Законодавство України не містить чітких правил вирішення цього питання. Старі процесуальні кодекси, прийняті ще за часів Радянського Союзу, не містять норм, які б регулювали порядок проведення фото- та відеозйомки в залі судового засідання. Вони містять лише положення, що розгляд господарських, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення відбувається відкрито, за певними винятками, передбаченими законом. Таким чином, вказані нормативні акти і не забороняють проведення фото- та відеозйомки, але і не дозволяють це робити.

 

Звичайно, це певною мірою ускладнює роботу журналістів, однак не є нездоланною перешкодою, оскільки питання врегульовано в іншому нормативному акті – Законі України «Про судоустрій».

 

Так, відповідно до частини 2 статті 9 названого закону, який є загальним правовим актом для всіх судів України, проведення в залі судового засідання фото-, кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом. Закон не пояснює, яка апаратура відноситься до стаціонарної, а яка ні. На практиці щодо цього у суддів різні підходи: одні вважають стаціонарною всю апаратуру, крім диктофону; інші – тільки ту, яка потребує штативу. З урахуванням цього та аналогічних положень у Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПКУ) та Кодексі адміністративного судочинства України (КАСУ), проведення фото- та відеозйомки в суді дозволено законом, але з певними обмеженнями. До останніх відносяться наявність дозволу суду та дотримання порядку, встановленого відповідним процесуальним кодексом.

 

Одразу хочу зазначити, що відсутність у процесуальних кодексах порядку вирішення вказаного питання при розгляді кримінальних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення не є перешкодою для його позитивного вирішення, оскільки відсутність процедури розгляду та прийняття рішення з певного питання не скасовує гарантоване законом (а в даному випадку – Законом України «Про судоустрій») право на вчинення відповідних дій. І судова практика вже неодноразово доводила це.

 

Щодо отримання дозволу суду на проведення фото- та відеозйомки в судовому засіданні необхідно зазначити наступне.

 

 

Частина 8 статті 6 ЦПК України передбачає, що «проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі».

 

Таким чином, умовами надання дозволу на проведення фото- та відеозйомки в залі судового засідання при розгляді цивільної справи є:

 

1) згода осіб, які беруть участь у справі (у справах позовного провадження це позивач, відповідач, треті особи, їх представники, а в справах окремого провадження – заявники, інші зацікавлені особи, їх представники) на проведення вказаних дій;

 

2) наявність ухвали суду про надання дозволу на проведення фото та відеозйомки.

 

Надання згоди на вчинення вказаних дій іншими учасниками цивільного процесу, а саме: секретарем судового засідання, судовим розпорядником, свідками, експертами, перекладачами, спеціалістами, особою, яка надає правову допомогу (і не виступає в процесі представником тієї чи іншої особи, що бере участь у справі) законодавством України не передбачено.

Із викладеного можна зробити висновок, що за наявності згоди перелічених вище (див. пункт 1) осіб, які беруть участь у справі, суд не має підстав відмовити в задоволенні клопотання про проведення фото- та відеозйомки в залі судового засідання. Для отримання вказаного дозволу необхідно лише дотриматися порядку його отримання.

 

Вказаний порядок законодавством України не передбачений. Але оскільки закон зобов’язує суд з’ясувати думку осіб, що беруть участь у справі, щодо можливості проведення фото- та відеозйомки в судовому засіданні і винести по вказаному питанню відповідну ухвалу, можна дійти висновку, що дотримання цієї процедури можливе лише при надходженні до суду відповідного клопотання, яке повинно бути приєднано до матеріалів справи.

 

Враховуючи викладене, можна порекомендувати журналістам, які мають намір бути присутніми при розгляді цивільної справи в суді і проводити в судовому засіданні фото- та відеозйомку, завчасно подати до суду відповідне письмове клопотання і обґрунтувати необхідність проведення вказаних дій (зразок клопотання наводимо нижче).

 

Частина 8 статті 12 КАСУ передбачає, що «проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб’єктами владних повноважень».

 

Таким чином, і при розгляді адміністративної справи також необхідно отримати згоду осіб, які беруть участь у справі. Однак у цьому випадку коло таких осіб значно вужче, ніж у цивільному процесі. Так, вказана правова норма фактично передбачає обов’язок отримання згоди лише однієї зі сторін у справі, а не обох, як у цивільному процесі, оскільки в такій категорії справ однією зі сторін обов’язково є суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, згода якого на проведення фото- та відеозйомки не потрібна, про що прямо зазначено в законі.  

Для отримання дозволу на проведення зазначених дій ми рекомендуємо журналістам скористатися тією ж процедурою, що і в цивільній справі, подавши завчасно відповідне клопотання.

 

Оскільки ані Кримінальний процесуальний, ані Господарський процесуальний кодекси України, ані Кодекс України про адміністративні правопорушення не містять положень про отримання дозволу на проведення фото- та відеозйомки, необхідно керуватися загальним правилом, закріпленим у частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій». Нагадаю, що вказана правова норма передбачає право на проведення в залі судового засідання фото-, кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання, які допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

 

Умови, за яких суд має право/повинен надати дозвіл на проведення вказаних дій, законодавством не визначені.

 

Враховуючи це, вважаємо, що при розгляді вказаної категорії справ суд, вирішуючи питання про надання дозволу чи відмову на проведення фото-, відеозйомки, повинен збалансувати принципи, закладені в частині 1 статті 6 та статті 10 Європейської Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод, з одного боку, забезпечити право на справедливий суд, а з іншого – право на свободу висловлювання.

 

Враховуючи це, рекомендуємо журналістам звертатися до суду з відповідними письмовими клопотаннями, в яких обґрунтовувати суспільну значущість інформації про розгляд цієї справи в суді (політичне, економічне, соціальне життя країни чи певної територіальної громади та будь-які інші проблеми, які мають важливе значення для життя широкого загалу), щоб переконати суд в необхідності надання дозволу фотографувати чи здійснювати відеозйомку.

 

 

 

До ___________________________________ суду

                                                                       __________адреса_________________________

 

 

___________адреса______________________

 

 

В провадженні _______________________________ суду ____________ перебуває кримінальна (цивільна, господарська, адміністративна тощо) справа по обвинуваченню __________________ у скоєнні злочину, передбаченого частиною ___ статті _____ КК України (або за позовом _________________________ до _____________________________ про __________________________).

 

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій», розгляд справ у судах відбувається відкрито.

 

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни, юридичні особи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

 

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», свобода слова і вільне висловлення у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і, відповідно до цього закону, означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

 

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», орган державної влади, місцевого самоврядування, установа, організація, підприємство не може відмовити у вільному доступі творчих працівників телерадіоорганізації, якщо інше не передбачене законом.

Крім того, у п. 6 Постанови спільного розширеного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів України та колегії Державної судової адміністрації України від 18.02.2005 року №2 «Про стан здійснення судочинства у 2004 році і завдання на 2005 рік» було дано завдання головам апеляційних та місцевих судів «забезпечити висвітлення в засобах масової інформації ролі та значення судів, завдань, які стоять перед ними, й існуючих у них проблем; із метою збереження прозорості судочинства надавати засобам масової інформації можливість своєчасно інформувати громадськість про діяльність судів і відповідно до норм чинного законодавства висвітлювати судові процеси та транслювати судові засідання».

 

Основним правом та обов’язком засобів масової інформації є повідомлення громадськості про події, які відбуваються в суспільному житті.

 

Враховуючи це, ми звертаємось до Вас із клопотанням про надання дозволу на проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду вказаної кримінальної (цивільної) справи з метою підготовки короткого відеорепортажу. Необхідність проведення відеозйомки пояснюється наступним.

 

Вказана судова справа має великий суспільний резонанс у зв’язку з тим, що __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________, впливаючи тим самим на життя всіх жителів міста.

 

Зазначена справа має великий суспільний інтерес у зв’язку з тим, що _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ (вона стосується відомої в нашому місті особи, яка обіймала керівну посаду в органі місцевого самоврядування, впливаючи тим самим на життя всіх жителів міста тощо).

 

Необхідно також зазначити, що висвітлення ходу судового розгляду цієї справи матиме велике значення ________________________________________________________ _________________________________________________________ (наприклад, для подолання такого негативного суспільного явища, як корупція, і допоможе не тільки розповісти громадськості про притягнення до відповідальності за конкретні корупційні діяння, а й попередити вчинення корупційних діянь у майбутньому тощо).

 

Крім того, демонстрація репортажу із зали судового засідання сприятиме зростанню авторитету судової влади та продемонструє суспільству її неупередженість та незалежність.

 

Враховуючи викладене, а також те, що вказана інформація необхідна для виконання професійної журналістської діяльності, має велике суспільне значення та буде використана в інтересах суспільства – для підготовки судового репортажу, –

 

 

З повагою,

 

Головний редактор / журналіст                                                            

 

«___» ________________________ 20____ року

 

Опришко Людмила, член правління Асоціації медіа-юристів, адвокат, тренер на семінарах для журналістів, юристів та суддів України з питань міжнародних стандартів свободи слова. Надає консультації з питань звернень громадян до Європейського Суду з прав людини