Дискусія велася на черговому засіданні Черкаського медіа клубу, яке відбулося 26 жовтня в Національному університеті імені Богдана Хмельницького. У ньому взяли участь журналісти Черкащини, студенти відділення журналістики і гості. Зокрема, – відомий український медіа експерт, виконавчий директор асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Юрій Ісаєв.

Як наголосив, відкриваючи засідання, модератор зустрічі, головний редактор газети «Нова Доба», голова обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко, медіа клуб уже став тим місцем, де працівники мас медіа можуть обговорювати свої професійні питання.

Цього разу вони, насамперед, намагалися з’ясувати, чому так мало з’являється у ЗМІ журналістських розслідувань. Адже за словами завідувачки кафедри журналістики університету Тетяни Бондаренко, журналістське розслідування є королем аналітичних жанрів. У цьому жанрі досить часто працюють журналісти навіть у США, де здавалося дуже відкрите, прозоре суспільство, і набагато менше проблем, як у нас. Однак…

– Мабуть, розруха починається в наших головах, – говорила пані Тетяна. – Тобто, якщо ми переконаємо себе, що такі матеріали потрібні, то переконаємо в цьому і читачів.

Те, що останніх переконувати справді треба, підтверджували і наступні виступи учасників засідання. Так, на думку відомого журналіста з газети «Прес-центр» Максима Степанова, журналістських розслідувань мало через лінощі журналістів, небажання працювати в цьому складному жанрі. Не завжди зацікавлені в ньому і редакції ЗМІ. Водночас, не вивчене питання, чи потрібні взагалі журналістські розслідування сучасному українському споживачу журналістського продукту.

Максим Степанов звернув увагу і на той факт, що досить часто так званими журналістськими розслідуваннями є замовні матеріали. Це коли журналісту зливають компромат, і він пише на основі цих, а не знайдених ним самим документів. Що абсолютно не відповідає засадам журналістської етики. І, без сумніву, дискредитує журналістів.

У цьому плані нашого земляка підтримав Юрій Ісаєв. «Замовні матеріали – це удар по етиці. І не тільки конкретного журналіста, а й усієї української журналістики», – наголосив пан Юрій.

Він же погодився з тим, що нерідко навіть майстерні журналістські розслідування не мають належного суспільного резонансу. Вони актуальні хіба що для його героїв.

Про це ж говорив і Сергій Томіленко. «Люди у нас байдужі, і це теж розхолоджує журналістів», – зауважив пан Сергій.

А журналістка з Чорнобая Людмила Ляпкало підкреслила, що в районах журналісти ще й бояться відповідальності. Бо тут усі на виду. І викривши якогось чиновника, котрого все одно не покарають за зловживання, журналіст ризикує і здоров’ям, і роботою.

Зрозуміло, усе це має пряме відношення до журналістської етики. Як зізналася Тетяна Бондаренко, викладати її засади студентам непросто. Адже вони бачать і продажність старших товаришів, і замовні матеріали, і безвідповідальність. Між тим, подібне моральне пристосуванство повертається до них же бумерангом. Гроші можна взяти раз або два. А потім ти не потрібний ні сильним світу цього, ні читачам. Отже, як наголосив секретар обкому компартії Іван Костогриз, у журналіста має бути позиція, а також мотивація до чесної праці. «Хто в 16 років не революціонер, тому і в 30 не можна довірити навіть пожежну команду», – образно підсумував пан Костогриз.

Схоже, черкаським студентам подібна деструкція не загрожує. Вони виявилися якщо і не революціонерами, то, принаймні, не байдужими. Тому без остраху висловлювали свої думки на проблеми, що розглядалися за засіданні медіа клубу. На переконання багатьох з них журналістські розслідування частіше з’являтимуться тоді, коли оздоровиться українське суспільство. А допомогти йому в цьому знову ж повинні журналісти. Вони мають бути активними, відповідальними і не боятися писати правду.

Сергій Томіленко побажав майбутнім акулам пера зберегти свою позицію і бажання правди хоча б до п’ятого курсу. Посприяти в цьому можуть навчальні посібники «Механізми захисту журналістів, які проводять розслідування» та «Етична журналістика», які репрезентували на засіданні медіа клубу. Їхнім упорядником і керівником проекту є все той же невгамовний Сергій Томіленко. Видання посібників стало можливим завдяки підтримки Міжнародного фонду «Відродження».