ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом минулого тижня 14-20 березня 2026 р. Індекс настроїв соцмереж трохи знизився до мінус 18 (був мінус 14). А саме: хороші новини склали 26%, погані – 44%, неоднозначні – 30%.

Увага до обстрілів в українській спільноті зростає і сягає майже чверті від загальної кількості згадок війни. Сплеск фіксується в день падіння деталі «Ланцету» на Майдані. Світові події коментують стабільно: увагу викликає цілісна історія війни в Україні та Ірані, яку розповідає В. Зеленський у Великій Британії.

Хороші новини – удари по російському тилу (порт «Кавказ», Урал, Москва), збитий російський гелікоптер.

Погані новини – обстріли, Д. Трамп припиняє допомогу Україні.

Неоднозначні повідомлення – візит В. Зеленського до Великої Британії, припинення переговорів з РФ, при цьому РФ та США контактують і надалі, події в Ірані, українські пропозиції зброї, реакція на них Д. Трампа, російська пропаганда, ненависть до росіян, сміх над ними, протести фермерів в РФ, занепад російської економіки, В. Путін вчергове зник.

День добровольця – рятівник настроїв у день масованої атаки. Зранку і до кінця суботи надійно трималася в інфопросторі хвиля привітань, виводячи настрої соцмереж із нічного негативу. В дописах, які поширює чимало користувачів (жінки та чоловіки в співвідношенні 3:2) і акаунтів установ, – гордість за тих, хто «не чекав запрошення», діяв «не за наказом, а за покликом серця». Згадують ключові віхи історії – розгортання добровольчого батальйону з бійців Самооборони Майдану. Є вдячність людям, що стали на захист, і побажання повернутися живими додому. Усі офіційні топ-спікери (В. Зеленський, К. Буданов, О. Сирський, В. Залужний) також вітають зі святом, сукупна увага до якого перевищує 15% проукраїнської вибірки.

Тішить серія нових ударів по тилах, а також уточнення минулих. Чимало звісток – про атаки по різних ворожих об’єктах, з помітною часткою офіційної комунікації: ураження аеродрому «Майкоп», ПУ «Іскандер» та об’єктів ППО на ТОТ (підтверджує Генштаб), Афіпського НПЗ та порту «Кавказ», суден «Славянин» та «Авангард» (ГУР) тощо. Помітне й уточнення наслідків удару по брянському заводу «Кремній Ел» – подейкують про позбавлення на пів року можливості забезпечувати «Іскандери» мікросхемами. Новини про атаку безпілотників на Москву хаотичні: на цю тему пишуть різне і посилаються на різні джерела. Зокрема, С. Собянін каже, що ця атака була найбільшою, закривали аеропорти. Його підтримують інші офіційні російські акаунти. В обговоренні є загальна радість, трохи сміху і надії. Також обговорюють удари по Криму і по російських містах. У контексті Криму аналізують, що було уражено, радіють, жартують на цю тему. Новинні сторінки також чимало інформують, часто з посиланням на офіційні джерела, про удари по авіабудівному заводу «Авіастар» в Ульяновській області (Генштаб), ураження РЛС «Валдай» та двох катерів у Криму (ГУР), штабу підрозділу «Рубікон». Паралельно з тим з’являються гучні клікбейтні заголовки про проблеми з безпекою всередині Росії, вразливість регіонів аж до Уралу (цитують С. Шойгу). Пізніше під атакою – будівля оборонного концерну «Алмаз-Антей» у Севастополі, частково цитують гауляйтера М.Развожаєва про чергові «уламки».

Нова порція світової підтримки: не лише Британія, а й Іспанія. Успішним є також залучення уваги до нового європейського турне В. Зеленського: услід за відлунням візиту до Британії, зустрічі з К. Стармером та підписання нових домовленостей фігурують і поїздка до Іспанії та зустріч там із П. Санчесом. А також – новина про виділення Україні 1 млрд євро військової допомоги та «історичну» безпекову угоду.

Обстріли України: нова значна хвиля гніву та суму. Численні регіональні й національні новинні ресурси транслюють інформацію про масовану атаку в реальному часі, попереджають про загрози для різних областей (маршрути ракет, дронів) і пишуть про вибухи. Найпомітніші наслідки атаки – на Київщині: область зазнала найбільшої шкоди, були по Броварах та Нових Петрівцях, загинули люди, уражені інфраструктурні об’єкти (вкотре – Трипільська ТЕС). Наслідки російських ударів по Україні довго обговорюють емоційно, більше пишуть про постраждалих і загиблих, в обговоренні сум.

Помітна критика нардепів-прогульників, тему перехопив В. Зеленський. До вже звичних песимістичних прогнозів (Ю. Луценко – «Нас поділять...») та звинувачень (Р. Світан в інтерв’ю «Апострофу» – із критикою відправлення військових на Близький Схід) додався також блок критики на адресу депутатів, які не відвідують засідань Верховної Ради. Гучним тригером для цього стає засідання 13 березня: відповідальність за таку недисципліновану поведінку покладають персонально на В. Зеленського, парламент називають «найбільш бездарним за всю історію України», згадують численні образливі епітети (О. Леусенко – «моя маладая команда», «нащадки Шарікова» і «ну хоч поржали»). Тези А. Мотовиловця про бажання 40 нардепів скласти мандати були порівняно малопомітні. Пізніше критику очолює сам В. Зеленський: помітне велике поширення його заяви з критикою Верховної Ради і її роботи по новинних сторінках і групах. Представники парламентської більшості намагаються вгамувати інфокризу довкола звинувачень у небажанні працювати та намірах скласти свої повноваження.

Новинні ресурси активно поширюють слова Д. Арахамії, що В. Зеленський не мав на увазі автоматичної мобілізації нардепів у разі небажання працювати, що насправді йдеться про дозвіл їм офіційно поєднувати свою основну діяльність зі службою у війську. Значно емоційнішим був М. Потураєв, доводячи вирваність слів президента з контексту. Однак сукупно переважають критики роботи Верховної Ради та опозиціонери: партійні сторінки «ЄС» передруковують послання П.Порошенка про «надзвичайно складний момент історії» та пропозицію створити коаліцію єдності; ретранслюють наратив, що мобілізація нібито є «батогом» (проти чого виступають військові, заявляючи, що військо – не місце для покарання). Є й емоційні випади на адресу Зеленського – про те, що він «відморожений диктатор» та забув, що «його може пересидіти парламент», бо Україна – парламентсько-президентська республіка.

Значне обурення викликали погрози Ірану, а також заяви Трампа й Орбана. Деякою мірою заяву депутата іранського парламенту сприймають як реальну погрозу (клікбейт – «ІРАН ОГОЛОШУЄ ВІЙНУ УКРАЇНІ»), є й беземоційні поширення тези про те, що Україна нібито є законною ціллю через свою допомогу Ізраїлю. Водночас і українське МЗС, і пересічні українці в соцмережах нагадують, що Іран і так вже багато допоміг Росії у війні, по нас вже було майже 60 тисяч прильотів шахедів. Гнів українців викликає й новина-чутка про те, що іранський лідер поранений і лікується в Росії. Москву називають «світовим відстійником». Також є гнів через те, що Росія надає військову допомогу Ірану у війні проти США.

Заяви Д. Трампа щодо російської нафти і санкцій, а також заяви щодо того, що саме В. Зеленський не хоче завершувати війну, а Путін готовий домовлятися, викликають нову хвилю гніву проти Д. Трампа. Гнів щодо В. Орбана теж тримається, поширюють новини про мітинги з підтримки В. Орбана та про його заяви про війська НАТО в Україні.

У російській частині пишаються, що «дрони напрявляєт тайная рука В. Путіна», насміхаються над військами США, нездатними воювати, підкреслюють, що США вже втратили всі запаси своєї зброї у цій війні, скоро будуть залучати Європу, і повторюють, що Іран вважає Україну своєю воєнною ціллю.

І російські, і деякі українські новинні сторінки підхопили заяву С. Лаврова про нібито неготовність Києва до переговорів і наміри «досягати цілей СВО на землі».

Паралельно – відлуння інсайдів, що війна на Близькому Сході позбавила Путіна головного стимулу домовлятися про щось, оскільки високі ціни на нафту тримаються, а Д. Трамп дозволяє РФ її продаж на світовому ринку. Проросійська частина дуже зловтішно поширює заяви Д. Трампа про те, що В. Зеленський – остання людина, до якої він би звернувся.

Наступ – і українські, і російські акаунти чекають на новий «ривок» росіян. Хоча нема жодних помітних успіхів росіян, але в українських соцмережах зростає тривожне очікування на нову хвилю наступу, яка уже дуже скоро почнеться, росіяни до неї готувались. Російські групи теж анонсують великий наступ, який скоро почнеться, і радісно на нього чекають.

Емоції українців

Гнів присутній в 31,6% постів на теми дотичні до війни – на Д.Трампа значно зростає через його нові заяви щодо України. Тримається гнів на В. Орбана. Гнів на росіян зростає у дні великих російських атак. Гнів у критиці влади трохи падає.

Тривога – 23,8% – поступово зростає до кінця тижня: через ситуацію на фронті, аналітику і прогнози щодо нових атак, через заяву В. Зеленського про «погані передчуття щодо переговорів зі США». Зростає очікування на російські атаки на Європу. Також постійно публікуються повідомлення про повітряні тривоги.

Радість – 11,8% – удари по ворожих тилах, зокрема по Криму, по Москві, новини про знищену ворожу техніку, особлива в кінці тижня – про ураження гелікоптера і літака. Постійна радість – через зростання втрат росіян та успіхи ЗСУ.

Сум – 11,4% – вищий на початку тижня через постраждалих через російські атаки людей, а також через згадки про річницю трагедії Драмтеатру в Маріуполі. Протягом тижня також публікуються військові некрологи.

Гордість – 10,2% – зростає через відзначення Дня добровольця, також постійно тримається гордість за ЗСУ.

Надія – 4,0% – трохи падає, але зберігається надія на весну і на перемогу, тримається надія на світову підтримку, є надія в постах-молитвах, які в деякі дні тижня поширюються дуже активно.

Вдячність – 3,9%. 

Сміх – 2,1% – зростають насмішки зі слабких іноземних армій, що просять в України допомоги дронами, з американського генерала, який забув у потязі секретні документи. Сміються з Путіна, який не з’являється в публічних місцях.

Втома – 1,2%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.