Телевізор, як і запечена індичка та гора подарунків під ялинкою, залишається незмінним атрибутом різдвяної ночі в більшості осель Західного світу. Половина британців – за результатами опитування, проведеного напередодні новорічних свят – стверджують, що вони не мислять собі Різдва без телевізора, і багато-хто згоден радше відмовитися від різдвяних подарунків, аніж залишитися без святкових телепрограм.

Безперечним лідером серед найулюбленіших програм на п’яти основних британських каналах (BBC1, BBC2, ITV, Channel 4, Channel 5) стала стара комедія „Тільки телепні та коні” (Only Fools and Horses), яку дивилася третина телеглядачів. Що ж до більш драматичних сюжетів, британська публіка була не проти знаменитих „Іст-Ендців” (East Enders), які посіли друге місце у рейтингу різдвяного перегляду. За ними впевнено трималися в п’ятірці кращих різдвяних показів фільми „Грандіозна втеча” (The Great Escape) та „Життя прекрасне” (Wonderful Life).

Однак, більше двох третин опитаних, особливо жіноча частина глядацької аудиторії, воліли б мати кращий вибір серед того, що запропонувало ТБ в різдвяну ніч. І справді, загальна кількість передач, які повторюються з року в рік, сягнула цього разу цифри 45. Для порівняння, 1997 року їх було тільки 13. За останні п’ять років кількість фільмів (особливо класичних), показаних на британських каналах упала з 31 до 17 (на 45%), а канал ITV взагалі вирішив не давати цього року жодної прем’єри блокбастера. Найбільш повторюваною розвагою натомість став дитячий мультик „Пан Мен та паняночки” (Mr.Men and Little Misses) – його показують кожного Різдва, починаючи з 1997 року.

Попри те, що більшість програм, які щороку закладаються в святкове телеменю, є улюбленими, вони дуже нагадують ситуацію з розчарованим племінником, котрий з нетерпінням чекав подарунку від улюбленої тітоньки, а та, як і минулого року, купила йому шкарпетки.

Але навіть якби телеефір став більш розмаїтим, цього, на думку британців, було б не досить, аби Різдвяна ніч пройшла веселіше. Смаки телепубліки розходяться стосовно того що саме дивитися вдома. Для 29% родин це є серйозним приводом для суперечок. Принаймні, як демонструють результати опитування, саме непогодженість у виборі тієї чи іншої телепередачі викликає більше сімейних сварок, аніж проблема грошей чи куди, приміром, покласти спати гостей, які приїхали на Різдво.

Таким чином, загальне спостереження щодо різдвяної теленочі’2002 не надто оптимістичне: різдвяні покази, які впродовж багатьох років були дорогоцінним каменем в короні телебачення, стають в Британії все менш популярними. Натомість перевага надається відеопродукції та каналу платних телефільмів. На думку фахівців, це є фактором, що спричиняє занепад культурної традиції, коли уся сім’я збиралася біля телевізора на перегляд хорошого різдвяного фільму.

Альтернативу різдвяному телебаченню створюють і кінотеатри. Голівуд, за звичай, випускає перед святковим новорічним сезоном три типи фільмів: сімейні стрічки для дітей, дорогі бойовики та фільми з прицілом на кінонагороди.

В деяких фільмах, втім, перемішуються різні жанри, як, приміром, в мультиплікаційній картині Адама Сандлера „Вісім божевільних ночей” (Eight Crazy Nights). Фільм привертає увагу глядача до єврейського свята Ханука (свята запалювання свічок на честь очищення й освячення єрусалимського храму, що раніше (за легендою)був осквернений греками та євреями-асимилянтами – “Детектор медіа”), але його авторові навряд чи вдалося пролити світло на єврейські традиції і, зокрема, на вшанування знаменитого Свята Свічок . Кінокритики одразу застерігали, що фільм прісний і з туалетним гумором, і не варто витрачати гроші, аби подивитися на героя-карлика, котрого скидають в портативному туалеті з гори, і котрий замерзає на льоду, звідки його злизує північний олень. Хіба можна таке рекомендувати дітям як справжню різдвяну розвагу?

Втім це не означає, що в цьому сезоні зовсім не з’явилося якісних дитячих стрічок. Студія “Дісней” в своїй „Планеті скарбів” (Treasure Planet) перенесла відомий „Острів скарбів” Стівенсона у відкритий космос, де кіборг Лонг Джон Сілвер захоплює здоровою порцію пригод, сміливості та героїзму. І хоча менеджерів студії попереджували про низький касовий збір анімаційного відділу “Діснею”– на них не йде й половини рекламного бюджету блокбастерів – фільм став кінохітом сезону.

Новим жанром сімейного кіно стають фантазійні фільми. Чергові серії „Гаррі Потера” (Harry Potter) та “Володаря кілець” (Lord of the Rings) викликали новий сплеск глядацького ажіотажу та довжелезні черги в касах кінотеатрів. Обидва фільми пробиватимуться до оскарівських нагород. А останніх точно не вистачить на інші цілком хороші стрічки про трагічні хвороби, приречене кохання, історичні епопеї тощо – в напружені дні кінофестивалів, за браком часу, їх просто відкладають вбік, аби не заважали блищати тому, що не завжди виявляється золотом. Шкода, якщо так! Бо серед сезонних кіноновинок на тверде третє місце за рейтингом вийшов фільм “Колона оркестрантів” (Drumline) про конкурс маршируючих оркестрів із шкіл для чорношкірих дітей. Його герої, з драматичним переплетінням в їхніх долях таланту, працелюбства, професіоналізму, відданості та честі, справляють таке ж сильне враження, як і те, що обіцяється будь-яким гучно розрекламованим блокбастером.