Відповідь на це питання давно шукають видавці та рекламодавці. Одна з найвпливовіших американських газет The Washington Post вирішила й собі взятися за цю невдячну справу й на початку серпня почала видавати безкоштовну щоденну газету Express, яку розповсюджують у Бостоні, Чикаго та Філадельфії. Мета – зацікавити аудиторію “нечитачів” віком 18-34 років. Двадцять сторінок газети складаються з коротких новинних повідомлень та реклами.

Минулого року аналогічні газети – щоправда, не безкоштовні, а вартістю 25 центів – почали видавати The Chicago Tribune та The Chicago Sun Times. А 2000 року шведська група Metro International, яка видає безкоштовні газети в 16-ти країнах світу, заснувала міні-газету у Філадельфії, роком пізніше аналогічний проект було розпочато в Бостоні.

Медіа-аналітики вважають безкоштовні газети зухвалим, однак необхідним кроком для того, щоб зупинити спад накладів. За даними Асоціації газет Америки (The Newspaper Association of America), 1992 року тиражі становили 60 мільйонів екземплярів на тиждень (крім суботніх та недільних випусків), а 2002 року – 55 мільйонів. Вважається, що звичка читати газети виховується під впливом родини. Тому, якщо молодь не почне переглядати сторінки газет зараз, вона не робитиме цього й за кілька років. Асоціацію газет Америки непокоїть те, що лише 17% передплатників газет мають вік від 18 до 34 років. Більшість же передплатників становить вікова група від 35 до 54-х. У той же час група Меtro заявляє, що половину читачів їхніх безкоштовних газет становлять люди молодші за 35 років. Таким чином група вважає себе флагманом “перевідкриття” газет для нового покоління. (У тому, щоб привернути увагу молоді, преса неабияк зацікавлена – великий інтерес до цієї вікової групи мають рекламодавці).

Звичайно, знаходяться й критики такого підходу. Наприклад, пише “Гардіан”, віце-президент American Journalism Review Рем Райдер переконаний, що видання, подання інформації в яких мало чим відрізняється від телевізійних та інтернет-новин, не сприяють відродженню культури газетного читання та взагалі ледь чи не паплюжать саме ім’я “газета”.