Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) звернулася до ООН, щоб отримати від влади Казахстану інформацію про перебіг розслідування вбивства казахстанського опозиційного журналіста Айдоса Садикова, яке було скоєне майже два роки тому в Києві. Про це йдеться на сайті RSF.

Організація заявляє, що підозрювані у вбивстві Садикова — двоє громадян Казахстану — досі на волі, а замовник злочину залишається невідомим.

У RSF кажуть, що через «мовчання і бездіяльність судової влади Казахстану» вони за згодою вдови загиблого, журналістки та співзасновниці «Бәсе» Наталії Садикової, звернулися до офісу спеціального доповідача ООН із питань захисту права на свободу думок і їх вільне вираження. 

Цей орган ООН, який складається з незалежних експертів, які перевіряють випадки порушення прав людини, має задокументувати справу і отримати відповіді від Казахстану. 

Директор відділу адвокації та допомоги RSF Антуан Бернар заявив, що «коло безкарності має бути розірване».

«Влада Казахстану має відповісти на запити України та надати інформацію про ідентифікованих казахстанських підозрюваних, щоб просунути розслідування вбивства свого громадянина. Звернення RSF до механізмів захисту ООН — важливий етап. Мета зрозуміла: необхідно, щоб ООН повністю взялася за цю справу і притягнула Казахстан до відповідальності», — сказав він.

Організація також повідомила, що після смерті Айдоса Садикова його дружина Наталія намагається встановити замовників його вбивства і притягнути їх до відповідальності попри переслідування.

Як приклад, RSF наводить позов, який у квітні цього року проти неї подав казахстансько-російський бізнесмен Гаджі Гаджієв. У 2023 році він вже намагався домогтися видалення з каналу «Бәсе» відео про себе. Тепер Гаджієв звинувачує Садикову в публікації на її ютуб-каналі відео, які шкодять його репутації.

Нагадаємо, 18 червня 2024 року в Києві невідомий стріляв у казахстанського опозиційного журналіста Айдоса Садикова. Журналіст потрапив до реанімації у важкому стані, йому стріляли в голову. У ніч проти 2 липня Айдос Садиков помер у лікарні. 5 липня з ним попрощались у Києві.

Київська прокуратура розпочала досудове розслідування. 21 червня поліція оголосила, що знайшла ймовірних виконавців замаху на Садикова. Ними виявилися двоє громадян Казахстану — 33-річний Мейрам Каратаєв і 36-річний Алтай Жаканбаєв. Територію України підозрювані покинули в день замаху, перетнувши кордон з Молдовою. Їх оголосили в міжнародний розшук.

22 червня 36-річний Алтай Жаканбаєв, якого підозрюють у замаху, сам здався правоохоронним органам Казахстану. Офіс генпрокурора заявив, що розпочинає екстрадиційну процедуру щодо підозрюваних у вбивстві Садикова. Проте голова Сенату Казахстану Маулен Ашимбаєв заявив, що Казахстан не видаватиме Україні підозрюваного.

Дружина журналіста Наталія Садикова впевнена, що до замаху на її чоловіка причетний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Сам Токаєв заявив, що Казахстан готовий долучитися до розслідування замаху на Садикова.

У серпні 2024-го «Українська правда» повідомила, що два підозрювані у виконанні замаху на Садикова, імена яких назвала Нацполіція України, ймовірно, працювали в Комітеті національної безпеки та Службі зовнішньої розвідки Казахстану. 

У травні 2025-го в Казахстані відмовилися допитувати підозрюваних у вбивстві Айдоса Садикова. Генпрокуратура країни послалася на «недостатність доказової бази». У липні міжнародна організація «Репортери без кордонів» повідомила, що Україна припинила розслідування вбивства Садикова через відсутність співпраці з боку влади Казахстану.

Айдос і Наталія Садикови разом вели власний ютуб-канал «Бәсе», на якому, зокрема, критикували владу Казахстану та олігархів. Айдос Садиков також відомий підтримкою протестів у Казахстані в січні 2022 року, коли для їх придушення вводили війська ОДКБ. У жовтні 2023 року його оголосили в розшук у Казахстані за так зване «розпалювання ворожнечі».

Останнє відео на його каналі — «Президент Казахстану став маріонеткою російських агентів впливу» — опубліковане 18 червня 2024 року.

З 2014 року Садиков і його дружина-журналістка жили в Україні в статусі біженців.

Фото: RSF