ВЕДУЧА: Добрий вечір. Я вітаю всіх глядачів каналів «1+1» та «1+1 International» в Україні, Канаді, Сполучених Штатах Америки та Ізраїлі. В живому ефірі спецвипуск програми «Я так думаю». Вчора Спікер Парламенту направив лист-звернення до Прем’єра, Президента та лідерів парламентських фракцій із пропозицією вгамувати політичне протистояння. Відповідь була отримана вже сьогодні. Верховну Раду України знову заблоковано і цього разу питанням приватизації. Отже, хто, і навіщо посилює протистояння у вищих ешелонах влади? На це та інші запитання журналістів сьогодні відповідатиме голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк. Добрий вечір, Арсенію Петровичу.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Доброго вечора. Добрий вечір, шановна аудиторія.

ВЕДУЧА: Із Спікером сьогодні спілкуватимуться: Олександр Мартиненко, директор агентства «Інтерфакс-Україна»; Лариса Івшина, головний редактор газети «День»; Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу ТVI; Олександр Харченко, головний редактор інформаційної агенції УНІАН; Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»; Юрій Макаров, шеф-редактор журналу «Український тиждень». Отже, переходимо до розмови і просто одразу до свіжих подій. Арсеній Петрович, тільки ми встигли порадіти із того, що Парламент нарешті запрацював і знову сьогодні, закриваючи чергове невдале засідання, чергове для цього Парламенту невдале засідання, Ви сказали: «У нас є досвід і ми знову переходимо від стандартної роботи до нормальної». Для цього Парламенту – це, швидше, бездіяльність. Насправді ми маємо безпрецедентну ситуацію. Майже півроку ми маємо фактично, якщо не враховувати маленьких перерв на роботу, непрацездатний український Парламент. Як в цьому контексті Ви оцінюєте свою власну діяльність та ефективність, як спікера цієї Верховної Ради?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Ви знаєте, парадокс полягає в тому, що окрім того, що є проблеми по роботі Парламенту, цей Парламент ще й приймає закони. Цей Парламент ратифікував Світову торгівельну організацію. Цей Парламент прийняв бюджет. Цей Парламент прийняв нещодавно зміни, які дали додаткових 140 мільярдів доходів до державного бюджету. Цей Парламент прийняв вперше за вісім років в першому читанні проект трудового кодексу. Так що я проти того, щоб оцінювати це тільки в білому і чорному кольорах.

ВЕДУЧА: Я не сказала, що взагалі він не працює, але були перерви на роботу. Але хотілося б, щоб це було навпаки, щоб були перерви на відпочинок, все ж таки.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Це проблема, яка відбулася не тільки в стінах цього Парламенту. На превеликий жаль, історичні коріння цієї проблеми ще сягають 2004-го року, тоді, коли внесли зміни до української Конституції. Саме це є основною причиною сьогодні політичної дестабілізації. Але, окрім цього, треба чітко зрозуміти, що Парламент є дзеркалом суспільства, є відображенням того, що проходить у нас в суспільстві. І він не може бути кращий чи гірший від того, що ми маємо серед 46-ти мільйонів. Так що те, що Парламент хоча б сьогодні працює всупереч, до речі, всім прогнозам, які давалися ще восени минулого року, а це вже позитив.

ВЕДУЧА: Все ж таки, будь ласка, Лариса Олексіївна, а тоді я продовжу.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Я хочу, Арсеній Петрович, не погодитися, якщо Парламент – дзеркало, то криве. Я переконана, що за всі роки нашого парламентаризму в Україні жодного разу не були проведені вибори так, щоб це було повним відображенням громадської думки із різних причин. Спочатку рухівці і комуністи – це була партія боротьби, а потім олігархічні партії. І крім всього іншого, 2004-й рік, про який Ви говорите, насправді створив квазі-парламентську республіку без справжніх політичних партій. Я думаю, що суспільство значно швидшими темпами дозріває до якісної політики. І ми маємо заморожену проблему у Парламенті. Як її вирішувати?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Дуже вірне зазначення відсутності політичних партій в Україні. Є політичні клуби харизматичних лідерів, які мають певні групи по інтересам. Але якщо ви подивитеся на реальні політичні сили, на превеликий жаль, ми їх так і не побудували за 17 років. Змінюються особистості, змінюються харизматики, але ідеологія, яка би мала місце в основі будівництва політичної партії, так і не відбулася. Так що те, щоб робив Парламент, то треба, звичайно, доповнити справжніми політиками і справжніми потужними політичними силами. Але це процес трансформації, який не робиться за один рік.

ВЕДУЧА: Ви натякаєте на дострокові вибори чи ми будемо чекати?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Дострокові вибори нічого не змінять, абсолютно нічого не змінять.

ВЕДУЧА: Ми ще до цього повернемося. Олександр Мартиненко, а потім Віталій Портников. Прошу.

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Є така точка зору, що за останній час змінилися настрої народу, будемо так казати, щодо головних політичних сил, так би мовити. Це не партії, це політичні сили. Дійсно, йде динаміка і рейтингу, популярності. Можуть з’явитися нові політичні сили, як ми знаємо. Тому я б не сказав, що нічого не зміниться, якщо провести вибори через три-чотири місяці. Але питання в іншому. От Ви сказали, що політичних сил немає. Чи означає це, що ми поспішили із пропорційною системою виборчою в тому вигляді, в якому вона зараз існує у нас, по-перше? По-друге, якщо ми із нею поспішили, то яка вона має бути, із Вашої точки зору? Як вийти із цього стану? Тобто, ми будемо чекати, поки політичні партії з’являться чи виходити іншим чином? І Ваше ставлення до цієї ідеї повернення до змішаної системи виборчої?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я противник повернення до мажоритарної системи і противник повернення до змішаної системи, тому що я вважаю, що це декілька кроків назад. Так, перехід до політичної конструкції складний, тому що це займає час. І це, знаєте, що дуже важливе вимагає? Це вимагає розумних політиків. Що стосується мажоритарної системи, то давайте згадаємо, що відбувалося. Якийсь дядько вибирався по тому чи іншому округу, в якому легко вибратися, в якому в силу різних виборчих технологій він отримував підтримку, а потім вони всі збиралися в український парламент. І вибачте, на якій вулиці дали команду, в таку групу вони і збиралися. Тому я категоричний противник повернення до мажоритарної системи. Тепер щодо пропорційної системи. Вона сьогодні недосконала тільки в одному елементі – ми обираємо тільки номер один в списку, не дивлячись взагалі, хто внизу у цьому списку. І тільки в парламенті ми вже побачили, хто реально представлений у списку. Тому повернення, а точніше, запровадження моделі відкритих списків, щоб люди розуміли, за кого вони голосуються, окрім харизматичного політика, і за тих людей, які у списку. Це ключове, що треба зробити у зміні виборчої системи.

ВЕДУЧА: І Віталій Портников?

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Цей законопроект був, наскільки я пам’ятаю, ще в минулому Парламенті.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Зараз іде дискусія із приводу виборчої системи, в тому числі і ця дискусія піднімалася в рамках змін до Конституції, але якщо ми дійдемо до цього законодавства, то обов’язково змінимо пропорційну систему із відкритими списками.

ВЕДУЧА: І Віталій Портников, прошу.

Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»: Ви сказали, Арсеній Петрович, про харизматичних політиків і те, що вони створюють неідеологічні партії. Я просто подумав, може, Ви себе не вважаєте вже харизматичним політиком. Було б непогано, щоб з’являлися люди, які не вважають себе харизматичними політиками, а думають про якісь ідеологічні партії. І якщо Ви дійсно так до себе ставитеся, реалістично, я маю на увазі, то може, Ви могли б сказати, яку б тоді ідеологічну партію Ви створили?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Богу дякувати, я поки що не член жодної партії. І було би недоцільно сьогодні голові Верховної Ради створювати будь-яку партію чи вступати в будь-яку партію, тому що дуже важко утримати баланс у Верховній Раді. І відверто кажучи, це певна козирна карта в руках, коли голова Парламенту необтяжений політичними зобов’язаннями тієї чи іншої саме політичної партії, а не сили і виборчого блоку, по якому я йшов. Так що на даному етапі задля того, щоб цей Парламент хоча б в якійсь формі працював і задля того, щоб утримувати баланс, доцільно мати безпартійного голову Верховної Ради. Але час іде. Я буду абсолютно відверто говорити. Моя позиція полягає у наступному – я ні до кого не збираюся приєднуватися, особисто ні до кого приєднуватися не збираюся і не буду. Якщо це буде якийсь політичний проект, то це буде політичний проект із однодумцями, то це буде політичний проект із тими людьми, які дійсно готові привнести реформи. Я проти того, щоб політичний проект був закритим акціонерним товариством, коли, знаєте, зібралися, поділили, визначили, що от ти будеш начальником. Ні! Політичний проект повинен містити в собі здорову конкуренцію, коли в конкурентній боротьбі внутрішній і здоровій люди змагаються, хто номер один, хто номер два, хто номер три і вони перемагають командою.

ВЕДУЧА: Будь ласка, Микола Княжицький.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Здається, сьогодні Ви виступали на одному із громадських форумів і сказали про те, що політичний ландшафт дуже сильно зміниться, туди прийдуть нові люди і це станеться досить швидко.

ВЕДУЧА: Хвилинку. Можна я уточню?

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Так.

ВЕДУЧА: Прагматичні, Ви сказали, і люди, які вміють пристосовуватися до обставин.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Але це будуть нові люди, яких ніхто зараз не знає.

ВЕДУЧА: Нові люди.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Багато хто сприймав Вас на початку Вашої політичної кар’єри і зараз багато хто продовжує сприймати, як представника такої нової еліти. Чи не вважаєте Ви, що для Вас це був фальстарт, тому що Ви фактично влилися в стару еліту? Якщо ні, то коли Ви або представник вашого покоління будете балотуватися на посаду президента, коли суспільство до цього дозріє?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: По-перше, я навряд чи влився в стару еліту, тому що стара еліта вже пройшла такі трансформації, що вже незрозуміло, де стара, де нова еліта. Тому, якщо дозволите, то треба піти шляхом виокремлення. Політика - дуже складна і дуже брудна справа. Тому, як ти тільки кудись ввіллєшся, то будеш весь із верху до низу саме цим і облитий. Якщо я відчую, що переходить певна межа, не межа компромісу, бо компроміс завжди треба знаходити, але коли це вже буде подібно на зраду, вибачте, я із цими людьми нічого не буду мати спільного.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Але все ж таки, питання було моє, коли Ви або представник Вашого покоління будете готові в цьому суспільстві балотуватися на посаду президента? Тобто, на цих виборах, на наступних, через десять років, коли ця зміна станеться?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Як тільки суспільство підтримає, то відразу ви це побачите.

ВЕДУЧА: Давайте, все ж таки, дещо уточнимо. От Ви говорили сьогодні якраз на форумі про 2014-й рік. Ви для себе в цьому році бачите місце реально в політиці? Ви належите до тих прагматичних і до тих, хто вміє пристосовуватися до обставин і, очевидно, за Вашої трактовки, має шанси стати новими?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Видається так, що людина, яка пристосовується до обставин – це неправильна людина. Я побачив це в Інтернаті. Там неправильно переклали.

ВЕДУЧА: Перекладіть правильно, будь ласка.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Мова іде виключно про людину, яка готова, в тому числі сама, і змінити обставини. Оці люди мають право на майбутнє. А пристосуванці, вибачте, їх в шию треба гнати, тих, які пристосовуються до обставин. Що стосується 2014-го року, то складно треба рік за роком пройти, пройти цю трансформацію, тому що еліти не так швидко міняються. Обов’язково вони зміняться і частині української політичної еліти треба зрозуміти, що є час збирати каміння, а є час їх розкидати. Вже прийшов час збирати дуже багатьом, до речі. А те, що стосується нової хвилі, то вона відбудеться, але давайте зачекаємо, щоб не робити холостих пострілів.

ВЕДУЧА: Дивіться, ваш колега по фракції, пан Гриценко, сказав зокрема, що треба було б Ющенко, Януковичу і Тимошенко залишити свої президентські амбіції для того аби залишити слід в історії, а не наслідити там. От можна про ці три прізвища, по-перше, чи бачите Ви для них місце в 2014-му році і чи підтримуєте Ви, зокрема, думку Вашого колеги по Парламенту і по фракції, що на сьогодні цим трьом ключовим персонам української політики варто було б залишити президентські амбіції і звільнити майданчики для інших?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Маю дуже важке ярмо – роботу в Міністерстві закордонних справ України, а там, в основному, дипломати працюють. Як правило, дипломати ніколи не переходять на особистості, тому, видається, буде коректно, коли кожен із цих трьох особистостей буде самостійно визначатися, а ті, як коментують, в тому числі і я, також будемо самостійно приймати рішення по своїй долі, по тому, як ми бачимо владу, по тому, що влада не для того, щоб сісти одним місцем в крісло, а що влада – це складний тягар, важкий тягар. І ще по тому, як ти зайшов в кабінет, то треба думати, як ти із нього будеш виходити, і з чим ти будеш із цього кабінету виходити.

ВЕДУЧА: Ми ще повернемося до Вашої особистої долі. Лариса Івшина хотіла, а потім Юрій Макаров. Будь ласка.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Арсеній Петрович, коли Ви не говорите про особистості, я можу зрозуміти, хоча Ви не так довго були в міністерстві, щоб так перейнятися цим правилом. Але тоді давайте поговоримо про погляди. Я переконана, що в нас дуже мало говорять політики про погляди і про те, які вони сповідують цінності, і загалом, навіть можу сказати, ідеологію. Я намагалася про це запитати Юлію Володимирівну і на питання чи вона демократ, вона сказала, що вона – менеджер. А Ви кажете, що потрібні тільки прагматики. А все-таки, потрібні люди із переконаннями, із поглядами і з ціннісними орієнтаціями? Можете сказати, яка ідеологія Ваша?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Якщо людина не має світлих поглядів, якщо вона не має певного стержня, то вона може називатися, як хочете. Будь-яку можемо їй дати професійну ознаку, але тоді її можна порівняти із банкоматом, із будь-яким технічним пристроєм. Воно таким чином працює.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Із сейфом.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Сейф – дуже хороша штука. Перше і саме важливе – можливо, я десь ідеаліст. Я не виключаю те, що в мене є певна ідеалізація тих чи інших речей і тих чи інших поглядів. Але в першу чергу я би почав із сім’ї, от де закладаються базові принципи. А потім ми дійдемо із вами до держави. Якщо ти маєш сімейні цінності, якщо ти маєш цінності до батьків, цінності до дітей, то далі це виливається на суспільство. Якщо це виливається на суспільство, то такі самі цінності ти у владі можеш привнести до всіх. Це дуже складний процес. Всіх не переконаєш. І не одним переконанням, і не одним словом можна це зробити. Але в першу чергу я зазначив би, щоб у людини був стержень ціннісний, стержень сімейний і стержень державності.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Тобто, Ви – республіканець, якщо брати американський варіант?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Напевно, ближче так.

ВЕДУЧА: І для того, щоб просто поставити крапку в цій партійній Вашій особистій історії скажу, що було багато повідомлень щодо «Єдиного центру». Із одного боку кажуть, що Ви не приєднуєтесь, а сьогодні пан Балога говорив, що можливо. Мені б хотілося, щоб Ви чітко всій країні сказали, Ви будете співпрацювати із «Єдиним центром» чи ні. Але після реклами, будь ласка.

Реклама

ВЕДУЧА: В ефірі спецвипуск «Я так думаю». В нашій студії Голова Верховної Ради України. Арсенію Петровичу, Ви приєднаєтеся до «Єдиного центру» чи ні?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я не збираюся очолювати ніякий політичний проект на даний момент, а якщо і буду очолювати, то це буде той політичний проект, який буде зроблений за моєї ініціативи.

ВЕДУЧА: Крапка. На цьому, я вважаю, крапка. Просто в продовженні цієї розмови, яка тривала за лаштунками, обговорювали київські вибори. От за повідомленням преси «Українська правда» і сьогодні про це говорили, що на Банковій дозріває думка, що восени треба проводити дострокові вибори. Я цитую: «На них перемогти Тимошенко, а потім створити широку коаліцію. Причому, ставку роблять не на «НУ-НС» чи на «Нашу Україну» окремо, а на конгломерат сил, що перемогли на виборах до Київради: Блок Черновецького, «Громадський актив Києва» і Катеринчук, плюс, «Єдиний центр». Що Вам про це відомо? І прокоментуйте, будь ласка, цю ідею. Чи спрацює подібна схема на рівні України?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я можу прокоментувати тільки те, що відбувається на Грушевського, причому, не із лівого, а із правого боку, тобто, це український Парламент.

ВЕДУЧА: Це звідки дивитися треба?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Думаю, що Банкова може за себе прокоментувати, Кабінет міністрів також за себе може прокоментувати. Я переконаний, що будь-яка політична конструкція, яка може відбутися восени, навряд чи спрацює позитивно. Дуже малий час для розбігу. Таким чином ми будемо мати тих самих політичних гравців. І скоріше всього, що майже ті ж самі результати будуть. Хто може піднятися? Можуть піднятися малі блоки, які мають сьогодні дуже низький рейтинг підтримки. Вони отримають дещо більший, але не за рахунок того, що вони такі хороші, а за рахунок того, що інші погані.

ВЕДУЧА: Будь ласка, Юрій Макаров.

Юрій Макаров, шеф-редактор журналу «Український тиждень»: Арсенію Петровичу, ми щойно говорили, так би мовити, про зміст, про контент, а мене цікавить доля Парламенту, як інституції. Те, що відбувається із Парламентом, попри його періодичну роботу, – це, все ж таки, страшенна втрата авторитету і легітимності в очах виборця. Для того, щоб займатися щоденною законодавчою діяльністю, то цього, очевидно, мінімуму достатньо. Для того, щоб приймати якісь більш серйозні зміни конституційні і будь-що, мені здається, що такого запасу легітимності в очах суспільства у Парламенту немає. Як Вам здається, яким чином, і коли теоретично може статися, що Парламент нагуляє цей жирок авторитету для того, щоб?.. Ви ж розумієте?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Пане Юрію, із Вашого дозволу, коротка історична довідка, що було із парламентом декілька років тому, як все починалося. На превеликий жаль, парламент завжди був обслуговуючою гілкою влади, а не єдиною законодавчою гілкою влади. Коли він був безкоштовним додатком, відверто скажу, до президентської гілки влади… Було ж так? Було. Коли фактично парламент використовувався тільки для того, щоб зробити ту чи іншу політичну інтригу і провести те чи інше рішення, яке вже було заготовлено за стінами парламенту. А зараз пішов процес певних змін. Зміни складні в силу одного – сьогодні, що опозиція, що коаліція дуже і дуже слабкі. І на цій слабкості іде і слабкість парламентаризму, як такого. Щодо конструктивних рішень, то Ви дуже вірно зазначили, що прийняття конституції сьогодні в стінах українського Парламенту неможливе. І конституцію будуть використовувати, як інструмент політичної боротьби і реклами, в першу чергу для того, щоб отримати ту чи іншу підтримку на виборах. Коли відбудуться зміни? Зміни відбудуться тільки в одному випадку – ще раз повертаємося до формування реальних політичних партій, які мають підтримку не на верху, які не зверху сформовані, а політичні партії, які мають знизу підтримку від людей. Реальних і справжніх членів політичних партій, які поділяють ідеологію тієї чи іншої політичної сили. От тоді Парламент вже, як наслідок формування політичної складової, дійсно, отримає чільне місце.

Юрій Макаров, шеф-редактор журналу «Український тиждень»: Тобто, нескоро?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: П’ять років я давав.

ВЕДУЧА: Олександр Харченко, прошу.

Олександр Харченко, головний редактор УНІАН: Арсенію Петровичу, Ви доволі впевнено сьогодні на цьому форумі, який згадувався, сказали про те, що за кілька років еліта оновиться і ми побачимо якісну іншу еліту. Але виборче законодавство консервує те, що в нас сьогодні є, ту еліту, яка є. І Ви сказали вже про відкриті партійні списки. Які ще реальні інструменти ось у цього оновлення еліти Ви бачите? Що робити із місцевим самоврядуванням, в інших сферах, можливо?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Почну із базового. Що стосується механізму, хоча це не зовсім вірне слово, але як змінити підходи в політичних елітах. Тільки через одне – через те, що є в нас в голові, в українців в голові. Зміна ментальності – це самий важливий рухомий чинник, що потягне за собою зміну політичних еліт. І на це потребується час. Щодо Вашого питання, яке стосувалося… Нагадайте мені ще раз питання останнє.

Олександр Харченко, головний редактор УНІАН: Про місцеве самоврядування.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: По місцевому самоврядуванню, так. Ми ж перейшли із вами до парламентсько-президентської республіки і зробили, як завжди, тобто, наверху все змінили, а внизу так і залишилося. Тобто, залишилася система місцевих адміністрацій і залишилося безправне місцеве самоврядування. Тому по місцевому самоврядуванню треба відверто сказати, що ми повинні завершити конституційну реформу, змінити компетенцію органів місцевого самоврядування, передати виконкоми органам місцевого самоврядування, створити систему префектів в галузі і у вертикалі виконавчої влади, дати їм тільки контрольні і наглядові функції. І нехай місцева громада самостійно відповідає за той обсяг робіт і за ті повноваження, які їм делеговані. В тому числі і нехай самостійно розподіляє фінансові ресурси. В нас, що сьогодні відбувається? В нас, виявляється, у Міністерстві економіки набагато краще знають, яку вулицю умовно асфальтувати в Донецьку чи у Львові. А можливо, це, все ж таки, буде робити місцева влада.

ВЕДУЧА: Микола Княжицький, будь ласка.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Ми всі пам’ятаємо, як один міліціонер нагрубив на дорозі шановній і поважній людині, тобто, Вам. І ми пам’ятаємо, що із ним сталося. Він був звільнений і його підрозділ фактично був розформований. Ми всі пам’ятаємо, як інший міліціонер вдарив у Секретаріаті Президента людину, яку багато хто не вважає шановною чи поважною, тобто, мера Черновецького. Це був пан Луценко. І він продовжує працювати. Чому? Яка Ваша точка зору? 

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Якщо б мені хтось нагрубив, то я би з ним розібрався зовсім по-іншому. А коли люди в міліцейських погонах їздять на «Поршах» за 200 тисяч доларів, які, до речі, завозять за контрабандою за половину ціни, коли ці люди покривають контрабанду, коли вони роблять зловживання, і коли вони думають, що вони боги в цій державі, то моє в першу чергу зобов’язання – довести, що богів у державі немає, всі однакові і рівні перед законом. І якщо так поступають по відношенню до вищих посадових осіб, то уявіть собі, що вони роблять по відношенню до простого громадянина. Мені навіть важко назвати їх людьми. Тому справедливість і принцип справедливості повинен бути по відношенню до будь-кого. А що стосується іншої ситуації, то це справа приватного звинувачення. І не треба надмірної політизації в цьому питанні. Але мені здається, що воно виплеснулося, знаєте, в таку нехорошу історію, тому що негоже ні одному, ні іншому поступати таким чином.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Тобто, Ви не вважаєте, що ці дві справи схожі між собою, коли два міліціонери діяли десь на межі правопорядку, скажімо так? І висновки, мабуть, мали би бути однаковими.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Дочекаємося висновків. Наскільки мені відомо, то ця справа приватного звинувачення зараз знята, тому зараз Ви мене втягуєте в політичну дискусію. Видається, що це також був політичний конфлікт. А із політичного конфлікту треба виходити політичними засобами і методами, в тому числі і через особисту позицію, як ця людина повинна поступити після таких дій.

ВЕДУЧА: Арсенію Петровичу, от в зв’язку із тим, що ми згадали про Юрія Луценка, можна попросити Вас, все ж таки, розставити крапки над «і» щодо однієї конкретної ситуації? Юрій Віталійович на своїй прес-конференції, коли він говорив про політичні репресії, і заступник Глави Секретаріату пан Кислинський, коли він також запропонував свою версію розвитку подій, згадували одну зустріч, яка була у Президента у травні, на початку травня. Вони згадували, що на ній були депутати із «НУ-НС», Голова Секретаріату і Ви, зокрема, там були. Так от із одного боку, обвинувачують пана Луценка, що нібито він тиснув на Генпрокуратуру, вірніше, він вимагав втрутитися від Президента у виборчий процес і здійснити тиск на Генерального прокурора аби розпочати кримінальне переслідування Черновецького. Із іншого боку, у пана Луценка є своя версія. Він каже, що йому запропонували погодитися на широку коаліцію у Верховній Раді, коаліцію із Черновецьким в Київраді, а також припинити кримінальне переслідування, донецький клан і Секретаріат Президента. Тобто, насправді, можна говорити про плітки, про перекази, але є факт – серйозний конфлікт між Міністром внутрішніх справ і представниками Секретаріату, який, між іншим, став надбанням громадськості. Йдеться якраз про порушення закону і серйозне. Хто здійснював тиск? Про що йшлося?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Ви мене втягуєте в дискусії, в яких я взагалі надзвичайно не люблю приймати участь.

ВЕДУЧА: Ми задля цього і зібралися. Така робота.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Розумієте, якщо б ми із Вами казали про державотворчий процес, то так, я би Вам набагато відвертіше і набагато цікавіше розповів. А Ви мене втягуєте в плітки, хто, що, кому сказав, хто під столом, значить, кого кокнув. Відверто кажучи, я не думаю, що це роль і місце голови Парламенту займатися спростуванням чи розповсюдженням пліток. Але раз Ви мене про це запитали, то я Вам обов’язково відповім. Я був присутній на цій зустрічі. І я Вам абсолютно відповідально можу заявити, що не стояло питання ні про який блок з ніяким Черновецьким. Друге питання, яке стояло – це, що стосується кримінальних переслідувань. Всі учасники процесу сказали, що кримінальне переслідування не може бути інструментом реалізації виборчої політики. Я можу це заявити і там була маса свідків, які не спростують мою позицію.

ВЕДУЧА: Йдеться про незалежність правоохоронних структур. Тільки тому я втягнула ось в цю розмову.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Абсолютно.

ВЕДУЧА: Лариса Івшина, будь ласка.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Арсеній Петрович, я хочу Вас витягнути із цієї розмови і переключити на іншу тему, яка, як мені здається, теж надзвичайно є важливою. І чомусь наші політики і парламентарі поводять себе так, ніби ми живемо на острові і навколо нас немає конкурентного світу. І вчора зокрема відбулася, на мій погляд і на погляд, очевидно, багатьох людей в Україні, така досить знакова історія, коли Державна Дума Росії звернулася до своєї виконавчої влади із пропозицією розірвати Великий україно-російський договір, якщо Україна буде продовжувати здійснювати свій абсолютно законний в незалежній державі курс, зокрема, на євроатлантичну інтеграцію. В мене таке питання. Оці люди, які перед Вами сидять в Парламенті, вони відчували, що їм потрібно внести законопроект, наполягти на тому, щоб він був проголосований і вчора домогтися прийняття рішення адекватно, адже це структура рівноцінна українському парламенту? Є у Вас таке відчуття, що в них, крім якихось своїх оцих сюжетів із власністю і інших історій, є це бажання відстоювати національні інтереси? Був зафіксований такий законопроект?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Нажаль, у кожного там своє бажання відстоювати національні інтереси і часто-густо слово «національні» випадає, а потім тільки з’являється слово «інтереси». Коротко висловлю свою позицію по вчорашній заяві російської Думи. По-перше, це заява. Це не юридичний документ. Тобто, це класичний політичний документ. Якщо б я, умовно кажучи, дав волю українським парламентарям, то повірте мені, що точно би з’явилася заява наступного характеру «давайте денонсуємо угоду про перебування Чорноморського флоту на території України».

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: А щось більш розумне можна було б прийняти, в принципі?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Отож, отож.

ВЕДУЧА: Тому Ви запропонували блиснути інтелектом, проявити інтелект цей?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Мене дуже здивувала позиція російської Думи. Я хотів би нагадати минулий рік, засідання міждержавної комісії в рамках політичного комітету. Ми із колегою Лавровим підписуємо спільний протокол. І знаєте, який основний пункт цього протоколу? Не те, що денонсувати угоду, а розвивати максимально, так званий Великий договір. Ми пропонуємо Росії додаткових 22-і угоди. Росія нам у зворотному порядку пропонує підписати додаткових сім угод на розвиток Великого договору. Цей договір потрібен не тільки Україні, а цей договір потрібен і Росії так само, як і Україні. Сьогодні ми прийняли рішення на наступному тижні провести засідання спільне між Комітетом закордонних справ Державної Думи Росії і Верховної Ради України і зустріч на міжпарламентському рівні. На наступний пленарний тиждень я планую внести відповідний проект заяви.

ВЕДУЧА: Віталій Портников, будь ласка.

Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»: Ви кільки разів, Арсеній Петрович, вже казали, що Вас намагаються втягнути в політичні дискусії. В мене виникає питання, все ж таки, щоб ми із Вами разом визначили, що таке в Україні свобода слова. Тому що в мене складається враження ось по таких дискусіях, що наші політики сприймають свободу слова, як те, що вони, приходячи, щось можуть сказати на телебаченні. І ми можемо щось сказати на телебаченні, і представник опозиції теж може прийти, стати там, де пані Ганна стоїть і теж сказати щось своє на телебаченні. І це є свобода. А свобода слова, насправді, Арсенію Петровичу, це, коли Ви нам будете розповідати на телебаченні, про що ви домовляєтеся на закритих зустрічах. Не тоді, коли ви один із одним сваритеся і це якось випливає, а тоді, коли ця зустріч відбувається. Тому що так стає, що, коли приймається якесь принципове рішення, то двері відразу зачиняються, журналісти відразу зникають і ми тільки за рік, другий дізнаємося, про що справді домовився цей красномовний представник влади із цим красномовним представником опозиції. То ж, може, Вас закликати, як керівника Парламенту, щоб Ви про це самі розповідали, якщо Ви – вже представник нової еліти. Нова еліта якраз про це і розповідає в усіх країнах.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Саме для цього я вам і розповів. Якби не я, то ви б і не знали, про що у Президента говорили – це перше. Друге, саме для цього я єдиний, хто почав проводити засідання погоджувальної ради від першої хвилини і до останньої хвилини за участю преси, щоб не казали, що там під столами домовлялися. Так що в свободі слова я – перший Ваш прихильник.

ВЕДУЧА: Лариса Івшина, прошу.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Тоді розкажіть нам, Арсенію Петровичу, ще один дуже важливий штрих. Коли вчора відбувалася ця заява російської Думи, в той самий час лідер парламентської опозиції Віктор Янукович знаходився в Москві і зустрічався із паном Гризловим, але так само зустрічався, як було повідомлено, із паном Путіним і навіть із паном Медвєдєвим. Я не буду казати про етичну сторону справи української опозиції, адже це відбулося ще до зустрічі офіційної українського Президента із паном Медвєдєвим. Етика і тонкі речі, я думаю, нехай повиснуть великим запитанням, коли вони до нашої опозиції дійдуть. Але в мене інше до Вас запитання, як до лідера Парламенту. Журналісти повідомили, що в той час карточка пана Януковича голосувала в Парламенті. Коли ми доможемося, що депутати будуть відповідати особисто за свої карточки і за свої рішення?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я намагався декілька разів вирішити цю проблему. Перше – це юридичним шляхом. Я запропонував Регламентному комітету і попросив їх внести зміни в тимчасовий регламент, щоб дати голові Верховної Ради право не підписувати акти, які не проголосовані персонально народними депутатами. Мене не почули. Тобто, йде пряме невиконання прямої норми Конституції. Тому я прийняв зовсім інше рішення технічне – підписано розпорядження, створена робоча група і з першого вересня поточного року голосування стане неможливе у тому випадку, якщо депутат не сидить на своєму місці і одночасно із натисканням кнопки не авторизується через ідентифікацію пальця. Іншого виходу я не можу придумати. І це самий ефективний вихід. Таким чином, парламентарі зрозуміють, що робота депутата Верховної Ради – це саме робота, це не перебування в статусі депутата Верховної Ради України.

ВЕДУЧА: Олександр Мартиненко?

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Арсеній Петрович, щоб завершити із зверненням, в мене таке запитання. Відомо, яка, власне, мотивація багатьох, хто за це голосував в Держдумі. Про це говорилося неодноразово «ми розторгуємо Великий договір, а потім пред’являємо Україні претензії в частині Криму, Севастополя і так далі». Це точка зору Юрія Михайловичу Лужкова, Затуліна і, до речі, багатьох людей. В мене запитання таке. Умовно кажучи, далі ми перенесемо всі ці запитання в міжнародний суд. Я хотів Вас запитати, як людину, яка займалася міжнародними справами, працювала в МЗС і має представлення про періодичні справи. Чи є такий міжнародний суд, до якого може звернутися Росія? Взагалі це питання може бути розглянуто?

ВЕДУЧА: Хвилиночку, я перепрошую, що я Вас перериваю. Я от зараз зафіксую, що хотілося б дізнатися, чи зможуть на законодавчому рівні через міжнародні суди відібрати Крим, Севастополь, правильно?

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Так, на законодавчому рівні.

ВЕДУЧА: А відповідь на це запитання відразу після реклами. Спасибі.

Реклама

ВЕДУЧА: В ефірі «Я так думаю». І зараз Голова Верховної Ради України відповідатиме на запитання Олександра Мартиненка. Стисло, будь ласка.

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Стисло, так. Оскільки ми знаємо мотивацію прийняття рішення, звернення Держдуми… Це навіть не заява була, а звернення до керівництва держави. Мотивація така «ми розторгуємо Великий договір, після цього ми спокійно йдемо в міжнародний суд абсолютно без всякого насильства і так далі. І ми спробуємо відсудити в України Крим, Севастополь, як мінімум, а бажано Крим і ще щось». От чи якийсь такий суд міжнародний, до якого Росія теоретично навіть може звернутися, взагалі Ви уявляєте собі цей процес?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Почну із того, що авантюристів і, м’яко-кажучи, неадекватних людей вистачає, що із одного боку, що із іншого. Те, що стосується юридичної відповіді, то міжнародний суд є – це Міжнародний суд ООН, по якому ми судимося, власне кажучи, із Румунією по відповідній території і по акваторії. Але для того, щоб розглянути будь-яке питання у Міжнародному суді ООН, то треба згоду обох сторін. Але це юридична відповідь, яка не стосується іншої частини відповіді. Якщо комусь в голові із будь-яких людей є думка про те, що можна Україні пред’явити територіальні претензії, то я думаю, що він із цією думкою нехай і залишиться навічно. В першу чергу такі заяви повинні дуже сильно об’єднати українське суспільство. І це предмет ключового національного пріоритету. Ніхто і ніколи, і нікому не дасть зазіхнути на цілісність і на державність України. І повірте мені, це буде незалежно від кольору. Кланятись ніхто нікому не буде. Вже час старших братів пройшов. «В кожного своя доля і свій шлях широкий» - Тарас Григорович Шевченко. Що стосується наших гарантій, то це друге питання. Це питання відсутності сьогодні реальних гарантій безпеки для України. Всім нагадую Будапештський меморандум. Почитайте його. Там нічого немає про гарантії. Там немає механізму імплементації виконання цих гарантій. Єдина гарантія – це статут Організації об’єднаний націй. Це єдина юридично-зобов’язуюча гарантія. Саме тому і стоїть сьогодні питання про план дій. Саме тому сьогодні і стоїть питання про членство в Альянсі.

ВЕДУЧА: Юрій Макаров, будь ласка.

Юрій Макаров, шеф-редактор журналу «Український тиждень»: Арсенію Петровичу, от я порівнюю дві події: претензії, причому, неофіційні на острів Тузла і претензії цілком офіційні на Севастополь. Мені здається, що тоді, коли був конфлікт про Тузлу, то все суспільство було шоковане. Це була подія загальнонаціональна, яку за масштабом реакції ніяк не можна порівняти із реакцією на заяву Держдуми. Чи є в Україні сьогодні якийсь єдиний центр, який би об’єднав?.. Я взагалі цими категоріями не думаю. От для мене ці назви поки що порожні. Чи є якийсь центр, який би, біс його знає, дбав би про національний інтерес? Я маю на увазі не інституції, не парламент, не Раду, не Президента, а якусь, не якусь структуру, а силу, яка б непокоїлася загрозами, зовнішніми загрозами нашій державі?

ВЕДУЧА: Будь ласка.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Сила одна – це люди. Сила – це українці, які, якщо об’єднуються, то вони таким чином вже делегують тим чи іншим відповідні повноваження. Саме задля цього я, до речі, запропонував: «Давайте зробимо план дій Україна-2008, Україна-2009. Давайте напишемо ключові національні пріоритети, те, що не роз’єднує, а те, що об’єднує, як коаліцію, так опозицію, Президента, Кабінет міністрів, Верховну Раду і почнемо саме із цих принципових речей, почнемо із внутрішньої сили». Адже не наші сусіди сильні, а ми слабкі – от основна причина. І для того, щоб не було такого роду спекулятивних політичних заяв, на які не потрібно тратити час і сили, тому що то збанкрутілі політики, які також і там відійдуть. Там є здорові і мудрі люди. Я ніколи не повірю, що це позиція російського народу. Це позиція спекулянтів політичних, але не російського дружнього нам народу.

ВЕДУЧА: Арсенію Петровичу, от Ви заговорили про план дій Україна-2008, який Ви запропонували. І було відчуття, що з’явився привид нового універсалу. Як Ви вважаєте, ми отримаємо те ж саме? Вже домовлялися колись, підписували не всі, але майже всі. Ніхто потім не дотримався.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Якщо тільки з’являються привиди, пані Аню, то треба відразу хреститися, вони відразу зникають, ці привиди, і їх немає. Саме задля цього…

ВЕДУЧА: Ви вірите, що це буде ефективний документ?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Дуже. Я Вам скажу, чому. Дозволите коротко?

ВЕДУЧА: Будь ласка, звичайно.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Якщо тільки підемо шляхом декларації і універсалу, то ні до чого не дійдемо. Саме для цього пропонується фактично вперше відійти від політичної декларації, а зробити те, що намагаються вже вкотре зробити відповідно до Конституції України – на три сторіночки фактичні засади внутрішньої і зовнішньої політики, як колись зробив Бальцерович у Польщі. Тобто, це те, що треба зробити, а не те, що треба задекларувати, а потім про це забути. Якщо це приймається у формі відповідного закону, схвалюється Парламентом, підписується Президентом і цих три сторінки, в тому числі і шокової терапії, які необхідно, виконуються, то це єдиний вірний вихід. Тому що універсали і декларації – це все вже, знаєте, в минулому.

ВЕДУЧА: Будь ласка, Микола Княжицький.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Ми пам’ятаємо, як перед мерськими виборами в Києві був намір Блоку Тимошенко змінити Конституцію. Це не секрет, преса про це писала, що велися дуже активні переговори із «Партією регіонів» і майже була досягнута домовленість про те, що Україна стає парламентською республікою. І раптом ці домовленості рушаться після цих виборів, і «Партія регіонів» вже сьогодні блокує призначення голови Фонду державного майна, і звільнення пані Семенюк-Самсоненко, те, що пропонував, власне, Блок Юлії Тимошенко. Що сталося із «Партією регіонів»? І з ким, врешті-решт, із Вашої точки зору, буде «Партія регіонів» ближча із двох сил, із якими вони ведуть переговори: із Блоком Юлії Тимошенко чи із паном Балогою?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Якщо правда те, що Ви говорите, що вони домовлялися, значить, сталося те, що не домовилися по логіці, так? Тепер те, що стосується конституційної реформи. Конституцію не можна писати під ту чи іншу політичну силу. Конституція – це не є статут політичної партії. І конституція – це не документ, який можна робити під ситуацію. Нагадую американську конституцію, якій 200 років. Поправки на пальцях руки, на пальцях двох рук можна перерахувати. Тому в сьогоднішній ситуації, якщо дехто думає, що зміни до Конституції принесуть політичну стабільність, то він глибоко помиляється із точністю до навпаки. Політична стабільність дає можливість внести адекватні зміни до конституції. Тому не зловживайте конституційним механізмом, як тим, який хоче знайти місце для тих чи інших політиків в Україні. Так що те, що стосується конституції, думаю, що на даному етапі цей процес треба приглушити і зайнятися економічними і соціальними реформами, зайнятися стабілізацією політичного середовища, а після цього перейти адекватно до документу нації, а не до документу окремих політиків.

ВЕДУЧА: Арсенію Петровичу, я хотіла би уточнити щодо домовленості. Це не Микола Княжицький сказав, це Ви тоді 13-го травня говорили про прихований державний переворот, коли коментували це.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: А скажіть, будь ласка, там хіба написано про політичні партії?

ВЕДУЧА: Ви сказали: «Історія і це перемеле. За п’ять років ми не побачимо нікого із тих, хто сьогодні присутній при цій чудесній витівці. Ми їм хребет поперекушуємо» - це я Вас цитувала.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Це точно, що поперекушуємо. Можуть навіть не сумніватися.

ВЕДУЧА: То домовлялися чи ні, про який державний переворот?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Пан Микола знає краще.

Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу TVI: Я Вас цитую.

ВЕДУЧА: Це Ви говорили. Це Ваші слова.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: А з моєї цитати абсолютно не видно, про які блоки і партії говорилося.

ВЕДУЧА: Олександр Харченко, прошу?

Олександр Харченко, головний редактор УНІАН: Пане Арсенію, якщо до сьогоднішнього блокування трибуни «Партії регіонів» повернутися, то на Ваш погляд, це, все-таки, ініціатива «Партії регіонів» чи, скажімо, допомогли люди, які займаються політичним консалтингом на Банковій?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я вже сам починаю вірити в те, що там на Банковій щось таке відбувається страшне, і тому буду перетягувати позитиви на Грушевського. Те, що стосується сьогоднішнього блокування, то я відверто скажу, що це питання не юридичне, не економічне, а класичне політичне питання. Питання в тому, хто буде контролювати фінансові потоки, і хто буде контролювати державне майно, все. І тут немає іншої відповіді. Звичайно, це припорошено юридичними питаннями. Дійсно, Семенюк треба викликати в Парламент. Така вимога закону. Дійсно, вона повинна прозвітувати, тому що, якщо це не зробити, то завтра буде рішення, яке скасує постанову Верховної Ради України про звільнення Семенюк і ми знову створимо правову колізію. Але основний елемент – це політичний елемент, який тут присутній, на який, звичайно, натягнулися юридичні обставини неможливості зараз зняття.

ВЕДУЧА: Віталій Портников, будь ласка.

Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»: Арсеній Петрович, Ви знаєте, я, на відміну від колег, не дуже лякаюся завжди Росією, тому що ми звикли лякати самих себе Росією замість того, щоб лякатися самих себе. Росія зараз стала такою, знаєте, після того, як там домовилися олігархи. Мене інше перелякало. Ось кілька днів тому і це було, мені здається, важливіше, ніж голосування в Державній Думі. Верховна Рада України абсолютно спокійно за участю практично представників всіх політичних сил проголосувала за поправки, які не дають можливості діяти нормам Світової організації торгівлі в нашій країні ще, здається, шість місяців, а дають можливість діяти нашим виробникам. І ми знаємо лобістів цього рішення. І ми знаємо, що ці лобісти цього рішення - теж представники різних політичних угруповань. І ми знаємо, що насправді, ці люди пішли в Парламент, щоб лобіювати інтереси власного бізнесу. І ми побачили, як вони діють, що Парламент, який Ви очолюєте, він, коли працює, то це просто клуб бізнес-лобістів. І це є небезпека, тому що одного прекрасного дня ці бізнесмени зустрінуться, сядуть і між собою домовляться, якою буде Україна. Їм не будуть потрібні ані ми, ані Ви, ані українські виборці. Вони створять таку Україну, яку ми зараз бачимо, умовно кажучи, на півночі, на північних кордонах нашої держави. І тоді не потрібні будуть ніякі постанови. Постанови Державної Думи і Верховної Ради України будуть писатися в одних кабінетах і просто голосуватися, щоб нікому не було заздрісно.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Знаєте, що зараз дуже добре в Україні? Добре те, що немає авторитарної влади, немає єдиного царя – це наше єдине спасіння.

Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»: Тому що не домовилися олігархи, тому немає.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: І не домовляться, не сумнівайтеся. Вони можуть ситуативно раз на Паску домовитися. І те, що не домовляться – це є саме ключове спасіння. Не можна робити царизму в державі, не можна робити абсолютизму в державі. І це складний шлях. Деякі кажуть, що треба залізна рука. Не потрібна залізна рука. Нехай читають історичні книжки про залізну руку, чим ці всі історії завершуються. Така специфіка сьогодні України. Так що, я думаю, те, що вони не домовляться, то Ви можете не переживати. В них різні бізнес-інтереси. Ситуативно щось може виникнути, але я сподіваюся, що в тому числі цей митний тариф буде зупинено.

ВЕДУЧА: Олександр Мартиненко, будь ласка.

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: В мене запитання по Фонду держмайна. До речі, знайшли, де знаходиться пані Семенюк-Самсоненко?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Таємниця дуже цікава. Значить, дві інформації: перша інформація про те, що вона знаходиться на обслідуванні за кордоном, тобто, на лікарняному, а друга інформація, що ще й при цьому вона знаходиться у відпустці, тому що заява, дійсно, приходила.

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Добре. Людина буває на лікарняному. Можливо, буде довго і так далі. Припустимо, вона буде на лікарняному півроку і це не забороняється, до речі, законом. А що далі із Фондом держмайна відбувається? Він буде чи не буде?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: На це питання я сьогодні шукав відповідь. В принципі, мені здається, що я, певно, тимчасову відповідь знайшов. Кабінет міністрів нехай покладає виконання обов’язків на іншу особу і немає проблем.

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: Так можна зробити?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Звичайно, так можна зробити.

Олександр Мартиненко, керівник агентства «Інтерфакс-Україна»: І друге запитання, знаєте, стосується просто роботи по Верховній Раді. От Ви, коли блокується трибуна, сказали, що в цій ситуації працювати практично неможливо, коли одна фракція блокує. І щоб не загострювати ситуацію, то відкладається засідання і всі йдуть із кабінету. Але знаєте, от я згадую минулий Парламент. Якби так тоді вчинив тодішній Голова Верховної Ради, то багато законів не прийняли би. Чи пам’ятаєте, як їх приймали? Із мегафонами комуністів і так далі, і тому подібно, із водою, яка виливалася на голову. А вони все голосували і голосували, як підірвані. Можливо, все ж таки, інколи так треба робити.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Є одна невелика проблема – комуністів було 25, а «регіоналів» 200.

ВЕДУЧА: І все ж таки, в коаліції 226 штиків.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Це питання єдності коаліції.

ВЕДУЧА: 227.

Віталій Портников, оглядач радіо «Свобода»: Арсеній Петрович сказав, що першого вересня їх вже не буде.

ВЕДУЧА: Є одна проблема, яка стосується в тому числі єдності і самої потужності коаліції. Адже ви розумієте, що процеси, які проходять в Парламенті, мають, як слабкість опозиції, так і слабкість коаліції. Щодо можливості розгляду законопроектів під час блокування, то це можна зробити. Ви знаєте, мені навіть пропонували йти в Український дім, пропонували проводити засідання із кабінету, щоб Яценюка виводили на монітори. Я тоді сказав: «Давайте я тоді Коперфілда запрошу. Я буду літати десь там під люстрою». Чого вже? Якщо вже розрушаємо Парламент, то давайте вже розрушати його креативно. Тому не можна ж це перетворювати в постійне шоу. Я пригадую, комуністи тоді… До речі, я тоді був міністром економіки України, коли блокували вони. Це було один чи два рази і то таке, знаєте, було блокування… Вони так хотіли блокувати, як я хочу другий раз женитися, десь приблизно так. Тому мені видається, що в нас зараз зовсім інші обставини, абсолютно інша конструкція, інша поляризація Парламенту, рівно 50 на 50 фактично. І один раз можна протягнути рішення. А що робити на наступний день?

ВЕДУЧА: Лариса Івшина, будь ласка.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Арсеній Петрович, коли Ви говорите про те, що Україні невластивий царизм, то звичайно, в нас ніколи не було власного царя українського, а гіперфункція якраз царизму – це така прерогатива сусідньої держави.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Богу дякувати.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Яка користуючись тим, завжди мала суттєвий вплив на процеси, які в нас проходять. А в нас натомість було чотири зафіксовані історичні домагання державності, які впали через анархію і через те, що не вміли домовлятися. Тому я зовсім нейтрально ставлюся до того, що ось нам потрібен великий час і вивариться щось таке, партії самі дозріють, а там відповідальність десь з’явиться. Суспільство страшенно втомилося. Це працює проти загалом державності. В багатьох людей є велике розчарування. І так само дискредитується ідея парламентаризму. Коли багато хто каже: «Що краще президентська республіка чи парламентська республіка?», то можна відповісти, що потрібен сильний генеральний прокурор. Як Ви гадаєте, потрібно повернутися зараз до того, що має бути дуже ефективний генеральний прокурор, має бути дуже сильний правовий нагляд за процесами в країні? Можливо, наші політичні сили будуть тоді легше дозрівати?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: В Україні дуже хороші закони. Біда в тому, що їх ніхто не читає, а ті, хто їх читають, ті їх не виконують. Тому ключовий пріоритет – це заїжджена вже теза «рівність всіх перед законом», але це притягнення до відповідальності. Всі рівні перед законом, але треба, щоб ще всі вміли відповідати і, щоб вміли притягувати до відповідальності. Я не прихильник того, щоб, вибачте, по тюрмам кидати. Але якщо мова іде про порушення закону, то кум, брат, сват не грає ролі, а наручники і пішов через суд. Немає іншого виходу.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Це не про Україну, це щось інше. Італія боролася 30 років проти мафії.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Значить, треба боротися.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: А Україна і не береться.

ВЕДУЧА: Арсенію Петровичу, може, знову перехреститися?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Значить, треба боротися.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: А які Ви бачите варіанти? Ви бачите при цій ситуації в Парламенті ефективного прокурора?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Та хіба тут справа в Парламенті тільки? Бачите, ми концентруємося чи на Парламенті, чи на Кабміні. Справа ж не в Парламенті. Я би ширше подивився. Справа в тому числі і в самих політиках. Знаєте, є відомі політики, а є ведучі політики. От в Україні зараз є частина чи більшість відомих політиків.

Лариса Івшина, головний редактор газети «День»: Із зрозумілих причин – пострадянська власність.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Почекайте. Оце ранок починається і давайте відкриємо опитування, що сьогодні подобається українцям. От подобається те, то давайте вийдемо на телебачення чи в газету, чи ще кудись і заявимо про те, що подобається політикам. А є ведучі політики – це ті, які тягнуть за собою все. В тому числі вони тягнуть на себе негатив. Я завжди приводжу приклад. Наприклад, Маргарет Тетчер. Якщо б вона йшла по першому шляху, то напевно, сьогодні Великобританія не те, щоб не була членом Європейського союзу, а я думаю, що половина із нас би вже забула, як називається валюта в Англії. Але брати на себе відповідальність і тягнути цей віз, тому що самостійно трансформації проходять, але вони дуже довго проходять. Їх треба підштовхувати із дуже потужною, інколи такою агресивною, але амбіційною позицією. Так що не лежить питання тільки в площині одного генерального прокурора, наприклад, чи одного міністра, чи одного прем’єр-міністра. Один нічого не зробить. Але якщо є потужний системний підхід, якщо є команда, і якщо є здорова і сильна амбіція, то воно зрушиться.

ВЕДУЧА: Арсенію Петровичу, і на завершення, оскільки Ви згадали про Прем’єр-міністра, амбітні підходи, то скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте співпрацю?..

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я не про нашого Прем’єр-міністра згадав.

ВЕДУЧА: А я зараз про нашого.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Зрозуміло.

ВЕДУЧА: А я зараз якраз про нашого, тому що Ви обіцяли вчора, що Парламент підставить Кабміну плече. Скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте, наскільки ефективною оцінюєте співпрацю Парламенту і Кабміну, принаймні, коаліції і Кабміну? Чи дійсно Ви згодні із Прем’єром, що треба спочатку голосувати за програму приватизації, а потім зміни до бюджету? Чи погоджуєтеся Ви із цими міркуваннями? І чи, наприклад, поділяєте Ви думку віце-прем’єра Івана Васюнника, який сказав, що прем’єром коаліції може бути лише Юлія Тимошенко з усіма її плюсами і мінусами? Будь ласка.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Із Прем’єром я погоджуюся завжди, але у Парламенту є своя позиція і у голови Парламенту також. Що стосується роботи із Кабінетом міністрів, то скажу відверто, що інколи буває так, що горить, вже треба приймати законопроекти і я умовляю депутатів, як було, до речі, по законопроекту так званого «2481» - це, коли Конституційний суд прийняв рішення і фактично обнулив дохідну частину державного бюджету. Я взяв відповідальність і ми проголосували його у двох читаннях, не дивлячись на певний супротив опозиції. І таким чином ми пішли не тільки на зустріч уряду, тому що це не уряд Тимошенко. Я хотів би чітко підкреслити, в нас в Конституції ніде не написано, що це особистий уряд, як і не був уряд Януковича. Це називається «уряд України». Тому говорити сьогодні про те, що комусь подобається Тимошенко чи не подобається, то почекайте, справа йде про державні речі. Справа йде в цілому про країну і про державу, про її стабільність. Так що це не йти на зустріч персоналії, а це співпрацювати на рівні інституцій. Так що ми крок за кроком намагаємося от ті системні законопроекти, які необхідно відразу розглядати, то в гарячому режимі інколи із певними відхиленнями від процедур голосуємо. Але не без проблем, як завжди.

ВЕДУЧА: Олександр Харченко, дуже стисло.

Олександр Харченко, головний редактор УНІАН: До речі, про системні законопроекти. В Парламенті є пакет законопроектів по подоланню корупції, але таке враження, що ніхто не зацікавлений його приймати. Як, все-таки, Ви бачите перспективу його?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: В Парламенті взагалі проблема із системними законопроектами. От я провів аналіз системних законопроектів, то їх на пальцях порахувати можна. І ті законопроекти, які внесені по корупції, то я би виділив тільки один законопроект і самий важливий – це створення окремого органу по боротьбі із корупцією, окремого незалежного органу. Оце ефективний інструмент. А все інше: внесення змін до Кримінально-процесуального закону, Кримінального кодексу – це більше, знаєте, така юридична тріскотня. Яка доля цього законопроекту? В першу чергу, це законопроект, який внесений не урядом, а депутатами, і тому нам необхідно для того, щоб ці законопроекти дійсно мали життя, зробити їх у взаємодії депутати-уряд-президент України, дійсно, створити це антикорупційне бюро. Так що доля позивна. Щоб не сталося просто так, що, коли ми проголосуємо цей законопроект, знову хтось отримає крісло і антикорупційне бюро стане бюро, яке займається корупцією.

ВЕДУЧА: Арсенію Петровичу, і оскільки хвилина залишалася, то Ваш розклад на завтра? Що я маю на увазі? Державна програма приватизації, зміни до бюджету, а кожна політична сила бачить свою послідовність вирішення цих питань. І навіть є різні позиції у державних структур. Одна позиція у Секретаріату є, інша позиція є у Прем’єра, у Кабінетуміністрів. Кожен наполягає на різні черговості розгляду цих питань. Окремо стоїть питання голови Фонду державного майна і дохідної частини бюджету. Як Ви вважаєте, от просто завтра, як Ви будете діяти? О 9:30, здається, Ви сьогодні закликали до себе лідерів фракцій на погоджувальну раду завтра, так? От власне, чого Ви будете прагнути?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Це добре, що кожен наполягає, але кожен нехай наполягає у своїй парафії. Кабінет міністрів – у своїй, інші органи виконавчої влади – у своїй, а ми якось самостійно розберемося. Із чого почнемо? Я, звичайно, запропоную опозиції наступний пакет – розглядаємо першу державну програму приватизації, якщо на цьому наполягають, якщо все нормально, якщо вона готова. Після державної програми приватизації, я думаю, що не буде жодних причин не голосувати за звільнення Голови Фонду державного майна і призначення нового.

ВЕДУЧА: А ви зможете знайти Валентину Петрівну до цього часу?

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Ми можемо все.

ВЕДУЧА: Ви пообіцяли, Арсенію Петровичу.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Я хотів би Вас, по-перше, привітати із наступаючим святом.

ВЕДУЧА: Спасибі.

Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: Завтра День журналістики. Ціни вам немає. Я вже, відверто кажучи, Аню, навіть почав думати, як Ви.

ВЕДУЧА: Спасибі. Нагадаю, це був спецвипуск програми «Я так думаю». Сьогодні на запитання журналістів відповідав голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. Дякую, спасибі. Спасибі, Арсенію Петровичу.

Стенограму підготовлено компанією Sourcer.