залишок боргу на вигідних умовах.

Сергій СЕРЕДА, заступник директора компанії, що продає кредитні автомобілі: «У клиента в остатке остается до 20% проблемного кредита. И месячный платеж превращается из 3 тысяч гривен в 20 гривен».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: У приватних бесідах співробітники компанії зазначають: вони працюють переважно зі столичними банками. Якщо кредит оформлений у регіональних відділеннях, то владнати справу полюбовно набагато складніше. Саме тому в Україні розквітнув бізнес із обміну автомобілів і кредитів через генеральне доручення. На цьому грунті з'явилися сотні фірм-посередниць. Саме таким посередником працював 25-річний Дмитро. Він зводив власників кредитних авто із людьми, що бажали придбати їхній автомобіль. Бізнес цілком легальний, але Дмитро приховує обличчя. 2 місяці тому його ледь не вбили. Молодик знайшов кілька викрадених шахраями машин і вимагав повернути їх господарям.

Дмитро (ім'я змінене), автомобільний посередник: «Потому что не выведен из кредита. Потому что не платятся по три месяца, по четыре уже по банкам. Люди беспокоятся. А когда ты приезжаешь к нему, объясняешь ситуацию, человек просто показывает на двери: вы свободны, молодой человек».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Схема за якою працював бізнес Дмитра, як він тепер розуміє, став зручним інструментом шахраїв. Власник кредитного авто і зловмисник обмінювалися угодами. Перший передавав генеральну довіреність на право кермування, другий зобов'язувався платити кредит. Коли махлярі отримували ключі від машини, знаходили нового покупця. Удвічі дешевше ніж на ринку вони перепродавали автомобіль. Забирали гроші і зникали. Перший покупець залишався без автомобіля. Але з кредитом. Третій із автомобілем, але без права власності на нього.

Дмитро (ім'я змінене), автомобільний посередник: «Не знаю, как они ездят на этих автомобилях. Все доверенности просто аннулированы. Два месяца назад они были аннулированы. Пишем заявления каждый день. Ну все органы власти говорят, что личные отношения, решайте все в суде».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Розбиратися у суді можна руками, - розповідає Андрій - ще один потерпілий. Він теж просить не показувати його обличчя оскільки боїться помсти.

Андрій (ім'я змінене), жертва автомобільної афери: «На автомобиле ездит человек, который работает в органах внутренних дел. Автомобиль оформлен на его мать».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Він і сам не вірив, але суд визнав його правоту. Та повернути машину все-одно не виходить.

Андрій (ім'я змінене), жертва автомобільної афери: «Я человеку говорю: вот есть решение суда, вот есть постановление исполнительной службы, верните мне пожалуйста автомобиль. Не в какую. Человек перед моим лицом закрывает ее, забирает ключи и уходит».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Кількість автомобілів, які зловмисники продають за чорною схемою зростає. Йдеться вже про сотні оборудок, які ніхто не збирається викривати. За інформацією, що має «ТСН», на таких автомобілях їздять і дуже серйозні високопосадовці. Зокрема один із колишніх заступників одного із нинішніх міністрів.

Продовжується проект «1+1» «Суперзірка»          вверх

1+1 : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

25.04.2010 3:00:21

Сюжет №7

20:02:54-20:07:03 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: І ті, хто готві на все але заради слави пісенної. Битва за мільйон набирає обертів. Із фіналу «Суперзірки» щотижня вибувають учасники проекту. Залишиться тільки один - такі правила.

«Інтер» випуск 20:00

«Харьковский пакт»: Сдача суверенитета или спасение экономики?   вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:18

Сюжет № 1

20:01:21-20:12:19 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Стодолларовая скидка на газ и Черноморский флот в Крыму еще на 25 лет. Во вторник президенты Украины и России подписали исторические для обеих стран соглашения. Москва готова снизить цену на голубое топливо. А Киев - оставить в Севастополе флот до 42 года. Согласно предварительным подсчетам, цена вопроса составляет сорок миллиардов долларов. По мнению российской прессы - такое предложение слишком уж щедрое. По мнению украинской оппозиции - ради этих денег представители власти пожертвовали суверенитетом страны и нарушили Конституцию. Жаркие споры о харьковских договоренностях не утихают вот уже который день. И неизбежно эта тема вызовет ожесточенные дискуссии в украинском парламенте уже во вторник. Ведь подписанные документы вступят в силу лишь после ратификации, запланированной на 27 апреля. О том, какой ценой дается это соглашение всем сторонам - Анастасия Даугуле и Анна Панова.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В пограничном Харькове, первой столице Украины, началась новая веха во взаимоотношениях двух соседних стран. Президент РФ впервые за пять лет ступил на украинскую землю. Встреча глав держав стала более чем результативной. Украинская сторона своих целей не скрывала: максимально снизить цену на газ. И желаемого добилась. Согласно подписанному межгосударственному соглашению, газ достанется дешевле, а флот останется на дольше. Существенная топливная скидка - это то, что бюджет России не дополучит, а бюджет Украины сэкономит.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, Президент России: «Наши украинские партнеры получат скидку к цене на газ, которая исчисляется в размере 100 долларов при цене газа 330 долларов за тысячу кубометров... Мы действительно вышли не беспрецедентное соглашение о предоставлении дополнительных финансовых возможностей нашим украинским партнерам на длительную перспективу».

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: ««Україна»  в течение ближайших 10 лет получит реальный инвестиционный ресурс. Эта сумма исчисляется приблизительно 40 миллиардами долларов».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Дополнения к газовым контрактам - в присутствии президентов - скрепили подписями главы «Газпрома» и «Нафтогаза». В новом документе Москва также окончательно отказалась от системы наказаний.

Алексей МИЛЛЕР, председатель правления ОАО «Газпром»: «Мы также договорились об отмене штрафных санкций за недобор Украиной газа. Эти штрафные санкции предусматривались ежемесячно. Теперь не будет штрафов за недобор».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Благодаря новой цене, НАК «Нафтогаз» сможет выбраться из долговой ямы. А цифры в квитанциях за тепло и горячую воду не растут.

Евгений БАКУЛИН, председатель правления «Нафтогаза»: «Если бы не было этого дополнительного контракта, то цена на газ для населения увеличилась бы в восемь раз, для «ТЭК» - в четыре раза, для промышленности - в полтора раза. Мы прекрасно понимаем, что это полнейший коллапс. Потому что промышленность просто остановится - повышение сегодня в полтора раза для промышленности нереально. Что тогда остается? Повышать цены для населения дальше? В пятнадцать раз? Тогда людям будет не за что платить даже за хлеб.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Россияне признают: скидка для Украины дорого им обойдется. Но причина такой щедрости весьма существенная. Киев согласился пересмотреть сроки базирования флота в Севастополе.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Мы приняли решение ускорить решение по пребыванию Черноморского флота на территории Украины, потому что нашим российским коллегам, нашим друзьям нужно также было иметь определенность в решении этого вопроса».

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «И такая определенность достигнута - мы подписали соглашение, в котором устанавливается, что срок пребывания российской базы на территории Украины продлевается на 25 лет».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Газ и флот - «Минус тридцать (процентов) плюс двадцать пять (лет)» - краткая формула харьковских договоренностей. За внешней легкостью и непринужденностью диалога на высшем уровне - долгие споры, бессонные ночи и красные глаза у членов делегаций.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Хотел бы поблагодарить украинскую команду за серьезную работу, которая продолжалась последние дни, и вчера вплоть до самого позднего времени».

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Решения, которые сегодня приняты и подписаны, нами выстраданы с двух сторон».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: «Минус тридцать плюс двадцать пять» - это также показатель смены климата на границе Украины и России. После межгосударственных заморозков президенты зафиксировали резкое потепление. Причем договоренности и новые цены вступят в силу уже с 1 апреля - при условии своевременной ратификации парламентариями обеих стран. С ратификацией Киев и Москва решили не мешкать. Парламентское одобрение в Верховной раде и Государственной думе решили провести одновременно - в будущий вторник. На это намерение бурными протестами отреагировала украинская оппозиция.

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Ми вчора були зраджені. Ми вчора допустили мілітарну окупацію країни на 25 років».

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Це не просто зрада, це початок системної руйнації незалежності нашої держави».

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер «Фронта перемен» «Моя позиція в цьому плані дуже чітка: це суперечить конституції України».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: 17-я статья Конституции гласит: «на территории Украины не допускается размещение иностранных военных баз». Именно на этот пункт ссылаются оппозиционеры.

Олег ТЯГНИБОК, лидер Всеукраинского объединения «Свобода»: «Я вважаю що торгуватися можна багато чим але ні в якому разі не територіальною цілісністю України і не національним державним суверенітетом».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Впрочем, для Черноморского флота в Основном законе сделано исключение: в переходных положениях. Иностранные военные формирования могут находиться в Украине на условиях аренды - временно. Так что размещая в Крыму российских военных официальный Киев ничего не нарушает, убежден Владимир Литвин.

Владимир ЛИТВИН, председатель ВР: «Це співставне з тим, що ми не можемо дозволити іноземцю побудувати будинок в Україні - але можемо і маємо право здати йому в оренду свій будинок, якщо плата буде влаштовувати обидві сторонни».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Добиться адекватной платы за аренду военной базы в Крыму и одновременно скидки на голубое топливо - это были очень сложные переговоры. Об их деталях Виктор Янукович рассказал уже в Киеве, на пресс-конференции.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Головною причиною було те, що Україна на 10 років мала цей контракт на постачання газу, який заганяв Україну в могилу».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Искать компромисс с Москвой Киев заставили прошлогодние газовые контракты - выгодные для России, но непосильные для Украины, говорит Виктор Янукович. Цена голубого топлива для конечного потребителя - достигла 450 долларов за тысячу кубометров.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Це як кажуть ціна для нас, настільки непідйомна була... Ця ціна ввійшла би практично в всі споживчі товари, в мінеральні добрива, потім в хліб і т.д».

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Тимошенко коли вела переговори, вона економіку переплутала з політикою, тому для неї це було доцільно, але не для країни».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В основе нынешнего кризиса лежат пресловутые договоренности между Тимошенко и Путиным - так считает и Виктор Ющенко. Впрочем, харьковские контракты своего преемника - тоже не оправдывает.

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Зараз президент бере і продовжує оцю нелогіку далі. Ми знижуємо ціну на газ, не піднімаємо тариф, і не визначаємо орендної плати на дислокацію. Одні курйози».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Благодаря газовой скидке «Україна»  все равно окажется в выигрыше, объясняет Виктор Янукович. По подсчетам украинских специалистов, стоимость базирования российских кораблей - миллиард двести миллионов долларов в год. Такую цену и выставляла на переговорах украинская сторона.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Я весь час казав, що треба платити отакі кошти. І якщо подивитись, порахуйте там на весь період часу, то ми вийшли приблизно за той час, якщо розрахувати за всі роки - це ціна й буде приблизна 1 міліард 200 мільйонів».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Кроме финансового аспекта, у оппозиции еще одна претензия: прежде чем продлевать базирование российского флота, нужно было посоветоваться с народом.

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер политической партии «Фронт перемен»: «Якщо було приймати рішення про продовження терміну перебування ЧФ, то це можна робити - тільки спочатку зміни до конституції, і референдум, який дає згоду на такі зміни до конституції».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Виктор Янукович не против референдума. Но время не ждет. С новым соглашением «Україна»  уже сейчас начнет экономить. Около 4 миллиарда долларов в год. Серьезное подспорье для бюджета.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «І це дасть нам можливість не піднімати в цьому році ні тарифи на газ, ні тарифи на ЖКХ. Ну а головний соціальний ефект, я хотів би сказати, що безумовно, ми будемо йти шляхом підвищення зарплат, пенсій».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Оценивать плюсы «харьковского пакта» в оппозиции и не думали. Выразить свой протест - БЮТ и НУ-НС хотели с парламентской трибуны, не дожидаясь вторника. Но добиться внеочередного заседания не вышло. Пришлось довольствоваться митингом под стенами Рады. Проникнуть в зал - оппозиционерам не удалось. Регионалы сыграли на опережение и забаррикадировались внутри.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, лидер фракции Партии регионов: «Мы взяли под контроль зал заседания Верховной рады для того, чтобы осуществить на следующей неделе полноценную работу ВР».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Охранять парламентскую трибуну от посягательств оппонентов - регионалы будут до вторника. Оппозиционеры полны решимости прорвать блокаду и не допустить ратификации харьковского соглашения.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Півтори сторінки і на десятки, десятки років Україну залишають невільною, Україну залишають приниженою і пригніченою».

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Ратификация будет сделана. Мы будем делать все для того, чтобы ситуация в стране была стабильной, чтобы росла экономика и на ее основе улучшалась жизнь людей. Пусть кто-то попробует нам в этом помешать».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Кто окажется последовательнее - власть, которой уже на следующей неделе нужно принять бюджет с новой ценой на газ, или оппозиция, которая в очередной раз пытается объединиться? Следующая парламентская неделя обещает быть жаркой как никогда.

Гость студии: Николай Азаров, премьер-министр Украины     вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 2

20:12:20-20:16:04 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Пока политические диспуты продолжаются, химики и металлурги ожидают перерасчета цены. Эти отрасли в Украине потребляют больше всего газа. О том, что скидка на топливо поможет оживить и другие сферы экономики, в эксклюзивном «Інтер»вью программе «Подробности недели» рассказал премьер-министр Украины Николай Азаров.

Олег ПАНЮТА, ведущий: Николай Яныч, только ленивые сейчас не обсуждают харьковские договоренности президента Украины и России. Что «Україна»  приобрела в результате подписанных в Харькове соглашений?

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Ну, прежде всего уверенность в будущем, и это самое главное. Уверенность в будущем, вообще очень сложно измерять деньгами, но, тем не менее, есть и количественная оценка этих соглашений. За ближайшие 10 лет «Україна»  получит прямых инвестиций в экономику 40 миллиардов долларов. Это позволило нам буквально в несколько дней пересчитать бюджет, мы естественно убрали оттуда все затраты связанные, например, с компенсацией «Нафтогазу» вот этой цены на газ, это около 7 миллиардов гривен, и перенацелили эти ресурсы, естественно, на решение социальных вопросов».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Деньги, которые освободятся от цены на газ, будете направлять в первую очередь на социальные проблемы или останется какая-то часть на модернизацию украинской экономики?

Николай АЗАРОВ: «Ну прежде всего мы сказали, что мы избежали необходимости повышения тарифов на жилищно-коммунальные услуги, а это несколькократное повышение тарифов. Второе, мы избежали необходимости повышения отпускной цены на газ для наших промышленных предприятий. Это даст на этих предприятиях определенную экономию. И вот наша задача в том, чтобы эта экономия пошла обязательно в инвестиционные ресурсы, модернизацию нашей экономики. При достаточном, конечно, значительном вложении ресурсов мы до конца года три станции метро сдадим. Могу еще десятки называть проектов, которые мы сейчас в правительстве рассматриваем, вполне конкретных, и не только по городу Киеву, но и по другим городам и областям».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Бюджет, который вы подали в конце этой недели в ВР, насколько цифры в бюджете отличаются от презентованной вами программы социально-экономического развития Украины.

Николай АЗАРОВ: «Я вот только недавно снова пересматривал с министром финансов целый ряд позиций бюджета, и скажу вам - трудный, чрезвычайно напряженный, нельзя назвать его даже хорошим, не может он быть хорошим, когда экономика в кризисе, но он реалистичный, он будем говорить трудновыполнимый, но выполнимый и он даст уверенность нашей экономике, нашему бизнесу и самое главное нашим людям в том, что мы наконец-то выберемся из той глубокой ямы, куда мы попали за прошедшие два года».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Этот бюджет предстоит выполнять вашей команде, вашему Кабмину, как вы чувствуете каждый из ваших бойцов в состоянии выполнить поставленную задачу или кому-то стоит напрячься?

Николай АЗАРОВ: «Всегда в команде бывают лидеры, бывают середнячки, бывают отстающие, это жизнь... Конечно, приходится иногда делать замечания, приходиться поправлять, приходится наставлять, но все это абсолютно нормальный этап работы. Я уже не первый раз работаю в правительственных командах, я думаю, что из этой команды будет толк».

В Севастополе харьковские соглашения многие встретили с радостью          вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 3

20:16:08-20:21:48 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Весть о продлении срока базирования Черноморского флота многие в Севастополе встретили с откровенной радостью. Даже устроили по этому поводу в городе праздник. Но, делу время, а потехе - час. Отечественные службы и предприятия уже начали пересматривать свои планы. Кто-то рассчитывает получать большие заказы, некоторые сожалеют, что не смогут занимать территории, отданные сейчас в аренду российским военным. О ситуации в городе, который нужен всем - Андрей Цаплиенко.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Российская военно-морская группировка в Севастополе мощнее украинской. Но сравнение с черноморскими флотами Румынии, Болгарии или Турции не в пользу России. С двухтысячного военно-морская база не получала новых кораблей. Стальные ветераны, которым уже за тридцать, в подавляющем большинстве. Они могут не дотянуть до две тысячи семнадцатого. И уж точно не дотянут до две тысячи сорок второго. С конца восьмидесятых и до нынешнего времени количество кораблей Черноморского Флота сократилось более, чем в десять раз. Он давно перестал быть грозной военной силой, и остался, скорее, символом былого величия. Впрочем, не только. Российский флот дает работу тысячам севастопольцев с украинскими паспортами. Таких здесь около двадцати тысяч. В горсовете считают: Черноморский флот наполняет городскую казну как минимум на одну пятую.

Петр КУДРЯШОВ, зампредседателя Севастопольского горсовета: «Мы ежегодно получаем 20 миллионов из бюджета РФ на создание и развитие социальной инфраструктуры города».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Граница между Украиной и Россией проходит прямо через семью Петра Кудряшова. Его сын Сергей капитан третьего ранга Военно-морских сил Украины. Дочь Анна - мичман Российского Черноморского флота. Это не мешает им оставаться одной, вполне дружной семьей. Без пограничных конфликтов.

Сергей КУДРЯШОВ, капитан третьего ранга ВМС Украины: «Большинство ожидало это уже. Тем более с 2017 года это все равно будет продлено. За последние годы в Киеве - раскол между столицами какой-то. Здесь - в Севастополе - ничего не менялось...»

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Еще недавно Анна с неуверенностью отсчитывала время до две тысячи семнадцатого.

Анна КУДРЯШОВА, мичман ВМФ России: «Если бы в 2017 году нам пришлось покинуть Севастополь, мы скорее всего базу перевели бы в Новороссийск и нам пришлось бы уехать отсюда. Естественно, здесь остаются все родственники... Всегда уезжать от родных тяжело и не очень хочется».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Мичман Кудряшова гражданин России. Ее сын Тимур гражданин Украины. Ничего удивительного. В Севастополе такие семьи обычное дело. Это малый ракетный корабль «Мираж», потопивший грузинский катер в две тысячи восьмом. Вернее, его модель. Одиннадцатилетний автор модели всерьез собирается на российский Черноморский флот.

Дима СТЕПАНОВИЧ, севастопольский школьник: «Во-первых, Россия - больше обеспеченная страна и больше российских кораблей в Севастополе, чем украинских».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Его друзья по судомодельному кружку тоже хотят служить на флоте. Только на украинском. Здесь они в большинстве.

Корреспондент: А на каком служить ты бы хотел?

Владимир НАЗАРОВ, севастопольский школьник: «На украинском».

Корреспондент: Почему?

Владимир НАЗАРОВ, севастопольский школьник: «Потому что на этом флоте есть вот этот корабль».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Этот матрос - курсант школы водолазов Черноморского флота. Его приехала навестить мама. Привезла самое необходимое - домашнюю еду.

Мама: «Утку зажарила и трубочки любит сладкие...»

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Она в Севастополе в первый раз. Но, возможно, не в последний. Ее сын задумывается о том, чтобы остаться на флоте после срочной службы.

Моряк: «Пересекались немного с моряками... Ну, пацаны дружелюбные, то есть, вообще все нормально».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В момент раздела советского Черноморского флота контр-адмирал в отставке Владимир Соловъев возглавлял флотскую разведку. Он считает, что самый большой выигрыш от харьковских договоренностей получит именно Севастополь и его жители.

Владимир СОЛОВЬЁВ, руководитель Института стран СНГ в Севастополе: «25 лет - это стабильность. Наконец-то, севастопольцы знают, что в течение 25 лет их жены, их семьи будут вместе. Это значит, что, не исключено, заработает морской завод, который должен будет ремонтировать корабли, принимать соответствующие заказы. Это значит, будут поступления в город».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Отношения между российским флотом и украинским городом не совсем безоблачны. Флот контролирует бухты, где раньше базировались более трех сотен кораблей. Теперь - около трех десятков. Свободными причалами российские военные пока не изъявляют желание делиться с гражданским «Севастопольским Морским торговым портом». На предложения совместного развития не реагируют. Вот эта пристань принадлежит гражданскому порту. Здесь локальный очаг напряженности. Сотрудники порта поторапливают, просят не задерживаться на их же собственной земле. Вернее, бетоне. Когда-то на этот причал, - его номер 87 - высаживались пассажиры. Но несколько лет доступ к нему со закрыт со стороны суши российскими военными по непонятным причинам. Теперь это запретная зона, о чем гласит соответствующая табличка на воротах с колючей проволокой. Из-за присутствия военных придется забыть о серьезных инвестициях в город, так считают противники долговременного пребывания российского флота в Севастополе.

Александр ШТАЛТОВНЫЙ, севастопольский журналист: «Місто може набути певої потужної мілітаризації. І тоді такий проект економічний, ну, наприклад, як вільна економічна зона, - ці проекти не будуть реальними. Сюди може піти інвестиції, наприклад, з Росії. Але, наприклад, західні інвестиції, і сюди приїзджали люди з Заходу, вони, мені здається, будуть вже побоюватись».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Местные критики «харьковских соглашений» в меньшинстве. Впрочем, даже они признают - присутствие военных другого государства улучшает здесь, по крайней мере, демографическую ситуацию.

Торгуясь с Россией, «Україна»  забывает о своем газе    вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 4

20:21:49-20:28:28 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Пока длится вечный торг с соседями о цене газа, в Украине забывают о добыче своего собственного топлива. Которое и стоит дешевле и транспортировать его из другой страны не надо. Разведанных в стране запасов - более одного триллиона кубометров, а потенциальных залежей в пять раз больше. Но в прошлом году добыча составила чуть более 21 миллиарда кубометров, в нынешнем - будет и того меньше. Газовые разработки требуют серьезных инвестиций, а денег на это нет. Одна надежда - на иностранного инвестора. Хотя, как показывает практика, даже с заграничными деньгами в Украине могут успешно завалить работу. Геннадий Вивденко исследовал газовые горизонты.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: «Ну что тебе сказать про Сахалин?» - пелось в песенке советских времен. Но то - романтическая история про дальневосточный остров. В Украине есть своя сахалинская история - о газовом месторождении в Харьковской области. И она совсем не романтическая. Стрелки манометров трагично застыли на нуле. Этот лес из труб - установка для подготовки газа к перекачиванию в магистраль. Отсюда добытое на украинском Сахалине топливо должно бы было идти к потребителям. Но на станции давно не ведется никакая подготовка. Начальник промысла Василий Кириленко демострирует пломбы на вентиле.

Василий Кириленко, начальник промысла: «Вот пломба одна. - это гостехнадзоровская, а это пломба киевтрансгаза».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Впору праздновать печальный юбилей: срок лицензии газодобывающего предприятия закончился ровно год назад - 24 апреля прошлого года, говорит директор местных газовщиков Николай Иващенко. С тех пор добыча на Сахалине остановилась. Скважины остались охранять лишь половина сотрудников да прибившийся к ним кот Масяня. А под землей, по данным геологоразведки, остаются до 15 миллиардов кубометров газа, это три четверти от объема, который «Україна»  добывает за целый год.

Николай ИВАЩЕНКО директор филиала газодобываюшей компании «Девон»: «Мы стоим - и не даем стране ни газа, ни конденсата. Не ведутся геолого-разведочные работы. По существу страна не получает нужных углеводородов и не получает денег, для того чтобы развиваться. Не дополучено из-за остановки месторождения 120 миллионов гривен».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Об особенностях государственного подхода к такому чувствительному вопросу, как добыча топлива, газовщики рассказывают анекдотичные истории. Разведку на этом месторождении дочерние компании «Нефтегаза Украины» вместе с польскими инвесторами начали десять лет назад. Потратили полтора миллиарда гривен. Когда топливо было обнаружено и его стали добывать - появились разнообразные препятствия. Только относительно этой скважины - около десятка судебных решений. Месторождение одно, а желающих добывать газ - много. В результате лицензий на добычу нет ни у кого. Глава газодобывающей компании Анджей Дизманский возмущен - ведь обеспечивали страну дешевым топливом. Обьяснить, почему государственные чиновники не защитили газовщиков, может только одним.

Анджей ДИЗМАНСКИЙ, председатель правления газодобывающей компании «Девон»: «Страна, которая нуждается в газе, нуждается в деньгах - бюджет. Правительство, руководство не хочет этого газа? Не хочет чтобы налоги попали в бюджет? Вот это непонятное, коррупция происходит».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Участие в проекте поляков придает ситуации пикантность на грани международного скандала. Ведь «Нефтегаз» вел разведку и добывал здесь газ совместно с таким же государственным монополистом, но из Польши - компанией ПГНиГ. В месторождение вложены деньги официальной Варшавы. Посол Польши в Украине месяц назад уже отправил письмо вице-премьеру Андрею Клюеву с просьбой исправить ошибки предыдущего правительства.

Павел ГЕМБСКИ, советник посла Польши в Украине: «Добыча энергоресурсов является одной из сфер обеспечения безопасности, в том числе Украины, и мы стратегические партнеры, в том числе и Польши. Мы уверены что проект под названием компании «Девон» еще можно спасти. Но сейчас решение - на стороне украинского правительства».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Ссорится с инвесторами сейчас очень несвоевременно. Ведь самостоятельно украинскому правительству довольно нелегко будет решить две сложные проблемы: истощение разведанных месторождений и износ оборудования газовщиков. За последние два года средств на геологоразведку и ремонт выделялось крайне мало. Из этой скважины во Львовской области сорок лет назад качали газ в Москву и Ленинград. Теперь, грубо прикидывая, топлива хватает лишь на небольшой городишко да и то - в неотопительный сезон. Не мудрено, поясняет директор «Львовгаздобычи», землю сверлят здесь уже сто лет. А по оценкам ученых, в регионе залегает 800 миллиардов кубов газа. Просто он находится на больших глубинах. С изношенной украинской техникой до него не добраться.

Александр СЕНДЕГА, директор «Львовгаздобыча»: «Ресурсная база чисто теоретично є, але щоб цей газ вибрати, треба серйозні інвестиції - в що інвестиції потрібні сьогодні, це в матеріально-технічну базу. Матеріально-технічна база яка сьогодні експлуатується, це і техніка,і технології це 60-70 роки світ пішов далеко вперед».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Но главной проблемой газовщик называет фактический мораторий на выдачу лицензий, устроенный предыдущим правительством. За два года галичане не получили ни одного нового разрешения. В главном офисе «Укргаздобычи», госкомпании, которая добывает три четверти украинских объемов, называют ситуацию безобразием. Межведомственная комиссия Минприроды и Минэкологии в прошлом году застопорила работу на десятке месторождений, говорит директор «Шебеликагаздобычи», крупнейшего газодобытчика в стране.

Юрий ФЕСЕНКО, директор «Шебелинкагаздобыча»: «О какой перспективе о каком наращивании можно разговаривать - если нам не дают лицензии - они тормозятся даже на те месторождения, которые мы разрабатываем уже не один год».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В итоге добыча газа в стране обвалилась сразу на 10% в первом квартале этого года. В 2010-м и следующем году еще удастся в целом выкачать 20 миллиардов кубов, но потом в Украине спад неминуем.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Любопытно, что по данным центрального разведывательного управления США, «Україна»  находится на 25 месте по запасам газа в мире. В ее недрах разведано более триллиона кубометров - всего в два раза меньше чем в Норвегии, которая является крупным экспортере газа. Этой установке на сахалинском месторождении осталось добурить всего лишь 900 метров до места, где родился газ. И уже полгода скважина могла бы давать топливо стране. Ну что еще можно сказать про Сахалин?

В Вашингтоне украинская делегация ведет переговоры с МВФ           вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет № 5

20:29:14-20:31:10 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: В эти дни в Вашингтоне проходит ежегодное собрание директоров Международного валютного фонда и Мирового банка. Финансисты анализируют состояние глобальной экономики и думают - как будет развиваться мир. А украинская делегация ведет переговоры о новой программе сотрудничества с МВФ. Сумма кредита для Киева, которую называли в Вашингтоне - 20 миллиардов долларов. Наш специальный корреспондент Дмитрий Анопченко знает о том, какие условия выдвигает МВФ.

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Весь сегодняшний день в Вашингтоне продолжаются переговоры - их график расписан буквально по минутам. В составе украинской делегации - вице-премьер, замы министров экономики и финансов, глава Нацбанка. Их задача - согласовать с МВФ план действий на ближайшие два с половиной года. И договориться о выделении средств для страны. Делегация не скрывает - переговоры проходят непросто. Валютный Фонд ужесточает свою политику и выдвигает все более жесткие условия для всех стран, с которыми он сотрудничает. Топ-менеджеры МВФ условия нового кредита озвучивать пока не хотят.

Доминик СТРОСС-КАНН, глава Международного валютного фонда: «Мы настроены как можно быстрее восстановить отношения с Украиной. И определиться - как будем дальше работать вместе».

Корреспондент: Каковы при этом условия Фонда?

Доминик СТРОСС-КАНН, глава Международного валютного фонда: «Вот это как раз - и предмет сегодняшних переговоров».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Эксклюзивные подробности о том, как идут переговоры, ««Інтер»у» рассказал глава украинской делегации, Сергей Тигипко. По его словам, «Україна»  очень жестко отстаивает необходимость повышения социальных выплат, против чего возражали в МВФ.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Мы должны отстоять всю свою социальную часть. Не повысить пенсии, не повысить заработные платы при всем том, что жизнь у людей стала намного хуже, мы просто не имеем права».

Дмитрий АНОПЧЕНКО, корреспондент: Отмечу что переговоры о новой программе сотрудничества продлятся еще два дня, украинская делегация отбудет из Вашингтона только во вторник. И в эти дни Киев заручится поддержкой американских политиков и российских представителей при МВФ. При выделении кредита слово обоих стратегических партнеров Украины будет очень весомым.

Гость студии: Штефан Фюле, еврокомиссар по вопросам расширения ЕС и европейской политики добрососедства         вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет № 6

20:31:11-20:33:54 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Что же на самом деле мешает притоку денег в Украину, отреагируют ли в мире на подписание газово-флотских соглашений в Харькове и как это повлияет на евроинтеграцию страны. Об этом в эксклюзивном «Інтер»вью «Подробностям недели» рассказал Еврокомиссар по вопросам расширения ЕС и европейской политики добрососедства Штефан Фюле. Он лишь недавно был назначен на эту должность и один из первых визитов совершил именно в Киев.

Олег ПАНЮТА, ведущий: Господин Еврокомисар, здравствуйте, приветствуем вас в Украине. Насколько европейский бизнес готов видеть в Украине сильного конкурента для того, чтобы наравне иметь возможность конкурировать с украинским промышленным сектором.

Штефан ФЮЛЕ, еврокомиссар по вопросам расширения ЕС и европейской политики добрососедства: «В Украине есть большой потенциал, но есть также коррупция, проблемы с судебной властью. И действительно, нужно сделать многое, чтобы привлечь в страну инвесторов. В тоже время Евросоюз готов передать Украине весь свой опыт в сфере законодательства, что поможет открыть Киеву дорогу на внутренний рынок Европейского союза».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Можете ли вы сказать, что относительное спокойствие, в том числе и политическое в Украине, может быть признаком для европейского бизнеса, что с этой страной можно работать, можно вести деловые отношения?

Штефан ФЮЛЕ: «Я в этом уверен. Если мы сможем перейти от слов к делу, к настоящим реформам, завершить переговоры о соглашении о евроинтеграции, которые ведем, то экспорт украинских товаров в Евросоюз может удвоится. Вся эта работа, конечно, ведется не ради показателей и цифр, а чтобы повысить благосостояние украинских граждан».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Господин еврокомиссар, «Україна»  заявила о своем внеблоковом статусе, но на территории Украины есть военные базы иностранных государств, может ли измениться отношение Евросоюза к Украине, особенно в свете недавних подписанных договоренностей между Украиной и Россией по Черноморскому флоту.

Штефан ФЮЛЕ: «Любые решения по этому вопросу зависит исключительно от украинцев. Это суверенное право Украины».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Украинцы действительно чувствуют улучшение взаимоотношений с Евросоюзом, но очень часто украинцы задают один простой вопрос: когда мы можем стать членами Евросоюза. можете ли вы приблизительно сформулировать когда «Україна»  может претендовать на членство в Евросоюзе?

Штефан ФЮЛЕ: «У нас давно налажены хорошие отношения с Украиной, но не все это время было использовано на осуществление реформ, которые улучшили бы жизнь украинского народа и способствовали развитию отношений между Киевом и Евросоюзом. И вот когда «Україна»  сможет сдать этот экзамен «на европейскость», я думаю, мы сможем обсудить все остальные шаги».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Господин Еврокомиссар спасибо за то, что вы оказываете нам помощь, спасибо за то, что вы все таки верите в Украину.

Штефан ФЮЛЕ: «Спасибо и привет вашим зрителям».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Благодарю Вас.

Мир подсчитывает убытки от облака вулканического пепла    вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет № 7

20:33:55-20:40:56 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Мир подсчитывает убытки от облака вулканической пыли, накрывшего Европу. Это подарок вулкана в Исландии, который спал двести лет. Больше всего пострадали авиакомпании - ущерб исчисляется десятками миллиардов. Дыхание «огненной горы» ощутили на себе туристические компании, поставщики цветов, свежих фруктов, мяса и рыбы. Последствия могут быть гораздо серьезнее: ученые говорят, что извержение вулкана способно изменить климат в Европе. В следующем году станет холоднее в странах, над которыми прошло вулканическое облако. Пепла в небо может добавить еще один исландский вулкан - Катла. Обычно он просыпается следом за Эйяфьятлайокудлем. О вулканической тревоге в масштабах континентов - далее Ольга Токарюк

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Эйяфьятлайокудль - научиться выговаривать название исландского вулкана стало способом скрасить досуг для миллионов людей, застрявших в аэропортах по всему миру. Маленький вулкан, извергавшийся всего три раза, оказался грозным - громадное облако пыли и пепла над Европой не развеивается уже вторую неделю. Такой щедрый выброс мелких частиц обусловлен особенностью вулкана - он покрыт ледником, объясняет сейсмолог Александр Кендзeра.

Александр КЕНДЗЕРА, заместитель директора по научной работе института геофизики НАН «Украины»: «Внаслідок того, що дуже гаряча магма виривається знизу, вона розтоплює лід, причому там не сто градусів, як звичайно, а перегріта пара, і ця перегріта пара вона захоплює з собою ці маленькі частинки, які би можливо попали набагато ближче до вулкану. І тим самим вона переносить їх в стратосферу, а дальше воно розповсюджується на величезну площу - дійшло навіть до території України».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Летать в вулканическом облаке опасно - мелкие частицы могут вывести из строя двигатели самолетов. Поэтому воздушное пространство практически над всей Европой закрыли. В течение недели были отменены почти сто тысяч рейсов, а потери авиакомпаний оказались большими, чем после терактов 11 сентября. Убыток у авиакомпаний просто колоссальный - каждый день они теряли по 250-300 миллионов евро. Эти убытки не покрываются страховкой, поэтому перевозчикам придется обращаться за помощью к правительству. Ведь сфера авиаперевозок в последнее время и без того не приносила прибыли. Каковы потери мировой экономики в целом - до сих пор подсчитывают. Первые данные обнародовало правительство Германии - около миллиарда долларов ущерба. В США - это 650 миллионов, в Испании - более пятисот. Вулканическое облако накрыло практически все сферы экономики. Больше всего пострадал туризм - самое крупное турагентство Европы, владеющее авиапарком и сетью гостиниц, оценило убытки в 30 миллионов долларов. А вот украинские туркомпании особого ущерба не понесли: компенсации за бронирование жилья и купленные билеты клиентам платили не они, а гостиницы и авиаперевозчики. В украинской ассоциации лидеров турбизнеса рассказывают: напуганные новостью о вулкане, многие люди решили отказаться от уже оплаченных поездок на майские праздники. Но, оказывается, паниковать - финансово невыгодно.

Елена ШАПОВАЛОВА, вице-президент ассоциации лидеров туристического бизнеса Украины: «На данный момент не можем осуществлять возврат денег при отказе от поездки на майские праздники ввиду исключительно боязни. Если на тот момент, когда у человека будет вылет - 28, 29, 30 апреля - воздушное пространство той страны будет закрыто, тогда можно будет говорить о том, что туристам будут сделаны компенсации в соответствии с теми компенсациями, которые получат туристические компании».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Жертвами исландского вулкана стали также компании по быстрой доставке почты и их клиенты. Например, раньше чтобы доставить вот такую вот посылку из Киева в Соединенные Штаты, уходило один-два дня. Теперь же получателю придется ждать как минимум неделю. Директор украинского филиала международной компании по доставке почты показывает пустые полки - еще накануне они были завалены неотправленными посылками. Письма и посылки за рубеж почти неделю вообще не вывозили из Украины - ведь корреспонденцию по всему миру рассылают из главного офиса компании в Париже, а туда самолеты не летали.

Анатолий БУДАНОВ, генеральный директор украинского филиала компании по доставке почты: «5 дней у нас была такая ситуация сложная, в которой мы не могли получать для доставки данных отправлений, международных».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Сфера грузовых авиаперевозок тоже пострадала от вулканического пепла. Самолетами обычно доставляют дорогие или скоропортящиеся товары. В Кении фермеры, выращивающие цветы, перерабатывают их на удобрения - растения завяли, так и не дождавшись отправки в Европу. Убытки подсчитывают цветоводы в Израиле и Колумбии.

Хайко БАККЕР, директор кенийской компании-поставщика цветов: «Хранилища переполнены. Мы вынуждены избавляться от цветов, распустившихся за последние три дня. Вот делаем из них компост».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: На европейских рынках и в магазинах пропали экзотические фрукты - манго, папайя, а также некоторые овощи. А этот французский ресторан в Гонконге вынужден был в три раза сократить меню - почти все ингредиенты для блюд сюда доставляют из Европы.

Фредерик ШАБЕР, шеф-повар французского ресторана в Гонконге: «Уже летают, но мы до сих пор не получаем всех продуктов, которые заказывали. Многие сельхозпроизводители решили повременить и не везут свою продукцию в Париж, потому что не уверены, можно ли будет ее отправить по воздуху».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Нервничать из-за отмены авиарейсов начали даже европейские молодожены - свадебные кольца для многих из них привозят из Индии. Но убытки и неудобства терпят не все - некоторым вулканическое облако принесло выгоду. В первую очередь - это железнодорожный транспорт, автобусные и паромные перевозки. Конторы, занимающиеся арендой автомобилей и таксисты-частники тоже немало заработали.

Кристо ВАЙС, руководитель фирмы проката автомобилей: «Спрос вырос в несколько раз. Обычно люди заказывают машину в один конец, то есть берут автомобиль в Германии, а сдают его в наш офис в другой стране. Чаще всего клиенты едут в Испанию и Данию, но в списке - практически все европейские страны, куда не летают самолеты».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Сейчас активность исландского вулкана пошла на спад - в воздух выделяется меньше пепла. Полеты возобновили, но метеорологи предупреждают - расслабляться пока рано. Повысилась активность другого исландского вулкана, Катла, гораздо более мощного. Затишьем стоит воспользоваться для разработки системы метеорологического контроля - считает сейсмолог Кендзера. С помощью зондов можно узнать, какие частицы оказались в воздухе и их концентрацию. Это позволит точно определить - на какой высоте находится вулканический пепел, и может ли он действительно повредить самолетам. Исследования дорогие, но расходы на них должны взять на себя авиакомпании - им это обойдется дешевле, чем простой лайнеров.

Александр КЕНДЗЕРА, заместитель директора по научной работе института геофизики НАН Украины: «Приділити більше часу і фінансів метеорологічній службі, щоб вона мала інформацію, де безпечно літати. І в такому випадку може не доведеться закривати весь простір».

Ольга ТОКАРЮК, корреспондент: Извержение исландского вулкана показало - несмотря на прогресс, человек все еще остается бессильным перед природой. В каком-то смысле она была даже милосердна - ведь это торжество стихии обошлось без человеческих жертв.

Чернобыльская АЭС до сих пор представляет опасность          вверх

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет № 8

20:40:57-20:46:45 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Завтра - трагическая дата для Украины. В ночь 25-го на 26-е апреля 1986-го года произошел взрыв 4-го реактора на Чернобыльской атомной электростанции. Это - самая страшная техногенная катастрофа за всю историю человечества. Сегодня в мире с Украиной чаще ассоциируют Чернобыль, чем столицу страны - Киев. Тем не менее, атомная станция после аварии продолжала работать еще 14 лет и была официально выведена из эксплуатации только в 2000-ом. Но она до сих пор представляет опасность для всей Европы. Насколько реальна угроза - выяснял Евгений Кожирнов.

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: В 86-ом году Николай Карпан работал заместителем начальника по безопасности Чернобыльской атомной станции. Сегодня - он эксперт по проблемам ЧАЭС. Инженер-физик утверждает - спустя 24 года после катастрофы Чернобыль становиться новой проблемой для страны.

Николай КАРПАН, эксперт по проблемам ЧАЭС: «Конечно, те проблемы, которые поставил Чернобыль в 86-ом году и те, которые он ставит в 2010-ом - это разные проблемы».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Взрыв 4-го реактора Чернобыльской станции выбросил в воздух тысячи тонн радиоактивных частиц. Облако загрязнения накрыло большу часть Европы. Наиболее пострадали территории Украины, Беларуси и России. В нашей стране превышение доз радиации зарегистрировали датчики на всей територии. Сегодня о постоянном повышенном радиоактивном фоне говорят в 12 областях. А следы тяжелых металлов ученые по сей день находят даже в Прикарпатье и Крыму. Александр Новиков сегодня отвечает за безопасность на Чернобыльской станции. Говорит - за 24 года здесь провели колоссальный объем работ по снижению радиологических рисков. 15 декабря 2000 был остановлен последний, третий энергоблок Чернобыльской атомной электростанции. Сегодня специалисты говорят: после поворота вот этого ключа, Чернобыль только начался. Стартовал новый и самый сложный этап работ, утверждает Александр Новиков. Последние десять лет для специалистов станции были не менее сложными, чем первые месяцы после катастрофы. Первая проблема, с которой они столкнулись - стабилизация саркофага, возведенного над разрушенным реактором. Конструкция, построенная в 86-ом году, угрожала рухнуть в любой момент.

Борис КУЛИШЕНКО, специалист по безопасности показывает на макете 4-го реактора: «Эта стена после аварии отошла, скажем, на 80 см от проектного положения. Эта стена могла упасть, балки вот эти обвалиться и вся бы крыша рухнула во внутрь».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: За четыре года инженеры станции провели стабилизационные работы. Прежде всего, укрепили западную и северную стены «Укрытия». После - перекрыли прогнившую крышу. Все работы проводились в условиях повышенного уровня радиации.

Александр НОВИКОВ, заместитель технического директора по безопасности ЧАЭС: «Западные специалисты сказали - это сделать невозможно. Это мероприятие вычеркнули. Мы сделали расчеты, разработали специальную технологию и сделали ее. Весь мир был в шоке, только «Україна»  об этом не знает».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: На будущее инженеры строят еще более грандиозные планы. Сегодня самый масштабный Чернобыльский проект - так называемый новый безопасный конфайнмент. По сути, это гигантская железобетонная арка, которую соберут на отдельной площадке, а потом развернут над разрушенным реактором. Новое укрытие должно стать полностью безопасным.

Борис КУЛИШЕНКО, специалист по безопасности ЧАЭС: «Эта же арка, она должна выдерживать как снеговую нагрузку так и нагрузку от смерча. Т.е. проект арки - при прохождении смерча арочная конструкция должна выдержать».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: На станции уже готовят котлован для фундамента новой конструкции. Но к строительству самой «Арки» приступят еще не скоро - окончательный проект до сих пор не готов. Инженеры ломают голову над тем, как добиться полной герметичности нового укрытия. Ведь сплавы ядерного топлива за прошедшие годы начали превращаться в мелкую радиоактивную пыль. И она уже проникает за пределы саркофага.

Николай КАРПАН, сотрудник ЧАЭС (1979-1989): «Самая главная задача - он не герметичный, поэтому эта пыль будет выходить из него тоже, и первое, что будет, это новый объект окажется загрязненным и будет представлять из себя такой большой объемный источник».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Радиоактивная пыль - не единственная угроза. На станции до сих пор находятся более двадцати пяти тысяч кассет с отработавшим ядерным топливом. Большая их часть находится здесь - в специальном хранилище в непосредственной близости от четвертого реактора. Общая мощность потенциального излучения, заключенного в эти бетонные стены - 1 миллиард кюри. Это в двадцать раз больше, чем было выброшено в воздух при взрыве Чернобыльской станции. Строительство же нового хранилища было приостановлено еще 7 лет назад. Его возобновят не раньше сентября этого года.

Мария ШУЛЕЖКО, главный контролер, член коллегии счетной палаты Украины: «Про яку стабільну і динамічну роботу можна говорити на ЧАЕС?»

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: Мария Шулежко - член коллегии счетной палаты Украины. Она утверждает, что многих проблем на Чернобыльской станции можно было бы избежать, если б государственные деньги расходовались эффективнее. Сегодня из трех с половиной миллиардов бюджетных гривен, выделяемых на проблемы Чернобыля, всего 10 процентов идут на технические работы. Большая часть средств идет на социальные программы.

Мария ШУЛЕЖКО, главный контролер, член коллегии счетной палаты Украины: «Потреба, визначена у бюджетних запитах була на приклад на 2009 -ий рік 180 мільйонів, в бюджеті визначили в 10 разів менше - 18 мільйонів, а дали лише 60% - 11 мільйонів».

Евгений КОЖИРНОВ, корреспондент: За прошедшие годы, работы на ЧАЭС подорожали в несколько раз - говорят в счетной палате. Из-за недостатка средств и проектных недоработок постоянно отодвигаются и сроки строительства. Ученые-оптимисты утверждают - окончательное решение проблем Чернобыля возможно не ранее 2064-го года.

Николай КАРПАН, сотрудник ЧАЭС (1979-1989): «Первое, что нужно сделать с Чернобылем - это изменить сознание чиновников, которые стали управлять этими проблемами вместо специалистов».

ICTV випуск 18:45

Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали документи, які змінять українсько-російську реальність на чверть століття          вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 1

18:45:49-18:51:38 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Історичний поворот. Цього тижня Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали документи, які змінять українсько-російську реальність на чверть століття. Росія надала нам небувалу знижку у ціні на газ, Україна продовжила терміну перебування російського флоту у Криму на 25 років. Сенсаційна угода, завізована під час зустрічі Президентів у Харків. Звідти повернувся Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На півдня Харків став центром європейської політики. На підготовку зустрічі найвищого рівня, було трохи більше тижня з моменту, коли стало відомо, що саме у головному місті української оборонки зустрінуться Віктор Янукович і Дмитро Медведєв. До візиту двох Президентів Харків готувався не на жарт. На центральних вулицях помили тротуари, оновили фасади будинків, і навіть стерли пил з рекламних лайт-боксів. Все заради шанованих гостей.

Жінка: «Вообще мы всегда так к работе относимся, но сегодня может получше чуть-чуть».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Центральну вулицю міста, Сумську, що веде до Обладміністрації, завершували причепуряти вже в середу вранці.

Олег, водій таксі: «С утра тут люди буквально укладывали тротуарную плитку. Чуть выше там белили фасады. Готовился город конкретно».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Свіжий асфальт і на під'їзді до повітряний воріт міста. Поруч зі стареньким аеровокзалом, вже красується сучасний термінал зі скла та сталі. Ще один крок до «Євро-2012». Будинок сталінських часів навпроти теж свіжепофарбований.

Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ, бізнесмен, президент ФК «Металіст»: «Напоминает вам что-то? «Металлист,» это мы сделали за два дня и две ночи. Мы сделаем такой аля-Европа».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: А поки ідеолог місцевого футболу здає секрети підготовки до візиту, на підступах до аеропорту люди чекають прибуття високих гостей. Навіть посилені заходи безпеки та снайпери на даху їм не завада.

Жінка: «Потому, что мои дети там живут, у Медведева».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Чекати довелося довго. Програму візиту скорегували напередодні пізно ввечері і російський лідер прибув на три години пізніше від раніше запланованого. Від так, кортеж попрямував одразу до обладміністрації без заїзду на авіазавод, де ще зранку готували хліб, сіль.

Чоловік: «Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Зустріч з губернаторами прикордонних регіонів, тригодинні переговори віч-на-віч, і ось він момент істини, несподіваний для багатьох.

Чоловік: «Шановні пані та панове, розпочинається церемонія підписання українсько-російських міжнародних документів».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Угоди такого масштабу стосунки двох країн не знали з часів підписання великого договору Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним 1997. Саме й тоді було визначено, що Чорноморський флот Росії базуватиметься в Криму до 2017 року. Орендна плата - 97 мільйонів доларів на рік йшла в залік українських газових боргів, накопичених в перші роки незалежності. В Харкові Чорноморському флоту в Криму дали новий строк - до 2042 року.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Презедент Російської Федерації: «России нужна была определенность по вопросу пребывания ее военно-морской базы. И такая определенность. И такая определенность достигнута. Это создает и должную уверенность, и как правильно было сказано Виктором Федоровичем, создает большие, лучшие гарантии Европейськой безопасности в причерноморском бассейне».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Натомість Україна отримує стодоларову знижку на кожну тисячу кубів російського газу на 10 років вперед.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: ««Україна»  в течении ближайших 10 лет получит реальный инвестиционный ресурс. Эта сумма исчисляется приблизительно около 40 миллиардов долларов. Это очень важно в этот период».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Після підписання, лідери двох країн так захопилися спілкуванням з людьми на найбільшій площі Європи, що на обід до готелю «Харків» попрямували пішки. У Кремлі харківські угоди оцінили, як відновлення довіри. А Віктор Янукович назвав їх одним з найважливіших досягнень за 50 днів свого президентства. Саме за цей термін всупереч традиціям, він вирішив відзвітувати перед журналістами.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я прийняв рішення не чекати 100 днів, по старій традиції. Тому, що зараз, як кажуть, йде день за два».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тому і «флотсько-газову» угоду необхідно було підписувати як найшвидше. І дотискати Кремль.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Вони казали відверто: ви будите платити 10 років за газ, а ми не будемо вам платити до 2017 року, будемо робити залік. А це ще 7 років. А нам жити сьогодні треба. Україна не на 10 років мала цей контракт на постачання газу, який заганяв Україну в могилу».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тепер же Україна нарешті зможе затвердити бюджет і відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Що правда, угода потребує ратифікації у Верховній Раді. Без неї не буде і газових знижок. Янукович з Медведєвим вже внесли документ до парламентів, а спікери Думи і Ради домовилися про синхронне затвердження у вівторок.

Гість студії - Микола Азаров, Прем'єр-міністр України   вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 2

18:51:39-19:02:35 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Харківські домовленості спричини величезний ажіотаж і в російському суспільстві, і в українському. «Факти тижня» вирішили розібратися у всьому детально. І отримали унікальну можливість почути ексклюзивні коментарі головних учасників переговорів, тих ключових людей, які готували харківську сенсацію. Але спочатку її економічний аспект. Чому Україна зробила такий крок, як він позначиться на нашій економіці і на гаманці кожного українця. Про це із перших вуст в інтерв'ю Прем'єр-міністра України Микола Азарова. Добрий вечір, Микола Янович.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Добрый вечер».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ваш колега, Прем'єр Росії Володимир Путін назвав харківську домовленості якісним проривом. З вашої точки зору, в чому прорив власне для України?

МИКОЛА АЗАРОВ: «Ну, прежде всего доверие. Это восстановление доверия к руководству Украины, к стране, к ее политике. Очень много за эти 5 лет накопилось проблем, накопилось взаимного недоверия. И таким очень ярким свидетельством этого недоверия является строительство обходных газопроводов вокруг Украины. Трудно себе представить, чтобы мы дожили до такого времени, когда самый короткий путь из России в Европу идет почему-то по дну Балтийского моря и по дну черного моря. Этот обход не самым ярким образом иллюстрирует, что мы в лице России за эти 5 лет потеряли надежного партнера, стратегического партнера, партнера, с которого должны выстраивать на столетие вперед, подчеркиваю, не на годы, а на столетия вперед абсолютно надежные дружественные отношения. Мир, Европа, Соединенные Штаты Америки ждали того момента, когда между нашими странами установится нормальное взаимоотношение. И поэтому они приветствуют, в том числе и последние харьковское соглашения, реалистично понимая, что другого пути для развития наших отношений не существует. Это только отношение доверия, взаимно выгодного сотрудничества, партнерства. Вот, наверное, это самый главный результат подписанных в Харькове соглашений».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Росіяни почали шукати інших шляхів для передачі газу в Європу. Це тому ми вже не пропонували їм вже співпрацю в зоні ГТС, а шукали якісь інші компенсатори? Тобто, виникло авіабудування, про яке говорили, поступки в атомній енергетиці, ну, і власне кажучи, питання флоту?

МИКОЛА АЗАРОВ: «Я бы вообще избежал таких слов, как уступки, да. Во взаимных переговорах не бывает односторонних позиций. Или, если это бывает, то это крайне невыгодное соглашение. Вот 19 января 2009 года практически Россия навязала Тимошенко крайне невыгодные для Украины контракт для поставки газа. По самым скромным подсчетам, «Україна»  потеряла только за один год около 6 миллиардов долларов. Сейчас же, когда мы рассматриваем целый спектр, громадный комплекс наших отношений, речь не идет об уступках. Речь идет только о том, что, например, будет ли наш авиационный концерн, или корпорация наша авиационная, промышленность наша авиационная, будет ли она вообще существовать или не будет? Сумеем ли мы ее в одиночку поднять или не сумеем? Совершено очевидно, что не сумеем. Потому, что за последние 10 лет «Україна»  построила всего-навсего три самолета. Это тогда, когда наш завод «Авиант» киевский, в лучшие годы випускал по одному самолету в день. Поэтому наш естественный партнер в развитии нашего авиастроения, - это Россия. Потому, что так народно-хозяйственный комплекс планировался изначально, 60-70 лет тому назад, что наши заводы, наши конструкторский бюро были взаимодополняемые. Например, мы изготовляли на Украине двигатели для всех вертолетов, которые производились в Росси. Сейчас Россия запроектировала строительство свого вертолетного завода, то есть, завода по производству вертолетных двигателей. Скажите пожалуйста, нам после этого в Запорожье закрывать завод «Моторсич». Мы сейчас пока еще не может найти формулу, по которой объединим наши усилия в развитии нашей авиационной отрасли. Я глубоко убежден, что мы договоримся в этом году, договоримся о совместном производстве военно-транспортного самолета. Мы уже серьезные переговоры ведем на этот счет. Мы договоримся о совместном випуске наших среднемагистральных самолетов. И мы в перспективе посмотрим как будет развиваться наша авиационная отрасль. Помимо авиационной, мы громадны комплекс проблем просмотрели в области и энергетики, и машиностроения, и в развитие транспортных коммуникаций, ну, например, если, удастся договорится о строительстве моста соединяющего, например Крым и Кавказ. Это громадное развитие этого района, и Крыма и Кавказа, да и всей страны. Всего юга страны. Поэтому мы сейчас, вот еще раз возвращаюсь к оценке Харьковских соглашений, мы переводим наше сотрудничество на рейсы долговременных стратегических планов. Это очень много значит».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але якщо повернутися до головного питання цих домовленостей газових все-таки, вони найперше принесли плюс для економіки, тобто для підприємств чи пересічні українці прості так само щось відчують?

МИКОЛА АЗАРОВ: «А как можно отделить «Інтер»есы экономики от «Інтер»есов простого гражданина? Вот простой гражданин за»Інтер»есован, чтобы не работал завод? Вот давайте спросим жителя города Ровно, вот он за»Інтер»есован, чтобы «РовноАзот» не работал? А ведь «РовноАзот» при Тимошенко полгода стояло. Значит, около шести тысяч работающих этого завода не получила заработную плату, а город не получал отчисления в бюджет, а страна не получала доходы от работающего предприятия. Как можно противопоставлять, абсолютно демагически, «Інтер»есы наших предприятий «Інтер»есов наших простых граждан. Но это же демагогия. Поэтому мы за»Інтер»есованы, чтобы работала экономики, предприятия, промышленность, а вместе с тем росли доходы наших людей, а самое главное, люди получали уверенность».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: У зв'язку з новими цінами на газ, будуть переглядатися тарифи на газ для населення, для підприємств?

МИКОЛА АЗАРОВ: «Нет. Мы однозначно сказали об этом уже, что тарифы для населения пересматриваться на будут, и в этом году мы получили возможность пересматривать цены на газ отпускные для промышленности. Я еще раз подчеркиваю. Я об этом уже неоднократно говорил, страна получила возможность использовать вот тот мощный ресурс инвестиционный, который заключен в этих соглашениях, это порядка 40 миллиардов долларов. Это больше чем все иностранные инвестиции полученные Украиной за все 19 лет независимости. Подчеркиваю, больше. Так вот, страна получала передышку и получала возможность использовать эти инвестиционные ресурсы на модернизацию нашей страны. То есть, на создания по сути дела новой экономики. И вот сейчас задача промышленных предприятий, менеджеров, правительства в целом, Министерств и ведомств, сделать так, чтобы этот ресурс на был бездарно проеден».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну, якщо говорити про цей рік, вже експерти порахували, що цього року близько 3-х мільярдів доларів, да, ми зекономимо? На що найперше ці кошти мають піти?

МИКОЛА АЗАРОВ: «Вы абсолютно правильно говорите. Но это соглашение открывает перед нами путь и к другим выгодным для нас соглашениям. Например, транзит газа. Если мы сумеем убедить европейский союз и Россию вложить средства в модернизацию нашей газотранспортной системы, - то мы можем иметь около 6 миллиардов долларов в год доходов только от одной газотранспортной системы. Вы люди прагматического склада. Мы смотрим сейчас за счет чего мы можем обеспечить развитие нашей экономики».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Микола Янович, і на сам кінець, ціна газу була останньою цифрою, через яку не здавався проект бюджету. Ви відкорегували проект бюджету у зв'язку із такою цифрою?

МИКОЛА АЗАРОВ: «Ну, конечно. Как вы знаете, мы не могли подать в Верховную Раду проект бюджета не урегулировав этот вопрос. Если бы нам пришлось делать бюджет, скажем, при прежней цене на газ, она была 348 долларов, с учетом налогов и транзита, где-то приближалась к 450 долларов за тысячу кубометров, то мы были би вынуждены очень резко сократить прежде всего социальные расходы. Ну, например, мы должны были бы предусмотреть на дотацию «Нефтегазу» 7 миллиардов гривен. Это колоссальные деньги. И у меня рука не поворачивалась такой бюджет подписывать. Я понимал, что люди за эти два года потеряли очень много. Цены выросли и очень значительно уровень заработной платы, пенсий, не вырос. Поэтому куда же дальше еще нагружать их непомерными платами за те или иные услуги сокращением реальной заработной платы и пенсий. Поэтому, вообще говоря, вопрос, скажем цены на газ, - это не только экономический вопрос. И даже может быть и не столько экономический вопрос, сколько вопрос социальный, сколько вопрос политический, сколько вопрос перспективы. Поэтому я очень рад, что мы наконец нашли компромисс с Россией в этом вопросе. Мне вчера на передача, на ««Інтер»е» бабушка из Житомира на довольна решением по флоту. Так вот, я хочу, чтобы бабушка из Житомира перестала жить в этой мазанке, а жиле в хорошем, современном доме. Я очень этого хочу. И чтобы не только бабушка, а все жители наконец зажили по-европейски. Но, от того, что я хочу, до того, что я могу - громаднейшая дистанция. Вот эту дистанцию заполнят не слова, а реальные действия. Реальные преобразования в стране, реальной привлечение денег, ресурсов без которых невозможно модернизировать нашу экономику».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Дякую вам дуже

МИКОЛА АЗАРОВ: «Всего вам доброго».

Опозиціонери вийшли на акції протесту до стін Верховної Ради          вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 3

19:02:36-19:08:15 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Економічні обґрунтування уряду почули не всі. Чим поступатися Кримом, краще топити соломою. Ця фраза Віктора Ющенка стала основою позиції опозиції. Учора опозиціонери вийшли на акції протесту до стін Верховної Ради. БЮТ планував провести позачергове засідання сесії. Але спікер Литвин не побачив в цьому необхідності. Та й зала парламенту виявилася заблокованою представниками Партії регіонів. Їхній ж прихильники оточили всю будівлю Верховної Ради. Точку зору представників різних політичних сил, а також реакцію на харківські домовленості західних експертів збирали наші кореспонденти.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Обмін газу на базу зробив неможливе - об'єднав хоча б на певний час опозиційні сили. Вони назвали угоду капітуляцією та здачею національних інтересів.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Це і є той легендарний договір про здачу наших інтересів в Криму. Подивіться, перша сторінка і половина другої. Все, півтори сторін0ки, і на десятки і десятки років Україну залишають невільною».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Пригрозили Президенту імпічментом і звинуватили в порушенні Конституції.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»: «Будь-які дії, щодо зміни умов перебування Чорноморського флоту на території України, які проведені без референдуму, і без змін до Конституції, є не що інше, як свавілля і неконституційними діями».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Влада натомість не бачить в угоді ані свавілля, ані порушень Конституції.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Треба розрізняти терміни розташування іноземних військових баз і друга позиція - це перебування, тимчасове, іноземних військ на українських військових базах. Я стверджую, що це все військові бази в Україні».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Юридична лінія захисту президентської команди базується на перехідних положеннях Конституції. А там записано: використання існуючих військових баз на території України можливе на умовах оренди.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, політолог: «Буква Конституції не порушена. Буква не порушена. Стосовно духу, про який дуже любив свого часу говорити Віктор Андрійович Ющенко, тут можна сперечатися».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Ще оди привід для суперечок, - начебто, Україна на багато більше віддала ніж отримала.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»: «Щоб потім нам цей газ боком не виліз. Може дешевше все-таки дровами палить буде».

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Національного інституту стратегічних досліджень: «Здавалося б, по законам жанру, якщо українські політики, критики цієї угоди, вважають це (НРЗБ), то Москва мала б пишатися і феєрверки запускати. Але ми бачимо, що провідні політики, експерти, економісти вважають, що це втрати для Росії.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Володимир Жириновський теж вважає, що Москва могла б отримати більше, оскільки втратила 40 мільярдів доларів.

Володимир ЖИРИНОВСЬКИЙ, віце-спікер Держдуми Росії: «Я предлагаю Крым в аренду, Крым в аренду, в аренду. Мы будем направлять туда на отдых наших людей, на отдых. А деньги будут идти в компенсацию потерь при более низкой цене на газ».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Критики угоди в Москві пояснюють свою позицію тим, що Чорноморський флот і так би лишався в Севастополі. Та й військового інтересу він не представляє.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Для Росії це має роль символу, бо якщо подивитися на кораблі, то там раніше їх було, в загальній сукупності, як Чорноморський флот, тисячу суден. Сьогодні десь півсотні».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Навіть менше, - 32. До того ж кораблі переважно пенсійного віку. І оновлювати флот не можна. Але для Кремля значно важливіше інше.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, політолог: «Для Росіян надзвичайно важливо вважати, що Севастополь, ну, там база в Севастополі залишається певним чином, це означає, що Росія не пішла з Севастополя. Для них це символічно, надзвичайно важливо.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Плюс, це певна гарантія від ступу України до НАТО. Що правда, генеральний секретар альянсу цього тижня сказав, що угода не завадить Україні в майбутньому стати членом НАТО.

Андерс Фог РАСМУССЕН, генеральний секретар НАТО: «Це двостороння угода, і вона не вплине на наші стосунки як з Росією так і з Україною».

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Національного інституту стратегічних досліджень: «Мене дивує те, що наші партнери в Євросоюзі, наші партнери по НАТО більш толерантно віднеслися до цієї ситуації, і фактично пояснюють на пальцях нам, що таке суверенітет».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Європа теж вже дала зрозуміти, що для неї стабільні поставки газу важливіші за геополітику. Від так, - вважає відомий німецький політолог Олександр Рар, - охолодження стосунків з ЄС не буде.

Олександр РАР, політолог (Німеччина): «Пока вот именно, что газ будет проходить через территорию Украины в Европу. Это для Европы будет очень важно. И любой договор, который может стабилизировать эти поставки, - это выигрыш тоже для Европы».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Тим часом, опозиція протягом тижня збирала підписи для проведення позачергового засідання парламенту. До п'ятниці назбирали 153. Але Володимир Литвин підстав збирати депутати на вихідні не побачив. Тоді БЮТ і НУ-НС вирішили самі проводити засідання. Вчора зранку вони відправилися в будинок під куполом, але зайти не змогли.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Я був в залі. Був в кулуарах. Все закрито, в середині перебувають депутати від Партії регіонів, що мені смішно, чесно кажучи. Методи тепер на перед зрозумілі, які будуть і надалі».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: У Партії регіонів кажуть: охороняють залу аби опозиція не зірвала засідання у вівторок.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Происходили заявления, которые идут в нашу сторону, что нам не дадут работать во вторник. Мы ожидаем любые действия. К любым действиям мы готовы».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Ну зумівши потрапити в середину, опозиція провели мітинг ззовні з вимогами денонсації угоди і відставки Президента. Але найцікавіше має бути у вівторок.

Гість студії - Сергій Льовочкін, глава адміністрації Президента України:          вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 4

19:08:16-19:16:19 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Отже, згідно із Конституцією, харківські домовленості щодо перебування російського флоту в Криму мають бути ратифіковані парламентами двох країн. Синхронне голосування призначено на вівторок. Українська опозиція планує його не допустити. В команді ж Президента впевнені, що все відбудеться без зривів. Про політичних аспект харківських угод «Фактам тижня» розповів особисто глава адміністрації Президента Сергій Льовочкін. Добрий вечір, Сергій Володимирович.

Сергій ЛЬОВОЧКІН, глава адміністрації Президента України: «Добрий вечір, Оксано».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Сергій Володимирович, ну, зустріч Президентів України і Росії цього тижня стала сенсаційною, з якого боку не поглянь. По-перше, Президент Медведєв приїхав раніше, майже на місяць, ніж очікувалося. По-друге, зустріч не в Києві, а в Харкові. І по-третє, виникло питання російського флоту, Чорноморського. Чому саме це питання?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Зараз в України з Росією почалася нова ера взаємовідносин. З приходом Віктора Федоровича Януковича радикально змінилося відношення української політики, українського політикуму, влади до Росії. І таке саме відношення, з радістю можу скази, є й з боку Російської Федерації. Зараз таке потепління, і така партнерська, доброзичлива атмосфера абсолютно всіх переговорів, вона дає можливість в короткий термін вирішувати такі питання, які казалися взагалі, ну, вирішувати було просто неможливо за часів попередньої влади. Зустріч в Харкові не була виключенням. Завдяки потужній роботі команди українського уряду вдалося знайти рішення надмірних цін на газ, які, на жаль, отримала Україна за часів Тимошенко. Газові переговори були дуже складними, тому що позиція російської сторони була дуже ефективною. Вони мали чудовий контракт, завдяки якому українська економіка стояла на колінах. Але треба відати належність українській стороні на переговорах, російській стороні, яка пішла за зустріч, і було знайдено рішення, яке я вважаю оптимальним на сьогодні для двох сторін».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Це правда, що переговори тривали всю ніч, навіть до ранку середи?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Переговори тривали кожен день з моменту останньої зустрічі Президентів у Вашингтоні. Сигнали відповідні були дані урядовим командам - знайти шляхи, як вирішити це питання. І переговори тривали до пізньої, навіть до раннього ранку в Російські Федерації. І після того, як документи були парафовані, український уряд на своєму ранішньому засіданні затвердив тексти угод, які були підписані в Харкові, і в Харкові вони були підписані».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, Віктор Янукович сказав таку фразу, що ми з Медведєвим шукали інші шляхи, щоб не зачіпати ГТС. Тобто, це була позиція, що в обмін на зниження ціни ми не маємо чіпати українську газотранспортну систему?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Президент України послідовно відстоює позицію, що газотранспортна система України має бути державною. Тому будь-які перемовини на базі того, що право власності Україна втрачає на будь-який об'єкт - вони приречені були з початку самого. Так само касається і питання російського флоту. Адже тут ключове слово, ще раз я підкреслюю, це оренда, оренда української військової бази російським Чорноморським флотом. Україна має власність на всі абсолютно споруди, на всі приміщення і на все, що знаходиться на території бази. А Росія орендує і платить за це дуже високу ціну».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але це все-таки дуже болюче питання для частини українського суспільства. От як сприйняли жорстку реакцію опозиції, заяви з приводу того, що порушена норма Конституції?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Ви знаєте, зараз опозиція буде, мені так здається, використовувати будь-який привід для того, щоб робити галас. Адже, по мірі просування аудиту, міжнародного аудиту, діяльності попередньої влади, виникає дуже багато питань. Насамперед в сфері державних закупівель, в сфері використання коштів Міжнародного валютного фонду, діяльності монополій. І в нас вже є підстави говорити про тотальну корупцію, яка панувала за тих часів. Тому, я б частково сприймав всі ці заяви, як політичні. З іншого боку, я не сприймаю політики, яку роблять на побудові конфронтації відносин між Росією і Україною. Такі політики приречені».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Угоду цю треба ратифікувати у парламенті. Якщо станеться так, що опозиція блокуватиме роботу парламенту наступного тижня, наприклад, і не вдасться ратифікувати? Що далі?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Я переконаний, що угода буде ратифікована парламентом. Адже там є необхідна кількість голосів, які підтримують саме такий розвиток подій, тобто пролонгацію перебування Чорноморського флоту на території України. Це економічно вигідно Україні, і це розумно з точки зору логістики. І це розумно з точки зору наших взаємин з точки зору Російської федерації, це розумно з точки зору безпекової політики в Чорноморському басейні. Це розумно зі всіх точок зору».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Сергій Володимирович, ну, от ці переговори вже назвали якісним поворотом у взаємовідносинах України і Росії, а от чи символізує це поворот в наших відносинах із Заходом тепер? Ви отримали вже якусь реакцію з боку Америки, з боку Європи?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Безумовно, я думаю, що ви теж бачили і заяву державного секретаря Сполучених Штатів Америки Хілларі Клінтон і заяву секретаря НАТО на Расмуссена про те, що це прерогатива, і це сфера компетенції України, і що це елемент зовнішньої політики. Пані Клінтон сказала, що Україна має стояти на двох ногах, що Україна, яка інтегрується в ЄС, Президент здійснив туди свій перший візит, до Брюсселю, Україна, яка налагоджує добре відносити зі Сполученими Штами просто має мати добрі відносити зі своїм сусідом Російською Федерацією».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, от візит Дмитра Медведєва, він припав на перші 50 днів президентства Януковича. На, що вистачило цього часу, ви вважаєте, головним чином?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Безумовно вдалося стабілізувати політичну ситуацію, вдалося сформувати парламент, парламентську коаліцію, вдалося сформувати ефективний уряд, який зараз ефективно працює з парламентом і діє з парламентом, і дійсно має там підтримку. Зараз гармоні дії всіх гілок влади, вибудовується вертикаль влади, наводиться елементарний порядок. Друге, - це зовнішньо-політичні аспекти. Я вважаю, що зовнішня політика українська завдяки Президенту Віктору Януковичу стане більш стабільною, прогнозованою, більш ефективною. Ми маємо кращі контакти з Європейським союзом, безумовно й прорив на рівні відносин між Україною і Сполученими Штатами Америки. І абсолютно стратегічні нові ефективні відносити з Російською Федерацією. Зовнішньополітичні вектори таким чином враховують всі національні інтереси України. Стабілізація фінансової ситуації, безумовна перемога зменшення ціни на імпортований газ, який є величезною складовою українського імпорту».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І насамкінець, а яка все-таки амбіція до ста днів?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «До ста днів Президент, також я б зарахував створення і початок роботи над системними реформами. Це економічний Комітет, це Комітет судової реформи, це Комітет з боротьби з корупцією, це пріоритети в діяльності нового Президента. І безумовно, до ста днів це доведення вже створене й раніше програми Віктора Януковича кардинальних економічних реформ в Україні. Це створення національних проектів, це програма ефективного медичного обслуговування людей, і це ефективна освіта. Це реформи, які мають зробити Україну сучасною, ефективною європейською країною».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Дуже дякую вам, щ знайшли час для вас.

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: «Дякую дуже».

Ще 5-6 років тому пересічні українці про ціну газу навіть не замислювалися вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 5

19:16:20-19:19:08 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ціна газу. Ще 5-6 років тому пересічні українці про неї навіть не замислювалися. Нині ж точну цифру назве чи не кожен школяр. Питання політизоване максимально. Після останніх передноворічних відключень газу, до україно-російський газових розбірок втягнулася вся Європа. Передісторію питання збирав Павло Мельник.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Україна споживає за рік близько 55 мільярдів кубометрів газу. 20 з них, - це паливо власного власного видобутку. Решта, - 35 мільярдів, - імпорт з Росії. До 2005 року з імпортом проблем не виникало. Підписані за президентства Леоніда Кучми угоди гарантувати Україні до 2013 року стабільну ціну на російський газ, - 50 доларів за тисячу кубів. Газовий мир закінчився після Помаранчевої революції. Нове керівництво «Нафтогазу» запропонувало «Газпрому» переглянути угоду і з 2006 року підвищити тариф за транзит до Європи. Росія погодилася, але разом із підвищенням ціни на газ до середньоєвропейської. Києву це не сподобалося, і Москва на новорічні свята вперше перекрила нам газ. За кілька днів конфлікт вдалося залагодити, - з'явився новий посередник - «РосУкрЕнерго» і укладена угода на 5 років. В ній записано, що газ для України в першому півріччі 2006 року коштуватиме 95 доларів. За підписані угоди Верховна Рада відправляє уряд Єханурова у відставку. Після цього ціна газу для України щороку зростає. 2007 - 130 доларів, 2008 - 179,5. Справжня газова війна спалахнула на початку минулого року. Україна заборгувала Росії понад 3 мільярди доларів. Новий контракт не підписано. З першого січня Росія перекриває нам газ, потім зменшує його подачу до Європи, і врешті-решт повністю припиняє транзит Україною. Європа в паніці. В Сербії та Болгарії виникають проблеми з опаленням житла, нарешті, 19 січня Тимошенко та Путін укладають 10-річний контракт на постачання газу. Результат - майже 230 доларів - ціна минулого року, і 330 - нинішнього. Це більше ніж в середньому для країн європейського союзу. Угоду жорстко критикують Президент Ющенко і опозиція. Після президентських виборів нова влада з перших днів починає шукати вихід на Кремль, аби знизити ціну до економічні обґрунтованої. Знижки вдається досягти цього тижня в Харкові на 30% або 4 мільярди доларів на рік.

Гість студії - Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України          вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 6

19:19:09-19:26:41 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Нинішні газові домовленості миттєво обросли купою чуток та припущень. Аби розібратися де правда, а де домисли, скільки ми тепер будемо плати Росії, на яких умовах «Факти тижня» звернулися до людини, яка у газових переговорах з Кремлем від першого дня. Ексклюзивно для «Фактів тижня» міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. Добрий вечір, Юрій Анатолійович.

Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: «Добрий вечір».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Юрій Анатолійович, досягнуті ва Харкові домовленості ви вважаєте перемогою українського уряду чи ви розраховували, що ціна могла би бути ще меншою?

ЮРІЙ БОЙКО: «Будь-який уряд, якщо він нормальний, намагається отримати якомога нижчу ціну, тому що від цього залежить стан економіки. І комунальні тарифи, плата людям, -це також залежить від ціни газу. І звісно, ми хочемо меншу ціну. Те, що було досягнуто в Харкові між Президентами, - це розумний компроміс, який йде на користь обом державам».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Якщо говорити про українські підприємства, для них така ціна, як оціните?

ЮРІЙ БОЙКО: «Для українських підприємств така ціна дає можливість розвитку. Тому, що підписані 19 січня 2009 року угоди з так званим формульним підходом, але з формули, яка не давала можливості мати нормальну конкурентноздатну ціну, - це був шлях в нікуди».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але все-таки, ми отримали знижку. А знижка небезпечна тим, що от вона може бути відмінена. Чому все-таки не пішли шляхом зміни формули?

ЮРІЙ БОЙКО: «Насправді, ми отримали зменшення ціни, зафіксованої між урядовими угоду, підписану Президентом і відмінити це неможливо. Це керівники держав, підпис яких коштує дуже дорого, і він, як правило, виконується державами, не зважаючи на те, хто цією державою керує. Я вважаю, що зменшення ціни газу на сто доларів, і при зменшенні контрактної ціни від 330 до 30% - це компромісний варіант, який дає можливість нам розвиватися, а російським партнерам отримувати нормальну платню».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Якщо надалі буде ціна нафти, наприклад, збільшуватися, формула розрахунку на газ буде мінятися?

ЮРІЙ БОЙКО: «Формула безперечно буде змінюватися, але ми сподіваємося, що враховуючи стан економіки, в нас не буде різкого підвищення ціни на нафту, навпаки, вона буде трохи менше ніж зараз».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Я хотіла все ж уточнити, якою була ціна, от точна цифра до укладання цієї угоди, тому що попередній Прем'єр Юлія Тимошенко продовжує стверджувати, що ціна була 228 доларів.

ЮРІЙ БОЙКО: «Ми звикли до імпровізації з уст попереднього Прем'єра і трактування дійсності так, як їй вигідно. Насправді, ціна з першого кварталу, на перший квартал, була 304 долари на кордоні, друга - 334, другий квартал, а третій квартал - вже 343 і 347 відповідно четвертий квартал. В середньому це приблизно 340 доларів, майже 340 доларів була ціна на протязі всього року. Тому зменшення ціни на 100 доларів на тисячу кубів, це дає можливість отримувати сьогодні нашим підприємствам газ, вхідну ціну на газ, 234 долари».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але ми зобов'язалися, що ми будемо більше купувати. Але ж за минулий рік, 2009, ми не вибрали, здається і 30 мільйонів кубів?

ЮРІЙ БОЙКО: «Ви знаєте, в нас появилися такі фантастичні версії з боку деяких журналістів про те, що ми повинні щось більше купувати. Насправді, ми навпаки відмінили штрафи по обоюдній згоді, відмінили штрафи за невибірку, які були Дамоклевим мечем завжди над нашою державою. Тобто, ми в цьому році за пільговими цінами отримаємо ще починаючи з 1 квітня 30 мільярдів, і сумарна 36,5 мільярдів на рік, це дає нам можливість повністю закрити свій газовий баланс. А на наступний рік, враховуючи зростання економіки, ми заклали цифру 40 мільярдів за пільговими цінами. І якраз ця ціна буде нам продаватися зі зменшенням на сто доларів».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Якщо ми не доберемо - штрафних санкцій ми не матимемо?

ЮРІЙ БОЙКО: «Ми не матимемо штрафних санкцій, тих драконівських штрафних санкцій, які були підписані попереднім урядом, ми не будемо мати».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, якщо надалі Росія все-таки добудує свій Північний потік, і чи може статися так, що через українську трубу буде прокачуватися менше газу, ми матимемо менше грошей за транзит, чи все-таки закладені якісь певні обсяги, які Росія має прокачати?

ЮРІЙ БОЙКО: «Ви знаєте, дуже складна ситуація в нас буде в майбутньому, якщо ми не попрацюємо з російськими партнерами. При чому, не тільки з російськими, а й з європейцями також. Тому, що останні 5 років сьогоднішня влада просто дивилася спокійно, в лапках, як нашу країну обходила Європа і Росія. Нас обходить не Росія. В нас газопроводи будуються Росією разом з європейцями. Північний потік будується Німеччиною, Великобританією і Росією. Це та такий консорціум. Південний потік будується Італією, Францією, Росією. Це їх спільне рішення і спільні гроші. Тому ми повинні працювати з усіма цими установами, тому що дійсно, 5 років пройшли в пусту, в цьому, на жаль, дуже важливому для нас сегменті, і нам потрібно буде відновити цей діалог для того, щоб ми зафіксували кількість газу, яки буде гарантовано проходити в нашу газотранспортну систему. Ми вже це почали. Вже отримали дорученні і ми від нашого Президента і російські партнери від Президента Росії попрацювати і зробити таку модель, яка б дала можливе отримання гарантованого обсягу газу. Я думаю, що на протязі літа ця модель буде відпрацьована».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Чи може стати наша труба все-таки альтернативою Південному потоків?

ЮРІЙ БОЙКО: «Ми сподіваємося і будемо працювати на те, щоб наша труба була заміною цьому потому. Ви знаєте, труба - наше національне багатство. Це багатство тоді, коли в ньому є газ, коли воно працює. Нам потрібно буде знайти модель, яка дозволить трубі працювати. Тому, що минулого року ми недоотримали 24 мільярди кубічних метрів, недоотримали транзиту по нашій газотранспортній системі, при тому, що жодних штрафних санкцій попереднім урядом не було закладено в контракт по трубі. Ми не доотримали 500 мільйонів виручки, якраз том, що не були передбачені санкції по контракту, який підписали наші керівники під наглядом пані Тимошенко. Це абсолютно не вигідно для нас і ми це будемо змінювати».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І насамкінець, на сьогодні ви маєте гроші аби надалі розраховуватися?

ЮРІЙ БОЙКО: «З урахуванням підписаних угод, зі зменшенням ціни, в нас вистачає грошей власного балансу для того, щоб розрахуватися без залучення ані бюджетних коштів, як це було раніше, ані коштів МВФ, коли вони будуть надані. Ми самі будемо розраховуватися за рахунок власних надходжень».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Дуже дякую вам, що знайшли час для нас

ЮРІЙ БОЙКО: «Спасибі».

Відродити давню традицію суботників взявся Віктор Янукович           вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 7

19:27:39-19:28:17 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Всі на суботник. Приклад подають найвищі державні чини. Відродити давню традицію взявся Віктор Янукович. Каже, поїздивши українськими містами, запитав губернаторів коли ж прибиратимемо цю грязюку, а вчора сам взявся за лопату разом із малечею дитячого будинку на Київщині саджав дерева. Змінили ділові костюми на робочий одяг і урядовці, прем'єр-міністр Микола Азаров, а також віце-прем'єри взялися за благоустрій столичного музею Великої Вітчизняної війни.

До Києва з робочим візитом прибуде Володимир Путін            вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 8

19:28:18-19:28:40 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Завтра ж до Києва з робочим візитом прибуде Володимир Путін. Тепер в російського Прем'єра чимало спільних проектів з українським урядом. Головне аби прильоту не завадила природа. Ісландський вулкан цього тижня знову підклав свиню європейським авіаперевізникам. Він виплюнув чергову порцію вулканічного пилу. Хмара рушила в бік України. Подробиці знає Олександр Ільїних.

Цього ж тижня авіарейси всіх компаній, що прямували в Україну, були заповнені любителями сучасного мистецтва з усього світу      вверх

ICTV : Програма»Факти» (випуск 18:44:39)

25.04.2010 3:00:19

Сюжет № 9

19:31:13-19:37:28 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цього ж тижня авіарейси всіх компаній, що прямували в Україну, були заповнені любителями сучасного мистецтва з усього світу. Лондонці і парижани, мешканці Нью-Йорка і Берліну поспішали до Києва. Тут, у «ПінчукАртЦентрі» відкрилася виставка, яка представила 150 робіт кращих із кращих майстрів сучасного мистецького світу, 19 беззаперечсних світових зірок. І навіть Бог сучасних митців Джеф Кунц власною персоною, світова прем'єра його нового шедевру під назвою «Надувний кролик» лише одна із сенсацій, виставки з інтригуючою назвою «Сексуальність та трансцендентність». Перші враження Віталія Ярмака.

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Такого Україна ще на бачила. «ПінчукАртЦентр» відкрив «Сексуальність та трансцендентність». 19 світових імен сучасного мистецтва і 150 унікальних робіт, чимало з яких виставлялися вперше.

Чоловік: «Ця картина називається «Пем».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Ключова роль виставки належить легендарному Джефу Кунцу, якого ще називають Богом сучасного мистецтва. Три роки тому його роботу «Серце, яке висить» було продано за 24 мільйони доларів. А в Києві Кунц чи не вперше представив ретроспективу своєї творчості - це 20 років і нові роботи.

Джеф КУНЦ, художник: «Експонати цієї виставки, вони такі беззахисні перед оком глядача, але вони пропонують безліч можливостей. Глядач може зацікавитися соціологією, фізіологією, сексуальністю. У будь-якому разі, мистецтво налагоджує діалог між витвором мистецтва та тим, хто на нього споглядає».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: В його роботах сексуальність притікає витончену форму і матеріал і стає чимось незбагненним, тим, що за межами сприйняття. Саме це й називають трансцендентністю. В «ПінчукАртЦентрі» Джеф Кунц представив своє вже культове тріснуте яйце.

Едуард ШНАЙДЕР, генеральний директор PinchukFrtCentre: «Це абсолютна форма, зроблена з відполірованої нержавіючої сталі, в якій глядач бачить сам себе. Звичайно, це є метафорою народження».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: І в Києві відбулася світова прем'єра надувного кролика, - нової версії знакової роботи художника. З першого погляду абсолютно невагоме створіння, а довелося підганяти спеціальні крани.

Кай, монтажник, скульптор: «На перший погляд виглядає наче пушинка. Однак, це зовсім не пушинка. Ось такий шар металу, зробленого в Штатах, 5 тисяч кілограмів, 5 тонн».

Чоловік: «Його робити говорять нам про красу світу. Вони звертаються до нас і кажуть: довіряй мені - довіряй собі».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Прем'єри своїх нових робіт у «ПінчукАртЦентрі» зробили також переможці Венеціанського Бієнале, дует «Елбрін і Драхцет» «Коник-гойдалка» і друге сприйняття, роботи, що торкаються сексуальної уяви.

Майкл ЕЛМГРІН, художник: «Це щур, яки з великою любов'ю дивиться на абстрактну скульптуру і ніби підглядає за сексуальним актом. Це те, як ми дивимося на стриптиз, гарну дівчину або сексуального чоловіка. І цей щур закоханий в скульптуру».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: З українських авторів на виставці вільний і сексуальний Ілля Чичкан. В його роботах несподівані перевтілення. Жителі військового містечка в ролі моделей, які рекламують товари розкоші. Справжня сексуальність замість штучної.

Ілля ЧИЧКАН, художник: «Реклама... Это такая выдуманная страна, выдуманная реальность. И вот люди живут, в военном городке было снято ПВО, закрытый городок, они тоже в своей реальности живут. И тут вот сопоставление действительной красоты, которая нас окружает и выдуманной».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: А це фонтан сексуальності від світового провокатора Яна Фабра. Відомий театральний режисер, який експериментує з людським тілом, показав на виставці самого себе на могильних плитах класиків.

Ян ФАБР, художник: «Це свято життя, це розповідь про пам'ять, це фізичний і духовний екстаз. Якщо сприймати смерть, як даність, - життя стає трансцендентним».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Творчий екстаз і другу реальність представив киянам і японський Енді Уорхоф, - один з найкультовіших художників Азії Такаші Моракамі. В своїх вже відомих роботах «Самотній ковбой» та «Гіперон». А це робота без назви відомого індійського скульптора Аніше Капура. Велика леза постійно рухається навколо оформленої маси воску, поступово зрізуючи його. В такий спосіб глядач отримує змогу спостерігати за процесом творення мистецтва.

Едуард ШНАЙДЕР, генеральний директор PinchukFrtCentre: «Цю виставку можна порівнювати з найкращими міжнародними артплощадкамми, такими, як центр Пампіду в Парижі або музей сучасного мистецтва Нью-Йорка. Я вважаю, що це є дуже потужний меседж, який ми послали світу.

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Цього разу мистецтво стало, як ніколи близьким до людей. Буквально над торговими рядами з овочами та фруктами Бессарабського ринку вивісили своє грандіозне пано епатажна російська митців «Аєс+ф», квартет художників Арзамасова, Ярзович, Світський і Фрітскес. Вже возили 80-метровий приз на Венеціанське Бієнале. А в Києві навіть розвели лекцію для торговців ринку аби пояснити ідею колажу.

Лев ЄВЗОВИЧ, художник: «Жизнь такого 6-звездечного отеля на острове, где есть слуги, где есть господа. Слуги в основном из третьего мира, разнообразные по цвету кожи. Господа в основному из Севера или Запада. И в процессе этого фильма или проекта они меняются местами».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Місцем для мистецтва цього разу став не лише ринок, а й сходи «ПінчукАртЦентру». На них провокативні, і подекуди саркастичні інсталяції американської художниці Джені Хольцер.

Дакис ЖОАНУ, президент фонду сучасного мистецтва Deste: «Дуже вдалий підбір митців для цієї виставки. Так само відібрані геніальні роботи цих митців. Виставка світового рівня без всяких питань».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: На ранок після відкриття навколо «ПінчукАртЦентру» велика черга бажаючих побачити кращі зразки сучасного мистецтва.

Дівчина: «Самое вот красивое, это вот ценральное яйцо шикарного сереневого цвета. Вот оно поразило. Очень живой экоспонат. Девушка с парнем - это просто наблюдать можно часами».

Віталія ЯРМАК, кореспондент: Виставка «Сексуальність та трансцендентність» у «ПінчукАртЦентрі» буде працювати 5 місяців.

5 канал випуск 21:00

Президенти України та Росії підписали нові газові контракти   вверх

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

25.04.2010 3:00:22

Сюжет №1

21:01:05-21:12:02 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Де Віктор Янукович - там сенсація. Це вже зрозуміла світова преса. У ранг, що його український Президент з власної ініціативи під час ядерного саміту у Вашингтоні не обговорював тільки лінивий. «Файненшл таймс», «Вашинтон пост», «Таймс», «Волл стріт жорнал» а також багато польських, російських, грузинських видань зараз стурбовано пишуть про Чорноморський флот Росії. Із розчерка пера Віктора Янкуовича залишений в Криму до середини століття. Навіть за різних оцінок цієї події трактування єдине - Росія суттєво зміцнила свої позиції в регіоні. Суть харківських домовленостей Віктора Януковича та Дмитра Медведєва зводиться до того, що Росія дає Україні знижку на газ в обмін на те, що її флот залишатиметься в Севастополі до 2042-го року. І Росія обіцяє платити за своє перебування у Криму. За 10 років Україна має виграти не менше 35-ти мільярдів доларів. А цього, як кажуть у Росії, цілком вистачило б для будівництва нової військової бази. Зниження ціни газу дозволить збалансувати бюджет, отримати наступний транш кредиту МВФ, розпочати реформи і не підвищувати принаймні цього року вартість житлово-комунальних послуг. Такі найсильніші аргументи української влади. Опозиція ж переконана - Янукович не мав права вирішувати долю поколінь, залишаючи у Криму постійний фактор дестабілізації. Насправді ж на думку опозиції, на догоду олігархам, які фінансували його виборчу кампанію, і тепер не мають жодного стимулу зменшувати енергоємність виробництва і шукати альтернативних джерел енергії. Звісно є питання і до нинішньої опозиції, яка 5 років, перебуваючи при владі, мало зробила щоб Севастополь став українським, а не ментально російським містом. Довести свою ефективність, як опозиції, ці політичні сили можуть у Верховній Раді. Без ратифікації якою харківські угоди не запрацюють.

Олександр АРГАТ, кореспондент: Харків, 21-ше квітня 2010-го року. Цей день неодмінно увійде до підручників з історії. Цього дня за цим столом Президенти України та Росії підписали угоду про продовження термінів перебування Чорноморського флоту на території України на 25 років. В обмін на 30% знижку на російський газ. Лише втаємничені знали про що вони говорили кілька годин за зачиненими дверима. Присутнім стало зрозуміло: два документи, щойно скріплені підписами двох Президентів визначатимуть зміст українсько-російських відносин на десятки років.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Мы приняли решение ускорить решение по пребыванию Черноморского флота на территории Украины».

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Продлевается на 25 лет».

Олександр АРГАТ, кореспондент: За харківськими угодами доля Чорноморського флоту визначена до 2042-го року. В Севастополі і надалі буде база на якій сьогодні несуть військову службу 16 тисяч росіян. Нині у складі флоту понад 30 бойових кораблів, сотня катерів і допоміжних суден. Тут же базуються морські піхотинці та спецпідрозділи диверсантів. Є і зенітно-ракетні частини, потужна берегова артилерія. На двох кримських аеродромах чотири десятки бомбардувальників, протичовнових літаків та вертольотів, які літали бомбити Грузію у 2008-му. Чорноморський флот займає 18 тисяч гектарів кримської землі і 4,5 тисячі безпосередньо у Севастополі. Росіяни володіють кількома ремонтними заводами на яких працює близько 2 десятків тисяч севастопольців. За все це, починаючи із 1997-го Росія щороку списувала по 97 мільйонів доларів українського боргу за газ 90-х років. За розрахунками СБУ така схема завдає неабияких збитків Україні.

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, голова СБУ (2007-2010): «Метр найкращої землі, яка в оренді перебуває в Чорноморського флоту до 2017-го року - 20 копійок за метр. 100 метрів - 20 гривень. Таких цін немає не в Україні, якщо хтось має, то я думаю, будь-який український пенсіонер не відмовиться зорендувати собі дачу біля Севастополя за 20 гривень. Але якщо серйозно, то крім того ми обраховували екологічні, економічні втрати рекреаційного, тобто оздоровчого потенціалу від 18 тисяч гектарів земель. Втрата від не розвитку туризму і не розвитку торговельного мореплавства складала декілька мільярдів доларів на рік».

Олександр АРГАТ, кореспондент: За новою ж угодою орендна плата за базування флоту зросте на 3%.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Решение, которое было прийнято по газу, я считаю, что оно беспрецедентное».

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: «Украинские партнеры получат скидку к цене на газ, которая исчисляется в размере 100 долларов при цене газа свыше 330-ти долларов за тысячу кубометров. Или, если цена будет ниже, 30% от контрактной цены».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Ціну рахуватимуть за формулою, про яку минулого року домовилася Юлія Тимошенко та Володимир Путін. А отримала 30% знижка на газ і буде додатковою компенсацією за оренду бази, - йдеться в тексті угоди. Віктор Янкуович вірить: за 10 років набіжить 40 зекономлених мільярдів доларів. До того ж сторони домовилися не штрафувати одна одну. Водночас Україна зобов'язалася купувати більше газу на 3 мільярди кубометрів щороку.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Украине будет необходимо увеличить потребление газа в связи с тем, что во-первых будет рости наша экономика».

Олександр АРГАТ, кореспондент: А от плата за транзит російського газу українською трубою може відтепер зменшитися. Так як вона залежить від ціни на паливо.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Російської Федерації: Делайте вывод сами. Спасибо».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Щоб домовленості стали чинними, необхідно ратифікувати угоди по Чорноморському флоту у Держдумі та верховній Раді. Обидва Президенти вже внесли документ до парламентів. За їхнім задумом, депутати обох країн мають проголосувати за угоду одночасно - 27-го квітня.

Володимир ЛИТВИН: «А що робити?»

Олександр АРГАТ, кореспондент: Рішучість влади якнайшвидше запустити механізми, прописані у харківських домовленостях мобілізувала опозицію.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Якщо до вчорашнього дня ще йшло питання про захист або авіаційної галузі, або високозбагаченого урану, або ще якихось секторів життя України, то з вчорашнього дня вже повстало питання значно вищого масштабу».

Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат, «НУ-НС»: «Це питання національного суверенітету і незалежності. Це не продається і це не купується за гроші. І не грає ролі, які умовні мільярди нам пропонують. Бо це ще одна брехня».

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат, «НУ-НС»: «Ці домовленості абсолютно, 100% роз'єднують країну. А зараз її треба об'єднувати. Тому по факту Україна перетворюється із самостійної держави в такий собі південно-західний територіальний округ Російської Федерації».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Опозиція вирішила створити тимчасову слідчу комісію та скликати позачергове засідання Верховної Ради. А в день ратифікації заблокувати роботу парламенту.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ратификация будет сделана. Уверен, пусть кто-то попробует нам в этом помешать. Ответ будет достойный».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Зібратися у Верховній Раді в суботу опозиціонерам не вдалося. Депутати з Партії регіонів забарикадувалися у сесійній залі.

Бютівець: «Нас не пускають до зали Верховної Ради, але ми маємо можливість побачити, як зараз у залі президію блокують представники Партії регіонів. Он у центрі на місці Томенка сидить Корж, я бачу. На місці Литвина сидить Надоша».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Друга лінія захисту регіоналів під стінами парламенту. Де вони поставили свої намети. Того дня опозиція зібрала під Верховною Радою кількатисячний мітинг проти продовження термінів базування Чорноморського флоту в Україні.

Юлія Тимошенко, лідер БЮТ: «Ми готові дати опір?»

Олександр АРГАТ, кореспондент: У вівторок противники харківських угод пообіцяли зібрати значно більший мітинг. До Києва мають приїхати і депутати Львівської та Тернопільської облрад. Одразу після пролонгації базування російського флоту ті ухвалили рішення про невизнання цих угод та закликали парламент почати процедуру імпічменту. Підтримав ці ініціативи та закликав до опору і колишній Президент Віктор Ющенко. Цього тижня стало відомо, Конституційний суд відмовився відповісти на його запитання, чи дозволяє Конституція перебування Чорноморського флоту після 2017-го року.

Андрій СТРИЖАК, голова Конституційного суду: «Для того, чтобы оно было рассмотрено Конституционным судом для этого нужны правовые обоснования. В необходимости толкования. К сожалению Президент и его команда и народные депутаты направив представление, не указали почему в этом случае нужно толковать именно эту норму. Какая практическая необходимость».

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010): «На жаль, немає у нас судової системи. Ми програли те, що є святим для кожної нації. У нас немає Гаранта Конституції, у нас немає конституційного органу, який її захистить».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Українська Конституція у статті 17-й загальних засад забороняє розташування на українській території іноземних військових баз. І цю норму не можуть самостійно змінити навіть 300 депутатів. Лише в перехідних положеннях, тобто у частині, яка давала відповідь на нагальні питання державотворення у 1996-му році є дозвіл на тимчасову оренду чинних баз. Адже тоді Чорноморський флот ще навіть не був розподілений між Україною та Росією.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010): «Для чого перехідні положення? Перехід від не держави до держави. Перехід від неукраїнської до української держави. Скажіть мені будь ласка, скільки ми років збираємося творити українську державу? Невже ми сьогодні знаходимося в перехідному етапі? Невже ми не маємо суверенної держави? Сплутане грішне з праведним».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Втім саме перехідними положеннями обґрунтовує законність підписаної в Харкові угоди міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Тож поняття тимчасове, за логікою нинішнього глави МЗС, можна безкінечно розтягувати в часі.

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ: «В самому тексті базових угод існує положення про те, що вони можуть бути продовжені за згодою сторін, вірніше можуть бути продовжені, якщо жодна зі сторін заздалегідь не повідомить мінімум за один рік про своє рішення не продовжувати».

Олександр АРГАТ, кореспондент: А поки влада та опозиція готуються до дня ратифікації угоди, або її зриву, спікер вже придумав, як можна і знижку отримати і суверенітет зберегти.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Якщо вже бути абсолютно прагматично цинічним, тоді можна сказати: ви сьогодні говорите, що це зрада національних інтересів. Відбудуться через 5 років президентські вибори, люди вас оберуть, тоді переглядайте ці угоди газові і інші переглядайте».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Втім для виведення Чорноморського флоту з Криму необхідно чимало часу. Кілька років щоб встигнути зробити це до 2017-го року необхідно починати вже зараз. Але якщо раніше російська влада фінансувала будівництво нової бази в Новоросійську, то нині роботи майже припинили.

Договір скраплений кров'ю - так встигла охрестити опозиція історичні домовленості Януковича-Медведєва             вверх

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

25.04.2010 3:00:22

Сюжет №2

21:12:03-21:19:38 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Договір скраплений кров'ю - так встигла охрестити опозиція історичні домовленості Януковича-Медведєва у першій столиці радянської України. Кортеж українського Президента, як стверджують очевидці, поспішав до аеропорту. Швидка допомога, що їхала за кортежем відстала. І наздоганяючи врізалася в таксі. Водій таксі загинув на місці, пасажирка зараз у комі. Інший пасажир травмував шию. У ДАІ запевнили: швидка не мала жодного стосунку до кортежу Януковичу. Але Інтернет-видання того ж дня розмістили докази, що швидка таки із президентського супроводу. Іронія долі полягає в тому, що менше року тому Партія регіонів затято критикувала Юлію Тимошенко, коли машина її кортежу врізалася у інше авто. Тоді щоправда обійшлося без людських жертв. Оглядачі схиляються до думки, що такі аварії закономірність. Київ вже давно став заручником пересування віпів. Для яких регулювальники перекривають і без того переповнені автошляхи. Віктор Янукович сам визнав - цю проблему треба вирішувати. Його рецепт - селити можновладців, якщо не в офісах, то біля них. Інше питання, що можновладці фактично ніколи не визнають своєї провини у ситуаціях. На кшталт останньої смертельної аварії і намагаються її на когось перекласти.

Роман СУХАН, кореспондент: Український Президент Віктор Янукович проживає за ось тим зеленим парканом. Це село Нові Петрівці. До початку Києва - рівно 10 кілометрів. На роботу Президент їде спеціальною смугою посеред дороги. Простим водіям сюди в'їзд заборонено. На в'їзді до Києва віп-смуга закінчується. Аби Президент зміг доїхати до адміністрації, ДАІ перекриває вулиці для всього іншого транспорту. Так виглядає Московський проспект, коли ним їде кортеж Президента. А таким він стає кілька хвилин потому. Міліція щонайменше двічі на день розчищає дорогу, якою перші особи держави їдуть на, чи з роботи. Згідно із законом, рух для проїзду перших осіб мають перекривати за 10 хвилин до появи кортежу. А відкрити через три хвилини після проїзду. Події скаржаться: через керівників країни втрачають значно більше часу.

Водій: «Бывает до 15-20 минут. Где-то так. А потом уже тягучка начинается и все, как обычно. Каждое утро. Если честно, немножко достало».

Роман СУХАН, кореспондент: Рух на цьому перехресті для кортежів перекривають досить часто. Звідси українські можновладці їдуть в аеропорт «Бориспіль». У середу Віктор Янукович якраз поспішав на зустріч із російським Президентом у Харкові. Швидка, яка їхала за ними на шаленій швидкості врізалася в таксі і протягла його 20 метрів вперед. Водій загинув на місці. Пасажирка, яка зі своїм хлопцем їхала на відпочинок досі у комі.

Товариш загиблого водія: «Спокойный нормальный водитель вообще. Никогда за ним не было замечено, не превышал скорость. Я вообще не понимаю как это случилось».

Свідок: «Кортеж проехал. И потом после кортежа ехала скорая. Скорая просто не успевала. Через минуты три она ехала. 2-3 минуты, а уже шло движение машин».

Роман СУХАН, кореспондент: За версією очевидців, швидка відстала від кортежу Президента і намагалася його наздогнати. Попри те, що регулювальник вже встиг відкрити рух іншому транспорту. Коли ДАІшник побачив швидку і знову заборонив рух, ВАЗ-2110 проігнорував жест міліцейської палички і потрапив під колеса. Так пояснили причину ДТП у столичному ДАІ. А от те, що білий мікроавтобус із мигалками без розпізнавальних знаків частина президентського кортежу міліціонери категорично заперечують.

Володимир РЄЗНІКОВ, заст. начальника департаменту ДАІ МВС України: «Цей автомобіль, про який йде мова «транспортер» рухався приблизно на відстані від самого кортежу, тобто після проїзду даного перехрестя, на відстані близько тисячі метрів. Ніякого відношення безпосередньо до цього кортежу він не мав».

Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст Інтернет-видання «Українська правда»: «Це брехня і спроба просто приховати справжніх винуватців смерті людини,я вважаю».

Роман СУХАН, кореспондент: Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко знайшов щонайменше 7 доказів неправди у словах ДАІшників. Одразу після ДТП на місці трагедії був автомобіль міліції, який зазвичай супроводжує кортеж. Так само тут помітили начальника виїзної охорони Віктора Януковича та озброєного бійця спецпідрозділу «Альфа». Сам «транспортер» журналісти не однократно фотографували у кортежі Президента. Перевірка номерів показала, швидка належить Державному управлінню справами, яке опікується побутом високопосадовців.

Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст Інтернет-видання «Українська правда»: «Якщо вони для когось створюють переваги, це значить що хтось є більш значимий, що всі інші громадяни. Я вважаю, що в Європі такого явища немає, як перекриття масового вулиць для Президентів, або Прем'єр-міністрів. Ну наприклад там використовуються мотоциклісти. Кортежі, які просто їдуть, як передова група там за декілька кварталів перед кортежом і майже не відбувається перекриття дорожнього руху, або буквально там півхвилини це може відбуватися».

Водій: «Началось это все именно здесь. Сверху с Владимирского спуска началось движение автомобилей кортежа. Увидев, что проехал замыкающий автомобиль с зеленой мигалкой, выехали из Макдональдса, никто нам не мешал выезжать. Не сотрудники ГАИ, не кто бы то не было еще. За автомобилем с зеленым проблесковым маячком и спокойно начали движение по Узвозу».

Роман СУХАН, кореспондент: За подорож у зеленому коридорі за кортежом Євген поплатився водійським посвідченням. Тільки но він роз'їхався із кортежом у різні боки, автомобіль зупинили ДАІшники і через дві години після з'ясування взаємин виписали протокол про начебто створення аварійної ситуації. Тепер хлопець чекає засідання суду.

Водій: «Возможно нашей власти просто не понравилось, что слишком рано выехал. Это скорее первый был такой знак некомпетентности сотрудников ГАИ, которые просто не могут нормально обеспечить проезд спецслужб».

Ігор КАЛІНІН, начальник управління державної охорони: «Не только машины. Люди, животные не дай бог попадают на маршрут проезда. Вот это, так сказать, определено за инструкциями, которые имеют законодательную силу».

Роман СУХАН, кореспондент: Жодної перешкоди на шляху віп-пасажира - це головне правило для ДАІшників, - пояснює начальник державної охорони. Тому і стоять інспектори на кожному кроці проїзду кортежу. Сам керівник держохорони після резонансної аварії провів нараду і закликав причетних до охорони високопосадовців бути чемнішими на дорозі.

Ігор КАЛІНІН, начальник управління державної охорони: «Лишний раз не в коем случае не действовать по повышенному уроню нашей работы. Все должно быть адекватно существующей обстановке и соответственно с коэффициентом даже чуть ниже. Ну не все от нас зависит, как говорится».

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Мені дуже неприємно їздити кожен день, коли я бачу, коли перекривають дороги. Повірте мені».

Роман СУХАН, кореспондент: Як владнати ситуацію Янукович ще не вигадав. Пообіцяв, якщо знайде гроші, побудує житло для наступного Президента неподалік місця роботи. А поки заздрить заокеанському колезі.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я був нещодавно в Вашингтоні, я бачив, що Барак Обама живе в тому домі, в якому працює. І він переходить від одного Президента до другого. Це нормально. У нас поки що таких умов, на жаль, немає».

Роман СУХАН, кореспондент: Після аварії на виїзді з Києва на заходи за участю Президента почала приїжджати інша швидка. На вигляд майже така сама, як і розбита. От тільки тепер жовтого кольору. Покидає місце події вже не у кортежі, а через кілька хвилин після того, як поїхав Президент.

Услід за Степаном Бандерою звання героя України позбувся в Донецькому суді Роман Шухевич вверх

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

25.04.2010 3:00:22

Сюжет №3

21:19:39-21:20:55 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Услід за Степаном Бандерою звання героя України позбувся в Донецькому суді Роман Шухевич. У вівторок служителі Феміди визнали незаконним указ Президента Ющенка від 2007-го року. У Донецькому апеляційному суді оскаржував укази професор мед університету Анатолій Соловйов. Допомагав йому адвокат Володимир Оленцевич, той самий який судився з приводу Бандери. Підстава для скасування звання героя така сама, як у випадку з Бандерою. Не був громадянином України, оскільки народився і помер до 91-го року. Професор переконував суд, що порушене його особисте, як громадянина України право, бути героєм. Адвокат позивача заявляє: рішення з приводу Шухевича набрало чинності з моменту оголошення. Представники Адміністрації Президента, а саме Глава держави відповідач у справі на суді присутні не були. Віктор Ющенко у п'ятницю заявив, що оскаржив обидва рішення судів і зараз вони зупинені. Однак не подробиць не повідомив, не документів не показав. Нагадаю, Президент Янукович під час першої своєї зустрічі у новому ранзі із російським колегою Медведєвим в Кремлі сказав, що скасує укази щодо Бандери та Шухевича до дня перемоги.

Як далеко зайде нова влада у перегляді гуманітарної політики лишається лише здогадуватися        вверх

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

25.04.2010 3:00:22

Сюжет №4

21:20:56-21:27:44 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Як далеко зайде нова влада у перегляді гуманітарної політики лишається лише здогадуватися. Перші ж її кроки засвідчили: збуваються найсміливіші і найрадикальніші прогнози. В останньому номері «Дзеркала тижня» згадується про візит міністра освіти Дмитра Табачника до Москви, де він пообіцяв уніфікувати з Росією підходи до викладання історії в школах. Тижневик ставить риторичне питання: російські школярі й далі називатимуть Сталіна видатною історичною постаттю, успішним менеджером? Чи може їм почнуть розповідати про мільйони смертей без суду і слідства на які він прирік своїх підданих? На тижні, що минає, була і інша нагода освіжити звання прорадянських вождів. Володимиру Ульянову Леніну стукнуло 140. На честь цього Український дім на Європейській площі Києва згадав, як був музеєм Леніна. Уперше за останні 20 років він відкрив свої фонди. Цього року день народження вождя традиційно відзначали, як його послідовники - українські комуністи, так і опоненти - представники правих. Інтелектуал і терорист, вождь і тиран, модернізатор економіки і організатор червоного терору в контексті сучасної України.

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Тепер це вже не музей Леніна, але з нагоди 140-х роковин позгадувати Ілліча можна і тут. До ювілею. В Українському домі виставили речі, присвячені Леніну - ностальгічні і іронічні. Для когось ідеал, для когось злий геній. Він викликає найрозмаїтіші емоції - від поклоніння до ненависті. Одні 22-го квітня несуть квіти до його монументів, інші за це не проти надавати їм стусанів.

Жінка: «Не расстанусь с комсомолом, буду вечно молодым».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Це їхня молодість і їхня віра. Вони носять червоні гвоздики і риторичні питання.

Жінка: «Как же вам друзья, господа, паны, простые люди, как же вам живется при капитализме? Нет денег на ботинки».

Жінка: «У меня сейчас одна большая мечта - пойти на вокзал и купить билет в СССР».

Чоловік: «И пока мы живы, наши внуки и наши правнуки и вообще последующие поколения имя Ленина никогда не исчезнет».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Щорічна традиція лівих поспівати біля монумента, пожурити нову владу, понастольгувати за радянською. Щорічна традиція правих - пожуритися за українську долю, засудити радянське. Цьогоріч засуджують у прямому сенсі. Біля пам'ятного знаку Голодомору бутафорний Ленін. Над ним суд.

Чоловік: «Визнати комуністичну ідеологію і партію винними у злочинах проти України і людства. Поставити на коліна Володимира Леніна перед хрестом жертвам Голодомору і змусити каятися за скоєні злочини».

Петро СИМОНЕНКО, перший секретар ЦК КПУ: «Заангажированные и пещерные националисты забывают о том, что благодаря Ленину начиная с февральской революции Ленин именно поддержал Украину».

Іван ЗАЄЦЬ, перший заступник голови УНП: «Ми знаємо, що Ленін ставив питання умиротворити український народ, зокрема українське селянство і Сталін лише виконував його настанови».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: А вони поклоняються вождю. Напередодні комуністи зібралися на урочистості. Тут найвідданіші його ідеям. У такі дні атмосфера будинку кіно майже кінематографічна.

Чоловік: «Я вообще нарядный. Такой наряд с именем Ленина. Он нас сделал людьми свободными, равными и тому подобное».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Рядові комуністи слухають вождя нового, сучасного. І отримують ленінські медалі. Дехто солодко спить під комуністичну риторику. Тут можна взяти із собою томик Ілліча. Ця дівчина не проти почитати колись. Це юна комсомолка. На ленінські урочистості у столицю Аня приїхала з Житомира. За ідею не далеко.

Юна комсомолка: «Именно идет идея как бы общая. И Ленин он за трудящих. Вот она мне самое больше нравится. То есть так же само за молодежь, что именно мы поддерживаем как комсомольцы. Ну вот такое».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Слухає, що кажуть старші соратники. Хоче отримати партквиток.

Чоловік: «Ленин для меня это как путеводная звезда. Я при Ленине с пеленок. Уже знал, что такое Ленин. И в школе говорили: Ленин сказал: «учится, учиться и еще раз учиться».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: А от сучасна виставка в Українському домі комуністам не до вподоби. Тут вони можуть побачити відтворений кабінет вождя. Та є речі й доволі дражливі. Один художник жартівник так намагався актуалізувати постать вождя, що умостив революціонера прямісінько на Помаранчевий Майдан. Такий художній образ комуністи не схвалюють, а цей чоловік зроби собі тут спеціальну фото сесію. Позує поруч із народженим 22-го квітня. Леніна він добре розуміє, як іменинник іменинника.

Володимир СТУДІНСЬКИЙ, доктор історичних наук: «Не тільки Еммануїла Канта, я вам зараз паспорт покажу. Дякую. Ленін для мене особисто, ну я народився в цей день. Я перед своїм днем народженням прочитав біографію Еммануїла Канта. Скажу вам чесно, мені Еммануїл Кант теж народився 22-го квітня. Мені він по духу ближчий, ніж Володимир Ленін. Але мене назвали не Еммануїл, а мене назвали Володимир, просто».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Хоч назвали його на честь Ілліча, на піджаку носить не ленінський значок, а тризуб. Володимир - історик. Свого часу, кажу, хотів навіть книгу написати «Ленін - від ідола до ідеалу». Однак зрозумів - постать уже вивчена, завчена і не надто актуальна. Для нього Леніна звичайна людина зі своїми помилками і промахами.

Володимир СТУДІНСЬКИЙ, доктор історичних наук: «Володимир Ленін - це історична постать. До історичних постатей однозначних оцінок бути не може. Історії не треба не адвокатів, не прокурори. Історії треба дослідники.

Україна буде незабаром відзначати роковини чорнобильської трагедії            вверх

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

25.04.2010 3:00:22

Сюжет №6

21:29:25-21:38:11 (время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: В Україні туристично-привабливі об'єкти такого ж типу теж є. Чого лише вартий Чорнобиль, який вибухнув в ніч на 26-те квітня. Про причини аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Зараз існує більше 100 версій. Пошуки винних не завершують по сьогодні. Звісно шукають їх не правоохоронні органи, чи спецслужби, а люди, яким ця тема досі небайдужа. Неповоротка радянська державна машина допустила безпрецедентну кількість жертв та постраждалих від радіації. Хіросіма та Нагасакі, японські міста на які скинули ядерні бомби у 45-му році зазнали більше людських жертв, але оговталися і живуть нормальним життям. А територія Прип'яті, міста за 4 кілометри від ЧАЕС, буде непридатною для життя не менше 20 тисяч років, - вважають науковці. І хоча в ООН визнали, що відновлення уражених територій йде швидше ніж очікували, невідомо чим Чорнобиль виллється для наступних поколінь українців, білорусів та росіян. Зараз чорнобильська зона, а це понад 2 тисячі квадратних кілометрів Полісся - це країна в країні. Там буяє первозданна природа, живуть дикі звірі і поодинокі аборигени. Корінні Поліщуки, для яких покинути рідну землю смерті подібно.

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Це так чорнобильські пожежники потрохи приручають місцеву фауну. Самі на бричці роз'їжджають, олень доганяє, а дикий кабан із собакою кепкує. У самому Чорнобилі ще цивілізація. А от сало у зоні відчуження і не розгледиш серед буйної природи.

Чоловік: «Все кругом колхозне, все кругом моє».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Це дід про своє село. 5 кілометрів від Чорнобильської АЕС. Радіаційний фон тут подекуди у 10 разів перевищує норму. Окрім діда та його баби у Новошипеличах не душі. Їхня хатка, як лялечка з-поміж інших. Єдина обжита серед заростей. У розпалі саджання картоплі. Дід Сава знайомить зі своїм господарством.

Чоловік: «Курей мабуть штук з 20, чи 30. 5 гусей, 7 собачок».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: І Розі уже зачекалася діда, щоб почистив у хліві.

Чоловік: «Це корова в мене красуня».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: У діда Сави корів дві. Друга - Галка. Обидві вже третій рік, як недоєні.

Сава ОБРАЖЕЙ, мешканець села Новошепеличі: «Поїхати допустимо у Іваньків - це проблема, щоб осіменити. Вони голову тобі спортять».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: На закупки Сава Гаврилович їздить до Іванкова за 60 кілометрів від села. Для цього мусить домовитися про машину, щоб його туди відвезла.

Чоловік: «Я чоловіку плачу. Заправляємо там газом і так 300 гривень даю».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Виходить закуплятися раз на місяць, а то й рідше».

Чоловік: «Пачок 10 кефіру, пачок 10 молока, того набрали».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: А от вода у їхній криниці не смачна. І з електрикою перебої, - жаліється дід Сава.

Чоловік: «Порозтягували, проволоку покидали по землі, лосі йдуть, порвуть провода».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Крім лосів вовки буває у гості навідуються.

Чоловік: «Я їх поймав штук із 15 вже».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: По селу з бабою не гуляють. Вона і не помічає, що окрім діда навколо нікого. Попліткувати не тягне.

Олена ОБРАЖЕЙ, мешканка села Новошепеличі: «Мені развлеченій немає. Я свій вік ніде в компаніях не сиділа на вулиці».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Дід більш компанійський.

Чоловік: «Якби хоча б чоловік 5 було і то веселіш було б. А так ми.

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Гостям радий. На човні по Прип'яті катає. А свою бабцю тако катаєте на човні?

Чоловік: «Ні, вона води боїться. Може впасти у воду».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: А це вже інше село Оташів. Петро Іванович додому з рибалки вертається.

Чоловік: «Це щука, це окунь. А то платва. Можу дати, будь ласка».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Почувається дід Петро на всі 100.

Чоловік: «Отлічно. По старості. Мені зараз уже 82 роки».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: На річкових прогулянках він нерозлучний із біноклем.

Петро МЕЛАНИЧ, мешканець села Оташів: «По території дивишся там пливе щось. Дивлюся, бобер пливе, цікаво подивитися».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Дикі кабани у його об'єктив теж потрапляють. Але не нападають.

Чоловік: «Не треба боятися. Я прожив з кабанами, як говорить, теж разом і наривався на маленьких. Опасно тоді, коли маленького спіймаєш, а мама. Отоді вона може кинутися і штани порвати».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Безстрашного Петра Івановича у селі вибрали собі головою. Тут сім мешканців. Він їх виручає. Якщо біда, на поготові радіотелефон.

Петро МЕЛАНИЧ, мешканець села Оташів: «Допомагаю їм. Була така вона убога, що навіть гроші не вміла рахувати, то заді сусідка живе, глуха, теж безграмотна. Ця з грошима розбирається».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Щоп'ятниці до Оташова заїжджає магазин. Тоді всі мешканці збираються, як на свято.

Чоловік: «Хліб, молочко, консерви, печеньє. Все, що в Києві у магазині є, то й у нас є».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Дід Петро все тримає у порядку. Має трактор, мотоцикл, пасіку.

Чолвік: «Он літає, бачиш».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: І город.

Чоловік: «Який з мене пан, дорога? Боремося за життя. Соток 20 картошки сію».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Однак біда - свою гармошку Петро Іванович віддав на ремонт. Не мав на чому підіграти. Дружина його Наталя Степанівна теж підспівує. Але передусім бабця - вишивальниця. Усю хату оздобила.

Чоловік: «Рукодільниця. Це все її робота, вона вишивала вручну».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Петро Іванович, хоч і має квартиру в Києві та туди не тягне. Село Оташів для нього не зона відчуження, а рідна земля.

Чоловік: «Я вас задам таке питання - ви прожили до 20-ти років, росли в рідних краях. Тепер вам сняться сни. Де вам сняться сни? На родині».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: На іншому кінці села живе баба Марія. Живе сама і їй не страшно, що навколо одні ліси. Двері на ніч не закриває.

Марія КОПАЧОВЕЦЬ, мешканка села Оташів: «Не закриваюся, сама. Ні, це смс прийшла. Я не вмію говорити. Я не вмію читати».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: дочки купили Марії Михайлівні мобільний. Та зв'язок в Оташеві то є, то немає. Але переселятися звідси баба Марія все-одно не хоче. Хату перед Великоднем помазала, ікони та світлини рушниками прикрасила.

Жінка: «В мене є. На цю квартиру не хочу я їхати. Уже й немає коли, голубко, їхати».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: До хаток, в яких ніхто не живе, до сіл, що перетворилися на суцільна хащі, до яких навіть немає дорожніх вказівників, повертаються лелеки. Малюків лелеки сюди не приносять. Тут узагалі не чути дитячих голосів. У зоні відчуження дитсадки є, але покинуті. А в тутешніх школах на дошках та альбомах про Леніна обмінюються контактами колишні однокласники.

Чоловік: «Однокласники, які приїжджають десь колись сюди на гробки заходять в цю школу, пишуть листи один одному, назначають зустрічі однокласників».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Зустріти у цих селах можна хіба що дослідників. Ці люди заходять у кожну покинуту хату. На горищах і в кожному закутку вони знаходять предмети побуту Поліщуків. Гончарські круги, ткацькі верстати, дерев'яні ікони. Старенькі розмальовані шафи. Експедитори назбирали вже більше 40-ка тисяч поліських старожитностей. Так рятують забруднене радіацією Полісся від повного забуття. На перехрестях сільських доріг етнографи натрапляють на хрести.

Ростислав ОМЕЛЯШКО, керівник експедиції в Чорнобильську зону, директор Державного центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф: «Цей хрест служив оберегом того населеного пункту, де він стояв. На ці хрести вішали не одного рушника. Якщо діти хворіли, чи десь хтось в далеку дорогу поїхав, могли вішати жінки рушника».

Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: У яку б далеку дорогу не поїхали мешканці цього села, рушники на хресті - символ того, що про нього ще пам'ятають.

ТРК «Україна»  випуск 19:00

Харьковская встреча президентов Украины и России заставила оживиться и власть, и оппозицию, и рядовых украинцев      вверх

ТРК ««Україна» « : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет №1

19:00:23-19:06:14 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Политические события на этой неделе снова вышли на первое место. Харьковская встреча президентов Украины и России заставила оживиться и власть, и оппозицию, и рядовых украинцев. Что ждет Украину - очередные волнения в регионах и разногласия по вопросу Черноморского флота или же восстановление экономики благодаря снижению цены на газ? Мнения разделись.

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Эту встречу Януковича и Медведева еще до ее начала анонсировали как историческую и прорывную. И, действительно, новость о продлении аренды севастопольской базы до 2042 года имело эффект взорвавшейся бомбы. Ведь Москва и Киев старательно поддерживали мнение, что главной платой за снижение цены на газ станут выгодные условия участия в украинской экономики российских компаний. Но в Харькове выяснилось, что достойным скидки на газ может быть только флот.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, Президент РФ: «Это действительно реальный партнерский шаг и со стороны России, и со стороны Украины. Это тот шаг, который мы очень давно ждали. Именно в таких действиях проверяются истинные намерения соседей, друзей, родственников».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: О том, что намерения самые положительные, а межгосударственный договор взаимовыгодный, Виктору Януковичу объяснять придется гораздо дольше, чем его российскому коллеге. Причем и журналистам на пресс-конференции, и однопартийцам на съезде.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Визначальний національний інтерес та, відповідно, пріоритет зовнішньої політики - це гармонійний розвиток національної економіки та суспільства. Я не буду ставити під загрозу стабільність національної економіки та добробут українських громадян в гонитві за ефемерними геополітичними комбінаціями».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но именно геополитическую комбинацию и выиграла Россия, - уверены многие отечественные политологи. Вадим Карасев говорит, что украинская власть отнеслась к решению газовой проблемы, как к выгодной торговой сделке, а российская - как к задаче стратегической важности.

Вадим КАРАСЕВ, политолог: «Черноморский флот России в Севастополе и продолжение вот этого статуса Севастополя в качестве военно-морской базы России важно и как контроль над Черным морем, контроль над Крымом и частично политический контроль над Украиной».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: В Минтопэнерго политические аспекты не комментируют. Напоминают: лишь по договору Тимошенко уже в этом году экономика была бы даже не на коленях, а на лопатках. Теперь же из четырех проблемных вопросов три решены в пользу Украины. Россия отказалась от штрафных санкций, ввозной пошлины и снизила на 30% цену на газ.

Константин БОРОДИН, руководитель Департамента нефти и газа Минтопэнерго: «Эту скидку взял на себя российский бюджет. Внутри российского бюджета как это оформить? Это оформлено путем увеличения арендной ставки за пребывание Черноморского флота на территории Украины».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Не удалось получить только гарантии российской стороны по загрузке наших транзитных газопроводов. Россия хорошо выучила январский урок 2008 года и сконцентрировалась на строительстве обходных маршрутов. Но эти проекты долгосрочные и весьма дорогостоящие. Так что в Украины есть шанс остаться партнером. Что касается финансовой стороны вопроса, то сэкономить за десять лет нам удастся ни много, ни мало, а миллиардов сорок - в долларах.

Константин БОРОДИН, руководитель Департамента нефти и газа Минтопэнерго: «Эти деньги остались у предприятий, которые потратили либо на модернизацию, снижение энергозатрат, повышение эффективности, расширение производства, повышение зарплат. Эти деньги остались у нашего населения, у наших людей, которым не поднялась цена коммунальных услуг».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но похоже, что разговоры об инвестициях в бюджете и объемах производства украинскую оппозицию заставляют скучать. Совсем другое дело - предательство родины. Именно сдачей национальных «Інтер»есов, угрозой суверенитету и назовут подписанные в Харькове соглашения.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Це вже той етап, на якому не можна спускати Януковичу такі вчинки. Це не просто зрада. Це початок системної руйнації незалежності нашої держави».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Для Виктора Ющенко газ всегда был дурно пахнущей субстанцией. В свое время, отбивая от нападок Тимошенко, бывший президент использовал не самые литературные выражения. Теперь в унисон с экс-премьером повторяет: родина в опасности.

Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины, 2005-2010 гг.: «Саме святе, яке є в кожної нації, з чого починається кожна нація, - це з почуття власної незалежності і розбудови незалежної суверенної держави. Якщо ви програли безпекову політик, ви програли все: газ, солому, молоко, м'ясо, вугілля, метал. Ми все програли.

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но несмотря на столь завидное единство во взглядах, на массовые акции протеста, на которые зовет народ Тимошенко, Ющенко не пойдет. Мол, все они будут проплаченными, а этого он не любит. Но свою политическую силу на бой, судя по всему, благословил. По крайней мере, в субботу к Верховной Раде «Наша «Україна» « пришла. Оппозиция собиралась на внеочередную сессию - обговорить вопрос по Черноморскому флоту. Но пришлось проводить митинг у стен парламента. Обещают не допустить ратификацию соглашения по Черноморскому флоту во вторник, гарантируя заблокировать трибуну. Но к подобным действиям украинскому парламенту не привыкать.

Тысячи украинцев и россиян надеются, что потепление отношений между соседними странами упростит пересечение границ             вверх

ТРК ««Україна» « : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет №2

19:06:15-19:11:57 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Тысячи украинцев и россиян надеются, что потепление отношений между соседними странами упростит пересечение границ. Пять регионов Украины граничат с Россией. Родственные связи, поиск лучшей работы или учеба делают активной миграцию. В надежде улучшить демографию Россия оказывает переселенцам из других стран помощь, но только в случае переезда в глубинку. Едут из России и к нам.

Максим СКИЧКО, корреспондент: Свой среди чужых. И теперь уже чужые среди своих. Одесская чета Алымовых-Оноприенко три года как живет в России. Большой портовый город они сменили на белгородскую глубинку. А совсем недавно получили новое гражданство.

Людмила ОНОПРИЕНКО: «Было тяжело уезжать оттуда в неизвестное. Другая страна. «Україна» , если всю жизнь там прожить, и переехать совсем в другую страну, вообще в другое государство - это тяжело было. Тяжело было адаптироваться. Сейчас мы привыкли. И назад я не хочу».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Не было перспективной работы, да и уверенности в завтрашнем дне, - сетуют супруги. Вот и решили сразу после свадьбы перебраться к родственникам Дмитрия в Россию.

Дмитрий АЛЫМОВ: «На Украине вот сколько раз я пытался устроиться. Официально, как бы, не стараются тебя устраивать на работу. Берут так вот - лево. А здесь полный соцпакет. То есть пенсия и все дела».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Хотя и здесь приходится несладко. В детском саду нет свободных мест, да и квартира съемная. Впрочем семья не унывает и уже говорят о больших планах на будущее. Бывший харьковчанин Александр Бережной свою судьбу нашел в России. Сначала сюда приехал учиться на ветеринара, здесь уже устроился на работу, а потом обзавелся семьей.

Александр БЕРЕЖНОЙ: «Дети получают гражданство России. Супруга - гражданка России. Но мне тут волей-неволей приходится тоже получать гражданство Российской Федерации».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Александр обустраивается на новой квартире. Ее аренду семье оплачивает местная птицефабрика. Новоиспеченный россиянин заверяет: сюда въехали временно. Уже получили земельный участок и скоро построят свой собственный дом. Только в приграничную Белгородскую область за год уехало около двух тысяч украинцев. В большинстве случаев причины - родственные связи и воссоединение с семьей. В местной миграционной службе говорят: есть желающие уехать и в Украину, но их единицы.

Светлана ПОПОВА, начальник отдела по вопросам гражданства миграционной службы Белгородской области: «Выйти из гражданства России, чтобы стать гражданином Украины, вот, за все время моей работы - это человека два-три, не больше».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Всего через пару месяцев Иван Семихат станет бакалавром Харьковского национального аэрокосмического университета. Сюда он приехал учиться из Краснодарского края. По его подсчетам, украинский диплом обойдется в три-четыре раза дешевле, чем на родине. Заверяет: страна понравилась, и даже подучил украинский язык.

Иван СЕМИХАТ, студент: «За четыре года, в принципе, уже можно буквально понимать слова, некоторые даже самому... на украинском языке. И, в принципе, дискомфорта никакого нет».

Максим СКИЧКО, корреспондент: А вот оставаться не собирается. Планирует работать в Москве. Признается: может быть, и принял украинское гражданство, но вот только работать негде.

Иван СЕМИХАТ, студент: «Я перспективы здесь не вижу. Если бы я знал, что никаких проблем у меня не будет, будет нормальная зарплата, вот, я бы, конечно, с удовольствием остался».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Семья россиян Осинцевых любуется украинской природой. В Донбассе - плюс 15. А у них на крайнем севере, за полярным кругом - ноль градусов. Именно из-за климата Екатерина с Денисом решили изменить гражданство. Имели высокооплачиваемую работу, северный стаж, но деньги поменяли на здоровье дочерей.

Екатерина ОСИНЦЕВА: «Маленькой климат совершенно не подходил. Постоянно кишечные расстройства. А у старшей постоянно фарингит, ларингит. Мы из больничных просто не выходили».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Екатерина родом из Украины. В Зугресе у нее живут родители. К ним и решили перебраться.

Денис ОСИНЦЕВ: «Здесь все дешевле в два раза, как минимум, чем в России. Именно продукты, все дешевле. Они дешевле, они свежее и вкуснее. По крайней мере, мне так кажется. Потому что мясо свежее, которое мы сейчас покупаем, мы... не то, что не могли себе позволить, а просто его там никогда не было. Всегда только замороженное мясо».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Семья рассчитывала быстро получить гражданство, ведь у Екатерины украинские корни. Но уже четвертый месяц супруги не могут оформить даже вид на жительство. В ОВИРе требуют различные справки.

Денис ОСИНЦЕВ: «Мне сказали, что вы получите даже вид на жительство после того, как ваша жена станет гражданкой Украины. То есть вообще какой-то... не то совершенно, что нам обещали первый раз, когда мы были».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Денис имеет солидный горный стаж и опыт руководителя. В Мурманской области работал на предприятии, добывающем никелевую руду. Знает английский. Надеялся, что в Донбассе без работы точно не останется, но пока в вакансиях ему отказывают.

Денис ОСИНЦЕВ: «Как только узнавали, что российское гражданство, сразу отказывают. Говорили, что очень много проблем, что надо платить налоги».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Младшая дочь Вика перестала болеть и скоро пойдет в садик. Благо, для этого препятствий с гражданством у нас нет. А вот старшая Валерия уже освоилась в школе. Здесь ей нравится больше, чем у себя на родине.

Виктория: «В России, вот в той школе, в которой я училась, там дисциплина слишком строгая. Здесь немножко послабее».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Коренной россиянин хочет перевезти в Украину и своих родителей из Челябинска. Верит: неразбериха с собственным положением в полюбившейся стране скоро закончится.

«Україна»  может достичь докризисного уровня по привлечению инвестиций уже в этом году     вверх

ТРК ««Україна» « : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет №3

19:11:58-19:17:13 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: «Україна»  может достичь докризисного уровня по привлечению инвестиций уже в этом году. К нам могут поступить от 10 миллиардов долларов, - сообщают в Национальном агентстве по иностранным инвестициям и развитию. Заграничных бизнесменов манит низкая конкуренция и дешевая рабочая сила. Но отпугивающих факторов пока гораздо больше. Это проблемы с выделением земли, несовершенное законодательство, коррупция. Кроме того, в Украине иностранцев могут банально обмануть, лишить прибыли и даже бизнеса. И тогда инвестор остается один на один со своими проблемами. Потому что рассчитывать на торжество закона сложно.

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Его трехкомнатная квартира на Андреевском спуске буквально в нескольких метра отсюда. Но приезжая в Киев, итальянский бизнесмен вынужден снимать номер в гостинице. Эта история о невероятных приключениях итальянца в Украине. Целый детектив развернулся после того, как инвестор с Венеции Стефано Гавиоли купил себе роскошную квартиру в самом сердце Киева, а затем имел неосторожность оставить ее без присмотра, наивно полагая, что в Украине, как и в Италии, частная собственность неприкосновенна. Компания Гавиоли производит оборудование для металлургов и тесно связана с Украиной. Частые поездки в Киев, очарование матерью городов русских - и Стефано решает купить здесь жилье. Но тогда итальянец даже не догадывался, что в Украине есть мафия - квартирная.

Жанна БУРДАКОВА ,соседка: «Я увидела - пять человек вскрывает квартиру. Хотя я знаю, что она принадлежит Стефану Гавиоли. И по»Інтер»есовалась. Они сказали, что это исполнительная служба, что есть решение суда о том, чтобы... есть разрешение на вскрытие».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Позже выяснилось: пока итальянец был на родине, его квартиру продали по генеральной доверенности, о которой сам Гавиоли ни слухом, ни духом.

Стефан ГАВИОЛИ, итальянский инвестор: «Все это фальшивка. Если посмотреть в мой паспорт, то в период, когда были оформлены сделки, меня вообще не было в Украине. Никаких доверенностей я не оформлял».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Пока мы общались с итальянцем у соседки этажом ниже, в его квартире послышались шаги. Новые хозяева сдали квартиру в аренду. Квартиранткой оказалась Мария Гончар, мать троих детей. Трешку на Андреевском спуске снимает за 500 гривен в месяц. Главное условие от хозяев - женщина не должна пускать Гавиоли и на порог.

Стефан ГАВИОЛИ: «Это моя квартира, и я сам ее покупал, сам ее обставлял, душу в нее вкладывал. Поэтому, пожалуйста, порядок здесь поддерживайте. Я скоро сюда вернусь».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Итальянец начал судебные тяжбы за свои квадратные метры и надеется, что справедливость восторжествует. Но милиция пока думает, открывать ли уголовное дело.

Владимир ПОЛИЩУК, начальник центра по связям с общественностью ГУ МВД в Киеве: «Наші оперативники кажуть, що тут можливе, і, мабуть, так воно і буде, порушення кримінальної справи за статтею 190 «шахрайство».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: А пока инвестора успокаивают: это единичный случай. С иностранцами в нашей стране так не поступают. Похоже, Гавиоли верит, потому что намерен продолжать инвестировать в украинскую экономику. Рональд Дерриксон - канадский бизнесмен, отважный вождь племени индейцев - больше инвестировать в украинскую экономику не собирается. Рональд вырос в резервации в бедном племени, которое долго судилось за землю с канадским правительством. Однажды, побывав в Украине и увидев обилие черноземов, Рональд понял: вот он настоящий рай для сельского хозяйства. В Днепропетровской области он открыл агрофирму, построил сверхмощный элеватор и стал ждать прибыли. Но за пять лет не получил ни копейки.

Рональд ДЕРРИКСОН, канадский инвестор: «Я нанял частного детектива, чтобы проверить, как движется бизнес. И когда услышал отчет, был просто поражен. Мои украинские партнеры продали 90% моей компании».

Николай ОРЛОВ, адвокат: «Український партнер, як директор компанії, підписав документи про купівлю-продаж активів. Вивів активи на іншу фірму. Гроші, отримані від цього, вивів на третю фірму».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Инвестированные десять миллионов долларов уплыли от канадца в неизвестном направлении. Мы попытались узнать, как сейчас обстоят дела на элеваторе. Предприятие работает, но о Дерриксоне здесь ни слова.

Мужчина: «То есть никто вас не уполномочил и меня не уполномочил отвечать на вопросы: кто там был раньше директором, кто там сейчас директор».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Главный бухгалтер, которого канадец считает причиной своих бед, разговаривать об испарившихся миллионах тоже отказалась. Дерриксон намерен обращаться во все инстанции. Начнет с президента. А если в Украине ему не помогут, пойдет в международные суды.

Рональд ДЕРРИКСОН, канадский инвестор: «Я буду судиться с ними до последнего вздоха. В противном случае сниму с них скальпы».

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Еще год назад у Дерриксона были грандиозные планы - строительство мощного завода по производству биотоплива с инвестициями в полмиллиарда долларов. Канадец свернул этот проект и перевез в другие страны - подальше от украинского «дикого запада».

Маньяк-убийца, напугавший Чернигов, пойман             вверх

ТРК ««Україна» « : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет №4

19:17:14-19:17:46 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: В четверг жители Чернигова вздохнули с облегчением. Маньяк-убийца, напугавший весь город, пойман. Им оказался 21-летний парень, состоявший на учете в психбольнице. Милиция полагает, что преступник совершал убийства в день рождения Гитлера. Возможно, он был членом неофашистской организации. Во время следственного эксперимента арестованный показал следователям, как расправлялся с жертвами. Сказал, что убивать людей ему советовали голоса свыше. Ранее парень уже был судим за хранение наркотиков.

Во времена экономической нестабильности повышается уровень преступности      вверх

ТРК ««Україна» « : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет №5

19:17:47-19:23:17 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Во времена экономической нестабильности повышается уровень преступности. Родители думают, как заработать, а дети, оставшиеся без присмотра, подчиняются зову толпы. В стране участились случаи краж, совершенных подростками. Когда они группируются, теряют чувство страха и опасности, - объясняют психологи.

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Татьяна открыла в себе искусство рисовать уже за решеткой. Девушка вышла на преступную тропу в начале экономического кризиса. Тогда из тюрьмы освободились ее знакомые. Предложили ограбить состоятельную семью. В доме оказалась пожилая женщина.

Татьяна, осужденная Мелитопольской воспитательной колонии для несовершеннолетних: «Мы ее ударили, закрыли рот. Ну, и в то время, то есть два моих соучастника, они находились в квартире и тоже обыскивали, искали какие-то ценные вещи. Мы держали ее, чтобы она не кричала, чтобы она не вызвала милицию. Ну, как бы, взяли вещи и потом уже покинули квартиру».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В Мелитопольской колонии признают: к ответственности стали привлекать больше несовершеннолетних. Причина - изменение в законодательстве. В поле зрения милиции стали попадать подростки, укравшие что-нибудь на сумму более 87 гривен. Раньше для уголовного дела ущерб от кражи признавался от 900 гривен.

Светлана РУЛЕВСКАЯ, начальник Мелитопольской воспитательной колонии для несовершеннолетних: «Тенденция непосредственно с июня месяца 2009 года идет к росту. Почему? Потому что был принят закон об изменении административной и уголовной ответственности. Колония богата талантами. Анжела увлеклась вокалом. Девушке 20 лет. За примерное поведение ее не стали приводить во взрослую тюрьму. Анжела с подельниками пошла на дерзкое ограбление и зарезала хозяйку квартиры. Объясняет: не ради наживы, а потому что была озлоблена на мир. Теперь заочно учится на психолога и пытается разобраться в себе, чтобы потом помочь и другим.

Анжела, осужденная Мелитопольской воспитательной колонии для несовершеннолетних: «Самое страшное. Ксли было бы другое какое-то преступление, да, то есть человек украл, он может вернуть украденное. Если он кого-то обидел, он может попросить прощения. Но в моем случае попросить прощения не у кого».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Половину преступлений подростки теперь совершают вместе со взрослыми либо в группе.

Александр ПОДОЛИННЫЙ, зам. начальника отдела криминальной милиции по делам детей ГУМВД Украины в области: «В группе. Если он один боится данное преступление совершить. А когда их уже двое-трое, они становятся более смелыми и идут на совершение данного преступление».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Многие из тех, кто попадает в колонию, с нетерпением считают дни до освобождения. Виктору - 31. Дважды сидел. Первый раз - за групповое ограбление. Свой первый срок отбывал у колонии для несовершеннолетних. Говорит: до сих пор помнит, как при нем избили трех парней, пойманных после побега.

Виктор, бывший заключенный: «Знаете, такая синька, картошка есть. Вот такие они были, в таких пятнах. Вот так забили при нас их, забили палками. И говорят: вот кто-то, что-то, вот такое будет с каждым».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Жесткие меры воспитания - и подростки начинают ценить свободу, - утверждает Виктор. По его мнению, значительная их часть исправляется. Ему не повезло - после колонии стал жестким и вспыльчивым. Попал за решетку во второй раз - уже за убийство. Большинство прохожих считают, что группу подростков иной раз лучше обойти стороной.

Прохожая: «Раз шла вот здесь, а их четверо. И прямо на меня - хотели сбить. Днем, в это время. Но другой схватил его за руку и оттянул. А что они хотели? Просто посмеяться. Именно молодежь - 15, 16, 17 лет».

Прохожая: «Наверно, мало внимания уделяется подросткам. Я так думаю. Потому что ужасно. Даже в школе ужасные вещи творятся - ученики друг друга бьют, доходит до сотрясения мозга».

Прохожая: «Я, если честно, вообще с этим не знакома. У меня среди знакомых преступников нет».

Прохожая: «Пропаганда потребительская вот такая: покупай больше, живи лучше, как можно легче, меньше работай. И отсюда легкие... желание легких денег и преступность».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Вопрос о детской и взрослой преступности остро стоит не только перед Украиной. Некоторые политики используют его во время предвыборной гонки. К примеру, кандидат в президенты России Владимир Жириновский побывал в женском следственном изоляторе. Пообещал широкую амнистию и пообедал вместе с заключенными. Лидером по количеству заключенных многие годы является США. Каждый 20-й американец сидит в тюрьме. Правозащитные организации подозревают промышленных магнатов в особой за»Інтер»есованности, так как те во всю используют дешевую рабочую силу. В стране неоднократно вспыхивали скандалы, когда судьи выносили чрезмерно жесткие приговоры и отправляли подсудимых в тюремные центры, принадлежавшие крупным компаниям. К примеру, в штате Луизиана зарабатывают на уголовниках с пожизненным сроком. Тюремное родео собирает толпы зрителей.

Дональд КУК, приговоренный к пожизненному заключению: «8 секунд верхом на быке - вот что для меня свобода».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В отличии от США, в Украине еще ни один подросток не получил пожизненный срок. И документы об образовании воспитанники колоний получают общего образца. Но позже молодым людям трудно преодолеть недоверие при трудоустройстве. Работодатель всегда найдет повод, чтобы избавиться от того, кто побывал за колючкой.

В Украине прошел уже третий апрельский субботник   вверх

ТРК ««Україна» « : Програма»События недели» (випуск 19:00:10)

25.04.2010 3:00:20

Сюжет №6

19:23:18-19:28:37 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Тысячи высаженных деревьев по всей стране, тонны вывезенного мусора. В Украине прошел уже третий апрельский субботник. Но почему-то о чистоте городов мы задумываемся несколько раз в году - перед праздниками. А ежедневно не делаем замечания прохожим, которые бросают мусор под ноги и оставляют возле скамеек бутылки. Недавно введенные высокие штрафы за несоблюдение чистоты украинцев не напугали.

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Так в Кировограде искореняют бескультурье, выписывают протоколы, назначают штраф. Брошенный окурок может стоить 200 гривен. Виктор Иванов - не милиционер, а инспектор горисполкома. Бывший военный строг со всеми. Протокол выписывают, но задерживать не имеют права. Милиция в делах чистоты пока не активна. А работы хватает - в скверах и парках закон о запрете курения не соблюдают.

Прохожий: «Та я вообще не курю. Бросаю, честно».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: 17-летний Коля с другом участвуют в эксперименте Виктора Анатольевича. Просят продать им сигареты. В трех точках отказали. Но в этом киоске продали, не спросив документы.

Виктор ИВАНОВ, начальник инспекции Кировоградского горсовета: «Сейчас, в настоящий момент мы начали наказывать. Но опять же приходим, первый день - предупреждаем, даем срок и заставляем устранить. А если он не устранил, составляем административный протокол».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Методы инспекции ввели Кировоград в пятерку чистых городов Украины. К нравоучительной работе здесь подключили и учеников. Их зона ответственности территория вокруг школы.

Святослав ГРИГОРЬЕВ, нарушитель: «Многие еще не понимают, не знаю, вот как я, например. Я не знал, что такого делать нельзя».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: От желающих похозяйничать нет отбоя, - говорят педагоги. Пока в ряды «зеленой армии» берут только старших.

Юлия ПАХОМОВА, ученица школы №4: «Хочеться, щоб молодь менше смітила, була більш культурною».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Рейд по частному сектору. Весь хлам, который портит эстетику улицы, возвращается во двор хозяевам. Анне Ильиничне от будки избавиться не удалось.

Местная жительница: «Я не знала, что это нарушение. Маленькая, небольшая будочка. Кто-то заберет».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Это частный сектор города, который готовится к «Евро». Мусорный контейнер под открытым небом - прямо в роще. Чтобы не засорять улицы, большинство жителей сносит отходы сюда. Мотивация - мусоровоз приезжает редко.

Василий Григорьевич: «Сейчас вот здесь по субботам, значит, машина будет ездить. Мы заплатили деньги. Раз приедет, а 20 раз не приедет».

Юрий: «Летом... дизентерия, дети наши бегают».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Но ни разу жители улицы не видели донецкую специнспекцию. Замечаний никто не делает. Живут так годами. В центре Донецка почище. Реконструированная набережная - одно из любимых мест отдыха горожан: новые детские площадки, клумбы. Но, сделав зону отдыха, коммунальщики не подумали о важном для европейцев - о туалете. Вернее, поставили два железных ящика, прикасаться к которым вообще неприятно. Антисанитария - на лицо. В нескольких метров отсюда играют дети.

Лариса Владимировна: «Когда будет здесь жара, летом мы здесь гуляем, 40 градусов, то этот туалет, он даст такое, что мы... Выбираем место, чтобы дети без аллергии дышали. Его нужно убирать и делать что-то такое цивилизованное».

Ирина Евгеньевна: «По виду, по внешнему мне даже не хочется туда заходить и близко подходить. Тем более, детей туда отправлять».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Неожиданность подстерегает и желающих полюбоваться речкой. Бутылки, банки, шины от колес - все в воде. Новые правила позволяют штрафовать нарушителей чистоты на сумму до 1300 гривен. Дворник Мария мечтает, чтобы и любителей полузгать семечки на скамейке наказывали.

Мария ГАЙДУКЕВИЧ, дворник: «Люди ведут себя очень некультурно. Мы убираем - они тут же плюют».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Студенты с Марией солидарны: до слова «культура» нам еще далеко. Живописное Прикарпатье манит туристов со всей страны и из-за рубежа. Но единицы думают об экологии. Лесничий Виктор говорит, что свинячит тот, кто не думает сюда вернуться.

Виктор ДМИТРИЕВ, лесничий: «Зупиняється машина, виносять сюди або ж тут обідають і також сюди кладуть. Де їдять - там і, вибачте за слово, гадять».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Повышение штрафов в горы еще не дошло. Только круглосуточный контроль сможет исправить ситуацию, - убеждают лесники. Культура начинается с собственной квартиры и даже балкона, - считает Ольга Писарук. Утро начинает с красоты - ухаживает за цветами.

Ольга ПИСАРУК, мастер по вышивке: «В мене, як то, чи хобі, чи бажання, чи що - творити красу і з красою йти все життя».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Ольга Писарук украшает все вокруг. Раньше подъезд в ее доме был грязным. Теперь - картины и чистота.

Ольга ПИСАРУК: «Милування природою - це для людини є, ну, таке, як вам сказати, дуже приємне».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Умение ценить красоту поднимает настроение и прохожим.

Перехожий: «Це тільки прикрашає місто. Тут більше немає слів, по-моєму».

Перехожа: «Дуже приємно, як все кругом красиве, все гарно».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Начни с себя - кредо ивано-франковской мастерицы. Чисто не там, где хорошо убирают, а там, где не мусорят.