Висока увага українців приділяється і світовому порядку денному, і очікуванням на масовані обстріли, і фронту. Паралельно вітають з 8 березня, днем народження Шевченка.

Хороші новини – використання Україною власної зброї, зацікавленість у ній світу, зустріч В. Зеленського з Р. Пахлаві, робота дроноводів (зокрема, з СБС), ураження в тилу РФ (Кубань, Брянськ, Краснодарський край), плани створення «Залізного купола», партнерство з Румунією, ракети для Patriot, дрони для Саудівської Аравії, окремі фронтові досягнення.

Погані новини – обстріли, цивільні жертви, угорська риторика.

Неоднозначні повідомлення – робота ППО, вшанування загиблих, Україна хоче миру, переговорні процеси, ситуація в Ірані (війна може затягнутися) навчання в країнах Європи, плани посилення мобілізації, дискусії про умови припинення вогню, криза старого світового порядку (у висловлюваннях К. Буданова), перспективи зняття з РФ нафтових санкцій, риторика Д.Трампа схожа на путінську.

Дронова галузь забезпечує позитивні інфоприводи і на фронті, і в дипломатії. Новинні ресурси та чоловіки стежать за близькосхідною тематикою, чималу увагу викликає заява В. Зеленського про направлення в регіон групи військових фахівців для навчання країн Затоки протидії іранським БПЛА. Помітні тези про перемовини зі США і арабськими країнами (Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія) щодо закупівлі перехоплювачів.

Досі позитивно реагують на вибачення Fox News за помилкове приписування Америці успішної роботи українських перехоплювачів STING. Саудити додатково привертають увагу в контексті інтересу до захисту своїх нафтовидобувних об’єктів (WSJ). Заяви Д. Трампа про те, що українські безпілотники США не потрібні, сприймають з обуренням і сміхом, додають відповідь В. Зеленського на це. Але також додаються вірусні поширення постів багатьох українських блогерів з оцінками цієї ситуації, особливо помітний допис І. Луценка про те, що в Києві ажіотаж: усім потрібна українська зброя. Сприятливий фон забезпечує і фронтова динаміка: новинарі підхоплюють повідомлення бригад про успішні ураження живої сили та техніки ворога, як-от розвідБПЛА «Мерлін-ВР». Окремо привертають увагу і НРК (повідомляють про взяття в полон ще кількох окупантів наземними платформами). Серед стратегічних міркувань помітна деяка увага до комунікації П. Єлізарова про плани розробки власного аналога «Залізного куполу».

Брянськ, Тольятті й Кубань, а також збільшення кількості дронів викликають радість. В соцмережах активно обговорюють наслідки ударів по Брянську і Тольятті. Помітну емоційну підтримку цій темі надає старе інтерв'ю гендиректора заводу «Кремній Ел», мовляв, саме на них тримається більша частина військової електроніки. Поширюють також підрахунки, що Україна випустила протягом одного дня більше дронів, ніж Росія, посилаючись на російські дані щодо збитих дронів (які часто сильно перебільшені).

Також українців веселять коментарі МОУ в російських соцмережах. Успішне ураження в Краснодарському краї стає приводом для великої кількості жартів (про «повітряні санкції», «вибухову енергію» та «позапланову інспекцію»); пишуть про велику пожежу на терміналі для перевалки «Тихорецьк-Нафта», зазначають, що це одна із найбільших перевалок для постачання сировини в російські порти на Чорному морі.

Українці відзначають 8 березня і нагадують про проблеми жінок, день народження Т. Шевченка викликає хвилю гордості. Соцмережі сповнені привітань на адресу українських жінок, з відповідними епітетами та асоціаціями; є й акценти на тому, що риторика про «свято весни і краси» є російською і радянською звичкою, натомість українські жінки – це про захист країни нарівні з чоловіками, волонтерство, лікування, керування бізнесом тощо. Поширюють привітання здебільшого новинні сторінки та самі жінки. В другій половині доби дещицю уваги привернув «Марш жінок» (вперше проходить з початку вторгнення) з вимогами щодо протидії дискримінації та домаганням, зі згадками про жінок у російському полоні.

У Шевченківські дні – багато цитувань його різних поезій, бойових закликів, рефлексій і роздумів про те, ким він був для української нації, і чим став його «Кобзар», деякі з них спокійні, деякі – неймовірно емоційні. Помітний акцент на тому, що Т. Шевченко передбачав екзистенційну війну з Росією та заклав підвалини національної стійкості.

Також є багато фото, в тому числі широко використовують колажі від ШІ.

Неодноразово дублюються в різних контекстах тези про успіхи СОУ на Півдні. В. Зеленський вкотре (під час зустрічі з прем’єром Нідерландів) зауважує значне просування на Півдні, звільнення понад 400 км2. Синхронно про обставини для успіхів СОУ міркують військові та аналітики. Цитують ISW, де інформують про вимушене перекидання росіян з Покровська на Запорізький напрямок і зрив планів РФ на весну-літо. Згодом з великою радістю ширилася заява генерала О. Комаренка про майже повне звільнення Дніпропетровщини (у фреймінгу, що лишилося лише кілька населених пунктів). Є стихійні спекуляції в соцмережах на тему масштабних планів контрнаступу.

Річниця будапештського меморандуму – гнів і звинувачення світу. Гніву додає річниця Будапештського меморандуму – поширюють заяви Буданова з цього приводу («старий світ зруйновано»), експертні коментарі. Помітна і просто критика світу, який примусив Україну підписати цей меморандум, що і призвело до війни.

Опозиція перетворила інфокризу з «Госпітальєрами» на черговий привід для критики влади. Відомий добровольчий батальйон став приводом для звинувачень у непрозорому використанні коштів. Дехто пригадує засновниці «Госпітальєрів» Я. Зінкевич її останні різкі заяви за жіночу мобілізацію. Однак доволі оперативно підключилася ціла мережа лідерів думок, виступивши на захист доброволиці (як-от Б. Береза). Захист «Госпітальєрів» будується на твердженнях про бездоганну репутацію Я. Зінкевич від тих, хто знає її особисто. Згодом підключилися спікери «Європейської солідарності», які, серед іншого, закидали спроби відволікти суспільну увагу від гучних корупційних скандалів (С. Федина).

Сама Зінкевич відреагувала звітом про витрати на нову базу підрозділу, також ініціювала кампанію з підвищення власної фінансової прозорості.

Дзвінок Трампа Путіну та зняття санкцій – приводи для нового гніву на США. Хвиля гніву розгорнулася через те, що Д. Трамп знову говорить з В. Путіним. Іронізують із заяв, що «розмова була конструктивною», як Трамп каже завжди після таких дзвінків.

Помітні натяки, що призупинені санкції можуть і не відновитися. Також гнів викликають думки деяких політичних блогів про те, що і «Європа може стати на бік Путіна» через страх перед енергетичною кризою. Д. Трамп мотивує свої плани прагненням знизити ціни на нафту, йому ж дорікають за розпочату війну проти Ірану. Інші, щоправда, міркують про бажання Путіна допомогти з Іраном і прохання в обмін на це припинити війну в Україні (М. Накі з посиланням на Трампа).

У проросійській частині є велика гордість за цю розмову: підкреслюють, що це не виняток, а просто «перший дзвінок по кризі на БС», пишуть те, що переговори стосувались Ірану, і що це «переговори двох наддержав», які керують світом. Про Україну теж згадують, але більше фоново, як про одне з питань у розмові, на рівні з Венесуелою.

Ситуація на фронті викликає тривогу, і водночас надію. Упродовж тижня заяви щодо здобутків СОУ не скасовують тривоги щодо ситуації на Покровському, Костянтинівському та Гуляйпільському напрямках, про активні ворожі штурми там звітують військові речники (В. Волошин та інші). Дуже тривожно поширювали новину про захоплення села на Сумщині. Проте помітна й надія на подальшу відсіч, на наступ і відкидання росіян.

Атака на шпиталь у Донецьку: погрози, анонси та суперечлива комунікація. Російські патріотичні блогери та воєнкори багато коментують удар по військовій лікарні – МО РФ називає це терактом, але неофіційні спікери "підвищують" до злочину перед людством, а також погрожують не лише сильнішими обстрілами української інфраструктури, а й мінуванням її. Однак МО РФ заявляє, що лікарня «ніколи не була військовим об’єктом», а тому дії «київського режиму» є начебто грубим порушенням і міжнародного гуманітарного права і норм моралі.

Втеча Суркова з РФ і кримінальна справа – знакова подія. Іронічною для українських користувачів стала новина про кримінальну справу на куратора ОРДЛО В. Суркова, який втік з РФ, щойно дізнавшись про це, й збирається переховуватися за кордоном. Йому закидають крадіжку мільярдів на «СВО». Тим часом Д. Гордон заявляє про цінність Суркова як людини, що має багато компромату на Путіна.

Емоції українців

Гнів присутній в 30,8% постів на теми дотичні до війни –  на росіян через атаки, влучання по цивільних, по поїздах, на Трампа і політику США, російських політтехнологів на виборах в Угорщині; на ТЦК; гнів у сварках (Буковель гуляє, ухилянти винні, ситуація довкола «Госпітальєрів»).

Тривога – 18,5% – фронт (Покровський напрямок, Сумщина); наслідки війни з Іраном (ціни на нафту, нестача ППО), «прогнози Ванги».

Радість – 13,5% – удари по тилах РФ (найбільше згадують Донецьк і Армавір); просування СОУ на півдні (В.Зеленський); поточне знищення окупантів; Fox News визнав помилку з «американським» дроном; є радість через затримання Швецією підозрілого корабля.

Сум – 13,4% – приблизно рівною мірою у військових некрологах та звістках про загиблих/постраждалих цивільних; також згадують події 4 роки тому, сумний колаж від ДТЕК «40 днів по енергетиках, вбитих Росією».

Гордість – 11,9% – у України «з’явилися козирі в руках» (В.Зеленський); історії воїнів, підрозділів (зокрема, Нацполіція на фронті).

Надія – 5,9% – на розбудову українського «Залізного куполу» (П. Єлізаров); на перемогу, на настання весни; у молитвах; новий наступ ЗСУ.

Вдячність – 3,2% – дякують жінкам у війську, волонтеркам, дружинам військових, тримається надія на світову підтримку та на занепад російської економіки.

Сміх – 1,5% – через реакцію росіян на українську реакцію на удари по Брянську, також тривають насмішки з росіян і їхньої армії.

Втома – 1,3% – у деяких привітаннях з днем народження Тараса Шевченка; в постах про весну, яка настала знов під час війни; у спогадах про воєнні події березня 2022 року.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.

Ілюстративний колаж: outsidethebeltway.com