Лише 41% акаунтів у соцмережах, зареєстрованих як онлайн-медіа, можна безпосередньо віднести до онлайн-медіа як джерел інформування суспільства про події в різних сферах життя. Про це свідчать результати моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ).

Станом на 1 січня 2026 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала як онлайн-медіа 606 облікових записів в Youtube, TikTok, Twitch, Instagram, Telegram, X, Facebook, Viber, WhatsApp, LinkedIn і Threads. 

Читайте також: 

• Жорстка позиція Нацради, або Чи обов’язково мають реєструватися канали на YouTube, Tik Tok, Twitch
• Реєстрація медіа в Україні: розмежування онлайн-медіа й аудіовізуальних сервісів

Реєстрантами 606 облікових записів є 218 фізичних чи юридичних осіб, тобто в середньому на одного власника припадає близько 3 «онлайн-медіа».

372 зареєстрованих «онлайн-медіа» є дистрибуційними платформами, сторінками в соцмережі, створеними для поширення інформації з основного сайту. Ще 228 зареєстрованих облікових записів в соцмережах є самостійними джерелами без основи у вигляді сайту або входять до самостійної мережі облікових записів.

За даними ІМІ, лише 245 акаунтів можна віднести до онлайн-медіа як джерел інформування суспільства про події в різних сферах життя. 

Ще 43 (7%) акаунти є сторінками правозахисних та благодійних організацій, юридичних та комерційних компаній, а також дистрибуційними платформами нелінійного аудіовізуального медіа (Megogo, яке зареєструвало 9 облікових записів).  

Водночас 312 (52%) зареєстрованих сторінок є профілями спортивної тематики, з них 28 блогів про кіберспорт та 36 сторінок в соцмережах, які просувають чи рекламують гемблінг. Більшість зареєстрованих профілів такої тематики містять рекламу казино, ставок на спорт, чи рекламують бренди організаторів азартних ігор. 

Нацрада також реєструвала як онлайн-медіа сторінки футбольних клубів, спортивні, коментаторські та оглядові блоги, телеграм-боти з результатами матчів, стрімерів відео- та азартних ігор і сторінки окремих спортсменів.

Серед всіх профілів на тему спорту лише близько 3,3 % є реальними спортивними медіа.

«Аналіз ІМІ свідчить, що реєстрація облікових записів як онлайн-медіа “спортивної тематики” використовується, перш за все, для легалізації реклами азартних ігор, яка дозволена лише в зареєстрованих онлайн-медіа. Як наслідок, саме поняття та суть онлайн-медіа розмивається, втрачається важливість реєстрації для справді медійних проєктів як підтвердження їхнього статусу та ролі в інформуванні суспільства.

Реєстрація гемблінг-акаунтів і сторінок спортсменів як онлайн-медіа є прямим наслідком відсутності законодавчого визначення онлайн-медіа з критеріями редакційної відповідальності та основної мети ресурсу (principal purpose). Без цих критеріїв Нацрада позбавлена правового інструменту для відмови у реєстрації комерційним і розважальним акаунтам, що фактично девальвує статус онлайн-медіа як такого», — зауважив ІМІ.

Під час моніторингу ІМІ досліджував Перелік суб’єктів у сфері медіа, розміщений на сайті Нацради,станом на 1 січня 2026 року. Предметом дослідження був розподіл медіа за платформами розміщення, перелік їх реєстрантів, наявність альтернативних способів поширення інформації та контент.

Нагадаємо, згідно з моніторингом ІМІ, новинні стрічки десяти найпопулярніших українських онлайн-медіа переважно складаються з переписаних одне в одного матеріалів з додаванням свого бекграунду. Частка таких публікацій у середньому становить 73%. Частка ексклюзивних матеріалів становить 4,8%.

Фото: ІМІ