Тетяна Бережна: «Ключове завдання — побудувати справедливу систему»
Тетяна Бережна: «Ключове завдання — побудувати справедливу систему»
У вересні 2025 року президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативою створення 1000 годин українського контенту та запропонував уряду виділити на це майже 4 млрд грн у бюджеті на 2026 рік. Додаткові гроші були закладені в бюджеті програми Міністерства культури із назвою «Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування».
«Це стратегічна ініціатива, покликана збільшити кількість українського контенту, зміцнити українську ідентичність, посилити захист від ворожих наративів, створити альтернативу російському культурному впливу, а також підтримати розвиток української кіноіндустрії», — так описувала проєкт віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.
Ініціативу підтримав парламентський комітет, а функцію відбору контенту та розподілу коштів планували покласти на профільні інституції, серед яких Український культурний фонд, Український інститут книги та Держкіно. Фінальним етапом, як стало відомо згодом, має бути фестиваль-пітчинг, до якого планували залучити міжнародних експертів, які б оцінювали заявки конкурсантів.
В грудні 2025 року був прийнятий бюджет, де були закладені 4 мільярди грн на реалізацію ініціативи президента. Бюджетний запит на цю програму одразу містив показники, закладені на 2026—2028 роки (тобто це перехідні кошти, і їх використання не обмежується одним бюджетним роком). Але в самому бюджеті їх заклали лише на 2026 рік.
І от у березні 2026 року уряд ухвалив постанову про «Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проектів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України». За цією постановою, з квітня 2026 року Міністерство культури України запускає реалізацію ініціативи президента. В останніх повідомленнях Міністерства культури ми вже не бачимо офіційної назви «1000 годин українського контенту». Тетяна Бережна у своєму останньому дописі в Фейсбуці написала про Національну програму підтримки української культури.
Програма має підтримати митців і креаторів у таких напрямках: ігрові фільми та серіали, неігрові документальні фільми та серіали, анімаційні фільми та серіали, фільми для дитячої аудиторії, сучасна музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж.
Як повідомила Бережна, програма працюватиме через відкриті конкурси. Учасників відбиратимуть за правилами, експертною оцінкою і публічним пітчингом. Подати заявку можна буде з 3 квітня до червня 2026 року.
«Детектор медіа» поставив письмово кілька запитань Тетяні Бережній: про запуск державної програми створення культурного продукту, очікувані терміни появи перших результатів, механізми фінансування та проведення конкурсів. А також — про роль державного підприємства «Центр захисту інформаційного простору України» (ДП «ЦЗІПУ» ) у реалізації програми.
— Пані Тетяно, програма підтримки створення українського культурного продукту дуже масштабна. Заявки на участь в неї можна подавати до червня 2026 року. А коли можна буде очікувати перші продукти від реалізації програми, з огляду і на терміни фінансування, і на різноманіття продуктів?
— Коли планували програму і визначали, який саме культурний продукт потрібно створювати, аналізували поточні дані споживання. Також провели дослідження споживання контенту, зокрема серед молоді. Проаналізували, які формати є найбільш затребуваними, що саме дивляться сьогодні, чого бракує в українському інформаційному просторі. Вивчили загальну аналітику ринку — як створюється культурний продукт, які формати мають найбільший вплив і як швидко вони виробляються.
Програма охоплює різні типи культурного продукту — від кіно і серіалів до контенту для соціальних мереж. Ми розуміли, що частина продуктів має з’явитися швидко, щоб якомога швидше заповнювати інформаційне середовище. Але також розуміємо, що якісне ігрове кіно потребує часу й осмислення. Відповідно до цього прорахували терміни виробництва для різних форматів.
Перші результати програми плануємо отримати на початку 2027 року, деякі формати можуть бути готові навіть цього року.
Терміни створення культурного продукту залежать від його типу. Найшвидше створюється контент для соціальних мереж. Наприклад, короткі відео до 5 хвилин. Проєкти з коротким виробничим циклом можуть бути завершені швидше.
Складніші (з погляду виробництва) проєкти — наприклад, фільми, серіали, шоу, театральні постановки, виставки чи музичні проєкти – потребують більше часу. Їх виробництво має завершитися до кінця 2027 року.
Для найтриваліших за виробництвом форматів (анімаційних та ігрових фільмів і серіалів) передбачили ще довший таймінг: їх створення може тривати до кінця 2028 року.
— Чи будуть кошти програми перехідними? На 27 рік? Чи і на 28-й?
— Коли ми формували фінансову модель програми, то враховували одразу кілька важливих факторів. З одного боку — бюджетна система України, де фінансування прив’язане до річного циклу, і кошти не можуть автоматично переноситися на наступні роки. З іншого — реалії створення культурного продукту. Частина проєктів, особливо ігрове кіно чи серіали, потребують значно більше часу, ніж один бюджетний рік.
Ми розробили модель, яка дозволяє дотриматися бюджетних правил і забезпечити стабільне фінансування довготривалих проєктів.
У договорах з переможцями конкурсів державним підприємством «Центр захисту інформаційного простору України« (далі – ДП «ЦЗІПУ») будуть передбачатися положення щодо здійснення попередньої оплати в обсязі від 80 до 90 відсотків вартості твору, яка здійснюється до закінчення бюджетного періоду, в якому укладено відповідний договір (2026 рік). При цьому, попередня оплата може здійснюватися на строк не більше 27 місяців протягом поточного та наступних бюджетних періодів.
Тобто виробник отримує не лише контракт, а й реальні кошти для повноцінної роботи над проєктом — навіть якщо його створення триває кілька років.
— Чи переназваний в бюджеті рядок?
— Ні, назва бюджетної програми не змінювалася. Вона передбачена Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Водночас Уряд затвердив порядок використання цих коштів — саме він визначає, як реалізується програма і як буде проводитися фінансування проєктів.
— Яким чином буде фінансуватися програма через ДП «ЦЗІПУ»? Вже завершена його реструктуризація у державне некомерційне підприємство?
— ДП «ЦЗІПУ» буде одержувачем бюджетних коштів, який укладатиме договори з переможцями мистецьких конкурсів.
Розпочали перетворення ДП «ЦЗІПУ» у державне некомерційне товариство. 23 лютого видали наказ Мінкульту № 267 «Про реорганізацію державного підприємства «Центр захисту інформаційного простору України» шляхом його перетворення».
— Як проходимуть конкурси?
— Ця частина програми — одна з найскладніших і найважливіших. На розробку умов конкурсу ми витратили найбільше часу. Детально проаналізували, як працюють мистецькі конкурси в Україні, вивчили міжнародний досвід і підходи великих програм фінансування, а також провели серію консультацій із професійною спільнотою, щоб знайти оптимальну модель.
Ключове завдання — побудувати справедливу систему. Таку, що забезпечує прозорість і чесність процесу, а також дозволить відібрати дійсно сильні, актуальні та конкурентні проєкти. Ми враховували різні ризики: від технічних помилок у заявках – до можливих проблем, пов’язаних з війною рф проти України. Тому в правила закладені як чіткі критерії відбору, так і механізми контролю та перевірки.
Готуємось до запуску програми. 3 квітня стартує прийом заявок. На подання документів виділено два місяці. Враховували також момент, що можуть бути технічні помилки у заявках. Якщо це станеться, у потенційних учасників буде можливість виправити документи (упродовж десяти робочих днів після подання заявки, але до завершення строку подання документів, визначеного в оголошенні про проведення конкурсу).
Конкурс проводимо у три етапи. Перший етап – перевірка поданих документів та матеріалів на відповідність вимогам Положення про організацію та проведення мистецьких конкурсів. Містить: перевірку ділової репутації, наявність повного обсягу документів, дотримання строків подання.
Другий етап – експертне оцінювання проєктів. Проєкти, які оберуть, потраплять у третій фінальний етап, – публічну презентацію (пітчинг). Тоді ж комісії оберуть переможців, які отримають фінансування від держави.
Для організації та проведення конкурсів створюватимуться конкурсні комісії за напрямами:
- з відбору аудіовізуальних шоу та відеороликів для соціальних мереж;
- з відбору аудіовізуальних проєктів (ігрові фільми та серіали);
- з відбору аудіовізуальних проєктів (неігрові (документальні) фільми та серіали);
- з відбору аудіовізуальних проєктів (фільми для дитячої аудиторії та анімація);
- з відбору проєктів у сфері сучасної музики;
- з відбору проєктів у сфері перформативного мистецтва;
- з відбору проєктів у сфері візуального мистецтва.
— Які виклики, перш за все, ви бачите щодо реалізації програми?
— Програма має багато викликів — як внутрішніх, так і зовнішніх. Ми запускаємо її в умовах повномасштабної війни, коли на Україну одночасно впливають і військові, і економічні, і інформаційні фактори. Коли в країні одна з найгостріших криз людського капіталу. Це складний контекст для будь-якого державного рішення, особливо коли йдеться про значний обсяг фінансування.
Водночас це стане найбільшою інвестицією держави в український культурний продукт за роки незалежності. Подібних програм в Україні ще не було. Тож багато нових напрацювань розробляємо зараз. Це реально неймовірний виклик для кожного з нас. Ми багато консультувалися, аналізували український і міжнародний досвід, шукали оптимальні рішення. Але розуміємо: це новий шлях для країни, і ми будемо його проходити вперше. Це навіть для світу новий шлях, бо ніхто не робив нічого подібного у військових умовах.
Один із ключових викликів — відповідальність за ресурс. У час війни кожна гривня має значення. Тому для нас критично важливо було розробити такі правила конкурсу, які дозволять відібрати якісний, актуальний і потрібний країні продукт. І цей виклик не завершується на етапі правил — він лише починається під час відбору. Тобто ми ще не видихаємо. Розуміємо, що робота триває.
І це лише частина викликів. Насправді їх значно більше. Але ми свідомо до цього підходимо: аналізуємо, прораховуємо, шукаємо рішення, коригуємо підходи в процесі.
Це складний, багатогранний проєкт, у якому немає простих кроків. Ми розуміємо, що це буде дуже, дуже тернистий шлях (він вже зараз такий): із корекціями та складними рішеннями. Але це та робота, яку ми, як держава, мусимо зробити, якщо хочемо українського майбутнього для України.
Читайте також:
