13 березня у пресцентрі ІА «Укрінформ» громадська організація «Детектор медіа» презентувала результати щорічного національного дослідження «Індекс медіаграмотності українців».

У заході взяли участь директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ, очільниця команди за напрямком «Демократичне врядування та інклюзивне суспільство» ПРООН в Україні Олена Урсу, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко, директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова. А також представники західних донорів, медійних ГО, дієвці зі сфери медіаграмотності в Україні.

Дослідження медіаспоживання та цифрової освіти українців «Детектор медіа» проводить ушосте. Цього разу проведення та презентація дослідження реалізуються в межах проєкту ПРООН «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансування уряду Японії.

«Ми дуже вдячні нашим партнерам за цю допомогу і за те, що інструмент залишається в руках українського суспільства, дозволяє всім гравцям у сфері медіаграмотності, розвитку критичного мислення нашого суспільства продовжувати цю роботу не наосліп, а осмислено, бачачи певний зріз і тенденції, орієнтири, що не так, що можна вдосконалити і, найголовніше, в якому напрямі ми можемо рухатися, де ці вольові точки вже намацані, окреслені, якраз це показує наше дослідження», — сказав модератор заходу, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

Вадим Міський 

Наталія Лигачова повідомила, що цього року дослідники додали більш ніж 30 нових запитань, які стосуються, зокрема, сприйняття цензури, довіри до блогерів і медіа.

«Ці нові запитання народилися перш за все завдяки нашій експертній раді, за що ми дуже дякуємо всім, хто бере в ній  участь. Ці 30 запитань справді додали вартості цьому дослідженню», — сказала Наталія Лигачова.

Наталія Лигачова

Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий розповів, що для нього робота «Детектора медіа» у сфері медіаграмотності є певним «дороговказом і компасом».

«Понад те, в травні буде захід у Європейському альянсі новинних агентств, де я є головою комітету з протидії дезінформації. Я обов’язково буду спиратися на ці дані, розмовляючи з колегами», — сказав Сергій Череватий.

Сергій Череватий

Директорка департаменту стратегічних комунікацій і промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ сказала, що медіаграмотність є основою стійкості суспільства.

«Шоста хвиля — це не просто соціологічне дослідження. Це матеріал, який дає нам підстави бачити тенденції, коригувати інформаційну політику, формувати її. Навички медіаграмотності дуже важливі», — сказала Ганна Красноступ.

Ганна Красноступ

Очільниця команди за напрямком «Демократичне врядування та інклюзивне суспільство» ПРООН в Україні Олена Урсу прокоментувала, що медіаграмотність для ПРООН не є окремим напрямом роботи, однак організація реалізує багато проєктів, спрямованих на розвиток стратегічних комунікацій і соціальної згуртованості.

«Ми цілком розуміємо, що медіаграмотність є тим фактором, який впливає на всі ці процеси. Надзвичайно важливо розуміти, яка є ситуація. Важливо, що це вже шоста хвиля і можна робити висновки щодо тенденцій і прогалин, із якими ще слід працювати», — сказала Олена Урсу.

Олена Урсу

Керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко, долучившись до заходу відеозв’язком, сказала: «Індекс медіаграмотності — це якраз той орієнтир, який допомагає всьому сектору, який працює, який дотичний до цієї сфери, відчувати настрої населення, відчувати настрої людей і, відповідно, реагувати своїми активностями, адаптуватися до тих змін, які відбуваються у нашому світі».

Галина Петренко, Сергій Череватий, Ольга Кравченко ( на екрані), Вадим Міський

Вадим Міський розповів, що метою «Детектора медіа» є зробити дослідження таким, що буде цікавим не лише науковцям, а й буде живим інструментом, який допомагає всім, хто працює в сфері медіаграмотності «оцінювати себе, бачити нові ризики й прогалини, які виникають в роботі, й удосконалювати щорічні активності».

Далі учасники заходу ознайомилися з результатами нової хвилі «Індексу медіаграмотності українців», які презентували кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова та директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

Марта Наумова та Галина Петренко

Марта Наумова розповіла, що цьогоріч було опитано 1600 респондентів (торік — 1200) у різних регіонах України віком від 18 до 65 років. Визначення індексу медіаграмотності української аудиторії дослідники проводили за 43 індикаторами, які поділяються на кілька груп: індекс розуміння медіа, індекс використання медіа, індекс цифрової компетентності, індекс чутливості до спотвореного медіаконтенту, а також індекс штучного інтелекту.

Вона розповіла, що загальний індекс медіаграмотності у 2025 році залишився в середньому на такому ж рівні, як і в попередньому році. «Після стрибка у 22-му році ми спостерігали невеличке вільне зменшення характеристик показника індексу, а зараз він стабілізувався. Але довоєнного рівня він не досяг і я впевнена, що не досягне», — сказала Марта Наумова.

Дослідниця розповіла, що нинішнє опитування показало, що люди стали довше читати новини, а також повернулися до довоєнних практик використання інтернет-ресурсів, зокрема збільшилося використання стримінгових платформ та онлайн-платежів, що є елементами цифрової компетенції.

За її словами, зросла також кількість споживачів штучного інтелекту, зокрема й тих, хто купує різні версії моделей ШІ: «7%, згідно з нашим дослідженням, сплачують за різні версії штучного інтелекту».

Марта Наумова

«Що стосується ролі медіа, то найбільша частина аудиторії вважає, що головною місією медіа є інформування людей про суспільні значущі події. Але цього року вона трохи зменшилася. Це вже 55%, а не 70%, як торік. Українці частіше бачать медіа як джерело корисної інформації та ресурс для навчання і розвитку — 46—44% у порівнянні з 35 у 2005 році. І як платформу для комунікації, діалогу між державою і суспільством. 16% у цій хвилі, а не 11%, як торік, бачать роль медіа у тому, щоб бути майданчиком для дискусії між пересічними людьми», — розповіла Марта Наумова.

За її словами, лише 37% українців майже завжди звертають увагу на те, хто є автором матеріалу, 31% робить це іноді, а близько 30% узагалі не звертають на це уваги. Водночас журналісти залишаються лідерами за рівнем відповідальності перед аудиторією за поширену інформацію.

• Читайте також: Індекс медіаграмотності українців: 2020–2025 (шоста хвиля)

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко пояснила, що значущою проблему дезінформації називають 55% респондентів (торік їх було 62%), 19% вважають, що завжди можуть вирізнити фейк. За її словами, найпоширенішими способами перевірки інформації залишаються пошук підтверджень в інших медіа, звернення до першоджерел, оцінка надійності джерела і розгляд коментарів користувачів, якщо матеріал розміщено в мережі.

«Частка українців, яка виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерела матеріалів, становить 44%, а до повномасштабного вторгнення це було 30%. Ненабагато зріс їхній показник. Частка тих, хто орієнтується на відео і фотоспостереження зараз 37%, а було — 22. Частка тих, хто орієнтується на презентацію різних точок зору в матеріалі, зараз — 31%, а було до початку масштабного вторгнення 27%. Дуже сильно у 25-му році скоротилася частка тих, хто каже, що для них ознакою достовірної новини є те, що новина розміщена в медіа, якому людина довіряє», — розповіла Галина Петренко.

Галина Петренко

У 2025 році до переліку варіантів відповіді додали використання систем штучного інтелекту. За словами Галини Петренко, вже 7% опитаних перевіряють інформацію таким способом.

«Доволі тривожний показник нам на майбутнє, тому що ми можемо спрогнозувати, що зі збільшенням популярності штучного інтелекту ми побачимо ще більшу кількість людей, які перевіряють інформацію за допомогою ШІ», — розповіла Галина Петренко.

Учасники презентації «Індекс медіаграмотності українців»

Після презентації шостої хвилі дослідження «Індекс медіаграмотності українців» учасники обговорили його результати. До розмови долучилися представники міжнародних організацій, органів державної влади, громадського сектора, медіа й експерти. Говорили, зокрема, й про практики реалізації проєктів із медіаграмотності, заснованих на результатах досліджень.

Альона Романюк

Медіаекспертка, фактчекерка, засновниця антифейкового проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк звернула увагу на те, що 35% респондентів перевіряють інформацію на достовірність, читаючи коментарі користувачів.

«Тут ми заходимо в дуже небезпечну лакуну через те, що з одного боку, знову ж таки ми бачимо, скільки Росія застосовує ботів, як впливає за допомогою коментарів у соціальних мережах на думку аудиторії. У 24-му році цей показник був 25%, а в 25-му — 35%. Тобто люди замість того, щоб критично сприймати коментарі й розуміти, що там є боти, тролі, й за допомогою коментів намагаються вплинути на їхню думку, визначають, достовірна новина чи ні, можна вірити новині чи ні, саме на основі коментарів. І це для мене такий дзвіночок, на який, принаймні з моїми проєктами, слід звернути увагу», — сказала Альона Романюк.

Оксана Волошенюк

«Я зараз завершую з колегами підручник “Громадянська освіта для дітей, які навчаються з тимчасово окупованих територій”. Я відповідаю за медіаосвіту і в мене, знаєте, такий просто клінч з одним експертом, який позиціює “Єдині новини” винятково як елемент цензури в суспільстві. І от завдяки вашим даним у мене є аргументи, щоб переконати, що ця фарба не є такою одноманітною і єдиною. Там усі 50 відтінків. Ми зі студентами зараз працюємо над дипломами і, ви знаєте, вони самі приходять із вашими дослідженнями, тому що фактично це єдині відкриті дані про те, наскільки суспільство готове споживати й платити за контент, Ми знаходимо і відстежуємо вашу динаміку», — поділилась менеджерка медіаосвітніх програм в Академії української преси Оксана Волошенюк.

Дмитро Зінчук

Медіаексперт, керівник проєктної команди ГО «Інтерньюз-Україна» Дмитро Зінчук звернув увагу на показники дослідження, які ілюструють різницю між матеріалами журналістів і блогерів. На думку респондентів, блогери подають інформацію більш яскраво, емоційно (так вважає 48%), оприлюднюють інсайдерську інформацію (45%), презентують власний погляд на події (52%).

«Виходить, медіа програють, бо вони нецікаві й нецікаво подають інформацію, ще й обмежують себе цими журналістськими стандартами. Але якщо запхати необхідні меседжі в розважальний контент блогерів — а вони всі вже це роблять — є великий простір для маніпуляції та поширення дезінформації. Тобто це вже небезпечно», — пояснити Дмитро Зінчук.

Олена Тараненко

Співавторка посібника «7 кроків до здорового медіаспоживання під час війни» Олена Тараненко подякувала за дослідження, сказавши, що цього року завдяки включенню нових критеріїв воно вийшло ще більш об’ємним.

«Цього року ми маємо дуже об’ємне дослідження, така тривимірність з’явилася, що з різних субіндексів десь у дуже проблемних точках сходяться ці числа», — сказала Олена Тараненко.

Марина Безкоровайна

Директорка IWPR в Україні Марина Безкоровайна прокоментувала, що «потрібно проводити ребрендинг медіаграмотності, тому що ми втрачаємо тих людей, які тягнуться за яскравістю й емоційністю».

Ольга Юркова

Співзасновниця проєкту «StopFake» Ольга Юркова також підтримала ребрендинг медіаграмотності, наголосивши на її необхідності. «Я звернула увагу, що менш медіаграмотні люди в селах і містечках фінансово менш забезпечені. Потрібно звернути увагу на ці аудиторії та якось до них дотягнутись. І потрібно враховувати психологічний стан суспільства, що люди втомилися не від новин, а просто втомилися», — сказала Ольга Юркова.

Світлана Сліпченко

Керівниця проєкту VoxChec Світлана Сліпченко запропонувала у наступному році дослідникам «Індексу» більш загально сформулювати питання щодо фактчекінгу.

«Мені здається, що є певне розмиття усіх наших брендів. “Детектор медіа” збирає у свою базу і нас, і StopFake, і “Ноту Єнота”, і міжнародні ініціативи. Можливо, було б цікаво запитати, наскільки аудиторія помічає саме явище фактчекінгу і перевірки фейків безвідносно до брендів. Думаю, ми побачимо досить позитивні результати і це підтвердить, що робота з фактчекінгу має тривати, бо люди ці перевірки фактів бачать», — запропонувала Світлана Сліпченко.

Роман Кіфлюк

А медіаексперт, консультант International Media Support Роман Кіфлюк запропонував провести зустріч із тими, хто може впливати на цифри дослідження, щоб обговорити, хто і на що може вплинути та змінити. «Тоді ви не лише зможете показувати дзеркало — як є насправді, а й казати, що ми це дзеркало намагаємося змінювати», — сказав Роман Кіфлюк.

Медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Тетяна Строй

Результати попередніх досліджень можна знайти за посиланнями: перша, друга, третя, четверта і п’ята хвилі.

Фото: Максим Поліщук