Українська спільнота трохи менш ніж третину уваги приділяє обстрілам. Триває обурення через заяви Д. Трампа, меншу увагу викликають українські пропозиції світу (як-от деблокування Ормузької протоки).

Хороші новини – атаки по РФ (Крим, Балтика, Калуга), українська балістика, падіння російських літаків, В. Зеленський пропонує українську військову експертизу світу, російські патріоти критикують власну владу.

Погані – обстріли, перспектива підвищення податків.

Неоднозначні – фронтові події, дискусії про українські збройні розробки, переговорний процес, візит В. Зеленського на Близький Схід, угорські вибори, російська пропаганда, «бунти» в путінському оточенні, робота ВР.

Марафон ударів по Росії триває. Новинні ресурси й користувачі (переважно чоловіки) досі неабияк тішаться ударами по ворожому тилу. На черзі ураження Ярославського НПЗ (шостого за потужністю в РФ) та заводу з виробництва вибухівки «Промсинтез» у Самарській обл. Часто з підкресленням, що для них застосовували, відповідно, дрони FP-1 та ракети FP-5 «Фламінго». Деякі люди помічають системність атак по нафтопереробних та експортних потужностях РФ (згадують Кирішський НПЗ та триваючі пожежі в Усть-Лузі). Триває радісне обговорення нових ударів по російських тилах, тримається в топі Усть-Луга: обговорюють пожежу, яка там триває, наслідки її для російської економіки. Радості додають удари по Таганрогу. Є офіційні повідомлення, насміхання з російських реплік.

Разом із тим, є міркування про зміни на війні, тішать звістки про падіння російського літака у Криму, а звіти Мадяра поширюються вже майже так само інтенсивно, як і звіти Генштабу. Російські групи, крім постійної оптимістичної комунікації про збиті безпілотники, поширюють відео ударів по російських містах, взяті з українських каналів.

Українська зброя та її застосування привертають увагу і за межами України. В. Зеленський очолив комунікацію підсумків свого візиту на Близький Схід, а саме – домовленостей про постачання дизелю на рік, подолання ризиків його нестачі для України (передусім, для Сил оборони) – в обмін на технології (дронове виробництво з Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром на 10 років). Заява В. Зеленського про результативність перехоплювачів на Близькому Сході викликала жвавий інтерес: поширювали й далекі від підтримки влади ресурси, на кшталт Цензор.НЕТ. Пізніше гордості додає публікація кадрів, що подаються як момент збиття одного з іранських шахедів українським дроном у цьому регіоні. Гордість викликає й зростання ефективності ППО всередині самої України – МО публікує статистику за березень (збито і подавлено 89,9% цілей ворога). Критика влади через відволікання ресурсів на Близький Схід фіксується, але не є мейнстримною. Соцмережі переповнені й повідомленнями про застосування та доведену ефективність на полі бою вітчизняної продукції – P1-Sun (у народі через свою назву дістав прізвисько «пісюн», що викликає жарти – особливо в контексті кадрів, де перехоплювач наздоганяє ворожий БПЛА), «Баба Яга»/«Вампір».

Окремий акцент – на підрозділах, що проводять вдалі дії, як-от бригада «Сталевий кордон». Помітна й заява головного конструктора Fire Point про те, що в середині цього року вже буде готова балістична ракета з дальністю польоту до 850 км. Інформацію поширюють, зокрема, різні локальні пабліки. У російському сегменті помічає А. Шарій, який ставиться до анонсу Д. Штілермана серйозно. Помітне поширення меседжів про застосування зброї (зокрема, в локальних новинних спільнотах і каналах): заяви М. Федорова про роботу першої в Україні приватної ППО, яка успішно знищує шахеди на Харківщині – в межах експериментального проєкту із залучення до ППО підприємств. Коментар міністра оборони на тему самознищень росіян через страх перед роями дронів і потенційну модифікацію «Є-Балів» доповнює хвилю глузувань з окупантів як «кандидатів на премію Дарвіна»: один із них напідпитку з триколором прямував до мінного поля; згадують і минулі провали, як-от походи росіян по трубах.

Дещо менше уваги залучає О.Сирський – зі статистикою результативності перехоплювачів (за березень), просування СОУ на Олександрівському напрямку (звільнено вже 480 км2) та оцінкою мобілізації («на 6–7 з 10»).

Дроновий терор: переважає гнів на росіян, суму значно менше. Регіональні ресурси активно повідомляють про наслідки обстрілів Одеси, Кривого Рогу, інших міст, загиблих цивільних, ураження портової інфраструктури, дроновий терор загалом (заява В. Зеленського про 60 БПЛА по Одесі, клікбейт на кшталт «Це просто ЖАХ!», деталі про ураження пологового будинку), атаки вже третю добу поспіль на об’єкти «Нафтогазу» на Полтавщині і загибель одного з працівників компанії. Триває обговорення наслідків атаки і постраждалих та загиблих людей, поширюються фото і історія 20-річної загиблої Дарини з Сум, є повідомлення про руйнування та про нові російські атаки по східних областях. Проходять повітряні тривоги по Україні.

Світ не тішить: навіть хороші новини супроводжуються "але". Сварка між К. Каллас та держсекретарем США на полях G7 (Axios) скоріше є предметом відстороненої уваги медіа (критика США за брак тиску на Росію і агресивна відповідь, що США і так нібито роблять усе для припинення війни). Тоді як образлива заява директора Rheinmetall про «домогосподарок з 3D-принтерами» і нібито відсутність інноваційності з боку України – привід для одностайного гніву. Українські акаунти з гнівом підхоплюють заяви про підтримку В. Зеленським угорської опозиції, як і меседжі Р. Фіцо, який працює з меншою фантазією – просто погрожує блокуванням чергового європейського пакета санкцій проти РФ. Ще однією темою тижня став візит болгарського прем’єра до Києва для підписання безпекової угоди з Україною на 10 років (у фокусі уваги пабліків, що ретранслювали повідомлення, – альтернативні маршрути газопостачання, інвестиції у виробництво зброї, підтримка програм SAFE та PURL). Водночас – жодного нагадування про те, що незабаром у Болгарії вибори, що там уже багато років політична криза і постійні зміни урядів, а шанси на перемогу цього разу має політсила проросійського експрезидента Р. Радева –  відповідно, Болгарія може стати «Угорщиною 2.0», про що раніше писали деякі оглядачі (як-от «Європейська правда» місяць тому), але тема так і лишилася за межами інформаційного мейнстриму.

У російських джерелах активно поширюється вкинута через РІА Новини історія про спонсорування угорської опозиції В. Зеленським – щотижневі кількамільйонні транші готівкою, викриття цього суперсекретним експрацівником українських спецслужб (при поширенні сюжету угорським ТБ не показують його обличчя, маскують голос та загалом не дають жодного уявлення про спікера). Також російські групи радіють заявам про «українські дрони, зібрані домогосподарками з 3D-принтерами» та дуже сподіваються, що США дотиснуть Україну до територіальних поступок, і знаходять уже перші ознаки підготовки до виведення українських військ з Донбасу.

Дедалі більше уваги до конфліктів з ТЦК. Локальні ресурси (Труха Одеса, Бессарабія.UA) сповістили про збройний напад на військових ТЦК під час затримання чоловіка, що перебував у розшуку; джерелом інформації також став Одеський обласний ТЦК. Того ж дня – поширення заяви одного з «азовців» (заступник командира загону розвідки) про те, що ТЦК мають застосовувати зброю у відповідь. Російський сегмент коментує інциденти в Одесі з гнівом на «поліцаїв», які ще й вночі застрелили людину, що «не хотіла іти на забій». Наприкінці тижня обговорення викликає вбивство військового ТЦК у Львові, воно ініціює великі сварки серед українців.

Емоції українців

Гнів присутній в 29,6% постів на теми дотичні до війни – на росіян через постійні обстріли та їх наслідки, тримається гнів на В. Орбана, був гнів на Р. Фіцо через його заяви, був сплеск гніву на Д. Трампа після заяв про вихід з НАТО і про те, що не варто було допомагати Україні. Гнів на владу росте, але щоразу ці хвилі мають причини – гнів через вбивство військового ТЦК у Львові, збій в Резерв+, санкції проти Порошенка.

Тривога – 27,0% – зростає: більше попереджень про повітряні тривоги, тривожного спостереження за фронтом, чекають нових російських атак, можливо на країни Балтії, кілька днів увечері були тривожні попередження про великий обстріл, який готує Росія, здебільшого вони справджувались, хоча іноді й ні.

Сум – 13,8% – в обговоренні наслідків російських ударів, загиблих людей, їхніх фото, історій їхнього життя, сум у постах про річницю звільнення Київщини, у військових некрологах та нагадуваннях про хвилину мовчання.

Радість – 12,9% – найбільше через атаки на Ленінградську область, пожежі там, поширення аналітики, як це шкодить Росії, також іноді є хвиля радості через успіхи ЗСУ та постійна радість через зростання втрат росіян і знищену ворожу техніку.

Гордість – 7,4%.

Надія – 4,2% – на нову українську зброю після заяв Д.Штілермана, на світову підтримку, особливо європейських держав, на перемогу, на занепад російської економіки, який зупинить війну.

Вдячність – 1,9%.

Сміх – 1,6%.

Втома – 1,6% – в соцмережах значно падає після того, як закінчилися зима, і з нею – великі відключення світла та тепла.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.