Випуски програми «Епіцентр» з В’ячеславом Піховшеком, «1+1», за 10 – 13 вересня 2007 року

17 Вересня 2007
27600
17 Вересня 2007
15:24

Випуски програми «Епіцентр» з В’ячеславом Піховшеком, «1+1», за 10 – 13 вересня 2007 року

27600
Випуски програми «Епіцентр» з В’ячеславом Піховшеком, «1+1», за 10 – 13 вересня 2007 року

10 вересня 2007 року

 

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір в ефірі “Епіцентр” на каналі “1+1” і ведучий  В'ячеслав Піховшек. Є така стара істина, хто не пам'ятає історії – приречений пережити її знову. На щастя чи на жаль людська пам'ять влаштована так, що ми здебільшого забуваємо минуле, а тому його уроки нас часто наздоганяють в майбутньому. Цими днями виповнилось два роки від дати, від коли Віктор Ющенко, президент Ющенко відправив в відставку свій перший уряд – Юлію Тимошенко. Коротко нагадаю вам два моменти її урядування. 27 квітня 2005 року засідання Кабміну на якому уряд Тимошенко звітує про перші 100 днів роботи. Фрагмент заяви Юлії Володимирівни: Віктор Андрійович, ми любимо Вас, ми віримо Вам, Ви маєте найкращий уряд який тільки можна зробити. Я думаю, що ми зробимо все, щоб Ви нами пишалися”. А ось як Віктор Андрійович оцінив успіхи свого уряду.

 

Віктор Ющенко:  Я находжу велике задоволення в тому, що зробив уряд  у першому кварталі.  Я сьогодні можу дивитися щиро дитині в очі, мамі, пенсіонерам, лікарю, вчителю і вони повірять. Все, що можна було зробити і мобілізувати на відповідь, щоб їм жилося ми зробили.

 

ВЕДУЧИЙ: Велике задоволення президента Ющенко закінчилося 8 вересня, тоді залишалося до цієї дати чотири місяці. Одна історія закінчується заявою президента про одночасну відставку уряду та його найближчого оточення включно з Петром Порошенком, секретарем ради Національної безпеки і оборони.

 

Віктор Ющенко: Я підписую указ на відставку уряду на відставку секретаря Ради  національної безпеки і декілька днів назад на базі поданої заяви  про відставки Зінченко, я призначив Державним секретарем  України Олега Борисовича Рибачука.

 

ВЕДУЧИЙ: Одна історія закінчилась, інша розпочалася фактичним переходом Юлії Тимошенко в опозицію і її виступом на телеканалі “Інтер”.

 

Юлія Тимошенко: Я сіла поряд з ним,  я взяла в свої руки його руку і сказала: “Віктор Андрійович, до ефіру залишилося декілька хвилин - до прес-конференції, яку мусить проводити президент , я сказала – Віктор Андрійович, я Вас просто прошу і я не знаю як слова ті знайти, не руйнуйте  надію людей, не руйнуйте авторитет нашої революції, не руйнуйте надія людей на моральність, чесність, справедливість. Давайте зараз вийдемо до преси рука в руку, разом, подивимося в ці камери і скажемо, що поки ми разом, стабільність в Україні є гарантованою.”

 

ВЕДУЧИЙ: У свої відставці Юлія Тимошенко прямо звинуватила найближче оточення президента Ющенка, назвавши при цьому прізвища.  

 

Юлія Тимошенко: Ця унікальна криза навколо найближчого оточення президента Порошенка, Мартинінка, Третякова, то власне стало зрозумілим, що нічого неможливо тримати після нашої революції в таємниці. Неможливо нічого приховати від людей, неможливо нічого приховати від засобів масової інформації і саме тоді ця купка людей навколо президента зрозуміли, що їм потрібно рятувати свою шкуру, вони й президента поставили в надзвичайно складну ситуацію.

 

ВЕДУЧИЙ: Поза сумнівом, Віктор Ющенко з тих часів багаторазово пожалкував, що погарячкував, звільнивши Тимошенко. На початку 2005 року він вибудував, як йому здавалося, оптимальну структуру коли Кабмін і Рада нацбезпеки взаємоурівноважували один одного. Але коли Ющенко ліквідував противаги РМБО Кабмін, він несподівано для себе опинився на одинці з Парламентом, тобто з партією Регіонів і тим же Блоком Тимошенко. Подальші події  довили, що Тимошенко опозиціонер до Ющенко є ефективною у відстоюванні інтересів її політичної сили. Найбільш промовистий приклад такої ефективності – спільне голосування блоку Тимошенко і парламентської коаліції, тобто партії Регіонів, Соціалістичною та Комуністичною партій за подолання президентського вето на закон про кабінет міністрів. Інший приклад, підписання разом з “Наша Україна” декларації про спільну опозиційну діяльність, за якою політична сила, що отримає більше голосів на виборах, претендуватиме на посаду прем’єра. Немає сумніву, що ця посада наступна мета Тимошенко, до речі, це  президентом в Україні можна бути тільки два терміни підряд, а прем'єром скільки завгодно, хоч 18 разів. Які уроки ми можемо витягнути із цієї ситуації дворічної давності? Урок перший: спільна ідеологія – це ніяка не гарантія відсутності внутрішніх конфліктів. Урок другий: боротьба за владу в нашій країні не припиняється ніколи. Урок третій. Я нагадаю відомий анекдот. Запитання: чи можуть мирно жити президент і прем'єр? Відповідь: можуть, але природа своє візьме. Повторення ситуації з Тимошенко принаймні зараз неможлива, ми живемо в країні після політреформи. Президент не може одноосібно прем'єра у відставку. Депутати формують більшість, яка висуває прем'єра і функція президента суто номінальна подати його кандидатуру до Парламенту. Є ті хто вважає, що метою політреформи було позбавлення Віктора Ющенка реальної влади. Я погоджуюся, хоча у Віктора Андрійовича  був цілий 2005 рік, щоб показати який він президент. Але при цьому правда і те і я нагадаю це тим, хто ратує ха повернення через референдум до президентського авторитаризму, парламентською є вся Європа. І поки ми будемо мати всенародно обраного президента  і всенародно обраних депутатів, які своєю більшістю призначають прем'єра, конкуренція між президентом і прем'єром не припиниться. До завтра. В ефірі був “Епіцентр”, програма, яка критично ставиться до всіх політиків. 

 

11 вересня 2007 року

 

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. В ефірі "Епіцентр" на каналі "1+1"  і я телеведучий В'ячеслав Піховшек. Скажіть, будь ласка, як часто ви у житті зустрічалися з такою річчю як зрада? Що ви відчували коли в найбільш складний момент вашого часу  вас зраджували ті, кому ви ще недавно довіряли, кого ви вважали своїм другом, союзником, партнером? Кажуть, що політика це брудна справа. Внесу доповнення, політика брудна, бо брудні самі політики. Тема сьогоднішньої програми: "Зрада в українській політиці". Українська політика - суцільна історія зрад. В ній давно існує правило: "Вчасно зрадити - це не зрадити, а передбачити". У цих виборах серед політиків стало модно звинувачувати один одного у зраді.

 

Сюжет: "Мені здається, що Євангеліє помиляється. Юда не повісився. Він просто змінив прізвище і пішов працювати спікером українського парламенту..." Юрій Луценко, "Українська правда", 7 вересня 2007-го року.

 

ВЕДУЧИЙ: Це Юрій Луценко так про свого духовного батька, Олександра Мороза, який, фактично, і зробив із нього політика. Взагалі, ви помітили, що кожен виступ Луценка, як і ще декого з політиків починається з персональних образ. "А в чому тут проблема?" - запитаєте ви. Я вам відповім: "Проблема у вас". Тому що політики розраховують, що ви швидше відреагуєте на образу, на гостре слівце, ніж на аргументи. Нова драма української політики, хто миліший Віктору Ющенку, лідер "Народної самооборони" - Юрій Луценко чи лідер "Нашої України" - В'ячеслав Кириленко. Ще до виборів я присвячу цій проблемі окрему програму. Зараз лише зазначу, що чи не сім'ї Віктора Ющенка, я маю на увазі і родину, і найближче оточення, вирішувати цю проблему. Зараз вже про інше. А сам Юрій Луценко не зрадив Олександра Мороза, коли пішов із Соціалістичної партії? А чи не є зрадником його колега по "Нашій Україні" і "Народній самообороні" В'ячеслав Кириленко, який свого часу пішов із "Української народної партії" Костенка.

 

Сюжет: "Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко вийшов із складу Української народної партії на наступний день після з'їзду. "Я це зробив тому, що я не готовий сприймати такий формат участі Української народної партії в виборах". В'ячеслав Кириленко. "Фраза". 9 січня, 2005-ого року.

 

ВЕДУЧИЙ: Микола Томенко - один із лідерів Блоку Юлії Тимошенко. П'ять років тому Тимошенко для нього пристосуванка і кар'єристка, яка примазується до  світлого імені вождя.

 

Сюжет: "Використання Юлією Тимошенко імені Ющенка чи "Нашої України" - це спроба зачепитися за популярність лідера блоку політичними силами, котрі мають проблеми з рейтингом". Микола Томенко, "Українська правда",  21 січня, 2002 року.

 

ВЕДУЧИЙ: Тимошенко робить Томенка віце-спікером і в той час, коли всі б'ютівці боролися за своє рішення під  Конституційним судом, Томенко виступає проти дострокових виборів, фактично, проти генеральної лінії Тимошенко.

 

Сюжет: "Оголошення дострокових виборів я не підтримую... Суспільство цього не хоче, навіть у таборі опозиції немає більшості, яка підтримує цю ідею..." Микола Томенко, "Сегодня". Перше квітня 2007-ого року.

 

ВЕДУЧИЙ: Це й  зрозуміло, після виборів місце віце-спікера Томенку навряд чи світить. То для чого йому особисто от ці вибори? На що розраховував Томенко виступаючи проти дострокових виборів, чи не на свої теплі відносини  з ексб'ютівцем Михайлом Бродським і його покровителями із "Партії Регіонів"? Юля Тимошенко будує не прості відносини із Віктором Ющенком, Микола Томенко їх торпедує.

 

Сюжет: "Попереду головне завдання - президентська кампанія Віктора Ющенка, його другий термін. Зараз Віктор Ющенко увійшов у смак роботи президентом. І коли кажуть, що може Ющенко не піде на другий термін, а висуватиметься в прем'єри - це нісенітниця! Прем'єром  треба працювати, а президентом - керувати". Микола Томенко, "Українська правда", 25 червня 2007-ого року.

 

ВЕДУЧИЙ: У "Партії Регіонів" нове надбання і потенційний зрадник. Колишній рухівець, колишній б'ютівець, колишній нашоукраїнець Сергій Головатий. Ось як він пояснює своє членство у передвиборному списку регіоналів.

 

Сергій Головатий: Я в опозиції до багатьох дій цього уряду і окремих його міністрів. І я сьогодні належу ще за списком до "Нашої України", але ситуація склалася так, що я включений до списку "Партії Регіонів" до наступного парламенту. І я можу сказати, я вдячний, що я маю змогу в наступному парламенті відстоювати те, що я відстоюю 17 років в цій країні.

 

ВЕДУЧИЙ: Ми побачимо ще багато політичних метаморфоз. Ми побачимо як "любі друзі" стають друзями заклятими. Ми побачимо як спрацьовує традиційне правило української політики: "Вчасно зрадити - це не зрадити,  а передбачити". Чи зрадять Юрій Луценко і В'ячеслав Кириленко кожен сам по собі свого нового патрона Віктора Ющенка, тоді коли треті півні ще навіть не прокукурікають. Чи зрадить Луценко "Нашу Україну", коли буде боротися за посаду мера Києва? Чи зрадить Кириленко Віктора Ющенка, коли рейтинг Президента впаде нижче плінтуса? Заради кого зрадить Юлію Тимошенко Микола Томенко? Яка наступна партія чи який блок візьмуть у свої списки Сергія Головатого? І хіба мова йде лише про ці прізвища. Дозавтра. В ефірі був "Епіцентр", програма, яка критично ставиться до всіх політиків.

 

 

12 вересня 2007 року

 

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. В ефірі "Епіцентр" на каналі "1+1" і я телеведучий В'ячеслав Піховшек. Тема програми "Резонансні заяви президента Ющенко з приводу його отруєння". Нагадаю вам його заяву, яка колись вплинула на багатьох людей і стала одним із детонаторів помаранчевої революції.

 

Віктор Ющенко: Два останні тижні, шановні друзі, можливо, були найбільш трагічними в моєму житті. Я міг би не стояти перед вами і навіть не сидіти в інвалідній колясці, але я тут, дякуючи лікарям українським і не тільки українським, дякуючи своїй родині і дякуючи мільйонам вас. Спасибі вам за це також. І хотів би сказати окремий комплімент до влади. Ви нас не отравите. У вас не вистачить куль, у вас не вистачить КАМАЗів.

 

ВЕДУЧИЙ: Минуло три роки і ось президент знову повертається до теми отруєння тричі. Вперше десятого вересня в інтерв'ю Хелон Фокс ВВС. Це було окреме інтерв'ю. Вдруге того ж дня в інтерв'ю Тоні Хальпіру, Леонарду Кору з "Італійської репабліки", Конрату Шуліру з німецького Франґфурда, Альгомене Цайтунг, Фабрису Лонгуайс, французький "Фігаро" та Христині Перес із "Португальського еспресо". Втретє говорить про отруєння вчора, 11-го вересня в Дніпропетровську. Припустити, що цей збіг випадковий неможливо.

 

Віктор Ющенко: Зроблено аналіз діоксину з усіх лабораторій світу, крім російських. Думаю, сподіваюсь, що будуть в майбутньому зроблені ці дослідження. Ті люди, три чоловіки, які найбільше сьогодні потрібні для слідства, сьогодні знаходяться в Росії. На запит генеральної прокуратури, в тому числи грудневий, який я особисто передав і попросив президента Росії Володимира Володимировича Путіна надати всіляку допомогу, щоб ці люди постали перед українським слідством, поки що відповіді немає.

 

ВЕДУЧИЙ: Триразове звернення до теми отруєння протягом двох днів має мати якесь пояснення. Моє джерело в секретаріаті президента твердить: "Запитання про отруєння поставив італійський журналіст". Я не виключаю, що так і було. А інші два випадки? Розслідування отруєння Віктора Ющенка залишається однією із найбільш табуйованих тем української політики. Логіка подільна навколо цього розслідування стає зрозумілою, коли ми проаналізуємо головні заяви, які проголошувались впродовж останніх трьох років. 2005-й рік - першим підняв тему Юрій Луценко, тоді міністр внутрішніх справ.

 

Сюжет: "Відомо, хто перевозив через кордон отруту, і який депутат це супроводжував, який чиновник переносив її до місця скоєння злочину, хто підмішував до їжі - все це відомо". Юрій Луценко, "Україна молода", 8 лютого 2005 року.

 

ВЕДУЧИЙ: У липні того ж року екс-заступник голови СБУ Володимир Сацюк, на дачі якого 5 вересня 2004-го року, як підозрює президент Ющенко, його було отруєно, дає інтерв'ю "Комсомольській правді в Україні".

 

Сюжет:  "Я хочу звернутися до Президента Віктора Ющенко як до людини, яка вірить у Бога: "Вікторе Андрійовичу, зупиніть цей "беспредел" і потік брехні"". Володимир Сацюк, "Комсомольська правда в Україні", 14 липня 2005 року.

 

ВЕДУЧИЙ: У листопаді 2005-го року починається судово-медична експертиза.

 

Сюжет: "Віктор Ющенко 9 листопада надав зразки крові для експертного дослідження в рамках судово-медичної експертизи. Про це повідомила його прес-секретар Ірина Геращенко. Зразки відібрані відповідно до Кримінально-процесуального кодексу". "Україна молода", 11 листопада 2005 року.

 

ВЕДУЧИЙ: 2006 рік - експертиза ще триває, але Ющенко в січні практично напередодні парламентських виборів, запам'ятайте це, заявляє, що є досить фактів, щоб назвати причетних до отруєння людей.

 

Сюжет: "Далі має бути оцінка прокуратури, чи є воля і мужність у тих людей це зробити. Сьогодні вони найближче знаходяться до цієї точки". Українська правда, 14 січня 2006 року.

 

ВЕДУЧИЙ: У червні 2006-го року Генпрокуратура України закінчує експертизу.

 

Сюжет: "Експерти підтвердили висновки лабораторій Нідерландів, Німеччини, Великобританії та Бельгії, що в організмі Ющенка міститься діоксин". Повідомлення прес-служби Генпрокуратури, 2 червня 2006 року.

 

ВЕДУЧИЙ: У вересні 2006 року Віктор Ющенко ще раз повторює.

 

Сюжет: "Прокуратура України сьогодні знаходиться за один крок від активної фази закриття справи". Українська правда, 8 вересня 2006 року.

 

ВЕДУЧИЙ: Активна фаза продовжилась в 2007 році. 29 січня екс-голова СБУ Ігор Смішко в інтерв'ю "Фактам" відкидає імовірність отруєння Ющенка діоксином, посилається на експертів. Їхня думка, коли б Ющенка труїли діоксином, то отрута би подіяла і на інших учасників вечері. Відповідь від діючого глави СБУ Валентина Наливайченка за два місяці.

 

Сюжет: "Керівництво СБУ обіцяє наступного тижня поінформувати суспільство про хід розслідування кримінальної справи про отруєння Віктора Ющенка".  УНІАН, 22 березня 2007 року.

 

ВЕДУЧИЙ: Але не поінформували. Тему благополучно забувають до липня, коли генпрокурор Медведько заявляє.

 

Сюжет: "Генпрокуратура України ще не отримала від Росії зразків діоксину в рамках розслідування кримінальної справи про отруєння Президента України Віктора Ющенко". УНІАН, 6 липня 2007 року.

 

ВЕДУЧИЙ: Сьогодні газеті "Комерсант Україна" в Генпрокуратурі Росії сказали: "Звернення української сторони надійшло через російське МЗС 7 вересня і зараз розглядається". І що у визначений термін Україна отримає відповідь. Звернімо увагу на дату вказану російською прокуратурою. Українська сторона звернулася за три дні до інтерв'ю у ВВС. Отож, на жодну реакцію Росії впродовж двох діб годі було розраховувати. І щойно кілька годин тому стало відомо про згоду правоохоронних органів Російської федерації на дослідження російського діоксину. Про це повідомила прес-служба Генпрокуратури Росії. Я навів не всі заяви, які ілюструють порядок подій, а лише значущі. Були протягом цих років і такі, які викликають і запитання, і здивування. Версії висувалися найрізноманітніші до безглуздя.

 

Сюжет: "Запитання: Ви натякаєте, що отруєння Ющенка могла організувати Юлія Володимирівна? Виходячи з логіки, це єдина політична сила, якій отруєння було вигідним". Давид Жванія, "Главред", 13 жовтня 2005 року. "Під час секундного спілкування з Ющенком я запитав, за що зняли Афтаназіва. Він мені відповів: "А за що мене отруїли?"". Євген Червоненко, Українська правда, 14 листопада 2005 року.

 

ВЕДУЧИЙ: Афтаназів - це, якщо хтось забув, екс-заступник міністра транспорту, гендиректор «Укрзалізниці», проти відставки якого виступав Євген Червоненко. Тепер проаналізуємо перебіг розслідування, і якщо не з'ясуємо ситуацію, то принаймні, поставимо основні запитання. Хто ці троє людей, про яких каже Ющенко і які переховуються в Росії. Володимир Сацюк – екс-заступник Голови СБУ, Тарас Залецький, за одними даними масажист, за іншими просто друг Сацюка  і екс-міліціонер. Хто такий таємничий грузин, про якого говорив Володимир Сівкович? Їх допитали в Росії? Чому коли їли всі отруївся тільки Ющенко, чи це була їжа тільки для нього. Що стало знаряддям отруєння, яка страва? Нам нічого не повідомляли про перебіг розслідування, як і, до речі, про перебіг лікування Президента, посилаючись або на таємницю слідства, або на лікарську таємницю. І це при тому, що в демократичних країнах здоров'я політиків не їхньою приватною справою, як не є воно і у нас. Коли той же Янукович лікував у Іспанії коліно, преса висвітлювала це достатньо широко. Юрій Луценко говорив, що відомі виконавці злочину і кур'єри перевізники отрути, хто вони? Сказавши А, не будь Б. Луценко називав в контексті отруєння людей засудженого, Луценко називав в контексті отруєння, людей, засудженого кримінального авторитета Василя Мар'янчука. На початку цього вересня розслідування цього отруєння очолила старший слідчий Генпрокуратури, легендарна Галина Климович. Легендарна, зокрема і тому, що вона і посадила Мар'янчука, люди якого намагалися її вбити. Все це побіжно підтверджує версію Луценка, це основна версія. Як вона кореспондується із тим, що нам постійно натякають на російський слід в отруєнні. Скільки запитів було до Генпрокуратури Росії? Зі слів Президента Ющенка і заяв Генпрокуратури виходить, що запитів було два: у грудні і у вересні. Звернення Ющенка до Путіна, це такий спосіб вплинути на те, щоб на запити української прокуратури відреагували швидше. Що до аналізу діоксину зі всіх лабораторій світу, окрім російської. Ющенка, насправді хтось підставив. Я розмовляв перед програмою із своїм джерелом в правоохоронних органах, мені сказали, що потрібен не аналіз російського діоксину, а доступ, до російського діоксину, тобто не запит Генпрокуратури України, а відрядження її співробітників до російського виробника, тільки так можна зробити спектрографічний аналіз діоксину. І виробляють його не чотири країни, а 52. Ми всі зацікавлені знати правду, що сталося з Віктором Андрійовичем. Але те, що ця тема знову спливає не як проблема поліцейського розслідування, а знову, як в 2006-ому році, за короткий час до виборів, примушує мене припустити, що і призначення триразового, протягом двох днів звернення Президента до теми отруєння передвиборча. І зробити висновок, що піарники "Нашої України" не придумають нічого нового, а працюють по шаблону 2004-2006-ого років. Тоді як шаблон і не тільки в політиці веде до провалу. Для чого це все робиться? Щоб мобілізувати електорат "Нашої України" і це останній аргумент до такої мобілізації. А після виборів цю тему знову благополучно забудуть до наступних виборів. Однак, те що цього разу в історії про отруєння Президент наполегливо вказує на російський слід змушує припустити, що ми стаємо свідками початку значно складнішої, багатоходової комбінації, яка безпосередньо з виборами в Україні не пов'язана. В ефірі був "Епіцентр" - програма, яка критично ставиться до всіх політиків.

 

 

13 вересня 2007 року

 

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. В ефірі «Епіцентр» на каналі «1+1», і я, телеведучий, В’ячеслав Піховшек. Сьогодні у нас в ефірі відомий український політик, людина, яку колись, в далекому вже минулому, називали директором Парламенту. Після цього людина, яка працювала достатньо багато в політиці, і в  адміністрації президента Леоніда Кучми, і, крім того, займалася дуже багатьма іншими речами, Олександр Михайлович Волков. Добрий вечір, Олександр Михайлович.

 

Олександр

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
27600
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду