І хоча екс-диктатор категорично відмовляється визнавати його юрисдикцію та визначив його як “спектакль”, немає сумніву, що колишньому іракському президенту доведеться сповна відповісти за всі ті злочини, котрі були скоєні ним за час правління.

Як передає телеканал Al-Jazeera, “під час засідання спеціального трибуналу Саддам Хусейн тримався зухвало і з викликом. Відмовивши визнати законність суду, Саддам звернувся до судді і сказав: “Як ви можете обвинувачувати мене в чомусь за присутності окупаційних військ в Іраку?” Виправдуючи своє вторгнення до Кувейту, Саддам назвав трибунал спектаклем, а Буша злочинцем. За його словами, весь цей театр інсценований з метою підняти рейтинг американського президента перед виборами.

Пізніше обвинувачення, висунуті спеціальним трибуналом, вислухали і 11 представників його політичного оточення, серед яких особистий секретар Саддама – Абду Хамуд. Суддя зачитав йому одне обвинувачення – участь у навмисному убивстві іракських громадян у 1991 році на півдні Іраку.

Потім перед судом постав колишній заступник прем'єр-міністра Тарік Азіз і колишній радник, а також кузен Саддама – Алі Хасан Аль-Маджід. Слідом за ними обвинувачення вислухали колишній віце-президент Іраку Таха Ясін Рамадан, керівник Республіканської гвардії, який був міністром оборони Іраку, і колишній глава іракської розвідувальної служби”.

Наразі арабські супутникові телеканали Al-Jazeera та Al-Arabia, які практично дивиться увесь арабський світ, мають великий вплив на формування громадської думки в арабських країнах щодо перебігу суду над Саддамом Хусейном. Ці телеканали часто наводять контроверсійні погляди на події в Іраку. Як зазначав телеканал Al-Arabia, теперішні власті в Іраку навіть розглядали питання про “можливість закриття офісів цих двох каналів” як покарання за „викривлене інформування у теленовинах про поваленого іракського президента Саддама Хусейна” .

Al-Arabia наголосила на тому, що нові іракські власті свого часу розглядали можливість “захищати іракських громадян від отруйної трансляції не тільки цих двох каналів, а й інших арабських телестанцій” . Але, як вважали представники іракської влади, “ці дві телестанції були першими у провокуванні заколоту в Іраку, а також у сектантстві, расизмі та проведенні кампанії за політичне насильство” .

Між тим, за інформацією Al-Jazeera, Іран хоче внести свою лепту до обвинувачень Саддаму Хусейну. Офіційний Тегеран “має намір направити свій позов до іракського суду, обвинувачуючи Саддама Хусейна у вторгненні в 1980 році до Ірану і в розв’язанні восьмирічної іраксько-іранської війни. Речник іранського міністерства закордонних справ Хамід Реза Асефі заявив репортерам, що Тегеран уклав проект списку обвинувачень, включаючи використання хімічних засобів проти іранських солдатів. Сотні тисяч іранських військових було убито під час цієї війни, і, за оцінками, 40 тисяч чоловік загинули від застосування до них хімічної зброї. Також війна спустошила прикордонні області на заході і південному заході Ірану, включаючи стратегічні міста Абадан та Хорремшехр. Асефі також піддав Багдад критиці за те, що ірано-іракська війна була виключена зі списку обвинувачень проти іракського екс-президента, котрі включають злочини проти людяності за три десятиліття утримання влади колишнім урядом”.

Однак члени іранського парламенту готові піти значно далі у цьому питанні, вони вважають, що за ініційоване Саддамом Хусейном вторгнення до Ірану та за використання хімічних засобів проти їхньої країни він має постати перед міжнародним судом. “Злочини Саддама, його близьких друзів і його зарубіжних прихильників перевершують іракську національну структуру і мають міжнародний рівень, – говориться у заяві 256 представників іранського Меджлісу. – Він мусить бути осуджений привселюдно і постати перед міжнародним судом, котрий складатиметься з незалежних суддів, серед яких мають бути іракці і іранці” . Згідно з офіційними даними, в Ірані нині зареєстровано 45 тисяч ветеранів війни, котрі отримали хімічні ушкодження. Їх підтримка коштує щороку іранському режиму $20 мільйонів.

Проте іракські аналітики думають, що Іран користується ситуацією, коли розорена війною країна знаходиться під окупацією і не має достатньо сильного уряду, щоби захистити свої інтереси. Відповідно до іракських тверджень, ірано-іракська війна розпочалася 4 вересня 1980 року, коли ці дві країни обмінялися артилерійськими обстрілами на своєму 1300-кілометровому кордоні. ООН наполягала на перемир'ї, і Ірак підтвердив свій намір дотримуватись перемир'я, за умови якщо Іран робитиме те саме. Проте Іран відмовився від пропозиції і продовжив свої артобстріли. Вісімнадцять днів потому іракські військові вторглися на іранську територію, пояснюючи це необхідністю унеможливити для артилерії Ірану обстрілювати Багдад.

Al-Jazeera провела опитування серед деяких іракських політичних діячів, інтелектуалів та колишніх посадових осіб. Вони відкидають іранські вимоги, розглядаючи їх як перешкоди до іракського відновлення після війни та 13 років санкцій проти їхньої країни і намагання нав’язати Іраку додаткові фінансові зобов’язання. Ірак підтвердив, що використовував хімічні засоби на більш пізніх стадіях війни, але заперечував, що вони використовувались проти цивільних. У свою чергу Ірак також звинуватив Іран у використанні хімічних засобів у війні з Іраком. “Відомо, що Іран використовував хімічні засоби проти Іраку, – вважає доктор Нурі аль Мураді, представник іракської комуністичної партії, – також це робив і Ірак. Чому вони повинні пред’являти свої претензії, а Ірак не може? Проблема у тому, що ми не можемо захистити наші права у даний час”.

На телеекрані Al-Jazeera озвучено подібні твердження жителів центрального іракського міста Рамаді – із регіону, де проживають мусульмани-суніти і де підтримка Саддама Хусейна особливо сильна. Так, іракець Удай Фаліх висловив сумніви, чи колишній президент винен багато в чому з того, що йому нині приписують. “Принаймні Саддам забезпечив наш захист. Ми не бачили нічого доброго від американців” , – сказав він, коментуючи зростання небезпеки у країні. За режиму Саддама Хусейна для багатьох захист був чи не єдиним елементом, котрий гарантувався за умови лояльності до існуючої політичної системи. “Ми мали краще життя протягом “ери Саддама” , – говорить Фаліх, – ми вимагаємо справедливого суду, де Саддам зможе говорити і захиститися від обвинувачень, котрі йому висувають. Саддам зазвичай карав тільки поганих людей, які намагалися дестабілізувати життя в країні” .

Інший іракський громадянин, з міста Басра, однак, сказав, що спостереження за Саддамом Хусейном по телебаченню лише зміцнило його ненависть до цієї людини. Інженер Асад Азіз наголосив на тому, що Саддам повинен бути засуджений. “Перед тим його мали б помістити у металеву клітку і провезти по всіх іракських містах, де він морив голодом мільйони людей. Його режим грабував, катував, позбавляв життя – хай би люди побачили того, хто є відповідальний за їхні страждання” .

Далі на північ, у Кіркуку, посадові особи з двох проамериканських, але конкуруючих між собою курдських угрупувань, погодились з тим, що Саддам заслуговує на покарання. “Ми, курди, маємо багато звинувачень проти Саддама та його помічників, котрі вчинили страшні злочини проти курдського народу, – підкреслив один з лідерів Патріотичного союзу Курдистану Джалал Джавір. – Ми вимагаємо справедливого вироку, і ми вважаємо, що належне покарання – це засудження його до довічного ув’язнення” .

Al-Jazeera також подає думку міністра інформації Кувейту Мухаммеда Абу аль-Хасана, що “колишній лідер Іраку є військовим злочинцем, котрий відповідальний за геноцид проти іракського та кувейтського народів. Ми вимагаємо, щоб він отримав максимальне покарання – смерть за свої злочини” .

Та ж Al-Jazeera повідомляє про розгортання сил захисту Саддама Хусейна. Як говорить головний адвокат захисту Мухаммад аль-Рашдан – “тимчасовий іракський уряд увійшов у контакт з йорданським урядом, щоб тиснути на нас і перешкодити нашому приїзду до країни, щоб захистити законного президента Іраку Саддама Хусейна. Але уряд Йорданії ніколи не втручався в нашу роботу і ніколи не намагався запобігти виконанню нашої місії” .

Члени іракського трибуналу, котрі розглядають справу Саддама Хусейна, заявили від самого початку, що лише адвокатам, котрі належать до Іракської асоціації юристів, дозволено захищати колишнього президента. Між тим, тимчасовий іракський уряд випустив декрет, що розформовує Іракську асоціацію юристів і оголошує вибори до нової ради асоціації. Іракські адвокати наголосили, що тимчасовий уряд хоче, щоб новообраний голова асоціації мав вплив на висування іракських адвокатів, які б представляли Саддама Хусейна. Тимчасом група захисту вже отримала формальне схвалення від асоціації для роботи з іракськими судами. Група захисту вже вибрала 17 адвокатів з Йорданії, Тунісу, Лівії, Лівану і Марокко.

У кожному разі суд над Саддамом Хусейном утворив тріщину між тими, хто його захищає, і тими, хто вважає екс-президента злочинцем. Показ телебаченням появи Саддама Хусейна на суді лише гальванізував членів груп, котрі підтримують його чи виступають проти нього. Днями іракські міста стали свідками анти- і просаддамівських виступів. Люди в Іраку говорять, що вони поставлені перед серйозним іспитом – підтримати суд над колишнім лідером чи засудити його.

Іракський бізнесмен, котрий має свою справу в Лондоні, Абд аль-Вахаб аль-Мумаяз, думає, що кара для Саддама може принести більше шкоди, аніж добра. “Я можу сказати, що є жертвою ери Саддама Хусейна, але його покарання залишить глибокий слід на тілі іракської національної єдності. Ця людина все ще користується популярністю серед значної частини іракців, які вбачають у ньому національний символ. Якщо його буде страчено, вони будуть вважати тих, хто виступав за це, винними у знищені національного символу. Ця дилема може призвести до громадянської війни” .

Очевидно, що суд над Саддамом Хусейном триватиме довго і може принести неочікувані наслідки. Отримавши важкий обвинувачу вальний вирок, колишній президент Іраку автоматично б набув ореолу мученика в очах значної частини арабського світу. Тому навряд чи його зможуть засудити до страти. Скоріше всього – це буде довічне ув’язнення. Але і у цьому випадку його “мученицька доля” принесе Саддаму вінець страждальця за віру, котрий потерпів від “підступності невірних”. США своїм вторгненням до Іраку поставили завершальний штрих на його довголітньому диктаторському президентстві. Проте, на жаль, виглядає на те, що значна частина його співвітчизників пам’ятатиме Саддама Хусейна не як кривавого диктатора, що тримав у страху і покорі мільйони своїх співгромадян, а як сильного і авторитетного лідера, котрий не побоявся стати на герць проти єдиної у світі наддержави, хоча при цьому програв та втратив усе.