Людмила Панкратова: «Пряма заборона на зйомку — це червона лінія, яку фотограф не може переступити»

Людмила Панкратова: «Пряма заборона на зйомку — це червона лінія, яку фотограф не може переступити»

9 Квітня 2026
0
363
9 Квітня 2026
14:37

Людмила Панкратова: «Пряма заборона на зйомку — це червона лінія, яку фотограф не може переступити»

0
363
Винятком є переважання суспільного інтересу, який журналіст або фотограф мають наочно продемонструвати, зазначила медіаюристка ГО «Інститут розвитку регіональної преси».
Людмила Панкратова: «Пряма заборона на зйомку — це червона лінія, яку фотограф не може переступити»
Людмила Панкратова: «Пряма заборона на зйомку — це червона лінія, яку фотограф не може переступити»

Волонтери, журналісти чи фотографи не можуть проводити зйомку, якщо людина заборонила це робити, особливо у випадку чутливої для неї ситуації — загибелі близьких і перебуванні у стані хвилювання та втрати. Про це у коментарі «Детектору медіа» сказала медіаюристка ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова.

Як нагадала медіаюристка, питання щодо заборони зйомок приватних осіб чітко визначене чинним законодавстом України. Згідно зі статею 307 ЦК України, людину можна знімати лише за її згодою. Така згода припускається, якщо зйомки проводять відкрито на вулиці, зборах, конференціях, мітингах та інших публічних заходах. Натомість приватні помешкання не можуть сприйматися як «публічний простір», зазначила Панкратова.

Вона наголосила, що заборону на зйомку потрібно враховувати: «Пряма заборона на зйомку — червона лінія, яку фотограф не може переступити. Виняток — переважаючий суспільний інтерес. І цей інтерес має бути наочно продемонстрований журналістом або фотографом».

Водночас Людмила Панкратова звернула увагу на важливість правил проведення фото- і відеозйомок людей у чутливій ситуації, як-от загибель близьких, стан шоку, втрати і горювання.

«Ігнорування цих правил несе більше шкоди, аніж "правди, яку всі мають знати". Співчуття, людяність і розуміння стану людини, яка переживає втрату, — важлива якість фотографа. Не можна керуватись виключно тим, що ця світлина є цікавою, шокуючою, збере більше лайків, викличе обурення і так далі», — пояснила медіаюристка. 

Напередодні в мережі виникла дискусія з приводу зйомки наслідки російських обстрілів у Херсоні 7 квітня. Працівниця КП «Парки Херсона» Ольга Чернишова повідомила на своїй фейсбук-сторінці, що того дня стала свідком того, як фотографи робили світлини матері, син якої загинув, у їхній квартирі, попри прохання цього не робити. У коментарях до свого допису вона написала, що йдеться про фотографів Libkos. 

За словами Ольги, вона прийшла підтримати жінку, яка близько двох годин чекала, коли тіло її сина заберуть, і була у важкому психологічному стані. У коментарі виданню «Вгору» Чернишова розповіла, що до квартири приходили місцеві журналісти, але після заборони проводити зйомку залишили помешкання. Згодом приїхали волонтери для евакуації тіла. Разом із ними, за її словами, до квартири зайшли люди з камерами, які не припинили зйомку, попри її заперечення. Світлину Ольги з матір'ю загиблого згодом оприлюднили на сторінці Костянтина і Влади Ліберових.

Водночас Влада Ліберова у коментарі «Детектору медіа» зазначила, що від матері загиблого не було жодної заборони на зйомку, як і «від поліції чи від будь-якої особи на місці, яка мала б право цю заборону озвучити». Натомість, за словами фотографки, у квартирі знаходилася волонтерка, яка поводилася агресивно і, на думку Влади Ліберової, цим лише погіршувала емоційний стан матері. Вона наголосила на тому, що ні вона, ні Костянтин не знімають, коли чують пряму заборону, і це їхня принципова позиція. 

На запитання «ДМ» про те, чи може заборонити знімати людина, яка знаходиться поруч, або ж це право має лише родич, медіаюристка Людмила Панкратова висловила таку думку: «У цій ситуації немає значення, хто робить таку заборону, саме через вразливий стан жінки. Сама ж жінка має повне право заборонити знімати себе і свою близьку людину, яка загинула».

Вона також звернула увагу на рекомендації Комісії журналістської етики. У них наголошується:

«Не слід зловживати натуралістичними зображеннями або жахливими подробицями, які можуть травмувати як рідних, близьких і знайомих жертви або постраждалої людини, так і пересічного читача, глядача або слухача. Оприлюднення подібних матеріалів можливе лише тоді, коли без них картина у публікації буде неповною. Важливо не допускати, аби публікація сцен жорстокості, зображень згорьованих близьких та інших подібних матеріалів стала рутинною практикою для медіа чи прихованим способом привернення уваги аудиторії».

Комісія також зауважує: якщо людина, яка постраждала від злочинних дій Росії, відмовляється від публікації своїх слів, фото чи відеоматеріалів, або ж просить видалити вже опубліковані, її запит потрібно виконати. Це не стосується фактів і спостережень журналіста, який побував на місці події. 

Читайте також: 

Фото: Людмила Панкратова/UIJC

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
363
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду