Законопроєкт №11115 про врегулювання роботи телеграму в Україні не внесли на розгляд Верховної Ради цього тижня. Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту 12 березня. 

Напередодні народна депутатка Ірина Геращенко повідомила, що Погоджувальна рада після вимоги «Європейської Солідарності» ухвалила рішення про включення проєкту до порядку денного Ради на наступний день. Утім, під час засідання 12 березня депутатка повідомила, що цього не зробили через відсутність висновку профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Геращенко попросила доручити голові комітету Микиті Потураєву доопрацювати проєкт для розгляду вже наступного пленарного тижня.

У коментарі «Детектору медіа» Микита Потураєв зазначив, що законопроєкт не могли внести у порядок денний з двох причин.

«Той, що авторства Миколи Княжицького, не має висновку комітету, а той, що мій, взагалі не зареєстрований. Я не міг у законний спосіб скликати комітет ні на вчора, ні на сьогодні — бо це було б прямим порушенням норм закону про прозорість роботи комітетів. Про що я і повідомив вчора Погоджувальну раду, і вони відмовились від цієї ідеї», — пояснив голова комітету. 

За словами Потураєва, наступного тижня комітет проведе окрему робочу нараду, щоб визначитися з рішенням.

«Або у залу ми подамо від комітету текст Княжицького, а потім до другого читання я буду вносити туди поправки з свого варіанту, або навпаки. Або ми в принципі поки відкладемо це питання, бо взагалі-то у обох наявних варіантів текстів є проблеми з відповідністю до норм європейського законодавства», — зауважив депутат. 

Він також додав, що обидва тексти мають невідповідності певним нормам Акту про цифрові послуги ЄС (DSA) та Європейського акту про свободу медіа (EMFA), які потрібно без жодних змін імплементувати до кінця цього року. Утім, за словами Потураєва, у разі приведення всіх пунктів у повну відповідність ініціатива щодо регулювання онлайн-платформ може не принести очікуваних результатів.

З наступного тижня комітет обговорюватиме це питання, додав Микита Потураєв.

Нагадаємо, 25 березня 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт  №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу телеграму в Україні. 

Ініціатор законопроєкту, народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький, зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

Наприкінці серпня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив доопрацювати законопроєкт про регулювання телеграму.

Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що у 100% справ, які Служба безпеки України розглядає стосовно загроз національній безпеці, координація учасників відбувалася в телеграмі.  Також, за словами нардепа, у всіх випадках, де у цих справах фігурують діти, так само «працює» цей месенджер.

Наприкінці лютого заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук запропонувала обмежити роботу телеграму та інших анонімних платформ в Україні після теракту у Львові. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та заступник глави СБУ Іван Рудницький також заявили про потребу в регулюванні роботи телеграму на тлі терактів, які сталися в Україні. 

Згідно з результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 26–28 лютого 2026 року, 76% опитаних українців виступають проти повного блокування телеграму. Водночас 52% респондентів підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером.

Фото: Shutterstock