Як написала днями загальнонаціональна газета «Ю-Ес-Ей тудей», останній термін повного переходу телебачення цієї країни на цифру пропонують перенести на 1 січня 2009 року. Відповідно до чинного федерального закону телерадіоорганізації повинні розпрощатися з аналоговими частотами й віддати їх урядові до 31 грудня наступного року, і лише в тих регіонах, де не менш, ніж 85% населення можуть приймати передачі у цифровому форматі. За найоптимістичнішими прогнозами, таких відсотків вдасться досягти тільки через десятиліття.

Купити цифрові телевізори або приставки до звичайних доведеться не лише тим 19% американців, хто приймає телеканали на просту антену (це приблизно 69 мільйонів телевізорів). Труднощі очікують і користувачів кабельних і супутникових мереж. Останні слухання на цю тему в Конгресі США засвідчили головну проблему переходу на цифру: чи готовий уряд спонсорувати цифрові приставки, які коштують 50-75 доларів? Станом на сьогодні в США продано лише 15 мільйонів суто цифрових телевізорів, які поки що використовуються для перегляду DVD-дисків. Ще приблизно 5 мільйонів американців вже купили цифрові приставки. Водночас, 1500 із 1700 телевізійних станцій Америки передають у цифровому форматі бодай кілька шоу на добу, переважним чином, у прайм-тайм.

Із свого боку уряд США розраховує заробити від 10 до 300 мільярдів доларів на аукціоні з продажу аналогових частот Інтернет-компаніям для швидкісного доступу до всесвітнього павутиння. Це особливо актуально, оскільки слід десь знайти джерела під урядові програми на наступні 5 років загальним обсягом 4,8 мільярда доларів. Аукціон із продажу аналогових частот виглядає як найкращий запобіжник бюджетного дефіциту.

Але що робити із узаконеними крайнім терміном і 85 відсотками? Донедавна шеф Палати з комерції, республіканець із Техасу Джо Бартон висловлювався за збереження дати 31 грудня 2006 року за умови зменшення відсотків, проте днями змінив думку. Він представив громадськості проект змін до законодавства, де вказано 1 січня 2009 року. До речі, у законопроекті ані слова про урядове субсидування цифрових приставок, як того добиваються опозиційні демократи, обстоюючи, в принципі, справедливі запити громадян. За попередніми підрахунками демократів, субсидія на цифрові тюнери для всіх без винятку коштуватиме уряду США 2 мільярди доларів, республіканці лякають цифрою 4, бо, якщо й субсидувати, то лише малозабезпечені родини, а на їхню перевірку підуть додаткові кошти.

Ще одна проблема, яка виникла, але якій Конгрес США поки що не дав ради. Ідеться про мультиканальність. Конгресмени з числа правлячих республіканців поки що не визначили цього в законах, але принаймні стверджують, що можуть внести зміни до законодавства за умови, що телестанції використовуватимуть мультиканальність для телепередач лише на регіональну та громадянську тематику.

Австралійці теж ініціювали дискусію щодо граничних термінів запровадження цифрового формату. Зараз в Австралії діє закон, за яким країна стане цифровою з 1 січня 2009 року, але нещодавно міністр зв’язку Гелен Кунан (Helen Coonan) доповіла Сенату, що це нереально. Нині лише 10% австралійців здатні приймати передачі у цифрі. За данними сенатського комітету із зв’язку, з 2001 року в Австралії продано 777 тисяч цифрових приставок (половину з яких − за останній рік) та 1,5 мільйона цифрових телевізорів. Уряд Австралії проводить одночасно 6 досліджень у цій сфері, і серед варіантів вдосконалення законодавства є пролонгація дедлайну до 2012 року, або дозвіл телерадіорганізаціям провадити паралельне мовлення обома форматами упродовж тривалішого часу.

Тим часом австралійські телерадіоорганізації розійшлися в поглядах на те, як найтехнологічніше переходити на цифру. «Сьома мережа» Керрі Стока наполягає на мультиканальності, тоді як «Дев»ята мережа» Керрі Пакера, «Десята мережа», донедавна суспільна мережа Ес-Бі-Ес та регіональний мовник «Саузен кросс» відстоюють необхідність стимулювати масове виробництво цифрових телевізорів, які дозволять впровадити автоматичний цикл.

Нагадаю, світовим лідером із впровадження цифрового формату є Об’єднане королівство Великої Британії і Північної Ірландії, де майже 80% помешкань вже мають ті чи інші цифрові приймачі, однак аналогове мовлення там не припинятиметься аж до 2012 року.