Вже буквально лічені дні залишилися до 2 листопада – президентських виборів в Америці. І якщо тиждень тому за інформацією телеканалу CNN за Джорджа Буша були готові проголосувати 52% респондентів, а за Джона Керрі 44%, то нині відрив між кандидатами на президентську посаду значно скоротився. Як передає телеканал ABC, тепер Буша готові підтримати 51% американців, котрі мають право голосу, а Керрі 46%.

Американські мас-медіа приділяють велику увагу передвиборчому процесу. Так, одна з найвпливовіших американських газет “The New York Times” відверто заявила про свої симпатії. Її обранцем став Джон Керрі, людина, як було сказано, міцної моральної закваски. Також на підтримку Керрі висловилися “The Boston Globe” газета з його рідного штату Массачусетсу і “The Miami Herald“, що виходить у важливому для обох кандидатів штаті Флорида. Проте Джорджа Буша підтримала газета “Chicago Tribune”, що відзначили його мужність перед обличчям найважливішого виклику нашого часу, а також ряд місцевих газет у Колорадо і Нью-Мексико – теж дуже важливих штатах для визначення результату виборів.

І хоча на сьогодні Джон Керрі дещо відстає від свого опонента – результат виборів наперед прогнозувати дуже важко. Одним з полстерів, який правильно передбачив результат виборів 2000 року, був Джон Зогбі, який співпрацює з агентством Рейтер. Цього року Зогбі бачить ту ж динаміку, що і чотири роки тому: чаша терезів схиляється то на один, то на інший бік, але – незначно. Вже дуже порівну поділений в останні роки електорат Америки між демократами і республіканцями.

Не дивлячись на те, що кандидати на Білий дім практично розходяться з усіх питань зовнішньої і внутрішньої політики, проте про роль релігії в їхньому житті вони говорять майже одне і теж. Сенатор Джон Керрі – католик, президент Джордж Буш зараховує себе до євангелічно-протестантського сповідання. “Я виріс католиком і хлопчиком служив вівтарним. Віра супроводжує мені все життя”, – заявляє Керрі. “Молитва і віра додають мені сили і допомагають перенести всі тяготи, зв'язані з президентством”, – заявляє Буш.

Проте навряд чи ця обставина може дивувати. Бо релігія завжди займає важливе місце в американському політичному житті і самосвідомості народу. Більшості американців по душі віруючі президенти. У свій час соціологи багато уваги приділяли віросповіданню кандидата у президенти, вважаючи, що це допоможе їм краще вгадати, за кого буде голосувати електорат. Сьогодні формальній церковній приналежності кандидата приділяється менше уваги і більше – загальному ступеню його релігійності. Іншими словами – виборці віддають перевагу кандидату з міцними морально-етичними підвалинами.

Наразі, як вважають американські експерти, виборці вважають, що релігійні висловлення кандидатів виявляють їхній внутрішній світ, бо релігійні цінності служать індикатором внутрішнього світу людини. Зрозуміло, це не єдиний спосіб довідатися про щире обличчя політика. Але релігія допомагає людям визначити, чи сповідує людина позитивні цінності.

Очевидно, що християни-претенденти на президентську посаду звертаються за підтримкою до представників інших релігій. Варто пригадати, що на президентських виборах 2000 року американські мусульмани у переважній більшості підтримали кандидатуру Джорджа Буша. Нині мусульмани США готові голосувати за кандидата-демократа Джона Керрі. Такі дані опитування, проведеного спільно полстерською фірмою “Zogby international” і вашингтонським Джорджтаунським університетом у рамках програми “Мусульмани на американському суспільному поприщі” (Muslims in the American Public Square).

Такого радикального повороту в настроях мусульман ніколи не спостерігалося: на запитання, кому із кандидатів – Джону Керрі чи Джорджу Бушу вони надають перевагу, 76% респондентів повідомили, що мають намір голосувати за Керрі, і лише 7% підтримують Буша. У 2000 році співвідношення було протилежним. Причин настільки різкої зміни настроїв мусульманської громадськості США безліч, але головною 1800 респонденти назвали хід війни проти тероризму, розпочатої президентом Бушем після терактів 11 вересня.

Примітно, що у внутрішньополітичних питаннях американські мусульмани, як і раніше, дотримуються консервативних поглядів і схильні підтримувати Республіканську партію. Як вважають американські експерти, коли американський мусульманин торкається соціальних питань – родини, моральних цінностей, релігії, одностатевих шлюбів і інших проблем, обговорюваних у Америці, то він скоріше виступить на підтримку Республіканської партії й адміністрації президента Буша.

Але в нинішньому році найбільш актуальним питанням внутрішньої політики стало зростаюче переконання мусульманської громади в тому, що її члени є жертвами дискримінації, викликаної, за їхніми уявленнями, зростанням антиісламських настроїв в американському суспільстві. Іншим джерелом невдоволення стало законодавство, прийняте після фатальних подій 11 вересня.

Безперечно, що зміна настроїв у рядах мусульманської громадськості Америки викликана діяльністю Джорджа Буша на посаді президента. Голосування буде проявом негативної реакції. Визначити, якою є точна кількість виборців-мусульман у США, нелегко. Бюро перепису населення не запитує про релігійну приналежність американців. Однак за оцінками Muslims in the American Public Square на сьогодні в Америці проживає приблизно 6 мільйонів мусульман, і їхня чисельність весь час зростає.

Результат президентських виборів 2004 року в США поки неясний, але ясно те, що перевага одного з кандидатів виявиться дуже незначною. Це змушує активістів обох партій намагатися роздобути якнайбільше голосів на користь свого кандидата. В Ізраїлі проживає близько 60 тисяч американських виборців. За їхні голоси теж йде боротьба. Рекламне оголошення на першій сторінці двох провідних англомовних ізраїльських газет “Ha'aretz” і “The Jerusalem Post” закликають: “Республіканці в Ізраїлі, обов'язково проголосуйте!” Демократи звертаються до співвітчизників з такими ж закликами, пропонуючи своїм прихильникам допомогу в заповненні і відправленні бюлетенів.

На сьогодні в Ізраїлі проживають близько 150 тисяч громадян США, 60 тисяч з них мають право голосу. Як і в самій Америці, до виборів тут виявляють великий інтерес. Активісти обох партій говорять, що ніколи ще їм не доводилось так багато працювати, щоб допомагати людям реєструватися і голосувати. За оцінками фахівців, у виборах 2000 року брало участь не більше 15 тисяч виборців, що живуть в Ізраїлі. Обидві партії сподіваються, що цього року кількість осіб, котрі проголосували подвоїться.

І хоча інтереси американських виборців в Ізраїлі аналогічні інтересам євреїв, котрі проживають у самій Америці, але питання зовнішньої політики для них більш важливі, особливо питання про те, хто із кандидатів більшою мірою підтримує Ізраїль. Головна проблема, що хвилює виборців, – безпека: американці, котрі живуть в Ізраїлі, вважають важливими багато проблем, але одна з найважливіших для них – це війна з тероризмом.

Як відомо, результат виборів 2000 року вирішила лічена кількість голосів. Щось подібне очікується і цього року. Не дивно, що активісти обох партій працюють не покладаючи рук, щоб забезпечити максимально можливу кількість голосів для своїх кандидатів. І як би там не було, було б добре, щоб після свого фінішу цьогорічні вибори поступово не перетворились на подобу виборів 2000 – судову тяжбу і багатоденну невизначеність остаточного результату. Чотири роки тому ця тяганина затягнулася аж на 36 днів. Хочеться вірити, що така ситуація у 2004 році не повториться...