Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив чотири заяви, в яких оскаржувалося блокування на території України російських інтернет-платформ. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Йдеться про справу Boyarov and Others v. Ukraine, яка стосувалася санкцій, запроваджених указом президента України від 15 травня 2017 року, що передбачали заборону доступу до «ВКонтакте», «Однокласники», «Яндекс» та Mail.ru.

Четверо заявників — користувачі цих платформ — оскаржували таке блокування за двома статтями Європейської конвенції з прав людини: втручання у свободу вираження поглядів (ст. 10 ЄКПЛ) та право на повагу до сімейного та приватного життя (ст. 8 ЄКПЛ).

Європейський суд з прав людини відхилив усі чотири заяви як неприйнятні.

У коментарі «Детектору медіа» Маргарита Сокоренко сказала, що це рішення важливе не лише як процесуальний результат. За її словами, ЄСПЛ вперше комплексно розглянув питання інформаційної безпеки держави в умовах збройного конфлікту нового типу — з цифровим та гібридним складником — і визнав, що заходи України потрібно оцінювати саме в цьому контексті.

«Суд підтвердив: "ВКонтакте" та "Однокласники" — це не просто соціальні мережі. Це платформи, які перебували під фактичним контролем структур, пов'язаних із Кремлем, використовувались для збору розвідданих про позиції ЗСУ та поширення антиукраїнського контенту.  У такому контексті блокування доступу до них — це не цензура, а захід безпеки», — повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ.

Вона також наголосила на важливості чіткої межі, яку суд провів між метою санкцій і їхніми наслідками для користувачів. 

«Держава діяла проти платформ — інструментів ворожого впливу — а не проти права людей висловлюватись. Незручності, яких зазнали користувачі, є наслідком, а не метою санкцій. Різниця принципова з точки зору конвенційного права», — пояснила Маргарита Сокоренко у розмові з «ДМ».

У своєму фейсбук-дописі уповноважена у справах ЄСПЛ також розповіла, що суд вказав на наявність альтернатив російських інтернет-платформ, як-от Facebook та Gmail, а також на те, що VPN дозволяв отримати доступ до заблокованих ресурсів без жодного правового ризику для користувача.

За словами Сокоренко, це принципово відрізняє цю справу від справи Cengiz and Others v. Turkey (2015), в якій YouTube визнали унікальною платформою без реальних аналогів — зокрема для громадянської журналістики та контенту, проігнорованого традиційними медіа. 

Нагадаємо, в липні 2025 року Європейський суд з прав людини визнав, що дії Росії в інформаційному просторі є системною зачисткою української медіасфери, що є порушенням міжнародного права. 

Фото: European Court of Human Rights / фейсбук