У заході взяли участь співзасновниця Медіацентру Україна, заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова; український журналіст і медіакритик, креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко; керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей. Вони презентували основні висновки книги й обговорили, як досвід України у протидії дезінформації може бути корисним для міжнародних партнерів.

Посібник «Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди»

Аліна Фролова розповіла, що Медіацентр Україна, який був створений на початку повномасштабного вторгнення, співпрацює зі світовими медіа, генерує інформаційні приводи, щоб про Україну було чутно за кордоном. Звісно, доводиться стикатися з російською пропагандою. Тому й виникла ідея створити посібник для іноземних представництв і медіа, який містив би загальний огляд того, як Росія працює на інформаційному полі, — для того, щоб людям було простіше розібратися в цьому питанні та мати уявлення, як працює російська пропаганда.

«Цей посібник дає вичерпний огляд того, як Росія працює на інформаційному фронті, як Україна реагує на ці виклики та який внесок кожен може зробити в інформаційну війну. Ми хотіли би, щоб ця книга стала настільною книгою в посольствах, у видавництвах, у медійних домах, до якої можна було би звертатися і розуміти загальну картинку, загальну стратегію Росії у війні проти демократичного світу», — сказала Аліна Фролова.

Дослідницький збірник базується на практичному досвіді команди Медіацентру Україна та їхніх спостереженнях за російською пропагандою та її механізмами. Авторами книги стали Аліна Фролова, Ольга Атаманова, Василь Самохвалов, Євгенія Герасимчук і Юлія Ухіна. До роботи над посібником також долучились аналітик Євген Булавка, літературний редактор Отар Довженко, коректорка Катерина Розкладай і дизайнер Ігор Дунець. Книга вийшла за фінансової підтримки Європейського Союзу European Union in Ukraine.

Аліна Фролова

«Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди» дає повну ретроспективу від моменту, коли Росія готувала інформаційний простір перед початком війни, до опорних точок пропаганди стосовно України та всього демократичного світу.  Вона складається з восьми розділів, у яких розглядаються історія російської дезінформації, роль політичних технологів у просуванні кремлівських наративів, ключові канали й агенти впливу, особливості поширення російської пропаганди в Європі, а також українські підходи до протидії інформаційній агресії та основні виклики у боротьбі з дезінформацією.

Отар Довженко, який долучився до участі у презентації по відеозв’язку, сказав, що дуже важливо систематизувати та пояснювати, як працює російська пропаганда. Він розповів, що у 2023 році дослідження, яке проводив Lviv Media Forum, виявило багато російських пропагандистських наративів у публікаціях європейських медіа.

«Коли ми інтерв’ювали тамтешніх медійників, стало зрозуміло, що вони не просто не розуміють, не бачать і не усвідомлюють цього — вони навіть ніколи не дивилися в цей бік. Їм не здається, що це може бути російською пропагандою. Тому те, що ця книжка вийшла англійською мовою, дуже важливо», — сказав Отар Довженко.

Він додав, що йому подобається структурованість і послідовність посібника, адже це показує «російську пропаганду як тяглість, починаючи з радянських і ранніх пострадянських часів».

«Починаючи з того, як зароджувалися пропагандистські механізми, наративи, ключові тези російської пропаганди, які російські імперські політичні потреби за ними стояли, як це відбувалося паралельно з набуттям Україною та іншими пострадянськими державами незалежності. Є така ілюзія, що російська пропаганда — це реакція на “кольорові революції” так звані, на якусь політику, якісь дії України, дії Заходу тощо. Насправді ця книжка дуже добре показує, що російська пропаганда — це таке отруйне, токсичне магнітне поле, яке існувало від самого початку Росії. Тут уже треба ритися в давнішій історії», — пояснив Довженко.

Під час презентації посібника

Далі він зупинився на окремих розділах посібника, зокрема, про ключові механізми та структури розповсюдження дезінформації.

«Зараз багато хто дивується: як це так, вони відключають телеграм у Росії. А насправді тут немає нічого дивного, тому що Росії не потрібен телеграм у себе вдома. Їй потрібен телеграм там, де вона хоче впливати на інші країни. Тут, власне, описаний і вплив телеграму, і вплив тіктоку, і те, що змінилося після того, як твіттер, він же тепер X, став доступнішим для російських впливів», — розповів Отар Довженко.

Він сказав, що важливим розділом в книзі є розповідь, як російська дезінформація працює в Європі, «тому що в інших країнах, зокрема у європейських, дуже часто місцевий істеблішмент, медійники, дослідники виявляються не досить зрячими, коли йдеться про ідентифікацію викриття російської дезінформації».

За словами Довженка, ще одним важливим розділом книги є розповідь про те, як Україна протистоїть російській дезінформації, бо вона показує, як «ми вміємо чинити спротив, вміємо застосовувати різні інструменти, діяти системно, блокувати та спростовувати російську дезінформацію».

Учасники презентації видання «Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди»

Ігор Соловей висловив сподівання, що посібник «Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди» зможе додати «ясності та розуміння нашим партнерам про рівень небезпеки, з якою ми стикаємося щодня».

«У книжці мені дуже сподобалося одне речення: “Росія — це небезпека, в першу чергу тому, що вона інституалізувала дезінформацію”. Ми бачимо, скільки ресурсів і скільки зусиль на це спрямовують. Тому нам із вами, Україні насамперед, залишається інституалізувати боротьбу з цими інституалізованими дезінформаторами», — сказав Ігор Соловей.

За його словами, поки Європа в процесі створення так званого Європейського щита — системи протидії російській дезінформації та пропаганді в Європейському Союзі. Проте «експерти думають, а може, вже час почати будувати не тільки інформаційний щит, а й застосовувати інформаційний меч».

Аліна Фролова й Ігор Соловей

Робота над виданням «Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди» від задуму до втілення тривала близько року. У коментарі «Детектору медіа» Аліна Фролова розповіла, що з виданням посібника робота над темою російської пропаганди та її впливу не закінчується.

«Ми будемо стежити за ситуацією. Сподіваюся, що зможемо продовжити саме таку роботу. Це не академічна книга в класичному варіанті, яка заглиблюється в тему, а огляд, який дає динаміку і розуміння того, як усе відбувається в процесі. Ми закінчили книгу пів року тому, але за ці пів року вже відбулося багато чого. Є й інші аспекти, які хотілося б висвітлити», — сказала Аліна Фролова.

«Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди»

Посібник «Біла книга. Крізь мінне поле російської пропаганди» вийшов друком англійською мовою, і вже розповсюджується серед дипломатичних представництв та іноземних медіа. Електрона версія книги доступна англійською та українською мовами.

Фото: Медіацентр Україна