ВЕДУЧИЙ: Я бачив, я навіть знаю декількох людей, які придумують для політиків рекламу. Скажу чесно, жизнь у них удалась. Маю таку дорогеньку квартиру, машинку, джип скромний, в вартість цієї квартири, бо реклама політична – це дорого. А от чи ефективна вона. Який ролик більше зачіпає душу, наприклад, ролик вібромасажера чи світлого майбутнього від улюбленої політичної сили. Політичною рекламою, як кажуть спеціалісти, втримати свій електорат, свого виборця, можна, але чи можна завоювати рекламою новий електорат. Якщо, наприклад, каже Лесь Подеревлянський, переїстися масла, буде розлад шлунку. А от чи достатньо партреклами сьогодні на наших вулицях. Разом з братами Гадюкіними легендарними ми заміряли глибину, ширину і висоту рекламного креативу. Маємо і вони мають тепер новий відео кліп.

Ролик:

 - «Вона занадто нав’язлива зараз, ця політична реклама”.

 - «Больше давит на мозги, честно, угнетает».

 - «Эта реклама уже долго тут на рынке и, мне кажется, уже на нее просто не обращают внимание».

 - «Лишь бы жилось хорошо, да и все».

 - «Ну, мне просто уже не нравится, когда гадости говорят друг на друга».

 - «Все уже определились, все знают. А то, что висит, это для незнающих людей просто».

 - «Люди, по-моєму, на це не звертають увагу».

ВЕДУЧИЙ: Я думаю, якщо виборча кампанія буде тривати, ми ще не один відео кліп запропонуємо нашим зіркам. А от зірки нашої студії сьогодні: Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, Денис Богуш, президент Центру вивчення маніпулятивних технологій. Вітаємо Вас. Вперше у нас, так? Так. В спецпроекті.

Денис Богуш, президент Центру вивчення маніпулятивних технологій: Вперше.

ВЕДУЧИЙ: І Євген Копатько, соціолог компанії «Рисечинг брендинг групп». Доброго вечора. Саме вони допоможуть нам розібратися з цією агітаційною кампанією кожної з політичних сил, яких презентують сьогодні: Ірина Геращенко, це блок „Наша Україна. Народна самооборона”, Владислав Лук’янов від „Партії регіонів”, та Михайло Поживанов від БЮТ. Запитання до наших небайдужих глядачів. Політична реклама 2007 року, якщо вона вас дратує, дзвоніть першим номером телефону, якщо ж надихає проголосувати за улюблену вашу політичну силу, ваш номер другий, який ви бачите на своїх екранах. В центрі Денис Богуш, президент Центру вивчення маніпулятивних технологій. Він подивиться крізь всю виборчу кампанію в агітації і рекламі від Блоку Юлії Тимошенко. А її захищатиме Михайло Поживанов. Раунд перший. Отже, право п’яти копійок вже працює. Чи не забагато реклами від Блоку Юлії Тимошенко? – я питаю Вас. Чи не спрацює ефект бумерангу, знаєте, коли вже так багато цієї реклами, що вона викликає зворотній ефект, і люди просто втомлюються від неї? Оцініть кількість реклами від БЮТ. Прошу.

Денис Богуш: Я считаю, что после событий 2004 года сейчас все блоки стараются, они поверили в политическую рекламу и стараются сделать такую ярмарку этой… Каждый себя не представляет без палатки, каждый себя не представляет без какого-то шарфика, значка, футболки. Можно сказать, что у Юлии Тимошенко бреда в рекламе меньше, чем у других, по моему мнению.

ВЕДУЧИЙ: Моє запитання було, чи не забагато її по кількості, поки що? Що про бред, ми залишимо.

Денис Богуш: Не могу сказать, потому как они одинаково идут, и «Партия регионов», и «Наша Украина», и Блок Юлии Тимошенко, адекватно.

Михайло Поживанов, БЮТ: Романе, я п’ять копійок…

ВЕДУЧИЙ: Це саме запитання.

Михайло Поживанов: Я скажу, що не забагато реклами, мені здається.

ВЕДУЧИЙ: Докажіть, я кажу, що у вас забагато реклами.

Михайло Поживанов: Ні, я можу сказати, що ми сьогодні маємо по всій Україні три тисячі бігбордів. В той час, як „Партія регіонів” тільки в Києві і Київській області мають точно таку ж кількість.

ВЕДУЧИЙ: Маленьке уточнення, кількість маленьких таких на кожному стовпі за моїми підрахунками, як автомобіліста, так, десь пару десятків…

Михайло Поживанов: Пане Романе, зараз я проїхав по Києву, я подивився, що навіть весь Проспект Победы повністю синій.

ВЕДУЧИЙ: Так, добре.

Денис Богуш: Посмотрите мост Патона, посчитайте количество этих маленьких, там минимум триста штук.

ВЕДУЧИЙ: Отже, забагато.

Михайло Поживанов: Я не збираюсь рахувати ці речі. Я думаю, що виборці дадуть оцінку і тій рекламі, і всьому іншому.

ВЕДУЧИЙ: Рухаємося далі. Отже, чи є розбіжності між тим, що говорять БЮТівці під час своїх дебатів, зустріч з виборцем, звернень і так далі, тобто, безпосередній контакт, з тим, що вони розмістили на свої розтяжки, гасла, бігборди і так далі, чи є так якась шизофренія?

Денис Богуш: Ну, если говорить про «украинский прорыв», то непонятно, с какой программой идет БЮТ. То есть, или БЮТ идет с какой-то программой, или он хочет спросить у народа, чтоб народ им написал эту программу. Вот для меня как для эксперта непонятно это все дело. И вот этот «украинский прорыв», что это такое, это гасло, или это название программы, которой еще нет, или она уже есть. То есть…

Михайло Поживанов: Тоді я спробую...

ВЕДУЧИЙ: Заплутали свого виборця.

Михайло Поживанов: Я спробую відповісти. Програма є, програма затверджена на з’їзді Блоку Юлії Тимошенко. Є 12 пунктів, тобто, там конституційна, судова, антикорупційна діяльність, будівельний, демографічний прорив, агропромисловий і так далі, і так далі.

ВЕДУЧИЙ: Ні, це ми вже розбирали.

Михайло Поживанов: Так.

ВЕДУЧИЙ: А скажіть, будь ласка…

Михайло Поживанов: І по кожному напрямку є виписані головні меседжі, за котрі Блоку Юлії Тимошенко бере вже відповідальність. Але в той же самий час ми звернулися до людей, ми поїхали навіть всі по регіонам і, зустрічаючись з людьми, ми запитуємо, що можна ще додатково добавити в ту більш широку, розширену програму для того, щоб це виконувалось.

ВЕДУЧИЙ: Я правильно розумію, допоможіть мені, що зараз, якщо люди раптом наговорять їм щось зовсім протилежно до того, що написано, наприклад, в сьомому прориві, то в результаті ми так і не будемо розуміти, куди будуть проривати нас БЮТівці?

Михайло Поживанов: Ні, Роман, я не можу з тобою погодитись в цій ситуації.

ВЕДУЧИЙ: Я хотів, щоб пан Богуш…

Михайло Поживанов: Бо ми якраз, головні напрямки ми визначили. І далі...

ВЕДУЧИЙ: А люди не змінять їх?

Денис Богуш: Нет, нет, вопрос…

Михайло Поживанов: Ні, цього не буде. Скажемо, мені на кожній зустрічі задають питання про повернення заощаджень…

ВЕДУЧИЙ: Говоріть, говоріть.

Денис Богуш: Вопрос в программе, смотрите, вопрос в программе. То есть, если идет, идет программа, она базируется на стратегии, и если вы… Ну, агропромисловий прорив, там обязательно должны быть цифры.

Михайло Поживанов: Вони є.

Денис Богуш: И эти цифры вы должны достигать. Зачем тогда спрашивать у людей. То есть, вот, просто, Блоку Юлии Тимошенко идет с такой программой. И люди ее или поддерживают, или нет.

Михайло Поживанов: Денис, я можу, ти тронув аграрний розділ, так, ми в програмі казали про те, що мораторій на продаж землі повинен залишитись до того, поки не буде закон про оцінку землі, поки не буде закону про ринок землі, про земельний кадастр. Сьогодні, після того, що ми побачили, те, що почули від людей, Юлія Володимирівна вже категорично сказала, що ми повинні продовжити мораторій мінімум на три роки. Крапка. Це і є продовження тої програми. Але ми не відмовляємось, скажемо, від тих речей, про котрі сьогодні є в програмі.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Роблю паузу. Перша червона картка, пане Владиславе, до кого, за що, прошу.

Владислав Лук’янов, „Партія регіонів”: Красная карточка Михаилу Поживанову, потому что они говорят, что они пишут программу на вопросы, которые им задают люди. Я скажу, я достаточно плотно работаю с избирателями, я руковожу одним из областных штабов. И я скажу, что люди, очень много поступает вопросов. Говорят, мы не забыли, когда Юлия Тимошенко вместе с Лазаренко обирали всю страну, когда газ в России покупался по 18 долларов, в Украине продавался по 80 долларов, и вся Украина сидела без зарплаты. Все это помнят и спрашиваю, как бы это…

ВЕДУЧИЙ: Прошу.

Владислав Лук’янов: Значить, я хочу сказати, те, що стосується газу по 80 доларів, пан Владислав в той час абсолютно не був парламенті, в 95-му році, коли пан Марчук, будучи прем’єр-міністром, запропонував для всієї країни ціну на кордоні мати 80 доларів, а пан Мороз, будучи Головою Верховної Ради, затвердив цю цифру. Я виступав в той час і  пропонував, Романе, що цього робити не можна, бо будуть корупційні схеми.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Я хочу вас повернути від часів лазаренківщини до часів сьогоднішніх, тобто, про рекламу, бо так зараз далеко відійдемо. Я хочу, щоб Ви мені допомогли. Коли з телевізора українському виборцю говорять про азійських тигрів, про китайське диво, на кого, на Вашу думку, розрахована така реклама? Бо  попри те, що в нас у кожного мобілка і, можливо, там написано: made in China, все одно є стійкий стереотип про те, що все, що китайське, це страшне барахло. Ну, такий стереотип в нас є. На кого це розраховано?

Денис Богуш: Нет, это еще надо померить на счет, китайское это барахло или нет. Но, в принципе, это опосредованная реклама, она дает эмоциональное ощущение, что…

ВЕДУЧИЙ: Що всі хочуть бути, як китайці.

Денис Богуш: Нет, что вот этот прорыв, который украинский, ну, Блок Юлии Тимошенко говорит, он как-то связан с теми прорывами и опытом других стран, которые это делали. То есть, логику их понятно.

ВЕДУЧИЙ: Скажіть, будь ласка, український виборець добре знає історію проривів там?

Денис Богуш: Не уверен, очень не уверен, что…

ВЕДУЧИЙ: Тоді на кого це розраховано?

Денис Богуш: Нет, это розраховано, чтоб каналы заработали. Каналы зарабатывают, пиарщики это все разрабатывают.

Михайло Поживанов: Ні, тоді, Романе, дозвольте я буквально речення.

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайле, Ви зможете відстояти. Є дві червоні картки, я так зрозумів, що це буде мені або китайським тиграм. Прошу. За що?

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій: Це буде не китайським тиграм, це буде реклама про китайські тигри. Тому що реклама – це гра з підсвідомістю. І коли в рекламі нудно розказують в телевізійний час, а він досить короткий, про те, що колись було чудо, там, в Кореї, в Японії, і намагаються якось показати це ілюстраціями, якимись картинками, зевать хочется. Люди це не сприймають. Ця реклама може бути розрахована тільки на яйцеголових, яких небагато, на якийсь інтелектуальний прошарок людей. Але на масову рекламу вона не годиться.

ВЕДУЧИЙ: Так, перша Вам червона картка. Давайте комплексом зберемо всі шишки на Вашу адресу.

Михайло Поживанов: Будь ласка.

ВЕДУЧИЙ: Прошу. Ірина Геращенко.

Ірина Геращенко, блок „Наша Україна. Народна самооборона”: Мова йде не про китайських тигрів, а про рекламу БЮТ. І, на мій погляд, сьогодні менше стало на телебаченні китайських тигрів. Що мені більше подобається, що, наприклад, після того, як перший номер нашого списку Юрій Луценко спробував купити м’ясо по 12 гривень і ніде його не знайшов, з’явилася реклама БЮТ, де вже жінка намагається також купити і не знаходить. Після того, як наш перший номер списку Юрій Луценко спробував також з жінкою сплатити по рахункам, там, за комунальні послуги, і з’ясувалося, що ціни дуже виросли попри те, що говорить „Партія регіонів”. Також з’явилася така реклама БЮТ, де говориться про те, що неможливо, насправді, за ці гроші сплатити. Ми це вітаємо, насправді, бо думаємо, що це говорить про нашу майбутню коаліцію. Це правильно чи ні?

ВЕДУЧИЙ: Добре. Прошу ще мікрофон до Євгена Копатько. Таких дуже правильно використаних тридцять секунд.

Євген Копатько, соціолог: По поводу рекламы политической могу сказать одно, что…

ВЕДУЧИЙ: Азіатської.

Євген Копатько: Да, азиатской. Ну, во-первых, что все партии, я просто посмотрел, они, как минимум, в этих странах была однопартийная система, это в лучшем случае, или двухпартийная система. Это так, как бы, сразу, если, как для яйцеголових, если говорить, да, однопартийная система. С другой стороны, если посмотреть о качестве рекламы, боюсь, что, Ирина, вот здесь я не соглашусь с Вами изначально. Почему? Потому что они перебирают, они более креативны в этом плане, но у них полярная креативность, что-то напоминает дежавю четвертого года, что-то здесь более креативно. Но отбирают, по большому счету, они ваш ресурс.

ВЕДУЧИЙ: Тепер прошу комплексно за всі закиди, починаємо від того, що ви в них крадете електоральний ресурс.

Михайло Поживанов: Я можу сказати, що ми підписали спільну заяву про подальшу спільну діяльність в Верховній Раді України.

ВЕДУЧИЙ: Але це не заважає вам красти в них електорат.

Михайло Поживанов: Я не можу сказати, що хтось краде, електорат не крадуть. Електорат обирає сам. І в цій ситуації, я переконаний, що якраз люди визначаться і дуже добре всі ці речі розуміють. Те, що стосується українського прориву і, скажемо, азійські тигри, я людина, котра має металургійну освіту, і я вам можу сказати, що всі металурги дуже добре знають, що сьогодні отходи на металургійному виробництві в Южной Кореи один відсоток, в Україні майже 37 на тону готовою продукції.

ВЕДУЧИЙ: А хтось з українців, виборців, знає, який там…

Михайло Поживанов: Ну, повірте, що всі металурги, їх майже півмільйона.

ВЕДУЧИЙ: Скільки в нас металургів?

Михайло Поживанов: Півмільйона.

ВЕДУЧИЙ: Півмільйона.

Михайло Поживанов: Півмільйона громадян працюють в металургійній галузі.

ВЕДУЧИЙ: Декілька відсотків, да?

Михайло Поживанов: То, повірте, і люди реально всі ці речі розуміють в будь-якій галузі.

ВЕДУЧИЙ: Пане Богуш, прошу тепер мені допомагати в іншому моменті. Виборцю Юлія Володимирівна через свої ролики каже, що ми, тобто, ми виборці йдемо на поводу в тих, хто, я зацитую: „захопив заводи і фабрики”, що виборець голосує так, як вони, оці з параходами і фабриками, скажуть, і що виборця свідомо ним маніпулюють. Чи не є це подібним до того „не зрадь Майдан”? Чи не є це тим варіантом, який образливий для виборця, який дивиться ролики БЮТ, бо це ніби та політична сила, за яку він збирався голосувати?

Денис Богуш: Любая политическая реклама, она строится по типу «негатив-позитив», и это один из приемов, как сделать, вот… Ну, что есть какие-то плохие, которые у нас все забрали, вот, мы вам дадим светлое будущее и все хорошее. То есть, я думаю, что…

ВЕДУЧИЙ: А це не ображає виборця БЮТ, на Вашу думку?

Денис Богуш: Виборець…

Михайло Поживанов: Романе, про що Ви кажете, сьогодні люди тільки і говорять про це. І я Вам на сьогодні можу сказати, Владислав спробував закинути, згадати 95, 96 рік. Сьогодні люди говорять, що хліб коштував в 2005 році гривню, сьогодні 2,40, балон скрапленого газу на селі коштував 54 гривні, сьогодні 117, літер бензину 3,20, сьогодні 4,60. То про що йде мова? Навіть, я не хочу забігати вперед, і розглядати їх ролики, але все те, що...

ВЕДУЧИЙ: Не забігайте. Але пан Михайло щойно згадав ті ролики, в яких опоненти що закидають БЮТ, що в їх роликах, той, що там на машині заправляється чи шахтар, що насправді це якісь безробітні з Києва, або актори, які підзаробили. Це, в принципі, є чесно чи не чесно?

Денис Богуш: Это правила рекламы.

ВЕДУЧИЙ: Це маніпуляція чи не маніпуляція?

Денис Богуш: Нет, манипуляция – это игра с подсознанием, не подписываясь.

ВЕДУЧИЙ: Отже, це не маніпуляція.

Михайло Поживанов: Тоді я ще одне додам.

Денис Богуш: Нет, любая реклама является в какой-то степени…

Михайло Поживанов: Романе, в 2005-му році в День шахтера я разом з Юлію Володимирівною Тимошенко був в Донецьку. Коли вона приїхала і розрахувалась з шахтарями, починаючи з 94-го року, включаючи регресників, всі борги за всі уряди України. То в цій ситуації мені байдуже, мені байдуже...

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайло, не агітуйте, я про рекламу зараз.

Михайло Поживанов: Хто з них що казав. Головне, що це правда і люди цю правду знають.

ВЕДУЧИЙ: Тепер я Вас спитаю, а потім Ви відреагуєте. Скажіть, будь ласка, як Ви вважаєте, з ваших рекламних роликів, який найбільш вдалий, той, що з Нострадамусом, той, що з бабою Вангою, чи той, що з Павлом Глобою?

ВСІ: (сміються)

Михайло Поживанов: Значить, Романе, я можу сказати одне, на жаль, сьогоднішнє законодавство дозволяє будь-яким установам, громадським організаціям розміщувати ту чи іншу рекламу. І я можу впевнено сказати, що штаб Блоку Юлії Тимошенко цю рекламу не замовляв і не розповсюджував.

ВЕДУЧИЙ: Жодну з них?

Михайло Поживанов: Жодну з цих трьох реклам. Але в цій ситуації…

Денис Богуш: Можна?

Михайло Поживанов: Але я можу сказати…

ВЕДУЧИЙ: Якщо це чорний піар, тоді хто це?

Михайло Поживанов: Почекайте.

ВЕДУЧИЙ: Хто це?

Михайло Поживанов: Але я скажу, що я з цим можу погодитися, щоб жінка керувала в країні, я думаю, що країна від цього виграє.

ВЕДУЧИЙ: Чия ця чорна реклама, чорний піар?

Михайло Поживанов: Романе, мені...

ВЕДУЧИЙ: Чия?

Михайло Поживанов: Я не думаю, що, можливо, це чорний піар, я дозволяю собі думати про те, що дехто з тих, хто є наші прихильники, взяли і замовили подібну рекламу.

ВЕДУЧИЙ: Пан Богуш, хто це міг зробити? Чи є це чорний піар?

Михайло Поживанов: Але штаб наш не має жодного відношення.

ВЕДУЧИЙ: І оцініть ці ролики.

Денис Богуш: Представьте себе общественную организацию, которая берет два миллиона или три миллиона долларов с жестким медиа планом и по всем каналам запускает такие ролики. То есть, ну, никакой общественной организации, даже для черного пиара это глупо выброшенные деньги. Я считаю, что это просто шикарная манипулятивная технология.

ВЕДУЧИЙ: Чия?

Денис Богуш: Наверняка каких-то сил, которые около Блока  Юлии Тимошенко. Я не могу сказать, да… И она у меня сейчас будет занимать, у меня есть выставка черного пиара, вот в этой выставке самое шикарное место.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Уточніть ще мені один момент. Кажуть, що образ Юлії Тимошенко, іміджеві реклама цих виборів, це переорієнтування її від Жанни Д’Арк до такої собі нью Леся Українка. Вдалося це здобути більше симпатиків, на Вашу думку?

Денис Богуш: Нет, исключительно, Юлия Тимошенко, у нее поменяли имидж после газовой принцессы на сельскую учительницу. И эта сельская учительница сейчас и продолжает. Никакой Леси Украинки и никого тут нет. Это был придуман специально имидж с косой, с пиджачком и с цветочком…

ВЕДУЧИЙ: Він працює? Це плюс?

Денис Богуш: Конечно, він шикарно працює. Даже визуальный образ просто поставить, да.

ВЕДУЧИЙ: Пане Михайло, Ви будете захищати Лесю Українку чи сільську вчительку?

Михайло Поживанов: Я можу сказати в цій ситуації, що я буду захищати Юлію Володимирівну Тимошенко, і, я переконаний, Блок Юлії Тимошенко. Бо ви побачите, все, що ми говоримо, ми зробимо, і люди в це вірять, вони знають, що так воно і буде в наступній Верховній Раді, і вони дадуть найбільшу кількість голосів якраз Блоку Юлії Тимошенко.

ВЕДУЧИЙ: Яка, на Вашу думку, найуспішніша реклама... Не встигли ми це спитатися. Ми це зараз, знаєте, в кого запитаємо. Вас уважно слухали всі інші учасники нашої програми і вони є експертами. Отже, які дірки, проріхи і невдачі в виборчій кампанії БЮТ, скажуть, наші експерти, з чим вони не згідні, а, можливо, хтось мені скаже, що найвдаліше є. Отже, слово експертам. Вадим Карасьов, прошу.

Вадим Карасьов: Репліка, що сказала Ірина Геращенко, колись в радянські часи крали м’ясо, а зараз крадуть ідею м’яса. Так, це прогрес. 

ВСІ: (сміються)

Вадим Карасьов: Що стосується рекламної кампанії Тимошенко, то я би сказав, що є недоліки, але кампанія така атакуюча.

ВЕДУЧИЙ: Назвіть їх.

Вадим Карасьов: Недоліки? Ну, тому що багато напрямків. Є напрямок референдуму по Конституції, є напрямок „прорив”, а є ще напрямок „як було добре при Юлі”. І, до речі, це самий сильний хід, ось останній, коли люди говорять про те, що було там краще. Друге, я думаю, що треба звернути увагу на те, що Тимошенко – єдиний, хто не виходить з регіонів, так, не з „Партії регіонів”, а з регіонів. Тому що прем’єр-міністр сьогодні більше в Києві. А в 2006 році він об’їздив всю Україну. Сьогодні тільки Тимошенко із лідерів великих партій об’їжджає всю Україну. Це великий плюс. Вона безпосередньо, як лідер партії, єдиний лідер спілкується з людьми.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Але я все-таки хочу мінуси почути. Ірина Геращенко, отже, мінуси в виборчій кампанії БЮТ.

Ірина Геращенко: Знову-таки я буду максимально делікатна, тому що мова йде про наших партнерів і колег.

ВЕДУЧИЙ: Делікатні мінуси, давайте.

Ірина Геращенко: Мені здається, що, насправді, і наші лідери сьогодні об’їжджають всю Україну, і я в тому числі, і ми відчуваємо, що хочуть люди почути від нас, що ми зробили висновки з наших помилок. І вони дуже гостро сприймають будь-яку, знаєте, некоректність з боку партнерів...

ВЕДУЧИЙ: Що не коректного в рекламі БЮТ?

Ірина Геращенко: Мені здається, що дуже часто, на жаль, наші партнери по БЮТ дозволяють собі якісь не коректні випади у відношенні до майбутніх партнерів, до „Нашої України”. Тим вони втрачають не тільки, кусають не тільки...

ВЕДУЧИЙ: А де це в рекламі є?

Ірина Геращенко: Не тільки «Нашу Україну». Знаєте, я вважаю насправді, що в цих виборах реклама буде мати дуже маленьке значення. Я потім про це скажу. Найголовніше значення буде мати прямий контакт, слово в слово, дебатні програми. І тому я вважаю, що кожне слово, сказане чи то Юлією Володимирівною, чи то кожним членом команди БЮТ, не коректне по відношенню до „Нашої України”, б’є в першу чергу по БЮТ. І на те треба вважати.

ВЕДУЧИЙ: А який би Ви ролик БЮТ зняли б з екранів телевізорів?

Ірина Геращенко: Ви знаєте, я хочу сказати, що сьогодні взагалі може бути чорна просто фішка, на ній написано просто БЮТ, „Наша Україна”, „Регіони”, як нагадування, ролики не мають ніякого значення на цій кампанії.

ВЕДУЧИЙ: Пане Владиславе, Ваші зауваження і мінуси рекламної кампанії БЮТ.

Владислав Лук’янов: Основным минусом рекламной кампании БЮТ, я считаю, то, что они не отвечают на один факт, вот сегодня восьмого сентября ровно два года, как Президент Ющенко выгнал Юлию Тимошенко из правительства. Это годовщина, два года, освобождения Украины от Премьера Юлии Тимошенко. И Блок Юлии Тимошенко на это не отвечает. Второй момент, я жалею, что они не отвечают и не объясняют, куда же делись украденные деньги, когда Украина сидела вся без зарплаты, и Поживанов сейчас говорит, это были ошибки, это было постановление правительства Лазаренко. То есть, это подтверждение…

Михайло Поживанов: Я про Лазаренка жодного слова не сказав. Вадим, не передергивай слова, будь ласка.

Владислав Лук’янов: Я прошу не перебивать.

Михайло Поживанов: Будь ласка. А, Владислав, пробачте.

Владислав Лук’янов: И сегодня… Ну, прошу добавить мне время, то, что Пожива