ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. В ефірі «Майдан». З вами знову я, Павло Кужеєв, і ми починаємо. Отже, п’ятого числа, в середу, на засіданні Кабінету Міністрів прийняли за основу проект бюджету на 2008 рік. І його головне гасло – стабільність і добробут. До речі, дуже звучне із передвиборчим гаслом „Партії регіонів”. Отже, його розрахунки ґрунтуються на основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України на наступний рік. Це і валовий внутрішній продукт, і курс долара до гривні. І в цих цифрах нам сьогодні допоможуть розібратися наші сьогоднішні гості: Сергій Гиря, комуністична партія України. Добрий вечір. Також Григорій Калетнік, „Партія регіонів”. Добрий вечір. Віктор Пензенник, Блок Юлії Тимошенко. Добрий вечір. І Петро Порошенко, голова оглядової ради Нацбанку України. Добрий вечір. Отже, партнер програми компанія „Імпульс”. „Імпульс” – це провідний виробник меблів на вітчизняному ринку, „Імпульс” – це яскравий зразок сучасної епохи. Небайдужі люди прийшли сьогодні на Хрещатик у Києві. І разом з Яною Конотоп ми долучимо їх до розмови трохи згодом. Нагадую, що правило прямого ефіру – це бути чемними і лаконічними, а також говорити по суті. Тих, хто зараз тримає свій телевізор на кнопці „П’ятого каналу”, ми запитуємо: кому піде на користь новий бюджет? Народу – перший номер телефону; олігархам – другий номер телефону; або ж політикам – дзвоніть за третім номером, який ви бачите зараз на екрані. А про перипетії з ухваленням державного бюджету і про їхні наслідки в вступному слові Андрія Жигуліна.

Сюжет: «Реформування і бюджетотворення в незалежну Україну приходить на початку 99-го. Протягом попередніх років основний державний кошторис формувався за єдиним принципом: на базі нібито ринкової економіки, але за присутності помітних ознак ручного керування. До поки не стався горезвісний дефолт 98-го. Тодішньому уряду Валерія Пустовойтенко явно не пощастило, в країні різко зросли зовнішні та внутрішні борги. Саме тому Президент Кучма змушений поміняти ручного Пустовойтенка на ринкового голову Нацбанка Віктора Ющенка. Він іде ва-банк і готує на 2000 рік  перший в історії України бездефіцитний бюджет. Основні показники кошторису також були революційними. ВВП мало зрости, і порівняно з попереднім роком становить 102 відсотки,  профіцет бюджету мав бути теж чималим – 649 мільярдів гривень. Одночасно уряд Ющенка акцентує увагу на соціальні витрати і виплачує заборгованості з пенсій та зарплат, накопиченні його попередниками. Але за таких революційних дій довго в прем’єрському кріслі Ющенко не утримався. Започатковані ним реформи допомогли наступним урядам, зокрема команді Анатолія Кінаха, знизити інфляцію та забезпечити зростання ВВП. Втім життя пересічного громадянина зовсім не поліпшилося. Чергові інновації бюджетотворення були помічені за уряду Януковича. Його бюджет хоч і був з дефіцитом в три мільярди гривень, ВВП зростало до небачених досі 12 відсотків, та інфляція становила десять відсотків. До того ж напередодні президентських виборів 2004, де Янукович був головним кандидатом, його команда збільшує соціальні витрати усім категоріям громадян, на понад два мільярди гривень. Усе змінюється після приходу „помаранчевої” команди. Зміна двох прем’єрів менш, ніж як за рік, позначається на бюджеті 2006. Основний наголос кошторису – соціальні бюджетні виплати, які становили понад 80 відсотків. Документ називають бюджетом проїдання, потроху росте інфляція, а ВВП зменшується на два відсотки. Дефіцит фіксують на рівні десяти мільярдів.

Віктор Янукович, лідер опозиції 2005-2006рр.: «Такой бюджет не создает условия развития страны. Он угнетает экономику, он является бюджетом проедания, а не бюджетом развития».

 На 2008 рік „біло-блакитний” прем’єр приготував не оптимістичніші показники. Нинішній уряд прогнозує дефіцит на наступний рік на рівні 17 мільярдів гривень. І забувши про свою критику 2005, планує теж зробити основний акцент на соціальних виплатах для населення.

ВЕДУЧИЙ: І ще раз нагадую, що нас цікавить ваша думка за такою темою: кому піде на користь наступний бюджет? Народу, олігархам чи політикам. І для початку дамо слово нашим гостям. І спершу, мабуть, представникові від коаліції. Що нового запропонував уряд Януковича у бюджеті наступного року?

Григорій Калетнік, „Партія регіонів”: Доброго вечора всім. Насамперед хотів би сказати, що напревеликий жаль у цьому році бюджетному процесу зроблені істотні перешкоди. Як відомо, постійно намагаються ствердити опозиційні політики та й, на превеликий жаль, долучився до цього Президент, що Верховної Ради з другого квітня не існує. Тому, звичайно, все це не могло не зробити свій відбиток на бюджеті, оскільки в бюджетному процесі, в підготовці бюджету завжди приймали консолідовану участь і Кабінет Міністрів, який готував проект бюджету і вносив у відповідності до бюджетного кодексу до 15 вересня у Верховну Раду, і Верховна рада, особливо бюджетний комітет, в якому мені вже друге скликання є честь працювати, теж долучався до цієї роботи. Тому на сьогодні можу сказати, що бюджет, проект бюджету 2008 року, він, дійсно, залишився тільки на плечах діючого Кабінету Міністрів. Бюджет, проект бюджету підготовлений. В бюджетному комітеті ми його ще не розглядали, його немає. Оскільки тільки передбачається найближчим часом його презентація у Верховній Раді. Після того, як повний обсяг бюджету буде отриманий, можна буде говорити про все. Сьогодні можна сказати, що новації...

ВЕДУЧИЙ: А з того, що Вам відомо зараз?

Григорій Калетнік: Те, що відомо сьогодні, новаціями, і те, що бюджет знову збалансований, він побудований на абсолютно реальних доходах, джерелах доходів, дохідна частина, і також видатки. Є те позитивним, що збережена тенденція його характеру і інноваційності, і інвестиційності. Він підвищує, значно підвищує соціальні стандарти. Особливо все те, що сьогодні, про що говорить нинішній Кабінет Міністрів стосовно соціальної політики, молодіжної політики, особливо підтримки дітей, підтримки новонароджених  підтримки студентів, соціально незахищених верств, всі ці питання враховані в бюджеті і відповідним чином забезпечені в фінансуванні.

ВЕДУЧИЙ: Про це ми трохи згодом будемо говорити. Питання до пана Пензенника. Які вади Ви побачили при підготовці цього фінансового документа?

Віктор Пензенник, БЮТ: Слава богу, ні цей бюджет, ні той, хто його готував, нинішній уряд, не має шансів на життя. Тому що буде готуватись новий документ. Не дивуйтесь тому, що Григорій Калетник не зміг нічого сказати про бюджет. Бо, насправді, бюджет мав би вирішувати кілька серйозних проблем, якихось, я розумію, що не всіх проблем. Але назвати, які проблеми вирішує, так і не змогли. Перш за все, до тих розрахунків, які покладені, і доведеться перевіряти всі розрахунки. Чому? Я пригадаю цей рік, коли рахувався бюджет на базі валового внутрішнього продукту – 594 мільйони. А зараз в звітах іде цифра 680.

ВЕДУЧИЙ: Мільйони чи мільярди?

Віктор Пензенник: Мільярди, вибачте. А зараз 680. Нічого собі помилочка, майже в сто мільярдів гривень. А це ж база нарахування доходів. Цього року планувалася інфляція 7,5 відсотки, а ми маємо вже зараз річну інфляцію 14,2. І, до речі, коли уряд готує бюджет, бо, наприклад, мінімальна пенсія має бути прив’язана до інфляції, уряд забув, що інфляція вже 14 відсотків, в два рази більша, ніж планував. До речі, він забув це і минулого року. І тому, наприклад, такий важливий орієнтир бюджету, як мінімальна пенсія, яка базується на  прожитковому мінімумі, у нас другий рік підряд знижується. Це в часи діяльності цього уряду. 12 відсотків росту, 466 проти 411 цього року, це 12...

ВЕДУЧИЙ: Якщо зробити якесь приземлене порівняння для тих людей, які зараз на Майдані стоять...

Віктор Пензенник: Приземлене порівняння. За ту пенсію, яку їм пообіцяли в цьому бюджеті, вони куплять менше, ніж цього року. Тому що уряд не врахував динаміку цін цього року і прогноз на наступний рік, на мій погляд, не є реальним, 6,8 відсотка.

ВЕДУЧИЙ: З позиції Нацбанку, пане Петре, Ваша точка зору на цей бюджет, на цей кошторис.

Петро Порошенко, народний депутат п’ятого скликання: Я дозволю собі висловити позицію Ради Національного банку, оскільки саме Рада Національного банку, відповідно до Конституції затверджує основні засади грошово-кредитної політики. І в цих основних засадах, які ми маємо затвердити до 15 вересня, відповідно до закону „Про Національний банк”, і 11 вересня у нас буде, відповідно, засідання. Ми маємо затвердити прогнозні показники інфляції, ми маємо затвердити прогнозний курс на 2008 рік і ми маємо затвердити, безумовно, показник валового внутрішнього продукту. Я можу сказати, що курс, який взятий за обрахунок, є коректний, і я не бачу, що будуть якісь перегляди щодо цієї межі. Я можу сказати, що ми безумовно час, не було б, каже, щастя, нещастя допомогло. І дуже добре, що бюджетний процес цього року буде мати певні особливості, уряд відповідно до Конституції 30 вересня має піти у відставку, тобто, точніше, на першій сесії. Відповідно, новий уряд буде вносити новий прогноз, новий варіант бюджету. І я можу вже зараз констатувати, що виконання валового внутрішнього продукту поточного року буде більше 700 мільйонів гривень.  Прогнозні наші розрахунки стверджують, що це буде не менше 720 мільярдів. Це означає, що вища база, вищі показники інфляції і, відповідно, значно вищий показник валового внутрішнього продукту прогнозного, який ми будемо мати на наступний рік. Я думаю, що відбудеться абсолютно професійна дискусія, тому що ми вже будемо ближче до кінця року, і буде дуже важко сперечатися з цифрами сухої статистики. Я, на щастя, побачив певні позитивні риси, хоча мене важко запідозрити, що є адвокатом уряду. Перше – другий рік поспіль Президент, і я можу підкреслили свою скромну заслугу в цьому, ми добилися того, що бюджет не містить податкових новацій. Ми чекали того, що нарешті припиниться законом „Про бюджет” навантаження абсолютно неекономічне у вигляді збору за купівлю-продаж іноземної валюти. Нам кажуть, що як велике досягнення це 0,5 відсотка. Я абсолютно не виключаю, що остаточний варіант бюджету не буде містити цього абсолютно незрозумілого податку, який не залежить від результатів діяльності господарського товариства.

ВЕДУЧИЙ: Але ж в проекті цього бюджету вказано, що податковий тиск буде зменшено?

Петро Порошенко: Я ще раз кажу, що він не містить безпосередньо в тексті бюджету податкових новацій. Планують подати окремий законопроект, яким передбачено певні податкові зміни. Я би це робив, звичайно, прийняттям податкового кодексу. І це є найбільша і головна проблема всіх, до речі, політичних партій, які беруть участь на сьогоднішній день в виборах. Тому що коли ми стверджуємо про те, що бюджет, має вирости в бюджеті соціальне навантаження і соціальні виплати, я абсолютно переконаний, я в даному випадку виступаю від імені Ради, прошу ніяких політичних забарвлень в цьому не бачити. Але я глибоко переконаний, що соціальна політика держави – це є створення рівних можливостей на старті. Кожна дитина в кожній родині повинна мати рівні права, коли вона йде до школи, права на освіту, права на соціальний захист, права на охорону здоров’я. Але це не означає, що в решті решт людина, яка працює значно більше, ми соціальними виплатами маємо вкінці вирівняти доходи цих людей, бо це буде зрівнялівка, яка втрачає будь-яку мотивацію для людей, які намагаються працювати. 

ВЕДУЧИЙ: Про рівність прав.

Петро Порошенко: В такому випадку ми просто не вирішимо ключового питання, яке стає на сьогоднішній день перед економікою України, це створення потужного середнього класу. Подобною соціальною політикою, яку на сьогоднішній день пропонують політики, ми просто вирощуємо трутнів. І на сьогоднішній день це бюджет, на жаль, він нічим не відрізняється від бюджетів попередніх. Є позитивна риса, що там зменшений поки що бюджетний дефіцит, але це, я думаю, що потім буде дотягнутий при обговоренні в Верховній Раді. Є певні позиції про те, що, приведені у відповідність певні позиції по земельному кодексу, бажано це робити окремим законом. Але є дуже дивні новації, на мою думку, коли величезна кількість бюджетних видатків прив’язана до доходів від приватизації, і таким чином є сумнівними. Але це вже окремий аналіз цього бюджетного документу. Я вважаю, що цей бюджет нічим не відрізняється від бюджетів попередніх років.

ВЕДУЧИЙ: Про рівність і рівність прав завжди говорять комуністи також. Що такого близького до вашої політичної сили Ви побачили у цьому документі?

Сергій Гмиря, Комуністична партія України: Ну, во-первых, давайте поставим точки над «і». Мне трудно соревноваться с Виктором Михайловичем Пензенником, он умудрился прекрасно проанализировать документ, который как юридический факт не существует в природе, его нет на рассмотрении еще Верховного Совета. Поэтому сложно анализировать то, чего просто-напросто нет. И давайте…

ВЕДУЧИЙ: Ми вже бачили проект цього бюджету, який...

Сергій Гмиря: Простите, пожалуйста, проекта нет в Верховном Совете, поэтому блестящие аналитические способности проявил Виктор Михайлович. Я хочу, вот, о чем сказать. Очень интересный вопрос задан телезрителям: в чьих интересах будет бюджет. Но чтобы ответить на этот вопрос, нужно, чтобы этот бюджет вообще был, а у меня такое впечатление, что сегодня Президент и его окружение сознательно играют на срыв бюджетного процесса. Для  нормального бюджета необходимо, чтобы законы принимались под этот бюджет, чтобы улучшить положение. В течение полугода Верховный Совет, Верховная Рада не имеет практически возможности принимать законы. В течение полугода в стране идет этот кавардак. Вот я смотрю рекламу, где говорится о том, что Ванга якобы предсказала приход некоего белого воинства, которое уничтожит все остальные течения политической мысли, то есть, установит фашистскую диктатуру. Я не знаю, что это за воинство, вот, и Виктор Михайлович явно не знает, что это такое. Но нам же грозит диктатура. И в этих условиях, понимая, что никакой победы «оранжевых» на выборах не будет, что они с треском проиграют, делается ставка на известный принцип «чем хуже, тем лучше». Пусть не будет бюджета, пусть будет плохой бюджет, пусть будет бюджет как можно хуже, но подойдем к президентским выборам с определенными бонусами для Виктора Андреевича Ющенка. С моей точки зрения именно эта тактика сегодня осуществляется. То есть, тем, кто сегодня состоит в «оранжевых» блоках двух, выгодно, чтобы бюджет был как можно хуже. А анализировать его по существу мне трудно, я еще раз говорю, юридически бюджета пока нет. Вот, может быть, Виктор Михайлович мне расскажет, он, очевидно, очень тесные связи с правительством имеет…

ВЕДУЧИЙ: Якщо Ви кажете, що його ще нема, то що ж буде розглядати…

Сергій Гмиря: Поскольку он знает то, чего нет. Я понимаю господина Порошенка, он по должности знает.

ВЕДУЧИЙ: А що ж буде розглядати Верховна Рада тоді?

Сергій Гмиря: А что знает Пензенник.

ВЕДУЧИЙ: Скажіть, будь ласка, пане Гмиря, а п’ятого числа що було, коли на засіданні Кабінету Міністрів прийняли за основу проект бюджету на 2008 рік? Отже, все ж таки ми маємо... Прошу, пане Вікторе.

Віктор Пензенник: По-перше, я не знаю, яку рекламу дивився пан Немиря, Гмиря, вибачте, тому що мова йшла про білі костюми, то швидше реклама, очевидно, до нього підходить. Але я дивився Вангу, пророцтво, там  пророкують, що комуністів більше не буде в українському парламенті. А тепер по суті. Це дуже дивно чути від правлячої коаліції, що вони не бачать документа, документ схвалений урядом. В мене є цей документ. Якщо Вам треба, я Вам його подарую. Там є підписи Міністерства фінансів, міністра фінансів, і документ розглядався схвалений. Але я хотів би відзначити ще одну дуже важливу річ, яку ми пропустили, я пропустив. У Вас початок сюжету був з дуже важливої речі, там було сказано, на жаль, було багато цифр неправильних названо. Сказано було про 2000 рік і загрозу дефолту. Причиною дефолту був дефіцит бюджету. І що ми маємо зараз? Я вже другий рік кричу в Україні, що країну тягнуть в борг, при чому абсолютно неграмотно, безпідставно. І насправді дефіцит бюджету, цей уряд завжди мав високий дефіцит. 2004 рік, назвали три мільярди, це неправильна цифра, три відсотки, це десять мільярдів дефіциту було. На цей рік запланований дефіцит 17 мільярдів, на наступний. І це неправда. Тому що там є фіговий листок, є стаття бюджету, яка дозволяє збільшити видатки уряду на сім мільярдів гривень. Насправді, дефіцит бюджету 24 мільярди. Наступного року уряд збирається збільшити борг країни на десять мільярдів гривень.

ВЕДУЧИЙ: Чим це загрожує громадянам?

Віктор Пензенник: Це дорога, яка… Якщо такою дорогою йти, дорого закінчиться обвалом гривни. Слава богу, що запас місця, який створили ми, достатній, щоб цього не трапилося. Але це неправильна дорога. І ця дорога коштуватиме, кожного року збільшення боргу на 10700 мільйонів гривень, які будуть наші громадяни платити на обслуговування відсотків. При чому для цього абсолютно немає жодних підстав. За цей мільярд можна вирішити було б не одну соціальну проблему. Тому тут нечисто і з дефіцитом, і нечисто і з боргом. Ми і борг не будемо нарощувати, як ми це робили в минулі роки, і дефіцит бюджету не має права бути більше, ніж два відсотки. Сьогодні він перевищує три відсотки.

ВЕДУЧИЙ: До речі, ваша політична сила, коли затверджувався бюджет 2007 говорила про те, що там були неправильно прораховані макропоказники, були занижені також і решта їх, і називали ви його бюджетом для своїх, а не для країни. Що змінилося?

Віктор Пензенник: Не тільки я озвучив цифру. Петро Олексійович назвав ту теж цифру. Я ще раз нагадаю, для розрахунку бюджету важливо не стільки темпи росту, як загальний обсяг валового продукту. Рахували бюджет з цифри 594. Зараз урядовий навіть документ – 670 мільярдів. Це означає, що порахований бюджет не з того всього економіки. Інакше кажучи, я це говорив в 2004 році, на жаль, і в 2006 році. Цей уряд вічно приховував доходи. А Петро Олексійович назвав навіть цифру більшу, це оцінка Нацбанку, 720. Друзі, це ж помилка 120 мільярдів гривень, за яким сидить величезна сума доходів. По-друге, бюджет має давати відповіді на питання людей. Це бюджет як сім’ї, тільки в цій сім’ї 46,5 мільйони людей. Я вже назвав цей  приклад, хочу ще раз пояснити його, 13, більшість пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію. Для них пенсія не піднімається. Тобто, вони не учасники процесу. Ми цього року бачили унікальну ситуацію, розвиток економіки веде до погіршення соціальних стандартів життя. Питання, кому віддаються ті кошти. Вони розподіляються не в інтересах всіх. Я побачив це в цьому бюджеті. Підняли ціни на комунальні платежі. Люди ж оплачують воду, газ і так далі, чому ще мільярди гривень ідуть на додаткове фінансування, замість того, щоб ці кошти пішли через зарплати і до людей.

ВЕДУЧИЙ: Отже, знову ж таки бюджет для своїх, виходить.  Прошу.

Петро Порошенко: Я хотів би просто декілька ремарок для того, щоб не складалося враження про, там, якісь кризові явища, принаймні тої відповідальності як Голова Ради Національного банку. Я можу запевнити, що на сьогоднішній день стабільності національної валюти, гривні, ні чого не загрожує, що вона станом на сьоме вересня, золотий валютний запас держави наближається стрімко до 30 мільярдів гривень. І не зважаючи на те, що...

Віктор Пензенник: Доларів, доларів.

Петро Порошенко: До 30 мільярдів доларів, дякую, Віктор Михайлович. І не зважаючи на те, що ми маємо дуже тривожну динаміку щодо торгівельного балансу, і він погіршився цього року, на відміну від року попереднього, і я думаю, що не реагувати на це ні економічний блок уряду, ні майбутній парламент, ні Національний банк, ні Президент держави просто не можуть, тому що нам на сьогоднішній день треба випереджаюче підтримувати імпорто-заміщуючі і експортно-орієнтовані підприємства. Тобто, на сьогоднішній день ми маємо абсолютно відверто казати, що та дотація, ті надходження валюти, які ідуть по фінансовому рахунку через запозичення банків, суб’єктів господарювання, це гроші, які потрібно віддавати. І в стратегічній перспективі ми маємо ще певний часовий лах, коли нарешті держава має повернутися обличчям до економіки. Я можу ще сказати одну річ, яка мене стурбувала, я знову-таки, я підкреслюю, це не є, це не виступає від імені політичної партії...

ВЕДУЧИЙ: У нас ще програма не закінчується, давайте перед тим, як перейдемо до рекламного блоку, дамо слово пану Калетніку. А вже потім будемо слухати людей з Майдану. Прошу.

Григорій Калетнік: Дякую. Бо складається враження, що тільки з цією стороною розмовляєте.

ВЕДУЧИЙ: Будь ласка, будь ласка.

Григорій Калетнік: Я відповім теж чемністю, як і Ви на початку програми сказали до Віктора Пензенника дуже чемно, що я знаю його як міністра фінансів, знаю як народного депутата. І нам дуже було в бюджетному комітеті приємно працювати з високим професіоналом, коли він міністр фінансів. Тоді він дивився реальними очима на бюджет, і тоді він на сесії Верховної Ради не реагував на жодну політичну силу, свої, чужі, він казав, дітям війни грошей не буде, пільговим категоріям грошей не буде, піднімати ці соціальні стандарти ми не можемо, тому що немає доходів, немає... І він рішучий і твердо стояв на своєму, в урядовій трибуні захищав позицію збалансованості бюджету. Коли зараз виступає публічно, я розумію його, що сьогодні це інший Віктор Михайлович, який говорить на публіку. І тому слава богу те, що жодного разу, я слухав, коли він критикував всі роки, 2004-му, 3-му, 5-му, 6-му, коли він критикує бюджет, його слова не справджуються. Він малював 2007 рік як такий, що все має бути жахливе, і цей бюджет взагалі приведе до катастрофи. Ми бачимо, що бюджет, в чому звинувачують сьогодні уряд, в тому, що, виявляється, ріст показників більший, аніж плановий був затверджений в бюджеті. Це не приховання, це професійно здатна робота сьогодні уряду, уряду, коаліції в парламенті. І тому, дійсно, економіка від падіння в 2005-2006 році до двох відсотків росту ВВП вийшла знову на прогресуючу динаміку росту внутрішнього валового продукту, і тому бюджет, як і виробництво валової продукції сьогодні перевиконується в бюджеті. І ми не маємо ніякої необхідності, як це було в 2005 році, продавати „Криворіжсталь”, і 24 мільярди, 24 мільярди топити у обіцянках уряду щодо соціальних стандартів, якими сьогодні оперують і десь згадують за 2005 рік. Покривали дефіцит десять мільярдів, в грудні місяці ми голосували, хто сьогодні у цій студії, і за нею, це є факт.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Панове, у вас буде час на репліку після вже реклами.

Григорій Калетнік: Тому і цей бюджет 2008 року, да, проект складений саме таким чином, що дальший ріст мають мати і соціальні стандарти, і бюджет має бути збалансований, і доходи від розвитку економіки, а не від продажу національних багатств. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Давайте ще раз нагадаємо глядачам наше опитування: кому піде на користь новий бюджет? Народу, олігархам чи політикам. Робіть висновки з огляду на нашу дискусію у студії. А зараз реклама.

 (реклама)

ВЕДУЧИЙ: Ми вже в ефірі, панове, ми продовжуємо. Отже, «Майдан» знову в ефірі. А ми нагадуємо нашим глядачам тему нашого інтерактивного опитування, воно звучить так: кому піде на користь наступний новий бюджет? Народу, олігархам чи політикам. Буквально 30 секунд, пане Пензенник.

Віктор Пензенник: Ну, перш за все, я звик поважати людей, і коли я йду в ефір, я готуюсь до передачі. Я не дозволив собі, як колеги, прийти сюди, не читаючи бюджет, я його прочитав. А, по-друге, хотів би нагадати деякі речі 2005 року. Бо я завжди буду гордитися тими соціальними речами, які нам вдалося зробити в 2005 році. Правда, з екрану телевізора теж була заставка, як таку поведінку нашого уряду назвали проїданням, бо, виявляється, платити пенсії і зарплати. Я нагадаю вам, що я переробляв бюджет уряду Януковича в 2005 році. Повністю переробляли. Ваш бюджет передбачав 262 гривні зарплату, ми її підняли до 332. Ваш бюджет забув, що пенсіонери живуть і після виборів, нам треба було шукати десять мільярдів гривень для того, щоб український пенсіонер отримав пенсію, і ми найшли. І, до речі, членам бюджетного комітету пора нарешті говорити людям правду, щоб люди знали, що приватизація не є доходами бюджету. І ми покрили повністю видатки бюджету, соціальні видатки, за рахунок того, що закрили дірки, по яких розкрадались кошти. І коли ми пільги скасували, податкові, так звані, діри, то ми скасували їх для всіх. Ми не ділили на білих, червоних, голубих чи помаранчевих. Всіх поставили в рівні умови.

ВЕДУЧИЙ: Давайте подивимося, чи так воно є насправді, як реагують на нашу сьогоднішню дискусію люди, які зібралися на Майдані у Києві. Отже, Яно тобі слово.

Яна Конотоп: Доброго вечора учасникам дискусії, вітаємо глядачів „П’ятого каналу”. І на разі готові висловитися, реагуючи на те, що вже було сказано в студії. Пані Валентина, Вам сьогодні честь бути першою.

Пані Валентина: Дякую.

Яна Конотоп: Ви почули аргументи з обох боків, Ви напевно що слідкуєте за заявами політичних лідерів. Чи покладаєте Ви надії на цей бюджет, чи, можливо, скептично ставитись, і взагалі Ваша думка про нього?

Пані Валентина: Так, що касается бюджету, це дуже актуальна тема. І тому поставлене питання по «П’ятому каналу», кому повинен піти цей бюджет, безумовно, він повинен іти тільки для народу.

Яна Конотоп: Він повинен.

Пані Валентина: Повинен.

Яна Конотоп: А куди піде?

Пані Валентина: А куди піде, це ми побачимо. Отакі в мене пропозиції. Значить, щоб бюджет пішов народу, нам треба приватизацію і всі кошти, які на приватизацію справить в Національний банк, в государство, і щоб потом уже всі видатки йшли з цих коштів, по-перше. По-друге, щоб всі бізнесмени, депутати, кандидати, мільйонери якийсь вклад вносили в государственну копілку, щоб потім вона йшла на наш народ, на удовлетворение потрібностей нашего народа.

Яна Конотоп: В порядку доброчинності вносили?

Пані Валентина: Даже, может быть, не сколько доброчинності, а треба розробити якусь систему, механізм якийсь. І потім, мені дуже прикро, і хочеться звернутись до всіх, депутати, кандидати, будь ласка, не забудьте про тих дітей, які зараз бідні, голодні, діти з функціональними обмеженнями, діти з інвалідами, весь час маєте, ідете в Верховну Раду, ви маєте всі можливості виділити і удовлетворить хоть малейші запроси.

Яна Конотоп: Дякую.

Пані Валентина: І тому я дуже щиро бажаю зваженості і вибирати кандидатів професіоналів.

Яна Конотоп: Пані Раїсо, будь ласка, Ваша думка щодо почутого і щодо того, соціальний пакет, який досить великий у цьому бюджеті. Як ви вважаєте, чи найдуться кошти для того, щоб його реалізувати, чи, можливо, це певною мірою популізм?

Пані Раїса: Ті кошти не можуть знайтися в нашій державі, тому що у нас держава на зараз це бідна. Тому я звертаюся до всіх політичних сил, які після 30 вересня зайдуть в Верховну Раду, в зал, і будуть присягу приймати, хай вони дуже пам’ятають, хто їх привів до цього залу. І коли вони будуть складати бюджет на 2008 рік, так же вони повинні пам’ятати про нас, простий народ, повинні внести достойну зарплатню, повисити пенсію...

Яна Конотоп: Пані Раїсо, якщо дозволите, в студії прозвучала думка про те, що цей бюджет істотно не відрізняється від попереднього. Тоді давайте орієнтуватися на попередній бюджет. Чи відчули Ви особисто покращення фінансового стану, можливо, більше стали купувати продуктів, більше грошей наявних мати?

Пані Раїса: Що я хочу ще сказати, що у нас зарплатня африканська, а ціни європейські, тому що ми зовсім не відчули покращення життя уже сьогодні.

Яна Конотоп:  Дякую дуже. Пане Олександре, наступний, Ви, до речі, хотіли відреагувати на певну репліку.

Пан Олександр:  Справа в тому, шановні громадяни, що ці люди не розуміють, так як і всі спеціалісти наші, на жаль, котрі складають бюджет у Верховній Раді, що зараз ринок. При ринковій системі не тільки валовий продукт випускається, а ще й товари випускаються. Тобто, товар міняється на продукцію. Не треба заплутувати ці дві різниці. Якщо ми будемо тільки спрямовувати кошти на проїдання, і будемо тільки на промисловість, як це нам радить Янукович, спрямовувати, ціни будуть безперечно рости. Тільки раціонально, коли ми будемо піднімати сільське господарство. Але ж не думайте, що сільське господарство піднімати якимись колгоспами, якимись фермами. Тобто, нам потрібний ще й внутрішній ринок, тобто, внутрішній споживач, кількість їх. Тобто, треба збільшувати кількість селян за рахунок одноосібних господарств. В результаті ми тоді замкнемо економіки... Адже дивіться, будь ласка, кажуть, що тут держава бідна, ні, держава не бідна, саме стільки держава випустить грошей, скільки буде стояти, стояти ціну. Якщо у нас буде мало продуктів, звичайно, будуть піднімати ціни на проїдання.

Яна Конотоп: Я зрозуміла. Дякую, дуже дякую.

Пан Олександр: Прошу.

Яна Конотоп: І пан Олександр теж хотів відреагувати на репліку.

Пан Олександр: Я хотел бы обратится ко всем, кто идет во власть. Что мы наблюдаем уже 15 лет? Мы наблюдаем в богатейшей с