Богдан Яблонський, адвокат, старший юрист в адвокатській фірмі «Грамацький і партнери», для «Детектор медіа» Після того, як в Україні почало вимальовуватись обличчя нової влади та конкретизувалися ті завдання, які стоятимуть перед цією владою, дедалі частіше стало чути про вже призабутий з початку 90-тих років минулого століття термін «люстрація». Не вдаючись до того, щоби досліджувати наявність чи відсутність потреби у проведенні таких заходів у нашій державі, і враховуючи відсутність спеціального закону, ми спробували поставити перед собою завдання з’ясувати, чи можливо досягти тих цілей, які ставляться при здійсненні люстрації, на базі вже існуючих нормативно-правових актів. Результати такого дослідження у стислому вигляді були покладені в основу цієї публікації.

Цілком очевидно, що в Україні вже не ставиться питання про необхідність перевірки посадовців на предмет їхнього співробітництва з компартією чи КДБ, а мова ведеться лише про причетність певних осіб до протиправної діяльності, яку вони здійснювали, обіймаючи певні посади, порушуючи принципи, яких належало дотримуватись, обіймаючи такі посади, і яка (діяльність) шкодила інтересам держави та порушувала законні права громадян і юридичних осіб. Іншою особливістю потенційної «української люстрації» є те, що вона ставить собі за мету не тільки відставку чиновників, які скомпрометували себе незаконною діяльністю на важливих державних посадах, а й унеможливлення зайняття цих посад особами, які хоч і не обіймали їх раніше, однак були причетними до протиправної діяльності.

Наблизившись впритул до тих завдань, які стоять перед новою українською владою, дозволимо собі припустити, що в Україні існують три основних документи, у яких містяться інструменти, що надають теоретичну можливість виконати такі завдання. До числа вказаних нормативно-правових актів належать: Кримінальний кодекс України (надалі – «КК»); Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року; Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року.

Якщо говорити про Кримінальний кодекс України, то головним інструментом люстрації, який міститься в цьому документі, можна вважати одне із покарань, яке передбачене у пункті 3 статті 51 КК – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Зміст цього покарання полягає в тому, що особа, яка визнана винною у скоєнні злочину, позбавляється права на певний, визначений судом, строк, обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Таке покарання, як правило, призначається у двох випадках:

...

Богдан Яблонський, адвокат, старший юрист в адвокатській фірмі «Грамацький і партнери», для «Детектор медіа»