- Один із операторів кабельного телебачення міста Одеси отримав запит Антимонопольного комітету про надання інформації...

Зазначений запит складається із 17 пунктів (запитань), що стосуються практично всієї сфери господарської діяльності оператора: починаючи від інформації щодо програм, які були куплені у їх власників та кількості абонентів і закінчуючи звітом про фінансові результати за 2002 рік. Чи підлягають виконанню вимоги Антимонопольного комітету в такому випадку?

У відповідності до абзацу 4 статті 16 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року державний уповноважений Антимонопольного комітету України або голова територіального відділення чи особа, яка виконує його обов'язки для реалізації завдань, покладених на Комітет, має право вимагати для перевірки дотримання антимонопольного законодавства необхідні документи та іншу інформацію.

Запит про надання інформації є одним із способів збирання необхідної органові Антимонопольного комітету інформації. Зокрема, пунктом 34 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, яке затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 N 182-р, передбачено, що перед проведенням перевірки структурні підрозділи Комітету, відділення здійснюють попередній аналіз відповідного ринку товарів, вивчають нормативні акти, що регулюють діяльність об'єкта перевірки, при потребі готують та направляють в установленому порядку запити про надання інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання.

Що стосується кола осіб, яким можуть бути надіслані запити, то воно визначається у частині 1 статті 2 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року. Зазначена норма встановлює, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Таким чином, сферою контролю органів Антимонопольного комітету є діяльність будь-яких суб`єктів господарювання, відтак – запити про надання інформації можуть бути надіслані будь-якій особі, яка здійснює виробництво товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від галузі господарювання.

Нарешті, види та підстави для проведення перевірок органами АМК визначено у вже згаданому Положенні про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції (надалі – „Положення”).

У пункті 2 Положення зазначено, що органи АМК здійснюють два види перевірок: планову і позапланову. Підставою для проведення планової перевірки, як випливає із пункту 5 Положення, може бути лише план-графік перевірок, що затверджений Головою Комітету, головою відділення.

Перелік випадків, коли може бути проведена позапланова перевірку суб`єкта господарювання значно ширший і визначається у пункті 8 Положення. Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи Комітету, відділення і може проводитися без попереднього письмового повідомлення. Позапланова перевірка проводиться відповідно до наказу Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України;

2) За заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених Законом України „Про захист економічної конкуренції” як порушення законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки, відповідно до абзацу другого частини 1 статті 36 Закону України „Про захист економічної конкуренції”;

3) За поданням органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки (абзац третій частини 1 статті 36 Закону України „Про захист економічної конкуренції”);

4) За ініціативою органів Комітету, голови відділення, відповідно до абзацу четвертого частини 1 статті 36 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у разі безпосереднього виявлення державними службовцями Комітету, відділення ознак порушення об'єктом перевірки законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного статтею 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” та статтями 1, 4 - 19 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”;

5) За ініціативою органів Комітету, відповідно до абзацу п'ятого частини 1 статті 36 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів;

6) У разі виявлення недостовірності даних, заявлених об'єктом перевірки в документах, поданих на обов'язковий запит органу Комітету, голови відділення;

7) У разі подання об'єктом перевірки в установленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами Комітету, відділення під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції;

8) У разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з об'єктом перевірки (якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит органу Комітету, голови відділення протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції);

9) На особисте прохання об'єкта перевірки;

10) За дорученням спеціальних органів боротьби з організованою злочинністю відповідно до підпункту „в” пункту 1 статті 18 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”;

11) У разі наявності документально підтверджених даних щодо монополізації ринку товару чи антиконкурентних узгоджених дій, отриманих органами Комітету відповідно до чинного законодавства під час виконання своїх завдань.

Аналіз згаданого у запитанні листа Одеського обласного територіального відділення АМК свідчить, що на його адресу надійшла велика кількість заяв жителів Одеського регіону, які свідчать про можливість порушення антимонопольного законодавства. Саме це і слугувало підставою для звернення до оператора кабельного телебачення і з запитом про надання інформації, який (запит), як випливає із викладеного вище, відділення АМК цілком правомірно має право надіслати на адресу господарюючого суб`єкта, з`ясовуючи наявність підстав для порушення провадження. Крім того, як це і належало зробити, запит підписаний головою територіального відділення, тому відповідає усім формальним ознакам такого документа.

Що ж стосується змісту запитань, на які суб`єктові господарювання належить надати відповідь, то всі вони, вочевидь, мають бути пов`язані із правопорушенням, наявність якого є предметом перевірки органу АМК. Якщо в запиті міститься вимога надати інформацію, яка явно не пов`язана і не може бути пов`язана із предметом перевірки (наприклад – про майно або сімейний стан засновників чи керівників підприємства і т. ін.), то такі запитання суб`єкт цілком обґрунтовано може ігнорувати.

Досить часто трапляються ситуації, коли відповідь на запитання органу АМК потребує детальної і тривалої підготовки. В таких випадках, як свідчить практика, захисники конкуренції без особливих обмежень надають суб`єктові додатковий час для підготовки, однак, для цього необхідно звернутися до органу, який надіслав запит з обґрунтованим клопотанням про надання можливості здійснити ретельнішу підготовку. У протилежному випадку, так само, як і в разі залишення без уваги запиту про надання інформації, суб`єкт господарювання ризикує зазнати покарання у вигляді досить суттєвого штрафу.

У відповідності до частини 2 статті 52 Закону „Про захист економічної конкуренції”, ігнорування запиту органу АМК може призвести до накладення штрафу в розмірі 1 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Саме з цією метою (визначення фактичного розміру штрафу) органи Антимонопольного комітету і вимагають подання копії фінансового звіту за попередній рік, щоправда, цей документ може бути використаний для таких же цілей, в тому разі, коли наявність порушення антимонопольного законодавства у діях суб`єкта господарювання згодом підтвердиться.

Отже, запит Одеського обласного управління АМК України до оператора кабельного телебачення про надання інформації є цілком законним і підлягає виконанню у встановлений термін. У випадку відмови надати відповідь на поставлені запитання, залишення запиту без розгляду, надання неповної або недостовірної інформації відділенню Антимонопольного комітету, до оператора будуть застосовані санкції у вигляді штрафу, а також – може бути ініційовано проведення позапланової перевірки його діяльності.

Щодо запитання про дії засобів масової інформації, які можуть вважатися порушеннями антимонопольного законодавства, то воно буде розглянуто у наступних консультаціях.

Богдан Яблонський, адвокат, старший юрист в Адвокатській фірмі „Грамацький і партнери”