Низка аналітичних центрів, які спеціалізуються на економічній політиці, звернулися до Кабінету Міністрів України з пропозицією змінити підхід до відновлення бізнесу, який постраждав внаслідок російської агресії. Відповідне звернення опублікували на сайті Економічної експертної спільноти.

Аналітичні центри пропонують поступово переходити до моделі управління воєнними ризиками, яка дозволяє за рахунок обмеженого бюджетного ресурсу залучати більший обсяг страхового, банківського та міжнародного капіталу, ніж пряма компенсація збитків з бюджету.

«Держава не може і не повинна одноосібно компенсувати збитки приватного бізнесу. Її завдання — створити умови, за яких ризик розподіляється між бюджетом, бізнесом, страховим ринком, перестраховиками, банками та міжнародними фінансовими організаціями», — йдеться в заяві.

Так, Кабміну пропонують зосередити найперші рішення на взаємопов’язаних напрямах відновлення постраждалого бізнесу, які ґрунтуються на масштабуванні системи страхування воєнних ризиків і розширенні програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Уряд вже запровадив часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна та часткову компенсацію страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків. Водночас аналітичні центри наголошують, що масштаб збитків і потенційних ризиків значно перевищує нинішні можливості державної програми та приватного страхового ринку.

«Ключова проблема полягає не лише у вартості страхового поліса, а передусім у недостатній ємності ринку для прийняття катастрофічно великих воєнних ризиків. Тому необхідно суттєво збільшити масштаб програми компенсації страхових премій, зробити прогнозованою та багаторічною і забезпечити достатній ресурс для підприємств, які відповідають визначеним критеріям ризику», — кажуть аналітики.

Водночас вони стверджують, що лише збільшення компенсації страхових премій не вирішить проблему, тому пропонують модель, принцип якої полягає у розподілі ризику між кількома рівнями. Перший шар — бізнес, другий — первинний страховий ринок, третій — перестрахування, четвертий — державний механізм перестрахування катастрофічних збитків (stop-loss).

«Державний ресурс має бути спрямований насамперед на останній, найбільш ризиковий шар, а не на заміщення приватного страхового капіталу. Збільшення лише компенсації премії без реального перестрахування результату не дає. Необхідна єдина термінологія ризиків/виключень і принципи врегулювання збитків для всіх учасників моделі», — повідомляється в заяві.

Аналітичні цетри також пропонують розширити напрям відновлення у програмі «Доступні кредити 5-7-9%», збільшити граничні суми та створити спеціальний механізм кредитування підприємств, які постраждали внаслідок російських атак. 

«Основою має стати державна портфельна гарантія, яка покриває орієнтовно 70–80% кредитного ризику, при цьому банк зберігає власну частку ризику. Це дозволить використати банківський капітал як основне джерело фінансування відновлення, а державний ресурс — як інструмент розподілу ризику», — пояснюють аналітики.

Вони пропонують надавати бізнесам короткострокові кредити на оперативний ремонт і заміну обладнання, поповнення оборотного капіталу, включно з фінансуванням заробітних плат, закупівель та інших критичних витрат, а також на модернізацію, релокацію та створення резервних виробничих потужностей.

Насамкінець у заяві говориться про потребу усунути адміністративні та фінансові бар’єри, які перешкоджають швидкому відновленню бізнесу. У цьому контексті аналітичні центри пропонують створити механізм, який дозволить підтриємствам отримувати авансові страхові виплати на основі попередньої оцінки за Єдиним реєстром ушкоджень.

Також вони пропонують адаптувати податкові правила до реальності воєнних збитків та стимулювати бізнес інвестувати у зменшення власного воєнного ризику.

Серед підписантів звернення є Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, аналітичний центр Advanter Group, Інститут фінансів та права, група фінсектор Економічної експертної платформи та інші аналітичні центри.

Нагадаємо, напередодні Український ПЕН закликав міжнародну спільноту посилити військову, фінансову та гуманітарну допомогу Україні на тлі масових обстрілів Росією складів українських видавництвах.

Фото: Кабінет Міністрів України / фейсбук