Телепрограма «По суті» з Віталієм Гайдукевичем, «1+1», 11 вересня 2007 року

17 Вересня 2007
24358
17 Вересня 2007
13:04

Телепрограма «По суті» з Віталієм Гайдукевичем, «1+1», 11 вересня 2007 року

24358
Телепрограма «По суті» з Віталієм Гайдукевичем, «1+1», 11 вересня 2007 року

ВЕДУЧИЙ: Доброго вечора. Мене звати Віталій Гайдукевич. Ви дивитесь спільний проект каналу "1+1" та Міжнародного фонду "Відродження". Цикл дискусій "По суті". Це шість програм і шість тем, котрі болять державі, і шість напрямків, котрі треба конче реформувати, і як найшвидше. Ви почуєте точки зору політичних сил, але тільки трьох, я поясню, чому, адже до наступного парламенту за рішенням практично всіх соціологічних служб ці сили проходять стовідсотково. І саме вони формуватимусь 90 відсотків нового парламенту. Отже, ми будемо чути точку зору "Партії регіонів", Блоку Юлії Тимошенко, "Нашої України. Народної самооборони". В нашому ефірі будуть відповідно три політика і три експерти. Політики спробують говорити по суті, принаймні, спробують. Наші експерти зможуть зробити абсолютно все, щоби політики саме по суті говорити, експерти відділятимуть зерна істини від полови передвиборчого популізму, якщо такий буде, сподіваюсь, мало. Отже, наші сьогоднішні гості: це Віктор Пензенник, народний депутат п'ятого скликання, шостий номер у списку Блоку Юлії Тимошенко. Вечір добрий.

Віктор Пензенник: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Ксенія Ляпіна, народний депутат п'ятого скликання, номер вісім в "Нашій Україні. Народній самообороні". Пані Ксенія.

Ксенія Ляпіна: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Микола Азаров, перший віце-прем'єр, міністр фінансів України, шостий номер у списку "Партії регіонів". Мої вітання.

Микола Азаров: Добрый вечер.

ВЕДУЧИЙ: Наші експерти, важлива складова ефіру. Вони будуть, як я вже зазначив, визначати, де істина, а де ні, де фахово, а де не фахово. Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук, професор Києво-Могилянської академії. Пане Ігоре.

Ігор Бураковський: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Ірина Крючкова, доктор економічних наук, завідуюча відділом моделювання та короткострокових прогнозів Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук Україні. Пані Ірино.

Ірина Крючкова: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: І Олександр Пасхавел, президент Центру економічного розвитку, кандидат економічних наук, екс-радник президентів Кучми і Ющенка свого часу. Пане Олександре, мої вітання.

Олександр Пасхавел: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: Отже, для початку зауважу, що кожен з політиків зараз по черзі отримає по 200 секунд, під час котрих вони можуть висловити своє бачення вирішення проблеми. Хотілося б, щоб ми з вами, глядачі, почули механізм вирішення проблеми, якщо можна, джерела фінансування цієї проблеми, і що найголовніше, почули, принаймні, якщо не кінцевий, то проміжковий результат, коли цю проблему можна буде вважати вирішеною. Сподіваємося, що трошки цього буде присутнє в ефірі. Панове, ви матимете по 200 секунд, моє велике прохання, ми сьогодні говоримо по суті і не відволікаємось на політику, я хочу від вас чути тільки економіку. Отже, наша тема, тези для обговорення, точніше, запитання: що забезпечить економічне зростання, бажано три перших кроки нового уряду після сформування нового парламенту; яка податкова система потрібна державі, відносини податкової і тих, хто платить податки, роль, формат спрощеної системи оподаткування, як це буде, як це ви зробите; і, третє, як подолати бідність, зайнятість, які робочі місця нам потрібні, власне, реформа системи соціальної допомоги, соціалка, без якої політичні сили жити не можуть. Навколо цього, будь ласка, сформуйте свої точки зору. 200 секунд вас ніхто не перебиватиме. Віктор Перзенник, Ви маєте час, використовуйте, прошу.

Віктор Пензенник, БЮТ: Шановні глядачі, шановні учасники передачі, економічна програма Блоку Юлії Тимошенко спрямована на формування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Ключовою цінністю нашої політики є людина, її добробут, її доходи. Інструмент для здійснення, досягнення цієї цілі є зростання української економіки. Через зростаючі доходи бюджету ми дамо відповідь на злободенні проблеми української освіти, культури, медицини, науки, військових, інвалідів, малозабезпечених громадян. А через зростання української економіки ми дамо відповідь на створення нових робочих місць, на доходи працівників виробничої сфери, на зростання доходів бюджету. Економіку розвивають приватні інвестиції. І для цього лише потрібні відповідні умови. Блок Юлії Тимошенко зробить інвестиційний прорив, для забезпечення інвестиційного прориву скасує надмірну надуману залежність української економіки від влади, від дій чиновників, від їх постійного втручання в їх діяльність. Бо саме це призводить до блокування інвестицій та економічного розвитку, саме це є живильною основою корупції України. Назву кілька конкретних кроків в цьому напрямі. Наступного року ми дамо старт абсолютно новій системі стосунків влади і бізнесу, замінимо систему дозвільну на створення підприємство повідомною. Інвестор не повинен шукати, чекати дозволів, просити дозволів, щоб започаткувати власну справу. Він повинен про це лише повідомити. Ліцензії не багато видів діяльності, які сьогодні надаються, що призводить до корупції, продаватись виключно через аукціон. Наприклад, ліцензії на видобуток корисних копалин. Продаж державою своєї власності і державних закупівель наш уряд буде здійснювати виключно по процедурі відкритих торгів, аукціонів, за єдиним простим зрозумілим критерієм - ціною. Вже наступного року ми змінимо принцип адміністрування податків, система тотального контролю за платниками податків має бути замінена системою контролю відхилень. Інакше кажучи, податківці приходять туди, де не платять податки. Дороги на інші підприємства для них немає. Економічна політика нашого блоку передбачає, що роль влади зводиться до простих, зрозумілих, чітких, і наголошую, єдиних для всіх правил гри. Контролю за дотриманням цих правил, забезпечення правильного ефективного витрачання бюджетних коштів і забезпечення справедливих рішень в конфліктах між підприємствами, а також між підприємствами і суб'єктами влади. Така політика переорієнтує економічний розвиток країни і задоволення окремих бізнес-груп в напрямок задоволення інтересів всієї країни і окремих громадян України.

ВЕДУЧИЙ: 30 секунд є.

Віктор Пензенник: Економічна політика, ідеологія економічної політики нашого блоку є частиною нашої програми блоку "Український прорив". Я хотів би висловити вдячність всім тисячам людей, які надіслали пропозиції, зауваження, побажання до нашої програми.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Навіть ще 11 секунд залишилось. Панове експерти, чи почули ви предметний механізм, чи почули ви дату, коли ми почуємо результати? Я, принаймні, дату точно не почув. Якщо Ви просто забули, коли будуть перші результати, запам'ятайте, у нас буде друга і третя частина, і це важливо, коли люди побачать перші дії того, що ви пропонуєте. Ксенія Ляпіна, "Наша Україна. Народна самооборона". Пані Ксенія, Ваші 200 секунд, використовуйте, прошу.

Ксенія Ляпіна, "Наша Україна. Народна самооборона": Дякую, шановні колеги. Наша програма також зосереджена на двох основних позиціях. Перше, заради чого взагалі економічний розвиток - заради людини. Кожен відсоток зростання валового внутрішнього продукту мусить перетворитися в сотню-другу гривень в гаманці українця. Що для цього потрібно зробити? Безумовно, пришвидшити темпи зростання валового внутрішнього продукту. Як ми бачимо це? В першу чергу, включення України у світові економічні процеси. І для цього нам потрібно, просто конче потрібно до кінця 2007 року включити Україну у Світову організацію торгівлі. Ми переконані, що лише це дозволить, по оцінкам експертів, приблизно на три відсотки пришвидшити темпи зростання валового внутрішнього продукту. А це дуже серйозно, бо ж ми боремося фактично за кожен відсоток зростання ВВП. Що це дасть далі? Це дасть далі участь України у всіх світових економічних процесах, зокрема включить Україну в переговорний процес, який веде сьогодні Європейське співтовариство з Росією щодо побудови стратегії економічної безпеки. Ми так довго обговорювали, як досягти результату, а саме енергетичної безпеки України, а відповідь, вона є дуже проста - ми мусимо брати участь в цих переговорах разом з Європейським союзом. Нарешті, в який спосіб зробити так, щоби українські підприємства активізували свою діяльність, а іноземні інвестиції приходили в Україну? І відповідь тут також проста і не треба винаходити велосипед - це політика дерегулювання економіки. Тобто зменшення бюрократичних бар'єрів. І ми беремо на себе дуже чіткі зобов'язання, вже за 2008 рік вдвічі зменшити кількість дозволів і перевірок. І, зокрема, впровадження закону про дозвільну систему, в якому було враховано більше сотні моїх поправок, вже передбачає декларативний принцип отримання дозволу. Потрібно лише впровадити це в життя. І, на жаль, тут ми і мали головне гальмо за останній рік. Крім того, новий закон "Про засади державного контролю і нагляду" написаний так, що він мусить зменшення бюрократичне втручання в економіку через, і тиск на підприємства через перевірки. Власне, треба знову його просто впровадити в життя. Для цього треба мати політичну волю. І, нарешті, безумовно, податкова реформа. Але податкова реформа в інтересах платника податків, а не податківця. Податківець працює, виконує державну роботу. Платника податків треба позбавити надмірних адміністративних процедур, на які він витрачає безліч часу, який би краще витратив на продуктивну працю. Відповідно, збереження спрощеної системи оподаткування є нашим прямим зобов'язанням, і ми будемо його дотримуватись. Я хочу, щоб всі малі підприємці заспокоїлися, це було збережено обов'язково. Власне, це наша програма економічного зростання.

ВЕДУЧИЙ: Час. Пунктуально. Чи панове експерти мають якесь враження після почутого? Я маю на увазі одне речення, одну фразу, якщо ні, то до наступного спікера.

Олександр Пасхавел: Впечатления всегда есть, какое, мы потом скажем.

ВЕДУЧИЙ: Гаразд. Микола Азаров... До речі, пане Миколо, давайте прояснимо одразу з Вами ситуацію. Вчора пан Лавренович пояснював, що він не йде у відпустку, він є діючим міністром, але міністр на роботі, після роботи він вже, в принципі, може говорити про речі, як перед виборами. А Ви зараз же виконуєте за Януковича, Ви прем'єр, фактично, виконуючий обов'язки. Це так?

Микола Азаров, "Партія регіонів": Я замещаю Премьер-министра. Премьер-министром есть Виктор Федорович Янукович.

ВЕДУЧИЙ: От Ви зараз чиновник діючий, що хочу зрозуміти.

Микола Азаров: На мой взгляд, да. Но сейчас уже почти 11 вечера. Поэтому я, наверное, могу себе позволить высказаться, как председатель политсовета "Партии регионов", как ее один из лидеров. Так что, пожалуйста.

ВЕДУЧИЙ: Ми можемо надати Вам на це рівно 200 секунд. Після звукового сигналу розпочинайте. Час буде Ваш. Прошу.

Микола Азаров: Добрый вечер, уважаемые избиратели. Ну, я коротко отвечу на вопрос, который поставил ведущий. Наше правительство после выборов продолжит тут работу, которую мы, собственно говоря, и начали в 2007-ом году, и которая была прервана вот этими досрочными выборами, этой нестабильностью в стране. И первое, из чего мы начнем, безусловно, это восстановим ту стабильность, которая необходима для нормального экономического развития и социального развития страны. Прежде всего, мы утвердим бюджет реальный и сбалансированный, который позволит обеспечить, как экономический рост, так и инновационное развитие страны. Мы договоримся с Россией, завершим эти переговоры, которые ведем об условиях поставки газа на, по крайней мере, четырех-, пятилетний период. Мы изменим тендерное законодательство, которое сейчас, к сожалению, блокирует нормальный процесс бюджетных расчетов. То есть, предпримем целый комплекс мер, которые позволять стабилизировать ситуацию, стабилизировать ценовую ситуацию, обуздать инфляцию. И дать возможность стране приступить к проведению глубоких структурных преобразований. Это отдельная тема специального разговора, что мы понимаем под этим, она изложена в нашей программе "Стратегия экономического развития Украины". Ну, это и налоговая реформа, это различная социальная реформа, это пенсионная реформа, которая позволит дифференцировать пенсии и убрать уравниловку, позволит создать стимул в труде. Мы завершим тот процесс, который начали в плане дифференциации оплаты труда. И как известно, мы в этом, 2008-ом году, перейдем на, значит, последний этап единой тарифной сетки. Безусловно, большим и важным заданием нашего правительства будет серьезная борьба с коррупцией. Я только что вернулся с прекрасного спектакля, значит, "Ревизор" Гоголя. И вот, как бы, события, о которых наш гениальный писатель описывал, да, в двухсотлетней давности почти, эти события применимы к Украине. Поэтому для "Партии регионов" и для нашего правительства борьба с коррупцией не пустой звук. Это основа для нормального экономического и социального развития. Какие мы сроки предполагаем для того, чтобы мы могли поднять серьезно социальное развитие нашей страны, серьезно поднять заработную плату, пенсии, внедрить те громадные инновационные программы развития, основы которых мы закладывали в 2004-ом году и закладываем сейчас на 2008-ой год. Это крупнейшие программы в области авиастроения, космического строения и так далее. В области высоких технологий. Мы планируем, что в течении 2008-го года мы реализуем программу экономической стабилизации подготовки страны для проведения глубоких структурных преобразований. 2009-й год будет годом серьезных структурных преобразований в стране. Благодарю вас за внимание.

ВЕДУЧИЙ: І знову ми економимо час. Я дякую Вам, пане Миколо. Ну, що, ми на цьому ставимо не крапку, ми ставимо на цьому кому. Ви почули тези, як представники трьох чільних політичних сил України будуть реформувати в наступному політичному і парламентському році нашу з вами державу з економічного боку. У другій частині програми ми зможемо розібратись в нюансах того, що вони сказали і , імовірно, так само знайти десь суть, а десь абсолютно не суть. І, імовірно, навіть популізм за допомоги наших експертів. Не перемикайте. Побачимось після реклами.

(реклама)

ВЕДУЧИЙ: Я нагадаю, ви дивитесь спільний проект з каналом "1+1" і з Міжнародним фондом "Відродження". Це "По суті", ми говоримо про економічні реформи в державі. Глядачі вже почули, що пропонують наші політики. І зараз ми спробуємо розібратися в нюансах, наскільки реальними є ці пропозиції. От, пане Вікторе, давайте, от так, от, по черзі і розпочнемо з'ясовувати ці дрібнички. Як кажуть, саме в них і є суть. От Ви казали про свої благі наміри. Але Ви не зауважили про базове джерело наповнення бюджету. Що є база для бюджету від Вашої майбутньої коаліції. Це металургія, це середній бізнес - що?

Віктор Пензенник: Економіка. Я про це і говорив. Ніде іншої бази ніде в світі немає.

ВЕДУЧИЙ: Є галузь.

Віктор Пензенник: Економіка. Назва цієї галузі - економіка. А, по-друге, проблема не тільки в доходах, а в елементарному порядку. Багато речей, які я говорив, навіть без зміни темпів економіки дають порядок. Наприклад, закон про прозорі процедури тендерів, при яких велика частина грошей просто розкрадається. Це дає величезний ресурс, який сьогодні потрапляє не на вирішення бюджетних проблем або, наприклад...

ВЕДУЧИЙ: А Ви помітили, що Микола Азаров, власне, так само про наведення порядку в тендерних процедурах. Ви зараз спільне...

Віктро Пензенник: Єдине, єдине, єдине, що я був один з авторів закону, який наш уряд вніс, уряд Тимошенко вніс. Він був поданий в парламент, але нажаль, не був прийнятий, де передбачалась дуже проста процедура.

ВЕДУЧИЙ: Хто не голосував Ви пам'ятаєте?

Віктор Пензенник: Я не пам'ятаю, хто не голосував, але...

ВЕДУЧИЙ: Несуттєво.

Віктор Пензенник: Але цей закон не пройшов, нажаль. Чи наприклад, деякі інші закони скасування дозволів на будівництво, бо тут корумповані речі виникають, величезні видатки інвесторів, які потім відбиваються на ефективності економіки і на доходах бюджету.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Панове експерти, а в вас немає якоїсь зачіпки? Ви всьому довіряєте, що ви зараз почули?

Олександр Пасхавел, президент Центру економічного розвитку: Ну, для того, чтобы это проверить, знаете, слова хорошо проверяются цифрами, простыми цифрами. Например, хорошо бы мне бы узнать у каждой из политической силы, как представляется себе, ну, скажем, доля бюджета, то есть, того, что тратится от имени государства в общем доходе государства. Вот сейчас она порядка, там, 30-ти процентов. А что будет? Вот, как планируется? Вот, скажите, пожалуйста, как у вас?

ВЕДУЧИЙ: Ну, давайте спитаємо.

Віктор Пензенник: Насправді, вона 36 відсотків, якщо правильно очистити деякі видатки бюджету і плюс додати пенсійний фонд, інші фонди.

Олександр Пасхавел: И как Вы это?..

Віктор Пензенник: Це питання має відношення до стану податків.

ВЕДУЧИЙ: Ну, цифру Ви назвали, але може, і...

Олександр Пасхавел: А вот вы планируете резко увеличить или нет?

Віктор Пензенник: Ми готуємо деякі речі, які здатні зробити прорив в оподаткуванні. Наприклад, ми говоримо про запровадження індивідуальних пенсійних рахунків. Це не тільки спосіб дати прості і зрозумілі правила...

ВЕДУЧИЙ: Пане Вікторе, суть питання полягала в тому, ви плануєте різко збільшити чи не різко?

Віктор Пензенник: Я прекрасно зрозумів питання. Я відповідаю по суті. Це не тільки дозволяє істотно змінити прості правила, а друге - знизити рівень податків через нарахування. Тобто, перерозподіл коштів через бюджет, як і задавав питання Олександр Пасхавел.

Олександр Пасхавел: Через бюджет, то есть, доходов через налоги, но а доля самого бюджета в?..

Віктор Пензенник: Автоматично частка буде падати.

Олександр Пасхавел: Уменьшаться? То есть, вы решаете все свои проблемы, там, у вас много социальных обещаний, приуменьшением доли бюджета, так, да?

Віктор Пензенник: Я ж сказав, якщо ми говоримо... Ми, по-перше, робили ці кроки, коли я був в уряді. А по-друге, якщо ми говоримо про радикальні речі...

ВЕДУЧИЙ: Давайте закцентуємо...

Віктор Пензенник: То треба говорити про радикальну зміну філософії фінансування державних видатків.

ВЕДУЧИЙ: Ви задоволені відповіддю?

Віктор Пензенник: Один із речей я назвав це "Пенсійна система", а друге "Страхова медицина" - це не тільки зміна принципів фінансування медицини...

ВЕДУЧИЙ: Пане Вікторе, це окрема тема, це соціалка. Ми про це не говоримо.

Віктор Пензинник: Я не про медицину говорю, я якраз говорю про те, що запитав Пасхавел.

Олександр Пасхавел: Он объясняет, что ряд затрат будет идти от имени самого работника, но она будет персонифицирована. Вот в этом весь смысл.

ВЕДУЧИЙ: Ви задоволені? Тобто, по суті, Ви отримали логічне пояснення?

Олександр Пасхавел: Я не верю, что... Понимаете, тут, какая история?

ВЕДУЧИЙ: Ви не вірите - це ключове слово.

Олександр Пасхавел: Докладчик - либерал по сути, мы знаем. А он выступает от имени политической силы, которая является радикальной.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів, пане Олександр.

Олександр Пасхавел: Поэтому изложение значительно мягче, чем программа.

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Олександр Пасхавел: Поэтому тут есть важный момент.

ВЕДУЧИЙ: Пані Ксенія, давайте Ваше слово, відповідно, бо ми заплутаємось в суті запитання і забудемо. Будь ласка, Ваше слово.

Олександр Пасхавел: И тот же самый вопрос - собираете ли вы повысить?..

Ксеній Ляпіна, "НУНС": Ну, власне, ми точно збираємось зменшити відсоток перерозподілу валово-внутрішнього продукту через бюджет. І власне, ми поділяємо пропозиції Віктора Михайловича. Вони також записані в нашій програмі щодо того, що значну частину тих зобов'язань соціальних, які сьогодні робляться через бюджетні видатки, варто переносити на інші способи забезпечення. Страхова медицина, я думаю, що це відповідь для всіх буде однозначна, її треба вводити. В нас немає іншого шляху підвищення її якості.

Олександр Пасхавел: Я хочу только уточнить, я хочу уточнить для слушателей, что введение других способов...

ВЕДУЧИЙ: Яких?

Олександр Пасхавел: Ну, вот страховая медицина.

Кcенія Ляпіна: Страхові, наприклад.

Олександр Пасхавел: Например, требует многолетних реформ и она, в принципе, не решаема, ну, даже за пять лет.

ВЕДУЧИЙ: Ну, а ми якраз говоримо тільки про дії наступного парламенту.

Ксенія Ляпіна: Ну, я би хотіла звернути увагу, що ми, між іншим, ми не беремо на себе відповідальність, що ми зробимо реформу і зробимо страхову медицину в наступному році. Ми чітко розділили те, що є нашими стратегічними завданнями і те, що ми можемо зробити в перший рік.

ВЕДУЧИЙ: Ну, ключова тема, що ми... Давайте почуємо ще третю точку зору, чи буде ваша політична сила, ваш уряд ймовірний збільшувати...

Олександр Пасхавел: Особенно, если с учетом помощи базовым отраслям, которые...

ВЕДУЧИЙ: Збільшувати чи зменшувати? Аргументи?

Микола Азаров, "Партія Регіонів": Одно дело декларировать, как вот мои коллеги декларируют, а другое дело реализовывать принципы снижения доли бюджета перерасподеляемой... Вернее, доли валового внутреннего продукта перерасподеляемого через бюджет. Так вот я хочу сказать, что когда наше правительство пришло к власти в 2006-м году, мы поставили перед собой задачу уменьшить эту долю до 30-ти процентов. В 2005-м году она была 38 процентов.

ВЕДУЧИЙ: А зараз?

Микола Азаров: Так я продолжу. Значит, мы ее снизили путем очень серьезных дискуссий с нашими коллегами по коалиции, потому что коалиция у нас не простая. Мы ее снизили до, примерно, 31-го процента. Сейчас доля вот в том бюджете, который мы сегодня на правительстве приняли это 30,7 процента. Это очень тяжело было сбалансировать инновационные разработки и необходимость вот тех серьезных мер в области социальной защиты, которую мы предприняли в бюджете. Поэтому что я могу сказать? В программе глубоких структурных преобразований, в программе "Партии Регионов" мы прекрасно понимаем, что никакие прорывы не смогут решить наши задачи ни за год, ни за два. И мы говорим это откровенно избирателям. Глубокие структурные реформы потребовали...

ВЕДУЧИЙ: Пане Миколо, по суті?

Микола Азаров: По крайней мере, пять, десять лет.

ВЕДУЧИЙ: Ви не посилаєтесь на політичні програми інших партій, Вас питають про цифру.

Микола Азаров: Я сказал.

ВЕДУЧИЙ: Від Вас хочуть почути цифру і не більше.

Микола Азаров: Я сказал, что именно наше правительство характеризуется тем, что в 2004-м и в 2006-м и 7-м годах...

ВЕДУЧИЙ: Я дякую. Всі люблять себе. Так само може сказати уряд "Нашої України" і уряд БЮТ. В нас наші політики люблять себе в першу чергу і свої уряди так само. Пане Ігорю?

Ігор Бураковський: Ви знаєте, те, що ми сьогодні почули, воно...

ВЕДУЧИЙ: Це запитання до всіх трьох чи до когось конкретно?

Ігор Бураковський: Так, воно, правильно, по суті. Я кожному хотів би поставити по окремому запитанню.

ВЕДУЧИЙ: Давайте так, пане Ігорю, зачекайте хвилину. А запитання від експертів... Ви будете бити наших політиків, це дозволяється в нашому ефірі, фактами, в третій частині. А зараз от по тому, що вони сказали можете так точкового когось вкусити?

Ігор Бураковський: В мене питання до Віктора Михайловича. Він говорить про прості і єдині правила гри в податковій. В мене питання, скільки сьогодні пільг вилучень існує в нас в податковій системі, які ви збираєтесь закрити? Питання до Ксенії, Ви говорили про...

ВЕДУЧИЙ: Чекайте. Є запитання, має бути відповідь. Прошу.

Віктор Пензенник: Ну, я вимушений зреагувати на деяку інформацію. Я не знаю...

ВЕДУЧИЙ: Але стисло. Давайте ми не вступаємо, панове, в політичну полеміку.

Віктор Пензенник: Я не починав. Віталій, прохання, робити коректно по відношенню до всіх. Я не розумію, як можна знизити рівень перерозподілу ВВП через бюджет, не знижуючи податків. А робиться це дуже просто. Я з цим стикнувся в 2005-му році. Будь-який контрабандист України мріє, щоб йому відкрили кордон. У нас контрабанда була узаконена в законі через так звані вільні економічні зони, території...

ВЕДУЧИЙ: Зараз? Пане Вікторе, Ви кажете, що була. Зараз, от сьогодні? Давайте говорити про сьогодення. Зараз так само дири?

Віктор Пензенник: В мене є прохання, Віталій, Ви давали можливість це сказати іншому колезі, то я прошу не закривати і мені рота. Він вживав ці аргументи, я вимушений реагувати на це.

ВЕДУЧИЙ: В прив'язці до сьогодення?

Віктор Пензенник: Тому податки мають платити всі, інакше створиться в середині України шора. От ми маємо... Одну зону відродили. Окорочка везуть в Донецьку область, відродження. Українське м'ясо йде з ПДВ, а тут узаконена контрабанда через кордон. Наше право - податки мають бути низькі, але їх мають платити всі.

ВЕДУЧИЙ: Ви отримали відповідь на своє запитання?

Ігор Бураковський: Ну, я так і не зрозумів, чесно кажучи. Контрабанда - це дуже погано і з нею треба боротися. А які в нас є офіційні вилучення, так, щоб були ці правила єдині? Тобто, це будь-який кримінал, з яким треба боротись. А що?.. До чого ми все проводимо? До якого єдиного знаменника?

ВЕДУЧИЙ: Трьома словами, пане Вікторе?

Віктор Пензенник: Відповідаю знову, це законно було, нажаль. Ми скасували абсолютну більшість податкових речей, залишилось кілька таких речей, які дискримінують суб'єктів господарювання і блокують інвестиції, бо в нерівних умовах всі.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. До пані Ксенії, будь ласка?

Ігор Бураковський: Пані Ксенія, в мене є традиційне питання до всіх, скажіть, будь ласка, от а що робити з податком на додану вартість? Ви говорили про податкову реформу. А що з ним робить?

Ксенія Ляпіна: Ми, власне, не зобов'язуємось його скасувати - це точно.

ВЕДУЧИЙ: Але колеги про це натякали.

Ксенія Ляпіна: Ми знаємо, що це один із основних... Ну, я кажу про нашу політичну силу "Наша Україна народна самооборона". Але ми беремо на себе зобов'язання вже в перший ж рік в 2008-му році скасувати тіньові схеми повернення.

ВЕДУЧИЙ: Як?

Ксенія Ляпіна: Ми... Власне, це робилось урядом Єханурова, в якому брав участь Віктор Михайлович досить успішно. І хочу нагадати, що насправді, всі підприємці сьогодні це підтверджують, що рівень повернення ПДВ був найкращий в уряді Єханурова. Причому, абсолютно нормально, коректно без переслідувань, тиску з боку податкової і так далі.

ВЕДУЧИЙ: От Ви мені, пані Ксенія, знову говорите, що це було добре в уряді Єханурова. А є таке запитання, як?..

Ксенія Ляпіна: А власне, треба повернутися до цього.

ВЕДУЧИЙ: Механізм?

Ксенія Ляпіна: Механізм виписаний в законі. Треба прибрати способи адміністративного свавілля. Тобто, коли в законі чітко виписана процедура, який термін, і як повертається ПДВ - це перше. Друге - ми зобов'язуємось зменшити податок на додану вартість, принаймні, до 17 відсотків. Це, до речі, до того, в який спосіб ми будемо зменшувати перерозподіл ВВП через бюджет. Це чіткий механізм зменшення ПДВ. І нарешті, ми зобов'язуємось зробити адміністрування ПДВ більш прозорим і зрозумілим. Ну, зокрема, це корелюється з процедурою, в який спосіб, і за якими правилами повертається ПДВ.

ВЕДУЧИЙ: Бізнес Вас зрозумів і почув. Ви мені скажіть єдине одне просте. Ви зобов'язуєтесь. Коли це буде? Це буде жовтень, це буде листопад?

Ксенія Ляпіна: Ні, ну, власне, це можна зробити з нового бюджетного року, принаймні, те, що стосується початку зменшення податку. Щодо того, як зробити прозорими правила повернення ПДВ, то це також потребує змін певних в законі.

ВЕДУЧИЙ: Час? Коли?

Ксенія Ляпіна: Тому я думаю, що до Нового року, якщо все буде нормально з виборами і своєчасно складеться уряд, і своєчасно складеться структура Верховної ради, хоча б в листопаді, то до Нового року можна внести ці зміни.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. До пана Миколи, все ж таки, чесно треба задати таке практично саме запитання. Чи Вас не цікавить точка зору "Партії Регіонів" в цьому контексті?

Ігор Бураковський: Мене цікавить зараз точка зору "Партії Регіонів" на одне питання. Бачите, кожному по одному по різному питанню. Микола Азаров, Ви говорили про те, що уряд збирається обуздать инфляцию. Если можно сказать, то как конкретно? Потому что это касается сегодня всех, это будет административное... Это я уже начал отвечать на вопрос.

Микола Азаров: Ну, прежде всего, я удовлетворю любопытство нашего ведущего. Если бы президент в апреле-месяце вначале не распустил Верховный совет, то проблема возврата ПДВ была бы решена, потому что мы предложили и разработала закон о: первое - электронная отчетность налогоплательщиков по ПДВ, второе - по автоматическому возмещению налогов на добавленную стоимость. Мы бы его давным-давно приняли и давным-давно эту проблему бы закрыли, но у нас полгода не работает парламент, полгода мы не можем решить эту злободневную для общества задачу. И наконец, по отношению к инфляции. Вы знает, что в бюджете 2007-го года мы впервые заложили 7,5 процентов против 11-ти среднерично, инфляция которая была на протяжении последних, ну, по крайней мере, там, четырех, пяти лет. Мы впервые заложили. Почему? Да, потому что мы впервые представили реально сбалансированный бюджет, за что нас постоянно упрекали, от нас постоянно требовали раздувать доходы бюджета, постоянно требовали раздувать расходы бюджета. Мы отчаянно сопротивлялись и выдерживали эту линию. Сейчас политическая ситуация в стране, роспуск парламента и выборы, нестабильность приводят к тому...

ВЕДУЧИЙ: Пане Миколо, не повертаємось до політики, а говоримо про реальні предметні речі.

Микола Азаров: Я объясняю причины инфляции.

ВЕДУЧИЙ: Суто економіка?

Микола Азаров: Поэтому на будущий год мы берем по бюджету расчеты 6,8 процента. У нас сравнительно низкий дефицит бюджета - 2,33. У нас абсолютно сбалансированы все социальные расходы с ростом валово-внутреннего продукта.

ВЕДУЧИЙ: Панове експерти, я перепрошую, імовірно, останнє запитання і ми йдемо на рекламу. Єдине, що пане Миколо, скажіть, спочатку "Партія Регіонів" говорить, що будуть великі соціальні виплати і називає цифру 50 мільярдів. Після того, минає десь місяць і ця цифра 50 мільярдів фактично з'являється прописана в бюджеті, але скажіть, звідки ви їх візьмете?

Микола Азаров: Ну, это надо объяснить азы бюджетного процесса.

ВЕДУЧИЙ: Не треба.

Микола Азаров: Значит, бюджет сбалансирован. У нас заложен на будущий год рост 7,5 процента.

ВЕДУЧИЙ: Я поясню суть запитання. На початку року ви взагалі відмовлялись будь-яким чином корегувати соціальні виплати. Тобто, цих 50 мільярдів навіть в проекті ви не могли побачити. Що минуло за цей час? Звідки з'явились ці мільярди, звідки, хто, де?

Микола Азаров: Виталий, я уже объяснял. Хочу еще раз повторить, бюджет 2007-го года разрабатывался в августе-месяце 2006-го года.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Ви мені не кажете, звідки взялись 50 мільярдів.

Микола Азаров: Вот я рассказываю, когда мы столкнулись с тем, что валовый внутренний продукт страны не превышал рост, темпы роста, четыре процента, поэтому, естественно, мы закладывали очень осторожные темпы роста.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. В нас немає часу. Насправді, це лекція з економіки.

Микола Азаров: Совершенно очевидно... Да.

ВЕДУЧИЙ: Ну, насправді, це лекції з економіки. Немає часу. Давайте... Я в цьому нічого не тямлю. Панове експерти...

Микола Азаров: Вы задаете вопрос - я отвечаю.

ВЕДУЧИЙ: Ви зрозуміли, звідки взялись 50 мільярдів?

Олександр Пасхавел: Тут понятен вопрос, да, больше рост - больше доходы.

Микола Азаров: Конечно, да.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, є успіхи, реальні успіхи Кабміну і звідти з'явились за ці два, три місяці?..

Микола Азаров: Дополнительные...

Віктор Пензенник: Та, вища інфляція. 14 відсотків інфляції.

Олександр Пасхавел: Как раз я хотел сказать, что запланировали-то семь с чем-то, а насколько я понял, 13. Или сколько там?

Віктор Пензинник: 14,2, так.

Олександр Пасхавел: На годовом вычислении.

Ірина Крючкова: ВВП 17,5.

Олександр Пасхавел: Нет, это другой вопрос, это СЦ - это социальные...

ВЕДУЧИЙ: Без складних термінів. Люди не зрозуміють вас, панове, простими словами.

Олександр Пасхавел: Хорошо, хорошо.

Микола Азаров: Давайте будет опираться на данные Госкомстата. Данные Госкомстата - 6,2 процента.

Олександр Пасхавел: Нет, мы в годовом вычислении.

Микола Азаров: Вот, давайте их и считать.

Віктор Пензенник: Дані Держкомстату, Микола Іванович, загляньте в Держкомстат, 14 відсотків.

Олександр Пасхавел: В годовом вычислении, да.

Микола Азаров: Ну, мы говорим о разных цифрах. Я говорю о той цифре, которая заложена при расчетах бюджета.

Олександр Пасхавел: А если будет такая же инфляция, как сегодня, то будет 14 процентов.

Микола Азаров: Да, годовое.

ВЕДУЧИЙ: Але разом з тим, експерти говорять, що до кінця року ще чотири відсотки...

Олександр Пасхавел: Если будет такая же. Может быть меньше или больше. Но если будет такая же, тогда да, будет 14.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Наскільки мені підказує режисерська група, ми не маємо більше часу на другу нашу частину. Це абсолютна правда. Панове, я вам вдячний. В нас буде частина третя. Вам задають питання експерти і ви будете чітко надзвичайно на них відповідати. Принаймні, я на те сподіваюсь. Це проект "По суті" - спільний проект каналу "1+1" та Міжнародного фонду "Відродження". Намагаємось зрозуміти, де істина в обіцянках політиків стосовно економічної реформи в нашій державі. Не перемикайте ваш телевізор, продовжимо після реклами.

(реклама)

ВЕДУЧИЙ: Доброго вечора тим, хто приєднався, ймовірно, до нас тільки зараз. На каналі "1+1" спільний проект із міжнародним фондом відродження, цикл дискусій "По суті". Наша частина третя, панове політики, будьте готові, вас будуть допитувати експерти. Панове експерте, будь ласка, вони ваші, питайте.

Ірина Крючкова: Хорошо. Тогда у меня вопрос. У меня вопрос к Николаю Яновичу, потому что он представляет не только "Партия Регионов", но ещё и представляет правительство наше.

ВЕДУЧИЙ: Питання.

Ірина Крючкова: Диагностика экономики Украины по индикатором, международным сопоставлениям показывает, что самые критические отставания находятся в эффективности правительства и в эффективности бизнеса. То есть, без повышения эффективности, работы эффективности правительства невозможно представить себе, что будут сняты блокировки экономического роста, инвестиционных процессов и приток сюда так ожидаемых инвестиций.

ВЕДУЧИЙ: Я можу спростити Ваше речення, як менеджери в уряді недостатньо фахові?

Ірина Крючкова: Я могу сказать не так, нет. Вот, есть Лозанский институт, проводил, есть ежегодник конкурентоспособности, есть более 300-х индикаторов, которые оценивают критическое отставание Украины. Так вот, критические отставания Украины лежат не в росте ВВП, не в росте зарплаты, на в росте доходов или расходов населения, а критические отставания лежат в институционной плоскости, потому что у нас низкая эффективность внедрения правительственных решений, высокая зависимость государственных служащих от политических влияний.

ВЕДУЧИЙ: Суть питання, чому?...

Ірина Крючкова: И так далее. Что будет делаться для того, что мы в этих критериях заняли первое место, а не последнее?

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів. Микола Янович, прошу.

Микола Азаров: Ну, я Ваш вопрос немножко расширю, потому что речь, конечно, идёт о правительстве, как интеграционном показателе эффективности работы всех властей: и Президента, и Парламента, и правительства. Нельзя говорить об эффективности работы правительства, если Президент через день ветирует принятое Кабинетом Министров решение. Нельзя говорить об эффективности работы Верховного Совета, если опять же Президент ветирует принимаемое, разработанное правительством заклоны и принимаемое Верховной Радой, поэтому в Вашем вопросе я вижу очень широкий, широкую постановку вопроса, не только эффективность работы правительства безусловно нуждается в совершенствовании, я не говорю, что она эффективная в данной ситуации, например, но я ставлю вопрос шире, эффективная работа...

ВЕДУЧИЙ: Микола Янович, зрозуміло... Давайте... Було запитання, можливо, є уточнення. Ось цей показник, сукупність показників, вони що оцінюють, ситуацію в менеджменті державі чи суто Уряд без огляду на Раду, Президента, дощ, сніг і так далі?

Ірина Крючкова: Ну, здесь идёт речь о большой зависимости госслужащих от политических решений, о том, что государственные решения плохо внедряются и исполняются.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, суть э, політична ситуація спливає.

Ірина Крючкова: Что государство слабо реагирует, слабо адаптируется к тому, что изменяется в экономике. То есть, все эти реакции идут недостаточно сильными и запоздалыми.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Микола Азаров: Самый главный недостаток, так, - это то, что мы практически не проводим глубоких серьёзных преобразований в экономике, в социальной сфере. Проводить их можно только тогда, а у правительства они есть, пакет этих реформ готов, если, во-первых, в обществе есть согласие, если есть согласие...

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло, ми знову переходимо на політику, пане Миколо...

Микола Азаров: Поэтому я просто хочу сказать, что... Я понимаю, конечно, проблемы эффективного управления правительства, проблема эффективных управленцев, проблема контроля исполнения.

ВЕДУЧИЙ: Пане Миколо, зверніть, будь ласка, на мене увагу, тут ведучий я, а не Ви ведучий. Будь ласка, Ви ведучий...

Микола Азаров: Я отвечаю экспертам.

ВЕДУЧИЙ: У нас мало часу. Ви ведучий в Кабінеті Міністрів, поки у нас Прем'єр на виборах. Пані, Ксенію, у Вас була ремарка, двом словами.

Ксенія Ляпіна: Деякий коментар. Розумієте, ефективний Уряд - це відповідальний уряд. Доки в нас уряд безвідповідальний, доки міністри халатяться...

ВЕДУЧИЙ: Без звинувачень. У нас немає часу доводити...

Ксенія Ляпіна: Та це не цей Уряд, а в принципі Уряд безвідповідальний.

ВЕДУЧИЙ: А, в принципі.

Ксенія Ляпіна: Тому що знімає його коаліція Верховної Ради, яка, власне, і ставить. І тому політична криша виявляється у кожного міністра, його неможна зняти, бо його політична сили його тримає. От в цьому проблема.

ВЕДУЧИЙ: Питання як в шахах: що робити? Пані, Ксенія, секунду..

Ксенія Ляпіна: Конституційна реформа, ми дали на це відповідь.

ВЕДУЧИЙ: Уряд без відповідальності і Тимошенко, і Єханурова, що робити, щоб вони?..

Ксенія Ляпіна: Ні, за часів урядів призначених Президентом Ющенко ще не працювала конституційна реформа, яка і зробила Уряд, як Конституцію безвідповідальною.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Ксенія Ляпіна: Тому конституційні зміни мусять повернути відповідальність Уряду.

ВЕДУЧИЙ: Бачите, яку хвилю серед політиків пустили. Пане Вікторе, два слова і до наступного запитання.

Віктор Пинзеник: А що говорять західні експерти? Вони нас не розуміють. Я розумію, про що вони говорять. У нас сто урядів, а ця машина не може працювати. У нас 20 міністрів охорони здоров'я. Одні... У нас Уряд підпорядкований трьом начальникам, і це закладено. Тут Ксенія права, деякий цей маразм закладений в Конституції, і країна потребує радикальної реформи, про яку я не сказав, бо часу мало. Реформи системи влади, визначення функціональних повноважень і обов'язок, бо інакше відповідальності немає.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Віктор Пинзеник: Якщо 20 міністрів охорони здоров'я чи освіти - не буде в країні відповідальності.

ВЕДУЧИЙ: Глядачам кажу, що реформа системи державної влади буде обговорюватись в одній з наших програм, тому сьогодні на цьому не зациклюємося, будуть експерти, будуть політики, і ми будемо говорити про це. Пані Ігор, будь ласка.

Ігор Бураковськпий: Я хотів би повернутися до соціальних питань і задати два такі дуже прості питання кожному і отримати максимально конкретно відповідь. Перше, на сьогоднішній день в Україні існує приблизно 73 категорії різних соціальних пільговиків.

ВЕДУЧИЙ: Це не багато.

Ігор Бураковський: Що ви будете робити з цими категоріями, їх переглядати, всім виплачувати гроші в повному обсязі чи діяти якось по-іншому?

ВЕДУЧИЙ: А до кого питання, пане Ігор?

Ігор Бураковський: Питання практично до всіх. І друге питання: всі сьогодні говорять про... З Віктора Михайловича.

ВЕДУЧИЙ: По черзі, по черзі, ми так нічого не встигнемо. Панове, давайте я звужу, звужу. Давайте з Миколи Яновича. Півпрограми так, півпрограми так, гаразд. Я звужу. 73 категорії, будете робити меньше, до якої кількості і які?

Микола Азаров: Ну, то, что наш Уряд делал, то, что наше правительство делало профессору Бураковскому очень хорошо известно. Я могу только сказать для избирателей, что безусловно мы стоим за то, чтобы заработная плата, пенсия и социальные выплаты отвечали тем потребностям наших людей, которые на сегодняшний момент существуют.

ВЕДУЧИЙ: Кількість категорій буде зменшена?

Микола Азаров: Это зависит от конкретного законодательства, уважаемые Виталий. Какое будет законодательство, таким количество будет пільг?

ВЕДУЧИЙ: Панове, стоячи за цими трибунами, ви говорите з точки зору, що ви виграли вибори, ви говорите: я зроблю; а ви це можете зробити, тільки коли буде Ваша коаліція і ваш уряд, а значить і те законодавство, котре ви напишете. Отже, повертаючись до цифри, вона буде звужена, з огляду на те законодавство, котре ви напишете?

Микола Азаров: Речь идёт о системе, которая обеспечит нашим людям нормальный уровень социальной защиты. Тем, кто в ней, кто требует этой защиты.

ВЕДУЧИЙ: Зрозумів.

Микола Азаров: Вот и всё.

ВЕДУЧИЙ: Складне питання велике одразу до Ксенії, і на цьому ми закінчим, у нас півтори хвилини до резюме.

Ксенія Ляпіна: Закон мусить бути один для всіх, тому я переконана, що пільги високопосадовців мусять бути скасовані, кількість пільгових категорій переглянута, максимальна...

ВЕДУЧИЙ: Зменшена?

Ксенія Ляпіна: Так, безумовно. Максимальна - універсальні призначення, і пільги мусять бути не декларативні, а реальні, в грошах. Іншими словами, є пільга на проїзд громадським транспортом - будь ласка, видайте з бюджету кошту, і хай людина, хоче їздить, хоче не їздить і так далі. Ми за це...

ВЕДУЧИЙ: В пенсію, в зарплату?

Ксенія Ляпіна: Не в пенсію, зарплату, а додатково до пенсії і зарплати. Пільги мусять бути чітко зрозумілими в гривнях. Кожна бабуся має знати, 30 гривен дали, як хочу, так і витрачаю. Це держава визнала її право їздити безоплатно.

ВЕДУЧИЙ: Ну, хочу на хліб, хочу на таксі.

Ксенія Ляпіна: Так.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пане Вікторе, Ваше відповідь.

Віктор Пинзеник: Проблема не в категоріях, а в тому, хто її отримує, бо ми знаємо пенсіонерів, які сто тисяч гривень мають пенсії, і є пенсіонер, який ледве зводить кінці з кінцями. Принцип призначення - більше допомог, як у всьому світі, бо він відповідає людській моралі, розуму. Пільгами мають користуватися незаможні люди. Нажаль у нас система пільг пов'язана з тим, що дуже часто через споживання багаті люди від пільг виграють більше - це аморальная політика.

ВЕДУЧИЙ: Одразу єдине запитання. Панове, ви готуєтесь зараз до резюме. Будь ласка, по 30 секунд від кожного. И ви мені, панове політики, скажіть, от, по останній темі, переглянути пільги скільки вам потрібно часу? Я хочу на практику перевести. "БЮТ" - коаліція під Вашою орудою, скільки часу на перегляд пільг, і коли буде інші пільги, і коли не буде нерівності в суспільстві, місяць, два, півроку, час?

Віктор Пинзеник: Ми можемо задати це питання краще міністру фінансів, бо я...

ВЕДУЧИЙ: А Ви можете бути міністром фінансів наступного Уряду.

Віктор Пинзеник: Подивився бюджет, бюджет, і там взагалі забули про те, що така проблем існує.

ВЕДУЧИЙ: Пане Вікторе, по суті Ви міністр фінансів після виборів...

Віктор Пинзеник: Це не є технічна проблема.

ВЕДУЧИЙ: Скільки часу?

Віктор Пинзеник: Це не є технічна проблема, вона вирішується...

ВЕДУЧИЙ: Це проблема - популізм політиків. Людина зараз має почути Ваші слова, а потім...

Віктор Пинзеник: Це не є технічна... Так само від Вас я чую. Це не технічна проблема. Проблема тут в політичному рішення, що Україна колись мусить прийняти правила прості і зрозумілі.

ВЕДУЧИЙ: Скільки часу на прийняття правил?

Віктор Пинзеник: Але це не є технічна проблема. Через тиждень, через тиждень є проект закону готовий, це не технічна проблема, це необхідна воля політиків на це, щоб пільгами почали користуватись ті, хто живе в гірших умовах.

ВЕДУЧИЙ: Прийнято відповідь. Прошу.

Ксенія Ляпіна: Створюючи коаліцію з "БЮТ", ми зобов'язуємось до бюджету наступного, до бюджету 2008-го року безумовно це переглянути, оскільки Конституційний суд категорично заборонив законом "Про державний бюджет" зупиняти будь-які пільги.

ВЕДУЧИЙ: Відома історія.

Ксенія Ляпіна: Відповідно, складаючи бюджет на 2008-ий рік, ми маємо про це пам'ятати, тому, якщо пільга є в законі, то вона мусить фінансуватись.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Пане Микола, Ви закінчуєте відповідь на це питання.

Микола Азаров: Ну, мы уже в прошедшем времени можем сказать об этом вопросе, потому что...

ВЕДУЧИЙ: В майбутньому, будь ласка.

Микола Азаров: Четвёртого, четвёртого сентября на сессии Верховного Совета "Партия Регионов" в полном составе проголосовала за отмену льгот всем народным депутатам, министрам, высокопоставленным...

ВЕДУЧИЙ: Там дуже складна конфігурація, і, скоріше за все, наступний Парламент буде все це робити наново.

Микола Азаров: Неважно.

ВЕДУЧИЙ: Це важливо.

Микола Азаров: Ми уже ответили на этот вопрос чётко и однозначно. Мы уже проголосовали за это.

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Микола Азаров: Закон есть, мы готовые его подтвердить на новом заседании Верховного Совета.

Ксенія Ляпіна: Микола Янович, а в бюджеті ви заклали фінансування всіх пільг 70 категорій, які є?

ВЕДУЧИЙ: Все. Полеміка... Пані Ксенія.

Ксенія Ляпіна: Вибачте.

ВЕДУЧИЙ: Регламент, згадайте про Парламент - регламент.

Ксенія Ляпіна: Вибачте.

ВЕДУЧИЙ: На цьому все, шановні глядачі, але ми не ставимо крапку. Експерти, по 30 секунд від кожного, ваші враження, що плюс, що мінус?

Олександр Пасхавел: Природа популизма проявляется во всех программах. Это означает, что обещания повышения выплат даются на следующий год, а источники связанные с реформами социальными будут только через какое-то количество лет, и вот эта разница не поясняется людям. Откуда возмутся деньги, когда реформа будет идти несколько лет, кроме этого любая глубокая социальная реформа, будь-то, например, изменения социальных выплат или реформа здравоохранения, она требует адаптационного периода, когда станет немножко даже хуже, а не лучше, и на это тоже нужны деньги. Вот это природа популизма. Ничего в этом страшного нет, мы молодая демократия.

ВЕДУЧИЙ: Пане Олександр, у відсотках скажіть, з того, що Ви сьогодні почули беремо сто відсотків, скільки було популізму, скільки суті?

Олександр Пасхавел: Популизм пронизывает каждое слово.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, що відсотків.

Олександр Пасхавел: Знаете, как бывает, сколько во мне видсоткив мужчины, а сколько женщины? Пронизывает каждое слово популизм, мы не умеем иначе пропагандировать население. Население развращено.

ВЕДУЧИЙ: Розчарували Ви. Дякую. Пані Ірина, прошу.

Ірина Крючкова: Я могу сказать, что экономический рост требует в первую очередь снятия определённых блокатеров. Программы, которые мы здесь озвучивали, озвучивались в программе. Мы видим, что они все решают вроде бы какие-то вопросы, но сказать, что они в комплексе решают проблемы экономического роста нельзя. Потому что любой наклон, любой перекос в какую-то одну сторону без учёта другой, он всегда ведёт к какому-то зигзагообразному движению, так наша экономика и движется, и видимо, будет двигаться ближайшие три года.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Ірина Крючкова. Пане Ігор, прошу.

Ігор Бураковский: Прекрасні наміри, багато в чому правильні ціни, але дуже мало реалістичних механізмів.

ВЕДУЧИЙ: В усіх? У кожного суті є потроху?

Ігор Бураковский: Да.

Ксенія Ляпіна: Наші експерти не хочуть агітувати за якусь одну партію, і це також популізм.

ВЕДУЧИЙ: І це правильно, експерт має тверезо ставитись до політика.

Олександр Пасхавел: Правильный популизм, это полезнее.

Ксенія Ляпіна: В даному випадку ви популісти.

ВЕДУЧИЙ: Я дякую, панове. Ні, ні, чому, вони, в принципі, адекватно вас сьогодні оцінили, наскільки я, як не фахівець теми можу це оцінити. Я дякую вам.

Ксенія Ляпіна: Як вони стануть популістські, вони не будуть робити...

Віктор Пинзеник: Не зовсім адекватно, тому що в 2005-му році ми знайшли кошти на вирішення всіх зобов'язень, закривши схеми розкрадання коштів.

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Віктор Пинзеник: Олександр Пасхавел це знає.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Вікторе, дякую, пані Ксенія, дякую, пане Миколо. Я нагадаю наших глядачам, що Віктор Пинзеник від Блок Юлії Тимошенко, Ксенія Ляпіна від "Наша Україна", "Народна самооборона", Микола Азаров від "Партія Регіонів", як діючий чиновник і виконуючий обов'язки Прем'єра говорили про те, якими мають бути реформи економіки. Ці троє намагались говорити по суті, чи це вийшло, врешті-решт судити тільки вам, шановні глядачі. Експерти в студії: Ігор Бураковсьский - директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Ірина Крючкова - доктор економічних наук Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, Олександр Пасхавел - радник обох президентів України в минулому, як Кучми, так і Ющенко, кандидат економічних наук. На цьому, напевно, що і варто ставити крапку, то була програма друга, попереду ще чотири. Завтра в цій студії інші експерти і інші фахівці будуть говорити на ще одну не менш болючу тему, про ще одну галузь, котра потребує, конче потребує реформ - це буде реформа оздоровчої галузі, реформи медицини. Не покидайте нас, завтра ввечері будьте на "1+1", це того варто, тому що по суті.

Стенограма надана компанією Sourcer

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24358
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду