Евгений Киселев. Я приветствую всех, кто в эту минуту смотрит телеканал Интер. Это программа «Большая политика» и я, ее ведущий, Евгений Киселев.

РЕПОРТАЖ

Дорогие дороги. Почему провалились многочисленные попытки очистить ГАИ от коррупции? И вообще, нужна ли ГАИ в том виде, в котором она существует?

Большая дипломатия. Что президент Янукович привез из Америки в обмен на отказ от обогащенного урана и что он готов отдать России ради снижения цены на газ? Об этом и многом другом поговорим сегодня с министром иностранных дел К. Грищенко.

Голос оппозиции. БЮТ обратился с открытым письмом в программу «Большая политика», призывая пригласить Ю. Тимошенко в сегодняшнюю программу. Имеет ли право оппозиция требовать эфирное время на комерческом телеканале и когда зрители увидят в эфире лидера БЮТ?

Евгений Киселев. Таковы главные темы сегодняшнего выпуска.  Вначале наша радиционная рубрика «VOX POPULI»,  Глас народа.

Всегда звучит авторский комментарий, а затем мы задаем вопрос нашей аудитории. Вопрос, которым тестируем высказанное в авторской колонке на ту или иную злободневную тему. Вот сегодня получилось так, что тема комментария касается меня лично. Дело в том, что речь идет об открытом письме группы оппозционных политиков, с которым они обратились ко мне на днях.

11 членов совета объединенной парламентской оппозиции обратились ко мне с призывом пригласить в качестве основногогостя Ю. Тимошенко в сегодняшний выпуск нашей программы. Я с большим уважением отношусь к премьеру оппозиционного правительсва С. Соболеву, бывшему министру иностранных дел министру Тарасюку, вице-спикеру Н. Томенко, бывшему первому вице-премьеру А. Турчинову и другим подписантам этого письма. Но вынужден ответить, господа, так не бывает. Как я уже сказал в первом комментари для СМИ по поводу вашего обращения - у нас не концерт по заявкам. И не «Будка гласности» - кто помнит, была такая программа в годы  перестройки еще на совестком телевидении: кто хочет - приходит, становится перед телекамерой и говорит все, что хочет, на любую тему по поводу и без повода. В нашей программе есть формат. Темы той или иной ее части мы вибираем в соответствии с очевидными информационными поводами, соответственно и гостей приглашаем. Вот сегодня ждем министра иностранных дел Грищенко в связи с итогами первой поездки президента Януковича за океан, его встречей с Б. Обамой и предстоящей на следующей неделе в Харькове новой встрече Януковича с российским президентом Медведевым. Во второй части поговорим о предстоящей реформе ГАИ. Всенародно любимая служба на днях  отпраздновала свой профессиональный праздник, а тем временем новый министр внутренних дел объявил в который раз за эти годы о грядущих преобразованиях. Кстати, представители оппозиии на эту часть программы приглашены. А вот давить на любое СМИ, например, выдвигая категорическое  требование пригласить кого-то конкретно, в определенном качестве, в определенный раздел программы, определенного числа и не когда-нибудь  иначе - это не что иное, как форма цензуры. Что же касается оппозиции, то она, извините, тоже что-то должна предъявлять обществу. Как минимум, хорошо аргументированную критику власти. А пока, кроме громких, бездоказательных, ничем не подкрепленных обвинений от оппозиции ничего не смлышно. Одни набившие оскомину слова. Впрочем, как говорил один исторический персонаж , других оппозиционеров сегодня в Украине нет. Придется работать с этими. Так что, представителям оппозиции слово мы непременно будем предоставлять, в рамках нашего формата. В том числе и сегодня. Что же касается Ю. Тимошенко, уверен, что и она непременно станет гостем одного из выпусков нашей программы, если примет наше приглашение, когда мы решим позвать ее в эфир. Но, повторяю, позвольте нам, и в случае с Тимошенко, и случае с любым другим политиком, самим решать, когда, кого и на какую тему мы приглашаем выступить в нашей программе.

Может, я в чем-то не прав? Вот здесь собрались мои коллеги, которые будут задавать вопросы К. Грищенко, министру иностранных дел.  Я хочу воспользоваться возможностью и спросить вас, если к вам бы обратилась группа оппозиции  со словами: «Просим вас в следующем номере в первой полосе дать интервью с Ю. Тимошенко». Вы бы как отреагировали?

Валерий Калныш, «Коммерсант». Если бы было поэтому письмо, то конечно нет. Но если честно, к Ю. Тимошенко мы обращались с интервью ни один раз. И во время президентской кампании, и после, и тогда, когда она ушла в оппозицию.

Евгений Киселев. Ну и как, она дала интерсью?

Валерий Калныш, «Коммерсант». Нет. Это неприемлимо - давить на СМИ, даже таким внешне демократичным способом, как попытаться пригласит саму себя на эту программу.

Евгений Киселев. В прес-службе Тимошенко на такие замечания обычно говорят: «Знаете, у нас десятки заявок от крупнейших СМИ всего мира, мы не можем всех их удовлетворить».

Валерий Калныш, «Коммерсант». Общаются, прежде всего, с мировыми СМИ. Первое интервью Тимошенко в качестве лидера оппозиции дала именно мировым СМИ, а не отечественным.

Евгений Киселев. сегодня хочу задать нашим зрителям. Вопрос, усли угодно, несколько провокативный: «Хотите ли вы увидеть Ю. Тимошенко в программе «Большая политика»?». Как всегда, в ходе выпуска и в конце его проинформируем о том, как идет голосование.

РЕПОРТАЖ

Новая многовекторность. График международных встреч В. Януковича становится все более плотным. Он только что вернулся из США и уже готовится принимать в Харькове своего российского коллегу. Чего ждут сверхдержавы от Украины? И на что расчитывает Украина, выстраивая новые отношения с Вашингтоном и Москвой?

РЕКЛАМА

РЕПОРТАЖ

На свою першу зустріч із президентом Б. Обамою В. Янукович прийшов по старій слов'янській традиції - не з порожніми руками. Кілька десятків кілограммів високозбагаченого урану, який з радянських часів зберігаєтсья в Україні для дослідницьких цілей. Так виглядав український могорич. Причому бажючі його отримати мають вивезти його з країни за власний кошт упродовж 2 років. Українська влада наголошує, що, роблячи такий жест, просто виконує зобов'язання перед Міжнародним агентством з атомної енергетики, яке дозволяє використовувати в суспільних цілях лише низькозбагачений уран. На правах головного миротворця світу Б. Обама радо скористався такою щедрістю українського президента. Однак радість Обами не розділяють українські опозиціонери. Зокрема  Ю. Тимошенко заявила, що укран, який знаходиться у дослідницьких інститутах Харкова, Севастополя і Києва позбавить Україну наукових перспектив, а також державної ваги на світовій арені. Влада ж наголошує, що натомість Україна отримує від вдячної спільноти низькозбагачений уран і співробітництво в новітніх технологіях, що є важливішим, ніж радянський радіоактивний спадок.

Евгений Киселев. Так вот, Константин Иванович, позвольте вас спросить. Оппозиция сейчас уже во весь голос говорит о том, что президент заплатил ценнейшими запасами урана за возможность увидеться в этой поездке с Обамой, сфотографироваться с ним, пожать руку. Ю. Тимошенко на заседаниии оппозиционного правительства заявила: «Отказ от обогащенного урана нанесет уничтожающий удар по Украине.  Украина отстанет в вопросе разработок технологий настолько, что догнать уже будет невозможно развитые мировые страны». Сам факт обладания обогащенным ураном повышает вес государства в международных отношениях. В чем выгода Украины от того, что она отказывается от обогащенного урана?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Вопрос этот рассматривался на нескольких заседаниях РНБО і саме в ході цих сасідань стало зрозуміло, що всі, хто відповідає за збереження, використання, дослідження з використанням урану, виступали вже протягом тривалого  часу за те, щоб знайти можливості перейти на використання низькозбагаченого урану у дослідницьких цілях. Чому? Тому що всі спроби до цього часу знайти ефективний спосіб, яким чином високозбагачений уран може допомогти вирішувати глобальні чи національні проблеми енергетичної безпеки, не дали не тільки конкретних результатів, а не відкрили реальної перспективи. Відтак директори всіх 3 інститутів на всіх засіданнях РНБО виступали за те, щоб реалізувати проект передачі високозбагаченого урану і отримання взамін такої ж цількості низькозбагаченого урану, який потрібен для власних цілей. Ми сьогодні стикаємось з унікальною ситуацією, коли люди, які нічого не розуміють в ядерній тематиці, намагаютсья нав'язати суспільству думку, що вони розбираються краще за ядерщиків, за тих вчених, які розбираютсья у цій справі. Ми же в рамках пакету домовленостей зі США досягли того, що ми не просто віддаємо високозбагачений уран, з яким самі інститути не знають, що робити. А отримуємо не лише низькозбагачений, який допомагає їм реально продовжити серйозні дослідження протягом багатьох років, але і у випадку з Харківським інститутом найсучаснішу установку для самих високотехнологічних досліджень, спрямованих у майбутнє. Із точки зору науковців, ми не просто виграли, ми відкрили їм нове життя.

Евгений Киселев. Устанозву откуда получит Украина?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Зі США.

Евгений Киселев. А кто будет конечным получателем высокообогащенного урана?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Високозбагачений уран має піти в Росію для того, щоб його звели до низькозбагаченого, і він має бути повернений для досліджень, для використання українською сторною. Крім того, буде забезпечене це найбільш сучасне, я навіть не можу його назвати, тому що це настільки акселератор.Але насправді ми маємо те, що науковці мріяли собі отримати. Якщо говорити про науку. Тепер про політику.

Евгений Киселев. Обладание высокообогащенным ураном повышает вес государства в международных отношениях. А президент Лукашенко в Белоруссии вообще на днях говорил о том, что ошибкой было отдать ядерное оружие.

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Тільки він забуває проте, що ті самі ядерні боєголовки мають гарантійний строк використання. Дл ятого, щоб їх розкомплектувати, потрібно мати технології і знання, які інстують тільки на тих підприємтсвах закритих, які їх колись збирали. Будь-яка спроба навіть просто підійти до цього призводить до катастрофічних наслідків.  Але якщо цього не знати, дуже легко виходити на екрани телебачення  говорити про те, що ми могли б зробити щось.

Я вам можу навести приклад із нашого недалекого минулого. У 1994 році, коли вперше пішла розмова про роззброєння, про виконання зобов'язань по договору про стратегічне поступальне роззброєння, виникло питання, що робити зі стратегічними бомбардувальниками. Їх було у нас декілька десятків.  Ну і спершу люди, які вірили, що вони насправді думають про національні інтереси і захищають їх самовідважно, вони поставили ціну - 8 млрд. Протягом 2-3 років, коли в Росії взагалі щоб повернути ці машини, ці літаки до Росії. 8 млрд тоді становила дуже значна частина російського бюджету. Звичайно, це було нереально. Переговори тривали  декілька років. Вони закінчилися тим, що вийшли на 150 млн. А потім Росія відмовилась, і ми в результаті просили у США допомоги. Тому що цей літак спалював більше за кілька годин льоту, ніж ескадрилі-винищувачі, які реально потрібні для потреб нашої держави. Відповідальність за  те, щоб знати, коли і що зробити вчасно - це і є справжній професіоналізм влади. Зуміти зробити так, щоб і так ти маєш власні інтереси і отримати більший результат із точки зору сприйняття у світі, із точки зору науки, економіки - це і є те, чим мають займатися справжні державні діячі. Я думаю, в даному випадку ми досягли цього результату.

Игорь Лавриненко, «Эксперт». На цьому тижні прошло 2 знакові події у відносинах Уркаїни зі США та з Росією, була досягнута домовленість щодо ціни на газ. У нас є ще один стратегічний партнер - це ЄС. Коли відбудеться прорив у відносинах із ЄС і як він буде виглядати?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Він буде виглядати як завжди кожен прорив - красиво. Коли він відбудеться, залежить від наших зусиль. Звичайно, можна говрити про півроку. На це ми сподіваємось в контексті наших переговорів і про Асоціацію, і про Зону вільної торгівлі, і про лібералізацію візового режиму, в перспективі - і безвізовий режим.  Але я переконався, коли був у Брюселі, де мав можливість достатньо вільно спілкуватись за вечерею з людьми, які вирішують серйоні питання в рамках Єврокомісії, я переконався у тому, що це дуже професійна робота. І цю роботу, ці переговори ми ведемо послідовно, з розумінням того, що саме можливість розмовляти мовою співбесідника і одночасно відстоювати свою позицію - саме цей шлях дозволяє нам сподіватись на цей прорив. Прорив залежатиме і від реформ в самій Україні. Саме тому і в Адміністрації презимдента, і в Уряді створені комітети з реформ. А що таке реформи для України? Це, мабуть, на 90-80% апроксімація нашого законодавства, наших правил до того, що прийнято в ЄС. Тому наближення до ЄС і здійснення масштабних реформ - це паралельні процеси, які мають бути об'єднані разом. Саме цим ми зараз і займаємось, це є одним із головних пріоритетів МЗС України, і Уряду в цілому.

Ольга Василевская, «Дело». Костянтине Івановичу, урядовці та представники від ПР майже пошепки говорять про те, що серед інших умов МВФ для надання Україні чергового траншу поставило перед Україною і політичну умову. Ця умова полягає в тому, щоб до коаліції вступила фракція НУНС, а натомість комуністи покинули коаліцію. Чи можете ви як урядовець підтвердити існування  такої умови і як ви ставитесь до того, що МФВ висуває такі політичні умови?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Я був на зустрічі президента України з керівником МВФ. Я такої вимоги не чув. Якщо тось пошепки каже десь там вночі, чи ввечері, чи в кав'ярні, чи в ресторані, чи в коридорах, або вам особисто, -  це не значить, що це є реальним.

Ольга Василевская, «Дело». Тому я до вас і звернулася, які вимоги МВФ висуває до України?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Я не чув про такі. Мав би чути і мабуть чув би, якби вона існувала.

Ольга Василевская, «Дело». Які умови МВФ висуває Україні?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Він висуває дуже  багато умов. Я би назвав це не умови. Я би назвав їх розумінням того, що має зробити Уряд України для того, щоб за їх розумінням економіка запрацювала. Це потрібно для того, щоб ті транши, які вони надають, працювалои ефективно в їх розумінні. Це діалог Уряду України з МВФ. Він проходить професійно, він проходить з урахуванням наших реалій. Він не йде в площині якихось теоретичних конструкцій. Ми живемо тут, в цій країні, в реальному житті, де люди не мали підвищення пенсій протягом тривалого часу. І це треба враховувати. Багато з того, що нас просять, є нереальним сьогодні. Водночас уряд готовий іти на дуже серйозні кроки по зменшенню витрат. На те, щоб утримувати державний апарат, на засоби пересування чиновників та багато інших видатків, які сьогодні не є принципово важливими. В усякому разі такими, де від скорочення їх люди прямо не постраждають. Тому ми сприймаємо сигнали від МВФ, але разом із тим відстоюємо позицію про те, що люди від реформ не повинні страждать.

Евгений Киселев.  Константин Иванович, как вообще прошла встреча Обамы и Януковича? Долго  она продолжалась?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  По-перше, вона тривала більше, ніж більшість іших, хоча я не був секундомером. Зате я був на більшості зустрічей протягом останніх 15-17 років, за виключенням, звичайно, останніх 5.  Я маю сказати, що це була зустріч людей, які розуміють один одного і поважають один одного. Президент Обама поважає людину, яка вийшла з низів, яка створила сама себе, яка переборола безліч труднощів і стала лідером країни. Саме таким він бачить себе. Людина, яка вийшла із середовища, з ситуації, коли щодо нього  було широко розповсюджене упередження. Не тому, що він був таким, яким він був і є. А тому, що приймалось, що чорношкірий американець ніколи не може стати президентом. Він це подолав. Наш президент подолав інші перешкоди, але став лідером нації. І саме тому між ними хімія, реально. Люди, які можуть приймати на себе відповідальність. Б. Обама створив те, що було неможливим. Він провів реформу системи охорони здоров'я США. Ніхто в це практично два роки тому не вірив. Ми сьогодні стаємо на шлях реальних суттєвих реформ. Коли ми обернемося кілька років потому, ми будемо дивуватися, як далеко ми зайшли. Але, знову ж таки, цей шлях ще ми маємо подолати.

Евгений Киселев. Мы неделю назад обсуждали тему предстоящего визита в Вашингтон В. Януковича. В нашей программе участвовали эксперты А. Коэн, Д. Сидоров. Они говорили весьма осторожно, мягко говоря, что Украина в системе приоритетов Администрации США во главе с Б. Обамой высоко не стоит. Что прорывов от визита ждать не стоит. Что ссориться с Кремлем из-за Украины США не станут. Все-таки, что Украина может ждать от Америки, и что Америка ждет от Украины?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Три посыла во время встречи президентов с Американской стороны. Первый. Вопрос о выборе вашей системы безопасности - это ваш выбор. Если выбрали решение быть внеблоковым государством, мы воспринимаем его позитивно. Второй посыл. Мы рады тому, что вы выстраиваете прагматические, позитивные, дружественные отношения с Россией. Мы довольны тем, что у нас работает перезагрузка, и эти два процесса помогают один другому. Третий элемент. Мы высоко оцениваем вашу позицию, в том числе по вопросам и распространению ядерного оружия. И вместе с этим  и двумя первыми мы считаем, что вы имеете все шансы продвинуться по пути реформ, давать сигналы МВФ и Всемирному банку на оказание поддержки Украины в проведении этих реформ: финансовой, технической, экспертной. Именно то, что сейчас нужно, чтобы реформы были успешны. Я  не знаю, что может быть большим, чем попадание в Фонд Нокс, где просто раздают золото. Мы, собственного говоря, давно уже научились: раздавать хлеба  или рыбу - это  одно, а удочку - это другое. Наверное, нам сейчас нужно помочь оправиться от кризиса, стать на ноги, и дальше мы будем решать сами вопросы экономического и социального развития. Но без поддержки сегодня и со стороны международных финансовых институтов, ЕС, России, наверное, нам это будет сложнее сделать и придется делать за счет собственно граждан Украины. Мы должны сделать все, чтобы это сделать за счет помощи, содействия, эффективного консультирования и проведения тех реформ, которые давно назрели. Политическая воля для этого есть.

Александр Дубинский, «Weekly.ua». Я бы хотел перевести русло разговора в отношение Украины и России и задать такой вопрос.  Сейчас в Госдуме РФ назодится Закон, который внесло правительство России, который касается политики РФ в отношении граждан россии, соотечественников, русскоговорящих людей, которые живут за рубежом. В том числе в Украине, Молдавии, Белоруссии. В Украине существует около 300, если мне не изменяет память, организаций, которые занимаются защитой интересов русскоязычных граждан. И 10 % из них имеют право выдавать карту русского, которая дает ее обладателю по проекту законам - фактически второе гражданство. Пока эта карта русского не признается правителством Росии. Но как только она будет признана, фактически те люди, которые будут обладать картой русского на Украине, станут гражданами РФ. Первый вопрос, который меня интересует, как МИД будет относиться к ситуации, которая может сложиться, после того, как карту русского примут на законодательном уровне в РФ? И второй вопрос: может ли существование вот такой формы двойного гражданства, или узаканивания российского гражданства в Росии, поводом для конфликта, который возник в Грузии и Абхазии? Россия очень активно  реагирует на любые попытки ущемления своих граждан за рубежом.

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Оттого я уже не в первый раз говорю, дипломат на вопросы с излагательным отклонением не отвечает. Хоча у цьому випадку спробую. Я, наскільки знаю, спроби провести ідею про карту русского якраз є доволі дискусійними, м'яко кажучи, і в російському уряді, і особливо серед тих, хто вирішує серйозні питання. На цьому я хотів би зупинитися. Думаю, що наша правова база чітко дає відповідь на це. Ми не визнаємо подвійного громадянства. Взагалі ми ставимось до громадян України незалежно від їх національності чи мови, на якій вони розмовляють, однаково. Це зобов'язання будь-якої сучасної держави. Ми маємо надавати сприяння в реалізації мовних, культурних можливостей, прав, але при цьому ставитись  до всіх рівно. І це має будь-який уряд забезпечувати. Відтак, я думаю, відповідь лежить в українському законодавстві.

Александр Дубинский, «Weekly.ua». Почему же в в такой ситуации говорите, что правителсьтво должно обеспечивать, оно этим занимается. Почему же тогда такое развитие получают организации, занимающиеся русскими общинами в Украине? Фактически организации, которые борятся за интересы РФ прежде всего. А Киев, вот что вы говорите и говоите правильно, должен обеспечивать интересы национальных меньшинств, фактически, значит, ничего не делает, раз получается распространение таких организаций?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Не можна робити висновків із кількості, у тому числі й муращок. Якщо їх так багато, чому ж стільки слонів нема? Це не зовсім та паралель. Дроблення може бути будь-яких орагнізацій на сотні, десяки сотен. Від цього вони не стають ні більш впливовими, ні більш ефективними. Якраз свідчення кількості - свідчить про те, що є різні підходи, різні думки, різні лідери. Це звону ознака демократичного суспільства. І в тому, що їх так багато, немає нічого поганого. Я в цьому не бачу ніяких загроз і ніяких складнощів.

Александр Дубинский, «Weekly.ua». И пусть их финансируют на десятки миллионов долларов?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Ми маємо теж програму допомоги по українській діаспорі. Це мають і багато інших країн. Головне - щоб при цьому не порушувалось українське законодавство. Якщо воно порушується, якщо виникає ціль зіткнення інтересів між громадянами, значить має працювати закон.

Александр Дубинский, «Weekly.ua».  Можете назвать просто одну цифру, суму, которая выделяется на поддержку украинских громад за рубежом МИДом?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Це не МЗС, це державний бюджет. Відтак від бюджета, який не прийнятий і який сьогодні знаходиться в складному стані, і залежить, наскільки ми зможемо допомагати.

Я би так сказав, сьогодні дуже важливо дивитись не на конкретні секторальні питання, тільки на загальну картину. Чи почувають себе сьогодні в цілому росіяни, ті, хто розмовляють російською мовою, конфортно. Мені здається, що загалом комфортно. Чи повністю почуваютсья ті, хто хотів би вивчати російську мову, конфортно? Чи є у них вибір, що читати, яким чином давати освіту дітям? Думаю, при бажанні є. І це головне в тому, що ми несемо в світ. Україна ставить перед собою завдання, щоб міжнаціональні мир і злагода були принциповою складовою для розвитку держави. У нас немає іншого виходу. Те, що у нас є різні думки. Те, що у нас конкурентна демократія, те, що серед громадянскього суспільства це стає не просто багатополюсним, те, що там завжди є особисті якісь конкурентні переваги одних і намагання створити собі осередок у кожного - це реальний факт. У кінцевому рахунку, росіяни, які живуть, або ті, хто російськомовні, вони так само підпадають під занальне правило, де три українці, там два гетьмана. Це їх стосуєтсья так само.

Евгений Киселев. Коль речь зашла о России. Вы можете сказать, кто будет новым послом Украины в Москве.

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Це може сказати тільки президент, тому звертайтесь до нього. Президент визначає, назначає послів. Як міністр закордонних справ я можу тільки вносити пропозиції. Свої пропозиції я вніс, а визначати буде президент.

Евгений Киселев. А фамилию назвать не можете того, кого вы рекомендовали бы?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Я не був би міністром закордонних справ, якби я був готовий відповісти на ваше запитання.

Карл Куяс-Скрижинский, «Немецкая волна ТВ». Г-н Грищенко, я хотел бы задать вопрос касательно Европы. Президент Качинский, как мы знаем, являлся смамым главным лоббистом Украины на Западе, исходя из интересов своей страны Польши. Как его гибель отразится и так на тернистом пути Украины в ЕС?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Прежде всего, я хотел бы сказать, что не только Польша, но и Украина, и Россия, и Еевропа, мир утратили выдающегося политического деятеля, который прожил непростую политическую жизнь. Он имел свое собственное мнение, но многим не нравилось. С другой стороны, он всегда выступал за то, что он верил, как бы, кто бы к этому не относился. Именно поэтому его гибель стала трагедией, которую восприняли в самых отдаленных регионах и странах мира. И мы разделяем горе и утрату польского народа. Поэтому президент Украины завтра вылетит в Краков для того, чтобы отдать последние почести президенту. Я буду вместе с ним. Я думаю, что его наследие, его мысль о том, что Украина должна быть в Европе, является важным сигналом, который преодолевает и время, и пространство.  Я надеюсь, что найдутся и другие в ЕС, который будут поддерживать нашу страну.

Валерий Калныш, «Коммерсант Украина». Константин Иванович, скажите, где пределы дружбы между Украиной и Россией? За низкую цену на газ мы готовы пустить россиян в свои хранилища газа. Мы готовы отдать им достройку атомной электростанции. Что Россия в Украине не сделает никогда, где эти пределы? И уж если совсем конкретизировать, в начале этого года Крым покинули офицеры ФСБ. Учитывая  наши тепыле, дружеские отношения, которые сейчас между государствами, можно ли ожидать возвращение ФСБ в Крым? Ведутся ли переговоры о выдаче одного из высокопоставленных офицеров Российской службы, который был задержан в Одесской обл. по подожрению в шпионаже?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  На сьогоднішній день ми зацікавлені в тому, обидві країни, щоб ми нарешті перестали керуватись фобіями. Щоб ми реально оцінювали можливості й загрози. Не перебільшували загрози, не відчували, що можливості у нас обмежені. А почну з іншого. Чи може вижити наш авіапром без реальної співпраці, реального взаємопроникнення з російським? Чи можемо ми самі побудувати або добудувати два блоки? І з ким ми краще це зробимо, з ким це буде ефективніше, дешевше і швидше? Це не питання політолога. Це питання реального економіста і фахівця в галузі будівництва атомних електростанцій. Що може будти важливим для наших транспортних мереж? Ми якщо закриємо Одесу, тому що контейнери всі йдуть в новозбудований порт, який в принципі не придатний для цього, на російському узбережжі порт залишимо тільки для наших товарів? Чи ми не хочемо, щоб спільно із Казахстаном вирішувати питання зберігання в наших припортових елеваторах зерна для того, щоб найбільш ефективно продавати його в найбільш зручний для нас час? Про що ми взагалі думаємо? Чи нам все-таки важливо, як люди у нас живуть? Питання і затримок, і офіцерів ФСБ, вони вирішуютсья в професійному руслі. Вони вирішуютсья так, щоб забезпечити наші національні інтереси. Але вони не прикривають нашого головного стратегічного завдання - вийти на рівень життя  в Україні такий, який би дозволив нам говорити з ЄС про можливість якоїсь перспективи. Давайте не забувати, що торгівля, обсяг її, а це реальні робочі місця з Росією, Казахстаном, Білоруссю разом взятими, відповідає загальному обсягу тих же відносин з ЄС на сьогоднішній день. Ми маємо усвідомити, що дурні, я би сказав це недипломамтичне слово, позиції, підходи, вони б'ють по реальному життю самих простих і не дуже простих громадян України. Тому саме ми можемо обговорювати будь-які проблеми, які виникають, вони важливі. Вони заторкують ті самі інтереси і саме головне - привертають увагу. Але вони не можуть затмарювати основного напрямку нашого стратегічного підходу до розвитку відносин із Росією. При всьому тому, що ми маємо жорсткко давати відсіч тоді, коли наші інтереси порушуютсья в конкретних специфічних сферах, ми маємо розуміти, що стратегічні перспективи у нас все-таки в розвитку цих відносин. Свого часу серйозні проблеми, коли виникали в тих сферах, що ви називаєете, в стосунках Радянського Союзу і пізніше Росії зі США, не заважали розвивати масштабне співробітництво в стратегічних сферах. Тому ми будемо відстоювати свої інтереси на секторальному рівні жорстко, але при цьому не забувати, що є стратегічна перспектива.

Валерий Калныш, «Коммерсант Украина». Никто не претендует на опротестование стратегического направления. МИД занимается списками персон нон-грата. Есть ли  сейчас в Украине списки таких граждан, чей въезд на нашу территорию нежелателен? 

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  До речі, це запитання ставив мій колега у ході переговорів, де я був присутній. Він поставив це так: ми хочемо скасувати списки, а от Костянтин Іванович це заперечує і виступає проти. Моя відповідь була дуже проста: немає списків. В Україні немає списків. Є конкретні  претензії к конкретним людям, а списків немає. Тому не потрібно користуватися неправильними термінами: списків в Україні немає. Ніякими списками ми в Україні нічого не вирішуємо. Є конкретна проблема, є конкретна ситуація, розуміння того, що є порушення тих законодавчих актів, які є серйозними, і ми тут знайшли порозуміння з російським міністром. Точно так же є конкретні претензії до якихось громадян Украни. Відповідно ми  маємо вести конкретні, специфічні консультації по кожному випадку. Кожний випадок - це відповідальність конкретної людини за те, що він зробив, за те, що він здійснив у відповідності чи не відповідності із законодавством. І це є загальноприйнятою практикою.Тому давайте припинимо говорити про списки.

Валерий Калныш, «Коммерсант Украина».  Людей вы не назовете все равно, к кому у нас есть претензии, к российским гражданам?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Я все ж таки мінстр, а не дільничий міліціонер. Це не та ситуація.

Евгений Киселев. А кто формулирует претензии?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Формулює кожна людина в публічному вимірі, якщо вона висуває претензії до територіальної цілісності України. Вона сама формулює. Тобто хто є автором слова честі? Конкретна людина. Так само і той, хто здійснює будь-яке правопорушення. Він є автором його.

Евгений Киселев. То есть если мэр Москвы Ю. Лужков возьмет свои слова  обратно относительно Севастополя и Крыма, то все в порядке будет? Можно будет приезжать? 

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Я взагалі вважаю, що мери що Києва, що Москви , мають займатися своєю конкретною справою.  У них стільки є завдань. А я все-таки жив у Москві 2 роки.

Евгений Рыбка, «ЛигаБизнесИнформ». У меня вопрос относительно России. Недавно замглавы Росимущества заявил, что российская сторона претендует на порядка 300 объектов социальных и промышленных на территории Украины. О каких объектх идет речь и вовлечено ли МИД в решение проблемы? И сразу второй вопрос. Ситуация, сложившаяся вокруг украинского острова на Дунае. Насколько сильна позиция украинской стороны?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  По другому питанню одразу скажу, що вона базуєтсья на відповідних документах, які були підписані з Румунією, і у нас немає сумніву, що претензії, які виголошуються, вони не мають ніяких правових підстав. Так що з цієї точки зору ми впевнені в своїй позиції. Якщо ми будемо вдаватися в деталі, це займе багато часу. Що стосується обєктів, про які ви згадали. Дійсно, після того, як перша РФ проголосила незалежність, а ми за нею пішли слідом, виникло питання про розподіл майна. Була створена спільна комісія, яка має визначати ці питання. Ми їх розглядаємо в рамках спільної комісії і на переговорах у двосторонньому форматі. Виникають чисельні проблеми, оскільки є формула вирішення цих питань, але багато документів просто були знищені на початку 90-х рр., в силу того, що вони вважались не настільки важливими. Тому це питання професійної розмови між двома делегаціями.

Александр Власенко, «Власть денег». Скажите пожалуйста, каждое правительство в Украине первым делом во внешней политике начинает решать вопросы в треугольнике Россия - США - ЕС. Через некоторое время оказывается, что взять высоты не удается, тогда начинается время встреч без галстука з президентом Польши Квасневским, катание на лыжах с президентом Грузии Саакашвили и разговоры о важности таких организаций, как ГУАМ. У меня к вам в связи с тем, что позиция и повестка дня с Россией и США ясна, такой: какие конкретно вопросы собирается Украина в ближайшее время решать в рамках такой орагнизации, как ГУАМ?  И насколько для Украины будет важно членство в таких организациях?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Можно продолжить этот список. Чем мы будем заниматься в СНГ? Чем мы будем заниматься в ЮНЕСКО? Вернемся к ГУАМу. ГУАМ - организация региональная.  По нашим убеждениям, она должна заниматься в основном вопросами транспорта, вопросами транзита, вопросами, котрые дают реальную отдачу. В принципе, в этой структуре присутствует и Азербайджан со своими нефтяными запасами, Грузия и Украина. Мы сейчас внимательно анализируем все, что  было сделано в предыдущие годы, и определяем свою позицию в отношении того, каким образом лучше использовать наше участие в этой структуре для продвижения экономических интересов Украины. Такой анализ еще не завершен. Но мы его ведем очень тщательно, с точки зрения того, чтобы взвесить, насколько эффективное это участие и что мы можем предложить участникам для того, чтобы сделать организацию привлекательной для всех государств.

Оксана Тороп, «Интерфакс Украина». У мене питання в продовження теми територіальної цілісності. Склалася у нас така ситуація, що Україна позбавляєтсья ядерних матеріалів, ми вже не йдемо в НАТО, ЗСУ у нас щороку катастрофічно недофінансовуються. Чи не вважаєте ви, що відсутність потужного фактору стримування породжує загрозу зазіхань на територіальну цілісність? Як на мене, то Румунія є яскравим прикладом. Політика її дедалі стає агресивнішою.

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Дай Боже, щоб нам тільки в уяві багатьох загрожували румуни. Звичайно, ми дуже уважно відслідковуємо будь-які прояви посягань на нашу  територіальну цілісність, зазіхань на територію, навіть якщо це клаптик землі десь посередині річки. Ми нікому нічого не віддаємо і не збираємось цього робити. І Тузла цьому гарний приклад свого часу. Але при цьому ми маємо розуміти, що найбільше загроз цілісності, майбутньому цій державі є безвідповідальна політика уряду, якщо він веде таку політику.  І ми зараз якраз зтикаємось з такою ситуацією, коли дайсно немає ні фінансових ресурсів для фінансування ЗСУ, ні для того, щоб робити ті виплати, які забезпечують підтримку в суспільстві, у тому числі й від тих, хто отримує і живе тільки на пенсії. Я би так сказав: Радянський Союз мав усю ядерну зброю, яку тільки можна було накопичити у світі. Значно  більше, ніж США. Він мав найбільш чисельні збройні сили, під які видавалися колосальні ресурси. Він зник. Головна небезпека криєтсья всередині країни. І вона криєтсья в тому, щоб не допустити знову і в майбутньому ті сили, які здатні протягом дуже короткого часу звести нанівець усі досягнення економіки попередніх років. Я думаю, що головне завдання по забезпеченню і територіальної цілісності, і економічного зростання, полягає в стабільності, в розумінні того, що ми маємо робити прагматичні кроки як всередині країни, так і назовні. При цьому зберігаючи публічну дискусію, вільну пресу і можливість критикувати.

Евгений Киселев. Недалю назад на вашем месте стоял премьер-минсир Украины Н. Азаров и мы его мучили вопросами  о том, что все-таки Россия хочет за снижение цены на газ. То, что вы говорили в нациоанльных интересах. Николай Янович не раз говорил, что высокая цена, с точки зрения Украины, явно не в национальных интересах. Но из слов премьера получалось, что Россия ничего не хочет. Вот хочет ту цену, которую она имеет, и подвинуться не хочет ни на шаг. И вот смотрите, буквально на следующий день Путин встречаетс с Азаровым. Коротко, правда. Потому что вмешалась эта трагедия с польским президентом. И говорит, что Азаров сделал интересное предложение. А что за предложение?

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Я скажу то, что я сочту нужным. Конечно же, ситуация, в которой оказалась наша страна в результате подписания 19 января, - это черный день, наверное, самый черный день за все годы независимости в наших отношениях с любой страной - когда были подписаны настолько кабальные, настолько невыгодные Украине соглашения,  что объяснить вообще любому разумному человеку невозможно. Искать выход из этой ситуации - это сверхзадача для правительства, которое хочет удержать экономику в состоянии не просто какой-то стабильности, а это пока еще только задача, но и выйти на возможность поступательного роста - задача из непростых. Естественно, что переговоры должны проходить интенсивно. Естественно, что они должны базироваться на понимании того, что сегодня потерять контроль над ситуацией в экономике было бы предельно опасно не просто для политической силы и не для этого парвителсьва, а для всех нас. Поэтому мы должны понять, что мы стоим перед серьезным выбором в плане экономической возможности этого государства, разрушенных прежде всего этими соглашениями и другими аспектами экономической политики предыдущего правительсва. Наверное, Николай Янович из этический соображений уж очень сильно на эти аспекты не акцентировал. Но я хочу сказать, не будучи финансистом, что сегодня перед внешней политикой стоит задача прежде всего помочь стране найти ответ на очень сложный вызов - как в это короткое время суметь найти необходиые ресурсы, чтобы вывести страну на нормальный экономический рост. Тогда мы будем в состоянии решать все проблемы, с которыми мы сталкиваемся. Я считаю, что ответы на эти вызовы будут непростыми. Но то, что их нужно принимать, их нужно решать, в этом состоит мужество политиков.

Евгений Киселев. 21-го в Харькове встреча на высшем уровне между Януковичем и Медведевым. Пошли уже разговоры  о том, что в ответ на высокую цену на газ, на которой настаивает Россия, Украина поставит вопрос о существенном изменении цены на аренду баз ЧФ.

Константин Грищенко, министр иностранных дел Украины.  Украинская сторона, я скажу официально, думает о разных вариантах, которые базируются на стратегической перспективе, и на стратегии нынешней ситуации, которая требует неординарных решений. Я думаю, что сегодня мы находимся в той точке времени, если хотите исторического пространства, когда от того, насколько мы сумеем вдумчиво, отвественно и серьезно подойти к тем проблемам, которые не всегда воспринимаются в повседневной жизни, потому что ты никогда не ждешь, когда взорвется Везувий. Ты это только понимаешь, когда на тебя осыпется пепел. Я знаю, что решение будет найдено, что мы выйдем на позитивную траекторию развития внутри страны. Уверен, что в этом нам помогут и те  договоренности, которые достингуты  и с МВФ, Всемирным банком, при поддержке США, ЕС, финансовыми учреждениями, ассоциироваными с ЕС, и с Россией.  Мы сумеем найти свое законное, наше место в системе координат европейской безопасности и разделения труда, и в системе глобальной конкуренции. Я уверен, что Украина не просто успешна теоретически, но страна, способная накормить полмира, способная производить лучшие хотя бы региональные самолеты,  но при этиом быть партнером в создании ядерных реакторов. Это страна будущего. И чтобы это будущее стало реальностью, нам придется принимать тяжелые решения. И мы их будем принимать.

Евгений Киселев. Спасибо, Константин Иванович.  Министр иностранных дел Украины был гостем нашей программы.